Готові списки джерел за темами / Історія ХПІ

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Тези доповідей конференцій
  5. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Історія ХПІ"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Історія ХПІ".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Історія ХПІ"

1

ГОРБАЧ, Н. В. "ТЕХНІКА СТОРІТЕЛЛІНГУ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 187–91. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.28.

Повний текст джерела
Анотація:
Педагогічна діяльність вимагає від викладача завжди бути цікавим, актуальним, переконливим, оригіналь- ним та ефективним у своїй роботі. Однією з технік, що забезпечує ці критерії й активно використовується у ХХІ столітті, є сторітеллінг. Історії із власного життя, розповіді про відомих людей чи навіть міфічних та історичних персонажів привертають увагу до сказаного раніше й дозволяють запам’ятати весь матеріал. Стаття присвячена дослідженню цієї техніки, розповідає про витоки, історію появи сторітеллінгу у сфері мар- кетингу та його поширення на інші сфери. Дослівний переклад терміна означає вміння розповідати історії, однак це не прості розповіді без будь-якої мети чи кінцевого результату. Сторітеллінг – це техніка розповідання історій, яка має конкретне призначення, найчастіше – вплинути на слухача, переконати його у своїй правоті, схилити на свій бік, підтвердити або довести щось. У статті проаналізований сторітеллінг як ефективний інструмент у педагогічній практиці, сформульова- ні основні критерії успішного застосування цієї техніки під час проведення лекційних чи практичних занять. Основними ознаками сторітеллінгу є наявність одного чи кількох героїв історії, чітко визначеної мети розповіді, логічної побудови сюжету, відповідності історії матеріалу, який викладається. Наведено приклади основних видів сторітеллінгу, котрі можна ефективно застосовувати у педагогічній практиці. Дослідження доводить, що використання техніки сторітеллінгу під час проведення аудиторних занять сприяє кращому засвоєнню матеріалу, зацікавленню слухачів, створює ефект впізнаваності та формує індивідуальний стиль викладання. Усе це дозволяє зробити висновки про актуальність сторітеллінгу у сучасній педагогічній прак- тиці та перспективи подальших його досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

ЛАВРІНЕНКО, О. А. "СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ВІД БРАТСЬКИХ ШКІЛ ДО СЬОГОДЕННЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 142–51. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми значимості становлення нового напряму в педагогічній науці – історії педагогічної майстерності. На прикладі розвитку складників педагогічної майстерності у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. в історичній ретроспективі продемонстровано поступ педагогічної майстерності як атрибутивного складника діяльності-дії майбутніх наставників-учителів. Визначено сутнісний зміст історії педагогічної майстерності у наукових підходах сучасних дослідників теорії та історії педагогіки – наукової школи академіка І. А. Зязюна. Мета статті полягає в розкритті сутності та специфіки розвитку педагогічної майстерності наставника-вчителя у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст. На основі логіко-системного та історіографічного методів історико-педагогічного дослідження показано організаційно-педагогічні засади підготовки вчителя на засадах олюдненої й опочуттєвленої педагогіки, сповідуваної представниками наукової школи теорії та історії педагогічної майстерності академіка І. Зязюна. Визначені організаційно-педагогічні форми й методи підготовки наставника-вчителя у братських школах України ХVІ–ХVІІ ст., зокрема естетизація процесу професійної підготовки, розвитку вмінь впливати на чуттєву сферу вихованців, мають стати основоположним чинником сучасної професійної підготовки майбутніх учителів. Історія педагогічної майстерності має стати запорукою культурно-історичного призначення у контексті професійного досвіду її носія, педагога, його освітньо-виховного потенціалу в різновидах навчальних закладів; інноваційних технологій творчого опанування педагогічної майстерності у вищих педагогічних закладах освіти студентською молоддю – продовжувачами духовної спадщини своїх наставників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

DYMYDYUK, Dmytro. "ВІРМЕНО-ВІЗАНТІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ У РЕФЛЕКСІЇ ВІРМЕНСЬКОЇ ЕЛІТИ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 49–59. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2313.

Повний текст джерела
Анотація:
Політична історія країн Закавказзя – тема, яка в сучасній українській історіографії, на жаль, практично не представлена. Це стосується, зокрема, й історії середньовічної Вірменії. У пропонованій статті досліджено міжнародно-правове становище Вірменії та розглянуто вірменсько-візантійські відносини у ІХ–ХІ ст. На основі аналізу творів вірменських хроністів – “Історії Вірменії” Ованеса Драсханакертці, “Хроніки” Матвія Еддеського, “Оповідань” Аристакеса Ластивертці та інших, а також праці василевса Константина Багрянородного “Про управління імперією”, доведено, що поступове приєднання вірменських територій Візантією вірмени не сприймали як вороже завоювання. Обґрунтовано тезу про васальну залежність багратидської Вірменії від Візантійської імперії. Охарактеризовано світогляд вірменської знаті, яка бачила в ромеях союзників та “братів за вірою”. Розглянуто причини, які формували такі погляди.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Лавріненко, Ольга. "ІСТОРІОГРАФІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ В УКРАЇНІ (ХХ СТ. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітленню рівня наукової розробленості становлення та розвитку теоретич- ної електротехніки в Україні у ХХ ст. – на початку ХХ ст. Автором проведено комплексний історіографічний аналіз публікацій стосовно становлення цього напряму в Україні, виокремлено два хронологічні періоди: період радянської доби (1930–1991 рр.) та сучасний період (після 1991 р.). Серед історичних праць радянського періоду виокремлено праці з історії фізики та розвитку теорії електрики і магнетизму, праці, які описують формування електротехнічної освіти в Україні та становлення наукового електротехнічного напряму. Другий період історіо- графічних досліджень характеризується значним збільшенням публікацій, появою різнопланових праць з історії теоретичної електротехніки, вищої електротехнічної школи, галузевого сектору електротехнічної науки, великою кількістю наукової біографістики. Отже, комплексне історіографічне дослідження всебічно висвітлило напрями наукового пошуку та сформувало ієрархічну структуру наукової історичної роботи, а поступовий аналіз літера- тури дав змогу розкрити та поширити відомості щодо формування та розвитку теоретичної електротехніки як базового електротехнічного напряму в Україні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Vuiko, Bogdan. "ІСТОРІОГРАФІЧНІ РЕФЛЕКСІЇ ЩОДО УЧАСТІ М.Г. РЄПНІНА (ВОЛКОНСЬКОГО) В НАПИСАННІ «ИСТОРИИ МАЛОЙ РОСИИ» Д.М. БАНТИШ-КАМЕНСЬКИМ". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 218–25. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-218-225.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено аналіз історіографії щодо вагомої ролі М.Г. Рєпніна (Волконського) у підготовці, написанні та оприлюднені першої синтетичної праці «Истории Малой Росии» Д.М. Бантиш-Каменським. Встановлено, що дослідники в ХІХ – на початку ХХІ ст. розглядали внесок М.Г. Рєпніна в справу підготовки та написання історії України з різних наукових позицій. Д.І. Дорошенко вважав, що написання історії України є справою політичною. Показано, що на сучасному етапі українські науковці віддаючи належне постаті М.Г. Рєпніна та його активній участі в суспільно-політичному житті Малоросії того часу, вважають, що ніякого політичного підтексту у справі підготовки історії України, і її змісті не було, за задумом князя, підготовка праці такого спрямування мала на меті довести, що малоросійська шляхта мала такі ж права на дворянство, а звідси і на чини, як і великоросійське дворянство. Акцентовано увагу на позиції, що М.Г. Рєпнін не лише здійснив намір багатьох культурних діячів того часу, замовивши написання систематичної праці з історії України, але згуртував їх навколо себе, створивши таким чином своєрідний літературно-просвітницький гурток, характер якого визначали, перш за все, ті події і ті настрої, що відбувалися в культурно-громадському житті країни і панували серед українського панства, часом він набував політичного спрямування. Доведено, що хоча літературно-просвітницький салон М.Г. Рєпніна й існував, але ніколи не мав політичного спрямування. А головною заслугою у справі підготовки української історії як М.Г. Рєпніна, так і Д.М. Бантиш-Каменського полягає в тому, що вони здійснили задум багатьох своїх попередників, звівши виклад історичного матеріалу від найдавніших часів до 60-х рр. ХVІІІ ст. в певну систему комплексної історії України. А також цей проект показав, що М.Г. Рєпнін фактично дав свою відповідь на «історіографічний виклик» імперського Петербурга. Адже при всійсвоїй «вписаності» в загальноросійську схему історичних подій «Історія Малої Росії» показувала особливості українських земель, передусім Гетьманщини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Федяєва, Валентина, та Віталій Щербина. "Педагогіка в системі професійної освіти". New pedagogical thought 107, № 3 (1 грудня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-54-59.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі аналізу навчальних програм, посібників, науково-методичних рекомендацій, архівних джерел розглядається генеза реалізації дисциплін педагогічного циклу в системі вищої професійної освіти на зламі століть (ХХ–ХХІ). Виокремлено такі етапи: 1-й етап – за радянською парадигмою (70–80-і роки ХХ століття), 2-й етап – становлення національної системи освіти (кінець ХХ століття), 3-й етап – інноваційний (початок ХХІ століття). Ця змістова етапність визначається за типом навчальних закладів: педагогічних інститутів, педагогічних університетів, класичних університетів. Встановлено, що в 70–80-х роках ХХ століття педагогічні дисципліни, педагогічна практика мали безперервний характер, навчальні програми розраховувалися на всі 4–5 років навчання, доповнювалися спецкурсами, які відповідали за змістом актуальним тогочасним питанням навчання й виховання дітей. У статті наголошується, що суттєві зміни у змісті педагогічної освіти відбулися у 90-х роках ХХ століття – за часів реалізації національної освітньої парадигми, зокрема введенням таких навчальних дисциплін, як: «Народна педагогіка», «Етнопедагогіка», «Народознавство» та ін. У курсі «Історія педагогіки» було посилено увагу до вивчення педагогічних ідей, теорії і практики навчання і виховання дітей на основі історичної традиції. Науковий пошук засвідчив, що в умовах сьогодення в класичних університетах підготовка педагогічних кадрів відбувається на основі нової законодавчої бази України з урахуванням зарубіжного досвіду, вивчення педагогічних дисциплін як за традиційною системою, так і розширенням змістових ліній педагогіки, історії педагогіки через введення до освітніх програм широкого спектру вибіркових дисциплін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Железняк, Микола Григорович, та Олександр Сергійович Іщенко. "ОНЛАЙН ЕНЦИКЛОПЕДІЇ США ЯК СУЧАСНІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 339–53. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4410.

Повний текст джерела
Анотація:
У дослідженні обґрунтовано використання онлайн енциклопедій як важливої складової комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища. Для цього оглянуто енциклопедичні видання, присвячені штатам США – їх природі, історії, культурі, визначним постатям. Нині енциклопедичні проєкти укладають переважно у форматі онлайн енциклопедій (появу перших онлайн енциклопедій про штати США фіксуємо на межі ХХ–ХХІ століть). Частина з них має тривалу історію, яка починалася з книжкових видань. На основі інформації про 14 таких енциклопедій схарактеризовано основні тенденції розвитку сучасної енциклопедистики в США (серед них – «Довідник Техасу», «Енциклопедія Алабами», «Енциклопедія Арканзасу», «Енциклопедія Великої Філадельфії», «Енциклопедія Західної Вірджинії», «Енциклопедія історії і культури Теннессі», «Енциклопедія Кентуккі», «Енциклопедія Колорадо», «Енциклопедія Міссісіпі», «Енциклопедія Ореґону», «Енциклопедія Південної Кароліни», «Енциклопедія Чикаґо», «Інтернет-енциклопедія Невади», «Нова енциклопедія Джорджії»). Творення енциклопедій зазвичай здійснюють місцеві університети. Це, з одного боку, забезпечує професійність авторського колективу, оскільки в його складі – університетські професори та викладачі, а також якісну підготовку, об’єктивну перевірену інформацію, з іншого – спрямовує енциклопедичні видання на активне застосування в освітній сфері. Саме тому в США укладачі регіональних енциклопедій орієнтуються на навчальний процес: на сайтах енциклопедій часто присутні дидактичні матеріали для вчителів / викладачів – передусім ідеться про навчальні програми краєзнавчого характеру, однак і власне енциклопедичні статті, мультимедійні матеріали в деяких енциклопедіях мають адаптовані версії для школярів чи студентів. Основне джерело фінансування названих енциклопедій – грантові кошти з місцевих і національних гуманітарних фондів США, благодійні надходження від комерційних фондів, різноманітних організацій, підприємств, компаній, а також приватних осіб.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

КОЛЕСНИК, Світлана, та Тарас ВОЛОХ. "ІСТОРІЯ ХІП-ХОП КУЛЬТУРИ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ". Humanities science current issues 2, № 21 (15 травня 2019): 15–19. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167221.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Каліщук, Оксана. "ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ ДАВНЬОРУСЬКИХ, ПІЗНЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ МІСТ УКРАЇНИ ЯК ІСТОРІОГРАФІЧНА ПРОБЛЕМА". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 39–43. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропонована розвідка являє собою спробу аналізу досліджень з історичної топографії міст України впродовж ХІХ – перших десятиліть ХХІ ст. Студія є спробою узагальнення вже опублікованих досліджень істориків, стану вивчення проблеми в історіографії. Авторкою стверджено, що найактивніше вчені вивчають проблеми історичної топографії таких потужних міських центрів, як Київ та Львів. Указано на особливості розгляду проблем історичної топографії залежно від часового та територіального вимірів. Показано особливості студій історичної топографії міст Галичини, Волині, Поділля. Рання історія українських міст залишається слабо вивченою через фрагментарність та лаконічність писемних джерел. Краєзнавчі нотатки дають змогу до певної міри зафіксувати зміни у забудові населеного пункту і, як наслідок, по-перше, реконструювати локалізацію опублікованих знахідок, а по-друге, виділити серед загалу топонімів назви, пов’язані з планувальною структурою. З’ясовано значення для дослідження різноманітних напрямів територіальної історії. Указано на відсутність у вітчизняній історіографічній традиції компаративних досліджень історичної топографії й у межах України, і європейських міст. Виокремлено аспекти історичної топографії українських міст середньовіччя та раннього нового часу, які потребують подальшого наукового вивчення. Стверджено, що дослідження історичної топографії середньовічних та ранньомодерних українських міст повинно здійснюватися винятково на комплексному аналізі історичних джерел. Використання джерел різних типів та видів (писемних, картографічних,) робить успішним реконструювання міського простору. Результати наукових досліджень дають змогу стверджувати, що врахування археологічних джерел дає можливість дати відповідь на ті питання, які не відтворено в інших джерелах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Киридон, А. "Глобальна історія як напрям історичних досліджень ХХІ століття". Зовнішні справи, № 4 (2020): 20–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Історія ХПІ"

1

Тверитникова, Олена Євгенівна. "О. Б. Брон – засновник напряму низьковольтного електроапаратобудування в Україні (до 120-річчя зі дня народження)". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25994.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гутник, Марина Валеріївна. "Внесок професора Г. О. Латишева у започаткування викладання та наукових досліджень у галузі з сільськогосподарського машинобудування у Харківському технологічному інституті". Thesis, ТОВ "Центр поліграфії "Компринт", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39002.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Грибинюк, Д. "Проект "Незабутнє. Пам'ятники військової слави. 1941-1945" етнографічного музею "Слобожанські скарби" ім. Г. Хоткевича НТУ "ХПІ"". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15481.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Морачковський, Олег Костянтинович, та Володимир Михайлович Адашевський. "Історико-хронологічний погляд на 85-річну історію кафедри теоретичної механіки за 125- річну історію". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41271.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Журило, Дмитро Юрійович, та Андрій Олексійович Ларін. "Доля інженера Іона Деречинського". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37995.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гутник, Марина Валеріївна. "Становлення механіки як провідного напрямку наукових досліджень у Харківському практичному технологічному інституті (1885–1898 рр.)". Thesis, Центр пам'яткознавства Національної Академії Наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38992.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гутник, Марина Валеріївна. "Науково-дослідна робота Харківських політехніків у роки Великої Вітчизняної війни". Thesis, НТУ "ХПІ", 2005. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20851.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Назаренко, Сергій Олександрович, Микола Анатолійович Ткачук та Світлана Іванівна Марусенко. "Деякі ключові розробки харківських політехників у галузі військової техніки". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41178.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гутник, Марина Валеріївна. "Започаткування наукових студій у галузі технічних наук у Харківському практичному технологічному інституті наприкінці XIX – на початку XX ст". Thesis, Центр пам'яткознавства Національної Академії Наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38956.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Радогуз, Сергій Анатолійович. "Роль директора Харківського практичного технологічного інституту В. Л. Кірпічова в становленні школи слюсарної справи при механічних майстернях інституту". Thesis, Центр пам'яткознавства Національної академії наук України, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48451.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Історія ХПІ"

1

Сай-Боднар, С. І. 15 мінус 14. Київ: Академія, 2018.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Коцур, Віталій Вікторович. Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.: монографія. Домбровська Я.М., 2019. http://dx.doi.org/10.31470/natsmenshukr.

Повний текст джерела
Анотація:
У монографії розглянуто багатонаціональний суспільно-політичний, соціокультурний простір України 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст. у науковому дискурсі вчених, полілозі державних органів і громадських рухів. Проведене комплексне дослідження національних меншин як суб’єкту українського державотворення, визначального чинника соціокультурного поступу, соціально-політичних трансформацій і водночас політичної нестабільності в умовах зовнішньополітичних викликів 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст., яка наближає українське суспільство до своєрідної точки біфуркації – нового стану, перспективних рішень для розв’язання конфліктних ситуацій. Монографія є першим спеціальним дослідженням історії національних меншин України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. з використанням значного масиву історико-політичних матеріалів і введених у науковий обіг архівних документів. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття. Т. 1. Київ: Інтертехнологія, 2006.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
Представлена праця є результатом наукових досліджень поступу українського образотворчого мистецтва ХХ та перших років ХХІ століть. Видання складається з двох книг. У першій книзі аналізується творчий процес та художні явища в Україні 1900-1950-х рр. Запропоновані дослідження демонструють об’єктивну науково-культурологічну й філософсько-парадигматичну картину аналізованих історико-культурних процесів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Історія ХПІ"

1

Калугер, А. О. "Кінець історії мистецтва та кінець критики як теоретичні сюжети кінця ХХ і початку ХХІ століття". У CULTURAL STUDIES AND ART CRITICISM: THINGS IN COMMON AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-004-9-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Історія ХПІ"

1

Великодна, Мар’яна Сергіївна. Груповий аналіз ХХІ століття: емпіричні дослідження ефективності. Міжнародний психотерапевтичний, психіатричний і психоаналітичний журнал, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3876.

Повний текст джерела
Анотація:
Вимога доказовості в сучасній медичній та психологічній практиці формує актуальний виклик необхідності проведення об'єктивованих наукових досліджень ефективності навіть уже перевірених часом і теоретично відрефлексованих підходів, до яких, безумовно, належить психоаналіз: як індивідуально, так і в групі. Попри те, що встановлення ефективності групаналізу вже має свою історію та ґрунтовні дослідні звіти, науковці продовжують вивчати різні часткові аспекти його впливу на психічне функціонування суб'єкта та на динаміку його змін. Метою статті став розгляд отриманих даних досліджень ефективності групаналізу як психотерапевтичного методу, виконаних у ХХІ столітті, на матеріалі публікацій журналу Group Analysis. Матеріалом статті стало 437 статей журналу за 2000-2017 роки, що не включало статті-присвяти до річниць та персоналій, тож не відображає повний обсяг публікацій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гончаренко, О. М. Народні твори про голодомор: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. в Україні, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3993.

Повний текст джерела
Анотація:
Збірник складають фольклорні твори про голодомор, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету під час проходження фольклорної практики в одинадцяти центральних, західних та південних областях України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Представлені оповіді-спогади, перекази, співомовки, колискова пісня та дума відображають наслідки трагічної історії геноциду українців упродовж трьох голодоморів: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., масових реквізицій, пограбування селянських господарств, непомірних хлібозаготівель, розкуркулення, насильницької колективізації, індустріалізації, національно-винищувального терору сталінським режимом. У передмові та коротких статтях до розділів встановлено психологічні та філософсько-історичні витоки походження народної творчості про голодомор, умови розвитку української фольклористики у 20-40 роках ХХ ст., обумовлено історичну долю представлених жанрів, їх специфіку. Окремо подано фольклористичні праці Д. Т. Федоренка, В. М. Скрипки, які безпосередньо займалися збиранням народних творів про голодомор у Придніпровському регіоні, а під час викладацької діяльності у КДПІ, 80-90 р. ХХ ст. залучили до цієї роботи студентів. Видання містить науково-інформативний апарат: іменний, географічний, хронологічний покажчик текстів, картограму процесу їх запису, фотознімки респондентів – очевидців трагічних подій, список використаних джерел та фотоматеріали про навчально-методичне значення зібраних творів, що сприятиме пошуку істини, утвердженню власного бачення національної трагедії. Для фольклористів, істориків, етнографів, викладачів та студентів вузів, усіх, хто цікавиться українською народною творчістю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Історія ХПІ" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії