Статті в журналах з теми "S-параметри"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: S-параметри.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "S-параметри".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Danylyk, Ruslana, та Victor Skrobala. "Типологія водної рослинності Українського Розточчя: клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (20 серпня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-26-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.
2
Danylyk, Ruslana, та Victor Skrobala. "Типологія водної рослинності Українського Розточчя: клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (20 серпня 2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-26-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.
3
Глотова, Т. С., Д. В. Журавлёв, and В. В. Глотов. "MIXED CHARACTERISTIC OF S-PARAMETERS OF DIFFERENTIAL STRUCTURES." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 1 (April 19, 2021): 74–78. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.17.1.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Различные типы СВЧ-устройств можно описать с помощью падающих и отражённых волн, которые распространяются в подключенных к ним линиях передач. Связь между этими волнами описывается волновой матрицей рассеяния или матрицей s-параметров. Оценка дифференциальных структур необходима для обеспечения оптимальных характеристик схемы. Комбинированные дифференциальные и синфазные (смешанные) параметры рассеяния (s-параметры) хорошо адаптированы для точных измерений линейных сетей на радиочастотах. Представлено преобразование между стандартными s-параметрами и s-параметрами смешанного режима, также описано графическое сравнение графиков стандартных и смешанных потерь s-параметра. S-параметры смешанного режима, полученные с помощью описанного метода, имеют хорошее согласие для возбудителя и реакции с одним и тем же режимом (общий или дифференциальный) и небольшую вариацию с разными режимами. Была изготовлена дифференциальная структура, которая измеряется с помощью двухпортового векторного анализатора цепей и четырехпортового анализатора цепей смешанного режима. Для прогнозирования поведения параметров смешанного режима с использованием традиционного двухпортового векторного анализатора цепей можно применить метод преобразования режимов, однако четырехпортовый анализатор цепей смешанного режима по-прежнему необходим для точного измерения влияния режима преобразования в реальные интегрированные дифференциальные тестовые структуры Various types of microwave devices can be described using incident and reflected waves that propagate in the transmission lines connected to them. The relationship between these waves is described by the scattering wave matrix or the S-parameter matrix. Evaluation of differential structures is necessary to ensure optimal circuit performance. The combined differential and common-mode (mixed) scatter parameters (s-parameters) are well suited for accurate measurements of linear networks at radio frequencies. We present the transformation between standard s-parameters and mixed-mode s-parameters, and a graphical comparison of graphs of standard and mixed s-parameter losses is also described. S-parameters of the mixed mode, obtained using the described method, have good agreement for the pathogen and the reaction with the same mode (general or differential) and little variation with different modes. We fabricated and measured a differential structure with a two-port vector network analyzer and a four-port mixed-mode network analyzer. Mode conversion can be used to predict the behavior of mixed-mode parameters using a traditional 2-port vector network analyzer, but a four-port mixed-mode network analyzer is still required to accurately measure the effect of conversion mode on real integrated differential test structures
4
Grytsyk, Andrii, Nataliia Dubel та Lyubov Grytsyk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕКСТРАКЦІЇ ТРАВИ ПРИВОРОТНЯ". SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, № 2 (12 листопада 2021): 1–9. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Технологічні параметри Alchemilla s ubcrenata B us . досліджено та визначено втрату маси при сушці, питому, об’ємну та насипну масу, пористість та вільний об’єм лікарської рослинної сировини. Експериментально встановлено оптимальні умови отримання екстрактів досліджуваної сировини (розмір частинок, співвідношення сировина – екстрагент, час настоювання, частота екстрагування).
5
Синенко, Т. П., та Н. Е. Фролова. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФЕРМЕНТАТИВНОГО ГІДРОЛІЗУ СИРОВАТКОВИХ БІЛКІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 111–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто тенденції виробництва натуральних смакоароматичних добавок гастрономічного напряму. Обґрунтовано доцільність використання сироваткових білків у смакоаро- матичних добавках. Метою статті є математичне моделювання процесу гідролізу сироваткових біл- ків за критерієм максимального виходу вільних амінокислот у разі використання ферментного каталі- затора. В експериментальних дослідженнях використовували комерційний концентрат сироваткових білків (КСБ-УФ-80) і лужну бактеріальну протеазу «Протолад». Оптимізацію параметрів фермента- тивного гідролізу проводили методом поверхонь відгуку, із застосуванням центрального композицій- ного рототабельного плану. Процес гідролізу сироваткових білків та отримання низькомолекулярних пептидів і амінокислот представлений у вигляді параметричної схеми. Визначено значущі техноло- гічні параметри процесу ферментативного гідролізу сироваткових білків: концентрація ферментного препарату (F, %) та субстрату (S, %), рН середовища (pH), температура (t, °С) і тривалість процесу (τ, хв) гідролізу. Оптимізацію процесу проводили за вихідним параметром моделі – вміст азоту амінних груп (NAG, мг / 100 г). По результатам проведених експериментів і математичної обробки отрима- них даних у вигляді рівнянь регресії було одержано модель процесу гідролізу сироваткових білків під дією ферментних препаратів. Регресійний аналіз даних показав всі вибрані фактори та їх взаємодії є значущими, рівень достовірності перевищує 95%. В результаті поетапного аналізу розробленої мате- матичної моделі оптимізовано процес гідролізу сироваткових білків ферментним препаратом «Про- толад». Встановлено, що найглибший ступень гідролізу відбувається за таких технологічних параме- трів: концентрація ферменту 4±0,01% і субстрату 18±0,5%, рН 7,7±0,1 і температура середовища 57±2°С, тривалість процесу 75 хв.
6
Bury, M., G. Hury, A. Dawidowski, N. Opatowicz, M. Sobolewska, M. Swiderska-Ostapiak та U. Bashutska. "ВРОЖАЙНІСТЬ СОРГО ЗВИЧАЙНОГО СОРТУ "БІОМАС 150" ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ СІРКОЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 117–24. http://dx.doi.org/10.15421/40250917.
Повний текст джерелаАнотація:
Польовий експеримент проведено протягом вегетаційного періоду 2014 р. на ґрунті комплексу "житній добрий" у сільськогосподарській дослідній станції в Ліпніку біля Штаргарда. Розглянуто три варіанти удобрення: 0 – контрольний (PK), N – PK+N і S – PK+N+S Сорго звичайне сорту "Біомас 150" розвивалося дуже добре і позитивно реагувало на вплив мінеральних добрив. Мінеральне удобрення азотом і сірчано-вапняною сумішшю, отриманою від промислової десульфуризації димових газів (варіант S), що містить сірку (17 % S = 42,5 % SO3), позитивно вплинуло на біометричні характеристики рослин сорго (висоту й товщину стебел) і фізіологічні параметри (індекс вмісту хлорофілу SPAD і асиміляційну площу рослин – LAI). Підтверджено значний вплив комбінованого мінерального удобрення азотом та сіркою, що міститься в сульфаті кальцію (варіант S) на вихід сирої маси. Відбулося його збільшення близько 49 %, з 73,6 на контрольному об'єкті до 109,4 т·га-1 (варіант S). Також вихід сухої речовини збільшився із 23,5 т·га-1 до 30,8 т·га-1 або близько 31% стосовно контрольного варіанта (0).
7
Чжан, Юэ, Yue Zhang, Шунь Лун Ло та Shunlong Luo. "Переход от функции Вигнера к $s$-упорядоченному распределению в фазовом пространстве посредством канала с гауссовским шумом". Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 210, № 3 (27 лютого 2022): 485–504. http://dx.doi.org/10.4213/tmf10164.
Повний текст джерелаАнотація:
Различные распределения в фазовом пространстве, от знаменитой функции Вигнера до функции Хусими $Q$ и распределения Глаубера-Сударшана $P$, сыграли интересную и важную роль в подходе фазового пространства к квантовой механике в целом и квантовой оптике в частности. Кэхилл и Глаубер предложили единый подход ко всем этим распределениям, который основан на понятии $s$-упорядоченного распределения в фазовом пространстве. Для прояснения физического смысла параметра $s$ предлагается интерпретировать $s$-упорядоченное распределение в фазовом пространстве как функцию Вигнера состояния на выходе канала с гауссовским шумом. Таким образом раскрывается связь между $s$-упорядоченным распределением в фазовом пространстве и каналом с гауссовским шумом, которая дает физическое понимание этого распределения. В этом контексте параметр $-s/2$ (а не исходный параметр $s$) приобретает смысл параметра гауссовского шума в канале. Объясняется альтернативное представление канала с гауссовским шумом как приготовления калибровочного измерения когерентного состояния. С использованием параметра $s$ вводится легко вычислимый и экспериментально проверяемый количественный показатель оптической неклассичности, доказаны его основные свойства и приведены примеры его вычисления для некоторых типичных состояний. Сформулирован простой и удобный критерий оптической неклассичности в терминах $s$-упорядоченного распределения в фазовом пространстве.
8
Бродецький, І. С., В. О. Маланчук та С. О. Ребенков. "МРТ-діагностика плеоморфних аденом слинних залоз. Нові розширені критерії оцінки". CLINICAL DENTISTRY, № 2 (27 серпня 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12325.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості.
Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T.
Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm2/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм.
Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).
9
Голобородько, К. К., В. І. Русинов та О. Є. Пахомов. "Білоакацієва міль-строкатка (Pаrectopа robiniellа Clemens, 1863) у паркових зонах м. Дніпра". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено дослідження особливостей заселення інвазійного виду молей-строкаток (Grаcillаriidаe Stаinton, 1854) білоакацієвої молі- строкатки (Pаrectopа robiniellа Clemens, 1863) різних паркових екосистем м. Дніпро. Оцінку масштабів інвазії та активності заселення різних екосистем мінером-інвайдером було здійснено за кількістю візуально зареєстрованих мін на листках кормової рослини робінії псевдоакації (Robinia pseudoacacia Linnaeus, 1753). Дослідженнями було охоплено всі основні за розмірами паркові екосистеми м. Дніпро, де висаджено дерева кормової рослини. Польові спостереження проведено протягом трьох вегетаційних сезонів (2018–2020 рр.). Морфологічні дослідження мін P. robiniellа проводили на стадії їх максимального розвитку, що відповідало останньому віку гусені. Для цього використано такі параметри: довжину міни (L) за центральною жилкою, максимальну ширину міни (W), площу міни (S), площу листкової пластинки (Sl). Розраховували відношення довжини до ширини міни (L/W) та відношення площі міни до площі листкової поверхні (S/Sl). З’ясувалось, що найбільша кількість мін реєструвалась у більш чистих зонах м. Дніпро, що розташовувались на високих відмітках рельєфу, – Ботанічному саду ДНУ та парку імені Т.Г. Шевченка, а також у природному заповіднику Дніпровсько- Орільський. Найменша кількість мін реєструвалась ближче до центру міста, у парку Сагайдак та парку імені Лазаря Глоби. Морфологічні дослідження мін дозволили встановити, що коефіцієнт варіації довжини міни дорівнює 0,4, ширини – 0,6, а площі – 0,8. Відношення довжини до ширини менш варіативне, ніж відношення площі міни до площі листкової поверхні. Це, з одного боку, пов’язано з більш стабільною загальною формою міни, з іншого – досить мінливою площею міни, що, вірогідно, залежить від різних факторів міського середовища.
