Добірка наукової літератури з теми "Financial architectonics"

The paper examines financial architecture in the context of digital globalization. The current state of financial architecture as a science of creating financial architecture, the nature, specificity, principles of development of financial systems of different levels, based on unity, general patterns of their development and regulation. The current stage of development of national financial architecture is characterized by significant contradictions. On the one hand, the national-state form of its organization is preserved, on the other hand, the possibilities of national financial policy are limited due to the growing importance of international financial instruments, increasing international capital and strengthening the role of international financial organizations. The nature of relations and interrelations of national financial architecture is changing – its openness and interdependence is increasing, the scale of chain reactions is increasing, according to which negative phenomena spread from one class of financial assets, types of financial institutions, financial market segments to others. It is accepted that financial architecture should achieve a specific goal, and its results should be measured by performance indicators that have certain specifics at different economic levels. The changes characterizing the development of the financial environment are outlined, the necessity of forming a new financial architecture taking into account the existing globalization processes and challenges is revealed. The directions of ensuring successful realization of means of digitalization of financial infrastructure, financial market are offered. We can say that the development of economic systems, technologies, real markets directly depends on the depth of financial architecture of the country's financial architecture, is the ability of a set of banking and non-banking financial institutions to effectively distribute and redistribute the movement of financial capital.

The purpose of the article is to study the role of fiscal policy in the context of the development of institutional budget architectonics aimed at ensuring macroeconomic stability, boosting economic growth, strengthening human potential, improving public welfare and defining approaches to its formation in advanced and transition economies. Comparative and factor methods make it possible to cover the peculiarities of institutional environment of the formation of fiscal policy in EU countries and Ukraine in the context of the development of the institutional budget architectonics and to identify ways for its improvement. Methodology. Substantiation of the role of fiscal policy in terms of the development of institutional budget architectonics, determination of its strategic orientations are based on generalization and systematization of experience of advanced and transition economies. For this very reason, the authors analyse and assess the fiscal policy and define special aspects of the formation and implementation of its components in relevant countries. Results show that to increase the effectiveness of the fiscal policy, it is expedient to ensure its interrelation with other components of financial policy based on a combination of fiscal and motivation function. Effective institutional budget architectonics provides means for creating conditions for sustainable economic growth, achieving strategic goals of socio-economic development of the country. Significant tasks of the development of institutional budget architectonics are regulation of the ratio between direct and indirect tax revenues, the structure of budget expenditures in terms of functional, economic classifications, maintaining the budget gap and public debt at the level that contributes to the financial and economic stability of the country, taking into account economic cyclical nature. Practical implications. A feasible budget architectonics would facilitate the maintenance of macroeconomic stability and accelerate economic growth. It is expedient to carry out institutional changes of budget architectonics on the ground of dynamic interconnection of budget and macroeconomic indicators. Value/originality. Fiscal policy plays a significant part in the process of government regulation of socio-economic development of the country. Elaboration of fiscal policy approaches in the context of the development of institutional budget architectonics is an important prerequisite for improving the quality of budget planning, ensuring the strength, stability and dynamic balance of the budget system. It is advantageous to introduce adaptive institutional changes into the budget architectonics in order to accelerate economic growth. Therefore, the article covers the essence and role of institutional budget architectonics aimed at ensuring macroeconomic stability, accelerating economic growth, developing human potential, improving public welfare; it defines the approaches to its development in transition and advanced economies. The authors establish that effective fiscal policy based on feasible institutional budget architectonics provides means for creating conditions for sustainable economic growth, achieving strategic goals of socio-economic development of the country.

Introduction. The objective civilizational processes of modern times transform national economies, significantly influence the formation of a new paradigm of state development as a competitive participant in interstate communications in the global dimension. The financial relations in the state, which are the result of its financial policy, take place in the search for coherence of the interests of its internal subjects. Taxpayers are trying to reduce the tax burden, citizens need quality public goods as a fair result of tax refunds, and the state is trying to effectively replenish resources, the main source of which is taxes, to fulfill its functions and develop competitive participation in the interstate communications of the globalized world. Under these conditions, the fiscal space is formed, the essence of which still remains unclear. Purpose. The purpose of the article is a comprehensive substantiation of the theoretical foundations of the essence and architecture of the fiscal space of Ukraine. Results. It has been proved that the transformation of the fiscal space of the state is a systematic change in the essential properties of the environment of interaction between the subjects of fiscal policy, aimed at effective mobilization of budget revenues and their rational use to obtain a positive impact on socio-economic development and welfare. It has been substantiated that the fiscal space belongs to the components of the public finance system, including revenues, expenditures and borrowings. Conclusions. In our opinion, the main idea of the transformation of the fiscal space is in two equally important areas: its effective formation for the allocation of additional financial resources and effective use to increase the efficiency of reasonable areas of budget expenditures. In these interconnected processes, a balance is sought between the divergent interests of the state and taxpayers as the main subjects in the fiscal space. This balance can be achieved on the basis of established public trust, which is an important indicator of a harmonious society.

Introduction. The need to neutralize the threats to Ukraine's national security requires review of the priorities of public administration. Given the leading role of the budget as the imperative dominant of the system of state regulation of socio-economic development, the use of which is linked to the practical application of the budget mechanism of the socio-economic development of the state, the feasibility of modernizing the said mechanism is beyond doubt. The above circumstances determine the indisputable relevance of the study of the architecture of the budget mechanism and the search for ways to improve its structure, the integration of financial methods, forms, tools and instruments. Purposes. The purpose of the article is to formulate its own scientific approach to the structuring of the budget mechanism of the socio-economic development of the state, the characteristics of its elements and the relationship between them. Results.The result of the study proved that the optimal combination of elements of the budget mechanism allows the state to effectively influence the socio-economic processes, ensuring the functioning and development of the national economy, affordable and quality public services to the population, solving social problems and others. So in terms of transformation of budgetary relations and orientation of public finance to economic growth and improving public welfare scientific approaches to structuring the budget mechanism require revisionand clarification. Conclusion. Taking into account the directions of budget resources movement, the budget mechanism of the socio-economic development of the state proposes to distinguish two main subsystems: the mechanism of budget funds formation and the mechanism of using budget funds. In each of the subsystems, financial methods, forms, tools, levers are distinguished and characterized in the context of providing the architectural budget mechanism.

The purpose of the article is to substantiate scientific and methodological approaches to the development of a financial and budgetary strategy for budget expenditures in the context of globalization of the economy. The comparative and factor method allowed to reveal the peculiarities of the financial and budgetary strategy of forming the budget expenditures of the EU and Ukraine in the system of public finance management, to determine approaches for its improvement. Methodology. The substantiation of scientific and methodological approaches to the development of the financial and budgetary strategy of budgeting in the conditions of globalization of the economy is based on the generalization and systematization of the relevant instruments and instruments of the financial and budgetary strategy in the countries with advanced and transformative economies. To this end, the analysis and evaluation of budget architecture in terms of expenditures in different countries was done. Results. The results showed that the financial and budgetary strategy for budget expenditures is a comprehensive, adaptive system of directions and tasks of public administration in the sphere of budgeting expenditures to socio-economic transformations, which aims at improving the welfare of the population and the efficiency of the national economy. To accelerate economic growth, the EU countries are changing the structure of public sector spending in favor of productive ones, while optimizing unproductive spending. In particular, there is an increase in government capital investment. Long-term financial and budgetary sustainability should be assessed based on a system of thresholds for both budget expenditures and revenues; the increase in government spending should not exceed GDP growth. Practical implications. The financial and budgetary strategy is the target of the reproduction process. An adequate level of reasonableness of the architectonics of budget expenditures will contribute to ensuring the dynamic balance and stability of the budget system. It is advisable to make institutional changes to the architecture of budget expenditures based on an assessment of the dynamic interrelation of macroeconomic and budgetary indicators. There is an important task to develop economic and mathematical models based on the analysis and evaluation of macroeconomic proportions and the level of devel-opment of social production. Value/originality. Substantiation of scientific and methodological approaches to the development of financial and budgetary strategy for budget expenditures in the context of globalization of the economy is an important condition for ensuring macroeconomic stability and social development. To increase the feasibility of architectonics of budget expenditures, it is advisable to optimize them, to increase the share of productive costs and to reduce unproductive ones, to reconcile the dynamics of budget expenditures with macroeconomic indicators. Based on the aforementioned in this article, substantiated scientific and methodological approaches to the development of financial and budgetary strategy for budgeting expenditures in the context of strengthening globalization processes and their impact on the financial and budget sphere; approaches to improving the system of fiscal regulation in terms of budget expenditures are revealed, and it is determined that the soundness of the budget expenditures architectonics is the basis for the formation and implementation of effective fiscal policy, which determines the effectiveness of changes in the public finance system.

The purpose of the article is to justify the role of the fiscal strategy in ensuring macroeconomic stability and accelerating the pace of economic growth, disclose and substantiate its key objectives in the developed and transformational economies. The comparative and factor method allowed revealing the essence and role of the fiscal strategy as an instrument of economic growth, identifying peculiarities and substantiating approaches to the management of uncertainty of fiscal strategies, revealing the principles of the formation of the fiscal strategy and medium-term budget planning in Ukraine. Methodology. The substantiation of the role of the fiscal strategy in ensuring macroeconomic stability and accelerating the pace of economic growth, and definition of its key objectives are based on the generalization and systematization of the experience of countries with a developed and transformational economy. For this purpose, the analysis and evaluation of the fiscal policy were made, the peculiarities of the formation and implementation of fiscal strategies in the corresponding countries were determined. Results have shown that in developed countries, the GDP gap concept is used in order to use fiscal policy for countercyclical purposes. Budget sustainability is characterized by the ability of state and local government bodies to timely and fully finance budget expenditures and to support the share of budget deficits and public debt in the gross domestic product at an economically sound level. Budgetary stability is the constancy of budget architectonics in time. The essence of budget architectonics is the optimal ratio of budget, tax, social, monetary, and public debt components of the fiscal policy, which is a dynamic institutional process of its development and implementation in the relevant socio-economic conditions of the country’s development. At an appropriate level of budget stability, the level of fiscal burden on the economy does not increase. Fiscal equilibrium – consistency of budget revenues and expenditures. Practical implications. The benchmark of the fiscal strategy in terms of economic transformations should be to ensure macroeconomic stability and accelerate the pace of economic growth by increasing the soundness of budget architectonics. Value/originality. Strengthening the influence of endogenous and exogenous factors on the financial and economic environment of the state, and negative demographic tendencies on the development of society necessitate the development of a fiscal strategy as a dynamic self-organizing one with a fractal dimension and scale, the system of long-term financial and economic measures, goals, principles, directions, tasks that are implemented by public administration, in a multiaspect dimension: budget transformations, configurations of fiscal institutions, socio-economic transformations. The fractal dimension implies the formation of a system of long-term financial and economic measures, goals, principles, directions, tasks of the country’s fiscal policy based on the subsystems of the fiscal policy of regions with similar features, which will provide an opportunity to ensure consistency of actions of state authorities and local self-government bodies, constituents of the fiscal policy. The validity of the fiscal strategy determines the level of effectiveness of socio-economic transformations. In terms of economic transformations, budget architectonics, the institutional features of its formation are becoming increasingly difficult to assess in both developed and transformational economies.

Hlushchenko O.V. Shaping financial architectonics to ensure the national well-being. – Qualification research paper. Manuscript. Thesis for a Doctoral Degree in Economics, specialty 08.00.01 «Economic Theory and History of Economic Thought. – V.N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2018. The thesis considers the formation of the financial architectonics designed to ensure the national well-being of Ukraine. This study combines the methodological approach ‘beyond GDP’ and a theory of financial transmission mechanisms. The theoretical approaches to defining the functional principles of financial architectonics, aimed at achieving well-being, are given further consideration. The term ‘well-being fund’ is introduced for scientific circulation as a relatively separate financial institution, which allows revealing the state and predicting the movement of financial flows that make up the well-being of the society. The thesis is aimed at proving the validity and verifying the applicability of the scientific approach “Beyond GDP” for the study of national well-being. It determines the effect the transformations of financial architectonics have on the sustainable development of the society and considers institutional and functional changes of the components of financial architectonics that provide financing for national well-being. Chapter 1 provides an outline of relevant theoretical framework and current methodological approaches to understanding the category “financial architectonics” of the national well-being as a derivative from institutional architectonics. An important scientific result of the first stage of the study was to determine the relationship between reciprocal and equivalent forms of exchange and trust. Historically, reciprocal exchange was preceded by an equivalent one. In the process of reciprocal exchange there was a transfer of products of labour without specified norms to their number and the need for a reverse transaction that played a symbolic role and embodied an act of establishing, strengthening and consolidating the relationship of trust between the members of the society. The treatment of the relationships of trust in this perspective allows us to rethink the role of financial institutions in creating national well-being and build up the author’s perception of financial architectonics. The financial architectonics of national well-being is the ratio of hierarchical and network components. In terms of institutional design, public finances create hierarchical relationships, decentralized finances generate network relationships, and financial infrastructure institutes mediate the relationships between them. Fiscal and monetary transmission mechanisms transmit the driving impulses of state policy to economic agents. Transmission mechanisms are analysed in terms of mechanism design. Transmission mechanism of the economic system is a way of interaction of the corresponding state institute (impulse moderator) with economic agents. The purpose of this interaction is to create a driving impulse that has to affect economic agents. Being subject to the impulse, economic agents choose the behavioural strategies envisaged by the moderator, which, in turn, leads to projected changes in certain macroeconomic indicators. Chapter 2 examines national welfare as a category of economic theory and financial architectonics of national well-being. A modified definition of the term “well-being” based on the scientific approach to measuring human development “Beyond GDP” is introduced for scientific treatment. Well-being is interpreted as the level of satisfaction of the human needs, community and society contributing to their material, spiritual, social and physical development harmonized with moral and ethical standards and human needs for environmental protection. Development of the method of estimating financial resources directed by society to achieve well-being bypassing GDP as a relative value indicator becomes an essential element for the logic of the study. The thesis determines the objective boundaries and content of the category “well-being funding”. The latter, being a theoretical reflection of a particular financial entity, performs the functions of accumulation, distribution, redistribution and use of funds. These resources are aimed at achieving a higher level of satisfaction of the needs for sustainable development. The methodical approach to estimate the financial resources of the well-being funding is proposed. It involves estimating the amount of funds directed at human development from state and local budgets, corporations and households, weighted inequality and the inflation index. The application of the developed methodological approach allows us to determine the amount of funding aimed at financing the components of the well-being fund. Chapter 3 addresses the issue of the financial architectonics of national well-being in public finances. An important scientific result of the study is the development of the theoretical basis to differentiate the notions “public finance” and “public finances”. The essence of public finances is defined as a special historical form of state finances. Such a transformation takes place provided there are proper institutional arrangements for possibility and necessity to exercise a social choice at both formal and informal levels. The exercise of the social choice is carried out through delegating powers and authority regarding financial resources for the national, local and specific use from the public to the state institutions. There were determined the channels of financial flows in the fiscal transmission mechanism when analyzing the features of the financial architectonics of public finances. The classification criterion is the division of participation in the formation of the resource base of the well-being funding on tax, expenditure, transfer, actuarial, debt and channels of transformation of state property. In the thesis considerable attention is paid to defining classification signs of the insecurity level of debt burden of public finances. On the basis of the ratio between the amount of debt attraction and the cost of servicing available borrowings there were identified the following levels: acceptable, acceptable critical, critical unacceptable and a state of debt trap, in which the amount of attracted financial resources is less than the cost of servicing available borrowings. Chapter 4 explores the institutions of financial infrastructure and their role in shaping the financial architectonics of national well-being provision. The methodical approach for assessing the state of the financial infrastructure of the financial services market was developed. This result was obtained on the basis of a comprehensive review of the system of financial institutions, their assets, the number of institutional units and areas of influence of state regulators, as well as the Financial Depth index. The content of the concept “financial system fragility” underwent further development in the theoretical discourse. The notional field of the original concept was expanded by including the generalized consequences of domination by speculative and Ponzi-financing as a result of diminishing secured borrowing funds. The growing fragility of the financial system results in the distortion of financial architectonics. We have disclosed the content and consequences of the institutional recourse of the deposit-taking corporations sector in Ukraine caused by massive loss of trust, a decrease in their functional specialization and fuzzy market positioning. The analysis of channels of the monetary transmission mechanism of Ukraine showed the destructive consequences of opportunistic violations, as well as the presence of dysfunctions and deformations. They are manifested in the domination of the channels of the exchange rate and the inflation channel, which provides the remaining channels of the monetary transmission mechanism with the signs of speculation. The identified tendency has a negative effect on the financial architectonics of national well-being, distorting its structure and reducing its funding base. Chapter 5 focuses on validating feasibility of the methodological approach to downward and upward Foresight-forecasting changes in the financial architectonics of the national well-being by applying accelerator tools for sustainable development. The proposed methodological approach enables to qualitatively enhance the strategies for the development of systems with complex operational logic and hierarchical network design. The description of the system of social and economic dimensions of the foresight space of the financial architectonics of national well-being finalises the study. When exercising the foresight of national well-being, it is necessary to take into account the information dimension, i.e. the amount and the accuracy of the information, which determines economic behaviour by economic agents. The results of the study showed that application of the Beyond GDP approach to determining the level of national well-being and developing the necessary changes in the financial architectonics of national well-being illustrated by an example of Ukraine proved to be feasible. The results also proved the effectiveness of using the categorical apparatus of sustainable development when analysing the operation of financial systems and institutions.
Глущенко О. В. Формування фінансової архітектоніки забезпечення національного добробуту. ― Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки ― Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2018. Пізнання процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві та розуміння процесів його розвитку вимагають постійного удосконалення методології економічної теорії та розвитку її категоріального апарату. Дисертація присвячена обґрунтуванню та доведенню можливості застосування наукового підходу «за межами ВВП / Beyond GDP» для дослідження національного добробуту. Визначено вплив трансформації фінансової архітектоніки на досягнення сталого розвитку суспільства. Розглянуто інституційні та функціональні зміни складових частин фінансової архітектоніки, що забезпечують фінансування національного добробуту. У першому розділі дисертації ми розглянули теоретичні засади й існуючи методологічні підходи для розуміння категорії «фінансова архітектоніка». Отримані на цьому етапі наукові результати полягають у розкритті змісту фінансової архітектоніки національного добробуту, як похідної від інституційної архітектоніки. Важливим науковим результатом першого етапу дослідження є з’ясування зв’язку між реципрокним й еквівалентним видами обміну та довірою. Історично реципрокний обмін передував еквівалентному. У процесі реципрокного обміну відбувалася передача продуктів праці без визначених норм щодо їх кількості та необхідності зворотної трансакції, що відігравало символічно – знакову роль та втілювало у собі акт встановлення, зміцнення та закріплення відносин довіри між членами суспільства. Розкриття відносин довіри, з такої точки зору, дає змогу переосмислити роль фінансових інститутів у створенні національного добробуту та сформулювати авторське розуміння фінансової архітектоніки. Фінансова архітектоніка національного добробуту є співвідношенням ієрархічних та мережевих компонентів. З точки зору інституційного дизайну, публічні фінанси створюють ієрархічні відносини, децентралізовані фінанси породжують мережеві відносини, а інститути фінансової інфраструктури опосередковують відносини між ними. Рушійні імпульси державної політики до економічних агентів передають фіскальний і монетарний трансмісійні механізми. Трансмісійні механізми розглянуто з позицій дизайну механізмів. Трансмісійний механізм економічної системи є спосібом взаємодії відповідного державного інституту (модератора імпульсу) з економічними агентами. Метою цієї взаємодії є створення рушійного імпульсу, що повинен спричинити вплив на економічних агентів. Під дією імпульсу економічні агенти обирають стратегії поведінки, що передбачені модератором, це, у свою чергу, призводить до прогнозованих змін певних макроекономічних показників. Національний добробут як категорія економічної теорії та фінансова архітектоніка національного добробуту детально розглянуто у другому розділі дисертації. Запропоновано до наукового обігу модифіковане визначення добробуту на основі застосування наукового підходу вимірювання людського розвитку «за межами ВВП (Beyond GDP)». Добробут трактується як рівень забезпеченості задоволення потреб людини, громади, суспільства, які сприяють їх матеріальному, духовному, соціальному та фізичному розвитку, що є гармонізованим з морально-етичними нормами та потребами у збереженні довкілля. Необхідним елементом, що продовжує логіку дослідження визначення методу розрахунку фінансових ресурсів, що спрямовуються суспільством на цілі досягнення добробуту оминаючи ВВП як відносний вартісний показник. У дисертації розкрито об’єктивні межі і зміст категорії «фонд добробуту». Фонд добробуту як теоретичне відображення відособленого фінансового утворення виконує функції акумулювання, розподілу, перерозподілу та використання коштів. Ці ресурси спрямовуються на досягнення цілей, безпосередньо пов’язаних з досягненням вищого рівня забезпеченості потреб досягнення сталого розвитку. Запропоновано методичний підхід для оцінки фінансових ресурсів фонду добробуту. Він полягає у розрахунку обсягів коштів спрямованих на людський розвиток з державного й місцевих бюджетів, корпорацій та домогосподарств, що зважені на коефіцієнт нерівності та індекс інфляції. застосування розробленого методичного підходу дає змогу визначити обсяг коштів, спрямованих на фінансування складових частин фонду добробуту. Третій розділ дослідження присвячено дослідженню фінансової архітектоніки національного добробуту у публічних фінансах. Вагомим науковим результатом дослідження є розробка теоретичних підстав розмежування понять «державні фінанси» та «публічні фінанси». Сутність публічних фінансів визначена як особлива історична форма державних фінансів. Таке перетворення відбувається за умов інституційного закріплення на формальному та неформальному рівнях можливості та необхідності реалізувати суспільний вибір. Реалізація суспільного вибору відбувається шляхом делегування повноважень та відповідальності щодо фінансових ресурсів загальнодержавного, місцевого та спеціалізованого призначення від громадянського суспільства державним інститутам. У процесі розкриття особливостей фінансової архітектоніки публічних фінансів виокремлено канали руху фінансових потоків у фіскальному трансмісійному механізмі. Класифікаційним критерієм є поділ участі у формуванні ресурсної бази фонду добробуту на податкові, видаткові, трансфертні, актуарні, боргові та канали трансформації державної власності. Значну увагу у монографії / дисертації приділено визначенню класифікаційних ознак рівня небезпеки боргової залежності публічних фінансів. На підставі співвідношення між обсягами залучення боргових ресурсів та витратами з обслуговування наявних запозичень. Виокремлено наступні рівні: припустимий, припустимий критичний, критичний неприпустимий рівні та стан боргової пастки, у якому обсяг залучених фінансових ресурсів є меншим за витрати з обслуговування наявних запозичень. У четвертому розділі досліджуються інститути фінансової інфраструктури та їх роль у формуванні фінансової архітектоніки національного добробуту. Розвинуто методичний підхід для оцінки стану фінансової інфраструктури ринку фінансових послуг. Цей результат було отримано на підставі комплексного розгляду системи фінансових установ, їх активів, кількості інституційних одиниць та сфер впливу державних регуляторів, а також показника фінансової глибини (Financial Depth). Подальший розвиток зазнає теоретичне розкриття змісту поняття «уразливість фінансової системи (Financial System Fragility)». Предметне поле вихідного поняття було розширене шляхом включення до нього узагальнених наслідків домінування спекулятивного та Понці-фінансування за рахунок зменшення забезпеченого типу залучення ресурсів. Наслідком зростання уразливості фінансової системи є порушення фінансової архітектоніки. Нами було розкрито зміст та наслідки інституційного регресу сектору депозитних корпорацій Україні внаслідок масової втрати довіри, зменшення їх функціональної спеціалізації та нечіткого ринкового позиціонування. Аналіз каналів монетарного трансмісійного механізму України показав деструктивні наслідки кон’юнктурних порушень, а також наявність дисфункцій та деформацій. Вони виявляються у домінуванні каналів обмінного курсу та інфляційного каналу, що надає спекулятивних ознак решті каналів монетарного трансмісійного механізму. Визначена тенденція негативно впливає на фінансову архітектоніку національного добробуту, викривляючи її структуру та призводить до звуження його ресурсної бази добробуту. У п’ятому розділі дисертації нами обґрунтовано можливість та доцільність застосування методологічного підхід до спадного та висхідного форсайт-прогнозування змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту, що ґрунтується на застосуванні інструментів акселератору сталого розвитку. Запропонований методологічний підхід дає змогу якісно покращити рівень визначення перспектив розвитку систем зі складною логікою функціонування та ієрархічно-мережевою побудовою. Завершує дослідження характеристика системи соціально-економічних вимірів форсайт-простору фінансової архітектоніки національного добробуту. Під час проведення форсайту національного добробуту необхідно враховувати інформаційний вимір тобто міру та ступінь довіри до інформації, що обумовлює відбір типу економічної поведінки економічними агентами. Результати, дослідження монографії продемонстрували ефективність застосування підходу Beyond GDP для визначення рівня національного добробуту та розробці необхідних змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту на прикладі України. Продемонстровано ефективність застосування категоріального апарату сталого розвитку під час аналізу функціонування фінансових інститутів та систем.

This diploma thesis deals with revitalization of brownfields. Namely the circuit of reuse abandoned areas, unused or polluted areas with ecological problems produced by last user. The main object is analysis of possibilities of new use of selected brownfield locality. Selected brownfield is in the south of Bohemia in Dunajovice village. In thesis is an analysis of brownfield object and documentation of measured dimensions. There is description of historical development. There is a reason why the object became an unusable and why it is in bad building condition. There are variations of future use. The product of thesis is study for revitalization of brownfield. Every project is analysed by SWOT analysis and evaluated for choose the best one. In next chapter are costs of project options. Benefits of thesis are in creating new modifications of brownfield's use. The technical documentation can be used for other buildings in similar condition too.

Agriculture is one of the most important types of economic activity for the Ukrainian economy, since together with other related economic activities it forms more than half of Ukraine’s GDP and the share of agriculture in the production of goods and services tends to increase. In such conditions, an important and urgent task is a retrospective study of the architectonics of financing of agricultural enterprises in Ukraine, the factors influencing it and the substantiation of the prospects for its optimization. The aim of the study is the empirical assessment of the formation of architectonics of financing of agricultural enterprises in Ukraine under the influence of macroeconomic factors and industry factors. For the empirical assessment of the architectonics of financing of agricultural enterprises of Ukraine, a system of absolute and relative indicators, regression and correlation analysis were applied. An empirical assessment of the financial support of agricultural enterprises in Ukraine in the context of agricultural development allowed to distinguish three periods: 2010-2013 – an increase of financial resources of agricultural enterprises in Ukraine subject to excess of equity, ensuring of financial stability of enterprises; 2014-2015 – reduction of financial resources of agricultural enterprises subject to excess borrowed funds, partial loss of financial stability of enterprises; 2016-2018 – an increase of financial resources of agricultural enterprises in the direction of restoring the potential of financial stability and a deterioration in the payment discipline of the resources of agricultural enterprises.