Добірка наукової літератури з теми "S-параметри"

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

У статті наведено типізацію місцезростань водної рослинності класу Potametea Українського Розточчя. Угруповання цього класу відіграють важливу роль у процесах евтрофізації та заростання прісних водойм, слугують проміжною ланкою в ряді сукцесійного переходу водної рослинності в прибережно-водну. Типізація місцезростань водної рослинності класу Potametea дає змогу прогнозувати напрям проходження сукцесій, зумовлених природними й антропогенними чинниками. Типізацію місцезростань виконували методами добування даних на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних режимів біотопів за сімома параметрами: L – освітленість, T – термічний режим, K – континентальність,F – режим зволоженості, R – кислотність, N – уміст азоту, S – уміст солей, балів. Дослідження охоплювали три основні етапи: вивчення структури взаємного розміщення фітоценозів у багатовимірному просторі екологічних параметрів, математичне моделювання структури та перевіркаматематичної моделі. Для екотопів рослинності класу Potametea Українського Розточчя характерний порівняно вузький діапазон варіювання значень екологічних параметрів. Найбільшу значущість для диференціації місцезростань мають параметри водного режиму (глибина водойм) і вміст азоту. У спрощеному вигляді типологічну схему водної рослинності класу Potametea можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розміщена асоціація Hydrocharitetum morsus-ranae, а на вершинах – Ceratophylletum demersi, Potametum natantis і Hottonietum palustris. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація Ranunculo-Sietum erecto-submersi.Малопоширені фітоценози Ranunculetum circinati та Nupharo-Nymphaeetum albae займають периферію екологічного простору водної рослинності.

Различные типы СВЧ-устройств можно описать с помощью падающих и отражённых волн, которые распространяются в подключенных к ним линиях передач. Связь между этими волнами описывается волновой матрицей рассеяния или матрицей s-параметров. Оценка дифференциальных структур необходима для обеспечения оптимальных характеристик схемы. Комбинированные дифференциальные и синфазные (смешанные) параметры рассеяния (s-параметры) хорошо адаптированы для точных измерений линейных сетей на радиочастотах. Представлено преобразование между стандартными s-параметрами и s-параметрами смешанного режима, также описано графическое сравнение графиков стандартных и смешанных потерь s-параметра. S-параметры смешанного режима, полученные с помощью описанного метода, имеют хорошее согласие для возбудителя и реакции с одним и тем же режимом (общий или дифференциальный) и небольшую вариацию с разными режимами. Была изготовлена дифференциальная структура, которая измеряется с помощью двухпортового векторного анализатора цепей и четырехпортового анализатора цепей смешанного режима. Для прогнозирования поведения параметров смешанного режима с использованием традиционного двухпортового векторного анализатора цепей можно применить метод преобразования режимов, однако четырехпортовый анализатор цепей смешанного режима по-прежнему необходим для точного измерения влияния режима преобразования в реальные интегрированные дифференциальные тестовые структуры Various types of microwave devices can be described using incident and reflected waves that propagate in the transmission lines connected to them. The relationship between these waves is described by the scattering wave matrix or the S-parameter matrix. Evaluation of differential structures is necessary to ensure optimal circuit performance. The combined differential and common-mode (mixed) scatter parameters (s-parameters) are well suited for accurate measurements of linear networks at radio frequencies. We present the transformation between standard s-parameters and mixed-mode s-parameters, and a graphical comparison of graphs of standard and mixed s-parameter losses is also described. S-parameters of the mixed mode, obtained using the described method, have good agreement for the pathogen and the reaction with the same mode (general or differential) and little variation with different modes. We fabricated and measured a differential structure with a two-port vector network analyzer and a four-port mixed-mode network analyzer. Mode conversion can be used to predict the behavior of mixed-mode parameters using a traditional 2-port vector network analyzer, but a four-port mixed-mode network analyzer is still required to accurately measure the effect of conversion mode on real integrated differential test structures

Анотація. Технологічні параметри Alchemilla s ubcrenata B us . досліджено та визначено втрату маси при сушці, питому, об’ємну та насипну масу, пористість та вільний об’єм лікарської рослинної сировини. Експериментально встановлено оптимальні умови отримання екстрактів досліджуваної сировини (розмір частинок, співвідношення сировина – екстрагент, час настоювання, частота екстрагування).

У статті розглянуто тенденції виробництва натуральних смакоароматичних добавок гастрономічного напряму. Обґрунтовано доцільність використання сироваткових білків у смакоаро- матичних добавках. Метою статті є математичне моделювання процесу гідролізу сироваткових біл- ків за критерієм максимального виходу вільних амінокислот у разі використання ферментного каталі- затора. В експериментальних дослідженнях використовували комерційний концентрат сироваткових білків (КСБ-УФ-80) і лужну бактеріальну протеазу «Протолад». Оптимізацію параметрів фермента- тивного гідролізу проводили методом поверхонь відгуку, із застосуванням центрального композицій- ного рототабельного плану. Процес гідролізу сироваткових білків та отримання низькомолекулярних пептидів і амінокислот представлений у вигляді параметричної схеми. Визначено значущі техноло- гічні параметри процесу ферментативного гідролізу сироваткових білків: концентрація ферментного препарату (F, %) та субстрату (S, %), рН середовища (pH), температура (t, °С) і тривалість процесу (τ, хв) гідролізу. Оптимізацію процесу проводили за вихідним параметром моделі – вміст азоту амінних груп (NAG, мг / 100 г). По результатам проведених експериментів і математичної обробки отрима- них даних у вигляді рівнянь регресії було одержано модель процесу гідролізу сироваткових білків під дією ферментних препаратів. Регресійний аналіз даних показав всі вибрані фактори та їх взаємодії є значущими, рівень достовірності перевищує 95%. В результаті поетапного аналізу розробленої мате- матичної моделі оптимізовано процес гідролізу сироваткових білків ферментним препаратом «Про- толад». Встановлено, що найглибший ступень гідролізу відбувається за таких технологічних параме- трів: концентрація ферменту 4±0,01% і субстрату 18±0,5%, рН 7,7±0,1 і температура середовища 57±2°С, тривалість процесу 75 хв.

Польовий експеримент проведено протягом вегетаційного періоду 2014 р. на ґрунті комплексу "житній добрий" у сільськогосподарській дослідній станції в Ліпніку біля Штаргарда. Розглянуто три варіанти удобрення: 0 – контрольний (PK), N – PK+N і S – PK+N+S Сорго звичайне сорту "Біомас 150" розвивалося дуже добре і позитивно реагувало на вплив мінеральних добрив. Мінеральне удобрення азотом і сірчано-вапняною сумішшю, отриманою від промислової десульфуризації димових газів (варіант S), що містить сірку (17 % S = 42,5 % SO3), позитивно вплинуло на біометричні характеристики рослин сорго (висоту й товщину стебел) і фізіологічні параметри (індекс вмісту хлорофілу SPAD і асиміляційну площу рослин – LAI). Підтверджено значний вплив комбінованого мінерального удобрення азотом та сіркою, що міститься в сульфаті кальцію (варіант S) на вихід сирої маси. Відбулося його збільшення близько 49 %, з 73,6 на контрольному об'єкті до 109,4 т·га-1 (варіант S). Також вихід сухої речовини збільшився із 23,5 т·га-1 до 30,8 т·га-1 або близько 31% стосовно контрольного варіанта (0).

Различные распределения в фазовом пространстве, от знаменитой функции Вигнера до функции Хусими $Q$ и распределения Глаубера-Сударшана $P$, сыграли интересную и важную роль в подходе фазового пространства к квантовой механике в целом и квантовой оптике в частности. Кэхилл и Глаубер предложили единый подход ко всем этим распределениям, который основан на понятии $s$-упорядоченного распределения в фазовом пространстве. Для прояснения физического смысла параметра $s$ предлагается интерпретировать $s$-упорядоченное распределение в фазовом пространстве как функцию Вигнера состояния на выходе канала с гауссовским шумом. Таким образом раскрывается связь между $s$-упорядоченным распределением в фазовом пространстве и каналом с гауссовским шумом, которая дает физическое понимание этого распределения. В этом контексте параметр $-s/2$ (а не исходный параметр $s$) приобретает смысл параметра гауссовского шума в канале. Объясняется альтернативное представление канала с гауссовским шумом как приготовления калибровочного измерения когерентного состояния. С использованием параметра $s$ вводится легко вычислимый и экспериментально проверяемый количественный показатель оптической неклассичности, доказаны его основные свойства и приведены примеры его вычисления для некоторых типичных состояний. Сформулирован простой и удобный критерий оптической неклассичности в терминах $s$-упорядоченного распределения в фазовом пространстве.

Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості. Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T. Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm2/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм. Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).

У роботі проведено дослідження особливостей заселення інвазійного виду молей-строкаток (Grаcillаriidаe Stаinton, 1854) білоакацієвої молі- строкатки (Pаrectopа robiniellа Clemens, 1863) різних паркових екосистем м. Дніпро. Оцінку масштабів інвазії та активності заселення різних екосистем мінером-інвайдером було здійснено за кількістю візуально зареєстрованих мін на листках кормової рослини робінії псевдоакації (Robinia pseudoacacia Linnaeus, 1753). Дослідженнями було охоплено всі основні за розмірами паркові екосистеми м. Дніпро, де висаджено дерева кормової рослини. Польові спостереження проведено протягом трьох вегетаційних сезонів (2018–2020 рр.). Морфологічні дослідження мін P. robiniellа проводили на стадії їх максимального розвитку, що відповідало останньому віку гусені. Для цього використано такі параметри: довжину міни (L) за центральною жилкою, максимальну ширину міни (W), площу міни (S), площу листкової пластинки (Sl). Розраховували відношення довжини до ширини міни (L/W) та відношення площі міни до площі листкової поверхні (S/Sl). З’ясувалось, що найбільша кількість мін реєструвалась у більш чистих зонах м. Дніпро, що розташовувались на високих відмітках рельєфу, – Ботанічному саду ДНУ та парку імені Т.Г. Шевченка, а також у природному заповіднику Дніпровсько- Орільський. Найменша кількість мін реєструвалась ближче до центру міста, у парку Сагайдак та парку імені Лазаря Глоби. Морфологічні дослідження мін дозволили встановити, що коефіцієнт варіації довжини міни дорівнює 0,4, ширини – 0,6, а площі – 0,8. Відношення довжини до ширини менш варіативне, ніж відношення площі міни до площі листкової поверхні. Це, з одного боку, пов’язано з більш стабільною загальною формою міни, з іншого – досить мінливою площею міни, що, вірогідно, залежить від різних факторів міського середовища.

Вступ. Доклінічне вивчення лікарських препаратів – невід’ємна частина процесу створення лікарського засобу. Доклінічне дослідження є найбільш тривалим та відповідальним етапом розробки лікарського засобу, який вимагає особливих підходів до планування і забезпечення якості при плануванні вимірювальних експериментів, проведенні випробування та оцінки його результатів. Мета дослідження – визначити біобезпечність, гостру токсичність, протимікробну та фунгіцидну дії наночастинок Феруму. Методи дослідження. Біобезпечність синтезованої субстанції наночастинок у тестах in vitro визначали з використанням показників цитотоксичності, мутагенності, молекулярно-генетичного (показник генотоксичності), фізіологічного (стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини) та біохімічних (ATФ-aзна і лактатдегідрогеназна активність) маркерів. Протимікробну дію нуль-валентного Феруму (Fe0NP) щодо тест-штамів мікроорганізмів визначали методом серійних розведень у бульйоні відповідно до Методичних вказівок 4.2.1890-04, 2004. Використовували такі тест-штами мікроорганізмів, як Salmonella typhimurium, Shigella sonnei, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Candida albicans, із колекції Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікро­організмів. Результати й обговорення. Синтезовані наночастинки є частинками Fe0NP. Взаємодія синтезованих наночастинок Феруму з тестовими еукаріотичними клітинами не призводила до появи первинних ДНК‑ушко­джень порівняно з впливом N-нітрозометилсечовини, яка є відомим генотоксикантом. Синтезовані наночастинки характеризувались як біобезпечні у тестах на мутагенність з використанням поліхроматофільних еритроцитів кісткового мозку тварин. Аналіз показав, що експериментальна субстанція Fe0NP у досліджуваному концентраційному діапазоні проявила помірну протимікробну активність у тестах in vitro відносно як грамнегативних (S. typhimurium, S. sonnei, P. aeruginosa, P. vulgaris, P. mirabilis), так і грампозитивних (S. aureus) мікроорганізмів. Однак гриби Candida albicans виявилися нечутливими до наночастинок Феруму в досліджуваних концентраціях. Висновки. Фізико-хімічна характеристика й оцінка критеріїв біобезпечності в тестах in vitro та in vivo свідчать про те, що синтезованим сферичним наночастинкам нуль-валентного Феруму властивий низький рівень потенційної небезпеки: виявлено відсутність генотоксичної, цитотоксичної, мутагенної дій, негативного впливу на ключові біохімічні параметри і загальний фізіологічний стан живого організму. Це дозволяє рекомендувати синтезовану субстанцію наночастинок Феруму для подальших досліджень з метою їх застосування як потенційної біологічно активної субстанції.

Хоча літієві джерела струму мають високу ємність у порівнянні із традиційними електрохімічними системами, їх значним недоліком є низькі допустимі струмові навантаження, тому пошук нових високопровідних катодних матеріалів залишається актуальним. Відомо, що перспективними в цьому плані є багатокомпонентні сполуки на основі халькогенідів вісмуту, наприклад CuBiSe[2] та CuBiSeS.

Объектом исследования являются качественные характеристики фруктов и овощей. Цель работы – разработать методику неразрушающего определения качественных характеристик фруктов и овощей. В данной работе представлены неразрушающие методы определения качественных характеристик различных фруктов и овощей. Все представленные методы используются для определения физических параметров фрукта или овоща, и затем соотношения их с качественными характеристиками, например, сортом или размером. В работе исследовались характеристики яблока при помощи метода измерения S-параметров. Представлены измерения коэффициента отражения яблока при помощи баночной антенны. Написана программа для определения сорта и размера яблок. Определение сорта происходит с высокой точностью. Актуальность данной работы заключается в том, что данная методика определения при должной доработке может использоваться на конвейере в целях сортировки яблок, данное применение позволит уменьшить затраты человеческого труда на сортировку, и позволит увеличить ее точность.
The object of the research is the qualitative characteristics of fruits and vegetables. The purpose of the work is to develop a method for non-destructive determination of the qualitative characteristics of fruits and vegetables. This paper presents non-destructive methods for determining the quality characteristics of various fruits and vegetables. All the methods presented are used to determine the physical parameters of a fruit or vegetable, and then correlate them with qualitative characteristics, such as variety or size. In the work, the characteristics of the apple were investigated using the method of measuring the S-parameters. Presented are measurements of the reflection coefficient of an apple using a can antenna. A program has been written to determine the variety and size of apples. The definition of the variety is carried out with high precision. The relevance of this work lies in the fact that this determination method, with proper refinement, can be used on the conveyor for sorting apples, this application will reduce the cost of human labor for sorting, and will increase its accuracy.

Дана дисертація присвячена теоретичному й експериментальному дослідженню ефективних електродинамічних властивостей двокомпонентних метало-діелектрич-них метаматеріалів у надвисокочастотному (НВЧ) діапазоні, а також створенню кон-цепції мініатюризації мікросмужкових прямокутних антен НВЧ-діапазону з підклад-ками на основі зазначених метаматеріалів із поліпшеними характеристиками ближ-нього і далекого полів. Розглянуті в дисертації метаматеріали являють собою ізотропні діелектрики (матриці) з періодично вбудованими в них металевими включеннями циліндричної або сферичної форми. У дисертації були окремо розглянуті випадки немагнітних (мідних) металевих включень і феромагнітних (залізовмісних) металевих включень. У другому випадку розглядалися режими повного та часткового намагнічування фе-ромагнітних включень під дією зовнішнього постійного магнітного поля з позицій розповсюдження електромагнітних хвиль як у напрямку зовнішнього магнітного поля, так й перендикулярно до цього напрямку. Дисертація складається з шести розділів. Перший розділ присвячений огляду літератури за темою дисертації та обґрунту-ванню вибору напрямку дослідження, його мети, а також завдань, які необхідно розв’язати для досягнення мети. Другий розділ дисертації присвячений створенню теорії ефективного середо-вища для безмежного ізотропного діелектрика з періодично вбудованими в нього не-магнітними металевими включеннями циліндричної і сферичної форми. Уперше отримані мікрохвильові наближення для ефективних електромагнітних відгуків для таких композитних середовищ. Уперше показано, що в НВЧ-діапазоні ці композитні середовища мають приріст ефективної відносної діелектричної проник-ності і діамагнітну ефективну відносну магнітну проникність, а також володіють ни-зькими як діелектричними, так і магнітними втратами. Уперше дано фізичне пояснення явища приросту ефективної відносної діелект-ричної проникності та явища діамагнітної ефективної відносної магнітної проникно-сті для розглянутих в даному розділі безмежних немагнітних мета матеріалів. Третій розділ дисертації присвячений експериментальному підтвердженню тео-рії, створеної у другому розділі. З цією метою було виготовлено композитні матеріали у вигляді діелектричних матриць паралелепіпедної форми з періодично вбудованими в них металевими включеннями циліндричної форми. Також даний розділ присвячений вимірюванням ефективних проникностей та-ких метаматеріалів. У розділі розроблений і практично апробований новий та недо-рогий метод вимірювання ефективних проникностей метаматеріалів. Уперше експе-риментально показано, що метаматеріали у вигляді діелектричних матриць правиль-ної форми з періодично вбудованими в них металевими включеннями циліндричної форми мають такі властивості:– приріст дійсної частини ефективної відносної діелектричної проникності і діамагнітний характер дійсної частини ефективної відносної магнітної проникності; – приріст дійсної частини ефективної відносної діелектричної і магнітної проникностей у випадку феромагнітних металевих включень; – такі метаматеріали можуть бути використані для поліпшення характеристик дале-кого поля мікросмужкової антени при повному покритті її випромінювального еле-менту (патча) цими матеріалами; – S-параметри даних метаматеріалів містять аномальні піки, що є обумовлені розмірним резонансом. Четвертий розділ дисертації присвячено аналітичному дослідженню в НВЧ-діапазоні ефективних електродинамічних параметрів шаруватих метал-діелектрич-них композитів та розробці чисельно-аналітичного алгорітму пошарової декомпо-зиції плоских композитних/метаматеріальних середовищ. Показано, що плоскі метало-діелектричні композитні середовища характеризу-ються приростом дійсної частини ефективної відносної діелектричної проникності і діамагнітною дійсною частиною ефективної відносної магнітної проникності, при-чому дані ефекти виявляються сильнішими, якщо в композиті можна виділити елеме-нтарну комірку, тобто якщо композит є метаматеріалом. П'ятий розділ присвячено створенню теорії ефективного середовища для безмежного ізотропного діелектрика з періодично вбудованими в нього феромагнітними металевими включеннями циліндричної і сферичної форм, намагнічений повністю або частково під дією зовнішнього постійного магнітного поля. Уперше отримані тензори ефективної магнітної проникності для таких магнітних метаматеріалів. Уперше показано, що метаматеріали в НВЧ-діапазоні мають такі властивості: – при повній магнетизації включень розповсюдження електромагнітної (ЕМ) хвилі в напрямку зовнішнього намагнічування або в напрямку, що є перпендикулярним до зовнішнього намагнічування, характеризується тим, що тангенс кута магнітних втрат поза резонансів коливається в межах 3 1 10 10  для циліндричних включень і є на два порядки вищим для сферичних включень; – при частковому намагнічуванні включень елементи тензора ефективної магнітної проникності мають малі магнітні втрати, причому в разі циліндричних включень такі втрати на два порядки вище, ніж в разі сферичних втрат; – при частковому намагнічуванні включень розповсюдження ЕМ-хвилі в напрямку зовнішнього намагнічування або в напрямку, шо є перпендикулярним до зовнішнього намагнічування, характеризується тим, що тангенс кута магнітних втрат поза резонансів коливається в межах 8 1 10 10  ; – як при частковому, так і при повному намагнічуванні включень, в залежності від напрямку розповсюдження ЕМ-хвилі, у розглянутих метаматеріальних середовищах виявляються ефекти, що супроводжуються: а) приростом дійсної частини ефективної відносної магнітної проникності; б) ультранизькими значеннями дійсної частини ефективного коефіцієнта заломлення; в) негативними значеннями дійсної частини ефективної відносної магнітної проникності. Теоретичні результати якісно підтверджуються експериментальними резуль- татами, які було отримано для феромагнітних включень і відображено в третьому розділі. У даному розділі також уперше отримано умова відсутності втрат у слабкому полі для композитних магнітних середовищ у вигляді безмежного ізотропного діеле- ктрика з періодично вбудованими у нього частково намагнічених металевих ферома- гнітних включень циліндричної і сферичної форми. Уперше показано, що при різних значеннях зовнішнього постійного магнітного поля дані магнітні метаматеріали можуть замикати проходження монохроматичних компонентів НВЧ-хвилі, забезпечувати її повне проходження в заданому діапазоні частот або інвертувати її фазу. Отримані вище результати дозволяють використовувати досліджувані магнітні метаматеріали для синтезу штучних феритів НВЧ-діапазону, які можуть бути вико- ристані для: – створення метаферитних ізоляторів, метаферитних фазообертачів і метаферитних циркуляторів НВЧ-діапазону; – створення керованих метаповерхонь НВЧ діпазону; – створення альтернативних до вже існуючих НВЧ-фільтрів, конверторів і ретрансляторів/транспондерів ЕМ-хвиль; – створення компактних бездротових систем передачі електромагнітної енергії в НВЧ-діапазоні з високими значеннями коефіцієнта корисної дії. Шостий розділ дисертації присвячено розробці принципів мініатюризації мікросмужкових прямокутних антен НВЧ-діапазону з подальшим поліпшенням ха- рактеристик ближнього та далекого полів таких антен. Уперше показано, що можна домогтися суттєвої мініатюризації профілю пря-мокутної мікросмужкової антени і поліпшення її коефіцієнта посилення за потуж-ністю і коефіцієнта корисної дії при використанні в якості підкладки метаматеріалів або композитів з приростом ефективної відносної діелектричної проникності і/або ефективної відносної магнітної проникності. Причому, поліпшення даних параметрів антен також відбувається при збільшенні кількості метаматеріальних шарів у випадку композитних підкладок, при збереженні об'ємного профілю антени. У даному розділі вперше отримані основні співвідношення між резонансною ча-стотою хвилі і бажаною товщиною метаматеріальної підкладки антени або резонанс-ною довжиною хвилі і бажаним значенням ефективної відносної діелектричної про-никності метаматеріальної підкладкою в припущенні мінімально можливого об'ємного профілю антени з немагнітною підкладкою з приростом ефективної віднос-ної діелектричної проникності. Також у даному розділі вперше показано, що при заміні діелектричної підкладки на метаматеріальну підкладку з приростом ефективної відносної діелек-тричної проникності або ефективної відносної магнітної проникності інтенсивність полів у ближній зоні істотно зменшується, що відкриває широкі перспективи для використання таких метаматеріальних антен у мобільному зв'язку, а також при ви-робництві гаджетів. При цьому, найбільш корисним виявляється використання ба-гатошарових немагнітних композитних підкладок, що містять один магнітний мета-матеріальний шар.