Дисертації з теми "Image of Ukraine"

1. Політичний імідж держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://monographies.ru/ru/book/section?id=8269 2. Геополітичні настрої українського суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zn.ua/international/heopoliticheskienastroenijaukrainskoho-obshchestva.html 3. Рейтинговый парадокс Зеленского. Что украинцы думают о президенте [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nv.ua/opinion/ zelenskiy-reyting-may-2020-chto-ukraincy-dumayut-o-prezidente-novostiukraina- 50092351.html 4. Ukraine’s Political Agenda for the First Half of 2021 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.wilsoncenter.org/blog- post/ukrainespolitical-agenda-first-half-2021
The political image of a state is an opinion of it on the basis of an idea generated in imagination, purposely formed through professional efforts with an internal or external audience. It is absolutely obvious that any country is interested in both internal and external positive image. If you put “political image of Ukraine” into a Google search, the truth about what U.S. society and foreign mass media in general think about it immediately reveals. In the recommended searches we see “Why Ukraine is not safe?”, “Why Ukraine is a bad place to live?” and “Corruption in Ukraine”. A positive image of the state in the eyes of its citizens can be a powerful factor in consolidating the nation, strengthening the identity of the people, providing support for internal and foreign policies, as well as one of the conditions of social security. But do the government pay enough attention to this? What do Ukrainians think about it?
Політичний образ держави - це думка про неї на основі ідеї, сформованої в уяві, спеціально сформованої завдяки професійним зусиллям із внутрішньою або зовнішньою аудиторією. Абсолютно очевидно, що будь-яку країну цікавить як внутрішній, так і зовнішній позитивний імідж. Якщо ви ввести «політичний образ України» в пошук Google, то одразу відкриється правда про те, що думають про це суспільство США та зарубіжні ЗМІ загалом. У рекомендованих пошукових запитах ми бачимо “Чому Україна небезпечна?”, “Чому Україна - погане місце для життя?” та “Корупція в Україні”. Позитивний імідж держави в очах її громадян може бути потужним фактором консолідації нації, зміцнення самобутності людей, забезпечення підтримки внутрішньої та зовнішньої політики, а також однією з умов соціального забезпечення. Але чи приділяє уряд цьому достатньо уваги? Що про це думають українці?

Thesis (M.A. in International Security and Civil-Military Relations)--Naval Postgraduate School, March 2003.
Thesis advisor(s): Mikhail Tsypkin, Donald Abenheim. Includes bibliographical references (p. 79-82). Also available online.

Thesis (M.A. in International Security and Civil-Military Relations)--Naval Postgraduate School, March 2003.
Thesis advisor(s): Donald Abenheim, Mykhail Tsypkin. Includes bibliographical references (p. 79-81). Also available online.

Thesis (M.A. in International Security and Civil-Military Relations)--Naval Postgraduate School, March 2003.
Thesis advisor(s): Donald Abenheim, Mikhail Tsypkin. Includes bibliographical references (p. 65-68). Also available online.

Thesis (M.A. in International Security and Civil-Military Relations)--Naval Postgraduate School, December 2002.
Thesis advisor(s): Mikhail Tsypkin, Jeffrey Knopf. Includes bibliographical references (p. 51-52). Also available online.

L’Ukraine, objet et terrain d’études, revêt un double enjeu, à la fois scientifique et opérationnel. Ce pays qui reste encore peu attractif pour les clientèles européennes pour ses ressources touristiques et patrimoniales, souhaite embrayer afin d’améliorer son positionnement sur le marché touristique en s’inspirant des pratiques et des expertises françaises. Il y a donc dans cette recherche doctorale deux volets qui sont nécessairement articulés : un premier de connaissance et d'analyse des systèmes touristiques et patrimoniaux ukrainiens, un second de propositions – à partir des savoir-faire français - destinées à participer aux recherches ukrainiennes en la matière. Le contexte géopolitique actuel du territoire ukrainien depuis novembre 2013 et son aggravation durant la période 2014–2015 a influé sur le déroulement et les terrains pressentis mais plus encore sur le cadre des problématiques initialement posé. Celui-ci, centré sur les stratégies du secteur touristique ukrainien à partir de l’exemple de 4 territoires dont la Crimée, a été réorienté de fait vers l’étude du patrimoine culturel comme ressource touristique ukrainienne visant le développement d’un nouveau segment touristique. Pour identifier des points d’attractivité touristique en Ukraine pour les touristes étrangers et les marqueurs territoriaux nécessaires à l’établissement d’un tourisme de niche, deux approches sont mobilisées. Se donner les moyens de définir objectivement "l’image" du pays et de ses territoires pour en caractériser les éléments patrimoniaux susceptibles de concourir à une meilleure visibilité ukrainienne. Ces approches ont nécessité la délimitation pertinente et l’analyse de plusieurs corpus : guides et brochures touristiques, listes du patrimoine culturel classé, questionnaires auprès de touristes. Les changements et tensions géopolitiques en Ukraine ont singulièrement perturbé l'accès aux données : certaines d'entre elles ont totalement disparu. Il s’agit en premier lieu des statistiques touristiques de certains territoires en tension (régions de Donetsk, Luhansk, de la Crimée). De surcroît, les listes du patrimoine culturel classé ont subi des transformations suite aux lois dites de « désoviétisation », entrainant la suppression des listes patrimoniales de la période soviétique. Cette « dé-patrimonialisation » a également concerné certains monuments et objets patrimoniaux considérés comme « portant l’idéologie du régime communiste ». Finalement, cette difficulté d'accès à des sources comparables dans la durée à l'échelle nationale comme le mouvement de dépatrimonialisation officielle ont conduit à un repositionnement partiel de la problématique, anciens et nouveaux patrimoines mobilisant autrement la question de la mémoire et de l'identité ukrainiennes. L’approche diachronique utilisée dans l’explication des évolutions touristiques et patrimoniales institutionnelles a été mise en perspective sur un temps plus long. C'est ainsi que l'exploration et l'analyse des guides touristiques depuis le début du XXème siècle a permis de resituer plus largement les représentations et discours touchant au fait touristique et donc à l'identité ukrainienne par l'intermédiaire de ses patrimoines. Un travail de représentations des données – graphiques, tableaux synoptiques, cartographies – a été effectué pour mieux visualiser les éléments comparatifs, dans leurs diachronies comme dans leurs spatialisations. Il a nourri un diagnostic mettant en évidence les disparités relatives aux flux touristiques, aux marqueurs territoriaux comme aux objets patrimoniaux classés. Ces analyses induisent quelques préconisations pour la mise en place d’un tourisme de niche, centré sur l'articulation des offres touristico-patrimoniales, en fonction de données statistiques accessibles mais en conservant un souci de vigilance quant à leur fiabilité
Ukraine, as an object and a field of study, has a double challenge, both scientific and operational. This country, remaining still unattractive to European customers for its tourist and heritage resources, wishes to embark on a process of improving its positioning on the tourist market by drawing inspiration from French practices and expertise. This doctoral research therefore has two necessarily interlinked components: firstly, the study and analysis of Ukrainian tourism and heritage systems, and secondly, the proposals based on French know-how, intended to participate in Ukrainian research in this field.The current geopolitical context of the Ukrainian territory since November 2013 and its worsening during the 2014–2015 period has influenced the development and the established areas, but even more in the context of the problems initially posed. That development, initially focused on the strategies of the Ukrainian tourism sector starting from the example of 4 territories including Crimea, in fact was reoriented towards the study of cultural heritage as an Ukrainian tourist resource in order to develop a new tourist segment.Two approaches are used in order to identify points of tourism attraction in Ukraine for foreign tourists and the territorial markers necessary for establishing niche tourism. The first one is to find the means to objectively define the "image" of the country and its territories; the second one is to characterize the heritage elements likely to contribute to better Ukrainian visibility. These approaches have required the relevant delimitation and analysis of several corpuses: travel guides, lists of classified cultural heritage, questionnaires among tourists.Geopolitical changes and tensions in Ukraine have significantly disrupted access to data: some of them have completely disappeared. First of all, there are the tourist statistics of certain regions in tension (Donetsk, Luhansk, Crimea regions). In addition, the lists of classified cultural heritage have undergone transformations following the so-called "de-Sovietization" laws, leading to the abolition of heritage lists from the Soviet period. This "de-patrimonialization" also concerns certain monuments and heritage objects considered as "bearing the ideology of the communist regime". Finally, this difficulty of access to sources that are comparable over time on a national scale, such as official depatrimonialisation movement, has led to a partial repositioning of the research issues, with old and new heritages mobilizing the question of memory and Ukrainian identity in a different way.The diachronic approach used in explaining the tourism and institutional heritage evolutions has been put into perspective over a longer period of time. This is how the exploration and analysis of travel guides since the beginning of the XXth century has made it possible to resituate more widely the representations and discourses relating to tourism and therefore to Ukrainian identity through its heritage.Data representation work - graphs, synoptic tables, maps – has been carried out to better visualize the comparative elements, in their diachrony as well as in their spatializations. It has contributed to a diagnosis highlighting the disparities relating to tourist flows, territorial markers as well as classified heritage objects. These analyses lead to some recommendations for the implementation of niche tourism, centered on the articulation of tourist-heritage offers, based on accessible statistical data, but with a concern for vigilance as to their reliability

