Добірка наукової літератури з теми "ІТ-проєкт"

Анотація. Предметом дослідження даної статті є методології управління ІТ-проєктів. Мета роботи – проведення огляду сучасних механізмів управління ІТ-проєктів задля з’ясування підходу до оптимізації (раціоналізації) процесу оцінювання вартості ІТ-проєкту. В статті вирішуються такі завдання: аналіз стандартів, концепцій та підходів до управління ІТ-проєктами, розгляд критеріїв вибору підходящої методології для того чи іншого проєкту. Використовуються такі методології: Waterfall (каскадна модель), Agile, Scrum, Kanban, Гібридна та Спіральна методологія. Отримано наступні результати: Визначено, що методології управління ІТ-проєктами можна розділити на традиційні (каскадні) та гнучкі, а всі інші — їх комбінації. Розкрито сутність Waterfall методології, Agile, Scrum, Kanban, Гібридної та Спіральної моделі. Позначено, для яких ІТ-проєктів більш за все підходить кожна з них. Проведено аналіз національних стандартів в області управління ІТ-проєктами. Визначено, що відповідно до діючого Державного стандарту «Інформаційна технологія» створення ІТ-проєкту як автоматизованої системи зводиться до восьми послідовних стадій: формування вимог, розробка концепції, технічне завдання, розробка ескізного проєкту, технічний проєкт, розробка робочої документації, введення в дію, супровід. Цей Держстандарт, як інші, вже застарів та не охоплює всіх аспектів управління проєктами, як от, наприклад, вартістю. Досліджено міжнародні еталони управління ІТ-проєктами: IPMA (Individual Competence Baseline), Prince 2 (PRoject IN Controlled Environments 2), P2M (Project and Program Management for Enterprise Innovation), керівництво до зводу знань з управління проєктами (PMBOK), керівництво до зводу знань з інженерії програмного забезпечення (SWEBOK), керівництво до збору знань з бізнес-аналізу (BABOK). Проілюстровано взаємодію керівництв збору знань в формуванні методології управління вартістю ІТ-проєктів та визначено, що саме на перетині керівництв до збору знань з управління проєктами, інженерії програмного забезпечення та бізнес-аналізу формується методологія управління вартістю ІТ-проєктів. В межах огляду стандартів управління ІТ-проєктами, виділено, що для корпоративного управління ІТ-проєктами можуть бути обрані окремі стандарти через складність узгодження їх між собою. Висновки: За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що методології управління ІТ-проєктів є незамінними інструментами для реалізації успішних ІТ-проєктів. Вибір залежить від особливостей проєкту та його команди і будь-яка методологія має бути адаптована під конкретний проєкт – універсальних підходів не існує.

У статті досліджено питання управління ризиками діяльності ІТ-підприємства та визначено місце бухгалтерського обліку в цьому процесі. Відображено роль облікового персоналу ІТ-підприємства в управлінні ризиками в межах повсякденних обов’язків, зокрема щодо надання інформації про поточні та майбутні ризики та можливості, пов’язані з основними рішеннями. Обґрунтовано систему індикаторів ризиків ІТ-проєктів, що містить оцінку показників у розрізі чотирьох груп: 1) «персонал» (коефіцієнт плинності кадрів; витрати на навчання персоналу в звітному періоді); 2) «система» (коефіцієнт накладних витрат і відношення накладних витрат до собівартості реалізації; коефіцієнт невиконання замовлень; динаміка кількості претензій (негативних відгуків) від замовників щодо реалізованих ІТ-проєктів); 3) «проєкт» (кількість днів відхилень виконання ІТ-проєкту згідно з планом; відсоток виявлених помилок у загальній кількості операцій); 4) «зовнішнє середовище» (норма податкового навантаження). Систематизовано способи управління ризиками з визначенням можливостей застосування облікових інструментів. Основна увага приділена резервуванню як обліковому способу зниження ступеня ризику.

