Дисертації з теми "Computer lexicography"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-20 дисертацій для дослідження на тему "Computer lexicography".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте дисертації для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
Mostafa, Assi S. "Problems of special-purpose English-Persian lexicography with particular reference to computer techniques." Thesis, University of Exeter, 1989. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.330194.
Повний текст джерелаKupriianov, Yevhen, and Nunu Akopiants. "Developing linguistic research tools for virtual lexicographic laboratory of the spanish language explanatory dictionary." Thesis, Ruzica Piskac, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42372.
Повний текст джерелаLam, Jacqueline Kam-mei. "A study of semi-technical vocabulary in computer science texts with special reference to ESP teaching and lexicography." Thesis, University of Exeter, 2000. http://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.326882.
Повний текст джерелаSo, Keith Kam-Ho Computer Science & Engineering Faculty of Engineering UNSW. "Lexicographic path searches for FPGA routing." Publisher:University of New South Wales. Computer Science & Engineering, 2008. http://handle.unsw.edu.au/1959.4/41295.
Повний текст джерелаКупріянов, Євген Валерійович. "Українська термінологічна підсистема "гідротурбіни" як об'єкт комп'ютерного словника". Thesis, Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В. Н. Каразiна, 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2493.
Повний текст джерелаДисертаційне дослідження присвячено описові української гідротурбінної термінології та її лексикографічній репрезентації в електронному словнику. Розглянуто становлення і розвиток українського та зарубіжного електронного словникарства, визначено напрямки досліджень сучасної української комп'ютерної лексикографії, наголошено на перспективах її розвитку. Здійснено огляд теоретичних праць провідних науковців щодо опрацювання лексики в паперових та комп'ютерних словниках. Проаналізовано гідротурбінну термінологічну підсистему, зокрема висвітлено джерела її формування, структурну організацію та внутрішні системні зв'язки, з'ясовано структурно-семантичну будову термінів. Запропоновано модель комп'ютерного словника спеціальної лексики, обґрунтовано лексикографічні параметри, за якими здійснюється опис терміносистеми у словнику.
Ramisch, Carlos Eduardo. "Un environnement générique et ouvert pour le traitement des expressions polylexicales : de l'acquisition aux applications." Phd thesis, Université de Grenoble, 2012. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-00741147.
Повний текст джерелаMoussa, Ahmed S. "On learning and visualizing lexicographic preference trees." UNF Digital Commons, 2019. https://digitalcommons.unf.edu/etd/882.
Повний текст джерелаReinhardt, Hilma Anka. "Anforderungen für eine Benutzeroberfläche eines elektronischen Wörterbuches deutscher Kollokationen für afrikaans-sprechende Lerner des Faches Deutsch als Fremdsprache." Thesis, Stellenbosch : University of Stellenbosch, 2011. http://hdl.handle.net/10019.1/6470.
Повний текст джерелаENGLISH ABSTRACT: Available dictionaries involving Afrikaans and German do not satisfactorily deal with collocations. Therefore, this study recommends a theoretically grounded design of a user interface for an electronic dictionary of German collocations for foreign language learners of German whose first language or mother tongue is Afrikaans. In order to be able to do so, a set of requirements is drawn up, upon which the electronic collocations dictionary will be based. On the one hand these requirements give consideration to lexicographic factors relevant to the envisaged dictionary; on the other hand a theoretical basis for the presentation of the electronic dictionary according to usability principles and standards is established. The underlying definition of collocations will be discussed as one of the lexicographic factors constituting the learner dictionary of collocations. Being primarily aimed at Afrikaans speaking foreign language learners of German, their usage situation plays an important role. At an intermediate language learning level topics to be conversed about become increasingly complex. As collocations offer adequate means of expressing these increasingly complex ideas, the learners’ need of collocational knowledge increases, even more with regard to the language production than to the language reception. As collocations are not dealt with adequately in available dictionaries involving Afrikaans and German, there is a definite demand for an adequate dictionary for this user group. The envisaged learner dictionary’s function and type will be determined accordingly. In addition to the lexicographic factors underpinning the design of the user interface, international usability standards DIN EN ISO 9241 (amongst others) and practical recommendations for user interface design by Jakob Nielsen (amongst others) are discussed. This discussion makes provision for the theoretically grounded presentation of the envisaged electronic dictionary of German collocations in line with usability standards. Finally, giving consideration to the set of lexicographic and usability requirements drawn up, a user interface design is recommended for the electronic dictionary for foreign language learners of German whose first language or mother tongue is Afrikaans.
