Добірка наукової літератури з теми "Інформаційні освітні технології"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інформаційні освітні технології".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Інформаційні освітні технології"

1

ГУБІНА, Оксана. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАРАТИВІСТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-48-55.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати дослідження соціально-педагогічного та технологічного аспектів розвитку відкритої освіти у вищих навчальних закладах України та Великої Британії. Встановлено, що в результаті інформатизації суспільства постають нові вимоги до навчання майбутніх фахівців. Вирішення вимог полягає у створенні вдосконаленого відкритого (комп’ютерно-орієтованого) середовища навчальних закладів, лабораторій, бібліотек; оновленням методичного забезпечення, педагогічних технологій та змісту дистанційного й електронного навчання на основі використання ІКТ; запровадженням нових форм і методів організації освітнього процесу; упровадженням відкритих навчальних систем; використанням методики формування інформаційно-комунікаційних компетентностей науково-педагогічних працівників, методики оцінювання якості відкритих електронних систем та вільного доступу до відкритих освітніх ресурсів; а також у дослідженні стану, тенденцій і моніторингу розвитку відкритої освіти. Представлено основні технології, що застосовуються у відкритій освіті, а саме: а) кейс-технологія, яка є близьким аналогом технологій заочного навчання; б) TV-технологія; в) мережна технологія. Наведено найбільш детальну в українській науці класифікацію технологій відкритої освіти: 1) науково-освітні інформаційні мережі; 2) технології підтримки віртуального навчання (зокрема, web 2.0 та ін.); 3) всесвітня мережа «Партнерство в навчанні» (Partners in Learning Network); 4) технології електронного проєктування педагогічних систем; 5) технології мережного е-дистанційного навчання; 6) електронні бібліотеки; 7) технології комунікацій близької зони, зокрема, мобільні електронні технології і спеціальні засоби; 8) електронні технології управління проєктами. Доведено, що головними перевагами відкритої освіти є доступність, гнучкість, паралельність, модульність, економічність, інтернаціональність та координованість, які надають можливість кожній людини отримувати освіту. Використання елементів відкритої освіти забезпечує не тільки доступ до цифрового контенту, а й сприяє вдосконаленню системи управління освітою та контролю її якості. Ключові слова: відкрита освіта, соціально-педагогічний та технологічний аспекти, інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні компетентності, індивідуалізація навчання, навчальні ресурси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

