Готові списки джерел за темами / Microorganismes marins / Книги
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Microorganismes marins.

Книги з теми "Microorganismes marins"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 26 жовтня 2024

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-49 книг для дослідження на тему "Microorganismes marins".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте книги для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Yves, Le Gal, and Muller-Feuga A, eds. Marine microorganisms for industry =: Microorganismes marins pour l'industrie. Plouzané, France: IFREMER, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Nollet, Leo M. L. Marine Microorganisms. Boca Raton : CRC Press/Taylor & Francis, 2017. | Series: Food: CRC Press, 2016. http://dx.doi.org/10.1201/9781315371832.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Kristensen, Erik, Ralf R. Haese, and Joel E. Kostka, eds. Interactions Between Macro‐ and Microorganisms in Marine Sediments. Washington, D. C.: American Geophysical Union, 2005. http://dx.doi.org/10.1029/ce060.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Union, American Geophysical. Interactions between macro- and microorganisms in marine sediments. Washington, D.C: American Geophysical Union, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

(Russia), Borlas Security Systems. Marine microorganisms: Capacity building for a broader cooperative research and utilization : final report. Singapore: Life Science Innovation Forum, APEC Committee on Trade and Investment, Asia-Pacific Economic Cooperation, 2012.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Waite, Tim J. On the influence of marine microorganisms upon the iodine system in seawater. [Oxford]: Oxford Brookes University, 2002.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Heufelder, George R. Survival and transport of enteric bacteria and viruses in the nearshore marine environment: An annotated bibliography. Barnstable, MA: Barnstable County Health and Environmental Department, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Yamaoka, Yukiho. Kaiyō biseibutsu kinō ni yoru yūki suzu kagōbutsu no jokyo gijutsu no kaihatsu ni kansuru kenkyū. Ibaraki-ken Tsukuba-shi: Sangyō Gijutsu Sōgō Kenkyūjo Kaiyō Shigen Kankyō Kenkyū Bumon, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Japan) International Summer Seminar on Deep-sea Microorganisms of the Japan Marine Science and Technology Center (1993 Yokosuka-shi. Proceedings of the International Summer Seminar on Deep-sea Microorganisms of the Japan Marine Science and Technology Center. Yokosuka, Japan: DEEP Promotion Division, Japan Marine Science and Technology Center, 1993.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Japan) International Summer Seminar on Deep-sea Microorganisms of the Japan Marine Science and Technology Center (1993 Yokosuka-shi. Proceedings of the International Summer Seminar on Deep-sea Microorganisms of the Japan Marine Science and Technology Center. Yokosuka, Japan: Deep Star Group, JAMSTEC, 1993.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Jackson, Seamus Michael. An investigation of the biology of marine fouling microorganisms with special reference to biocide controls. Portsmouth: Portsmouth Polytechnic, School of Biological Sciences, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Spilsbury, Louise. Tide pool. Chicago, Ill: Capstone Heinemann Library, 2013.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

