Дисертації з теми "Історія світова"

Уже близько 10 років я колекціоную світлини доби Першої світової війни, поєднуючи при цьому захоплення колекціонера та науковий інтерес історика. Найцікавіше у цьому різновиді колекціонування – атрибуція знімку, з’ясування роду військ, місця служби вояків, а інколи і фактів біографії. Останнє – найцікавіше, оскільки вимагає не лише досвіду, знань і доступу до джерел інформації, але й, досить часто, випадковості. Саме завдяки випадковому везінню мені вдалося з’ясувати деякі факти з біографій двох людей з фотографії.

У наш час Україна веде активну боротьбу з ворожими військами в неоголошеній війні з країною-окупантом. Противник використовує багато методів, які свого часу застосовували фашисти, воюючи на території нашої країни. Тому потрібно детально досліджувати й вивчати бойові дії часів Другої світової війни, що проходили, у першу чергу, на території нашого рідного краю. Необхідно пам’ятати про оборонні операції минулого та втрати, спричинені війною, щоб уникнути повторення помилок у сьогоденні.

У наш час колишніх остарбайтерів залишилось небагато з огляду на їхній поважний вік. Ті ж, хто лишився, знаходяться навколо нас – це наші прабабусі чи прадідусі, сусіди чи просто знайомі. На основі сучасних спогадів колишніх остарбайтерів маємо унікальну можливість дізнатися, які ці люди зараз. Їхні життєві історії можуть дати відповіді на ті питання, що тривожать нас зараз, адже за їхніми плечима такий великий досвід.

Відповідно до сказаного, дана дисципліна є фундаментальною у підготовці сучасного спеціаліста з високою медичною якістю і обгрунтовує її обов'язкове вивчення на початкових курсах навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24248

У роботі аналізується багаторівнева хронотопічна структура Українського хронографа ХVІ ст. У тексті розповідь ведеться у двох площинах: реальній і символічній. Земний реальний час уособлює історичний поступ Європи за період від прадавньої доби до середини ХVІ ст. та ставить пріоритетним питання сенсу людського буття. Символічний же показує рух від втраченого раю через митарства до обіцяного Едему, куди потраплять лише віддані християни.

Емілі Дікінсон – одна з найбільш своєрідних і, в певному сенсі, загадкових постатей в історії світової літератури. Проживши все життя, що було досить бідне на визначні подіїї, в невеликому провінційному містечку Амхерст, штат Массачусетс, Е. Дікінсон зуміла створити незвичайну і виразну поезію, яка на сьогоднішній день займає чільне місце в історії американської літератури. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36568

After the collapse of the Soviet Union, Ukrainian society faced a new reality. The new reality involved consolidation and transformation of collective identities. The reinvigoration of national identity led to a change in the emphasis on how the past was dealt with – many things which were regarded as negative by the Soviet regime became presented as positive in independent Ukraine. The war-time nationalist movement, represented by the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) and the Ukrainian Insurgent Army (UPA), became one of the re-configured themes of history. While most of the studies of memory of the OUN and UPA concentrated on the use of this history by nationalist parties, this study goes beyond the analysis and scrutinizes the meaning of this history in nation- and state-building in relation to memory work realized on the small-scale regional and local levels. Moreover, this book focuses not only on the “producers” of memory, but also on the “consumers” of memory, the area which is largely understudied in the field of memory studies. Drawing on studies about post-colonial subjectivities and theories of remediation developed in memory studies, this book explores the changes in memory culture of contemporary Ukraine and examines the role of memory in producing new meanings under the rapidly changing conditions after the collapse of the Soviet Union up to 2014. The book contributes to the studies of memory culture in post-Communist countries as well as to the studies of society in contemporary Ukraine.

Вальцер К. В. Локальна історія села Лукашеве Запорізького району Запорізької області (кінець XVIII – початок XXI ст.) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник С. М. Білівненко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 100 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів (одинадцяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (75 найменувань). Обсяг основної частини роботи складає 84 сторінки машинописного тексту, загальний обсяг кваліфікаційної роботи магістра – 100 сторінок, містить 6 додатків, 25 джерел, 36 монографій та наукових статей, 14 електронних ресурсів. Об’єкт дослідження – локальна історія села Лукашеве Запорізького району Запорізької області та його жителів. Предметом дослідження в цій роботі виступають особливості соціально-економічного розвитку села Лукашеве Мета дипломної роботи є дослідження історії розвитку села Лукашеве Запорізького району Запорізької області в локально-історичному контексті. Новизна роботи та теоретичне значення: полягає в тому, що вперше було зроблене конкретне історичне дослідження, присвячене комплексному вивченню історії села Лукашеве. Матеріали роботи можуть використовуватися в дослідженнях з краєзнавства. Висновки: В історичному розвитку Лукашівський край пройшов ті ж самі періоди, які були характерні для історії України в її сучасних межах. Дослідивши шлях інституалізації села Лукашеве починаючи від моменту заснування до 30-х років ХХ століття, було вияснено, що коріння села сягають пізньопалеолітичної стоянки (15-10 тис. років тому), V - VI тис. до н.е., коли на цій місцевості перебували скіфські племена. Серед основних теорій походження назви села Лукашеве варто виділити наступну – назва села походить від поміщика Лукашевича, яке у 1770 році дісталось у власність з усіма його жителями як подарунок цариці Катерини ІІ. Для історії села Лукашеве та його розвитку, родина Лукашевича зробила значний внесок. Висвітливши соціально-економічний розвиток села від 20 – 30-х років ХХ ст. було з’ясовано, що його особливий зріст відбувся зі встановленням радянської влади. Згодом, для ідеологічного перевиховання місцевого населення в дусі марксизму-ленінізму, а також для боротьби з релігією в селі утворювалися більшовицькі осередки. Голодомор 1932 – 1933 років більш позначився на історії Лукашевого, проте, за словами Малинки Нелі Миколаївни, масової загибелі селян, як це було у інших селах, не спостерігалося. Посприяла наближеність до обласного центру, де саме в ті роки будували Дніпрогес і Металургійний комплекс «Запоріжсталь». Більшість односельчан, працездатного віку, працювали на новобудовах отримуючи харчовий пайок. Друга світова війна не оминула село й принесла значні матеріальні втрати та людські жертви. Загалом, на фронтах війни загинуло близько сто сорока жителів села. Їх прізвища викарбувані на меморіальному комплексі в селі Лукашеве. Робота по відбудові села в повоєнну епоху проводилась дуже активно. Але не оминув населення села Лукашеве страшний період – голод 1946-47 років, який виник не лише через засуху 1946 року, а й був організований владою. Але все таки, голод 1946-1947 рр. в селі Лукашеве був не таким страшним як в інших селах району. Незважаючи на труднощі, які спіткали село після війни, об’єднуючись, люди разом змогли подолати їх. Люди засіювали поля зерновими, вручну обробляючи землю, а потім і збирали таким самим способом урожай. Відбудовувалися й колгоспи. Працівники колгоспу неодноразово нагороджувались за сумлінну роботу урядовими нагородами. У селі були створені умови також і на покращення матеріального рівня трудівників та підвищення їх культурно – освітнього рівня. Загалом, село змогло вийти з післявоєнної кризи, і не тільки відновити економіку села, а й значно підняти культурно – освітній рівень жителів. Проаналізувавши тенденції сучасного життя в селі Лукашеве, було встановлено, що на сьогоднішній день поселення залишається достатньо розвиненим краєм. Але варто зауважити, що не зважаючи на це, кількість населення скорочується. В свою чергу, це пов’язано з еміграцією молодого покоління до великих міст. Та незважаючи на такі тенденції, в селі працюють культурні заклади, представлені в першу чергу будинком культури, бібліотекою та краєзнавчим музеєм. Окрім того, в селі Лукашеве продовжує працювати навчальний заклад, а саме Лукашівський навчально-виховний комплекс ЗНЗ – ЗДО. Щодо економічного розвитку села, то головною галуззю економіки тут продовжує бути сільське господарство. Загалом, саме завдяки локально-історичним дослідженням, можна простежити в повному обсязі вивчення історії певного населеного пункту.
EN : The qualification work consists of an introduction, three sections (eleven subsections), conclusions, a list of used sources and literature (75 items). The volume of the main part of the work is 84 pages of typewritten text, the total volume of the master's qualification work - 100 pages, contains 6 appendices, 25 sources, 36 monographs and scientific articles, 14 electronic resources. The object of research is the local history of the village of Lukasheve, Zaporizhia district, Zaporizhia region and its inhabitants. The subject of research in this work are the features of socio-economic development of the village of Lukashevo. The purpose of the thesis is to study the history of the village of Lukashevo Zaporozhye district of Zaporozhye region in the local historical context. The novelty of the work and the theoretical significance: it is that for the first time a specific historical study was made, devoted to a comprehensive study of the history of the village of Lukashevo. Materials of work can be used in researches on local lore. Conclusions: In the historical development of Lukashiv region passed the same periods that were characteristic of the history of Ukraine in its modern borders. Examining the path of institutionalization of the village of Lukashevo from its foundation to the 1930s, it was found that the roots of the village date back to the Late Paleolithic site (15-10 thousand years ago), V - VI millennium BC, when Scythian tribes were in the area. Among the main theories of the origin of the name of the village Lukasheve is the following - the name of the village comes from the landowner Lukashevich, which in 1770 became the property of all its inhabitants as a gift from Queen Catherine II. The Lukashevich family has made a significant contribution to the history of the village of Lukashevo and its development. Highlighting the socio-economic development of the village from 20 - 30-ies of the twentieth century. it was found that its special growth occurred with the establishment of Soviet power. Later, Bolshevik cells were formed in the countryside for the ideological re-education of the local population in the spirit of Marxism-Leninism, as well as for the struggle against religion. The Holodomor of 1932-1933 had a greater impact on Lukashev's history, but, according to Malinka Nela Mykolayivna, mass deaths of peasants, as was the case in other villages, were not observed. Proximity to the regional center, where Dniproges and the Zaporizhstal Metallurgical Complex were built in those years, contributed to this. Most of the fellow villagers, of working age, worked on new buildings receiving food rations. World War II did not bypass the village and brought significant material losses and casualties. In total, about one hundred and forty villagers died on the fronts of the war. Their names are engraved on the memorial complex in the village of Lukashevo. Work on the reconstruction of the village in the postwar era was very active. But the population of the village of Lukashevo did not miss a terrible period - the famine of 1946-47, which arose not only due to the drought of 1946, but was also organized by the authorities. But still, the famine of 1946-1947 in the village of Lukashevo was not as terrible as in other villages of the district. Despite the difficulties that befell the village after the war, the people were able to overcome them together. People sowed the fields with grain, manually cultivating the land, and then harvested in the same way. Collective farms were also rebuilt. Collective farm workers have repeatedly been awarded government awards for conscientious work. Conditions were also created in the village to improve the material level of workers and increase their cultural and educational level. In general, the village was able to emerge from the postwar crisis, and not only restore the economy of the village, but also significantly raise the cultural and educational level of the population. After analyzing the trends of modern life in the village of Lukashevo, it was found that today the settlement remains a fairly developed region. But it is worth noting that despite this, the population is shrinking. This, in turn, is due to the emigration of the younger generation to large cities. But despite such trends, the village has cultural institutions, represented primarily by the House of Culture, the library and the Museum of Local Lore. In addition, in the village of Lukasheve, an educational institution continues to operate, namely the Lukashevo educational complex of ZNZ - ZDO. Regarding the economic development of the village, the main branch of the economy here continues to be agriculture. In general, thanks to local historical research, it is possible to trace in full the study of the history of a particular locality.

Леонт'єва Г. О. Образ Першої світової війни у культурній пам’яті Німеччини та Франції: порівняльний аналіз : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник О. М. Маклюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 128 с.
UA : Об’єкт дослідження: культурна пам’ять. Предмет дослідження: порівняльний аналіз образу Першої світової війни у культурній пам’яті Німеччини та Франції. Мета: на основі аналізу джерел та літератури розглянути Першу світову війну в рамках історії ментальностей. Дослідити представлення образу цього глобального конфлікту у культурній пам’яті та уяві двох народів – Франції та Німеччини. Проаналізувати й порівняти їхнє сприйняття й засоби комеморації даної події в національній історії, мистецтві та культурі. Наукова новизна роботи: тема Першої світової війни розглянута нами під новим кутом зору та якомога широко й детально. В рамках доволі сучасного історичного напрямку, культурної антропології, нами актуалізовано питання сприйняття та відображення в різних сферах культури та суспільного життя Німеччини та Франції образу Першої світової війни, а також репрезентацію цього образу в історичній пам’яті населення. Висновки: проаналізована нами література відображає ступінь вивченості питань, що ми розглядаємо в даній роботі. Так, політика пам’яті та «memory studies» є найбільш дослідженою галуззю історії Першої світової. Проблема висвітлення образу Великої війни у мистецтві, особливо у кінематографі та музиці потребує подальших узагальнень та розвідок. Нами було опрацьовано достатню кількість джерел. За допомогою них було прослідковано як змінювалось ставлення до цієї події в літературі, музичному, художньому та кіномистецтві в першій половині XX ст. Щодо методології, то нами були використані як загальнонаукові так і спеціально історичні методи та принципи. Проаналізувавши розвиток мистецтва в першій половині XX ст., ми з’ясували, що у живописі, скульптурі, літературі і кіно займались пошуком нових засобів вираження, форм, інтерпретацій, заперечували принципи й канони класичного, академічного мистецтва. В усіх цих напрямках після Першої світової сталися зміни, деякі з них взагалі зникли. Це свідчить про прямий вплив такої глобальної події на світовідчуття митців і їх самовираження. Також в роки війни й до 1939 р. було створено велику кількість кінокартин. Основним жанром в цей період була драма, окрім цього знімали комедії, трилери, бойовики, шпигунські фільми, мультиплікацію тощо. Теми, яких торкались у цих стрічках – це фронтові будні, військові операції, бойові дії, туга за домом, жіноче питання, любовні пристрасті й маса інших актуальних для того часу тем. Образ «своїх» переважно позитивний, а ворог показаний з негативних сторін, хоча є й виключення. Щодо музичних творів, то більшість з них були створені для агітації, підтримки бойового духу, прославлення перемог. Найбільш поширеним жанром є патріотична пісня. В таких творах оспівується батьківщина, національні символи, героїзм військових, матерів, які віддають своїх синів до армії і жінок та дітей, які їх вірно чекають і підтримують тил. Також, як у Франції, так і в Німеччині існувала ціла когорта художників, які присвятили своє життя Першій світовій і потім виразили свої спогади, почуття в картинах. Їх твори виражають весь пережитий ними жах, відчай, всі негативні відчуття й емоції. Також чимало письменників та поетів були свідками і приймали участь у Великій війні. Їх світобачення після цього кардинально змінилось. Вони детально зображають фронтові будні, обстріли, зневіру та втому, розчарування. Більшість їх творів є антивоєнними. Що стосується «місць пам’яті» Великої війни, то вони сьогодні є місцями примирення, вшанування полеглих й налагодження відносин між Німеччиною та Францією. Там досі є пам’ятні таблички, скульптури, кладовища. Й не лише матеріально, але й духовно в різних творах мистецтва ці події закріплювались в пам’яті сучасників. Вони й досі впливають на колективні уявлення про той період вже у сьогоднішньому західному суспільстві.
EN : The research object of bachelor's thesis:cultural memory. The subject of the study iscomparative analysis of the image of World War I in the cultural memory of Germany and France. The aim of the research:to analyze the First World War in the context of the history of mentalities, based on the analysis of sources and literature. Explore the portrayal of this global conflict in cultural memory and the imagination of two societies – France and Germany. Analyze and compare their perceptions and means of commemorating this event in national history, art and culture. The novelty of the work:the theme of the First World War is considered by us from a new perspective and as wide and detailed as possible. In the context of a fairly modern historical direction, cultural anthropology, we have actualized the issue of perception and reflection in different spheres of culture and public life in Germany and France of the image of the First World War, as well as the representation of this image in the historical memory of the population. Conclusions:the literature we have analyzed reflects the degree of study of the issues we consider in this paper. Yes, memory and memory studies are the most researched branch of World War I history. The problem of illuminating the image of the Great War in the arts, especially in cinema and music, needs further generalization and exploration. We have processed a sufficient number of sources. With the help of them it was followed how the attitude to this event changed in literature, music, art and cinema in the first half of the XX century. In terms of methodology, we have used both general scientific and specially historical methods and principles. Analyzing the development of art in the first half of the XX century, we found that in painting, sculpture, literature and cinema were engaged in the search for new means of expression, forms, interpretations, denied the principles and canons of classical, academic art. Changes have taken place in all these areas since the First World War, some of them have disappeared altogether. This demonstrates the direct impact of such a global event on the world of artists and their self-expression. Also during the war and until 1939, a large number of films were created. The main genre during this period was drama, in addition to shooting comedies, thrillers, action films, spy films, animation and more. The topics touched on in these tapes are front-line weekdays, military operations, fighting, homesickness, women's issues, love passions and a host of other relevant topics. The image of "one's own" is mostly positive, and the enemy is shown on the negative side, although there are exceptions. As for the musical works, most of them were created for agitation, support of fighting spirit, glorification of victories. The most common genre is the patriotic song. In such works the homeland, national symbols, heroism of the military, mothers who give their sons to the army and women and children who faithfully wait for them and support the rear are sung. Also, in France and Germany, there was a whole cohort of artists who dedicated their lives to the First World and then expressed their memories, feelings in the paintings. Their works express all their horror, despair, all negative feelings and emotions. Also, many writers and poets witnessed and participated in the Great War. Their worldview subsequently changed dramatically. They depict in detail the front days, shelling, despair and fatigue, disappointment. Most of their works are anti-war. As for the «memory places» of the Great War, today they are places of reconciliation, honoring the fallen and establishing relations between Germany and France. There are still plaques, sculptures, cemeteries there. Not only materially but also spiritually in various works of art these events were fixed in the memory of contemporaries. They still influence on the collective notions of that period already in modern Western society.

З часу закінчення Другої світової війни минуло майже сімдесят років, проте і далі увагу істориків привертають проблеми пов’язані з найтрагічнішим періодом у всесвітній історії ХХ ст. Радянський Союз на правах переможця пропонував свою монопольну інтерпретацію одних подій, замовчуючи при цьому інші. Тривалий час ні учасники війни, ні повоєнні покоління не знали усієї правди про Другу світову війну. Кожне покоління заново інтерпретує історію. Геополітичні зміни, які відбулися у результаті краху комуністичної системи у Східній Європі зумовили необхідність переосмислення багатьох подій історії. З проголошенням незалежності України почалася переоцінка багатьох суперечливих подій. Однією з найдискутованіших виявилася проблема участі українців у арміях іноземних військових формувань у роки Другої світової війни. На відміну від Першої світової війни, у якій домінували національні збройні сили, в ході Другої світової спостерігалася чітка тенденція їх інтернаціоналізації. До армій воюючих країн залучали представників багатьох народів з різними політичними прагненнями. Не був винятком у цьому питанні і Радянський Союз, де для воєнних дій проти нацистської Німеччини з іноземців (поляків, словаків, сербів, французів та ін.) було створено 2 загальновійськові армії, 3 армійські танкові та авіаційні корпуси, 30 різних дивізій, 31 бригада і 182 полки загальною чисельністю понад 550 000 осіб. Особливий інтерес при цьому становить військове формування з поляків, відоме під загальною назвою Армія генерала Андерса, яка в період з 14 серпня 1941 р. до 11 вересня 1942 р. іменувалась як Армія Польська в СРСР, в період з 12 вересня 1942 р. до 20 липня 1943 р. мала назву Армія Польська на Сході, а з 21 липня 1943 р. до 10 липня 1947 р. називалася 2-й Корпус Польський в складі якого перебували українці. У радянській історіографії участь українців у Другій світовій війні часто обмежувалась тільки боротьбою в складі Червоної Армії та радянських партизанських з’єднаннях. Таким чином, участь українців у складі Армії генерала Андерса до останнього часу залишалася малодослідженою сторінкою історії України й в зв’язку з цим потребує комплексного та об’єктивного дослідження. Необхідність коригування існуючого в попередній історіографії стереотипу є додатковим чинником, який пояснює актуальність обраної теми. Наукове завдання дисертації полягає у дослідженні участі українців у складі Армії генерала Андерса.

Кончаковський Є. О. Трансформація концепту «національна безпека» в історії світової політичної думки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 052 "Політологія" / наук. керівник Л. С. Хорішко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 86 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається із 86 сторінок, 76 позицій у списку літератури, в тому числі 4 іноземною мовою. Мета: Дослідити причини і фактори трансформації концепту «національна безпека» в історії світової політичної думки. Об’єкт дослідження: концепт «національна безпека» в історії світової політичної думки. Предмет дослідження: трансформація концепту «національна безпека» в історії світової політичної думки. Методи дослідження: В роботі використані системний, історичний, політико-культурний, міждисциплінарний наукові підходи. Для аналізу об’єкту і предмету використані такі методи дослідження: діалектичний метод, метод ретроспективного аналізу, загальнонаукові методи  аналіз і синтез, метод аналогії, абстрагування та метод політичного аналізу. Основна гіпотеза: Аналіз світової політичної думки дозволить чітко уявити цілісний образ концепту «національна безпека», а також виявити фактори, які впливали на його трансформацію. Додаткова гіпотеза. Дослідження концепту національної безпеки в історії світової політичної думки дозволить зрозуміти, що вплинуло на формування концепту «національна безпека» у вітчизняній політичній думці. Висновки: 1. Політичні концепти є системою політичних знань, культурних традицій, людського досвіду, виражених за допомогою мовних засобів, де слова  є відображення людської діяльності. Концепти мають різні аспекти: раціональні і емоційні, абстрактні і конкретизовані, універсальні і специфічні, національні і особистісні. 2. Становлення концепту «національна безпека» в історії світової політичної думки, зміни і доповнення у його змістовній частині відбувалися у відповідності до історичної, політичної, соціокультурної трансформації соціальної реальності. 3. Концептуальні моделі формують порядок денний політичного дискурсу. Крім того, вони мають великий вплив на реальну політику, на прийняття політичних рішень. Використовуючи політичні концепти у своїх промовах, політичні лідери впливають на свідомість народу. Вони створюють у їх свідомості певну картину світу, оскільки в концептах криються ментальні смисли, національні цінності і традиції.
EN : The qualification work consists of 86 pages, 76 items in the bibliography, including 4 in a foreign language. Objective: To explore the causes and factors of transformation of the concept of «national security» in the history of world political thought. Object of research: the concept of "national security" in the history of world political thought. Subject of research: transformation of the concept of "national security" in the history of world political thought. Research methods: Systematic, historical, political-cultural, interdisciplinary scientific approaches are used in the work. The following research methods were used to analyze the object and subject: the dialectical method, the method of retrospective analysis, general scientific methods – analysis and synthesis, the method of analogy, abstraction and the method of political analysis. The main hypothesis: The analysis of world political thought will allow to clearly present a holistic picture of the concept of «national security», as well as to identify the factors that influenced its transformation. Additional hypothesis. The study of the concept of national security in the history of world political thought will help to understand what influenced the formation of the concept of «national security» in domestic political thought. Conclusions: 1. Political concepts are a system of political knowledge, cultural traditions, human experience, expressed through language, where the words – are a reflection of human activity. Concepts have different aspects: rational and emotional, abstract and concretized, universal and specific, national and personal. 2. Formation of the concept of «national security» in the history of world political thought, changes and additions in its content took place in accordance with the historical, political, socio-cultural transformation of social reality. 3. Conceptual models shape the agenda of political discourse. In addition, they have a great influence on real politics, on political decision-making. Using political concepts in their speeches, political leaders influence the minds of the people. They create a certain picture of the world in their minds, because the concepts hide mental meanings, national values and traditions.

Книжкова колекція академіка Б. С. Якобі, яка збережена і досліджується в НТБ НТУ "ХПІ", — це новий нестандартний портрет вченого, представлений зібранням книг. Також подана інформація про учених, автографи яких містяться в книгах колекції.
The book collection of academician B. S. Jacobi, which is stored and explored in the NTU "KhPI" Scientific and Technical Library, is a new non-standard portrait of a scientist, presented by a collection of books. The article also provides information on scientists whose autographs are contained in the books of the collection.