ВАКАЛЮК, ТЕТЯНА, АНДРІЙ МОРОЗОВ, АНДРІЙ ЄФІМЕНКО та ДМИТРО АНТОНЮК. "ДОЦІЛЬНІСТЬ ВВЕДЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА НАВЧАННЯ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ” У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 160–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-160-169.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано закордонний досвід вивчення різних аспектів освітніх технологій та цифрової освіти в закладах вищої освіти. Зокрема, Carnegie Mellon University пропонує для випускників бакалаврату магістерську програму "Магістри освітніх технологій та прикладних навчальних наук", у межах якої для вивчення пропонує дисципліну "Дизайн навчальних ігор"; у Stanford Graduate School of Education пропонує для вивчення курс "Навчання, дизайн та технології"; Університет Стенфорда студентами вивчається курс "Створення ефективних онлайн та змішаних курсів"; Університет систем Меріленду – такі курси, як "Інструкційний дизайн: цифрові медіа, нові інструменти та технології" та "Інструкційний дизайн та технології"; Університет Пенсільванії "Вступ в онлайн та змішане навчання"; Масачусетський інститут технологій – "Дизайн та розробка освітніх технологій". У результаті аналізу закордонного досвіду було встановлено, що для студентів технічних спеціальностей, зокрема для майбутніх фахівців з інформаційних технологій, було б доцільно ввести в навчальний план курс "Освітні технології та навчання в цифрову епоху". Це доцільно тому, що у процесі професійної підготовки майбутні фахівці з інформаційних технологій мають навчитися: створювати курсові / дипломні проєкти освітнього спрямування (розробка ПЗ навчального характеру, розробка навчальних ігор тощо), підготування до роботи в ІТ-компаніях, подальшого навчання в аспірантурі тощо. Вивчення курсу готує студентів до майбутнього неперервного навчання з використанням цифрових технологій протягом життя. Дисципліна "Освітні технології та навчання в цифрову епоху" орієнтована на студентів спеціальностей 121 "Інженерія програмного забезпечення", 122 "Комп'ютерні науки", 123 “Комп’ютерна інженерія”, 125 "Кібербезпека", 126 “Інформаційні системи та технології” та базується на засвоєнні студентами основних понять та положень про освітні технології, технології навчання в цифрову епоху. Наведено орієнтовний перелік тем. Обґрунтовано переваги, що надає вивчення цього курсу. Ключові слова: освітні технології, цифрова епоха, навчання, інформатизація освіти, заклади вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ПАВЛЕНКО, ЛІЛІЯ, та МАКСИМ ПАВЛЕНКО. "ПОРТФОЛІО, ЯК ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ ТА НАКОПИЧЕННЯ ОСВІТНІХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 251–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-251-259.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій. Ключові слова: електронне портфоліо, освітні досягнення студентів, завдання портфоліо, інформаційні систем для створення портфоліо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Prilutska, Nataliia S., та Oksana I. Yatsenko. "НАУКОВО-ОСВІТНІ ЕЛЕКТРОННІ БІБЛІОТЕКИ У НАВЧАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 36, № 4 (12 вересня 2013): 98–104. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.852.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто ключові ознаки електронних бібліотек, проаналізовано та виділено основні види електронних науково-освітніх ресурсів, представлених у електронних бібліотеках. Описано технології ефективного структурування змісту навчання засобами інформаційних технологій в умовах інтенсифікації інформаційних процесів. Визначено наукові засади добору змісту навчального матеріалу і проаналізовано структуру навчальної дисципліни "Інформаційні системи та технології" за умов упровадження кредитно-модульної системи. Описана структура навчальної дисципліни викладається для студентів соціально-психологічного факультету напряму підготовки "Менеджмент".
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Chupakhina, Svitlana. "Готовність майбутніх педагогів до використання інформаційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 97–108. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.97-108.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблеми підвищення якості освіти майбутніх педагогів шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання та комп’ютерних навчальних програм. Нові інформаційні технології стають ефективним засобом підвищення вимоги до якості роботи та рівня компетентності вчителів. Прогрес у даному напрямку здебільшого визначається рівнем готовності майбутніх педагогів до використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі школи. Обґрунтовано також необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців. Доведено, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі зумовлює позитивні зміни в роботі вчителя, відтак проблема готовності випускників закладів вищої педагогічної освіти до застосування інформаційних комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності посідає чільне місце в системі їх підготовки. Охарактеризовано такі поняття, як інформаційне суспільство, інформаційна технологія, мультимедійні засоби навчання. Проаналізовано роль інформаційних технологій в навчально-виховному просторі інклюзивного освітнього середовища. Визначено місце інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи. Розглянуто можливості використання інформаційно-комунікативних технологій в професійній діяльності вчителів в умовах інклюзивного навчання. Доведено важливість впровадження комп’ютерного програмного забезпечення в процес інклюзивного навчання оскільки воно уможливлює прогнозоване досягнення освітньої мети уроку для учня з особливими освітніми потребами й підвищити результативність уроку загалом. Дослідження полягає в обгрунтуванні професійної готовності майбутніх педагогів до використанням інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному інклю-зивному просторі початкової школи. Розглянуто особливості використання та застосу-вання інформаційних комп’ютерних технологій в освіті дітей з особливими освітніми потребами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Balakireva, Victoria. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 66–70. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.66-70.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета і завдання статті – вивчення проблеми та аналіз стану використання технологічного підходу у підготовці майбутніх учителів до організації трудового навчання молодших школярів. Для розв’язання завдань дослідження використано теоретичні методи: аналіз, систематизація та узагальнення психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми використання технологічного підходу у підготовці майбутніх учителів до організації трудового навчання молодших школярів. Автором обгрунтовано поняття «підхід», «технологія», «педагогічна технологія», «технологічний підхід». Схарактеризовано сучасні підходи до трактування поняття «педагогічна технологія». Встановлено, що сучасна педагогічна технологія охоплює коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Розвиток педагогічної технології у світовому освітньому просторі можна умовно розділити на три етапи, кожен із яких характеризується перевагою тієї чи тієї тенденції. Оптимізація процесу реформування сучасної освіти пов'язана передусім з оновленням програмно-технологічного забезпечення, яке орієнтується на нові інформаційні, соціальні й освітні технології як пошук нових можливостей освітніх закладів у підготовці молодих людей до самостійного життя і діяльності, їхньому професійному та особистісному розвитку, що пов'язано із феноменом освітнього середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Rosinska, O. "Асоціативне поле концепту «інформаційна безпека» у дискурсі медіа-психологічної освіти студентів-журналістів". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 73–79. http://dx.doi.org/10.15421/292011.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати дослідження асоціативного поля концепту «інформаційна безпека». Теоретико-методологічною основою роботи стали новітні підходи до інформаційної безпеки як складової психологічної та інформаційної захищеності суспільства. Метою дослідження є виявлення асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» за даними асоціативного експерименту з бакалаврами освітніх програм «Журналістика», «Міжнародна журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування», діяльність яких безпосередньо пов’язана з інформаційною сферою.Аналіз концепту «інформаційна безпека» як такого, що формується у свідомості споживача інформації через певне усвідомлення інформаційної та особистісної захищеності в площині соціальних комунікацій у мережі Інтернет, а також такого, що презентує мовну картину світу індивіда в інформаційну епоху, здійснювався на міждисциплінарному рівні.Зокрема, у дослідженні подано аналіз асоціативного поля концепту «інформаційна безпека» відповідно до отриманих логічних і граматичних реакцій ста вісімнадцяти респондентів. Аналіз за логічним компонентом виявив сім тематичних груп асоціацій: сфера захисту особистої інформації; сфера засобів масової інформації / соціальних мереж; сфера технологій; сфера державної інформаційної безпеки; соціальна сфера; психологічна захищеність; сфера захисту авторської інформації.Важливість поняття «інформаційна безпека» для цілої низки сфер інформаційної діяльності зумовлюється подальшим розвитком інформаційних технологій та технічних засобів обробки та захисту інформації, тому незаперечною є перспектива подальшого дослідження поняття в контексті виявлення рівня усвідомлення інформаційної безпеки як підґрунтя інформаційного та особистісного комфорту, а також для вивчення специфіки кореляції асоціативних полів концептів «інформаційна безпека», «інформаційна культура», «інформаційний комфорт», «інформаційний дискомфорт» тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Malytska, Iryna D. "ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ У ШКОЛАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ОСВІТНЯ РЕФОРМА". Information Technologies and Learning Tools 43, № 5 (29 жовтня 2014): 15–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1139.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано міжнародні документи Європейського Союзу і державні освітні документи Великої Британії, які вплинули на проведення освітньої реформи у Сполученому Королівстві. Визначено підстави, які обумовили впровадження у Національний курикулум нового предмету «Комп’ютинг» замість предмету «Інформаційні і комунікаційні технології» (ІКТ). Наголошено, що на визначення пріоритетів у процесі реформування впливають бізнес структури країни, які формують сучасний і майбутній ринок праці. Розглянуто підходи щодо оцінювання ІК-компетентності в рамках реформування системи освіти Великої Британії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Коломієць, Олена, та Оксана Головата. "РОЛЬ БІБЛІОТЕЧНИХ УСТАНОВ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ". Society. Document. Communication, № 8 (6 лютого 2020): 189–210. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-189-210.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається поняття «інформаційна культура» та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Особливу увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання в закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів у сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі в процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентується увага на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Інформаційні освітні технології"

