Добірка наукової літератури з теми "Heteroxide coating"

CO-, W-, MO- and Zn-containing hetero-oxide nanostructured coatings on titanium and its alloys formed by plasma-electrolyte oxidation in galvanostatic mode from alkaline electrolytes were investigated. The morphology of the surface of the formed coatings was studied by scanning microscopy on the Zeiss Evo 40XVP microscope. The phase composition of the obtained coatings was determined on the X-ray diffractometer Drone-2. Photocatalytic activity of ZnO-WO3/TiO2 films, ZnO-MOO3/TIO2, ZnO-Co3O4/TiO2, CoO-WO3/TiO2 tested in a model reaction of decomposition of an aqueous solution of azobye with a concentration of 12,2·10-5 mol/L (MО) at UV irradiation. It is shown that with plasma-electrolyte oxidation of titanium and its alloys in alkaline diphosphate electrolytes in the mode of «drop-down power» forming heterostructural composites with micro-globular surface morphology. The possibility of controlling the phase and elemental composition of oxide layers, as well as the topography of the surface by changing the composition of the electrolyte and the content of individual components, as well as the modes of formation is confirmed. Heteroxide coatings formed in PEO modes differ in composition and surface morphology, but all exhibit photocatalytic properties of varying degrees of activity. The study of the photocatalytic activity of the obtained coatings in the azo dye decomposition reaction by means of UV testing allowed to rank the heteroxide systems according to the specified parameter. Thus, the degree of decomposition of MF on ZnO-WO3/TiO2 films in 50 minutes was 23 %. Metal oxide systems ZnO-Co3O4/TiO2 had similar characteristics of the degree of decomposition – 21 %. The incorporation of CoO and WO3 oxides into the coating composition reduced the catalytic activity of the system to 19 %. The unstable mode of formation of ZnO-MoO3/TiO2 oxides and the low speed of the process have affected the quality of the catalytic coating activity, reduced the degree of decomposition of MO to values of titanium monoxide Ti/TiO2 without dopants. Comparison of quantitative characteristics of the properties of the obtained coatings allowed to determine the effects of dopants, incorporated into metal oxide systems, on their photocatalytic activity.

Установлено, что в потенциодинамическом режиме формирования покрытий методом плазменного электролитического оксидирования (ПЭО) электрохимические и морфологические свойства получаемых поверхностей можно регулировать, используя максимальную плотность тока. Получены зависимости данной величины от таких параметров, как максимальное значение и скорость изменения напряжения, а также от размеров оксидируемого изделия. Исследована зависимость защитных свойств ПЭО-покрытий, получаемых на магниевом сплаве МА8, от максимальной плотности тока формирования. Проведены морфологические и электрохимические исследования полученных гетерооксидных слоев с целью выявления корреляции свойств покрытий с плотностью тока формирования. Методами сканирующей электронной микроскопии и потенциодинамической поляризации изучены основные защитные свойства ПЭО-покрытий. Результаты свидетельствуют об увеличении толщины и пористости покрытий при росте значений плотности тока формирования. Показано, что при переходе от низких (2 мА/мм2) к высоким (до 12 мА/мм2) максимальным значениям плотности тока поляризационное сопротивление имеет максимум в области значения 4 мА/мм2, что свидетельствует об оптимальном режиме формирования ПЭО-покрытий с высокими барьерными свойствами. It is established that in the potentiodynamic coating-formation mode by plasma electrolytic oxidation (PEO), the electrochemical and morphological properties of the resulting surfaces can be adjusted using the maximum current density. In this paper, the dependences of this value on such parameters as the maximum value and the rate of voltage change, as well as on the size of the oxidized product are obtained. The dependence of the protective properties of PEO-coatings obtained on magnesium alloy MA8 on the maximum density of the formation current is studied. Morphological and electrochemical studies of the obtained heteroxide layers were performed in order to identify the correlation of the coating properties with the density of the formation current. The main protective properties of PEO-coatings have been studied using scanning electron microscopy and potentiodynamic polarization. The results obtained indicate an increase in the thickness and porosity of coatings with an increase in the values of density of the formation current. It is shown that during the transition from low (2 mA/mm2) to high (up to 12 mA/mm2) maximum values of the current density, the polarization resistance has a maximum in range of 4 mA/mm2, which indicates the optimal mode of formation of PEO coatings with high barrier properties.

Based on the review of the peculiarities of the photocatalytic processes, the peculiarities of the catalytic action of oxide systems based on titanium dioxide are determined. It is shown that TiO2 is one of the most chemically and thermally stable and non-toxic inorganic oxides of semiconductors, whose photocatalytic activity is manifested by irradiation with ultraviolet part of the spectrum (λ 320–400 nm) and allows the oxidation of a significant amount of toxic agents to water and carbon dioxide. The essence of the photocatalytic process of oxidation of toxicants under the action of UV radiation on the TiO2 surface is considered. The proposed technology of photocatalytic detoxification of contaminants is economically available, environmentally friendly and allows its widespread use, in particular for autonomous systems, including dual purpose. It is established that the main requirements for materials for photocatalysis are their chemical and biological inertness, photocatalytic stability and activity, low cost. It is shown that the most rational technological form of the photocatalyst is the application (synthesis) of the catalytic layer on structured metal substrates, in particular titanium alloys. It is proved that these catalytic oxide systems can be effectively formed by the method of plasma-electrolyte oxidation in aqueous electrolytes with the addition of dopant metal compounds that increase the photocatalytic activity of the obtained heterooxide systems. It is proposed to use tungsten oxides of variable valence as the target additive. The kinetic regularities of the process of plasma-electrolytic oxidation of titanium VT1-0 in a diphosphate-borate electrolyte with the addition of tungstates have been studied. It is shown that in an electrolyte of this type at a current density of 1.0 A/dm2 in the galvanostatic mode for 30 min a uniform coating of TiO2·WxOy with a tubular torus-like structure and tungsten content of 2.5–7.5 wt.% is formed. The predicted quantitative composition of the heteroxide layer in combination with the surface morphology creates the preconditions for high catalytic activity of the synthesized coating for detoxification of media from anthropogenic pollutants.

Technological approaches to the application of functional electrochemical coatings in civil and military technologies are analyzed. It is shown that the existing technical solutions are aimed at solving the problems of strengthening and protection of surfaces and detoxification of environments from pollutants of natural and man-made origin. Electrochemical coatings based on the iron triad, doped with refractory metals, increase corrosion resistance, microhardness and wear resistance of surfaces. Doped with transition metals heteroxide coatings, which are synthesized by the method of plasma electrolytic oxidation on aluminum and titanium alloys have catalytic properties to neutralize toxic substances in the gas and liquid phases. Peculiarities of electrochemical formation of functional coatings on construction materials of different types are investigated. It is shown that cathodic deposition by direct and pulsed current on low-carbon steel and gray cast iron forms uniform ternary coatings of Fe-Mo-W and composite systems of Fe-Co-Mo (Fe-Co-W), which have increased corrosion resistance and mechanical properties compared to base metal material. The obtained thin-layer coatings are recommended for the restoration and strengthening of worn surfaces, in particular in the technology of repair of weapons and military equipment. It was found that plasma-electrolyte treatment of piston silumin in alkaline solutions based on diphosphates synthesized heteroxide systems that are active in reducing the number of toxic emissions of internal star engines and reducing hourly fuel consumption. It is shown that nanocomposite coatings on titanium show photocatalytic activity on the destruction of model pollutants. The obtained materials have a set of enhanced functional properties and are promising for use in industrial and repair production, including the security and defense sector.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія (161 – хімічні технології та інженерія). ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Об’єкт дослідження ‒ електрохімічні та хімічні процеси на міжфазовій межі та в оксидному шарі при формуванні гетерооксидних покриттів на сплавах алюмінію і титану. Предмет дослідження – механізм процесу поверхневої обробки сплавів алюмінію та титану у лужних розчинах електролітів, технологічні параметри плазмо-електролітного оксидування, склад, структура та функціональні властивості гетерооксидних покриттів. Дисертацію присвячено розробці наукових засад технології плазмо-електролітного формування гетерооксидних покриттів заданого складу і функціональних властивостей на сплавах алюмінію (титану) для екотехнологій. Висунуто та експериментально доведено гіпотези щодо гомогенізації поверхні багатокомпонентних сплавів алюмінію (титану) та формування заданого рельєфу оксидної матриці плазмо-електролітним оксидуванням у лужних розчинах дифосфатів та формування міцноадгезованих гетерооксидних покриттів із широким спектром функціональних властивостей на сплавах алюмінію (титану), що реалізацується в одному технологічному процесі плазмо-електролітним оксидуванням у лужних розчинах дифосфатів за присутності сполук металів-допантів. За результатами комплексного дослідження плазмо-електролітного оксидування багатокомпонентних сплавів запропоновано нову парадигму інженерії поверхні, за якою в одному технологічному процесі проводять гомогенізацію поверхні оброблюваних матеріалів із мінімізацією вмісту їх легувальних елементів, утворення наперед заданої топографії монооксидної матриці Al₂O₃ (TiO₂) та одночасною інкорпорацією цільових допувальних компонентів. Запропоновано використання комплексних електролітів на основі дифосфатів лужних металів для прискорення електрохімічного розчинення, зв’язування та видалення легувальних елементів із поверхневих шарів багатокомпонентних сплавів алюмінію (титану), встановлено шляхи керування гомогенізацією поверхні та доведено, що ПЕО в розчині 0,5–1,0 моль/дм³ K₄P₂O₇ за густини струму 5–7 А/дм² дозволяє зменшити вміст легувальних елементів у поверхневих шарах в 4–5 разів та сформувати розвинену оксидну матрицю металу-носія, що склало підґрунтя для розробки узагальненої технологічної схеми процесу. Запропоновано стратегію синтезу гетерооксидних покриттів плазмо-електролітним оксидуванням легованих сплавів алюмінію (титану) з формуванням в одному процесі оксидної матриці металу-носія та інкорпорації оксидів металів-допантів; доведено, що співвідношення компонентів електроліту впливає на вміст допанта, морфологію та топографію поверхні гетерооксидного покриття. З використанням диференціальних залежностей dU/dt–U для опису кінетичних закономірностей та встановлення стадійності процесу плазмо-електролітного оксидування сплавів різного хімічного складу доведено, що відмінність кута нахилу таких залежностей на початкових ділянках ПЕО зумовлена формуванням оксидів різної природи, а домінанта реакцій розчинення компонентів сплаву над реакціями формування оксидів з високим питомим опором обумовлює появу плато на залежності dU/dt–U, протяжність якого відбиває формування гетерооксидного шару. Обґрунтовано концепцію інкорпорації оксидів Mn та Co до складу покриттів і доведено, що в лужних електролітах на основі дифосфатів при додаванні солей металів-допантів в режимі "спадаючої потужності" з варіюванням густини струму формуються гетерооксидні покриття Al₂O₃·MnOₓ із вмістом мангану до 36,0 ат.% та Al₂O₃·CoOᵧ із вмістом кобальту до 24,0 ат.%, що дозволило визначити оптимальні умови синтезу. Підтверджено утворення в запропонованих режимах матриці металу-носія із фазовою структурою корунду, в яку інкорпоровані оксиди металів-допантів змінної валентності. Встановлено, що значне зростання мікротвердості для системи Al | Al₂O₃ CoOᵧ зумовлено не тільки утворенням α-Al₂O₃ в каналах пробою, а і формуванням структури сапфіру CoAl₂O₄ за рахунок хімічного заміщення і доведено, що термообробка гетерооксидних покриттів при температурах 300–500°С зумовлює зміну співвідношення оксидних форм допувальних компонентів при збереженні високих показників мікротвердості. Встановлено, що одностадійна плазмо-електролітна обробка поршня двигуна КамАЗ-740 у розчинах дифосфату з додаванням манганатів (VII) та солей кобальту (ІІ) дозволяє сформувати рівномірні міцноадгезовані каталітичні і теплозахисні гетерооксидні покриття оксидами мангану та кобальту, високу активність яких доведено в робочому процесі каталітичного горіння палива. Знайшли подальший розвиток уявлення про систему чинників впливу на склад, морфологію, топографію та структуру гетерооксидних покриттів на легованих сплавах алюмінію (титану) і залежність функціональних властивостей оксидних шарів від режиму формування та складу поверхні. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці варіативних технологічних схем плазмо-електролітної обробки багатокомпонентних сплавів алюмінію (титану) у розчинах дифосфатів із мінімізацією вмісту легувальних елементів у поверхневих шарах та формуванням гетерооксидних покриттів з підвищеним вмістом активних компонентів й заданими функціональними властивостями. Тестуванням розроблених покриттів на випробувальних стендах кафедри двигунів внутрішнього згоряння НТУ "ХПІ" встановлено зменшення викидів оксидів азоту й вуглецю та підвищення паливної економічності двигунів за рахунок внутрішньоциліндрового каталізу. Результатами випробувань гетерооксидних покриттів у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України встановлено їх підвищену корозійну стійкість та механічну міцність, що дозволило рекомендувати одержані матеріали для захисту від корозійного руйнування та підвищення механічної міцності капсюлей-детонаторів, які використовуються для проведення вибухових робіт. Підвищені механічні властивості та висока адгезійна міцність оксидних покриттів до основного металу підтверджено випробуваннями на АТ "УКРНДІХІММАШ". Теоретичні матеріали та практичні результати дослідження використано в освітньому процесі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" при підготовці фахівців за спеціальністю "Теплоенергетика" та Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» при підготовці курсантів за спеціальностями "Забезпечення військ (сил)" та "Озброєння та військова техніка". Науково-технічна новизна розробок підтверджується 7-ма патентами України та патентом Респубілки Казакстан, частина з яких відзначена дипломами Всеармійського конкурсу "Кращий винахід року", а саме: патент України № 116176 "Спосіб зниження токсичності газових викидів двигунів внутрішнього згоряння" (диплом I ступеня у номінації "Автомобільна техніка", 2017 рік); патент України № 117765 "Спосіб обробки поршнів двигунів внутрішнього згоряння" (диплом II ступеня у номінації "Автомобільна техніка", 2018 рік); патент України № 135696 "Поршень двигуна внутрішнього згоряння з каталітичним термостійким покриттям" (диплом "За оригінальність технічного рішення", 2019 рік).
Dissertation for the Degree of the Doctor of Engineering Sciences in the Specialty of 05.17.03 – technical Electrochemistry (161 – Chemical Technology and Engineering). – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2020. The object of research is chemical and electrochemical processes in the volume of electrolyte, oxide coating and interface in the formation of heteroxide coatings on aluminum and titanium alloys. The subject of research is the mechanism of the surface treatment of aluminum and titanium alloys in alkaline solutions of electrolytes, technological parameters of plasma-electrolyte oxidation, composition, structure and functional properties of heteroxide coatings. The thesis is devoted to the development of scientific bases of plasma-electrolytic formation of heterooxide coatings of a given composition and functional properties on aluminum (titanium) alloys for ecotechnologies. Hypotheses were generated and experimentally proved concerning the homogenization of the surface of aluminum (titanium) multicomponent alloys and the formation of a given relief of the oxide matrix by plasma-electrolyte oxidation in alkaline solutions of diphosphates and the formation of strongly adhesed heteroxide coatings with a wide range of functional properties on aluminium (titanium) alloys by executing plasma-electrolytic oxidation in alkaline solutions of diphosphates with the presence of dopant metal compounds in one technological process. As a result of a comprehensive study of plasma-electrolytic oxidation of multicomponent alloys, a new paradigm of surface engineering is proposed, according to which in one technological process the surface of processed materials is homogenized with minimization of their alloying components, formation of predefined topography of Al₂O₃ (TiO₂) monoxide matrix and simultaneous incorporation of target alloying components. The use of complex electrolytes based on alkali metal diphosphates for acceleration of electrochemical dissolution, binding and removal of alloying components from the surface layers of multicomponent aluminum (titanium) alloys is proposed, ways to control surface homogenization are established and it is proved that PEO 1.0 in 0.5 mol/L K₄P₂O₇ solution at a current density of 5–7 A/dm² allows to reduce the content of alloying components in the surface layers by 4–5 times and to form developed oxide matrix of the metal-carrier, which became the basis for the development of a generalized flow chart. It is proposed to use a strategy for the synthesis of heteroxide coatings by plasma-electrolyte oxidation of alloyed aluminum (titanium) alloys with the formation of the oxide matrix of the metal-carrier and the incorporation of oxides of metal-dopants in one process; it is proved that the ratio of electrolyte components affects the content of dopant, morphology and topography of the heteroxide coating surface. With the use of