Дисертації з теми "Інформація економічна"

Користувачам інформації необхідно розробляти внутрішні механізми перевірки достовірності фінансової звітності потенційних партнерів чи інших контрагентів з метою: діагностування їхнього реального фінансовогосподарського стану з метою недопущення виникнення загрози співпраці з потенційним банкрутом; точної оцінки їхньої фінансової надійності при здійсненні партнерських відносин; підготовки інформації для прийняття управлінських рішень стосовно співпраці з партнерами в умовах виявлених загроз та небезпек; максимально повного інформаційного забезпечення системи економічної безпеки власного підприємств.

Інформація являє собою один з основних, вирішальних факторів, який визначає розвиток технологій і ресурсів у цілому. У зв’язку з цим дуже важливо розуміння та дослідження не лише взаємозв’язку розвитку індустрії інформації, інформаційних технологій з процесом інформатизації, але і визначення ступеня впливу інформатизації на сферу економіки і управління.

Науково обґрунтовано, що проблема економічної безпеки будь-якого підприємства стає проблемою інформаційною, яка полягає у забезпеченні якісною інформацією процесів управління як підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів. Потреби економічної безпеки підприємств висувають до 163 якості інформації цілий ряд нових вимог, якими неможливо знехтувати, які можна і необхідно задовольняти за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Постійне збільшення зовнішніх та внутрішніх факторів, що загрожують економічній безпеці підприємства, потребує формування якісного та достовірного інформаційно-аналітичного забезпечення, яке передбачає використання комплексу взаємопов’язаних методів обліку, оцінки, аналізу для контролю та прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення стійкого фінансового стану підприємства в умовах сталого розвитку ринку. Сьогодні для управління економічною безпекою підприємства актуалізуються питання систематизації релевантної інформації та її узагальнення в обліковій системі підприємства, формування виваженої системи показників для проведення оцінки та аналітичних досліджень, використання індикаторів виробництва, фінансових та соціальних індикаторів для оцінювання рівня економічної безпеки суб’єкта господарювання.

Проблема анализа экономической информации для прогнозирования процессов в экономике подталкивает к разработке прогностической системы в целях обоснования принятия управленческих решений. Структура прогностической системы включает три основных блока: база данных, расчетно-вычислительная подсистема и блок визуализации результатов.

У правовій доктрині інститут комерційної таємниці розглядається,по перше, як самостійній інститут цивільного та комерційного права, в якому провідне місце посідають цивільно-правові норми, що регулюють цивільний (торговий) оборот комерційної таємниці й охорону її конфіденційності, по-друге, цей інститут містить інші норми, що регулюють відносини з приводу використання та охорони конфіденційності комерційної таємниці всередині організації (корпоративне й трудове), відносини з приводу надання комерційної таємниці (адміністративне право) та захищають інтереси власника комерційної таємниці в судовому порядку.

1. S.1250 – Stevenson Wydler Technology Innovation Act of 1980. URL: https://www.congress.gov/bill/96th-congress/senate-bill/1250/text 2. Digital Economy Report 2021: Cross-border data flows and development: For whom the data flow – United Nations Conference on Trade and Development. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/der2021_overview_en_0.pdf 3. Січкаренко К.О. Цифрові платформи: підходи до класифікації та визначення ролі в економічному розвитку. – Причорноморські економічні студії. – вип. 35, 2018. URL: http://bses.in.ua/journals/2018/35_2_2018/7.pdf 4. Зайнятість через цифрові платформи в Україні. Проблеми та стратегічні перспективи. – Міжнародна організація праці, 2018. URL: https://www.kiis.com.ua/materials/pr/15082018_ILO_report/wcms_ukr.pdf
В роботі досліджено вплив цифровізації на розвиток галузей економіки в умовах обмежень, зумовлених пандемією COVID19. Метою дослідження є визначення переваг цифрової моделі економіки над традиційною аграрно-індустріальною моделлю, особливостей процесу цифровізації економіки, їх впливу на створення нових сегментів, галузей і, відповідно, робочих місць. Розкрито сутність понять "цифровізація", "цифрова економіка", "цифрова інфраструктура" та "цифрова платформа", визначено, що цифровізація може створити базу не тільки для розвитку всіх секторів економіки, створюючи нові сегменти, робочі місця та нові галузі, а також допомогти подоланню корупції та забезпечити привабливість національної економіки для іноземного капіталу.

