Добірка наукової літератури з теми "Specialized nursing language"

ABSTRACT Objective: to validate the terms of the specialized nursing language used in care for hospitalized patients with Pressure Injury, identified in nurses’ records, mapping them with the terms of the International Classification for Nursing Practice (ICNP® 2017). Methods: methodological study, carried out at a School Hospital in 2018. It was performed: extraction of terms of medical records; normalization; cross-mapping between extracted terms and those in ICNP®; distribution in the seven axes; theoretical definition and validation of terms. Results: 27,756 terms were extracted. The normalization resulted in 370 relevant terms, being: 225 listed and 145 not listed in the ICNP®, being 60 similar, 13 more comprehensive, 38 more restricted and 34 without agreement, all of which are validated. Conclusion: this study identified and validated terms used by nurses to assist people with Pressure Injury. These may contribute to the unification of professional nursing language in care for these clients.

ABSTRACT Objectives: to identify terms of the specialized nursing language for the care of ostomates from the literature of the area, and to map the identified terms with terms of the International Classification for Nursing Practice (ICNP®). Method: descriptive study of quantitative approach guided by the guidelines for the elaboration of terminology subsets of the ICNP®. The terms were collected in 49 scientific articles, extracted using a computational tool, selected according to the relevance for the theme, and normalized and mapped with the ICNP®. Results: 20,668 terms were extracted. The standardization process resulted in 425 relevant terms (151 were constant in ICNP® and 274 were not contained in ICNP®), of which 154 were similar, 19 were more comprehensive, 50 were more restricted, and 51 were not in concordance. Conclusion: the use of standardized language can minimize the ambiguities and redundancies identified in the mapping. The existence of terms not in concordance with the ICNP® reinforces the need for constant updating of this classification.

Although one of the existing studies on Nigerian or African kinship terms has argued that semantic expansion of such words constitutes an absurdity to the English society, none has argued for the necessity of a specialized dictionary to address the problem of absurdity to the English society, the custodian of the English language. This is important especially now that the language has become an invaluable legacy which non-native speakers of the language use to express their culture as well as the fact that the English people now accept the Greek and Hebrew world-views through Christianity. This paper provides additional evidence in support of semantic expansion of kingship terms like ‘wife’ and ‘husband’ not only in a Nigerian or an African language but also in Greek and Hebrew languages. The paper argues that if English is to play its role as an international language, it will be desirable if our lexicographers can publish a specialized dictionary that will take care of kinship terms, as it is the case in some other specialized dictionaries on the different professions such as medicine, nursing, linguistics and agriculture, to mention but a few, so as to guide against ambiguity or absurdity that may arise in language use in social interactions.

Gaining medical knowledge in English is challenging for nursing students due to the various challenging necessities such as possessing specialized vocabulary, diagnosing symptoms clearly, and writing health reports. To overcome these classical and practical language barriers, this study tries to establish the effects of using selected smartphone apps, i.e., Mini Nurse Lite, Disease Dictionary, Surgical & Medical Instruments, and Medical Tool Quiz, to increase nursing students’ ability in understanding English medical materials. This research employed a quasi-experimental pre-test and post-test design. The participants were 76 first-year nursing students of a selected university in Solok. The experimental treatment was teaching English medical materials through smartphone applications followed by discussion class, while the control group did not receive training in nursing with smartphone applications as only lecture-based education was performed. The results of the study showed that there was a higher mean score in levels of satisfaction by students in the experimental group (88.53) compared to the control group (82.27). It indicates that smartphone applications were effective for improving nursing students’ ability in understanding English medical materials. The findings suggest optimal conditions for designing smartphone-based learning to be applied in a nursing class and contributed to the lack of studies on smartphone-based instruction in nursing within the context of overcoming English language barriers.