Successful presentation of a country as a brand and positioning its unique image on the global level can give significant opportunities for development and progress of the state in the different areas. This research applies theories on the country branding to estimate impact of mega sport events on the image of state. To accomplish these goal I used case study – formation of brand Ukraine before hosting European Football Championship 2012 (EURO 2012). To investigate  brand strategy of Ukraine and analyze implemented projects I conducted in-depth interviews with government officials and independent experts, who are involved in promo campaigns of Ukraine. The research concluded that Ukraine is in the process of  brand formation, but it is too early to to assume the existance of the comprehensive brand of the country. For Ukraine, EURO 2012 impulses change of negative perceptions of the country and  is a step towards complex strategy of brand creation. Future of this strategy therefore depends on conducting preliminary studies of each promo project and coordinated collaboration between all actors who take part in creation of brand Ukraine. Research also provides recommendations on how to make brand campaign more efficient.

The purpose of this thesis was to get an idea of how tourism in Ukraine and specifically in the capital, Kiev, changed since the major events in recent years. In 2012 Ukraine and Poland welcomed the big football event Euro 2012 where Kiev was one of the hosting cities. After that the tourist flow increased until the terrible riot that took place at the end of 2013. Among other consequences, it led to Kiev receiving a bad image internationally via mass media, which in turn led to the reduction of the tourist flow. This thesis is a qualitative study, based on interviews with two government officials who had given us an overview of how tourism is today and what government does to improve the city’s image of having poor security and threats to potential tourists in Kiev today. Interviews with both representatives took place on location in Kiev. In addition to that, we conducted an email-survey with 13 Swedish tourists who had not previously visited Kiev to get a picture of their knowledge of Ukraine’s capital. Based on the answers from our respondents, we had worked to obtain the relevant theories and previous research for further analysis. The results of this thesis show that nowadays tourism in Kiev is not a profitable industry and there is too little focus dedicated to this topic as well as the city's marketing, because of the ongoing war in parts of the country. Furthermore, there is no ministry responsible for tourism in Kiev, but only departments that are being constantly moved between different ministries.
Syftet med denna uppsats var att få en uppfattning över hur turism i Ukraina och specifikt i huvudstaden Kiev ser ut, då den ändrades i och med stora händelser under de senaste åren. År 2012 hade Ukraina och Polen välkomnat det stora fotbollsevenemanget EM 2012 och Kiev var en av städerna som evenemanget arrangerades i. Efter detta hade turistflödet ökat tills det förfärliga upploppet som skedde i slutet av år 2013. Det ledde till att Kiev fick en dålig image internationellt via massmedia som i sin tur ledde till turismflödets minskning. Uppsatsen är en kvalitativ studie, byggt på intervjuer med två myndighetsrepresentanter som har gett oss en överblick om hur turismen ser ut idag och vad staten gör för att avlägsna denna image om dålig säkerhet och hot mot potentiella turister som Kiev har idag. Med potentiell turist menas en person som hittar något intresse för att besöka ett turistställe. Intervju med både representanter skedde på plats i Kiev. Samtidigt hade vi genomfört en undersökning då vi via e-post intervjuade 13 svenska turister som inte tidigare hade besökt Kiev. Syftet med e-post intervjuerna var att få deltagarnas bild av vad de har för kunskap om Kiev. Utifrån svar från våra respondenter hade vi arbetat för att få fram de relevanta teorier samt tidigare forskning för vidare analys. Resultatet av denna uppsats visar att dagens turism i Kiev inte är den lönsamma näringen och det fokus som läggs på detta område samt stadens marknadsföring är obetydlig, då det pågår krig i delar av landet. Samtidigt som förvärvsarbetet av turismen brister på grund av saknad av ett departement som ska vara ansvarig för turismen i Kiev. Det finns endast inaktiva avdelningar som ständigt flyttas till olika departement.

