Статті в журналах з теми "R-дерево"

Рассмотрим дерево $\mathbb{T}$, у которого все вершины имеют счетную валентность; его граница - пространство Бэра $\mathbb{B}\simeq\mathbb{N}^\mathbb{N}$; разложение в цепную дробь отождествляет множество иррациональных чисел $\mathbb{R}\setminus\mathbb{Q}$ с $\mathbb{B}$. Если удалить $k$ ребер из $\mathbb{T}$, то получится лес, состоящий из копий дерева $\mathbb{T}$. Шароморфизм (spheromorphism) или иерархоморфизм дерева $\mathbb{T}$ - это изоморфизм двух таких подлесов, рассматриваемый как преобразование дерева $\mathbb{T}$ или пространства $\mathbb{B}$. Обозначим группу всех шароморфизмов через $\operatorname{Hier}(\mathbb{T})$. Мы показываем, что соответствие $\mathbb{R}\setminus \mathbb{Q}\simeq \mathbb{B}$ переводит группу Томпсона, реализованную как группу кусочных $\mathrm{PSL}_2(\mathbb{Z})$-преобразований, в подгруппу группы $\operatorname{Hier}(\mathbb{T})$. Мы строим унитарные представления группы $\operatorname{Hier}(\mathbb{T})$, показываем, что группа $\operatorname{Aut}(\mathbb{T})$ автоморфизмов дерева сферична в $\operatorname{Hier}(\mathbb{T})$, и описываем шлейф (обертывающую категорию) группы $\operatorname{Hier}(\mathbb{T})$. Библиография: 26 наименований.

Первинну продукцію компонентів надземної фітомаси (стовбура і крони) оцінено для дерев сосни звичайної, які ростуть переважно у чистих та мішаних (домішка від 1 до 3 од.) соснових насадженнях штучного походження Східного Полісся України. Насадження високопродуктивні (II, I, Ia і вище класів бонітету), середньо- та високоповнотні, ростуть у свіжих борах (А2), суборах (B2) та сугрудах (C2). Використано дані 80 тимчасових пробних площ (ТПП), які закладено у соснових деревостанах Сумської (36 ТПП) та Чернігівської (44 ТПП) областей. Зрубано й обміряно 900 модельних дерев (МД) сосни звичайної, з яких 226 МД опрацьовано з пофракційним оцінюванням компонентів надземної фітомаси та 674 МД – без оцінювання фітомаси крони. Обмір моделей і розрахунки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев сосни звичайної виконано за допомогою удосконалених загальноприйнятих методів та розробленого алгоритму. Сукупність значень дослідного матеріалу характеризується їх нормальним розподілом за віком, діаметром, висотою дерев та відносною повнотою насаджень. Встановлено тісноту зв’язку між досліджуваними показниками модельних дерев сосни звичайної (від помірного – -0,31 < r < -0,50, до дуже високого – r > 0,91); слабкої тісноти зв'язок (0,11 < r < 0,30) виявлено між повнотою насаджень та часткою поточного об’ємного приросту з показниками компонентів фітомаси крони дерев. Розраховано регресійні математичні моделі для оцінювання абсолютного та відносного поточного об’ємного приросту деревини стовбурів, об’єму кори стовбурів, маси деревини, кори гілок і маси хвої в абсолютно сухому стані, в яких аргументами є вік та діаметр дерев (R2 = 0,72-0,92). Для частки хвої 1-го року зв’язок з віком дерев обернений та помірний, але значущий на 5%-му рівні (R2 = 0,33). Розроблені нормативні таблиці первинної стовбурової продукції деревини та первинної продукції надземної частини дерев сосни звичайної показали, що за однакового діаметра зі збільшенням віку дерев первинна продукція стовбурової деревини збільшується лише до певного віку, а досягнувши максимуму – зменшується. Зі збільшенням діаметра за однакового віку первинна продукція стовбурової деревини зростає. Первинна продукція надземної частини дерев, подібно до окремих компонентів надземної фітомаси, зі збільшенням віку та діаметра також збільшується. У типових лісорослинних умовах Східного Полісся середньовікове дерево (50 років) сосни звичайної в надземній частині може нагромаджувати 15,22 кг·рік-1 первинної продукції.

В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.

Показаны особенности формирования кроны кедра сибирского (Pinus sibirica Du Tour) после декапитации, произрастающего на плантации «Метеостанция» в Учебно-опытном лесхозе Караульного лесничества в условиях юга Средней Сибири. Объектом исследований являлась 54-летняя плантация кедра сибирского, выращенная из семян, заготовленных в 1964 г. в Лениногорском лесхозе (Республика Казахстан). Декапитация проведена у деревьев 42-летнего возраста в 2005 г. с оставлением ствола высотой 1,4-1,7 м. Верхняя часть кроны удалена на 50,0-66,7%. В 2017 г. деревья достигли высоты 5,6-9,1 м. Количество лидирующих побегов, заменивших центральный, составило 3-7 шт., длина которых за 12-летний период достигла 4,0-7,6 м. Деревья с диаметром ствола 12-18 см имели по 3-4, с диаметром 20-26 см – по 6-7 шт. лидирующих побега. Установлено, что уровень изменчивости высоты деревьев низкий; прироста побегов, диаметра ствола – средний, количества лидирующих побегов – высокий. Наибольшей высотой (9,1 м) отличалось дерево № 4-98, превосходя другие особи на 8,3-62,5%. Сопоставлено количество боковых ветвей, образовавшихся на лидирующих побегах за 5 лет (2013-2017 гг.). Отмечено, что их средний прирост за исследуемый период находился в пределах 23,6-45,5 см. Между диаметром ствола и числом лидирующих побегов коэффициент корреляции (r) равен 0,619; числом лидирующих побегов и количеством сформированных боковых ветвей спустя 7-12 лет после декапитации – 0,770, диаметром ствола при обрезке и высотой деревьев после 12 лет декапитации – 0,738.

Пожежі є одними із найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів. У зв’язку зі зростанням посушливості клімату ризик збільшення частоти й масштабів лісових пожеж залишається високим, тому актуальним є розроблення науково обґрунтованих заходів із пом’якшення екологічних, економічних та соціальних наслідків лісових пожеж. Удосконалено та уточнено показники, що характеризують візуальні прояви пошкодження дерев після низових пожеж, та показники вогнестійкості середньовікових дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Виявлено, що в міру збільшення середньої висоти нагару на стовбурах зростає частка відпаду в досліджуваних групах дерев (r = 0,87, tф = 5,80, t0,01 = 3,17). Встановлено, що вогнестійкість дерев збільшується зі збільшенням природного ступеня товщини дерева в насадженні (виявлено обернений достовірний кореляційний зв’язок між природним ступенем товщини (ПСТ) і категорією санітарного стану пошкоджених дерев: (r = -0,54; р = 0,05). Розроблено прогностичну модель для встановлення ймовірності відпаду дерев, пошкоджених низовими стійкими літніми пожежами, яка як предиктори включає середню висоту нагару на стовбурах та ПСТ (точність прогностичної моделі становить понад 78 %).

Метою дослідження є визначення основних морфометричних показників вогнестійкості дерев сосни звичайної в умовах свіжого субору Лівобережного Лісостепу та їхніх вікових змін. На відміну від пожежостійкості, вогнестійкість визначає ступінь потенційної спроможності дерева зберігати свою життєдіяльність на індивідуальному рівні після пірогенних пошкоджень. Виявлено, що верхня межа розташування грубої кори найбільше залежить від діаметра (r = 0,97) та віку дерев (Ff = 83,2, Fst = 1,8). Визначено, що товщина кори на всіх висотах заміру зазвичай є більшою в дерев із більшою висотою верхньої межі розташування грубої кори, в зоні переходу грубої кори в тонку вона становить 0,1–0,9 мм. Товщина кори в окоренковій частині дерев сосни звичайної в 10–15 разів перевищує товщину кори в тріщинах, де вона становить 1,5–5,8 мм, тому під час низових пожеж є ризик локального ураження камбію вздовж тріщин. Враховуючи отримані результати, було розроблено статистично-математичну модель, за якою можна оцінювати висоту верхньої межі розташування грубої кори дерев у сосняках.

