Добірка наукової літератури з теми "Philological education"

The article deals with the integrative and differentiated nature of the discipline Latin in the paradigm of education of philologists – specialists in Romance and Germanic languages. It is proved that Latin, integrating with a number of disciplines of professional training of philologists in the context of philological education, contributes to the theoretical training of linguists. At the same time, it is determined that the course of Latin should clearly meet the needs of future professionals, and thus take into account their professional orientation. Therefore, there is a need to differentiate the content of education depending on the specialty of philology students.

The development of all spheres of public life is associated with the optimization of information processes (collection, storage, processing, transmission of information), so modern society is called information. Modern information and communication technologies play an important role in teaching a foreign language in non-philological higher education institutions. The organization of education using electronic tools allows significant deepening the professional knowledge and optimizing the educational process for students. Modern lexicography has significantly expanded and strengthened its tools with computer technology for creating and using dictionaries. Special programs (databases, computer files, word processing programs) let us automatically generate dictionary entries, store dictionary information and process it. The purpose of the study is to reveal the specifics of computer lexicography use for training managers in a modern agricultural university. To achieve this goal, a set of methods was used: theoretical: comparison and generalization (study of the degree of scientific development of the term “computer lexicography”), analysis, synthesis and generalization of psychological, pedagogical and methodological literature, theoretical forecasting and modeling of computer lexicography to determine scientific bases of the researched problem; empirical: diagnostic methods (interviews, interviews with teachers, questionnaires, analysis of products of professional activity of teachers, which provide philological disciplines in teaching the agricultural managers). The analysis of the problem showed its insufficient representation in modern scientific works. The article characterizes the role of disciplines of the philological cycle in the professional training of higher education students majoring in “Management”; the term “computer lexicography” is defined and its typology is singled out; the conditions for the introduction of computer lexicography in the educational process of agricultural universities are determined; analyzed software for the introduction of elements of computer lexicography in training the marketing specialists in agricultural universities; the positive and negative aspects of the use of computer lexicography as a component of education are revealed. The article for the first time revealed the specifics of the use of computer lexicography in teaching the philological disciplines for the specialty “Management” at the universities in the agricultural sector. The variety of trends in the introduction of computer lexicography at all stages of teaching the discipline is obvious, and, in particular, the variety of approaches to the creation of electronic dictionaries of different types. The obtained results allow deepening the knowledge of future specialists in the field of management, expanding the interests of higher education seekers, simplifying the work of students with special terminology, systematizing the acquired knowledge, improving the quality of philological disciplines through the introduction of information and communication technologies.

The article reveals the place of non-formal education in the system of continuing education, the essential characteristics of this concept, its role in the implementation of philological training of future educators. Various aspects of non-formal education (essence, factors, potential, principles, stages, methods, forms, etc.) are analyzed, the developing potential of non-formal education and the mechanism of its influence on the professional self-development of the future educator are presented. The author determined that philological training involves the creation of optimal conditions for learning language and literature, stimulating speech and mental activity of students; development of their critical thinking, language personality, multiple intelligence, ability to conceptually model information; expanding the knowledge space taking into account the individual styles and learning strategies of students. The philological competence of the future preschool educator is a holistic personal education, which includes cognitive, communicative, linguistic, research and personal competence. Particular attention is paid to specific forms of non-formal education, which are aimed at achieving a high level of philological competence.

The study of domestic philological education as a holistic and systemic phenomenon involves its study, both from the point of view of historical retrospective and in the context of modern innovative settings. Meanwhile, the scientific field related to the study of the interaction of traditions and innovations in the evolution of domestic philological education has not received due understanding by now. Within the framework of the indicated problem, questions arise, the solution of which in modern conditions has special acuteness and topicality. What are the trends and dynamics of changes in the interaction of traditional and new experience in the development of domestic philological education? What factors influence the nature of the interaction of traditions and innovations in the development of the theory and practice of domestic philological education? What does analysis and understanding of the interaction of traditions and innovations in the historical past of Russian philological education give to assess its current state and, no less important, to predict its future development? The list of these questions indicates the seriousness and scope of the study. The dynamism of global changes in the world, the change in the economic and socio-cultural patterns in the country contributed to the fact that higher education had to flexibly respond to the current situation in the training of personnel.

This article describes the effectiveness of the use of visual-didactic games in environmental education of preschool children, as well as the requirements for it, and provides an example of a visual-didactic game.

The article considers the possibility of using grid technology to develop the skills of foreign-language written speech of students of the specialized philological class. The methodological potential of grid technology in teaching foreign-language written speech to senior students is reflected. The features of the profile philological class characterized by an indepth study of the foreign language and the block of philological disciplines, is presented. The possibility of using information and communication technologies to develop the skills of students ‘written speech at the specialized stage of education is justified.

The article analyzes the reflection of the problems of philological education in modern Russia by the professional pedagogical community through the prism of the collision of different conceptual approaches. The relevance of the topic is connected with the need to build an effective state policy in the field of philological education, both in school and in high school. According to the authors, the greatest difficulties in solving most of the problems are associated with disagreements in the views of different participants of the educational process on the questions about structure and content of the invariant and options for teaching Russian language and literature. The authors suggest a way out of this situation in recognition of the fact that an invariant is necessary, but its definition should take into account its compliance with all established criteria and that its content should be audited from time to time. To overcome the existing conceptual differences and disagreements, it is proposed to create a special dictionary of concepts of philological education, to work on which to attract representatives of all categories of participants in the educational process. It is also concluded that the literal borrowing of educational methods from the Western systems of education and evaluation can not be recognized as useful without their adaptation to the realities and traditions of the Russian school.

This thesis examines the views of a number of educational actors about the impact of a broad range of educational reforms upon philological Greek Cypriot teachers' professionalism. The empirical component of the study gathers evidence from a variety of educational professionals, and presents data from a series of focus group interviews with philological class teachers, deputy heads and head teachers as well as from a number of individual interviews with professionals in more senior positions such as inspectors, implementers and teacher trainers. The main rationale for the use of a variety of accounts to investigate philological teachers' understanding of their professionalism as well as their responses to past and future educational reforms rests within the need of the study for data triangulation. An extended literature review focuses on the international arena of debate on professionalism, includes a critical discussion of the impact of managerial and neo-liberal educational reforms upon teachers' professional identities. In addition, global as well as economic, political and cultural factors within the Greek Cypriot context are debated in the light of incoming managerial reforms. The thesis' main argument is that, given the historical, cultural and political tensions facing Greek Cypriot education, as well as future challenges, a managerialist approach would fail to provide the reflective and critical perspective that philological teachers need. Such values are highly important for educating Greek Cypriot citizens about the new European and global realities required for a possible future bi-communal and federal Cypriot state. Hence, this thesis calls for a 'discourse-based' ethics and 'reflexive' approach to professionalism, which is used as an ethical compass for repaying attention to what might be lost from teachers' professional repertoire in the aftermath of such reforms.

