Готові списки джерел за темами / Flexion du genou

Добірка наукової літератури з теми "Flexion du genou"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 23 вересня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Flexion du genou".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Flexion du genou"

1

Massin, P., C. Lautridou, M. Cappelli, A. Petit, G. Odri, F. Ducellier, C. Sabatier, et al. "Prothèse totale sur genou avec raideur de la flexion." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 95, no. 4 (June 2009): 2–8. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2009.04.017.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Michaud, Y., and J. Y. Nordin. "Étude cinématique de la flexion-extension du genou à l’aide d’électrogoniomètre." Revue de Chirurgie Orthopédique et Réparatrice de l'Appareil Moteur 91, no. 1 (February 2005): 44–50. http://dx.doi.org/10.1016/s0035-1040(05)84274-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Frenot, Charlotte, and Bernard Petitdant. "Flexion du genou après arthroplastie totale, comparaison de deux positions de goniométrie." Kinésithérapie, la Revue 13, no. 133 (January 2013): 32–37. http://dx.doi.org/10.1016/j.kine.2012.08.007.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Blache, Yoann, Biova Kouevidjin, Jacques de Guise, Raphaël Dumas, Adnan Saithna, Bertrand Sonnery-Cottet, and Mathieu Thaunat. "Comportement de la reconstruction latérale du genou lors d’une flexion de genou en charge et d’un pivot-shift : une étude de simulation." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 105, no. 4 (June 2019): 446–51. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2019.04.005.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Bercovy, Michel, Benjamin Lefebvre, and Julien Beldame. "Facteurs ayant une influence sur la flexion postopératoire des prothèses totales de genou (PTG)." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 99, no. 7 (November 2013): S376. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2013.09.269.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Viel, Timothée, Morgan Laigle, Bertille Charruau, Charles Casin, and Pascal Bizot. "Retentissement fonctionnel à court terme de l’équilibre ligamentaire en flexion des prothèses totales de genou." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 99, no. 7 (November 2013): S355. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2013.09.217.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Massin, P., F. R. Dupuy, H. Khlifi, C. Fornasieri, T. De Polignac, P. Schifrine, C. Farenq, and P. Mertl. "Le modèle Hyperflex de prothèse totale de genou améliore-t-il la flexion postopératoire des patients ?" Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 96, no. 4 (June 2010): 445–50. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2010.04.024.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Pasquier, G., B. Tillie, S. Parratte, Y. Catonné, J. Chouteau, G. Deschamps, J. N. Argenson, M. Bercovy, and J. Salleron. "Influence de facteurs préopératoires sur le gain de mobilité en flexion après arthroplastie totale de genou." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 101, no. 6 (October 2015): 446–50. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2015.06.014.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Langlois, Karine, Patricia Thoreux, Helène Pillet, François Lavaste, Goulven Rochcongar, and Wafa Skalli. "Étude de la répétabilité du repositionnement du tibia en flexion du genou lors d’imageries multivues EOS." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 101, no. 7 (November 2015): S252—S253. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2015.09.273.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Imbert, P., C. Lutz, L. Niglis, B. Freychet, F. Dalmay, and B. Sonnery-Cottet. "Isométrie du ligament antéro-lateral du genou en flexion et rotation tibiale interne : étude cadavérique naviguée." Revue de Chirurgie Orthopédique et Traumatologique 101, no. 8 (December 2015): e9. http://dx.doi.org/10.1016/j.rcot.2015.09.329.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Flexion du genou"

1

Sednieva, Yuliia. "Caractérisation mécanique du fascia lata et contribution à sa modélisation numérique." Thesis, Lyon, 2021. http://www.theses.fr/2021LYSE1326.

Повний текст джерела
Анотація:
Les pathologies du genou liées au sport sont nombreuses et impliquent, pour partie, la bandelette iliotibiale (ITT). Il s’agit d’un renforcement d’une partie du fascia profond de la cuisse, nommé fascia lata. Le fascia lata est un tissu conjonctif fibreux composé de fibres d’élastine et de réseaux de fibres de collagène présents dans différentes couches de tissu. Il a un rôle stabilisateur de l’articulation et permet le transfert des efforts entre les muscles, mais les propriétés et mécanismes de déformation de ce tissu restent mal connus. Dans ce contexte, les mécanismes de déformation du fascia lata lors de mouvements physiologiques du genou ont été étudiés. Des données quantitatives des champs de déformation du fascia lata ont été obtenues in situ mettant en évidence des mécanismes de déformation en traction, compression et aussi cisaillement. Par conséquent, le comportement mécanique d’échantillons isolés de fascia lata a été analysé avec des essais de cisaillement de type large bande et traction de biais, incluant l'étude de la cinématique des fibres de collagène. Une première contribution à la modélisation en éléments finis du comportement du fascia a également été proposée. Enfin, comme l'état de déformation naturel du fascia lata contribue à une bonne mobilité du genou, une étude in situ a été mise en place pour évaluer l'impact sur les déformations du fascia et mobilités articulaires d'une technique chirurgicale de relâchement des tensions, dite de pie-crusting appliquée à l’ITT et pouvant être recommandée dans des cas pathologiques. L’ensemble du travail réalisé apporte donc de nouveaux éléments dans l'étude du comportement mécanique du fascia lata
There are many sports-related knee injuries, some of which involve the iliotibial band (ITT). This is a thicker part of the deep fascia of the thigh, called fascia lata. The fascia lata is a fibrous connective tissue composed of elastin fibers and networks of collagen fibers present in different layers of tissue. It has a stabilizing role in the joint and allows the transfer of forces between muscles, but its properties and strain mechanisms remain poorly understood. In this context, the strain mechanisms of the fascia lata during physiological knee movements were studied. Quantitative data of fascia lata strain fields were obtained in situ highlighting strain mechanisms in tension, compression, and shear. Therefore, the mechanical behavior of isolated fascia lata samples was analyzed with shear tests such as bias extension tests and traction of a large band tissue. The study of collagen fiber kinematics was also included. A first contribution to the finite element modelling of fascia behavior was also proposed. Finally, as the natural state of deformation of the fascia lata contributes to good knee mobility, an in situ study was set up to evaluate the impact on joint mobility and strain levels on fascia of a surgical tension-release technique, known as pie-crusting, applied to the ITT and which may be recommended in pathological cases. All the work carried out therefore provides new elements in the study of the mechanical behavior of fascia lata
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Flexion du genou"

1

CRISTINA DOS SANTOS FARIAS, THAYSE, NATHALYA LETICIA MENEZES DA SILVA, and LEONAM OLIVER DURVAL OLIVEIRA. "DESEMPENHO FUNCIONAL DE INDIVÍDUOS COM MICROCEFALIA: UM ESTUDO DE CASO." In II Semana Online Científica de Ciências da Saúde. Congresse.me, 2022. http://dx.doi.org/10.54265/zywr9267.

Повний текст джерела
Анотація:
Introdução: A microcefalia é caracterizada através da calcificação precoce das suturas do crânio. Com isso, a criança tem o desenvolvimento motor e cognitivo afetado de forma intensa. Contudo, o treinamento resistido é utilizado como instrumento para o aumento da funcionalidade e aptidão física dos mesmos. Favorecendo o tônus e elasticidade muscular, condicionamento físico e redução do percentual de gordura. Objetivo: Avaliar as variáveis força e flexibilidade muscular, a partir de um treinamento resistido direcionado em indivíduo portador de microcefalia . Metodologia: A pesquisa foi de cunho descritivo, intervencional de caráter quantitativo e referente a um estudo de caso, onde o procedimento de coleta de dados se deu a partir das avaliações físicas das variáveis força e flexibilidade antes e depois do período de análise. Foram utilizados os seguintes protocolos: para a mensuração da força foi usado o dinamômetro de mão, onde o paciente é posicionado em uma cadeira com encosto, com os joelhos e cotovelos em 90º. E ao comando do avaliador realiza o máximo de força possível, sem sair da posição. Para verificação da flexibilidade utilizou-se o banco de wells, onde o indivíduo posiciona-se sentado no chão, com os pés apoiados na base do banco, com os braços sobrepostos, quando o avaliador solta o comando, o paciente empurra o marcador sem flexionar os joelhos. O presente estudo foi realizado com 1(um) voluntário, com idade 30 anos. O paciente foi submetido a sessões de treinamento resistido, onde a sobrecarga foi realizada a cada duas semanas de treinamento, com uma frequência de duas vezes na semana por um período de dois meses. Resultados: O percentual de força da mão direita apresentou um aumento de 3,33 % e não a mão esquerda não gerou variação. A flexibilidade manifestou uma variação de 2,78 % . Conclusão Com isso, os benefícios que a pesquisa proporcionou ao paciente, estão ligados à melhor desenvolvimento motor, aumento de força, aumento da flexibilidade e melhor aptidão física. PALAVRAS-CHAVE: MICROCEFALIA, FLEXIBILIDADE, FORCA MUSCULAR, APTIDAO FISICA
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Flexion du genou" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії