Дисертації з теми "Історична пам’ятка"

На Сумщині у Лебединському районі, на пагорбах, оточених ставками, розташувалося мальовниче селище Лифине. На одному з пагорбів, у XVIII ст., був збудований маєток. До наших часів небагато споруд маєтку залишилися не зруйнованими.

Робота складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини. Розрахунково-пояснювальна записка складається з вступу, 7 частин, висновків, переліку посилань та додатків. Обсяг роботи: розрахунково-пояснювальна записка – 160 арк. формату А4.
Історична ГІС не є новою системою орієнтування в часі і просторі, вона дозволяє включати в себе сучасні методи обробки інформації та в той же час є доступною для більшості людей. ГІС надає методи та інструменти для створення, управління, відображення та аналізу історичних даних. Розробка геоінформаційної системи яка відображатиме дані по Тернопільській області, спричинені жорстокістю злочинів тоталітарного комуністичного режиму проти громадян своєї країни. Історична геоінформаційна система - являє собою апаратно-програмний комплекс, який інтегрує інструменти та методи географічної інформації в історичні дослідження. Проекти та дослідження історичних ГІС підкреслюють важливість взаємозв'язків у розумінні виникнення, розвитку та наслідків історичних подій. Мета роботи: розробка історичної геоінформаційної системи «Пам’ятка репресованих осіб Тернопільської області», яка має стати гідним вшануванням доброго імені і встановленням правди про тих, хто постраждав у радянський період, чиє життя безвинно було понівечене або загублене. Об’єкт, методи та джерела дослідження. є сервіс «Мої Карти» Google, орієнтований на розробку геоінформаційних карт. Наукова новизна отриманих результатів: розробка першої в Україні геоінформаційної системи, яка дає можливість наглядно побачити жорстокість комуністичного режиму на теренах Тернопільської області. Основним завданням якої є відображення імен тих хто став жертвою тиранії, проявивши незламну волю у протистоянні і боротьбі з нею. Практичне значення отриманих результатів. В ході виконання створено ГІС карту репресованих осіб Тернопільської області, яка в основному складається з маркерів на карті і з п’ятьох шарів, кожен шар містить дані по одній з книг «Реабілітовані історією Тернопільська область».

Містобудівна спадщина малих міст Поділля, історична забудова яких більшою мірою формувалась наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, розглядається сьогодні не у вигляді окремих пам’яток архітектури, а як цілісна історично сформована частина міста. Збереження і повноцінне функціонування історичного середовища залежить від можливості адаптування містобудівної структури до сучасних змін і потреб.

Гребенніков В.М. Державний архів м. Києва як осередок історичної пам’яті про Київський авіаційний інститут / В.М. Гребенніков // Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 7–9 квітня 2015 р., Національний авіаційний університет / редкол. Тюрменко І. І. та ін. – К. : Талком, 2015. – С. 242–245.
The article on the basis of documents of the State Archive of Kiev depicts the history of Kyiv Aviation Institute (1933–1941).
archive fund, Kyiv Aviation Institute, faculty, teaching staft, students, education, aircraft detachment, parachute group, research

Тюрменко І.І. Захист історико-архітектурних осередків малих міст України – вимога часу // І. І. Тюрменко, Є. О. Запунна // Регіональна політика: законодавче регулювання та практична реалізація : матеріали Першої Міжнарод. наук.-практ.конф., (Київ, 24-35 листопада 2015р.) / Мін-во освіти і науки України. Київ.нац.ун-т будівн.і архіт-ри та ін. – Київ-Тернопіль: Арістон. 2015. – С.278-284.
Розглянуто проблеми захситу та збереження малих історичних міст. Проаналізовано положення міжнародних та українських нормативно-правових актів, що захищають історико-культурну спадщину. Відзначено положення таких документів щодо збереження малих міст: програми Всесвітня спадщина ЮНЕСКО, Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст» та ін.

Бугаєнко Ю. С. Політика пам’яті в Україні щодо вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 років: урядові заходи vs народні спогади : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник І. М. Шугальова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 87 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається з 87-ти сторінок, містить 30 джерел, 72 позиції літератури. Ключові слова:Голодомор, репресії, політика пам’яті, історична політика, вшанування пам’яті, національна пам’ять, колективна травма, Інститут національної пам’яті України, національна ідентичність. Об`єктом даного дослідження є політика пам’яті в Україні у період незалежності (1991 – 2019 рр. ) Предметом кваліфікаційної роботи магістра є заходи політики пам’яті, що реалізуються українським урядом у царині вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. і порівняння їх з народною пам’яттю про ці події крізь призму усноісторичних джерел. Метою даної роботиє дослідження політики пам’яті в Україні та її впливу на формування національної та громадянської ідентичності українського народу. Наукова новизна даної наукової роботи полягає у з`ясуванні особливостей історичної політики в Україні. Також робота з даної теми висвітлює інформацію щодо основних заходів реалізації політики пам’яті у сучасній незалежній Україні. Досліджується зміна самої суті питання про відображення подій Голодомору у свідомості українців. У роботі показано трансформаційні процеси історичної пам’яті щодо трагедії Голодомору під час переходу від Радянського періоду до незалежності. Висновки. Процеси відродження та формування національної історичної пам’яті в Україні здійснювалися перш за все засобами культурної політики та історичної освіти. У перші роки незалежності України історична пам’ять стала об’єктом політичного впливу, метою якого був відхід від радянської спадщини та формування та відродження національної пам’яті. Як засіб політичного впливу історична пам’ять служила символічним ресурсом легітимації в суспільній свідомості ідеї незалежності України та українізації меморіального простору. Підсумовуючи розгляд проблеми дослідження пам’яті в контексті новітньої української історії, можна зробити певні висновки і висловити деякі міркування щодо подальших студій. По-перше, зусиллями наукових колективів і окремих дослідників визначено концептуальні параметри сутності національної пам’яті в Україні, її співвідношення з історичною пам’яттю та зв’язок з історіографією. Національна пам’ять трактується як усвідомлений і безперервний процес відбору, запам’ятовування, збереження і передачі наступним поколінням уявлень, знань, подій і постатей історії, які справили помітний влив на становлення, розвиток і самоідентифікацію української нації та складають духовну скарбницю її суспільного досвіду. По-друге, окреслені підходи до з’ясування особливостей історії формування та функціонування національної пам’яті українського народу, її сучасної моделі і мобілізуючої ролі. По-третє, опрацьовано деякі теоретичні, методологічні та практичні аспекти державної політики національної пам’яті на прикладі вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років, її зв’язок із законодавством, визначено пріоритети їх реалізації в умовах трансформації і демократизації українського суспільства. Сучасна політика пам’яті в Україні демонструє нам найголовніший наслідок трагедії Голодомору 1932 – 1933 років - духовне каліцтво сучасного українського постгеноцидного суспільства. Досі частина українського суспільства заперечує Голодомор. Лікування цієї глибинної травми стає першочерговим завданням, зокрема для українських засобів масової інформації – і першим кроком у цьому напряму є пізнавання правди, історії – такою, як вона була. Завдання українських медіа полягає у тому, щоб і сучасна влада, і суспільство усвідомили: заперечуючи проблему, втрачаємо шанс на її вирішення. Тому не варто заперечувати, не варто боятися власної історії, треба вивчати її, згадувати і осмислювати.
EN : The qualification work consists of 87 pages, contains 30 sources, 72 positions of literature. Keywords: Holodomor, repression, memory policy, historical politics, memory honors, national memory, collective trauma, Institute of National Memory of Ukraine, national identity. The object of this study is the memory policy in Ukraine in the period of independence (1991 - 2019). The subject of the master's qualification work is the memory policy measures implemented by the Ukrainian government to honor the victims of the 1932-1933 Holodomor and to compare it with the national memory of these events through the prism of folk-historical sources. The purpose of this paper is to investigate memory policy in Ukraine and its impact on the formation of national and civic identity of the Ukrainian people. The scientific novelty of this scientific work is to find out the peculiarities of historical policy in Ukraine. Also, work on this topic highlights information about major memory policy implementation measures in modern independent Ukraine. The change of the essence of the issue of reflection of Holodomor events in the minds of Ukrainians is investigated. The work describes the transformational processes of historical memory of the Holodomor tragedy during the transition from the Soviet period to independence. Conclusions. The processes of revival and formation of national historical memory in Ukraine were carried out primarily by means of cultural policy and historical education. In the early years of Ukraine's independence, historical memory became an object of political influence, aimed at a departure from the Soviet heritage and the formation and revival of national memory. As a means of political influence, historical memory served as a symbolic resource of legitimation in the public consciousness of the idea of Ukraine's independence and the Ukrainianization of the memorial space. Summarizing the issue of memory research in the context of recent Ukrainian history, we can draw some conclusions and make some observations about future studies. First, the efforts of scientific teams and individual researchers have determined the conceptual parameters of the essence of national memory in Ukraine, its relation to historical memory, and its relation to historiography. National memory is interpreted as a conscious and continuous process of selection, memorization, preservation and transmission to subsequent generations of ideas, knowledge and value assessments of significant facts, events and figures of history, which made a significant impact on the formation, development and self-identification of the Ukrainian nation and constitute the spiritual the treasure trove of her social experience. Second, approaches to elucidating the peculiarities of the history of the formation and functioning of the national memory of the Ukrainian people, its contemporary model and its mobilizing role are outlined. Thirdly, some theoretical, methodological and practical aspects of the national policy of national memory, in the memory of the victims of the 1932-1933 Holodomor, its connection with the law, the priorities of their realization in the conditions of transformation and democratization of Ukrainian society are elaborated. The contemporary memory policy in Ukraine demonstrates to us the most important consequence of the 1932-1933 Holodomor tragedy - the spiritual mutilation of modern Ukrainian post-genocidal society. So far, part of Ukrainian society has denied the Holodomor. Treating this profound trauma is a top priority, especially for the Ukrainian media - and the first step in this direction is to understand the truth, the history - as it was. The task of the Ukrainian media is to make sure that both the present authorities and the public realize that by denying the problem, we lose the chance to solve it.

У дипломній роботі проведено дослідження та розробку істоичної геоінформаційної системи «Пам’ятка репресованих осіб Тернопільської області». У першому розділі було проведено аналіз наукових статей та публікації, по темі дипломної роботи. Розглянуто принципи створення бази даних для історичної ГІС, а також описано найкращий варіант розповсюдження бази даних історичної ГІС. Описано три основні помилки які допускаються при створенні баз даних. Представлено спосіб позбутися помилок при створенні баз даних, використовуючи метадані, та стандарт їх структуризації. В ході виконання другого розділу було проведено аналіз програмного забезпечення ГІС. Здійснено вибір оптимального застосунку ГІС, для створення історичної ГІС карти. Проаналізовано різні методи порівняння карт. В третьому розділі було представлено процес розробки геоінформаційної системи «Пам’ятка репресованих осіб Тернопільської області» використовуючи сервіс «Мої Карти» Google. Представлено процес створення бази даних для ГІС системи. Також зібрано та графічно зображено статистичні дані по кількості репресованих осіб Тернопільської області.
The degree thesis contains research and development of the historical geoinformation system "Monument of Repressed People in Ternopil Region". The first section carries out the analysis of scientific articles and publications related to the topic of diploma work. The principles of database creation for historical GIS are considered, as well as the best variant of dissemination of the database of historical GIS are described. Three basic mistakes that can be committed, when creating databases, were described as well. A way to get rid of database creation errors using metadata and the standard for structuring them is presented. During the implementation of the second section the GIS software was analyzed. The choice of the optimal GIS application for creating a historical GIS map. Different methods for comparing maps are analyzed. The third section represents the process of developing the historical geoinformation system "Monument of the Repressed people of Ternopil Region" using service called the Google "My Maps". The process of database creation for GIS system is presented. The statistics on the number of repressed persons of Ternopil region were also collected and graphically presented.
