Увійти

Готові списки джерел за темами / Teanga / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Teanga"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Teanga.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 10 грудня 2022

Оновлено: 28 січня 2023

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Teanga".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Canainn, Aodh Ó. "Teanga! Cén teanga?" Comhar 64, no. 1 (2004): 17. http://dx.doi.org/10.2307/25574783.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Matson, Leslie, John Harris, Tony Crooks, and Jim McKernan. "Gan Teanga." Books Ireland, no. 91 (1985): 40. http://dx.doi.org/10.2307/20625527.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Ghobhainn, hIain Mac a'. "An Teanga." Comhar 47, no. 3 (1988): 25. http://dx.doi.org/10.2307/20556461.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Canainn, Aodh Ó. "Teanga Shúgartha?" Comhar 60, no. 7 (2000): 17. http://dx.doi.org/10.2307/25574033.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Síomóin, Tomás Mac. "Teanga: Teanga agus Traidisiún in Athbheochan na híoslainne." Comhar 51, no. 11 (1992): 15. http://dx.doi.org/10.2307/25571925.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Riagáin, Dónall Ó. "Cúrsaí Teanga: John Hume agus Éagsúlacht Teanga san AE." Comhar 65, no. 2 (2005): 5. http://dx.doi.org/10.2307/25575076.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Häggman, Johan. "Teanga na nDiamaintí." Comhar 61, no. 1 (2001): 17. http://dx.doi.org/10.2307/25574181.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Aodháin, Colm Mac. "Cearta Teanga: Bille nua teanga sa Bhreatain ina shampla dúinne?" Comhar 51, no. 4 (1992): 5. http://dx.doi.org/10.2307/25571723.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Canainn, Aodh Ó. "An Ghaeilge - Bás nó Beatha: Teanga oibre nó teanga shúgartha?" Comhar 60, no. 3 (2000): 10. http://dx.doi.org/10.2307/25573969.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Prút, Liam. "Scríbhneoireacht an Dara Teanga." Comhar 44, no. 3 (1985): 29. http://dx.doi.org/10.2307/20555639.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Súilleabháin, Seán Ua, and Ciarán Ó. Coigligh. "Máistir ar an teanga..." Comhar 50, no. 1 (1991): 29. http://dx.doi.org/10.2307/25571406.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Riagáin, Dónall Ó. "Teanga: Duainéis agus Dúshlán." Comhar 51, no. 10 (1992): 14. http://dx.doi.org/10.2307/25571902.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Treasaigh, Lorcán s. ó. "Scéal: Teanga na Caillí." Comhar 52, no. 1 (1993): 14. http://dx.doi.org/10.2307/25571999.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Blässar, Eva. "Nósanna teanga i Nuuk." Comhar 61, no. 5 (2001): 16. http://dx.doi.org/10.2307/25574232.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

hAnluain, Eoghan Ó., and Hugo Hamilton. "Léirmheas: Cogadh na Teanga." Comhar 63, no. 9 (2003): 20. http://dx.doi.org/10.2307/25574706.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Dúrois, Seán Ó. "Teanga faoi scáil an Bháis." Comhar 45, no. 9 (1986): 12. http://dx.doi.org/10.2307/20556070.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Drisceoil, Fachtna Ó. "Oideachas: Esperanto: Teanga na Todhchaí?" Comhar 55, no. 6 (1996): 22. http://dx.doi.org/10.2307/25572962.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Walsh, John. "Cearta Eorpacha do Mhionlaigh Teanga." Comhar 60, no. 10 (2000): 21. http://dx.doi.org/10.2307/25574112.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Baoighill, Pádraig Ó. "An Teanga Ghàidhlig i gCinntíre." Comhar 62, no. 8 (2002): 23. http://dx.doi.org/10.2307/25574441.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Ghallchobhair, Fidelma Ní. "An Teanga: Cúram na Téarmeolaíochta." Comhar 64, no. 11 (2004): 8. http://dx.doi.org/10.2307/25575014.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Flynn, Colin J., Pádraig Ó Duibhir, Laoise Ní Thuairisg, Colm Ó Ciardubháin, and Gearóidín Uí Laighléis. "Féiniúlacht agus Inspreagadh i gcás Cúntóirí Teanga i Scoileanna Gaeltachta." TEANGA, the Journal of the Irish Association for Applied Linguistics 28 (December 9, 2021): 151–75. http://dx.doi.org/10.35903/teanga.v28i.728.