In order to preserve, reproduce and effectively use the natural complexes and objects of the DniproDelta as one of the most valuable natural floodplain-littoral complexes in Europe, which have special environmental, recreational, historical and cultural, scientific, educational and aesthetic value, and ensurethe conservationof «DniproDelta»wetland of theinternational importance,the National Natural Park «Lower Dnipro»was created(Decree of the President of Ukraine of November 24, 2015 No 657/2015).The flora of the higher vascular plants of the Park contains 820 species, 40 species of which (4.9% of the total number) are woody plants. Rosaceae Juss. (14 species), Salicaceae Mirb. (7 species), Aceraceae Juss. (3 types) are leading families of the dendroflora of the Park.Biomorphological characteristics of tree plant species in the flora of the Lower Dnipro National Nature Park were carried out according to the following classifications: 1) K. Raunkiersystem of plant life forms; 2) ecological and morphological classification of life forms of I. G. Serebryakov; 3) architectural models of F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson; 4) classification of the life forms of plants of the temperate zone, which takes into account the vegetative propagation by O. V. Smirnova, L. B. Zaugolnova.AnalysisoftypesofbiomorphsaccordingtotheclassificationofK. Raunkiershowedthatthevastmajorityofdendrofloraspeciesbelongtophanerophytes, amongthem, dependingontheheightoftheplant, therearedifferentgroups-megaphanerophytes(e.g., Populustremula), mesophanerophytes(Salixalba), microphaneorphytes, nanophanerophytes(Amygdalusnana) andhamephytes(Ephedradistachia).According to the ecological and morphological classification of I. G. Serebryakov life forms, the flora of the Park is dominated by forest-steppe trees and forest-type trees.The trees which belong to one life form often differ in the principles of growth and formation of the crown, branching, and general habitus, which is generally considered as an architectural model of a particular species. According to the classification of architectural models by F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson, in the flora of the Park, there are five models among which the species formed by the model of Tomlinson have a significant representation, and the species formed by the models of Manzheno and Champagne have a smaller representation.Key words:flora, tree, classification, life form, bush. З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів дельти річки Дніпро як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» створено Національний природний парк «Нижньодніпровський» (Указ президента України від 24 листопада 2015 року No 657/2015).Флора вищих судинних рослин Парку попередньо складає 820 видів, з них 40 видів (4,9% від загальної кількості) –деревні рослини.Провідні родини дендрофлори Парку –Rosaceae Juss. (14 видів), SalicaceaeMirb. (7 видів), AceraceaeJuss. (3 види). Біоморфологічну характеристику видів деревних рослин у флорі національного природнього парку «Нижньодніпровський» проведено за класифікаціями: 1) система життєвих форм рослин К. Раункієра; 2) еколого-морфологічна класифікація життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова; 3) архітектурні моделі Ф. Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона; 4)класифікація життєвих форм рослин помірної зони, яка враховує вегетативне розмноження О. В. Смирнової, Л. Б. Заугольнової.Аналіз типів біоморф за класифікацією К. Раункієра показав, що переважна більшість видів дендрофлори належить до фанерофітів, серед них, в залежності від висоти рослини, виділяють різні групи –мегафанерофіти (наприклад, Populus tremula), мезофанерофіти (Salix alba), мікрофанерофіти (Amorpha fruticosa), нанофанерофіти (Amygdalus nana) та хамефіти (Ephedra distachia).За еколого-морфологічною класифікацією життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова у флорі Парку домінують дерева лісостепового типу та дерева лісового типу.Дерева, які відносяться до однієї життєвої форми, часто відрізняютьсяпринципами наростання та формування крони, галуженням, загальним габітусом, що загалом розглядається як архітектурна модель конкретного виду. За класифікацією архітектурних моделей Ф.Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона у флорі Парку виділено п’ять моделей, серед яких, значне представництво мають види, що формуються за моделлю Томлінсона, менше представництво мають види, що формуються за моделями Манжено та Шампанії.Ключові слова: флора, дерево, класифікація, життєва форма, кущ.

Деревні насадження парків міст, що належать до природно-заповідного фонду держави, перебувають під впливом стресових чинників, тому є актуальним питання їх діагностики. Фотосинтетичний апарат рослин є одним з показників їх життєвого стану. Досліджено фотосинтетичний апарат хвої сосни звичайної парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Черкас. Встановлено, що в Черкасах поєднання перепадів температури та збільшення середньої літньої температури і зниження відносної вологості повітря створює умови для посух. Високий рівень забруднення атмосферного повітря (індекс забруднення 7,22) у поєднанні з низьким потенціалом до розсіювання шкідливих домішок в атмосфері сприяють послабленню соснових деревостанів парків міста. Виявлено збільшення концентрації хлорофілів та каротиноїдів хвої порівняно з деревами контрольної ділянки у парках "Сосновий бір" (Ахл а – в 1,2 раза; Ахл b – в 1,6 раза; Акар – в 1,3 раза) та "Обласна лікарня" (Ахл а – в 1,4 раза; Ахл b – в 1,9 раза; Акар – в 1,4 раза), а у дерев парку "Перша міська лікарня" встановлено, що концентрація хлорофілу а та каротиноїдів в 1,5 раза, а хлорофілу b в 1,05 раза менша, ніж у контрольних дерев. Виявлено достовірний зворотній зв'язок між концентрацією сульфатів у снігових опадах та концентрацією хлорофілу а (r = -0,844 при ts = 6,24 ˃ t0,05 = 2,26) та хлорофілу b (r = -0,762 при ts = 5,37 ˃ t0,05 = 2,26). З'ясовано, що співвідношення вмісту хлорофілу a до хлорофілу b у досліджуваних дерев нижче (2,50-2,59) порівняно з контрольними деревами (3,52). Виявлено, що співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів у дерев контрольної ділянки (4,09) менше, ніж у дерев паркових насаджень (4,21-4,53). З'ясовано, що фотохімічна активність хлоропластів соснових деревостанів досліджуваних ділянок нижча порівняно з контролем (425,84±18,24): парк "Сосновий бір" – 386,44±15,63, парк "Обласна лікарня" – 354,26±12,34, парк "Перша міська лікарня" – 300,01±13,85. Встановлено, що зміни фотосинтетичного апарату рослин парків "Сосновий бір" та "Обласна лікарня" свідчать про розвиток адаптивної специфічної реакції на стресогенні чинники міського середовища, а зниження всіх досліджуваних показників сосни звичайної "Парку Першої міської лікарні" діагностує пригнічення фотосинтетичної функції деревостанів та розвиток деструктивних процесів.

