Статті в журналах з теми "Історія Болгарії"

У столиці Болгарії Софії побачило світ унікальне видання – фоторепринтне видання усіх чисел часописів першого посольства Української Народної Республіки в Царстві Болгарія (1918–1920) і «Украинско-български Преглед» – здійснено в рамках відзначення 100-річчя Української дипломатичної служби (1917–1921 рр.). Деякий час українські та болгарські історики вважали часописи справою українських емігрантів в Болгарії міжвоєнного періоду. Втім, опубліковані в зарубіжних виданнях спогади перших українських дипломатів, як і фінансові звіти дипломатичної місії УНР в Софії, переконливо доводять – ці вісники створювалися з ініціативи дипломатів і за рахунок МЗС УНР. Їхньою основною метою було розповісти болгарській авдиторії якомога більше інформації про Україну, український народ, його культуру, історію, звичаї та літературу.

Стаття представляє ілюстрацію історії переселення болгарського народу та формування національної карти Бессарабії. Історія міста, яке вже 200 років зберігає статус національного центру і є зразком духовно-культурного розвитку болгарських колоній на півдні України у ХІХ ст. Розглянуто основні аспекти економічного, національно-культурного та соціального розвитку болгарської діаспори. Імена і біографія видатних людей, наукові гіпотези та факти історії, відтворюють національну картину державного будівництва та політики влади на півдні України. А аналіз національної ментальності регіону, дає відповідь, щодо інструментів діалогу з національними меншинами, методів регіональної політики та поваги до історичної пам'яті.

Стаття присвячена дослідженню часописів посольства УНР в Софії. Обґрунтовується теза про те, що для перших українських дипломатів важливою місією стало відокремлення у свідомості болгар України від Росії, до якої болгарський народ почував деякий сентимент через допомогу в боротьбі за незалежність. Таким чином, перед першими українськими дипломатами постало складне завдання: представити ідентичність молодої української держави та забезпечення її розпізнавання на міжнародній арені. У статті підкреслюється, що відчуваючи потребу бути незалежними у своїй роботі від редакторської політики окремих болгарських видань та необхідності вчасного реагування на розвиток подій в Україні та навколо неї, українські дипломати вирішили видавати неперіодичний часопис «Украинско Слово», який передував появі двотижневого часопису «Украинско-български Преглед». Усі випуски часопису «Украинско Слово» публікували огляди останніх подій в Україні, повідомлення про найважливіші публікації іноземної преси на українську тему, новини з «дипломатичного життя», підтвердження визнання самостійності УНР іноземними урядами та ін. Окреслено, що редакційний комітет часопису «Украинско-български Преглед» ставив за мету ґрунтовно інформувати болгар про історію, культуру та літературу України, поширення думки авторитетних болгарських поетів та письменників про українсько-болгарські зв’язки. Крім того, в умовах недостатньої уваги болгарських ЗМІ до українського питання збільшувався обсяг новинного блоку. З’ясовано, що дипломати посольства УНР вдалися до ідеї видання власного часопису як способу масової комунікації з болгарським суспільством. «Украинско-бьлграски Преглед» можна вважати прототипом сучасних інтернет-сторінок дипломатичних представництв та акаунтів у мережі Фейсбук, враховуючи подібність цілей та завдань, які стоять перед сучасною публічною та культурною дипломатією як її складником. Зроблено висновок про те, що часопис «Украинско-български Преглед» є унікальним джерелом для міждисциплінарних досліджень відносин між Українською Народною Республікою, яка боролася за утвердження своєї державності та Царством Болгарія, керівництво якого мало готовність підтримати молоду країну в умовах складної геополітичної ситуації в Європі після закінчення Першої світової війни. Глибокий аналіз змісту публікацій журналу дозволить сучасним дослідникам глибше зрозуміти цей період українсько-болгарських міжкультурних взаємин, а також витоків офіційної публічної дипломатії між Україною та Болгарією.

