Добірка наукової літератури з теми "658:005.21:621"

The frequency of consultations and the waiting times in pediatric hospital outpatient clinics are steadily increasing. The aim of this study was to compare the occurrence of patients in a large pediatric group practice and a hospital-based general pediatric outpatient clinic. Primary parameters were the most common reasons for consultation, the waiting times and the reasons for selecting a certain institution. Most frequent diagnoses in the pediatric practice were upper respiratory tract infections (22.7% ( n = 141/621)), otitis media (5.2% ( n = 32/621)), and viral pharyngitis (3.9% ( n = 24/621)). Most common reasons for consultation in the hospital outpatient clinic were upper respiratory tract infections (18.4% ( n = 121/658)) and bacterial pharyngitis (17.9% ( n = 118/658)). In the pediatric practice, bacterial pharyngitis was only diagnosed in 3.1% ( n = 19/621) of the cases. Only slight differences exist between the two institutions regarding the observed entities, which mainly comprise mild to moderate acute illnesses. It can be concluded from this that the majority of patients might as well be treated in the nonhospital setting. Facilitating the communication and coordination between practices and hospitals might allow a better utilization of capacities. Thereby, waiting times, unnecessary reexaminations, and costs in the health-care system could be reduced.

It has been observed previously that compared with women of European ancestry (EA), those of African ancestry (AA) are more likely to develop estrogen receptor (ER)-negative breast cancer, although the mechanisms have not been elucidated. We tested the associations between breast cancer risk and a targeted set of 20 genes known to be involved in estrogen synthesis, metabolism, and response and potential gene–environment interactions using data and samples from 1307 EA (658 cases) and 1365 AA (621 cases) participants from the Women’s Circle of Health Study (WCHS). Multivariable logistic regression found evidence of associations with single-nucleotide polymorphisms (SNPs) in theESR1gene in EA women (rs1801132, odds ratio (OR)=1.47, 95% CI=1.20–1.80,P=0.0002; rs2046210, OR=1.24, 95% CI=1.04–1.47,P=0.02; and rs3020314, OR=1.43, 95% CI=1.19–1.70,P=0.00009), but not in AA women. The only other gene associated with breast cancer risk wasCYP1A2in AA women (rs2470893, OR=1.42, 95% CI=1.00–2.02,P=0.05), but not in EA women. When stratified by ER status,ESR1rs1801132, rs2046210, and rs3020314 showed stronger associations in ER-positive than in ER-negative breast cancer in only EA women. Associations with theESR1SNPs in EA women also appeared to be stronger with longer endogenous estrogen exposure or hormonal replacement therapy use. Our results indicate that there may be differential genetic influences on breast cancer risk in EA compared with AA women and that these differences may be modified by tumor subtype and estrogen exposures. Future studies with a larger sample size may determine the full contribution of estrogen-related genes to racial/ethnic differences in breast cancer.

The aim of this paper was to identify which psycholinguistic variables are better predictors of performance for healthy participants in a picture naming task and in a picture categorization task. A correlation analysis and a Path analysis were carried out. The correlation analysis showed that naming accuracy and naming latency are significant and positively correlated with lexical frequency and conceptual familiarity variables, whereas they are negatively correlated with H index. Reaction times in the categorization task were negatively correlated with lexical frequency and conceptual familiarity variables and positively correlated with visual complexity variable. The Path analysis showed that subjective lexical frequency and H index are the better predictors for picture naming task. In picture categorization task, for reaction times, the better predictor variables were subjective lexical frequency, conceptual familiarity and visual complexity. These findings are discussed considering previous works on the field. References Akinina, Y., Malyutina, S., Ivanova, M., Iskra, E., Mannova, E., & Dragoy, O. (2015). Russian normative data for 375 action pictures and verbs. Behavior research methods, 47(3), 691-707. doi: 10.3758/s13428-014-0492-9 Alario, F. X., & Ferrand, L. (1999). A set of 400 pictures standardized for French: Norms for name agreement, image agreement, familiarity, visual complexity, image variability, and age of acquisition. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 31(3), 531-552. Alario, F. X., Ferrand, L., Lagnaro, M., New, B., Frauenfelder, U. H., & Seguí, J. (2004). Pre­dictors of picture naming speed. Behavior Research Methods, Instruments and Computers, 36, 140-155. doi: 10.3758/BF03195559 Albanese, E., Capitani, E., Barbarotto, R., & Laiacona, M. (2000). Semantic category disso­ciations, familiarity and gender. Cortex, 36, 733-746. Almeida, J., Knobel, M., Finkbeiner, M., & Caramazza, A. (2007). The locus of the frequency effect in picture naming: When recognizing is not enough. Psychonomic Bulletin & Review, 14(6), 1177-1182. Arbuckle, J. L. (2003). AMOS 5.0. Chicago: SmallWaters. Bakhtiar, M., & Weekes, B. (2015). Lexico-semantic effects on word naming in Persian: Does age of acquisition have an effect? Memory & Cognition, 43(2), 298-313. doi: 10.3758/s13421-014-0472-4 Balota, D. A., Pilotti, M., & Cortese, J. M. (2001). Subjective frequency estimates for 2,938 monosyllabic words. Memory & Cognition, 29, 639-647. doi: 10.3758/BF03200465 Barbón, A., & Cuetos, F. (2006). Efectos de la Edad de Adquisición en tareas de Categorización Semántica. Psicológica, 27, 207-223. Barca, L., Burani, C., & Arduino, L. (2002). Word naming times and psycholinguistic norms for Italian nouns. Behavior Research Methods, Instruments and Computers, 34(3), 424-434. Barry, C., Morrison, C. M., & Ellis, A. W. (1997). Naming the Snodgrass and Vanderwart pictures: Effects of age of acquisition, frequency and name agreement. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 50(A), 560-585. Bates, E., Burani, C., D´amico, S., & Barca, L. (2001). Word reading and picture naming in Italian. Memory and Cognition, 29(7), 986-999. Bates, E., D'Amico, S., Jacobsen, T., Székely, A., Andonova, E., Devescovi, A., . . . Tzeng, O. (2003). Timed picture naming in seven languages. Psychonomic Bulletin & Review 20(2), 344-380. doi: 10.3758/BF03196494 Berman, S., Friedman, D., Hamberger, M., & Snodgrass, J. G. (1989). Developmental picture norms: Relationships between name agreement, familiarity, and visual complexity for child and adult ratings of two sets of line drawings. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 21(3), 371-382. Bonin, P., Boyer, B., Méot, A., Fayol, M., & Droit, S. (2004). Psycholinguistic norms for action photographs in French and their relationships with spoken and written latencies. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 36, 127-139. doi: 10.3758/BF03195558 Bonin, P., Chalard, M., Méot, A., & Fayol, M. (2002). The determinants of spoken and written picture naming latencies. British Journal of Psychology, 93, 89-114. doi: 10.1348/ 000712602162463 Bonin, P., Peereman, R., Malardier, N., Méot, A., & Chalard, M. (2003). A new set of 299 pictures for psycholinguistic studies: French norms for name agreement, image agreement, conceptual familiarity, visual complexity, image variability, age of acquisition and naming latencies. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 35, 158-167. Boukadi, M., Zouaidi, C., & Wilson, M. A. (2016). Norms for name agreement, familiarity, subjective frequency, and imageability for 348 object names in Tunisian Arabic. Behavior Research Methods, 48, 585-599. doi: 10.3758/s13428-015-0602-3 Brysbaert, M., Van Wijnendaele, I., & De Deyne, S. (2000). Age-of-acquisition effects in seman­tic processing tasks. Acta Psychologica, 104, 215-226. doi: 10.1016/S0001-6918(00)00021-4 Cameirão, M. L., & Vicente, S. G. (2010). Age-of-acquisition norms for a set of 1,749 Portuguese words. Behavior Research Methods, 42, 474-480. doi: 10.3758/BRM.42.2.474 Capitani, E., Laiacona, M., Barbarotto, R., & Trivelli, C. (1994). Living and nonliving categories: Is there a “normal” asymmetry? Neuropsychologia, 32, 1453-1463. Carroll, J. B., & White, M. N. (1973). Word frequency and age of acquisition as determiners of picture-naming latency. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 25(1), 85-95. doi: 10.1080/14640747308400325 Cuetos, F., & Barbón, A. (2006). Word naming in Spanish. European Journal of Cognitive Psychology, 18, 415-436. Cuetos, F., Ellis, A., & Alvarez, B. (1999). Naming times for the Snodgrass and Vanderwart pictures in Spanish. Behavior Research Methods, Instruments and Computers, 31, 650-658. doi: 10.3758/BF03200741 Cycowicz, Y. M., Friedman, D., Rothstein, M., & Snodgrass, J. G. (1997). Picture naming by young children: Norms for name agreement, familiarity, and visual complexity. Journal of Experimental Child Psychology, 65(2), 171-237. doi: 10.1006/jecp.1996.2356 D´amico, S., Devescovi, A., & Bates, E. (2001). Picture naming and lexical access in italian children and adults. Journal of Cognition and Development, 2(1), 71-105. Dell´Acqua, R., Lotto, L., & Job, R. (2000). Naming times and standardized norms for the Italian PD/DPSS set of 266 pictures. Direct comparisons with American, English, French and Spanish published databases. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 31, 588-615. Ellis, A. W., & Morrison, C. M. (1998). Real age of acquisition effects in lexical retrieval. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory & Cognition, 24, 515-523. doi: 10.1037/0278-7393.24.2.515 Forster, K. I., & Forster, J. C. (2003). DMDX: A Windows display program with millisecond accuracy. Behavior Research Methods Instruments and Computers, 35, 116-124. doi: 10.3758/BF03195503 Gaffan, D., & Heywood, C. (1993). A spurious category-specific visual agnosia for living things in normal human and nonhuman primates. Journal of Cognitive Neuroscience, 5(118-128). doi: 10.1162/jocn.1993.5.1.118 Humphreys, G. W., Riddoch, M. J., & Quinlan, P. T. (1988). Cascade processes in picture identification. Cognitive Neuropsychology, 5(1), 67-103. Iyer, G., Saccuman, C., Bates, E., & Wulfeck, B. (2001). A Study of Age-of-acquisition (AoA) Ratings in Adults. CRL Newsletter, 13(2), 3-16. Khwaileh, T., Body, R., & Herbert, R. (2014). A normative database and determinants of lexical retrieval for 186 Arabic nouns: Effects of psycholinguistic and morpho-syntactic variables on naming latency. Journal of Psycholinguistic Research, 43, 749-769. doi: 10.1007/ s10936-013-9277-z Khwaileh, T., Mustafawi, E., Herbert, R., & Howard, D. (2018). Gulf Arabic nouns and verbs: A standardized set of 319 object pictures and 141 action pictures, with predictors of naming latencies. Behavior Research Methods, 50(6), 2408-2425. doi: 10.3758/s13428-018-1019-6 Laws, K. R. (1999). Gender afects latencies for naming living and nonliving things: implications for familiarity. Cortex, 35, 729–733. Laws, K. R. (2000). Category-specificity naming errors in normal subjects: The influence of evolution and experience. Brain and Language, 75, 123-133. doi: 10.1006/brln.2000.2348 Laws, K. R., & Neve, C. (1999). A `normal` category-specific advantage for naming living things. Neuropsychologia, 37, 1263-1269. doi: 10.1016/S0028-3932(99)00018-4 Lloyd-Jones, T. J., & Humphreys, G. W. (1997). Perceptual differentiation as a source of category effects in object processing: evidence from naming and object decision. Memory and Cognition, 25, 18-35 doi: 10.3758/BF03197282 Manoiloff, L., Artstein, M., Canavoso, M., Fernández, L., & Seguí, J. (2010). Expanded norms for 400 experimental pictures in an Argentinean Spanish-speaking population. Behavior Research Methods, 42(2), 452-460. doi: 10.3758/BRM.42.2.452 Martein, R. (1995). Norms for name and concept agreement, familiarity, visual complexity and image agreement on a set of 216 pictures. Psychologica Belgica, 35, 205-225. Martínez-Cuitiño, M., Barreyro, J. P., Wilson, M., & Jaichenco, V. (2015). Nuevas normas semán­ticas y de tiempos de latencia para un set de 400 dibujos en español. Inter­disci­plinaria, 32(2), 289-305. Martínez-Cuitiño, M., & Vivas, L. (In press). Category or diagnosticity effect? The influence of color in picture naming tasks. Psychology and Neuroscience. doi: 10.1037/pne0000172 Meschyan, G., & Hernandez, A. (2002). Age of acquisition and word frequency: Determinants of object-naming speed and accuracy. Memory & Cognition, 30, 262-269. doi: 10.3758/ BF03195287 Morrison, C. M., Chappell, T. D., & Ellis, A. W. (1997). Age of Acquisition Norms for a Large Set of Object Names and Their Relation to Adult Estimates and Other Variables. The Quarterly Journal of Experimental Psychology Section A: Human Experimental Psychology, 50(3), 528-559. doi: 10.1080/027249897392017 Morrison, C. M., Ellis, A. W., & Quinlan, P. T. (1992). Age of acquisition, not word frequency, affects object naming, not object recognition. Memory and Cognition, 20, 705-714. doi: 10.3758/BF03202720 Oldfield, R. C., & Wingfield, A. (1965). Response latencies in naming objects. Quart J Exp Psychol`, 17, 273-281. doi: 10.1080/17470216508416445 Protopapas, A. (2007). Check Vocal: A program to facilitate checking the accuracy and response time of vocal responses from DMDX. Behavior Research Methods, 39(4), 859-862. doi: 10.3758/BF03192979 Sanfeliu, M. C., & Fernández, A. (1996). A set of 254 Snodgrass-Vanderwart pictures standar­dized for Spanish: Norms for name agreement, image agreement, familiarity, and visual complexity. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 28, 537-555. Shao, Z., Roelofs, A., & Meyer, A. S. (2012). Sources of individual differences in the speed of naming objects and actions: The contribution of executive control. The Quarterly Journal of Experimental Psychology, 65(10), 1927-1944. Snodgrass, J. G., & Vanderwart, M. (1980). A standardized set of 260 pictures: Norms for name agreement, image agreement, familiarity and visual complexity. Journal of Experimental Psychology: Human Learning and Memory, 6, 174-215. doi: 10.1037//0278-7393.6.2.174 Snodgrass, J. G., & Yuditsky, T. (1996). Naming times for the Snodgrass and Vanderwart pictures. Behavior Research Methods, Instruments, y Computers, 28(4), 516-536. Székely, A., & Bates, E. (2000). Objective Visual Complexity as a Variable in Studies of Pictures Naming. CLR Newsletter, 12(2), 3-33. Székely, A., D’Amico, S., Devescovi, A., Federmeier, K., Herron, D., Iyer, G., . . . Bates, E. (2003). Timed picture naming: Extended norms and validation against previous studies. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 35, 621-633. doi: 10.3758/ BF03195542 Tanaka-Ishii, K., & Terada, H. (2011). Word familiarity and frequency. Studia Linguistica, 65(1), 96-116. doi: 10.1111/j.1467-9582.2010.01176.x Vitkovitch, M., & Tyrrell, L. (1995). Sources of disagreement in object naming. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 48(A), 822-848. doi: 10.1080/14640749508401419 Warrington, E. K., & McCarthy, R. A. (1983). Category-specific access dysphasia. Brain, 106, 859-879. doi: 10.1093/brain/106.4.859

Abstract Background In the phase 3 METEOR trial, cabozantinib improved progression-free survival (PFS) and overall survival (OS) versus everolimus in patients with advanced RCC after prior antiangiogenic therapy. Methods In this exploratory analysis, plasma biomarkers from baseline and week 4 from 621 of 658 randomized patients were analyzed for CA9, HGF, MET, GAS6, AXL, VEGF, VEGFR2, and IL-8. PFS and OS were analyzed by baseline biomarker levels as both dichotomized and continuous variables using univariate and multivariable methods. For on-treatment changes, PFS and OS were analyzed using fold change in biomarker levels at week 4. Biomarkers were considered prognostic if p < 0.05 and predictive if pinteraction < 0.05 for the interaction between treatment and biomarker. Results Hazard ratios for PFS and OS favored cabozantinib versus everolimus for both low and high baseline levels of all biomarkers (hazard ratios ≤0.78). In univariate analyses, low baseline HGF, AXL, and VEGF were prognostic for improvements in both PFS and OS with cabozantinib, and low HGF was prognostic for improvements in both PFS and OS with everolimus. Low AXL was predictive of relative improvement in PFS for cabozantinib versus everolimus. Results were generally consistent when baseline biomarkers were expressed as continuous variables, although none were predictive of benefit with treatment. In multivariable analysis, low baseline HGF was independently prognostic for improved PFS for both cabozantinib and everolimus; low HGF, GAS6, and VEGF were independently prognostic for improved OS with cabozantinib. No biomarkers were independently prognostic for OS with everolimus. On-treatment increases in some biomarkers appeared prognostic for PFS or OS with cabozantinib in univariate analyses; however, none were independently prognostic in multivariable analysis. Conclusions PFS and OS were improved with cabozantinib versus everolimus at high and low baseline levels of all biomarkers. Low baseline HGF was consistently identified as a prognostic biomarker for improved PFS or OS with cabozantinib or everolimus, supporting further prospective evaluation of the prognostic significance of HGF in advanced RCC. Trial registration ClinicalTrials.gov NCT01865747 (registered on 05/31/2013).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання щодо розвитку теоретичних положень, методичного забезпечення і практичних рекомендацій з формування стратегій розвитку машинобудівних підприємств на основі збалансованої системи показників. У дисертації узагальнено економічну сутність та уточнено класифікацію розвитку підприємства; узагальнено підходи до формування збалансованої системи показників (ЗСП) та уточнено її; розроблено структурно-логічну послідовність етапів формування стратегій розвитку підприємства на основі ЗСП. Визначено тенденції розвитку промисловості, машинобудівних підприємств на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях. Розроблено методичний підхід до оцінювання рівня загального розвитку машинобудівних підприємства у внутрішньому середовищі з урахуванням ЗСП; запропоновано методичний підхід до визначення сприятливості зовнішнього середовища до розвитку машинобудівних підприємств; визначено кількісно-якісні межі рівнів загального розвитку та сприятливості зовнішнього середовища до розвитку для формування їх стратегій; обґрунтовано й розроблено модель формування стратегічного профілю машинобудівного підприємства, що включає корпоративні, конкурентні та функціональні стратегії розвитку.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is an economy and management enterprises (after the types of economic activity). It is the National technical university the "Kharkiv polytechnic institute", Kharkiv, 2015. Dissertation is sanctified to the decision of actual research and practice task in relation to development of theoretical positions, methodical providing and practical recommendations from forming of strategies of development of machine-building enterprises on the basis of the balanced scorecard. In dissertation economic essence is generalized and classification of development of enterprise is specified; approaches are generalized to forming of the balanced scorecard (BSC) and it is specified constituents for forming of strategies of development; the structural and logical sequence of the stages of forming of strategies of development of enterprise is worked out on the basis of BSC. Progress of industry, machine-building enterprises trends are certain on macro-, meso- and microeconomic levels. The methodical going is worked out near the evaluation of level of general development of machine-building enterprises in an internal environment taking into account BSC; the methodical going is offered near determination of favorableness of machine-building enterprises to development in an environment; procedure of determination of in-quality limits of levels of general development and favorableness is offered to development of machine-building enterprises for forming of their strategies; reasonably and the model of forming of strategic profile of machine-building enterprise that includes corporate, competition and functional strategies of development is worked out.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання щодо розвитку теоретичних положень, методичного забезпечення і практичних рекомендацій з формування стратегій розвитку машинобудівних підприємств на основі збалансованої системи показників. У дисертації узагальнено економічну сутність та уточнено класифікацію розвитку підприємства; узагальнено підходи до формування збалансованої системи показників (ЗСП) та уточнено її; розроблено структурно-логічну послідовність етапів формування стратегій розвитку підприємства на основі ЗСП. Визначено тенденції розвитку промисловості, машинобудівних підприємств на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях. Розроблено методичний підхід до оцінювання рівня загального розвитку машинобудівних підприємства у внутрішньому середовищі з урахуванням ЗСП; запропоновано методичний підхід до визначення сприятливості зовнішнього середовища до розвитку машинобудівних підприємств; визначено кількісно-якісні межі рівнів загального розвитку та сприятливості зовнішнього середовища до розвитку для формування їх стратегій; обґрунтовано й розроблено модель формування стратегічного профілю машинобудівного підприємства, що включає корпоративні, конкурентні та функціональні стратегії розвитку.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is an economy and management enterprises (after the types of economic activity). It is the National technical university the "Kharkiv polytechnic institute", Kharkiv, 2015. Dissertation is sanctified to the decision of actual research and practice task in relation to development of theoretical positions, methodical providing and practical recommendations from forming of strategies of development of machine-building enterprises on the basis of the balanced scorecard. In dissertation economic essence is generalized and classification of development of enterprise is specified; approaches are generalized to forming of the balanced scorecard (BSC) and it is specified constituents for forming of strategies of development; the structural and logical sequence of the stages of forming of strategies of development of enterprise is worked out on the basis of BSC. Progress of industry, machine-building enterprises trends are certain on macro-, meso- and microeconomic levels. The methodical going is worked out near the evaluation of level of general development of machine-building enterprises in an internal environment taking into account BSC; the methodical going is offered near determination of favorableness of machine-building enterprises to development in an environment; procedure of determination of in-quality limits of levels of general development and favorableness is offered to development of machine-building enterprises for forming of their strategies; reasonably and the model of forming of strategic profile of machine-building enterprise that includes corporate, competition and functional strategies of development is worked out.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" (08 – Економічні науки). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Інтегральним результатом дисертаційного дослідження є розроблення, наукове обґрунтування та практична апробація теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено завдання щодо: дослідження теоретичних засад існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначення особливостей, уточнення поняття та характеристик випереджаючого розвитку; виконання порівняльного аналізу та систематизації підходів до стратегічного управління промисловим підприємством; уточнення понятійного апарату теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; удосконалення класифікації стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; дослідження за різними класифікаційними ознаками взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства; здійснення аналізу особливостей розвитку; визначення, систематизації та структуризації перспективних стратегічних напрямів випереджаючого науково-технологічного розвитку провідних інноваційних компаній; формування системи показників та критеріальної бази для вибору стратегічних напрямів і відповідних їм стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах неповної визначеності; розроблення методичного підходу до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; дослідження теоретико-методологічних засад визначення пріоритетних напрямів використання знань промислових підприємств; розроблення методологічного підходу до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів; удосконалення теоретико-методичного підходу до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку сфері функціонування промислового підприємства; удосконалення методичного підходу до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства; розроблення теоретико-методологічних засад організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства; удосконалення організаційних засад функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; розроблення методичного підходу до оптимізації вибору інноваційних проектів в межах реалізації відповідних стратегій випереджаючого розвитку промислового підприємства. При вирішенні завдань наукового дослідження було застосовано наступні методи: абстрактно-логічний та порівняльний аналіз – при дослідженні ролі і значення науки та техніко-технологічних інновацій у інноваційному розвитку; сутності і ефективності функціонування інноваційних систем; сутності, змісту і ролі випереджаючого інноваційного прискорення у забезпеченні розвитку промислових підприємств; факторний аналіз – при визначенні передумов успіху випереджаючого інноваційного прискорення та дослідженні перспектив і проблем розроблення і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислових підприємств; порівняльний аналіз, логічне узагальнення – при класифікації підходів до стратегічного управління розвитком промислових підприємств, класифікації стратегічних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку, а також стратегій інноваційного розвитку промислових підприємств; системний аналіз та метод синтезу – при формуванні критеріальної бази, системи показників та методичних засад управління вибором напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку підприємства, управління знаннями промислового підприємства, управління розробленням орієнтованої на знання стратегії інноваційного розвитку підприємства; структурний аналіз та узагальнення – при дослідженні теоретико-методологічних засад вибору траєкторій випереджаючого інноваційного прискорення промислових підприємств; економіко -математичного моделювання – при розробленні моделей оптимізації вибору стратегій випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства; системний підхід, метод декомпозиції – при розробленні організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного розвитку промислового підприємства та організаційних засад його функціонування. Основні положення наукової новизни дисертації полягають у такому: вперше: визначено, систематизовано і структуровано напрями науково-технологічного розвитку інноваційних компаній, обґрунтовано їх відповідність типам інноваційного розвитку виокремленим відносно позиції лідера випереджаючого інноваційного зростання, що надає принципову можливість промисловим підприємствам цілеспрямовано обирати перспективні напрями інноваційного розвитку певного типу, спираючись на існуючий успішний досвід; запропоновано методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, які ідентифікуються у залежності від співвідношення потреб (існуючих чи нових) основних груп споживачів, а також засобів їх задоволення (інноваційних продуктів чи технологій), що дозволяє визначати підходи до формування порівняльних конкурентних переваг підприємства-інноватора у межах кожного з напрямів; розроблено систему показників і критеріальну базу формалізованого управління вибором напрямів і стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що дозволяє встановити рівень достатності зовнішніх і внутрішніх передумов визначеному типу розвитку та оцінити відповідність напрямів і стратегії існуючим тенденціями розвитку науки і техніки з метою вибору кращих з альтернатив; розроблено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства – сформовано сутність і зміст складових механізму, що надає можливість цілеспрямовано управляти впровадженням стратегій технологічного прориву і виведенням на ринок "підривних" інновацій для забезпечення конкурентних переваг в довгостроковій перспективі; удосконалено: класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, яка на відміну від існуючих базується на принципах виокремлення конкурентних стратегій з урахуванням типів інноваційного розвитку, є узагальнюючою та такою, що об'єднує в єдину систему існуючі класифікації, сприяє розширенню теоретичного підґрунтя інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком; класифікацію підходів до стратегічного управління промисловим підприємством шляхом поділу їх на два рівні – базові підходи, які виділені у відповідності з загальними елементами системи управління (об'єктом, цілями, концепцією), підходи, які забезпечують управління і розглядають його процес з позицій джерела формування конкурентних переваг (зовнішнього чи внутрішнього), що дозволяє визначити роль і місце кожного з підходів, а також порядок їх взаємодії у загальній системі стратегічного управління підприємством; теоретико-методичний підхід до оцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери функціонування за показниками, які характеризують нові технології, продукти та методи маркетингу, що дає змогу отримувати більш аргументовану оцінку управлінських рішень при різних комбінаціях вхідних даних та обирати більш ефективні для підприємства-інноватора стратегії; методичний підхід до визначення стратегій інноваційного науково-технологічного розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих, передбачає застосування таблиць рішень – для вибору типів стратегій у залежності від рівня складових його потенціалу інноваційного розвитку, а також їх різновидів – у залежності від обраного типу інноваційного бізнесу і варіантів інноваційного циклу нової продукції, що дозволяє підвищити ефективність та зменшити ризики інноваційних рішень; методичний підхід до оптимізації вибору інноваційних проектів на основі трьохкомпонентної системи критеріїв: "рівень передумов розвитку/витрати" з урахуванням ризику, "відповідність параметрів інноваційної діяльності його учасникам/витрати", порівняння за допомогою показників інвестиційної привабливості проекту – що дозволяє кількісно оцінювати інтереси суб'єктів інноваційного процесу, формувати комплекс заходів з підвищення ефективності інноваційної діяльності та приймати обґрунтовані рішення в умовах неповної визначеності; організаційні засади функціонування організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку підприємства, у контексті формування чотирьох проектних груп для реалізації комплексів однорідних функцій механізму, визначення і систематизації внутрішньоорганізаційних і міжорганізаційних конфліктів суб'єктів інноваційного процесу та шляхів їх розв'язання, що підвищує ефективність функціонування механізму управління стратегіями випереджаючого розвитку; набули подальшого розвитку: визначення сутності поняття "випереджаючий розвиток підприємства" в частині уточнення його базових характеристик та передумов реалізації, що поглиблює теоретичне підґрунтя механізму управління випереджаючим інноваційним розвитком на мікрорівні; уточнення дефініції "стратегія інноваційного розвитку", яке доповнює та уточнює існуючі трактування в частині урахування головних структурних елементів процесу стратегічного управління інноваційним розвитком, що поглиблює підґрунтя теорії інноваційного менеджменту; методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання системи знань підприємства як основи інноваційного розвитку, який на відміну від існуючих, передбачає можливість вибору розширеного спектру напрямів – від комерціалізації продукції, що створена на основі системи знань, до внесення коректив в механізм управління підприємством та напрями отримання знань, що підвищує якість управління орієнтованими на знання стратегіями інноваційного розвитку; комплексний методичний підхід до формування орієнтованої на знання стратегії випереджаючого розвитку промислового підприємства, який на відміну від існуючих передбачає орієнтацію на розв'язання проблем споживачів, а не на задоволення їх потреб, що дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості інноваційних рішень, а відповідно, – шанси інноватора на успіх. Практичне значення одержаних результатів для управління підприємствами полягає в розробці та розвитку теоретичних, методологічних та методичних положень, висновків і рекомендацій. Результати дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність промислових підприємств Сумської та Харківської областей: ТОВ "Технохім" (акт № 11 від 12.12.2019 р.), ПП "Променергомаш" (довідка № 236 від 21.12.2019 р.), ПФ "Спецобладнання" (акт № 017 від 12.12.2019 р.), ТОВ "Варіант-Гермотехніка" (довідка № 26-9 від 06.02.2020 р.), ТОВ "Технолог" (акт № 23 від 15.12.2019 р.), ТОВ НВП "Техно" (довідка № 12 від 21.12.2019 р.), ТОВ "Сумський машинобудівний завод" (довідка № 34 від 11.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Техносінтез" (довідка № 7 від 26.12.2019 р.), ТОВ "НТЦ "Екомаш" (акт № 15 від 21.01.2020 р.), ТОВ "НВП "Машинобудівник" (довідка № 6 від 26.12.2019 р.). Результати дослідження використані в навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін "Маркетинг послуг", "Інноваційна культура", "Маркетинг інновацій", "Маркетинг", "Управління інноваційним процесом", "Товарна інноваційна політика" студентам спеціальностей 073 "Менеджмент" та 075 "Маркетинг" (акт від 21.06.2019 р.), а також в навчальному процесі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" при викладанні дисциплін "Стратегічне управління", "Маркетингова товарна політика" для студентів спеціальності 075 "Маркетинг" (акт від 23.04.2020 р.).
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The integral result of the dissertation research is the development, scientific substantiation and practical approbation of theoretical-methodological and methodical bases of management of strategies of advanced scientific-technological innovative development of industrial enterprises. Following tasks are solved: research of theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels, definition of features, specification of concept and characteristics of advanced development; performing comparative analysis and systematization of approaches to strategic management of an industrial enterprise; clarification of the conceptual apparatus of the theory of innovation management in terms of strategic management of innovative development; improving the classification of strategies for innovative development of industrial enterprises; research of interdependence of innovative development strategies of the industrial enterprise; analysis of development features; identification, systematization and structuring of promising strategic areas of advanced scientific and technological development of leading innovative companies; formation of a system of ind icators and criteria base for the choice of strategic directions and corresponding strategies of scientific and technological innovative development of an industrial enterprise in conditions of incomplete certainty; development of a methodical approach to the reasonable definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise; exploration of theoretical and methodological bases for selecting priority directions of knowledge application at industrial enterprises; development of a methodological approach for selection of strategic directions focused on the knowledge of the advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise while technological ways rotation; improving the theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of innovative development in the field of an industrial enterprise; improving the methodological approach to the formation of knowledge-focused strategy of advanced development of industrial enterprises; development of theoretical and methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the advanced innovative development strategies and of the industrial enterprise; improvement of organizational bases of functioning of the organizational and economic mechanism of management of strategies of the advanced innovative development of the industrial enterprise; development of a methodical approach to selection of innovative projects within the implementation of appropriate strategies for industrial enterprises’ advanced development. The following methods were applied in scientific research: abstract-logical and comparative analysis - for the study of the role and importance of science and technical-technological innovations in the innovative development; essence and efficiency of innovative systems functioning; the essence, content and role of advanced innovative acceleration in ensuring the development of industrial enterprises; factor analysis - in determining the prerequisites for the successful advanced innovative acceleration and the study of prospects and problems of development and implementation of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; comparative analysis, logical generalization - in the classification of approaches to strategic management of industrial enterprises, classification of strategic directions and strategies of scientific and technological innovative development, as well as strate gies for innovative development of industrial enterprises; system analysis and synthesis method - for the formation of the criteria base, system of indicators and methodological principles of managing the choice of directions and strategies of scientific a nd technological innovative development of the enterprise, knowledge management of industrial enterprises, management of knowledge strategy of innovative development; structural analysis and generalization - for studying theoretical and methodological foundations of the selection of advanced innovative acceleration directions of industrial enterprises; economic and mathematical modeling - for development of models for optimizing the choice of strategies for advanced innovative development of industrial enterprises; system approach, method of decomposition - in the development of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises and organizational principles of its operation. The main provisions of the dissertation scientific novelty: first: identified, systematized and structured directions of scientific and technological development of innovative companies, their compliance to types of innovative development substantiated in relation to the position of leader of advanced innovative growth, providing a fundamental opportunity for industrial enterprises to select promising areas of innovative development; the methodological approach to the choice of strategic directions of knowledge-focused advanced scientific and technological innovative development of the industrial enterprise in the conditions of different technological ways identified depending on a parity of needs (existing or new) of consumers basic groups, and also means of their satisfaction (innovative products or technologies), which allows to determine approaches to the formation of comparative competitive advantages of the innovative enterprise; a system of indicators and criteria basis for selection of directions and strategies of industrial enterprises innovative development management was developed, which allows to establish the level of sufficiency of external and internal prerequisites for a particular type of development and assess the compliance of directions and strategies with existing trends in science and technology; theoretical and methodological principles of organizational and economic mechanism for managing strategies of advanced scientific and technological innovative development of industrial enterprises were developed. the essence and content of the mechanism, which allows to purposefully manage the implementation of strategies of technological breakthrough and market "subversive" innovations to ensure long-term competitive perspective was formed; Improved were: the classification of innovative development of industrial enterprises strategies was improved, and contrasting to existing ones is based on principles of separation of competitive strategies regarding types of innovative development is generalizing and combining existing classifications, expands the theoretical basis of innovation management of innovative development; classification of approaches to strategic management of an industrial enterprise was improved by dividing them into two levels - basic approaches, selected according to general elements of the management system (object, goals, concept), management approaches considering its process from the standpoint of competitive advantages (external or internal), which allows to determine the role and place of each of the approaches, as well as the order of their interaction in the overall system of strategic management of the enterprise; theoretical and methodological approach to assessing the compliance of innovative development of industrial enterprises directions to trends of technical and technological development of the field by indicators that characterize new technologies, products and marketing methods. This allows to obtain a more reasoned assessment of management decisions with different combinations of input data and choose the most effective strategy for the enterprise; methodical approach to defining strategies of innovative scientific and technological development of an industrial enterprise was improved involving the solutions tables for selection types of strategies depending on the level of its innovative development potential, as well as their varieties - depending on the chosen type of innovative business and options for new products the innovation cycle, which increases efficiency and reduces the risks of innovative solutions; methodical approach to optimizing the choice of innovative projects was improved based on a three-component system of criteria: "level of development / cost" taking into account risk, "compliance of innovation parameters to its participants / costs", comparison with investment attractiveness of the project allowing to quantify demands of the innovation process participants, to form a set of activities to increase the efficiency of innovation and make decisions in conditions of incomplete certainty; organizational principles of functioning of organizational and economic mechanism of strategy management of advanced innovative development of the enterprise, in the context of formation of four project groups for realization of complexes of homogeneous functions of the mechanism, definition and systematization of intraorganizational and interorganizational conflicts of subjects of innovation process, ways of solving them, which enhances the effectiveness of advanced development strategies management; Further developed were: the essence of the concept of "advanced development of the enterprise" in terms of clarifying its basic characteristics and prerequisites for implementation, which deepens the theoretica l basis of the management mechanism of advanced innovative development at the micro level; clarification of the definition of "innovation development strategy", which complements and clarifies the existing interpretations in terms of taking into account the main structural elements of the process of strategic management of innovation development, which deepens the foundation of the theory of innovation management; methodical approach to determining the priority directions knowledge application system of the