10
Stravskyy, Y. S., L. Ya Fedoniuk, O. M. Yarema, E. І. Skyba та L. S. Reznichenko. "ДОКЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАНОЧАСТИНОК ФЕРУМУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11732.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Доклінічне вивчення лікарських препаратів – невід’ємна частина процесу створення лікарського засобу. Доклінічне дослідження є найбільш тривалим та відповідальним етапом розробки лікарського засобу, який вимагає особливих підходів до планування і забезпечення якості при плануванні вимірювальних експериментів, проведенні випробування та оцінки його результатів.
Мета дослідження – визначити біобезпечність, гостру токсичність, протимікробну та фунгіцидну дії наночастинок Феруму.
Методи дослідження. Біобезпечність синтезованої субстанції наночастинок у тестах in vitro визначали з використанням показників цитотоксичності, мутагенності, молекулярно-генетичного (показник генотоксичності), фізіологічного (стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини) та біохімічних (ATФ-aзна і лактатдегідрогеназна активність) маркерів. Протимікробну дію нуль-валентного Феруму (Fe0NP) щодо тест-штамів мікроорганізмів визначали методом серійних розведень у бульйоні відповідно до Методичних вказівок 4.2.1890-04, 2004. Використовували такі тест-штами мікроорганізмів, як Salmonella typhimurium, Shigella sonnei, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Candida albicans, із колекції Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів.
Результати й обговорення. Синтезовані наночастинки є частинками Fe0NP. Взаємодія синтезованих наночастинок Феруму з тестовими еукаріотичними клітинами не призводила до появи первинних ДНК‑ушкоджень порівняно з впливом N-нітрозометилсечовини, яка є відомим генотоксикантом. Синтезовані наночастинки характеризувались як біобезпечні у тестах на мутагенність з використанням поліхроматофільних еритроцитів кісткового мозку тварин. Аналіз показав, що експериментальна субстанція Fe0NP у досліджуваному концентраційному діапазоні проявила помірну протимікробну активність у тестах in vitro відносно як грамнегативних (S. typhimurium, S. sonnei, P. aeruginosa, P. vulgaris, P. mirabilis), так і грампозитивних (S. aureus) мікроорганізмів. Однак гриби Candida albicans виявилися нечутливими до наночастинок Феруму в досліджуваних концентраціях.
Висновки. Фізико-хімічна характеристика й оцінка критеріїв біобезпечності в тестах in vitro та in vivo свідчать про те, що синтезованим сферичним наночастинкам нуль-валентного Феруму властивий низький рівень потенційної небезпеки: виявлено відсутність генотоксичної, цитотоксичної, мутагенної дій, негативного впливу на ключові біохімічні параметри і загальний фізіологічний стан живого організму. Це дозволяє рекомендувати синтезовану субстанцію наночастинок Феруму для подальших досліджень з метою їх застосування як потенційної біологічно активної субстанції.
11
К.О. БЕЛІНСЬКА та Т.В. МАРУСЕЙ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ НАБРЯКАННЯ ЕКСТРУДАТІВ У РІЗНИХ ВИДАХ ВІДНОВЛЕНОГО МОЛОКА". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 103–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є дослідження кінетики набрякання екструдатів рису і гречки увідновленому овечому, козячому та коров’ячому молоці, вплив екструдатів та різнихвидів відновленого молока на реологічні властивості молочно-борошняних каш.Методика: основні реологічні параметри каш досліджувалися на ротаційномувіскозиметрі «Реотест-2» з системою коаксіальних циліндрів S/S2 в діапазоні швидкостідеформації 3-1312 с-1.Результати. Актуальним питанням сьогодні є пошук інших видів молока длядитячого харчування.Вводити прикорм педіатри рекомендують лише у віці 6 місяців.Першим прикормом зазвичай є злакові молочні каші. Оскільки в Україні та і в багатьохкраїнах світу молочні дитячі кухні не функціонують, то найкращим харчуванням є сухімолочні каші, що не потребують варіння, а лише відновлюються теплою водою. Згіднотрадиційних технологій як зернову сировину використовують сухі відвари круп тадієтичне борошно. У даний час прогресивною технологією є використанняекструдованого борошна. Використання екструдованого борошна дає можливістьотримати високозасвоюваний та швидкорозчинний продукт. З’ясовано, що процеснабухання екструдатів у овечому та козячому молоці проходить з меншою інтенсивністю,ніж у коров’ячому. Встановлено, що з підвищенням напруги зсуву в’язкість досліднихсистем знижується. Руйнування структури відбувається за відносно низької напругизсуву (700…750 Па), зростання якої призводить до утворення практично повністюзруйнованої структури дослідних систем, що характеризується сталим значеннямефективної в’язкості.Наукова новизна: вперше досліджено поведінку екструдатів у молоці овечому такозячому. На основі отриманих даних розроблено рецептури молочно-борошняних каш ідосліджено їх реологічні властивості.Практична значимість: розроблено нові продукти для дитячого харчування вікомдо 1 року на основі нетрадиційних видів молока для покращення якості харчування тарозширення асортименту продуктів для дитячого харчування.
12
Торхов, Н. А., А. А. Коколов та Л. И. Бабак. "Влияние морфологии поверхности микрополосковой линии СВЧ на ее передаточные характеристики". Физика и техника полупроводников 54, № 11 (2020): 1238. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2020.11.50095.9416.
Повний текст джерелаАнотація:
Определены основные морфологические параметры 50-омных Au/i-GaAs\100\ тонкопленочных микрополосковых золотых СВЧ копланарных линий передач длиной lW, влияющие на активное сопротивление их скин-слоя R и индуктивность L. Получено, что латеральный характер распределения зерен и развитый рельеф их поверхностей приводит к возникновению дополнительных процессов рассеяния электронов как на границах зерен, так и на неоднородностях рельефа. Малый размер зерен, dx<133 нм, на частотах f>10 ГГц переводит аномальный скин-эффект в нормальный. При этом нелинейная зависимость R от lW в локальном приближении обеспечивается фрактальной геометрией рельефа поверхности и приповерхностной области копланарных линий передач, а нелинейная зависимость индуктивности L от lW --- не только фрактальными особенностями рельефа двухмерной поверхности копланарных линий передач, но и фрактальными особенностями трехмерного распределения ее зерен. Ключевые слова: СВЧ линии, скин-эффект, морфология поверхности, фракталы, размерность Хаусдорфа--Безиковича, S-параметры рассеяния, компактная модель, экстракция параметров.
13
Фик, Олександр Ілліч, Дмитро Борисович Кучер та Лариса Валентинівна Кучер. "Дослідження резонансних властивостей пристроїв перемикання на основі високотемпературного надпровідника". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (24 вересня 2021): 51–58. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).51-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати експериментальних досліджень, викладених у відомих роботах, засвідчили, що у високотемпературному надпровіднику під дією вхідного НВЧ-сигналу, коли створюється магнітне поле, рівень якого перевищує пороговий (Н>Hкр2), відбувається фазовий перехід надпровідника з надпровідного S в нормальний (резистивний) стан N (так званий процес перемикання (переключення)). Встановлено, що можливо управляти амплітудно-частотною характеристикою надпровідника напругою або струмом, що протікає. Тобто, можливо будувати перемикачі-обмежувачі на основі надпровідників, які знайдуть застосування у антенах, вхідних колах охолоджуваних надвисокочастотних трактів тощо.Найбільш практичними є пристрої на основі високотемпературних надпровідників, тому що їх робоча температура − це температура рідкого азоту, а швидкість перемикання становить менше 1 наносекунди. Однак, використання надпровідних систем потребує врахування питань сумісності їх зі штатними пристроями та урахування іншої низки особливостей будови НВЧ систем. Тобто, є сенс спершу окремо проаналізувати функціонування таких перемикачів, а потім в структурі будови штатної НВЧ системи.У статті проводиться дослідження властивостей лише окремих перемикачів (фільтрів вимикачів та обмежувачів) на основі високотемпературних надпровідних тонких плівок з метою вироблення принципів та критеріїв, які можуть бути основою здійснення автоматизованого проєктування розглянутих швидкодіючих надпровідних НВЧ-пристроїв.Для вирішення поставленої розрахункової задачі використовується алгоритм аналізу резонансних систем комутації та визначаються відповідні параме-три та критерії: коефіцієнти пропускання, модуляції, загасання; параметр якості; резонансні характеристики (частота, смуга, добротність).Результати розрахунків свідчать про необхідність застосування в сучасних НВЧ системах високотемпературних надпровідних швидкодіючих широкосмугових пристроїв (фазообертачів, обмежувачів, ліній затримки, комутаторів, тощо), що дозволить зменшити втрати енергії в приймально-передавальному тракті, збільшити швидкість управління променем антени в просторі, збільшити відношення сигнал-шум, підвищити захисні властивості прийомних тракту від електромагнітної поразки.У статті приведені результати розрахунків характеристик перемикачів, виконаних на основі надпровідникових мікрополоскових ліній передачі. Показана можливість побудови швидкодіючих (час спрацьовування менше одиниць наносекунд) перемикачів на основі надпровідності плівок в діапазоні частот 1 – 10 ГГц з часовими (швидкодія спрацьовування, час відновлення) енергетичними параметрами (енергії переключення 10-10 Дж) та резонансними характеристиками (частота, смуга, добротність), які значно кращі відповідних параметрів аналогічних пристроїв на основі напівпровідників.
14
Францкевич, Виолета, Антанас Лауринчикас та Дариус Шяучюнас. "О совместном распределении значений дзета-функций Гурвица". Чебышевский сборник 19, № 3 (9 січня 2019): 219–30. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2018-19-3-219-230.
Повний текст джерелаАнотація:
Хорошо известно, что некоторые дзета и $L$-функции универсальны в смысле Воронина, т.е., ими приближается широкий класс аналитических функций. Некоторые из этих функций также совместно универсальны. В этом случае, набор аналитических функций одновременно приближается набором дзета-функций. В статье рассматривается проблема, связанная со совместной универсальностью дзета-функций Гурвица. Известно, что дзета-функции Гурвица $\zeta(s,\alpha_1), \dots, \zeta(s,\alpha_r)$ совместно универсальны, если параметры $\alpha_1,\dots, \alpha_r$ алгебраически независимы над полем рациональных чисел $\mathbb{Q}$, или в более общем случае, если множество $\{\log(m+\alpha_j): m\in \mathbb{N}_0,\; j=1,\dots, r\}$ линейно независимо над $\mathbb{Q}$. Мы рассматриваем случай произвольных параметров $\alpha_1,\dots, \alpha_r$ и получаем, что существует непустое замкнутое множество функций $F_{\alpha_1,\dots, \alpha_r}$ пространства $H^r(D)$ аналитических в полосе $D=\left\{s\in \mathbb{C}:\frac{1}{2}<\sigma<1\right\}$ такое, что для любых компактных множеств $K_1,\dots, K_r\subset D$, функций $(f_1,\dots, f_r)\in F_{\alpha_1,\dots, \alpha_r}$ и всякого $\varepsilon>0$ множество $\left\{\tau\in \mathbb{R}: \sup_{1\leqslant j\leqslant r} \sup_{s\in K_j} |\zeta(s+i\tau,\alpha_j)-f_j(s)|<\varepsilon\right\}$ имеет положительную нижнюю плотность. Также рассматривается случай положительной плотности этого множества.
15
Fedchenko, V. Y. "РОЛЬ КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ПРОГНОЗІ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ". Вісник наукових досліджень, № 4 (31 січня 2019): 129–34. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9794.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах особливої актуальності набуває визначення факторів прогнозу формування, перебігу та виходу депресивних розладів, що дозволить розробити персоніфіковані підходи до терапії і сприятиме не лише зменшенню чисельності форм із затяжним та хронічним перебігом, але й зниженню соціально-економічних наслідків цих розладів для суспільства.
Мета дослідження – вивчити вплив клініко-психопатологічних факторів на прогноз тяжкості перебігу та виходу депресивних розладів.
Матеріали і методи. Для аналізу отриманих даних застосовували методи описової статистики та метод множинного регресійного аналізу за процедурою покрокового включення. Параметри оцінки перебігу депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних факторів у рамках даного дослідження включали: тяжкість депресивного розладу (за шкалою CGI – S); вихід депресивного розладу (за шкалою CGI – I).
Результати досліджень та їх обговорення. Клініко-психопатологічними факторами сприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу є: критичність до свого стану, соціальна та професійна реалізованість (відсутність порушень у сфері робота та діяльність), самоповага (відсутність почуття провини за власну неспроможність), адекватне сприйняття мікросоціального оточення (відсутність параноїдних симптомів у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду), суб’єктивне збереження здатності отримувати задоволення від життя. В якості факторів несприятливого прогнозу тяжкості депресивного розладу виступають: ендогенна ініціальна маніфестація захворювання (відсутність в анамнезі провокуючих факторів психічної травматизації), загальмованість, суїцидальні наміри, рання інсомнія, втрата у масі, почуття провини, параноїдні симптоми у вигляді недовірливого ставлення до навколишніх та очікування осуду, зниження критичності до свого стану, порушення у сфері соціально-професійної реалізації, суб’єктивне відчуття занепокоєння, ідеї самоприниження (відчуття себе гіршим за інших). Сприятливий прогноз виходу депресивного розладу визначають: редукція почуття провини, іпохондричних розладів, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, загальмованості при відновленні соціально-професійного функціонування та критичності до власного стану. В якості факторів несприятливого прогнозу виходу депресивного розладу виступають: збереження в структурі клінічної симптоматики іпохондричних розладів, тривоги, обсесивно-компульсивних симптомів у вигляді нав’язливих думок щодо власної неспроможності та відсутності перспектив, почуття провини.
Висновки. Результати представленого дослідження доводять, що особливості клінічної структури розладу, суб’єктивне сприйняття пацієнтами свого стану, фактор ініціальної маніфестації захворювання впливають на формування тяжкості депресивного розладу, його вихід і можуть використовуватись в якості факторів прогнозу та специфічних мішеней лікувально-реабілітаційних заходів.
16
Татаринова, Зинаида Гавриловна, Константин Максимович Степанов та Терентий Афанасьевич Платонов. "Ветеринарно-санитарная экспертиза омуля (Coregonus Autumnalis (Pallas, 1776)), выловленного в период нагула и нерестовой миграции в бассейне реки Лена в сравнительном аспекте". Хранение и переработка сельхозсырья, № 4 (16 березня 2021): 114–25. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2020.327.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрена ветеринарно-санитарная оценка качества арктического омуля, добытого из реки Лена, вблизи п. Кюсюр и омуля моря Лаптевых, п. Таймылыр Булунского улуса Республики Саха (Якутия) осеннего улова в сравнительном анализе. При внешнем осмотре определены органолептические показатели: состояние чешуи, ротовой полости, состояние глаз и роговицы, жабер (цвет), запах рыб, состояние плавников, консистенция мышц, состояние брюшной полости, внутренних органов, определено качество бульона при пробе варки (прозрачность и аромат).
Физико-химические параметры проб мяса рыб определены по значению рН, реакции на пероксидазу, содержанию аминоаммиачного азота, реакции на сернокислую медь, реакции на свободный аммиак (проба Эбера).
Проведены бактериоскопические исследования рыб на свежесть, микробиологические показатели: количества мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов (КМАФАнМ), бактерий группы кишечной палочки (коли-формы), стафилококк (S. aureus), патогенные микроорганизмы, в том числе сальмонеллы.
Паразитологическое исследовании рыб проведены методом пластования с соответствием с нормативными документами. Определены параметры арктического омуля разных мест улова по промысловой длине, высоте тела, длине головы, массе тушки рыб.
По результатам ветеринарно-санитарного исследования установлено, арктический речной и морской омуль Булунского района по органолептическим, физико-химическим, бактериоскопическим, микробиологическим и паразитологическим показателям относится к свежим, доброкачественным рыбам и подлежит свободной реализации в торговую сеть для населения. Данные исследования показали, морской омуль, п. Таймылыр Булунского района по параметрам - длина, высота тела, длина головы, масса превышает размеры речного омуля, добытого с реки Лена Булунского района.
17
Байрамов, Б. Х., В. В. Топоров та Ф. Б. Байрамов. "Оптическая характеризация структурных и электрических свойств нанослоев n-GaP, выращенных на проводящих подложках (001) n-GaP". Физика твердого тела 63, № 1 (2021): 80. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2021.01.50402.193.
Повний текст джерелаАнотація:
Сообщается о результатах исследования структурных и электрических свойств гомоэпитаксиального наномасштабного слоя (001) n-GaP, толщиной 70 nm, выращенного методом газофазной эпитаксии из металлоорганических соединений на проводящей сильнолегированной подложке кристалла n-GaP, ориентированного по оси (001). В спектре рамановского рассеяния света такого нанослоя n-GaP в образце n-GaP/n-GaP (001) в сравнении со спектром высокоомного кристаллического образца (001) si-GaP удалось обнаружить две достаточно узкие линии, приписанные колебаниям поперечных TO()- фононов и высокочастотным продольным связанным плазмон-фононным LO()+ колебаниям. При этом установлено, что спектральные параметры LO()+ колебаний как в нанослое n-GaP, так и в подложке (001) n-GaP существенно отличаются между собой, а также и от спектральных параметров линии продольных оптических LO()- фононов. Анализ выявленных строгих количественных особенностей спектральных параметров позволил получить ценную информацию о совершенстве кристаллической структуры наномасштабного гомоэпитаксиального слоя (001) n-GaP. Помимо этого, показано что, численные расчеты на основе микроскопической модели рассеяния света LO()+ колебаниями, обусловленного механизмами деформационного потенциала и электрооптическим рассеянием, позволили бесконтактным и неразрушающим образом определить онцентрацию n и подвижность μ свободных носителей заряда гомоэпитаксиального слоя наномасштабной толщины и проводящей сильнолегированной подложки. Полученные значения оказались nhepi=(3.25±0.1)·1017 cm-3 и подвижности μhepi=(40.0±0.1) cm2·V-1·s-1 для гомоэпитаксиального слоя (001) n-GaP в сравнении с nsubs=(2.52±0.1)·1017 cm-3 и μsubs=(51.0±0.1) cm2·V-1·s-1 для подложки (001) n-GaP образца n-GaP/n-GaP (001). Ключевые слова: гомоэпитаксиальный наномасштабный слой (001) n-GaP, сильнолегированная подложка, концентрация и подвижность носителей заряда.
18
Векшин, Ю. В., М. Б. Зотов та А. С. Лавров. "Устройство контроля параметров радиоастрономических приемников S/X-диапазонов". Труды Института прикладной астрономии РАН, № 51 (2019): 32–41. http://dx.doi.org/10.32876/applastron.51.32-41.
Повний текст джерела
19
Плотников, М. Б., О. И. Алиев, А. В. Сидехменова, А. Ю. Шаманаев, and А. М. Анищенко. "Effects of dihydroquercetin on blood pressure and hemorheological parameters in SHR rat during early and stable arterial hypertension." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3() (September 16, 2020): 126–30. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.03.126-130.