Дисертація присвячена проблемі теорії і практики професійної підготовки філологів. У дисертації проаналізовано систему професійної підготовки філологів в університетах у США, визначено її теоретико-методологічні, організаційні та дидактичні засади, окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні. У межах дисертаційного дослідження здійснено ґрунтовний аналіз педагогічних, психологічних, історичних, філософських наукових праць з проблеми; уточнено та інтерпретовано основний поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Компаративний характер дослідження зумовив необхідність обґрунтування його концептуальних засад з позицій теоретичного, методологічного та практико-прогностичного концептів. Методологічними орієнтирами наукового пошуку обрано системний, цілісний, компаративний, міждисциплінарний, інтегративний та культурологічний підходи. На підставі вивчення термінологічного поля проблеми дослідження та професійних функцій філолога підсумовано, що зміст філологічної освіти передбачає інтеграцію соціально-гуманітарного, лінгвістичного, літературознавчого, культурознавчого, етнографічного, перекладацького, інформаційно-комунікаційного та інших складників, що зорієнтовані на формування компетентного фахівця інтегративного типу: філолога-перекладача, філолога-лінгвіста / прикладного лінгвіста, філолога-літературознавця, філолога-мовознавця, філолога-етнографа загалом культуромовної особистості. Як напрям підготовки вона представляє предметні галузі мовознавства, літературознавства, перекладу, етнографії, прикладної лінгвістики тощо. Концептуальне підґрунтя професійної підготовки філологів схарактеризовано на основі взаємозв’язку наукових теорій, обґрунтованої методології, педагогічних закономірностей організації освітнього процесу в ЗВО, положень педагогічної компаративістики, комплексу наукових підходів (системний, інтегративний, антропологічний, особистісно орієнтований, аксіологічний, лінгвокультурологічний, компетентнісний, діяльнісно-праксеологічний, кроскультурний, міждисциплінарний, прогностичний), сучасних вимог до професійної діяльності філолога. В основу дослідження покладено системний підхід, що уможливив структурно-функціональний аналіз професійної підготовки філологів у США з позицій цілісності, а також дав змогу розглядати її як системне явище, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів. Визначені концептуальні та методологічні орієнтири засвідчують багатоаспектний і міждисциплінарний характер проблеми, можливість її розв’язання в різних вимірах. З’ясовано сучасні вимоги до професійної діяльності філолога в умовах лінгвальної глобалізації та інформатизації, інтенсифікації міжкультурних зв’язків. Сучасний філолог має досконало володіти інтегрованими лінгвістичними, соціокультурними, літературними знаннями, теорії й практики перекладу, текстолінгвістики, різновидів іншомовних дискурсів, жанрових конвенцій, способів добору еквівалентів у перекладі; інтегрованими уміннями з стандартизації та уніфікації науково-технічної термінології, автоматичного анотування, концептуального моделювання інформації; уміннями окреслювати сучасні тенденції в розвитку філологічної галузі; уміннями оперувати мовними й комунікативними стратегіями та тактиками; мовною здогадкою; навичками прогнозування результатів впливу глобалізації на еволюцію національної мови; мати критичне логічне, асоціативне й аналітичне мислення. На підставі історико-генетичного та хронологічного аналізу виокремлено сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, розроблено періодизацію становлення і розвитку філологічної освіти у США. Значну увагу приділено сучасним тенденціям розвитку філологічної освіти. Проаналізовано вплив на розвиток філологічної освіти в США просвітницької діяльності найбільш впливових організацій у сфері філологічної освіти, а також виокремлено пріоритетні й перспективні завдання. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади професійної підготовки філологів у США, зокрема встановлено, що вона ґрунтується на філософських, соціологічних, соціально-економічних, психологічних, педагогічних засадах, спрямованих на забезпечення державних та індивідуальних потреб. На підставі структурно-функціонального аналізу професійної підготовки філологів в університетах США з позицій цілісності схарактеризовано систему професійної підготовки філологів у США, що охоплює сукупність взаємопов’язаних структурних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного). Система професійної підготовки філологів у США функціонує на різних рівнях – державному, інституційному та особистісному. Визначено організаційні та дидактичні засади професійної підготовки філологів в університетах США. Проаналізовано форми, рівні та ступені філологічної освіти, вивчено різновиди освітніх програм для професійної підготовки філологів, схарактеризовано форми організації навчання студенів-філологів, розкрито процеси моніторингу якості філологічної освіти. У процесі дослідження простудійовано освітні програми 40 американських університетів у 20 штатах США. Схарактеризовано принципи професійної підготовки філологів в американському освітньому просторі (прагматичності, варіативності, керованої факультативності, релевантності, автономізації навчання, диверситивності, науковості, концентрації, ґрунтовності знань, фасилітації, послідовної апроксимації, одночасного вивчення мов і культур, культурної рефлексії, лінгводидактики, автентичності змісту навчального матеріалу, урахування білінгвізму студентів і галузевої спеціалізації, ситуативно-тематичної організації навчання, зворотного зв’язку, системності формування дослідницьких умінь; імпліцитності та експліцитності (способи подання навчального матеріалу, теми для спонукання студентів до пізнавального та інформаційного пошуку, поглиблення екстралінгвістичних знань тощо) тощо. Розкрито змістові характеристики професійної підготовки філологів в університетах США (навчально-пізнавальну, творчу, проектну, дослідницьку), що формують професійну компетентність філологів, яка включає такі компетенції: ключові (соціальна, загальнокультурна, комунікативна, проектувальна, екологічна, інформаційна, дослідницька, прагматична та ін.), фахові (лінгвальна, літературознавча, соціолінгвальна, кроскультурна, перекладацька, аналітична, лінгводидактична, етнографічна, дискурсивна, стратегічна, ілокутивна, термінологічна, аудитивна та ін.) та лідерські (міжособистісна, управлінська, організаційна, інноваційна, креативна та ін.). Висвітлено особливості використання інформаційно-комунікаційного освітнього простору для організації навчання майбутніх філологів, проаналізовано інноваційні методи та технології навчання: «колаборативне навчання», «незалежне навчання /дослідження», «кооперативне навчання», «самонавчання», «навчання в малих групах», «контекстне навчання», «мікровикладання», «спільне викладання», «рефлексивний менторінг», «мікрогрупове обговорення», «асинхронні дискусії», «семантичні графи», «інтелект-мапи», «проектно-орієнтоване навчання», «дослідницько-кероване навчання», «дослідницько-інформаційне навчання», «наративне навчання» тощо. Ці форми й методи забезпечують високий ступінь зворотного зв’язку між викладачем і студентами, активний обмін думками, високий рівень розвитку пізнавальної діяльності студентів, аргументованого, образного й критичного мислення тощо. Розкрито організацію самостійної роботи, практичного навчання та пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів. Виявлено високий рівень диверситивності практичної підготовки за термінами, формами, видами. Відповідно до напряму, спеціальності та спеціалізації професійної підготовки філологів в освітніх програмах передбачено соціолінгвістичну, лінгвістичну, літературну, краєзнавчу, інформаційно-аналітичну, діалектологічну, перекладацьку, педагогічну, етнографічну та інші види практики. Описано особливості внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості професійної підготовки філологів у США. Механізм контролю якості, форми й методи оцінювання навчально-наукових успіхів і досягнень студентів-філологів спрямовані на оцінювання програмних результатів навчання («standard-based assessment»); оцінювання кінцевих результатів навчання («outcome-based assessment»); оцінювання сформованості професійної компетентності («competency-based assessment»); оцінювання практичних навичок («performance-based assessment»); корекційне оцінювання «correction-based assessment»). Висвітлено організаційно-педагогічні засади професійної підготовки філологів у закладах вищої освіти України. Для виявлення спільних і відмінних підходів із метою запозичення позитивних надбань та запобігання помилкам у процесі реформування вищої філологічної освіти в Україні, проведено компаративно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та Україні за такими критеріями: законодавча база, управління освітою, фінансування, освітні заклади, рівні вищої освіти, освітні ступені, типи освітніх програм, тривалість навчання, форми навчання, вартість навчання, вступні вимоги, орієнтація освітньої програми, навантаження, зміст підготовки, використання інноваційних форм і методів організації навчання, застосування інформаційних та інтерактивних технологій, диверсифікація практичної підготовки студентів, самостійна робота студентів, форми контролю, акредитація, можливості працевлаштування тощо. Компаративний аналіз систем професійної підготовки філологів в Україні та США, здійснений на основі визначених критеріїв, дав змогу констатувати, що американська та українська системи професійної підготовки філологів мають як схожі, так і відмінні характеристики. Обгрунтовано можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для удосконалення та перспективного розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні трьох рівнях: державному, інституційному та індивідуальному. На цій оносві розроблено науково-методичне забезпечення для професійної підготовки філологів у ЗВО України. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: - уперше виконано цілісний системний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми професійної підготовки філологів в університетах США; простежено генезу й розроблено періодизацію становлення та розвитку філологічної освіти в США; схарактеризовано систему професійної підготовки філологів в університетах США як цілісну, динамічну й відкриту педагогічну структуру, що охоплює сукупність взаємопов’язаних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного); виявлено особливості професійної підготовки філологів в університетах США (побудова освітнього процесу на засадах компетентнісно-орієнтованої освіти; підготовка фахівця-філолога інтегративного типу; гнучкість системних зв’язків із незалежними фаховими організаціями; диверситивність освітніх програм (комбіновані, дуальні, спільні, міждисциплінарні); структурування змісту на засадах міждисциплінарності; професіоналізація та кар’єро-зорієнтована практична підготовка; інтерактивність, рефлексивність, фасилітаційність форм, методів і технологій навчання); проведено порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів в університетах США та України; окреслено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для обґрунтування концептуальних засад та перспектив розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні; - удосконалено навчально-методичне забезпечення професійної підготовки філологів в Україні (зміст дисциплін із фаху, розроблено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза»); - подальшого розвитку набули положення щодо реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці філологів; просвітницьких стратегій діяльності американських організацій у сфері філологічної освіти; напрямів державної мовної політики в США; професійних функцій філологів в умовах лінгвальної глобалізації. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що на основі результатів аналізу й узагальнення теоретичних і практичних засад професійної підготовки філологів у США розроблено та впроваджено навчально-методичне забезпечення, а саме: навчально-методичний комплекс для дисципліни «Зарубіжна література» (навчальна програма дисципліни «Зарубіжна література», навчальні посібники «Історія зарубіжної літератури ХХ століття», «Нариси із зарубіжної літератури ХХ – ХХІ століть», матеріали для самостійної роботи, зокрема вивчення твору Генрі Джеймса «Дейзі Міллер»); методичні рекомендації «Професійна підготовка лінгвістів: порівняльний аспект»; підготовлено міждисциплінарну освітню програму «Лінгвістична експертиза». Структуровано й оновлено зміст дисциплін «Історія зарубіжної літератури», «Література Англії і США», «Порівняльна професійна педагогіка». Представлені в дослідженні організаційно-педагогічні аспекти навчання студентів-філологів упроваджено в педагогічну практику для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення їхньої мотивації до виконання самостійних, індивідуальних та групових дослідницьких завдань. Прогностичний потенціал студії зумовлений можливістю організації на її основі подальших наукових розвідок із проблем філологічної освіти, педагогічної компаративістики. Матеріали дисертації можуть бути використані для подальшого розроблення освітньо-професійних та освітньої-наукових міждисциплінарних програм, вдосконалення змісту навчальних планів, навчальних курсів і спецкурcів; застосування інноваційних методів, технологій та засобів навчання. Результати наукового пошуку стануть у нагоді магістрантам, аспірантам, докторантам під час підготовки й реалізації досліджень.
The thesis is devoted to the problem of theory and practice of philologists’ professional training. The thesis analyzes the system of philologists’ professional training at US universities, defines its theoretical and methodological, organizational and didactic principles, outlines the possibilities of using innovative ideas of the US experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine. The thesis presents a thorough analysis of pedagogical, psychological, historical and philosophical scientific works on the problem under study, clarifies and interprets the basic concepts and terms of the research. The comparative nature of the research has caused the need to justify its conceptual foundations from the standpoint of theoretical, methodological and practical and prognostic concepts. The systematic, holistic, comparative, interdisciplinary, integrative and culturological approaches have been chosen as methodological guidelines for this scientific research. The study of terms related to the research problem and professional functions of the philologist concludes that the content of philological education involves integrating social and humanitarian, linguistic, literary, cultural, ethnographic, translation, information and communication and other components oriented towards forming a competent and integrative specialist: the interpreter/translator and philologist, the linguist/applied linguist and philologist, the literary critic and philologist, the ethnographer and philologist, etc. As a field of training, it represents the subject areas of linguistics, literary studies, translation, ethnography, applied linguistics, etc. The conceptual basis for professional training of philologists is characterized based on the interrelation between scientific theories, substantiated methodology, pedagogical patterns in the organization of the educational process in higher education institutions, principles of pedagogical comparativism, certain scientific approaches (systemic, integrative, anthropological, personality-oriented, axiological, linguocultural, competency-based, practice-oriented, cross-cultural, interdisciplinary, prognostic), modern requirements for professional activities of philologists. The thesis is based on a systematic approach which made it possible to structurally and functionally analyze professional training of philologists in the USA in the context of its integrity and consider it as a systemic phenomenon encompassing a set of interconnected structural components. The identified conceptual and methodological guidelines prove the multidimensional and interdisciplinary nature of the problem under study, as well as the possibility of solving it in various dimensions. The thesis specifies modern requirements for professional activity of philologists under the conditions of linguistic globalization and informatization, intensification of intercultural relations. A modern philologist should possess integrated linguistic, socio-cultural, literary knowledge, theory and practice of translation, text linguistics, types of discourse in foreign language, genre conventions, methods of selecting equivalents in translation; integrated skills in standardizing and unifying scientific and technical terminology, automatic annotation, conceptual modeling of information; be able to outline the current trends in the development of philology, operate language and communicative strategies and tactics, express linguistic thoughts, predict the effects of globalization on the evolution of the national language, have a critical logical, associative and analytical thinking. Based on the historical, genetic and chronological analysis, the thesis distinguishes a set of internal and external factors and elaborates the periodization of forming and developing philological education in the USA. Considerable attention is paid to modern trends in the development of philological education. The thesis analyzes the influence of philological education in the USA on educational activities of the most influential organizations in the field of philological education and identifies its priorities and further tasks. The thesis justifies theoretical and methodological principles of philologists’ professional training in the USA. Thus, it is found that it is based on philosophical, sociological, socioeconomic, psychological and pedagogical principles aimed at fulfiling the needs of the state and society. The system of philologists’ professional training in the USA is described based on the structural and functional analysis of philologists’ professional training at US universities in the context of its integrity. It covers a set of interrelated structural components such as legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic. The system of philologists’ professional training in the USA operates at state, institutional and individual levels. The thesis determines organizational and didactic principles of philologists’ professional training at US universities. It also analyzes the forms, levels and degrees of philological education, clarifies various degree programmes on professional training of philologists, describes the forms of organizing professional training of future philologists and reveals the processes of monitoring the quality of philological education. In the course of the research, degree programmes of 40 US universities in 20 different states have been considered. The thesis characterizes the principles of philologists’ professional training in the US educational space (pragmatism, variability, guided optionality, relevance, learner autonomy, diversity, scientificity, focus, knowledge consolidation, facilitation, gradual approximation, simultaneous study of languages and cultures, cultural reflection, linguodidactic, authenticity of educational content taking into account students’ bilingualism and specializations, situational and thematic organization of training, feedback, systematic development of research skills; implicitness and explicitness (the ways of presenting educational material; topics designed to motivate students towards cognitive and informative search, consolidation of extralinguistic knowledge, etc.). The thesis discloses the content characteristics of philologists’ professional training at US universities (educational, cognitive, creative, project and research activities) which form professional competency of philologists. It includes the following competences: core (social, universal cultural, communication, project, ecological, information, research, pragmatic, etc.), professional (linguistic, literary, sociolinguistic, cross-cultural, translation, analytical, linguodidactic, ethnographic, discursive, strategic, illocutionary, terminological, auditory, etc.) and leadership (interpersonal, managerial, organizational, innovative, creative, etc.) ones. The thesis reveals the features of using information and communication educational space to organize professional training of future philologists and analyzes innovative methods and teaching technologies: collaborative learning, independent study / research, cooperative learning, self-learning, learning in small groups, contextual learning, micro teaching, collaborative teaching, reflective mentoring, micro group discussions, asynchronous discussions, semantic graphs, mind maps, project-oriented learning, research-oriented learning, research- and information-oriented learning, narrative learning, etc. These forms and methods ensure proper feedback between lecturers and students and active exchange of views, promote the effective cognitive activity of students, as well as their analytical, figurative and critical thinking, etc. The thesis discloses the organization of independent work, practical training and research activity of future philologists. The thesis proves high-level diversity of philologists’ practical training in the context of its duration, forms and types. According to the subject field and specialization of philologists’ professional training, degree programmes include sociolinguistic, linguistic, literary, ethnographic, informational and analytical, dialectological, translation, pedagogical, ethnographic and other types of practical training. The thesis describes the features of internal and external monitoring of the quality of philologists’ professional training in the USA. The mechanism of quality monitoring and forms and methods for assessing educational attainment of philology students are aimed at standard-based assessment, outcome-based assessment, competency-based assessment and performance-based assessment. The thesis highlights the organizational and pedagogical principles of philologists’ professional training in higher education institutions in Ukraine. The peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively analyzed to identify the similar and different approaches with the aim to implement positive aspects of the US experience and prevent possible mistakes when updating higher philological education in Ukraine based on the following criteria: the legal framework, education management, financing, educational institutions, higher education levels, academic degrees, types of degree programmes, study duration, forms of training, tuition fees, admission requirements, focus of degree programmes, study load, training content, use of innovative forms and methods of training organization and information and interactive technologies, diversification of practical training, independent work, forms of assessment, certification, employment opportunities, etc. The comparative analysis of philologists’ professional training in Ukraine and the USA conducted based on certain criteria proves that the US and Ukrainian systems of philologists’ professional training are characterized by similar and different characteristics. The thesis justifies the possibility of using the US innovative experience to improve and develop the system of philologists’ professional training in Ukraine at state, institutional and individual levels. In this regard, relevant scientific and methodological support for professional training of philologists in Ukrainian higher education institutions has been elaborated. The scientific novelty of the obtained research findings implies that: – for the first time, the problem of philologists’ professional training at US universities has been integrally, systematically, comparatively and pedagogically analyzed; the origins and periods of forming and developing philological education in the USA have been traced and distinguished; the system of philologists’ professional training at US universities has been described as an integral, dynamic and open pedagogical structure, covering a set of interrelated components (legislative, normative, managerial, socioeconomic, institutional, target, strategic, personal, organizational, content and technological, diagnostic and productive, prognostic); the features of philologists’ professional training at US universities have been specified (the educational process based on the principles of competency-based approach; the focus on integrative professional training; the flexible system of connections between independent professional organizations; diversification of degree programmes (combined, double degree, joint, interdisciplinary); the structuration of training content based on interdisciplinarity; professionalization and career-oriented practical training; interactivity, reflexivity, facilitation of forms, methods and technologies of teaching and learning); the peculiarities of philologists’ professional training at US and Ukrainian universities have been comparatively and pedagogically analyzed; the possibilities of using the US innovative experience to justify the conceptual foundations and prospects of developing the system of philologists’ professional training in Ukraine have been outlined; – the educational and methodological support of philologists’ professional training in Ukraine (the content of professional subjects, the designed interdisciplinary degree programme on linguistic expertise) has been improved; – the provisions on the implementation of the competency-based approach in professional training of philologists, educational strategies for the activities of US organizations specializing in the field of philological education, relevant areas in the state language policy in the USA, professional functions of philologists in the context of linguistic globalization have been further developed. The practical significance of the obtained research findings consists in developing and implementing the educational and methodological support based on the results obtained from the analysis and generalization of theoretical and practical foundations of philologists’ professional training in the USA, namely the educational and methodical support of the subject “Foreign Literature” (the educational programme of the subject “Foreign Literature”, textbooks titled “The History of Foreign Literature in the 20th Century”, “The Essays on Foreign Literature during the 20th and 21st centuries”, relevant materials for independent study, in particular, for mastering “Daisy Miller” by Henry James), methodical recommendations, titled “Professional Training of Linguists: the Comparative Aspect”; the interdisciplinary degree programme on linguistic expertise has been elaborated. The content of such subjects as “The History of Foreign Literature”, “The Literature of England and the USA”, “Comparative Professional Pedagogy” has been structured and updated. The presented organizational and pedagogical aspects of training philology students have been introduced into pedagogical practice with the aim to enhance the educational and cognitive activity of students, as well as their motivation to engage in independent, individual and group research activities. The prognostic potential of the research is determined by the possibility of organizing further scientific research on the problems of philological education and pedagogical comparative studies. The thesis findings can be used to further develop educational, professional and scientific interdisciplinary programmes, improve the content of curricula, training courses and specialized courses, apply innovative methods, technologies and means of training. The obtained findings will be useful to master and doctoral students during the preparation and implementation of research.

Thesis advisor: Franco Mormando
Tra il 1410 e 1411, di ritorno dal suo viaggio di formazione in Grecia, il giovane Guarino tradusse in latino il Περὶ παιδῶν αγογὴς, opuscolo contenuto nel corpus dei Moralia e attribuito ad un maestro del circolo di Plutarco. Il testo greco riassumeva concetti educativi fondamentali nell’antichità, suggerendo un modello di educazione che mirava a formare un uomo laico, cittadino consapevole dei suoi doveri familiari, civili e religiosi. Questo concetto educativo, consono alla sensibilità umanistica di Guarino, spiega la sua scelta di tradurre in latino l’opera greca. Il De liberis educandis rappresenta, dunque, dal punto di vista del contenuto, un importante divulgatore di principi educativi per i secoli a venire e, dal punto di vista linguistico, una preziosa fucina di quel nuovo latino che andava formandosi all’inizio del XV secolo e di cui Guarino è uno dei primi artefici. Questo studio si propone di sottrarre il De liberis educandis dall’ombra e di aggiungere osservazioni sulla controversa attività di Guarino come traduttore. Sulla base di un dettagliato confronto linguistico tra l’originale greco e la versione latina di età umanistica, si può concludere che Guarino traduceva il testo greco con precisione, pur permettendosi qualche libertà dal punto di vista linguistico e culturale, come si dimostrerà con precisi riferimenti testuali. Il raffronto con l’originale greco rappresenta anche la base per avviare un’edizione critica dell’opuscolo latino che, assieme ad una traduzione in italiano, non è mai stata affrontata prima d’ora
Thesis (PhD) — Boston College, 2016
Submitted to: Boston College. Graduate School of Arts and Sciences
Discipline: Romance Languages and Literatures

The textbook is intended for the formation of linguistic and cultural competence of students based on a comparative analysis of the phraseological fund of English and Russian languages in an extralinguistic aspect, as well as for the development of foreign language competence through the use of English phraseological units in speech. Meets the requirements of the federal state educational standards of higher education of the latest generation. For students of various philological areas of bachelor's and master's degree preparation.

The textbook is intended for foreign students who speak Russian at the basic and first certification levels and master the official business and scientific styles of speech. The manual is made up of texts about the Southern Federal University that differ in their level of complexity. Each text is accompanied by pre-text and post-text tasks, including lexical and grammatical exercises aimed at the formation of speech competencies, as well as at repetition and deeper assimilation of the language material studied in the framework of the main courses of Russian as a foreign language. The textbook can be used as an additional source of materials for teaching foreign students, undergraduates and postgraduates of philological and non-philological specialties of universities both in classroom classes and as a book for home reading, as well as in the process of independent in-depth study of the Russian language. The textbook is addressed to foreign students of the secondary and advanced stages of education, as well as to all foreign readers interested in the Southern Federal University and seeking to expand their vocabulary, as well as to master the official business and scientific style of speech. The introductory part of the textbook may also be of interest to teachers of Russian as a foreign language (RKI), who expand their professional competencies through the introduction of innovative technologies in the educational process.