Актуальність проблеми. “Праболгарська проблема” є традиційною темою болгарської медієвістики, як і пов’язані з нею питання щодо етнічного походження болгар, місцезнаходження їхньої прабатьківщини, їх ранньої історії та ролі у становленні болгарської державності. Ці теми були і залишаються найбільш важливими у розвитку історичної свідомості болгарського народу, однак і донині залишається багато нерозв’язаних питань. Мета дослідження – висвітлити ті проблемні точки, які є в літературі з теми походження болгар, і аргументувати нашу точку зору, ким насправді могли бути давні булгари. Методологія дослідження. Нами використовувались як загальнонаукові методи (аналітичний, логічний), історичні (хронологічний, історико-порівняльний), так і джерелознавчі – евристичний, критичний. Наукова новизна визначається тим, що у статті обґрунтовується точка зору, що термін “булгар” не був у часи перебування давніх булгар на терені Східноєвропейських степів етнонімом, а позначав приналежність до певного соціального стану, а саме – військової еліти. Його визрівання в етнонім відбулося пізніше – коли булгари переселились на Балкани і започаткували процес власного державотворення. Подібні до середньовічного булгарського військово-станові формування існували також в інших народів і до часів Середньовіччя, і пізніше. Висновок. Результати нашого дослідження дали підстави для таких висновків. Давні булгари були не етнічним, а соціально-становим об’єднанням, військовим співтовариством; можна вжити термін “військовий орден”. Традиції створення таких військових орденських об’єднань були характерні для індоарійських племен та їхніх нащадків з давніх-давен і простежуються аж до кінця Середньовіччя у співтоваристві українського козацтва. Знищення Запорозької Січі російською владою у ХVІІІ ст. перервало цю стародавню традицію назавжди.

Проведення розпочатих реформ в Україні та виконання міжнародних вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері молодіжної політики є важливим етапом становлення та розвитку молодіжної роботи. Роль молоді, молодіжної роботи, визнання молодіжних працівників у молодіжній політиці на всіх рівнях держави – це великий крок у розвитку майбутньої сильної європейської країни. Мета роботи – проаналізувати особливості становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу. Для досягнення мети в дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз наукових публікацій для окреслення сутності проблеми становлення та розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, аналіз, синтез – для виокремлення особливостей розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, систематизація та узагальнення проблем становлення та розвитку молодіжної роботи в різних країнах ЄС для формулювання висновків за результатами дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні вперше розглянуто становлення та розвиток молодіжної роботи у 13 країнах Європейського Союзу (Австрія, Болгарія, Данія, Естонія, Італія, Латвія, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія), окреслено історичні етапи розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, вивчено нормативно-правові документи, акти, які регламентують молодіжну політику та молодіжну роботу, висвітлено форми роботи з молоддю, заходи, які організовують для молоді, та аспекти підготовки молодіжних працівників у країнах ЄС. Становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу мають різний рівень; кожна країна особлива, має свої звичаї, традиції, історію розвитку молодіжної роботи, нормативно-правову базу, стратегії розвитку, програми для підготовки фахівців молодіжної роботи – молодіжних працівників.