Повний текст джерелаАнотація:
Согласно современным представлениям, важную роль в прогрессировании артериальной гипертензии (АГ) играет изменение реологических свойств крови. К настоящему времени опубликованы работы, в которых показано улучшение гемореологических параметров за счет использования различных лекарственных средств при сердечно-сосудистых заболеваниях. Цель работы - исследование влияния дигидрокверцетина (ДГК) на артериальное давление (АД) и гемореологические параметры у крыс линии SHR в различные периоды развития АГ. Методика. Эксперименты проведены на крысах со спонтанной гипертензией (spontaneously hypertensive rats, SHR) двух возрастных групп: период развития АГ (возраст крыс SHR на начало эксперимента 5 нед) и период стабильной АГ (возраст крыс SHR на начало эксперимента 11 нед). ДГК (50 мг/кг) вводили внутрижелудочно в течение 6 нед. Крысы контрольных групп получали эквиобъемное количество крахмальной слизи по той же схеме. АД у бодрствующих крыс регистрировали неинвазивным методом (NIBP200A, «Biopac Systems, Inc.», США). Вязкость цельной крови, стабилизированной ЭДТА (в диапазоне скоростей сдвига 15-450 с-1), и плазмы (450 с-1) измеряли на ротационном вискозиметре (LVDV-II+ Pro, CP40, «Brookfield Engineering Labs Inc.») при 36 оС. Гематокрит определяли методом центрифугирования. Агрегацию и деформируемость эритроцитов исследовали на анализаторе «RheoScan-AnD 300» («Rheo Meditech, Inc.»). Результаты. У крыс SHR после 6-недельного введения ДГК в период развития АГ не наблюдалось значимых различий уровня систолического АД (САД), макро- и микрореологических показателей по сравнению с параметрами в контрольной группе. У крыс SHR со стабильной АГ введение ДГК приводило к снижению САД, ослаблению агрегации эритроцитов с увеличением их индекса элонгации и снижению вязкости крови по сравнению с контрольной группой. Заключение. Нарушение гемореологических параметров крови выражено значимо меньше у крыс SHR в начальной стадии формирования АГ. Использование ДГК в период развития АГ не оказывало статистически значимого влияния на АД. В период стабильной АГ гипотензивное действие ДГК связано в том числе с его способностью снижать вязкость крови и улучшать такие микрореологические параметры, как агрегация и деформируемость. Arterial hypertension (AH) is the most common cardiovascular disease and a risk factor for other vascular diseases and organ damage. According to current concepts, changes in blood rheology play an important role in AH progression. Drugs improving hemorheological parameters have been shown to be beneficial in cardiovascular diseases. Aim. To study the effect of dihydroquercetin (DHQ) on blood pressure (BP) and hemorheological parameters in spontaneously hypertensive rats (SHR) at different stages of AH. Methods. Experiments were performed on SHR in the period of AH development (5-week-old SHR at the beginning of experiments) and in the period of stable AH (11-week-old SHR at the beginning of experiments). DHQ (50 mg/kg) was administered intragastrically for 6 weeks. Rats of the control groups received an equal volume of starch mucilage according to the same schedule. BP was measured with a non-invasive NIBP200A (Biopac Systems, Inc., USA) instrument in conscious rats. Viscosity of K2EDTA-stabilized whole blood (shear rate range, 15-450 s-1) and plasma (450 s-1) was measured with a rotational viscometer (LVDV-II + Pro, CP40, Brookfield Engineering Labs Inc.) at 36 °C. Hematocrit was determined by centrifugation. Aggregation and deformability of red blood cells was studied with a RheoScan-AnD 300 analyzer (RheoMeditech, Inc.). Results. After 6 weeks of DHQ administration in the period of AH development, mean blood pressure (MBP) and macro- and microrheological parameters did not significantly differ from the respective values in the control group In SHR with stable AH, the DHQ treatment resulted in decreased MBP, blood viscosity, and red blood cell aggregation and increased red blood cell elongation index compared to the control group. Conclusion. Disorders of hemorheological parameters were significantly less pronounced in SHR with early AH. Perhaps for this reason, the DHQ treatment during the development of hypertension did not exert a significant effect on BP. In the period of stable hypertension, hyperviscosity syndrome progressed in SHR. The antihypertensive effect of DHQ in this period, among other things, was associated with a beneficial effect on micro-rheological parameters, including red blood cell aggregation and deformability, which was evident as decreased blood viscosity.
20
Sunyakina, Olga Anatolyevna, Nikolay Alexandrovich Konoplya, Svetlana Leonidovna Sergeeva та Anna Alexandrovna Barsuk. "БЕЛКОВО-ЛИПИДНЫЙ СОСТАВ МЕМБРАНЫ И МЕТАБОЛИЗМ ЭРИТРОЦИТОВ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ЭНДОМЕТРИТЕ". V Mire Nauchnykh Otkrytii 9, № 2 (29 травня 2017): 24. http://dx.doi.org/10.12731/wsd-2017-2-24-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Установить изменения белково-липидного спектра мембраны эритроцитов при ХЭ до и после традиционного комплексного лечения.Материалы и методы. У 38 пациенток репродуктивного возраста с верифицированным диагнозом хронический эндометрит в стадии неполной ремиссии, получавших комплексное традиционное лечение, включающее оперативное вмешательство по поводу бесплодия, изучены параметры структурно-функциональных свойств эритроцитов до и после лечения.Результаты. До начала лечения установлены значительные изменения в содержании белков, ответственных за структурообразование и стабилизацию мембраны эритроцитов (α- и β-спектрин, дематин, анкирин, белок полосы 4.1, паллидин), формообразование и гибкость мембраны (актин, тропомиозин), внутриклеточный метаболизм (анионтранспортный белок, глицеральальдегид-3-фосфатдегидрогеназа, глутатион-S-трансфераза). Выявлены нарушения в содержании и соотношении липидного спектра, в первую очередь, снижение содержания мембранных глицерофосфолипидов и сфингомиелинов, составляющих основу двойного липидного каркаса клеточной мембраны и играющих основную роль в упорядочивании белковых макромолекул и нормальном метаболизме эритроцитов. Определено внутриэритроцитарное повышение процессов перекисного окисления липидов и содержания стабильных метаболитов оксида азота, снижение активности ферментов антиоксидантной защиты. После проведенного лечения нормализовалось 9% измененных до лечения параметров, корригировано, но не значений нормы, 55,6%, без изменений осталось 33,4% показателей.
21
Сандитов, Д. С., та М. В. Дармаев. "Эффективный модуль упругости и параметр грюнайзена халькогенидных стекол системы As–Tl–S". Неорганические материалы 55, № 6 (2019): 660–65. http://dx.doi.org/10.1134/s0002337x19060150.
Повний текст джерела
22
Чехов, Леонид Олегович, та Leonid Olegovich Chekhov. "Координаты Фенхеля-Нильсена и скобки Голдмана". Uspekhi Matematicheskikh Nauk 75, № 5(455) (2020): 153–90. http://dx.doi.org/10.4213/rm9972.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, что пуассонова скобка на множестве координат смещений, введенная В. В. Фоком в 1997 г., индуцирует скобку Фенхеля-Нильсена на множестве параметров склеек (параметров длин и скруток) для разрезаний на штаны римановых поверхностей с дырками $\Sigma_{g,s}$. Эти структуры обобщаются на случай римановых поверхностей $\Sigma_{g,s,n}$ с дырками и граничными каспами. Библиография: 49 названий.
23
Б. Хоботова, Еліна, Юлія С. Калюжная, Віта В. Даценко та Василь І. Ларін. "ТОКСИЧНІСТЬ І ГІДРАВЛІЧНА АКТИВНІСТЬ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ ЯК ПАРАМЕТРИ ВИБОРУ ТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (22 липня 2021): 312–20. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.228352.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити клас небезпеки і гідравлічну активність фракцій доменних шлаків і обґрунтувати напрям їх утилізації. Дослідження стосується доменних шлаків Запоріжсталі, Дніпровського металургійного комбінату (ДМК), АрселорМіттал Кривий Ріг, Маріупольського МК і Алчевського МК. Методи. Мінеральний склад шлаків визначали за допомогою рентгенофазового аналізу на дифрактометрі Siemens D500. Елементний склад фракцій шлаків визначали електронно-зондовим мікроаналізом на скануючому електронному мікроскопі JSM-6390 LV з системою мікрорентгеновского аналізу. Клас небезпеки визначали при розрахунку індексів токсичності і сумарних індексів небезпеки. Результати. У фракціях доменних шлаків виявлені силікатні мінерали трьох систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 і СаО‒MgO‒SiO2. Гідравлічна активність шлаків досить висока, вона визначена по масовій частці гідравлічно активних мінералів: бредигіта, ларніта, окерманіта, псведоволастоніта; титруванням за кількістю поглиненого вапна і вмістом незв'язаного СаО. Як елементи-домішки в шлаках знайдені S, F, Cl, P, Mn і Ti. Всі досліджені фракції доменних шлаків відносяться до III класу небезпеки (помірно небезпечні). Висновки. Досліджені шлакові фракції можуть використовуватися в якості сорбентів при очищенні стічних вод і вторинної сировини у виробництві в'яжучих матеріалів при випалюванні і гідратації, що забезпечує зниження вмісту токсичних компонентів у готовій продукції до відповідності IV класу небезпеки.
24
Петров, Владимир Алексеевич, та Vladimir Alekseevich Petrov. "Кулон-ядерная интерференция: последняя модификация". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 309 (червень 2020): 235–40. http://dx.doi.org/10.4213/tm4071.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен новый, математически корректный, способ учета кулон-ядерной интерференции в дифференциальном сечении упругого $pp$-рассеяния без введения промежуточной ИК-регуляризации ("массы фотона"), потенциально приводящий к другим (по сравнению с используемой в литературе формулой) значениям концептуально важного параметра $\operatorname{Re}T_{\mathrm N}(s,0)/\operatorname {Im}T_{\mathrm N}(s,0)$.
25
Atlukhanova, Luiza В., Igor V. Dolbin та Georgii V. Kozlov. "Характеристики нанонаполнителя и межфазных областей в нанокомпозитах полимер/углеродные нанотрубки с эластомерной и стеклообразной матрицей". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 21, № 4 (19 грудня 2019): 471–77. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/2358.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью настоящей работы является раздельное определение модуля упругос-ти компонент нанокомпозитов полидициклопентандиен/многослойные углеродные на-нотрубки, а именно, нанонаполнителя и межфазных областей. Для достижения этой целииспользована микромеханическая модель.Выполненные оценки продемонстрировали, что модуль упругости углеродных нанотрубокв полимерной матрице нанокомпозита, т. е., их агрегатов, приблизительно на два поряд-ка меньше номинальной величины этого параметра для отдельной углеродной нанотруб-ки, тогда как модуль упругости межфазных областей примерно в два раза выше модуляупругости матричного полимера. Эти данные ясно демонстрируют некорректность при-менения номинальных характеристик нанонаполнителя, в частности, его модуля упру-гости, для определения соответствующих показателей нанокомпозита. Однако использо-вание реальных величин модуля упругости агрегатов углеродных нанотрубок в рамкахпростого правила смесей позволяет достаточно точное описание этого параметра в случаенанокомпозитов. Важно отметить, что модуль упругости углеродных нанотрубок в элас-томерной матрице существенно меньше этого параметра в стеклообразной матрице дляодного и того же нанокомпозита. Это означает, что указанный параметр определяется нетолько размерами и структурой агрегатов нанонаполнителя, но также и другими факто-рами, в частности, жесткостью окружающей агрегат полимерной матрицы, эффективнос-тью переноса приложенного к образцу механического напряжения от полимерной мат-рицы к нанонаполнителю и т. п.Применение модифицированного правила смесей для описания модуля упругости нано-композитов показало, что включенный в него, так называемый, фактор эффективностидлины в случае анизотропного нанонаполнителя существенно меньше (на несколькопорядков) рассчитанного теоретически для углеродных нанотрубок, что особенно очевид-но выражено в случае нанокомпозитов с эластомерной матрицей.В качестве вывода укажем, что модуль упругости компонент нанокомпозита являетсясильной функцией их фазового состояния, а определение реальных характеристик этихкомпонент позволяет корректное применение простого правила смесей.
