Статті в журналах: "Іншомовні терміни"

1

Петренко, Оксана. "СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ РОБОТОТЕХНІКИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено явище синонімії термінів німецької мови галузі робототехніки на матеріалі 1670 мовних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з 16 фахових джерел (фахові тексти з робототехніки). Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні синонімічних відношень німецькомовних термінів робототехніки, предмета, об’єкта, методів та завдань. Розглянуто два протилежні погляди на проблему термінологічної синонімії. Ідентифіковано поняття синонім, дублет, синонімія, синонімічні відношення. Проведено зіставний аналіз синонімічних рядів на семантичному та структурному рівнях. Якщо більшість визначень синонімії в загальнолітературній мові ґрунтуються на близькості значення лексичних одиниць, то термінологічні синоніми визначаються як мовні одиниці, абсолютно тотожні за значенням і взаємозамінні в будь-якому контексті, а поняття «термінологічна синонімія» найбільш адекватно виражає наявність декількох найменувань для одного означуваного. З погляду походження та структурно-словотвірних особливостей виокремлено вісім різновидів груп синонімів, до складу яких увійшли 159 синонімічних пар досліджуваної термінології: іншомовний термін – німецький термін (19 %), різнокореневі складені слова (17 %), спільнокореневі складені слова (14 %), терміни-однослови – багатокомпонентні складені слова (13 %), німецькі різнокореневі синоніми (13 %), повне (німецьке або іншомовне) та скорочене найменування (12 %), терміни-композити – термінологічні сполучення (9 %), німецькі однокореневі синоніми – (3 %). Найбільший синонімічний пласт у досліджуваній термінології складають дублетні терміносиноніми іншомовного та німецького походження. Це пов’язане із запозиченням іншомовних слів та штучним утворенням термінів на базі німецької мови з метою уникнення запозичень та створення власних термінів. Рекомендується у фаховій мові уникати синонімічних термінологічних найменувань та узаконювати лише одне найменування. Визначено перспективи подальших досліджень лексико-семантичної організації німецькомовної терміносистеми в галузі робототехніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Товстенко, В. Р. "ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 155–63. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві, отже, і науки загалом. Термінологічна лексика – це той вид барометра, який визначає рівень професійної освіти, оскільки багата термінологія є одним із важливих показників рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою натепер. У статті проаналізовано типи лексичного запозичення, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використовуються діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний та теоретичний методи. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці спеціального, обмеженого функціонування; проаналізовано терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ТОВСТЕНКО, Вікторія. "СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО НОМІНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 215–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві й науки загалом. Це барометр, який визначає рівень професійної освіти, позаяк багата термінологія є одним із показників високого рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою сьогодення. У статті проаналізовано типи лексичних запозичень, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використано діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний і теоретичний методи дослідження. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть терміна як лексичної одиниці обмеженого функціонування; проаналізовано чужомовні терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Шундікова, І. І. "РОЛЬ ПОЗАМОВНИХ ЧИННИКІВ У ФОРМУВАННІ І ФУНКЦІОНУВАННІ ТЕРМІНІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ КОСМЕТОЛОГІЇ ТА ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ)". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 222–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Функціонування термінів у різних професійних сферах привертає увагу не лише лінгвістів, а й представників суспільних наук. Такий інтерес зумовлений тим, що мова – це соціальне явище, а термін безпосередньо пов’язаний із професійними чинниками та виконує роль засобу інформаційного обміну. Одним із яскравих прикладів експліцитного впливу суспільства на функціонування термінів може слугувати англомовна термінологія косметології та естетичної медицини, понятійний апарат якої зараз активно розвивається в унісон із науковим прогресом, глобалізацією економіки, розширенням культурних зв’язків, мобільністю населення та поширеністю мультилінгвізму. До зовнішніх чинників впливу, які зумовили еволюцію фахової мови галузей косметології та естетичної медицини, належать соціоекономічні, соціокомунікативні, соціоісторичні та соціопсихологічні