Важнейшим элементом формирования габитуса древесных растений является размер и форма кроны. Проектирование декоративных композиций в садово-парковом строительстве возможно только с учетом особенностей строения и развития крон. В родовом комплексе Robinia L. представлено четыре вида и несколько декоративных форм древесных растений, существенно отличающихся строением и особенностями развития крон. Проектирование ландшафтных композиций с использованием этих растений затрудняется тем, что все они способны формировать разные типы крон в зависимости от экологических условий произрастания в процессе онтогенетического развития. В связи с этим целью данной работы стало изучение особенностей строения и развития крон представителей рода Robinia в разных экологических условиях. Объектами исследований являлись виды и формы рода Robinia L.: R. neomexicana Gray.; R. pseudoacacia L.; R. pseudoacaciaf. pyramidalis (Pepin) Rehd.; R. pseudoacacia f. umbraculifera (DC) Rehd.; Robinia viscosa var. hartwegii (Koehne) Ashe.; произрастающие в дендрологических коллекциях ФНЦ агроэкологии РАН, кадастр №34:34:000000:122, 34:34:060061:10. Проведенные исследования показали, что на формирование крон оказывает влияние генетически обусловленная архитектурная модель, а также экологические факторы среды обитания, главными из которых являются: гидрологический режим, освещенность и ветровая нагрузка. Формирование определенной жизненной формы под воздействием гидрологического режима приводит к изменению общей геометрии кроны, неравномерное освещение к увеличению асимметрии, а повышенная ветровая нагрузка уменьшает общую плотность кроны. Установлено, что для R. pseudoacacia с жизненной формой одноствольного дерева типичной является раскидистая форма кроны, а для R. neomexicana и R. viscosa – узкоовальная и купольная соответственно. Многоствольные жизненные формы R. neomexicana имеют преимущественно округловерхнеовальные кроны, R. viscosa– округлокупольные. Кроны R. pseudoacaciaс изменением жизненной формы как правило меняют только общую геометрию, сохраняя при этом раскидистую форму. Формирование такого типа кроны вызвано крупными размерами растений этого вида. Большая высота и диаметр кроны приводят к повышенной ветровой нагрузке (Chan W., Eng Y…, 2020; Bunce A., Volin J.C., Miller D.R., 2019), для снижения которой в процессе эволюции сформировалась раскидистая крона с высокой степенью ажурности (просветы составляют 60-70%). Выявлено, что строгие геометрические шаровидные и колоновидные формы характерны только для декоративных форм R. pseudoacaciaf. umbraculifera и R. pseudoacacia f. pyramidalis, а высокоштамбовые формы образуются у растений после радикальной омолаживающей обрезки на высоте 3-3,5 метров. R. pseudoacacia после радикальной омолаживающей обрезки формирует округло-овальную, R. neomexicana – округло-верхнеовальную, а R. viscosa- ширококупольную или даже зонтично-купольную форму. Анализ архитектурных моделей позволил определить основные закономерности формирования крон различных видов. Так, при развитии купольной кроны R. viscosa определяющим фактором является генетическая предрасположенность к образованию наклоненно-поникающих обрастающих ветвей. Восходящие и наклоненные побеги R. neomexicana при относительно высокой плотности кроны (просветы составляют 50-60%) приводят к формированию узкоовальной формы кроны. В процессе реализации генетической программы развития у R. pseudoacaciaпреимущественно образуются скелетные ветви, восходящие под углом (45) 50-70 градусов, а у R. viscosa и R. neomexicana под углом 60-80 (85) градусов. Результаты проведенных исследований показали, что существенную трансформацию кроны всех видов претерпевают в процессе онтогенеза. У синильных экземпляров одноствольных деревьев значительно увеличивается асимметричность, кроны приобретают раскидистую или флагообразную форму. Дальнейшие процессы старения приводят к потере центрального проводника и трансформации жизненной формы в многоствольное аэроксильное или геоксильное дерево. Установлено, что плотность крон всех изучаемых видов Robiniaимеет ярко выраженную сезонную и суточную динамику. Сезонная динамика определяется не только осенним, но и летним листопадом. Суточные колебания плотности протекают благодаря термонастическим движениям сложных листьев. The most important element in the formation of the habitus of woody plants is the size and shape of the crown. The design of decorative compositions in garden and park construction is possible only taking into account the features of the structure and development of the crowns. The genus complex Robinia L. contains four species and several decorative forms of woody plants that differ significantly in the structure and features of the development of the crowns. The design of landscape compositions using these plants is complicated by the fact that they are all able to form different types of crowns, depending on the environmental conditions of growth in the process of ontogenetic development. In this regard, the purpose of this work was to study the features of the structure and development of the crowns of representatives of the genus Robiniain different environmental conditions. The objects of research were the species and forms of the genus Robinia L.: R. neomexicana Gray.; R. pseudoacacia L.; R. pseudoacacia f. pyramidalis (Pepin) Rehd.; R. pseudoacacia f. umbraculifera (DC) Rehd.; Robinia viscosa var. hartwegii (Koehne) Ashe.; growing in dendrological collections of the Federal Research Center of Agroecology of the Russian Academy of Sciences, cadastre №34:34:000000:122, 34:34:060061:10. Studies have shown that the formation of crowns is influenced by a genetically determined architectural model, as well as environmental factors of the habitat, the main of which are: the hydrological regime, illumination and wind load. The formation of a certain life form under the influence of the hydrological regime leads to a change in the overall geometry of the crown, uneven lighting increases the asymmetry, and increased wind load reduces the overall density of the crown. It was found that for R. pseudoacacia with the life form of a single-stemmed tree, the spreading form of the crown is typical, and for R. neomexicana and R. viscosa– narrow-oval and domed, respectively. The multi-stemmed life forms of R. neomexicana have mainly rounded – topped crowns, while R. viscosa has rounded-topped crowns. The crowns of R. pseudoacacia, with a change in the life form, usually change only the general geometry, while maintaining a spreading shape. The formation of this type of crown is caused by the large size of plants of this species. The high height and diameter of the crown lead to an increased wind load (Chan W., Eng Y..., 2020; Bunce A., Volin J. C., Miller D. R., 2019), to reduce which, in the course of evolution, a spreading crown with a high degree of openwork was formed (the gaps are 60-70%). It was revealed that strict geometric spherical and columnar forms are characteristic only for decorative forms of R. pseudoacacia f. umbraculifera and R. pseudoacacia f. pyramidalis, and high-stemmed forms are formed in plants after radical rejuvenating pruning at a height of 3-3. 5 meters.R. pseudoacaciaafter radical rejuvenating pruning forms a round – oval, R. neomexicana-a round - upper oval., and R. viscosa-a wide-domed or even umbrella-domed form. The analysis of architectural models allowed us to determine the main patterns of crown formation of various types. Thus, in the development of the dome crown of R. viscosa, the determining factor is the genetic predisposition to the formation of inclined-drooping fouling branches. Ascending and tilted shoots of R. neomexicana at a relatively high crown density (the lumen is 50-60%) lead to the formation of a narrow oval crown shape. In the process of implementing the genetic development program in R. pseudoacacia mainly forms skeletal branches ascending at an angle of (45) 50-70 degrees, and in R. viscosa and R. neomexicana at an angle of 60-80 (85) degrees. The results of the conducted studies have shown that the crown of all species undergoes a significant transformation in the process of ontogenesis. In the blue specimens of single-stemmed trees, the asymmetry significantly increases, the crowns acquire a spreading or flag-shaped shape. Further aging processes lead to the loss of the central conductor and the transformation of the life form into a multi-stemmed aeroxyl or geoxyl tree. It was found that the crown density of all studied Robiniaspecies has a pronounced seasonal and diurnal dynamics. Seasonal dynamics is determined not only by autumn, but also by summer leaf fall. Diurnal density fluctuations occur due to thermonastic movements of complex leaves.

Родовой комплекс Robinia L. представляет большой интерес для мобилизации генетических ресурсов в аридные регионы Европы, Азии и Северной Америки. Различные темпы расширения культигенных ареалов некоторых видов рода RobiniaL. несомненно связаны с особенностями их адаптации и жизненными стратегиями выживания в новых условиях существования. В связи с этим, целью данной работы являлся анализ механизмов адаптации и жизненных стратегий различных видов рода Робиния в условиях интродукции. Объектами исследований стали виды и формы родаRobinia L.: R. neomexicana Gray. (syn. Robinia luxurians (Dieck.) C. K. Shneid.); R. pseudoacacia L.; R. pseudoacacia f. pyramidalis (Pepin) Rehd.; R. pseudoacacia f. umbraculifera (DC) Rehd.; Robinia viscosa Vent. var. hartwegii (Koehne) Ashe, произрастающие в кластерных коллекционных участках ФНЦ агроэкологии РАН, кадастр №34:34:000000:122, 34:34:060061:10. Проведенные исследования позволили выявить у различных представителей родаRobinia L. целый ряд филогенетических адаптаций к воздействию неблагоприятных факторов среды, таких как сильно разветвленная корневая система, ксероморфное строение листьев, ажурность и ветропроницаемость крон, способность переносить продолжительные засухи, симбиотические связи с азотфиксирующими бактериями. Результаты исследований показали, что в процессе интродукции все виды рода Robinia L. используют ряд фенотипических онтогенетических приспособлений. Наиболее важные из них – это смена жизненной формы (дерево - кустарник, одноствольное - многоствольное дерево), а также снижение темпов роста и уменьшение общей высоты растений в зависимости от почвенного плодородия, влагообеспечения и повреждающего воздействия низких зимних температур. Так, на обыкновенных черноземах в условиях Украины в возрасте 20-и лет насаждения из Робинии псевдоакации достигают высоты 14-15 м, тогда как на светло-каштановых почвах в условиях Нижнего Поволжья в этом же возрасте они достигают всего 6 м. Кроме этого, на протяжении последних столетий представители рода Robinia L. выработали ряд генотипических адаптации к новым условиям существования. Данные приспособления являются одними из самых важных, т.к. приводят к появлению качественно новых адаптаций, расширяющих границы экологической пластичности вида. У всех видов сократились сезонные циклы фенологического развития и в настоящее время они укладываются в оптимальные сроки развития древесных интродуцентов в регионах с относительно суровым для них климатом. По показателю фенологической атипичности в условиях Нижнего Поволжья они находятся в нижней половине области нормы (от +1 до 0) по реализации фенологических фаз, что свидетельствует от том, что цикл их развития успешно адаптировался и соответствует вегетационному периоду места интродукции. Как показали наши исследования, все виды рода Robinia L. в процессе акклиматизации, перешагнула температурный порог в - 37°С. Генотипическую природу сформировавшихся адаптаций к низким зимним температурам доказывает сравнительный анализ литературных данных по морозостойкости различных видов рода Robinia L. полученных в начале XX века с данными визуальных и физиологических методов оценки проведенных на протяжении последних десятилетий. Вторым важным доказательством появления адаптаций, закрепленных на генетическом уровне является разница в зимостойкости между формами R. pseudoacacia f. pyramidalis (Pepin) Rehd., R. pseudoacacia f. umbraculifera (DC) Rehd. и типичными представителями R. pseudoacacia L. Отсутствие генетической неоднородности при вегетативном размножении указанных форм остановило процессы микроэволюции, не позволив им адаптироваться в новых условиях существования. Анализ жизненных (экологических) стратегий показал, что в растительных сообществах Робиния псевдоакация может с одинаковым успехом выступать в роли патиента или эксплерента. При этом виалентные свойства у нее выражены намного слабее. Анализ r/K стратегий выживания позволяет отнести ее к r-видам, с высоким генеративным потенциалом, коротким ювенильным и виргинильным этапом развития, способностью к натурализации. Однако, в оптимальных условиях существования в отсутствии конкуренции она, как и многие К-виды может достигать значительного возраста до 400 лет. Все виды рода Robinia L. способны к натурализации в тех или иных регионах вторичного ареала. Однако рекордсменом по этому показателю несомненно является Робиния псевдоакация. По нашему мнению, данный факт объясняется высоким генеративным потенциалом R. pseudoacacia L. по отношению к родственным видам и его высокой хозяйственной значимостью для целей лесозащитного разведения. Представители рода Robinia L. не имеют приспособлений для активного распространения семян на значительные расстояния. Натурализация (вхождение в естественные растительные сообщества) происходит, как правило, в непосредственной близости от искусственных лесозащитных насаждений. Розовоцветковые виды рода Robinia L., ввиду небольшого роста, не представляют особого интереса для целей агролесомелиорации. Данные виды используются обычно в озеленении населенных пунктов как декоративные растения. Искусственная территориальная изоляция от естественных растительных сообществ и относительно низкий генеративный потенциал не позволяют им активно проявлять инвазивные свойства. The Robinia L. genus is of great interest for mobilizing genetic resources in arid regions of Europe, Asia, and North America. The different rates of expansion of cultigen areasof some species of the Robinia L. genus are undoubtedly related to the peculiarities of their adaptation and life strategies for survival in new conditions of existence. In this regard, the purpose of this work was to analyze the mechanisms of adaptation and life strategies of various species of the Robinia genus under the conditions of introduction. The objects of research were species and forms of the Robinia L. genus: R. neomexicana Gray. (syn. Robinia luxurians (Dieck.) C.K. Shneid.); R. pseudoacacia L.; R. pseudoacacia f. pyramidalis (Pepin) Rehd.; R. pseudoacaciaf. umbraculifera (DC) Rehd.; Robinia viscosa Vent. var. hartwegii (Koehne) Ashe, growing in cluster collection sites of the Federal Centerfor Agroecology of the Russian Academy of Sciences, cadastre No. 34:34:000000:122, 34:34:060061:10. Studies have revealed a number of phylogenetic adaptations to adverse environmental factors in various members of the Robinia genus, such as a highly branched root system, xeromorphic structure of leaves, opennessand wind permeability of crowns, the ability to tolerate prolonged droughts, and symbiotic relationships with nitrogen-fixing bacteria. The research results have shown that all species of the Robinia L. genus use a number of phenotypic ontogenetic devices during introduction. Among them, the most important ones are the change of life form (tree – shrub, single-trunk tree – multi-trunk tree), as well as a decrease in growth rates and a decrease in the overall height of plants, depending on soil fertility, moisture supply, and the damaging effects of low winter temperatures. For example, on ordinary chernozems in Ukraine at the age of 20 years, plantings ofRobinia pseudoacacia reach a height of 14-15 m, while on light chestnut soils in the Lower Volga region at the same age, they reach only 6 meters. In addition, over the past centuries, representatives of the Robinia L. genus have developed a number of genotypic adaptations to new conditions of existence. These adaptations are among the most important ones, because they lead to the appearance of qualitatively new adaptations that expand the boundaries of ecological plasticity of the species. All species have reduced their seasonal cycles of phenological development and currently meetthe optimal time frame for the development of introduced trees in regions with a relatively harsh climate for them. According to the indicator of phenological atypicality, they are in the lower half of the normal range (from +1 to 0) in terms ofthe implementation of phenological phases, which indicates that the cycle of their development has successfully adapted and corresponds to the vegetation period of the place of introduction. As shown by the authors’research, all species of the Robinia L. genus in the process of acclimatization crossed the temperature threshold of –37°C. The genotypic nature of the formed adaptations to low winter temperatures is proved by a comparative analysis of the literature data on the frost resistance of various species of the Robinia L. genus obtained at the beginning of the 20thcentury with the data of visual and physiological assessment methods conducted over the past decades. The second important proof of the appearance of adaptations fixed at the genetic level is the difference in winter hardiness between the forms of R. pseudoacacia f. pyramidalis (Pepin) Rehd.; R. pseudoacacia f. umbraculifera (DC) Rehd. and typical representatives of R. pseudoacacia L. The absence of genetic heterogeneity in the vegetative reproduction of these forms of Robinia stopped the processes of microevolution, not allowing them to adapt to the new conditions of existence. Analysis of life (environmental) strategies has shown that in plant communities,Robiniacan equally well act as a patient or an explerent. At the same time, the violent properties of Robinia are much less pronounced. Analysis of r/K survival strategies allows classifying it as an r-species with high generative potential, short juvenile and virginal stages of development, and the ability to naturalize. However, in optimal conditions of existence in the absence of competition, Robinia, like many K-species, can reach a significant age of up to 400 years. All Robinia species are capable of naturalization in certain regions of the secondary range. However, the record holder for this indicator is undoubtedly Robiniapseudoacacia. In the authors’opinion, this fact is explained by the high generative potential of R. pseudoacacia L. in relation to related species and its high economic significance for the purposes of forest protection breeding. Representatives of the Robinia L. genus do not have adaptations for active seed propagation over long distances. Naturalization (entering natural plant communities) usually occurs in the immediate vicinity of artificial forest protection stands at a distance. Pink-flowered species of the RobiniaL.genus,due to their small growth, are not of particular interest for agroforestry purposes. These types are usually used in landscaping settlements as ornamental plants. Artificial territorial isolation from natural plant communities and relatively low generative potential do not allow them to actively exhibit invasive properties.

Узагальнено досвід дослідження форми стовбурів дерев, який дав змогу зробити висновок про переваги математичного моделювання твірної поверхні для аналізу збігу стовбурів. На основі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського правобережного Лісостепу на 17 тимчасових пробних площах, проаналізовано залежність форми стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) від висоти та діаметра на висоті 1,3 м. За допомогою графічного аналізу та t-тесту середніх значень коефіцієнтів форми Шиффеля на 5 %-му рівні значущості виявлено відмінність у формі стовбурів дуба різних груп діаметрів. За розрядами висот статистично значущої різниці, за характером збігу не встановлено. Виконаний аналіз дав змогу обґрунтувати доцільність моделювання збігу стовбурів дуба звичайного незалежно від висоти, але в межах 3-х груп діаметрів: 20-28 см, 32-40 см та 44-64 см. Як моделі твірної поверхні стовбурів апробовано показниково-степеневі математичні рівняння A. Kozak (1988) і R. Newnham (1992). Підбір параметрів рівнянь виконано для вибірки з 171 модельного дерева в середовищі R за допомогою функції nls − нелінійна мінімізація суми квадратів відхилень. Систематична помилка обох рівнянь виявилася близькою до нуля (0,9-1,7 %), що дало змогу прийняти їх для моделювання твірної поверхні стовбурів різної форми для встановлених груп діаметрів. Розроблені моделі дають змогу прогнозувати діаметри стовбурів дуба на будь-якій висоті зі стандартною помилкою 1,5-3,2 см. Все ж аналіз розподілу залишків математичних моделей засвідчив переваги моделі A. Kozak (1988), яку рекомендовано використовувати надалі для моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного.

Встановлено оптимальні параметри метеорологічних чинників, які забезпечують максимальний приріст штучних насаджень дуба звичайного за діаметром в умовах свіжих і вологих сугрудів Центрального Полісся України. Аналіз залежностей між метеорологічними чинниками і радіальним приростом дерев дуба за період 1946-2018 рр. показав, що незначний позитивний вплив на радіальний приріст виявляють річна сума опадів (r= 0,16), сума опадів за вегетаційний період (r= 0,22) та опади осінніх і зимових місяців попереднього року (r = 0,14). Встановлено, що роки найбільш високих і низьких величин радіального приросту слабо відрізняються за середньомісячними температурами повітря. У той же час встановлено наявність тісного зв’язку індексу ширини річного кільця з показниками гідротермічного коефіцієнта – відношення суми опадів (Р) за вегетаційний період до десятої частини суми температур (t) вище 10°С (ГТК = Р / 0,1∑ t≥10°С). У понад 90% дерев дуба звичайного підвищені прирости з індексом > 80 формуються в роки з гтк від 1,4 до 1,8. За межами цього інтервалу знаходиться зона пригнічення росту дерев зі зниженими індексами радіального приросту. На основі математичного моделювання залежності між індексом радіального приросту і гідротермічним коефіцієнтом встановлено, що оптимальними для росту деревостанів дуба звичайного є показники ГТК для свіжих і вологих сугрудів, відповідно, 1,65 та 1,62. При цьому, індекс радіального приросту значно більший у свіжому сугруді (125,7 проти 114,8 у вологих умовах), що вказує на більшу чутливість дерев дуба звичайного у свіжому сугруді до зміни погодних умов. Виявлені кореляційні зв’язки параметрів радіального приросту з кліматичними показниками у наступних дослідженнях можуть бути використані для побудови реконструкцій клімату та прогнозу продуктивності дубових деревостанів у майбутньому.

УДК 517.98 В данной работе рассмотрены трансляционно-инвариантные меры Гиббса для модели Блюма-Капеляв случаи "жезл" на дереве Кэли порядка k . Найдено точное критическое значение θ c r = 1 такое, что при θ ≥ θ c r существует единственная трансляционно-инвариантная мера Гиббса, а при 0 < θ < θ c r существуют ровно три трансляционно-инвариантные меры Гиббса в случаи "жезл" для рассматриваемой модели. Кроме того, изучена задача (не)крайности для этих мер.

По данным материалов 10 постоянных пробных площадей (ППП) рассмотрены лесоводственно- таксационные показатели древостоев сосняков ягодникового типа леса, пройденных выборочными руб- ками (первый приём равномерно-постепенной рубки). Все ППП были заложены на территории Ураль- ского учебно-опытного лесхоза. Изучаемые древостои характеризуются высокой относительной пол- нотой до рубки (0,76–1,0), I–III классами бонитета в возрасте 110–130 лет и высокой густотой. Запас стволовой древесины варьируется до рубки от 323,0 до 619,0 м3/га, что указывает на высокую эксплуа- тационную ценность сосновых насаждений ягодникового типа леса. Преобладающей породой в составе всех пробных площадей является сосна. Встречаются и другие хвойные породы – ель, пихта и листвен- ница. Доля участия в составе последних сильно варьирует. Из лиственных пород доминирует береза. Также в состав лиственных пород входят липа и осина, на их долю приходится не более одной единицы состава. Формула состава древостоя существенно не изменилась через 4 года после рубки, сосна оста- лась преобладающей породой. Средний показатель диаметра увеличился на 2,3 см, высоты – на 1,3 м. Густота в среднем сократилась на 193 дерева/га. Запас деревьев сосны снизился на 148 м3/га, запас сухо- стойных деревьев – на 2 м3/га. Проведенные исследования доказывают, что при вырубке в первый прием равномерно-постепенной рубки в условиях сосняка ягодникового удаляются сухостойные, отставшие в росте, фаутные деревья и деревья 4 и 5 класса роста по Крафту. Отмечается положительное изменение лесоводственно-таксационных показателей насаждений. В частности, улучшаются их эстетические ха- рактеристики и антропогенная привлекательность, а также рубки способствуют повышению продуктив- ности и производительности насаждений. According to the materials of 10 permanent sample plots (PPP), silvicultural and taxation indicators of forest stands of berry-type pine forests passed by selective felling were considered (the fi rst method of uniformly gradual felling). All permanent test plots were laid on the territory of the Ural training and experimental forestry enterprise. The studied stands are characterized by a high relative density before felling (0,76–1,0), I–III quality classes at the age of 110–130 years and high density. The stock of stem wood varies before felling from 323,0 to 619,0 m3/ha, which indicates a high operational value of pine plantations of berry forest type. Pine is the predominant species in all sample plots. There are also other conifers – spruce, fi r and larch. The share of participation in the composition of the latter varies greatly. The dominant deciduous species is birch. Also, the composition of deciduous species includes linden and aspen, they account for no more than one unit of composition. The formula of the stand composition did not change signifi cantly 4 years after logging, pine remained the predominant species. The average diameter increased by 2,3 cm, height by 1,3 m. The average density decreased by 193 trees/ha. The stock of pine trees decreased by 148 m3/ha, the stock of dry trees by 2 m3/ha. The conducted studies prove that when cutting down in the fi rst step of evenly-gradual felling in the conditions of a berry-type pine forest, the queue of dry, stunted, faut trees and trees of the 4th and 5th growth class according to Craft contributes to a positive change in the forestry and taxation indicators of plantings, this improves their aesthetic and anthropogenic attractiveness, and also contributes to increasing the productivity and productivity of such plantings.

Пожежі є одними з найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів. Визначення особливостей постпірогенного розвитку сосняків дає змогу пом’якшити негативні наслідки, спричинені лісовими пожежами, та допомогти в прийнятті рішень стосовно ведення господарства в таких лісах. Виявлено, що санітарний стан насаджень залежав від значення комплексного показника пожежної небезпеки (КППН) на момент пожежі та погіршувався у міру його збільшення (r = 0,71; p = 0,05). За вищих значень КППН підвищуються інтенсивність тепловиділення під час пожежі та ступінь вигорання лісової підстилки. Встановлено, що за КППН від 1 500 до 3 000 балів індекс санітарного стану насаджень варіює від II,0 до III,9; частка відпаду сягає 20 %. За подальшого збільшення значень КППН понад 5 000 балів індекс стану насадження через рік після пожежі становить III,5–V,0. З’ясовано, що висота полум’я та висота нагару на стовбурах достовірно не залежать від рівня пожежної небезпеки за умовами погоди. Вдосконалено підходи до прогнозування постпірогенного відпаду на рівні насадження з урахуванням характеристик пожежонебезпечного сезону, ступеня пошкодження дерев у насадженні та його таксаційних характеристик.

Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.

Цель. Оценка перспектив реабилитационных мероприятий у детей грудного возраста, рожденных с задержкой внутриутробного развития гипо-трофического типа легкой степени тяжести. Материалы и методы. С рождения 151 ребенок, из них рождены в исходе осложненных беременностей и родов, в том числе с задержкой роста плода гипотрофического типа легкой степени тяжести – 57 (1-я группа) и без таковой – 69 (2-я группа). Практически здоровые дети, рожденные в исходе физиологических беременностей, составили 3-ю группу – 25 детей. Дети доношенные, осматривались в 1 (n=142), 3 (n=132), 6 (n=122), 12 (n=124) мес. Комплексный анализ данных анамнеза, физикального осмотра, электрокардиографии, кардиоинтервалографии. Непараметриче-ские методы статистического анализа. Результаты. Доказаны корреляционные связи на 2–3-и сутки между массой и длиной тела r=0,57, массой тела и шириной зубца Р r=0,33, длиной тела и шириной зубца Р r=0,37, амплитудой моды и индексом напряжения (ИН) r=0,87, амплитудой моды и шириной интервала PQ r=-0,28, ИН и шириной интервала QT r=-0,31, шириной зубца Р и интервала PQ r=0,4; в 1 мес между массой и длиной тела r=0,6, амплитудой моды и ИН r=0,71, ИН и шириной интервала QT r=-0,32, шириной зубца Р и интервала PQ r=0,4, шириной комплекса QRS и интервала QT r=0,33; в 3 мес между мас-сой и длиной тела r=0,66, длиной тела и шириной комплекса QRS r=0,37, амплитудой моды и ИН r=0,8, шириной зубца Р и интервала PQ r=0,46, шириной зубца Р и комплекса QRS r=0,48, шириной комплекса QRS и интервала QT r=0,31; в 6 мес между массой и длиной тела r=0,63, длиной тела и амплитудой моды r=-0,32, длиной тела и ИН r=-0,34, длиной тела и шириной интервала QT r=0,36, амплитудой моды и ИН r=0,87, симпати-ческой активностью и шириной интервала QT r=-0,36, ИН и шириной интервала QT r=-0,37, шириной зубца Р и интервала PQ r=0,41; в 12 мес между массой и длиной тела r=0,6, массой тела и амплитудой моды r=-0,44, массой тела и ИН r=-0,4, амплитудой моды и ИН r=0,89, шириной зубца Р и интервала PQ r=0,34, шириной зубца Р и комплекса QRS r=0,47. Заключение. Доказанное позволит выделить группы диспансерного наблюдения, диагностировать изменения на ранних этапах, проводить диф-ференциальную диагностику с началом заболеваний, коррекционные мероприятия с оценкой их эффективности. Ключевые слова: задержка внутриутробного развития, адаптация, дети. Для цитирования: Иванов Д.О., Деревцов В.В. Оценка перспектив реабилитационных мероприятий у детей грудного возраста, рожденных с за-держкой внутриутробного развития гипотрофического типа. Педиатрия. Consilium Medicum. 2020; 1: 42–47. DOI: 10.26442/26586630.2020.1.200024

Використання електрофізіологічних показників (імпедансу (R) і поляризаційної ємності (C)) є перспективним методом індикації стадій впливу мисливської фауни на лісові насадження, особливо у вольєрах. Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на території найбільших вольєрів Західного і Центрального Полісся, користувачами яких є: ТОВ "ВУЛФ-К" (Cervus elaphus), МСК "Сокіл" (Cervus elaphus, Dama dama, Ovis ammon musimon) та СФГ "Земля Полісся" (Cervus nippon). Площа вольєрів становить 243,4 га, 382,3 га та 228,0 га відповідно. Встановлено, що ступінь впливу на лісові насадження у вольєрах різний: МСК "Сокіл" – середній вплив, ТОВ СФГ "Земля Полісся" – слабкий, "ВУЛФ-К" – відсутній. Закладено 18 пробних площ (дев'ять з яких – контрольні) у чистих соснових деревостанах віком 22-101 рік, які зростають за ІА-ІІ класом бонітету. Пробні площі розташовані у чотирьох типах лісу (В2-дС, В3-дС, С2-гдС, С3-гдС). Вимірювання діелектричних показників виконано у березні, липні та жовтні 2019 р. аналоговим приладом Ф4320 на частоті 1 кГц за методикою Г. Т. Криницького. З'ясовано, що діелектричні показники мають чітко виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Поляризаційна ємність на пробних площах змінювалася у березні в межах 5,15±0,18-6,87±0,14 nF (достовірність різниці з контрольними показниками tф=0,08-0,73; t05=2,02), у липні – вона зросла до 13,90±0,71-16,78±0,89nF (tф=0,07-0,51; t05=2,02), а у жовтні – знизилася до 4,54±0,34-8,97±0,27 nF (tф=0,31-1,42; t05=2,02). Коефіцієнт варіації на дослідних ПП у березні становив 9,1-23,5 %, у липні 16,5-28,7 %, у жовтні 13,3-33,8 %. Показники імпедансу впродовж сезону спочатку знизилися від 28,55±1,86-45,75±3,47 кОм (tф=0,12-1,08; t05=2,02) до 11,80±0,44-15,52±0,95 кОм (tф=0,21-0,56; t05=2,02), а потім зросли до 20,82±0,84-44,80±3,40 кОм (tф=0,09-1,19; t05=2,02). Коефіцієнт варіації імпедансу на дослідних ПП у березні становив 16,5-37,4 %, у липні – 16,6-32,0 %, у жовтні – 13,3-44,1 %. Відсутність достовірної різниці (t-критерій Ст'юдента) між діелектричними показниками дослідних і контрольних насаджень сосни звичайної свідчить, що не встановлено помітного впливу напіввільного утримання мисливських тварин на життєдіяльність дерев. Показники поляризаційної ємності та імпедансу мають високу індивідуальну мінливість для окремих модельних дерев, хоча загалом варіювання діелектричних показників є середніми.

Досліджено біоморфологічні характеристики культивованих видів рослин, ідентифікованих на 24 озеленених плоских дахах екстенсивного типу у Львові. Встановлено, що для створення рослинних композицій використано 225 видів, 136 культиварів, 14 гібридів із 55 родин та 143 родів. Здійснено біоморфологічний аналіз культивованої флори, складеної із 326 видів, гібридів та культиварів, які успішно акліматизувалися на дахах і ростуть на них більше двох років. Проаналізовано спектри життєвих форм, виділених на основі різних класифікаційних систем із застосуванням різних морфологічних критеріїв. Встановлено взаємозв'язок між життєвістю рослини і її біоморфологічними характеристиками та зроблено висновки про доцільність використання певних біоморф для озеленення покрівель. За класифікацією життєвих форм І. Серебрякова (1962), основним критерієм для виділення життєвих форм вважають довговічність скелетних осей, що є проявом адаптивної реакції рослини на умови середовища. Наші дослідження підтвердили успішність адаптації на дахах багаторічних рослин із здерев'янілими чи підземними метаморфізованими органами, серед них кущі (116 видів; 35,6 %), полікарпічні трави (107; 32,9 %) та дерева (43; 13,2 %). За системою С. Raunkiaer (1934), основою для виділення клімаморф є захист бруньок поновлення та апікальних меристем пагона. За нашими спостереженнями, на дахах більше двох років витримують рослини із добре захищеними бруньками – це 102 види листопадних і 65 вічнозелених фанерофітів (51,2 % від загальної кількості), гемікриптофіти (27,6 %) із захищеною опадом рослини і снігом верхівковою брунькою та криптофіти-геофіти (14,2 %) із схованими глибоко під землею бруньками. Згідно зі системою R. Whittaker (1970) біоморфи рослин є результатом ценотичної взаємодії видів в екосистемах, а умови середовища визначають тип надземних органів рослин, що підтверджено і нашими дослідженнями. Кожен із органів рослин, а також всі окремі ознаки біоморф перебувають у тісному взаємозв'язку із умовами середовища, а тому на дахах найкраще виживають широколисті листопадні дерева (24; 7,4 %), широколисті листопадні кущі (71; 21,8 %), та різнотрав'я (72; 22,3 %). За лінійною системою життєвих форм В. М. Голубєва (1972), біоморфологічні ознаки рослин можна оцінити незалежно одна від одної без виділення життєвих форм, проте кожна окремо взята ознака відображає тип пристосування рослини до умов середовища. Встановлено, що для зелених дахів найбільш характерні кущі (116; 35,6 %), літньозеленого типу (220; 67,5 %), безрозеткові (324; 99,4 %), із змішаною кореневою системою (219; 67,2 %), без виражених підземних кореневищних структур (265; 81,3 %). Встановлено, що на дахах висотних будівель найкращу життєвість мають низькорослі листопадні кущі та сукуленти. Вище 20 м для здешевлення догляду саду взимку варто ширше застосовувати однорічні рослини. Натомість на дахах недоцільно використовувати такі біоморфи як цибулинні ефемероїди, стрижнекореневі рослини, види із здерев'янілими кореневищами, а також вічнозелені широколистяні види та хвойні з ламкими гілками.

Досліджено формування лісової підстилки в 41-100-річних деревостанів за участю липи дрібнолистої. У складі деревостанів частка липи і дуба коливається від поодиноких дерев до 10 одиниць. У них також представлені клен гостролистий і явір, граб звичайний, в'яз голий, ясен звичайний, черешня та інші види. У деревостанах свіжої грабової діброви Західного Поділля запас не розкладеної лісової підстилки наприкінці вегетаційного періоду коливається в межах 0,28-1,34 кг/м2. Встановлено найменший запас підстилки в деревостанах, де частка липи становить 8-10 одиниць. Відносно чистого липового деревостану в мішаних запас лісової підстилки істотно зріс – у 1,61-4,78 раза. У його складі переважає листя деревних видів, маса якого становить 0,19-1,15 кг/м2 або 51,5-86,3 %. Маса пагонів, плодів, кори тощо у складі лісової підстилки коливається в межах 0,08-0,54 кг/м2 (13,7-48,5 %). Зв'язок нагромадження лісової підстилки з часткою липи у складі деревостанів характеризується тісною зворотною кореляційною залежністю (r = –0,68). Коефіцієнт варіації загальної маси лісової підстилки в деревостанах коливається в межах 6,3-32,1 %. Переважає слабкий і середній рівень мінливості. Аналогічною мінливістю характеризується фракція листя у складі лісової підстилки (V = 5,2–33,9 %). Встановлено значне зростання варіювання фракції пагонів, кори, плодів тощо у складі лісової підстилки, що характеризується переважанням сильних значень коефіцієнтів варіації.Ключові слова: дубові деревостани; лісова підстилка; опад; лісівничо-таксаційні показники; липа дрібнолиста.

На прикладі Центрального Полісся України показано особливості використання електрофізіологічних показників (імпедансу (R) і поляризаційної ємності (C)) є перспективним методом індикації стадій впливу напіввільного утримання мисливських тварин на лісові насадження. На території Центрального Полісся функціонує близько 30 вольєрів, у яких утримують кабана дикого (Sus scrofa L.). Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на території вольєрів ТОВ "УТМР", ГО "ЖОМК "Касадор", ДП "Баранівське ЛМГ", ДП "Лугинське ЛГ", ДП "Коростишівське ЛГ" та ГО "Романівський МРК "Ірбіс-Брачки", площа яких не перевищує 5,0 га. Закладено 12 пробних площ (шість з яких – контрольні) у соснових деревостанах віком 60-91 рік, які зростають за ІБ-ІІ класом бонітету. Пробні площі розташовані у трьох типах лісу (В2-дС, С2-гдС, С3-гдС). Вимірювання діелектричних показників виконували у лютому-березні, червні-липні та жовтні-листопаді упродовж 2018-2020 рр. приладом Ф4320 на частоті 1000 Гц за методикою Г. Т. Криницького. Встановлено, що діелектричні показники мають виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Поляризаційна ємність на пробних площах коливалася у лютому-березні в межах 5,68±0,17-7,46±0,25 nF, у червні-липні вона зросла до 11,31±0,67-24,55±0,91 nF, а у жовтні-листопаді знизилася до 6,03±0,29-8,97±0,27 nF. Показники імпедансу впродовж сезону спочатку знизилися від 22,43±0,63-36,10±2,48 кОм до 10,20±0,54-21,83±1,35 кОм, а потім зросли до 20,50±0,59-33,35±2,49 кОм. Встановлено достовірну різницю діелектричних показників насаджень Pinus sylvestris для вольєрів ДП "Баранівське ЛМГ" (С – tф = 2,72-3,88 та R – tф = 2,24-3,05; t05 = 2,02) та ДП "Лугинське ЛГ" (С – tф = 2,78-11,69 та R – tф = 2,52-8,93; t05 = 2,02). Коефіцієнт варіації поляризаційної ємності на дослідних пробних площах за періодами спостереження становив відповідно 14,1-19,4 %, 16,6-31,5 % та 8,9-21,7 %, а імпедансу – 12,7-34,7 %, 15,7-35,2 % та 12,8-38,4 %. У червні-липні (період активної вегетації), на фоні загального зростання показників поляризаційної ємності та зниження імпедансу, відчутно зросли коефіцієнти варіації поляризаційної ємності на ПП ((Fфакт = 47,56 >> F0,95 (1; 21) = 4,35)) порівняно з попереднім періодом, водночас для імпедансу таке збільшення коефіцієнта варіації не спостерігається ((Fфакт = 0,24 < F0,95 (1; 21) = 4,35)). Отримані результати досліджень свідчать про неоднозначність впливу напіввільного утримання Sus scrofa на життєдіяльність дерев Pinus sylvestris.

_____________________________________ Інформація про авторів: Мандзюк Роман Іванович, канд. с.-г. наук, наук. співробітник. Email: romanmandziuk@gmail.com Харачко Тарас Іванович, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лісових культур і лісової селекції. Email: taras-forester@ukr.net Цитування за ДСТУ: Мандзюк Р. І., Харачко Т. І. Насінна продуктивність сосни кедрової корейської (Pinus Koraiensis Sieb. et Zucc.) в межах Галицького національного природного парку. Scientific Bulletin of UNFU. 2018, т. 28, № 3. С. 00–00. Citation APA: Mandziuk, R. I., & Kharachko, T. I. (2018). On Seed Productivity of the Pinus Koraiensis (Sieb. et Zucc.) in Halych National Nature Park. SBUNFU, 28(3), 00–00. https://doi.org/10.15421/40280300 Наведено коротку характеристику сосни кедрової корейської та проведено історичний екскурс щодо його появи у лісових насадженнях Галицького національного природного парку (Галицький НПП). Проаналізовано сучасні напрями досліджень виду у світі та зроблено висновок щодо актуальності його досліджень в Україні, а саме: доцільність вивчення процесів шишко- та насіннєношення, які безпосередньо впливають на насінну продуктивність. Описано результати фенологічних спостережень та встановлено періодичність шишконошення виду на постійній лісонасінній ділянці у Галицькому НПП. Висвітлено результати дослідження біометричних показників шишок і насіння кедрової корейської сосни. Результати досліджень свідчать про високу насінну продуктивність інтродуцента в умовах підприємства та дають підстави висловити припущення про збільшення цього показника впродовж кількох найближчих десятиліть, одночасно зі збільшенням віку шишконосних дерев. Встановлено оптимальні терміни заготівлі лісонасінної сировини та виявлено чинник, що впливає на зменшення врожаю шишок. Висвітлено результати інвентаризації самосіву досліджуваного виду на пробних ділянках та зроблено аналіз його висотної структури. Одночасно з обліком самосіву, наведено найхарактерний місця його появи в насадженні та висунуто припущення щодо причин його масового випадання впродовж другого та третього років життя. Проведене дослідження підтвердило натуралізацію виду в умовах Галицького НПП і вказало на притаманну для нього досить високу насінну продуктивність. Результати досліджень свідчать про можливість ширшого впровадження цього цінного, для лісового господарства, виду у лісові насадження регіону.

У статті представлено результати дослідження різноманіття рослинних угруповань з популяцією Cochlearia pyrenaica DC. (Brassicaceae) з використанням методу Браун-Бланке. Досліджено єдине в Україні місцезростання цього виду за межами основного ареалу, яке знаходиться у ландшафтному заказнику місцевого значення «Верхньобузький» поблизу с. Колтів (Львівська обл., Золочівський р-н). Наразі ця територія входить до складу національного природного парку «Північне Поділля». Протягом останніх років кількість особин на місцевості зменшувалася, ймовірно, популяція знаходиться під загрозою зникнення. Результати дослідження базуються на літературних даних, а також на польових дослідженнях, проведених у 2015-2018 роках. Угруповання місць існування Cochlearia pyrenaica пропонуємо відносити до 2 класів (Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937, Phragmitetea R. Tx. et Prsg 1942), 2 порядків (Molinietalia caeruleae W. Koch 1926, Phragmitetalia Koch 1926), 2 союзів (Calthion palustris R.Tx. 1936 em. Oberd. 1957, Magnocaricion Koch 1926) та 2 асоціацій (Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930, Caricetum appropinquatae (Koch 1926) Soó 1938) рослинності. Також представлено детальні відомості про екотопи Cochlearia pyrenaica та вплив складу флори на її розвиток. До цих синтаксонів ми відносимо досліджені рослинні угруповання досить умовно. В останні роки було зафіксовано значні зміни у складі рослинності місць зростання Cochlearia pyrenaica. В асоціації Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930 чисельність Cochlearia є значно менша, ніж у Caricetum appropinquatae (Koch 1926) Soó 1938. У підсумку, в місцях зростання Cochlearia виявлено 53 види рослин, з них 2 види – мохи, 4 – деревні рослини, 6 – чагарники, 41 – трав’янисті види. Встановлено, що флора угруповань з Cochlearia pyrenaica може відрізнятись, проте константами майжезавжди виступають Carex appropinquata Schumach., Deschampsia cespitosa (L.) P.Beauv. На ділянці № 1 зафіксовано зростання 11 видів, на ділянці № 2 – 53 видів. Загалом спостерігається постмеліоративна трансформація рослинного покриву, через весняно-літню посуху в останні роки ці процеси стають інтенсивнішими. В результаті цього водно-болотні екосистеми незворотно деградують.

Плоди вишні мають короткий термін зберігання, всього лише 15 діб при температурі 0 °С. Продовжити його можна шляхом застосування відповідних заходів первинної обробки та зберігання продукції. Один з них – обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти перед зберіганням. Метою нашої роботи було вивчення впливу попередньої обробки розчином саліцилової кислоти на хімічний склад плодів вишні. Для цього плоди вишні сортів Шпанка та Лотівка 2016–2017 року врожаю обприскували за день до збирання водним розчином 50 мг/л чи 100 мг/л саліцилової кислоти. Висушували природним шляхом. Через 24 години знімали з дерева плоди, типові за забарвленням та формою, укладали в ящики №5 по 5 кг у кожний згідно з методичними вказівками щодо зберігання плодів, овочів та винограду. Зберігали в умовах холодильних камер кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів за температури 5±0,5 °С та відносної вологості повітря 95±1 %. Обробка плодів вишні розчином саліцилової кислоти дала змогу подовжити термін зберігання до 21 доби. Найефективнішою виявилась обробка 100 мг/л розчином саліцилової кислоти. Природні втрати маси при цьому становлять 4,9–5,1 %, втрати у вмісті сухих розчинних речовин – 5,3–6,6 %, кислот – 12,3–9 %. Вміст аскорбінової кислоти знижується в 1,3–1,1 рази. Cherry is fruit with a short shelf life of only 15 days at the temperature of 0 °С. Every year about 20% of product losses are due to the lack of appropriate measures for primary processing and storage of products. Salicylic acid plays an important role in a wide range of physiological and metabolic reactions, including delayed maturation, by delaying the synthesis of ethylene and reducing the physiological diseases of the fruit. However, the effect of treatment with salicylic acid on cherry fruits and their physiological and biochemical parameters has not been investigated. Therefore, the purpose of our work was to study the effect of pre-treatment with salicylic acid solution on the chemical composition of cherry fruit. For this purpose, the day before harvesting with the cherry varieties of Shpanka and Lotivka of the yield of the year 2016−2017 were sprayed the aqueous solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid. They were dried by natural way. After 24 hours, the fruit of typical colour and shape were taken from the tree, placed in boxes of 5 to 5 kg each, according to the guidelines for the storage of fruit, vegetables, and grapes. We preserved them in the conditions of the refrigerating chambers of the department of the technology of storage and processing of fruit and vegetables at the temperature of 5±0,5°С and relative humidity of 95±1%. The options were the following: control − unprocessed fruit and cherry fruit treated with a solution of 50 mg/l or 100 mg/l of salicylic acid. The processing of cherry fruit with a solution of salicylic acid allowed to extend the shelf life to 21 days. The most effective treatment was 100 mg/l solution of salicylic acid. Natural mass losses in this case are 4.9−5.1 %, losses in the content of dry soluble substances 5.3−6.6%, acids 12.3−9%, the losses of ascorbic acid are reduced in 1.3−1.1 times. As the results of the correlation analysis showed, the level of natural mass losses strongly is correlated with the content of ascorbic acid (r = -0.65) and titrated acids (r = -0.57). The weight loss factor has the greatest influence on the type of treatment (85.6%).

В настоящее время в сельскохозяйственной отрасли наблюдается постоянное увеличение объемов получаемых данных, возрастает потребность в их качественной обработке и точных расчетах для принятия обоснованных решений. Поэтому особую актуальность приобретают задачи, связанные с разработкой алгоритмов, методов и программного обеспечения для решения задач анализа и обработки данных в области сельского хозяйства с применением современных технологий и программных средств.В статье представлены результаты проектирования и реализации программного обеспечения (ПО) для решения задачи классификации сельскохозяйственных показателей на основе применения комплекса методов интеллектуального анализа данных и машинного обучения. В рамках проектной части работы описаны функциональные и нефункциональные требования к программному обеспечению, архитектура и структура проектируемой программы, технологии и программные средства реализации. Предложена укрупненная архитектура ПО, состоящая из двух частей: пользовательского приложения на языке программирования Java и ядра выполнения R-скриптов. В результате проектирования выделено пять модулей в структуре ПО: средства взаимодействия с данными, первичная обработка данных, классификация данных, автоматический подбор параметров алгоритмов и «интеллектуальный» модуль. В качестве средств реализации ПО предложено использовать стек технологий, а именно: язык статистических вычислений R для реализации методов анализа данных и язык Java для разработки графического пользовательского интерфейса для доступа к функциям анализа данных R.Также в статье приведено описание двух разработанных модулей программного обеспечения, а именно: модуля первичной обработки данных и модуля классификации данных. В модуле первичной обработки данных реализованы расчет основных числовых характеристик показателей, исследование законов распределения показателей на основе применения критериев согласия Шапиро-Уилка, Андерсона-Дарлинга, Крамера-фон Мизеса, Лиллиефорса, исследование взаимосвязей в данных с помощью методов корреляционного и дисперсионного анализов данных. В модуле классификации реализованы методы сэмплирования для решения проблемы несбалансированности данных, а также модели классификаторов: логистическая регрессия,наивный Байес, дискриминантный анализ, нейросетевой метод (персептрон), деревья решений, реализована возможность оценки точности получаемых моделей с помощью набора метрик. Приведен пример решения задачи классификации уровня засоренности участка с помощью нейронной сети (персептрона), точность классификации составила на тестовой выборке 0,73. The agricultural industry is currently experiencing a constant increase in the data obtained, the need for their quality processing and accurate calculations to support decision-making is increasing. Hence, the tasks related to the development of algorithms, methods and software for solving problems of analysis and processing of data in the field of agriculture using modern technologies and software are of particular relevance.The research paper provides the results of design and further implementation of software for agricultural indicators classification problem solving based on the complex application of data mining and machine learning methods. In the framework of the design part the functional and non-functional software requirements, the architecture and structure of the designed software, implementation technologies, and developing tools were included. The proposed large-scale software architecture consists of two parts: a user application based on the Java programming language and a kernel of R-scripts execution. The software design was defined to consist of five modules: data interaction tools, primary data processing, data analysis, automated selection of algorithm parameters, and «intelligent» module. To implement the software, it was proposed to use the technology stack: statistical computing language R for the realization of data analysis methods and Java to develop a graphical user interface to access the R data analysis functions.Another section provides a description of two developed software modules, namely: the module of primary data processing and the module of data classification. The module of primary data processing involves calculation of the main numerical features, the examination of the distribution laws based on the application of the Shapiro-Wilk, Anderson-Darling, Cramér-von Mises, Lilliefors consent criteria and tests, the analysis of relationships in the data using methods of correlation and variance analyses. The module of classification implemented methods of sampling to solve the problem of unbalanced data as well as models of classifiers: logistic regression, naive Bayes, discriminant analysis, neural network method (perceptron), decision trees. The ability to assess the accuracy of the obtained models using a set of metrics is realized. A case of solving the problem of classifying the level of crop infestation using a neural network (perceptron) is presented, the accuracy of classification was 0.73 on the test sample.

Приведены результаты исследований структуры и запасов крупных древес- ных остатков (КДО) в среднетаежных сосняках европейского Северо-Востока России, различающихся условиями произрастания и возрастом. К КДО относили сухостойные деревья, валеж и пни диаметром более 6 см. Определены запасы древесины и масса органического вещества в отдельных компонентах (сухостой, валеж, пни) КДО, которые зависят от стадии развития насаждения. Так, в перестойном сосняке черничном наблюдаются более высокие концентрации запасов древесины и органического вещества в гниющей древесине, тогда как в средне- возрастных насаждениях сосняков черничных и чернично-сфагновых более низ- кие. Во всех исследованных насаждениях отмечаются сухостойные деревья. Валеж, пни и сломанные на разной высоте деревья присутствуют в восьми насаждениях. Эти элементы КДО отсутствуют в средневозрастных сосновых древостоях черничного и чернично-сфагнового типа. Выявлено, что в валежнике преобладают деревья, древесина которых находится на начальных стадиях деструкции. По литературным данным представлены результаты исследований запа- сов органического вещества и их распределения по фракциям древостоя. Рассчи- тано соотношение между запасами растущих деревьев и КДО, которое варьирует в широких пределах в зависимости от возраста древостоев. Для оценки взаимо- связи между изучаемыми параметрами были использованы литературные дан- ные, содержащие сведения о массе КДО и древостоя для отдельных пробных площадей. Выявлена положительная (r = 0,57), статистически значимая взаимосвязь между изучаемыми параметрами. Полученные данные можно использовать для уточнения и выведения конверсионных коэффициентов, которые послужат для оценки массы КДО в лесных экосистемах крупных регионов. Structure and stocks of coarse woody debris (CWD) are investigated in the eleven pine forests on European North-East of Russia. Objects under study are differing on forest type and stage of developments. CWD included standing dead trees, fallen dead trees and stumps with a diameter of more than 6 cm. Wood volume and organic matter in separate components of CWD are determined. The mass of CWD depends from stand age. The highest concentrations observed in a overmature pine forest of Myrtillus type but the lowest – in middle-aged stands of Myrtillus and Sphagnosa type. Standing dead trees are noted in all investigated objects. Fallen dead trees and stumps are present in eight stands. These elements are absent in the middle-aged pine stands of Myrtillus and Sphagnosa type. The initial stages of wood destruction dominate in the fallen dead trees. Biomass of stands and it distribution on fractions were present on data that published earlier. The correlation between organic matter mass in CWD and biomass was calculated. It varied in vide range depend on stand age. Literature data were used for estimation relationship between parameters under study. These contained information about forest type, age, CWD mass and stand biomass for separate sample plots. We found positive, statistically significant correlation between CWD stocks and stand biomass. The obtained data can be used to refine and deduce conversion coefficients that will serve to estimate the mass of CWD in forest ecosystems of large regions.