Перед підприємствами стоїть завдання підвищення ефективності процесу використання інформаційних ресурсів, що дозволить покращити якість управлінських рішень та забезпечити своєчасність їх прийняття.
Інформація розглядається в сучасній економіці як один із основних ресурсів, оскільки обсяг і своєчасність інформації визначають ефективність діяльності організацій, а якість інформації впливає на їх конкурентну позицію.

В этой работе раскрываются проблемы составления и подачи финансовой отчетности коммерческими банками своим акционерам. Ошибки корпоративного управления, несовершенство нормативно-правовой базы в этой сфере привели к обострению последствий финансово-экономического кризиса. В работе предложены основные направления для улучшения корпоративного управления банками в сфере подачи финансовой отчетности.
This work contains an explanation of problems in sphere of composition and presentation the finance accounting for the banks stockholders. The errors in corporate management and imperfection of normative-legal base in this direction were brought to intensification of consequences of the world finance crisis. There are some basic directions for the improvement of corporate management by banks in the field of composition and presentation the finance accounting for the stockholders.

Розглянуто сучасний стан візуалізації даних за допомогою табличного процесора MS Excel. Визначено місце і роль інфографіки як нової інформаційної технології подання економічної інформації. Наведені приклади інфографіки. Обґрунтована доцільність вивчення нової технології студентами-економістами.
Рассмотрено современное состояние визуализации данных с помощью табличного процессора MS Excel. Определены место и роль инфографики как новой информационной технологии представления экономической информации. Приведены примеры инфографики. Обоснована целесообразность изучения новой технологии студентами-экономистами.
The current state of data visualization using the spreadsheet MS Excel. The place and role of infographics as a new information technology presentation of economic information. The examples of infographics. The usefulness of learning a new technology by students-economists.

У роботі розглядаються інформаційний початок як фактор еволюційних процесів, роль інформаційної компоненти у формуванні та розвитку соціально-економічних систем. Використовуються методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Передумови формування інформаційного суспільства розглядається через призму взаємозв’язку теорії і практики, загального і особливого. Зроблено аналіз особливості та тенденції розвитку цифрової економіки в Україні, узагальнено зарубіжний досвід у цій сфері.
The paper considers the information origin as a factor of evolutionary processes, the role of the information component in the formation and development of socio-economic systems. Methods of comparison, analysis and synthesis, induction and deduction are used. The preconditions for the organization of the information society are considered through the prism of the relationship between theory and practice, general and special. The analysis of features and tendencies of development of digital economy in Ukraine is made; the foreign experience in this sphere is generalized.

1. Войнаренко М.П., Джулій Л.В., Кузьміна О.М., Янчук Т.В. Управління розвитком інноваційних бізнес-процесів за умов використання автоматизованих інформаційних систем. URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/journals/2017/4/133-148 2. Гурочкіна В.В. Діджиталізація сучасних бізнес-процесів: матеріали науково-практичного круглого столу «Оподаткування та економічна безпека держави в епоху діджиталізації»
Розглянуто сутність поняття цифрова економіка. Визначено основні продукти та послуги як інноваційні тренди сучасного середовища та надано їх характеристика. Зроблено прогнози щодо майбутнього цифрових продуктів та послуг.

Інформаційно-аналітичне забезпечення системи економічної безпеки на підприємстві дозволяє істотно мінімізувати неминучі витрати та втрати при побудові відносин з конкурентами, контрагентами, державними та муніципальними органами, і також може бути ефективним при плануванні бізнес-моделі розвитку підприємства.

У 1-му розділі роботи "Ризики й невизначеність бізнес-середовища: фактори й особливості прояву" проведено аналіз ключовихфакторів невизначеності й ризику глобального бізнес-середовища в умовах економічної рецесії, а саме: означено нові виклики, їх характер і особливості прояву/впливу на бізнес-одиниці; визначено вплив невизначеності й ризиків; виявлено характер взаємодії економічних бізнес-одиниць (компаній) у конкурентному "падаючому" ринковому середовищі за таких умов (рецесії, пандемії, згортання ділової активності). У 2-му розділі роботи "Інформація, як ключовий ресурс глобального бізнес-середовища" наведено результати досліджень проблемсучасного інформаційного бізнес-середовища – таких елементів, як "пост-правда", "феномен Кассандри", "фейкова інформація", "інсайдерська інформація", "інформаційний шум" тощо. Означено вплив різних видів/типів інформації на прийняття компаніями бізнес-рішень і розроблення стратегій конкуренції; також наведено критерії оцінювання "цінності/корисності" інформації, як ресурсу. У 3-му розділі "Дослідження ризику, невизначеності й інформаційного ресурсу у контексті прийняття бізнес-рішень" проведено оцінювання і надано хараткристики показників/критеріїв якості інформації, яка залучається бізнес-одиницями до процесіврозроблення, обгрунтування, прийняття й реалізації бізнес-рішень. Подано опис сучасних тактик і стратегій компаній в умовах "інформаційних протистоянь/війн" для конкурентної боротьби на ринках.

Розглянуто методи і інструменти управління знаннями на підприємстві, а також їх вплив на забезпечення його економічної безпеки.
Рассмотрены методы и инструменты управления знаниями на предприятии, а также их влияние на обеспечение экономической безопасности.
The methods and tools of knowledge management in the enterprise, as well as their impact on ensuring its economic security.

Тези аналізують істотні зміни відбуваються у людині та її праці в умовах переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки, та еволюцію вимірювання результатів виробництва. The thesis analyzes the essential changes that occur in man and his labour in the transition from industrial to post-industrial economics, and the evolution of measuring production results.

Моісеєнко, О. М. Формування інституціонального механізму державного управління економічним розвитком України : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / О. М. Моісеєнко. - Чернігів, 2021. - 248 с.
Дисертацію присвячено актуальним проблемам, пов’язаним із з’ясуванням специфіки формування інституціонального механізму державного управління економічним розвитком, що забезпечує розподіл владних повноважень між основними агентами соціально-економічних відносин. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення попередніх наукових досліджень щодо визначення змісту та ролі державного управління економічним розвитком, а також запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному дослідженні інституалізації відносин в економічній сфері, інституційного забезпечення розподілу влади з метою подальшого розвитку соціально-економічної системи України. Проведено аналіз основних теоретичних парадигм в межах науки державного управління, який дозволив зробити висновок про те, що мета державного втручання в економіку розглядалася дослідниками неоднозначно. Зроблено висновок, що цілями державного управління економічною сферою з точки зору конструктивності дій її суб'єктів є покращення умов ефективного вибору впровадження та проведення інституціональних змін. Схарактеризовано функції державного управління та запропоновано державне управління економікою розглядати як свідомий вплив держави на економічні об’єкти та процеси з метою надання певної спрямованості господарській діяльності шляхом узгодженості дій суб’єктів національної економіки та, у перспективі, досягнення бажаних результатів. Автором констатується, що ефективне державне управління розвитком економіки України має передбачати впровадження нової якості формування інституціонального механізму, що включає м’які механізми (консультаційні та інформаційні), а також поєднує завдання модернізації національної економіки та забезпечення збалансованого розвитку держави. У роботі визначено, що державне управління економічним розвитком країни має здійснюватися комплексно, системно та послідовно за допомогою організованих заходів правового, соціального, політичного, фінансового характеру. Представлено та обґрунтовано механізм досягнення балансу суспільних інтересів та механізм впливу держави на розвиток інституціональної структури, що підкреслюють присутність владних відносин у всіх громадських зв’язках і взаємодіях. На основі дослідження сутність публічно-економічної влади та її складових наголошено на необхідності формування інституціонального механізму державного управління розвитком економіки та зазначено про необхідність прийняття стратегічних державних рішень лише за умови узгодження з представниками публічного сектору. Окреслено місце й роль інституціонального механізму в системі механізмів державного управління економічним розвитком та запропоновано до структури такого механізму управління включити організаційну компоненту й нормативну компоненту. У роботі представлена концептуальна схема запуску інституціонального механізму державного управління економічним розвитком, що складається з блоків ініціативи, підтримки та удосконалення та запропоновано авторське визначення щодо трактування сутності «інституціонального механізму державного управління розвитком економіки». Проведено аналіз ефективності державного управління економічним розвитком та засвідчено позитивні зрушення в системі стратегічного планування в частині ухвалення важливих документів для розвитку економічної сфери в державі. Встановлено, що: 1) іноземне інвестування в національну економіку відбувається за моделлю слаборозвинених країн, що виключає швидке поширення новітніх технологій та представлено схему взаємодії суб'єктів економіки; 2) ефективним та дієвим шляхом впливу на представників економічної влади є контроль із боку громадського суспільства, яке в сучасній економіці стає одним із суб’єктів економічних відносин та має можливість сформувати дієву систему публічно-економічної влади; 3) існує зв'язок між рівнем розвитку громадянського суспільства й економіки країни відповідно до якого нація може дозволити собі будувати громадянське суспільство лише на основі певного, досить високого рівня розвитку економіки. Автором у науковий обіг введено показник «потенціал інституціоналізації», який надає можливість виділяти та ідентифікувати перспективні напрямки розвитку публічно-економічної влади. У роботі визначено, що «потенціал інституціоналізму» – це показник, який дає можливість віднести економічну систему до того чи іншого типу, ідентифікуючи таким чином і форму власної взаємодії. В авторській трактовці елементами «потенціалу інституціоналізму» слід вважати рівень розвитку інститутів влади, рівень участі держави в управлінні економікою, рівень ієрархії учасників економічних відносин, рівень свободи, рівень сприйняття інновацій в рамках існуючої соціально-економічної системи. Побудовано механізм взаємодії владних і підприємницьких структур та сформовано ключові принципи, на які має опиратися інституціоналізація. Схарактеризовано стратегічні пріоритети зміцнення інституційного базису політики економічного розвитку в Україні та представлено етапи організаційного механізму сприяння такому розвитку. Головним завданням держави визнано формування ефективної економічної стратегії та подальша консолідація суспільства в напрямі її реалізації, що включає сприяння налагодженню партнерських відносин між усіма економічними суб’єктами. Представлено інституціональний механізм державного управління економічним розвитком, що передбачає на шляху до досягнення стратегічних цілей розвитку економіки України формування належного інституціонального середовища. Виділено інституціональні загрози розвитку економіки та сформовано механізм підвищення ефективності державного управління економічним розвитком, визначено елементи формування інституційного середовища забезпечення економічного розвитку країни. Була вирішена проблема визначення перспективних кроків держави, які спрямовані на оптимізацію інституційних ризиків стихійного розвитку економічної влади в умовах посилення глобальної невизначеності за рахунок забезпечення політики інституційного протекціонізму у контексті вирішення завдань довгострокового підвищення національної конкурентоспроможності. Доведено, що в ситуації кризи, дестабілізації економіки, вплив держави на інвестиційний процес набуває особливого значення, тому пожвавлення інвестиційної діяльності – одна з умов виходу для сталого розвитку. Окреслено механізми і канали державного управління інноваційноінвестиційним розвитком країни. Основні напрями інвестиційної політики включають: проведення децентралізації інвестиційного процесу; перехід відбезповоротного фінансування підприємств до кредитування їх на платній і поворотній основі; збереження ролі держави як інвестора у сфері найважливіших виробництв, соціальній сфері, суспільно значущих об'єктів; посилення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету, спрямованих на інвестиції; використання централізованих інвестицій на реалізацію ефективних програм і проєктів, що швидко окуповуються, розширення практики їх часткового фінансування; стимулювання приватних та іноземних інвестицій, вдосконалення нормативної бази, надання гарантій та страхування інвестицій. Ступінь розширення державної участі має об'єктивні межі, обумовлені, з одного боку, реальними фінансовими можливостями, а з другого – завданням стимулювання, а не витіснення приватних інвестицій. Принципи державної інвестиційної політики при існуючих ресурсних обмеженнях і несформованість ринкових механізмів інвестування передбачають вибір пріоритетних напрямів інвестування, підвищення ступеня керованості інвестиційним процесом на основі посилення обґрунтованості, послідовності й комплексності розроблюваних заходів. При орієнтованості інвестиційної стратегії в цілому на перенесення центру ваги з державного інвестування на формування сприятливого інвестиційного середовища державна інвестиційна політика має бути спрямована на підтримку пріоритетних галузей і виробництв, носити системний і виважений характер. Зроблено висновок, що активізація інвестиційної активності породжує в суспільстві низку проблем внаслідок чого виникає проблема розподілу «інституційних ресурсів суспільства», які доцільно розглядати як сукупність адаптивних можливостей, пов’язаних з достатнім рівнем стійкої економічної довіри та масовою схильністю до конструктивного вирішення господарчих конфліктів в умовах трансформаційних змін.
The dissertation is devoted to topical issues related to clarifying the specifics of the formation of the institutional mechanism of state management of economic development, which ensures the distribution of power between the main agents of socioeconomic relations. The dissertation provides a theoretical generalization of previous research to determine the content and role of public administration of economic development, as well as a new solution to the scientific problem, which is manifested in a comprehensive study of institutionalization of economic relations, institutional support for further development of socio-economic system of Ukraine. An analysis of the main theoretical paradigms within the science of public administration, which led to the conclusion that the purpose of government intervention in the economy was considered by researchers ambiguous. It is concluded that the goals of public administration in the economic sphere in terms of constructive actions of its subjects are to improve the conditions for effective choice of implementation and implementation of institutional changes. The functions of public administration are characterized and it is proposed to consider public administration of the economy as a conscious influence of the state on economic objects and processes in order to provide a certain direction of economic activity by coordinating the actions of national economies and, in the long run, achieving desired results. The author states that effective state management of Ukraine’s economic development should provide for the introduction of a new quality of institutional mechanism formation, which includes soft mechanisms (consultation and information), as well as combines the tasks of modernizing the national economy and ensuring balanced state development. The paper defines that the state management of economic development of the country should be carried out comprehensively, systematically and consistently with the help of organized measures of legal, social, political, financial nature. The mechanism of achieving the balance of public interests and the mechanism of state influence on the development of the institutional structure are presented and substantiated, emphasizing the presence of power relations in all public relations and interactions. Based on the study, the essence of public economic power and its components emphasized the need to form an institutional mechanism of state management of economic development and noted the need for strategic government decisions only with the consent of the public sector. The place and role of the institutional mechanism in the system of mechanisms of state management of economic development are outlined and it is suggested to include the organizational component and the normative component in the structure of such management mechanism. The paper presents a conceptual scheme for launching the institutional mechanism of state management of economic development, consisting of blocks of initiative, support and improvement, and proposes an author's definition of the essence of the "institutional mechanism of state management of economic development." An analysis of the effectiveness of public management of economic development and showed positive changes in the system of strategic planning in terms of adopting important documents for the development of the economic sphere in the country. It is established that: 1) foreign investment in the national economy is based on the model of underdeveloped countries, which eliminates the rapid spread of new technologies and presents a scheme of interaction of economic entities; 2) an effective and efficient way to influence the representatives of economic power is the control of civil society, which in the modern economy becomes one of the subjects of economic relations and has the opportunity to form an effective system of public economic power; 3) there is a connection between the level of development of civil society and the country's economy, according to which a nation can afford to build a civil society only on the basis of a certain, fairly high level of economic development. The author introduced the indicator "potential of institutionalization" into scientific circulation, which provides an opportunity to identify and identify promising areas of development of public and economic power. The paper defines that the "potential of institutionalism" is an indicator that makes it possible to attribute the economic system to a particular type, thus identifying the form of their own interaction. In the author's interpretation, the elements of "potential of institutionalism" should be considered the level of development of government institutions, the level of state participation in economic management, the level of hierarchy of economic relations, the level of freedom, the level of perception of innovation within the existing socioeconomic system. The mechanism of interaction of power and business structures is built and the key principles on which institutionalization should be based are formed. The strategic priorities of strengthening the institutional basis of economic development policy in Ukraine are characterized and the stages of the organizational mechanism of promoting such development are presented. The main task of the state is the formation of an effective economic strategy and further consolidation of society in the direction of its implementation, which includes the promotion of partnerships between all economic entities. The institutional mechanism of state management of economic development is presented, which envisages the formation of a proper institutional environment on the way to achieving the strategic goals of economic development of Ukraine. Institutional threats to economic development are highlighted and a mechanism for improving the efficiency of state management of economic development is formed, elements of forming the institutional environment for economic development of the country are identified. The problem of identifying promising steps of the state aimed at optimizing the institutional risks of spontaneous development of economic power in the context of increasing global uncertainty by ensuring the policy of institutional protection in the context of solving problems of long-term national competitiveness. It is proved that in a situation of crisis, destabilization of the economy, the influence of the state on the investment process becomes especially important, so the revival of investment activity is one of the conditions for sustainable development. Mechanisms and channels of state management of innovation and investment development of the country are outlined. The main directions of investment policy include: decentralization of the investment process; transition from non-repayable financing of enterprises to lending to them on a paid and repayable basis; preservation of the role of the state as an investor in the sphere of the most important productions, social sphere, socially significant objects; strengthening control over the targeted spending of budget funds aimed at investment; use of centralized investments for the implementation of effective programs and projects that pay off quickly, expanding the practice of their partial financing; stimulating private and foreign investments, improving the regulatory framework, providing guarantees and investment insurance. The degree of expansion of state participation has objective limits, due, on the one hand, to real financial opportunities, and on the other - the task of stimulating rather than displacing private investment. The principles of state investment policy with the existing resource constraints and the lack of market investment mechanisms provide for the choice of priority areas of investment, increasing the degree of control over the investment process based on strengthening the validity, consistency and complexity of the developed measures. With the investment strategy as a whole focused on shifting the focus from public investment to the formation of a favorable investment environment, public investment policy should be aimed at supporting priority industries and industries, be systematic and balanced. It is concluded that the intensification of investment activity creates a number of problems in society resulting in the problem of allocation of "institutional resources of society", which should be considered as a set of adaptive capabilities associated with a sufficient level of sustainable economic confidence and mass propensity to constructively resolve economic conflicts transformational changes.

1. Метеріали з Вікіпєдії - вільної інциклопедії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2 %D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0 %BA%D0%B0 (дата звернення: 06.10.2021). 2. Міністерство та комітет цифрової трансформації Украйни. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mihajlo-fedorov-cifrovizaciya-ekonomiki-dozvolit- dosyagti-minimum-4-dodatkovogo-zrostannya-vvp-na-rik (дата звернення: 06.10.2021). 3. Україна 2030е — країна з розвинутою цифровою економікою. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html(дата звернення: 06.10.2021). 4. Цифровізація як нова реальність України. URL: https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/tsyfrovizatsiya-yak-nova-realnist-ukrayiny/ (дата звернення: 06.10.2021).
В роботі досліджено впровадження та розвиток цифрової економіки в Україні, проаналізовані переваги даного впровадження та його ризики. Окреслено сутність термінів «цифрова економіка»,визначено, що це економіка, яка базується на цифрових комп'ютерних технологіях, на виробництві, продажі та постачанні продуктів через комп'ютерні мережі.

Перехід України від індустріального до інформаційного суспільства супроводжується такими негативними явищами, як недобросовісна конкуренція, монополізація ринку, корупція, криміналізація виробничих відносин, тиск з боку державних органів, контроль кримінальними структурами цілих галузей економіки, замовні вбивства бізнесменів, боротьба за перерозподіл власності, рейдерство, кіберзлочинність, активізація конкурентної розвідки і промислового шпигунства з незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31349

У дисертаційній роботі досліджено сутність економічної категорії "інформаційний капітал", виділено характеристики та визначено роль інформаційного капіталу в управлінні нафтогазовидобувними підприємствами. Розглянуто теоретичні підходи до економічної оцінки інформаційного капіталу та визначено особливості їх застосування й можливість адаптування щодо оцінки інформаційного капіталу нафтогазовидобувних підприємств. Здійснено аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища нафтогазовидобувних підприємств і на його основі запропоновано модель їх інформаційного середовища. Сформовано систему характеристик і показників цього середовища. Розроблено методичні підходи до вартісної оцінки інформації із застосуванням методу економічних вигод, ентропії та функції середнього ризику. Проаналізовано якісні характеристики інформації та сформовано систему показників для кількісного виміру її якості. Розглянуто методичні підходи до оцінки ефективності використання інформаційного капіталу. Запропоновано механізм управління інформаційним капіталом нафтогазовидобувних підприємств.
В диссертационной работе рассмотрена роль информации и информационных ресурсов на современном этапе развития общества, исследована сущность экономической категории информационный капитал, выделены его особенности, определена роль информационного капитала в управлении нефтегазодобывающими предприятиями. Как инструмент усовершенствования управления предприятием предложена экономическая оценка информационного капитала, которая предполагает стоимостную, качественную оценку информации, а также оценку эффективности использования информационного капитала предприятия. Рассмотрены теоретические подходы к экономической оценке информационного капитала, определены особенности и возможности ее применения по отношению к нефтегазодобывающим предприятиям. Осуществлен анализ внутренней и внешней среды нефтегазодобывающих предприятий, систематизирована информация, используемая на нефтегазодобывающих предприятиях. На основании осуществлённого анализа предложена модель информационной среды НГДП, которая имеет три составляющие: внешняя микроинформационная среда, внешняя макроинформационная среда и внутренняя информационная среда. Сформирована система характеристик и показателей внутренней информационной среды, внешней микроинформационной и макроинформационной среда нефтегазодобывающих предприятий, учитывающая особенности их функционирования. Рассмотрены существующие информационные системы нефтегазодобывающих предприятий. Проанализированы возможности этих информационных систем, определены направления их усовершенствования. Разработан методический подход к стоимостной оценке информации с использованием функции энтропии. Предложенный подход учитывает влияние полноты информации на ее стоимость с учётом изменения энтропии. Также на основании вероятностных свойств информации предложен методический подход к оценке информации с использованием функции среднего риска. Проанализированы качественные характеристики информации и сформирована система показателей для их количественного измерения. Также рассмотрены и усовершенствованы существующие подходы к оценке эффективности использования информационного капитала. Предложен механизм управления информационным капиталом нефтегазодобывающих предприятий.
In the paper it is examined the essence of an economic category "information capital", singled out characteristics and determined the role of information capital in management of oil-and-gas production enterprises. It is considered theoretical approaches to economic evaluation of information capital of an enterprise and determined peculiarities of their application and possibilities of adaptation concerning the evaluation of information capital of oil-and-gas production enterprises. It is analyzed internal and external environment of oil-and-gas production enterprises and on its basis it is suggested a model of their information environment. It is formed a system of characteristics and indices of this environment. It is developed a technical approach to a cost estimation of information with the use of entropy and a function of average risk. It is analyzed qualitative characteristics of information and formed a system of indices for a quantitative measurement of its quality. It is considered technical approaches to the evaluation of efficiency of information capital use. It is suggested a mechanism of oil-and-gas production enterprises information capital control.