чинники. Мета статті – розглянути вплив соціальних змін на семантичні та функціональні особливості англійських термінів зазначених галузей, які вжито в рекламних текстах, а також окреслити їхній внесок у формування провідних цінностей сучасного глобалізованого суспільства. Дослідження виконане в межах напряму соціотермінознавства, актуальність якого полягає в розкритті й урахуванні впливу позамовних чинників на розвиток терміносистем. Проведений аналіз показав, що термінологія косметології та естетичної медицини, з одного боку, зазнає впливу суспільних змін, що виявляється крізь семантичні процеси метафоризації, поширення термінів-англіцизмів в інші мови та запозичення і термінологізацію іншомовної лексики. із другого боку, терміни, що функціонують і взаємодіють з іншими лексичними одиницями в рекламних контекстах, беруть участь у насадженні таких атрибутів сучасного глобалізованого суспільства, як індивідуалізм, толерантність, споживацька свідомість, соціальна самоідентифікація за допомогою торгових брендів, ґендерна уніфікація. Отже, результати здійсненої розвідки підтверджують взаємодію і взаємовплив соціальних чинників та особливостей мовного функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Ketsyk-Zinchenko, Uliana. "Вплив англомовних фахових текстів на вивчення термінологічної лексики студентами немовних факультетів". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 198–205. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.198-205.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошується на важливому значенні іншомовного професійно-орієнтованого читання у формуванні фахової іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних факультетів. Автор розкриває роль автентичних іншомовних фахових текстів у вивченні термінологічної лексики, володіння якою є основним критерієм знання фаху. Наголошується, що вивчення іншомовної термінологічної лексики відповідно до фахової підготовки студентів, а відтак і формування їхньої іншомовної лексичної компетентності, буде тим успішнішим, чим краще зроблений відбір і методична класи-фікація фахового матеріалу, який використовується в навчальному процесі. Розглянуто три етапи вивчення термінологічної лексики на базі англомовних фахових текстів; дається опис вправ, які застосовуються при опрацюванні термінів на кожному етапі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Savchuk, B. P., L. I. Haraрко та N. O. Fedchyshyn. "ЗМІСТОВНО-ТЕМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ СТУДІЙ ПРО РОЗВИТОК ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ В ЗАРУБІЖЖІ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11442.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз змістовно-тематичної спрямованості українського педагогічного дискурсу про розвиток іншомовної освіти в зарубіжжі. Методом головного масиву охоплено близько 70 дисертацій і двох десятків монографій, а вибірковим методом – близько сотні статей. Визначено іншомовну освіту як організований педагогічний процес навчання, виховання і розвитку здобувача освіти змістом та засобами дисципліни «Іноземна мова». Виходячи з покладених в основу назв досліджень базових термінів і частоти їхнього використання, окреслено семантико-тематичний спектр публікацій за основними групами: дидактичні, лінгвістичні, культурологічні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

ІВАНЕНКО, Станіслав, та Валерія ТИЩЕНКО. "АНАЛІЗ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 92–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.401.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному освітньому процесі тестування є одним із компонентів навчання, об'єктивним засобом вимірювання й оцінки рівня знань, умінь та навичок студентів. У даному дослідженні приділена увага на розподіл тесту на певні субтести для контролю окремих видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмової мови) або аспектів мови (фонетики, граматики, лексики). Розглянуто дефініцію терміну «іншомовна підготовка» та розкрито роль тестування як засобу діагностики труднощів засвоєння матеріалу для студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету, як критерію оцінки ступеня навченості, об'єктивного способу прогнозування успішності навчання. Мета статті – довести ефективність застосування тестового контролю іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Для досягнення мети, проведено тестування рівня іншомовної підготовки 643 студентів немовних спеціальностей 2 курсу 10 факультетів Запорізького національного університету. Представлений аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури і інтернет-ресурсів, вивчення вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних джерел, узагальнення досвіду викладання провідних фахівців у галузі іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей. Підтверджено, що під час оцінки якості іншомовної підготовки в умовах мовного тестування необхідно виділяти мету, завдання, спосіб виконання. Визначено професійну комунікативну компетенцію іноземної мови, як показника рівня сформованості професійно-орієнтованої в мовному сенсі особистості. Аналіз отриманих даних засвідчив, що різниця в результатах між факультетами за рівнями вказала на недостатню мотивацію, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю навчання і, відповідно, здобуттям знань, набуттям вмінь і навичок студентами немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Зосереджена увага на суперечностях, які заважають підвищенню якості викладання іноземних мов, і як підсумок, рівню засвоєння та мотивації до навчання. У висновку сформульовані теоретична і практична значущість статті. Наполягається на конститутивній взаємодії з кафедрою професійного спрямування, як засобу інтенсифікації процесу засвоєння знань у професійно-мовній сфері навчання. Перспективним напрямом вбачається мінімізація недоліків навчання іноземним мовам поза природним мовним середовищем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в контексті особистісно-орієнтованого підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

ГАПОНОВА, Валентина, та Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання. У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась. Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру. У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Лютий, В. М. "СТАН РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 85–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті зумовлена наявністю розбіжностей у тлумаченні поняття «мовна компетентність», усвідомлення означеної проблеми, а також потребою вивчення стану розробленості проблеми формування мовної компетентності офіцера НГУ для більш ефективного її формування. Метою статті є з’ясування зміст терміна «мовна компетентність» і її місця в структурі професійної компетентності офіцера НГУ, узагальнення теоретичних підходів її формування із урахуванням принципів навчання, визначення використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Як свідчить аналіз наукової літератури, вченими досліджено певні аспекти порушеної проблеми. А отже, нами проведено синтез отриманого в ході аналізу матеріалу для узагальнення результатів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні змісту терміна «мовна компетентність» і її місця у структурі загальної та професійної компетентності офіцера НГУ. Визначено, що поняття «іншомовна компетентність», «іншомовна професійна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» є дзеркальним відображенням сутності і структури базового поняття «мовна компетентність» з урахуванням особливостей професійної підготовки фахівця, і відрізняє їх від мовної компетентності лише додатковий фактор вивчення іноземної мови, а мовну компетентність можна формувати як на базі рідної мови, так і на базі іноземної мови. Узагальнено теоретичні підходи і технології, методики формування мовної компетентності із урахуванням принципів навчання, визначено використання різноманітних технологій навчання, методів і форм навчання, впровадження педагогічних, дидактичних, організаційних умов формування мовної компетентності офіцера. Доведено, що всі наявні дослідження стосуються переважно формування мовної компетентності майбутніх офіцерів, що ми і будемо враховувати у своєму подальшому дослідженні та спиратися на них. Перспективою подальших досліджень є діагностування стану сформованості мовної компетентності офіцерів НГУ у військових частинах, розробка інструментів її діагностики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Malynovs'ka, O. L., та S. R. Mason. "Навчальні матеріали за професійним спрямуванням у системі викладання іноземної мови студентам лісотехнічного профілю". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 157–59. http://dx.doi.org/10.15421/40280531.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчальна дисципліна "Іноземна мова за професійним спрямуванням" є важливою складовою системи підготовки майбутніх спеціалістів вищого навчального закладу технічного профілю, що зумовлено тенденцією до світової інтеграції, розширенням культурного та наукового обміну, росту міжнародного економічного співробітництва. Вона базується на активізації, систематизації та узагальненні лексико-граматичних знань, отриманих учасниками навчального процесу за попередні роки навчання (Malynovska & Mason, 2014a) і передбачає успішне оволодіння іншомовним лексико-граматичним та синтаксично-стилістичним матеріалом у межах навчальної програми "Іноземна мова". Вивчення цієї навчальної дисципліни – це складний та багатогранний процес, оскільки, з одного боку, передбачає оволодіння іноземною мовою як лінгвістичним явищем, а з іншого – використання іншомовних розумових форм і категорій у площині конкретної галузі та в її окремо окреслених професійних сферах. Представлено навчальні продукти для студентів НЛТУ України: навчальний посібник "Екосистема лісу" та "Німецько-український словник лісотехнічних термінів", які складено на основі фахово орієнтованого іншомовного матеріалу, що необхідний для формування комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності відповідної галузевої тематики лісотехнічного профілю. Цей навчальний матеріал створено для вивчення навчальної дисципліни "Іноземна мова за професійним спрямуванням (німецька мова)" та з урахуванням основних положень Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття), Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, а також з урахуванням активного використання у навчальному процесі мультимедійних засобів навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Бондаренко, Аліна. "ПРИЙОМ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО КОМЕНТАРЯ ЯК ЕКСПЛІКАЦІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ У КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ". Молодий вчений, № 3 (103) (31 березня 2022): 61–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-3-103-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена маловивченій у лінгвістиці та перекладознавстві темі потенціалу перекладацького коментаря як способу експлікації культурологічних особливостей. У роботі вперше було проаналізовано примітки перекладача, як один із шляхів компенсації смислових втрат в українсько-кримськотатарському художньому перекладі. Основний тип перекладацького коментаря сформульовано як лінгвокраїнознавчий, до якого увійшло вісім тематичних підрозділів: історичні реалії, побутові реалії, назви фольклорних творів, іншомовна лексика, власні назви та термінологія, просторічні і зневажливо-жаргонні слова, релігійні терміни та гра слів. У розвідці доводиться, що саме перекладацький коментар розкриває для реципієнта перекладу ті «цеглинки сенсу», що складають зміст висловлювання, які додатково інтерпретуються у свідомості носіїв кожної мови, і є одним з основних шляхів уникнення смислових втрат при перекладі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Квасова, Ольга Геннадіївна, та Наталія Костянтинівна Лямзіна. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕБКВЕСТ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 177–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2531.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду застосування технології Вебквест у навчанні англійської мови, зокрема змін, що відбулись останніми роками в його концепції, цілях/завданнях та особливостях використання, що й обумовило запровадження терміну Вебквест 2.0. Автори наводять міркування щодо визначення Вебквесту як розумового процесу, який починається із заохочення студента/команди до виконання вагомого та цікавого завдання, набуває імпульсу через командний мозковий штурм, який стимулює учасників проєкту до пошуку шляхів вирішення проблеми та призводить до більш поширеного вибору кожним учасником особистих навчальних траєкторій. Утім Вебквест має вирішити ряд завдань, щоб сприяти вихованню людини, яка б могла стати успішним професіоналом у ХХІ сторіччі. Веб-квест 2.0 ще має набути вищої якості співпраці, енергійніше стимулювати та розвивати критичне мислення, іншомовну компетентність студентів, формувати здатність креативного вирішення проблеми та генерувати інноваційні ідеї, передбачати розвиток інформаційно-комунікаційних умінь протягом усього терміну виконання Вебквесту, інтегрувати новітні досягнення інформатизації суспільства тощо. У публікації описано Вебквест, створений авторами для навчання англійського монологу майбутніх економістів, наводиться його професійно орієнтоване завдання, яке стимулює групову взаємодію, та ресурсна опора «мовна майстерня», яка дозволяє ефективно виконувати Вебквест, опановуючи водночас англійську мову професійного спрямування. Попри це авторами визначається протиріччя Вебквесту між автономією виконавців, розвиток якої є одним із провідних завдань методу, та його керованістю розробником за рахунок використання структури. Як перспектива осучаснення цього методу навчання розглядається відхід від його усталеної структури, що сприятиме більш гнучкій та збалансованій взаємодії студентів і викладачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Shynkaruk, Vasyl. "ПЕРЕДУМОВИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 321–25. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-321-325.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються причини актуалізації запозичень у сучасній українській з економічної тематики, зумовлені низкою екстралінгвістичних чинників. Подано погляди українських лінгвістів на іноземні лексичні одиниці, зокрема у дискурсі ЗМІ. Досягнення поставленої мети зумовило використання таких методів: описового, порівняльного, контекстуально-семантичного та функціонального аналізу. Мета роботи – розглянути причини актуалізації іншомовної лексики у сучасній українській мові. Ми дійшли висновку, що останнім часом значна частина термінів іноземного походження актуалізується у ЗМІ, що зумовлено змінами у соціально-економічній сфері, наявністю інтернету, соціальних мереж, тісною міжмовною взаємодією. Було виявлено, що номінації у зв'язку з їх частим використанням у пресі поступово втрачають ознаки вузької спеціалізації та стають зрозумілими нефахівцям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Мороз, О. Л. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 190–200. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-190-200.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано соціокультурний компонент професійно-орієнтованої комунікативної компетенції фахівців морської галузі. Встановлено, що іншомовна комунікативна компетенція є багатокомпонентним утворенням, а отже, аналіз її структури сприяє визначенню шляхів її формування та удосконалення. Виокремлення в структурі професійно-орієнтованої комунікативної компетенції на ряду з ядерними периферійних компонентів уможливлює покращення рівня ефективності професійно-орієнтованого спілкування серед фахівців морської галузі. Встановлено, що мовленнєва культура комунікантів має важливе значення для досягнення мети комунікації, а тому у якості необхідного компоненту структури професійно-орієнтованої комунікативної компетенції мореплавців слід виокремлювати уміння встановлювати контакти з членами суднового екіпажу, представниками інших суден та берегових служб, уникати конфліктних ситуацій у спілкуванні, володіння службовим етикетом і культурою мови. У статті уточнено поняття міжкультурної комунікації та обґрунтовано використання терміну «соціокультурний» на позначення компоненту структури комунікативної компетенції майбутніх фахівців морської галузі. Необхідність виокремлення соціокультурного компоненту як окремої складової професійно-орієнтованої комунікативної компетенції зумовлена поширенням світової інтеграції та взаємодії різних культур. Встановлено, що до основних принципів формування соціокультурного компоненту ПОКК у вищому морському навчальному закладі належить виховання взаємного культурного розуміння та толерантності між представниками різних етнічних (мовних, релігійних, культурних) груп у професійному суспільстві (члени екіпажу, працівники порту, представники судновласника тощо). Метою формування соціокультурного компоненту професійно-орієнтованої комунікативної компетенції визнається розширення знань студентів щодо норм комунікативної поведінки представників різних народів та культур, мовного етикету, звичаїв, особливостей спілкування та розвиток таких особистісних якостей, як повага до інших, готовність визнавати іншого, толерантність, готовність до конструктивної взаємодії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Миропольська, Євгенія Валеріївна. "Художня цінність слова (на матеріалі викладання гуманітарних дисциплін)". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238844.

Повний текст джерела

Анотація:

У періоди радикальних змін у суспільстві загострюється проблема цінностей, світ яких є багатоманітним. Він охоплює цінності матеріальні та духовні, соціальні й політичні, етичні та естетичні. Ціннісний зміст життя узагальнюється в художніх цінностях, котрі яскраво його втілюють завдяки художній образності творів мистецтва, звертаючись до почуттів і розуму людини, і таким чином стимулюють осмислення певної ціннісної проблеми, яка в результаті стане чи не стане власним надбанням реципієнта. Надаючи можливість пережити непрожите, стискаючи суспільний та історичний досвід поколінь до концентрації й форм, доступних для особистісного прилучення до нього, мистецтво є своєрідним “банком даних” щодо архетипів поведінки, архетипів сприймання реальності та культури. І все це молода людина опановує через найнадійніше входження людини в соціум – мову. Слово мовлене характеризує як людину, так і суспільство, в якому вона живе. У кожного народу мова своєрідна і незрівнянна, але спільним для всіх є те, що вона виражає думки і почуття людини, містить у собі творче начало. Передбачаємо декілька нових технологічних прийомів, які, на нашу думку, допоможуть через слово прилучитися до художніх цінностей світу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у мистецьких ВНЗ, розширивши нескінченну багатовимірність молодої людини: іншомовна мистецька терміно-ідіоматична “інкрустація” теоретичних гуманітарних дисциплін, що може слугувати засобом міжнародного спілкування і взаєморозуміння. Будучи раціональним осягненням цінностей і джерелом інформації, яке забезпечує процес пізнання фіксованих одиниць мови, оперування термінами в галузі мистецтва допоможе культурній орієнтації студента, його здатності спілкуватися іноземною мовою, не поводитись “асиметрично” в певних ситуаціях, що свідчитиме про мовну коректність і сприятиме подальшому розвитку чуття мови. 2) Мистецтво літературно-художнього перекладу (у нашому випадку це стосується світового театру і світової драматургії, поезії). Звертаємо увагу студентів на той факт, що, на відміну від музики, живопису, танцю, літературний твір чи не єдиний з видів мистецтва, що замкнений мовними межами. Українською мовою герої грецьких трагедій почали розмовляти завдяки видатним українським перекладачам Василеві Сімовичу, Андрію Содоморі, Борисові Тену, Тарасові Франку та ін. Студенти мають зрозуміти сутність праці перекладача художнього твору: виконання перекладу – не технічна справа, не «фото» тексту, який потребує буквального перекладу кожного слова, а використання перекладачем своїх вмінь і таланту для донесення читачам (глядачам, слухачам) максимальної близькості до смислів оригіналу. Якщо така мета досягнута, відбувається не лише популяризація тексту, а й розбудова мови, в сферу якої завдяки перекладу вноситься цей текст, мобілізуючи почуття мовного патріотизму читача. 3) Діалог культур як фундаментальна потреба людської спільноти, що дає можливість уникнути одномірності мови; дає змогу інтерпретувати думки, посилювати їх, обмірковувати, сперечатися тощо. Запропонована технологія представляє нові ракурси та акценти приєднання студентів до культурних традиційних та інноваційних практик спілкування і регулювання взаємовідносин з наявним буттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

МАГДЮК, Ольга. "ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ ЗАДІЯННЯ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІ СИТУАЦІЇ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 114–20. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню особливостей організації процесу поєднання традиційних та інтерактивних технологій для задіяння студентів немовних спеціальностей в професійні ситуації іноземною мовою. Автором було зазначено, що принципові зміни в економіці, зумовлені зростаючою роллю знань, революцією в інформаційно-комунікативних технологіях, становленням глобальності ринку праці, а також політичними змінами, диктують нові вимоги до рівня підготовки фахівців, тобто змінюють соціальне замовлення суспільства – підготувати в короткий термін фахівця, який добре володіє комунікативними іншомовними компетенціями. За умови мінімальної кількості годин, зазначеної в навчальному плані, чинного державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, що представляє собою сукупність вимог, обов’язкових узгодити нове соціальне замовлення суспільства із сучасними вимогами, сформувати іншомовні комунікативні та професійні компетенції – завдання не з легких. Якщо раніше навчання іноземної мови в немовному вузі було орієнтоване на читання, розуміння та переклад спеціальних текстів наукового стилю, то зараз необхідно думати про зміщення акценту в навчанні на розвиток навичок мовного спілкування на професійні теми та ведення наукових дискусій. Щоб досягти поставленого завдання, необхідно поєднати традиційне та інтерактивне навчання, в основі якого лежить особистісно-орієнтоване навчання. Метою традиційного навчання є передача студентам та засвоєння ними якомога більшого обсягу знань. У контексті інтерактивного навчання знання набувають інших форм. З одного боку, вони являють собою певну інформацію про навколишній світ, а з іншого боку, особливістю цієї інформації є те, що студенти отримують її не у вигляді вже готової системи від викладача, а в процесі своєї активної діяльності під керівництвом викладача, який створює умови для їхньої діяльності. Мета інтерактивного навчання – створення викладачем умов, які дозволяють відкривати, набувати і конструювати знання самими студентами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Васильева, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ МІЖМОВНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ РОСІЙСЬКОМОВНИХ АМЕРИКАНЦІВ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу особливостей міжмовної інтерференції, що виникає в процесі вивчення російської мови як іноземної. Проаналізовано різні погляди на термін «міжмовна інтерференція», представлені в лінгвістичній науковій літературі. Автором названо причини виникнення інтерференції і ефективні шляхи її подолання. Виявлено типи інтерферентних явищ: недодіфференціація ознак (при наявності диференціальних ознак в нерідній мові і відсутності в рідній мові); сверхдіфференціація (при наявності диференціальних ознак в рідній мові і відсутності їх в іноземній); реінтерпретація. У статті виділено ключові фактори, поєднання яких дозволяє досягти більш вільного володіння іншомовною вимовою. Описано явище інтерференції на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях: на фонетичному рівні названо типові помилки в артикуляції звуків російської мови, заміщення окремих звуків, зміна наголосів, неточності в інтонуванні речень; виявлено труднощі в засвоєнні окремих граматичних категорій, наприклад, категорії роду, відмінка, які відсутні в англійській мові; звернуто увагу на порушення норм мови на синтаксичному рівні, проаналізовано складності в структурі речень, зумовлені вільним порядком слів; визначено особливості інтерференції на лексичному рівні – використання багатозначних слів, труднощі з використанням омофонів, акцентовано увагу на використанні фразеологізмів. Представлено результати опитування американців, які вільно володіють російською мовою і проживають у місті Херсоні, про лінгвістичні труднощі, що виникли в процесі вивчення російської мови. Аналіз особливостей рідної мови дозволяє прогнозувати типові помилки, поява яких можлива в мовленні американців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