McEldowney, Sharron. The role of microorganisms, phytoplankton and macrophyte algae in determining the fate of selected radionuclides in the marine coastal environment. [S.l.]: NIREX, 1996.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Kreutz, Martin. The sphagnum ponds of Simmelried in Germany. Edited by Foissner, Wilhelm (1948-....). Auteur. Aachen: Shaker, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Veronika, Gast, Universität Kiel. Institut für Meereskunde., and European Marine Microbiology Symposium (4th : 1990 : Kiel, Germany), eds. Distribution and activity of microorganisms in the sea: Proceedings of the 4th European Marine Microbiology Symposium, Kiel, Ostseebad Damp, Germany, October 8th-12th, 1990. Kiel, Germany: Institut für Meereskunde an der Universität Kiel, 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Taehakkyo, Inha. Chŏkahyŏng nanbaeyang misaengmul kohyoyul paeyang kipŏp mit haeyang much'ŏkch'u tongmul kongsaeng wŏnhaek misaengmul paeyang kisul kaebal: Development of cost-effective high throughput culturing techniques to cultivate uncultured microorganisms from oligotrophic oceans and marine invertebrates. [Seoul]: Kyoyuk Kwahak Kisulbu, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Bioactive Molecules from Marine Microorganisms. MDPI, 2021. http://dx.doi.org/10.3390/books978-3-0365-0621-0.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Yang, Xian-Wen, Bin-Gui Wang, and Peter Proksch, eds. Natural Products from Marine Microorganisms. Frontiers Media SA, 2020. http://dx.doi.org/10.3389/978-2-88963-358-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Mazur-Marzec, Hanna, and Anna Toruńska-Sitarz. Bioactive Molecules from Marine Microorganisms. Mdpi AG, 2021.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Mordy, Calvin W. Fluorescence measurements of DNA and RNA in marine microorganisms. 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Mou, Haijin, Xiaoke Hu, Francesco Secundo, and Benwei Zhu, eds. Marine Microorganisms and Their Enzymes With Biotechnological Application. Frontiers Media SA, 2022. http://dx.doi.org/10.3389/978-2-88976-115-9.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Nollet, Leo M. L. Marine Microorganisms: Extraction and Analysis of Bioactive Compounds. Taylor & Francis Group, 2016.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Interactions between macro- and microorganisms in marine sediments. Washington, DC: American Geophysical Union, 2007.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Nollet, Leo M. L. Marine Microorganisms: Extraction and Analysis of Bioactive Compounds. Taylor & Francis Group, 2016.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Nollet, Leo M. L., and Se-Kwon Kim. Marine Microorganisms: Extraction and Analysis of Bioactive Compounds. Taylor & Francis Group, 2016.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Kristensen, Erik, Ralf R. Haese, and Joel E. Kostka. Interactions Between Macro- and Microorganisms in Marine Sediments. Wiley & Sons, Limited, John, 2013.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Nollet, Leo M. L. Marine Microorganisms: Extraction and Analysis of Bioactive Compounds. Taylor & Francis Group, 2016.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Nollet, Leo M. L. Marine Microorganisms: Extraction and Analysis of Bioactive Compounds. Taylor & Francis Group, 2016.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Producción de alimento vivo en acuicultura. UJAT, 2022. http://dx.doi.org/10.19136/bk213al.

Повний текст джерела
Анотація:
El uso de estos organismos como alimento vivo es una práctica común en la acuicultura, un ejemplo es el uso de copépodos que son de talla pequeña, poseen un alto valor nutricional y alta digestibilidad, sus patrones de movimiento provocan una fuerte respuesta a la alimentación en larvas de peces carnívoros por el simple hecho de que son parte del alimento del pez en su medio silvestre (Schipp, 2006; Puello et al., 2008). Además, se ha demostrado que los copépodos cultivados en conjunto con diferentes especies de microalgas, rotíferos y otros microorganismos en sistemas denominados mesocosmos son una de las fuentes de alimento vivo más importantes para la acuicultura marina, pues incrementan la supervivencia y la calidad de las larvas que los consumen (Prieto et al., 2006). Berasain et al. (2006) enfatizan la importancia del uso de copépodos, cladóceros y rotíferos en las primeras etapas larvarias de peces; mencionando que son clave en la nutrición de estos organismos. La producción de alimento vivo en la División Académica de Ciencias Biológicas está constituida principalmente por el cultivo de organismos marinos; microalgas, rotíferos y Artemia para la fase larval de peces marinos.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Contreras-Sánchez, Wilfrido Miguel. Producción de alimento vivo en acuicultura. UJAT, 2022. http://dx.doi.org/10.19136/b213ajyew2.