Впровадження управлінської інформаційної системи (УІС), розробка збалансованої системи показників полягає в розробці системи взаємозв'язаних цілей, критичних успіху і ключових показників ефективності що сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпеченню якості управління. У статті розглянуто показники економічного ефекту від впровадження управлінських інформаційних систем та інформаційних технологій (ІТ-технологій). Представлена сукупність показників, яка визначає індекс ефективності інформаційних систем, критерії ефективності. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності УІС Надано рекомендації щодо розробки збалансованої системи показників що полягає в розробці системи взаємозв'язаних цілей, критичних чинників успіху і ключових показників ефективності. Запропоновано методології та їх основні складові для оцінки ефекту від впровадження інформаційної системи, що дозволить визначити, наскільки передбачуваний проєкт відповідає цілям компанії.

Описано теоретичні, методологічні засади становлення Індустрії 4.0 у світі. Проаналізовано стан і глобальні тренди розвитку Інтернету речей як складової Четвертої промислової революції. Висвітлено засади проєктного підходу до запровадження Інтернету речей. Розглянуто класифікацію проєктів Інтернету речей і підкреслено особливу значущість забезпечення інформаційної і функціональної складової їхньої безпеки. До основних причин реалізації IoT-проєктів віднесено: оптимізацію робочих процесів, підвищення продуктивності співробітників, а також безпеку компаній. При цьому до основних упереджень щодо застосування IoT-проєктів віднесено: складність упровадження і подальшої роботи, у тому числі відсутність потрібних ІТ-інфраструктур у компанії; недостатність кваліфікованих фахівців; ресурсів для їхнього навчання. Описано IoT-проєкт «DiRlG», який призначений для автоматичного контролю будинку в режимі реального часу. Запропоновано концепцію IoT-проєкту на основі монолітно-модульної системи, що дозволить підключати додаткові модулі і розумні речі в режимі реального часу. З економічного погляду, «DiRlG» надаватиме можливість проєктувати будівлю таким чином, що всі сервіси будуть спілкуватись між собою, а в результаті буде досягнуто оптимальний рівень реакції на будь-які процеси, що відбуватимуться в реальному часі.

Розроблено інформаційну технологію для автоматизованого розподілу процесів при управлінні ІТ-проєктами. Проведено дослідження практичної ефективності інформаційної технології шляхом аналізу функціональності та прикладного тестування відповідної інформаційної системи для автоматизованого розподілу процесів при управлінні ІТ-проєктами.

У роботі розглянуто теоретичні методології ведення ІТ-проєкту на прикладі мобільного додатку “Вега”, а також практичні приклади ведення основної документації при роботі з розподіленою командою. За допомогою lean canvas ми відобразили основні бізнес-питання. У процесі роботи було поділено типових замовників на категорії та запропонована лінія поведінки в залежності від типу клієнта. Шляхом дослідження існуючих методологій, було знайдено інноваційну парадигму управління віддаленою командою. Після цього, були досліджені інструменти для якісної роботи віддаленої команди та комунікації, зокрема. Розроблено проєктний план та технічне завдання для старту розробки мобільного додатку.
В работе рассмотрены теоретические методологии ведения ИТ-проекта на примере мобильного приложения "Вега", а также практические примеры ведения основной документации при работе с распределенной командой. С помощью lean canvas были описаны основные бизнес-вопросы. В процессе работы типичные заказчики были разделены на категории и предложена линия поведения в зависимости от типа клиента. Путем исследования существующих методологий, было найдено инновационную парадигму управления удаленной командой. После этого, были исследованы инструменты для качественной работы удаленной команды и коммуникации, в частности. Разработаны проектные план и техническое задание для старта разработки мобильного приложения.
The paper handles the theoretical methodology of realization an IT project using the Vega mobile application as an example, as well as practical examples of maintaining basic documentation when working with a distributed team. Using lean canvas, key business issues were described. In the process, typical customers were divided into categories and a line of behavior was proposed depending on the client type. By researching existing methodologies, an innovative remote team management paradigm was found. After that, the tools for the quality work of the remote team and communication, in particular, were investigated. A project plan and technical solution have been developed to start developing a mobile application.