КОКНОВА, Тетяна. "ЗАПОЗИЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ БРИТАНСЬКОЇ ПРЕСИ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню запозичень, що проникли в англійську мову внаслідок соціокультурного обміну в контексті глобальної комунікації. Мета: проаналізувати статті британської преси (The BBC News) задля визначення специфіки процесу глобальної комунікації, що відбувається шляхом іншомовних запозичень, які відбивають національний колорит мови-донора. Методи. У дослідженні використані загальнонаукові методи філологічних досліджень (спостереження, узагальнення, інтерпретація, класифікація), а також контекстологічний аналіз, що передбачає вивчення мовних одиниць у контексті і є різновидом загальнофілологічних методів. Наукова новизна. У ході дослідження розкрито поняття глобальної комунікації; встановлено, що запозичення є результатом глобальної комунікації й з’являються в англійській, як і всіх інших мовах, унаслідок інформаційної взаємодії з представниками інших культур; проаналізовано особливості публіцистичного стилю, у якому лексичні запозичення найчастотніші; з’ясовано, що в англомовних текстах публіцистичного стилю активно використовують професійні терміни та специфічні лексичні одиниці, експресивно-емоційну лексику, емфатичні конструкції, жаргонізми та одиниці сленгу для забезпечення розуміння читачем змісту статті. У ході аналізу текстів статей із сайту The BBC News виділено шість груп запозичень, що розкривають специфіку політичної парадигми світу й трапляються найчастіше в аналізованому матеріалі (запозичення на позначення механізмів влади та владних структур; запозичення, що відображають національний колорит; лексичні запозичення на позначення осіб певної національності, етнічних груп; запозичення, що характеризують соціально-майновий стан суспільства; запозичення, що символізують приватну власність, коштовності, товарно-грошовий обмін; запозичення, що є назвами грошових одиниць різних країн світу). Висновки. Зроблено висновок про те, що більшість запозичень представлено у сфері назв суспільно-політичних реалій та фінансових понять, пов’язаних із стрімкою динамікою змін у суспільно-політичних та соціально-побутових умовах життя сучасного світу і що здійснення результативної комунікації в глобальному просторі можливе за умови врахування суб’єктами комунікації унікальних національних особливостей та опанування ними навичок передбачати її наслідки з огляду на соціальну, національну та культурну ідентичність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шаров, Сергій, та Ганна Гладких. "ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК". Молодь і ринок, № 7/193 (17 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.238501.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу особливостей комунікативної компетентності майбутніх фахівців з комп’ютерних наук. Зазначається, що на сьогодні професія IT-фахівця є однією з найбільш затребуваних та високооплачуваних на ринку праці. Сучасний фахівець з комп’ютерних наук повинен володіти комплексом фахових і ключових компетентностей. Важливе місце серед навичок soft skills займає комунікативна компетентність. Для майбутнього фахівця з комп’ютерних наук вона актуалізується низкою причин: робота в команді, спілкування з клієнтами та замовниками, налагодження зав’язків серед нефахівців. З’ясовано, що велика увага при підготовці майбутніх фахівців з комп’ютерних наук приділяється іншомовній комунікативній компетентності, володінню державною мовою. Виявлені причини важливості іншомовної комунікативної компетентності для майбутніх IT-фахівців. До них належать англомовний синтаксис мов програмування, англомовний інтерфейс програмного забезпечення, можливість працевлаштування за кордоном та ін. Розглянуті окремі приклади словотворення комп’ютерної термінології. Зазначається, що значна частина комп’ютерних термінів містить структурні одиниці англійської мови. Крім того, часто вживаним серед IT-фахівців є комп’ютерний сленг, який має специфічні способи формування слів. Виявлено, що розвиток комунікативної компетентності майбутніх фахівців з комп’ютерних наук відбувається під час вивчення фахових дисциплін, дисциплін з англійської та української мови за професійним спрямуванням. До засобів розвитку комунікативної компетентності відносять інтерактивні методи навчання, ділові ігри, творчі роботи, інформаційно-комунікаційні технології тощо. У подальших дослідженнях передбачається більш детально проаналізувати засоби розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців з комп’ютерних наук.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Іншомовні терміни"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями