Добірка наукової літератури з теми "658.589(477)(043.3)"

ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні аспекти формування системи управління ризиками промислових підприємств 1.1. Теоретична сутність управління ризиками промислового підприємства 1.2. Класифікація видів ризику діяльності промислових підприємств 1.3 Методичні підходи щодо управління ризиками на промислових підприємствах Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. Аналізування методичного інструментарію щодо оцінювання ефективності управління ризиками промислових підприємств 2.1. Цілеорієнтована оптимізація ризиків промислового підприємства 2.2. Аналіз розподілу ризиків промислового підприємства при встановлених обмеженнях 2.3. Оцінювання ризиків промислових підприємств в різних умовах функціонування Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. Організаційно-економічний механізм системи управління ризиками в умовах розвитку промислових підприємств 3.1. Модель організаційного забезпечення управління ризиками промислового підприємства 3.2. Стратегічне управління розвитком промислового підприємства при виведенні нового товару на ринок в умовах ризику та невизначеності 3.3. Прийняття рішень з управління ризиками промислового підприємства на основі їх комплексної оцінки Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Дисертація присвячена розробці концептуальних положень і системи економіко-математичних моделей оцінювання рівня продовольчої безпеки (ПБ) регіонів України. Спираючись на результати аналізу наукових робіт з проблем моделювання ПБ і з метою врахування специфіки її оцінювання на регіональному рівні, запропоновано провести комплексне оцінювання рівня ПБ регіонів за такими напрямами: аналіз регіональних особливостей споживання базових продуктів харчування населенням України, оцінювання рівня ПБ регіонів і визначення факторів, що впливають на цей рівень. Проведено дослідження міжрегіональної диференціації за обсягами споживання базових продуктів харчування на основі теорії конвергенції. Із використанням розробленої динамічної моделі кластерного аналізу, що грунтується на поєднанні методу кластеризації k-середніх та елементів теорії нечітких множин, здійснено виявлення та аналіз динаміки регіональних особливостей споживання продуктів харчування населенням України. Побудовано узагальнений показник рівня ПБ регіону із застосуванням процедури індивідуального рейтингування. Для визначення факторів, що впливають на рівень ПБ в регіоні, побудовано регресійні моделі із панельною структурою даних. З метою оцінювання ризику зниження рівня ПБ в регіонах України використано регресійні моделі бінарного вибору. Запропоновано методичні рекомендації щодо практичного використання розробленої системи моделей під час прийняття рішень у сфері формування ПБ в регіонах України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2018. The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of conceptual foundations, theoretical principles, methodical approaches and practical recommendations for the formation of innovative environment at industrial enterprises on the basis of their innovation culture in the context of ensuring their innovative development. The dissertation investigates tendencies in innovative activity development at industrial enterprises of Ukraine, peculiarities of evolution, essence and prerequisites for creation of innovative environment at industrial enterprises, systematizes approaches to its formation. The categorical apparatus of the theory of innovative development is improved in the field of the formation of an innovative environment at industrial enterprises based on its innovative culture. The place and role of innovation culture are determined in the system of components of enterprise’s innovative potential. Methodological approach to the analysis of factors influencing innovation culture development is proposed. The analysis is proposed to perform according to the author's scheme of interaction of components of the subsystems and elements of the industrial enterprise in the following sequence: PIR - intellectual capital (as a component of PIR) – corporate culture (as an element of organizational capital that is a component of intellectual capital) - innovation culture (as a component of corporate culture). The methodical recommendations for selecting innovative decisions based on the results of factor analysis of the enterprise' innovative culture state are presented. The methodical principles of quantitative multi-factor assessment of innovation culture at both the State level and a separate industrial enterprise are improved. The methodical approach to the diagnostics of the state of an industrial enterprise’s innovation culture is proposed based on the results of an integrated assessment of the state of its subsystems (organizational, motivational, intellectual and creative). The sequence and content of diagnostic procedures are determined, the criterial basis is formed. Tools and methods for managing the development of the innovative culture of the industrial enterprise are specified and systematized; the theoretical and methodical approach to the construction of an economic-mathematical model for their optimization is proposed. The theoretical and methodological approach to motivating the development of the innovative culture of an industrial enterprise has been improved, which allows to accelerate processes of formation and development of its innovative environment by means of the sequential formation of separate components. The sequence of formation and development of subsystems of innovative culture of the enterprise is substantiated: organizational, intellectual, creative and motivational. It is proved that as a subsystem reaches a certain critical level the development of the next subsystem starts. The activities for motivation of each of these components are determined and systematized, the algorithm of the sequential-parallel motivation of the development of innovation culture is developed, which allows it to be carried out according to formal procedures. Methods of formation and development of innovative environment at industrial enterprises are systematized, the role of innovation culture in this process is determined, the conceptual scheme of their interaction is developed. The mechanism of knowledge production at an industrial enterprise in the process of innovative development is specified. The influence of innovative culture on innovative product strategies management at an enterprise is investigated. The influence of innovative culture on the efficiency of an enterprise’s innovative activity is researched. Theoretical, methodological and methodical principles of organizational-economic mechanism of innovative culture formation at industrial enterprises are developed. The principles of formation, functions, as well as subsystems of the specified organizational and economic mechanism and their elements are determined. The graphic models of the main stages of the management process are developed, subjects and management methods, as well as the basis for managerial decisions are outlined. The practical implementation of the managerial mechanism provides opportunities for purposeful and effective management of the innovative environment formation at an industrial enterprise. The theoretical and methodical approach to optimization of enterprise’s innovative culture in order to maintain its economic stability is proposed on the basis of constructing an economic-mathematical model.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economy and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2018. The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of conceptual foundations, theoretical principles, methodical approaches and practical recommendations for the formation of innovative environment at industrial enterprises on the basis of their innovation culture in the context of ensuring their innovative development. The dissertation investigates tendencies in innovative activity development at industrial enterprises of Ukraine, peculiarities of evolution, essence and prerequisites for creation of innovative environment at industrial enterprises, systematizes approaches to its formation. The categorical apparatus of the theory of innovative development is improved in the field of the formation of an innovative environment at industrial enterprises based on its innovative culture. The place and role of innovation culture are determined in the system of components of enterprise’s innovative potential. Methodological approach to the analysis of factors influencing innovation culture development is proposed. The analysis is proposed to perform according to the author's scheme of interaction of components of the subsystems and elements of the industrial enterprise in the following sequence: PIR - intellectual capital (as a component of PIR) – corporate culture (as an element of organizational capital that is a component of intellectual capital) - innovation culture (as a component of corporate culture). The methodical recommendations for selecting innovative decisions based on the results of factor analysis of the enterprise' innovative culture state are presented. The methodical principles of quantitative multi-factor assessment of innovation culture at both the State level and a separate industrial enterprise are improved. The methodical approach to the diagnostics of the state of an industrial enterprise’s innovation culture is proposed based on the results of an integrated assessment of the state of its subsystems (organizational, motivational, intellectual and creative). The sequence and content of diagnostic procedures are determined, the criterial basis is formed. Tools and methods for managing the development of the innovative culture of the industrial enterprise are specified and systematized; the theoretical and methodical approach to the construction of an economic-mathematical model for their optimization is proposed. The theoretical and methodological approach to motivating the development of the innovative culture of an industrial enterprise has been improved, which allows to accelerate processes of formation and development of its innovative environment by means of the sequential formation of separate components. The sequence of formation and development of subsystems of innovative culture of the enterprise is substantiated: organizational, intellectual, creative and motivational. It is proved that as a subsystem reaches a certain critical level the development of the next subsystem starts. The activities for motivation of each of these components are determined and systematized, the algorithm of the sequential-parallel motivation of the development of innovation culture is developed, which allows it to be carried out according to formal procedures. Methods of formation and development of innovative environment at industrial enterprises are systematized, the role of innovation culture in this process is determined, the conceptual scheme of their interaction is developed. The mechanism of knowledge production at an industrial enterprise in the process of innovative development is specified. The influence of innovative culture on innovative product strategies management at an enterprise is investigated. The influence of innovative culture on the efficiency of an enterprise’s innovative activity is researched. Theoretical, methodological and methodical principles of organizational-economic mechanism of innovative culture formation at industrial enterprises are developed. The principles of formation, functions, as well as subsystems of the specified organizational and economic mechanism and their elements are determined. The graphic models of the main stages of the management process are developed, subjects and management methods, as well as the basis for managerial decisions are outlined. The practical implementation of the managerial mechanism provides opportunities for purposeful and effective management of the innovative environment formation at an industrial enterprise. The theoretical and methodical approach to optimization of enterprise’s innovative culture in order to maintain its economic stability is proposed on the basis of constructing an economic-mathematical model.

Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних положень, науково-методичного забезпечення та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств машинобудування. Визначено економічний зміст інноваційної діяльності, а також сутність управління нею. Ідентифіковано принципи функціонування системи управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств. Систематизовано фактори впливу на результати управління інноваційною діяльністю та обґрунтовано доцільність застосування результативного підходу до його оцінювання. Виявлено тенденції інноваційної діяльності, діагностовано фінансово-економічну спроможність до її реалізації, оцінено результативність управління для корпоративних підприємств машинобудування. Запропоновано наукові положення стратегічного управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств машинобудування, які базуються на діагностуванні сили та напряму впливу факторів середовища і дозволяють обирати раціональні стратегії інноваційної діяльності, інструментарій їх реалізації, здійснювати стратегічний контроль та аудит. Надано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення управління інноваційною діяльністю корпоративних підприємств бази апробації відповідно до типу інноваційної поведінки у частині вибору та реалізації стратегічних цілей.
The thesis is devoted to widening the theoretical provisions, scientific and methodological support and substantiation of practical recommendations to improve the management of innovative activity of corporate engineering enterprises. Economic content of innovative activity, as well as the essence of its management was determined. Principles of operation of the management system of innovative activity of corporate enterprises, which it was suggested to classify into system-wide, providing and resulting, were identified. Factors of influence on the results of innovative management were systematized and possibility of applying effective approach to its assessment was proved. Factors of influence are divided into the demand for innovation, public management of innovative activity and the internal potential of the enterprise. Tendencies of innovative activity were analyzed and revealed, financial and economic capacity for its implementation was diagnosed, an effectiveness of its management for corporate engineering enterprises was assessed. Based on the analysis of management system of innovative activity of corporate engineering enterprises it was revealed inadequate methodological support of assessing the effectiveness of strategic change in innovative activity of corporate engineering enterprises. This made it possible to offer scientific principles of strategic management of innovative activity of corporate engineering enterprises, based on the diagnosis of the power and direction of influence of demand for innovation, public management of innovative activity and the internal potential of the enterprise. They allow choosing the 23 rational strategy of innovative activity according to the type of innovative behavior (leaders, followers or outsiders), tools for their implementation in terms of goal-setting and exercising strategic control and audit. The criteria of the place and the role of innovative strategy in the system of corporate enterprise strategies were defined. Among them it should be noted: the need to accounting during development and implementation of all types of the strategies, accounting of the common vision for the organization, resource availability based on the strategic analysis at all levels and components of the strategies, availability of the rules of their distribution according to the ratio of standard and innovative activities, commensurate and reciprocal influence of goals of the strategies, impact on the degree of accessibility of the strategic development results, role in ensuring the potential of growth for the enterprise and its competitiveness, taking into account the basic conditions of environment and its subjects, ensuring internal and external synergies. It was determined that choice and change of innovative activity strategies in a volatile external environment and taking into account significant fluctuations in internal capacity of the enterprises should be gradual, stage nature, which contemplates the realization of the strategic goals, their audit with the subsequent decision on the further implementation according to the selected management tools. It was revealed that the corporate engineering enterprises have sufficient internal capacity to maintain the leading position both in domestic and foreign markets. Among those who implement the type of behavior of followers, many on the basis of the forecast will be able to improve the performance of innovative activity. On the basis of the findings there were given theoretical and practical recommendations on improvement of management of innovation activity for corporate engineering enterprises in selection and implementation of the relevant strategic goals and diagnosed their internal capacity to implement the recommended goals. These include, primarily, organizational and management, resource, technical and technological goals. In addition, general directions of efficiency increase of management of innovative activity were proposed for corporate engineering enterprises, including the need to implement the principle of differentiation of the public innovation policy and strategy.
Диссертация посвящена углублению теоретических положений, научно-методического обеспечения и обоснованию практических рекомендаций по совершенствованию управления инновационной деятельностью корпоративных предприятий машиностроения. Определено экономическое содержание инновационной деятельности, а также сущность управления ею. Идентифицировано принципы функционирования системы управления инновационной деятельностью корпоративных предприятий. Систематизированы факторы, влияющие на результаты управления инновационной деятельностью и обоснована целесообразность применения результативного подхода к его оценке. Выявлены тенденции инновационной деятельности, диагностировано финансово-экономическую способность к реализации, оценены результативность управления для корпоративных предприятий машиностроения. Предложены научные положения стратегического управления инновационной деятельностью корпоративных предприятий машиностроения, которые базируются на диагностике силы и направления влияния факторов среды и позволяют выбирать рациональные стратегии инновационной деятельности, инструментарий их реализации, осуществлять стратегический контроль и аудит. Предоставлено научно-практические рекомендации по совершенствованию управления инновационной деятельностью корпоративных предприятий базы апробации в соответствии с типом инновационного поведения в части выбора и реализации стратегических целей.

У дисертації здійснено історичний огляд основних етапів розвитку ранішнього богослужіння у візантійській традиції на прикладi утрені, основою якої є прослава таїнства Воскресіння Христового. Вивляємо чисельний репертуар утрені у пам’ятках Києворуської і ранньомодерної доби: у богослужбових книгах, нотованих збірниках. До цього списку також залучено огляд уставів аж до утвердження послідувань утрені у типіконі о. І. Дольницького (ХІХ ст.). Завдяки впровадженню в Україні наприкінці XVI ст. лінійного нотопису виникли новаторські літургійні збірники – нотолінійні ірмологіони, в яких зафіксовано найуживаніший півчий репертуар у точному прочитанні. Для детального аналізу відібрано зразки змінних і незмінних піснеспівів, які найчастіше фіксуються в ірмологіонах і представляють різні типи мелосу. В процесі дослідження відзначено літургічний контекст піснеспівів утрені, який підкреслюється музичними засобами: гнучкістю мелізматичного викладу, метроритмічними та ладово-інтонаційними засобами, комбінаторикою поспівкового матеріалу. Музичний аналіз вибраних жанрів утрені виявляє також зв’язок із мелосом візантійських церковних піснеспівів. Порівнюючи вибрані ірмолойні піснеспіви утрені із зразками пізнішої доби, виявляємо їх подібність, але, водночас, і спрощення мелодики. Водночас відзначаємо тісний зв’язок форми і мистецького наповнення піснеспівів із богословським змістом. Сукупність дії цих чинників надає напівам утрені гармонійності та естетичної досконалості.
The thesis presents a historical overview of the main stages of morning prayers and the formation of a liturgical cycle of an epoch period in the Byzantine tradition. Matins, the basis of which is to glorify the Resurrection mystery, had a difficult way of formation, relying on the experience of preChristian practices synagogue ceremony, the Syrian experience and religious practices of antiquity. That is convinced by the symbolism and structure of the morning service, its deep meaning and perfection. After adopting Christianity, Kievan Rus’ borrowed a set of worships from Byzantium, among which matins had a prominent place. Accordingly, the numerical repertoire of matins in the monuments of Kievan Rus’ and early modern epoch is found out: in the liturgical books and musical collections. The list also contains the review of the ordinances up to the establishment of matins movements in typicon by I. Dolnytsky (XIX c.). Due to the implementation of linear musical notation in Ukraine at the end of the XVI century, the innovative liturgical collections – music linear irmologions appeared where the most common chorister repertoire in accurate reading was recorded. On this basis, the chants that had an important place in the Ukrainian liturgical practice of the early modern epoch, as well their hierarchies were found. For a detailed analysis the samples of variable and constant chants were selected, which are often recorded in irmologions and represent the various types of melodies, from small forms "Lord God" to the vast serioso antiphons, such as "Angelic Cathedral", polyeleis, the Great Doxology. At the musical analysis octoechos cycle "God is Lord" of the Kyiv, Volyn, and Bulgarian chants their connection with the melos of the Byzantine church chants.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" (08 – Економічні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Інтегральним результатом дисертаційного дослідження є розроблення, наукове обґрунтування та практична апробація теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено завдання щодо: дослідження теоретичних засад існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначення особливостей, уточнення поняття та характеристик випереджаючого розвитку; виконання порівняльного аналізу та систематизації підходів до стратегічного управління промисловим підприємством; уточнення понятійного апарату теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; удосконалення класифікації стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; дослідження за різними класифікаційними ознаками взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства; здійснення аналізу особливостей розвитку; визначення, систематизації та структуризації перспективних стратегічних напрямів випереджаючого науково-технологічного розвитку провідних інноваційних компаній; формування системи показників та критеріальної бази для вибору стратегічних напрямів і відповідних їм стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах неповної визначеності; розроблення методичного підходу до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; дослідження теоретико-методологічних засад визначення пріоритетних напрямів використання знань промислових підприємств; розроблення методологічного підходу до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів; удосконалення теоретико-методичного підходу до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку сфері функціонування промислового підприємства; удосконалення методичного підходу до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства; розроблення теоретико-методологічних засад організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; удосконалення організаційних засад функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; розроблення методичного підходу до оптимізації вибору інноваційних проектів в межах реалізації відповідних стратегій випереджаючого розвитку промислового підприємства. При вирішенні завдань наукового дослідження було застосовано наступні методи: абстрактно-логічний та порівняльний аналіз – при дослідженні ролі і значення науки та техніко-технологічних інновацій у інноваційному розвитку; сутності і ефективності функціонування інноваційних систем; сутності, змісту і ролі випереджаючого інноваційного прискорення у забезпеченні розвитку промислових підприємств; факторний аналіз – при визначенні передумов успіху випереджаючого інноваційного прискорення та дослідженні перспектив і проблем розроблення і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислових підприємств; порівняльний аналіз, логічне узагальнення – при класифікації підходів до стратегічного управління розвитком промислових підприємств, класифікації стратегічних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку, а також стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; системний аналіз та метод синтезу – при формуванні критеріальної бази, системи показників та методичних засад управління вибором напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку підприємства, управління знаннями промислового підприємства, управління розробленням орієнтованої на знання стратегії інноваційного розвитку підприємства; структурний аналіз та узагальнення – при дослідженні теоретико-методологічних засад вибору траєкторій випереджаючого інноваційного прискорення промислових підприємств; економіко -математичного моделювання – при розробленні моделей оптимізації вибору стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; системний підхід, метод декомпозиції – при розробленні організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного розвитку промислового підприємства та організаційних засад його функціонування. Основні положення наукової новизни дисертації полягають у такому: вперше: визначено, систематизовано і структуровано напрями науково-технологічного розвитку інноваційних компаній, обґрунтовано їх відповідність типам інноваційного розвитку виокремленим відносно позиції лідера випереджаючого інноваційного зростання, що надає принципову можливість промисловим підприємствам цілеспрямовано обирати перспективні напрями інноваційного розвитку певного типу, спираючись на існуючий успішний досвід; запропоновано методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, які ідентифікуються у залежності від співвідношення потреб (існуючих чи нових) основних груп споживачів, а також засобів їх задоволення (інноваційних продуктів чи технологій), що дозволяє визначати підходи до формування порівняльних конкурентних переваг підприємства-інноватора у межах кожного з напрямів; розроблено систему показників і критеріальну базу формалізованого управління вибором напрямів і стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що дозволяє встановити рівень достатності зовнішніх і внутрішніх передумов визначеному типу розвитку та оцінити відповідність напрямів і стратегії існуючим тенденціями розвитку науки і техніки з метою вибору кращих з альтернатив; розроблено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства – сформовано сутність і зміст складових механізму, що надає можливість цілеспрямовано управляти впровадженням стратегій технологічного прориву і виведенням на ринок "підривних" інновацій для забезпечення конкурентних переваг в довгостроковій перспективі; удосконалено: класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, яка на відміну від існуючих базується на принципах виокремлення конкурентних стратегій з урахуванням типів інноваційного розвитку, є узагальнюючою та такою, що об'єднує в єдину систему існуючі класифікації, сприяє розширенню теоретичного підґрунтя інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; класифікацію підходів до стратегічного управління промисловим підприємством шляхом поділу їх на два рівні – базові підходи, які виділені у відповідності з загальними елементами системи управління (об'єктом, цілями, концепцією), підходи, які забезпечують управління і розглядають його процес з позицій джерела формування конкурентних переваг (зовнішнього чи внутрішнього), що дозволяє визначити роль і місце кожного з підходів, а також порядок їх взаємодії у загальній системі стратегічного управління підприємством; теоретико-методичний підхід до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери функціонування за показниками, які характеризують нові технології, продукти та методи маркетингу, що дає змогу отримувати більш аргументовану оцінку управлінських рішень при різних комбінаціях вхідних даних та обирати більш ефективні для підприємства-інноватора стратегії; методичний підхід до визначення стратегій інноваційного науково-технологічного розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих, передбачає застосування таблиць рішень – для вибору типів стратегій у залежності від рівня складових його потенціалу інноваційного розвитку, а також їх різновидів – у залежності від обраного типу інноваційного бізнесу і варіантів інноваційного циклу нової продукції, що дозволяє підвищити ефективність та зменшити ризики інноваційних рішень; методичний підхід до оптимізації вибору інноваційних проектів на основі трьохкомпонентної системи критеріїв: "рівень передумов розвитку/витрати" з урахуванням ризику, "відповідність параметрів інноваційної діяльності його учасникам/витрати", порівняння за допомогою показників інвестиційної привабливості проекту – що дозволяє кількісно оцінювати інтереси суб'єктів інноваційного процесу, формувати комплекс заходів з підвищення ефективності інноваційної діяльності та приймати обґрунтовані рішення в умовах неповної визначеності; організаційні засади функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку підприємства, у контексті формування чотирьох проектних груп для реалізації комплексів однорідних функцій механізму, визначення і систематизації внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних конфліктів суб'єктів інноваційного процесу та шляхів їх розв'язання, що підвищує ефективність функціонування механізму управління стратегіями випереджаючого розвитку; набули подальшого розвитку: визначення сутності поняття "випереджаючий розвиток підприємства" в частині уточнення його базових характеристик та передумов реалізації, що поглиблює теоретичне підґрунтя механізму управління випереджаючим інноваційним розвитком на мікрорівні; уточнення дефініції "стратегія інноваційного розвитку", яке доповнює та уточнює існуючі трактування в частині урахування головних структурних елементів процесу стратегічного управління інноваційним розвитком, що поглиблює підґрунтя теорії інноваційного менеджменту; методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання системи знань підприємства як основи інноваційного розвитку, який на відміну від існуючих, передбачає можливість вибору розширеного спектру напрямів – від комерціалізації продукції, що створена на основі системи знань, до внесення коректив в механізм управління підприємством та напрями отримання знань, що підвищує якість управління орієнтованими на знання стратегіями інноваційного розвитку; комплексний методичний підхід до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих передбачає орієнтацію на розв'язання проблем споживачів, а не на задоволення їх потреб, що дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості інноваційних рішень, а відповідно, – шанси інноватора на успіх. Практичне значення одержаних результатів для управління підприємствами полягає в розробці та розвитку теоретичних, методологічних та методичних положень, висновків і рекомендацій. Результати дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність промислових підприємств Сумської та Харківської областей: ТОВ "Технохім" (акт № 11 від 12.12.2019 р.), ПП "Променергомаш" (довідка № 236 від 21.12.2019 р.), ПФ "Спецобладнання" (акт № 017 від 12.12.2019 р.), ТОВ "Варіант-Гермотехніка" (довідка № 26-9 від 06.02.2020 р.), ТОВ "Технолог" (акт № 23 від 15.12.2019 р.), ТОВ НВП "Техно" (довідка № 12 від 21.12.2019 р.), ТОВ "Сумський машинобудівний завод" (довідка № 34 від 11.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Техносінтез" (довідка № 7 від 26.12.2019 р.), ТОВ "НТЦ "Екомаш" (акт № 15 від 21.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Машинобудівник" (довідка № 6 від 26.12.2019 р.). Результати дослідження використані в навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін "Маркетинг послуг", "Інноваційна культура", "Маркетинг інновацій", "Маркетинг", "Управління інноваційним процесом", "Товарна інноваційна політика" студентам спеціальностей 073 "Менеджмент" та 075 "Маркетинг" (акт від 21.06.2019 р.), а також в навчальному процесі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" при викладанні дисциплін "Стратегічне управління", "Маркетингова товарна політика" для студентів спеціальності 075 "Маркетинг" (акт від 23.04.2020 р.).
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The integral result of the dissertation research is the development, scientific substantiation and practical approbation of theoretical-methodological and methodical bases of management of strategies of advanced scientific-technological innovative development of industrial enterprises. Following tasks are solved: research of theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels, definition of features, specification of concept and characteristics of advanced development; performing comparative analysis and systematization of approaches to strategic management of an industrial enterprise; clarification of the conceptual apparatus of the theory of innovation management in terms of strategic management of innovative development; improving the classification of strategies for innovative development of industrial enterprises; research of interdependence of innovative development strategies of the industrial enterprise; analysis of development features; identification, systematization and structuring of promising strategic areas of advanced scientific and technological development of leading innovative companies; formation of a system of ind icators and criteria base for the choice of strategic directions and corresponding strategies of scientific and technological innovative development of an industrial enterprise in conditions of incomplete certainty; development of a methodical approach to the reasonable definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise; exploration of theoretical and methodological bases for selecting priority directions of knowledge application at industrial enterprises; development of a methodological approach for selection of strategic directions focused on the knowledge of the advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise while technological ways rotation; improving the theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of innovative development in the field of an industrial enterprise; improving the methodological approach to the formation of knowledge-focused strategy of advanced development of industrial enterprises; development of theoretical and methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the advanced innovative development strategies and of the industrial enterprise; improvement of organizational bases of functioning of the organizational and economic mechanism of management of strategies of the advanced innovative development of the industrial enterprise; development of a methodical approach to selection of innovative projects within the implementation of appropriate strategies for industrial enterprises’ advanced development. The following methods were applied in scientific research: abstract-logical and comparative analysis - for the study of the role and importance of science and technical-technological innovations in the innovative development; essence and efficiency of innovative systems functioning; the essence, content and role of advanced innovative acceleration in ensuring the development of industrial enterprises; factor analysis - in determining the prerequisites for the successful advanced innovative acceleration and the study of prospects and problems of development and implementation of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; comparative analysis, logical generalization - in the classification of approaches to strategic management of industrial enterprises, classification of strategic directions and strategies of scientific and technological innovative development, as well as strate gies for innovative development of industrial enterprises; system analysis and synthesis method - for the formation of the criteria base, system of indicators and methodological principles of managing the choice of directions and strategies of scientific a nd technological innovative development of the enterprise, knowledge management of industrial enterprises, management of knowledge strategy of innovative development; structural analysis and generalization - for studying theoretical and methodological foundations of the selection of advanced innovative acceleration directions of industrial enterprises; economic and mathematical modeling - for development of models for optimizing the choice of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; system approach, method of decomposition - in the development of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises and organizational principles of its operation. The main provisions of the dissertation scientific novelty: first: identified, systematized and structured directions of scientific and technological development of innovative companies, their compliance to types of innovative development substantiated in relation to the position of leader of advanced innovative growth, providing a fundamental opportunity for industrial enterprises to select promising areas of innovative development; the methodological approach to the choice of strategic directions of knowledge-focused advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise in the conditions of different technological ways identified depending on a parity of needs (existing or new) of consumers basic groups, and also means of their satisfaction (innovative products or technologies), which allows to determine approaches to the formation of comparative competitive advantages of the innovative enterprise; a system of indicators and criteria basis for selection of directions and strategies of industrial enterprises innovative development management was developed, which allows to establish the level of sufficiency of external and internal prerequisites for a particular type of development and assess the compliance of directions and strategies with existing trends in science and technology; theoretical and methodological principles of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological innovative development of industrial enterprises were developed. the essence and content of the mechanism, which allows to purposefully manage the implementation of strategies of technological breakthrough and market "subversive" innovations to ensure long-term competitive perspective was formed; Improved were: the classification of innovative development of industrial enterprises strategies was improved, and contrasting to existing ones is based on principles of separation of competitive strategies regarding types of innovative development is generalizing and combining existing classifications, expands the theoretical basis of innovation management of innovative development; classification of approaches to strategic management of an industrial enterprise was improved by dividing them into two levels - basic approaches, selected according to general elements of the management system (object, goals, concept), management approaches considering its process from the standpoint of competitive advantages (external or internal), which allows to determine the role and place of each of the approaches, as well as the order of their interaction in the overall system of strategic management of the enterprise; theoretical and methodological approach to assessing the compliance of innovative development of industrial enterprises directions to trends of technical and technological development of the field by indicators that characterize new technologies, products and marketing methods. This allows to obtain a more reasoned assessment of management decisions with different combinations of input data and choose the most effective strategy for the enterprise; methodical approach to defining strategies of innovative scientific and technological development of an industrial enterprise was improved involving the solutions tables for selection types of strategies depending on the level of its innovative development potential, as well as their varieties - depending on the chosen type of innovative business and options for new products the innovation cycle, which increases efficiency and reduces the risks of innovative solutions; methodical approach to optimizing the choice of innovative projects was improved based on a three-component system of criteria: "level of development / cost" taking into account risk, "compliance of innovation parameters to its participants / costs", comparison with investment attractiveness of the project allowing to quantify demands of the innovation process participants, to form a set of activities to increase the efficiency of innovation and make decisions in conditions of incomplete certainty; organizational principles of functioning of organizational and economic mechanism of strategy management of advanced innovative development of the enterprise, in the context of formation of four project groups for realization of complexes of homogeneous functions of the mechanism, definition and systematization of intraorganizational and interorganizational conflicts of subjects of innovation process, ways of solving them, which enhances the effectiveness of advanced development strategies management; Further developed were: the essence of the concept of "advanced development of the enterprise" in terms of clarifying its basic characteristics and prerequisites for implementation, which deepens the theoretica l basis of the management mechanism of advanced innovative development at the micro level; clarification of the definition of "innovation development strategy", which complements and clarifies the existing interpretations in terms of taking into account the main structural elements of the process of strategic management of innovation development, which deepens the foundation of the theory of innovation management; methodical approach to determining the priority directions knowledge application system of the enterprise as a basis for innovative development, which provides a choice of an expanded range of areas - from commercialization of products based on the knowledge system to adjustments to the management mechanism, which improves the quality of management of knowledge-focused strategies of innovative development; a comprehensive methodological approach to the formation of knowledge-oriented strategy of advanced development of industrial enterprises, which, in contrast to existing ones, focuses on solving consumer problems rather than meeting their needs, which increases the validity of innovative solutions and, accordingly, the innovator's chances to success. The practical significance of the obtained results for the management of enterprises is the development of theoretical and methodological regulations, conclusions and recommendations. The results of the dissertation are brought to the level of practical developments and applied in the activities of industrial enterprises of Sumy and Kharkiv regions: LLC "Technohim" (act № 11 from 12.12.2019), PE "Promenergomash" (reference № 236 from 21.12.2019), PF "Special equipment" (act № 017 from 12.12.2019), LLC "Variant-Hermotekhnika" (reference № 26-9 from 06.02.2020), LLC "Technologist" (act № 23 from 15.12.2019), LLC "SPE "Techno" (reference № 12 from 21.12.2019), LLC "Sumy Machine-Building Plant" (reference № 34 dated 11.01.2020), LLC SPE "Technosynthesis" (reference № 7 from 26.12.2019), LLC STC "Ekomash" (act № 15 from 21.01.2020), LLC SPE "Mashinostroitel" (reference № 6 from 26.12.2019). The results of the study were used in the educational process of Sumy State University in teaching disciplines "Marketing of Services", "Innovation Culture", "Innovation Marketing", "Marketing", "Innovative Process Management", "Commodity Innovation Policy" for students majoring in 073 "Management" and 075 "Marketing" (act of 21.06.2019), as well as in the educational process of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" in teaching disciplines "Strategic Management", "Marketing Commodity Policy" for students majoring in 075 "Marketing" (act of 23.04.2020).

Дисертація на здобуття науково ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена розробленню, науковому обґрунтуванню та практичній апробації теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Досліджено специфіку національних інноваційних систем України та країн, які є лідерами економічного зростання, проведено їх порівняльний аналіз, окреслено перспективи інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Досліджено теоретичні засади існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначено особливості та уточнено поняття і характеристики випереджаючого розвитку підприємства. Визначено головні передумови успіху стратегій випереджаючого інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності. Виконано порівняльний аналіз та систематизовано підходи до стратегічного управління промисловим підприємством. Удосконалено понятійний апарат теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком, удосконалено класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства. Визначено перспективи і окреслено основні проблеми формування і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. Проведено аналіз особливостей розвитку провідних інноваційних компаній, визначено, систематизовано та структуровано перспективні стратегічні напрями їх науково-технологічного інноваційного розвитку. Сформовано критеріальну базу і систему показників для вибору стратегічних напрямів і стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Досліджено взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що виділені за різними класифікаційними ознаками. Розроблено методичний підхід до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, удосконалено методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання знань підприємства як основи його інноваційного розвитку. Удосконалено теоретико-методичний підхід дооцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери його функціонування. Удосконалено методичний підхід до управління формуванням орієнтованої на знання стратегії випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства, удосконалено організаційні засади функціонування механізму. Розроблено методичний підхід до оптимізації вибору проектів інноваційного промислового підприємства.
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of conceptual foundations, theoretical principles, methodical approaches and practical recommendations for the management of strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises. The specifics of national innovative systems of Ukraine and countries occupying leading positions in economic growth are investigated, their comparative analysis is carried out, and the prospects of innovative development of the domestic economy are outlined. The leading role of science and technological innovations for the success of innovative development, especially in industry, is proved, based on the analysis of industrial revolutions and changes in technological systems. Theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels are investigated. The essence of the concept of enterprise’s advanced development and its features are defined. A simplified mechanism of advanced development is proposed. As a classification feature, "in relation to the leader" is proposed distinguishing advanced development from alternative types. Thus, there are three types of innovative development: overtaking, at the level of the leader, advanced. Their essence is revealed; the main characteristics, as well as factors promoting their application are defined. The main prerequisites for the success of advanced innovative development strategies are identified. The approaches to strategic management of the industrial enterprise are analyzed and systematized, their classification is improved. The system map of strategic management is developed, based on the improved classification of approaches and the sequence as well as the essence of the stages of strategic management. It shows the place of each approach in the strategic management system. The expediency of application of the concept "strategy of innovative development" of the enterprise is substantiated, based on the analysis and generalization of opinions on the content of the category "strategy" and "innovative development" at the enterprise level, as well as their association. The classification of an industrial enterprise’s strategies of innovative development is improved. Prospects and main problems of formation and implementation of strategies of outstripping innovative development of domestic industrial enterprises are determined. The analysis of features of development of the leading innovative companies is carried out, promising strategic directions of their scientific and technological innovative development are defined, systematized and structured. The interdependence of strategies of innovative development of an industrial enterprise, distinguished by different classification features, and their correspondence to the strategic directions of scientific and technological development are investigated. The indicators’ system and criteria base of the formalized management of choice of directions and strategies of innovative development of industrial enterprises are formed. It involves determining the level of prerequisites for overtaking development and, if indicators are satisfactory, further assessing the adequacy of preconditions for development at the level of the leader and advanced development; assessment of compliance of directions and development strategies with the tendencies of science and technology. The methodical approach to the grounded definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise is developed. The methodological approach to the choice of strategic directions of the industrial enterprises' advanced innovative development focused on knowledge in the conditions of change of technological ways is developed. The methodical approach to definition of priority directions of application of enterprise' knowledge as a basis of its innovative development is improved. The theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of industrial enterprises' innovative development to trends in technical and technological development of the sphere of its activity is improved. The methodological approach to the management of the formation of knowledge-oriented strategy of advanced innovative development of industrial enterprises is improved. Recommendations on the choice of directions of enterprise' scientific and technological innovative development depending on results of diagnostics of its potential are offered. Methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the industrial enterprise' advanced development strategies are developed. The hierarchical system of principles of formation and functioning of the mechanism is offered. The organizational bases of the mechanism functioning are improved. Possible conflicts of the innovation process are generalized: internal, taking place within the innovative enterprise; as well as conflicts in the process of interaction of the subjects of the innovation process: economic contractors and contact audiences of the enterprise. Ways to resolve conflicts are suggested. The methodical approach to optimization of a choice of innovative projects within realization of strategies of advanced development is proposed. The system of optimization criteria consists of three groups of indicators: "level of preconditions for development/costs" taking into account the risk; "compliance of the parameters of innovation activity to its participants/costs"; comparison by indicators of investment attractiveness of the project. The obtained results confirm the expediency of developing a dissertation research on the management of strategies of outstripping scientific and technological innovation development and provide a significant increase in the efficiency of innovation activities of industrial enterprises.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням проблем правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні. Проведено дослідження історико-правових аспектів розвитку контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні в різні історичні періоди. Розкрито юридичну сутність контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Визначено поняття, сутність і структуру правового інституту контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Проаналізовано систему суб’єктів здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні. Розглянуто правові проблеми громадського контролю у сфері надрокористування. Досліджено діяльність органів публічної влади у сфері надрокористування та внесено пропозиції щодо їх удосконалення. Досліджено нормативно-правові акти ЄС у сфері надрокористування. Проаналізовано законодавство Республіки Італія у сфері надрокористування та особливості здійснення контрольно-наглядової діяльності у зазначеній сфері. Запропоновано шляхи вдосконалення здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування шляхом формування спеціального підрозділу Гірничої поліції як органу контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування, а також ухвалення нормативно-правового акту – «Положення про Гірничу поліцію України», у контексті адаптації законодавства України до законодавства ЕС, посилення ролі інституту контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Показано, що одним із дієвих механізмів забезпечення дотримання норм законодавства у сфері надрокористування є заходи адміністративної відповідальності. Вносяться конкретні пропозиції щодо внесення змін до норм Кодексу про адміністративні правопорушення та законодавства про надра. Виокремлено чотири основні групи адміністративних деліктів за порушення законодавства у сфері надрокористування та здійснено їх класифікацію. Запропоновано розробити та прийняти низку нормативно-правових актів з метою удосконалення адміністративно-правового забезпечення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування та внесення змін до системи чинного вітчизняного законодавства.
