Добірка наукової літератури з теми "623.412.6(043.3)"

ABSTRACT BACKGROUND: Diabetic foot ulcers (DFU) are a critical complication of diabetes mellitus (DM) affecting life quality and significantly impacting healthcare resources. OBJECTIVE: Determine the direct medical costs associated with treating DFU in King Fahad Hospital of the University and identify factors that could assist in developing resource management guidelines in Saudi Arabia. DESIGN: Retrospective study. SETTING: SETTING: King Fahad Hospital of the University, Al-Khobar, Saudi Arabia. PATIENTS AND METHODS: The study included diabetic patients admitted with foot ulcerations between 2007 and 2017 inclusive. We determined management costs including drug usage, wound dressings, surgical procedures, admissions, and basic investigation. MAIN OUTCOME MEASURES: Factors affecting the direct perspective medical costs of managing DFU. SAMPLE SIZE: 99 patients. RESULTS: The overall cost of managing 99 patients with DFU was 6 618 043.3 SAR ($1 764 632.68 USD), which further translates to approximately 6684.9 SAR per patient/year ($1782.6 USD). The highest cost incurred was for admission expenditure (45.6%), followed by debridement (14.5%) and intensive care unit (ICU) admission (10.4%). CONCLUSION: The overall healthcare expenditure in treating DFU is high, with hospital admissions and surgical procedures adding a significant increase to the total cost. Focused patient education on overall glycemic control and prevention of DFU may decrease complications and hence, the overall cost. LIMITATIONS: Identified only the direct medical costs of DFU as the indirect costs were subjective and more difficult to quantify. CONFLICT OF INTEREST: None.

Na osnovu podataka o hidrološkim i parametrima kvaliteta sa 28 mernih profila u slivuVelike, Južne i Zapadne Morave od 2000. do 2009. godine, u radu je analizirano prostorno ivremensko rasprostranjivanje zagađujućih materija duž analiziranih vodotoka, kao i uticajpoznatih izvora zagađenja na kvalitet vode u vodotocima. U cilju ocene mogućnostipredviđanja vrednosti nekih od parametara kvaliteta u analiziranim vodotocima, statističkomanalizom obuhvaćeni su podaci sa 5 mernih profila, za koje su postavljeni modeli regresioneanalize za predikciju sadržaja rastvorenog kiseonika, koncentracije suspendovanih materija,koncentracije orto-fosfata, vrednosti HPK i vrednosti BPK5, a na osnovu vrednosti proticaja ivremenske komponente – meseca u godini u kome je vršeno merenje.
On the basis of data on hydrological and water quality parameters from 28 measure points inthe river basins of Velika Morava, Južna Morava and Zapadna Morava, during ten yearsperiod from 2000. to 2009., this work analyzes spatial and temporal dispersal of pollutantsalong the observed watercourses, as well as the effect of known sources of pollution to thewater quality. In order to estimate the possibility for predicting of some water qualityparameters (concentration of dissolved oxygen, concentration of suspended matters,concentration of o-phosphates, COD and BOD5) values, based on value of flow and timecomponent (month of the year in which the measurement was performed), for 7 measurepoints there are defined statistical regression models.

PGP mikroorganizmi (Plant Growth Promoting) su predmet mnogobrojnih istraživanja, čiji je glavni cilj pronalaženje adekvatnog načina njihove primene u poljoprivredi, hortikulturi, šumarstvu i zaštititi životne sredine. Cilj ovih istraživanja bio je izolacija i karakterizacija mikroorganizama sa PGP svojstvima iz rizosfere engleskog ljulja, ispitivanje sposobnosti njihovog preživljavanja nakon unošenja u zemljište, kao i praćenje uticaja njihove primene na parametre prinosa i mikrobiološku aktivnost u rizosferi biljke. Karakterizacija izolata roda Pseudomonas, Bacillus i Streptomyces obuhvatila je određivanje fizioloških, biohemijskih i PGP osobina. Uticaj introdukcije odabranih izolata i gljive Trichoderma asperellum na brojnost i mikrobiološku aktivnost u rizosferi engleskog ljulja, određivan je standardnim metodama na selektivnim hranljivim podlogama, a dehidrogenazna aktivnost spektrofotometrijskom metodom. U laboratorijskim uslovima ispitivan je efekat primene izolata na klijavost, dužinu korenka i stabaoca klice semena engleskog ljulja. U toku godine, uzimana su tri otkosa i pri tome su određivani dužina nadzemnog dela i korena biljke (cm) i prinos zelene i suve materije nadzemnog dela biljke po otkosu (t/ha). Na osnovu morfoloških, fiziološko-biohemijskih, kao i PGP osobina koje su izolati pokazali, te na osnovu rezultata mnogobrojnih dosadašnjih istraživanja, može se zaključiti da izolati P1 i P9 pripadaju vrsti Pseudomonas putida, izolat P12 Pseudomonas fluorescens, izolati B1, B3 i B6 vrsti Bacillus subtilis, a izolati A1, A2, A3 rodu Streptomyces. Brojnost pojedinih sistematskih i fizioloških grupa mikroorganizama kao i enzimatska aktivnost u rizosferi engleskog ljulja, zavisila je od primenjenih inokulanata. Primena izolata Pseudomonas sp. P12 pozitivno je uticala na povećanje ukupnog broja mikroorganizama, brojnost gljiva, aminoheterotrofa i aktinomiceta. Izolat Bacillus sp. B1 uticao je na povećanje ukupnog broja mikroorganizama, brojnosti gljiva i azotobaktera. Primena izolata Streptomyces sp. A3 dovela je do povećanja broja aktinomiceta i oligonitrofila, dok je primena Trichoderma