Увійти

Готові списки джерел за темами / Inocybes

Добірка наукової літератури з теми "Inocybes"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 29 вересня 2023

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Inocybes".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Inocybes"

1

Li, Sai Nan, Fei Xu, Ming Jiang, Feng Liu, Fang Wu, Ping Zhang, Yu Guang Fan, and Zuo Hong Chen. "Two new toxic yellow Inocybe species from China: morphological characteristics, phylogenetic analyses and toxin detection." MycoKeys 81 (August 3, 2021): 185–204. http://dx.doi.org/10.3897/mycokeys.81.68485.

Повний текст джерела

Анотація:

Some species of Inocybes. str. caused neurotoxic poisoning after consumption around the world. However, there are a large number of species in this genus that have not been studied for their toxicity or toxin content. In this study, we report two new toxic yellow Inocybes. str. species from China based on morphological characteristics, phylogenetic analyses and toxin detection. Among the two species, Inocybe squarrosolutea is reported as a newly recorded species of China. We also describe a new species, I. squarrosofulva, which is morphologically similar to I. squarrosolutea. The new species is characterized by its ochraceous squarrose pileus, distinctly annulate cortina on the stipe, nodulose basidiospores and thick-walled pleurocystidia. Muscarine in the fruitbodies was detected by UPLC–MS/MS, the content in I. squarrosolutea and I. squarrosofulva were 136.4 ± 25.4 to 1683.0 ± 313 mg/kg dry weight and 31.2 ± 5.8 to 101.8 ± 18.9 mg/kg dry weight, respectively.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Redhead, S. A., Pierre Moenne-Loccoz, and Patrick Reumaux. "Fungorum Rariorum Icones Coloratae, Pars XIX, Inocybes Critiquables et Critiques." Mycologia 83, no. 3 (May 1991): 382. http://dx.doi.org/10.2307/3760001.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Waterkeyn, L., A. Bienfait, and T. Monniez. "Les cystides à cristaux des Inocybes (Agaricales): étude histochimique et cristallographique." Canadian Journal of Botany 70, no. 5 (May 1, 1992): 910–20. http://dx.doi.org/10.1139/b92-115.

Повний текст джерела

Анотація:

Histochemical and cristallographic studies were performed in light microscopy and scanning electron microscopy on crystal-bearing cystidia of several Inocybe spp. (Agaricales) and confirmed the excretory function of these sterile cells of the hymenium. At the apex of these bottle-like cells, the wall had an axial polysaccharidic matrix rich in carboxyl groups. It also presented an enhanced permeability and a local concentration of Ca2+. Functioning as an hydathode, the cystidium secreted, at its apex, an aqueous droplet into which twin crystals developed. In addition, crystal sand were found in the cystidium wall. These two crystalline products were calcium oxalate as confirmed with anthracene green and the Pizzolato test. A detailed crystallographic study showed that these twin crystals undoubtedly belong to the monoclinic system, i.e., the monohydrated form of the calcium oxalate or whewellite. In the case of Inocybe asterospora Quél., these grouped crystals were formed regularly by two pairs of twin crystals. The identification and localization of the Ca2+ ions have been determined with the scanning electron microscope by means of the X-emission pictures and the resulting energy dispersive X-spectrum for the latter element. Key words: Inocybe, cystidium, hydathode, calcium oxalate, whewellite.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Kobayashi, Takahito, and Seishi Onishi. "Inocybe sericella, a new species of Inocybe sect. Inocybe [= Cortinatae] from Kobe, Japan." Nova Hedwigia 90, no. 1 (February 1, 2010): 227–32. http://dx.doi.org/10.1127/0029-5035/2010/0090-0227.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Turnbull, E. "Inocybe in Peninsular Malaysia." Edinburgh Journal of Botany 52, no. 3 (November 1995): 351–59. http://dx.doi.org/10.1017/s0960428600002043.

Повний текст джерела

Анотація:

Nine species of Inocybe (Basidiomycotina, Cortinariaceae) are described from Malaysia. Inocybe aurantiocystidiata is described as a new species and I. palaeotropica is proposed as a new name. Astrosporina aequalis is combined in Inocybe.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Hobart, Carol, and Mario Tortelli. "Inocybe bresadolae." Field Mycology 10, no. 1 (January 2009): 9–10. http://dx.doi.org/10.1016/s1468-1641(10)60489-6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Cullington, Penny, and Alan Outen. "Inocybe erinaceomorpha." Field Mycology 10, no. 1 (January 2009): 11–14. http://dx.doi.org/10.1016/s1468-1641(10)60490-2.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Bandini, Ditte, Bernd Oertel, Pierre-Arthur Moreau, Marco Thines, and Sebastian Ploch. "Three new hygrophilous species of Inocybe, subgenus Inocybe." Mycological Progress 18, no. 9 (September 2019): 1101–19. http://dx.doi.org/10.1007/s11557-019-01509-y.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Marfi, Wa Ode Ernawati. "Keanekaragaman Fungi Ektomikoriza di Hutan Pinus merkusii Desa Matarawa Kecamatan Watopute Kabupaten Muna." Agrikan: Jurnal Agribisnis Perikanan 11, no. 2 (November 17, 2018): 116. http://dx.doi.org/10.29239/j.agrikan.11.2.116-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Tujuan dari penelitian ini adalah untuk mengetahui nilai indeks keanekaragaman jenis-jenis fungi ektomikoriza di bawah tegakan Pinus merkusii di Desa Matarawa. Penelitian ini menggunakan metode survei yaitu secara sensus. Fungi ektomikoriza yang ditemukan di lokasi I yaitu Inocybe sp. 1, Inocybe sp. 2, Inocybe sp. 3, Inocybe sp. 4, dan Russula sp. 1. Fungi ektomikoriza yang hanya dapat ditemukan di Desa Matarawa lokasi II yaitu Inocybe sp. 5, Russula sp. 2 dan Amanita sp. 1. Fungi ektomikoriza yang hanya dapat ditemukan di Desa Matarawa lokasi III yaitu Amanita sp.2. Terdapat perbedaan nilai indeks keanekaragaman di ketiga lokasi penelitian, lokasi I yaitu 1,209, lokasi II yaitu 0,765, sedangkan nilai 0,00 berasal dari lokasi III. Nilai yang ada menunjukkan nilai yang rendah dan sangat rendah.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Braaten, Christine C., P. Brandon Matheny, Debra L. Viess, Michael G. Wood, Joseph H. Williams, and Neale L. Bougher. "Two new species of Inocybe from Australia and North America that include novel secotioid forms." Botany 92, no. 1 (January 2014): 9–22. http://dx.doi.org/10.1139/cjb-2013-0195.

Повний текст джерела

Анотація:

The secotioid form of fruit bodies of mushroom-forming fungi may be an intermediate evolutionary modification of epigeous agaricoid or pileate–stipitate forms (i.e., with pileus, spore-bearing tissues, and stipe) and typically hypogeous, gasteroid- or truffle-forming species, in which the fruit bodies have been reduced to enclosed structures containing modified spore-producing tissues. To date, only a single secotioid species (Auritella geoaustralis Matheny & Bougher ex Matheny & Bougher) has been described in the ectomycorrhizal family Inocybaceae, a hyperdiverse clade of ca. 500–700 species with a cosmopolitan distribution. Fieldwork in Australia and western North America, however, has revealed two novel secotioid forms of Inocybe (Fr.) Fr., the first to be formally described in the genus. In this investigation, we analyze their phylogenetic relationships using molecular sequence data from multiple unlinked loci to test whether these are environmental variants of agaricoid forms or represent independent lineages. Results of phylogenetic analyses suggest these fungi have converged to the secotioid form independently. However, the California secotioid taxon (Inocybe multifolia f. cryptophylla f. nov.) is a phenotypic variant of the newly described agaricoid taxon (Inocybe multifolia sp. nov.). Similarly, the Australian secotioid form (Inocybe bicornis f. secotioides f. nov.) is nested within a clade of otherwise agaricoid forms of a second novel species (Inocybe bicornis sp. nov.) described from southwest Western Australia. Overall, four species with sequestrate forms within Inocybaceae can now be recognized, three of which are distributed in Australia and one in western North America, in the genera Auritella and Inocybe.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Inocybes"

1

Prost, Victor. "Les champignons à muscarine." Strasbourg 1, 1985. http://www.theses.fr/1985STR10501.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Jensen, Niels. "Tryptamines as Ligands and Modulators of the Serotonin 5‑HT2A Receptor and the Isolation of Aeruginascin from the Hallucinogenic Mushroom Inocybe aeruginascens." Doctoral thesis, 2004. http://hdl.handle.net/11858/00-1735-0000-0006-B076-F.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Jensen, Niels [Verfasser]. "Tryptamines as ligands and modulators of the serotonin 5-HT2A receptor and the isolation of aeruginascin from the hallucinogenic mushroom Inocybe aeruginascens / vorgelegt von Niels Jensen." 2005. http://d-nb.info/973960833/34.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Inocybes"

1

Ferrari, Erminio. Inocybe dai litorali alla zona alpina. Alassio: Edizioni Candusso, 2010.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Stangl, J. Die Gattung Inocybe in Bayern. Regensburg: Regensburgische Botanische Gesellschaft, 1989.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

The taxonomic studies of the genus Inocybe. Berlin: J. Cramer, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Kuyper, Th W. A revision of the genus Inocybe in Europe. Leiden: Rijksherbarium, 1986.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Andrews, Anne, Johnn Taylor, Johann Stangl, Alan Braddock, and Penny Cullington. Genus Inocybe in Bavaria. Unknown Publisher, 2011.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!