Увійти

Готові списки джерел за темами / Apocolocyntosis / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Apocolocyntosis"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Apocolocyntosis.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 7 липня 2024

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-32 статей у журналах для дослідження на тему "Apocolocyntosis".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Paschalis, Michael. "The Afterlife of Emperor Claudius in Seneca's Apocolocyntosis." Numen 56, no. 2-3 (2009): 198–216. http://dx.doi.org/10.1163/156852709x404982.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Seneca's Apocolocyntosis , the earliest extant example of ancient Menippean satire, tells of Emperor Claudius' death and ascent to heaven, where his request for deification is rejected by the council of the gods, and his subsequent descent to the underworld, where he is condemned of mass murder of Roman noblemen. Claudius is not an observer of things in heaven and the underworld or a character involved in a quest for knowledge and truth, but a dead character who undergoes judgment. He is also a dead character who behaves as if he were still alive. Seneca suggests that Claudius' afterlife is a mere continuation of his earthly life and vice-versa that he had always been living in an isolated and “fantastic” world. The Apocolocyntosi s parodies epic descents and historiographical topoi as well as the mythological otherworld of punishment and reward, ideas of afterlife, and imperial deification.

2

Raschke, Wendy J., and P. T. Eden. "Seneca: Apocolocyntosis." Classical World 80, no. 5 (1987): 389. http://dx.doi.org/10.2307/4350078.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Esteban Lorente, Juan Francisco. "La Apocolocyntosis por Velázquez." Artigrama, no. 31 (December 9, 2022): 361–71. http://dx.doi.org/10.26754/ojs_artigrama/artigrama.2016318222.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Velázquez, para la representación del bufón Juan Calabazas, pudo aprovechar los comentarios y reflexiones sobre la sátira de Seneca Apocolocyntosis, uno de los textos más difundidos a principios del siglo XVII.

4

블러드크리스챤. "Apocolocyntosis: Carnivalesque and Menippean Satire." Journal of Classic and English Renaissance Literature 23, no. 2 (December 2014): 37–68. http://dx.doi.org/10.17259/jcerl.2014.23.2.37.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Nauta, R. R. "Seneca's Apocolocyntosis as Saturnalian Literature." Mnemosyne 40, no. 1-2 (1987): 69–96. http://dx.doi.org/10.1163/156852587x00076.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Berger, Łukasz. "Seneka, Apocolocyntosis 1–4 „Śmierć Boskiego Klaudiusza”." Symbolae Philologorum Posnaniensium Graecae et Latinae 26, no. 1 (October 27, 2016): 109. http://dx.doi.org/10.14746/sppgl.2016.xxvi.1.6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Pozzi, Martín. "Saturación del espacio en Apocolocyntosis de Séneca." Auster, no. 24 (September 5, 2019): e050. http://dx.doi.org/10.24215/23468890e050.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

El objetivo del presente trabajo es analizar y caracterizar las formas y modalidades de una serie de operaciones sobre el espacio tanto físico como simbólico presentado en Apocolocyntosis de Séneca. Dichas operaciones implican tanto el establecimiento de lugares puntuales de Roma cuanto los recorridos, pasajes y mediaciones que estos presuponen para un sujeto que se desplaza en aquellos espacios. Nuestra hipótesis es que este texto se apoya en la sobresaturación de dichas operaciones para concentrar y condensar en la percepción del receptor la ex-centricidad del emperador respecto de la urbs como centro cultural, político, geográfico y simbólico.

8

Braund, Susanna Morton, and Paula James. "Quasi Homo: Distortion and Contortion in Seneca's Apocolocyntosis." Arethusa 31, no. 3 (1998): 285–311. http://dx.doi.org/10.1353/are.1998.0015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

GREEN, STEVEN J. "UNDEIFYING TIBERIUS: A RECONSIDERATION OF SENECA, APOCOLOCYNTOSIS 1.2." Classical Quarterly 60, no. 1 (April 15, 2010): 274–76. http://dx.doi.org/10.1017/s0009838809990668.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Astbury, Raymond. "The Apocolocyntosis - Rosario Cortés: Teoría de la sátira. Análisis de Apocolocyntosis de Séneca. Pp. 320. Cáceres: Universidad de Extremadura, 1986. Paper." Classical Review 38, no. 1 (April 1988): 49–50. http://dx.doi.org/10.1017/s0009840x00113319.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Reis, Camila Machado, and Rafael Guimarães Tavares da Silva. "Uma sátira para o tirano já ir dar o fora A Aboborização do Divino Cláudio de Sêneca no Brasil contemporâneo." CODEX -- Revista de Estudos Clássicos 8, no. 1 (July 3, 2020): 331–56. http://dx.doi.org/10.25187/codex.v8i1.32928.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Apresentamos aqui uma nova tradução do texto satírico de Sêneca (4 a.C. – 65 d.C.), Apocolocyntosis Diui Claudii, vertida por nós para o português com o título de Aboborização do Divino Cláudio. A título elucidativo, trazemos algumas informações introdutórias sobre a vida do autor e sua obra (em especial acerca do texto aqui traduzido). Esclarecemos também nossos critérios tradutórios e os objetivos almejados por nossa tradução através desses critérios.

12

Smith, Martin S. "The Apocolocyntosis - P. T. Eden: Seneca: Apocolocyntosis. (Cambridge Greek and Latin Classics.) Pp. xii + 169. Cambridge University Press, 1984. £17.50 (paper, £6.95)." Classical Review 35, no. 2 (October 1985): 302–3. http://dx.doi.org/10.1017/s0009840x0010890x.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Santucci, Robert S. "Putting the "I" into "Ovid": Seneca's Apocolocyntosis as Fan Fiction." Classical World 115, no. 4 (June 2022): 385–97. http://dx.doi.org/10.1353/clw.2022.0016.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Begass, Christoph. "Zu Marcus Aurelius VI, 30 und Senecas Apocolocyntosis." Hermes 138, no. 3 (2010): 337–51. http://dx.doi.org/10.25162/hermes-2010-0023.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Reiser, Thomas. "Bachtin und Seneca – Zum Grotesken in der „Apocolocyntosis divi Claudii“." Hermes 135, no. 4 (2007): 469–81. http://dx.doi.org/10.25162/hermes-2007-0041.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Rodríguez-Almeida, Emilio. "Il Ludus de morte Claudii (Apocolocyntosis), un rebus storico-letterario." Mélanges de l’École française de Rome. Antiquité 108, no. 1 (1996): 241–62. http://dx.doi.org/10.3406/mefr.1996.1935.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Binder, G. "Schwester Oder Wade Des Augustus? Konservatives Zum Text Der Apocolocyntosis." Mnemosyne 45, no. 3 (1992): 345–57. http://dx.doi.org/10.1163/156852592x00052.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Winter, Kathrin. "Disturbingly (Dis)Similar." Mnemosyne 72, no. 2 (March 11, 2019): 300–313. http://dx.doi.org/10.1163/1568525x-12342505.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

AbstractIn Apocolocyntosis 13 the figure of Narcissus is not a minor character with a solely ornamental function but part of a complex play of echoes, repetitions, and similarities. Exploiting the fact that this particular freedman of Claudius was named Narcissus, Seneca turns the figure into a mirror image of Claudius and uses it to make subtle intertextual allusions. In this way, he destabilises the identities of Claudius and Narcissus to ridicule Claudius even further and expose him as a weak and cruel princeps who is unable to recognise himself.

19

Michalopoulos. "Mocking the (Disabled) Dead: Seneca's Claudius in the Apocolocyntosis." Illinois Classical Studies 43, no. 2 (2018): 459. http://dx.doi.org/10.5406/illiclasstud.43.2.0459.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Macías Villalobos, Cristóbal. "El Somnium de Justo Lipsio: la presencia de las fuentes clásicas y su uso." Studia Philologica Valentina, no. 25 (January 31, 2024): 185. http://dx.doi.org/10.7203/sphv.25.26214.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

El Somnium de Justo Lipsio supuso la recuperación del género de la sátira menipea por el humanismo renacentista, siguiendo el modelo de la Apocolocyntosis de Séneca. Una de sus características es el amplio uso que hace de las fuentes clásicas, especialmente latinas, pero también algunas griegas, en forma de citas más o menos literales, un gran número de loci similes y otras referencias de carácter más genérico, que Lipsio emplea con finalidad diversa. En este artículo, después de contextualizar el Somnium de Lipsio en su época y exponer brevemente su tema y estructura, hacemos un recuento de las fuentes que emplea y con qué objeto.

21

Heise, Pedro Falleiros, Luiz Henrique Milani Queriquelli, and Miguel Ângelo Andriolo Mangini. "“Convolvens stamina fuso”: a tessitura dos fios da vida na "Apocolocyntosis" de Sêneca." CODEX - Revista de Estudos Clássicos 9, no. 2 (December 31, 2021): 69–86. http://dx.doi.org/10.25187/codex.v9i2.43597.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Sêneca é geralmente lembrado por sua obra filosófica e trágica. No entanto, paralelamente ao rigor estoico que regia aqueles textos, o escritor latino compôs uma sátira menipeia que ficou conhecida como Apocolocyntosis, cujo tema é a apoteose fracassada do recém-falecido imperador Cláudio. No decorrer deste artigo, procuramos explorar as origens e o significado do título da obra, a imitação do poeta satírico Lucílio presente nela, os aspectos que fazem desse texto uma sátira menipeia e o uso das citações por Sêneca, todos elementos que parecem compor o retrato da mobile caput (“cabeça instável”) (VII, 2) que foi o imperador Cláudio. Estudamos, por fim, o poema hexamétrico proferido por Apolo, no qual encontramos uma possível metáfora para a tessitura dos fios da vida de Nero, o sucessor de Cláudio, através de termos que se repetem em posições estratégicas de uma maneira tal que mimetizam a tessitura dos fios da vida feita pelas Parcas.

22

Rühl, Meike. "Alle Angaben ohne Gewähr: Momente der Unsicherheit und des Übergangs in Senecas Apocolocyntosis." Antike und Abendland 57, no. 1 (December 15, 2011): 74–93. http://dx.doi.org/10.1515/9783110239171.74.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Reed, Annette Yoshiko. "The Construction and Subversion of Patriarchal Perfection: Abraham and Exemplarity in Philo, Josephus, and the Testament of Abraham." Journal for the Study of Judaism 40, no. 2 (2009): 185–212. http://dx.doi.org/10.1163/157006309x355187.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

AbstractIn dialogue with recent research on the Roman discourse of exemplarity, this article explores representations of Abraham in selected sources from the first and early second centuries C.E. In the first part of the article, references to the patriarch in the writings of Philo and Josephus are considered in light of the transformation of Greek ideas about exempla by Roman authors like Polybius, Livy, and Valerius Maximus. In the second part, the inversion of Abraham's exemplarity in the Testament of Abraham is investigated in relation to the treatment of famous figures in the Apocolocyntosis and in Juvenal's 10th Satire. By juxtaposing the use of exempla in contemporaneous Roman and Jewish writings, the article explores their parallel reflections on the power of the past and shows how Romans and Jews alike appropriated of elements of Greek culture for the articulation of new expressions of local pride, ethnic specificity, and cultural resistance.

24

Robinson, Timothy J. "In the Court of Time: The Reckoning of a Monster in the Apocolocyntosis of Seneca." Arethusa 38, no. 2 (2005): 223–57. http://dx.doi.org/10.1353/are.2005.0011.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Braund, D. C. and S. H. "Seneca, Apocolocyntosis. Ed. P. T. Eden. (Cambridge Greek and Latin classics.) Cambridge, etc.: University Press, 1984. Pp. xii + 169." Journal of Roman Studies 75 (November 1985): 314–15. http://dx.doi.org/10.2307/300715.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Lucarini, Carlo M. "Coniectanea (IV)." Philologia Classica 16, no. 2 (2021): 370–87. http://dx.doi.org/10.21638/spbu20.2021.215.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

The aim of this article is to cast new light on the textual constitution of some passages of Seneca’s De beneficiis, De clementia, Apolocyntosis, Dialogi and on the text of the anonymous comedy Querolus sive Aulularia. A new edition of De beneficiis, De clementia and Apocolocyntosis for the Scriptorum classicorum bibliotheca Oxoniensis will be published by R. Kaster, and the author of the article had the occasion of reading a proof of it. In this work, approximately 70 of Seneca’s passages and 5 of the Querolus are discussed, for the majority of which a new conjecture is proposed (the author’s knowledge of the readings of the manuscripts is based only on the reports of the editions). For instance: De ben. 2, 28, 3 instead of fert read fer<a>t; De ben. 5, 4, 2 add itaque <bonus>; De ben. 6, 3, 1 read <ni>si cito; De ben. 6, 37, 2 non est… pudet should be deleted; De ben. 7, 2, 6 instead of prorsus read pronus; De clem. 2, 7, 2 add eius <levius>; Apocol. 4, 3 add <solito> sonum; De ira 3, 28, 3 instead of dolor read dolus; De ira 3, 13, 7 instead of tota read tuta. Cons. ad Helviam matrem 10, 3 instead of potest read potitur. Querolus 26 read fall<er>is.

27

Peláez, Manuel J. "Donate Salcedo, Miguel, El juicio de los dioses: disquisiciones procesales en torno al “Apocolocyntosis” de Séneca (Ediciones El Almendro, Córdoba, 2008), 23 págs." Revista de estudios histórico-jurídicos, no. 34 (October 2012): 530–31. http://dx.doi.org/10.4067/s0716-54552012000100023.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Astbury, Raymond. "H. K. Riikonen: Menippean Satire as a Literary Genre with Special Reference to Seneca's Apocolocyntosis. (Commentationes Humanarum Litterarum, 83.) Pp. 58. Helsinki: Societas Scientiarum Fennica, 1987. Paper." Classical Review 38, no. 2 (October 1988): 417. http://dx.doi.org/10.1017/s0009840x00122462.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

HESLIN, PETER. "Metaquotation: Homer and the Emperor." Journal of Roman Studies, May 24, 2023, 1–27. http://dx.doi.org/10.1017/s0075435823000321.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Abstract For the emperor, quoting Homer was both a danger and an opportunity. Suetonius’ Lives shows that anecdotes of quotation circulated widely to characterise the emperor for good or for ill. Subsequently, these moments could themselves become the subject of allusion. If you quote a line of Homer that was famously quoted by the emperor, are you quoting the poet or Caesar? This phenomenon, whereby a poetic cliché could be reborn as charged reference to a prior use of that tag by a well-known figure, might be termed metaquotation. This ambiguity of reference was exploited throughout Seneca's Apocolocyntosis, and in turn by readers of that text in antiquity.

30

Omena, Luciane Munhoz de. "A APOCOLOCYNTOSIS DE SÊNECA: UMA ALUSÃO À TROCA DE FAVORES EM ROMA." História Revista 10, no. 2 (March 23, 2010). http://dx.doi.org/10.5216/hr.v10i2.9172.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

"Vorlagen und Nachrichten." Gnomon 83, no. 8 (2011): 748–68. http://dx.doi.org/10.17104/0017-1417_2011_8_748.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

M. Weißenberger: Gunther Martin: Divine Talk. Religious Argumentation in Demosthenes Ch. Schulze: Liliane Bodson, L’interprétation des noms grecs et latins d’animaux illustrée par le cas du zoonyme sêps-seps T. Gazzarri: La Clemenza, Apocolocyntosis, Epigrammi, Frammenti di Lucio Anneo Seneca. A cura di Luciano de Biasi, Anna Maria Fer-rero, Ermanno Malaspina e Dionigi Vottero. T. Döring: Emily Greenwood, Afro-Greeks. Dialogues Between Anglophone Caribbean Literature and Classics in the Twentieth Century M. Heil: Emmanuel Lyasse, Le Principat et son fondateur. L’utilisation de la référence à Auguste de Tibère à Trajan K. Ruffing: Dennis P. Kehoe, Law and Rural Economy in the Roman Empire H.-J. Beste: Alexander Sokolicek, Diateichismata. Zu dem Phänomen innerer Befestigungsmauern im griechischen Städtebau L. Mrozewicz: Lyudmil F. Vagalinski, Kryv i zrelišta. Sportni i gladiatorski igri w elinističeska i rimska Trakija. Blood and entertainments. Sports and gladiatorial games in Hellenistic and Roman Thrace D. Nörr: Giuliano Crifò † Personalien

32

Ferriol, Ezequiel. "Origen y propósito de los nabos hervidos de Rómulo." Anales de Filología Clásica 2, no. 35 (July 31, 2023). http://dx.doi.org/10.34096/afc.i35.13221.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анотація:

Desde la publicación en 1864 del comentario de Franz Bücheler a la Apocolocyntosis de Séneca, la representación de Rómulo devorando nabos hervidos en el cielo ha sido aceptada generalmente como una cita textual de un supuesto fragmento de las Sátiras de Lucilio donde este último (y, por consiguiente, Séneca) se burla ya sea de Rómulo, ya sea de Ennio y de la seriedad de sus Annales. En la presente contribución, argumentaré en contra de este punto de vista. En primer lugar, sostendré que la atribución a Lucilio de la frase [Romulus in caelo] ferventia rapa vorare es insostenible. Luego, que el autor de esta frase es, en realidad, Séneca. En tercer lugar, que la representación de Rómulo devorando nabos hervidos en el cielo es, a pesar de su burlesca crudeza, un símbolo de los valores tradicionales y, por último, que Séneca la utiliza con una intención favorable como medio de oponerla al ejemplo negativo de Claudio. Para demostrar estas afirmaciones, analizaré el origen y evolución de esta representación de Rómulo apoyándome en Malavolta (2017) y en los vínculos de la sátira menipea de Séneca con el pensamiento de Cicerón.