Повний текст джерела
Анотація:
El uso de estos organismos como alimento vivo es una práctica común en la acuicultura, un ejemplo es el uso de copépodos que son de talla pequeña, poseen un alto valor nutricional y alta digestibilidad, sus patrones de movimiento provocan una fuerte respuesta a la alimentación en larvas de peces carnívoros por el simple hecho de que son parte del alimento del pez en su medio silvestre (Schipp, 2006; Puello et al., 2008). Además, se ha demostrado que los copépodos cultivados en conjunto con diferentes especies de microalgas, rotíferos y otros microorganismos en sistemas denominados mesocosmos son una de las fuentes de alimento vivo más importantes para la acuicultura marina, pues incrementan la supervivencia y la calidad de las larvas que los consumen (Prieto et al., 2006). Berasain et al. (2006) enfatizan la importancia del uso de copépodos, cladóceros y rotíferos en las primeras etapas larvarias de peces; mencionando que son clave en la nutrición de estos organismos. La producción de alimento vivo en la División Académica de Ciencias Biológicas está constituida principalmente por el cultivo de organismos marinos; microalgas, rotíferos y Artemia para la fase larval de peces marinos.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Dang, Hongyue, Martin G. Klotz, Charles Lovell, and Stefan M. Sievert, eds. The Responses of Marine Microorganisms, Communities and Ecofunctions to Environmental Gradients. Frontiers Media SA, 2019. http://dx.doi.org/10.3389/978-2-88945-807-3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Money, Nicholas P. 6. Microbial ecology and evolution. Oxford University Press, 2014. http://dx.doi.org/10.1093/actrade/9780199681686.003.0006.

Повний текст джерела
Анотація:
Many ecosystems are wholly microbial and the activities of microorganisms provide the biochemical foundation for plant and animal life. ‘Microbial ecology and evolution’ describes how plants depend upon the complex redox reactions of microbes that fertilize the soil by fixing nitrogen, converting nitrites to nitrates, enhancing the availability of phosphorus and trace elements, and recycling organic matter. Eukaryotic microorganisms are similarly plentiful and essential for the sustenance of plants and animals. Bacteria, archaea, and single-celled eukaryotes are the masters of the marine environment, harnessing the energy that supports complex ecological interactions between aquatic animals. Bacteria and archaea form 90% of the ocean biomass and surface waters are filled with eukaryotic algae.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

(Editor), Erik Eristensen, Ralf R. Haese (Editor), and Joel E. Kostka (Editor), eds. Coastal And Estuarine Studies Interactions Between Macro-and Microorganisms in Marine Sediments (Coastal and Estuarine Sciences). Amer Geophysical Union, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Peter, Watts. Behemoth: Seppuku. Tor Books, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Peter, Watts. Behemoth: B-Max. Tor Books, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Colwell, Rita R., and Shimshon Belkin. Oceans and Health : : Pathogens in the Marine Environment. Springer, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Colwell, Rita R., and Shimshon Belkin. Oceans and Health : : Pathogens in the Marine Environment. Springer London, Limited, 2006.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

(Editor), Shimshon S. Belkin, and Rita R. Colwell (Editor), eds. Oceans and Health:: Pathogens in the Marine Environment. Springer, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Breidahl, Harry. Dark Secrets: Life Without Sunlight (Life in Strange Places). Chelsea House Publications, 2001.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Sheppard, Charles R. C., Simon K. Davy, Graham M. Pilling, and Nicholas A. J. Graham. The main reef builders and space occupiers. Oxford University Press, 2018. http://dx.doi.org/10.1093/oso/9780198787341.003.0002.

Повний текст джерела
Анотація:
Corals are the main reef builders on tropical reefs. They make their own substrate, much of which remains as consolidated rock, the remainder becoming broken down to form extensive sediment beds. Soft corals, sea fans and sponges are other major occupiers of substrate but deposit only minimal quantities of rock. All are important ecological components of coral reefs, although the greatest biodiversity of macrofauna are found amongst the fish, cryptic invertebrates and microorganisms. Amongst the algae, the microalgae symbiotic with corals are of key importance in the nutrition of the reef, but macroalgae are generally scarce on healthy reefs, partly due to grazing. Some algae generate large quantities of limestone and assist in reef construction. Growth and reduction by bioerosion are generally closely balanced in a healthy reef, and reef growth depends, of course, on growth exceeding erosion by a small margin.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Atlas, Ronald M., Asim K. Bej, and Jackie Aislabie. Polar Microbiology: The Ecology, Biodiversity and Bioremediation Potential of Microorganisms in Extremely Cold Environments. Taylor & Francis Group, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Polar microbiology: The ecology, biodiversity, and bioremediation potential of microorganisms in extremely cold environments. Boca Raton: Taylor & Francis, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Atlas, Ronald M., Asim K. Bej, and Jackie Aislabie. Polar Microbiology: The Ecology, Biodiversity and Bioremediation Potential of Microorganisms in Extremely Cold Environments. Taylor & Francis Group, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Bej, Asim K. Polar Microbiology: The Ecology, Biodiversity and Bioremediation Potential of Microorganisms in Extremely Cold Environments. Taylor & Francis Group, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Behemoth: B-Max. New York: Tor, 2004.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Behemoth: Seppuku. New York: Tor, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Behemoth. FLEUVE EDITIONS, 2012.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