Статья посвящена предварительной публикации набора артефактов из грунтового могильника у с. Комаровка Ульяновской области. Предметы происходят из разрушенного несанкционированными раскопками погребения, совершенного по обряду кремации с преднамеренным повреждением погребального инвентаря. В состав анализируемого комплекса входят длинный однолезвийный клинок, наконечник копья и боевой нож, а также предметы конского снаряжения, украшения и детали костюма. Вероятная датировка комплекса - середина - вторая половина VI в. н.э. Наличие клинкового оружия и особенности погребального обряда делают публикуемый комплекс уникальным для именьковской культуры. Аналогии составляющим его артефактам обнаруживаются в материалах Северного Кавказа и Подунавья, а также Западной Сибири. Появление их в Среднем Поволжье может быть связано с культурными взаимодействиями периода формирования Аварского и Тюркского каганатов. С этими же событиями, вероятно, связано складывание нового набора военного снаряжения именьковского населения, включающего, наряду с луком и стрелами, оружие ближнего боя и пластинчатый доспех. Библиографические ссылки Айбабин А.И. Крым в середине III - начале VI века (период миграций) // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья IV-XIII века. М.: Наука, 2003. С. 10−26. Альбом древностей мордовского народа / под ред. Института истории Академии наук СССР. Саранск: Издание Мордовского научно-исследовательского института, 1941. 137 с. Аксенов В.С. К вопросу об уровне вооруженности населения салтовской культуры (по материалам погребений с сожжением Сухогомольшанского и Красногорского могильников) // Вісник Харківського державного університету. 1998. № 413: Історія. Вип. 30. С. 39−51. Аксенов B.C., Михеев В.К. Население хазарского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VIII-X вв.» / Хазарский альманах. Т. 5. Киев-Харьков, 2006. 308 с. Амброз А.К. Бирский могильник и проблемы хронологии Приуралья в IV-VII вв. // Средневековые древности евразийских степей/ Отв. ред. С.А. Плетнева. М.: Наука, 1980. С. 3−56. Амброз А.К. О двупластинчатых фибулах с накладками - аналогии к статье А.В. Дмитриева // Древности эпохи Великого переселения народов V-VIII веков / Отв. ред. А. К. Амброз, И. Ф. Эрдели. М.: Наука, 1982. С. 107−120. Ахмедов И.Р. Проблема «финального» периода культуры рязано-окских финнов (к современному состоянию вопроса) // Археология Восточной Европы в I тысячелетии н. э. Проблемы и материалы / Раннеславянский мир. Археология славян и их соседей. Вып. 13 / Отв. ред. И.В. Исланова, В.Е. Родинкова. М.: ИА РАН, 2010. С. 7–34. Ахмедов И.Р. Клинковое оружие рязанских финнов во II-VII вв. // Труды IX (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Т. II / Ред. А.Г. Ситдиков, Н.А. Макаров, А.П. Деревянко. Казань: Отечество, 2014. С. 275−279. Ахмедов И.Р. Об одном типе мечей рязано-окских финнов в VI в. н. э. // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 4. Ч. 2. Тула: Гос. музей-заповедник «Куликово поле», 2019. С. 23-71. Баранов В.С., Бугров Д.Г., Ситдиков А.Г. Музей Болгарской цивилизации. Т.2. История тюрко-болгарской цивилизации. Казань: Главдизайн, 2016. 254 с. Белорыбкин Г.Н. Золотаревское поселение. СПб.: ИИМК РАН, 2001. 191 с. Богачев А.В. К эволюции калачиковидных серег IV-VII вв. в Волго-Камье // Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н.э. Самара, 1996. С. 99−114. Богачев А.В., Вязов Л.А., Гасилин В.В., Мышкин В.Н., Серых Д.В. Кармалинское городище // Средневековье. Великое переселение народов (по материалам археологических памятников Самарской области) / Отв. редактор А.В. Богачев. Самара, 2013. С. 119−163. Бугров Д.Г. Женский костюм именьковской культуры как этнокультурный индикатор (опыт реконструкции женской одежды именьковской культуры (по материалам Коминтерновского II могильника) // Исторические истоки, опыт взаимодействия и толерантности народов Приуралья. Материалы международной научной конференции. К 30-летию Камско-Вятской археологической экспедиции. Ижевск, 2002. С. 227−233. Буров Г.М. Именьковская культура в Ульяновском Поволжье // Древности Среднего Поволжья / Отв. ред. Г. И. Матвеева. Куйбышев: Изд-во КуГУ, 1985. С. 111−130. Валиев Р.Р. Новый памятник «коминтерновского типа» именьковской культуры // Археология Евразийских степей. 2018. № 1. С. 211–226. Валиев Р.Р. Новославский II могильник: проблемы интерпретации и перспективы исследований // Кочевые империи Евразии в свете археологических и междисциплинарных исследований. IV Международный конгресс средневековой археологии евразийских степей, посвященный 100-летию российской академической археологии. Книга 1 / Отв. ред. Б.В. Базаров, Н.Н. Крадин. Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 2019. С. 109–116. Васюткин С.М., Останина Т.И. Старо-Кабановский могильник - памятник мазунинской культуры в Северной Башкирии // Вопросы истории и культуры Удмуртии. Устинов: Удмуртия, 1986. С. 64−125. Введенский В.И., Вязов Л.А., Каравашкина Е.А. Макарова Е.М., Панин А.В., Петрова Д.А. Пономаренко Д.С., Харченко В.Л. Исследования в Ульяновском Предволжье // Археологические открытия. 2016 год / Отв.ред. Н.В. Лопатин. М.: Институт археологии РАН, 2018. С. 297−299. Виноградов С.И. Вооружение и военное дело населения Доно-Донецкой лесостепи во второй половине VIII – начале X вв. (салтово-маяцкая культура). Дисс. … канд. истор. наук. Воронеж, 2017. 219 с. Вихляев В.И. Культурные связи сурско-цнинской мордвы с аланскими племенами Северного Кавказа и Дона во второй половине I тыс. н.э. // Материалы по археологии и этнографии Мордовии. (Труды МНИИЯЛИЭ. Выпуск 45). Саранск, 1974. С. 57-69. Вязов Л.А. О происхождении топоров именьковской культуры // Актуальные вопросы археологии Поволжья. К 65-летию студенческого научного археологического кружка Казанского университета / Отв. ред. С.И. Валиулина. Казань: ЯЗ, 2012. С. 43–53. Вязов Л.А., Петрова Д.А. Комаровский могильник (предварительная публикация) // Культуры степей Евразии второй половины I тысячелетия н.э.: Материалы к V Международной археологической конференции. Самарский областной историко-краеведческий музей им. П.В. Алабина. Самара, 2013. С. 15−20. Вязов Л.А., Гришаков В.В., Мясников Н.С. Особенности керамических комплексов памятников Среднего Посурья эпохи Великого переселения народов // Вояджер: мир и человек: теоретический и научно-методический журнал. 2016. № 6. С. 66−111. Вязов Л.А., Семыкин Ю.А. Городище и селище Новая Беденьга: эпоха Великого переселения народов в Ульяновском Предволжье (Археология Симбирского-Ульяновского Поволжья. Вып. 1). Ульяновск: НИИ истории и культуры им. Н.М. Карамзина, 2016. 227 с. Гавритухин И.О., Иванов А.Г. Погребение 552 Варнинского могильника и некоторые вопросы изучения раннесредневековых культур Поволжья // Пермский мир в раннем средневековье. Ижевск: Удмурсткий институт истории, языка и литературы УрО РАН, 1999. С. 99−159. Галимова М.Ш., Лыганов А.В., Хисяметдинова А.А., Гольева А.А., Бугров Д.Г., Аськеев И.В., Шаймуратова (Галимова) Д.Н., Аськеев О.В., Хейно М.Т., Аськеев А.О., ван дер Валк Т., Печнерова П., Дален Л., Аспи Й. Пестречинские стоянки эпохи раннего металла и раннего железа в Нижнем Прикамье и их природное окружение / Археология Евразийских степей. № 4. Казань, 2019. 276 с. Генинг В.Ф., Казаков Е.П., Хлебникова Т.А., Вайнер И.С., Валеев Р.К., Стоянов В.Е. Археологические памятники у села Рождествено. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1962. 127 с. Генинг В.Ф. Памятники у с. Кушнаренково на р. Белой (VI-VII вв. н. э.) // Исследования по археологии Южного Урала. Уфа: БФАН СССР, 1977. С. 92−107 Голдина Р.Д., Бернц В.А. Тураевский I могильник – уникальный памятник эпохи великого переселения народов в Среднем Прикамье. Ижевск: Изд-во “Удмуртский университет”, 2010. 500 с. Голдина Р.Д., Перевозчикова С.А., Голдина Е.В. Могильник VI-IX вв. у д. Верх-Сая в Кунгурской лесостепи / Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 19. Ижевск, 2018. 720 с. Голдина Р.Д., Сабиров Т.Р., Сабирова Т.М. Погребальный обряд Тарасовского могильника I–V вв. на Средней Каме. Т. III / Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 29. Казань, Ижевск: Институт археологии им. Халикова АН РТ, Удмуртский университет, 2015. 297 с. Голубев А.М. Еволюція клинкової зброї кочівників раннього середньовіччя // Археологія. 2015. № 4. С. 62−76. Горбунов В.В. Военное дело населения Алтая в III-XIV вв. Ч. II: Наступательное вооружение (оружие). Бурнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2006. 232 с. Гришаков В.В., Зеленев Ю.А. Мурома VII-XI вв.: Учебное пособие. Йошкар-Ола, 1990. 77 с. Гришаков В.В., Седышев О.В. Снаряжение верхового коня (по материалам Чулковского могильника) // Поволжская археология. 2013. № 4 (6). С. 107−117. Дмитриев А.В. Раннесредневековые фибулы из могильника на р. Дюрсо // Древности эпохи Великого переселения народов V-VIII веков / Отв. ред. А. К. Амброз, И. Ф. Эрдели. М.: Наука, 1982. С. 69−106. Дмитриев А.В. Могильник Дюрсо - эталонный памятник древностей V-IX веков // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху Средневековья. IX-XIII века. М.: Наука, 2003. С. 200-206. Ефименко П.П. Иваньковский и Гавердовский могильники древней мордвы // Материалы по археологии и этнографии Мордовии. Саранск, 1975. Вып. 48. С. 7−36. Измайлов И.Л. Появление и ранняя история стремян в Среднем Поволжье // Военное дело древнего и средневекового населения Северной и Центральной Азии. Новосибирск: 1990. С. 61−70. Измайлов И.Л. Оружие ближнего боя волжских булгар X-XIII вв. (копья и боевые топоры) // Археология Волжской Булгарии: проблемы, поиски, решения / Отв. ред. Ф.Ш. Хузин. Казань: ИЯЛИ им. Г. Ибрагимова АНТ, 1993. С. 77−106. Казаков Е.П. Исследования Раннеболгарской экспедиции в зонах водохранилищ Волго-Камского каскада Татарстана. Казань, 1993 / Архив ИА РАН. Ф.1. Р.1. № 17427. Казаков Е.П. Коминтерновский II могильник в системе древностей эпохи тюркских каганатов // Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н.э. (вопросы хронологии). Материалы II международной археологической конференции. Самара, 17-20 ноября 1997 г. – Самара, 1998. С. 97−150. Казаков Е.П. Этнокультурная ситуация IV-VII вв. н.э. в Среднем Поволжье // Finno-Ugrica. 2011. № 12-13. С. 8−39. Казанский М.М., Мастыкова А.В. Хронологические индикаторы древностей постгуннского времени на Северном Кавказе // Верхнедонской Археологический Сборник. Липецк, 2010. Вып. 5. С. 93–104. Калинин Н.Ф., Халиков А.Х. Именьковское городище // Материалы и исследования по археологии СССР. № 80. М.: Наука, 1960. С. 226−250. Кочкина А.Ф., Сташенков Д.А. Исследование Жигулевского археологического комплекса // Археологические открытия в Самарской области 2017 года. Самара: «Издательство СНЦ», 2018. С. 38–39. Лещинская Н.А. Вятский край в пьяноборскую эпоху (по материалам погребальных памятников I–V вв. н.э.). (Материалы и исследования Камско-Вятской археологической экспедиции. Т. 27). Ижевск: Удмуртский университет, 2014. 472 с. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса (Monumenta Studia Gothica. Tom 1). Lublin: Wydawnictwo Universitetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2001. 276 с. Малашев В.Ю., Яблонский Л.Т., Степное население Южного Приуралья в позднесарматское время: по материалам могильника Покровка 10. М.: Восточная литература, 2008. 365 с. Мажитов Н.А. Бахмутинская культура. Этническая история населения Северной Башкирии середины I тысячелетия нашей эры. М., 1968. 162 с. Мастыкова А.В. Женский костюм Центрального и Западного Предкавказья в конце IV - середине VI в. н.э. М., 2009. 500 с. Матвеев Р.В. Вооружение населения Волго-Вятского междуречья в конце II - IV вв. н.э. Дисс. … канд.истор.наук. Казань, 2013. 183 с. Матвеева Г.И. Среднее Поволжье в IV-VII вв. н.э.: именьковская культура: Учебное пособие. Самара, 2003. 160 с. Мошкова М.Г. Савроматы и сарматы в Волго-Донском междуречье, Южном Приуралье и Северном Причерноморье // Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время / Археология СССР / Отв. ред. тома А.И. Мелюкова. М.: Наука, 1989. С. 153−214. Никитина А.В. Некоторые случайные находки эпохи Великого переселения народов и раннего средневековья Ульяновского региона // Вояджер: мир и человек. № 8. Самара, 2017. С. 59−86. Обломский А.М. Поселение Замятино-7 // Острая Лука Дона в древности. Замятинский археологический комплекс гуннского времени / Раннеславянский мир. Вып. 6. / Под ред. А. М. Обломский. М: ИА РАН, 2004. С. 37−56. Петербургский И.М. Второй Старобадиковский могильник // Вопросы древней истории мордовского народа. (Труды МНИИЛИЭ. Вып. 80). Саранск: Мордов. кн. изд-во, 1987. С. 50−78. Плетнева С.А. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура / МИА. № 142. М.: Наука, 1967. 209 с. Полесских М.Р. Армиевский могильник // Археологические памятники мордвы первого тысячелетия нашей эры. / Отв. ред. Г.А. Федоров-Давыдов. Саранск: Мордов. кн. изд-во, 1979. С. 5−57. Руденко К.А. Клад железных топоров с Тетюшского II городища в Татарстане эпохи раннего средневековья // Теория и практика археологических исследований. 2014. № 1. С. 42−60. Седышев О.В. Снаряжение верхового коня у древней мордвы в III–ХIII вв. Дисс. … канд. истор.наук Саранск, 2004. 191 с. Смиленко А.Т., Брайчевский М.Ю. Черняховское поселение в селе Леськи близ города Черкассы // История и археология юго-западных областей СССР начала нашей эры / МИА № 139. М.: Наука, 1967. С. 35–61. Старостин П.Н. Исследования V Маклашеевского могильника Казань, 1988 / Архив ИА АН РТ. Ф.14. О.1. Ед.хр. 212. Старостин П.Н. Памятники именьковской культуры / САИ. Вып. Д1-32. М.: Наука, 1967. 97 с. Старостин П.Н., Чижевский А.А. Раскопки Маклашеевского V могильника и Маклашеевского селища в 1990 г. // Историко-археологические исследования Поволжья и Урала. Материалы III Халиковских чтений (г. Болгар, 27-30 мая 2004 г.). Казань: Изд-во “Школа”, 2006. С. 162–192 Сташенков Д.А. О ранней дате именьковской культуры // 40 лет Средневолжской археологической экспедиции. Краеведческие записки. Вып. XV. Самара: ООО “Офорт,, 2010. С. 111–125. Сташенков Д.А. Раскопки на Жигулевском селище и Жигулевском II грунтовом могильнике // Итоги археологических исследований в Самарской области в 2013 году. Материалы научных экспедиций. Самара: «Издательство СНЦ», 2014. С. 82–124. Сташенков Д.А., Кочкина А.Ф., Салугина Н.П. Керамика из погребений Жигулевского II грунтового могильника: морфология и технико-технологический анализ // Археология Евразийских степей. 2019. № 6. С. 177–197. Сташенков Д.А., Салугина Н.П. О кремационных погребениях хазарской эпохи в Самарском Поволжье (по материалам Жигулевского II грунтового могильника) // Европа от Латена до Средневековья: варварский мир и рождение славянских культур: К 60-летию A.M. Обломского / Раннеславянский мир. Вып. 19. М.: ИА РАН, 2017. С. 317–325. Степанов П.Д. Ош-Пандо. Саранск: Морд. кн. изд-во, 1967. 211 с. Степанов П.Д. Селище у с. М. Кандарать Ульяновской области // Археологические открытия 1970 г. М., 1971. Сунгатов Ф.А. Турбаслинская культура (по материалам погребальных памятников V-VIII вв. н.э.). Уфа: Гилем, 1998. 169 с. Терпиловский Р.В. Ранние славяне Подесенья III-V вв. Киев, 1984. 124 с. Чиндина Л.А. Могильник Рёлка на Средней Оби. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1977. 193 с. Шитов В.Н. Меч с клеймом Ulfbert из Шокшинского могильника // Археологические исследования в Окско-Сурском междуречье / Труды МНИИЛИЭ. Вып. 107). Саранск, 1992. С. 116−118. Шитов В.Н. Шокшинский могильник: два погребения с монетами // Средневековые памятники Окско-Сурского междуречья /Труды МНИИЛИЭ. Вып. 99. Саранск: Мордов. кн. изд-во, 1990. С. 21−31. Циркин А.В. Древковое оружие мордвы и его хронология // СА. 1984. №1. С. 123−133. Balogh C. A Mezőszilas type pendant from Grave 14 of the Mélykút-Sánc-dűlő cemetery // Thesaurus Avarorum. Magyar Nemzeti Múzeum; Eötvös Loránd Tudományegyetem Régészettudományi Intézet; Bölcsészettudományi Kutatóközpont Régészeti Intézet. Budapest, 2012. P. 269−286. Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe // Zeshyty Naukowe Uniwersytetu Jagellionskiego. Prace Archeologiczne. Z. 11. – Kraków, 1970. 126 p. Csiky G. Avar-Age Polearms and Edged Weapons. Classifi cation, Typology, Chronology and Technology // East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450–1450. Vol. 32. Leiden – Boston: Brill, 2015. 529 p. Dobos A. Gepidic fi nds from Capusu Mare (Cluj county) // Ephemeris Napocensis. 2009. Vol. 19. P. 219−242. Godłowski K. Kultura przeworska // Prahistoria ziem polskich. Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk: Ossolineum, Wydawnictwo PAN, 1981. T. V: Późny okres lateński i okres rzymski. S. 57–135. Ivanišević V. Late Antique cities and their environment in Northern Illyricum // Hinter den Mauern und auf dem offenen Land - Leben im Byzantinischen Reich (Byzanz zwischen Orient und Okzident. Issue 3). Mainz, 2016. P. 89−99. Ivanišević V., Špehar P. Early Byzantine fi nds from Čečan and Gornji Streoc (Kosovo) // Starinar. Issue 55. 2005. P. 133-159. Kontny B. Czas wojny czy czas dobrobytu? : zmiany w obrazie wyposażenia w broń grobów kultury przeworskiej w rozwiniętym odcinku fazy B2 // Studia i Materiały Archeologiczne. 2005. 12. S. 59-88. Kontny B. The war as seen by an archaeologist. Reconstruction of barbarian weapons and fi ghting techniques in the Roman Period based on the analysis of graves containing weapons. The case of the Przeworsk Culture // The Enemies of Rome. Proceedings of the 15th International Roman Military Equipment Conference, Budapest 2005. Journal of Roman Military Equipment Studies. 16. 2008. P. 107-145. Kontny B., Mączyńska M. Ein Gräberfeld der späten Römischen Kaiserzeit bis frühen Völkerwanderungszeit in Bremerhaven-Lehe // Dying Gods – Religious beliefs in northern and eastern Europe in the time of Christianisation. Neue Studien zur Sachsenforschung. 5. Hannover: Niedersächsisches Landesmusem, 2015. P. 241-262. Manning W. H. The Ironwork // Poulter A. The Transition to Late Antiquity on the lower Danube: Excavations and survey at Dichin, a Late Roman to early Byzantine Fort and a Roman aqueduct. Oxford: Oxbow, 2019. P. 321-370. Nagy M. A Hun-Age Burial with Male Skeleton and Horse Bones Found in Budapest // Neglected Barbarians. (Studies in the Early Middle Ages Vol. 32). Turnhout, 2010. P. 137-175. Nowakowski W. Metallglocken aus der römischen Kaiserzeit im europäischen Barbaricum // Archaeologia Polona. XXVII. 1988 P. 69-146. Olędzki M., Tyszler L. The shield bosses of the Horgos type in the light of new fi nds from the Przeworsk culture // Ephemeris Napocensis. 2019. No 29. P. 201−214. Tejral J. Die spätantiken militärischen Eliten beiderseits der norisch-pannonischen Grenze aus der Sicht der Grabfunde // Germanen beiderseits des spätantiken Limes. Materialien des 10. Internationalen Symposiums "Grundprobleme der frühgeschichtlichen Entwicklung im nördlichen Mitteldonaugebiet", Xanten vom 2.-6. Dezember 1997. Köln/Brno: Archäologisches Inst. der Univ. zu Köln, 1999. P. 217-292. Vida T. Frühmittelalterliche scheiben- und kugelförmige Amulettkapseln zwischen Kaukasus, Kastilien und Picardie // Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. Band 76. 1995. Mainz am Rhein, 1996. P. 220-288. Vyazov L. Sites of the late stage and the end of the Imenkovo culture in the Middle Volga region // 22nd Annual Meeting of the European Association of Archaeologists. 31st August-4th September 2016 Vilnius. Vilnius, 2016. P. 214.