Добірка наукової літератури з теми "T-статистика"

С помощью корреляционного анализа биграмм рассмотрена степень близости русских списков Евангелий XI-XIV веков разного типа - полных апракосов, кратких апракосов, тетра - друг другу, а также степень близости Пантелеймонова Евангелия XII века (полный апракос) каждому из типов. Анализу подвергнуты перечни биграмм с наибольшим значением T-score, компонентами которых являются леммы; объем выборок из каждого подкорпуса - 300 элементов. Для выявления близости перечней к рангам биграмм применена непараметрическая статистика r-Спирмена, к значениям в соответствии со статистической мерой T-score - статистика r-Пирсона. Полученные результаты позволяют сделать выводы о наличии корреляционной связи между сопоставляемыми массивами биграмм, которая имеет высокую статистическую вероятность, а также о достаточно существенной степени корреляции, которая характеризуется или как умеренная, или как заметная. Оценка силы связи между подкорпусами позволяет говорить и о различиях в степени близости сопоставляемых массивов биграмм. В соответствии с ранговой корреляцией r-Спирмена наибольшую близость обнаруживают подкорпус полных и подкорпус кратких апракосов, а также Пантелеймоново Евангелие и полные апракосы, наименьшую - краткие апракосы и тетр, а также Пантелеймоново Евангелие и тетр (или краткие апракосы). В соответствии с корреляцией r-Пирсона наибольшая близость выявлена между полными апракосами и тетром, наименьшая - между полными и краткими апракосами. Отношения Пантелеймонова Евангелия с тетром и краткими апракосами аналогичны отношениям с ними полных апракосов.

Актуальность исследования обусловлена необходимостью своевременного и быстрого анализа состояния нефтяного фонда скважин, работа которого осложнена парафинистостью. Рост числа показателей работы нефтяной скважины в связи с усложнением условий нефтедобычи приводит к трудностям их интерпретации специалистами геофизических служб и, как результат, – к неверному принятию решений об эффективности работы нефтяных скважин. Существующие модели анализа эффективности работы нефтяных скважин включают либо небольшое количество параметров работы скважины, что делает их недостаточно комплексными, либо избыточное количество показателей, что делает модели сложными и ресурсоемкими. Цель: определить геолого-физические показатели, оказывающие существенное влияние на парафинистость нефти для создания регрессионной модели прогнозирования эффективности работы нефтяной скважины с точки зрения геофизики. Объекты: нефтяные скважины и эффективность их работы с учетом парафинистости нефти. Методы: регрессионный анализ, оценка адекватности модели по t-критерию Стьюдента, коэффициенту детерминации, F-критерию Фишера, проверка несмещенности и эффективности оценок с помощью условий Гаусса–Маркова, оценка автокорреляции остатков с помощью статистики Дарбина–Уотсона, непараметрическая статистика, анализ остатков регрессии. Результаты. Определены форма и вид регрессионной зависимости между парафинистостью нефти, пластовой температурой и вязкостью нефти в пластовых условиях. Доказана адекватность полученной модели. Полученная математическая модель в совокупности с моделью анализа технологической эффективности работы нефтяных скважин может стать основой для систем поддержки принятия решений специалистов геофизических служб с целью комплексного анализа эффективности работы нефтяных скважин.

В работе рассматриваются статистики вида $T =\sum_{j=1}^n \xi_{j} f_{j}+ \mathcal R $, где $\xi_j, f_j$, $j=1, …, n,$ и $\mathcal R$ являются $\mathfrak M$-измеримыми случайными величинами для некоторой $\sigma$-алгебры $ \mathfrak M$. Предположим, что существуют $\sigma$-алгебры $\mathfrak M^{(1)}, …, \mathfrak M^{(n)}$, $ \mathfrak M^{(j)} \subset \mathfrak M$, $j=1, …, n$, такие, что $ \mathbf{E}(\xi_j\mid \mathfrak M^{(j)})=0$. При данных предположениях устанавливается неравенство для $ \mathbf{E}|T|^p$ для $p \ge 2$. Также обсуждаются приложения основного результата к оцениванию моментов линейных форм, $U$-статистик и возмущения характеризационного уравнения для преобразования Стилтьеса полукругового закона Вигнера.

В статье представлены результаты психометрического анализа нового опросника «Типы реагирования на ситуацию изменений» (ТРСИ). Показано, что большинство современных опросников диагностируют устойчивые характеристики реагирования на изменения и толерантности к неопределенности. При этом ТРСИ является методикой ситуационного типа, позволяющей изучить динамические свойства. В исследовании, проведенном на выборке 565 взрослых респондентов, разработана факторная структура, определены возрастные и половые особенности реагирования на ситуацию изменений, проверена конвергентная валидность методики. В работе использовались конфирматорный факторный анализ, описательная статистика, коэффициент альфа Кронбаха, корреляционный анализ, тест Шапиро-Уилкса, t-критерий. Полученный опросник, включающий 48 пунктов (которые предполагают оценку по шкале Ликерта), показал хорошие психометрические свойства. Методика надежно измеряет семь стратегий реагирования на ситуацию изменений, относящихся к двум типам: принятие (1) и непринятие или отвержение перемен (2). Первому типу соответствуют: 1) Освоение изменений, 2) Преодоление трудностей, 3) Стремление к изменениям, 4) Предпочтение неопределенности. Во второй тип входят: 1) Избегание изменений; 2) Упреждение изменений; 3) Сохранение стабильности. При сравнении показателей выраженности стратегий для возрастных групп (17–24 года и 25–67 лет) существенных различий не обнаружено. Это предположительно связано с преобладанием людей молодого возраста в выборке апробации. Анализ половых различий показал, что женщины чаще сообщают о сильных негативных эмоциях, внутреннем сопротивлении в ситуации жизненных перемен. Мужчины чаще указывают на предпочтение неопределенных ситуаций. Новизна методики связана с возможностью операционализировать стратегии реагирования на перемены как изменяющиеся способы взаимодействия с жизненной ситуацией.

The aim is to summarize research on resilience and optimism during the various stages of the SARS-СOV-2 pandemic and to identify predictors that determine these resources for resilience and self-regulation. Methods used are the following: theoretical (analysis, synthesis, comparison, abstraction, generalization, systematization of scientific literature on the study of resources of personal stability in difficult life situations); empirical CD-RISC-10 method developed on the basis of CD-RISC K. Conner, J. Davidson to determine the level of resilience (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); Life Orientation Test (LOT) developed by psychologists S. Carver and M. Scheier to measure optimism as a trait (adapted by T. Gordeeva, O. Sychova, E. Osina); questionnaire of temperament structure (OST, V. Rusalov), in particular indices of formal-dynamic properties of a person; questionnaires; methods of mathematical statistics: descriptive statistics, correlation, factorial and regression analysis.Results. It has been determined that subjective cognitive assessments of the situation change from “Nothing special” and “Psychologically difficult situation” to “Dangerous situation” during the pandemic and quarantine measures. The existence of statistical differences in levels of resilience and optimism depending on age has been demonstrated. It is observed that the number of those who had a high level of resilience decreases (p <0.05) by the third month from the beginning of quarantine, which was imposed during the pandemic. Optimism and resilience have been found to be interrelated resources. It is stated that with age, resilience and optimism in an atypical situation requires the involvement of more predictors, because only positive expectations are not enough.Conclusion. It was determined that resilience combines the past (reflection on past living experiences and overcoming difficult life situations), present (awareness of new circumstances, their condition and transformation of patterns of behavior in difficult conditions of the present) and future (positive expectations in the future, even unrealistic or ostentatious) in middle adulthood.Key words: resilience, optimism, resources, pandemic, adaptation, youth, adulthood. Мета – узагальнення досліджень щодо проявів резильєнтності та оптимізму під час різних етапів проживання пандемії SARS-СOV-2 та встановлення предикторів, що детермінують ці ресурси стійкості і саморегуляції.Методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація нау-кової літератури щодо вивчення ресурсів стійкості особистості у складних ситуаціях життя); емпі-ричні: методика CD-RISC-10, що розроблена на основі CD-RISC K. Conner, J. Davidson для визначення рівня резильєнтності (в адаптації З. Кірєевої, О. Односталко, Б. Бірона); опитувальник оптимізму (Life Orientation Test – LOT), що розроблений психологами С. Carver та M. Scheier для вимірювання опти-мізму як риси (в адаптації Т. Гордєєвої, О. Сичова, Є. Осіна); опитувальник структури темпераменту (ОСТ, В. Русалов), зокрема індекси формально-динамічних властивостей людини, анкетування; методи математичної статистики: описова статистика, кореляційний, факторний, регресійний аналізи.Результати. Встановлено, що під час проживання пандемії і карантинних заходів зміняються суб’єк-тивні когнітивні оцінки ситуації з «Нічого особливого» і «Ситуація психологічно складна» до «Ситуація небезпечна». Продемонстровано існування статистичних розбіжностей у рівнях резильєнтності й опти-мізму залежно від віку. Прослідковано, що до третього місяця з початку карантину, що запроваджений під час пандемії, зменшилася кількість тих, хто мав високий рівень резильєнтності (р<0,05). Вcтaновлено, що оптимізм і резильєнтність є зв’язаними ресурсами, що детермінують один одного. Констатовано, що з віком резильєнтність і оптимізм у нетиповій ситуації потребує залучення більше предикторів.Висновки. Визначено, що резильєнтність у середньої дорослості об’єднує минуле (рефлексія мину-лого досвіду проживання і долання складних ситуацій життя), теперішнє (усвідомлення нових обста-вин, свого стану і трансформація патернів поведінки у складних умовах теперішнього) і майбутнє (наявність позитивних очікувань у майбутньому, навіть нереалістичних або показних).Ключові слова: резильєнтність, оптимізм, ресурси, пандемія, адаптація, юнаки, дорослість.

У статті подано результати експериментального дослідження щодо ефективності системи професійної підготовки майбутніх фахівців залізничного транспорту в умовах неперервності освіти. Описано формувальноперетворювальний етап експерименту, для кількісної оцінки результатів експерименту та здійснення їх якісного аналізу використано методи математичної статистики в педагогічній науці (t-критерій Стьюдента та χ²-параметричний критерій Пірсона), що дали змогу оцінити достовірність одержаних результатів

Мета статті полягає у дослідженні феномену самотності у підлітковому віці. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей переживання самотності підлітками, які навчаються у закладах середньої освіти. Методи. У дослідженні використано такий діагностичний інструментарій: методику «Диференцій-ний опитувальник переживання самотності» (Є. Осін, Д. Леонтьєв); методику «Тест життєстійкості» (С. Мадді в адаптації Д. Леонтьєва, О. Расказової); методику «Емоційна самосвідомість» (О. Власова, М. Березюк); методику визначення рівня самооцінки Дембо-Рубінштейн (модифікацію А. Прихожан). Для обробки емпіричних даних були застосовані такі методи: описова статистика, t-критерій Стью-дента, кореляційний і кластерний аналіз. Результати.Дослідження було проведено на базі закладів середньої освіти міста Києва. В опитуванні брали участь учні середньої загальноосвітньої школи, спеціалізованої школи, ліцею, гімназії, гуманітарного ліцею, школи-інтернату та ліцею-інтернату, що дозволило отримати дані для подальшого детального аналіз у. Проаналізовано особливості переживання самотності підлітками, а також розкрито особливості пов’язаних із загальним станом самотності психологічних конструктів, таких як залежність від спілкування та позитивна самотність. Розкрито розвиток компонентів життєстійкості у сучасних підлітків, а саме включеності, контролю та прийняття ризику. Представлено результати порівняльного аналізу особливостей переживання самотності хлопцями та дівчатами. Враховуючи міру переживання самотності, рівень життєстійкості й емпатії, виділено чотири групи респондентів і розкрито психологічні особливості кожної групи. Висновки. З’ясовано, що переживання самотності є актуальним для підліткового віку та пов’язане з іншими психологічними характеристиками. Зокрема, виявлено обернені кореляційні зв’язки самотності із життєстійкістю, самооцінкою та емпатією. Визначено чотири групи підлітків на основі рівня загальної самотності, залежності від спілкування, позитивної самотності, рівня життєстійкості та самооцінки. Отримані результати дослідження будуть використані для розробки програми психологічного супроводу для підлітків, які мають труднощі у спілкуванні та болісно переживають самотність. Ключові слова:заклад середньої освіти, позитивна самотність, спілкування, життєстійкість, самооцінка, болісне переживання. Purpose. The goal of the article is to investigate the phenomenon of loneliness in adolescence. The results of the empirical study of the features of loneliness of adolescents studying in secondary education institutions are presented.Methods.The following diagnostic tools were used in the study: the methodology “Differential Questionnaire for Experiencing Loneliness” (E. Osin, D. Leont’ev); the method of “Test of vitality” (S. Maddi, in adaptation by D. Leont’ev, O. Raskazova); the method “Emotional self-awareness” (O. Vlasova, M. Berezyuk); the method of determining the level of self-esteem Dembo-Rubinstein (modification A. Prihozhan). The following methods were used to process the empirical data: descriptive statistics, Student’s t-test, correlation and cluster analysis.Results. The study was conducted on the basis of educational institutions of the city of Kiev. The survey was attended by students from secondary school, specialized school, lyceum, gymnasium, humanities lyceum, boarding school and boarding school, which provided data for further detailed analysis. The features of adolescent loneliness are analyzed in detail, as well as features related to the general state of loneliness of psychological constructs, such as dependence on communication and positive loneliness. The development of life-sustainability components in contemporary adolescents, namely inclusion, control, and risk-taking, is revealed. The results of the comparative analysis of the peculiarities of the loneliness of boys and girls are presented. Considering the measure of loneliness, the level of resilience and empathy, four groups of respondents were identified and the psychological characteristics of each group were revealed.Conclusions. It has been found that the experience of loneliness is relevant in adolescence and is associated with a number of other psychological characteristics. In particular, correlations between loneliness and vitality, self-esteem, and empathy have been identified. Four groups of adolescents have been identified, depending on their inherent measure of loneliness, level of resilience and self-esteem. The results of the study will be used to develop psychological training for adolescents who have difficulties in communication and are painfully lonely.Key words: school, positive loneliness, communication, vitality, self-esteem, painful experience.

Одним із шляхів реформування освіти у вищій школі є модернізація її на компетентнісних засадах, зокрема, через широке запровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Особливої ваги набуває генералізація знань, посилення функції теорії у науці, інтеграція і диференціація знань. Компетентності вчителя математики, зокрема математичні і методичні, розглядаємо як особистісні утворення фахівця, які формуються на основі здобутих знань, досвіду діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, ставлень та оцінок.Оскільки підґрунтям для набуття компетентностей виступають знання і вміння майбутніми вчителями застосовувати основні теоретичні положення і розв’язувати задачі, то необхідно регулярно здійснювати моніторинг сформованості відповідних компетентностей, а тому і рівня знань студентів. Акцент при цьому слід робити на взаємоконтроль та самоконтроль. Для забезпечення рівневої диференціації навчання доцільно пропонувати студентам для виконання рівневі тести: 1) вхідний тест (попередній) – система завдань закритої форми, призначених для актуалізації та корекції опорних знань; 2) початковий тест (формувальний, тест початкового розуміння) – система тестових завдань закритої форми з вибором відповіді на впізнавання і розпізнавання; 3) тест базового рівня (формувальний, діагностичний) – система тестових завдань закритої форми або з короткою відповіддю; 4) тест навчальних досягнень (підсумковий) – призначений для встановлення фактичного рівня засвоєння знань і умінь з теми.В якості механізму здійснення поточного (вхідне, тематичне, модульне та інші) та підсумкового контролю знань та умінь студентів доцільно застосовувати систему комп’ютерного тестування, виважене використання якої надає можливість не лише визначати рівень підготовленості студентів, але й здійснювати дистанційне навчання.Теоретичне обґрунтування питань, пов’язаних із використанням комп’ютерного тестування в якості контролю рівня знань, проблеми педагогічного вимірювання та використання тестових технологій у вищій школі розглядали Л. І. Білоусова, О. Г. Колгатін, С. А. Раков, А. М. Калинюк [3], В. О. Шадура [4], С. В. Домашенко [1] та ін.Можна виокремили певні переваги комп’ютерного тестування у порівнянні з традиційними формами контролю:– швидке отримання результатів і вивільнення викладача від трудомісткої роботи по опрацюванню результатів тестування;– об’єктивність оцінки;– виникає можливість студентам здійснювати самоконтроль;– студенти відзначають, що тестування з використанням програмного забезпечення для них є цікавішим у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію;– підвищення ефективності роботи викладача шляхом перенесення акцентів у спілкуванні зі студентами на проблемні питання, завдання творчого, евристичного характеру.І хоча акценти у сучасному навчанні робляться не на запам’ятовування і відтворення, а на «мислення» і «розмірковування», осмислення взаємозв’язків теорії з практикою в теорії ймовірностей не можна здійснювати без знання формул, властивостей випадкових подій, випадкових величин, основних законів розподілу. Тому важливо на проміжних етапах вивчення теми здійснювати перевірку сформованості вмінь та навичок розв’язування типових завдань, яка не повинна займати багато часу, але при цьому має якісно діагностувати.Існує значна кількість вільного програмного забезпечення для здійснення тестового контролю (Moodle, iTest та OpenTEST 2). Тестування за допомогою програмного забезпечення Moodle в найбільшій мірі використовуємо при вивченні курсів «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання», теорії ймовірностей та математичної статистики. За допомогою Moodle відносно зручно опрацьовувати результати тестування і представляти графічні характеристики.Мета нашого дослідження полягає в розробці початкових тестів і тестів базового рівня до теми «Одновимірні дискретні і неперервні випадкові величини», здійсненні тестування з використанням інформаційної системи LOGIT [2], опрацюванні результатів тестування, побудові профілів питань і профілів респондентів, а також перевірці на практиці того, наскільки дане програмне забезпечення охоплює повний життєвий цикл тесту.Тест в LOGIT проходить стадії створення та наповнення, рецензування, багаторазового випробування та удосконалення. У зв’язку з цим інформаційною системою передбачені такі рівні доступу: адміністратор, менеджер, користувач, гість. В свою чергу, користувачі системи мають певні ролі або їх комбінації, а саме: тестувальник, рецензент, автор. Зрозуміло, що розподіл прав та надання ролей відповідає процесу розроблення тесту.Першою стадією є розроблення тесту, на яку тест переходить після надання йому теми та опису автором і призначення менеджером адміністратора. На цій стадії автор визначає розділи тесту та наповнює не менш як тридцятьма питаннями кожний з них. Тест створюється лише у вигляді системи тестових завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді. Рецензенти аналізують створене і, при необхідності, роблять зауваження, які в подальшому повинні бути враховані або прокоментовані автором тесту. Після цього автор робить запит до адміністратора тесту на перехід до наступної стадії. Якщо виконуються всі необхідні умови, то адміністратор тесту переводить тест на наступну стадію – випробування. На вказаному етапі користувачі-тестувальники проводять пробне тестування з групами респондентів за всіма розділами. Після отримання результатів тестування системою LOGIT здійснюється статистичний аналіз за певними групами респондентів. Завдяки автоматизації процесу розрахунків та побудові профілів в інформаційній системі, користувачі можуть використовувати її для вдосконалення тестів навіть без глибоких знань із статистики та математики. Результат розрахунку профілів питань окремого розділу та респондентів певних груп подається зведено у вигляді карток з основними показниками. Передбачено і побудову графічних характеристик. Після оптимізації тест переводиться на стадію «застосування», яка не передбачає змін.Провести тестування за допомогою LOGIT можна як безпосередньо за комп’ютером, так і у звичайному паперовому зошиті (із бланком для відповідей), які потім переносяться у систему автором чи користувачами-тестувальниками. Послідовності питань для тесту генеруються, тому кількість варіантів для групи може бути довільною, що виключає можливість списування. Розробниками LOGIT передбачено окремі технічні можливості, використання яких гарантує високий рівень вірогідності тестування та зменшує його похибку.Наведемо приклади розроблених тестових завдань для початкового тесту з курсу теорії ймовірностей, які завантажували в LOGIT.Обрати з поданих формул таку, за допомогою якої задають функцію розподілу для одновимірної неперервної випадкової величини.Обрати з поданих графік щільності рівномірного розподілу.Яка з представлених випадкових величин може бути моделлю для біноміального розподілу ймовірностей? В якості дистракторів пропонувалося: «число картоплин у мішку певної ваги»; «число викликів, які надійдуть на станцію автоматичного зв’язку за проміжок часу T»; «число влучень в ціль при 10 пострілах, якщо немає можливості дізнатися про результат попадання після кожного пострілу»; «число молекул у певному об’ємі речовини».Яка з перерахованих властивостей функції розподілу може не виконуватися для певних випадкових величин? Варіанти: невід’ємна; неперервна; значення не більші одиниці; неспадна. Наші дослідження показали, що LOGIT доцільно використовувати як інструмент для здійснення насамперед поточного контролю знань з дисципліни «Теорія ймовірностей та математична статистика».Комп’ютерне тестування, реалізоване в інформаційній системі LOGIT, демонструє перевагу у порівнянні з Moodle при побудові профілів питань та респондентів для питань у вигляді системи тестових завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді. За допомогою комп’ютерного тестування у стислі терміни можна діагностувати і усунути недоліки у подальшому вивченні певного курсу.З метою формування гносеологічного та праксеологічного компонентів методичної компетентності у майбутніх вчителів доцільно залучати їх безпосередньо до розробки тестових завдань, тестування та статистичного опрацювання отриманих результатів. Попередньо слід ознайомити майбутніх вчителів з основами педагогічного вимірювання та використання тестових технологій у навчанні учнів та студентів, наприклад, на заняттях з методики навчання математики.

Ключові слова: переписи єврейського населення, Брацлавське воєводство, Уманщина, кагальні округи, Уманський кагальний округ. Анотація Стаття містить узагальнені підрахунки єврейства Уманщини другої половини XVIII ст., які здійснені автором на основі опублікованих істориком Іваном Каманіним матеріалів шести переписів податного єврейського населення, що мешкало на території чотирьох воєводств Речі Посполитої – Київського, Волинського, Подільського, Брацлавського. З матеріалів переписів вибрано населені пункти, єврейське населення яких складало Уманський, Соколівський, Теплицький кагальні округи. Систематизовані по кожному перепису цифрові показники кількості єврейського податного населення дали можливість визначити основні тенденції динаміки чисельності єврейського населення Уманщини другої половини XVIII ст. Зважаючи на певну умовність підрахунків (переписи податного населення це далеко не повні демографічні показники), все ж вдалося виявити динаміку збільшення кількості єврейства на Уманщині. Узагальнені і унаочнені в таблицях показники кількості євреїв зазначеного регіону показують, що представники єврейського етносу здавна мешкали в місті Умані та містечках і селах Уманщини. Упродовж другої половини XVIII ст. місто Умань та Уманський кагальний округ були серед найбільш густонаселених в Брацлавському воєводстві. Представлені у таблицях підрахунки уможливлюють ілюстрацію динаміки зростання чисельності єврейського населення Уманщини. Менше як за три десятиліття, з 1764 по 1791 рік, частка євреїв Уманщини серед всього єврейського населення воєводства зросла з 2,18% до 42,80%. Навіть фрагментарність матеріалів переписів не заважає заключити, що у другій половині XVIII ст. чисельність євреїв, які мешкали на Уманщині, постійно збільшувалась. Як свідчать виокремленні з матеріалів переписів єврейського податного населення і зіставлені відомості по Брацлавському воєводству, провідною тенденцією динаміки чисельності євреїв було збільшення їх кількості. Попри те, що кожен із шести переписів (1764 р., 1776 р., 1778 р., 1787 р., 1790 і 1791 роки) містить відомості з різної кількості міст, містечок і сіл, і що у цих типах населених пунктів зафіксована різна чисельність мешканців євреїв, все ж середня кількість податного єврейства на одне місто, містечко, село від перепису до перепису збільшувалась. Чіткіше прослідковується збільшення міського єврейства, менше містечкового і ще менше сільського. Матеріали шести переписів дали можливість здійснити підрахунки питомої ваги податного єврейства міста Умані та Уманського кагального округу у відношенні до чисельності єврейства Брацлавського воєводства. Виявилося, що показники питомої ваги євреїв Уманського кагального округу до єврейства воєводства зросли від 2,18% у 1764 р. до 42,80% у 1791 р. А аналогічні показники по місту Умані зростали від 1,48% до 20,4%. І розуміючи, що переписи податного населення це не повна демографічна статистика, все ж варто зауважити, що здійснені підрахунки показують позитивну динаміку збільшення єврейства на Уманщині у другій половині XVIII ст. Систематизовані у статті матеріали, як і локалізовані на території Уманщини населені пункти з вживаними у XVIII ст. назвами, зацікавлять дослідників локальної історії, краєзнавців, аспірантів. Викладений у статті матеріал поверне до наукового обігу відомості про населення Уманщини, яке завжди було поліетнічним. Також систематизовані відомості і здійснені підрахунки сприятимуть розширенню хронологічних рамок краєзнавчих досліджень. Посилання Dashkevych, 1992 – Dashkevych Y. Problematyka vyvchennia yevreiskoho-ukrainskykh vidnosyn (XVI – pochatok XX st.) [Problems of studying Jewish-Ukrainian relations (XVI - early XX centuries)]// Suchasnist. 1992. № 8. S. 49-54. [in Ukrainian]. Evreyskaya entsiklopediya, 1908-1913 – Evreyskaya entsiklopediya: Svod znaniy o evreystve i ego kulture v proshlom i nastoyaschem: v 16 t. [Jewish encyclopedia. A body of knowledge about judaism and its culture in the past and present: in 16 volumes]. Sankt-Peterburg: Izdanie obschestva dlya Nauchnyih evreyskih Izdaniy i izd. Brokgauz – Efron, 1908-1913. [in Russian]. Kabuzan, 1963 – Kabuzan V.M. Narodonaselenie Rossii v XVIII – pervoy polovine XIX veka [Population of Russia in the XVIII - first half of the XIX centuries]. M., 1963. 230 s. [in Russian]. Kamanin, 1890 – Kamanin Ivan. Statisticheskie dannyie o evreyah v Yugo-Zapadnom krae vo vtoroy polovine proshlogo veka (1765–1791 g.) [Censuses of the Jewish population in the Southwestern Territory in 1765–1791]// Arhiv Yugo-Zapadnoy Rossii, izdavaemyiy Vremennoyu komissiey dlya razbora drevnih aktov. Ch. 5. T. II. Vyip. I. K., 1890. S. 1-234. [in Russian]. Melnyk, 2015 – Melnyk I. Yevrei v etnosotsialnomu skladi naselennia Umanshchyny kintsia XVIII – pochatku XX st. [Jews in the ethno-social composition of the population of Uman region at the end of the XVIII – early XX century] // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia. Ternopil, 2015. Vyp. 1. Ch. 3. S. 153-156. [in Ukrainian]. Melnyk, 2018a – Melnyk I. Yevreiske naselennia Umanskoho povitu naprykintsi XVIII – pochatku XX st. [Jewish population of Uman district in the late XVIII - early XX centuries: historical review]: istorychnyi ohliad // Eminak: naukovyi shchokvartalnyk. 2018. № 2. T. 2. S. 97-102. [in Ukrainian]. Melnyk, 2018b – Melnyk I.V. Yevreiske naselennia Umanshchyny naprykintsi XVIII – pochatku XX st. [Jewish population in Uman region at the end of the XVIII – early XX century]: avtoref. dys. … k. ist. n. : 07.00.01. Istoriia Ukrainy, Chornomorskyi natsionalnyi universytet imeni Petra Mohyly. Mykolaiv, 2018. 18 s. [in Ukrainian]. Naulko, 1991 – Kabuzan V.M., Naulko V.I. Yevrei na Ukraini, v SRSR i v sviti: chyselnist i rozmishchennia [Jews in Ukraine, in the USSR and the world: their number and location] // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1991. № 6. S. 56-69. [in Ukrainian]. Yakobchuk, 2005 – Yakobchuk N.O. Prosopohrafichnyi portret Ivana Kamanina (1850–1921) [Prosopographic portrait of Ivan Kamanin (1850–1921)] // Arkhivy Ukrainy. 2015. Vyp. 4. S. 165-174. [in Ukrainian].

За даними показників діяльності лісогосподарського підприємства, типового для Малого Полісся України, побудовано множинні регресійні моделі для таких загальних показників ефективності використання основних засобів, як фондовіддача, фондоозброєність та фондорентабельність (залежні змінні). Встановлено чинники (незалежні змінні), які впливають на значення цих показників. Проведено попередній економетричний аналіз моделей: побудовано кореляційні поля та графіки залежності між усіма незалежними та залежними змінними; розраховано парні коефіцієнти кореляції та оцінено силу (щільність) зв'язку між усіма змінними моделей; виявлено незалежні змінні, які найбільше впливають на значення фондовіддачі, фондоозброєності та фондорентабельності. За допомогою покрокового регресійного аналізу побудовано адекватні регресійні моделі. Значущість моделей загалом перевірено за F-статистиками Фішера-Снедекора, а параметрів моделей – за t-статистиками Ст'юдента з довірчою ймовірністю p = 0,95. Моделі перевірено на наявність мультиколінеарності, гетероскедастичності та автокореляції. Розроблені моделі можна використати для вдосконалення планування використання основних засобів лісогосподарських підприємств Малого Полісся. Запропоновану методику також можна використати для розроблення відповідних моделей для будь-якого лісогосподарського підприємства.