ЗМІСТ Вступ .... 8 1 Використання геоінформаційних систем в історичних дослідженнях .. 11 1.1 Етапи створення геоінформаційної системи .... 12 1.1.1 Створення та поширення бази даних ГІС .. 12 1.2 Використання ГІС для виконання кількісного та якісного аналізу ... 20 1.2.1 Зміни у просторі та часі ... 21 1.2.2 Якісний аналіз ..25 1.3 Висновки до першого розділу .. 27 2 Аналіз програмного забезпечення та історичних карт географічної інформаційної системи ...... 29 2.1 Аналіз існуючого програмного забезпечення ГІС ... 30 2.2 Порівняння карт у ГІС... 42 2.3 Висновок до другого розділу .. 45 3 Розробка геоінформаційної системи «Пам’ятка репресованих осіб Тернопільської області».... 47 3.1 Передумови створення проекту геоінформаційної системи ... 47 3.2 Функціонал сервісу «Мої Карти Google» ..... 48 3.3 Створення бази даних репресованих осіб Тернопільської області .... 53 3.4 Статистичні дані ... 66 3.5 Висновки до третього розділу ... 74 4 Спеціальна частина .... 75 4.1 Вибір оптимального програмного продукту ГІС.... 75 4.2 Висновки до четвертого розділу ... 83 5 Обґрунтування економічної ефективності ... 84 5.1 Визначення стадій технічного процесу та загальної тривалості проведення НДР ....84 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи ... 85 5.3 Розрахунок матеріальних витрат .... 88 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію .... 89 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань ...90 5.6 Обчислення накладних витрат ... 91 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи .... 91 5.8 Розрахунок ціни програмного продукту .. 92 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень ...93 5.10 Висновки до п’ятого розділу.... 95 6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ... 96 6.1 Основні етапи атестації робочих місць за умовами праці ... 96 6.2 Запобігання професійних захворювань працівників галузі ІТ .... 99 6.3 Вплив випромінювання на забезпечення стійкості працюючих .... 102 6.4 Висновки до шостого розділу .. 106 7 Екологія ....108 7.1 Отримання енергії за рахунок альтернативних джерел ... 108 7.2 Джерела теплового забруднення атмосфери і методи його зменшення ... 110 7.3 Висновок до сьомого розділу.. 111 Висновок ... 112 Перелік використаних джерел ..... 113 Додатки

Крісевич Д. В. Дніпровська гідроелектростанція в історичній пам’яті українського суспільства : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник С. М. Білівненко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 77 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається з 77 сторінок, містить 31 джерело, 41 монографію і статті. Об’єкт дослідження: історія ДніпроГЕС Предмет дослідження: проектування, будівництво та реконструкція Дніпровської ГЕС. Метою роботи є дослідження історії розвитку Дніпрогесу (проектування, будівництво, реконструкція). Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше було зроблене конкретне історичне дослідження, присвячене комплексному вивченню історії Дніпровської гідроелектростанції. Окрім того, дана проблематика вважається маловивченою на сторінках вітчизняної історії й дозволяє виявити локально-історичні особливості розвитку придніпровського села. Теоретичне значення даної роботи полягає у тому, що матеріали роботи можуть використовуватися в дослідженнях з краєзнавства. Висновки: 1.Кампанія з написання історії Дніпрогесу проводилась у кілька етапів. Головними джерелами для написання історичного нарису Дніпрогесу відповідно до проекту мали стати спогади робітників, зібрані під час проведення вечорів спогадів, індивідуальних бесід з ними, а також їхні автобіографії. Матеріали місцевої комісії свідчать про те, що розповіді робітників на вечорах спогадів були завчасно підготованими, а не спонтанними. Для цього готувалися спеціальні повідомлення або ж персональні запрошення взяти участь у вечорі, у яких було вказано тему та питання для обговорення. У 1930-х рр. спогади робітників, що їх зібрала місцева комісія, не публікувалися. Натомість тематика та стиль спогадів дніпробудівця Бориса Вейде, які вийшли друком у 2012 р., свідчать про те, що кампанія з написання ІФЗ вплинула на пам’ятання дніпробудівцями свого досвіду. Наявні в його тексті штампи та кліше відповідають стилю, притаманному радянським егосвідченням, а також демонструють самоцензуру автора під час написання спогадів. 2. Будівництво Дніпрогесу було одним з наймасштабніших проектів СРСР. Що було зроблено? 1. Видима кожному частина - гребля, служить для створення перепаду рівня води 2. Машинний зал ДніпроГЕС-1. За ним знаходиться спеціальна камера для забезпечення постійного тиску води. 3. Машинний зал ДніпроГЕС-2. Тут встановлені турбіни, що виробляють електроенергію. 3. Історія будівництва Дніпрогесу мала бути однією з фундаментальних радянських історико-літературних праць, присвячених історії фабрик та заводів у 1920-х − 1930-х рр. А сам Дніпрогес мав символізувати перемоги радянської влади над буржуазним минулим та капіталістичним Заходом. Образ Дніпрогесу, як гіганта промисловості, що викликав захоплення і у СРСР, і в усьому світі загалом, підсилювався його зображенням у кіно та літературі. Збирання спогадів робітників стало одним зі способів виховання «нової людини», яка мала вірити і демонструвати свою віру у соціалістичне будівництво. Низку жанрових картин , присвячених будівельникам Дніпрогесу, створив учень Іллі Репіна, перший президент СРСР, видатний художник Ісаак Бродський. Коли він відвідав будівництво Дніпровської гідроелектростанції у 1930 році, художник був вражений масштабами гігантського будівництва, вражений нічними пейзажами цієї будови, роботою в котлованах при світлі прожекторів. Дніпрогес був натхненням не тільки для Бродського. Будування Дніпрогесу також відбивається в творчості Олексія Шовкуненка. Він пробув тут три літа і написав понад 70 картини аквареллю. Саме завдяки ньому виникло і розвинулось в 20-30 х роках індустріальні краєвиди, одного з різновидів пейзажного жанру.
EN : The qualification paper consists of 77 pages, contains 31 sources, 41 monographs and articles. Study object: history of Dnipro HPP Research subject: design, construction and reconstruction of the Dnieper HPP. Aim: The aim of the work is to study the history of Dniproges development (design, construction, reconstruction). The scientific novelty of the work is that for the first time a specific historical study was made, devoted to a comprehensive study of the history of the Dnieper hydroelectric power plant. In addition, this issue is considered little studied in the pages of national history and allows to identify local and historical features of the Dnieper village. The theoretical significance of this work is that the materials of the work can be used in research on local lore. Conclusions: The campaign to write the history of Dniproges was conducted in several stages. First, information on the history of this hydroelectric power plant was collected by a local commission. According to the project, the main sources for writing a historical essay on Dniproges were the memories of the workers collected during the evenings of memories, individual conversations with them, as well as their autobiographies. The memoirs of the Dniprobudists were seen not only as a way to teach the "new man" to properly perceive the past and present and believe in the future, but also to become an important source for writing the history of the hydroelectric power plant. Because the workers could tell a lot not only about the technical details of the construction of Dniproges, but also about the people who worked there and about whom there was little information in the official documents and the press of the time. The materials of the local commission show that the stories of the workers at the evenings of reminiscences were prepared in advance, not spontaneously. For this purpose, special messages or personal invitations were prepared to take part in the evening, in which the topic and issues for discussion were indicated. In the 1930s, workers' memoirs collected by a local commission were not published. Instead, the theme and style of Borys Weide’s memoirs, published in 2012, suggest that the IFZ writing campaign has influenced Dniprobudists ’memories of their experiences. The stamps and clichés in his text correspond to the style inherent in the Soviet ego testimony, and also demonstrate the author's self-censorship when writing memoirs. The construction of Dniproges was one of the largest projects in the USSR. What was done? 1. The part visible to everyone - the dam, serves to create a difference in water level 2. Engine room DniproHPP-1. Behind it is a special chamber to ensure constant water pressure. 3. Engine room DniproHPP-2. Electricity turbines are installed here. The history of the construction of Dniproges was to be one of the fundamental Soviet historical and literary works devoted to the history of factories and plants in the 1920s and 1930s. The image of Dniproges as a giant of industry, which aroused admiration both in the USSR and in the whole world, was enhanced by his image in cinema and literature. Collecting the memories of the workers became one of the ways to bring up a "new man" who had to believe and demonstrate his faith in socialist construction. The methods used by the local commission to collect memories show a desire to gather as much information as possible and to attract a significant number of workers. One of the most effective ways to construct memory on the Dnieper River can be called an evening of memories. Because their preparation was carried out very carefully, with pre-prepared questions for discussion and reports, selected by the participants. A series of genre paintings dedicated to the builders of Dniproges was created by a student of Ilya Repin, the first president of the USSR, the outstanding artist Isaac Brodsky. When he visited the construction of the Dnieper hydroelectric power plant in 1930, the artist was struck by the scale of the giant construction, amazed by the night landscapes of this structure, working in the pits in the spotlight. Dniproges was an inspiration not only for Brodsky. The construction of Dniproges is also reflected in the work of Oleksiy Shovkunenko. He stayed here for three summers and painted over 70 watercolor paintings. It is thanks to him that industrial landscapes, one of the varieties of the landscape genre, arose and developed in the 1920s and 1930s.

Нікітенко А. С. Екзистенційний та культурно-історичний метапростір повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 72 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Екзистенційний та культурно-історичний метапростір повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері» містить 72 сторінки. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 59 джерел. Об’єкт дослідження: повість М. Матіос «Черевички Божої Матері». Предмет дослідження: історичні, культурні, соціальні, онтологічні й психологічні параметри художнього простору повісті. Мета роботи – визначити екзистенційні та культурно-історичні орієнтири, що формують художній світ. У ході роботи виконано такі завдання: 1) досліджено, як доля одного мікросоціуму (родини, села тощо) вплітається в історичний контекст; 2) проаналізовано особливості відновлення та збереження пам’яті про Голокост в сучасній літературі; 3) виявлено генетичну спорідненість повісті «Черевички Божої Матері» з іншими творами «буковинської саги»; 4) окреслено історичні віхи та культурні особливості доби, представлені через світогляд Іванки Борсук; 5) охарактеризовано метафоричний і символічний простори повісті. Методи дослідження – описовий, конкретно-історичний, критичний і герменевтичний методи аналізу художнього твору. Також були застосовані прийоми аналізу та синтезу. Наукова новизна пов’язана з тим, що це – перша спроба ґрунтовного й різнопланового аналізу повісті «Черевички Божої Матері», особливою рисою якої є показ трагедії кількох націй через світогляд дитини. Крім того, дослідження заповнить прогалини в літературознавчому аналізі образу дитини в історичному дискурсі, а також висвітлить специфіку художнього стилю М. Матіос. Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можна використовувати під час підготовки до лекційних і практичних занять із сучасної української літератури в різних навчальних закладах. Також ця розвідка може бути елементом майбутнього, більш ґрунтовного дослідження творчості письменниці.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Existential, Cultural and Historical Meta-Space in the Novel «The God’s mother’s shoes» by M. Matios» consists of 72 pages. 59 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the novel «The God’s mother’s shoes» by M. Matios. The subject of investigation: historical, cultural, social, ontological and psychological parameters of the imaginary space of the text. The aim of investigation is to clarify the existential and cultural-historical markers that influence the fictional world of the novel. The following objectives were realized: 1) to discover how the fate of one micro society (family, village etc.) involves into a general historical context; 2) to analyze the recovering and saving the memory about Holocaust in the modern literature; 3) to learn how the novel «The God’s mother’s shoes» unites with the other novels of the «Bukovyna saga»; 4) to outline the historical markers and cultural peculiarities of the epoch, represented with the Ivanka Borsuk’s vision; 5) to characterize the metaphoric and symbolic spaces of the novel. The methods of analysis are: descriptive, hermeneutical, historical; also analysis, synthesis, interpretation, description. The scientific novelty means that this is the first attempt to create an essential and many-sided analysis of the novel «The God’s mother’s shoes». Its main feature is the presentation of tragedy of some nations through the prism of a child’s vision. Besides, this investigation can fill the lacunas in the literary analysis of the child’s character in the historical discourse and helps to understand the specificity of the artistic method of M. Matios. The sphere of application. The following research can be used in learning the subject at modern Ukrainian literature courses, in special courses and seminars at the high education establishments. It’s also can be used in further investigations over M. Matios’ artistic heritage.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Національний університет «Києво- Могилянська академія», Київ, 2016. Дисертація присвячена дослідженню урбаністичного простору в сучасній українській прозі, інтерпретації проблем історичної пам’яті, впливу урбаністичної глобалізації на людину, провінційності як ідилії тощо. У трьох розділах дисертації розглянуто теоретико-методологічне зацікавлення міським простором, показано його тісний зв’язок із антропологією, історією, психологією, соціологією. Урбанізм сучасної прози є одною з її суттєвих характеристик. Міський простір інтерпретується як своєрідний резервуар культурної пам’яті. Архітектура прочитується як книга, записана в камені, як свідчення минулого. Споруди вписуються в певні локальні історії. З урбанізмом пов’язана модель спогаду, який треба відреставрувати, пізнати коди, підшукати ключі. Нагромаджувачами і носіями пам’яті представлено колекції, насамперед книгозбірні. Колекціонерство і колекція можуть по-різному позиціонуватися щодо приватного та публічного простору. Просторова організація урбаністичної прози утверджує й акцентує саме поняття відкритості, освоєння культури, важливості порозуміння з іншим, толерантності і поваги до різних традицій.
Dissertation for a Candidate Degree in Philology; Specialty : 10.01.01 – Ukrainian Literature. – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2016. The thesis deals with the investigation of urban space in modern Ukrainian prose, interpretation of the problems of historical memory, ideas of Europeanism etc. In the thesis the basic theoretical concepts are examined, the connection of literary analysis with anthropology, history, psychology, sociology are shown. The direction on active urbanization in Ukrainian literature most obvious is connected with the beginning of the twentieth century. The architectural space of modern literature «builds» by comparison the external / internal space or in horizontal / vertical section that promotes the actualization of cultural past. The rethinking of historical narrative and the search of cultural identity present the understanding of historical memory and its influence on the formation of national consciousness. O. Zabuzhko, Yu. Vynnychuk, Yu. Andrukhovych interpret the historical memory with recreating the evolutional process of cultural trends in urban space. In modern prose the toposes of small country, home, lived-space vividly actualized. It is important that these toposes have great cultural and historical significance. The house has its own history, biography, in the frequency often architectural, includes in the expanse of the era and gets the symbolic time. It becomes the focus of memory. It is attached to the complicated context of the city's history, its mythology. The buildings, monuments, libraries, archives and museums are defined as hoarders and representants of memory. With the impetuous development of urbanization opposition center / province is undergoing the major transformations. The apology of province, small town and small country are distinctive trend in recent decades. The provincial space in V. Shevchuk is revealed through the prism of different images, structures, things. The bridge is the symbol of a carefree childhood. «Own» and «other’s» are neatly delimited in the street space, but the street gets the central place in the neighborhood, it keeps the memory of its inhabitants; stone in wayside is the perpetuation of information and people in general; neighborhood is the idyllic valley near a river. The author gives the particular importance to the image of the house. Among the privileged characters of modern prose can be called a collector, when the collecting of goods, antiques, herbaria, bibliophily or the metaphors of events’ collecting, experiences and, after all, «collecting of themselves» are in question. The ranges equip the space of museum, library, stores of antiques, botanical garden, representing the cultural reconstruction. In this aspect the important features of structured space is mystification and extravagancy. The modern prose pays special attention to actualization of non-national environment. In this connection the model of «different» space are produced. In the work of Ukrainian writers the different space is focused on the Western world and various concepts of Europeanism. The analysis of such categories, as «culture», «world city», «time», «provincialism», gives the clear adduction about urban space. The European space in the contemporary prose is a postmodern cultural center and container for homeless immigrants, area of freedom and new opportunities. The urbanism of modern prose is one of its essential characteristics. The urban space is interpreted as a kind of reservoir of cultural memory. The architecture is comprehended as the book, which is written in stone as evidence of the past. The buildings fit into some local histories. The model of remembrance is related with urbanism and should be restored, know the codes and find the keys. The collections, especially the library, are defined as the hoarders and bearers of memory. The gathering and collection can be positioned differently on private and public space. The spatial organization of urban prose establishes and emphasizes the notions of openness, culture’s development, importance of understanding with others, tolerance and respect for different traditions.

