Добірка наукової літератури з теми "Geiger-Mueller tubes"

In this paper, the application of three-component gas mixtures as a working gas in Geiger-Mueller tubes was considered. In addition to the noble and quenching gas, an electronegative gas is used, at the same time, as the third component of gas mixture. This paper is mostly experimental. The experiments are carried out on the enlarged Geiger-Mueller counter tube model. By applying the similarity law for electric discharges in gases on the model and commercial Geiger-Mueller counting tubes, the model was verified. The obtained results showed that a small percentage of SF6 gas, in the working gas, stabilize operating point of Geiger-Mueller counter tubes and reduce dead time. <br><br><font color="red"><b> This article has been corrected. Link to the correction <u><a href="http://dx.doi.org/10.2298/NTRP1804417E">10.2298/NTRP1804417E</a><u></b></font>

A 100 g-tonne geotechnical centrifuge was used to study the long-term migration of a contaminant and radioactive tracer through a saturated soil medium. The use of the centrifuge simulates the acceleration of traveltime in the prototype, which is N times larger than the model, by N2, where N is the desired g level. For a 5 h run at 60 g, the test modelled a migration time of about 2 years for a prototype 60 times larger than the small-scale model tested. Iodine 131 (I-131), used as the tracer, was injected onto the surface of the soil, and was allowed to migrate with a constant head of water through the saturated soil. End window Geiger–Mueller (G–M) tubes were used to measure the count rate of the radioactive tracer flowing through the soil. The time from the peak response of one G–M tube to the other denotes the traveltime between the two points in the flow domain. The results obtained using the radioactive tracer are in good agreement with the test performed on the same model setup using potassium permanganate as a tracer and with numerical flow net modelling. Radioactive tracers can be useful in the study of nonradioactive contaminants as well, offering a nonintrusive (nondestructive) method of measuring contaminant migration. Key words : contaminant transport, centrifuge modelling, radioactive waste, nondestructive measurement, waste disposal.

For many years coastal scientists and engineers have attempted to label sedimentary particles in order that their movement paths might be determined. Several attempts have been made at the Beach Erosion Board, none of which met with any measure of success. Furthermore, inherent in this system is an extensive sampling program and arduous identification of the labeled particles. Recently, however, the labeling of natural sediments or simulated sediments with radioisotopes as tracers has proved successful and a long sought goal has been achieved. The utilization of radioactive material as sediment tracers has increased during the approximately 10 years since its inception. Since the initial test in the Thames River^1' in England, the utilization of this technique has spread until it is practically worldwide!2""8^ In the main, the objectives of these tests have been qualitative, the determination of movement path and of sedimentation areas of the tracer material, and thus of the sediments, which are being followed. Labeling techniques have varied widely and involve plating or precipitating a thin film of radioactive material on the natural sediments, the utilization of glass containing a radioactive tracer to simulate the natural sediments, the incorporation of radioactive material within the natural sediments or within simulated sediments, and ion exchange between the natural sediments and tracer material. The means of detection have also varied broadly: Geiger-Mueller systems with one or several GM tubes in gangs, scintillation systems making use of pulse-height spectrometry, and autoradiographic techniques have all been used. The monitoring has varied also as sediment and tracer materials have been monitored in situ or samples have been taken and the monitoring accomplished in the laboratory. The staff of the Beach Erosion Board has been interested in this new application of radioisotopes since 1955. A literature survey was initiated at that time and is continuing at present. A feasibility study was completed in 1958 which indicated that radioisotopic tracers presented a new technique with which to study sediment transport. The report strongly recommended that studies be planned and executed utilizing this technique. In the Annual Bulletin of the Beach Erosion Board, 1960,^9'several test objectives and procedures were outlined.

We have developed a small animal conformal radiation therapy device that provides a degree of geometrical/anatomical targeting comparable to what is achievable in a commercial animal irradiator. small animal conformal radiation therapy device is capable of producing precise and accurate conformal delivery of radiation to target as well as for imaging small animals. The small animal conformal radiation therapy device uses an X-ray tube, a robotic animal position system, and a digital imager. The system is in a steel enclosure with adequate lead shielding following National Council on Radiation Protection and Measurements 49 guidelines and verified with Geiger-Mueller survey meter. The X-ray source is calibrated following AAPM TG-61 specifications and mounted at 101.6 cm from the floor, which is a primary barrier. The X-ray tube is mounted on a custom-made “gantry” and has a special collimating assembly system that allows field size between 0.5 mm and 20 cm at isocenter. Three-dimensional imaging can be performed to aid target localization using the same X-ray source at custom settings and an in-house reconstruction software. The small animal conformal radiation therapy device thus provides an excellent integrated system to promote translational research in radiation oncology in an academic laboratory. The purpose of this article is to review shielding and dosimetric measurement and highlight a few successful studies that have been performed to date with our system. In addition, an example of new data from an in vivo rat model of breast cancer is presented in which spatially fractionated radiation alone and in combination with thermal ablation was applied and the therapeutic benefit examined.

Магістерська дисертація за темою «Автономний пристрій визначення радіаційного фону» містить:45 ілюстрацій, 31 таблиця, 2 додатки, 56 джерел. В даній роботі розглядається аналіз існуючих пристроїв та алгоритмів радіаційного контролю, їх недоліки і переваги та розробка апаратно-програмного засобу для виявлення радіації з використанням сучасних мікроконтролерів. Технології постійно змінюються та все більше впливають на діяльність людини. Проте не завжди діяльність людини приносить користь. Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції питання радіаційної безпеки для України значно загострилось. Оскільки після вибуху четвертого блоку ядерного реактору у повітрі опинилось близько 7,4 тон радіоактивних речовин. Повітря в чорнобильській зоні забруднено великою кількістю ізотопів, що будуть повільно вбивати природу й усе навколо ще майже 270 років. Нині визначення дози радіації не є проблемою, оскільки на ринку існує безліч пристроїв, що працюють у режимі спектрометрів, детекторів, дозиметрів, сигналізаторів і тощо. Чуттєвими елементами даних дозиметрів є або лічильник Гейгера-Мюллера, або сцинтиляційний кристал. Дозиметри на базі лічильнків Гейгера-Мюллера частіше за все реєструють гамма-випромінювання, а дозиметри на базі сцинтиляційних кристалів знімають енергію спектрів випромінювання. Проте, якими б не були чуттєві елементи та алгоритми роботи дозиметрів, всі вони надійно виконують поставлене завдання — виявлення радіоактивного випромінювання. Зменшення габаритів пристрою без втрати його експлуатаційних характеристик стає досить актуальною темою в сфері радіаційного контролю. Оскільки зменшення габаритів дозволить завжди мати при собі пристрій для радіаційного контролю та у будь-який момент часу переконатись, що поблизу немає небезпечних радіоактивних речовин. Метою дисертаційного дослідження є розробка автономної системи вимірювання радіації з використанням сучасних мікроконтролерів. Для досягнення цієї мети необхідно було сформулювати і вирішити наступні завдання: − Зменшення габаритів дозиметру за рахунок використання мікроконтролерних систем; − Формалізація методів вимірювання радіації, вхідних впливів та характеристик середовища; − Аналіз існуючих алгоритмів та методів виявлення радіації;−Розробка алгоритму виявлення радіації; − Підвищення точності вимірювальних значень;−Порівняння отриманих значень з нормальними значеннями; Об’єктом дослідження є середовище з радіаційним полем. Предметом дослідження є модифікація існуючих алгоритмів та методів виявлення радіації. Методи дослідження базуються на використанні нейронних мережу алгоритмі для виявлення радіації. Наукова новизна полягає у підвищенні точності виявлення джерел радіації, за рахунок модифікації існуючих алгоритмів нейронною мережею. Практичне значення одержаних результатів: розроблено алгоритм, що компенсує недоліки існуючих алгоритмів для виявлення радіації.
The master's dissertation on the topic «Autonomous device for determining the background radiation» contains 45 illustrations, 31 tables, 2 appendices, 56 sources. This paper considers the analysis of existing devices and algorithms for radiation control, their disadvantages, and advantages, and the development of hardware and software for radiation detection using modern microcontrollers. Technologies are constantly changing and increasingly affect human activities. However, human activity is not always beneficial. After the accident at the Chernobyl nuclear power plant, the issue of radiation safety for Ukraine has become much more acute. Because after the explosion of the fourth unit of the nuclear reactor, about 7.4 tons of radioactive substances were in the air. The air in the Chernobyl zone is polluted with a large number of isotopes that will slowly kill nature and everything around for almost 270 years. Nowadays, determining the radiation dose is not a problem, because many devices on the market operate in the mode of spectrometers, detectors, dosimeters, alarms, and so on. The sensory elements of these dosimeters are either a Geiger-Mueller counter or a scintillation crystal. Dosimeters based on Geiger-Mueller counters most often record gamma radiation, and dosimeters based on scintillation crystals capture the energy of the radiation spectra. However, no matter what the sensory elements and algorithms of the dosimeters, they all reliably perform the task - the detection of radioactive radiation. Reducing the size of the device without losing its performance becomes a very important topic in the field of radiation control. Because the reduction of dimensions will allow you to always have a device for radiation monitoring and at any time to make sure that there are no dangerous radioactive substances nearby. The aim of the study research is to develop an autonomous system for measuring radiation using modern microcontrollers. To achieve this goal, it was necessary to formulate and solve the following tasks: − Reducing the dimensions of the dosimeter through the use of microcontroller systems; − Formalization of methods for measuring radiation, input effects, and environmental characteristics; − Analysis of existing algorithms and methods for radiation detection; − Development of a radiation detection algorithm; − Improving the accuracy of measured values; − Comparison of the obtained values with normal values; The object of study is a medium with a radiation field. The subject of the study is the modification of existing algorithms and methods of radiation detection. Methods of research are based on the use of neural networks in the algorithm for radiation detection. The scientific novelty is to increase the accuracy of the detection of radiation sources by modifying existing algorithms by a neural network. The practical significance of the obtained results: an algorithm has been developed that compensates for the shortcomings of existing algorithms for radiation detection.