asperellum uticala pozitivno na povećanje broja aminoheterotrofa i azotobaktera. Primena izolata Pseudomonas sp. P12 i Streptomyces sp. A3 imala je najveći efekat na dehidrogenaznu aktivnost. Inokulacija je imala pozitivan uticaj na klijavost, svežu i suvu masu biljke, visinu i dužinu korena biljaka. Primena gljive Trichoderma asperellum i izolata Streptomyces sp. A3 delovala je pozitivno na klijavost, dužinu korenka i stabaoca klice. U proseku, najbolji efekat na prinos sveže i suve materije, kao i na visinu nadzemnog dela i dužinu korena biljke, imala je primena izolata Pseudomonas sp.P12 i Bacillus sp. B1.U proizvodnji krmnih trava mikroorganizmi još nisu našli značajniju praktičnu primenu iako je veći i kvalitetniji prinos jedan od ciljeva stočarske proizvodnje. Rezultati ovih istraživanja su pokazali da se primenom mikroorganizama mogu postići pozitivni efekti i u proizvodnji engleskog ljulja. Zbog toga je veoma značajno da se vrše dalja ispitivanja uzajamnog odnosa primenjenih mikroorganizama i engleskog ljulja u poljskim uslovima, kako bi se optimizirao način i vreme primene inokulanata
PGP microorganisms (Plant Growth Promoting) have been the subject of many research projects, whose main goal is to find appropriate methods of their use in agriculture, horticulture, forestry and environmental protection. The aim of this study is the isolation and characterization of microorganisms with PGP characteristics from the rhizosphere of perennial ryegrass, testing their ability to survive after entering the soil, and monitoring the impact of their application on yield parameters and microbial activity in the rhizosphere of plants. Characterization of Pseudomonas, Bacillus and Streptomyces included determination of the physiological, biochemical and PGP characteristics. Impact of the introduction of selected isolates and fungi Trichoderma asperellum on quantity and microbial activity in the rhizosphere of ryegrass was determined by using the standard method of selective media; dehydrogenase activity by the spectrophotometric method. The effects of the implementation of isolates on germination, seedling length sprouts seeds of perennial ryegrass were studied under laboratory conditions. During the year, three cuttings were taken. At each of the three cuttings, length of stem and roots of plants (cm) and yields of fresh and dry matter of the plant (t / ha) were measured.Based on morphological, physiological and biochemical characteristics and PGP characteristics observed in the isolates, and based on the results of many previous studies, it can be concluded that (1) P1 and P9 isolates belong to the species Pseudomonas putida, (2)Pseudomonas fluorescens P12 isolate, isolates of B1, B3, B6, belong to the species Bacillus subtilis, and (3) A1, A2 and A3 isolates belong to the ordo Streptomyces. The quantity of systematic and physiological groups of microorganisms and enzymatic activity in the rhizosphere of ryegrass depended on the applied inoculants. Application of Pseudomonas sp. P12 had positive effects on increasing the total number of microorganisms, fungi, aminoheterotrophs and actinomycetes. Isolate Bacillus sp. B1 affected the increase of the total number of micro-organisms in the fungi and Azotobacter. Application of Streptomyces sp. isolates A3 led to an increase in the number of actinomycetes and oligonitrophyls, while the application of Trichoderma asperellum had positive impact on increasing the number aminoheterotrophs and Azotobacter. Application of Pseudomonas sp. P12 and Streptomyces sp. A3 had the greatest effect on dehydrogenase activity. Inoculation had a positive effect on germination, fresh and dry weight of plant, height and rootlength of plants. Introduction of fungus Trichoderma asperellum and Streptomyces sp. A3 isolate acted positively on germination, length of seedling of germs. On average, the best effects on the yield of fresh and dry matter, the height of the stem of the plant and the length of the root were attained by the application of Pseudomonas sp.P12 and Bacillus sp. B1 isolates. Microorganisms have not yet found significant practical use in the production of forage grasses, even though more qualitative yield has been sought in livestock production. The results of this study demonstrate that positive results in the production of perennial ryegrass can be achieved by the use of microorganisms. Therefore, it is very important to carry out further studies of the relationship between applied microorganisms and ryegrass under field conditions in order to optimize the method and time of application of inoculants.