Увійти

Готові списки джерел за темами / Cristine de Pizan

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг

Добірка наукової літератури з теми "Cristine de Pizan"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 25 червня 2022

Оновлено: 11 березня 2023

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Cristine de Pizan".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Cristine de Pizan"

1

Giallongo, Angela. "Cristine de Pizan e le emozioni per la Cità des Dames." El Futuro del Pasado 2 (June 1, 2011): 453–69. http://dx.doi.org/10.14201/fdp.24659.

Повний текст джерела

Анотація:

L’interesse storico per le emozioni spinge ad interrogarsi sul loro ruolo nelle utopie femminili alla fine del medioevo. Una fonte centrale su questo tema è l’opera illustrata la Cité des Dames (1405) di C. de Pizan (1365-1430). Gli studi di B.H. Rosenwein, W. Reddie e K.Oatley forniscono categorie interpretative psico-sociali (comunità emotive e regime emotivo) utili per connettere l’idea di utopia, valori emotivi e rapporti interpersonali fra i sessi. La problematicizzazione, suggerita da Rosenwein, della comunità immaginata come comunità emotiva aiuta a identificare i modi di sentire rifiutati e quelli privilegiati per l’espressione del senso di sé e per la costruzione della città ideale, offerta alle donne di tutte le classi sociali.In conclusione, l’analisi qualitativa dell’opera della de Pizan focalizza l’uso formativo delle immagini mitiche, l’esperienza dell’autrice, contestualizzata nel periodo, e i significati culturali attribuiti alle “emozioni”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Leite, Lucimara. "TRANSCRIÇÃO DO LIVRO O ESPELHO DE CRISTINA: UMA PEQUENA AMOSTRA." SIGNUM - Revista da ABREM 15, no. 1 (August 30, 2014): 150. http://dx.doi.org/10.21572/2177-7306.2014.v15.n1.09.

Повний текст джерела

Анотація:

O presente artigo propõe apresentar uma pequena amostra da riqueza textual e histórica do texto de Christine de Pizan, O Espelho de Cristina. Com a transcrição de três capítulos e um vocabulário para auxiliar na leitura desses capítulos. Os capítulos escolhidos representam um receituário de comportamento que as mulheres de variadas posições sociais deveriam possuir.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Díaz Herrera, Patricia. "Algunas estrategias argumentativas en La Ciudad de las Damas de Cristina de Pizán." Sincronía XXVII, no. 83 (January 1, 2023): 83–113. http://dx.doi.org/10.32870/sincronia.axxvii.n83.5a23.

Повний текст джерела

Анотація:

La visión tradicional de la Edad Media en general, y el canon de la filosofía medieval en particular, pueden cuestionarse a partir de un estudio de obras de autoras medievales. En el artículo presento aspectos del contexto intelectual en el cual se inscribe Cristina de Pizán, identifico algunas estrategias argumentativas en su obra La Ciudad de las Damas (1405) y propongo una evaluación preliminar desde varios criterios. Su forma de expresarse es argumentativa, no sólo emplea tropos retóricos, sino que construye razonamientos siguiendo patrones lógicos bien conocidos en el medioevo. Aborda temas como: la idea de la razón como herramienta; la oposición entre el principio de autoridad y la experiencia directa; la analogía entre una ciudadela amurallada y una argumentación sistemática en defensa de las mujeres. Ese texto se ha abordado desde diversos marcos teóricos, v.g. antecedentes del feminismo, historia de la educación. Se ha analizado esta obra desde un enfoque literario; además existen estudios de género, filosofía moral y política sobre Pizán. Sin embargo, hasta donde sé, no se ha abordado desde un enfoque argumentativo. La obra de Pizán no se centra en cuestiones típicas del canon filosófico medieval, pero no está exenta de temas filosóficos y teológicos.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Lemański, Janusz. "Żydzi w oczach ewangelisty Mateusza." Ruch Biblijny i Liturgiczny 57, no. 2 (June 30, 2004): 117. http://dx.doi.org/10.21906/rbl.492.

Повний текст джерела

Анотація:

Il modo di vedere gli Ebrei nel vangelo secondo Matteo è ben diverso da quello degli altri scritti del NT. Questa differenza emerge da uno specifico contesto ambientale e storico nel quale nasce l’opera di Matteo. Si tratta di un tempo in cui giudaismo viene sottoposto ad un’influenza della dottrina farisaica, la quale crea delle tensioni con la giovane Chiesa cristiana. Le divergenze sono la conseguenza dell’esclusione dei seguaci di Christo dalla sinagoga e del modo di comprendere il concetto stesso del popolo eletto. Secondo Matteo il concetto della comunità eletta da Dio non è basato sui legami etnico-nazionali, ma sulla relazione con Christo e con la sua opera salvifica. In tal modo viene pian piano superato il problema della presenza dei pagani nelle communità cristiane, come anche si conserva la priorità degli Ebrei nell’opera di salvezza, i quali non vengono esclusi da questo piano di Dio

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Łuczak, Barbara. "Ciudad y texto: leyendo a Montserrat Roig en compañía de Cristina de Pizán." Studia Romanica Posnaniensia 40, no. 2 (January 1, 2013): 105. http://dx.doi.org/10.14746/strop.2013.402.008.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ribémont, Bernard. "Cristian Bratu, « Je, auteur de ce livre »: L’affirmation de soi chez les historiens, de l’Antiquité à la fin du Moyen Âge, Leiden et Boston: Brill, 2019; 830 p." Mediaevistik 34, no. 1 (January 1, 2021): 283–86. http://dx.doi.org/10.3726/med.2021.01.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Voici un fort volume, qui correspond à l’ampleur d’une gageure, a priori difficile à tenir: faire l’histoire, depuis l’Antiquité jusqu’à la fin du Moyen Âge de ce qui relève de facto du statut de l’écrivain, alors que bien des travaux sont déjà parus, pour le Moyen Âge, sur les auteurs chez qui l’affirmation du je se fait de plus en plus importante, surtout donc pour la littérature française après Guillaume de Machaut et à partir d’une époque qui voit le développement de la littérature didactique et de la prise de parole politique des auteurs. On pense en particulier aux nombreuses études sur l’affirmation d’autorité de Christine de Pizan, à laquelle CB consacre 22 pages et montre une bonne connaissance de la bibliographie christinienne sur le sujet et les thèmes connexes, même si l’on peut relever quelques manques, que je ne mentionne pas, car cette bibliographie est si abondante et parfois répétitive que l’on ne saurait reprocher à quiconque de n’avoir pas tout consulté. Tant que j’en suis à Christine, je soulignerai au passage une petite naïveté de CB qui note, p. 656, la « grande modestie » de Christine. S’il est une qualité qu’elle n’a pas, c’est bien la modestie et il ne faut pas confondre sa pratique coutumière de la captatio benevolentiae (au demeurant bien analysée à propos d’Eginhard, p. 156) avec de la modestie. Cette ‘naïveté’ met cependant l’accent sur un défaut majeur de l’ensemble de l’ouvrage: l’auteur en effet s’est trop souvent laissé aller à la description et à des digressions qui n’apportent rien au sujet traité; par exemple la description d’œuvres de Christine, comme l’Epistre Othea ou le Chemin sont résumées, des remarques bien connues sur Dante et Christine, etc.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Beckingham, C. F. "Giovanni Di Pian Di Carpine: Storia dei Mongoli. Edizione critica del testo latino a cura di Enrico Menestd, traduzione italiana a cura di Maria Cristiana Lungarotti, e note di Paolo Daffiná. Introduzione di Luciano Petech; studi storicofilologici di Claudio Leonardi, Maria Cristiana Lungarotti, Enrico Menestó. (Biblioteca del Centro per il collegamento degli studi medievali e umanistici nell’Universitá di Perugia, i). viii, 522 pp., 20 plates. Spoleto: Centro italiano di studi sull’alto medioevo, 1989." Bulletin of the School of Oriental and African Studies 54, no. 1 (February 1991): 197–98. http://dx.doi.org/10.1017/s0041977x00010144.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Saénz, Imelda Arana. "CIENCIA Y ESPACIOS PARA LAS MUJERES." Revista Colombiana de Educación, no. 40-41 (January 1, 2000). http://dx.doi.org/10.17227/01203916.7779.

Повний текст джерела

Анотація:

Hacer uso público de la palabra y reivindicar y reinterpretar con la palabra nuevos espacios para las mujeres fueron atrevimientos que se permitieron algunas mujeres del Medioevo, quienes decidieron enfrentar con la escritura la resistencia de la sociedad de entonces a que el sexo femenino hicieran tal cosa. Tales el caso de Cristine de Pizán, quien con su escrito La ciudad de las mujeres ejemplifica esa habilidad y hace posible reflexionar sobre la capacidad intelectual de algunas mujeres de la Edad Media, los temas que son de su interés en términos de conocimiento, sus críticas a la sociedad que las ultraja y las margina de las preocupaciones científicas, y sus aportes a la búsqueda de otras posibilidades para las mujeres.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Cristine de Pizan"

1

Zamuner, Candiani Ilaria. "Pour une histoire du rondeau (XIIIe-XIVe s. ). Étude du genre, répertoire des auteurs et des textes, et bref panorama de la réception." Poitiers, 2011. http://www.theses.fr/2011POIT5033.

Повний текст джерела

Анотація:

Le rondeau est une des « formes fixes » de la poésie et de la musique françaises entre le XIIIe et le XVe siècle qui n ‘a pas eu une grande fortune en dehors des pays de langue d ‘oïl. Sous le profil structural, le rondeau tourne autour d ‘un refrain, constitué par deux ou plusieurs vers, « qui en est le cellule de base, soit comme élément intégré, soit comme élément générateur » (Bec). Bien qu ‘il puisse être considéré comme l ‘un des genres lyriques le plus pratiqué par les poètes français, le rondeau, surtout celui du XIIIe siècle, n ‘a pas joui d ‘attentions particulières de la part des spécialistes et plusieurs études (même récentes) se sont arrêtées sur les questions de caractère exclusivement musical, ou sur le problème relatif à la réalisation des refrains à l ‘intérieur et à la fin des rondeaux. On a donc abordé l ‘examen des textes du XIIIe et XIVe siècles, en choisissant comme point de départ les exemples les plus anciens attestés dans le domaine français, c ‘est-à-dire les rondeaux enchâssés dans le Guillaume de Dole de Jean Renart, et comme point d ‘arrivée (et surtout de comparaison) les rondeaux composés vraisemblablement vers 1340 et transcrits dans le manuscrit idiographe Paris, BnF, fr. 1586 (= MachC) de Guillaume de Machaut, auteur qui marque une étape importante dans le processus évolutif du genre jusqu ‘à ce moment. Dans la deuxième part de la thèse, on a analysé deux moments de l ‘histoire du rondeau entre le XIIIe et les premières années du XVe siècle : l ‘expérience occitane des baladas anonymes et celle de Christine de Pizan. L ‘intention n ‘est pas celle de mettre en valeur deux expériences en particulier, mais plutôt d'offrir, à travers deux exemples significatifs, des idées pour de nouvelles réflexions surtout sous le profil méthodologique
Under the structural profile, the rondeau revolves around a refrain, consisting of two or more lines «qui en est le cellule de base, soit comme élément intégré, soit comme élément générateur» (Bec). Although it may be considered one of the most lyrical genres practiced by the French poets, the rondeau, especially that of the thirteenth century, has not enjoyed special attention from experts and several studies (even recent) stopped on purely musical matters, or on the problems concerning the realization refrains in and at the end of rondeaux. It was therefore up consideration of the texts of the thirteenth and fourteenth centuries, choosing as its starting point the earliest examples attested in French, that is to say the rondeaux embedded in the Guillaume de Dole by Jean Renart, and as end point (especially for comparison) the rondeaux compounded probably around 1340 and transcribed in the idiographic manuscript Paris, BnF, fr. 1586 (= MachC) by Guillaume de Machaut, author which marks an important step in the process of the gender until now. In the second part of the thesis, we analyzed two moments in the history of the rondeau between the thirteenth and early fifteenth century: the Occitan experience of anonymous baladas and that one of Christine de Pizan. The intention is not to highlight two experiences in particular, but rather to offer, through two significant examples, ideas for new thinking especially under the methodological point of view

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Cristine de Pizan"

1

Le Chemin de long estude de Dame Cristine de Pisan (1549). Paris: Honoré Champion Éditeur, 2008.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Montserrat, Cabré i. Pairet, ed. Cristina de Pizán: La ciudad de las damas (1405-2005). Santander: Gobierno de Cantabria, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Montserrat, Cabré i. Pairet, ed. Cristina de Pizán: La ciudad de las damas (1405-2005). Santander: Gobierno de Cantabria, 2005.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Korsukéwitz, Sabine. La escribana de París: Una novela sobre Cristina de Pizán, precursora de las mujeres escritoras, en el París medieval. Madrid: Maeva, 2009.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Pernoud, Régine. Cristina de Pizan. Olaneta, 2001.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Cristine de Pizan"

1

"Advision Cristine." In Album Christine de Pizan, 583–608. Turnhout: Brepols Publishers, 2012. http://dx.doi.org/10.1484/m.tcc-eb.4.00058.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Dulac, Liliane, and Christine Reno. "The Livre de l’advision Cristine." In Christine De Pizan, 199–214. Routledge, 2020. http://dx.doi.org/10.4324/9781003061700-16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

"{3} Paris, BnF, fr. 12779 («Livre de Cristine»)." In Album Christine de Pizan, 215–26. Turnhout: Brepols Publishers, 2012. http://dx.doi.org/10.1484/m.tcc-eb.4.00038.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

"{1} Chantilly, Bibl. du Château, 492 («Livre de Cristine»)." In Album Christine de Pizan, 187–200. Turnhout: Brepols Publishers, 2012. http://dx.doi.org/10.1484/m.tcc-eb.4.00036.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

"{2} Chantilly, Bibl. du Château, 493 («Livre de Cristine»)." In Album Christine de Pizan, 203–12. Turnhout: Brepols Publishers, 2012. http://dx.doi.org/10.1484/m.tcc-eb.4.00037.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Viñarás, Carmen. "CRISTINE DE PIZAN, CONTRA LA VIOLENCIA MACHISTA." In Concepciones sistemáticas y visiones literarias del derecho, 55–70. Dykinson, 2021. http://dx.doi.org/10.2307/j.ctv1ks0d8g.6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!