AFRIKAANSE OPSOMMING: Die Afrikaans / Duitse woordeboeke wat tans beskikbaar is, bied nie genoegsame inligting oor kollokasies nie. Dus word in hierdie studie’n teoreties gebaseerde voorstel vir ’n gebruikerskoppelvlak vir ’n elektroniese woordeboek om Duitse kollokasies op te soek, gemaak. Dié woordeboek is gemik op individue wie se eerste taal of moedertaal Afrikaans is, en wat Duits as ’n vreemde taal aanleer. Om voorstelle vir die aanbieding van so ‘n woordeboek te kan maak, word ’n stel vereistes aanbeveel waarop die elektroniese kollokasie-woordeboek gebaseer sal word. Aan die een kant neem hierdie vereistes die leksikografiese faktore in ag, wat relevant is tot die beoogde woordeboek en aan die ander kant word daar ’n teoretiese basis gelê vir die aanbieding van die elektroniese woordeboek volgens gebruikersvriendelike beginsels en standaarde. Die onderliggende definisie van kollokasies word bespreek as een van die leksikografiese faktore wat die opstel van ‘n kollokasie-woordeboek beïnvloed. Omdat dit primêr gemik is op Afrikaanssprekendes wat Duits as ’n vreemde taal aanleer, speel hul gebruiksituasie ’n belangrike rol. Op ’n intermediêre taalvaardigheidsvlak is die onderwerpe waaroor gepraat en wat bespreek word, heelwat meer kompleks en kollokasies bied die moontlikheid om hierdie toenemende komplekse idees uit te druk. Leerders se behoefte aan ‘n grondiger kennis van kollokasies vir taalproduksie, en minder vir taalresepsie, neem dus aansienlik toe. Die Afrikaans / Duitse woordeboeke wat tans beskikbaar is, gee egter nie genoegsame inligting oor kollokasies nie. Daar is dus ’n definitiewe leemte aan ’n woordeboek wat in hierdie gebruikersgroep se behoefte sal voorsien. Die beoogde leerderwoordeboek se funksie en soort word hiervolgens bepaal. Bykomend tot die leksikografiese faktore wat dien as basis vir die ontwerp van die gebruikerskoppelvlak, word internasionale gebruikersvriendelike standaarde soos byvoorbeeld die norm DIN EN ISO 9241 en praktiese aanbevelings vir die ontwerp van ’n gebruikerskoppelvlak deur byvoorbeeld Jakob Nielsen bespreek. Hierdie bespreking maak voorsiening vir die teoreties gefundeerde aanbieding van die beoogde elektroniese woordeboek van Duitse kollokasies wat in pas is met gebruikstandaarde. Laastens word daar op grond van die lys van leksikografiese en gebruikersbehoeftes wat opgestel is, ’n ontwerp van ‘n gebruikerskoppelvlak aanbeveel vir die elektroniese woordeboek vir leerders wie se eerste taal of moedertaal Afrikaans is en wat Duits as ’n vreemde taal aanleer.
GERMAN SUMMARY: Derzeit zur Verfügung stehende Wörterbücher mit Afrikaans und Deutsch behandeln Kollokationen auf ungenügende Weise. Daher wird in der vorliegenden Arbeit eine theoretisch begründete Gestaltung einer Benutzeroberfläche eines elektronischen Wörterbuches deutscher Kollokationen für afrikaans-sprechende Lerner des Faches Deutsch als Fremdsprache vorgeschlagen. Hierzu werden die nötigen Anforderungen erarbeitet, auf die das elektronische Kollokationswörterbuch aufbauen soll. Die Anforderungen werden einerseits aufgrund von lexikografischen Faktoren ermittelt, andererseits wird die theoretische Grundlage für eine gebrauchstaugliche Präsentation des elektronischen Wörterbuches erörtert. Die lexikografischen Faktoren, welche die Konzipierung eines Kollokationslernerwörterbuches beeinflussen, schließen den Kollokationsbegriff ein, welcher dem Wörterbuch zugrunde liegen wird. Des weiteren spielt die primäre Benutzergruppe des anvisierten Wörterbuches bei der Konzipierung eine entscheidende Rolle. Die Wörterbuchfunktion und der Wörterbuchtyp werden daher anhand des Bedarfs des afrikaans-sprechenden Lerners des Faches Deutsch als Fremdsprache mittleren Sprachniveaus ermittelt. Dieser Bedarf ist in der korrekten Verwendung von deutschen Kollokationen in der Sprachproduktion und weniger in ihrem Verständnis während der Sprachrezeption begründet. Die Notwendigkeit, diesen Bedarf zu decken, ergibt sich aus dem unbefriedigenden Umgang mit Kollokationen in den beiden Wörterbüchern, die dem afrikaans-sprechenden Lerner des Faches Deutsch als Fremdsprache derzeit zur Verfügung stehen. Aufgrund des elektronischen Mediums des anvisierten Wörterbuches, werden unter anderem internationale Gestaltungsgrundsätze der Norm DIN EN ISO 9241 sowie praktische Empfehlungen zur Gestaltung von Bildschirmpräsentationen von unter anderem Jakob Nielsen diskutiert. Aufgrund dieser Diskussion wird schlussendlich unter Berücksichtigung und Zusammenführung der erarbeiteten Anforderungen eine Gestaltung einer Benutzeroberfläche eines elektronischen Wörterbuches deutscher Kollokationen für afrikaans-sprechende Lerner des Faches Deutsch als Fremdsprache vorgeschlagen.