ЛИТЕРАТУРА1. Moniruzzaman M., Winey K.I. Polymer nanocomposites containing carbon nanotubes // Macromolecules,2006, v. 39(16), p. 5194. DOI: https://doi.org/10.1021/ma060733p2. Schaefer D. W., Justice R. S. How nano are nanocomposites? // Macromolecules, 2007, v. 40(24), p. 8501.DOI: https://doi.org10.1021/ma070326w3. Coleman J. N., Cadek M., Ryan K. P., Fonseca A., Nady J. B., Blau W. J., Ferreira M. S. Reinforcement ofpolymers with carbon nanotubes. The role of an ordered polymer intwrfacial region. Experimental andmodeling // Polymer, 2006, v. 47(23), pp. 8556–8561. DOI: https://doi.org/10/1016/j.polymer.2006.10.0144. Kozlov G. V., Yanovskii Yu. G., Zaikov G. E. Particulate-Filled Polymer Nanocomposites. Structure,Properties, Perspectives. New York, Nova Science Publishers, Inc., 2014. DOI: https://doi.org/10.1002/9783527644346.ch35. Mikitaev A. K., Kozlov G. V., Zaikov G. E. Polymer Nanocomposites: Variety of Structural Forms and Applications.New York, Nova Science Publishers, Inc., 2008.6. Jeong W., Kessler M.R. Toughness enhancement in ROMP functionalized carbon nanotube/polydicyclopentadienecomposites. Chem. Mater., 2008. v. 20(22), р. 7060. DOI: https://doi.org/10.1021/cm80209477. Koerner H., Liu W., Alexander M., Mirau P., Dowty H., Vaia R. A. Deformation – morphology correlationsin electrically conductive carbon nanotube – thermoplastic polyurethane nanocomposites // Polymer, 2005, v. 46(12), р. 4405. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2005.02.0258. Ahmed S., Jones F. R. A review of particulate reinforcement theories of polymer composites // J.Mater. Sci., 1990, v. 25(12), pp. 4933–4942. DOI: https://doi.org/10.1007/bf005801109. Aygubova A. Ch., Kozlov G. V., Magomedov G. M., Zaikov G. E. The elastic modulus of carbon nanotubeaggregates in polymer nanocomposites. J. Characterization and Development of Novel Mater., 2016, v. 8(3), p. 227.10. Khan U., May P., O’Neill A., Bell A.P., Boussac E., Martin A., Semple J., Coleman J. N. Polymer reinforcementusing liquid-exfoliated boron nitride nanosheets // Nanoscale, 2013, v. 5(3), pp. 581-587. DOI: https://doi.org/10.1039/c2nr33049k
26
Volkov, Vyacheslav V., Vasil I. Sidey, Alexander V. Naumov, Ivan N. Nekrylov, Nikolay Yu Brezhnev, Ekaterina N. Malygina та Alexander Yu Zavrazhnov. "Высокотемпературная кубическая модификация сульфида галлия (хs = 59 мол %) и Т, х-диаграмма системы Ga – S". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 21, № 1 (6 березня 2019): 37–50. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/715.
Повний текст джерелаАнотація:
Уточнена фазовая диаграмма системы Ga – S в области составов от 30.0 до 60.7 mol % серы и в области температур от комнатной до 1220 °С. Выделена и структурно охарактеризована фаза s-Ga2S3, имеющая сфалеритоподобную структуру (пр. гр. , параметр решетки 5.21 Å) с дефицитом атомов в подрешетке галлия, существование которой подтверждено также термическими методами анализа. Определены температурные зависимости параметров решеток моноклинной фазы a-Ga2S3 (Cc) и гексагональной слоистой фазы b-GaS (P63/mmc), причем показано, что параметр c последней существенно зависит от температуры вследствие увеличения ван-дер-ваальсовой щели.
ИСТОЧНИК ФИНАНСИРОВАНИЯ
Работа выполнена при финансовой поддержке РФФИ, проект 18-33-00900-мол-а.
ЛИТЕРАТУРА
Kogler M., Kock E. M., Klotzer B., Penner S. Phys. Chem. – Amer. Chem. Soc., 2016, vol. 120, iss. 39, pp. 22443–22454. https://doi.org/10.1021/acs.jpcc.6b07234
Lokshin E. P., Sidneva T. A. prikl. chim. [Russian Journal of Applied Chemistry], 2006, vol. 79, iss. 8, pp. 1220–1224. https://doi.org/10.1134/s1070427206080027
Xu M., Liang T., Shi M., Chen H. Rev., 2013, vol. 113, pp. 3766–3798. https://doi.org/10.1021/cr300263a
Zhang M. J., Jiang X. M., Zhou L. J., Guo G. C. Mater. Chem., vol. C1, 2013. pp. 4754–4760. https://doi.org/10.1039/c3tc30808a
Parthé E. Elements of Inorganic Structural Chemistry. Wien, 1990, 144 p.
Pardo M., Tomas A., Guittard M. Res. Bull., 1987, vol. 22, pp. 1677–1684. https://doi.org/10.1016/0025-5408(87)90011-0
Pardo M. P., Guittard M., Chilouet A. Pardo M. P., Guittard M., Chilouet A. Solid State Chem., 1993, vol. 102, pp. 423–433. https://doi.org/10.1006/jssc.1993.1054
Ormont B. F. Vvedenie v physicheskuyu chimiyu i cristallochimiyu poluprovodnikov [Introduction to Physical Chemistry and Crystal Chemistry of Semiconductors]. Moscow, Vysshaya shkola Publ., 1982, 528 p. (in Russ.)
Berezin S. S., Zavrazhnov A. Yu., Naumov A. V. , Nekrylov I. N., Brezhnev N. Yu. Condensed Matter and Interphases, 2017, vol. 19, no. 3, pp. 321–335. URL: https://journals.vsu.ru/kcmf/article/view/208/26 (in Russ.)
Zavrazhnov A., Berezin S., Kosyakov A., Naumov A., Berezina, Brezhnev N. J. Thermal Analysis and Calorimetry, 2018, vol. 134, iss. 1, pp. 483–492. https://doi.org/10.1007/s10973-018-7124-z
Nolze G., Kraus W. Powder Diffraction, 1998, vol. 13, no. 4, pp. 256–259.
Holland J. B., Redfern S. A. T. J. Appl. Cryst., 1997, vol. 30, p. 84. https://doi.org/10.1107/s0021889896011673
Goodyear J., Steigmann G. A. Acta Crystallogr., 1963, vol. 16, pp. 946–949. https://doi.org/10.1107/s0365110x63002565
Kuhn A., Bourdon A., Rigoult J., Rimsky A. Rev. B, 1982, v. 25, iss. 6, pp. 4081 – 4088. https://doi.org/10.1103/physrevb.25.4081
Hahn H., Klingler W. Anorg. Allgem. Chemie, 1949, vol. 259, pp. 135–142. https://doi.org/10.1002/zaac.19492590111
Webster J. Wiley Encyclopedia of Electrical and Electronics Engineering. John Wiley & Sons, 1999, pp. 147–158. https://doi.org/10.1002/047134608x
Pardo M.P., Guittard M., Chilouet A. Pardo M.P., Guittard M., Chilouet A. Solid State Chem., 1993, vol. 102, pp. 423–433. https://doi.org/10.1006/jssc.1993.1054
Webster J. Wiley Encyclopedia of Electrical and Electronics Engineering. John Wiley & Sons, 1999, pp. 147–158. https://doi.org/10.1002/047134608x
Berezin S. S., Berezina V., Zavrazhnov A. Yu. Inorganic Materials, 2013, vol. 49, no. 6, pp. 555–563.https://doi.org/10.1134/s0020168513060010
Streetman G. Solid State Electronic Devices, Pearson, 2016, 621 p.
27
Кориков, Дмитрий Владимирович, та Dmitrii Vladimirovich Korikov. "Асимптотика оператора рассеяния для волнового уравнения в сингулярно возмущенной области". Математический сборник 212, № 10 (2021): 96–130. http://dx.doi.org/10.4213/sm9462.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается семейство задач Коши-Дирихле для волнового уравнения в неограниченных областях $\Lambda_{\varepsilon}$ ($\varepsilon\ge 0$ - малый параметр); c каждой задачей связан оператор рассеяния $\mathbb{S}_{\varepsilon}$. При $\varepsilon>0$ границы областей $\Lambda_{\varepsilon}$ гладкие, в то время как граница предельной области $\Lambda_{0}$ содержит коническую точку. Выводится асимптотика оператора $\mathbb{S}_{\varepsilon}$ при $\varepsilon\to 0$. Библиография: 11 названий.
28
Содикжанов, Ж. Ш., Д. А. Мирзаев, М. А. Мирджалилова, Д. А. Ташмухамедова та Б. Е. Умирзаков. "ВЛИЯНИЕ БОМБАРДИРОВКИ ИОНАМИ Ar+ НА ЭЛЕКТРОННЫЕ И ОПТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ПЛЕНОК CdS". «Узбекский физический журнал» 21, № 4 (21 серпня 2019): 241–44. http://dx.doi.org/10.52304/.v21i4.112.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучено влияние бомбардировки ионами Ar+ на состав, зонно-энергетические параметры и оптические свойства пленок CdS. Показано, что при низких дозах ионов Ar+ (D ≤ 5×1015 см−2) поверхность обогащается атомами S, а при высоких дозах (D ≥ 5×1015 см−2) атомами Cd.
29
Бухштабер, Виктор Матвеевич, Victor Matveevich Buchstaber, Дмитрий Викторович Лейкин та Dmitrii Viktorovich Leikin. "Решение задачи дифференцирования абелевых функций по параметрам для семейств $(n,s)$-кривых". Функциональный анализ и его приложения 42, № 4 (2008): 24–36. http://dx.doi.org/10.4213/faa2926.
Повний текст джерела
30
Эпштейн, Наум Аронович. "Требования пригодности системы для методик жидкостной хроматографии: контролируемые параметры и их рекомендуемые значения (обзор)". Химико-фармацевтический журнал 54, № 5 (28 травня 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-5-47-54.
Повний текст джерелаАнотація:
На результаты хроматографических анализов могут оказать воздействие различные факторы, связанные с хроматографической системой. Для того чтобы минимизировать риск критического влияния таких факторов на результаты анализов в методику, вводят требования к пригодности системы (SS). В обзоре рассмотрены хроматографические параметры для тестирования пригодности системы и их рекомендуемые значения. Особенностью этого обзора является то, что параметры разбиты на 5 групп в зависимости от цели их введения в требования пригодности системы; учитывается тип методики (изократическая или градиентная), назначение теста – определение содержания основного вещества или примесей, асимметрия пиков и т.д.; рассмотрены некоторые дополнительные внутрилабораторные параметры для тестирования SS, используемые при серийных анализах. Впервые для градиентных методик определения примесей дана рекомендация вводить в пригодность системы условие N ≥ 0,9Nexp, где Nexp – наименьшее экспериментальное значение N, при котором еще выполнялось требование к чувствительности системы S/N во время анализов до и при валидации методики. Это условие обосновано с теоретической точки зрения. Обращено внимание на целесообразность исследования робастности методик для уточнения требований пригодности системы. Сведения, приведенные в статье, существенно дополняют рекомендации Европейской фармакопеи, фармакопеи США и ГФ РФ по проверке пригодности хроматографических систем. Они важны для повышения надежности контроля пригодности хроматографической системы.
31
Myhal, I. I., U. A. Fesenko, A. O. Dvorakevich, and A. A. Albokrinov. "The ventilation parameters during the Nuss procedure for repair of pectus excavatum." Acta Medica Leopoliensia 26, no. 2-3 (2020): 28–37. http://dx.doi.org/10.25040/aml2020.02-03.028.
Повний текст джерелаАнотація:
The ventilation parameters during the Nuss procedure for repair of pectus excavatum depend on surgical procedures and airway protection technique. The aim of the study: analyzing the ventilation parameters during the Nuss procedure for repair of pectus excavatum according to the airway protection technique. Material and Methods. The observational prospective study included 60 adolescents (boys/girls=47/13) who had undergone the Nuss procedure for repair of pectus excavatum under a combination of general anesthesia with different types of regional blocks. The patients were randomized into two groups (n=20 in each) according to the airway protection technique: Group S (n=32) where the patients were intubated with a standard single-lumen tube, and capnothorax with 4-6 mmHg intrapleural pressure was applied; Group D (n=28) where the patients were intubated with a double-lumen tube, and open pneumothorax was applied without additional pressure in the thoracic cavity. All patients were ventilated using PCV with changing of the parameters in relevance with EtCO2. The following parameters were analyzed: peripheral blood saturation (SpO2), inspiratory fractional oxygen concentration (FiO2), end-tidal carbon dioxide partial pressure (EtCO2), tidal volume (Tv), peak inspiratory pressure (PIP), positive end-expiratory pressure (PEEP), the number of repeated intubation attempts, and the quality of operation field visualization checked by surgeon with a 5-point scale. Results and Discussion. During capno/pneumothorax and bar rotation, in both groups SpO2 decreased up to 95%, which required increasing FiO2 up to 70% in Group D, and up to 63% in Group S (р=0.04). Applying capno/pneumothorax lead to reduced Tv, which was 52 ml less in Group D than in Group S (р=0.0001). The levels of EtCO2, PIP, and PEEP were comparable in both groups at all stages of the surgery. The number of repeated intubation attempts was- 1 case (3,1%) in group S, and 2 cases (7,1%) in group D: c2 = 0,51; p=0.48, the adjusted c22 = 3.84 for p <0.05. The quality of operation field visualization evaluated by the surgeons with the 5-point scale was better in Group D (4.5 points), than in Group S - 3 points (р<0.000001) at all stages. Conclusions. The one-lung ventilation using double-lumen left-side tube provides better operating field visualization than ventilation throw single-lumen tube with capnothorax. Both techniques supply adequate ventilation and oxygenation parameters. Key words: tracheal intubation, ventilation, pectus excavatum, Nuss procedure
32
Vyzhva, S., V. Onyshchuk, M. Orlyuk, I. Onyshchuk, M. Reva, and O. Shabatura. "ELECTRIC AND ELASTIC PARAMETERS OF CARBONIC PERIOD TERRIGENOUS ROCKS OF THE EASTERN PART OF THE NORTHERN EDGE OF THE DNIEPER-DONETS DEPRESSION." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 4(95) (2021): 25–33. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.95.03.
Повний текст джерелаАнотація:
The main objective of this article is studying of electrical and acoustic parameters of Carbonic period terrigenous rocks of the eastern part of the northern edge of the Dnieper-Donets depression (DDD). It was determined that in atmospheric conditions the resistivity of dry extracted rocks (the specific electrical resistivity of framework of grains) varies from 6.522 kΩ×m to 2.782 MΩ×m (mean 1.033 MΩ×m), for sandstones – from 16.18 kΩ×m to 206.815 MΩ×m (mean 27.973 MΩ×m). The resistivity of rocks saturated with model of reservoir water (salinity M = 180 g/l) varies: for siltstones from 3.3 Ω×m to 26.8 Ω×m (mean 8.5 Ω×m), for sandstones from 2.9 Ω×m to 20.3 m (mean 8.2 Ω×m). In laboratory it was defined that in atmospheric conditions formation resistivity factor varies: for siltstones from 41.2 to 277.9 Ω×m (mean 96.2 Ω×m), for sandstones from 34 Ω×m to 238.5 Ω×m (mean 94.5 Ω×m). Physical modelling of reservoir conditions (temperature 94-126 °Ñ, confining stress 41-55 MPa, salinity M = 180 g/l) showed that the specific electrical resistivity varies: for siltstones from 0.4 Ω×m to 7.7 Ω×m (mean 2.1 Ω×m), and sandstones – from 0.4 Ω×m to 3.5 Ω×m (mean 1.3 Ω×m). Due to the closure of microcracks and the deformation of the pore space, the electrical resistance of rocks increases with increase of pressure. The regression dependence of the formation resistivity enlargement factor with pressure for the studied rocks manifest itself in second order polynomial. It was determined that in reservoir conditions the range of the formation resistivity factor varied: for siltstones from 132 to 2480 Ω×m (mean 562 Ω×m), for sandstones from 81 to 953 Ω×m (mean 339 Ω×m). Laboratory acoustic study of velocities of the P-waves in dry extracted rocks showed that this parameter varies: for siltstones from 2616 m/s to 4706 m/s (average 3940 m/s), for sandstones from 3660 m/s to 4971 m/s (average 4245 m/s). If rocks are saturated with model of reservoir water, velocities have higher values of P-waves: for siltstones from 3596 m/s to 5438 m/s (average 4681 m/s), for sandstones from 4302 m/s to 5463 m/s (average 4942 m/s). It was determined by physical modelling of reservoir conditions that velocities of P-waves vary: for siltstones from 3763 m/s to 6223 m/s (mean 5053 m/s), for sandstones from 4430 m/s to 5752 m/s (mean 5176 m/s). With the increase of pressure, the velocity of P-waves increases as well due to the closure of microcracks and the deformation of the pore space. The dependence of the increase in velocity from pressure is described by second order polynomial. The comprehensive analysis of electrical and acoustic parameters of condensed rocks has been resulted in a set of correlation ratios between reservoir, electric and elastic parameters of studied samples in normal and modeling conditions.
33
Вейко, А. Г. "Flavonoids: Molecular Properties and Antioxidant Potential." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 3 (November 10, 2021): 309–26. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.10.3.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Флавоноиды, одна из основных групп полифенолов, являются важными природными антиоксидантами и регуляторами клеточного окислительно-восстановительного баланса и проявляют разнообразные фармакологические эффекты. Настоящее исследование посвящено оценке молекулярной геометрии и электронных свойств некоторых флавоноидов иих взаимодействия с кислородом (автоокисление) и свободными радикалами (DPPH), хлорноватистой (гипохлорной) кислотой (хлорирование). Цель. Оценить параметры реакций взаимодействия флавоноидов с окислителями и выяснить взаимосвязь молекулярных параметров и антиоксидантной активности ряда флавоноидов. Материалы и методы. В работе использовали флавоноиды, принадлежащие к разным классам: кверцетин (флавонолы), катехин (флаванолы) и нарингенин (флаваноны). Параметры реакций гемолиза эритроцитов, восстановления DPPH и автоокисления флавоноидов оценивали спектрофотометрически. Молекулярное моделирование флавоноидов выполнено с помощью полуэмпирических и неэмпирических молекулярно-орбитальных квантово-химических расчетов. Результаты. Согласно квантово-химическим расчетам, высокие избыточные отрицательные заряды C-колец кверцетина, катехина и нарингенина и небольшие положительные избыточные заряды B-колец позволяют рассматривать эти группировки молекул как центры для реакций электрофильного замещения. Кажущиеся скорости реакции (с-1, 20 °C) восстановления стабильного радикала DPPH флавоноидами составляют 0,34±0,06 в случае кверцетина, 0,09±0,02 - в случае катехина соответственно. Для сравнения: этот параметр равен 0,054±0,012 с-1 в случае известного антиоксиданта глутатиона. Все изученные флавоноиды предотвращали HOCl-индуцированный лизис эритроцитов, IC50 ингибирования гемолиза составляет 1,0±0,2 мкмоль/л (кверцетин), 1,1±0,2 мкмоль/л (катехин) и1,2±0,2 мкмоль/л (нарингенин). На основании установленной стехирметрии реакции гемолиза при малых концентрациях гемолитического агента можно предположить взаимодействие одной молекулы HOCl с центром на мембране эритроцита. Заключение. Кольца AC и B в молекуле кверцетина, но не катехина и нарингенина, расположены в одной плоскости. Эти группы были рассмотрены нами как наиболее вероятные центры реакций электрофильного замещения. 3’-OH-группа B-кольца кверцетина имеет самый высокий избыточный отрицательный заряд и самую низкую энергию отрыва атома водорода среди исследованных флавоноидов. Лучшим восстановителем DPPH в ряду исследуемых флавоноидов является кверцетин. Нами не обнаружено восстановления DPPH нарингенином и его автоокисления. Introduction. Flavonoids are one of the main groups of polyphenols and important natural antioxidants and regulators of cellular redox balance with diverse pharmacological effects. Purpose. In this study, we evaluated the molecular geometry and electronic properties of several flavonoids that belong to different classes: quercetin (flavonols), catechin (flavanols), naringenin (flavanones), and their interactions with oxygen (autoxidation), free radicals (DPPH), hypochlorous acid (chlorination). Materials and methods. We used the spectroscopic methods for evaluation of the inhibition of hemolysis by flavonoids and parameters of flavonoid reduction of DPPH, autoxidation and chlorination. Molecular structures and molecular properties of flavonoids were evaluated with the methods of quantum chemistry. Results. According to quantum chemical calculations, the C-rings of quercetin, catechin, and naringenin show the high excess negative charges and the B-rings show the small positive excess charges. The apparent reaction rates (s-1, 20 °C) of the reduction of the stable DPPH radical by flavonoids are 0.34±0.06 in the case of quercetin, 0.093±0.02 in the case of catechin, respectively. For comparison, this parameter is 0.054±0.012 M-1s-1 in case of the known antioxidant glutathione. The stoichiometry of the DPPH-flavonoid (and DPPH-glutathione) reaction is 1:1. All studied flavonoids effectively interacted with hypochlorous acid and prevented HOCl-induced lysis of erythrocytes; IC50 of hemolysis inhibition is 1.0±0.2 μmol/l (quercetin), 1.1±0.2 μmol/l (catechin), and 1.2±0.2 μmol/l (naringenin). In low concentrations of the hemolytic agent, the stoichiometry of the hemolysis reaction is n=1.02. It can be assumed that one HOCl molecule interacts with the center on the erythrocyte membrane in high concentrations of the agent n=2.74. Conclusion. The AC and B rings in the quercetin molecule, but not in the catechin and naringenin molecules, are located in the same plane. It is possible to consider these groups of flavonoid molecules as centers for electrophilic substitution reactions. The 3’-OH group of the B-ring of quercetin has the highest excess negative charge and the lowest hydrogen abstraction energy among the studied flavonoids. Quercetin is the best DPPH reductant among the studied flavonoids. We found no reduction of DPPH by naringenin and no autoxidation
34
Savel’kaev, S. V., and V. A. Litovchenko. "Analysis and synthesis of measurement methods S-parameters of microwave transistors." Metrologiya, no. 4 (2018): 51–63. http://dx.doi.org/10.32446/0132-4713.2018-4-51-63.