enterprise as a basis for innovative development, which provides a choice of an expanded range of areas - from commercialization of products based on the knowledge system to adjustments to the management mechanism, which improves the quality of management of knowledge-focused strategies of innovative development; a comprehensive methodological approach to the formation of knowledge-oriented strategy of advanced development of industrial enterprises, which, in contrast to existing ones, focuses on solving consumer problems rather than meeting their needs, which increases the validity of innovative solutions and, accordingly, the innovator's chances to success. The practical significance of the obtained results for the management of enterprises is the development of theoretical and methodological regulations, conclusions and recommendations. The results of the dissertation are brought to the level of practical developments and applied in the activities of industrial enterprises of Sumy and Kharkiv regions: LLC "Technohim" (act № 11 from 12.12.2019), PE "Promenergomash" (reference № 236 from 21.12.2019), PF "Special equipment" (act № 017 from 12.12.2019), LLC "Variant-Hermotekhnika" (reference № 26-9 from 06.02.2020), LLC "Technologist" (act № 23 from 15.12.2019), LLC "SPE "Techno" (reference № 12 from 21.12.2019), LLC "Sumy Machine-Building Plant" (reference № 34 dated 11.01.2020), LLC SPE "Technosynthesis" (reference № 7 from 26.12.2019), LLC STC "Ekomash" (act № 15 from 21.01.2020), LLC SPE "Mashinostroitel" (reference № 6 from 26.12.2019). The results of the study were used in the educational process of Sumy State University in teaching disciplines "Marketing of Services", "Innovation Culture", "Innovation Marketing", "Marketing", "Innovative Process Management", "Commodity Innovation Policy" for students majoring in 073 "Management" and 075 "Marketing" (act of 21.06.2019), as well as in the educational process of the National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" in teaching disciplines "Strategic Management", "Marketing Commodity Policy" for students majoring in 075 "Marketing" (act of 23.04.2020).

Дисертація на здобуття науково ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена розробленню, науковому обґрунтуванню та практичній апробації теоретико-методологічних та методичних засад управління стратегіями випереджаючого науково-технологічного інноваційного розвитку промислових підприємств. Досліджено специфіку національних інноваційних систем України та країн, які є лідерами економічного зростання, проведено їх порівняльний аналіз, окреслено перспективи інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Досліджено теоретичні засади існуючих типів розвитку економічних систем різних рівнів, визначено особливості та уточнено поняття і характеристики випереджаючого розвитку підприємства. Визначено головні передумови успіху стратегій випереджаючого інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності. Виконано порівняльний аналіз та систематизовано підходи до стратегічного управління промисловим підприємством. Удосконалено понятійний апарат теорії інноваційного менеджменту в частині стратегічного управління інноваційним розвитком, удосконалено класифікацію стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства. Визначено перспективи і окреслено основні проблеми формування і реалізації стратегій випереджаючого інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. Проведено аналіз особливостей розвитку провідних інноваційних компаній, визначено, систематизовано та структуровано перспективні стратегічні напрями їх науково-технологічного інноваційного розвитку. Сформовано критеріальну базу і систему показників для вибору стратегічних напрямів і стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Досліджено взаємозалежності стратегій інноваційного розвитку промислового підприємства, що виділені за різними класифікаційними ознаками. Розроблено методичний підхід до обґрунтованого визначення перспективних напрямів та стратегій науково-технологічного інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічний підхід до вибору стратегічних напрямів орієнтованого на знання випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства в умовах зміни технологічних укладів, удосконалено методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів використання знань підприємства як основи його інноваційного розвитку. Удосконалено теоретико-методичний підхід дооцінки відповідності напрямів інноваційного розвитку промислового підприємства тенденціям техніко-технологічного розвитку сфери його функціонування. Удосконалено методичний підхід до управління формуванням орієнтованої на знання стратегії випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства. Розроблено методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства, удосконалено організаційні засади функціонування механізму. Розроблено методичний підхід до оптимізації вибору проектів інноваційного промислового підприємства.
Thesis for granting the Degree of Doctor of Economical sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (by types of economic activity). – National Technical University "Kharkiv Polytechnical Institute", Kharkiv, 2020. The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of conceptual foundations, theoretical principles, methodical approaches and practical recommendations for the management of strategies of advanced scientific and technological development of industrial enterprises. The specifics of national innovative systems of Ukraine and countries occupying leading positions in economic growth are investigated, their comparative analysis is carried out, and the prospects of innovative development of the domestic economy are outlined. The leading role of science and technological innovations for the success of innovative development, especially in industry, is proved, based on the analysis of industrial revolutions and changes in technological systems. Theoretical bases of existing types of development of economic systems of different levels are investigated. The essence of the concept of enterprise’s advanced development and its features are defined. A simplified mechanism of advanced development is proposed. As a classification feature, "in relation to the leader" is proposed distinguishing advanced development from alternative types. Thus, there are three types of innovative development: overtaking, at the level of the leader, advanced. Their essence is revealed; the main characteristics, as well as factors promoting their application are defined. The main prerequisites for the success of advanced innovative development strategies are identified. The approaches to strategic management of the industrial enterprise are analyzed and systematized, their classification is improved. The system map of strategic management is developed, based on the improved classification of approaches and the sequence as well as the essence of the stages of strategic management. It shows the place of each approach in the strategic management system. The expediency of application of the concept "strategy of innovative development" of the enterprise is substantiated, based on the analysis and generalization of opinions on the content of the category "strategy" and "innovative development" at the enterprise level, as well as their association. The classification of an industrial enterprise’s strategies of innovative development is improved. Prospects and main problems of formation and implementation of strategies of outstripping innovative development of domestic industrial enterprises are determined. The analysis of features of development of the leading innovative companies is carried out, promising strategic directions of their scientific and technological innovative development are defined, systematized and structured. The interdependence of strategies of innovative development of an industrial enterprise, distinguished by different classification features, and their correspondence to the strategic directions of scientific and technological development are investigated. The indicators’ system and criteria base of the formalized management of choice of directions and strategies of innovative development of industrial enterprises are formed. It involves determining the level of prerequisites for overtaking development and, if indicators are satisfactory, further assessing the adequacy of preconditions for development at the level of the leader and advanced development; assessment of compliance of directions and development strategies with the tendencies of science and technology. The methodical approach to the grounded definition of perspective directions and strategies of scientific and technological innovative development of the industrial enterprise is developed. The methodological approach to the choice of strategic directions of the industrial enterprises' advanced innovative development focused on knowledge in the conditions of change of technological ways is developed. The methodical approach to definition of priority directions of application of enterprise' knowledge as a basis of its innovative development is improved. The theoretical and methodological approach to assessing the compliance of areas of industrial enterprises' innovative development to trends in technical and technological development of the sphere of its activity is improved. The methodological approach to the management of the formation of knowledge-oriented strategy of advanced innovative development of industrial enterprises is improved. Recommendations on the choice of directions of enterprise' scientific and technological innovative development depending on results of diagnostics of its potential are offered. Methodological bases of the organizational and economic mechanism of management of the industrial enterprise' advanced development strategies are developed. The hierarchical system of principles of formation and functioning of the mechanism is offered. The organizational bases of the mechanism functioning are improved. Possible conflicts of the innovation process are generalized: internal, taking place within the innovative enterprise; as well as conflicts in the process of interaction of the subjects of the innovation process: economic contractors and contact audiences of the enterprise. Ways to resolve conflicts are suggested. The methodical approach to optimization of a choice of innovative projects within realization of strategies of advanced development is proposed. The system of optimization criteria consists of three groups of indicators: "level of preconditions for development/costs" taking into account the risk; "compliance of the parameters of innovation activity to its participants/costs"; comparison by indicators of investment attractiveness of the project. The obtained results confirm the expediency of developing a dissertation research on the management of strategies of outstripping scientific and technological innovation development and provide a significant increase in the efficiency of innovation activities of industrial enterprises.