differential dependences dU/dt–U in order to describe the kinetic laws and establish the stages of the process of plasma-electrolytic oxidation of alloys of different chemical composition, it is proved that the difference in the slope of such dependences at the initial sites of PEO is due to the formation of oxides of different nature, and the dominant of dissolution reactions of alloys components over the reaction of oxide formation with high resistivity cause the appearance of a plateau on the dU / dt – U dependence, the length of which reflects the formation of a heteroxide layer. The conception of incorporation of Mn and Co oxides into the coatings was substantiated and it is proved that in alkaline electrolytes, which are based on diphosphates, with the addition of metal-dopant salts in the mode of "decreasing power" with variation of current density heteroxide oxide coatings Al₂O₃·MnOₓ with manganese content up to 36 % and Al₂O₃·CoOᵧ with cobalt content up to 24.0 %, are formed that allowed to determine the optimal synthesis conditions. The formation of matrix of metal-carrier in proposed modes with a phase structure of corundum, in which oxides of dopant metals of variable valence are incorporated, is confirmed. It is established that a significant increase in microhardness for the system Al | Al₂O₃·CoOᵧ is caused not only by the formation of α-Al₂O₃ in breakdown paths, but also by the formation of the structure of CoAl₂O₄ sapphire due to chemical substitution and it is proved that heat treatment of heteroxide coatings at temperatures of 300–500 °C causes a change in the ratio of oxide forms of alloying components while maintaining high microhardness values. It is established that one-stage plasma-electrolyte treatment of the KamAZ-740 engine piston in diphosphate solutions with the addition of manganates (VII) and cobalt (II) salts allows to form uniform strongly adhered catalytic and heat-protective heteroxide coatings by oxides of manganese and cobalt, high activity of which was proved in the process of catalytic fuel combustion. The idea of the system of factors influencing the composition, morphology, topography and structure of heteroxide coatings on alloyed aluminum (titanium) alloys and the dependence of the functional properties of oxide layers on the mode of formation and surface composition was further developed. The practical significance of the obtained results lies in the development of variable technological schemes of plasma-electrolyte treatment of multicomponent aluminum (titanium) alloys in diphosphate solutions with minimization of alloying components in surface layers and formation of heteroxide coatings with high content of active components and given functional properties. Testing of the developed coatings on the test benches of the Department of Internal Combustion Engines of NTU "KhPI" revealed a reduction in emissions of nitrogen and carbon oxides and increase in fuel efficiency of engines due to internal cylinder catalysis. The results of tests of heteroxide coatings in the Kharkiv Scientific Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine established their increased corrosion resistance and mechanical strength, which allowed to recommend the obtained materials to protect against corrosion damage and increase the mechanical strength of detonator caps used for blasting. Increased mechanical properties and high adhesive strength of oxide coatings to the base metal were confirmed by tests at JSC "UKRNDIHIMMASH". Theoretical materials and practical results of the research were used in the educational process of the National Aerospace University named after M.E. Zhukovsky "Kharkiv Aviation Institute" in the training of specialists in the specialty "Thermal power" and the Military Institute of Armored Forces of NTU "KhPI" in the training of cadets in the specialties "Provision of troops (forces)" and "Armament and military equipment". The scientific and technical novelty of the developments is confirmed by 7 patents of Ukraine, some of which were awarded diplomas of the All-Army competition "Best Invention of the Year", namely: patent of Ukraine # 116176 "Method of reducing toxicity of gaseous emissions from internal combustion engines" (first-degree diploma certificate in nomination "Automotive Equipment", 2017); patent of Ukraine # 117765 "Method of processing pistons of internal combustion engines" (second-degree diploma certificate in nomination "Automotive Equipment", 2018); patent of Ukraine # 135696 "Piston of an internal combustion engine with a catalytic heat-resistant coating" (diploma certificate "For the originality of the technical solution", 2019).

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.03 ‒ технічна електрохімія (161 – хімічні технології та інженерія). ‒ Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертацію присвячено розробці наукових засад технології плазмо-електролітного формування гетерооксидних покриттів заданого складу і функціональних властивостей на сплавах Al (Ti) для екотехнологій. Висунуто та експериментально доведено гіпотези щодо гомогенізації поверхні багатокомпонентних сплавів та формування заданого рельєфу оксидної матриці плазмо-електролітним оксидуванням в лужних розчинах дифосфатів та формування міцноадгезованих гетерооксидних покриттів із широким спектром функціональних властивостей за присутності сполук металів-допантів. З використанням диференціальних залежностей dU/dt–U описано кінетичні закономірності та встановлено стадійність процесу ПЕО сплавів різного хімічного складу. Встановлено, що використання розчинів дифосфатів дозволяє зменшити вміст легувальних елементів у поверхневих шарах в 4–5 разів та сформувати розвинену оксидну матрицю металу-носія. Доведено, що в лужних електролітах при додаванні солей металів-допантів в режимі "спадаючої потужності" з варіюванням густини струму формуються гетерооксидні покриття із Ѡ(Mn) до 36,0 ат. % та з Ѡ(Co) до 24,0 ат. %, що дозволило визначити оптимальні умови синтезу. Підтверджено утворення в запропонованих режимах матриці металу-носія, в яку інкорпоровані оксиди металів-допантів змінної валентності. Доведено, що термообробка гетерооксидних покриттів при температурах до 600°С зумовлює зміну співвідношення оксидних форм допувальних компонентів при збереженні високих показників мікротвердості. Встановлено, що одностадійна плазмо-електролітна обробка поршня двигуна КамАЗ-740 у розроблених електролітах та режимах дозволяє сформувати рівномірні міцноадгезовані каталітичні і теплозахисні гетерооксидні покриття оксидами мангану та кобальту, активність яких доведено в робочому процесі каталітичного горіння палива. Розроблено варіативні схеми плазмо-електролітної обробки багатокомпонентних сплавів Al (Ti) з підвищеним вмістом активних компонентів й заданими функціональними властивостями. За результатами комплексу експериментальних досліджень та тестувань властивостей покриттів в модельних середовищах й технологічних умовах визначено перспективні області застосування одержаних матеріалів.
Thesis for scientific degree of Doctor of Technical Sciences in the Specialty of 05.17.03 – Technical Electrochemistry (161 – Chemical Technology and Engineering). – National Technical University "Kharkіv Polytechnic Institute", Kharkіv, 2020. The thesis is devoted to the development of scientific bases of plasma-electrolytic formation of heterooxide coatings of a given composition and functional properties on Al (Ti) alloys for ecotechnologies. Hypotheses were generated and experimentally proved concerning the homogenization of the surface of aluminum (titanium) multicomponent alloys and the formation of a given relief of the oxide matrix by plasma-electrolyte oxidation in alkaline solutions of diphosphates and the formation of strongly adhesed heteroxide coatings with a wide range of functional properties on aluminium (titanium) alloys by executing plasma-electrolytic oxidation in alkaline solutions of diphosphates with the presence of dopant metal compounds in one technological process. With the use of differential dependences dU/dt–U in order to describe the kinetic laws and establish the stages of the process of plasma-electrolytic oxidation of alloys of different chemical composition. It found that the use of complex electrolytes based on alkali metal allows to reduce the content of alloying components in the surface layers by 4–5 times and to form developed oxide matrix of the metal-carrier. It proved that in the mode of "decreasing power" with variation of current density heteroxide oxide coatings with Ѡ(Mn) up 36.0 аt. % and with Ѡ(Co) up 24.0 аt. %, that allowed to determine the optimal synthesis conditions. The formation of matrix of metal-carrier in proposed modes, in which oxides of dopant metals of variable valence are incorporated, is confirmed. It is proved that heat treatment of heteroxide coatings at temperatures up 600°C causes a change in the ratio of oxide forms of alloying components while maintaining high microhardness values. It is established that one-stage plasma-electrolyte treatment of the KamAZ-740 engine piston in in developed electrolytes and modes allows to form uniform strongly adhered catalytic and heat-protective heteroxide coatings by oxides of manganese and cobalt, high activity of which was proved in the process of catalytic fuel combustion. The variation schemes of of plasma-electrolytic treatment of multicomponent Al (Ti) alloys with the increased content of active components and the set functional properties were suggested. The perspective areas of the application of the obtained materials according to the results of experimental researches and tests of properties in model environments and technological conditions are determined.