Повний текст джерела
35
Зайцев, Сергей Васильевич, Владимир Викторович Казимир, Владислав Михайлович Василенко та Артем Васильевич Яриловец. "Адаптивный выбор параметров S-случайного перемежителя в беспроводных системах передачи данных с турбокодированием". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 61, № 1 (24 січня 2018): 22–32. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347018010028.
Повний текст джерела
36
Vyzhva, S., V. Onyshchuk, I. Onyshchuk, M. Reva, and O. Shabatura. "ELECTRICAL AND ACOUSTIC PARAMETERS OF LOWER PERMIAN CARBONATE ROCKS (WESTERN PART OF THE HLYNSKO-SOLOKHIVSKYI OF GAS-OIL-BEARING DISTRICT OF THE DNIEPER-DONETS BASIN)." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 2 (89) (2020): 49–58. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.89.07.
Повний текст джерелаАнотація:
The main objective of this article is to study electrical parameters of Lower Permian carbonate rocks of Western part of the Hlynsko-Solokhivskyi gas-oil-bearing district of the Dnieper-Donets Basin (DDB) in normal (atmospheric) and modeling (reservoir) conditions. In atmospheric conditions it has been revealed that the resistivity of dry extracted limestones (the specific electrical resistivity of framework of grains was measured) varies from 12.147 kΩ⋅m to 111.953 MΩ⋅m (mean 1.542 MΩ⋅m). The resistivity of saturated limestone samples with kerosene varies from 44.478 kΩ⋅m to 14.449 MΩ⋅m (mean 1.435 MΩ⋅m). The resistivity of dry and saturated with kerosene samples is almost the same. The resistivity of limestones saturated with model of reservoir water (salinity M = 190 g/l) is lower and varies from 1.11 Ω⋅m to 23.16 Ω⋅m (mean 3.12 Ω⋅m). It has been determined that formation resistivity factor of limestones in atmospheric conditions varies from 13.5 to 230 Ω⋅m (mean 32.5 Ω⋅m). In addition to resistivity, the parameter of relative permittivity of investigated limestones was studied. It was determined that relative permittivity of dry limestones varies from 3.0 to 7.5 (mean 4.2). Relative permittivity saturated samples of limestones with kerosene varies from 2.8 to 8.8 (mean 4.5) and practically does not differ from dry ones but significantly lower than values of samples saturated with model of reservoir water (from 655 to 9565, mean 4280). That means when pores of limestones are saturated with NaCl solution their relative permittivity increases rapidly – from hundreds to thousands times (on average 944 times). It can be explained by the high conductivity of model of reservoir water. Limestones saturated with NaCl solution have velocities of P-waves in the range from 3346 m/s to 4388 m/s (mean 4030 m/s), and velocities of Swaves – from 1753 m/s to 2121 m/s (average 1942 m/s). If rocks are saturated with kerosene then velocities have strictly higher values – P-waves from 3433 m/s to 4514 m/s (mean 4011 m/s) and S-waves – from 2137 m/s to 2464 m/s (average 2344 m/s). Physical modelling of reservoir conditions (temperature 50 °С, pressure 30 MPa) showed that the specific electrical resistivity varies from 0.81 Ω⋅m to 13.19 Ω⋅m (mean 2.67 Ω⋅m), and limestones – from 0.49 Ω⋅m to 7.81 Ω⋅m (mean 1.95 Ω⋅m). Also, "specific electrical resistivity – pressure" connection was investigated. Due to the closure of microcracks and the deformation of the pore space, the electrical resistance of rocks increases with increase of pressure. The regression dependence of the formation resistivity enlargement factor with pressure for the studied rocks has a linear character. It was determined that in reservoir conditions the range of the formation resistivity factor for limestones varied from 17.3 to 271.9 Ω⋅m (mean 50.7 Ω⋅m), and range of variation of porosity coefficient was from 0.040 to 0.169 Ω⋅m (mean 0.118 Ω⋅m). The comprehensive analysis of petrophysical data has been resulted in a set of correlation ratios between reservoir, electric and elastic parameters of studied limestones in normal and modeling conditions.
37
Михайлов, Владимир Гаврилович, Vladimir Gavrilovich Mikhailov, Василий Игоревич Круглов та Vasilii Igorevich Kruglov. "Об асимптотической нормальности в задаче о повторениях цепочек в помеченном полном дереве". Matematicheskie Voprosy Kriptografii [Mathematical Aspects of Cryptography] 12, № 4 (грудень 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.4213/mvk383.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматриваются полные $q$-ичные корневые деревья высоты $H$, вершинам которых присвоены независимые случайные метки, выбранные из некоторого конечного множества. Изучается распределение числа пар путей длины $s$, для которых совпадают соответствующие цепочки меток вершин. Для этого распределения получены достаточные условия асимптотической нормальности при неограниченном увеличении высоты $H$. Условия допускают рост параметров $s$ и $q$.
38
Чупрунов, Алексей Николаевич, та Alexej Nikolaevich Chuprunov. "О числе частиц из отмеченного множества ячеек в обобщенной схеме размещения". Diskretnaya Matematika 34, № 1 (2022): 141–52. http://dx.doi.org/10.4213/dm1663.
Повний текст джерелаАнотація:
В обобщенной схеме размещения $n$ частиц по $N$ ячейкам рассматривается случайная величина $\eta_{n,N}(K)$ - число частиц, которые попали в ячейки заданного множества, состоящего из $K$ ячеек. Показано, что если $n, K, N\to\infty$, то при одних условиях случайные величины $\eta_{n,N}(K)$ асимптотически нормальны, а при других условиях случайные величины $\eta_{n,N}(K)$ сходятся по распределению к пуассоновской случайной величине. В случае, когда $N\to\infty$, а $n$ фиксировано, указаны условия, при которых случайные величины $\eta_{n,N}(K)$ сходятся по распределению к биномиальной случайной величине с параметрами $n$ и $s=\frac{K}{N}$, $0<K<N$, умноженной на целочисленный коэффициент. Показано, что если для обобщенной схемы размещения $n$ частиц по $N$ ячейкам со случайными величинами, имеющими распределение степенного ряда, определенное функцией $B(\beta)=\ln(1-\beta)$, выполняются условия $n,N,K\to\infty$, $\frac{K}{N}\to s$, $N=\gamma\ln(n)+o(\ln(n))$, где $0< s<1$, $0<\gamma<\infty$, то распределения случайных величин $\frac{\eta_{n,N}(K)}{n}$ сходятся к бета-распределению с параметрами $s\gamma$, $(1-s)\gamma$.
39
Гореликов, Г. А., О. А. Космачев, А. В. Кривцова та Ю. А. Фридман. "Динамические и статические свойства негейзенберговского магнетика со сложной межионной анизотропией". Физика твердого тела 59, № 3 (2017): 491. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.03.44159.289.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследовано влияние анизотропного обменного взаимодействия на фазовые состояния негейзенберговского ферромагнетика со спином магнитного иона S=1. Показано, что в зависимости от соотношений параметров анизотропного обменного взаимодействия, а также их знака в системе реализуется либо двухосный негейзенберговский магнетик, либо изинговский. Изучены динамические свойства системы в окрестностях ориентационных фазовых переходов, а также фазовых переходов по модулю магнитного момента. Построены фазовые диаграммы системы при различных соотношениях материальных параметров. Работа выполнена при финансовой поддержке РФФИ (проекты N 16-02-00069а и N 16-32-00098 мол\_а). DOI: 10.21883/FTT.2017.03.44159.289
40
Банная, В. Ф. "Повышение точности определения компенсации примесей в чистом, слабокомпенсированном германии по величине поля пробоя". Физика и техника полупроводников 51, № 3 (2017): 302. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.03.44197.8315.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, что измерение поля электрического пробоя Enp в классически сильном магнитном поле (H) при T=4.2 K позволяет определять величину степени компенсации K в чистом германии с K<50% значительно точнее, чем при H=0. Введен параметр S=Enp/H и рассчитана его зависимость S =f(K), полученная кривая позволяет определить K, если известны H и Enp. Для уменьшения сопротивления образцов рекомендуется проводить измерения при наличии примесной подсветки. Показано, что при малых интенсивностях такого возбуждения величина Enp не меняется. DOI: 10.21883/FTP.2017.03.44197.8315
41
Лауринчикас, Антанас, та Antanas Laurinčikas. "О совместной универсальности дзета-функций Римана и Гурвица". Matematicheskie Zametki 111, № 4 (2022): 551–60. http://dx.doi.org/10.4213/mzm13259.
Повний текст джерелаАнотація:
В 2007 г. Г. Мишу доказал теорему универсальности о совместном приближении пары аналитических функций сдвигами $(\zeta(s+i\tau),\zeta(s+i\tau,\alpha))$ дзета-функции Римана и дзета-функции Гурвица с трансцендентным параметром $\alpha$. В статье получена аналогичная теорема о приближении сдвигами $$ (\zeta_{u_N}(s+ikh_1),\zeta_{u_N}(s+ikh_2,\alpha)),\qquad k\in\mathbb{N}\cup\{0\},\quad h_1,h_2>0, $$ где $\zeta_{u_N}(s)$ и $\zeta_{u_N}(s,\alpha)$ - абсолютно сходящиеся ряды Дирихле и при $N\to\infty$ в среднем стремятся к $\zeta(s)$ и $\zeta(s,\alpha)$ соответственно. Библиография: 11 названий.
42
Сковородников, Павел Валерьевич, та Мария Владимировна Черепанова. "ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССА ГРАНУЛИРОВАНИЯ ОРГАНОМИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ МЕТОДОМ ОКАТЫВАНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 9 (16 вересня 2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/9/2255.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Использование органоминеральных удобрений позволяет существенно повысить плодородие почвы и восстановить ее агрохимические и физические свойства. Исследование позволит решить некоторые проблемы, связанные с применением удобрения в необработанном виде, а полученный продукт в виде сферических гранул размером от 2,0 до 5,5 мм будет иметь высокую статическую прочность и может быть легко использован в сельском хозяйстве в условиях сплошного внесения удобрений в почву с использованием агротехники. Цель: изучение процесса гранулирования органоминерального удобрения методом окатывания с предварительной подформовкой и определение оптимальных технологических параметров; исследование вероятности образования труднорастворимых соединений при взаимодействии растворов связующих с компонентами, входящими в состав органоминеральных удобрений. Объект: органоминеральное удобрение биогумус с влажностью 55–60 %. Методы: электронная сканирующая микроскопия (Hitachi «S-3400N»), позволяющая определить элементный состав биогумуса и оценить поверхность частиц удобрения и готового гранулированного продукта; рентгеноспектральный анализ, используемый для установления элементного состава; термодинамический анализ, необходимый для оценки вероятности протекания реакций и возможности образования труднорастворимых соединений в гранулированном удобрении, способствующих увеличению прочности гранул; ситовой анализ, используемый для определения гранулометрического состава, и метод определения статической прочности гранул на приборе ИПГ-1М. Результаты. С помощью электронно-сканирующего микроскопа была изучена и описана поверхность частиц органоминерального удобрения – биогумус. Установлен элементный состав органоминерального удобрения: C, N, P, K, O, Fe, Al, Ca, Mg, Na, Cl, S, Ti. Определены оптимальные параметры технологии гранулирования органоминерального удобрения с предварительным формованием через ячейки диаметром 4,0 мм: продолжительность 180 с, температура окатывания 25 °С, сушка при 110 °С в течение 60 мин и величина ретура 3 %. Определен вид связующего раствора и его содержание в тукосмеси, благодаря которому можно получить продукт с наилучшими товарными характеристиками (статическая прочность, выход товарной фракции от 2,0 до 5,5 мм). На основании термодинамического анализа установлена возможность протекания химических реакций между связующим раствором и компонентами биогумуса, в результате которых образуются труднорастворимые соединения (Mg3(PO4)2, Ca3(PO4)2, Fe3(PO4)2), способствующие увеличению прочности гранул. Применяемый в качестве связующего вещества водный раствор фосфата натрия позволяет получить гранулы, обладающие высокой статической прочностью (51,1 Н/гранула). С помощью электронно-сканирующей микроскопии изучена и описана структура получаемого гранулированного удобрения.
43
Захаров, Дмитрий Андреевич, та Dmitriy Andreevich Zakharov. "О хроматических числах некоторых дистанционных графов". Matematicheskie Zametki 107, № 2 (2020): 210–20. http://dx.doi.org/10.4213/mzm11349.
Повний текст джерелаАнотація:
Для натуральных чисел $n > r > s$ определим граф $G(n,r,s)$: вершинами этого графа являются $r$-элементные подмножества $n$-элементного множества, пара множеств смежна, если их пересечение содержит ровно $s$ элементов. В этой работе мы изучаем хроматические числа этого семейства графов. В частности, найдено точное значение хроматического числа $G(n,3,2)$ для бесконечно многих $n$. Также мы улучшаем наилучшие известные верхние оценки хроматических чисел для многих значений параметров $r$, $s$ и всех достаточно больших $n$. Библиография: 21 название.
44
Базарханов, Дауренбек Болысбекович, та Daurenbek Bolysbekovich Bazarkhanov. "Оптимальные кубатурные формулы для классов периодических функций многих переменных". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 312 (березень 2021): 22–42. http://dx.doi.org/10.4213/tm4153.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлены точные по порядку оценки погрешности оптимальных кубатурных формул для пространств типа Никольского-Бесова $B^{s \mathtt {m}}_{p q}(\mathbb T^m)$ и Лизоркина-Трибеля $L^{s \mathtt {m}}_{p q}(\mathbb T^m)$ для ряда соотношений между параметрами $s$, $p$, $q$, $\mathtt {m}$ ($s=(s_1,…,s_n)\in \mathbb R^n_+$, $1\leq p,q\leq \infty $, $\mathtt {m}=(m_1,…,m_n)\in \mathbb N ^n$, $m=m_1+…+m_n$). Оценки снизу устанавливаются методом Бахвалова. При получении оценок сверху используются кубатурные формулы Фролова.
45
Лауринчикас, Антанас Прано, та Antanas P. Laurinčikas. "О дзета-функции Гурвица с алгебраическим иррациональным параметром. II". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 314 (вересень 2021): 134–44. http://dx.doi.org/10.4213/tm4165.
Повний текст джерелаАнотація:
Известно, что дзета-функция Гурвица $\zeta (s,\alpha )$ с трансцендентным или рациональным параметром $\alpha $ обладает свойством дискретной универсальности, т.е. сдвиги $\zeta (s+ikh,\alpha )$, $k\in \mathbb N_0$, $h>0$, аппроксимируют широкий класс аналитических функций. Случай алгебраического иррационального $\alpha $ - сложная открытая проблема. В работе получено некоторое продвижение в этой проблеме. Доказано, что существует непустое замкнутое множество аналитических функций $F_{\alpha ,h}$, аппроксимируемых указанными выше сдвигами. Также обсуждается случай некоторых композиций $\Phi (\zeta (s,\alpha ))$.
46
Пивак, А., та А. Репин. "ИЗМЕРЕНИЕ КСВН ГЕНЕРАТОРОВ СИГНАЛОВ". ELECTRONICS: SCIENCE, TECHNOLOGY, BUSINESS 202, № 1 (1 лютого 2021): 86–89. http://dx.doi.org/10.22184/1992-4178.2021.202.1.86.89.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены различные методы измерения КСВН генераторов сигналов и дана их оценка на предмет применимости при поверке таких приборов. Отмечено, что с точки зрения корректности и простоты использования оптимальными являются методы «горячих S-DOI: параметров» и рассогласованного ваттметра.
47
Михайлець, В. А., та Т. Б. Скоробогач. "Фредгольмовi крайові задачі з параметром у просторах Соболєва—Слободецького". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 4 (26 серпня 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.04.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчаються розв’язки лінійних крайових задач для систем звичайних диференціальних рівнянь, що належать до заданого простору Соболєва—Слободецького Wsp, 1 ≤ p <∞, s >1. Знайдено необхідні і достатні умови їх неперервності за параметром. Отримано застосування до багатоточкових крайових задач.
48
Гришухин, Вячеслав Петрович. "Аналог теоремы А. Ордина для параллелоэдров". Чебышевский сборник 19, № 2 (20 грудня 2018): 412–25. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2018-19-2-412-425.
Повний текст джерелаАнотація:
Параллелоэдр - это выпуклый многогранник в аффинном пространстве, сдвиги которого на векторы некоторой дискретной решетки $L$ заполняют все пространство без зазоров и пересечений по внутренним точкам. Частным случаем параллелоэдра является ячейка Дирихле-Вороного решетки относительно метрики, порожденной положительной квадратичной формой. Более 100 лет назад Г. Вороной предположил, что всякий параллелоэдр есть ячейка Дирихле-Вороного своей решетки относительно некоторой метрики.А. Ордин ввел понятия неприводимой грани и $k$-неприводимого параллелоэдра, у которого все грани коразмерности $k$ неприводимы. Разбиение на параллелоэдры называется $k$-неприводимым, если его параллелоэдры $k$-неприводимы. Он доказал гипотезу Вороного для 4-неприводимого параллелоэдров.С каждой фасетой $F$ параллелодра связано два вектора: {\em фасетный} вектор $l_F$ решетки $L$ разбиения $\mathcal T$ на параллелоэдры и {\em нормальный} вектор $p_F$ фасеты $F$. Фасетные векторы целочисленно порождают решетку $L$. Одна из форм знаменитой гипотезы Вороного утверждает, что существуют такие параметры $s(F)$, что нормированные ({\em канонические}) нормальные векторы $s(F)p_F$ целочисленно порождают решетку $\Lambda$. В этой статье определяются {\em однозначно нормируемые} грани $G$ как грани, определяющие однозначно с точностью до общего множителя параметры $s(F)$ всех фасет разбиения $\mathcal T$, содержащих грань $G$. Разбиение, все грани которого коразмерности $k$ однозначно нормируемы, $k$-неприводимо.Доказывается следующий аналог теоремы А. Ордина: каноническая нормировка фасет разбиения $\mathcal T$ существует, если для некоторого целого $k\ge 1$ все его грани коразмерностей $k$ и $k+1$ однозначно нормируемы. Случаи $k=2$ и $k=3$ соответствуют 2- и 3-неприводимым разбиениям, в смысле А. Ордина.
49
De La Krus Khimenes, R. A. "Constructing $8$-bit permutations, $8$-bit involutions and $8$-bit orthomorphisms with almost optimal cryptographic parameters." Matematicheskie Voprosy Kriptografii [Mathematical Aspects of Cryptography] 12, no. 3 (September 2021): 89–124. http://dx.doi.org/10.4213/mvk377.
Повний текст джерелаАнотація:
Нелинейные биективные преобразования являются важным структурным элементом при синтезе современных шифрсистем. Задача построения S-боксов с близкими к оптимальным значениям криптографических параметров нетривиальна. Предлагается новая конструкция для построения двоичных нелинейных биективных преобразований размерностей $n=2k,k\geq2$, основанная на схеме Лаи - Месси. Основные узлы предлагаемой конструкции - функция обращения элемента в конечном поле $\mathbb{F}_{2^k}$, $k$-битовое небиективное отображение без прообраза для нулевого элемента поля $\mathbb{F}_{2^k}$ и произвольная $k$-битовая подстановка. Комбинация этих компонентов с операцией умножения в конечном поле позволяет найти $8$-битовые подстановки, $8$-битовые инволюции и $8$-битовые ортоморфизмы, имеющие высокие значения основных криптографических параметров.
50
Райгородский, Андрей Михайлович, Andrei Mikhailovich Raigorodskii, Виктор Сергеевич Карась та Viktor Sergeevich Karas. "Асимптотика числа независимости случайного подграфа графа $G(n,r,<s)$". Matematicheskie Zametki 111, № 1 (24 грудня 2021): 107–16. http://dx.doi.org/10.4213/mzm12722.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье речь идет о вероятностной версии классической задачи экстремальной комбинаторики. Установлено обобщение для неконстантных параметров теоремы об устойчивости, говорящей о том, что число независимости случайного подграфа графа $G(n,r,s)$ асимптотически не меняется при случайном удалении ребер. Библиография: 40 названий.