Дисертацію присвячено формуванню стратегії корпоративної соціальної відповідальності підприємств в умовах розвитку інтеграційних процесів, Здійснено узагальнення теоретичних основ розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності та визначено її місце і роль у системі управління машинобудівних підприємств. Проаналізовано міжнародний досвід проведення соціальної діяльності суб’єктів господарювання та окреслено особливості національної моделі соціально відповідальної діяльності підприємств. Проведено аналіз впливу сучасних тенденцій розвитку машинобудівної галузі на особливості управління соціально відповідальною діяльністю підприємств та їх взаємовідносинами зі стейкхолдерами. Виявлено вплив організаційно-функціонального навантаження на механізм управління соціально відповідальною діяльністю підприємств машинобудівної галузі. Сформовано програмно-цільові підходи до вдосконалення управління корпоративною соціально відповідальною діяльністю машинобудівних підприємств для визначення напрямів розвитку соціальної сфери в сучасних інтеграційних умовах господарювання. В контексті розвитку теорії зацікавлених сторін, автором здійснено групування стейкхолдерів підприємства на основі їх приналежності до рівнів реалізації КСВ за такими ознаками: характером інституційної форми, взаємодії з підприємством, ступенем впливу соціальної діяльності підприємства на стейкхолдера, ступенем впливу стейкхолдерів на соціальну діяльність підприємства, належністю до підприємства, залежно від виконуваних функцій при реалізації його соціально відповідальної поведінки. Деталізація проявів зовнішньої соціальної активності підприємств на макро- та мікрорівні забезпечить оптимізацію їх ранжування, що дасть змогу оперативно реагувати на зміну вимог до рівня розвитку КСВ в інтеграційних процесах шляхом прийняття відповідних управлінських рішень. Визначено характеристики інтересів основних груп зацікавлених осіб в контексті сталого розвитку. Запропоновано науково-методичний підхід щодо здійснення внутрішнього моніторингу досягнутого рівня КСВ, який складається з п’яти етапів: формулювання цілей та визначення переліку цільових стратегічних показників; оцінювання та аналіз локальних показників за блоками результативності; розрахунок групових та інтегрального показників рівня КСВ; аналіз даних та розробка рекомендацій щодо підвищення рівня складових результативності; візуалізація та документування даних. Систематизовано критерії корпоративної соціальної діяльності підприємства, які включають етичний, юридичний, інтеграційний, економічний і філантропічний, з урахуванням інтересів зовнішніх та внутрішніх стейкхолдерів підприємства. Розроблено структурно-логічну модель стратегії управління ризиками недотримання корпоративної соціальної відповідальності підприємств машинобудування за умов активізації інтеграційних процесів, що дозволило більш точно розкрити напрями та заходи підвищення рівня КСВ на основі моніторингу та нейтралізації ризиків недотримання КСВ для мінімізації їх негативного впливу. За допомогою експертного опитування та статистичної інформації досліджуваних підприємств визначено індивідуальні показники фінансової, соціальної, взаємовідносин із зацікавленими сторонами, кадрової та екологічної складових корпоративно-соціальної відповідальності підприємств та визначено їх інтегральні показники. Доведено, що для підприємств машинобудівної галузі важливим є дотримання меж визначених показників з метою постійного динамічного зростання інтегрального рівня корпоративної соціальної відповідальності машинобудівних підприємств. На основі експертного методу встановлено, які власне показники включає фінансова, соціальна, взаємовідносин із зацікавленими сторонами та кадрова складові, що входять до інтегрального показника рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Виведено формульну залежність інтегрального показника рівня КСВ підприємства від його складових. Розрахунок інтегрального показника рівня КСВ дає змогу узгоджувати із партнерами заходи щодо розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємства у стратегіях інтеграційного зростання. Доведено, що підвищення рівня КСВ підприємства буде відбуватися завдяки будь-якому підвищенню окремих складових елементів КСВ. Розроблено науково-методичний підхід щодо оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємств в системі його стратегічного розвитку та описано основні етапи даної оцінки. Запропоновано методичні підходи до обчислення коефіцієнтів вагомості груп показників з метою визначення об’єктивного інтегрального показника рівня корпоративної соціальної відповідальності машинобудівного підприємства. Здійснено розподіл базових принципів та стратегічних цілей КСВ, які інтегруються в загальну бізнес-стратегію підприємства в умовах розвитку інтеграційних процесів. Відповідно до переліку цілей та принципів КСВ, метою стратегії соціальної відповідальності є вирішення низки соціально значущих проблем шляхом створення передумов для гідного рівня соціального забезпечення та стимулювання соціальної згуртованості. Тому формування та реалізація ефективної стратегії КСВ підприємства передбачає розмежування зовнішньої і внутрішньої сфери програм реалізації соціальної відповідальності. У процесі формування корпоративної стратегії запропоновано заходи, що дають змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Враховано основні напрями, за якими необхідно вдосконалювати взаємозв’язок стратегічного управління та корпоративної соціальної відповідальності, а також визначати проблемні аспекти в управлінні стратегією КСВ на підприємстві. При формуванні стратегії корпоративної соціальної відповідальності важливою складовою є її реалізація. Під час реалізації стратегії КСВ підприємство отримує оперативну інформацію про поточний стан КСВ, доцільність впровадження окремих заходів, труднощі, що виникають. Особливе значення має оцінка ефективності заходів спрямованих на реалізацію стратегії корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві та визначення конкурентних переваг розвитку підприємства в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Доведено, що ефективна реалізація стратегії КСВ підприємства неможлива без взаємовідносин зі стейкхолдерами та їх сферами впливу, до яких відносять:: державу, персонал підприємства, бізнес-партнери, довкілля, місцева громада, враховуючи при цьому зовнішні форми прояву КСВ та інтегруючи внутрішні складові соціально відповідальної політики підприємства. Визначено, що розробка стратегії соціально відповідальних заходів та її інтеграція в стратегію розвитку підприємства є обов’язковою. Важливим є її включення в стратегічну карту розвитку підприємства. Тоді проводити оцінку внутрішньої і зовнішньої КСВ можна буде в рамках кожної стратегічної перспективи за економічною, соціальною та екологічною складовими КСВ, узагальнивши їх в перспективу «Соціальна відповідальність підприємницької діяльності». Доведено, що впровадження концептуальних засад стратегії реалізації КСВ в умовах інтеграційних процесів функціонування, з урахуванням напрямів їх освоєння, дасть можливість підприємству: визначати та оцінювати проблеми у соціально-трудовій сфері; здійснювати прогнозування їх ймовірних наслідків для всіх соціальних партнерів; визначати напрями та конкретні заходи з метою удосконалення сучасного стану соціально відповідального регулювання трудових відносин; розробляти шляхи їхньої реалізації; оцінювати та обирати найбільш ефективні з них; здійснювати постійну реалізацію запланованих перспективних дій, активно використовуючи при цьому систему внутрішнього та зовнішнього контролю; використовувати прогресивні методи управління; застосовувати принципи соціальної відповідальності в межах загальної системи корпоративного управління для більш ефективного регулювання трудових відносин; надавати необхідні для цього ресурси; формувати позитивний імідж, орієнтований на пріоритет забезпечення гідної праці, збереження життя і здоров'я найманих працівників; забезпечити відкритість та доступність інформації в сфері соціальної відповідальності шляхом адекватного обміну інформацією та діалогу з усіма зацікавленими сторонами; забезпечити інформаційну відкритість та прозорість; налагодити активний прямий та зворотний зв'язок з усіма стейкхолдерами. Здійснено розподіл базових принципів та стратегічних цілей КСВ, які інтегруються у загальну бізнес-стратегію підприємства за умов розвитку інтеграційних процесів. Відповідно до переліку цілей та принципів КСВ, метою стратегії соціальної відповідальності є вирішення цілої низки соціально значущих проблем шляхом створення передумов для гідного рівня соціального забезпечення та стимулювання соціальної згуртованості. Через те, формування та реалізація ефективної стратегії КСВ підприємства передбачає розмежування зовнішньої та внутрішньої сфер програм реалізації соціальної відповідальності. Визначено напрями формування соціально відповідальної стратегії та інструментів її реалізації залежно від галузевої та регіональної специфіки діяльності підприємства, що дозволило визначити основні соціально відповідальні програми, які можуть бути реалізовані підприємством у своїй діяльності.
The dissertation is devoted to the formation of the strategy of corporate social responsibility of enterprises in the conditions of integration processes development. A generalization of the theoretical foundations for the development of the corporate social responsibility concept was made and its place and role in the management system of the machine-building enterprise was determined. The international experience of conducting social activity of business entities is analyzed and the features of the national model of socially responsible activity of enterprises are outlined. The analysis of influence of modern tendencies of machine-building industry development on the peculiarities of management of socially responsible activity of enterprises and their interrelation with stakeholders is carried out. The influence of organizational and functional load on the mechanism of enterprises’ management of socially responsible activity of machine-building industry is revealed. The program-targeted approaches to improving the management of corporate socially responsible activities of machine-building enterprises have been formed to determine the directions of social sphere development in modern integration conditions of management. In the context of the development of stakeholder theory, the author made the grouping of key stakeholders of the enterprise on the basis of their affiliation with the CSR implementation levels by the following characteristics: the nature of the institutional form, interaction with the enterprise, the degree of influence of social activity of the enterprise on the stakeholder, the degree of influence of stakeholders on social activity of the enterprise, belonging to the enterprise, depending on the functions performed in the implementation of its socially responsible behavior. Detailing the manifestations of external social activity of enterprises at the macro and micro levels will optimize their ranking, which will allow responding promptly to changing requirements for the level of CSR development in integration processes by making appropriate management decisions. The characteristics of the interests of the main stakeholder groups in the context of sustainable development are identified. A scientific and methodological approach to carry out internal monitoring of the achieved CSR level is proposed, which consists of five stages: formulating goals and defining a list of target strategic indicators; evaluation and analysis of local indicators by performance blocks; calculation of group and integrated CSR indicators; data analysis and development of recommendations for increasing the level of performance components; data visualization and documentation. The criteria of corporate social activity of the enterprise are systematized, which include ethical, legal, integration, economic and philanthropic taking into account the interests of external and internal stakeholders of the enterprise. Structural-logical model of strategy of risk management in the non-compliance with corporate social responsibility of machine-building enterprises in the conditions of activation of integration processes is developed, which made it possible to reveal more precisely the directions and measures of increasing CSR level based on monitoring and neutralizing the risks of non-compliance with CSR to minimize their negative impact. The directions and measures for increasing the level of CSR on the basis of monitoring and neutralization of risks of noncompliance with CSR to minimize their negative impact are determined. Using the expert survey and statistical information of the studied enterprises, the individual indicators of financial, social, stakeholder relations, social-labor and environmental components of corporate social responsibility of enterprises were defined and their integral indicators were determined. It is proved that for the enterprises of the machine-building industry it is important to comply with the limits of the defined indicators in order to constantly dynamically increase the integrated level of corporate social responsibility of the machine-building enterprises. Based on the expert method, it is established what indicators, in particular, include financial, social, stakeholder relations and social and labor components that are included in the integral indicator of the level of corporate social responsibility of the enterprise. The formula dependence of the integral indicator of the enterprise CSR level on the constituent indicators, which it includes, is derived. The integral CSR level indicator allows coordinating with partners the measures for the development of corporate social responsibility of the enterprise in the strategies of integration growth. It is proved that the increase of the CSR level of the enterprise will be due to any increase of individual components of the CSR. A scientific and methodological approach to assessing the level of corporate social responsibility of enterprises in the system of its strategic development is developed and describes the main stages of this assessment. The scientific and methodological approaches to calculating the weighting coefficients of groups of indicators are proposed in order to determine the objective integral indicator of the level of corporate social responsibility of the machine-building enterprise. The distribution of the main principles of CSR and strategic objectives of CSR, which are integrated into the overall business strategy of the enterprise in the conditions of the development of integration processes, is carried out. According to the list of goals and principles of CSR, the goal of the social responsibility strategy is solving a number of socially significant problems by creating prerequisites for a decent level of social security and promoting social cohesion. Therefore, the formation and implementation of an effective CSR strategy for the company involves the differentiation of external and internal spheres of implementation of social responsibility programs. In the process of forming a corporate strategy, measures have been proposed that allow increasing the competitiveness of domestic enterprises. The main directions for improving the relationship of strategic management and corporate social responsibility, as well as the problematic aspects in managing the CSR strategy at the enterprise are taken into account. In developing the strategy of corporate social responsibility an important component is its realization. When implementing the CSR strategy, the enterprise receives operational information about the current status of CSR, the possibility of introducing certain measures and the difficulties that arise. Of particular importance is the assessment of the effectiveness of measures aimed at implementing the strategy of corporate social responsibility at the enterprise and determining the competitive advantages of enterprise development in conditions of deepening the integration processes. It is proved that effective implementation of CSR strategy of an enterprise is impossible without relationships with stakeholders and their spheres of influence, which include: the state, enterprise staff, business partners, the environment, local communities, taking into account the external forms of CSR manifestation and integrating the internal components of socially responsible enterprise policy. It is determined that the development of a strategy of socially responsible activities and its integration into the strategy of enterprise development is obligatory. It is important to include it in the strategic map of enterprise development. Then it will be possible to evaluate the internal and external spheres of CSR within each strategic perspective on the economic, social and environmental components of CSR, summarizing them in the perspective of "Social responsibility of entrepreneurial activity". It is proved that implementation of conceptual bases of the implementation of CSR strategy in the conditions of integration processes of functioning, taking into account the directions of their development will enable the enterprise: to identify and evaluate problems in the social and labor sphere, to carry out their probable consequences for all social partners; identify directions and specific measures to improve the current state of socially responsible regulation of labor relations, develop ways to implement them, evaluate and select the most effective of them; to carry out continuous implementation of the planned perspective actions, while actively using the system of internal and external control; use progressive management methods, apply the principles of social responsibility within the overall corporate governance system for more effective regulation of labor relations, and provide the necessary resources; to develop a positive image focused on the priority of ensuring decent work, saving the life and health of employees; ensure openness and accessibility of information in the area of social responsibility through adequate information sharing and dialogue with all stakeholders; to ensure information openness and transparency, to establish active direct and feedback with all stakeholders. The basic principles of CSR and strategic goals of CSR are distributed, which are integrated into the overall business strategy of the enterprise under the conditions of development of integration processes. According to the list of CSR goals and principles, the goal of a social responsibility strategy is to address a range of socially significant issues by creating the preconditions for a decent level of social security and promoting social cohesion. Therefore, the formation and implementation of an effective CSR strategy of an enterprise involves the delimitation of the external and internal sphere of social responsibility programs realization. The directions of formation of a socially responsible strategy and its implementation tools are determined depending on the sectoral and regional specifics of the enterprise activity, which allowed identifying the main socially responsible programs that can be implemented by the enterprise in its activities.

Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Захист дисертації відбувся „27” грудня 2012 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2, зал засідань. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
У дисертації обґрунтовано комплексне вирішення проблеми вдосконалення управління стратегічним потенціалом машинобудівних підприємств та розроблено практичні рекомендації щодо його здійснення. Досліджено та систематизовано теоретичні аспекти особливостей управління стратегічним потенціалом підприємства. Розкрито сутність стратегічного потенціалу підприємства, наведено його структурні складові, видові прояви та узагальнено наявні підходи до управління ним. Проаналізовано тенденції розвитку машинобудівного комплексу України, на основі чого визначено пріоритетні напрями підвищення його конкурентоспроможності. Проведено оцінку фінансової стійкості підприємств автомобілебудівної галузі як однієї з найбільш перспективних у структурі машинобудування. Здійснено аналіз методів управління стратегічним потенціалом, що використовуються на вітчизняних підприємствах машинобудівного комплексу. Розроблено структурно-логічну модель та алгоритм управління стратегічним потенціалом машинобудівних підприємств. Запропоновано методику оцінювання стратегічного потенціалу підприємства на основі розрахунку інтегральних показників рівня та ефективності його використання. Отриманий із застосуванням методики результат дозволяє обрати конкретну стратегію розвитку господарюючого суб’єкта, для чого розроблено матрицю стратегій розвитку підприємства. Основні положення роботи впроваджені в практику діяльності вітчизняних підприємств машинобудівного комплексу.
В диссертации обосновано комплексное решение проблемы совершенствования управления стратегическим потенциалом машиностроительных предприятий и разработаны практические рекомендации по его осуществлению. В первом разделе „Теоретические аспекты особенностей управления стратегическим потенциалом предприятия” проведено исследование становления термина „потенциал предприятия”, выделено три эволюционные подходы к научному пониманию этой категории: ресурсный, результативный, целевой. Охарактеризована сущность стратегического потенциала предприятия, представлена его структура как определенная взаимосвязанная совокупность локальных потенциалов каждого вида ресурсов; приведена классификация видовых проявлений стратегического потенциала, которая учитывает особенности деятельности машиностроительных предприятий; систематизированы имеющиеся подходы к оценке и управлению стратегическим потенциалом предприятия. Во втором разделе „Аналитическая оценка предпосылок развития стратегического потенциала машиностроительных предприятий Украины” на основе анализа динамики развития отечественной машиностроительной отрасли определены приоритетные направления повышения ее конкурентоспособности, которые укрепят позиции машиностроительных предприятий не только на внутренних, но и на внешних рынках. Используя общеизвестные модели диагностики банкротства: Альтмана, Таффлера, модели R, проведена комплексная оценка финансовой устойчивости предприятий автомобилестроительной отрасли как одной из наиболее перспективных в структуре машиностроения. Осуществлен анализ применяемых методов управления стратегическим потенциалом на отечественных предприятиях машиностроительного комплекса, в результате которого выявлено, что на автомобилестроительных предприятиях Украины существует неэффективная система управления, которая не позволяет в полной мере осуществлять стратегическое управление предприятием. В третьем разделе „Совершенствование методического обеспечения управления стратегическим потенциалом машиностроительных предприятий” разработана структурно-логическая модель и алгоритм управления стратегическим потенциалом машиностроительных предприятий, позволяющие учитывать влияние различных факторов внутренней и внешней среды на функционирование предприятия. Выделены ключевые принципы управления стратегическим потенциалом предприятия. Практическое использование предложенной модели управления стратегическим потенциалом предприятия представлено в виде стратегической карты, в которой отражены причинно-следственные связи между целями и элементами стратегического потенциала машиностроительного предприятия. Предложена методика оценки стратегического потенциала предприятия, основанная на расчете интегральных показателей, позволяющая, с одной стороны, оценить уровень стратегического потенциала, который есть у предприятия, а с другой – эффективность и равномерность его использования. На основании вычисленных интегральных значений уровня стратегического потенциала и эффективности его использования разработана матрица стратегий развития предприятия, с помощью которой руководители фирм могут определиться с дальнейшими стратегическими направлениями деятельности машиностроительных компаний. Основные положения работы внедрены в практику деятельности отечественных предприятий машиностроительного комплекса.
The complex problem’s decision of management improvement of machine-building enterprises strategic potential was grounded in thesis. Practical recommendations in relation to his realization were developed. The theoretical aspects of features of management of enterprise strategic potential were investigated and systematized. Essence of enterprise strategic potential was exposed; its structural constituents and specific displays were resulted, and present approaches to the management strategic potential were generalized. The develop trends of Ukrainian machine-building complex were analyzed. The estimation of financial firmness of automotive industry enterprises was conducted. The analysis of methods of management of domestic machine-building enterprises complex strategic potential was executed. Structurally logical model and algorithm of management machine-building enterprises strategic potential were developed. The method of evaluation of enterprise’s strategic potential was offered. The matrix of enterprise development strategies was developed. The main provisions were implemented in practice of domestic machine-building enterprises.

Роботу виконано на кафедрі менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Захист дисертації відбувся в січня 2012 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (46000, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 2, зал засідань). Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (46000, м. Тернопіль, вул. Руська, 56).
Узагальнено теоретичні положення щодо управління корпоративною власністю підприємств машинобудування та вироблено на цій основі обґрунтовані пропозиції з формування ефективної її структури. З’ясовано соціально-економічний зміст корпоративної власності для уточнення її прояву у вигляді виробничих корпоративних структур, охарактеризовано специфіку процесів трансформації структури корпоративної власності в Україні й встановлено її основні тенденції. Розроблено структурну модель управління корпорацією для узгодження інтересів. Запропоновано підхід до ідентифікації впливу моделей управління прибутком корпорацій на структуру їх власності. Сформовано напрями вдосконалення структури власності підприємств із корпоративною формою власності. Запропоновано модель формування оптимальної структури корпоративної власності для забезпечення дохідності прав власників.
Диссертационная работа посвящена разработке теоретических и практических аспектов становления и развития корпоративной собственности машиностроительных предприятий производственного сектора экономики, а также, рассмотрению вопросов управления и формирования структуры корпоративной собственности производственных предприятий в контексте ее трансформации, управлению корпоративной собственностью машиностроительных предприятий в условиях трансформационной экономики. В первом разделе диссертации обобщено теоретические положения относительно управления структурой корпоративной собственности, в частности производственных предприятий, и выработаны на этой основе обоснованные предложения относительно формирования эффективной структуры корпоративной собственности отечественных предприятий в процессе управления ими. Во втором разделе проведен анализ процессов трансформации структуры корпоративной собственности в Украине, охарактеризована динамика и основные тенденции, определены особенности формирования структуры корпоративной собственности в Украине и её влияние на корпоративное управление; идентифицировано влияние моделей управления прибылью корпораций на структуру их собственности. В третьем разделе разработана структурная модель управления корпорацией для согласования интересов собственников с интересами развития корпорации, предложены пути совершенствования структуры собственности корпоративных предприятий в процессе управления. Исследовано социально-экономическое содержание корпоративной собственности, для уточнения её проявления в виде производственных корпоративных структур. Охарактеризована специфика процессов трансформации структуры корпоративной собственности в Украине и обнаружены её основные тенденции. Разработана структурная модель управления корпорацией для согласования интересов. Предложен подход к идентификации влияния моделей управления прибылью корпораций на структуру их собственности. Сформированы направления усовершенствования структуры собственности предприятий с корпоративной собственностью в процессе управления. Предложена модель формирования оптимальной структуры корпоративной собственности для обеспечения доходности прав собственников. Предложены подход и порядок составления функциональной карты производственной корпорации, которая является матричной комбинацией функциональных характеристик подсистем корпораций как по структурным единицам корпорации, так и по управленческим функциональным подсистемам и позволяет идентифицировать модель управления прибылью предприятия и дивидендную политику, а также сформировать направления совершенствования структуры собственности корпоративных предприятий в процессе управления
Theoretical approaches concerning corporate ownership management are generalized and recommendations concerning formation of an effective corporate ownership are substantiated and offered. Social-economic essence of corporate ownership for clarification of its manifestation in the form of industrial corporate structure is described. The features of the corporate ownership structure transformation in Ukraine are described and its main trends are defined. The structural model of the corporation management for coordination of owner’s interests is developed. The approach concerning identification the impact of revenue management to the structure of corporate ownership is offered. Main directions to improvement the corporate ownership structure in management process are formed in the thesis. A model of corporate ownership optimal structure to ensure the owners return is proposed.

ZusammenfassungHandel und Innovation lösen einen starken Strukturwandel aus. Sie sind Chance und Gefahr zugleich. Innovative Unternehmen erschliessen in China und anderswo neue Märkte, expandieren und schaffen mehr Beschäftigung. Andere müssen der Importkonkurrenz weichen. Die Konsumenten profitieren von günstigen Preisen und einer grösseren Auswahl. Handel und Innovation ermöglichen grosse Wohlstandsgewinne, aber nur, wenn Arbeit und Kapital erfolgreich von schrumpfenden zu expandierenden Unternehmen wandern. Wie ist inklusives Wachstum möglich, an dem möglichst alle teilhaben können? Den Strukturwandel aufzuhalten würde den Fortschritt blockieren. Die Politik braucht ein Programm, das die besonders betroffenen Arbeitenden absichert und darin aktiv unterstützt, mit neuen Qualifikationen anderswo eine neue Beschäftigung mit besseren Perspektiven zu finden.Autor, David H., David Dorn und Gordon H. Hanson (2015), Untangling Trade and Technology: Evidence from Local Labor Markets, Economic Journal 125, 621–646.