It is difficult for most of the second language learners in Malaysia to function proficiently in English language due to limited vocabulary knowledge. It has also been challenging for TESL graduates to fit in as ENP teachers due to the lack of specialized vocabulary knowledge in nursing field. Thus, a course books has always been a highly dependable aid in facilitating the teaching and learning in an ENP classroom. The objective of this research is to identify the possible pedagogical aspects of two ENP commercial course books (Oxford English for Careers Nursing 1” (OEFCN1) written by Tony Grice and “Nursing Your English Second Edition” (NYE) by Siti Salina Salim and Mazura Mastura Muhammad) in socializing learners into their discourse communities. The present research looks at the extent of vocabulary coverage in comparison with General Service List (GSL), Academic Word List (AWL), Nursing Education Word List (NEWL) and the 2,000 most frequent nursing words. These course books were photocopied, scanned and converted into computer text files before they were analyzed using WordSmith 4.0 as it is able to provide elemental knowledge on the vocabulary coverage in both course books. The results indicated that both books showed significant result in terms of their coverage based on the three word lists. On the other hand, it is proven that the 2000 most frequent nursing words wordlist is not able to cover as much tokens as compared to GSL, AWL and NEWL combined.

This narrative review looks at how alcohol misuse can be distinguished from unproblematic alcohol consumption, and it considers the extent of alcohol use in the UK, along with the cost of alcohol, financial and otherwise, to individuals and wider society. It focuses on the perceived public stigma and personal stigma associated with alcohol misuse and dependence and how this can discourage people from seeking help from healthcare services. This includes the negative impact of stigmatising language in reinforcing stereotypes and creating expectations. The article explores alcohol-related readmissions and the emotional consequences of ‘revolving-door syndrome’ for patients and professionals. Recommendations are made for hospital screening for risky lifestyle factors, as well as professional education on alcohol screening and interventions. The article concludes with recommendations for further study, to not lose sight of the patient and to destigmatise language to break down barriers to treatment access.

Objective: The objective of this study is to determine the effectiveness of the 3+1 holistic rehabilitation nursing in terms of self-care ability, cognition, language, and emotional regulation of AD patients. This study also summarizes the advantages and disadvantages of current studies to guide future studies. Methods: Literatures on 3+1 holistic rehabilitation nursing as an intervention for patients with Alzheimer’s disease were searched from three Chinese databases in January 2021: CNKI, VIP, and Wang Fang Database. Two reviewers independently screened the identified studies by title and abstract. Thereafter, the full text of all 28 studies were reviewed. Finally, 24 studies were included after excluding duplicates, non-3+1 holistic rehabilitation mursing studies, non-experimental studies, studies with inconsistent sample size, wrong data analysis, and unclear outcomes, etc. Results: Upon reviewing the 24 literatures, all the included studies were clinical studies that made comparisons between 3+1 holistic rehabilitation mursing groups and traditional nursing groups. The age of the participants were between 60 and 80 years, and the total number of participates were 2,790. However, there were some studies that did not report the average age (5/24), average duration (14/24), and the ratio of male to female patients (3/24). Only a few studies reported the intervention time (7/24) and classified the disease by severity (4/24). The outcomes included activities of daily living (ADL), Mini-Mental State Examination (MMSE), and Chinese Rehabilitation Research Center Aphasia Examination (CRRCAE). A total of 19 studies showed that 3+1 holistic rehabilitation nursing is effective in improving patients’ self-care ability; 14 studies showed that this rehabilitation nursing has a significant curative effect for the cognitive function of patients; 7 studies showed that this nursing model can promote the recovery of language function in AD patients; 5 studies showed the model can significantly reduce the incidence of adverse events and complications upon receiving treatment; 2 studies showed that the nursing model is helpful for depression and emotional indifference. Conclusion: Compared with the traditional nursing mode, 3+1 holistic rehabilitation nursing is more effective in improving self-care ability, cognitive function, language function, emotional state, and so on. In addition, this nursing model can significantly reduce the incidence of adverse events, falls, pressure sores, and other complications during hospitalization. However, the inclusion criteria and duration of intervention for the included studies need to be further standardized, and more experimental studies on the efficacy of 3+1 holistic rehabilitation nursing on severe AD patients as well as the complications caused by AD are required. The cost of 3+1 holistic rehabilitation nursing, which is specialized and personalized, is high. Therefore, the value of this nursing model still requires much research.

Abstract:An experimental study in cognitive psychology is described, concerning the categorization of medical concepts into specific classes, expressed by physicians specialized in anatomic pathology consultations of the thyroid gland. This study belongs to a medical computer science project, called ARISTOTLE, concerning Natural Language Processing of specialized medical reports in anatomic pathology of the thyroid gland. This research has been done for two reasons: first, to specify the characteristics of human expert categorization in an area of medical knowledge and, secondly, to validate the hierarchical organization of a prototype declarative knowledge base. In this experiment, physicians were asked to categorize 121 concepts into 10 proposed classes. These classes and concepts belong to expert knowledge represented in a conceptual graph that was constructed before the experiment. Results show variable semantic distances between concepts of a same class, and dynamic variations of these distances due to contextual representation.

Abstract Objectives Pseudonymization is an important aspect of projects dealing with sensitive patient data. Most projects build their own specialized, hard-coded, solutions. However, these overlap in many aspects of their functionality. As any re-implementation binds resources, we would like to propose a solution that facilitates and encourages the reuse of existing components. Methods We analyzed already-established data protection concepts to gain an insight into their common features and the ways in which their components were linked together. We found that we could represent these pseudonymization processes with a simple descriptive language, which we have called MAGICPL, plus a relatively small set of components. We designed MAGICPL as an XML-based language, to make it human-readable and accessible to nonprogrammers. Additionally, a prototype implementation of the components was written in Java. MAGICPL makes it possible to reference the components using their class names, making it easy to extend or exchange the component set. Furthermore, there is a simple HTTP application programming interface (API) that runs the tasks and allows other systems to communicate with the pseudonymization process. Results MAGICPL has been used in at least three projects, including the re-implementation of the pseudonymization process of the German Cancer Consortium, clinical data flows in a large-scale translational research network (National Network Genomic Medicine), and for our own institute's pseudonymization service. Conclusions Putting our solution into productive use at both our own institute and at our partner sites facilitated a reduction in the time and effort required to build pseudonymization pipelines in medical research.

Дослідження присвячене цілісному порівняльно-педагогічному аналізу фахової підготовки сестринського персоналу в системі професійної медичної освіти Німеччини. У межах дослідження здійснено ґрунтовний аналіз педагогічних, психологічних, медичних, філософських наукових праць з проблеми; уточнено та інтерпретовано основний поняттєво-термінологічний апарат; з’ясовано стан дослідженості проблеми у педагогічному дискурсі; виявлено особливості фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині; на основі порівняльно-педагогічного аналізу обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей німецького досвіду в Україні. За результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень українських і німецьких науковців з проблеми фахової підготовки сестринського персоналу констатовано, що досліджувана проблема вивчалася українськими дослідниками-компаративістами побіжно, не набувши системного висвітлення. З’ясування сутності ключових понять дослідження («система професійної медичної освіти», «фахова підготовка сестринського персоналу») показало різні підходи українських і німецьких науковців щодо трактування їхнього змісту. Водночас, в українському педагогічному дискурсі відсутні такі поняття, як «підготовка сестринського персоналу із догляду за людьми похилого віку» («Altenpflegeausbildung»), «підготовка сестринського персоналу із профілактики та догляду за дітьми» («Gesundheits- und Kinderkrankenpflegeausbildung») й «підготовка асистентів сестринського персоналу» («Pflegeassistenzausbildung»), які є законодавчо визнаними у Німеччині. Схарактеризовано систему професійної медичної освіти Німеччини, що охоплює такі компоненти: законодавчо-нормативне забезпечення та регулювання медичної освіти, зокрема медсестринської підготовки на різних федеральних рівнях; академічна та неакадемічна освітня сфера системи професійної медичної освіти, дуальна модель організації фахової підготовки; наявність мережі закладів професійної освіти (медсестринської) різних типів; змістовий та технологічний супровід теоретичної та практичної підготовки сестринського персоналу тощо. З’ясовано, що специфіка системи професійної медичної освіти Німеччини характеризується наявністю умов для фахової підготовки базового рівня, підвищення кваліфікації, подальшої освіти сестринського персоналу і здобуття ним наукового ступеня ‒ доктора філософії з медсестринства в межах реалізації концепції освіти впродовж життя. Виявлено, що специфіка професійної діяльності сестринського персоналу Німеччини передбачає документування медсестринського процесу (збирання інформації, планування заходів, медсестринський звіт та оцінювання); встановлення медсестринських діагнозів пацієнтам, використовуючи міжнародні класифікаційні системи медсестринства; догляд за людьми похилого віку і догляд за дітьми в спеціалізованих закладах охорони здоров’я. На основі аналізу освітньої діяльності, курикулумів німецьких закладів професійної освіти, які здійснюють підготовку сестринського персоналу, виявлено організаційні й дидактичні особливості, а саме: освітні програми побудовані за модульним принципом, їхнє змістове наповнення диференційовано на обов’язкові модулі та вибіркові модулі; навчання за освітньою програмою має фахове спрямування; диференціація методів теоретичного та практичного навчання; практичне наставництво й практичний супровід здобувачів медсестринської освіти; застосування різноманітних моделей медсестринської дидактики (діяльнісно-орієнтоване навчання, проблемно-орієнтоване навчання, навчання, орієнтоване на досвід, гештальт-підхід у навчанні, базована на кейсах медсестринська дидактика, суб’єкт-орієнтована медсестринська дидактика, інтеракціоністська медсестринська дидактика або дидактика взаємодії, компетентнісно-теоретична модель медсестринської дидактики, медсестринська дидактика рамки фахових кваліфікацій); використання електронного навчання та методичного забезпечення (електронне портфоліо, електронні лекції, електронні підручники, мобільне навчання, змішане навчання, освітні електронні платформи). На основі порівняльно-педагогічного аналізу фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні виокремлено спільні та відмінні підходи. Виявлено, що нормативно-правова база фахової підготовки сестринського персоналу Німеччини та України має певні відмінності. В Україні відсутній окремий закон для регулювання фахової підготовки як сестринського персоналу, так й інших працівників сфери охорони здоров’я України. Аналіз інституційно-управлінського компонента свідчить про наявність вищих шкіл і закладів вищої освіти для фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні. Однак в Німеччині він є набагато ширшим і полягає як в наявності різноманітної кількості федеральних і земельних органів управління в сфері медичної освіти, так і в кількості навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, включно з університетськими клініками, центрами здоров’я, геріатричними пансіонатами, реабілітаційними клініками. Головною відмінністю змісту курикулумів у Німеччині та освітніх програм в Україні є модуляризована структура курикулумів, при цьому модулі є кластером, або комбінацією навчальних заходів (занять), орієнтованих на певний тематичний або змістовий фокус. Попри певні спільні форми організації навчальної діяльності в обох країнах, у німецькому досвіді перевага надається цифровому навчанню сестринського персоналу. У результаті здійсненого дослідження обґрунтовано можливості впровадження прогресивних ідей німецького педагогічного досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу на загальнодержавному і регіональному рівнях, а також на рівні закладів освіти. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - уперше у вітчизняній педагогічній науці виявлено особливості й обґрунтовано дидактичні засади фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині (нормативно-правова база фахової підготовки сестринського персоналу; різноманітність типів закладів медсестринської освіти (заклади неакадемічної освіти – школи (геріатричного/педіатричного) медсестринства, професійні школи медсестринства, професійні спеціалізовані школи медсестринства, заклади академічної освіти – вищі спеціалізовані школи, університети); дуальна форма здобуття освіти; формування змісту фахової підготовки на засадах медсестринської дидактики і медсестринської педагогіки; широкий вибір спеціалізацій фахової підготовки сестринського персоналу; модуляризована структура курикулумів; використання сучасних освітніх електронних платформ Flexicare 50+, IMED-KOMM.EU, MeCoPflege для формування медіакомпетентності, фахового мовлення та інших професійних компетентностей сестринського персоналу; практичне наставництво; організація науково-дослідної роботи та самостійної роботи здобувачів медсестринської освіти; використання проблемно-орієнтованих методів навчання); з’ясовано специфіку професійної діяльності сестринського персоналу в Німеччині; виконано порівняльно-педагогічний аналіз змісту фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині та Україні; окреслено можливості імплементації прогресивних ідей німецького досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні; - удосконалено змістове й навчально-методичне забезпечення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні; уточнено зміст понять «фахова підготовка сестринського персоналу», «професійна підготовка сестринського персоналу» і «спеціалізована підготовка сестринського персоналу»; - набули подальшого розвитку положення про сучасні тенденції розвитку цифрових технологій у фаховій підготовці сестринського персоналу; використання компетентнісного підходу в професійній медсестринській освіті. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в створенні та впровадженні навчально-методичного посібника «Медсестринська освіта: досвід Німеччини» у навчально-виховний процес закладів вищої освіти України, що сприяло поглибленню знань викладачів і студентів із питань особливостей фахової підготовки сестринського персоналу в Німеччині для формування оцінки та суджень щодо розвитку медсестринської освіти в світовому освітньому просторі та обґрунтуванні можливостей впровадження прогресивних ідей німецького досвіду для вдосконалення фахової підготовки сестринського персоналу в Україні. Матеріали дослідження можуть використовуватися в удосконаленні законодавчої бази в сфері медсестринської освіти; розробленні освітньо-професійних програм, дидактичних комплексів навчальних дисциплін для фахової підготовки сестринського персоналу; навчальних посібників, спецкурсів і спецсемінарів, а також для удосконалення системи оцінювання, планування самостійної роботи студентів. Результати наукового пошуку стануть у нагоді магістрантам, аспірантам, докторантам під час підготовки й реалізації досліджень, а також для вдосконалення професійної компетентності та професійного розвитку сестринського персоналу.
The study is devoted to a holistic comparative and pedagogical analysis of the professional and specialized training of nursing personnel in the system of professional medical education in Germany. Within the framework of the research, a thorough analysis of pedagogical, psychological, medical, philosophical scientific works on the problem was carried out; the basic conceptual and terminological apparatus is clarified and interpreted; the state of research of the problem in the pedagogical discourse is clarified; features of professional and specialized training of nursing personnel in Germany are revealed; based on comparative and pedagogical analysis, the possibilities of using progressive ideas of the German experience in Ukraine are substantiated. According to the study of psychological and pedagogical research of Ukrainian and German scientists on the problem of professional and specialized training of nursing personnel, it is stated that the researched problem was studied by Ukrainian comparative researchers superficially, without gaining systematic coverage. Clarification of the essence of the key concepts of the study («system of professional medical education», «professional and specialized training of nursing personnel») showed different approaches of Ukrainian and German scientists to the interpretation of their content. At the same time, in the Ukrainian pedagogical discourse, there are no such concepts as «geriatric nursing training» («Altenpflegeausbildung»), «health and pediatric nursing training» («Gesundheits-und Kinderkrankenpflegeausbildung»). «nursing assistant training» («Pflegeassistenzausbildung»), which are legally recognized in Germany. The system of professional medical education in Germany is characterized, which includes the following components: legislative and regulatory support and regulation of medical education, in particular, nursing training at various federal levels; the academic and non-academic educational sphere of the system of professional medical education, the dual model of the organization of professional and specialized training; availability of a network of professional education institutions (nursing) of different types; content and technological support of theoretical and practical training of nursing personnel, etc. It was found that the specifics of the system of professional medical education in Germany is characterized by the presence of conditions for basic training, advanced training, further education of nursing personnel, and obtaining the degree of Doctor of Philosophy in Nursing within the concept of lifelong learning. It was found that the specifics of the professional activities of nursing personnel in Germany involves documenting the nursing process (information gathering, event planning, nursing report, and evaluation); establishing nursing diagnoses for patients using international classification systems of nursing; care for the elderly and care for children in specialized health care facilities. Based on the analysis of educational activities, curricula of German professional education institutions that train nursing personnel, organizational and didactic features were identified, namely: curricula are built on a modular basis, their content is differentiated into the compulsory modules and the elective modules; education in the educational program has a professional orientation; differentiation of methods of theoretical and practical training; placement supervision and practical support of nursing students; application of various models of nursing didactics (activity-oriented learning, problem-oriented learning, experience-oriented learning, gestalt approach to learning, case-based nursing didactics, subject-oriented nursing didactics, interactionist nursing didactics or didactics of interaction, a competence-theoretical model of nursing didactics, nursing didactics of professional qualifications’ framework); use of electronic learning and methodological support (electronic portfolio, electronic lectures, electronic textbooks, mobile learning, blended learning, electronic learning platforms). Based on the comparative and pedagogical analysis of professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine, common and different approaches are identified. It was found that the legal framework for professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine has some differences. There is no particular law in Ukraine to regulate the professional and specialized training of both nursing personnel and other health care workers in Ukraine. The institutional and managerial components analysis shows higher schools and higher education institutions for professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine. In Germany, it is much broader and consists of a variety of federal and state administrations in medical education as well as in the number of educational institutions and health care facilities, including university clinics, health centers, geriatric boarding houses, rehabilitation clinics. The main difference between the content of curricula in Germany and educational programs in Ukraine is the modularized structure of curricula, with modules being a cluster or a combination of educational activities (classes) focused on a specific thematic or semantic focus. Despite some common forms of training in both countries, the German experience favors nursing personnel’s digital training. As a result of the study, the possibilities of implementing progressive ideas of German pedagogical experience to improve the professional and specialized training of nursing personnel at the national and regional levels and educational institutions’ level are substantiated. The scientific novelty of the obtained results is that: - for the first time in native pedagogical science, the peculiarities and didactic principles of professional training of nursing personnel in Germany (normative-legal base of professional training of nursing personnel; variety of types of institutions of nursing education (institutions of non-academic education ‒ schools of geriatric/health and pediatric nursing, professional specialized schools of nursing, institutions of academic education ‒ higher specialized schools, universities), dual form of education, the formation of the content of professional and specialized training based on nursing didactics and nursing pedagogy, a wide range of specializations of professional and specialized training of nursing personnel; Flexicare 50+, IMED-KOMM.EU, MeCoPflege for the formation of media competence, specialized speech and other professional competences of nursing personnel, placement supervision, organization of research work and independent work of nurses; use of problem-oriented teaching methods); the specifics of the professional activity of nursing personnel in Germany is clarified; a comparative and pedagogical analysis of the content of professional and specialized training of nursing personnel in Germany and Ukraine; the possibilities of implementation of progressive ideas of the German experience for the improvement of the professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine are outlined; - improved semantic and educational and methodological support for professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine; the content of the concepts «professional and specialized training of nursing personnel», «professional training of nursing personnel» and «specialized training of nursing personnel» is specified; - further development of the provisions on current trends in the development of digital technologies in the professional and specialized training of nursing personnel; use of the competence approach in professional nursing education. The practical significance of the obtained research results lies in the creation and implementation of the educational reference book «Nursing Education: the Experience of Germany» in the educational process of higher educational institutions in Ukraine, which helped to deepen the knowledge of teachers and students on the specifics of professional and specialized training of nursing personnel in Germany, and judgments on the development of nursing education in the global educational space and substantiation of the possibilities of implementing the progressive ideas of the German experience to improve the professional and specialized training of nursing personnel in Ukraine. Research materials can be used in an improved legal framework in the field of nursing education; development of educational and professional programs, didactic complexes of educational disciplines for professional training of nursing personnel; textbooks, special courses, and special seminars, as well as to improve the assessment system, planning independent work of nursing students. The research results will be useful for undergraduates, graduate students, doctoral students in the preparation and implementation of research and to improve the professional competence and professional development of nursing personnel.

Robots in healthcare are being developed rapidly, as they offer wide-ranging medical applications and care solutions. However, it is quite challenging to develop high-quality, patient-centered, communication-efficient robots. This can be attributed to a multitude of barriers such as technology maturity, diverse healthcare practices, and humanizing innovations. In order to engineer an ideal Humanoid-Nurse Robots (HNRs), a profound integration of artificial intelligence (AI) and information system like nursing assessment databases for a better nursing care delivery model is required. As a specialized nursing database in psychiatric hospitals, the Psychiatric Nursing Assessment Classification System and Care Planning System (PsyNACS©) has been developed by Ito et al., to augment quality and safe nursing care delivery of psychiatric health services. This chapter describes the nursing landscape in Japan, PsyNACS© as a specialized nursing database, the HNRs of the future, and the future artificial brain for HNRs linking PsyNACS© with AI through deep learning and Natural Language Processing (NLP).