Дисертації з теми "Administrative and legal ground"

Дисертаційне дослідження присвячено визначенню адміністративно-правових засад адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів, а також виробленню пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства в цій сфері. Розкрито загальну сутність адміністрування податків у сфері обігу підакцизних податків, визначено мету, завдання, функції та принципи цієї діяльності. Схарактеризовано систему суб’єктів відносин у досліджуваній сфері, зокрема розмежовано суб’єкти адміністрування податків та платників податків. Встановлено об’єкт і предмет, форми, методи та процедури адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів. Виокремлено низку актуальних проблем та окреслено перспективні напрями вдосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує відповідне адміністрування податків. Зауважено, що вдосконалення адміністрування податків у сфері обігу підакцизних товарів повинно розпочинатися із запровадження засад публічного адміністрування в цій сфері, що має виражатись у зміні підходів до суб’єктів відповідної діяльності як до надавачів послуг платникам податків та має відображатися на законодавчому рівні у відповідних формулюваннях і способах взаємодії. The thesis focuses on defining the administrative and legal ground for tax administration in excisable goods circulation, as well as on developing proposals for improving national legislation in this sphere. The work reveals the general essence of tax administration in the sphere of excisable goods turnover, defines the goal, objectives, functions, and principles of this activity. The system of subjects of relations in the area under consideration is disclosed and characterized. The object and subject, forms, methods, and procedures for administering taxes in the sphere of excisable goods circulation have been established. A number of topical problems in the area under study are highlighted and promising directions for improving the administrative legislation governing the corresponding taxes administration are outlined. It was emphasized that the improvement of tax administration in the excisable goods circulation area should begin with the introduction of the public administration foundations in this area, which should be expressed in a change in approaches to the subjects of relevant activities as providers of services to taxpayers and should be reflected at the legislative level in the appropriate formulations and models of interaction.

This article studies the legal regime of groundwater by analyzing the context of integrated water resources management and recognizing its definition and characteristics.Furthermore, it analyses the ownership of ground water, the planning regime applicable, the exploration and exploitation activities, their authorization certificates, the activity of supervision over them, and finally the article describes the special schemes for management and limitation recognized in Peruvian law.
En el presente artículo se estudia el régimen jurídico de las aguas subterráneas, analizando el marco de la gestión integrada de recursos hídricos y reconociendo su definición y particularidades.Asimismo, se analiza la titularidad de las aguas subterráneas, el régimen de planificación aplicable, las actividades de exploración y explotación, sus títulos habilitantes, la actividad de supervisión que sobre ellas recae, para finalmente, dejar anotados los regímenes especiales de gestión y limitación reconocidos en el ordenamiento jurídico peruano.

Legal education is not a subject of much discussion; however, it is a fundamental matter in the formation of lawyers, and because of that, it is important for students and teachers. In the present article, the author concentrates on the instruction of Administrative Law, focusing on the role of the legal doctrine in this regard and concluding that the form and method of Administrative Law must be specific for this discipline.
La enseñanza del Derecho es un tema sobre el cual no se debate mucho; sin embargo, es un asunto fundamental en la formación del abogado, por lo que es de importancia para alumnos y profesores. En el presente artículo, el autor se centra en la instrucción del Derecho Administrativo, enfocándose en el rol que tiene en ello la Doctrina y concluyendo que la forma y el método del Derecho Administrativo deben ser propios de esa disciplina.

At this stage of independent Ukraine raises the problem of protecting rights and interests of humans and citizens. The link between human rights and law can be described through the concept of legal status. The implementation of the rights and freedoms enshrined in the Constitution of Ukraine [1] and other regulations of our country. And according to the Law of Ukraine "About Citizenship" dated 18.01.2001, this citizenship is a permanent legal relationship of a man and the state, which is expressed in the mutual rights and obligations. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33560

The aim of this thesis is to explain the production of urban space at the southwestern periphery of Ankara between 1985 and 2007. It has been argued that urban development is not a self-regulatory process
on contrary it is a process produced by urban planning practice. In this respect this thesis asks how and what extent urban planning produces particular urban pattern at the peripheral areas. The southwestern periphery is taken into account as a field of case study due to the peculiar development dynamics. Historical development in this area reveals a contrast between planned development directed by master plans and problematic development that has been produced by fragmented and incoherent planning processes. The difficulties of urban plans and urban planning are intimately related with the legal and administrative structures of the planning system. A methodology offered in this thesis is devised to analyze the incremental and piecemeal nature of planning process with reference to these structures. The results of the research has shown that when confronted with legal and administrative conflicts and struggles, fragmented planning decisions manipulating the existing master plan intensify and become the root cause of dispersed, awkward and haphazard spatial patterns of urban expansion.

The importance of providing equal treatment to citizens, and of the predictability of public administration in resolving their disputes or requests is undeniable. In this context, the administrative precedent is an important tool to achieve the aforementioned objectives, allowing the performance of Public Administrations to provide legal certainty and avoid arbitrary situations.
Resulta innegable la importancia del trato igualitario que debe ser brindado a los ciudadanos y la predictibilidad de la Administración Pública al resolver sus controversias o solicitudes. En el referido contexto, el precedente administrativo resulta una herramienta importante para la consecución de los referidos fines, permitiendo que la actuación de las Administraciones Públicas brinde seguridad jurídica y se eviten situaciones de arbitrariedad.

This thesis consists of a critical review of a portfolio of eight journal articles and book chapters on normative aspects of decision making in education and social security (Chapter 1); an overview of the most important research on procedural fairness and administrative justice that I have undertaken (Chapter 2); and the portfolio of papers referred to above (Chapters 3-10). Chapter 2 develops a socio-legal approach to procedural fairness, which sees it in terms of the ‘trade-offs’ that are made between a number of competing conceptions of administrative justice, and illustrates its power by outlining empirical research on the computerisation of social security in the UK, discretionary decision-making in Scottish prisons, the assessment of special educational needs in Scotland and England, and the aims and consequences of computerisation of social security in 12 OECD countries. Chapters 3-5 are concerned with education and are based on a programme of research on the socio-legal and policy implications of parental choice legislation in Scotland which concluded that it had not produced an optimal balance between the rights of parents to choose schools for their own children and the duties of education authorities to promote the education of all children of school age. Chapter 3 outlines an alternative approach which takes choice seriously but avoids some of the adverse consequences of the existing legislation. Chapter 4 puts forward a set of institutional changes which would, it is argued, produce a better balance between the legitimate concerns of all the interested parties by involving teachers in the process of deciding which school would best facilitate a given child’s learning and thus promote that child’s interests. Chapter 5 provides some critical reflections on the programme of research, reviews subsequent policy developments, and considers how further research could respond to them. Chapters 6-10 are concerned with social security.

Marital rape is not a criminal offence in Botswana. This means therefore that, the law of Botswana recognises other forms of rape, except for marital rape. Marital rape is a form of intimate partner violence that the Convention on the Elimination of all Forms of violence Against Women refers to as domestic violence. Marital rape is also a form of gender based violence against women because it is a violence that is directed against women because they are women. Marital rape results in serious medical, emotional and mental harm. As a result, marital rape violates numerous human rights that range from the right not to be subjected to torture or to cruel, inhuman, or degrading treatment or punishment, the right to security and liberty of the person, as well as the right to health, just to mention a few. The human rights that are violated by marital rape are provided for under international human rights instruments that Botswana has ratified. Further, The Constitution of Botswana contains, in its Bill of Rights, a provision that guarantees every person in Botswana protection of the law regardless of sex. The biggest challenge for this dissertation is that there is no scientific evidence that serves as authority that marital rape does occur in Botswana. However, the findings of the studies conducted on gender based violence show there is a strong possibility of marital rape due to some cultural factors that give men sexual entitlement in a marriage. Further some women have come out to relate their rape ordeals at the hands of their husbands. With this dissertation, I seek to make a case for the criminalisation of marital rape. My argument in this dissertation is that, even without scientific evidence in the form of statistics, any form of violence against women is a violation of women human rights. As a result, it is necessary for Botswana to put measures in place, including criminalising marital rape, to protect married women’s human rights. Further, even though a sovereign state, Botswana has ratified international human rights instruments and is therefore bound by its international obligations to prevent, eradicate and punish any form of violence that violates human rights. Furthermore, other than what international law provide in regard to criminalisation of marital rape, marital rape needs to criminalised in order to provide effective protection and remedies for married women against marital rape.

Among the important areas of higher education reform in Ukraine is the development of students‘ self-government. In terms of the democratization of education, humanization of principles, decentralization of higher education institutions, the synergy of all participants in the educational process dealing with everyday issues as well as strategic directions of separate educational institutions is becoming vitally important. The initiative of the students makes possible the resolution of priority issues, like: improving the quality of education and preventing of corruption in the ranks of educational institutions.

In the twentieth century, a dynamic expansion of its activities and powers has made government a major supplier of information on an enormous range of topics of concern to citizens. Unfortunately, the information which it provides is not always completely reliable: sometimes it is inaccurate, and government is powerless to protect the citizen from the consequences; at others, it proves misleading because government chooses later to disown it. The purpose of this thesis is to analyse the legal remedies available to citizens misled by government information. The analysis has two principal areas of investigation. First, consideration is given to the means whereby the citizen may be able to hold government bound by information which it has provided to him. Separate treatment is given to the situations in which the misleading information deprives the citizen of a benefit or inflicts on him a loss, and in which it subjects him to the risk of criminal liability. Secondly, consideration is given to the possibility of holding government responsible in damages for the consequences of its information being misleading. Of central importance in this wide-ranging analysis is the issue of the proper role of the courts. This stems from the fact that complaints about misleading government information frequently involve challenges to government decisions. Thus the majority of attempts by citizens to hold government bound by its information are generated by the making by government itself of a decision inconsistent with that information. Again, attempts to hold government responsible in damages for the consequences of providing misleading information commonly involve an allegation that a particular government decision relating to the provision of that information was negligent. It is emphasized throughout this thesis that the courts should refuse assistance to a citizen whose complaint of misleading government information is directed essentially towards a government decision, where that decision involves a determination of the priority of competing interests and values represented in society. The provision of a remedy in such a case would enable the courts effectively to review the choices embodied in value-laden government decisions, and as such would facilitate an unwarranted extension of their constitutional role.
Law, Peter A. Allard School of
Graduate

‘Democracy means being in touch and in tune with life as it's lived in our communities, and that is what we should expect from our leaders…' – Barak Obama Political parties are indispensable conduits for the enjoyment of political rights as they are responsible for aggregating and articulating interests, developing competing policy proposals, organising legislatures and co-ordinating the formation and activities of government, none of which is possible without adequate financial resources. The money political parties derive from the public revenue is not enough to allow them to run successful election campaigns, and as a result, they are left largely reliant on private sources of funding. However, the way in which this private funding infiltrates the political system has proven to be one of the biggest threats to democracy. An insidious link, fuelled by a lack of transparency and openness, is seen between those who donate money and those who receive it. Often, this culminates in a quid pro quo relationship between the donor and the donee which we see manifest as rampant corruption within the (dys)functioning of our state arms. In an effort to attenuate the ruinous effects of the unregulated passage of money through political systems, most democracies around the world have moved towards enacting regulatory disclosure laws, which are premised on the understanding that information on the private funding of political parties, and how this money is used, is essential for the effective exercise of the right to make political choices and to participate meaningfully in elections. No universally accepted model has been developed to regulate political finance; however, it is accepted that the core feature of any transparency policy is to be firmly rooted in the principles of access to information which in turn promotes accountability, responsiveness and openness. This paper examines whether South Africa's legal framework on political finance adequately addresses the problems that exist in relation to the funding of political parties and particularly, the threat of corruption.

This dissertation investigates how legal and policy professionals have legally constructed the economic policy and governance of the EU since the beginning of the Eurozone crisis onwards. It follows the legal and policy professionals who received the mandate to enable and consolidate solutions, as well as defend these solutions in court. By tracing the practices and trajectories of these agents, I show how, during an unfolding crisis, economic policy and governance becomes legally constructed and changes the terms of legitimation for EU economic governance. The stakes involved for the professionals involved also change. In this way, the dissertation speaks to the question of how intrusive political power has been legitimated during the Eurozone crisis and what this means for the legitimacy of European governance. Theoretically, this thesis develops a Bourdieusian field approach that is adapted to the transnational and diachronic context of the Eurozone crisis, as it unfolded from the end of 2009 until the adjudication of key high-profile court cases before the Court of Justice of the European Union. Drawing on boundary work, bricolage, and network interactions to analyse the practices of legal and policy professionals, the process of enabling and consolidating solutions is elaborated. Attention is given to how this process engenders stakes for the professionals in this emerging euro-crisis law field, and what this means for emerging legal terms of legitimation for economic governance.Methodologically, field-based and social network analysis are combined in two distinct ways. First, by employing a temporally-focussed network analysis, which caters for change by measuring the shifting centrality of legal and policy professionals over time, I show which professionals have had a high-level of involvement in dealing with crisis issues. This then permits the construction of a referral network based on how these professionals refer to their peers. The involvement of the professionals is further articulated as their accumulated symbolic capital: i.e. their involvement together with being perceived to know well. From this, I infer a species of symbolic capital unique to being part of the Eurozone crisis policy response: juridical capital.This dissertation adds to scholarship on the Eurozone crisis by creating a theoretical framework based on Bourdieusian fields, which utilises a network analytical approach to show how the practices and interactions of legal and policy professionals reconfigure the transnational contexts that are implicated in the crisis policy response. Moreover, it is shown how these professionals’ practices enable solutions that are contested before the Court of Justice of the European Union, putting the Court in a position where it has to bring the definitional power of the law to bear on the actions of EU institutions and the Eurogroup. The Court must decide how responsibility should be attributed. The dissertation shows how legal and policy professionals developed practices, using jurisdictional and constitutionalising logics, and deployed at different times during the crisis, enabled and consolidated processes of legal integration and differentiation.
Doctorat en Sciences politiques et sociales
info:eu-repo/semantics/nonPublished

This paper attempts to expand the knowledge on these issues and therefore seeks to get a deeper understanding on the legal regulation of internal party democracy, which is widely considered as one of the most controversial topics concerning party regulation. This will be done by carrying out a case study of two constitutional democracies that handle party regulation differently. Germany, known as 'heart land of party law', constitutes the example of a state in which the internal organisation and functioning of political parties is regulated by both the Basic Law (the German Constitution) and federal laws. South Africa will be provided as the contrast example of a state that lacks express provisions that regulate the internal organisation and functioning of political parties. This paper does therefore not seek to conduct a 'classical' comparative study as the legal framework of two countries will be examined which deal in different ways with internal party democracy. However, this research approach promises to create a more holistic - even though certainly not complete - image of the challenges of the legal regulation of internal party democracy.

Living by a commercial ethic and resisting English encroachment from New England, the Dutch made at least 40 land purchases by written deed from their Indian neighbors from 1630 to 1664. In the past, scholars have seen only a European instrument of dispossession in the so-called "Indian deeds" that document land transfers from Indians to Europeans. In fact, they are colonial phenomena with uniquely Indian qualities. This is particularly true of the Dutch-Indian deeds signed or marked between 1630 and 1664. The Dutch-Indian deeds of the seventeenth century exhibit a middle ground of land tenures, in which the Dutch were compelled to yield to aspects of Indian land tenure and law in order to successfully purchase the land and retain it without facing retaliation. Indians, for their part, partook in the sale rituals of the literate world -- deed-signing -- but resisted European notions of land deals as fixed, permanent agreements. The Dutch-Indian deeds thus emerge as fluid agreements that were a compromise between Dutch and Indian land tenures and legal conventions.

This study explores the limitations of recognising traditional leadership as institution through legislation. The legislative recognition of traditional leadership has serious implications for the processes of change within customary law from 'official' customary law to 'living' customary law. The advent of the 1996 Constitution and its emphasis on freedom, dignity, equality and accountability has opened up avenues for democratic political participation, which is changing the nature of customary law through a bottom-up process involving community members in the evolution of customary law. This process of evolution draws on various sources of law, including aspects of official customary law, community norms and procedures as well as the Constitution, particularly rights discourse. Deep legal pluralism has taken root through living customary law and is changing the way in which community members relate to traditional leaders by empowering rural citizens to demand accountability from traditional leaders. Legislative recognition of traditional leadership has been characterised as necessary for the restoration of the dignity of African justice systems. Though constitutionally sanctioned through the rule of law, the legislative framework recognising and regulating traditional leaders has had a negative impact on the processes of change and democratisation described above at grassroots level. Gaining an understanding of these consequences and how they have come about is at the heart of this study, especially given that they are unintended consequences of a government policy meant to improve the lives of rural citizens. Legal pluralism as a theory of law provides a critical lens through which the shortcomings of legislation recognising traditional leadership can be perceived, and probing questions can be asked about the effect of state law on non-state legal orders. However, in South Africa the situation is quite complicated given that the distinction between state law and non-state law with regard to African customary law is not always easy to make. The two systems have existed not only in juxtaposition for many years, but have bled into each other in layered ways. These layers have been moulded very deeply through the influence of various politicolegal orders in existence at particular times and their impact on social relations in South African society. As a theory of law, legal pluralism is used in this study to try and peel back a few of these layers, enabling observation and analysis of how the distribution of political power from the different politico-legal frameworks of governance in South Africa namely, colonialism, apartheid, and constitutional democracy, have shaped traditional leadership; and the impact of these processes on the power relationships between traditional leaders and rural citizens. Law, mostly in the form of legislation, has been an important factor in the establishment, destruction, and re-establishment of these power relationships. This forms the basis of the study, at the end of which it is determined that although legislation is necessary for the recognition and regulation of traditional leadership, as a requirement of the rule of law, the current and proposed legislative framework for traditional leadership is an inappropriate framework. It centralises legislative, judicial and executive power in an unelected arm of government, namely traditional leaders, which is unconstitutional on the basis of the separation of powers principle which is a founding value of South Africa's constitutional democratic dispensation.

Дисертацію присвячено визначенню місця окружних адміністративних судів у системі суб’єктів адміністративного права та обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення їх адміністративно-правового статусу. У науковій праці дістали подальшого розвитку історико-правові аспекти становлення та розвитку окружних адміністративних судів на території України, зокрема, виокремлено такі періоди: 1-й період – перебування українських земель у складі інших держав та усвідомлення необхідності створення суб’єктів, уповноважених розглядати публічно-правові спори; 2-й період (із 1917 р. на українських землях, які входили до складу Російської імперії, та 1918 р. на землях, що перебували в Австро-Угорській імперії, до 1920 р.) – реалізація ідеї створення самостійних адміністративних судів; 3-й період (із 1920 р. до 24 серпня 1991 р.) – становлення адміністративних судів за часів радянської влади; 4-й період (із 24 серпня 1991 р. до сьогодні) – розвиток системи адміністративних судів за часів незалежності України. Наголошується, що місце окружних адміністративних судів у системі судоустрою України визначається відповідністю їх організації та діяльності як важливої частини механізму державного захисту прав і свобод людини та громадянина принципам територіальності, спеціалізації та інстанційності, а в системі суб’єктів адміністративного права обумовлюється їх можливістю бути суб’єктом різних за метою й завданнями адміністративно-правових відносин. Дістали подальшого розвитку характеристика правового регулювання діяльності окружних адміністративних судів та місце адміністративно-правового регулювання в ньому. Класифікуються джерела адміністративно-правового регулювання діяльності окружних адміністративних судів: 1) за місцем актів, у яких вони закріплені в ієрархії національного законодавства, – закони, підзаконні акти, акти органів суддівського самоврядування та внутрішньо-оперативні акти; 2) за напрямками адміністративної діяльності окружних адміністративних судів на акти, що регламентують: а) організаційно-управлінські питання: створення та ліквідація окружних адміністративних судів; регламентування повноважень суддів, які займають адміністративні посади; б) кадрові питання; в) особистий прийом громадян; г) доступ до публічної інформації; ґ) здійснення контролю за законністю діяльності співробітників суду і забезпечення їх безпеки тощо. Акцентується на тому, що окружні адміністративні суди мають загальний правовий статус, що визначає їх правове становище безпосередньо як органу судової влади, і спеціальний правовий статус, що визначає положення останніх як суб’єкта адміністративних правовідносин. Крім того, окружні адміністративні суди наділені індивідуальним правовим статусом, яким є статус кожного окружного адміністративного суду. Пропонується під адміністративно-правовим статусом окружних адміністративних судів розуміти похідне та невід’ємне від основного правового статусу як органу судової влади правове становище окружного адміністративного суду в адміністративно-правових відносинах, що визначається сукупністю нормативно визначених, взаємопов’язаних і гарантованих державою елементів: метою, завданнями, функціями компетенцією, організаційною та внутрішньою структурою, юридичними гарантіями, юридичною відповідальністю окружного адміністративного суду, обумовлює межі його поведінки та взаємозв’язок з іншими учасниками таких відносин. Розмежовується адміністративна юрисдикція та компетенція окружних адміністративних судів. З’ясовано зміст поняття «компетенція окружних адміністративних судів» та виділено: 1) основну компетенцію – права та обов’язки безпосередньо суддів щодо вирішення публічно-правового спору та здійснення судового контролю; 2) допоміжну компетенцію – права та обов’язки голови суду, керівника апарату суду щодо організаційного, кадрового, фінансового забезпечення діяльності суду. Удосконалюється поняття «адміністративно-правові відносини в діяльності окружних адміністративних судів» та виокремлюються їх ознаки: 1) публічно-правовий характер відносин; 2) їх метою є організаційне забезпечення діяльності суду; 3) виникають, змінюються та припиняються на підставі норм адміністративного законодавства; 4) обов’язковим є додержання принципу незалежності та самостійності судів у таких відносинах; 5) можливість їх класифікації: а) за сферою виникнення: внутрішньоорганізаційні (внутрішньоапаратні) та зовнішньоорганізаційні відносини; б) за змістом: відносини щодо кадрового (публічно-службові відносини), фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів, щодо розгляду звернень громадян; в) за характером взаємозв’язків між суб’єктами: субординаційні, реординаційні, координаційні; г) залежно від змісту владних повноважень суб’єктів: горизонтальні й вертикальні. Наводяться приклади кожного виду адміністративно-правових відносин у діяльності окружних адміністративних судів та наголошується, що одні й ті самі адміністративно-правові відносини можуть бути одночасно декількох видів. Класифікуються моделі організації та діяльності адміністративних судів у Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії, Нідерландах, Фінляндії, Швейцарії, Австралії, Мексиці, США за: 1) наявністю судових і квазісудових адміністративних органів; 2) місцем органів адміністративної юстиції в механізмі держави; 3) кількістю рівнів адміністративних судів; 4) обсягом повноважень адміністративних судів; 5) спеціалізацією адміністративних судів тощо. Визначається, що юридичними гарантіями діяльності окружних адміністративних судів як суб’єктів адміністративного права є встановлені та забезпечені державою, за допомогою норм права, юридичні засоби, які визначають умови і порядок реалізації окружним адміністративним судом наданого йому адміністративно-правового статусу у відносинах з іншими суб’єктами з метою створення умов для відправлення адміністративного судочинства, а також всебічну охорону та захист адміністративно-правового статусу таких судів, зокрема: 1) належне організаційне, фінансове, матеріальне, інформаційне забезпечення їх діяльності; 2) створення умов для розвитку інформаційних технологій у їх діяльності; 3) впорядкування на законодавчому рівні взаємозв’язків між судом та іншими суб’єктами; 4) врегулювання процедури обрання суддів на адміністративні посади, звільнення з них і притягнення до відповідальності; 5) запровадження єдиного механізму оцінювання роботи суду без втручання у сферу управління правосуддям. Розкриваються особливості оцінювання роботи суду, яке має базовий та комплексний рівні оцінювання, показники яких визначені рішенням Ради суддів України, та аналізу діяльності суду, показники для проведення якого закріплені наказом Державної судової адміністрації України. Визначається, що недоліком оцінювання роботи суду за базовими показниками є відсутність серед них показників, які стосуються судового адміністрування, що наразі охоплюються комплексним оцінюванням. Наголошується на необхідності вдосконалити Методику аналізу діяльності судів, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 286 від 07.06.2018 р. Сформульовано пропозицію доповнити зміст Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 р. нормою про оцінювання роботи суду та аналіз діяльності суду, оскільки про жодну з них у зазначеному акті мова не йде. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, на основі вивчення та узагальнення наукових підходів, положень чинного законодавства України і практики його реалізації, визначити особливості окружних адміністративних судів у системі суб’єктів адміністративного права, існуючі недоліки правового регулювання діяльності останніх та напрямки їх усунення. Теоретична в практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) для подальшого вивчення місця окружних адміністративних судів у системі суб’єктів адміністративного права; 2) для вдосконалення практичної діяльності окружних адміністративних судів як суб’єктів адміністративного права; 3) під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури з дисциплін «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи».
The dissertation is devoted to determining the place of district administrative courts in the system of subjects of administrative law, as well as justification of proposals for improving their administrative and legal status. The historical and legal aspects of formation and development of district administrative courts on the territory of Ukraine were further developed in the scientific work, in particular, the following periods have been singled out: 1st period – stay of Ukrainian lands in other states and awareness of the need to create subject; 2nd period (from 1917 on the Ukrainian lands, which were part of the Russian Empire, and 1918 on the lands that were in the Austro-Hungarian Empire until 1920) – the implementation of the idea of creating independent administrative courts; 3rd period (from 1920 to August 24, 1991) - the formation of administrative courts during the Soviet era; 4th period (from August 24, 1991 to the present) – the development of the system of administrative courts since the independence of Ukraine. It is emphasized that the place of district administrative courts in the judicial system of Ukraine is determined by the compliance of their organization and activities as an important part of the mechanism of state protection of human and civil rights and freedoms, the principles of territoriality, specialization and instance, and in the system of subjects of administrative law is determined by their ability to be the subject of different administrative and legal relations in terms of purpose and tasks. The characteristic of legal regulation of activity of district administrative courts and a place of administrative and legal regulation in it has received further development in work. Sources of administrative and legal regulation of district administrative courts are classified: 1) by the place of acts in which they are enshrined in the hierarchy of national legislation – laws, bylaws, acts of judicial self-government and internal operational acts; 2) in the areas of administrative activity of district administrative courts on acts regulating: a) organizational and administrative issues: creation and liquidation of district administrative courts; regulation of the powers of judges holding administrative positions; b) personnel issues; c) personal reception of citizens; e) access to public information; d) exercising control over the legality of the activities of court employees and ensuring their safety, etc. Emphasis is placed on the fact that district administrative courts have a general legal status, which determines their legal status directly as a judicial body and a special legal status, which determines the position of the latter as a subject of administrative legal relations. In addition, district administrative courts are endowed with an individual legal status, which is the status of each district administrative court. It is proposed to understand the administrative and legal status of district administrative courts as a derivative and inseparable from the basic legal status as a judicial body, the legal status of the district administrative court in administrative and legal relations, determined by a set of normatively defined, interrelated and state guaranteed elements: purpose, tasks, functions, competence, organizational and internal structure, legal guarantees, legal responsibility of the district administrative court, specifies the limits of its behavior and the relationship with other participants in such relations. The administrative jurisdiction and competence of district administrative courts are distinguished. The meaning of the concept “competence of district administrative courts” is clarified and the following is singled out: 1) the main competence – the rights and responsibilities of judges directly in resolving public law disputes and judicial control; 2) auxiliary competence – the rights and responsibilities of the chairman of the court, the head/staff of the court regarding the organizational, personnel, financial support of the court. The definition of the concept of “administrative-legal relations in the activities of district administrative courts” is improved and their features are distinguished: 1) public-law nature of relations; 2) their purpose is to provide organizational support to the court; 3) arise, change and terminate on the basis of administrative legislation; 4) it is obligatory to observe the principle of independence and autonomy of courts in such relations; 5) the possibility of their classification: a) by area of origin of internal organizational (internal hardware) and external organizational relations; b) in terms of content: relations on personnel (public-service relations), financial, logistical support of courts, on consideration of citizens' appeals; c) by the nature of the relationship between the subjects: subordination, reordination, coordination; d) depending on the content of the powers of the subjects: horizontal and vertical. Examples of each type of administrative-legal relations in the activity of district administrative courts are given and it is emphasized that the same administrative-legal relations can be several types at the same time. Models of organization and activity of administrative courts in France, Germany, Italy, Great Britain, the Netherlands, Finland, Switzerland, Australia, Mexico, the USA are classified on: 1) the presence of judicial and quasi-judicial administrative bodies; 2) the place of administrative justice bodies in the mechanism of the state; 3) the number of levels of administrative courts; 4) the scope of administrative courts powers; 5) the specialization of administrative courts. It is determined that the legal guarantees of the district administrative courts as subjects of administrative law are established and provided by the state, with the help of law, legal means that determine the conditions and procedure for implementation by the district administrative court of its administrative and legal status in relations with other entities, in order to create conditions for administrative proceedings, as well as comprehensive protection and defense of the administrative and legal status of such courts, in particular: 1) proper organizational, financial, material, information support of their activities; 2) creating conditions for the development of information technology in their activities; 3) regulation at the legislative level of relations between the court and other entities; 4) regulation of the procedure for electing judges to administrative positions, dismissal from them and bringing to responsibility; 5) introduction of a single mechanism for court work evaluating without interfering in the field of justice management. The peculiarities of the court work evaluation, which has basic and complex levels of evaluation, the indicators of which are determined by the decision of the Council of Judges of Ukraine and court performance analysis, the indicators for which are fixed by order of the State Judicial Administration of Ukraine, are revealed. It is determined that the disadvantage of court work evaluating on the basis of basic indicators is the lack of indicators related to judicial administration, which are currently covered by a comprehensive evaluation. Emphasis is placed on the need to improve the Methodology of Analysis of Courts approved by the Order of the State Judicial Administration of Ukraine № 286 of June 7, 2018. A proposal has been made to supplement the content of the Law of Ukraine “On the Judiciary and the Status of Judges” of June 2, 2016 with a norm on the evaluation of the work of the court and analysis of court activities, as none of them is mentioned in this act. The scientific novelty of the obtained results is that the dissertation is one of the first attempts to comprehensively, based on the study and generalization of scientific approaches, provisions of current legislation of Ukraine and practice of its implementation, to determine the features of district administrative courts in the system of administrative law, the existing shortcomings of the legal regulation of their activities and ways to eliminate the latter. The theoretical and practical significance of the conclusions and provisions of the dissertation lies on the fact that they can be used: 1) for further study of the place of district administrative courts in the system of subjects of administrative law; 2) to improve the practical activities of district administrative courts as subjects of administrative law; 3) during classes and preparation of educational and methodical literature for the courses “Administrative Law”, “Judicial and law enforcement agencies”.

Made available in DSpace on 2016-04-26T20:23:21Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Guilherme Tadeu Pontes Birello.pdf: 675120 bytes, checksum: b484a013694adb12dc781cd4a15202b8 (MD5) Previous issue date: 2014-10-23
The present study had as its scope, the delimitation of the legal concept of the Due Process of Law clause, in its substantial sense and its implication in the exercise of the administrative function. The mentioned clause is one of the oldest and intrinsic institutes of the Rule of Law. In its incipient form, the Due Process of Law clause represented one of the first methods to control the despotic power. Thenceforth, it was the skeleton for the rise of many others institutes that limits the State Power. From the formal procedural aspect procedural instruments (full defense and the right to appeal, motivation of the State decisions duty, among others), up to reaching the merits of the decision control (originally accepted as reasonableness judgment), this last one known as Substantial Due Process of Law. Occurs that this range of principles typically assigned to the Substantial Due Process of Law clause (reasonableness, proportionality, motivation) has express and specific legal provision in the normative text, demonstrating an emptying of its content in the Brazilian legal order. Nevertheless, it‟s a duty for the legal scholar to apply sense and unity to the judicial system. Within the national legal system, the mentioned principle reveals itself as a command to the law enforcer to seek the best ruling. The best ruling is the one, firstly, that promotes the public interest duty (therefore, preceded by a direct judgment of the will of the normative command and not by an arbitrary subjective judgment) and, in front of the actual reality, has been shown as the most effective. As issued by a competent authority, the decision will be considered, a priori, as the best decision, except if proved that other decision is sufficiently more favorable. It was noted that this assertion has harmony with the administrative role and the legal administrative regime. The exercise of the administrative role is, before anything, the common good promotion, the public interest. This implies in the assertion that the exercise of the prerogatives (Power) given to the administration are instrumentals and, therefore, may only be exercised for the achievement of the public interest set forth in its own judicial order (full submission to the principle of legality). Thereby, it is not granted to the legal scholar any freedom of action, as a public agent, in seek for another purpose but the public interest. Thus, the administration role is to always seek for the best solution for the concrete cases that are presented. Throughout the General Theory of Law elements description, it was sought to present means and procedures in order to seek the best decision (worth mentioning, hermeneutical notions of principles that provide an unitary and systemic comprehension of the judicial order, ratio of principles and rules, weighing judgment and enforcement of the proportionality and reasonableness principles
O presente trabalho teve como escopo a delimitação do conceito jurídico da cláusula do Devido Processo Legal em seu sentido substancial e sua implicação no âmbito do exercício da função administrativa. Referida cláusula é um dos institutos mais antigos e afetos ao Estado de Direito. Em sua forma embrionária, a cláusula do Devido Processo Legal representou uma das primeiras maneiras de controle do poder despótico. A partir daí, foi o arcabouço para o surgimento de tantos outros institutos limitadores do Poder Estatal. Seja pelo aspecto processual formal - ferramentas procedimentais (ampla defesa e contraditório, dever de motivação das decisões estatais, entre outros), até chegar ao controle de mérito da decisão (embrionariamente tido como juízo de razoabilidade), este ultimo, conhecido como Devido Processo Legal Substancial. Ocorre que, esta gama de princípios e postulados tipicamente atribuídos à cláusula do Devido Processo Legal substancial (razoabilidade, proporcionalidade, motivação) possui previsão legal expressa e específica no texto normativo, relevando um esvaziamento de seu conteúdo no âmbito do ordenamento jurídico brasileiro. Ainda assim, é obrigação do cientista do direito atribuir sentido e unicidade ao sistema jurídico. A cláusula do Devido Processo Legal é axiologicamente ligada ao controle do mérito das decisões estatais. No âmbito do ordenamento jurídico pátrio, tal princípio revela-se como um comando ao aplicador da norma para que este busque a prolação da melhor decisão. Melhor decisão é aquela que, em primeiro lugar, observa o dever de promoção do interesse público (portanto, precedida de um juízo objetivo da vontade do comando normativo, e não um juízo arbitrário subjetivo) e, diante da realidade fática, tenha se mostrado como a mais eficaz. Enquanto proferida por uma autoridade competente, a decisão será considerada, aprioristicamente, como a melhor decisão, salvo comprovado que outra solução seja suficientemente mais vantajosa. Constatou-se que esta afirmação tem plena harmonia com a função administrativa e regime jurídico-administrativo. O exercício da função administrativa é, antes de mais nada, a promoção do bem comum, do interesse público. Isto implica em afirmar que o exercício das prerrogativas (Poder) conferidas à administração são instrumentais e, portanto, só podem ser exercidos para prossecução do interesse público estabelecido no próprio ordenamento jurídico (submissão plena ao princípio da legalidade). Neste sentido, não é conferido ao operador do direito qualquer margem de ação, na qualidade de agente público, em busca de outra finalidade que não o interesse público. Sendo assim, é função da administração a busca plena sempre da melhor solução para os casos concretos que lhe são apresentadas. Por meio de descrição de elementos de Teoria Geral do Direito, buscou-se apresentar formas e procedimentos capa de que se busque a melhor decisão (vale destacar, noções hermenêuticas de postulados que conferem uma compreensão unitária e sistêmica do ordenamento jurídico, relação de princípios e regras, juízo de ponderação e aplicação dos postulados da proporcionalidade e razoabilidade)

A common position adopted by the international community is that establishing the rule of law after violent internal conflict is an essential prerequisite in the transition from war to peace. In practical terms, this often translates into projects and programmes directed at the criminal justice sector. Rarely is rule of law acknowledged in relation to administrative law, public governance and economic management. This has several negative effects, particularly in societies where public mismanagement, bad economic governance and corruption run high, and especially if one considers these issues as constituting a large part of the reason for state ‘failure’. But, a new trend is now vaguely discernible in the practice of the international actors involved in rebuilding war-shattered societies that gives priority to the rule of law in relation to public sector reform. Liberia provides, in this regard, an illustrative example through the agreement between the Transitional National Government of Liberia and donor agencies, where international experts will have co-signing authority over a number of budgetary issues, and where national judicial institutions will be strengthened in order to combat arbitrary governance and corruption.

Made available in DSpace on 2016-04-26T20:27:14Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Angelo Augusto Costa.pdf: 2058806 bytes, checksum: 2de38ac3bf800d2685f0bcb29a8f6c55 (MD5) Previous issue date: 2008-05-15
The main goal of this work is to explore normative connections between the due process clause, as stated in the Brazilian Constitution (CF 5º, LIV), and the reduction of administrative discretion when it comes to deciding particular cases. The relevance of the subject lies on the need of defining criteria for judicial review of discretionary administrative action, in order to secure and preserve both administrative decision-making and judicial reviewing powers. The working hypothesis is that due process of law provides a sound normative basis for a rule forbidding arbitrary display of powers in Brazilian law. This is so because due process clause requires in decision-making a kind of cognitive, volitive and argumentative process with the basic attribute of rationality. Thus all the limits imposed by the law on administrative discretion could be placed under the due process clause. Furthermore, due process could be viewed as grounds for a systematic exposition of vicious discretionary actions, including not giving reasons for action and poor correlation of fact-findings and legal norms. Robert Alexy's theory of legal principles was adopted as a landmark. Brazilian and foreign production on administrative discretion was taken into account as well, in an attempt to overcome the loopholes of legal positivism's description of how the law is applied. Whenever it was possible, we managed to use case study methods to uncover legal argumentation structures and the way fact-findings and legal norms correlate. As a result, we built a system of vicious discrectionary actions
O objetivo do trabalho é o de explorar as conexões normativas entre a cláusula do devido processo legal (CF 5º, LIV) e o fenôneno da redução da discricionariedade administrativa nos casos concretos. A importância do tema reside na necessidade de definir critérios sistemáticos para o exercício do controle jurisdicional dos limites da discricionariedade a fim de preservar as competências decisórias da Administração Pública e, ao mesmo tempo, assegurar a plenitude da revisão judicial. A hipótese geral é a de que o devido processo legal proporciona o fundamento normativo da proibição da arbitrariedade no direito brasileiro por exigir a adoção de um processo de cognição, volição e argumentação com o atributo fundamental da racionalidade. Desse modo, todos os limites à discricionariedade administrativa, cuja violação resulta em arbitrariedade proibida, podem ser reconduzidos à cláusula do devido processo. Além disso, o devido processo legal serve de base para a construção de um sistema dos vícios do exercício da discricionariedade administrativa, em especial dos vícios de ausência de motivação e de relacionamento defeituoso entre os elementos fáticos e normativos relevantes. Adotou-se, como referência, a teoria dos princípios de Robert Alexy, assim como a produção nacional e estrangeira sobre discricionariedade administrativa, no marco das tentativas de superação das lacunas do positivismo jurídico na descrição do processo de aplicação do direito. Empregou-se, sempre que possível, a metodologia de estudo de casos para revelar as estruturas de argumentação jurídica e o modo como se relacionam os elementos fáticos e normativos. O resultado foi a construção de um sistema de vícios do exercício da discricionariedade administrativa

The forced expropriation has been, since the origins of the Peruvian Republic, a useful mechanism for the Government to meet its objectives, at the expense of the lawful damage inflicted to the private actors, conferring a fair compensation in return.In this article the current Peruvian legal regime of forced expropriation is studied, for which purpose both authors compare it with the regulation in the earliest Peruvian constitutions and laws, discovering that the concept has not always been designed in the same way by the constituent or the legislator.
La expropiación forzosa ha sido, desde los orígenes de la República, un mecanismo que ha servido al Estado para cumplir con sus objetivos, a costa del daño lícito causado al privado, y a cambio de un justiprecio. En el presente artículo se estudia el actual régimen jurídico de la expropiación forzosa en el Perú, para lo cual los autores lo comparan con lo regulado en las primeras constituciones y leyes peruanas, descubriendo que la figura no siempre fue pensada de la misma manera por el constituyente o el legislador.

Aims. To evaluate the statutory jurisdiction of the Sheriff Court in Scottish local administration. This involves consideration of significant powers held in a wide range of areas: for example, compulsory hospitalisation of the mentally ill, appeals over parental choice of school, assumption of parental rights by local authorities, and licensing appeals. Objectives. 1. To establish theoretical general principles based on the constitutional ideal of the rule of law, which encourage definition of the judicial role, and the advantages and disadvantages of court-based adjudication as a decision-taking process in the administrative law arena. These can be used as standards in the evaluation of the sheriff's multifarious statutory duties in local administration. 2. To set out the historical development of the sheriff's jurisdiction in local administration, in order to illustrate: (i) the socio-legal factors which have influenced the evolution of the sheriff's role; (ii) the confusions which have arisen in case law; and (iii) the amorphous nature of the jurisdiction. 3. To resolve the confusion surrounding the sheriff's jurisdiction in local administration by: (i) giving close attention to current case law; (ii) categorising the sheriff's current powers on the basis of the theory and general principles of the rule of law, and the historical material; and (iii) providing empirical material which gives an idea of how often individual powers are exercised in practice. 4. To evaluate the sheriff's current powers according to the standards set out under the theory and general principles of the rule of law by: (i) library based research into the different categories of power; and (ii) detailed empirical research into how representative powers operate in practice. The advantages and disadvantages of shrieval adjudication are also considered in more general terms. Conclusions. Some categories of the sheriff's powers are identified as being either anomalous in terms of the theory and general principles of the rule of law, or obsolete: these are contrasted with categories which are neither. There is little justification for the continuation of the former, although the latter could be developed further. It is stressed that case law is confused and anachronistic; and that there are a number of serious deficiencies in sheriff court practice.

Land, under the Federal Constitution of Malaysia, is a State matter. As such it is crucial for the survival of a State, both financially and politically. Given limited resources, land forms one of the State's most important assets and sources of revenue. From annual rents imposed on all alienated lands the State generates its largest share of land revenue and regulates the administration of rent collection through the provisions of the National Land Code. Politically, land also symbolises the sovereignty and inherent power of a State Authority within a Federal arrangement. But whether or not this in theory matches reality, is the concern of this study. Just as it has been in the past, land will always be an important ingredient in a State's finances in the foreseeable future. Revenue from land rent has contributed a lot to the infra-structural development of the country. It is difficult to imagine a State relinquishing its hold over land matters unless there exists a more viable alternative. Evidence suggests that currently returns from land rent form a meagre percentage of a State's total revenue and therefore, are not commensurate with the strength of its jurisdiction in the constitution. To make matters worse, whilst the State's debt increases, rent arrears keep accumulating over the years. Retrieving information from primary sources and documentary evidences, and extracting data from interview and observations of selected Land Offices at work, this study attempts to examine the possible causes of rent defaults and recurring arrears in Peninsular Malaysia by focusing on some of the socio-legal and administrative aspects of the problem.

Recent research related to the children's hearings system - Scotland's juvenile 'justice system - is limited. This study is an attempt to address this empirical deficiency. It examines the perceptions of members of five participating groups (guidance teachers, social workers, police officers, panel members and reporters) on the structure and practices of the hearings system in three regions of Scotland. The research involved 389 respondents in a questionnaire survey, followed by 45 semi-structured interviews with a selected sub-sample. The study incorporated three research issues. Firstly, the groups' ideological perspectives on juvenile justice and their potential influence on attitudes towards the hearings system, secondly, the groups members' observations on present hearings system operations and thirdly the participants' convictions concerning future practice and structure. The general conclusions drawn from the investigation indicate that support across the five groups exists for the continuation of a welfare based juvenile justice system in Scotland but that differences between groups emerge on the matter of the organisation of that system. Majorities in the police officer, guidance teacher and social worker samples were ideologically opposed to lay decision-makers in juvenile justice and most interviewees from these groups expressed reservations concerning the continuation, in its present form, of the lay panel as the decision making body in the hearings system. Most panel members and reporters in contrast however, and again in accordance with their ideological stances, continued to support the dominant role of lay people in the decision-making process within hearings. The research conclusions further suggest the existence of a process of ideological modification on the part of group members when translating theoretical concepts into practical settings. This process, identified as situated accounts, in some instances permitted participants to acknowledge and work with aspects and practices within the hearings system which contradicted their underlying ideological beliefs.

Inside the field of Law, the usual question about the meaning of a determined concept or the question towards what it makes reference to has alwaysbeen complicated. In the last years, different events have produced that philosophical trends reconsider the understanding of the legal system.In the present article, the author does a presentation of what new constitutionalism means and its opinion towards it. The author also makes a critical analysis of the positivist and jusnaturalist visions, connecting them with the understandingof Law and the legal system, making an emphasis on Administrative Law.
En el campo del Derecho, la pregunta sobre qué significa o a qué hace referencia determinado concepto siempre ha sido complicada. En los últimos años diversos acontecimientos han ocasionado que corrientes filosóficas replanteen la forma de entender el orden jurídico.En el presente artículo, el autor hace una presentación de qué se entiende por nuevo constitucionalismo y su opinión sobre el mismo. Asimismo, realiza un análisis crítico de los planteamientos positivistas e iusnaturalistas, conectando los mismos con el entendimiento del Derecho y del orden jurídico, poniendo énfasis en la rama del Derecho Administrativo.

In this article, the author stresses the importance of the right to proper motivation in the context of administrative procedures. In that sense, he states that all public bodies are required to issue administrative acts duly substantiated, because this is a requirement which, if unobserved, generates the nullity of the act. But beyond to validate administrative act, the author argues that the main benefit of meeting the proper motivation lies in the improvement of the interaction between the taxpayers and the Public Administration, generating greater confidence in state activity and promoting the development of economic activities with increasing levels of formality.
En el presente artículo, el autor destaca la importancia del principio-derecho a la debida motivación en el marco de los procedimientos administrativos. En esa línea, afirma que todas las entidades públicas están obligadas a expedir actos administrativos debidamente fundamentados, pues este constituye un requisito de validez que, de ser inobservado, acarrea la nulidad del acto. Pero más allá de validar al acto administrativo, el autor sostiene que el principal beneficio de que se cumpla con la debida motivación radica en la mejora de la interacción entre los administrados y la Administración Pública, generando mayor confianza en la actividad estatal y propiciando el desarrollo de actividades económicas con cada vez mayores niveles de formalidad.

Кіяшко, Р. О. Матеріальні та процесуальні адміністративні відносини: поняття, зміст та правова природа : магістерська робота : 081 Право / Р. О. Кіяшко; керівник роботи Чічкань М. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра трудового права, адміністративного права та процесу. – Чернігів, 2019. – 86 с.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що адміністративне право є однією з основних галузей вітчизняного права, втіленням права публічного на національному рівні, що несе головне навантаження публічно-правового регулювання управлінської діяльності, воно водночас виступає основним засобом юридичного супроводження процесу адміністративної реформи. Разом із тим, сучасне адміністративне право України також потребує зміни його теоретичного підґрунтя, формування нової доктрини, яка відповідала б вимогам становлення й розвитку демократичної правової держави. Тому виникає нагальна необхідність теоретичного опрацювання відповідних проблем адміністративного права, створення сучасного теоретичного підґрунтя розвитку цієї галузі, уточнення системи та структури адміністративно-правових відносин, підстав їх виникнення тощо. Правовідносини належать до найбільш фундаментальних категорій адміністративного права, саме у правовідносинах воно існує, діє, живе. Вони є головним об’єктом наукового осмислення щодо формування адміністративно-правової доктрини. Розділ 1 роботи присвячений проблемам правової природи адміністративних правовідносин. Зокрема, в ньому досліджуються питання щодо поняття, структури, основних та допоміжних ознак і класифікації адміністративних правовідносин, а також співвідношення матеріальних та процесуальних правовідносин. У розділі 2 визначено особливості матеріальних і процесуальних адміністративних правовідносин, а також деліктних адміністративних відносин як різновиду процесуальних. Зокрема, досліджуються правові підстави їх виникнення, змісту та особливостей правового регулювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: удосконалено поняття адміністративно-правових відносин; проаналізовано підстави та умови класифікації адміністративних правовідносин; визначено ознаки адміністративних правовідносин як частини юридичних правовідносин та як самостійного виду відносин, урегульованих нормами адміністративного права; досліджено сутність окремих видів адміністративних правовідносин (матеріальних, процесуальних та різновиду останніх - деліктних), підстав їх виникнення, зміни і припинення.
Actuality of the study is caused by the fact that administrative law is among the main branches of national law, embodiment of public law at the national level, which carries the main burden of public regulation for management activity, while being the main tool of legal support for administrative reforming. At that, actual administrative law of Ukraine also needs the change of theoretical basis and forming a new doctrine, which would meet the requirements to establishment and development of democratic constitutional state. Thus, there is an urgent need for theoretical study of relevant administrative law issues, forming the modern theoretical basis for development of this sector, specifying a system/structure of administrative-legal relations, reasons for their formation, etc. Legal relations refer to the most fundamental categories of administrative law, which actually exists, works, and lives in legal relations. They are the central subject of scientific understanding on forming the administrative-legal doctrine. Section 1 of the work covers problems of legal nature in administrative legal relations. In particular, it studies the issues of concept, structure, main/auxiliary signs, and classification of administrative legal relations, as well as the ratio of material and procedural legal relations. Section 2 defines features of material/procedural administrative legal relations, as well as the tortious administrative relations (type of procedural ones). In particular, legal basis of their formation, content and features of legal regulation are analyzed. Scientific novelty of obtained results: improved concept of administrative-legal relations; analyzed reasons/terms for classification of administrative legal relations; determined signs of administrative legal relations, as part of legal relations and as independent type of relations regulated by administrative law; studied essence of certain administrative legal relations (material, procedural, and tortious – type of the latter), basis of their formation, change, and termination.

Кіяшко, Р. О. Матеріальні та процесуальні адміністративні правовідносини: поняття, зміст та правова природа: магістерська робота : 081 Правознавство / Р. О. Кіяшко ; керівник роботи Чічкань М. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра трудового права, адміністративного права та процесу. – Чернігів, 2019. – 86 с.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що адміністративне право є однією з основних галузей вітчизняного права, втіленням права публічного на національному рівні, що несе головне навантаження публічно-правового регулювання управлінської діяльності, воно водночас виступає основним засобом юридичного супроводження процесу адміністративної реформи. Разом із тим, сучасне адміністративне право України також потребує зміни його теоретичного підґрунтя, формування нової доктрини, яка відповідала б вимогам становлення й розвитку демократичної правової держави. Тому виникає нагальна необхідність теоретичного опрацювання відповідних проблем адміністративного права, створення сучасного теоретичного підґрунтя розвитку цієї галузі, уточнення системи та структури адміністративно-правових відносин, підстав їх виникнення тощо. Правовідносини належать до найбільш фундаментальних категорій адміністративного права, саме у правовідносинах воно існує, діє, живе. Вони є головним об’єктом наукового осмислення щодо формування адміністративно-правової доктрини. Розділ 1 роботи присвячений проблемам правової природи адміністративних правовідносин. Зокрема, в ньому досліджуються питання щодо поняття, структури, основних та допоміжних ознак і класифікації адміністративних правовідносин, а також співвідношення матеріальних та процесуальних правовідносин. У розділі 2 визначено особливості матеріальних і процесуальних адміністративних правовідносин, а також деліктних адміністративних відносин як різновиду процесуальних. Зокрема, досліджуються правові підстави їх виникнення, змісту та особливостей правового регулювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: удосконалено поняття адміністративно-правових відносин; проаналізовано підстави та умови класифікації адміністративних правовідносин; визначено ознаки адміністративних правовідносин як частини юридичних правовідносин та як самостійного виду відносин, урегульованих нормами адміністративного права; досліджено сутність окремих видів адміністративних правовідносин (матеріальних, процесуальних та різновиду останніх - деліктних), підстав їх виникнення, зміни і припинення.
Actuality of the study is caused by the fact that administrative law is among the main branches of national law, embodiment of public law at the national level, which carries the main burden of public regulation for management activity, while being the main tool of legal support for administrative reforming. At that, actual administrative law of Ukraine also needs the change of theoretical basis and forming a new doctrine, which would meet the requirements to establishment and development of democratic constitutional state. Thus, there is an urgent need for theoretical study of relevant administrative law issues, forming the modern theoretical basis for development of this sector, specifying a system/structure of administrative-legal relations, reasons for their formation, etc. Legal relations refer to the most fundamental categories of administrative law, which actually exists, works, and lives in legal relations. They are the central subject of scientific understanding on forming the administrative-legal doctrine. Section 1 of the work covers problems of legal nature in administrative legal relations. In particular, it studies the issues of concept, structure, main/auxiliary signs, and classification of administrative legal relations, as well as the ratio of material and procedural legal relations. Section 2 defines features of material/procedural administrative legal relations, as well as the tortious administrative relations (type of procedural ones). In particular, legal basis of their formation, content and features of legal regulation are analyzed. Scientific novelty of obtained results: improved concept of administrativelegal relations; analyzed reasons/terms for classification of administrative legal relations; determined signs of administrative legal relations, as part of legal relations and as independent type of relations regulated by administrative law; studied essence of certain administrative legal relations (material, procedural, and tortious – type of the latter), basis of their formation, change, and termination.

Захист прав громадян у суді є одним із найважливіших та найефективніших заходів реагування держави на порушення, невизнання чи оспорювання законних прав та інтересів українських громадян. Наявність такого виду захисту є однією з сучасних передумов сприяння безперешкодному дотриманню та поваги до законних прав та інтересів. Також, на думку переважної більшості сучасного суспільства, реальна можливість отримання належного судового захисту давно пов’язана з державою, яка спрямована на сприяння дотримання законності та верховенству права. Зрозуміло, що здійснення ефективного та законного правосуддя є важливим завданням для адміністративного судочинства, діяльність якого протягом останніх років неодноразово критикувалась міжнародною та національною спільнотою. Тому хід багатьох європейських інтеграційних процесів залежить від поточної ефективності судових установ, які зараз є безцінними.

The research analyses the locus standi before administrative courts in Italy and Germany, in the perspective of the evolution of the aim and the scope of the judicial review of the administrative action. Starting from an examination of the historical outlines regarding the judicial review in the two systems, the current research explores the theoretical contours of the concepts of standing and interest to act, focusing also on the analysis of the judicial understanding of both these concepts. The analysis is conducted from a comparative point of view, through the study of the case law in the Italian and German legal systems. The aim pursued is to verify, through a comparison between the different experiences, the existence of a possible ongoing mutation - attributable to the Europeanisation of the administrative process - that alters the characteristics of the Italian and German administrative judgment in the access to protection. The comparative investigation shows how the changes that can be found in the judicial review of are in part analogous in the two legal systems and are connected to the importance of certain interests of a general nature at the legal level. It also makes it possible to reflect on the identification of a model capable of overcoming the difficulty regarding the compatibility between interests of a general nature and the predominantly subjective logic of the judicial review of administrative action in Italy and Germany.

The impressive growth of antidiscrimination law in liberal democracies in the past few decades belies the inadequacy of the normative bases on which it has been sought to be justified. Popular ideals such as rationality, equality and dignity have been unsuccessful in providing a coherent liberal framework for the fundamental aspects of the practice of antidiscrimination law. In this thesis, I have argued that a unified normative framework comprising autonomy and dignity-as-autonomy does a markedly better job of justifying the most fundamental aspects of these laws. The ideal of personal autonomy is understood here as a principle that seeks to guarantee an adequate range of valuable options to individuals. Dignity-as-autonomy is understood to be an expressive norm, which forbids certain persons from expressing contempt for the autonomy of another. These ideals have different forms: autonomy is a non-action-regarding principle, while dignity-as-autonomy is action-regarding. They are also distinct substantively: it is often possible to violate one of them without affecting the other. When these ideals make incompatible demands, I argue that those made by autonomy should prevail. Mandating positive action and reasonable accommodation on the one hand, and prohibiting indirect discrimination and harassment on the other, are essential features of a model of antidiscrimination law based on this framework. Further, under this framework, antidiscrimination law is not vulnerable to objections such as ‘levelling down’ and responds well to claims of discrimination on ‘intersectional grounds’. Furthermore, it is not essential to find an ‘appropriate comparator’ in order to prove discrimination. This model also explains when, and under what conditions, can some forms of discrimination be ‘justified’. Finally, on an autonomy-based model, antidiscrimination law is only one of several complementary tools that should be employed to protect and promote personal autonomy.

Пріорітетним напрямком гарантування прав людини та громадянина, динамічним розвитком законодавства та забезпечення соціальних потреб населення є питання надання безоплатної правової допомоги. Адміністративно-правовий механізм забезпечення надання своєчасної компетентної правової допомоги кваліфікованими професіонали є важливим надбанням демократичної правової держави. Саме тому, інститут надання безоплатної кваліфікованої юридичної (правової) допомоги залишається одним із дієвих і надзвичайно важливих правових засобів забезпечення, охорони та захисту прав і свобод людини і громадянина. Реалізація даного механізму важко переоцінити, оскільки саме завдяки йому можна закріплювати статус демократичної правової держави. Функціональне призначення права особи на правовову допомогу є фундаментом та одним із основоположних прав людини щодо реалізації всіх суб’єктивних конституційних прав і свобод. Тому забезпечення верховенства прав людини є ключою ціллю для надання правової допомоги.

Ще нещодавно юридичні консультації та захист усіх громадян України були платними послугами, за які приходилось платити зі свого рахунку. Багато українських громадян, зокрема з числа вразливих слоїв населених пунктів, просто не мають можливості оплатити послуги адвоката, що відображалося на неможливості професійного представництва в суді. Така ситуація створювала нерівні умови та не сприяла довірі громадян до державних установах управління та, зокрема,віри у «систему справедливості», яка є важливою для розвитку ефективних механізмів реалізації демократії. З прийняттям закону України «Про безоплатну правову допомогу» в червні 2011 року Україна взяла на себе зобов’язання щодо захисту прав, зокрема, вразливих слоїв населення удосконалення їх доступу до правосуддя через надання безоплатних правових послуг. Закон передбачає попереднє відображення нової системи правової допомоги. Закон закріпив надання первинної правової допомоги з липня 2013 року. З січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога стала доступною для всіх затриманих осіб, що знаходяться під юрисдикцією України. Відповідно до Закону є сподівання, що безоплатна вторинна правова допомога щодо некримінальних справах набере більшого доступу для найбільш вразливих слоїв населених пунктів України в липні 2015 року. Повне введення системи повинно бути завершено до січня 2017 року. Надання безоплатної правової допомоги стало важливою зміною у достовірному забезпеченні поваги та захисту прав людини. Спеціалісти нещодавно часто вказували на невідповідність верховенства прав в Україні.

Абсолютно вся юридично-значима поведінка (дії чи бездіяльність) суб’єктів права обумовлена змістом елементів їх правосуб’єктності. Наприклад, можливість отримання юридичною особою ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності забезпечується здатністю мати права, що нею надаються, а також здатністю їх реалізації власними вольовими діями. Відсутність здатності мати певне суб’єктивне право (тобто відсутність елементу обсягу правоздатності) повністю унеможливлює його набуття таким суб’єктом. Так, товариство з обмеженою відповідальністю у жодному разі не зможе здійснити емісію акцій.

The majority of building code development and implementation practices are normally connected with the progress of construction community changing awareness, needs and perspectives, advanced technology in construction and new level of knowledge. Unproven practices and the technology of building code development and implementation in case of insufficient and outdated codes, the use of unproven advanced codes of other countries, or the infringement of the existing codes, in most cases, could lead to a large number of shortcomings of minimum requirements of public health, safety and general welfare, and poor quality of buildings. Every aspect of a building code development and implementation practice could be influenced by insufficiencies and infringements in building codes/regulations that could cause buildings failures. Generally, the success of a building code development and implementation practice is directly connected with the involved insufficiencies and infringements in the framework of building code (legal, Administrative, technical, & social), i.e. faults of building code development and implementation should be successfully resolved in order to come to an end of a building project assuring code's objectives (public health, safety and general welfare). One of the early research problems of building code development and implementation practice was conducted by Productivity Commission (2004) where the research organized and categorized the causes of shortcomings of BC according to four main functions of building code, including legal, administrative, technical, and social functions. Productivity Commission Research had been the starting point of research problems of building codes in Kuwait. For the past 20 years, many researchers have high numbers of categories, components and rankings to explain different types of insufficiencies and infringements in building codes/regulations. However, these categories and rankings produce inconsistent and overlapping cause and impact factors. In addition, researchers and practitioners at this point tend to focus on the technical and administrative sides related to the issues of building codes development and implementation, and neglecting the importance of legal and social sides. Legal issues like finding a law to prepare and enforce building codes, cover of insurance companies, building materials testing system, weak regulations related issues, building specifications, and clarity of regulation texts; as well as social issues like community awareness, issuing and enforcing legal court rules, deterrent punishments for violators, violations or cheatings in related issues, all of these were deemed not that critical by most reviewers. The research is specifically concerned with the insufficiencies and infringements in building codes/regulations which cause shortcomings of minimum requirements of public health, safety and general welfare, and how related cause and impact factors are selected and organized. Existing research highlights the need for further researches of how to relate between research and building regulations that are at present. There is evidence that construction industries around the world have little experience in this area (CIB TG37, 2001). The proposal within this research is to address this aspect of the debate by seeking to clarify the role of the four functions of building code; legal, administrative, technical, and social function as a frame of reference that stakeholder parties (building officials, design and construction professionals) might agree with and which should act as the basis for the selection and formation of occurrences of cause factors, and their iv impact on public health, safety and general welfare. The focus on the four functions of building code as a fault (cause) frame of reference potentially leads to a common, practical view of the (multi) dimensionality setting of fault (cause) within which cause factors may be identified and which, we believe, could be grounded across a wide range of practices specifically in this research of building code development and implementation. The research surveyed and examined the opinions of building officials, design and construction professionals. We assess which fault (cause) factors are most likely to occur in building and construction projects; evaluate fault (cause) impact by assessing which fault (cause) factors that building officials, design and construction professionals specifically think are likely to arise in the possibility of shortcomings of minimum requirements of public health, safety and general welfare. The data obtained were processed, analyzed and ranked. By using the EXCEL and SPSS for factor analysis, all the fault (cause) factors were reduced and groups into clusters and components for further correlation analysis. The analysis was able to prove an opinion on fault (cause) likelihood, the impact of the fault (cause) on the objectives of building code. The analysis indicates that it is possible to identify grouping of insufficiencies and infringements in building codes/regulations that is correspondent to the different parts of the framework of building code (legal, Administrative, technical, & social) these suggest three identified groups when viewing cause from the likelihood occurrence and four identified groups and their impact for each building code objective. The evidence related to the impact of building code objectives, view of cause, and provides a stronger view of which components of cause were important compared with cause likelihood. The research accounts for the difference by suggesting that a more selection and formation of cause and impact, offered by viewing cause within the context of a framework of building code, and viewing impact within the context of building code objectives (public health, safety and general welfare) allows those involved in building code development and implementation to have an understandable view of the relationships within cause factors, and between cause and impact factors. It also allows the various cause components and the associated emergent clusters to be more readily identified. The contribution of the research relates to the assessment of cause within a construction that is defined in the context of a fairly broad accepted view of the framework of building code (legal, Administrative, technical, & social). The fault (cause) likelihood construction is based on the building code framework proposed in this research and could facilitates a focus on roles and responsibilities, and allows the coordination and integration of activities for regular development and implementation with the building code goals. This contribution would better enable building officials and code writers to identify and manage faults (causes) as they emerge with BC aspects/parts and more closely reflect building and construction activities and processes and facilitate the fault (cause) administration exercise.

Section 33 of the Constitution guarantees to everyone the right to just administrative action that is lawful, reasonable and procedurally fair. The Promotion of Administrative Justice Act 3 of 2000 (“PAJA”) was promulgated to give effect to give effect to this fundamental right as envisaged in s 33(3) of the Constitution. Section 32 of the Constitution also guarantees to everyone the right of access to information. The Promotion of Access to Information Act 2 of 2000 (“PAIA”) was promulgated to give effect to this fundamental right as contemplated in s 32(2) of the Constitution. This thesis considers the extent to which the provisions of PAJA may be applicable to the actions of the South African Legal Practice Council (“the LPC”). It also considers the extent to which the provisions of PAIA may be applicable to the records of the LPC. Some remedial legislative amendments to the provisions of both PAJA and PAIA are recommended with the view of addressing certain identified legal obstacles. The proposed legislative amendments will enhance the exercise, realisation, enforcement and protection of both the right to just administrative action and the right of access to information.

Когут Я.М. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Когут Ярослав Михайлович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. - 264 с.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції. Розглянуто особливості процесу реформування галузі внутрішніх справ в Україні у напрямі децентралізації правоохоронної функції. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері правоохоронної діяльності, зокрема організації охорони громадського порядку, визначення адміністративно-правового статусу місцевої міліції та її персоналу, структури органів внутрішніх справ тощо. The thesis is devoted to a complex investigation of the administrative and legal regulation of the local militia organs activity. The peculiarities of the Internal Affairs branch reformation process in the Ukraine in the direction of the decentralization of the law enforcement function are considered in this work. The suggestions concerning the improvement of the Ukrainian legislation in the law enforcement activity sphere are formulated, especially concerning the organization of the public order protection, the definition of the administrative and legal status of the local militia and its personnel, the structure of the law enforcement organs, etc.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян Україні. В роботі характеризуються виборчі права громадян як об’єкт адміністративно-правового забезпечення. Визначається сутність та особливості адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Окреслюється структура адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян. Характеризуються особливості правового регулювання забезпечення виборчих прав громадян в України та з’ясовується місце в ньому адміністративного законодавства. Встановлюється коло суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні та розкриваються особливості їх адміністративно-правового статусу. Окреслюється поняття та особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав громадян в Україні. Систематизуються напрями взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід забезпечення виборчих прав громадян та визначаються можливості його використання в Україні. Пропонуються напрями удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні.
Диссертация посвящена анализу административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан Украины. В работе характеризуются избирательные права граждан как объект административно-правового обеспечения. Определяется сущность и особенности административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан в Украине. Обосновывается, что механизм обеспечения избирательных прав граждан, в первую очередь, влияет на управленческие процессы, которые формируются во время реализации и обеспечения избирательных прав граждан, включая непосредственный процесс организации выборов, референдумов, и определяются содержанием административно-правовых отношений и методов, применяемых для их урегулирования. Аргументируется, что административно-правовой механизм обеспечения избирательных прав граждан представляет собой определенную систему связанных элементов: основные (объект, субъекты, содержание) и вспомогательные элементы. Характеризуются особенности правового регулирования обеспечения избирательных прав граждан в Украине. Аргументируется, что административное законодательство занимает ключевое место в механизме правового регулирования обеспечения избирательных прав граждан в Украине, поскольку является составным элементом его механизма. В результате анализа национального законодательства делается вывод, что значительное количество нормативных актов содержат административно-правовые нормы, регулирующие управленческие и властно-распорядительные отношения по организации и проведению избирательного процесса, а также защиты избирательных прав граждан. Устанавливается круг субъектов обеспечения избирательных прав граждан в Украине и раскрываются особенности их административно-правового статуса. Определяется понятие и особенности привлечения к административной ответственности за нарушение избирательных прав граждан в Украине. Предлагается авторский подход к определению основных направлений взаимодействия субъектов обеспечения избирательных прав граждан: нормотворческий; правоохранительный; когнитивный; информационный. Обобщается зарубежный опыт обеспечения избирательных прав граждан и определяются возможности его использования в Украине. Предлагаются направления совершенствования административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан в Украине: систематизация избирательного законодательства путем окончательного принятия проекта Избирательного кодекса Украины, дополнения главы 15-А Кодекса Украины об административных правонарушениях ст. 212-22 «Оскорбление или клевета на кандидата, участвующего в выборах Президента Украины, народных депутатов Украины, местных выборов»; создание условий для участия в избирательном процессе граждан Украины, проживающих на временно оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей.
The dissertation is focused on the analysis of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of the citizens of Ukraine. The author of the work has characterized electoral rights of citizens as an object of administrative and legal provision. The essence and peculiarities of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine have been determined. The structure of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of citizens has been outlined. The author has characterized the peculiarities of legal regulation of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine and has clarified the place of administrative law. The range of subjects of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine has been established; and the peculiarities of their administrative and legal status have been revealed. The concept and features of bringing to administrative liability for violating electoral rights of citizens in Ukraine have been outlined. The directions of interaction between the subjects of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine have been systematized. International experience of guaranteeing citizens’ electoral rights has been generalized and the possibilities of its application in Ukraine have been determined. The author has suggested the directions of improving administrative and legal mechanism of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine.

In this article, the extinction of disciplinary responsibility in cases where a companydisappears will be analyzed. To do this, firstly we will study cases of transmission of the responsability in the cases referred to the extinction of the legal personality . Finally, the Peruvian legislation on public procurement and the transfer of responsibilities in cases of extinction by merger of legal entities will be analyzed.
En el presente artículo se analizará la temática referente a la extinción de la responsabilidad sancionadora en los casos en que una persona jurídica desaparezca. Para ello, primero se analizará los supuestos que existen de transmisión de la responsabilidad en los casos que se refieren a la extinción de la personalidad jurídica. Finalmente, se analizará la legislación peruana existente sobre los contratos públicos y la transmisión de responsabilidades en los casos de extinción por fusión de las personas jurídicas.

Сучасний етап державотворення характеризується активними політико-правовими трансформаціями, що загострює проблему появи низки ризиків для різних сфер суспільних відносин. За цих умов однією з важливих задач залишається захист національної економіки, забезпечення безперешкодної реалізації соціальних прав громадян, стрімке погіршення інвестиційного клімату тощо. Окреслені проблемні аспекти вимагають уваги в нинішній, без применшення, складний період перебігу соціальних процесів. Варто зауважити, що виділені проблемні питання у комплексі вимагають уваги й тому, що умовно об’єднані такою загрозою як вчинення рейдерських атак на майно господарюючих суб’єктів.
The current stage of state formation is characterized by active political and legal transformations, which exacerbates the problem of a number of risks for various spheres of public relations. Under these conditions, one of the important tasks remains the protection of the national economy, ensuring the unimpeded realization of social rights of citizens, the rapid deterioration of the investment climate, and so on. The outlined problematic aspects require attention in the current, without diminishing, difficult period of social processes. It is worth noting that the selected problematic issues in the complex require attention because they are conditionally united by such a threat as raider attacks on the property of economic entities.

Сьогодні контроль над державними фінансами розглядається у всьому світі відповідно до його справжньої цінності - відокремлення та підтвердження ролі та значення держави у регулюванні економічного розвитку та підвищення добробуту суспільства. Становлення в Україні інституту державного фінансового контролю (далі - ДФК), яке відбулося одночасно з процесом державотворення та формуванням соціально орієнтованої ринкової економіки, недостатня увага до ефективності державного фінансового контролю призвело до необхідності вивчити це питання. Зростання фінансових порушень в Україні спричинено не відсутністю інституціональної структури державного фінансового контролю, а слабкістю його теоретико-методологічної та методологічної бази, недоліками в організації процесу контролю. Зокрема, використання застарілих форм державного фінансового контролю сьогодні не дозволяє державі швидко та ефективно впливати на процеси, що відбуваються в економіці, забезпечити концентрацію контрольних дій на найвищих пріоритетних сферах фінансової діяльності, що зменшує ефективність функцій державного контролю. Благополуччя людей багато в чому залежить від ефективності державного фінансового контролю, для якого одна з найважливіших функцій державного управління повинна бути спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності та ефективності фінансових ресурсів та управління державним майном , а також своєчасне внесення необхідних коригувань, запобіжних заходів.

Made available in DSpace on 2016-04-26T20:29:09Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Karla Botrel.pdf: 1000966 bytes, checksum: d77a0166cc85c30548ee2dcadda55ada (MD5) Previous issue date: 2009-05-22
The goal of the present work is to study the reflexes of the due process of law on the public administration decisions referring to urban licenses declaration of invalidity. Therefore, the dissertation analyzes the power of the public administration to impose limits to individual property and freedom, the concept and the essential aspects of urban licenses, the due process of law, its historical evolution, its contemporary concept and applicability in the ambits of public administration and administrative processes, comprehending also the declaration of invalidity of the urban licenses and its consequences, such as the possible limits to the juridical duty of the public administration of controlling its own acts legality. The conclusion drawn from this research was that the observation of the due process of law in its two aspects, material and formal, in administrative processes for declaration of invalidity of urban licenses serves as a guideline to the public administration when defining, in the concrete cases, the most adequate behavior in order to achieve public interest and maintain the stability of the juridical system, which can be done through the effective declaration of invalidity of the administrative act or, eventually, through the stabilization of the legal situation and refrain from declarating its invalidity in recognition of other juridical principles concretely present in the case, such as legal certainty and good faith
O presente trabalho tem como objetivo estudar os reflexos do princípio do devido processo legal nas decisões da Administração Pública relativas à invalidação das licenças urbanísticas. Assim, a dissertação aborda o poder da Administração Pública de impor as limitações à propriedade e à liberdade dos indivíduos, o conceito e os aspectos essenciais das licenças urbanísticas, a análise da cláusula do devido processo legal, sua evolução histórica, sua concepção atual e aplicabilidade no âmbito da Administração Pública e dos processos administrativos, abrangendo, ainda, a invalidação das licenças urbanísticas e suas consequências, tais como as possíveis limitações desse dever de autotutela. Ao final do trabalho, conclui-se que a observância do princípio do devido processo legal em suas duas acepções, material e formal, nos processos administrativos para invalidação das licenças urbanísticas, serve como diretriz para que a Administração Pública possa, no caso concreto, definir o comportamento mais adequado à satisfação do interesse público e à manutenção da ordem jurídica, o que poderá se constituir na efetiva invalidação do ato ou, eventualmente, significar o dever de estabilizar a situação ilegal e se abster do dever de invalidar em face de outros princípios jurídicos presentes concretamente, como a segurança jurídica e a boa-fé