Thesis (M.A. in International Security and Civil-Military Relations)--Naval Postgraduate School, June 2003.
Thesis advisor(s): Jeff Knopf, Mikhail Tsypkin. Includes bibliographical references (p. 77-85). Also available online.

Пришляк, А. С. Шляхи формування позитивного іміджу Збройних Сил України : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / А. С. Пришляк, В. В. Щербина ; керівник роботи О. В. Михайловська ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра публічного управління та менеджменту організацій. – Чернігів, 2021. – 69 с.
Робота складається з трьох розділів, вступу і висновків. У першому розділі кваліфікаційної роботи розглядаються теоретичні питання стосовно розуміння дефініції «імідж», розглядається підґрунтя утворення даної категорії, ключова увага приділяється актуальним методам підвищення іміджу Збройних Сил України в умовах змін. Другий розділ містить детальну характеристику діяльності Збройних Сил України, структури управління. Проведено аналіз функціонування військової частини та наголошено на сильних та слабких сторонах у розбудові іміджу частини. Обґрунтовується необхідність використання сучасних заходів формування позитивного іміджу військової частини та Армії в цілому з використанням досвіду розвинутих країн. У третьому розділі розроблено конкретні пропозиції та ключові шляхи, що сприятимуть поліпшенню сприйняття Збройних Сил України громадянським суспільством, виділяються чинники посилення іміджевої складової та основні напрями, що сприятимуть удосконаленню іміджу військової частини.
The work consists of three sections, introduction and conclusions. The first section of the qualification work considers theoretical issues related to understanding the definition of "image", considers the basis for the formation of this category, key attention is paid to current methods of improving the image of the Armed Forces of Ukraine in a changing environment. The second section contains a detailed description of the activities of the Armed Forces of Ukraine, the management structure. The analysis of the functioning of the military unit is carried out and the strengths and weaknesses in building the image of the unit are emphasized. The necessity of using modern measures to form a positive image of the military unit and the Army as a whole using the experience of developed countries is substantiated. The third section develops specific proposals and key ways to improve the perception of the Armed Forces of Ukraine by civil society, highlights the factors of strengthening the image component and the main areas that will improve the image of the military unit.

Cette thèse de doctorat étudie les formes et les modes d’expression, de représentation et de structuration des identités politiques dans la presse écrite lors de la « révolution orange » (Ukraine, 2004). En nous situant dans une perspective interdisciplinaire et en articulant l’analyse du discours et l’analyse sémiotique, nous étudions les représentations, à la fois esthétiques et discursives, que les identités permettent et la manière dont la signification leur est attribuée, acceptée ou refusée dans les discours et les images des médias. Le corpus étant constitué de quatre journaux ukrainiens (Den, Zerkalo nedeli, Segodnya et Fakty i kommentarii) et de quatre journaux français (Le Monde, Libération, Le Figaro et L’Humanité). La thèse parvient à démontrer que les identités politiques se constituent dans les médias à travers trois modes d’énonciation : intertextualité politique, intericonicité politique et interévénementialité politique. La logique des médias est alors moins d’informer des événements qui ont lieu mais d’assurer par la médiation de l’information et de l’opinion la reconnaissance de notre appartenance et de notre sociabilité
This PhD thesis explores the forms and the modes of expression, representation and construction of political identities in the press during the “Orange Revolution” (Ukraine, 2004). Through the interdisciplinary approach and bringing semiotic and discourse analysis together, this dissertation analyzes both aesthetic and discursive representations of identities and the manner in which the meaning is assigned, accepted or refused to them in discourses and images. The data consist of four Ukrainian newspapers (Den, Zerkalo nedeli, Segodnya and Fakty i kommentarii) and four French newspapers (Le Monde, Libération, Le Figaro and L’Humanité). My findings support arguments that political identities are mainly constructed in media through three types of enunciation: political intertextuality, political intericonicity and political intereventness. Therefore, the logic of the media is less to inform of events taking place but to ensure through the mediation of information and opinion the recognition of our identity and of our sociability

Thesis (M.A. in Security Studies (Civil-Military Relations))--Naval Postgraduate School, March 2007.
Thesis Advisor(s): Donald Abenheim. "March 2007." Includes bibliographical references (p. 63-67). Also available in print.

This research contributes a detailed personal account of a FEMEN activist. It presents an autophenomenographic analysis of cultural artefacts, including a Retrospective Diary, resulting from the activity of Yelena Myshko in FEMEN between 2012 and 2014. Previously FEMEN has been used as raw material for external analysis by press and academics to fit their individual agendas. To counteract this, Myshko’s research proposes an insider perspective on FEMEN activism. She writes herself in response to academics and FEMEN leader Inna Shevchenko who ignore the contribution of FEMEN Netherlands. Myshko merges author/researcher/researched and uses evocative storytelling to provide an introspective account of sextremism, connecting it to relevant embodiment concepts that illustrate its technology of empowerment and unintended side effects.   Through an autophenomenographic analysis of her personal experience, Myshko suggests how FEMEN employs sextremism to create soldiers of feminism. Her research proposes that sextremism is an attitude, a way of life and technology of resistance. For Myshko, sextremism embodies feminist polemic that turns against patriarchy through topless protest. Through personal accounts she illustrates how she internalized this aggressive femininity during physical and mental training. Myshko argues that in protest FEMEN activists communicate to the public and mobilize new activists through feminist snap. In addition, Myshko observes that sextremism produces visual activism that internalizes feminist polemic and transforms it into figurative storytelling. Myshko explains how she reproduced sextremism through body image that made her assertive and empowered her in action.   In turn Myshko demonstrates how personal accounts of sextremist embodiment and problems encountered as a woman in the world reproduce FEMEN’s fight in the media. Myshko analysis interviews with the press where she pinpoints topical feminist issues, making FEMEN real and relevant in Western society. Myshko observes that the media appropriated the spectacle created by FEMEN Netherlands but often distorted it and bend the news to fit its own agenda. In addition, the media criticized FEMEN Netherlands for cross-passing national values and power symbols. For Myshko, sextremism is empowering but also destructive. It promotes an unapologetic self-critical attitude that accumulates collateral damage in battle. The sporadic and restrained relationships between activists does not allow intimacy. Because of the eye of the media, tenderness is perceived as weakness and is not aloud. The combination of criticism, media scrutiny and police persecution hurt Myshko’s feelings. These unresolved feelings of hurt led to resentment and disengagement from FEMEN.

Власова Г. С. Рецепція людини мета модерну в збірці Артема Чапая «The Ukraine» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Л. О. Костецька. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 72 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Рецепція людини метамодерну в збірці Артема Чапая «The Ukraine»» містить сторінок. Для виконання роботи опрацьовано 61 наукове джерело. Мета роботи полягає в спробі системного дослідження формування образу українця в національному контексті як людини метамодернізму в книжці Артема Чапая «The Ukraine». У ході написання роботи виконано такі завдання: – проаналізовано явище метамодернізму та подано визначення поняття рецепції; – окреслено поняття колажу як жанрової структури та техніки творення мистецьких об’єктів у панорамі часових і просторових меж; – проаналізовано засоби творення образу України в творах української літератури та збірці Артема Чапая «The Ukraine», зокрема просторових образів географічних і адміністративно-територіальних об’єктів та просторових концептів; – подано характеристику окреслених автором типажів українських характерів, змальованих у романі, в контексті метамодернізму. Об’єкт дослідження: збірка Артема Чапая «The Ukraine» (2018). Предмет дослідження: образ української людини в національному контексті явища метамодернізму в книжці Артема Чапая «The Ukraine». Методи дослідження. В роботі було використано теоретично-критичний, структурно-семіотичний, типологічний, порівняльний методи наукового вивчення явищ художньої літератури, здійснено контент-аналіз для виявлення кількісних характеристик вживання географічних назв. Наукова новизна роботи полягає в тому, що було зроблено спробу розглянути явище метамодернізму в українській літературі і виокремити основні характеристики цього явища, визначити поняття колажу як форми побудови цілісного образу. В ході дослідження було розроблено класифікацію колажних образів, а також визначається колаж як перспективний жанр сучасної української літератури за двома основними тематичними напрямками: як біографічна проза та твори про українське буття. У роботі окреслено основні образи творення образу України, які умовно можна поділити на три групи: 1. Топоніми. 2. Естетика простору, топоси, хронотоп, архетипи. 3. Характери персонажів, герої, образи, типи та ін. Сфера застосування. Робота може бути використана для подальших досліджень з питань жанру колажу в літературній творчості, творів про російську агресію на Сході України, тревелогу в українські літературі, а також в опануванні курсу «Сучасна українська література».
EN : Magister's qualification work "Reception of metamodern man in the collection of Artem Chapay" The Ukraine "" consists of 72 pages. While writing 61 sources were worked. The aim of the work is to try to systematically study the formation of the image of Ukrainians in the national context as a man of metamodernism in Artem Chapay's book "The Ukraine". During the writing of the work the following tasks were performed: - the phenomenon of metamodernism is analyzed and the definition of the concept of reception is given; - the concept of collage as a genre structure and technique of creating art objects in the panorama of temporal and spatial boundaries is outlined; - the means of creating the image of Ukraine in the works of Ukrainian literature and the collection of Artem Chapay "The Ukraine", in particular, spatial images of geographical and administrative-territorial objects and spatial concepts; - a description of the types of Ukrainian characters outlined by the author, depicted in the novel, in the context of metamodernism. Object of research: Artem Chapay's collection "The Ukraine" (2018). Subject of research: the image of the Ukrainian man in the national context of the phenomenon of metamodernism in Artem Chapay's book "The Ukraine". Research methods. The paper used theoretical-critical, structural-semiotic, typological, comparative methods of scientific study of the phenomena of fiction, content analysis was performed to identify quantitative characteristics of the use of geographical names. The scientific novelty of the work is that an attempt was made to consider the phenomenon of metamodernism in Ukrainian literature and to identify the main characteristics of this phenomenon, to define the concept of collage as a form of constructing a holistic image. During the study, a classification of collage images was developed, and collage is defined as a promising genre of modern Ukrainian literature in two main thematic areas: as biographical prose and works about Ukrainian life. The paper outlines the main images of the image of Ukraine, which can be divided into three groups: 1. Toponyms. 2. Aesthetics of space, topos, chronotope, archetypes. 3. Characters, characters, images, types, etc. Scope. The work can be used for further research on the genre of collage in literary works, works on Russian aggression in eastern Ukraine, travelogue in Ukrainian literature, as well as in mastering the course "Contemporary Ukrainian Literature".

The diploma thesis deals with medial images of selected events of the Ukraine War and their comparison in selected Ukrainian, Russian and Czech media. The aim of the diploma thesis is to identify, describe and compare medial images of key events of the Ukraine War in selected intelligence portals with various political orientation. The assumption is that there probably exist alternatives in opinion of the official Russian position in the frame of the Ukrainian and Czech media discourse. The first part of the thesis deals with theoretical concepts that are connected with propaganda and state-organised communication, and specifies the differences among them. Furthermore, a design of the research is introduced. The analytical part provides results and the content analysis detections in medial statements that were published in selected media between 20th February 2014 and 31st December 2014. The conclusion summarises the main detections of the research and their assets in the field of a propaganda survey.