1

Коноваленко, Ольга Євгенівна, та В. О. Брусенцев. "Інтерактивні освітні технології". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25109.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Галак, Олександр Валентинович, та І. Ю. Шубін. "Інформаційні технології адаптації навчальних матеріалів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45085.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Умярова, Є. С., та Наталія Вікторівна Середа. "Формування інформаційної культури у студентів спеціальності "сестринська справа"". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43963.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шепелєв, Д. "Шифрування даних різного рівня доступу для навчального закладу". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48912.

Повний текст джерела
Анотація:
В сучасному світі має місце тенденція злиття освітніх і інформаційних технологій і формування на цій основі принципово нових інтегрованих технологій навчання, заснованих, зокрема, на Інтернет-технологіях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кут, Василь Іванович, Василий Иванович Кут та V. I. Kyt. "Інформаційні технології систем дистанційного навчання осіб з особливими потребами". Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2013. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/2036.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота виконана в Карпатському університеті імені Августина Волошина Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся у 2013 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.01 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, ауд.79. З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
У дисертації вирішено завдання підвищення ефективності навчання осіб з особливими потребами за допомогою розробки й впровадження сучасних інформаційних технологій, у формі відповідних систем дистанційного навчання. Обґрунтовано методи математичного програмування для вибору інструментальної програмної платформи та способу представлення знань для системи дистанційного навчання осіб з особливими потребами. Подальший розвиток отримали технології подання навчального контенту систем дистанційного навчання осіб із особливими потребами на основі онтологічного підходу. Запропоновано та обґрунтовано удосконалення технології бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів з різними формами нозологій, що дозволило здійснювати диференційоване надання бібліотечно-інформаційних послуг особам з особливими потребами.
Диссертация посвящена решению актуальной научно-практической задачи повышения эффективности обучения лиц с особыми потребностями посредством разработки и внедрения современных информационных технологий в систему современного образования. В работе сформулированы базовые принципы построения системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями, определены их преимущества и недостатки, что позволило определить содержание и разработать структуру образовательных информационных технологий для дистанционного обучения этой категории лиц. Новейшие информационные и телекоммуникационные технологии обеспечивают реализацию доступа к информационным образовательным ресурсам без дополнительных препятствий. Внедрение специальных интерактивных технологий дает возможность значительно усовершенствовать и максимально приспособить процесс обучения к потребностям разных категорий слушателей, особенно лиц с функциональными ограничениями. В работе использованы методы математического программирования для выбора инструментальной программной платформы и создания системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Это позволило принять соответствующее решение на основе оптимального распределения весов альтернативных решений методом анализа иерархий и обосновать выбор платформы Moodle в качестве базиса для построения системы дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Применен метод квадратичного программирования для выбора способа представления знаний в системе дистанционного обучения лиц с особыми потребностями, что позволило обосновать выбор онтологического подхода к представлению знаний. На основе онтологического подхода в работе получили дальнейшее развитие, технологии представления учебного контента систем дистанционного обучения лиц с особыми потребностями. Автором предложены современные информационных технологий информационного обеспечения лиц с особыми потребностями в библиотеках и проанализированы требования к специализированым автоматизированным рабочим местам для таких категорий пользователей. На основе проведенного анализа сформулирован тезис, что в современном информационном обществе для эффективного библиотечного обслуживания пользователей с ограниченными возможностями требуется переосмысление традиционных форм работы библиотек, в частности, высших учебных заведений. На основе предложенного математического аппарата разработана система поддержки принятия решений, используемая в практических задачах критериального выбора произвольной размерности с помощью метода анализа иерархии. Организация обучения лиц с особыми потребностями требует создания для них специализированных рабочих мест, обеспеченных соответствующими техническими и программно-алгоритмическими средствами, разработка специфических информационных технологий и средств коммуникации, т.е. предоставляет вид целостной информационной системы дистанционного обучения в целом ориентированной на данную категорию слушателей. Формирование комплекса образовательных информационных технологий и систем дистанционного обучения, ориентированных на лиц с особыми потребностями, генерирует необходимость создания двух типов центров – это дистанционные учебно-консультационные центры и ресурсные центры образовательных информационных технологий для лиц с особыми потребностями. У них аккумулируются специальные технические средства, информационные образовательные ресурсы, реализуются специфические информационные технологии с целью их дальнейшего адресного персонифицированного использования слушателями различных форм инвалидности.
In dissertation solved the problem of increasing the effectiveness of training people with disabilities through the development and implementation of modern information technology in the form of creating appropriate systems of distance learning. Applied mathematical programming methods for selecting the software platform and the method of knowledge representation for distance learning system of persons with disabilities. Received further development of educational technology content of distance learning of persons with disabilities based on ontological approach. Proposed and justified improvement the technology of library and information services to people with various forms of illnesses that allowed for differentiated provision of library and information services to persons with disabilities.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Плугіна, А. П. "Історичний аспект підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування елементарних медіа-освітніх умінь у молодших школярів". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8519.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бокатов, Є. Г. "Сучасні інформаційні технології в освіті (на прикладі веб-квестів)". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29345.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Яковчук, В., та О. Смотр. "Роль сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій в освіті". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2020. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7370.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Чередниченко, В. Б. "Інформаційні технології вищої освіти". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29033.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кузіков, Борис Олегович, Борис Олегович Кузиков та Borys Olehovych Kuzikov. "Інформаційні технології в навчанні: персоналізація освіти". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17895.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Інформаційні освітні технології"