Андрієвська В. А. Політика пам’яті України та Польщі стосовно Волинських подій 1942-1943 рр. : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник Ф. Г. Турченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 97 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається з 97 сторінок, містить 80 джерел, 41 монографії та статті, 15 додатків. Об’єктом дослідження є політика пам’яті України та Польщі стосовно перебігу подій на Волині у 1942-1943 рр. Предметом дослідження є складові та механізми формування політики пам’яті в Україні та Польщі щодо Волинських подій, їх спільні та відмінні риси. Мета роботи полягає в компаративному аналізі концептів “Волинська трагедія” та “Волинська різанина”, а також концепту взаємного примирення та відповідальності як основних складових політики пам’яті України та Польщі щодо подій на Волині, визначити їх вплив на сучасні стосунки обох країн. Новизна роботи полягає у висвітленні окремих складових політики пам’яті, зокрема науковців та наукових інституцій, засобів масової інформації, державних свят та законодавчих актів, а також культурного дискурсу у формуванні та просуванні політики пам’яті щодо подій на Волині. Окремо варто зазначити залучення нових джерел у науковий обіг, зокрема постів у соціальних мережах, інтерв’ю з науковцями, статистичні матеріали і т.д. Висновки. Основне коло дослідників різних аспектів зазначеної проблематики: А. Киридон, А. Конник, Ґ. Мотика, Л. Адамський, В. В’ятрович, І. Ілюшин, Л. Нагорна, О. Міллер та інших. Що стосується ролі науковців у формуванні політики пам’яті, варто відмитити таку особливість як високу ступінь залежності вчених обох країн від політичного інстеблішменту через державне фінансування науки та можливість цензури, в тому числі підручників. Саме науковці створюють модель погляду на історичні події, в тому числі це стосується і Волинських подій, але можуть успішно її просувати лише за допомогою політичного інстеблішменту. В поняття інстеблішменту, яке активно застосовувалось під час дослідження, було включено політичну та культурницьку складову. Можна бачити значну кореляцію впливу цих двох чинників. Якщо культурницька складова рідко виступає замовником історичної пам’яті, а частіше виступає у ролі ретранслятора наявних суспільних тенденцій, то політичний інстеблішмент, на противагу культурного інстеблішменту, слугує основним замовником історичної пам’яті. Історична пам’ять служить консолідуючим і легітимізуючим інструментом для політиків, звідси виникає їх зацікавленість у формуванні політики пам’яті. Основними механізмами творення політики пам’яті, що активно використовують політичні еліти обох країн, можна вважати: затвердження законодавчих актів, фінансування історичної науки, запит на створення підручників з історії, контроль над медіа, втручання у культурний дискурс населення тощо. Під впливом цих складових в Україні та Польщі сформувалися дві протилежні моделі історичної пам’яті про Волинські події: “Волинська трагедія” – в Україні, “Волинська різанина”– в Польщі. Поступово починає формуватися альтернативний – третій погляд – взаємної відповідальності і прощення. Спільність перших двох моделей полягає в тому, що кожна з них бере за основу звинувачення іншої сторони у перебігу подій на Волині. Відмінне полягає у впливовості та поширеності цих моделей пам’яті – модель “Волинської різанини” є більш впливовою в польському суспільстві та активно поширюється в його межах, в той час як модель “Волинської трагедії” поширена майже виключно в українських наукових колах. Тільки прийняття і поширення в науці та суспільствах обох країн третього погляду – взаємного прощення і примирення дозволить вже сучасним Україні та Польщі не повторювати Волинські події в майбутньому.
EN : The qualifying work consists of 97 pages, contains 80 sources, 41 monographs and articles, 15 appendixes. Key words: Ukraine, Poland, memory policies, historical policies, “Volyn massacre”, “Volyn tragedy”, Ukrainian-Polish conflict, UIA, AK. The object of the study is the memory policies of Ukraine and Poland regarding the events in Volyn during 1942-1943. The subject of the study is the components and mechanisms of memory policies in Ukraine and Poland regarding Volyn events, common and distinctive features between them. The aim is to make a comparative analysis of the concepts of “Volyn tragedy” and “Volyn massacre”, as well as the concept of mutual reconciliation and responsibility as the main components of the memory policies of Ukraine and Poland regarding the events in Volyn, to determine their impact on the modern relations of both countries. The novelty of the work is the coverage of certain components of memory policies, including scientists and scientific institutions, media, public holidays and legislative acts, as well as cultural discourse in the formulation and promotion of memory policies regarding Volyn events. Particularly, the involvement of new sources in the scientific circulation, which includes posts on social networks, interviews with scientists, statistical materials, etc., is covered Conclusions. The main circle of researchers of various aspects of the mentioned problems consists of: A. Kirydon, A. Connik, G. Motika, L. Adamsky, V. Vyatrovich, I. Ilyushin, L. Nagorna, O. Miller, and others. Regarding the role of scientists in formation of memory policies it is worth noting about high degree of dependence of scientists of both countries from the political establishment through public funding of science and the possibility of censorship, including textbooks. The scientists are the one who create a model of view of historical events, including the Volyn events, but it can be achieved only with the help of the political establishment. The concept of the establishment, which was actively used in the study, includes a political and cultural component. A significant correlation between the impact of these two factors can be seen. If the cultural component rarely serves as a historical memory and more often acts as a relay to existing social trends, then the political establishment, as opposed to the cultural establishment, serves as the primary customer of historical memory. Historical memory serves as a consolidating and legitimizing tool for politicians, hence their interest in formation of memory policies. The main mechanisms of memory policies formation, which are actively used by the political elites of both countries, are: approval of legislation, funding of historical science, history textbook requests, control over the media, interference with the cultural discourse of the population etc. Under the influence of these components, two opposite models of historical memory of the Volyn events in Ukraine and Poland were formed: the “Volyn tragedy” in Ukraine, and the “Volyn massacre” in Poland. An alternative view of mutual responsibility and forgiveness is gradually emerging. The commonality of the first two models is that each of them takes as a basis the accusation of the other party in the course of events in Volhynia. Difference is in the influence and prevalence of these memory models – the Volyn massacre model is more influential in Polish society and is widely spread within its boundaries, while the Volyn tragedy model is distributed almost exclusively in Ukrainian academic and scientific groups. Only the acceptance and propagation of the third view in the scientific and public societies of the two countries – mutual forgiveness and reconciliation will not allow the present-day Ukraine and Poland to repeat the Volyn events in the future.

Кусаімова Г. В. Хронотоп роману В. Лиса «Діва Млинища» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Н. В. Горбач. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Хронотоп роману В. Лиса «Діва Млинища» містить 62 сторінки. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 43 джерела. Мета роботи – дослідження специфіки хронотопу роману В. Лиса «Діва Млинища». Виконано наступні завдання: 1) актуалізовано теоретичні відомості про хронотоп; 2) проаналізовано зв’язок категорії хронотопу з відтворенням історичної пам’яті в художньому творі; 3) окреслено основні риси творчості В. Лиса; 4) проаналізовано стилістичні й поетикальні особливості роману «Діва Млинища»; 5) досліджено специфіку хронотопу роману «Діва Млинища». Об’єкт дослідження: роман В. Лиса «Діва Млинища». Предмет дослідження: реалізація часопросторового виміру в романі. Методи аналізу: описовий із прийомами спостереження та інтерпретації, аналіз і синтез, а також було залучено конкретно-історичний і герменевтичний методи. Наукова новизна полягає в тому, що в дослідженні вперше акцентується увага на часопросторових параметрах окремого образу роману. Крім того, заявлений твір до цього часу не користувався значною увагою науковців, і це дає нам можливість для більш ґрунтовного дослідження. Практичне значення. Передбачається можливість використання результатів дослідження під час планування уроків з української літератури, а також у процесі підготовки лекційних та практичних занять у вищих навчальних закладах. Крім цього, робота може стати одним із етапів більш ґрунтовного дослідження творчості В. Лиса.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Chronotope of the Novel «Maiden of Mill» by V. Lys» consists of 62 pages. 43 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The aim of investigation is to discover the specificity of chronotope in V. Lys’ novel «The Maiden of Mlynyshche». The following objectives were realized: 1) to actualize the theory of chronotope; 2) to analyze the connection between chronotope and the representation of historical memory in literary work; 3) to clarify the main peculiarities of V. Lys’ art; 4) to learn about style and poetical features of «The Maiden of Mlynyshche»; 5) to discover the peculiarities of chronotope in V. Lys’ novel «The Maiden of Mlynyshche». The object of investigation: the novel «The Maiden of Mlynyshche» by V. Lys. The subject of investigation: the realization of time and space dimension in the novel. The main methods: descriptive, interpretation, observation, analysis, synthesis, historical and hermeneutical ones. The scientific novelty. The following investigation is dedicated to the analysis of chronotope of this novel. Besides, «The Maiden of Mlynyshche» hasn’t been discovered well up to this time, so it allows us to make more essential investigation. The sphere of application. It’ll be possible to use the following results during preparing for Ukrainian literature lessons and courses in different educational establishments, and in preparation for lectures and seminars in the universities. Besides, this work can become an essential part of a bigger and many-sided learning of V. Lys’ art.

Запорожець А. А. Поетика роману А. Кокотюхи «Червоний» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник В. М. Ніколаєнко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 67 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Поетика роману А. Кокотюхи «Червоний» містить 67 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 50 джерел. Об’єкт дослідження: роман А. Кокотюхи «Червоний». Предмет дослідження: художня візія опору українських повстанців радянській системі на території Волині й у таборах ГУЛАГу. Мета роботи – дослідити жанрові, структурні й поетикальні особливості історико-пригодницького роману А. Кокотюхи «Червоний». У результаті дослідження виконано такі завдання: 1) досліджено феномен історичної пам’яті нації та способи її відновлення; 2) визначено жанрову специфіку роману «Червоний»; 3) охарактеризовано особливості часопростору й наративну стратегію роману; 4) виявлено, які історичні події стали підґрунтям роману «Червоний»; 5) проаналізовано специфіку змалювання різних типажів у контексті боротьби з репресивним режимом; Методи дослідження: описовий із прийомами спостереження та інтерпретації, конкретно-історичний та критичний методи аналізу художнього твору. Наукова новизна полягає в тому, що роман «Червоний» до цього часу не був об’єктом усебічного літературно-критичного аналізу й не розглядався з точки зору людиноцентризму, відповідно до якого, на перший план літературно-художнього аналізу виступає не стільки доля всього соціуму, охопленого виром війни, а доля людини, яка одночасно стала заручником обставин і їхнім творцем. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можна використовувати на уроках української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, лекціях і семінарських заняттях у вищих навчальних закладах. Крім того, це дослідження може ввійти в склад більш детальних наукових розвідок із творчості А. Кокотюхи.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Poetics of A. Kokotiukha’s Novel «Chervonyi» consists of 67 pages. 50 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the novel «Chervonyi» by A. Kokotiukha. The subject of investigation: the artistic vision of Ukrainian insurgents’ resistance to Soviet force system on Volyn area and in Gulag forced-labour camp systems. The aim of investigation is to discover the genre, structural and poetical peculiarities of historic-adventurous novel «Chervonyi» by A. Kokotiukha. As a result of the research, the following tasks were performed: 1) to discover the phenomenon of historical memory of nation and the ways of its recovery; 2) to clarify the genre peculiarities of the novel «Chervonyi»; 3) to characterize the features of chronotope and narrative strategies of the novel; 4) to learn what historical events this novel is based on; 5) to analyze the specificity of representation of different characters in the theme of fighting with totalitarian regime. The methods of analysis are: descriptive, interpretative, historical and critical analysis of a literary work. The scientific novelty of the novel means that this work hasn’t been the object of many-sided literary analysis and has never been discovered from anthropocentric point of view, when a human’s fate becomes the main subject of the author’s attention. The sphere of application. The following research can be used can be used in learning the subject at school lessons, on Ukrainian literature courses, in special courses and seminars. It can also be a logical level of the deeper discovering of A. Kokotiukha’s works.

Мальцева А. О. Жанрові особливості окупаційного роману Г. Гусейнова “Одіссея Шкіпера та Чугайстра” : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філолологія" / наук. керівник Н. В. Горбач. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 62 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра “Жанрові особливості окупаційного роману Г. Гусейнова “Одіссея Шкіпера та Чугайстра” містить 62 сторінки. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 43 джерела. Об’єкт дослідження: роман Г. Гусейнова “Одіссея Шкіпера та Чугайстра”. Предмет дослідження: жанрова природа та стильові особливості окупаційного роману “Одіссея Шкіпера та Чугайстра”. Мета роботи – визначити жанрово-стильову специфіку окупаційного роману письменника. У ході роботи виконано такі завдання: 1) проаналізовано значення досвіду Другої світової війни для мілітарних наративів української літератури; 2) визначено внесок Г. Гусейнова в розвиток літератури та домінанти його творчості; 3) досліджено жанрові особливості роману “Одіссея Шкіпера та Чугайстра”; 4) охарактеризовано систему образів, поетику, проблематику. Методи дослідження – описовий (із прийомами спостереження та інтерпретації), історико-літературний, історико-теоретичний, біографічний критичний методи аналізу художнього твору. Також були застосовані прийоми аналізу та синтезу. Наукова новизна зумовлена тим, що це – перша розгорнута спроба дослідження жанрової специфіки роману “Одіссея Шкіпера та Чугайстра” як цілісної естетичної єдності. Увага зосереджується на структурно-композиційний та стильовій самобутності «окупаційного роману», що складає основу книги.
EN : The qualification paper for a master’s degree “Genre Features of G. Huseynov's Occupation Novel “The Odyssey of Skipper and Chugaistra” consists of 62 pages. 43 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the novel “The Odyssey of Skipper and Chugaistra” by G. Huseynov. The subject of investigation: the genre origin and peculiarities of style of the novel “The Odyssey of Skipper and Chugaistra”. The aim of investigation is to discover the genre and style features of a small prose by the author which is organized in the novel “The Odyssey of Skipper and Chugaistra”. The following objectives were realized: 1) to analyze the significance of the experience of the Second World War for the military narratives of Ukrainian literature; 2) to define the artistic dominants in G. Huseynov’s artworks and his influence in literature; 3) to discover the genre peculiarities of the book “The Odyssey of Skipper and Chugaistra”; 4) to characterize the system of characters, poetics, problematics of the book. The methods of analysis are: descriptive (with methods of observation and interpretation), historical-literary, historical-theoretical, biographical critical methods of analysis of a work of art. Methods of analysis and synthesis were also used. The scientific novelty means that this is the first attempt to create an essential and deep analysis of the novel “The Odyssey of Skipper and Chugaistra” as a completed aesthetic combination. The main accent is made on the structural, compositional and stylish authenticity of the «occupation novel» which complete the book.

Приходна Г. С. Жанрова природа книги Є. Гуцала «Співуча колиска з верболозу» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Н. В. Горбач. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 61 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра «Жанрова природа книги Є. Гуцала «Співуча колиска з верболозу» містить 61 сторінки. Для виконання кваліфікаційної роботи магістра опрацьовано 53 джерела. Об’єкт дослідження: книга Є. Гуцала «Співуча колиска з верболозу». Предмет дослідження: жанрова природа та стильові особливості книги «Співуча колиска з верболозу». Мета роботи – визначити жанрово-стильову специфіку малої прози митця, що ввійшла в книгу «Співуча колиска з верболозу». У ході роботи виконано такі завдання: 1) проаналізовано значення шістдесятників для українського літературного процесу другої половини ХХ ст.; 2) визначено внесок Є. Гуцала в розвиток руху шістдесятників та домінанти його творчості; 3) досліджено жанрові особливості книги «Співуча колиска з верболозу»; 4) охарактеризовано систему образів, поетику, проблематику. Методи дослідження – описовий (із прийомами спостереження та інтерпретації), історико-літературний, критичний методи аналізу художнього твору. Також були застосовані прийоми аналізу та синтезу. Наукова новизна пов’язана з тим, що це – перша ґрунтовна спроба аналізу жанрової специфіки книги «Співуча колиска з верболозу» як цілісної естетичної єдності. Робиться акцент на структурно-композиційний та стильовій самобутності «окупаційних фресок», що складають основу книги. Практичне значення: отримані результати можна використовувати під час підготовки до уроків української літератури в середній та старшій школа, а також до лекційних і практичних занять з історії української літератури у вищих навчальних закладах. Крім того, подана розвідка може стати цінним доповненням для поглибленого вивчення жанрових експериментів Є. Гуцала.
EN : The qualification paper for a master’s degree «The Genre Specific of the Book «The Singing Cradle of Willow» by Ye. Hutsalo» consists of 61 pages. 53 scientific sources were tackled in order to write the graduation thesis. The object of investigation: the anthology «The Singing Cradle of Willow» by Ye. Hutsalo. The subject of investigation: the genre origin and peculiarities of style of the book «The Singing Cradle of Willow». The aim of investigation is to discover the genre and style features of a small prose by the author which is organized in the book «The Singing Cradle of Willow». The following objectives were realized: 1) to analyze the influence of the Sixtiers on the Ukrainian literary process of the late XX ct.; 2) to define the artistic dominants in Ye. Hutsalo’s artworks and his influence in the Sixtiers movement; 3) to discover the genre peculiarities of the book «The Singing Cradle of Willow»; 4) to characterize the system of characters, poetics, problematics of the book. The methods of analysis are: descriptive (with observation and interpretation), historic-literary, critical; also analysis and synthesis have been used. The scientific novelty means that this is the first attempt to create an essential and deep analysis of the book «The Singing Cradle of Willow» as a completed aesthetic combination. The main accent is made on the structural, compositional and stylish authenticity of the «occupational frescos» which complete the book. The sphere of application. The following research can be used in learning the subject at lessons of Ukrainian literature, in special courses and seminars at the high education establishments. It’s also can be used in further investigations over Ye. Hutsalo’s heritage.