Диссертация является комплексным научным исследованием проблем правового регулирования контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования в Украине. Проведено исследование историко-правовых аспектов развития контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования в Украине в разные исторические периоды. Раскрыто юридическую сущность контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования. Определены понятие, сущность и структура правового института контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования. Проанализирована система субъектов осуществления государственной контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования в Украине. Рассмотрены правовые проблемы общественного контроля в сфере недропользования. Исследована деятельность органов публичной власти в сфере недропользования и внесены предложения по их усовершенствованию. Исследованы нормативно-правовые акты ЕС в сфере недропользования. Проанализировано законодательство Республики Италия в сфере недропользования и особенности осуществления контрольно-надзорной деятельности в указанной сфере. Предложены пути совершенствования осуществления контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования путем формирования специального подразделения Горной полиции как органа контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования, а также принятия нормативно-правового акта – «Положение о Горной полиции Украины» в контексте адаптации законодательства Украины к законодательству ЕС, усиления роли института контрольно-надзорной деятельности сфере недропользования. Показано, что одним из действенных механизмов обеспечения соблюдения норм законодательства в сфере недропользования являются меры административной ответственности. Вносятся конкретные предложения по внесению изменений в нормы Кодекса об административных правонарушениях и законодательства о недрах. Выделены четыре основные группы административных деликтов за нарушение законодательства в сфере недропользования и осуществлена их классификация. Предложено разработать и принять ряд нормативно-правовых актов с целью усовершенствования административно-правового обеспечения контрольно-надзорной деятельности в сфере недропользования и внесения изменений в систему действующего отечественного законодательства.
The thesis is a comprehensive research of the issues of legal regulation of control and monitoring activity in the field of subsurface resources in Ukraine. The author has researched historical and legal facets of control and monitoring activity in the field of subsurface resources in Ukraine in different historical periods. The author has provided insights into control and monitoring activity in the field of subsurface resources. Definitions have been given to the concept, basic nature, and structure of the legal institute of control and monitoring activity in the field of subsurface resources. The author has analysed the system of entities controlling and monitoring the field of subsurface resources in Ukraine. The author has examined legal problems of civil control for control and monitoring activity in the field of subsurface resources. The research has been undertaken into the activity of government bodies in the field of subsurface resources and proposed improvements thereof. The author has researched the EU legislation in the field of subsurface resources, namely analyzing the Italian legislation in the field of subsurface resources and features of controlling and monitoring in the field. The author has proposed ways to improve controlling and monitoring activity in the field of subsurface resources by establishing a mining police unit as an entity for controlling and monitoring in the field of subsurface resources and by passing appropriate legislation for the said unit thus harmonizing the legislation of Ukraine to that of the EU and strengthening the legal institute for controlling and monitoring in the field of subsurface resources. The author has demonstrated that one of the active mechanism for enforcement of legislation in the field subsurface resources is administrative liability. The author has proposed amendments to the Administrative Offences Code and subsurface legislation. The author has defined four groups of tort in the field of subsurface resources and provided their classification. The author has proposed to draft and pass a number of bylaws with the aim of improving administrative and legal support to controlling and monitoring activity in the field of subsurface resources and amendments to the current legislation.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей рецепції як конституційно-правового феномену та процесу. Авторкою дисертаційної роботи проаналізовано основні доктринальні підходи до розуміння етимології та семантики терміну «рецепція», здійснено його відмежування від суміжних і споріднених правових категорій, запропоновано визначення поняття «рецепція у конституційному праві конституційно-правова рецепція)» – це конституційно-правовий феномен і процес міждержавної політико-правової взаємодії, що має кростемпоральний характер і полягає в можливості чи необхідності прийняття, впровадження та засвоєння зарубіжного конституційно-правового матеріалу або міжнародно-правової норми національною системою конституційного права з метою її модернізації та розвитку.Визначено поняття та структуру механізму рецепції в конституційному праві, досліджено структуру механізму рецепції з урахуванням специфіки конституційного права як фундаментальної та пріоритетної галузі національного права. Проаналізовано її базові елементи (об’єкти, суб’єкти, форми та методи) і блоки: доктринально правовий (теоретико-правовий), нормативно-правовий, культурно правовий (ідеологічний), інституційно-правовий, організаційно правовий, економіко-правовий. Здійснено поглиблену класифікацію рецепції в конституційному праві за такими критеріями: за кількістю суб’єктів; за ступенем вольового впливу суб’єктів; за методами сприйняття та впровадження; за правовими наслідками; за ступенем активності суб’єктів; за ступенем інтенсивності конституційно-правової модернізації; за ступенем організованості процесу; за формою сприйняття; за територією; за об’єктами конституційно-правової рецепції. Досліджено праксеологічні проблеми конституційно-правової рецепції в процесі євроінтеграції та конституційно-правової модернізації, зокрема у сфері прав людини, організації та здійснення публічної влади. Проаналізовано особливості впливу рецепції на розвиток конституційного права в умовах глобалізації та реалізації концепції транснаціонального конституціоналізму. Підкреслюється необхідність модернізації конституційного виміру функціонування сучасної демократичної держави в контексті вирішення глобальних проблем людства через встановлення транснаціонального (а в перспективі – глобального) конституційного правопорядку. Констатовано, що конституційно-правові інновації обумовлені розвитком науки і техніки, зокрема генної інженерії та геномної медицини, нанотехнологій, біомедичних технологій (кіборгізації, біопринтингу), штучного інтелекту (у т.ч. робототехніки,) та ін. Під впливом цих факторів з’являється оновлена система конституційних прав людини на сурогатне материнство, штучне запліднення, гендерну ідентичність (зміну статі), клонування, трансплантацію органів, інсоляцію та ін. Доведено, що паралельно з рецепцією конструктивних конституційних інновацій до правової системи можуть проникнути і деструктивні новації, 37 пов’язані зі зловживанням правом, які стають дестабілізуючим фактором конституційно-правової модернізації, можуть сприяти порушенню прав людини і навіть уявляти загрозу суверенітету та національній безпеці держави в інформаційній, екологічній, економічній, біологічній та інших сферах життєдіяльності. Підкреслено, що деструктивними наслідками конституційно-правової рецепції можуть бути: дисгармонізація, конституційно-правова мутація, декультурація, анігіляція, конституційна комплікація та інші .
Диссертация посвящена исследованию особенностей рецепции как конституционно-правового феномена и процесса. Автором диссертационной работы проанализированы основные доктринальные подходы к пониманию этимологии и семантики термина «рецепция», осуществлено его отграничение от смежных и родственных правовых категорий, предложено определение понятия «рецепция в конституционном праве (конституционно-правовая рецепция)» – это конституционно правовой феномен и процесс межгосударственного политико-правового взаимодействия, имеет кростемпоральний характер и заключается в возможности или необходимости восприятия, внедрения и освоения зарубежного конституционно-правового материала или международно правовой нормы национальной системой конституционного права с целью ее модернизации и развития. Определены понятие и структура механизма рецепции в конституционном праве, исследована структура механизма рецепции с учетом специфики конституционного права как фундаментальной и приоритетной отрасли национального права. Проанализированы ее базовые элементы (объекты,субъекты, формы и методы) и блоки: доктринально-правовой (теоретико правовой), нормативно-правовой, культурно-правовой (идеологический), институционально-правовой, организационно-правовой, еономико правовой.Осуществлена углубленная классификация рецепции в конституционном праве по следующим критериям: по количеству субъектов; по степени волевого воздействия субъектов; по методам восприятия и внедрения; по правовым последствиям; по степени активности субъектов; по степени интенсивности конституционно-правовой модернизации; по степени организованности процесса; по форме восприятия; по территории; по объектам конституционно-правовой рецепции. Исследованы праксеологические проблемы конституционно-правовой рецепции в процессе евроинтеграции и конституционно-правовой модернизации, в частности, в сфере прав человека, организации и осуществления публичной власти.Проанализированы особенности влияния рецепции на развитие конституционного права в условиях глобализации и реализации концепции транснационального конституционализма. Отмечается необходимость модернизации конституционного измерения функционирования современного демократического государства в контексте решения глобальных проблем человечества путем установления транснационального (а в перспективе – глобального) конституционного правопорядка.Констатировано, что конституционно-правовые инновации обусловлены развитием науки и техники, в частности генной инженерии и геномной медицины,нанотехнологий, биомедицинских технологий (киборгизации, биопринтингу), искусственного нтеллекта (в т.ч. робототехники,) и др. Под влиянием этих факторов появляется обновленная система конституционных прав человека на суррогатное материнство, искусственное оплодотворение, гендерную идентичность (изменение пола), клонирование, трансплантацию органов, инсоляцию и др.Доказано, что параллельно с рецепцией конструктивных конституционных инноваций в правовую систему могут проникнуть и деструктивные новации, связанные со злоупотреблением правом, которые становятся дестабилизирующим фактором конституционно правовой модернизации, могут пособствовать нарушению прав человека и даже представлять угрозу суверенитету и национальной безопасности государства в информационной, экологической, экономической, биологической и других сферах жизнедеятельности.Отмечается, что деструктивными последствиями конституционно правовой рецепции могут быть: дисгармонизация, конституционно правовая мутация, декультурация, аннигиляция, конституционная компликация и др.
The dissertation is devoted to the research of the peculiarities of reception as a constitutional and legal phenomenon and process. The author of the dissertation analyzes the main doctrinal approaches to understanding the etymology and semantics of the term «reception», distinguishes it from related and related legal categories, proposes the definition of «reception in constitutional law (constitutional legal reception)» – a onstitutional legal phenomenon and process interstate political and legal cooperation, which is cross-temporal in nature and consists in the possibility or necessity of perception, implementation and assimilation of foreign onstitutional and legal material or international law by the national system of constitutional law in order to odernize and develop it.The concept and structure of the mechanism of reception in the constitutional law are efined, the structure of the mechanism of reception taking into account specificity of the constitutional law as undamental and priority branch of national law is investigated. Its basic elements (objects, subjects, forms and ethods) and blocks are analyzed: doctrinal-legal (theoretical-legal); regulatory and legal; cultural and legal ideological); institutional and legal; organizational and legal; economic and legal.An in-depth classification of eception in constitutional law was carried out according to the following criteria: by the number of subjects; ccording to the degree of volitional influence of the subjects; by methods of perception and implementation; by legal consequences; by the degree of activity of the subjects; by the degree of intensity of constitutional and legal modernization; according to the degree of organization of the process; by the form of perception; by territory; by objects of constitutional and legal reception.The praxeological problems of constitutional and legal eception in the process of European integration and constitutional and legal modernization, in particular in the ield of human rights, organization and exercise of public power, are studied.The peculiarities of the influence of eception on the development of constitutional law in the conditions of globalization and realization of the oncept of transnational constitutionalism are analyzed. It emphasizes the need to modernize the constitutional dimension of the functioning of a modern democratic state in the context of solving the global problems of mankind through the establishment of a transnational (and in the long run - global) constitutional order. Emphasis is placed on the fact that constitutional and legal innovations are due to the development of science and technology, including genetic engineering 40 and genomic medicine, nanotechnology, biomedical technologies (cyborgization, bioprinting), artificial intelligence (including robotics, etc.). Under the influence of these factors, an updated system of constitutional human rights to surrogacy, artificial insemination, gender identity (gender reassignment), cloning, organ transplantation, insolation, etc. appears. It is proved that in parallel with the reception of constructive constitutional innovations, destructive innovations related to abuse of law can penetrate the legal system, which become a destabilizing factor of constitutional and legal modernization and can contribute to human rights violations, and even pose a threat to sovereignty and national state security in information, environmental, economic, biological, etc. spheres of life. It is emphasized that the destructive consequences of the constitutional legal reception can be: disharmony, constitutional-legal mutation, constitutional complication, constitutional deculturation and finally deformation of the constitutional legal consciousness and constitutional annihilation.