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.03 – системы и процессы управления. – Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Харьков – 2016. Диссертация посвящена разработке аналоговых и цифровых инвариантных систем наведения и стабилизации основного вооружения танков на основе создания математических моделей возмущенного движения танковой пушки относительно оси цапф и танковой башни с пушкой относительно оси поворота, а также имитационных моделей внешних возмущений, действующих на основное вооружение в каналах вертикального и горизонтального наведения. Показано, что повышение степени инвариантности замкнутой системы стабилизации к действию внешних возмущений, за счет объединения в стабилизаторе двух основных принципов управления – принципа управления по отклонению и принципа управления по возмущению, приводит к снижению запаса устойчивости замкнутой системы. Для сохранения требуемого запаса устойчивости предложено введение в систему дополнительного контура обратной связи по угловому ускорению объекта стабилизации. С использованием метода гармонической линеаризации нелинейностей решена задача отыскания амплитуд и частот автоколебаний рамок гироскопической платформы, используемой в качестве гироскопического датчика углов отклонения оси канала ствола танковой пушки от линии прицеливания, а также автоколебаний давления рабочей жидкости в гидросистеме стабилизатора канала вертикального наведения. Показано, что причиной возмущения автоколебаний в первом случае является нелинейная характеристика системы разгрузки гироплатформы и "сухое" трение в осях кардановых подвесов, а во втором случае – нелинейные характеристики предохранителей гидроклапанов. Сделан вывод о том, что такие автоколебания являются высокочастотной помехой, приводящей к снижению помехозащищенности замкнутой системы наведения и стабилизации. Рассмотрены особенности цифровой инвариантной системы стабилизации наведения и стабилизации танковой пушки, в частности, необходимость использование цифровых низкочастотных фильтров Баттеруорта и Ланцоша для фильтрации высокочастотных помех выходных сигналов датчиков. Доказано, что при построении цифрового стабилизатора танковой пушки целесообразно последовательно-параллельное использование цифровых фильтров Баттеруорта и Ланцоша. Разработана структура и осуществлен выбор варьируемых констант алгоритмов стабилизации, обеспечивающих инвариантность замкнутой системы наведения и стабилизации без существенного снижения её запаса устойчивости. Моделирование процессов наведения и стабилизации в замкнутой системе с последующим анализом этих процессов позволяет сделать вывод о значительном повышении точности отработки внешнего возмущения (в 1.8 – 1.9 раз) по сравнению со штатной.
The thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.13.03 – Systems and management processes. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkov – 2016. The thesis is dedicated to development analog and digital invariant guidance systems and stabilize the main armament of tanks through the creation of mathematical models perturbed motion tank gun relative to the axis of the pins and the tank tur ret gun relative to the axis of rotation, as well as simulation models of external disturbances acting on the main armament channels vertical and horizontal guidance. It is shown that increasing the degree of invariance closed stabilization system to external perturbations lead to lower stability margin closed system. To maintain the desired stability margin suggested the introduction of the system of additional feedback path for the angular acceleration of the object of stabilization. The features invariant digital stabilization system tank gun, including the need to use a digital low-pass filter Batteruorta and Lanczos filtering high frequency noise output signals of sensors. It is proved that the construction of a digital stabilizer tank cannon appropriate series-parallel use of digital filters Batteruorta and Lanczos. The structure created and the choice of variable constants stabilization algorithms was made that provide an invariance closed system of guidance and stabilization without significantly reducing its stability margin. Modeling of guidance and stabilization in a closed system with subsequent analysis of these processes suggests a significant increase in accuracy working off of external perturbation (at 1.8 – 1.9 times) compared with the standard.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.03 – системи і процеси керування. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, – 2016. Дисертація присвячена розробці аналогових і цифрових інваріантних систем наведення і стабілізації основного озброєння танків на основі створення математичних моделей збуреного руху танкової гармати відносно вісі цапф і танкової башти з гарматою відносно вісі повороту, а також імітаційних моделей зовнішніх збурень, що діють на основне озброєння в каналах вертикального і горизонтального наведення. Показано, що підвищення ступеня інваріантності замкненої системи стабілізації до дії зовнішніх збурень приводить до зниження запасу стійкості замкненої системи. Для збереження потрібного запасу стійкості запропоновано введення до системи додаткового контуру зворотнього зв'язку за кутовим прискоренням об'єкту стабілізації. Розглянуті особливості цифрової інваріантної системи стабілізації танкової гармати, зокрема необхідність використання цифрових низькочастотних фільтрів Баттеруорта і Ланцоша для фільтрації високочастотних завад вихідних сигналів датчиків. Доведено, що при побудові цифрового стабілізатора танкової гармати доцільне послідовно-паралельне використання цифрових фільтрів Баттеруорта і Ланцоша. Розроблена структура і здійснений вибір варійованих констант алгоритмів стабілізації, які забезпечують інваріантність замкненої системи наведення і стабілізації без суттєвого зниження її запасу стійкості. Моделювання процесів наведення і стабілізації в замкненій системі з подальшим аналізом цих процесів дозволяє зробити висновок про значне підвищення точності відробки зовнішнього збурення (в 1.8 – 1.9 рази) у порівнянні зі штатною.
The thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.13.03 – Systems and management processes. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkov – 2016. The thesis is dedicated to development analog and digital invariant guidance systems and stabilize the main armament of tanks through the creation of mathematical models perturbed motion tank gun relative to the axis of the pins and the tank tur ret gun relative to the axis of rotation, as well as simulation models of external disturbances acting on the main armament channels vertical and horizontal guidance. It is shown that increasing the degree of invariance closed stabilization system to external perturbations lead to lower stability margin closed system. To maintain the desired stability margin suggested the introduction of the system of additional feedback path for the angular acceleration of the object of stabilization. The features invariant digital stabilization system tank gun, including the need to use a digital low-pass filter Batteruorta and Lanczos filtering high frequency noise output signals of sensors. It is proved that the construction of a digital stabilizer tank cannon appropriate series-parallel use of digital filters Batteruorta and Lanczos. The structure created and the choice of variable constants stabilization algorithms was made that provide an invariance closed system of guidance and stabilization without significantly reducing its stability margin. Modeling of guidance and stabilization in a closed system with subsequent analysis of these processes suggests a significant increase in accuracy working off of external perturbation (at 1.8 – 1.9 times) compared with the standard.

ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні аспекти формування системи управління ризиками промислових підприємств 1.1. Теоретична сутність управління ризиками промислового підприємства 1.2. Класифікація видів ризику діяльності промислових підприємств 1.3 Методичні підходи щодо управління ризиками на промислових підприємствах Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. Аналізування методичного інструментарію щодо оцінювання ефективності управління ризиками промислових підприємств 2.1. Цілеорієнтована оптимізація ризиків промислового підприємства 2.2. Аналіз розподілу ризиків промислового підприємства при встановлених обмеженнях 2.3. Оцінювання ризиків промислових підприємств в різних умовах функціонування Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. Організаційно-економічний механізм системи управління ризиками в умовах розвитку промислових підприємств 3.1. Модель організаційного забезпечення управління ризиками промислового підприємства 3.2. Стратегічне управління розвитком промислового підприємства при виведенні нового товару на ринок в умовах ризику та невизначеності 3.3. Прийняття рішень з управління ризиками промислового підприємства на основі їх комплексної оцінки Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Дисертація присвячена розробці концептуальних положень і системи економіко-математичних моделей оцінювання рівня продовольчої безпеки (ПБ) регіонів України. Спираючись на результати аналізу наукових робіт з проблем моделювання ПБ і з метою врахування специфіки її оцінювання на регіональному рівні, запропоновано провести комплексне оцінювання рівня ПБ регіонів за такими напрямами: аналіз регіональних особливостей споживання базових продуктів харчування населенням України, оцінювання рівня ПБ регіонів і визначення факторів, що впливають на цей рівень. Проведено дослідження міжрегіональної диференціації за обсягами споживання базових продуктів харчування на основі теорії конвергенції. Із використанням розробленої динамічної моделі кластерного аналізу, що грунтується на поєднанні методу кластеризації k-середніх та елементів теорії нечітких множин, здійснено виявлення та аналіз динаміки регіональних особливостей споживання продуктів харчування населенням України. Побудовано узагальнений показник рівня ПБ регіону із застосуванням процедури індивідуального рейтингування. Для визначення факторів, що впливають на рівень ПБ в регіоні, побудовано регресійні моделі із панельною структурою даних. З метою оцінювання ризику зниження рівня ПБ в регіонах України використано регресійні моделі бінарного вибору. Запропоновано методичні рекомендації щодо практичного використання розробленої системи моделей під час прийняття рішень у сфері формування ПБ в регіонах України.

Пришупа Ю. Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» – на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти – Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.
Pryshupa Y. Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – National aviation university. – Kyiv, 2016. The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers’ self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.

Дисертація
У роботі визначено сутність та зміст поняття «цінності політичного простору», запропоновано авторську інтерпретацію, згідно з якою встановлено відмінність понять «політичні цінності» та «цінності політичного простору». запропоновано класифікацію цінностей об’єднаної Європи, критерії якої опрацьовано, спираючись на дані «European Values Survey», «European Social Survey», «Eurobarometer», а також на дані контент-аналізу «Договору, що запроваджує Конституцію для Європи», Лісабонського договору і методу якісного аналізу документів – Копенгагенських критеріїв. На основі даних соціологічних опитувань, проведених в Україні, розроблено політичний ціннісний портрет українців

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання щодо обґрунтування та розробки теоретичних положень, науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності. У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти управління розвитком промислових підприємств» проведено аналіз діалектики понять щодо розвитку промислового підприємства за різних умов зовнішнього середовища; досліджено методологічні положення управління розвитком промислових підприємств; проаналізовано сутність антисипативного управління розвитком промислового підприємства; визначено місце і роль мотивації до розвитку промислових підприємств. Враховуючи глибину вкладеного змісту у поняття «розвиток» та «управління» виділено їх основні властивості, характеристики, переваги та обмеження у використанні існуючих визначень в наукових роботах. Встановлено основні особливості управління розвитком промислових підприємств за різними станами зовнішнього середовища, що в сукупності з результатами дослідження теоретичної сутності понять «управління» та «розвиток» дало можливість дати власне визначення поняття управління розвитком промислового підприємства під яким слід розуміти процес досягнення встановлених цілей розвитку на основі проведення аналізу, оцінки, контролю та координації ресурсів з максимально ефективного їх накопичення та розподілу в умовах кризи (пошук можливостей для розвитку на перспективу), стабільності (підготовка до реалізації програм розвитку) та сприятливого стану зовнішнього середовища (реалізація програм розвитку). Використання запропонованого поняття дозволило уникнути суперечностей при побудові логіки дослідження, розробці відповідних методів та підходів, дублювання змісту окремих категорій, що були використані в роботі. Проведено методологічний аналіз підходів до управління розвитком промислового підприємства: ситуаційний, функціональний, процесний, синергетичний, адаптивний, ресурсний, інноваційний, системний, рефлексивний, маркетинговий, цільовий, стратегічний, нормативний, комплексний та еволюційний. Визначено їх сутність, напрями дії, переваги та обмеження в використанні. На прикладі практики ведення виробничо-господарської діяльності найкрупніших вітчизняних промислових підприємств, що перебувають в стані кризи, банкрутства або публічного продажу, зроблено висновки про доцільність своєчасного звернення уваги на такі види мотивації до розвитку (в період стабільної роботи підприємства): 1. Пошук нових споживачів, розширення ринків збуту продукції, встановлення співробітництва з партнерами. 2. Пошук та залучення потенційний інвесторів для зміцнення фінансового стану підприємства. 3. Проведення техніко-технологічної модернізації виробництва, оновлення технологічних ліній та парку обладнання. 4. Диверсифікація виробництва, впровадження нових напрямків виробництва продукції, вдосконалення існуючих видів продукції або виготовлення нових. 5. Пошук нових незалежних постачальників сировини та матеріалів на внутрішньому та зовнішньому ринку. Своєчасність при підготовці та ухваленні рішень з впровадження необхідних заходів, продиктованих переліченими мотиваційними чинниками могли забезпечити стійкість розвитку та стабільність виробничої діяльності промислових підприємств, діяльність яких було проаналізовано в якості прикладу. Серед інших висновків про мотивацію до розвитку підприємств промисловості можна виділити необхідність активізації заходів з реалізації мотиваційних факторів саме в період розвитку та сталого виробництва підприємства в умовах стабільного збуту продукції при наявності постійних замовників, безперебійних поставок сировини та матеріалів підприємствами-постачальниками та лояльного відношення кредиторів. У другому розділі «Аналіз тенденцій та проблем управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» проаналізовано можливості розвитку сучасних промислових підприємств в умовах кризи; досліджено статистику циклічності економічних криз у світовій економіці та економіці Україні; визначено перспективи інноваційного розвитку промислових підприємств за кризових умов. Особливістю сучасного етапу розвитку підприємств в Україні є вимушеність функціонування, прийняття рішень та розвитку в глибоких кризових умовах економічного і політичного характеру. Згідно до отриманих даних, щорічні показники зміни в обсягах виробництва даних підприємств свідчать про нестабільні тенденції функціонування національних машинобудівних підприємств. З огляду на досвід та практику подолання кризи зарубіжними й вітчизняними підприємствами, визначено, що в якісній оцінці потенційних проблем криється успішність у боротьбі з кризовими проявами. Доведено, що навіть за важких кризових умов функціонування, підприємства, які знаходять резерви для розвитку, отримують посилення адаптаційних можливостей до мінливих умов з мінімальними витратами; посилення виживаності в нестабільних кризових ситуаціях та конкурентній боротьбі; покращення ефективності функціонування та ін. Дослідження світової економічної практики виявляє, що сучасна економічна система ринкових відносин цілком логічно розвивається, при цьому збалансований стан замінюється на незбалансований тощо, а циклічність є основним проявом розвитку. Акцентовано увагу на оновленні виробництв, інтеграції кращих технологій, поліпшенні кваліфікаційного рівня на підприємстві, модернізаціі та посиленні менеджменту. Визначено, що показники інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств останніх кризових років вказують на зростання актуальності підтримки з боку держави саме у виробничому секторі та орієнтації її у розширення стратегічних структурних напрямів на формування оптимальних факторів конкурентоспроможності продукції. У третьому розділі «Методологічні підходи до управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» розроблено комбінаторний підхід до управління розвитком промислових підприємств в умовах складних криз; удосконалено науково-методичний підхід до оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства в різних умовах господарювання; запропоновано концепцію управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності. При формуванні та обґрунтуванні управлінських рішень щодо розвитку промислового підприємства в умовах складної кризи пропонується розрізняти таки види складних криз: - складна криза, коли усі складові кризи є внутрішніми; - складна криза, коли усі складові кризи є зовнішніми; - складна криза, при який одночасно наявні внутрішні та зовнішні кризи. В залежності від виду складної кризи можуть бути сформовані різні типові рішення для розвитку промислового підприємства та існують різні обмеження на сумісну реалізацію цих рішень. Кожне управлінське рішення щодо розвитку промислового підприємства в умовах кризи складається із заходів, які необхідно виконати, та ресурсів, які потрібні для цих заходів, а також результатів, які характеризують розвиток промислового підприємства внаслідок реалізації заходів. Завданням управління при цьому є комбінування заходів з метою досягнення необхідних результатів при мінімальних витратах ресурсів та часу. Комбінування управлінських рішень щодо розвитку промислового підприємства в умовах складних крих здійснюється із використанням спільних універсальних інструментів та з залученням спеціалізованих інструментів для кожного виду складної кризи. Для подолання внутрішньої кризи необхідно визначати, які заходи можуть бути прийняті для мінімізації негативного впливу ендогенних чинників та максимального використання тих можливостей, які надає криза. Однією з проблем, які виникають при розробці антикризових заходів щодо розвитку промислового підприємства, є необхідність узгодження ресурсів, які переважно однакові для різних заходів з одного напряму. Другою проблемою є необхідність встановити послідовність заходів, їх розподіл у часі та взаємні залежності. Для вирішення цих проблем пропонується використовувати теорію графів, завдяки якій можна здійснити кількісне обґрунтування послідовності виконання антикризових заходів. Для побудови системи антикризових заходів має використовуватись орієнтований граф. Причому це має бути багатовимірній граф, у якого кожен вимір або шар – це напрям антикризових заходів (організаційні, маркетингові, технологічні тощо). Вершина графу є значенням показників, що характеризують подолання кризи та розвиток підприємства. Декотрі вершини можуть мати зв’язки у більш, ніж одному вимірі, якщо на них впливають заходи з різних напрямів. Дуги між вершинами – це антикризові заходи. Граф заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз може бути описано набором вершин, які відповідають зрізам станів промислового підприємства, та набором дуг, для яких задано їх вартість у ресурсах та у витратах часу. Під зрізом стану промислового підприємства мається на увазі значення показника або декількох показників, які встановлено для відповідного напряму антикризових заходів. Наприклад, для напряму «технологічні та технічні заходи» в якості показника може бути прийнято ступінь зносу виробничого обладнання або виробничу потужність промислового підприємства. Кожен зі станів або етапів розвитку промислового підприємства в умовах кризи може бути досягнуто необов’язково лише одним заходом, тобто, орієнтований граф має декілька можливих мінімально зв’язних дерев. Наприклад, результат «підвищення кваліфікації персоналу» за напрямом кадрових заходів може бути досягнуто як навчанням персоналу, так і наймом нових робітників з високою кваліфікацією. Для пошуку мінімального зв’язного дерева на графі заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз пропонується використовувати алгоритм Лю-Чу або алгоритм Диница. Розроблена модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах внутрішніх складних криз дає можливість встановити послідовність реалізації плану розвитку підприємства шляхом знаходження мінімального звіяного дерева на графі. Для випадку зовнішньої кризи слід враховувати наявність зовнішніх чинників або станів зовнішніх суб’єктів, які змінюються під впливом антикризових заходів, що реалізує промислове підприємство. Тобто, на графі існує додатковий вимір, який відображає зовнішні стани. Особливістю зовнішніх станів є їх зміна як відповідь на зміну станів промислового підприємства. Розроблена модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах зовнішніх складних криз дає можливість встановити послідовність реалізації плану розвитку підприємства шляхом знаходження мінімального зв’язного дерева на графі та з врахуванням реакцій зовнішніх суб’єктів на дії промислового підприємства. Окрім випадків внутрішньої або зовнішньої складної кризи також можлива ситуація, коли промислове підприємство зіткнулось одночасно з обома типами складних криз. При цьому існує проблема, що виникає накладення один на одного заходів з одного й того ж напряму для зовнішньої та внутрішньої кризи. Цю проблему вирішує розроблена у роботі модель формування системи заходів для розвитку промислового підприємства в умовах складних зовнішніх та внутрішніх криз, яка дає можливість оптимізувати антикризові заходи та спланувати розвиток підприємства з одночасним вирішенням як внутрішніх, так і зовнішніх криз. Для визначення вразливості підприємства в залежності від зміни стану окремих секторів його оточення та обрання найбільш оптимальної стратегії розвитку з урахуванням масштабності впливу сигналів, удосконалено науково-методичний підхід на базі референтної моделі оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства за різних умов господарювання, в основі якої лежить процесний підхід, що забезпечує отримання, обробку та передачу інформації про реальний стан потенціалу розвитку в умовах стабільності, кризи та розширення виробництва з урахуванням внутрішніх та зовнішніх можливостей підприємства з його максимально повної реалізації та нарощування. Побудова референтної моделі оцінки потенціалу розвитку промислового підприємства є ключовим елементом в методології оперативного та стратегічного менеджменту, результати якої є основоутворюючими при розробці концепції розвитку підприємства. З метою підвищення стійкості розвитку промислового підприємства, ефективності управління змінами та адаптацією до нових умов господарювання у зовнішньому середовищі, вперше на базі комбінаторного та антисипативного підходів, запропоновано концепцію управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності, яка складається з ієрархічно послідовних рівнів створення комплексу методів та підходів реалізації функцій управління за слабкими сигналами: моніторингу, оцінки, аналізу та планування. У четвертому розділі «Синтез методів управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» розроблено науково-методичний підхід до прогнозування кризових явищ при управлінні промисловим підприємством; запропоновано науково-методичний підхід щодо активізації антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів; розроблено науково-методичний підхід до адаптаційної диверсифікації розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності; удосконалено комплексний підхід до оптимізації розвитку промислових підприємств в різних умовах функціонування. Комбінування прогнозування внутрішніх та зовнішніх криз надає промисловому підприємству підстави для подальшої розробки стратегії розвитку в умовах кризи. Запропоновані моделі та методи складають науково-методичній підхід щодо прогнозування кризових явищ при управлінні розвитком промислового підприємства, в основу якого покладено врахування особливостей внутрішніх та зовнішні криз, що можуть загрожувати промисловому підприємству. Використання цього підходу на промисловому підприємстві дає можливість виявити загрозу різних видів кризових явищ та оцінити вплив кризи на прогноз реалізації продукції промислового підприємства. В основі прогнозування усіх приведених показників покладено регресійно-кореляційні моделі з додатковим врахуванням впливу інших прогнозів, які є нерегулярними джерелами кризи. При розробці системи показників-індикаторів для прогнозування внутрішньої кризи спочатку за допомогою кореляційно-регресійного аналізу здійснюється апроксимація досліджуваної залежності. Після чого до отриманої моделі додаються уточнення, які враховують впливи інших чинників, в першу чергу, зміни у життєвому циклі підприємства та продукції. Імітаційна модель для прогнозування показників-індикаторів внутрішньої кризи промислового підприємства запропонована в форматі PowerSim Studio. Модель дає можливість розрахувати середньострокові прогнози показників-індикаторів, подальший аналіз яких за допомогою раніше описаної моделі для аналізу трендів збалансованої системи показників забезпечує встановлення, чи є прогнозована динаміка показників промислового підприємства позитивною або негативною. Завдяки проведеному аналізу слабких сигналів за допомогою розробленого науково-методичного підходу щодо активізації антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів, що базується на використанні моделі оцінювання близькості промислового підприємства до кризового стану, встановлено, при яких значеннях відносин з країнами-споживачами продукції ПАТ «Запорізький механічний завод» ймовірні кризи критичного зниження експорту та існує необхідність активізувати відповідні антисипативні стратегії розвитку. Для адаптаційної диверсифікації розвитку промислового підприємства пропонується використовувати п’ять типів інформаційного-аналітичного забезпечення: для прогнозування зовнішніх криз; оцінювання наявних зовнішніх криз; прогнозування внутрішніх криз; оцінювання наявних внутрішніх криз; розробки заходів з адаптаційної диверсифікації. Запропонована в роботі модель відображає, які залежності існують між змінами у показниках зовнішнього середовища та збалансованій системі показників підприємства, дає можливість оцінити наслідки кризи у зовнішньому середовищі для ефективності промислового підприємства. Оцінювання залежностей пропонується здійснювати за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Завдяки диверсифікації виробництва та маркетингової мережі ПАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» отримав збільшення обсягів реалізації та зниження собівартості. Для отримання максимального прибутку та підтримання поточної діяльності в умовах стабільності, вибору оптимальних антикризових управлінських рішень в умовах обмеженого бюджету в період кризи та ефективного перерозподілу інвестицій для розширення виробництва в процесі розвитку, запропоновано комплексний підхід до оптимізації розвитку промислових підприємств у різних умовах функціонування, основу якого складають методи лінійного та динамічного програмування. В умовах стабільної діяльності основною метою для керівництва промислового підприємства стає підтримання поточної діяльності та одержання максимально можливого прибутку з реалізації продукції з урахуванням існуючих ресурсних обмежень та витрат на виробництво. Задача оптимізації – пошук максимального прибутку при визначенні необхідної кількості виробництва продукції. В умовах кризи керівництво промислових підприємств найчастіше зіштовхується з проблемою раціонального вибору таких управлінських рішень, корисність від яких була б максимальною та мала довгостроковий ефект в перспективі, що є важливим у період проведення антикризових заходів. Впровадження антикризової політики на підприємстві проводиться, як показує практика, в умовах обмежених часових та фінансових ресурсів, тому прийняття недостатньо ефективних з точки зору корисності управлінських рішень в кінцевому випадку виражається у витрачанні часу та коштів підприємства. Тому завданням оптимізації в умовах кризи стає вибір таких управлінських рішень при встановлених часових та ресурсних обмеженнях, ефективність яких була б максимальною. У п’ятому розділі «Реалізація організаційно-економічних заходів управління розвитком промислових підприємств в умовах економічної нестабільності» удосконалено науково-методичний підхід до забезпечення планування роботи з сигналами в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства; удосконалено ітераційний підхід до моніторингу зовнішнього середовища в умовах економічної нестабільності; розвинуто модель інформаційного забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності; розвинуто науково-методичний підхід проведення оцінки стійкості розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності. Запропоновано підхід до забезпечення планування в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства, розробленого з використанням мережевої моделі. Модель мережевого планування дозволяє також розрахувати (крім повного резерву часу виконання роботи) такі види резервів: 1. Приватний резерв – це частка повного резерву часу, на яку можна збільшити тривалість роботи за умови не змінюючи пізнього терміну здійснення її початкової дії. 2. Вільний резерв – це частка повного резерву часу, на яку можна збільшити тривалість роботи за умови не змінюючи раннього терміну здійснення її кінцевої дії. Значення вільного резерву часу роботи вказують на наявність резервів, необхідних для її оптимізації. 3. Незалежний резерв – це частка повного резерву, що демонструє ситуацію, коли всі попередні роботи завершуються у пізні терміни, а всі наступні починаються в ранні терміни. Використання розвинутого ітераційного підходу до моніторингу, за рахунок застосування необмеженої кількості етапів ітерацій (повторів) обробки вхідних даних, забезпечить підвищення якості прийняття управлінських рішень В антисипативному управлінні такими вхідними даними, що підлягають обробці є сигнали, що поступають з внутрішнього та зовнішнього середовища промислового підприємства. У роботі дістав подальшого розвитку підхід до інформаційного забезпечення в нотації IDEF0 аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні за складовими потенціалу (виробничий; кадровий; інвестиційний), що дало можливість вносити оновлені дані для формування того чи іншого етапу, для перерахунку результатів інших етапів. Модель інформаційного забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні дає можливість в оперативному режимі об’єктивно проводити аналіз та давати оцінку стану потенціалу розвитку відповідно до визначених сигналів про зміни в зовнішньому середовищі підприємства на ринку праці, збуту та інвестицій, що забезпечує економію часу та коштів на підготовку та прийняття управлінських рішень та спрощує процедуру аналізу. На базі використання методу кореляційно-регресійного аналізу впливу факторів на стабільність процесів розвитку підприємства, розвинуто підхід до проведення оцінки стійкості розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні, що дозволяє визначити напрями коригування управлінських рішень з протидії отриманих сигналів та прогнозування рівня стійкості в перспективі. За допомогою побудови рівняння множинної регресії пропонується визначати ступінь впливу того чи іншого фактору на стійкість розвитку підприємства та спрогнозувати його рівень в майбутньому. Ключові слова: управління, антисипативне управління, розвиток, промислове підприємство, криза, моделювання, економічна нестабільність.
ЗМІСТ ВСТУП 42 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 53 1.1. Управління розвитком промислових підприємств за різних умов зовнішнього середовища 53 1.2. Методологічні положення управління розвитком промислових підприємств 66 1.3. Сутність антисипативного управління розвитком промислового підприємства 85 1.4. Мотивація до розвитку промислових підприємств 99 Висновки до розділу 1 113 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 115 2.1. Аналіз можливостей розвитку сучасних промислових підприємств в умовах кризи 115 2.2. Аналіз статистики циклічності економічних криз у світовій економіці та економіці України 136 2.3. Інноваційний розвиток промислових підприємств за кризових умов 154 Висновки до розділу 2 173 РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 177 3.1. Комбінаторний підхід до управління розвитком промислових підприємств в умовах складних криз 177 3.2. Визначення потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні 196 3.3. Концептуальні положення управління розвитком промислового підприємства в умовах економічної нестабільності 210 Висновки до розділу 3 224 РОЗДІЛ 4. СИНТЕЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 225 4.1. Прогнозування кризових явищ при управлінні розвитком промислового підприємства 225 4.2. Активізація антикризових стратегій розвитку промислового підприємства на підставі слабких сигналів 243 4.3. Адаптаційна диверсифікація розвитку промислового підприємства в умовах кризи 262 4.4. Оптимізація розвитку промислових підприємств в різних умовах функціонування 281 Висновки до розділу 4 293 РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 297 5.1. Забезпечення планування роботи з сигналами в антисипативному управлінні розвитком промислового підприємства 297 5.2. Ітераційний підхід до моніторингу зовнішнього середовища в умовах економічної нестабільності 311 5.3. Інформаційне забезпечення аналізу потенціалу розвитку промислового підприємства в антисипативному управлінні 325 5.4. Оцінка стійкості розвитку промислового підприємства в умовах економічної нестабільності 339 Висновки до розділу 5 357 ВИСНОВКИ 359 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 363 ДОДАТКИ 426