Повний текст джерела

Анотація:

San alt seo, cuirtear i láthair taighde a rinneadh ar ghnéithe éagsúla de chur i bhfeidhm Scéim na gCúntóirí Teanga (an Scéim feasta) atá á reáchtáil ag an Roinn Turasóireachta, Cultúir, Ealaíon, Gaeltachta, Spóirt agus na Meán. Cuireann an Scéim, atá ar bun ó bhí 1999 ann, cúntóirí teanga ar fáil do scoileanna Gaeltachta d’fhonn an Ghaeilge a láidriú mar theanga labhartha i measc daltaí scoile sna ceantair sin. Ba é aidhm mhór an tionscadail taighde ná iniúchadh a dhéanamh ar staid reatha na Scéime agus ina dhiaidh sin moltaí chun feabhais a chur ar fáil. Úsáideadh ceistneoirí, agallaimh agus grúpaí fócais le sonraí a bhailiú ó pháirtithe leasmhara na Scéime. San alt seo, dírítear ar shonraí a bhaineann le féiniúlacht agus inspreagadh na gcúntóirí teanga a tháinig chun cinn sna grúpaí fócais ar ghlac 50 cúntóir páirt iontu. I gcomhthéacs na féiniúlachta, is iad na téamaí a d’eascair ó na comhráite ná féindearcadh na gcúntóirí orthu féin, a ról i suíomh na hoibre, agus ról na hoibre a dhéanann siad i dtacú leis an phobal lena mbaineann siad. I dtaca leis an inspreagadh, bhain na téamaí leis an teanga féin, na páistí a mbíonn siad ag obair leo, tacú le céad ghlún eile chainteoirí na Gaeilge agus todhchaí na Gaeltachta. Pléitear ráitis na gcúntóirí i gcomhthéacs na litríochta ar fhéiniúlacht teanga agus inspreagadh múinteoirí teanga, mar aon le cás na Gaeilge agus na Gaeltachta. [In this article we present data from a research project which reviewed various aspects of the implementation of Scéim na gCúntóirí Teanga (The Language Assistants Scheme), which is run by the Department of Tourism, Culture, Arts, Gaeltacht, Sport and Media. The Scheme, established in 1999, provides language assistants to Gaeltacht schools in order to strengthen spoken Irish among pupils in those regions. The main aim of the research was to evaluate the current state of the Scheme and to make recommendations for its enhancement. Questionnaires, interviews and focus groups were used to gather data from the Scheme’s stakeholders. The present article focuses on issues of identity and motivation which were discussed by the 50 language assistants who took part in the focus groups. In relation to identity, the themes that emerged were assistants’ self-image, their role in the workplace, and the role of the work they do to support their own community. As for motivation, the themes were connected to the language itself, the children they work with, supporting the next generation of Irish speakers, and the future of the Gaeltacht. The assistants’ statements are discussed in relation to the literatures on language identity and language teacher motivation, as well as the Irish language and the Gaeltacht.]

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ellis, Conleth. "An File agus an Teanga Dhúchais." Comhar 46, no. 8 (1987): 16. http://dx.doi.org/10.2307/20556298.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Mathúna, Liam Mac, and Seán Ó. Riain. "Pleanáil Teanga in Éirinn, 1919-1985." Comhar 54, no. 4 (1995): 44. http://dx.doi.org/10.2307/25572634.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Canainn, Aodh Ó. "Tír, teanga agus gráin ar Rúisigh." Comhar 56, no. 6 (1997): 13. http://dx.doi.org/10.2307/25573315.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Prút, Liam. "Cúrsaí Teanga: Limistéar Tosaíochta na Téarmaíochta?" Comhar 65, no. 3 (2005): 18. http://dx.doi.org/10.2307/25575100.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Catháin, Máirtín Ó. "An Ghaeltacht: Teanga bhunaithe, Pobal Lárnaithe." Comhar 65, no. 11 (2005): 13. http://dx.doi.org/10.2307/25575304.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Riagáin, Dónall Ó. "Cearta Teanga & Cultúir san Eoraip Nua." Comhar 64, no. 4 (2004): 13. http://dx.doi.org/10.2307/25574843.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Cearnaigh, Seán Ua. "Stair Teanga: Johann Caspar Zeuss Gearmánach Gaelach." Comhar 66, no. 8 (2006): 13. http://dx.doi.org/10.2307/25575509.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

WATSON, SEOSAMH. "Filíocht Shéamais Daill Mhic Cuarta – Nótaí Teanga." Eighteenth-Century Ireland 6, no. 1 (January 1991): 77–91. http://dx.doi.org/10.3828/eci.1991.6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Niallais, Caitlín Nic. "An Chrannóg: Lárionad buanaithe teanga i nGaoth Dobhair." Comhar 52, no. 12 (1993): 31. http://dx.doi.org/10.2307/25572269.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Midhe, Torlach Mac Con. "An Ghaeilge: acht um chearta teanga de dhíth." Comhar 56, no. 3 (1997): 24. http://dx.doi.org/10.2307/25573248.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Midhe, Torlach Mac Con. "Eadrainn Féin: teanga agus féiniúlacht san Eilvéis inniu." Comhar 57, no. 6 (1998): 8. http://dx.doi.org/10.2307/25573535.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Céitinn, Séamas. "An Teanga: Forbairt na Gaeilge - Gá le Foréigean?" Comhar 64, no. 7 (2004): 10. http://dx.doi.org/10.2307/25574943.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Céitinn, Séamas. "An Teanga: Forbairt na Gaeilge - Gá le Foréigean?" Comhar 64, no. 8 (2004): 16. http://dx.doi.org/10.2307/25574966.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Walsh, John. "Cúrsaí Teanga: Gàidhealtachd na hAlban: ceachtanna le foghlaim?" Comhar 64, no. 9 (2004): 12. http://dx.doi.org/10.2307/25574981.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Céitinn, Séamus. "An Teanga: Forbairt na Gaeilge - Gá le Foréigean." Comhar 64, no. 9 (2004): 15. http://dx.doi.org/10.2307/25574982.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Ó Duibhir, Pádraig, and Laoise Ní Thuairisg. "Cur siar mhúineadh an Bhéarla i mbunscoileanna Gaeltachta: más mall is mithid." TEANGA, the Journal of the Irish Association for Applied Linguistics 10 (March 6, 2019): 228–42. http://dx.doi.org/10.35903/teanga.v10i0.80.

Повний текст джерела

Анотація:

Bhí iliomad coiste, comhairle, agus coimisiúin a rinne iniúchadh ar an gcóras oideachais Gaeltachta i gcaitheamh na mblianta ó 1926 i leith. Tugadh neamhaird den chuid is mó ar mholtaí na dtuarascálacha éagsúla go dtí gur foilsíodh Curaclam Teanga na Bunscoile (An Chomhairle Náisiúnta Curaclaim agus Measúnachta, 2015) agus an Polasaí don Oideachas Gaeltachta (An Roinn Oideachais agus Scileanna, 2016). Ceadaítear tréimhse tumadh iomlán sa Ghaeilge den chéad uair de réir na moltaí sna cáipéisí sin. Ardaíonn sé seo ceisteanna do scoileanna Gaeltachta maidir le riachtanais oideachais teanga cainteoirí óga Gaeilge na Gaeltachta. Ar chóir múineadh an Bhéarla a thosú go luath do na cainteoirí seo ag aithint go maireann siad i ndomhan ina bhfuil an Béarla ceannasach? Déantar cur síos san alt seo ar an iniúchadh a rinneadh ar na moltaí éagsúla a rinneadh maidir leis an oideachas Gaeltachta agus ar an litríocht ábhartha le fáil amach an bhfuil bonn láidir oideachasúil faoin bpolasaí seo. Mhaígh Ó Duibhir agus Cummins (2012) go n-aistríonn scileanna áirithe teanga, ar nós scileanna litearthachta, ó theanga amháin go teanga eile. Más fíor sin, d’fhéadfaí a mhaíomh gur cuma cé acu teanga go dtéitear i ngleic léi ar dtús mar go n-aistreofar na scileanna ó theanga amháin go dtí an ceann eile. Léiríonn taighde eile le páistí Gaeltachta (7-12 bliain d’aois) ar chainteoirí dúchais iad, go bhfuil stór focal níos fairsinge acu sa Bhéarla ná mar atá sa Ghaeilge (Péterváry, Ó Curnáin, Ó Giollagáin, & Sheahan, 2014). B’fhéidir gur fianaise í seo go bhfuil sealbhú neamhiomlán i gceist do na páistí seo agus go rachadh sé chun sochair dóibh múineadh an Bhéarla a chur siar chun breis ama a thabhairt dóibh bonn níos seasmhaí a chur faoina gcumas Gaeilge. Numerous committees, advisory bodies and commissions have investigated the Gaeltacht education system over the years since 1926. The recommendations of the resulting reports were on the whole ignored until the publication of the Primary Language Curriculum (National Council for Curriculum and Assessment, 2015) and the Policy for Gaeltacht Education (Department of Education and Skills, 2016). According to the recommendations in these documents, a total immersion period in Irish is permitted for the first time. This raises questions for Gaeltacht schools about the language education needs of young Irish speakers in their schools. Should the teaching of English commence early for these speakers recognising that they live in an English dominated world? In this paper, we describe an investigation of the various recommendations that were made about Gaeltacht education and the relevant literature to examine whether there is a strong educational rationale underlying this policy. Ó Duibhir and Cummins (2012) claimed that some linguistic skills, such as literacy skills, transferred from one language to another. If this is the case, it could be claimed that it does not matter which language is encountered first as the skills will transfer from one language to the other. Research by Péterváry, Ó Curnáin, Ó Giollagáin, & Sheahan (2014) involving native Irish-speaking Gaeltacht children (7-12 years) found that the children had a larger vocabulary in English than in Irish. This may be evidence that those children are experiencing incomplete acquisition and that they might benefit from a delay in the introduction of English in order to give them extra time to lay a firmer foundation for their ability in Irish.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Aogáin, Eoghan Mac. "Teanga, Náisiúnachas, Liobrálachas agus Smacht i nDeisceart na hAfraice." Comhar 50, no. 2 (1991): 14. http://dx.doi.org/10.2307/25571416.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Riagáin, Dónall Ó. "CE, cearta teanga: Éire ag easaontú le Cairt Theanga?" Comhar 52, no. 9 (1993): 4. http://dx.doi.org/10.2307/25572190.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Baoill, Dónall P. Ó. "Stair agus dearcadh Teanga i nGaeltacht Dhún na nGall." Comhar 52, no. 12 (1993): 24. http://dx.doi.org/10.2307/25572266.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Williams, Alwen. "An tImeall sa Lár: Polasaí Teanga S4C faoi Ionsaí." Comhar 60, no. 5 (2000): 18. http://dx.doi.org/10.2307/25573987.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Sobrevía, Soraya. "Language Explorers." TEANGA, the Journal of the Irish Association for Applied Linguistics 29 (September 20, 2022): 200–207. http://dx.doi.org/10.35903/teanga.v29i.3777.

Повний текст джерела

Анотація:

Inmaculada Gómez Soler (co-editor of Teanga) interviews Soraya Sobrevía, Education Projects Coordinator for the organisation, Mother Tongues. Soraya tells us about Language Explorers, a project that aims to foster multilingualism and a positive attitude towards languages from the early years. In this interview, we learn how the Mother Tongues team accompanies children, parents and teachers in their multilingual journey by engaging the community in multilingual creative workshops.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Ó Ceallaigh, T. J. "Comhtháthú Ábhar agus Teanga le Cuidiú Teicneolaíochta san Ardoideachas (E-CÁTA): Eispéiris Mac Léinn Iarchéime." TEANGA, the Journal of the Irish Association for Applied Linguistics 28 (December 9, 2021): 56–85. http://dx.doi.org/10.35903/teanga.v28i.700.

Повний текст джерела

Анотація:

Úsáidtear an iliomad téarmaí chun tagairt do chuir chuige theagaisc ina ndéantar an fhoghlaim ábhair agus an fhoghlaim teanga a chomhtháthú, mar shampla tumoideachas, teagasc ábharbhunaithe (CBI), foghlaim chomhtháite ábhair agus teanga (FCÁT), cé go bhfuil mar an cuspóir coiteann acu go léir an dátheangachas suimitheach ina ndírítear ag an am céanna ar an bhfoghlaim ábhair agus ar an bhfoghlaim teanga. Tá fás tagtha ar an teagasc i dteanga iasachta ar fud na cruinne san ardoideachas (i.e. CÁTA) ach níl tuiscint iomlán againn go fóill ar conas an cumasc is éifeachtaí agus is éifeachtúla a dhearadh san ardoideachas ná ar conas a théann CÁTA i bhfeidhm ar eispéiris mac léinn iarchéime atá mar fhoghlaimeoirí teanga agus ábhar araon. Sa pháipéar seo, dírítear ar pheirspictíochtaí agus ar eispéiris mac léinn iarchéime agus iad ag gabháil le clár CÁTA le cuidiú teicneolaíochta (i.e. E-CÁTA) ar mhaithe le solas a chaitheamh ar an ábhar seo. Bailíodh sonraí cáilíochtúla agus cainníochtúla ó fhoinsí éagsúla, mar shampla meastóireachtaí deireadh modúil ar líne, meastóireachtaí na modúl le mic léinn ar an láthair, fócasghrúpaí, obair na mac léinn, breathnóireacht á déanamh ag teagascóirí, agus nótaí a scríobh na teagascóirí ar an láthair. Soláthraítear leis na torthaí léargais uathúla maidir lena éifeachtaí atá E-CÁTA mar a léirítear le hinspreagadh, neamhspleáchas agus rath na mac léinn. Cothaíodh pobal agus acmhainneacht, mar aon le hinniúlacht dhigiteach na mac léinn. Mar fhocal scoir, roinntear freisin na ceachtanna a foghlaimíodh mar aon le príomhthréithe a bhaineann le heispéiris foghlama E-CÁTA atá éifeachtach, faoi mar a léirítear sa staidéar seo, ar mhaithe leis an ngort a shaibhriú. [A wide range of terms are used to refer to instructional approaches for the integration of content and language learning e.g. immersion, content-based instruction (CBI), content and language integrated learning (CLIL), although they all commonly share the purpose of additive bilingualism via a dual focus on content and language learning. Instruction in a foreign language in higher education (i.e. ICLHE) has increased around the globe but we still have an incomplete understanding of how to design the most effective and efficient blend in higher education and of how ICLHE affects the experiences of postgraduate students who are both language and content learners. In this paper, perspectives and experiences of postgraduate students who are undertaking a technology-enhanced ICLHE programme (i.e. ICLHE) are explored in order to shed light on this topic. Qualitative and quantitative data were collected from a variety of sources e.g. online end-of-module evaluations, on-site student evaluations of modules, focus groups, students’ work, tutor observations, and tutor field notes. Findings provide unique insights in relation to the effectiveness of E-ICLHE as indicated by student motivation, autonomy and success. Community and capacity were cultivated and students’ digital competence was fostered. Finally, the lessons learned are shared along with the main characteristics associated with E-ICLHE learning experiences which are effective in enriching the field, as shown in this study.]

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Stalmasczyk, Piotr. "Review of Riain (1994): Pleanáil Teanga in irinn, 1919–1985." Language Problems and Language Planning 22, no. 3 (January 1, 1998): 294–96. http://dx.doi.org/10.1075/lplp.22.3.14sta.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

ROWLAND, HUGH. "Saunders Lewis agus an tionchar a bhí aige ar Mháirtín Ó Cadhain agus ar ghluaiseacht na Gaeilge sna 1960idí." Studia Hibernica 47, no. 1 (September 1, 2021): 107–36. http://dx.doi.org/10.3828/sh.2021.5.

Повний текст джерела

Анотація:

De réir Mháirtín Uí Chadhain, ba é Saunders Lewis an fear liteartha ba mhó cáil sa Bhreatain Bheag sna 1960idí agus ba é an t-údar ba mhó tábhacht ar fad é a bhí ag saothrú a phinn in aon cheann de na teangacha Ceilteacha ag an am. Tá cáil Lewis imithe i bhfad agus i ngearr mar gheall ar an léacht cháiliúil raidió a thug sé uaidh, agus a craoladh ar an BBC, i mí Feabhra 1962. Tynged yr Iaith (Cinniúint na Teanga) ba theideal don léacht iomráiteach sin inar leag sé amach a ghéire is a bhí éigeandáil na teanga sa Bhreatain Bheag ag an am. Chun fuascailt a fháil ar an scéal, mhol sé modhanna úra agóidíochta agus léirsithe chun tathant ar na húdaráis stádas oifigiúil na Breatnaise a threisiú sa saol poiblí. Bhí briathra Lewis ina ndíol spéise do ghluaiseacht na Gaeilge in Éirinn na linne sin, a bhuíochas sin don aistriúchán Gaeilge Bás nó Beatha? a rinne Máirtín Ó Cadhain, agus a d’fhoilsigh Sáirséal agus Dill, in 1963. San aiste seo, déanfar anailís ar aistriúchán sin Uí Chadhain féachaint cén rian a d’fhág teachtaireacht Lewis ar mhodhanna agóidíochta ghluaiseacht na Gaeilge in Éirinn sna 1960idí. Áiteofar gur athraigh Bás nó Beatha? treo agus cur chuige ghníomhaíochas na Gaeilge in Éirinn trí smaointeoireacht Saunders Lewis a chur ar a shúile do chomhluadar ní ba leithne daoine. Breathnófar, go háirithe, ar cén tionchar a bhí ag modhanna léirsithe na Breataine Bige, agus an easumhlaíocht shibhialta go háirithe, ar an eagraíocht Misneach, ar Chonradh na Gaeilge agus ar Ghluaiseacht Chearta Sibhialta na Gaeltachta. Chuige sin, bainfear gaisneas as an dá shaothar le Saunders Lewis a d’aistrigh Ó Cadhain; ba iad sin ‘Aon Teanga don Bhreatain Bheag’, a foilsíodh ar an iris Comhar in 1955, chomh maith le Bás nó Beatha? (1963). Ina theannta sin, cuirfear sampla de scríbhinní polaitiúla Uí Chadhain féin sa mheá, ‘Do na Fíréin’ (1962) agus Gluaiseacht na Gaeilge: Gluaiseacht ar Strae (1970), gan trácht ar an dá dhíolaim aistí Caithfear Éisteacht! (1999) agus Ó Cadhain i bhFeasta (1990).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Drisceoil, Shéamus Ó. "Thar Tír Isteach: Ar Thóir an Nahuat, Teanga Dhúchais na Salvadóire." Comhar 62, no. 2 (2002): 24. http://dx.doi.org/10.2307/25574333.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Mhic Mhathúna, Máire, and Sarah O'Brien. "Introduction to Multilingualism in the Early Years TEANGA Special Edition 10." TEANGA, the Journal of the Irish Association for Applied Linguistics 10 (March 6, 2019): iii—viii. http://dx.doi.org/10.35903/teanga.v10i0.66.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Riagáin, Dónall Ó. "Cúrsaí Dlí is Pobail: Cearta Teanga & Cultúir san Eoraip Nua." Comhar 64, no. 3 (2004): 10. http://dx.doi.org/10.2307/25574818.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Riagáin, Dónall Ó. "Cúrsai Dlí is Pobail: Cearta Teanga & Cultúir san Eoraip Nua." Comhar 64, no. 5 (2004): 19. http://dx.doi.org/10.2307/25574888.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Súilleabháin, Micheál Ó. "Teanga & Litríocht: Idirtheangú na Litríochta Inné agus Inniu Oidhe 'Humanitas'." Comhar 64, no. 9 (2004): 7. http://dx.doi.org/10.2307/25574979.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!