MARROQUÍN-DE JESÚS, Ángel, Juan Manuel OLIVARES-RAMÍREZ, Andrés DECTOR-ESPINOZA, and Luis Eduardo CRUZ-CARPIO. CIERMMI Women in Science Biology, Chemistry and Life Sciences Handbook T-XIV. ECORFAN-Mexico, S.C., 2021. http://dx.doi.org/10.35429/h.2021.14.1.119.

Повний текст джерела
Анотація:
This volume, Women in Science T-XIV-2021 contains 7 refereed chapters dealing with these issues, chosen from among the contributions, we gathered some researchers and graduate students from the 32 states of our country. We thank the reviewers for their feedback that contributed greatly in improving the book chapters for publication in these proceedings by reviewing the manuscripts that were submitted. As first chapter, Martínez, Bravo, Sánchez and Montoya present Effect of the consumption of Stevia rebaudiana Bertoni as a natural and artificial sweetener on fatigue and oxidative stress of skeletal muscle, as second chapter, Hernández, Ramírez, Chávez and Oliart, will talk about Cashew bagasse (Anacardium occidentale L. ) as a source of fiber-antioxidant and its possible use in lipoinflammation models as the third chapter, Marcos, Ramirez, Oliart, and Guadarrama present The relevance of the source of animal or vegetable proteins on the metabolic syndrome and its comorbidities, as the fourth chapter, Damián, Rivera, Lizárraga and Vázquez. propose Wanderings of a magic element: the biogeochemical cycle of manganese, as the fifth chapter, Sánchez, Paniagua, Temiche and Alexander, perform Methods of physical control of pathogenic microorganisms in hospital areas, as the sixth chapter, Paniagua, Sánchez, Corro and Alexander develop Use of power ultrasound, supercritical fluids and membrane technology to obtain and/or preserve biological products for clinical use, and as the last chapter, Estrada, Figueroa, Sierra and Aguilar, focus on Obtaining and characterization of the ethanolic extract of the leaves of the Tradescantia Spathacea SW.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Pérez Reytor,, Diliana Celeste. Identificación de nuevos marcadores de virulencia en cepas no toxigénicas de vibrio parahaemolyticus. Universidad Autónoma de Chile, 2019. http://dx.doi.org/10.32457/20.500.12728/87462019dcbm7.