Monteleone, Mario. "Lexicographie et dictionnaires électroniques : des usages linguistiques aux bases de données lexicales." Phd thesis, Université Paris-Est, 2003. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-00627599.
Повний текст джерелаCiro, Lirian Astrid. "El léxico de la Informática e Internet en el ámbito hispanohablante. Descripción y estudio contrastivo." Doctoral thesis, Universitat de Lleida, 2014. http://hdl.handle.net/10803/275935.
Повний текст джерелаEl español es una lengua con muchas realizaciones en función de sus diferentes registros. Es claro que las diferencias existentes en la lengua española son debidas a su amplia distribución geográfica y al alto número de hablantes; esto se materializa en los términos que designan realidades nuevas, como en el caso de la informática. Por esta razón, se consideró pertinente realizar un estudio detallado que pusiese de manifiesto las diferentes realizaciones de este tipo de léxico en los países de habla hispana, desde una perspectiva descriptiva y contrastiva, que permitiese observar puntos de encuentros y/o desencuentros en aspectos morfológicos, semánticos y discursivos de este lenguaje de especialidad. Para esta investigación, hemos llevado a cabo un rastreo de este tipo de léxico en fuentes lexicográficas (diccionarios generales, corpus, bases terminológicas y glosarios especializados) y en fuentes textuales (entre los años 2006 y 2010); estas últimas responden a dos tipos: periódicos digitales y páginas web de universidades, ambas de veintiún países de habla hispana. Con las fuentes textuales, se ha conformado un corpus mediante la herramienta TLCorpus de TshwaneDJe, que permite visualizar listados de términos e indica su frecuencia de aparición; asimismo, posibilita su búsqueda en un microcontexto, a la vez que extraer ejemplos. Finalmente, en esta investigación se ha profundizado tanto en el aspecto teórico como en el práctico del léxico de la informática e Internet en el ámbito hispánico. Aspiramos a que se constituya en un antecedente válido para posteriores estudios y análisis en este campo, así como en la base para un glosario actualizado de este tipo de términos.
Spanish is a language with many embodiments according to different registers. It is clear that the differences in the Spanish language occur due to its wide geographic distribution and the large number of speakers; this is materialized in the terms designating new realities, as in the case of computing science. For this reason, it was considered appropriate to realize a detailed study that would reveal the different usage of this type of vocabulary in Spanish-speaking countries, from a descriptive and contrastive perspective, that allows to observe all the matches and/or counterpoints in morphological, semantic and discourse aspects of this language for specific purposes. For this investigation, we have accomplished a tracing search of this kind of lexicon in lexicographical sources (general dictionaries, corpora, terminology databases and specialized glossaries), and in textual sources (between 2006 and 2010); the latter ones correspond to two types: digital newspapers and university websites, both from the following twenty-one Spanish speaking countries. With the textual sources, we have assembled a corpus by means of TLCorpus tool by TshwaneDJe, which allows to visualize listings of terms and indicates their frequency of appearance; further on, it also allows searching in a microcontext, as well as extracting examples. Ultimately, in this research we have deepened both into the theoretical and the practical aspect of the lexicon of computing science and Internet in the Hispanic world. We aim to establish it as a valid precendent for further studies and analysis in this field, and also, as the basis for an updated glossary of this type of terms.
Teeraparbseree, Aree. "Méthode et outils pour la création automatiques et l'évaluation [i. E automatiques] de structures de bases lexicales multilingues (symétriques) à lexies et axies." Phd thesis, Université Joseph Fourier (Grenoble), 2005. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-00010398.
Повний текст джерелаPour résoudre ce problème, la stratégie proposée est de composer des techniques existantes de désambiguïsation pour structurer semi-automatiquement des bases lexicales multilingues à lexies et acceptions interlingues. De plus, cette thèse propose une catégorisation des critères d'évaluation de la qualité des BDLM, ainsi que les mesures correspondantes.
Cette stratégie a été implémentée dans Jeminie, un système logiciel adaptable qui permet d'implémenter à la fois des méthodes de structuration de BDLM et des mesures de qualité, sous la forme de modules logiciels réutilisables.
Des compositions arbitraires de ces modules peuvent être définies par un lexicologue dans un langage de haut niveau d'abstraction, ce qui permet d'adapter facilement la structuration et l'évaluation de qualité en fonction des objectifs du lexicologue et des ressources disponibles sans nécessiter de connaissances en programmation.
L'intérêt de cette approche a été validé expérimentalement : la qualité des BDLM obtenues est meilleure par combinaison de techniques qu'avec chaque technique antérieure utilisée seule.
Ramisch, Carlos eduardo. "Un environnement générique et ouvert pour le traitement des expressions polylexicales : de l'acquisition aux applications." Phd thesis, Université de Grenoble, 2012. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-00859910.
Повний текст джерелаAribi, Noureddine. "Contribution à l'élicitation des paramètres en optimisation multicritère." Phd thesis, Université Nice Sophia Antipolis, 2014. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-01065629.
Повний текст джерелаLefrançois, Maxime. "Représentation des connaissances sémantiques lexicales de la Théorie Sens-Texte : conceptualisation, représentation, et opérationnalisation des définitions lexicographiques." Phd thesis, Université Nice Sophia Antipolis, 2014. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-01071945.
Повний текст джерела"Statistical modeling for lexical chains for automatic Chinese news story segmentation." 2010. http://library.cuhk.edu.hk/record=b5894500.
Повний текст джерелаThesis (M.Phil.)--Chinese University of Hong Kong, 2010.
Includes bibliographical references (leaves 106-114).
Abstracts in English and Chinese.
Abstract --- p.i
Acknowledgements --- p.v
Chapter 1 --- Introduction --- p.1
Chapter 1.1 --- Problem Statement --- p.2
Chapter 1.2 --- Motivation for Story Segmentation --- p.4
Chapter 1.3 --- Terminologies --- p.5
Chapter 1.4 --- Thesis Goals --- p.6
Chapter 1.5 --- Thesis Organization --- p.8
Chapter 2 --- Background Study --- p.9
Chapter 2.1 --- Coherence-based Approaches --- p.10
Chapter 2.1.1 --- Defining Coherence --- p.10
Chapter 2.1.2 --- Lexical Chaining --- p.12
Chapter 2.1.3 --- Cosine Similarity --- p.15
Chapter 2.1.4 --- Language Modeling --- p.19
Chapter 2.2 --- Feature-based Approaches --- p.21
Chapter 2.2.1 --- Lexical Cues --- p.22
Chapter 2.2.2 --- Audio Cues --- p.23
Chapter 2.2.3 --- Video Cues --- p.24
Chapter 2.3 --- Pros and Cons and Hybrid Approaches --- p.25
Chapter 2.4 --- Chapter Summary --- p.27
Chapter 3 --- Experimental Corpora --- p.29
Chapter 3.1 --- The TDT2 and TDT3 Multi-language Text Corpus --- p.29
Chapter 3.1.1 --- Introduction --- p.29
Chapter 3.1.2 --- Program Particulars and Structures --- p.31
Chapter 3.2 --- Data Preprocessing --- p.33
Chapter 3.2.1 --- Challenges of Lexical Chain Formation on Chi- nese Text --- p.33
Chapter 3.2.2 --- Word Segmentation for Word Units Extraction --- p.35
Chapter 3.2.3 --- Part-of-speech Tagging for Candidate Words Ex- traction --- p.36
Chapter 3.3 --- Chapter Summary --- p.37
Chapter 4 --- Indication of Lexical Cohesiveness by Lexical Chains --- p.39
Chapter 4.1 --- Lexical Chain as a Representation of Cohesiveness --- p.40
Chapter 4.1.1 --- Choice of Word Relations for Lexical Chaining --- p.41
Chapter 4.1.2 --- Lexical Chaining by Connecting Repeated Lexi- cal Elements --- p.43
Chapter 4.2 --- Lexical Chain as an Indicator of Story Segments --- p.48
Chapter 4.2.1 --- Indicators of Absence of Cohesiveness --- p.49
Chapter 4.2.2 --- Indicator of Continuation of Cohesiveness --- p.58
Chapter 4.3 --- Chapter Summary --- p.62
Chapter 5 --- Indication of Story Boundaries by Lexical Chains --- p.63
Chapter 5.1 --- Formal Definition of the Classification Procedures --- p.64
Chapter 5.2 --- Theoretical Framework for Segmentation Based on Lex- ical Chaining --- p.65
Chapter 5.2.1 --- Evaluation of Story Segmentation Accuracy --- p.65
Chapter 5.2.2 --- Previous Approach of Story Segmentation Based on Lexical Chaining --- p.66
Chapter 5.2.3 --- Statistical Framework for Story Segmentation based on Lexical Chaining --- p.69
Chapter 5.2.4 --- Post Processing of Ratio for Boundary Identifi- cation --- p.73
Chapter 5.3 --- Comparing Segmentation Models --- p.75
Chapter 5.4 --- Chapter Summary --- p.79
Chapter 6 --- Analysis of Lexical Chains Features as Boundary Indi- cators --- p.80
Chapter 6.1 --- Error Analysis --- p.81
Chapter 6.2 --- Window Length in the LRT Model --- p.82
Chapter 6.3 --- The Relative Importance of Each Set of Features --- p.84
Chapter 6.4 --- The Effect of Removing Timing Information --- p.92
Chapter 6.5 --- Chapter Summary --- p.96
Chapter 7 --- Conclusions and Future Work --- p.98
Chapter 7.1 --- Contributions --- p.98
Chapter 7.2 --- Future Works --- p.100
Chapter 7.2.1 --- Further Extension of the Framework --- p.100
Chapter 7.2.2 --- Wider Applications of the Framework --- p.105
Bibliography --- p.106
MANGEOT, Mathieu. "Environnements centralisés et distribués pour lexicographes et lexicologues en contexte multilingue." Phd thesis, 2001. http://tel.archives-ouvertes.fr/tel-00006311.
Повний текст джерела"A New Backoff Strategy Using Topological Persistence In Wireless Networks." Master's thesis, 2013. http://hdl.handle.net/2286/R.I.20794.
Повний текст джерелаDissertation/Thesis
M.S. Computer Science 2013
Arunselvan, R. "Rainbow Connection Number Of Graph Power And Graph Products." Thesis, 2011. http://etd.iisc.ernet.in/handle/2005/2383.
Повний текст джерелаFernandes, Miguel José da Fontoura Müller da Cruz. "Finger-Counting in Two Illuminated Grammatical Manuscripts (12th – 13th centuries)." Master's thesis, 2021. http://hdl.handle.net/10362/128082.
Повний текст джерелаNa antiguidade Greco-Romana, desenvolveu-se um sofisticado sistema de contagem digital, o qual foi usado até à idade média. Este sistema permitia contar até grandes quantidades usando apenas os dedos. Nos inícios da idade média, este sistema deu origem a uma tradição pictórica que se prolongou por séculos: ao longo da idade média, circularam pela Europa, em grandes números, manuscritos iluminados com representações de gestos numéricos. Não existem dúvidas de que os manuscritos iluminados com contagem digital transportavam consigo um grande peso cultural e intelectual, na idade média. Isto é evidente pela forma peculiar das suas imagens, pela ubiquidade do sistema digital na sociedade medieval, e pela difusão e dinamismo da tradição manuscrita. No entanto, esta tradição permanece ainda largamente inexplorada. Não só uma análise comparativa alargada está por fazer, como muitas fontes ainda não foram examinadas. Esta dissertação analisa dois manuscritos gramaticais Portugueses pouco estudados, dos séculos XII-XIII. Apesar destes códices incluírem imagens de contagem digital – tipicamente associada à aritmética e à astronomia – eles são compilações gramaticais. Para adequadamente avaliar o aparente extravio, este estudo contextualiza os códices no panorama cultural e intelectual do monasticismo coevo Português e Europeu. Tal como revela esta dissertação, o sistema digital era um medium polivalente que cruzava fronteiras entre disciplinas, e que era útil mesmo no ensino da gramática. Para além disso, as imagens de contagem digital estão impregnadas de dispositivos retóricos, incluindo uma série de trocadilhos visuais – funcionando como “etimologias visuais.” Os códices portugueses são, pois, um enquadramento adequado para estas imagens. A natureza do problema em estudo requereu uma abordagem multidisciplinar, que beneficiou da história da arte, do latim, da neurociência, da matemática, da informática, e da paleografia.
Williams, Aaron Michael. "Shift gray codes." Thesis, 2009. http://hdl.handle.net/1828/1966.
Повний текст джерела