Дисертації з теми "Production modernization"

Магістерська дисертація на здобуття ступеня магістра на тему «Управління модернізацією виробничої діяльності підприємства» містить 98 сторінок, 47 таблиць, 8 рисунків, 3 додатків. Перелік посилань нараховує 63 найменувань. Актуальність теми дослідження зумовлена тяжкими конкурентними умовами, нечисленність фінансових ресурсів та малорозвиненість в організації виробничої діяльності. Причиною цього є також відставання у розвитку інформатизації, глобалізації та адаптаційних виробничих систем. У сучасній українській економіці спостерігається відсутність узгодженості між імовірними можливостями промислових підприємств, які, з одного боку, присутні у технологіях та техніці, а з іншого боку - у методиці організації виробництва. Необхідність вирішення порушених питань потребує розроблення організаційно - економічного механізму модернізаційного розвитку підприємства. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри менеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах науково-дослідної теми «Управління розвитком інноваційного підприємництва в умовах неоіндустріальної економіки» (№ ДР 0118U100598). Автором узагальнено та обґрунтовано управління модернізацією виробничої діяльності підприємства, зокрема запропоновано процедуру управління процесом модернізації. Метою магістерської роботи є узагальнення теоретико-методичних засад та розроблення практичних рекомендацій з управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є процеси модернізації виробничої діяльності підприємства. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. База дослідження: ТОВ «Нібулон». У процесі виконання магістерської роботи основою магістерської роботи виступив системно-структурний підхід, що розглядає процес управління модернізацією виробничої діяльності підприємства як цілісну структуровану систему, що є одночасно частиною управління підприємством в цілому. Вирішення поставлених у роботі завдань забезпечувалося використанням основних методів дослідження, а саме методів наукової абстракції, аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, логічного аналізу, системного підходу. Для розв’язання визначених завдань також застосовувалися наступні методи: монографічний – при вивченні літературних джерел та нормативно-правових актів, теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності понять “модернізація” та “управління”, балансовий та аналізу – для дослідження тенденцій функціонування підприємства, синтезу – для формування висновків та контролю господарської діяльності підприємства. Науковою новизною одержаних результатів полягає у розробленні практичних рекомендацій з удосконалення управління модернізацією виробничої діяльності підприємства, зокрема запропоновано процедуру управління процесом модернізації виробничої діяльності підприємства, що реалізується в межах розробленого проєкту. Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. Визначено економічний ефект від реалізації запропонованих заходів. Апробація результатів роботи: Бояринова К.О., Копча Е.І. Проблеми модернізації матеріально-технічної бази виробництва. Економіка, облік, фінанси та право: концептуальні та практичні аспекти розвитку: матеріали міжнар. наук. –прак. конф, м. Полтава, 3 грудня 2021р. Полтава. URL: http://www.economics.in.ua Бояринова К.О., Копча Е.І. Модернізація виробничої діяльності як основа розвитку промислового підприємства. Економіка, облік, фінанси та право: концептуальні та практичні аспекти розвитку: матеріали міжнар. наук. –прак. конф, м. Полтава, 3 грудня 2021р. Полтава. URL: http://www.economics.in.ua/
The master's dissertation for a master's degree on "Management of modernization of production activities of the enterprise" contains 98 pages, 29 tables, 10 figures, 6 appendices. The list of links includes 63 items. The relevance of the research topic is due to difficult competitive conditions, lack of financial resources and underdevelopment in the organization of production activities. The reason for this is also the lag in the development of informatization, globalization and adaptive production systems. In the modern Ukrainian economy there is a lack of consistency between the probable capabilities of industrial enterprises, which, on the one hand, are present in technology and engineering, and on the other hand - in the methodology of organization of production. The need to address the issues raised requires the development of organizational and economic mechanism of modernization of the enterprise. Intercourse of work with scientific programs, plans, topics. The work was performed in accordance with the research plan of the Department of Management of KPI named after Igor Sikorsky within the research topic "Management of innovative entrepreneurship in a neo-industrial economy" (№ DR 0118U100598). The author summarizes and substantiates the management of modernization of production activities of the enterprise, in particular, proposes a procedure for managing the process of modernization of production activities of the enterprise, which is implemented within the developed project. The purpose of the master's work is to generalize the theoretical and methodological principles and develop practical recommendations for managing the modernization of production activities of the enterprise. The object of research is the processes of modernization of production activities of the enterprise. The subject of research is the theoretical, methodological and applied principles of management of modernization of production activities of the enterprise. Research base: Nibulon LLC. In the process of master's work the basis was a system-structural approach, which considers the process of managing the modernization of production activities of the enterprise as a holistic structured system, which is also part of the management of the enterprise as a whole. The solution of the tasks set in the work was provided by the use of basic research methods, namely the methods of scientific abstraction, analysis, synthesis, systematization, generalization, logical analysis, systems approach. The following methods were also used to solve certain tasks: monographic - in the study of literature and regulations; theoretical generalization, comparison and analogy - to reveal the essence of the concepts of "modernization" and "management"; method of analysis - to study the trends of the enterprise; method of synthesis - to draw conclusions and control the economic activities of the enterprise. The scientific novelty of the results is the development of practical recommendations for improving the management of modernization of production activities of the enterprise, in particular, proposed a procedure for managing the process of modernization of production activities, implemented within the project of modernization of production activities. The practical significance of the obtained results lies in the substantiation of the directions of increasing the management system’s efficiency of the production activity’s modernization of the enterprise. The economic effect of the implementation of the proposed measures is determined. Approbation of work results: Boyarynova K.O., Kopcha E.I. Problems of modernization of material and technical base of production. Economics, Accounting, Finance and Law: Conceptual and Practical Aspects of Development: materials of the International scientific-practical conference, Poltava, December 3, 2021. Poltava. Boyarynova K.O., Kopcha E.I. . Modernization of production activities as a basis for the development of industrial enterprises. Economics, Accounting, Finance and Law: Conceptual and Practical Aspects of Development: materials of the International scientific-practical conference, Poltava, December 3, 2021. Poltava.

Approaching $400 billion for its establishment and production, the F-35 Joint Strike Fighter (JSF) is the Department of Defense's (DoD) largest acquisition program in U.S. history. Unfortunately, significant delays have immobilized the program's production rate, and little research has examined whether and how such delays directly affect national security. The purpose of this study was to determine whether and how production delays in the JSF program directly affect national security. The theoretical foundations for this qualitative case study were Condorcet's modernization theory and Giddens's globalization framework. Data were collected from interviews with 15 senior DoD civilian, military, and JSF officials and were coded and categorized to identify themes and patterns related to the source of production delays and reasons behind their persistence. Data were triangulated using archival records and government research documents. Key findings revealed concurrency issues, Helmet Mounted Display malfunctions, engine concerns, scheduling mishaps, national security vulnerabilities, and astronomical funding outside of the budget. Such factors were responsible for fighter program delays, which affect national security. The results are deemed significant, as the fighter has been a critical 'piece to the puzzle' in the national security strategy as well as other national defense guidance issues. These findings have implications for social change in that they may inform senior DoD officials of policy-related concerns due to continued delays and their impacts on national security interests. Additionally, the study identifies concerns related to sustaining international partnerships that have significant interests embedded into this program.

Submitted by Fabielle Cheuczuk (fabielle.cheuczuk@unioeste.br) on 2018-11-01T18:00:05Z No. of bitstreams: 2 Ana Paula Zanella.pdf: 2574549 bytes, checksum: 50867896b128c54d916b8c3d28ac1b64 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5)
Made available in DSpace on 2018-11-01T18:00:05Z (GMT). No. of bitstreams: 2 Ana Paula Zanella.pdf: 2574549 bytes, checksum: 50867896b128c54d916b8c3d28ac1b64 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5) Previous issue date: 2018-07-19
Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior - CAPES
The present thesis discusses the process of occupation and agro-industrial formation in the west region of Santa Catarina, since its initial formation by small market producers, up to the new market structures, through its insertion in the spatial production circuit. Demonstrating still that, in each historic moment the production originates the arrival of new logistic means. And so, as these agroindustries expanded, they received State apparatus for this growth, with the modernization, technological learning and infrastructure needed for expansion. Consequently, structuring and being incorporated into the national and international markets.
A presente dissertação discute o processo de ocupação e formação agroindustrial na região oeste de Santa Catarina, desde a sua formação inicial, por pequenos produtores mercantis, até as novas estruturas de mercado, através da sua inserção no circuito espacial produtivo. Demonstrando ainda que, em cada momento histórico, a produção procede à vinda de novos meios logísticos. E assim, à medida que essas agroindústrias se expandiam, recebiam aparatos do Estado para esse crescimento, via modernização, aprendizado tecnológico e vias de infraestruturas necessárias para expansão. Desta forma, estruturando-se e sendo incorporadas ao mercado nacional e internacional.

A presente tese teve por objetivo compreender as transformações das dinâmicas produtivas e da agricultura do rural da microrregião de Erechim através da produção do espaço, destacando as contradições expressas por experiências alternativas ao modelo produtivo hegemônico. O método de análise desenvolvido intercala momentos qualitativos e quantitativos e constitui-se em quatro etapas, denominadas descrição, história do espaço, aproximação com a realidade concreta e interpretação da produção do espaço. Em relação aos resultados, inicialmente propôs-se a classificação das paisagens rurais na microrregião de Erechim, tipificando a partir das inter-relações entre sociedade-natureza a "terra plana" e a "terra dobrada". No que se refere à periodização dos modos de apropriação da natureza e das relações de produção identificou-se quatro momentos. No primeiro registram-se as interações das populações indígenas com o espaço, nas quais a agricultura cumpre principalmente o papel de subsistência das comunidades. Outro momento caracteriza-se pela penetração de populações "brancas" na atual microrregião de Erechim e a consequente transformações da agricultura. Estabelecem-se roças e práticas de extrativismo itinerante de erva-mate em meio a relações com o mercado. A demarcação de lotes e a chegada de imigrantes conformam o terceiro momento de organização do espaço. Estabelece-se a propriedade privada da terra, diversificam-se as atividades agrícolas e consolidam-se as redes de circulação de mercadorias entre camponeses e o mercado. O quarto momento inicia com a introdução dos princípios e das relações típicas da modernização da agricultura. Refere-se ao momento de especialização produtiva, de conformação de complexos agroindustriais e a subordinação dos camponeses ao mercado. Além desses resultados, observou-se a diversidade de estratégias de reprodução familiar na microrregião. A adoção dessas estratégias relaciona-se com os cenários de dependência, privação e marginalização enfrentados pelos agricultores. As atividades produtivas, as redes de relação e as paisagens rurais resultam também das significações produzidas pelos agricultores. Em termos dos resultados obtidos corrobora-se a hipótese de que o espaço rural da microrregião de Erechim é organizado e produzido por lógicas empresariais relacionadas a complexos agroindustriais, conformando paisagem e redes em função dessas relações, às quais os camponeses estão subordinados, embora um grupo pouco expressivo desses agricultores desenvolva atividades produtivas alternativas.
This thesis was aimed to understand the transformation of the productive dynamics and the rural agricultural of the microregion of Erechim through the production of space, highlighting the contradictions expressed by alternative experiences to the hegemonic production model. The method of analysis developed merges qualitative and quantitative moments and consists of four steps, called description, history of space, approximation to reality and interpretation of the production of space. Regarding the results, it was initially proposed the classification of rural landscapes in the microregion of Erechim, typifying the "flat land" and the "folded land" from the interrelations between society and nature. Four moments were identified regarding the periodization of modes of appropriation of nature and production relations. In the first moment, the interactions of indigenous peoples with the space in which agriculture mainly fulfills the role of subsistence for the communities was recorded. Another moment is characterized by the penetration of the "white" population in the current microregion of Erechim and consequent agricultural transformations. Plantations were established and itinerant extractive practices of the yerba mate were established in the midst of market relations. The demarcation of lots and the arrival of immigrants make up the third moment of space organization. The private ownership of land was established, the agricultural activities were diversified and the circulation networks of goods between farmers and the market were consolidated. The fourth period begins with the introduction of the principles and typical relations of the modernization of agriculture. It refers to the time of the specialization of production, conformation of agro-industrial complexes and the subordination of farmers to the market. In addition to these results, there was the diversity of family reproduction strategies in the microregion. The use of these strategies relate to the dependency scenarios, deprivation and marginalization faced by farmers. The productive activities, networks of relationship and the countryside landscape are also results of the meanings produced by farmers. In terms of results the hypothesis confirms that the rural areas of the microregion of Erechim is organized and produced by the business logic related to the agro-industrial complexes, shaping landscape and networks to these relations, to which the farmers are subordinated, although an inexpressive group of these farmers develop alternative productive activities.

Made available in DSpace on 2017-05-12T14:41:53Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Pablo_Jonas_Camilo.pdf: 4420049 bytes, checksum: 506169c0241f1ef47e91bd17e8353b9c (MD5) Previous issue date: 2013-06-07
The production, transportation, and industrialization of milk in Paraná undergone substantial institutional, structural, and technological changes over the last decades that promoted changes in spatial dynamics occupied by the milk chain. The agro-industrial companies, for the most part, have undertaken some improvement, incorporating more effective machinery and equipment to maintain competitiveness in their production lines. The demand for greater efficiency exerted on other links in the chain, reaching producers, and transporters generated technological innovations in the processes, machinery, equipment, products and supplies, making it important objects of analysis. The adjustments made in response to the specific challenges led to dynamics to the region. Based on this analysis, this paper presents results of study on the dynamics of capitation and transportation of milk as a result of the development of the dairy industry and milk production, considering the category of socio-spatial training combined with the idea of geographical combinations and dynamic character of the development of the capitalism.
A produção, o transporte e a industrialização do leite no Sudoeste do Paraná passaram por substanciais mudanças institucionais, estruturais e tecnológicas nas últimas décadas que promoveram alterações na dinâmica espacial ocupada pela cadeia produtiva do leite. As empresas agroindustriais, em sua maior parte, têm realizado uma modernização para manter a competitividade, incorporando em suas linhas de produção máquinas e equipamentos mais eficazes; a demanda por maior eficiência, exercida sobre os outros elos da cadeia, atingindo os produtores e transportadores, gerou inovações tecnológicas nos processos, máquinas, equipamentos, produtos e insumos, tornando-se importantes objetos de análise. Os ajustes promovidos em resposta aos desafios propiciaram dinâmicas de reprodução espacial específicas para a região. Partindo-se dessa análise, este trabalho apresenta resultados do estudo sobre a dinâmica da captação e transporte de leite frente ao desenvolvimento da indústria de laticínios e da produção de leite, considerando a categoria de formação socioespacial articulada com a ideia de combinações geográficas e o caráter dinâmico do desenvolvimento do capitalismo.

Submitted by Rosivalda Pereira (mrs.pereira@ufma.br) on 2017-08-08T21:03:18Z No. of bitstreams: 1 PatriciaFroelich.pdf: 4899507 bytes, checksum: c17f747633218ed9ffffb658394c4460 (MD5)
Made available in DSpace on 2017-08-08T21:03:18Z (GMT). No. of bitstreams: 1 PatriciaFroelich.pdf: 4899507 bytes, checksum: c17f747633218ed9ffffb658394c4460 (MD5) Previous issue date: 2017-05-26
Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior (CAPES)
This dissertation is part of the debates about the transformations in the contemporary rural world, discussing the process of technological modernization and productive specialization experienced by family farmers, through the ethnographic research carried out in the community of Vila Sírio, city of Santo Cristo, state of Rio Grande do Sul. The city of Santo Cristo is currently the largest dairy producer in Rio Grande do Sul and one of the main ones in Brazil (IBGE, 2015), whose production began to stand out in the early 1990s, based on family farming. Characteristics such as polyculture and low levels of productivity are commonly attributed to family farming, which in the case of Santo Cristo have been changing, with specialization in milk production and productivity gains, with the increasing introduction of technological inputs (milking machines, tractors, Genomic selection, chemical inputs, and among others), making family farm a paradigmatic case of competitiveness in milk production (SOUZA, 2011). From the study of this case, I try to describe this process of technological modernization, discussing its implications for the reproduction of the families involved in the dairy activity, privileging for this the narrative of the farmers.
Esta dissertação se insere nos debates acerca das transformações no mundo rural contemporâneo, discutindo o processo de modernização tecnológica e especialização produtiva experimentada por agricultores familiares, através da pesquisa etnográfica realizada na comunidade da Vila Sírio, município de Santo Cristo, estado do Rio Grande do Sul. O município de Santo Cristo é atualmente o maior produtor de leite no Rio Grande do Sul e um dos principais do Brasil (IBGE, 2015), cuja produção começou a se destacar no início dos anos de 1990, tendo por base a agricultura familiar. Comumente se atribui a agricultura familiar características como o policultivo e baixos níveis de produtividade, aspectos que no caso de Santo Cristo vêm se modificando, com a especialização na produção de leite e ganhos de produtividade, com a introdução crescente de insumos tecnológicos (ordenhadeiras, tratores, seleção genômica, insumos químicos, etc.) tornando a agricultura familiar do município um caso paradigmático de competividade na produção leiteira (SOUZA, 2011). A partir do estudo desse caso, procuro descrever esse processo de modernização tecnológica, discutindo suas implicações para a reprodução das famílias envolvidas na atividade leiteira, privilegiando para tal a narrativa dos agricultores/as.

Сучасний стан основних виробничих фондів (ОВФ) України характеризується фізичним та моральним зносом, що негативно впливає на стабілізацію економіки в країні та здійснює негативний вплив на довкілля. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36446

Purpose: Since the perception of what characterizes a modern building changes with time, it’s important for companies in the housing business to be updated on how the market and customer preferences change. For companies, with long-run standardized production systems, to not lose market shares as a result of the inability to change the exterior appearance of the product a new building should be produced to meet the customers’ requirements. The aim of the study is to create an aesthetically modernized building and study how it changes the production process and affect the cost of production. Method: The methods used in the study consist of qualitative data collection in the form of in-depth analyzes of literature studies, semi-structured interviews and collection of documents. Through the use of these methods a theoretical background and empirical data have been compiled into a result. Findings: The elements that are considered as modern according to literature and customer preferences are horizontal panels, well thought out window placement with abundant glass surfaces and details that affect the aesthetic appearance. To introduce these elements to production the standard needs to be reviewed and more alternatives added. The findings show that with exterior changes, in regards to modernity, does not increase the cost of production more than that the company, for which the study was conducted, is able to keep the total price lower than competitors. Implications: Higher flexibility in the production process needs to be introduced to meet the demand of the market. The work that’s considered to be flexible today may mean standards tomorrow. The conclusion is that companies should keep their standardized production patterns with elements of flexible work. A more detailed study in a technological solution may be followed by this study. Limitations: The study has been conducted in cooperation with a company in the catalogue home industry where only exterior changes for a single storey house are taken into consideration of the study. A further limitation is that a detailed cost calculation is excluded. Keywords: standardization, prefabrication, construction elements, production systems, customer segments, modernization.

As transformações recentes da atividade agrícola no Brasil foram engendradas pelas mudanças na estrutura econômica ocorridas nas últimas décadas, em especial durante os anos de 1960 e 1970. O processo conhecido como modernização da agricultura, ao propor um modelo pautado em uso intensivo de insumos industriais, máquinas, equipamentos, produtos químicos, métodos e técnicas de preparo e cultivo do solo, impactou nas formas tradicionais de agricultura e consequentemente nas trajetórias percorridas pelos produtores em suas unidades de produção. Neste contexto, o eixo central deste estudo é a reconstituição das trajetórias desenvolvidas nas unidades de produção agrícolas do município de Passo Fundo no estado do Rio Grande do Sul. Através da compreensão da história e da lógica de evolução das propriedades, foram analisadas as trajetórias desenvolvidas pelos produtores nas unidades agrícolas até o presente momento. Neste sentido, este estudo alia a noção de trajetórias das unidades de produção agrícola com a abordagem dos sistemas agrários e as tipologias dos sistemas de produção. Como resultado central, foi identificada uma aparente homogeneização dos sistemas de produção implementados em significativa parcela das unidades de produção do município. Os produtores implantaram, em seus sistemas produtivos, cultivos produzidos, sobretudo, em consonância com as políticas de Estado desenvolvidas para a agricultura. No entanto, há que se ressaltar que, mesmo aderindo aos cultivos hegemônicos, parte significativa das unidades de produção em estudo não se distanciou totalmente de formas alternativas de produção, para subsistência e geração de renda, contribuindo, desse modo, para sua permanência na atividade agrícola.
The recent transformations, in the agricultural activity in Brazil, were produced by the changes in the economic structure which occurred during the last decades, mainly during the 1960s and 1970s. The process known as modernization of agriculture, in proposing a model based on the intense use of industrial inputs, machinery, equipment, chemical products, methods and techniques of preparing and cultivating the soil had an impact in the traditional ways of agriculture and as a consequence on the path covered by the products in the production units. In this context, the aim of this study is the reconstitution of the trajectory developed by units of agricultural products in Passo Fundo, in the state of Rio Grande do Sul. By understanding history and the logic of the property evolution, the path developed by the products, in the agricultural units, was analyzed until now. In this way, this study links the notion of the path of the units of agricultural production with the approaching of agrarian system and the production system typologies. As a general result, an apparent homogenization of the production systems, used in a significant part of the units of production in the area, was identified. The producers used, in their productive systems, produced cultivation, above all, in accordance with the state political system developed towards agriculture. However, it is valid to highlight that, even being in accordance with the hegemonic cultivation, a significant part of the studied production units was not so far away from the alternative forms of production, as a way of subsistence and income generation, contributing, this way, to the maintenance of the agricultural activity.

Submitted by Fabielle Cheuczuk (fabielle.cheuczuk@unioeste.br) on 2018-07-13T13:44:31Z No. of bitstreams: 2 Leila Maria Panho.pdf: 5880439 bytes, checksum: 832f35eacf60600010e315dc14faf790 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5)
Made available in DSpace on 2018-07-13T13:44:31Z (GMT). No. of bitstreams: 2 Leila Maria Panho.pdf: 5880439 bytes, checksum: 832f35eacf60600010e315dc14faf790 (MD5) license_rdf: 0 bytes, checksum: d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e (MD5) Previous issue date: 2018-04-12
In this research, we sought to understand the geographical networks existing in the milk production units in the rural community of Nosso Senhor do Bonfim in the municipality of Salto do Lontra-PR, and its influence on the modernization and obtaining higher productive indices in the activity. For this, we use the concept of network which consists of a set of fixed that are interconnected with each other from the concretization of the flows over a certain space. As networks take place in space, we also use it as a key concept, understood as a systemic set of objects and actions. The Southwest Paranaense mesoregion, especially the municipality of Salto do Lontra and the community surveyed, are composed of a family agriculture based on the production of corn and soybeans, poultry and milk linked to the capitalist logic of production, commercialization and transformation. Milk production, which was a subsistence activity and linked to women's work, after the modernization of agriculture and the activity itself, gained space in the productive units and, in many cases, as the main productive activity and source of income of the farming families. In this sense, the process of consolidation of milk activity is intrinsically related to the performance of geographic networks in space. The networks, made up of production units, dairies and local markets, chemical machinery and supplies resellers, marketing and credit cooperatives, etc. Make possible the existence of flows of goods, people, information and money among the fixed ones. The fixed and flows in the milk activity show spatial interactions with different scales and intensities that, in most cases, are celetistas on the spaces where they act, including and excluding fixed ones of their operation depending on the productive, economic, political and social interests that each network Presents, which are coordinated by their hegemonic actors/subjects. The constitution and functioning of the networks on the milk activity in the researched community favor the increase of the levels of modernization and productivity, since they allow the effective circulation of object systems and actions that shape the space and, consequently, milk production. Being that, the objects and actions that are moved by the networks, from the technical-scientificinformational means, have the rationality like element of constitution of the rural space. Therefore, the networks that constitute the researched community have productive, commercial, political and social characteristics, being, at the same time, technical elements and a social construction of individual and/or collective subjects. In addition, the networks modify dairy production in the community, but, simultaneously, were also modified by the preexisting characteristics in that space.
Nesta pesquisa, procuramos compreender as redes geográficas existentes nas unidades de produção de leite na comunidade rural de Nosso Senhor do Bonfim no município de Salto do Lontra–PR, e sua influencia na modernização e na obtenção de maiores índices produtivos na atividade. Para tanto, utilizamos o conceito de rede o qual materialmente consiste em um conjunto de fixos dispersos que são interligados entre si a partir da concretização dos fluxos sobre determinado espaço. Como as redes se realizam no espaço, também o utilizamos como conceito chave, compreendido como conjunto sistêmico de objetos e de ações. A mesorregião Sudoeste Paranaense, em especial o município de Salto do Lontra e a Comunidade pesquisada, são compostos majoritariamente pela agricultura familiar na produção de grãos (milho e soja), de aves e de leite, todas, na sua maioria, ligadas a lógica capitalista de produção, comercialização e transformação. A produção leiteira era uma atividade de subsistência e ligada ao trabalho feminino, após a modernização da agricultura de modo geral e da própria atividade, a mesma ganhou espaço nas unidades produtivas e, em muitos casos, como principal atividade produtiva e fonte de renda das famílias agricultoras. Nesse sentido, o processo de consolidação da atividade está intrinsecamente relacionado à atuação das redes geográficas no espaço. As redes, constituídas a partir das unidades produtivas, laticínios e mercados locais, revendedoras de máquinas, equipamentos e insumos químicos, agroveterinárias, cooperativas de comercialização e de crédito, bancos etc. possibilitam a existência de fluxos de mercadorias, pessoas, informações, dinheiros etc. entre os fixos. Os fixos e fluxos na atividade leiteira transparecem interações espaciais com diferentes escalas de extensão e intensidades de troca que, na maioria dos casos, selecionam os espaços de atuação, incluindo e excluindo fixos de seu funcionamento dependendo dos interesses produtivos, econômicos, políticos e sociais que cada rede apresenta, os quais são coordenados pelos seus atores/sujeitos hegemônicos. A constituição e funcionamento das redes na atividade leiteira da comunidade pesquisada favorecem o aumento dos níveis de modernização e de produtividade, pois elas possibilitam a circulação efetiva de sistemas de objetos e de ações que moldam o espaço e, consequentemente, a produção do leite. Os objetos e as ações movimentados pelas redes, a partir do meio técnicocientífico-informacional, possuem a racionalidade como elemento de constituição do espaço rural. Portanto, as redes que se constituem sobre a comunidade pesquisada têm características produtivas, comerciais, políticas e sociais, sendo, ao mesmo tempo, elementos técnicos e uma construção social de sujeitos individuais e/ou coletivos. Além disso, as redes modificam a produção leiteira na comunidade, mas, simultaneamente, também foram e são modificadas pelas características pré-existentes naquele espaço.

Orientador: Lucia Helena de Oliveira Gerardi
Banca: Darlene Aparecida de Oliveira Ferreira
Banca: Walquíria Kruger Corrêa
Resumo: Com base em pesquisa, que envolveu a realização de entrevistas semi-estruturadas, faz-se um estudo das Unidades de Produção Familiar, do 20 Distrito, Vila Toroquá, São Francisco de Assis-RS. Para melhor compreender o contexto em que se situa o estudo, aborda-se o seu processo de colonização do Rio Grande do Sul. Destaca-se o processo recente de modernização da agricultura no Brasil, apresentando uma breve caracterização do setor agrícola, salientando-se a diversificação de atividades e a predominância da agricultura familiar. Trabalha-se, a seguir, a questão do desenvolvimento sustentável e da sustentabilidade, procurando reter conceitos e perspectivas, ao mesmo tempo em que se agregam aspectos que indicam um quadro de transição para a sustentabilidade nas relações homem-meio. A partir da revisão de literatura, caracterizam-se de forma sucinta as formulações teóricas que embasam a compreensão de categorias relacionadas com o tema de estudo. Em continuidade, a partir dos dados levantados na pesquisa de campo e com base nas categorias estudadas, examinam-se as Unidade de Produção Familiar, seu funcionamento, suas dificuldades e potencialidades. Ressalta-se, nas conclusões, que as Unidades de Produção Familiar locais se constituem num espaço em construção com vistas à sustentabilidade no desenvolvimento rural.
Abstract: This study based on Family Production Units has counted on a previously prepared series of questions to gather data on the Second District, Vila Toroquá, São Francisco de Assis-RS. In order to best comprehend the context of this study, the process of colonization of the Rio Grande do Sul State has been approached. The recent process of Agriculture Modernization in Brazil is shown to present a brief characterization of the agricultural sector, especially as far as the variety of activities and the predominant family agriculture is concerned. The issue of the sustainable development and sustainability is presented as a means of bearing both concepts and perspectives as well as aspects that indicate a transition framework to sustain the relationship of man and the environment. Theorical formulation is briefly drawn from literature review, and upon such formulation the comprehension of issues related to the theme of this work is based. Once all data has been collected in the field, and based on the categories herein proposed, the Family Production Units are then examined in terms of their operations, their difficulties and their potential. Last but not least, the author will conclude that the Family Production Units materialize in a space currently being contructed aiming at the development of the rural area.
Mestre

Однією з важливих ознак сучасного розвитку Української держави є спрямованість вектора її економіки на підвищення конкурентоспроможності підприємств, модернізацію виробництва, впровадження нових технологій та устаткування. Провідна роль у цих процесах належить галузі приладобудування, що виробляє засоби вимірювань, аналізу, обробки і надання інформації, обладнання регулювання, автоматичні й автоматизовані системи управління. За рівнем наукоємності вона була і залишається провідною галуззю вітчизняного машинобудування. Наукові ідеї, які народжувались у приладобудуванні, забезпечували надійність роботи пристроїв у космонавтиці, радіоелектроніці, ракето- та літакобудуванні, в цілому відображали стан науково-технічного розвитку України.

Made available in DSpace on 2014-06-11T19:27:52Z (GMT). No. of bitstreams: 0 Previous issue date: 2002-01-14Bitstream added on 2014-06-13T18:56:39Z : No. of bitstreams: 1 balsan_r_me_rcla.pdf: 2576160 bytes, checksum: d3d3d8e6ffe108a6f072ee736ae939a7 (MD5)
Com base em pesquisa, que envolveu a realização de entrevistas semi-estruturadas, faz-se um estudo das Unidades de Produção Familiar, do 20 Distrito, Vila Toroquá, São Francisco de Assis-RS. Para melhor compreender o contexto em que se situa o estudo, aborda-se o seu processo de colonização do Rio Grande do Sul. Destaca-se o processo recente de modernização da agricultura no Brasil, apresentando uma breve caracterização do setor agrícola, salientando-se a diversificação de atividades e a predominância da agricultura familiar. Trabalha-se, a seguir, a questão do desenvolvimento sustentável e da sustentabilidade, procurando reter conceitos e perspectivas, ao mesmo tempo em que se agregam aspectos que indicam um quadro de transição para a sustentabilidade nas relações homem-meio. A partir da revisão de literatura, caracterizam-se de forma sucinta as formulações teóricas que embasam a compreensão de categorias relacionadas com o tema de estudo. Em continuidade, a partir dos dados levantados na pesquisa de campo e com base nas categorias estudadas, examinam-se as Unidade de Produção Familiar, seu funcionamento, suas dificuldades e potencialidades. Ressalta-se, nas conclusões, que as Unidades de Produção Familiar locais se constituem num espaço em construção com vistas à sustentabilidade no desenvolvimento rural.
This study based on Family Production Units has counted on a previously prepared series of questions to gather data on the Second District, Vila Toroquá, São Francisco de Assis-RS. In order to best comprehend the context of this study, the process of colonization of the Rio Grande do Sul State has been approached. The recent process of Agriculture Modernization in Brazil is shown to present a brief characterization of the agricultural sector, especially as far as the variety of activities and the predominant family agriculture is concerned. The issue of the sustainable development and sustainability is presented as a means of bearing both concepts and perspectives as well as aspects that indicate a transition framework to sustain the relationship of man and the environment. Theorical formulation is briefly drawn from literature review, and upon such formulation the comprehension of issues related to the theme of this work is based. Once all data has been collected in the field, and based on the categories herein proposed, the Family Production Units are then examined in terms of their operations, their difficulties and their potential. Last but not least, the author will conclude that the Family Production Units materialize in a space currently being contructed aiming at the development of the rural area.

В роботі були розглянуті моделі управління запасами для машинобудівних підприємств, побудовані на основі концепції ERP. Зростання конкуренції та модернізація систем у всьому світі змушує удосконалення своїх економічних структур. Витрати, пов’язані з запасами, є однією з основних складових собівартості продукції (наприклад, частка витрат на запаси в собівартості продукції машинобудування доходить до 60%), тому процеси управління запасами є важливою складовою частиною системи управління підприємством.

Os pequenos estabelecimentos, apesar de mais numerosos e ocuparem menor área que os médios e grandes estabelecimentos, geram parcela muito importante da produção agrícola brasileira, a despeito de as políticas agrícolas brasileiras terem, de meados dos anos 1960 a meados dos anos 1980, criado mais mecanismos para a modernização dos médios e grandes produtores e pouco terem estimulado a modernização da pequena produção. Isto poderia implicar essa última ser ineficiente em relação à média e grande produção. No entanto, essa avaliação da diferença entre a eficiência da pequena produção em relação às médias e grandes produções ainda não foi realizada para toda a agropecuária brasileira. Theodore W. Schutz, em importante livro de 1965, alegava que o pequeno produtor era pobre, mas eficiente. Mas S.M. Sherlund, C.B. Barrett e A.A. Adesina, em artigo de 2002, mostram várias evidências para países em desenvolvimento (mas não incluindo o Brasil) de que os pequenos produtores não são eficientes. Dentro desse contexto, o objetivo geral desta tese é investigar se há (e se existirem, quantificá-las) diferenças na eficiência técnica entre o pequeno, o médio e o grande estabelecimento agropecuário no Brasil. Classifica-se com pequeno estabelecimento agropecuário aquele que tem até 50 ha de área total, sendo que o médio estabelecimento tem de 50 a 500 ha e o grande estabelecimento tem 500 ou mais ha. Como há grande diversidade entre os pequenos estabelecimentos no Brasil, o seu nível de eficiência também foi avaliado para três subdivisões (com até 10 ha, de 10 a 20 ha e de 20 a 50 ha). Os dados do Censo Agropecuário de 2006 evidenciam que os pequenos, médios e grandes estabelecimentos, agregados por microrregiões homogêneas (MRH), possuem dotações e produtividades diferentes dos fatores de produção. Para medir a eficiência técnica, fronteiras estocásticas de produção foram estimadas e constatou-se que a eficiência técnica na agropecuária brasileira varia entre as regiões geográficas e dentro delas a eficiência técnica é diferente entre os estratos de estabelecimentos. Para toda a agropecuária brasileira, a eficiência técnica foi de 96,49% sendo de 96,68% para o conjunto dos pequenos estabelecimentos do país. A eficiência técnica atingiu, em 2006, níveis acima de 99% para todos os estratos de produtores das regiões Sul, Sudeste e Nordeste, sendo que nessas regiões a ET dos estabelecimentos com até 50 ha foram ligeiramente superiores às dos estabelecimentos com 500 ou mais ha. Há, no entanto, expressivas ineficiências técnicas para os pequenos e médios estabelecimentos agropecuários da região Norte e para os muito pequenos estabelecimentos agropecuários do Centro-Oeste. Esses dados mostram que não se pode rejeitar, para toda a pequena produção agropecuária brasileira, a argumentação de Theodore W. Schultz do pequeno ser eficiente. O trabalho encerra-se com algumas sugestões de medidas visando eliminar os poucos resquícios de ineficiência técnica na agropecuária das regiões Sul, Sudeste e Nordeste do Brasil e sugerindo o que poderia ser adotado para eliminar os focos de ineficiências supracitados no Norte e Centro-Oeste.
Although being more numerous and occupying smaller share of farming area than the medium and large farms, the small farms generate very important share of the Brazilian agricultural production, despite Brazils agricultural policies have, from the middle 1960s to the middle 1980s, had created more stimulus to the modernization of medium and large producers and had little stimulated the modernization of small farms. This would imply the latters to be inefficient related to medium and large production. However, the evaluation of the difference among small farm efficiency production compared to the medium and large farms efficiency production has not yet been studied for the total Brazilian agriculture. Theodore W. Schultz, in an important book published in 1965, stated that the small producer was poor, but efficient. But S.M. Sherlund, C.B. Barrett and A.A. Adesina, in an article from 2002, show evidence for several developing countries (but not including Brazil) small farmers are not efficient. In the middle of this context, the objective of this thesis is to investigate whether there are (and if they exist, to quantify them) differences in technical efficiency (TE) among small, medium and large farms in Brazil. We classify small farms as the one up to 50 ha of total area and the medium farm has from 50 to 500 ha and large farm are the one with 500 or more hectares. Due to there is a great diversity among small farms in Brazil, efficiency was also evaluated considering three other subdivisions (up to 10 ha, from 10 up to 20 ha and from 20 up to 50 ha). The 2006 Brazilian Agricultural and Livestock Census shows that small, medium and large farms, aggregated into homogeneous micro regions (HMR), have different endowments and productivities of production factors. To measure technical efficiency, stochastic frontier production was run and technical efficiencies vary among geographic regions and within them the technical efficiency is different among the three groups of farms. For the entire Brazilian agriculture, the technical efficiency index was 96.49% and 96.68% for the whole group of small farms in the country. The technical efficiency reached, in 2006, levels above 99% for all strata of producers in the South, Southeast and Northeast, and in those regions farms with up to 50 ha had TE slightly higher than farms with 500 or more hectare. There is, however, significant technical inefficiency for small and medium farms in the North and for the very small farms in Center-West. These data show that one can not reject, for the all small Brazilian agricultural production, the argument of Theodore W. Schultz of small farms are efficient. The thesis concludes with some suggestions to remove the few remnants of technical inefficiency in the agricultural of South, Southeast and Northeast of Brazil and also suggesting what could be adopted to eliminate the sources of inefficiencies for some groups of farms in North and Center-West.

Магістерська дисертація освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на тему «Організаційно-економічний механізм забезпечення стійкого розвитку підприємства» містить 118 сторінок, 18 таблиць, 7 рисунків, 11 додатків. Перелік посилань нараховує 69 найменувань. Метою дослідження є виявлення особливостей функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення стійкого розвитку підприємства, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на стійкий розвиток підприємства. Об’єкт дослідження: управління стійким розвитком підприємства. Предмет дослідження: науково-методичні засади формування організаційно-економічного механізму забезпечення стійкого розвитку підприємства. Для досягнення поставленої і зазначеної мети, і вирішення розв’язання поставлених задач, завдань при проведенні дослідження в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, та систему сучасних методів, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах. Основним загальнонауковим методом, який використано в роботі, є структурно-функціональний метод. Крім того, у дослідженні використано: метод порівняльного аналізу, абстрактно-логічний метод, історичний метод, методи аналізу і синтезу, індексний метод та метод теоретичного узагальнення. У магістерській дисертації запропоновано практичні напрямки оптимізації стратегії стійкого розвитку ДП «ХХХ», які повністю відповідають стратегічним цілям розвитку оборонно-промислового комплексу України. Розроблений проект з модернізації доповнює стратегічні цілі підприємства щодо забезпечення сталих економічних результатів діяльності, розширення експорту та оновлення технологічної бази функціонування.
The master's dissertation of the educational-qualification level "master" on the topic "Organizational and economic mechanism of sustainable development of the enterprise" contains 118 pages, 18 tables, 7 figures, 11 appendices. Тhe List of references includes 69 items. The purpose of the study is to identify the features of the organizational and economic mechanism for sustainable development of the enterprise, external and internal factors influencing the sustainable development of the enterprise. Object of research: management of sustainable development of the enterprise. Subject of research: scientific and methodological principles of formation of organizational and economic mechanism for sustainable development of the enterprise. In order to achieve the set and stated goal, and to solve the solution of the set tasks, tasks in the research, general scientific and special methods and a system of modern methods based on modern theoretical and methodological approaches were used. The main general scientific method used in the work is the structural-functional method. In addition, the study used: method of comparative analysis, abstract-logical method, historical method, methods of analysis and synthesis, index method and method of theoretical generalization. In the master's dissertation the practical directions of optimization of strategy of sustainable development of SE "Ukroboronservice" which completely correspond to the strategic purposes of development of a defense-industrial complex of Ukraine are offered. The developed modernization project complements the strategic goals of the company to ensure sustainable economic performance, expand exports and upgrade the technological base of operation.

Fundação de Apoio a Pesquisa e à Inovação Tecnológica do Estado de Sergipe - FAPITEC/SE
Boosted by the state agriculture modernization project in Brazil encouraged the use of agricultural technologies, such as the mechanization and chemistry field, to increase levels of productivity and agricultural production. The use of tractors, combines, pesticides, as well as agricultural extension policy, and especially the agricultural credit distribution policy, consolidated the Green Revolution in our country. The modernization of agriculture has changed antagonistically, political, environmental and social, the Brazilian agrarian dynamics, carrying out the construction of industrial capital and the increase in production levels and a significant rural-urban migration, intensified by the changes of the economic structure and in employment relationships in the Brazilian countryside. The insertion of this new production pattern also caused changes to the peasants who remained in possession of the land that were involved, mainly from the creation of the National Program for Strengthening Family Agriculture Program - PRONAF, with commercial production chains. In this perspective, this dissertation aims to analyze the changes and implications on the productive organization of peasant agriculture, from the use of new technologies in pineapple plantations in the state of Sergipe. To achieve the objectives proposed in this study, this research adopted the following methodological procedures: bibliographical survey; documentary research; empirical survey; systematization and analysis of data; reflection results. Based on the assumptions noted in this study, we conclude that the attempt of the State to enter the technological packages, professionalize the peasant and promoting their integration with the market to feed the fruit agribusiness production chains caused changes in the productive organization of peasant agriculture from the insertion of commercial pineapple cultivation, supported by funding programs and the use of pesticides, which therefore destroyed the peasant autonomy, weakened food sovereignty, as well as disaggregate agriculture and traditional way of life of these rural communities in Sergipe.
Impulsionado pelo Estado, o projeto de modernização da agricultura no Brasil estimulou o uso de tecnologias agrícolas, a exemplo da maquinização e da quimificação do campo, para aumentar os níveis de produtividade e de produção agrícola. O uso de tratores, colheitadeiras, agrotóxicos, além da política de extensão rural e, sobretudo, da política de distribuição de crédito agrícola, consolidaram a Revolução Verde no nosso país. A modernização da agricultura alterou de forma antagônica, política, ambiental e social, a dinâmica agrária brasileira, protagonizando a edificação do capital industrial e o aumento dos níveis produtivos, bem como uma expressiva migração campo-cidade, intensificada mediante as modificações da estrutura econômica e nas relações de trabalho existentes na zona rural brasileira. A inserção desse novo padrão produtivo também provocou transformações para os camponeses que permaneceram com a posse da terra, que se envolveram, principalmente a partir da criação do Programa Nacional de Fortalecimento da Agricultura Familiar – PRONAF, com as cadeias produtivas comerciais. Nessa perspectiva, a presente dissertação busca analisar as transformações e implicações, na organização produtiva da agricultura camponesa, decorrentes do uso de novas tecnologias nas lavouras de abacaxi do Estado de Sergipe. Para alcançarmos os objetivos propostos neste estudo, a presente pesquisa adotou os seguintes procedimentos metodológicos: Levantamento bibliográfico; pesquisa documental; levantamento empírico; sistematização e análise dos dados; reflexão dos resultados. Com base nas premissas, constatadas nesta pesquisa, concluímos que a tentativa do Estado de inserir os pacotes tecnológicos, profissionalizar o camponês e promover a sua integração com o mercado para alimentar as cadeias de produção do agronegócio frutícola provocou transformações na organização produtiva da agricultura camponesa a partir da inserção do cultivo comercial de abacaxi, alicerçado pelos programas de financiamento e o uso de agrotóxicos, que, por conseguinte, aniquilou a autonomia camponesa, enfraqueceu a soberania alimentar, além de desagregar a agricultura e o modo de vida tradicional dessas comunidades rurais de Sergipe.

Made available in DSpace on 2016-06-02T19:51:43Z (GMT). No. of bitstreams: 1 2980.pdf: 667194 bytes, checksum: 9a3ff9b92c6225d5837bd6da97dacf8d (MD5) Previous issue date: 2010-02-25
Financiadora de Estudos e Projetos
This study aimed to characterize aspects of manufacturing, innovation and socio/economic data from the Musical Instruments Industry (MII) in the state of São Paulo in the period 2003- 2008. The study was justified because the so called "entertainment industry", especially the "music industry" has brought substantive economic and social gains. It was aimed to contribute to the understanding of the structure and size of the productive chain of the music economy in Brazil, particularly through the analysis of MII in the state of São Paulo. Data analysis was primarily qualitative since the research was an exploratory and descriptive type. Data from the MII were obtained from two sources: (a) a secondary, drawn from public governmental databases (MDIC/SECEX/DEPLA and ALICE-WEB) and private associative entities (ANAFIMA and ABEMUSICA) and (b) other primary research, produced through non-probabilistic and non-parametric sample, conducted with population N = 26 companies, producing/building traditional musical instruments in the state of Sao Paulo until the year 2008. The field study, type survey was used to obtain data from the population in the period of December 2008 to January 2009 with the following instruments: a semi-structured questionnaire (electronic/printed) and informal visits (observations and field diaries). Elapsed phase of data collection, the raw data were processed and analyzed via spreadsheets with Excel software, to then be converted into frequency tables and relevant graphs. The analytical methods used were based on descriptive statistics and descriptive and exploratory analysis. The proposed objectives for socio/economics, manufacturing and product innovation aspects have been met. The results indicate that the MII in the State of São Paulo is composed of Micro, Small and Medium companies with: (1) an innovative low rate of innovation provided by the lack of investment in R&D; (2) an absence of forms of cooperation in innovation product and (3) a lack of information about Manufacturing Support Systems. The research also indicates that brazilian national public policies are rare and do not support a more competitive MII at the national or even global scope. This research helps to better understand the MII in the State of São Paulo, and can help formulate policies and actions that may leverage its development and progress.
Objetivou-se caracterizar aspectos de manufatura, de inovação e dados sócio/econômicos da Indústria de Instrumentos Musicais (IIM) no estado de São Paulo no período de 2003-2008. O estudo se justificou, pois a chamada indústria de entretenimento , em especial a indústria da música , tem trazido ganhos econômicos e sociais substantivos. Buscou-se assim contribuir para a compreensão da estrutura e importância da cadeia produtiva da economia da música no Brasil, através da análise particular da IIM no estado de São Paulo. A análise de dados foi essencialmente qualitativa já que a pesquisa teve um caráter exploratório e descritivo. Os dados da IIM foram obtidos através de dois tipos de fontes: (a) uma secundária, advinda de bases de dados públicas governamentais (MDIC/SECEX/DEPLA e ALICE-WEB) e de entidades associativistas (ANAFIMA e ABEMUSICA) privadas e (b) outra primária, produzida através de pesquisa amostral não probabilística e não paramétrica, realizada junto à população N = 26 empresas, que produziam/montavam instrumentos musicais tradicionais no estado de São Paulo até o ano de 2008. A pesquisa de campo, tipo survey, foi utilizada para obter o levantamento da população no período de dez. de 2008 a jan. de 2009 com os seguintes instrumentos: um questionário semi-estruturado (eletrônico/impresso) e visitas informais (observações e diários de campo). Transcorrida a fase da coleta de dados, os dados brutos foram tratados e analisados via planilhas eletrônicas com o software EXCEL, para então, serem convertidas em tabelas de freqüência e gráficos pertinentes. Os métodos de análise utilizados foram baseados na estatística descritiva, análise descritiva e exploratória. Os objetivos propostos relativos a aspectos sócio/econômicos, de manufatura e de inovação em produto foram atendidos. Os resultados indicam que a IIM no Estado de São Paulo é formada por Micro, Pequenas e Médias empresas detentoras de: (1) uma baixa taxa inovativa propiciada pela falta de investimento em P&D; (2) uma ausência de formas de cooperação para inovação em produto e (3) um desconhecimento sobre Sistemas de Suporte à Manufatura. A pesquisa também indica que as políticas públicas nacionais são escassas e não sustentam uma maior competitividade da IIM no âmbito nacional ou até global. Esta pesquisa contribui para compreender melhor a indústria de instrumentos musicais no Estado de São Paulo, bem como pode auxiliar a formulação de ações e políticas que alavanquem o seu desenvolvimento e progresso.

Маслюк, І. О. Державне регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України : дис. ... д-ра філософії : 051 Економіка. - І. О. Маслюк. - Чернігів, 2021. - 225 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України. На основі критичного аналізу підходів до трактування поняття «інвестиційний потенціал» встановлено, що це поняття перебуває у тісному взаємозв’язку із суміжними категоріями (інвестиційна політика, інвестиційний клімат, інвестиційна активність, інвестиційна привабливість) та визначено його роль у забезпечені ефективного соціально-економічного розвитку країни, що дає змогу розглядати інвестиційний потенціал як якісну характеристику національної економіки, котра визначає специфіку розгортання відтворювальних процесів на мікро-, мезо- та макрорівнях. Розкрито поняття «інвестиційний потенціал сільськогосподарського виробництва», як сукупної спроможності суспільства здійснювати довгострокові вкладення нагромадженого капіталу в розвиток сільського виробництва країни. Представлено концептуальний підхід до функціонування механізму впливу інвестиційного потенціалу України на сільськогосподарське виробництво, який передбачає рівне задоволення інтересів суспільства, учасників всіх рівнів національної економіки (мікро-, мезо- та макрорівня) та інвесторів у досягненні економічного, фінансового, соціального й інших видів ефектів для національної економіки та суспільства. До основних завдань механізму відносяться: загальні (формування сприятливого податкового регулювання для учасників фондового ринку); специфічні (регулювання діяльності емітентів цінних паперів; регулювання та контроль за професійною діяльністю на фондовому ринку; комплексні завдання перерозподілу інвестиційного капіталу з сировинних та видобувних галузей у високо- та середньо високі за рівнем технології галузі, що мають високу додану вартість; зростання державних витрат на наукову діяльність, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки; зміцнення фінансово-інвестиційної безпеки суб’єктів господарювання; інвестиційна підтримка процесів структурних реформ та інституціональних змін; фінансування процесів розширеного відтворення та модернізації матеріально-технічної і техніко-технологічної бази реального сектору економіки). Проаналізовано складові інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, його сильні та слабкі сторони (природно-ресурсний потенціал, виробничий, потенціал інфраструктури, стан навколишнього природного середовища, трудовий та рекреаційний потенціал). Обґрунтовано, що для забезпечення розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва в Україні доцільно перейняти світовий досвід у частині залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво. До основних засобів, які здатні забезпечити максимальний ефект належать: ресурсний компонент (залучення інвестицій на його розробку); податкова політика, що зменшить рівень тіньової економіки (зменшення кількості податків та ставок оподаткування); розширення повноважень органів місцевої влади та самоврядування щодо залучення інвестицій. Додаткові засоби (не забезпечують максимальний ефект через відсутність необхідних для цього умов) передбачають: внутрішнє інвестування за рахунок запозичених коштів до місцевих бюджетів через випуск облігацій; державне інвестування; амортизаційна політика, методи прискореної амортизації. Представлено адаптивний механізм інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва для України на основі зарубіжного досвіду, який передбачає реалізацію трьох комплексних взаємопов’язаних етапів: формування цілей адаптації; реалізацію механізму державного регулювання та підтримки для аграрної галузі України; створення сприятливого інвестиційного середовища. Доведено, що Україна має величезний потенціал для розвитку сільського господарства, яке виступає головним кластером у напрямі розвитку будь-якої країни та є основною рушійною силою для розвитку економіки країни і забезпечення добробуту населення. У першу чергу, це обумовлено сприятливими природними умовами: сприятливий клімат на більшій частині території країни та родючий ґрунт. На світових ринках сільськогосподарське виробництво є перспективною галуззю та одним із лідерів експорту продукції рослинництва та тваринництва. Ієрархічна система методів і інструментів регулюючої дії включає підсистеми, які відбивають основні форми регулювання інвестиційної діяльності: ринкове регулювання (ринковий механізм є автоматичним регулятором інвестиційної діяльності); пряме регулювання (пряма участь органів влади в інвестиційній діяльності); непряме регулювання (стимулювання інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату); інфраструктура регулювання. Аналіз стану основних показників функціонування сільськогосподарського виробництва та його інвестиційного потенціалу дав можливість зробити такі висновки: значне зростання абсолютної вартості виробленої сільськогосподарської продукції; індекс цін реалізації продукції сільськогосподарськими виробниками характеризувався як такий, що покриває виробничо-господарські витрати із набуттям додаткової вартості; значне покращення соціально-економічного становища в сільському господарстві дозволило підвищити рівень зайнятості; позитивна динаміка експортованої сільськогосподарської продукції. Проте, нестабільність соціально-економічної ситуації, зниження рівня концентрації капіталу в сільському господарстві, диспаритет цін між відповідною сільськогосподарською продукцією та продукцією промисловості і його результати зумовили ряд проблем, які стримують розвиток інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва: обмеженість матеріальних та фінансових ресурсів, неефективність їх використання; низька рентабельність сільськогосподарської продукції, впливаючи цим самим на рентабельність окупності інвестицій, тривалість кругообігу капіталу, сезонність виробництва; нерозвинена система логістики в сільськогосподарському виробництві; відставання якості значної кількості сільськогосподарської продукції від європейських стандартів та ін. Тобто вітчизняне сільськогосподарське виробництво, за відсутності дієвого механізму державного регулювання, зазвичай функціонує за рахунок існуючих природних переваг України. Оцінено концептуальні засади щодо моделювання розвитку складових інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, які дають змогу комплексно оцінити відповідні показники з метою своєчасного визначення для суб’єктів сільського господарства пріоритетних інвестиційно привабливих інноваційних проєктів перспективного розвитку виробничої сфери. Удосконалено науковий підхід до оцінювання ефективності державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, що базується на поєднанні дедуктивного й індуктивного підходів, які відображають аналітичні та синтетичні аспекти аналізу, і забезпечують охоплення всіх аспектів інвестиційної діяльності суб’єктів сільського господарства: від постановки проєктного завдання – до реалізації інвестиційного проєкту. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки рівня розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва через показники, які відображають поточний стан інвестиційного потенціалу сільського господарства України. Обґрунтована доцільність використання сучасного інструментарію прогнозування з метою вибору дієвої моделі експоненційного згладжування. Результати проведених розрахунків дозволили зробити висновки, що на рівень розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва впливають два ключові показники: рентабельність виробництва та державна підтримка сільськогосподарського виробництва. Результати прогнозів експоненційного згладжування засвідчили про позитивні зрушення у розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України. З метою подальшого удосконалення державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва запропоновано пропозиції щодо реалізації механізмів державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва, основними завданнями яких є: організаційно-фінансове й нормативно-правове забезпечення формування і реалізації інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва; комплексні маркетингові дослідження основних ринків; диверсифіковані проєкти в науковій сфері для підтримки інвестиційної діяльності; комплексні науково-технічні, венчурні й інвестиційні проєкти в аграрній та соціальній сферах; інфраструктурні проєкти і заходи щодо розвитку середовища інвестиційної діяльності. Для сприяння результативності державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва України запропоновано відповідну функціональну модель. Обґрунтовано концептуальний підхід до удосконалення інструментарію активізації інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві, які сприяють реалізації заходів стратегії розвитку інвестиційного потенціалу та передбачають: стимулювання імпорту інвестиційного устаткування за допомогою державного кредитування або страхування; державне кредитування виробництва експортоорієнтованої вітчизняної продукції з високою доданою вартістю; часткове фінансування із приватним капіталом державних інвестиційних проєктів. Удосконалено пропозиції зі створення єдиної інформаційної бази учасників інвестиційних процесів у сільськогосподарському виробництві, що дозволить знизити асиметричність інформації в інвестиційній сфері, скоротити трансакційні витрати (витрати пошуку інформації, витрати оцінки інформації, витрати укладання контрактів) і об'єднати зусилля всіх учасників інвестиційних процесів при реалізації інвестиційної політики та розвитку інвестиційного потенціалу сільського господарства. Визначені стратегічні орієнтири використання комплексного механізму державного регулювання розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва: розробка стратегії розвитку інвестиційного потенціалу на засадах ефективності використання існуючого; модернізація сировинної складової; впровадження органічного виробництва; використання сукупності інвестиційних стимулів для всебічної підтримки інноваційно-інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва; використання інструментів державно-приватного партнерства у контексті забезпечення розвитку інвестиційного потенціалу сільськогосподарського виробництва.
The thesis is devoted to the substantiation of theoretical and methodical bases and development of practical recommendations on improvement of the state regulation of development of investment potential of agricultural production of Ukraine. Based on a critical analysis of approaches to the interpretation of the concept of «investment potential» it has been established that this concept is closely related to related categories (investment policy, investment climate, investment activity, investment attractiveness) and its role in ensuring effective socio and economic development of the country, which allows to consider the investment potential as a qualitative characteristic of the national economy, which determines the specifics of the re-establishment of reproduction processes at the micro, meso and macro levels. The concept of «investment potential of agricultural production» as the total capacity of society to make long-term investments of accumulated capital in the development of rural production has been expounded. The conceptual approach to the functioning of the mechanism of influence of investment potential of Ukraine on agricultural production, which provides equal satisfaction of interests of society, participants of all levels of national economy (micro-, meso- and macro-level) and investors in achievement of economic, financial, social and other types of effects for national economy and society has been provided. The main tasks of the mechanism include: general (formation of favorable tax regulation for the stock market participants); specific (regulation of securities issuers; regulation and control over professional activities in the stock market; complex tasks of redistribution of investment capital from raw materials industries and extractive industries to high- and medium-high industries according to technology level of industries, with high added value; growth of government spending on research activities, basic and applied research and development, strengthening the financial and investment security of economic entities, investment support for structural reforms and institutional changes, financing the processes of expanded reproduction and modernization of logistics and technological base of the real sector of the economy). The components of the investment potential of agricultural production, its strengths and weaknesses (natural resource potential, production, infrastructure potential, the state of the environment, labor and recreational potential) have been analyzed. It has been substantiated that in order to ensure the development of the investment potential of agricultural production in Ukraine, it is expedient to adopt the world experience in attracting investments into agricultural production. The main means that can provide the maximum effect include: resource component (attracting investment for its development); tax policy that will reduce the level of the shadow economy (reducing the number of taxes and tax rates); expanding the powers of local authorities and self-government to attract investment. Additional funds (do not provide the maximum effect due to the lack of necessary conditions) include: domestic investment by means of borrowed funds to local budgets through the issuance of bonds; public investment; depreciation policy, methods of accelerated depreciation. The adaptive mechanism of investment potential of agricultural production for Ukraine on the basis of foreign experience has been provided, which incorporates the implementation of three complex interrelated stages: formation of adaptation goals; implementation of the of state regulation and support mechanism for the agricultural sector of Ukraine; creating a favorable investment environment. It has been proved that Ukraine has a huge potential for the development of agriculture, which is the main cluster in the direction of development of any country and is the main driving force for the development of the country's economy and welfare. First of all, this is due to its favorable natural conditions: a favorable climate in most parts of the country and fertile soil. In the world markets, agricultural production is a promising industry and one of the leaders in the export of crops and livestock products. The hierarchical system of methods and tools of regulatory action includes subsystems that reflect the main forms of regulation of investment activity: market regulation (market mechanism is an automatic regulator of investment activity); direct regulation (direct participation of authorities in investment activities); indirect regulation (stimulation of investment activity, creation of a favorable investment climate); regulatory infrastructure. The analysis of the state of the main indicators of the functioning of agricultural production and its investment potential has made it possible to draw the following conclusions: a significant increase in the absolute value of agricultural products; the index of sales prices of agricultural producers was characterized as one that covers production and economic costs with the acquisition of additional value; significant improvement of the socio-economic situation in agriculture has allowed to increase employment; positive dynamics of exported agricultural products. However, the instability of the socio-economic situation, declining concentration of capital in agriculture, price disparities between agricultural and industrial products and its results have led to a number of problems which hinderer the development of investment potential of agricultural production: limited material and financial resources, inefficient use; low profitability of agricultural products, thereby affecting the return on investment, the duration of the capital cycle, the seasonality of production; underdeveloped logistics system in agricultural production; lagging behind the quality of a significant number of agricultural products from European standards, etc. That is, domestic agricultural production, in the absence of an effective mechanism of state regulation, usually operates at the expense of the existing natural advantages of Ukraine. The conceptual regarding modeling the development of the components of the investment potential of agricultural production have been evaluated, which allow to assess the relevant indicators comprehensively in order to determine priority investment-attractive innovation projects for long-term development of the production sector for agricultural entities timely. The scientific approach as for assessing the effectiveness of state regulation of investment potential of agricultural production, based on a combination of deductive and inductive approaches that reflect the analytical and synthetic aspects of analysis, and provide inclusion of all aspects of investment activities of agricultural entities: from projecting to implementation of the investment project has been improved. A scientific and methodological approach to assessing the level of development of the investment potential of agricultural production through indicators that reflect the current state of the investment potential of agriculture in Ukraine has been proposed. The feasibility of using modern forecasting tools to select an effective model of exponential smoothing has been substantiated. The results of the calculations has allowed to conclude that the level of development of the investment potential of agricultural production is influenced by two key indicators: the profitability of industry and state support for agricultural production. The results of exponential smoothing forecasts testified to positive changes in the development of the investment potential of agricultural industry in Ukraine. In order to further improve the state regulation of the development of investment potential of agricultural production, proposals have been made concerning the implementation of mechanisms of state regulation of the development of investment potential of agricultural production, the main tasks of which are: organizational, financial and regulatory support for the formation and implementation of investment potential of agricultural production; comprehensive marketing research of major markets; diversified projects in the scientific field to support investment activities; complex scientific and technical, venture and investment projects in the agricultural and social spheres; infrastructure projects and measures for the development of the investment environment. An appropriate functional model has been proposed to promote the effectiveness of state regulation of the development of the investment potential of agricultural production of Ukraine. The conceptual approach has been substantiated concerning tools of activization of investment processes in agricultural production which promote realization of measures of development strategy of investment potential and provide: stimulation of import of the investment equipment by means of the state crediting or insurance; state lending for the production of export-oriented domestic products with high added value; partial financing with private capital of state investment projects. Proposals regarding the creation of a single information base of participants in investment processes in agricultural production, which make it possible to reduce the asymmetry of information in the investment sphere, cut transaction costs (search costs, information evaluation costs, contract costs) and intergrade efforts of all participants to investment processes in implementing investment policy and development of investment potential of agriculture have been improved. The strategic orientations of use of the complex mechanism of the state regulation of the development of investment potential of agricultural production have been defined: the strategy for development of investment potential on the basis of efficiency of use of the existing one; modernization of the raw material component; the introduction of organic production; the use of a set of investment incentives to fully support of the innovation and investment potential of agricultural industry; the use of public-private partnership instruments in the context of ensuring the development of investment potential of agricultural production.

Este trabalho analisou o comportamento da produtividade da terra na agricultura brasileira, avaliando se há ou não convergência na evolução dessa variável. A análise compreende o período de 1960 a 2001 e alguns sub-períodos desses 42 anos, mais precisamente, os sub-períodos de 1970 a 2001, 1975 a 2001 e 1980 a 2001. A convergência é um processo em que uma mesma variável (por exemplo, renda per capita, produtividade da terra) apresenta diferentes valores entre países, regiões ou estados, mas essa diferença se reduz ao longo do tempo, indicando que a desigualdade diminui. As razões para haver o processo de convergência são várias, destacando-se as mudanças estruturais no processo de produção, a difusão tecnológica, a retirada de obstáculos ao crescimento da produção, dentre outras. A ocorrência da convergência da produtividade torna mais homogênea, do ponto de vista da modernidade, a agricultura do país. Para atingir o objetivo proposto na tese, desenvolveu-se um modelo teórico sobre convergência da produtividade da terra, tomando como base o modelo de Barro e Sala-i-Martin (1990). Quatro indicadores de convergência foram testados, os quais são: convergência- β absoluta, convergência σ, grupos de convergência e convergência- β condicional. Os dados utilizados referem-se às produtividades das culturas de algodão herbáceo, arroz, batata-inglesa, café, cana-de-açúcar, feijão, fumo, laranja, mandioca, milho e soja, coletados no Anuário Estatístico do Brasil. Inicialmente, testou-se a presença de convergência- β absoluta para as onze culturas supracitadas. Apenas seis culturas apresentaram essa convergência (café, cana-de-açúcar, fumo, laranja, mandioca e soja). Para as mesmas onze culturas foi testada a presença de convergência- σ e apenas a cultura da soja a apresentou para todos os sub-períodos analisados e as culturas da laranja e mandioca para o período de 1960 a 2001. Isto não invalida o resultado da convergência- β absoluta, pois a literatura mostra que se houver convergência σ, necessariamente haverá convergência- β absoluta, mas não o inverso. Para as culturas de algodão-herbáceo, arroz, batata-inglesa, feijão e milho foi testada a presença de grupos de convergência, diagnosticando-os para as culturas do algodão-herbáceo, batata-inglesa e feijão a convergência- β absoluta para os estados com maior produtividade. Finalmente, para a cinco culturas que não apresentaram convergência- β absoluta, testouse a presença de convergência- β condicional, usando como variáveis explicativas a produtividade inicial da cultura, a deficiência hídrica e o capital humano. Bons resultados econométricos foram obtidos para a convergência- β condicional da produtividade do algodão-herbáceo, da batata-inglesa e do feijão. No entanto, não se obteve resultados satisfatórios para as culturas do arroz e do milho. A partir desses resultados, o trabalho sugere algumas medidas de política econômica capazes de melhorar a convergência da produtividade da terra na agricultura brasileira, em especial para as culturas do arroz e do milho. Isto permitiria uma modernidade mais homogênea na agricultura nacional.
This work analyzed the behavior of land productivity in the Brazilian agriculture, evaluating if there is or not convergence in the evolution of this variable. The analysis is taken in the time period from 1960 to 2001 and also in some sub-periods of these 42 years, more precisely, the sub-periods of 1970-2001, 1975-2001 and 1980- 2001. The convergence is a process in which the same variable (for example, per capita income, land productivity) presents different values among countries, regions and states, but this difference is reduced during the time, indicating that the inequality decreases. There are several reasons to appear a convergence process, especially the structural changes in the production process, technological diffusion, removal of obstacles in the production growth, among others. The occurrence of the productivity convergence becomes more homogenous the country’s agriculture, from the modernity point of view. To reach the objective proposed in the thesis, a theoretical model about convergence in the land productivity was developed, based on Barro and Sala-i-Martin model (1990). Four convergence indicators were used, which are: β- convergence, σ-convergence, groups of convergence and β-conditional convergence. The data used refer to the productivity of herbaceous cotton, rice, potato, sugar cane, beans, tobacco, orange, manioc, corn and soybeans crops, collected from Brazilian Annual Statistical Yearbook. Initially, the presence of β-convergence was tested for the eleven crops commented above. Only six crops presented this convergence (coffee, sugar cane, tobacco, orange, manioc and soybeans). For the same eleven crops, the presence of σ-convergence was tested and only soybeans presented it for all the subperiods analyzed and the orange and manioc crops for the period of 1960-2001. This does not invalidate the β-convergence result, because the literature shows that if there is σ-convergence, the β-convergence will necessarily happen, but not vice-versa. For cotton, rice, potato, beans and corn crops the presence of convergence groups was tested, and it was diagnosed for cotton, potato and beans crops that β-convergence appear among the states with highest productivities. Finally, for the five crops which did not present β-convergence, the presence of β-conditional convergence was tested, using initial value of land productivity, hydric deficiency and human capital as explicative variables. Good econometric results were obtained for the cotton, potato and for beans. However, for corn and rice crops not satisfying results were obtained. From these results, the work suggests some policies that are able to improve land productivity convergence in the Brazilian agriculture, especially for rice and corn crops. This would allow a more homogenous modernity in the domestic agriculture.

Ханін, С. Г. Ендогенні чинники модернізації економіки регіонів в сучасних умовах : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / С. Г. Ханін. - Київ, 2020. - 322 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробленню теоретико-методичних та прикладних засад активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. На основі генези наукової думки теорії розвитку продуктивних сил та впливу на ці процеси активізації ендогенних чинників модернізації економіки регіонів поглиблено понятійно-категоріальний апарат шляхом уточнення сутності таких понять, як: «модернізація економіки регіонів», що являє багатовимірне явище, системно-мобілізаційний процес, який охоплює всі сфери життєдіяльності, передбачає заходи економічного, управлінського, стратегічного та інноваційного характеру для підвищення якості життя й екологічної безпеки населення, а також конкурентоспроможності регіонів за умов забезпечення більшої ефективності суспільно-виробничих процесів, у тому числі, за рахунок залучення ендогенних чинників розвитку; «ендогенні чинники» – як сукупність територіальних ресурсів, а також можливість їх нарощення, активізації, виявлення та спрямування на підвищення ефективності модернізації економіки регіонів у напрямі розвитку економіки регіонів; «економічна безпека регіону» – як система комплексних організаційноекономічних заходів, яка спрямована на убезпечення сталого регіонального розвитку із дотриманням його стійкості та інклюзивності відповідно до інтересів регіонів, що інтегровані та не суперечать інтересам країни, а також захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз. Обґрунтовано концептуальні положення модернізації економіки регіонів, що ґрунтуються на системі принципів, яка представляє собою сукупність загальноекономічних принципів (рефлективності, науковості, онтологічності, аксіологічності та збалансованості), що спрямовані на виділення та узгодження загальноекономічних процесів, явищ та специфічних принципів: по-перше, щодо модернізації економіки регіонів (транспарентності, релевантності, об’єктивності, комплементарності, цілеспрямованості); по-друге, принципів активізації залучення ендогенних чинників регіонального розвитку (синергізму, креативності, інтеграційності, інформаційності, інноваційності). Система принципів модернізації економіки регіонів спрямована на відображення об’єктивних закономірностей розвитку економіки регіонів та розроблення концептуальних науково-методичних засад активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. Визначено завдання модернізації економіки регіонів по відношенню до: інноваційного, соціального, економічного, інклюзивного, екологічного розвитку економіки регіонів та ендогенних ресурсів регіонів із урахуванням окреслення мети модернізації економіки регіонів. Доведено, що здійснення модернізації економіки регіонів завдяки спрямуванню зусиль на активізацію ендогенних чинників повинно відбуватися в унісон із парадигмою сталого розвитку у напрямі розумного, стійкого та інклюзивного зростання із дотриманням вимог забезпечення економічної безпеки регіонів. Сформульовано критерії модернізації економіки регіонів із урахуванням обґрунтування системного, ресурсно-функціонального та синергетичного підходів щодо модернізації регіонів, до яких відносяться: урахування фактору невизначеності економічного розвитку; постійність та безперервність залучення інвестиційних ресурсів у інноваційний розвиток; багатополярність при дотриманні інтересів суб’єктів регіонів; цифрова трансформація; революційність; урахування циклічності розвитку економіки регіонів; доцільності імплементування та композиції стратегічних інтересів, що сприятиме активізації інноваційної діяльності та залученню ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах. Запропоновано методичний підхід оцінювання економічного розвитку економіки регіонів, який включає такі послідовні етапи, як: обґрунтування теоретичних засад методичного підходу відповідно до принципів системності, цільової установки, об’єктивності, узгодженості та адекватності щодо оціночних показників; встановлення системи показників оцінювання та їх групування за використанням методу експертних оцінок Т. Сааті; проведення розрахунків інтегральних індикаторів та комплексних інтегральних індексів; виокремлення найбільш впливових показників в групах та інтегральних індексів; моделювання впливу показників та індексів на значення інтегральних індексів регіонів за використанням методу матричної гри. Обґрунтовано та апробовано використання моделі матричної гри для визначення впливу найбільш впливових ендогенних чинників на економічний розвиток регіонів шляхом оптимізації вибору стратегії гри за коефіцієнтами впливу ендогенних чинників на комплексний інтегральний індекс для двох регіонів, близьких за рівнем значення комплексного інтегрального ендогенного індексу. За використанням матричної гри із значеннями коефіцієнтів впливу лінійно незалежних найбільш впливових показників було визначено найкращу стратегію для Київської та Чернігівської областей – збільшення показника кількості інноваційно активних підприємств у промисловості, м. Києва – збільшення прямих інвестицій (акціонерний капітал) на одну особу населення, Сумської області – по збільшенню кількості зайнятих економічною діяльністю. Розроблено стратегічні напрями активізації ендогенних чинників модернізації економіки регіонів, які базуються на стратегічній пріоритетності модернізації економіки регіонів на інноваційній основі, відповідності тенденціям глобалізаційних процесів, цілісності, орієнтації на ендогенні ресурси, доцільності та пріоритетності. Обґрунтовано, що активізація залучення інвестиційних ресурсів для здійснення модернізації економіки регіонів вимагає комплексного багатоцільового підходу з боку регіональних та місцевих органів влади та повинна передбачати такі напрями активізації, як: створення механізмів щодо забезпечення гарантій та надійного захисту інвесторів; розвиток інфраструктурного забезпечення інвестиційної діяльності в регіонах; підвищення ефективності бюджетного інвестування; забезпечення методичною та інформаційною допомогою при підготовці інвестиційних проектів; забезпечення надання більш широкого спектру інформаційних послуг у напрямі активізації та популяризації інвестиційних проектів; формування чіткої регіональної стратегії інвестування; активізація державно-приватного партнерства. Для активізації державно-приватного партнерства обґрунтовано доцільність: більш чіткого розмежування повноважень та функцій координації регіональної / місцевої влади при участі у інвестиційних проектах; підвищення методичних засад надання державної підтримки при реалізації інвестиційних проектів; спрощення та прозорості при отриманні дозвільних та погоджувальних документів; підвищення рівня компетентності службовців у сфері державно-приватного партнерства; проінформованості про переваги державно-приватного партнерства; забезпечення захисту прав партнерів при вирішенні господарських спорів відповідно до міжнародних стандартів. Запропоновано мотиваційну стратегію прискореного становлення новітніх форм територіальної організації регіональної економіки із урахуванням принципів стратегічної пріоритетності модернізації економіки регіонів на інноваційній основі; відповідності тенденціям глобалізаційних процесів; цілісності; орієнтації на ендогенні ресурси; доцільності; пріоритетності, а також таких функціоналів як: інформаційність; координація; організація; комунікативність. Мотиваційна стратегія передбачає координацію дій регіональних органів влади та місцевого самоврядування для комплексного підходу щодо активізації залучення ендогенних чинників модернізації економіки регіонів, мотиваційну підтримку суб’єктів інноваційного процесу для збереження та використання інноваційного потенціалу; збереження та нарощення інтелектуального та інноваційного потенціалів та їх використання для інноваційних та стартап проектів, а також для переходу на вищі технологічні рівні виробництва; підвищення мотивації щодо активізації інноваційної діяльності за рахунок формування інноваційної інфраструктури. Відповідно до цих критеріїв модернізації економіки регіонів обґрунтовано стратегічні заходи щодо активізації інноваційної діяльності: постійна робота із стартапами, залучення інвестицій у проекти молодих вчених; здійснення підтримки та фінансування конкурсів інноваційних проектів, надання грантів для розроблення проектів відповідно до специфічних потреб регіону; стимулювання розвитку інноваційних структур за рахунок інноваційної інфраструктури, підтримка трансферу технологій та інноваційних кластерів; підтримка та активізація програм розвитку малого інноваційного підприємництва; нарощення інтелектуального капіталу регіонів; розроблення та впровадження механізмів стимулювання впровадження інновацій на підприємствах тощо. Стратегічні заходи активізації інноваційної діяльності в регіоні впливатимуть на збільшення інноваційно-активних підприємств, що є одним із найвпливовіших ендогенних чинників модернізації економіки регіонів. Виокремлено засади забезпечення економічної безпеки регіонів за використанням комплексного багатоцільового підходу з боку регіональних та місцевих органів влади для максимального залучення ендогенних ресурсів, забезпечення стійкості економічного зростання регіонів, їх фінансової самодостатності та інклюзивного розвитку. А також, передбачають багатоцільовий підхід з боку регіональних та місцевих органів влади щодо: імпортозаміщення, що базується на концепції максимального задіювання ендогенних ресурсів та виробництва імпортозамінної продукції, орієнтованої на внутрішній ринок, та переход до експортоорієнтованої політики регіонів; активізації залучення інвестиційних ресурсів для здійснення модернізації економіки регіонів, у тому числі, за рахунок державно-приватного партнерства; активізації інноваційної діяльності та розвитку інноваційної інфраструктури (інноваційних бізнес-інкубаторів, інноваційних регіональних фондів, консультаційних регіональних інноваційних центрів, венчурних фондів, технопарків, індустріальних парків); розвитку логістичних платформ для забезпечення просторово-часової оптимізації товарного руху в регіоні; стимулювання та підтримки малого бізнесу; інформаційної трансформації, що базується на розвитку інформаційної сфери та її інфраструктури. Це дасть можливість отримати синергійний ефект для забезпечення впровадження інноваційного базису модернізації економіки регіонів. Доведена доцільність розвитку логістичних платформ для модернізації економіки регіонів, що забезпечує просторово-часову оптимізацію товарного руху в регіоні, оскільки передбачає пошук оптимальних рішень, що дають можливість забезпечити наявність певного товару у певному конкретному місці та в певний час. Доведено, що інформаційна трансформація регіональної економіки окрім розвитку інформаційної інфраструктури потребує розвитку: хмарних послуг із відповідним нормативно-правовим закріпленням їх функціонування; електронних комунікацій; публічних електронних ресурсів; віртуальних активів; системи електронної взаємодії інформаційних ресурсів тощо. Визначено, що одним із ендогенних чинників модернізації економіки регіонів виступає малий бізнес, що чинить позитивний вплив на соціальну, економічну та екологічні складові сталого розвитку. Для підтримки розвитку малого бізнесу на рівні регіонів запропоновано: створити умови доступу малого бізнесу до публічних закупівель та отримання підтримки під час економічної кризи; сприяти доступу малого бізнесу до виходу на європейський ринок; забезпечити доступ до пільгового кредитування за рахунок підтримки регіональних органів влади; у межах регіональних програм розробити стимули для розвитку малого бізнесу; запровадити грошову допомогу для відкриття малого бізнесу серед безробітних; проводити семінари, курси у напрямі отримання необхідних знань та навичок для відкриття власного бізнесу серед населення регіонів; забезпечити доступ до консалтингових послуг та інформаційної підтримки малого бізнесу; заохочувати приватних кредиторів до інвестування у малий бізнес; представити послуги щодо навчання та підвищення кваліфікації підприємців; стимулювати розвиток малого бізнесу у сільській місцевості; стимулювати розвиток інформаційно-аналітичної складової регіональної інфраструктури підтримки малого бізнесу у інноваційній діяльності; залучити малий бізнес до державно-приватного партнерства тощо. Доведено доцільність прогнозування економічного розвитку регіонів під впливом активізації дії ендогенних чинників регіонів за використанням методу згладжування даних за методом Гауса, що дає високу точність знаходження найбільш ймовірного значення величини середнього та можливість прогнозування розрахованого та змодельованого комплексного інтегрального індексу за методичним підходом оцінювання впливу ендогенних чинників на стан економічного розвитку. Проведене прогнозування до 2030 р. комплексного інтегрального індексу розвитку економіки для м. Києва, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретикометодичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій щодо активізації задіювання ендогенних чинників модернізації економіки регіонів в сучасних умовах.
The dissertation is devoted to deepening of theoretical positions and development of theoretical-methodical and applied bases of activization of involvement of regional economy`s modernization endogenous factors in the modern conditions. Based on the genesis of scientific thought, the theory of productive forces development and the impact on these activation processes of regional economy`s modernization endogenous factors deepened the conceptual and categorical apparatus by clarifying the essence of such concepts as “modernization of regional economies”, which is a multidimensional phenomenon, system-mobilization process, which covers all spheres of life, provides economic, managerial, strategic and innovative measures to improve the quality of life and environmental safety of the population, as well as the competitiveness of regions in terms of greater efficiency of social and production processes, including by involving endogenous factors of development; “endogenous factors” – as a set of territorial resources, as well as the possibility of their increase, activation, identification and focus on improving the efficiency of modernization of the regional economy in the direction of regional economic development; “economic security of the region” – as a system of comprehensive organizational and economic measures aimed at ensuring sustainable regional development while maintaining its sustainability and inclusiveness in accordance with the interests of regions that are integrated and not contrary to the interests of the country, as well as protection from internal and external threats. Conceptual provisions of regional economy`s modernization based on a system of principles, which is a set of general economic principles (reflectivity, scientificity, ontology, axiological and balance), aimed at identifying and harmonizing general economic processes, phenomena and specific principles: firstly, regional economy`s modernization (transparency, relevance, objectivity, complementarity, purposefulness); secondly, the principles of intensifying the involvement of endogenous factors of regional development (synergy, creativity, integration, information, innovation). The system of regional economy`s modernization principles is aimed at reflecting the objective laws of regional economic development and the development of conceptual scientific and methodological principles of intensifying the use of regional economy`s modernization endogenous factors in the modern conditions. The tasks of regional economy`s modernization in relation to: innovative, social, economic, inclusive, ecological development of the economy of the regions and endogenous resources of the regions, taking into account the purpose of regional economy`s modernization. It is proved that the regional economy`s modernization through efforts to intensify endogenous factors should be in line with the paradigm of sustainable development in the direction of smart, sustainable and inclusive growth in compliance with the requirements of economic security of the regions. The criteria of regional economy`s modernization are formulated taking into account the substantiation of the system, resource-functional and synergetic approaches to the modernization of the regions, which include: taking into account the factor of uncertainty of economic development; consistency and continuity of attracting investment resources in innovative development; multipolarity while respecting the interests of the subjects of the regions; digital transformation; revolutionism; taking into account the cyclical development of the economy of the regions; expediency of implementation and composition of strategic interests, which will contribute to the intensification of innovation and the involvement of regional economy`s modernization endogenous factors in the modern conditions. A methodical approach to assessing the economic development of the region’s economy is proposed, which includes such successive stages as: substantiation of the theoretical foundations of the methodical approach in accordance with the principles of system, target setting, objectivity, consistency and adequacy of estimates; establishing a system of evaluation indicators and their grouping using the method of expert evaluations T. Saati; calculation of integrated indicators and complex integrated indices; identification of the most influential indicators in groups and integrated indices; modeling the influence of indicators and indices on the values of integrated indices of regions using the method of matrix game. Proved and tested using the model matrix game to determine the effect of endogenous most influential factors on regional economic development by optimizing the choice of strategy games for the coefficients of influence of endogenous factors on complex integrated index for the two regions with similar levels of endogenous values of complex integrated index. Using the matrix game with the values of the coefficients of influence of linearly independent most influential indicators, the best strategy for Kyiv and Chernihiv regions was determined – increase in the number of innovative enterprises in industry, Kyiv – increase in direct investment (share capital) per capita, Sumy region – to increase the number of people engaged in economic activities. Strategic directions to activation of regional economy`s modernization endogenous factors are developed, which are based on strategic priority of regional economy modernization on innovative basis, correspondence to tendencies of globalization processes, integrity, orientation on endogenous resources, expediency and priority. It is substantiated that the intensification of investment resources for the regional economy modernization requires a comprehensive multi-purpose approach by regional and local authorities and should include such areas of intensification as: creation of mechanisms to ensure guarantees and reliable protection of investors; development of infrastructural support of investment activity in the regions; increasing the efficiency of budget investment; providing methodological and informational assistance in the preparation of investment projects; ensuring the provision of a wider range of information services in the direction of intensification and promotion of investment projects; formation of a clear regional investment strategy; intensification of public-private partnership. To intensify the public-private partnership, the expediency of: clearer delineation of powers and functions of coordination of regional / local authorities when participating in investment projects is substantiated; raising the methodological principles of providing state support in the implementation of investment projects; simplification and transparency in obtaining permits and approval documents; increasing the level of competence of employees in the field of public-private partnership; awareness of the benefits of public-private partnership; ensuring the protection of partners' rights in resolving commercial disputes in accordance with international standards. The motivational strategy of the accelerated formation of the territorial organization newest forms of regional economy taking into account the principles of strategic priority of modernization of economy of regions on an innovative basis is offered; compliance with the trends of globalization processes; integrity; focus on endogenous resources; expediency; priorities, as well as such functionalities as: information; coordination; organization; communicativeness. The motivational strategy envisages coordination of regional authorities and local self-government actions for a comprehensive approach to intensify the involvement of regional economy`s modernization endogenous factors, motivational support of the innovation process to preserve and use innovation potential; preservation and increase of intellectual and innovative potentials and their use for innovative and startup projects, as well as for the transition to higher technological levels of production; increasing motivation to intensify innovation activities through the formation of innovation infrastructure. According to these criteria of regional economy`s modernization, strategic measures to intensify innovation are justified: constant work with startups, attracting investment in projects of young scientists; support and financing of competitions for innovative projects, providing grants for project development in accordance with the specific needs of the region; stimulating the development of innovation structures through innovation infrastructure, support for technology transfer and innovation clusters; support and intensification of programs for the development of small innovative entrepreneurship; increase of intellectual capital of regions; development and implementation of mechanisms to stimulate the introduction of innovations in enterprises, etc. Strategic measures to intensify innovation in the region will increase the number of innovation-active enterprises, which is one of the most influential endogenous factors in modernizing the regional economy. The principles of ensuring the economic security of regions using a comprehensive multi-purpose approach by regional and local authorities to maximize endogenous resources ensure the sustainability of economic growth of regions, their financial self-sufficiency and inclusive development. It also provide for a multipurpose approach by regional and local authorities to: import substitution, based on the concept of maximum use of endogenous resources and production of importsubstituting products focused on the domestic market, and the transition to exportoriented policies of the regions; intensification of attraction of investment resources for regional economy`s modernization, including through public-private partnership; intensification of innovation activity and development of innovation infrastructure (innovation business incubators, innovation regional funds, consulting regional innovation centers, venture funds, technology parks, industrial parks); development of logistics platforms to ensure spatial and temporal optimization of trade in the region; stimulation and support of small business; information transformation based on the development of the information sphere and its infrastructure. This will provide a synergistic effect to ensure the introduction of an innovative basis for regional economy`s modernization. The expediency of logistics platforms` development for regional economy`s modernization is proved, which provides spatio-temporal optimization of trade in the region, as it involves finding optimal solutions that allow to ensure the availability of a particular product in a particular place and time. It is proved that the information transformation of the regional economy, in addition to the development of information infrastructure, requires the development of: cloud services with appropriate legal consolidation of their functioning; electronic communications; public electronic resources; virtual assets; systems of electronic interaction of information resources, etc. It is determined that one of the regional economy`s modernization endogenous factors is small business, which has a positive impact on the social, economic and environmental components of sustainable development. For supporting the development of small business at the regional level, it is proposed to: create conditions for small businesses to access public procurement and receive support during the economic crisis; to promote the access of small businesses to enter the European market; provide access to soft loans with the support of regional authorities; to develop incentives for small business development within regional programs; to introduce financial assistance for starting a small business among the unemployed; to conduct seminars, courses in the direction of obtaining the necessary knowledge and skills to start your own business among the population of the regions; provide access to consulting services and information support for small businesses; encourage private lenders to invest in small businesses; to provide services for training and retraining of entrepreneurs; to stimulate the development of small business in rural areas; stimulate the development of information and analytical component of the regional infrastructure to support small business in innovation; to involve small business in public-private partnership, etc. The expediency of forecasting regional economic development under the influence of intensification of regional endogenous factors using Gauss` data smoothing method is proved, which gives high accuracy of finding the most probable value of the mean and the ability to predict the calculated and modeled complex integrated index. It is forecasting of a comprehensive integrated index of economic development for the city of Kyiv, Kyiv, Chernihiv and Sumy regions by 2030. The practical significance of the obtained results is that the theoretical and methodological provisions of the dissertation are brought to the level of specific proposals and recommendations for intensifying the use of regional economy`s modernization endogenous factors in the modern conditions.

Les premiers films chinois sont des documentaires de l’opéras traditionnels. Le langage cinématographique dans le cinéma chinois est née avec Tragédie de l’opium de 1916. L’industrie du cinéma a été fondée dans les années vingt avec la naissance de nombreux studios et avec une production débordante de long-métrage qui est très proche des films hollywoodiens. Le cinéma muet chinois est toujours présent dans les années trente. La mise en scène manifeste une conception cinématographique moderne en gardant la continuité de l’espace-temps. Dans l’utilisation du mouvement de caméra, SUN Yu garde une conception d’espace-temps rationaliste occidentale, tandis que FEI Mu respecte la fluidité d'image. Il y a trois styles principaux des cinéastes du muet : le "théâtre filmée", le modèle hollywoodien chinois et l’école de l’esthétique traditionnelle. La "tradition" du cinéma chinois n’est pas bien formée à l’époque du muet, pourtant elle est une tendance remarquable. Elle devient dans le début des années quarante avec le film parlant une conception générale de l’esthétique cinématographique qui est différente du cinéma d’autres pays. Elle se caractérise, par l’intégralité du plan avec l’utilisation fréquente du plan-séquence et le travelling continue. Cette esthétique cinématographique est influencée profondément par l’opéra traditionnel et la peinture chinoise, qui manifeste l’esprit de l’esthétique chinoise traditionnelle. La "tradition" du cinéma chinois se continue dans les films chinois d’aujourd’hui, pourtant, elle se trouve plutôt dans les films d’art
The earliest film in China was the documentary of Chinese opera. It was the first time that the film language appeared in Victims of Opium of 1916. In the 1920s, the Chinese film industry came into being, building up many film studios and producing a quantity of Hollywood style feature films. The production of Chinese silent films had never stopped until the 1930s, when the concept of mise en scène had begun to pay attention to the continuity of time and space, showing the concept of modern film. As for the motion photography, the rational concepts of time and space in the West have been revealed in SUN Yu’s films while FEI Mu has created the implicit images by using motion photography. Thus, in the 1930s, there were three major types of film aesthetic tendencies: the dramatic films, Hollywood-style films and the films with Chinese traditional aesthetic tendency. In the silent era of films, the tradition had become the apparent aesthetic tendency in Chinese films, but it hadn’t developed into the mature film style. Not until the beginning of the 1940s of sound films had this tendency become a distinct national characteristic, which were keeping the integrity of single shot, frequently using le plan-séquence and ongoing motion photography. Chinese traditional opera and paintings have great influence on this film aesthetics, which shows Chinese traditional aesthetics revealed in the film art. The tradition in Chinese films has also been shown in today’s Chinese films; however, it is a style of the art film rather than the film aesthetics of those hot commercial films

Made available in DSpace on 2017-05-12T14:42:32Z (GMT). No. of bitstreams: 1 LOIVA.pdf: 2181216 bytes, checksum: a41d9926d43532ee99952522a7e59135 (MD5) Previous issue date: 2010-02-23
teste
teste

Трейтяк, О. В. Вплив фінансіалізації на розвиток продуктивних сил регіону в умовах посилення євроінтеграції : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / О. В. Трейтяк. - Чернігів, 2016. - 225 с.
Дисертація є рукописом, у якому обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку впливу фінансіалізації на становлення регіональної економіки та розроблені практичні рекомендації щодо посилення збалансованого його впливу на структурні трансформації регіональних господарських систем. У роботі розкрито основи сутності фінансіалізації, узагальнено принципи та фактори, що визначають особливість її функціонування в трансформаційних процесах, обґрунтовано авторський методичний підхід до оцінки впливу фінансіалізації на розвиток продуктивних сил регіону. Виявлені тенденції та проаналізовано динаміку впливу фінансіалізації на розвиток регіональної економіки. Проведено ранжування регіонів за рівнем впливу фінансіалізації на розвиток регіональних господарських систем. Теоретично обґрунтовано і доведено практичну доцільність зміни напрямів регіонального розвитку через запровадження новітньої моделі управління фінансовими потоками регіону в умовах трансформаційних процесів, що базується на ефективній взаємодії фінансового сектору та реального.
Диссертация является рукописью, в которой обоснованы теоретико-методологические основы развития влияния финансиализации на становление региональной экономики и разработаны практические рекомендации по усилению сбалансированного ее влияния на структурные трансформации региональных хозяйственных систем. В работе раскрыта сущность финансиализации как системы экономических отношений, нацеленных на выделение специфической сферы услуг, связанных с концентрацией, приоритетной ориентацией и эффективным использованием финансового потенциала в интересах развития экономики региона на условиях устойчивости. Проанализирована динамика и современные тенденции развития влияния финансиализации на производительные силы региона. Данный анализ позволил провести межрегиональное сравнение и установить эффективность структуры экономики областей. В работе раскрыты основы сущность финансиализации, обобщены принципы и факторы, определяющие особенности ее функционирования в трансформационных процессах, обоснованно авторский методический подход к оценке влияния финансиализации на развитие производительных сил региона. Исследованы рычаги влияния на процессы развития региональных хозяйственных систем на основе постоянства. Теоретически обосновано и доказано практической целесообразности изменения направлений регионального развития через внедрение новой модели управления финансовыми потоками региона в условиях трансформационных процессов, основанный на эффективном взаимодействии финансового сектора и реального. Исследованием доказано, что финансиализация в условиях евроинтеграции требует совершенствования институциональной среды и внедрения современных механизмов государственного влияния на процессы регионального развития через инвестиционную поддержку, муниципально-частное партнерство, управление финансовыми рисками.
The thesis is a manuscript, which proved the theoretical and methodological foundations of financialisation influence on the formation of regional economic and practical recommendations to strengthen its impact on sustainable structural transformation of regional economic systems. The work reveals the basics of nature financialisation generalized principles and factors determining feature of its functioning in transformation processes, reasonably author's methodical approach to assessing the impact of financialisation on the development of the productive forces of the region. Identified trends and the dynamics of financialisation impact on the development of regional economy. A ranking of regions in terms of financialisation impact on the development of regional economic systems. Theoretically substantiated and proven practicality changing trends of regional development through introduction of the latest model of financial flows in the region in terms of transformation processes based on effective interaction between the financial sector and the real.

Попело, О. В. Особливості модернізації продуктивних сил в умовах переформатування владних повноважень : дис. д-ра ... екон. наук : 08.00.05 / О. В. Попело. - Чернігів, 2019. - 510 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних і методичних положень, розробці наукових і практичних рекомендацій щодо модернізації продуктивних сил з урахуванням стратегічних орієнтирів. У процесі дослідження доведено, що оцінювання стану регіонів має безліч напрямків, але всі вони ґрунтуються на ключових теоріях і концепціях регіонального розвитку та вчень про простір і його значення в економіці. Аналіз теоретичних підходів до розвитку продуктивних сил як динамічного, тісно пов’язаного процесу з природними, економічними та соціальними умовами, формує комплексне сприйняття економіки з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу й домінуючої ролі людського чинника в усіх сферах суспільного життя. Саме тому акцентується увага на тому, що в системі наукових підходів до дослідження конструктивних аспектів розвитку продуктивних сил винятково актуальне значення мають територіальні аспекти. Дослідження визначення категорій «регіональний економічний простір», «регіональна господарська система» вітчизняними і закордонними вченими дали змогу виявити множинність підходів до дефініцій і сформувати авторську думку стосовно їх трактування. Дисертантом обґрунтовано, що особливості сучасних трансформаційних процесів, що нині відбуваються в регіональних економічних системах, а також глобальні тенденції розвитку світової економіки актуалізують проблему розвитку продуктивних сил у модернізаційному вимірі. При цьому під модернізацією продуктивних сил автор розуміє систему стратегічних заходів інституціонального, організаційно-економічного, інвестиційно-інноваційного та управлінського характеру, яка спрямована на якісно новий розвиток, удосконалення техніко-експлуатаційних якостей засобів виробництва та їх якісне оновлення, ефективне використання інтелектуального потенціалу з активним задіянням людського креативу з притаманними йому освітніми та кваліфікаційними характеристиками, раціональне використання яких у поєднанні з іншими ресурсами забезпечує досягнення конкурентних переваг в умовах посилення процесів інтеграції. Дисертантом обґрунтовано, що регіональний розвиток в Україні потребує посилення впливу важелів державного регулювання. У цьому зв’язку особливої уваги потребує модернізація інституціональної складової регіонального розвитку, адже складність та задавненість багатьох соціальних проблем, нестабільний стан національної економіки, політичні загрози, які спричинені військовою агресією Росії, не дозволяють спрямувати механізми державного управління на задіяння просторового потенціалу та реалізацію конкурентних переваг регіональних господарських систем. У дослідженні доведено, що трансформація суспільних систем, перехід до інноваційної економіки змінює склад та співвідношення важливості факторів, що відображають локалізаційний аспект розвитку продуктивних сил у сучасних умовах. На думку автора, вони являють собою сукупність аргументів та суттєвих умов, які зумовлюють активізацію розвитку потенційних можливостей продуктивних сил з урахуванням таксономічних одиниць різного рівня. У роботі зауважено, що кількість факторів, що впливають на локалізаційний аспект розвитку продуктивних сил, досить значна, і в кожному конкретному випадку мають конкретні форми прояву. Аналізуючи економічні теорії, присвячені обґрунтуванню процесу локалізації продуктивних сил, автором систематизовано й узагальнено перелік основних факторів, що сприяють локалізації та концентрації розвитку продуктивних сил. Доведено, що деконцентрація владних відносин в умовах відсутності галузевого управління економікою має стати своєрідним каталізатором локалізації продуктивних сил і парадигмальним базисом модернізації економічного простору України. У дисертаційному дослідженні запропоновано введення в науковий обіг авторської дефініції концепту «локалізація економічного простору» в сучасних умовах як сукупності чинників, важелів, механізмів та управлінських дій на регіональному й місцевому рівнях, які зумовлюють нові підходи до модернізації структури та просторової організації національного господарства на засадах сталого розвитку та створення передумов до активного використання ресурсного потенціалу, формування кластерних, мережевих та інших новітніх виробничих формувань у складі територіальних господарських систем. Автором аргументовано, що економічні закони та закономірності визначають розвиток секторальних та просторових аспектів відносин у національному господарстві, регулюють формування економічного базису суспільства. Доведено, що пізнання закономірностей дозволяє вибрати найефективніші варіанти локалізації виробництва, цілеспрямовано організувати територію відповідно до вимог регіональної економіки, а їх ігнорування веде до великих економічних втрат. Під закономірностями розвитку продуктивних сил автор розуміє об’єктивно існуючий, постійний причинно-наслідковий взаємозв’язок між економічними сферами та явищами в регіональному економічному просторі. У роботі глибоко проаналізовано принципи модернізації продуктивних сил в контексті сучасної регіональної політики, під якими дисертант розуміє стисло викладені науково обґрунтовані положення та ідеї, які формують фундамент за діяння продуктивних сил і виступають основою, якою має керуватися суспільство при розвитку продуктивних сил на певному історичному етапі з метою забезпечення раціонального використання продуктивних сил і ефективного регіонального розвитку. На думку автора, до їх переліку доцільно додати принцип протеджентності, який полягає в тому, що кожному регіону характерна власна стратегія розвитку, потенціал продуктивних сил, темпи комерціалізації інновацій та власне середовище. У дисертаційному дослідженні автором запропоновано концептуальний підхід до визначення рівня модернізації продуктивних сил, який пропонується визначити за допомогою аналізу таких його складових, як рівень модернізаційного стану економічної сфери, людського розвитку та стану навколишнього середовища. Проаналізовано динаміку та тенденції використання ресурсного потенціалу регіонів, проведено ранжування регіонів та окреслено динамічні зміни в рейтингу за кожним із досліджуваних показників. Виявлено асиметричний розвиток регіонів, що пояснюється суттєвими прогалинами в інституціональному середовищі та владними діями в умовах кадрової нестабільності центральних органів виконавчої влади. Автором доведено, що модернізаційні пріоритети розвитку економіки, в умовах загострення конкурентної боротьби та обмеженості ресурсів вимагають широкого новаторського підходу та максимального залучення інноваційного потенціалу саме на мезорівні. Інновації є стимулом для конкурентоспроможного розвитку підприємств, формують провідні позиції та можливість виходу на світові ринки. Окреслено вектори розвитку та проаналізовано динаміку змістовних характеристик інноваційно-інвестиційної домінанти в регіональному розвитку продуктивних сил. З урахуванням того, що модернізаційні пріоритети розвитку економіки, загострення конкурентної боротьби, насичення ринків, обмеженість ресурсів вимагають широкого новаторського підходу та максимального залучення інноваційного-інвестиційного потенціалу продуктивних сил регіонів. Здійснено моніторинг рівня модернізації продуктивних сил, за результатами рейтингового оцінювання якого автором виділено 4 групи регіонів: регіони з високим РМПС, регіони з РМПС вище середнього, регіони з середнім та низьким РМПС. Проведено рейтингове оцінювання регіонів за динамічними змінами рівня модернізації продуктивних сил і виділено стабільні регіони; регіони, що тяжіють до стабільності; регіони, рейтинги яких характеризувались різким підйомом/спадом; регіони, рейтинги яких суттєво змінювались у різних напрямах. Досліджено науково-освітній потенціал як реконструктивну основу знаннєвої економіки, проведено ранжування регіонів України та проаналізовано динамічні зміни. Доведено, що прискорення розвитку економіки України та її інтеграція в міжнародний простір у середньостроковій і довгостроковій перспективі визначатимуться результатами використання наявного науково-освітнього потенціалу вітчизняної науки та підвищенням ролі науки як впливового інституту й рівноправного партнера в соціально-економічних відносинах. Віддаючи належне важливості загальнодержавних програм для реалізації пріоритетних напрямів національної економіки та формування її конкурентних переваг в умовах глобалізації, необхідно підкреслити вагомість цільових програм формування локальних промислових агломерацій, відновленню сільських територій, модернізації інфраструктурного потенціалу, раціонального природокористування та охорони довкілля. Дисертантом удосконалено етапність розробки й реалізації цільових наукових, науково-технічних та інноваційних програм, що ґрунтується на виокремленні організаційної та формуючої складових, а також дослідженні важелів впливу на сталий просторовий розвиток. Розкрито сучасний стан інституціонального ядра функціонування регіональної економіки в умовах посилення конкурентоспроможності. Обґрунтовано авторську позицію, що основними завданнями сучасної системи управління в Україні мають стати гармонізація реконструктивно-модернізаційної моделі в поєднанні з інституціоналізацією на рівні держави та підвищення ролі територіальних громад у комплексному і збалансованому розвитку всіх таксономічних одиниць. Розроблено реконструктивномодернізаційні аспекти становлення нового інституціонального ядра. Досліджено модернізаційні аспекти просторової організації господарських систем в сучасних умовах. Обґрунтовано й доведено практичну доцільність концептуальної моделі формування та розвитку агропромислового кластеру регіону, в основу якої закладено структурні модернізацію економічного простору, вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем завдяки ефективному використанню наявних просторових ресурсів. Аргументовано авторську позицію щодо стратегії впливу органів иконавчої влади на процеси комплексного територіального розвитку та ідентифіковано позитивні ефекти як результати її реалізації. Здійснено деталізований аналіз повноважень місцевих органів виконавчої влади, який базується на розмежування галузевих повноважень органів влади на регіональному рівні, територіальних громад та регіональних органів місцевого самоврядування. Розроблено управлінську модель гармонізації впливу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства на процеси модернізації продуктивних сил в умовах посилення процесів євроінтеграції.
The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodical provisions, development of scientific and practical recommendations on modernization of productive forces taking into account strategic landmarks. In the research process, it is proved that the assessment of the state of the regions has many areas, but all of them are based on key theories and concepts of regional development and the doctrines of space and its significance in the economy. The analysis of theoretical approaches to the development of productive forces as a dynamic, closely related process to natural, economic and social conditions forms a complex perception of the economy taking into account the achievements of scientific and technical progress and the dominant role of the human factor in all spheres of social life. That is why the emphasis is placed on the fact that the territorial aspects are of paramount importance in the system of scientific approaches to research of constructive aspects in productive forces development. The study of definition of such categories as “regional economic space”, “regional economic system” carried out by domestic and foreign scientists made it possible to reveal the multiplicity of approaches to definitions and form the author’s opinion concerning their interpretation. The dissertation substantiates that peculiarities of modern transformational processes, which now take place in regional economic systems, as well as global tendencies of the world economic development, bring the problem of productive forces development in modernization dimension up to date. At the same time, the author understands the modernization of productive forces as a system of strategic measures of institutional, organizational and economic, investment and innovative and managerial nature, which is aimed at a qualitatively new development, improvement of technical and operational parameters of the means of production and their qualitative renewal, effective use of intellectual potential by means of active engagement of human creativity with the inherent educational and qualification characteristics. The rational use of the above in conjunction with other resources ensures competitive advantages in the setting of increase in integration processes. The dissertation gives rationale that regional development in Ukraine requires strengthening of influence of the state regulation levers. In this regard, special attention deserves modernization of institutional component of the regional development, as the complexity and limitation of many social problems, unstable national economy, and political threats caused by the military aggression of Russia do not allow to direct the mechanisms of the state administration towards engagement of spatial potential and implementation of competitive advantages of regional economic systems. The study proves that transformation of social systems and transition to an innovative economy changes the composition and correlation of factors reflecting the locational aspect of productive forces development in the modern context. According to the author, they represent a set of arguments and significant conditions that lead to activation of potential opportunities for productive forces taking into account the taxonomic units of different levels. This paper highlights that there is a good deal of factors, which influence the localization aspect of productive forces development, and each case shows specific forms of their manifestation. While analyzing the economic theories on the substantiation of productive forces localization, the author systematized and summarized a list of the main factors that facilitate localization and concentration of productive forces development. It is proved that in the absence of sectorial management of economy, the concentration of authoritative relations should become a kind of an accelerator for localization of productive forces, as well as a paradigm basis for modernization of the economic space of Ukraine. The dissertation proposes to introduce the author’s notion of “localization of the economic space” in the modern context as a set of factors, levers, mechanisms and managerial actions at the regional and local levels, which determine new approaches to modernization of a structure and a spatial organization of the national economy on the basis of a sustainable development and laying the groundwork for active use of resource potential, formation of cluster, network and other latest production formations as part of territorial economic systems. The author reasons that economic laws and predicted patterns determine the development of sectorial and spatial aspects of relations in the national economy, and regulate the formation of the economic basis of society. It is proved that understanding of those patterns allows to choose the most effective options for localization of production, to organize the territory according to the requirements of a regional economy, and their disregard leads to big economic losses. The author understands the patterns of productive forces development as оbjectively existing, permanent cause-effect relationship between economic spheres and phenomena in regional economic space. This thesis deeply analyzes the principles of productive forces modernization in the context of modern regional policy, which a candidate for a degree understands as briefly outlined scientifically proven provisions and ideas that form the ground for involvement of productive forces and are the basis, which should be taken by society as a guideline in productive forces development during a certain historic period, in order to ensure the rational use of productive forces and effective regional development. According to the author, it is advisable to add to their list the principle of protegento, which means that each region has its own development strategy, productive forces potential, the pace of innovation commercialization and the environment. The author of the thesis suggests a conceptual approach to determining the level of productive forces modernization, which is proposed to be determined by analyzing such components as a level of modernization state of economic sphere, human development and the state of environment. The dynamics and tendencies of using a resource potential of the regions are analyzed. The regions are ranked and dynamic changes in the rating by each of the investigated parameters are outlined. The asymmetric development of the regions is determined as a consequence of significant gaps in the institutional environment and actions of the authorities in the setting of personnel instability of central executive bodies. The author proves that the modernization priorities of economic development in the setting of aggravated competition and limited resources require a wide innovative approach and maximal involvement of innovative potential at the mesolevel. Innovation is an incentive for competitive development of enterprises. It forms the leading position and the possibility for entering the world markets. The paper outlines the vectors of development and analyzes the dynamics of meaningful characteristics of innovation and investment dominant idea in regional development of productive forces. Taking into account that modernization priorities of economic development, aggravation of competitive struggle, market saturation, and limited resources require a wide innovative approach and maximal involvement of innovation and investment productive forces of the regions. Monitoring of productive forces modernization level (PFML) is carried out. Based on its rating assessment the author allocated 4 groups of regions: regions with high PFML, regions with upper-middle PFML, regions with middle and low PFML. The rating assessment of regions by dynamic changes of productive forces modernization level is carried out, which revealed the following regions: stable regions; regions that gravitate toward stability; regions with a dramatic rise/fall in ratings; regions with significant changes of ratings in different directions. The scientific and educational potential is investigated as a reconstructive basis of the knowledge economy; the regions of Ukraine are ranked and dynamic changes are analyzed. It is proved that acceleration of economic development of Ukraine and its integration into international space in the mid- and long-term prospective will be determined by the results of existing scientific and educational potential of national science and by increasing the role of a science as an influential institute and an equal partner in socio-economic relations. Paying tribute to the importance of national programs for the realization of priority areas of the national economy and formation of its competitive advantages in the setting of globalization, it is necessary to emphasize the significance of target programs for formation of local industrial agglomerations, restoration of rural areas, modernization of infrastructure potential, rational use of natural resources and environment protection. The candidate for a degree has improved a stage-by-stage approach to development and realization of target scientific, technical and innovative programs, based on the separation of organizational and formational components, as well as a study of levers of influence on sustainable spatial development. The paper reveals a current state of the institutional core of functioning of regional economy in the setting of competitiveness enhancement. The author gives rationale for a point of view that the main tasks of a modern management system in Ukraine should be harmonization of the reconstructive and modernization model in conjunction with institutionalization at the state level and increasing the role of territorial communities in a comprehensive and balanced development of all taxonomic units. Reconstructive and modernization aspects of the formation of the new institutional nucleus are developed. The modernization aspects of the spatial organization of economic systems in the modern setting are investigated. The practical feasibility of a conceptual model for formation and development of the regional agro-cluster is substantiated and proven based on structural modernization of economic space, solution of economic, social and ecological problems due to effective use of existing spatial resources. The author's point of view on the strategy of influence of the executive authorities on the processes of complex territorial development and the positive effects of its realization are identified. A detail analysis of the powers of local executive bodies is carried out, which is based on the separation of sectorial powers of authorities at the regional level, territorial communities and regional local authorities. The managerial model of the harmonization influence of central and local executive bodies, local self-government bodies and institutes of civil society on the processes of productive forces modernization in conditions of strengthening of European integration processes is developed.

Доведено необхідність становлення в незалежній Україні інноваційної моделі розвитку економіки, котра сприятиме модернізації виробництва, підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, покращенню експортного потенціалу країни у світовому науково-технологічному просторі, досягненню високих темпів зростання в умовах сталого економічного розвитку.
The necessity of establishing an innovative model of economic development in independent Ukraine, which will promote modernization of production, increase the competitiveness of the national economy, improve the country's export potential in the world scientific and technological space, achieve high growth in sustainable economic development.

Целью данного проекта является разработка теоретических и методических подходов к управлению качеством и эффективности сервисного центра ООО «АМК-Екатеринбург» и обеспечение устойчивого дальнейшего развития. Проведенное исследование позволило доказать актуальность проблемы повышения эффективности производственной деятельности СТОА и сформулировать ряд теоретических выводов и практических рекомендаций. Особую значимость в обеспечении безопасности автомобильной техники сейчас приобретают автотехцентры автомобилестроительных компаний, составляющие фирменную сеть послепродажного обслуживания автомобилей, инфраструктура которых обеспечивает социальную и экономическую эффективность использования автомобилей. Сфера предоставления услуг должна функционировать таким образом, чтобы полностью удовлетворять требования клиентов с возможно малыми затратами средств и времени. Было проведено исследование практики управления качеством ПАО «АВТОВАЗ», а также произведен анализ предприятия ООО «АМК-Екатеринбург». Сбор, обработка и анализ показателей спроса на услуги ООО «АМК-Екатеринбург» позволяют целенаправленно подойти к их прогнозированию с целью изучения возможностей предприятия по удовлетворению обращений клиентуры по ТО и ремонту на перспективу. Расчет основных технико-экономических показателей показывает нам, что в целом предприятие работает эффективно. Выполнив технико-экономическое сравнение вариантов предприятия до модернизации и после, наиболее целесообразным из них является проектный вариант.
The aim of this project is to develop theoretical and methodological approaches to managing the quality and effectiveness of the service center of LLC AMK-Yekaterinburg and ensuring further development. The study allows us to prove the relevance of the problem of improving the efficiency of production activities of service stations and formulate a number of theoretical conclusions and practical recommendations. At present, auto-technical centers of the automotive industry have been acquired, which make up the company’s after-sales service network of automobiles, and the infrastructure that ensures the social and economic efficiency of car use. The scope of the provision of services should operate in such a way as to fully meet the requirements of customers with low cost and time. A study of the quality management practice of PJSC AvtoVAZ was carried out, as well as an analysis of the enterprise LLC AMK-Yekaterinburg. The collection, processing and analysis of demand indicators for the services of AMK-Yekaterinburg LLC allow you to purposefully switch to their forecasting in order to explore opportunities to meet customer needs. Calculation of the main technical and economic indicators shows that the company works efficiently. A technical and economic comparison of the project options before modernization and after has been issued, the most appropriate of which is the project version.

Gospodarstwo rolne jako współuczestnik rynku gospodarczego, ulokowane jest w wielopłaszczyznowej regulacji zarówno na gruncie prawa krajowego i wspólnotowego. Klasyczne ujęcie czynników produkcji (praca, kapitał oraz ziemia), klasyfikuje gospodarstwo rolne jako swoistego rodzaju przedsiębiorstwo, które objęte jest odrębną i preferencyjną regulacją prawną, z uwagi na strategiczny charakter i rolę dla każdego Państwa i funkcjonującego w nim społeczeństwa. W pracy poruszono zagadnienia uwarunkowujące procesy legislacyjne w kontekście konkretnych zdarzeń polityczno-gospodarczych, które odzwierciedlały całokształt przybieranych przez Państwo koncepcji i modeli rolnictwa, jak również próbę wyważenie interesu prawa własności względem nakładanych obowiązków administracyjnych. Główny akcent w pracy położono na gospodarstwa rodzinne prowadzone przez rolników indywidualnych, które stanowią egzemplifikacje przyjętej normy programowej, wyrażonej w art. 23 Konstytucji Rzeczpospolitej Polskiej. Charakteryzując metody badawcze przybrane w pracy, wymienić należy przeprowadzoną analizę w oparciu o metodę prawno-dogmatyczną, historyczną, prawno-porównawczą z elementami statystycznymi oraz analizy typu SWOT. Dwie pierwsze z nich najpełniej pozwalają wyprowadzić wnioski dotyczące czynników kształtujących ustrój rolny w Polsce. Dwie kolejne ukazują bezpośrednie relację związanie z ówczesnym rolnictwem oraz płaszczyzną ekonomiczno-społeczną-prawną. Rozdział pierwszy został poświęcony zagadnieniom związanym z ewolucją instytucji gospodarstwa rolnego i jego prawnymi uregulowaniami. Przyjrzano się w nim źródłom pojęć oraz definicji gospodarstwa rolnego w ujęciu konstytucyjnym, administracyjnym i cywilistycznym. Podniesiono także kwestie dotyczące polityki rolnej, zasadności regulacji ochronnych i ustawowego wsparcia gospodarstw rolnych. Rozdział drugi zawiera charakterystykę i ocenę korelacji prawa rolnego względem pozostałych dziedzin prawa. W dalszej części ukazano odrębność systemu ubezpieczeń społecznych, podatków, systemu obrotu i ochrony nieruchomości rolnych, odstępstwa rolnego oraz systemów wsparcia i ochrony zasobów środowiska naturalnego w gospodarstwach rodzinnych. Wyjątkowo istotną materią tego rozdziału jest również nadal aktualna kwestia egzekucji świadczeń pieniężnych z majątku gospodarstwa rolnego. Rozdział trzeci odnosi się do zagadnień związanych z prawno-ekonomicznymi regulacjami wsparcia rodzinnych gospodarstw rolnych, w których skoncentrowano się na tematyce wpływu WPR, założeniach EFRROW, PROW w latach lata 2014–2020 i innych systemach wsparcia dla rodzinnych gospodarstw wiejskich. Rozdział czwarty zawiera analizę komparatystyczną ustroju i rozwiązań prawnych zapewniających wsparcie dla rodzinnych gospodarstw rolnych stosowanych w Polsce i wybranych krajach Unii Europejskiej. Postawione w wstępie pracy hipotezy badawcze rozwinięto w tezach i uzasadnieniu zawartym w zakończeniu. Rozważania oparto na twierdzeniu, iż ustawodawca otacza coraz to większym zakresem regulacji tryb i funkcjonowanie gospodarstw rolnych, co determinuje pozycję prawną gospodarstwa rolnego w licznych aktach normatywnych. Wyjątkowość sektora agrarnego dodatkowo ustawodawca uwydatnia poprzez rozwinięcie oddzielnych regulacji oraz odmiennego podejścia i ujęcia sfery majątkowej rolników, jak też ich obowiązków publicznych. Wysoce rozbudowana konstrukcja instrumentów regulacyjnych stawia gospodarstwa rolne jako równoprawny podmiot gospodarczy z zapewnioną uprzywilejowaną pozycją w stosunku do silniejszych kapitałowo podmiotów na rynku gospodarki wolnorynkowej, niemniej czynniki globalizacyjne spowodowały, że do dziś wiele osób traktuje rolnictwo w sposób bagatelizujący, wynikający najprawdopodobniej z niezrozumienia znaczenia i specyfiki tego sektora, w stosunku do ogólnoświatowej części systemu gospodarczego.
An agricultural holding as a co-participant of the economic market, is located in a multifaceted regulation both on the basis of national and EU law. The classic view of production factors (labor, capital and land) classifies an agricultural holding as a kind of enterprise, which is covered by a separate and preferential legal regulation, due to its strategic character and role for each State and the society functioning in it. In the dissertation issues were raised related to legislative processes in the context of specific political and economic events, which reflected the entirety of concepts and models of agriculture adopted by State, as well as an attempt to the balance between interest of property rights with imposed administrative obligations. The main emphasis was put on family farms conducted by individual farmers, which is exemplifications of the accepted program norm, expressed in art. 23 of the Constitution of the Republic of Poland. Characterizing the research methods adopted at work, mention should be made of the analysis based on the legal-dogmatic, historical, legal-comparative method with statistical elements and SWOT analysis. The first two of them allows to draw the most complete conclusions about the factors shaping the agricultural system in Poland. Two next shown a direct relation with the then agriculture and the economic-social-legal plane. The first chapter was devoted to issues related to the evolution of an agricultural institution and its legal regulations. It looked at the sources of concepts and definitions of a farm in constitutional, administrative and civilian terms. Also raised issues related to: agricultural policy, the legitimacy of protective regulations and statutory support for farms. The second chapter contains the characteristics and assessment of the correlation of agricultural law in relation to other areas of law. In the following, the author shows separateness of the social security system, taxes, the system of trade and protection of agricultural real estate, agricultural exemption and support and protection systems for natural resources in family farms. An extremely important matter of this chapter is also the current issue of the judicial execution of cash benefits from farm property. The third chapter refers to issues related to legal and economic regulations for supporting family farms, which focus on the impact of the CAP, EAFRD objectives, RDPs in the years 2014-2020 and other support systems for family rural households. The fourth chapter contains a comparative analysis of the system and legal solutions that provide support for family farms used in Poland and selected European Union countries. The research hypotheses put forward in the introduction were developed in the theses and substantiation contained in the conclusion. The considerations were based on the claim that the legislator surrounds the mode and functioning of farms holdings by increasing range of regulation, what determines the legal position of an agricultural holding in numerous normative acts. The legislator emphasizes the uniqueness of the agrarian sector by developing separate regulations and different approach and recognition of the farmers property sphere, as well as their public duties. The highly developed construction of regulatory instruments places agricultural holdings as an equal economic entity, with a privileged position in relation to stronger capital market players in free market economy. However, globalization factors have caused that many people still treat agriculture in a downplaying manner, probably resulting from a misunderstanding of the importance and specificity of this sector in relation to the global economic system.