Повний текст джерела
Анотація:
Vibrio parahaemolyticus es la principal causa de gastroenteritis transmitida por mariscos en todo el mundo. La virulencia de V. parahaemolyticus se ha atribuido hasta ahora principalmente a la hemolisina directa termoestable (TDH) y la hemolisina relacionada con TDH (TRH). Recientemente el Sistema de Secreción de tipo III del cromosoma II (T3SS2), el cual codifica para varios efectores, ha sido relacionado con citotoxicidad y enterotoxicidad. Después de la aparición y posterior caída de la cepa pandémica, se han notificado casos de diarrea producidos por cepas clínicas que carecen de los genes tdh, trh y T3SS2 en muchos países, incluido Chile. Estas cepas, llamadas “no toxigénicas”, constituyen el 9-10% de los casos de diarrea a nivel mundial y aunque se han hecho avances en la descripción de los factores de virulencia de V. parahaemolyticus, la capacidad de las cepas no toxigénicas para causar enfermedad no ha sido completamente entendida. El hecho de que los genes tdh y trh se utilizan para estimar la carga de cepas patógenas en los mariscos durante el análisis de riesgo llama la atención sobre cuán fiables son estos análisis para detectar la gran variedad de cepas potencialmente patógenas presentes en las aguas y productos marinos. Por otra parte se conoce que en Vibrio, la evolución de la virulencia, parece estar estrechamente asociada a su capacidad para generar diversidad genética, en parte, a través de la modificación de la expresión génica, aunque mayoritariamente a través de transferencia genética horizontal (HGT). Con base en lo descrito anteriormente, esta propuesta hipotetiza que las cepas no toxigénicas de Vibrio parahaemolyticus han adquirido nuevos factores de virulencia mediante transferencia genética horizontal. Es por ello que el objetivo de esta tesis es: Identificar y caracterizar nuevos factores de virulencia en cepas chilenas no toxigénicas de Vibrio parahaemolyticus adquiridos mediante transferencia génica horizontal. Esta tesis está organizada en tres capítulos, el capítulo 1 comprende el marco teórico, el planteamiento del problema, la hipótesis y los objetivos. El capítulo 2, correspondiente al desarrollo del objetivo 1, en el cual se caracteriza el genoma de seis cepas no toxigénicas de V. parahaemolyticus aisladas del Sur de Chile. Uno de los principales hallazgos de este estudio fue la variabilidad genética de estas cepas al analizar su genoma accesorio. Este análisis mostró además la presencia de nuevas islas genómicas y elementos tipo profagos que codifican toxinas como zonula occludens (Zot) y repeats-in-toxin (RTX), ambas descritas en otros patógenos como V. cholerae donde se consideran factores de virulencia, aunque últimamente se ha descrito que la pérdida de RTX no afecta la virulencia de esta bacteria. En el capítulo 3 y final de esta tesis, se aborda el objetivo 2 que corresponde a la caracterización de posibles nuevos factores de virulencia, en este caso, la toxina Zonula Occludens (Zot). Aunque se sabe que Zot aumenta la permeabilidad epitelial intestinal por interacción con el receptor celular de zonulina PAR2 y esta unión desencadena una cascada de eventos intracelulares que conducen al desensamblaje de las uniones estrechas intercelulares, lo que se ha asociado con la producción de la diarrea en V. cholerae, el potencial patógeno de Zot de V. parahaemolyticus no se ha investigado aún. La cepa clínica PMC53.7, tdh/trh/T3SS2/negativa, resultó ser altamente citotóxica en cultivo celular de Caco-2 y contiene en su genoma accesorio un gen homólogo de zot. Con este antecedente, se caracterizó la toxina Zot en la cepa clínica PMC53.7 de V. parahaemolyticus y sus efectos sobre la barrera epitelial intestinal. El gen zot de PMC53.7 se clonó y se expresó en Escherichia coli BL21(DE3) y los efectos sobre la barrera epitelial intestinal se examinaron usando el modelo celular Caco-2. Se evaluó el cambio en la distribución de las proteínas de transmembrana asociadas a uniones estrechas (ZO-1 y ocludina), y en la distribución de actina en monocapas de Caco-2. Tras el tratamiento con Zot, se observó una modificación de la morfología celular. El cambio en las distribuciones de ocludina y F-actina se observó como una fragmentación de los límites brillantes de las células, con áreas de baja y alta intensidad, lo que indica una pérdida y redistribución de las proteínas asociadas a uniones estrechas. Los resultados de este trabajo sugieren que V. parahaemolyticus Zot puede contribuir a la virulencia de cepas no toxigénicas. En resumen, estos estudios han arrojado información sobre la diversidad de cepas de V. parahaemolyticus del sur del Pacífico, en especial aquellas que no poseen los principales factores de virulencia descritos para este microorganismo. Además, se caracteriza por primera vez una toxina Zot de V. parahaemolyticus en una cepa aislada de un paciente. Finalmente, los ensayos preliminares realizados en cultivo celular demostraron un posible potencial patógeno de esta toxina en la barrera epitelial intestinal.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Microorganismes marins" для інших типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії