Дисертації з теми "Science training for future primary school teachers"

This study aims at creating an understanding of how teachers in Gambian primary schools, who have participated in Future in our hands in-service training, experience their motivation to teach. Three research question were defined to help us examining our purpose further; “Is motivation to teach a problem among Gambian teachers?”, “which factors are most important in order to create a motivational workplace?” and “which factors do the Gambian teachers experience to demotivate them in their work?“. A presentation on previous research in the field is given, which points out that motivation is a problem among many teachers in developing countries and that intrinsic as well extrinsic factors affects the motivation in both positive and negative ways. Twelve semi-structured interviews were conducted throughout The Gambia focusing on the respondents’ experiences about their motivation to teach. The collected material was analysed using Herzberg’s motivation-hygiene theory. The results showed that salary, interpersonal relations, lack of materials and facilities, possibilities for growth and promotion as well as workload were factors frequently mentioned in terms of creating motivation as well as demotivation to teach.

This thesis explores the relationship between a teacher's understanding of the nature of science and her practice. The idea that teachers' understanding of the nature of science is a powerful determinant of their actions in the classroom has a strong intuitive appeal. Research over the last forty years has provided inconclusive results; however, there is a clear implication within recent central policy on teacher education that such knowledge should translated directly into practice. This has led to the identification within teacher training, materials of specific expectations regarding understanding of the nature of science (DfEE 1998a). This thesis presents four case studies of the science teaching of primary teachers. The studies derive from data collected over the course of a year and analyse evidence of the teachers' ideas, both tacit and espoused, about the nature of science against their practice in the classroom. The research employed a methodology unlike other studies in the field. Primary teachers frequently lack experience of reflection on the philosophy of science, and their actions may convey tacit ideas different from those they espouse. In order to ensure that, a mechanism existed to facilitate elicitation of the teachers' philosophical understanding, to render possible the identification of any tacit ideas and to enable the inherent dialectical nature of theory and action within practice to be accommodated, the participating teachers were encouraged to engage in action research on their own practice. Data generated by this personal inquiry then served as evidence for the main research questions. This methodology yields results which are closely derived from the everyday reality of teachers' practice. The findings indicate that teachers' understanding of the nature of science does not translate directly into predictable approaches to science teaching. Teachers' understanding of the nature of science is seen to be mediated strongly by their pedagogical beliefs and aims and it is these beliefs that assume overriding importance in the derivation of science practice. These findings extend previous research results. They suggest that the development of science practice will need to have regard for factors other than mere extension of knowledge, raising implications for both preservice and inservice teacher education.

Thesis (PhD)--Stellenbosch University, 2015
ENGLISH ABSTRACT: An analysis of a teacher development programme known as the Cluster Project is central to this research. Study of the form, processes and outcomes of the project model draws attention to teacher professional development (TPD) as a critical strategy for improving science education in primary schools. High quality teaching at the foundational level supports children develop the appropriate level of knowledge that would allow them to take up and succeed at science at higher levels. With the object of strengthening primary science education the Primary Science Programme (PSP) implements a Cluster Project in Western Cape schools. The project model offers training workshops, classroom guidance and essential resources to support teachers develop both their knowledge and teaching competencies to teach science well. Training workshops are designed to build teachers’ understanding of critical science concepts, improve science content knowledge, and offers guidance with curriculum implementation and assessment of learning. In-classroom support and team-teaching, supported with teaching and learning materials and other resources, assists with improving teaching practice in context. This interpretive case study analyses the Cluster Project model and its processes within three theoretical frames: activity theory, complexity theory, and a research-developed qualitative framework to trace teacher professional development. Activity theory is applied to the purpose, organization and function of the Cluster Project, while complexity theory probes the meaning and implications of educational change for teachers and TPD. The qualitative framework with its five critical indicators of autonomy, knowledge, practice, and collaboration and continuing development analyses empirical evidence of TPD with respect to six teacher participants. Activity theory draws attention to the use of flexible adaptive teacher professional learning models which can accommodate frequent change to curriculum and context, and further highlights the importance of promoting collaboration and reducing contradictions in order to improve learning outcomes. Complexity theory expands understanding of teacher professional learning through its focus on the critical concepts of pedagogy, holism, learning as a nonlinear process, the unpredictability of teaching and learning, networking and connectedness, change by emergence and self-organization, changing environments, and teacher development programmes as open, complex adaptive systems. This research observed the six teacher participants were able to improve aspects of their teaching of science, thereby achieving a measure of professional development, although this was not a general observation within the Cluster Project teacher population. Research findings show that teachers’ active participation in meaningful practical science experiences promotes teacher learning, improves practical science in the classroom, and encourages the ready take-up of helpful and innovative science teaching ideas and strategies. This research recommends that practical science teaching, integrated with language and mathematics teaching, should form an essential part of education and training programmes for both pre-service and in-service primary and high school science teachers.
AFRIKAANSE OPSOMMING: Die analise van`n onderwyser-ontwikkelingsprogram, bekend as die Groepsondersteunings Projek, is die kern van diè navorsing. Studie van die vorm, prosesse en uitkomste van die projekmodel, vestig die aandag op onderwysers se professionele ontwikkeling as `n kritiese strategie vir die verbetering van wetenskaponderrig in primêre skole. Hoë gehalte onderwys in die grondslagfase, ondersteun die kinders se ontwikkeling op `n geskikte vlak van kennis wat hulle in staat sal stel om wetenskap verder te neem en daarvan `n sukses te maak op senior vlak. Met die doel om wetenskaponderrig te versterk in die primêre skool, implimenteer die Primêre Wetenskap Program (PSP) tans `n Groepsondersteunings Projek in die Wes-Kaapse skole. Die model voorsien opleiding deur slypskole, klaskamerleiding en noodsaaklike leerhulpmiddels om onderwysers se kennis en onderrigvaardigheid, om wetenskap as vak goed te onderrig, te ontwikkel. Opleidingsslypskole fokus daarop om onderwysers se begrip van kritiese wetenskaplike konsepte en opgradering van wetenskapinhoudskennis op te bou en ook om te help om die kurrikulum te implimenteer en kinders se leerwerk te assesseer. Klaskamer ondersteuning en span-onderrig, met die hulp van onderrig-en leerhulpmiddels, help met die verbetering van die onderwyspraktyk in konteks. Diè interpreterende gevallestudie analiseer die Groepondersteunings Projek model en die prosesse binne drie teoretiese raamwerke, die aktiwiteits-teorie, kompleksiteits-teorie en `n stel aanwysers wat ontwikkel is om bewyse van onderwysers se professionele ontwikkeling te ontleed. Die aktiwiteits-teorie is toegepas op die doel, organisering en funksie van die Projek, terwyl die kompleksiteits-teorie die betekenis en implikasies van die opvoedkundige verandering vir onderwysers en onderwysers se professionele ontwikkeling ondersoek. Die stel aanwysers met vyf kritiese fokuspunte: outonomie, kennis, praktyk, samewerking en voortdurende ontwikkeling, lei die analise van ses onderwyser-deelnemers se professionele ontwikkeling. Die aktiwiteits-teorie beklemtoon die belangrikheid van aanpasbare professionele leermodelle wat gereelde verandering aan die konteks en kurrikulum kan akkommodeer, en beklemtoon ook die belangrikheid om samewerking bevorder, teenstrydigheid te verminder en om sodoende die leeruitkomste te versterk. Die kompleksiteits-teorie verbreed die insig van onderwyser se professionele leer deur die fokus te plaas op die kritiese konsepte van pedagogiek; holisme; leer as `n nie-lineêre proses; die onvoorspelbaarheid van onderrig en leer; netwerk en aaneenskakeling; verandering deur die ontstaan en self-organisasie; veranderende omgewings en onderwyser-ontwikkelingsplanne as oop, komplekse aanpasbare stelsels. Diè navorsing het waargeneem dat die ses onderwyser-deelnemers in staat was om aspekte van hul wetenskap-onderrig te verbeter en sodoende was hulle in staat om `n mate van professionele ontwikkeling te behaal alhoewel dit nie `n algemene waarneming binne die Groepsondersteunings Projek se onderwyspopulasie was nie. Navorsingsbevindings dui aan dat onderwysers se aktiewe deelname aan betekenisvolle, praktiese wetenskapondervindings, leer kan bevorder en begrip kan bevorder van `n praktiese implimentering daarvan in die klaskamer en moedig die geredelike opname van nuttige en innoverende leer-idees en strategieë aan. Die navorsing beveel aan dat praktiese wetenskap-onderrig, integreer met tale en wiskunde, `n noodsaaklike deel moet vorm van onderwys-en opleidingsprogramme vir voor-diens en in-diens primêre en hoërskool wetenskaponderwysers.

The purpose of the study is to reveal pre-service teachers&rsquo
technology competencies during their four-year teacher training program at Burdur School of Education, Sü
leyman Demirel University in Turkey. The sample size is 1086 students from Primary School Teacher Education department. 262 is 1st year, 269 is 2nd year, 288 is 3rd year, and 265 is 4th year students. 435 are males, and 644 are females. The research design is non-experimental survey. Technology Use Self-Competency scale (TUSS) was used for the study. Reliability of the instrument is .96. The study is indicated that most of the pre-service teachers felt themselves as intermediate technology user. The descriptive, correlation, regression and higher-way ANOVA are applied. Gender, years of computer use and computer ownership and having access to internet variables are associated with significantly to technology use self-competency scores. Also the most useful predictor of technology use self competency is years of computer use. Finally, there is significant difference among categories of computer ownership and internet access, gender, years of computer on technology use self-competency. The recommendations and directions to future researches are presented.

Mentorship as a tool to develop the pedagogical and content knowledge of inservice teachers, regardless of experience, is a field in education which has gained popularity worldwide. The review of literature however, provided evidence that mentoring in education has primarily focused on the benefits received by novice teachers and not experienced teachers. Areas addressed in the literature review include the important role of continuous professional development programmes in the improvement of the teachers’ classroom practices and by inference, their learners’ achievements. The purpose of this study was to explore and describe the experiences and understandings of seven experienced natural science teachers as mentees in a professional development programme (the ILLS project). Through the use of a qualitative case study approach, I examined the activities that supported the development of the participants as they interacted with the guided support of a mentor teacher, and aimed to understand how the mentees made sense of their experiences in this mentoring relationship. The activities included lesson-planning, classroom observations and reflection meetings and the professional development support, through mentoring, was embedded on-site and in-context. This research revealed that the mentee teachers were motivated by the opportunity to enhance their professional growth through the support of a mentor. The teachers also perceived that their subject content and pedagogical knowledge were enriched by participating in the mentoring process.
Science and Technology Education
M. Ed. (Natural Science Education)

A research report in partial fulfilment of the requirements for the degree of Master of Science in the School of Science Education of the Witwatersrand. Johannesburg, 1995.
This project is concerned with a multimedia package which incorporates comics, video and pupil workbooks. The intention as to determine the effectiveness of the package on the conceptual change of pre-service teachers, using an empirical research method and decriptive analysis of results. Logistical constraints experienced at colleges of education and schools led to an alternative evaluation of the packaqe with D.E.T. college lecturers at RADMASTE workshop. Results indicated that, if properly administered, the multimedia package can assist users in identifying and changing tneir interfering preconceptions and misconceptions while they are enjoying the story.
MT2017

In the climate of poor student achievement and a lack of skilled teachers in natural science and mathematics, the main research question of this study was: How can the professional development of primary school teachers be managed by means of action research? The aim of the study was to develop, implement and evaluate a site-based collaboration programme to promote the professional development of the teachers in these subjects within a home-based or semi home-based teaching context. The theory of situated learning within a community of practice (CoP) was used as conceptual framework. Purposeful and convenient sampling was implemented to select participants. Five grade 4 teachers, five grade 5 teachers, four grade 6 teachers and eight members of the school management team participated in the three year study. During the planning phase a needs analysis was done. During the action phase, lead teachers were responsible for the planning in one or two subjects. The teachers met once every six school days (about 30 meetings per year), for up to two hours to discuss content and methodological issues, plan assessment strategies, analyse and reflect on results and decide on intervention strategies. The grade 4, 5 and 6 groups completed six, four and two action research cycles respectively, and the school management team six action research cycles of about six months each. To evaluate the professional development that resulted, data collection was by means of observation, field notes, typed minutes, four focus groups, 12 individual interviews, teachers’ files, a questionnaire and students’ books and achievements. The results indicate that the professional development of primary school teachers could be managed and constantly improved by means of action research. When school managers organise teachers into communities of practice and implement action research cycles, the teachers learn in a context-sensitive way. This learning is characterised by two social stages involving participation in the subject and grade CoP, and an independent stage of personal involvement when teachers internalise knowledge and practices of other teachers. The professional development of the teachers was in the areas of content knowledge, pedagogic content knowledge, assessment literacy and professional attitudes. Student achievement improved.
Educational Leadership and Management
D. Ed. (Education Management)

Салогуб Ю. В. Організаційно-методичні умови управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів в умовах університету : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Т. Г. Соловйова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 110 с.
UA : Робота викладена на 110 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 86 джерел. Об’єкт дослідження: управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів в умовах університету. Предмет дослідження: організаційно-методичні умови управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів в умовах університету. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-методичних умов управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів в умовах університету. В роботі обґрунтовано модель управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів в умовах університету, з’ясувано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови, що забезпечують його ефективність; розроблено методичні рекомендації з управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти.
EN : The work is presented on 110 pages of printed text. The list of links includes 86 sources. Object of research: management of practical training of future primary school teachers in the university. Subject of research: organizational and methodological conditions of management of practical training of future primary school teachers in the university. The purpose of the study: theoretical justification and experimental verification of organizational and methodological conditions of management of practical training of future primary school teachers in the university. The paper substantiates the model of management of practical training of future primary school teachers in the university, clarified and experimentally tested the organizational and methodological conditions that ensure its effectiveness; methodical recommendations for the management of practical training of future primary school teachers in higher education institutions have been developed.

Власова Д. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 124 с.
UA : Робота викладена на 124 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Мета дослідження: розробка та теоретичне обґрунтування сутності підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі їх навчання математики та експериментальній перевірці ефективності методики цієї підготовки. Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: система підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. В роботі обґрунтовано вплив діяльнісного підходу на підготовку майбутніх учителів і розроблено критерії та показники рівнів сформованості цієї готовності; розроблено спецкурс «Розвиток творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики» та укладено методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів до розвитку творчих можливостей учнів початкових класів.
EN : The work is presented on 124 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. The purpose of the study: development and theoretical justification of the essence of training future primary school teachers to develop creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics and experimental testing of the effectiveness of the methodology of this training. Object of research: the process of professional training of future primary school teachers. Subject of research: the system of preparation of future primary school teachers for the development of creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics. The influence of the activity approach on the training of future teachers is substantiated in the work and the criteria and indicators of the levels of formation of this readiness are developed; developed a special course "Development of creative abilities of primary school students in the process of learning mathematics" and made guidelines for training future teachers to develop creative abilities of primary school students.

Юрченко Т. Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Т. В. Турбар. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
UA : Робота викладена на 75 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 89 джерел. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи. Предмет дослідження: модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності. У кваліфікаційній роботі уточнено зміст, функції та структура базових понять дослідження; визначено тенденції розвитку сучасної початкової освіти, що впливають на проектування підготовки майбутніх учителів початкової школи; теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності; експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності.
EN : The work is presented on 75 pages of printed text. The list of links includes 89 sources. The purpose of the study: theoretical justification and experimental verification of the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity. The qualification work clarifies the content, functions and structure of the basic concepts of the study; identified trends in the development of modern primary education that affect the design of training of future primary school teachers; the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity is theoretically substantiated; the effectiveness of the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity was experimentally tested.

Гомонова О. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. М. Мельник. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 97 с.
UA : Робота викладена на 97 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела. Мета дослідження: розроблення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. Об’єкт дослідження: процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів у закладі вищої освіти. Предмет дослідження: модель поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. У роботі визначено понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та проаналізувати основні підходи до розв’язання її як на теоретичному, так і на практичному рівнях; обґрунтовано сутність і структуру, а також механізм оцінки готовності вчителя до проведення педагогічних досліджень; опрацьовано та експериментально перевірено модель поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень; підготовлено методичні рекомендації щодо удосконалення моделі поетапного формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до проведення педагогічних досліджень.
EN : The work is presented on 97 pages of printed text. The list of links includes 72 sources. The purpose of the study: development, theoretical justification and experimental verification of the model of gradual formation of the readiness of future primary school teachers to conduct pedagogical research. Object of research: the process of professional and pedagogical training of future primary school teachers in higher education. Subject of research: model of gradual formation of readiness of future primary school teachers to conduct pedagogical research. the essence and structure, as well as the mechanism for assessing the readiness of teachers to conduct pedagogical research are substantiated; the model of gradual formation of readiness of future primary school teachers to conduct pedagogical research has been worked out and experimentally tested; methodical recommendations on improving the model of gradual formation of future primary school teachers' readiness for pedagogical research have been prepared.

Головіна Ю. С. Формування емоційної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. О. Андрющенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 106 с.
UA : Робота викладена на 106 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерел. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: дидактична модель формування емоційної культури майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати сутність, зміст емоційної культури вчителя початкових класів; визначити комплекс педагогічних умов, що сприяють ефективному формуванню емоційної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. В роботі з’ясовано стан досліджуваної проблеми та уточнено сутність поняття «емоції», «культура»; визначено зміст компонентів емоційної культури та її функції, розроблено та апробовано структурну модель емоційної культури вчителя.
EN : The work is presented on 106 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: didactic model of formation of emotional culture of future primary school teachers. The purpose of the study: to theoretically substantiate the essence, content of emotional culture of primary school teachers; to determine a set of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of emotional culture of future primary school teachers in the process of professional training. The paper clarifies the state of the research problem and clarifies the essence of the concept of "emotions", "culture"; the content of components of emotional culture and its functions are determined, the structural model of emotional culture of the teacher is developed and tested.

Сумчинська О. Ю. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних методів навчання : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. Д. Дяченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 82 с.
UA : Робота викладена на 82 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: педагогічні умови підготовки вчителів початкових класів до використання інтерактивних методів навчання. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання інтерактивних методів навчання. Теоретичне значення: уточнено термінологічний апарат проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, подальшого розвитку набули засоби професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Практичне значення: визначено педагогічні умови підготовки вчителів початкових класів до використання інетрактивних методів навчання.
EN : The work is presented on 82 pages of printed text. The list of links includes 72 sources. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: pedagogical conditions of preparation of primary school teachers for the use of interactive teaching methods. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions of training future teachers to use interactive teaching methods. Theoretical significance: the terminological apparatus of the problem of professional training of future primary school teachers has been clarified, the means of professional training of future primary school teachers have been further developed. Practical significance: pedagogical conditions of preparation of primary school teachers for the use of non-attractive teaching methods are determined.

Горохолинська Г. О. Підготовка вчителів до педагогічного партнерства в початковій школі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. О. Андрющенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 68 джерел. Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх вчителів. Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до педагогічного партнерства в початковій школі. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до педагогічного партнерства в початковій школі. У роботі визначено особливості педагогіки партнерства в початковій школі; проаналізувано досвід підготовки майбутніх вчителів до педагогічного партнерства; вивчено стан готовності майбутніх вчителів до педагогічного партнерства в початковій школі; обґрунтувано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до педагогічного партнерства в початковій школі.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 68 sources. The object of research is the professional training of future teachers. The subject of the research is pedagogical conditions of preparation of future teachers for pedagogical partnership in primary school. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions of preparation of future teachers for pedagogical partnership in primary school. The peculiarities of partnership pedagogy in primary school are determined in the work; the experience of preparing future teachers for pedagogical partnership is analyzed; the state of readiness of future teachers for pedagogical partnership in primary school is studied; the pedagogical conditions of preparation of future teachers for pedagogical partnership in primary school are substantiated and experimentally checked.

Лобжина Х. М. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. А. Томченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 103 с.
UA : Робота викладена на 103 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 84 джерела. Oб’єкт дoслідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дoслідження: методика застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: обґрунтувати педагогічні умови та модель застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів для підвищення рівня їхньої медіаграмотності. У кваліфікаційній роботі обґрунтувано педагогічні умови та модель застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів; підготовлено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки; розроблено методику застосування МОТ у професійній підготовці майбутніх учителів.
EN : The work is presented on 103 pages of printed text. The list of links includes 84 sources. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: methods of application of media educational technologies in professional training of future primary school teachers. The purpose of the study: to substantiate the pedagogical conditions and the model of application of media educational technologies in the professional training of future primary school teachers to increase their level of media literacy. The qualification work substantiates the pedagogical conditions and the model of application of media educational technologies in the professional training of future primary school teachers; methodical recommendations on improvement of professional training are prepared; developed a methodology for applying the ILO in the training of future teachers.

Брусенко Н. Л. Формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 100 с.
UA : Робота викладена на 100 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 64 джерела. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження – педагогічні умови формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: наукове обґрунтування комплексу педагогічних умов, що забезпечують формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів. В роботі проаналізовано теоретичні основи дослідження феномену педагогічної відповідальності у філософській, психологічній та педагогічній науках; визначено та схарактеризовано складові педагогічної відповідальності вчителя початкової школи; обґрунтовано педагогічні умови формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів; експериментально перевірено ефективність визначених педагогічних умов та розроблено методичні рекомендації з формування педагогічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів.
EN : The work is presented on 100 pages of printed text. The list of links includes 64 sources. The object of research is the process of professional training of future primary school teachers. The subject of research - pedagogical conditions for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers. The purpose of the study: scientific substantiation of a set of pedagogical conditions that ensure the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers. The work analyzes the theoretical foundations of the study of the phenomenon of pedagogical responsibility in the philosophical, psychological and pedagogical sciences; identified and characterized the components of pedagogical responsibility of primary school teachers; the pedagogical conditions for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers are substantiated; the effectiveness of certain pedagogical conditions was experimentally tested and methodological recommendations for the formation of pedagogical responsibility in future primary school teachers were developed.

Пасько О. Ф. Підготовка майбутніх педагогів до проєктування освітньо-розвивального середовища в початковій школі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. О. Андрющенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до проєктування освітньо-розвивального середовища в початковій школі. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класі. Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до проєктування освітньо-розвивального середовища в початковій школі. У роботі уточнено термінологічний апарат означеної проблеми; окреслено особливості середовищного підходу в новій українській школі. визначено педагогічні умови підготовки майбутніх педагогів до проєктування освітньо-розвивального середовища в початковій школі.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions of training future teachers to design an educational and developmental environment in primary school. Object of research: professional training of future primary school teachers. The subject of research - pedagogical conditions of preparation of future teachers for designing the educational and developmental environment in primary school. The terminological apparatus of the specified problem is specified in the work; features of the environmental approach in the new Ukrainian school are outlined. the pedagogical conditions of preparation of future teachers for designing the educational and developmental environment in primary school are determined.

Розкрито сутність поняття «дидактична комп’ютерна гра» (вид ігрової діяльності, обмежений правилами і спрямований на досягнення навчальної мети, який характеризується взаємодією гравця і комп’ютера); визначено її особливості (активна і безпосередня участь дитини в розгортанні сюжету; мета носить подвійний характер: ігрова і навчальна); здійснено класифікацію (навчальні, тренувальні, контролюючі, розвивальні і комбіновані ігри).
The essence of notion «didactic computer game» (a kind of game activity limited by the rules and aimed at teaching goal achievement characterized by the player and computer interaction) is revealed; its peculiarities such as active and spontaneous participation of a child in plot development as well as double characteristics (playing and teaching) of an aim are defined; the game classification (teaching, training, controlling, developing and combined) is made.

Вінніченко К. І. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. М. Корольова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 91 с.
UA : Робота викладена на 91 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 63 джерела. Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження – методика формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Робота присвячена актуальній проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів нової генерації в контексті гуманізації і демократизації освіти в Україні, зокрема з питань позаурочної виховної роботи.; було досліджено процес підготовки майбутніх учителів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні, апробації та впровадженні методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.
EN : The work is presented on 91 pages of printed text. The list of links includes 63 sources. The object of research is the professional training of future primary school teachers. The subject of the research is the method of forming the readiness of future primary school teachers for extracurricular educational work with younger students. The purpose of the research: theoretical substantiation and experimental verification of the method of forming the readiness of future primary school teachers for extracurricular educational work with younger students. The work is devoted to the topical problem of training future primary school teachers of the new generation in the context of humanization and democratization of education in Ukraine, in particular on extracurricular educational work .; the process of preparation of future teachers for extracurricular educational work with younger students was studied. The practical significance of the obtained results lies in the development, testing and implementation of methods for forming the readiness of future primary school teachers for extracurricular educational work with younger students.

The purpose of the study was to explore teachers’ views on using mobile laboratories when teaching Integrated Science during science practical lessons; to assess the teachers’ competencies in using the mobile laboratories and the challenges they face in this practice. The research used a survey as a research design. The target population was all teachers teaching Integrated Science. The sample comprised of forty-five (45) respondents from Northern and Eastern provinces of Zambia. Purposive sampling was used to pick the participants of the study. In collecting data, questionnaires, interview schedules and observation checklist were used to collect data needed for this study. The instruments were piloted before they were used in the study. The findings from the study revealed that the quality of material in these laboratories are quite good but their numbers are not in line with the size of the classes, which negatively affects the teaching and learning process of practical lessons in science. Additionally, the teachers’ qualification, was found to be associated with their competence in the use of mobile laboratories; that is, the higher the qualification, the more the competence in the use of mobile laboratories apparatus. Furthermore, the study established the following challenges on the use of the mobile laboratories: inadequate materials in the mobile laboratories, schools are not financially strong to replenish them after they are used up, some teachers find it timeconsuming to prepare and set up the apparatus for experiments and orientation is needed for some teachers on how to use these laboratories. In view of the findings, it is recommended that the government should provide more laboratory materials and monitor the level of usage of these materials. Additionally, short courses should be organised aiming at improving science teachers’ knowledge and skills of the use of mobile laboratory facilities. Moreover, Continuous Professional Development (CPD) must be enhanced in schools with an emphasis on the orientation of mobile laboratories usage by all science teachers.
Science and Technology Education
M. Ed. (Natural Sciences)

Андрєєва Ю. О. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до роботи в умовах Нової української школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" / наук. керівник І. В. Козич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.
UA: Робота викладена на 96 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела, з них на іноземній мові – 3. Об’єкт дослідження: компетентність майбутнього вчителя початкових класів. Вивчення та аналіз останніх досліджень та публікацій у сфері педагогічних наук щодо підготовки сучасних майбутніх вчителів показав, що ця тематика є актуальною, але саме її недостатня наукова розробка визначають актуальність роботи. В роботі проведено огляд концепції «Нова Українська Школа», розкрити особливості професійної підготовки студентів педагогічних закладів освіти до роботи в умовах нової української школи. Наукова новизна роботи зумовлена постановкою і розробкою проблеми, яку досі не було виокремлено як предмет комплексного наукового дослідження в українській педагогічній науці.
EN: The work is presented on 96 pages of printed text. The list of references includes 72 sources, 3 of them in foreign language. The object of the study: competence of future primary school teacher. The study and analysis of recent research and publications in the field of pedagogical sciences regarding the training of modern future teachers showed that this topic is relevant, but it is its lack of scientific development that determines the relevance of the work. In the work the review of the concept of "New ukrainian school" was conducted, to reveal the peculiarities of professional training of students of pedagogical educational institutions to work in the conditions of the new Ukrainian school. The scientific novelty of the work is conditioned by the formulation and development of a problem, which has not yet been singled out as the subject of complex scientific research in Ukrainian pedagogical science