The textbook introduces Russian fine literature from the era of its origin to the beginning of the XX century, with historical factors that influenced the processes that took place in it. Its authors are experts in each of the stated theme. Acquaintance with each historical and literary stage begins with its cultural review, followed by pages devoted to the work of the most prominent artists of the word of the period under review. At the same time, one chronological review follows from another, so that the history of culture and literature is presented not dotted, but chronologically linear, in the dynamics of interrelated processes. Meets the requirements of the Federal state educational standards of higher education of the latest generation. The textbook is written in the genre of propaedeutics and is intended primarily for foreign students studying at preparatory departments and faculties. it will be useful for students of non-philological profile, students of secondary special educational institutions, as well as for anyone interested in Russian literature.

The purpose of the textbook is to give students an idea of the theoretical grammar of the English language and the issues that it solves. The basics of the general grammatical theory and theoretical grammar of the modern English language are described. The sections of grammar — morphology and syntax, their correlation in different languages are considered. The most important grammatical concepts are analyzed: a word, a phrase, a sentence. The idea of the theory of parts of speech, as well as parts of speech in the English language is given. The textbook includes eight chapters, a bibliographic list and appendices containing additional material. Each chapter is devoted to a specific question of theoretical grammar. At the end of each chapter, conclusions are given — a summary of its essence, a list of references, questions and tasks that help to assimilate the material are given. Meets the requirements of the federal state educational standards of higher education of the latest generation. It is recommended for students of philological faculties of universities studying the theory of grammar and theoretical grammar of the English language.

This monograph is dedicated to the study of functioning of multilevel language means that contribute to creating a speech portrait of a “little man’”, who plays a crucial role in M.M. Zoschenko’s short stories. Specifics of a speech portrait of the satirical novels’ hero can be observed on all the language levels – from phonetics to syntax. The character’s speech is the quintessence of the most vivid and characteristic language means typical of the early Soviet epoch’s representatives. The book is intended for students of philological departments, masters, postgraduates, teachers of higher educational establishments and for all those interested in the Russian language.

The present book is meant for a wide range of readers interested in the problems of the formation and development of higher education in Russia. This publication presents the history of the faculty᾿s formation as a structural unit within Moscow University and the main directions of its activities at the present stage.

The chapter reflects the strategic approaches to the system of higher philological education. Changing the learning objectives and criteria of its effectiveness requires the introduction of new educational strategies in the practice of training philologists, the development of teacher interactive strategies that meet the requirements of student-centered learning work in different age groups and involve an active dialogue between the teacher and the student. All this reflects the goals of modern educational policy aimed at the modernization of education, provides a high level of quality of education and meets modern trends of globalization, information, and humanization of education.

Developing modern technologies in the education sector requires brand new decisions to improve the proceeding and memorise information. The accelerated study rate reduces the amount of concentration and accessible time, so an average student experiences difficulty gathering knowledge and required skills. When placed in such conditions, students and teachers find extraordinary methods for lessons and exercises to simplify acquiring knowledge and fulfilling all the tasks. The Context Board represents the specified topics and provides the ability to disclose a sufficient level of knowledge appropriately. The mentioned draft is based on different ways of memorising and popular technical capacity. The main purpose of this study is to determine the optimal method of the material presentation within the framework of the developed project. The experiments have shown the overall effectiveness of the context boards. The method itself takes into consideration the features of persons with different types of information perception. It is also essential that organising the specified and requested topics allows to systematise information and realise all the significant connections between different subjects and choose the study format. Keywords: context board, educational technology, thematic board, memorisation techniques

The article investigates functional techniques of extralinguistic expression in multimedia texts; the effectiveness of figurative expressions as a reaction to modern events in Ukraine and their influence on the formation of public opinion is shown. Publications of journalists, broadcasts of media resonators, experts, public figures, politicians, readers are analyzed. The language of the media plays a key role in shaping the worldview of the young political elite in the first place. The essence of each statement is a focused thought that reacts to events in the world or in one’s own country. The most popular platform for mass information and social interaction is, first of all, network journalism, which is characterized by mobility and unlimited time and space. Authors have complete freedom to express their views in direct language, including their own word formation. Phonetic, lexical, phraseological and stylistic means of speech create expression of the text. A figurative word, a good aphorism or proverb, a paraphrased expression, etc. enhance the effectiveness of a multimedia text. This is especially important for headlines that simultaneously inform and influence the views of millions of readers. Given the wide range of issues raised by the Internet as a medium, research in this area is interdisciplinary. The science of information, combining language and social communication, is at the forefront of global interactions. The Internet is an effective source of knowledge and a forum for free thought. Nonlinear texts (hypertexts) – «branching texts or texts that perform actions on request», multimedia texts change the principles of information collection, storage and dissemination, involving billions of readers in the discussion of global issues. Mastering the word is not an easy task if the author of the publication is not well-read, is not deep in the topic, does not know the psychology of the audience for which he writes. Therefore, the study of media broadcasting is an important component of the professional training of future journalists. The functions of the language of the media require the authors to make the right statements and convincing arguments in the text. Journalism education is not only knowledge of imperative and dispositive norms, but also apodictic ones. In practice, this means that there are rules in media creativity that are based on logical necessity. Apodicticity is the first sign of impressive language on the platform of print or electronic media. Social expression is a combination of creative abilities and linguistic competencies that a journalist realizes in his activity. Creative self-expression is realized in a set of many important factors in the media: the choice of topic, convincing arguments, logical presentation of ideas and deep philological education. Linguistic art, in contrast to painting, music, sculpture, accumulates all visual, auditory, tactile and empathic sensations in a universal sign – the word. The choice of the word for the reproduction of sensory and semantic meanings, its competent use in the appropriate context distinguishes the journalist-intellectual from other participants in forums, round tables, analytical or entertainment programs. Expressive speech in the media is a product of the intellect (ability to think) of all those who write on socio-political or economic topics. In the same plane with him – intelligence (awareness, prudence), the first sign of which (according to Ivan Ogienko) is a good knowledge of the language. Intellectual language is an important means of organizing a journalistic text. It, on the one hand, logically conveys the author’s thoughts, and on the other – encourages the reader to reflect and comprehend what is read. The richness of language is accumulated through continuous self-education and interesting communication. Studies of social expression as an important factor influencing the formation of public consciousness should open up new facets of rational and emotional media broadcasting; to trace physical and psychological reactions to communicative mimicry in the media. Speech mimicry as one of the methods of disguise is increasingly becoming a dangerous factor in manipulating the media. Mimicry is an unprincipled adaptation to the surrounding social conditions; one of the most famous examples of an animal characterized by mimicry (change of protective color and shape) is a chameleon. In a figurative sense, chameleons are called adaptive journalists. Observations show that mimicry in politics is to some extent a kind of game that, like every game, is always conditional and artificial.