1

Моісеєнко, Михайло Вікторович. Комп’ютерне моделювання молекулярних систем в підготовці вчителів хімії та інформатики. Черкаси : Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/0564/1542.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є проектування та реалізація комп’ютерно-орієнтованого навчання майбутніх учителів хімії та інформатики моделювання об’єктів (процесів, явищ та систем) квантової механіки на магістерському рівні вищої освіти. Задачами дослідження є обґрунтування необхідності навчання магістрів хімії – майбутніх учителів хімії та інформатики – комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки за підтримки спеціалізованого програмного засобу «Активний конструктор ієрархічних систем», визначення змісту лабораторного практикуму з дисципліни (факультативного курсу) «Новітні інформаційні технології в наукових дослідженнях та освіті» та особливостей методики його навчання. Об’єктом дослідження є процес навчання бакалаврів та магістрів хімії – майбутніх учителів хімії та інформатики. Предметом дослідження є зміст та програмні засоби навчання комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки. В роботі засвідчено необхідність ґрунтовного навчання майбутніх учителів хімії та інформатики теорії та практики комп’ютерного моделювання об’єктів квантової механіки, подано розгорнутий зміст комп’ютерно-орієнтованого лабораторного практикуму вибіркової дисципліни (факультативного курсу) «Новітні інформаційні технології в наукових дослідженнях та освіті» для магістрів спеціальності 014 Середня освіта (Хімія), зазначено особливості методики його упровадження. Результати дослідження планується узагальнити для формулювання рекомендацій щодо проектування освітніх стандартів та навчальних планів підготовки магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Хімія) та спеціалізацією 014 Середня освіта (Інформатика).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Крамаренко, Тетяна Григорівна, Володимир Вікторович Корольський, Сергій Олексійович Семеріков та Світлана Вікторівна Шокалюк. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3315.

Повний текст джерела
Анотація:
У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні математики інформаційно-комунікаційних засобів, дібрано зміст навчального матеріалу, комп’ютерно-орієнтовані методи і форми навчання. Розглядаються актуальні питання застосування електронних, дистанційних та мобільних технологій навчання математики. Посібник призначений для студентів закладів вищої освіти спеціа-льності 014 Середня освіта (Математика), додаткова спеціальність «Ін-форматика», інститутів післядипломної освіти педагогічних кадрів, вчителів математики загальноосвітніх шкіл, викладачів професійних навчально-виховних закладів, методистів та викладачів педагогічних закладів вищої освіти. Матеріали окремих розділів посібника адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом комп’ютеризованого навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шевчук, Дмитро, Інна Ковальчук, Оксана Юр'єва та Галина Крайчинська, ред. English for Specific Purposes: збірник наукових тез. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/26.05.2021.

Повний текст джерела
Анотація:
У збірнику вміщено тези, присвячені проблемі викладання професійної англійської мови у закладах вищої освіти. Тези стосуються таких основних тем: особливості викладання професійної англійської мови студентам немовних спеціальностей; сучасні підходи до викладання професійної англійської мови; інтерактивні методи навчання професійної англійської та інформаційні технології в освіті; духовна і культурна спадщина при викладанні професійної англійської; лінгвістичні аспекти викладання англійської мови професійного спрямування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Афанасьєва, М. В. Питання конституційного та муніципального права: навч.-метод. посіб. для здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня. Одеса : НУ «ОЮА», 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.16158.

Повний текст джерела
Анотація:
Підготовка кваліфікованих науково-педагогічних і наукових кадрів в аспірантурі потребує інтеграції навчання і практики, ефективного застосування всіх елементів наукового та навчально-виховного процесу із врахуванням сучасної освітньої методики та інформаційних технологій. Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни «Питання конституційного та муніципального права» містить виклад навчального матеріалу з актуальної проблематики науки конституційного права, методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни та організації самостійної роботи студентів. До змісту навчально-методичного посібника включені,зокрема, наукові напрацювання кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія». Для аспірантів та викладачів конституційного права юридичних вишів і факультетів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шевчук, Дмитро, Інна Ковальчук, and Галина Крайчинська, eds. English for Specific Purposes. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/20.05.2020.

Повний текст джерела
Анотація:
У збірнику вміщено тези, присвячені проблемі викладання професійної англійської у вищих навчальних закладах. Тези стосуються таких основних тем: контроль рівня володіння англійською мовою як складова оптимізації навчання професійної англійської; професійна англійська для немовних спеціальностей; інтерактивні методи навчання професійної англійської та інформаційні технології в освіті; країнознавство у навчанні професійної англійської; комунікативний підхід при викладанні професійної англійської
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шевчук, Дмитро, Інна Ковальчук, and Галина Крайчинська, eds. English for Specific Purposes. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2019. http://dx.doi.org/10.25264/21.05.2019.

Повний текст джерела
Анотація:
У збірнику вміщено тези, присвячені проблемі викладання професійної англійської у вищих навчальних закладах. Тези стосуються таких основних тем: контроль рівня володіння англійською мовою як складова оптимізації навчання професійної англійської; професійна англійська для немовних спеціальностей; інтерактивні методи навчання професійної англійської та інформаційні технології в освіті; країнознавство у навчанні професійної англійської; комунікативний підхід при викладанні професійної англійської.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Інформаційні освітні технології"

1

Чорнобай, Л. "Перспективи використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 211–18. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-24.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Токарук, Л. С., М. О. Васильєва-Халатнікова, Н. М. Чернуха та Цзіпін Дін. "Соціалізація дітей із особливими освітніми потребами засобами інформаційно-комунікаційних технологій". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 648–47. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-24.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Грушецький, С., А. Рудь та М. Корчак. "Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні експлуатації машин і обладнання здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 228–35. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-26.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Інформаційні освітні технології"

1

Черновалюк, Ірина Володимирівна. "Інноваційні технології в іншомовному освіту". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-78-81.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається роль інноваційних технологій у сфері освіти.Інформаційно-комунікаційні технології визначають розвиток всіх сфер діяльності людини, включаючи сферу освіти. Відзначено роль інформаційних технологій в підвищенні якості мовної підготовки іноземних студентів. Питання організації ефективного процесу навчання іноземних студентів, високої якості освітніх послуг і ефективної реалізації сучасних концептцій викладання розглядаються в руслі сучасної концепції іншомовної освіти. Ключові слова: інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, іншомовна освіта, концепція навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Слєсар, Тетяна Миколаївна. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ". У V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.331.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Якимишин, Ірина. "СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ". У SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.32.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шаргун, Тетяна. "ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ". У НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ XXI СТОРІЧЧЯ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/01.05.2020.v4.01.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Фонарюк, О. В. "Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання математики здобувачам вищої освіти спеціальності «014.04 Середня освіта (Математика)»". У TOPICAL ISSUES AND CHALLENGES OF PHYSICAL AND MATHEMATICAL SCIENCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-043-8-18.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Лазаренко, Альона, та Максим Борисьонок. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС". У DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v5.26.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Інформаційні освітні технології"

1

Тимченко, А. А., В. А. Ващенко, С. В. Заболотній, Я. В. Гальченко, Ю. Г. Лега, В. М. Лукашенко, Т. Л. Мазурок та ін., ред. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ-2018). Chair В. М. Рудницький. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2871.

Повний текст джерела
Анотація:
Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Соловйов, Володимир Миколайович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков, ред. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності. Видавничий відділ КДПУ, 1999. http://dx.doi.org/10.31812/0564/592.

Повний текст джерела
Анотація:
Збірник містить статті з різних аспектів застосування моделювання у природничих науках та освітній діяльності, нових технологій навчання фізики, математики та інформатики. Значну увагу приділено мережним технологіям та методиці дистанційного навчання. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Сергій Олексійович Семеріков. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології у післядипломній педагогічній освіті. Видавничий центр КТУ, листопад 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/920.

Повний текст джерела
Анотація:
Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скрипник, Л. М. Інформаційні технології в контексті діяльнісного навчання філософії освіти Дж. Дьюї. Publishing House «ACCENT», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4528.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито роль інформаційних технологій в реалізації діяльнісного підходу до навчання в контексті філософії освіти Дж.Дьюї. Розглянуто та висвітлено основні характеристики діяльнісного навчання у сучасній педагогічній думці. Здійснено порівняння цього розуміння з поглядами Дж. Дьюї. Виокремлено теорії Дж. Дьюї, які знайшли відображення в сучасній освіті. Визначено особливості упровадження діяльнісного підходу через інформаційні технології.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Соловйов, В. М., Є. Я. Глушко, О. І. Олейніков, Я. В. Шрамко, В. І. Хорольський, О. А. Учитель, І. О. Теплицький та С. О. Семеріков, ред. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті (Т. 1). Видавничий відділ КДПУ, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/0564/603.

Повний текст джерела
Анотація:
Перший том збірника містить статті з різних аспектів застосування комп’ютерного моделювання та мережних технологій у наукових дослідженнях. Значну увагу приділено економіко-математичному моделюванню та інформаційним технологіям у ринковій економіці. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Соловйов, В. М., Є. Я. Глушко, О. І. Олейніков, В. І. Хорольський, О. А. Учитель, В. І. Шанда, І. О. Теплицький та С. О. Семеріков, ред. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в природничих науках. Видавничий відділ КДПУ, 2000. http://dx.doi.org/10.31812/0564/591.

Повний текст джерела
Анотація:
Збірник містить статті з різних аспектів застосування моделювання у природничих науках та освітній діяльності, нових технологій навчання фізики, математики та інформатики. Значну увагу приділено інформаційним технологіям в управлінській діяльності. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Соловйов, В. М., Є. Я. Глушко, О. І. Олейніков, Я. В. Шрамко, В. І. Хорольський, О. А. Учитель, І. О. Теплицький та С. О. Семеріков. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті (Т. 2). Видавничий відділ КДПУ, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/0564/604.

Повний текст джерела
Анотація:
Другий том збірника містить статті з різних аспектів інформаційного, математичного та комп’ютерного забезпечення досліджень в економіці. Значну увагу приділено питанням дистанційної освіти та концепції віртуального навчального підрозділу. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мінтій, І. С., та В. М. Коваленко. Проблеми впровадження інформаційно-цифрових технологій в галузі освіти і науки. НАУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6053.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лов'янова, І. В. Інноваційні процеси в освіті: психолого-педагогічний аспект. [б. в.], 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2294.

Повний текст джерела
Анотація:
У даній статті охарактеризовано розгортання інноваційного процесу в освіті, встановлено зв’язки, що існують між інноваціями і парадигмами в освіті. На прикладі інновацій, які належать до інформаційно-комп'ютєрної парадигми автором більш детально розглянуто психолого-педагогічні аспекти інноваційних процесів в освіті. Виділено ряд проблем, пов’язаних із впровадженням нових інформаційних технологій навчання, які умовно поділено на групи: організаційні, дидактичні та психологічні. Запропоновано шляхи подолання дидактичних та психологічних проблем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Моделювання як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ НМетАУ, травень 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/951.

Повний текст джерела
Анотація:
Фундаменталізація, що передбачає поглиблення теоретичної, загальноосвітньої та загальнонаукової підготовки, є тенденцією, характерною для вищої професійної освіти Росії в цілому. Т. В. Мінькович, аналізуючи тенденції фундаменталізації шкільного курсу інформатики у Росії, пропонує шляхи інтеграції теоретичної інформатики та інформаційних технологій засобами комп’ютерного моделювання. Автор використовує апарат теорії управління для поєднання традиційної моделі комп’ютерної системи як сукупності апаратного та системного програмного забезпечення з моделлю інформаційних процесів через розв’язування таких задач інформатики, як подання повідомлень та описів інформаційних процесів, вивчення та організації кібернетичних систем, інформаційне моделювання реального світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії