Статті в журналах: "Інформаційній аспект"

1

Shumka, A. V., та P. H. Chernyk. "Теоpетичні аспекти інформаційних війн та національна безпека". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 10–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715168.

Повний текст джерела

Анотація:

Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кохановська, Олена. "Проблеми реалізації інформаційних прав в Україні (приватноправовий аспект)". Право України, № 2018/01 (2018): 63. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-063.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування цивілістичної теорії реалізації інформаційних прав пов’язане із низкою питань, що випливають із особливостей як самого об’єкта інформаційних відносин, так і зі специфічних правомочностей суб’єктів інформаційних прав, за допомогою яких реалізується інформаційне цивільне право. Звідси – необхідність опрацювання єдиного чи принаймні узагальнюючого підходу в питаннях дотримання, виконання, використання і застосування норм інформаційного права, максимально можливого визначення усіх правомочностей суб’єктів цивільного права для реалізації їх прав в інформаційній сфері. Метою статті є аналіз сформованих у доктрині цивільного права з урахуванням законодавчих і практичних аспектів підходів до розуміння принципів, форм та способів реалізації цивільних прав для вироблення цілісного уявлення про особливості реалізації специфічних правомочностей суб’єктів інформаційних відносин у цивільному праві, їх форм і способів, а також викладення власного бачення щодо цілей і найбільш ефективних із приватноправових позицій способів реалізації інформаційних прав в Україні. Встановлено, що вітчизняна цивільно-правова доктрина виробила на сьогодні загальну теорію реалізації цивільних прав, а також ґрунтовну і всеохоплюючу теорію інформаційних цивільних відносин. Однак цивільно-правові аспекти реалізації інформаційних прав, зокрема принципи, форми і способи їх реалізації, потребують подальшого дослідження. З’ясовано, що в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства важливо не лише закріплення норм інформаційного законодавства, а й їх дотримання, виконання, використання, а також застосування. Автор доходить висновку, що приватне право відповідно до притаманного йому диспозитивного методу регулювання суспільних відносин надає суб’єкту у сфері інформаційних цивільних правовідносин право самостійного вибору цілей, а також способів і засобів реалізації інформаційних прав. Основними під час реалізації інформаційного цивільного права є прості (дотримання, виконання, використання) і складні (застосування) форми реалізації права. Інформаційне цивільне право реалізується за допомогою комплексу правомочностей суб’єкта інформаційних відносин, основними серед яких є право створювати, виробляти, шукати, збирати, ознайомлюватися, одержувати (отримувати), фіксувати, знати, передавати, використовувати, поширювати (розповсюджувати), зберігати, охороняти і захищати інформацію тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гнатенко, Валерій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Public management 25, № 5 (1 грудня 2020): 63–74. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-63-74.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито сутність поняття “інформаційно-економічна безпека” та її роль у забезпеченні стабільного розвитку держави. Економіка інформаційного суспільства (або інформаційна економіка) орієнтована на стрімке зростання інформаційних ресурсів, і не може розвиватися без широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій. Суб’єкти ринкової економіки здійснюють свою діяльність в умовах, коли інформація, інформаційні взаємовідносини, тай взагалі, всі основні складові процесу інформатизації набувають все більшої значущості. Тому комплексна інформаційна безпека виступає запорукою забезпечення економічної безпеки. Вони органічно доповнюють одна одну і нерозривно пов’язані не тільки з практичної точки зору, але і в понятійному відношенні. Запропоновано розглядати в комплексі інформаційну компоненту економічної безпеки й економічний аспект інформаційної безпеки в якості єдиної сфери діяльності, що забезпечує безпеку в управлінській, енергетичній, фінансовій, техніко-виробничій, технологічній та інших областях, що мають істотний вплив на національну безпеку та забезпечують стабільний розвиток держави. Приведене визначення інформаційно-економічної безпеки: комплексна система, що забезпечує захист життєво важливих інтересів громадян, су- спільства та держави в економічній сфері від внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Останні в такому визначенні набувають статусу інформа- ційно-економічних загроз — сукупності умов, факторів і подій, що визначає ефективність внутрішніх і зовнішніх деструктивних інформаційних впливів на економічний стан країни, тим самим створюючи небезпеку економічно важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Запропоновано сформувати нову міждисциплінарну галузь наукових знань, основним призначенням якої буде розробка шляхів і способів використання інформаційного середовища для вирішення завдань економічної безпеки. Теорія інформаційно-економічної безпеки має охоплювати не тільки опис інформаційних взаємовідносин в економіці, а й їх взаємозв’язок із національною безпекою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Panchenko , O. "ТУРБУЛЕНТНІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 210–17. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджується інформаційна турбулентність, причинно-наслідкові соціально-психологічні аспекти, пов’язані з цим явищем та напрями державної політики щодо забезпечення інформаційної безпеки. Вплив інформаційної турбулентності розглядається в трьох площинах: державній, суспільній та особистісній. У площині держави причинами турбулентності можуть бути як внутрішні процеси, зумовлені суперечностями становлення й розвитку в нових умовах світового порядку, так і зовнішні – цілеспрямовані інформаційні впливи недружніх країн. Завдання держави – подолання турбулентності, досягнення керованості, забезпечення національної безпеки, що має на увазі не тільки обороноздатність, але і соціальні, економічні, культурні, інформаційні, психологічні аспекти. Введено поняття “інформаційно-психологічна турбулентність” – як нестабільний стан психіки людини, викликаний інформаційним впливом, та “турбулентне мислення”, засноване на неформальному, евристичному підході до аналізу ситуації та прийняття рішень (досвід, інтуїція, спритність, винахідливість та ін.). Акцентовано на необхідності подальших серйозних досліджень означеної проблеми для розроблення дієвої державної політики для її вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Рогова, Є. І. "Теоретичні основи правового забезпечення інформаційної безпеки". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (23 вересня 2020): 190–96. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2436.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз теоретичних основ правового забезпечення інформаційної безпеки. На основі проведеного аналізу сформовано висновки, що сьогодні інформаційна безпека в умовах глобалізації інформаційного простору потребує вироблення теоретико-правових, методологічних, концептуальних, доктринальних, стратегічних, тактичних та оперативних правових засобів, які будуть здатні урегулювати суспільні інформаційні відносини. Дослідження в юридичній науці підтверджують необхідність гармонізації законодавства про інформаційну безпеку у повному зв'язку з міжнародними правовими процесами. На розгляд практиків можна запропонувати на обговорення таке формулювання інформаційної безпеки у правовому аспекті: розглядати інформаційну безпеку у триєдності - як сферу суспільних відносин, як підгалузь інформаційного права, як навчальну дисципліну; за правовим змістом розглядати інформаційну безпеку можна як сферу суспільних відносин щодо підтримки на нормативно визначеному рівні співвідношення прав і обов'язків особи, суспільства, держави в інформаційному просторі від загроз, викликів їх суверенітету. Якщо розглядати інформаційну безпеку як соціальне явище, то можна запропонувати визначити поняття та сутність її таким чином: це суспільні відносини щодо створення і підтримання в належному стані режиму інформаційної системи, систем телекомунікації; комплекс заходів щодо охорони, захисту, запобігання і подолання природних і соціогенних загроз. На цей час залишається нерозв'язаною задача розроблення теоретичних основ забезпечення інформаційної безпеки України. Водночас відсутні визначення багатьох взаємопов'язаних понять інформаційної сфери: «державна інформаційна політика», «інформаційний ресурс», «інформаційна безпека», «кібернетична безпека» тощо. Є потреба удосконалення чинного законодавства України, зокрема, базового термінологічного положення щодо визначення поняття «інформаційна безпека». Одним з варіантів вирішення вищевказаних проблем є розроблення Інформаційного Кодексу України. Крім того багатьма науковцями вже обґрунтовувався досить широкий спектр термінів, уживаних у контексті інформаційної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Роганов, М. Л., та М. М. Роганов. "МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 169–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-169-178.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються питання морально-етичних аспектів інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності вчителя інформатики; наголошується, що сучасний учитель повинен не лише давати знання, а й формувати цінності, світогляд молодого покоління. Знання інформаційної безпеки, уміння ефективно використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій у житті і професійній діяльності мають стати для учнів, студентів – майбутнього нашої держави – засобом формування нового типу мислення й природним ефективним інструментом освітньо-пізнавальної, творчої, самостійної діяльності. Для формування технологічно обізнаної, культурно-розвиненої особистості запропоновано спецкурс «Морально-етичні аспекти інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності вчителя інформатики», представлений такими змістовими модулями, як «Соціальні та етичні питання інформаційно-комунікаційних технологій» та «Морально-етичні норми комп’ютерної етики» з відповідними темами, які розкривають особливості комп'ютерної етики, конфіденційність персональної інформації в базах даних; етичні проблеми і норми при формуванні інформаційного суспільства, зокрема віртуальна (інформаційна) етика, етика міжособистісного спілкування в інформаційному просторі. Все це забезпечує розуміння вчителями інформатики соціальних аспектів розробки інформаційних технологій, урахування можливих негативних наслідків і реальних цінностей, також знання етичних кодексів в сфері інформаційних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Stadnyk, A. H. "Інформаційна війна як комунікативна технологія впливу на масову свідомість та громадську думку". Grani 19, № 1 (25 грудня 2015): 111–15. http://dx.doi.org/10.15421/1716020.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено ключові аспекти суті і впливу інформаційної війни на масову свідомість і громадську думку. В матеріалі ми розглядаємо інформаційну війну не як допоміжний механізм реальної війни, а як механізм впливу саме на громадську думку. І оскільки громадську думку не можна сформувати остаточно (поки є інформаційний контент, думка громадськості буде змінюватися постійно), оскільки в руках ЗМІ інформація виступає як справжня зброя націлена на масову свідомість. У статті детально обговорюються чотири основні чинники, які визначають ефективність інформаційного впливу: 1) суб’єкти інформаційних війн, які впливають на населення, масову свідомість, громадську думку; 2) інформаційна зброя війни; 3) сам контент, зміст інформації, що транслюється у ході інформаційної війни; 4) специфіка масової свідомості населення у тих чи інших країнах, формування та функціонування у них громадської думки. І оскільки інформаційна війна характерна для кризових ситуацій (як приклад можна взяти Україну з початку Майдану 2013 року), то подача інформації націлена на маніпулювання громадською свідомістю і, відповідно, громадською думкою як зовнішнім вираженням свідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Наконечний, В. "Акція "Вісла" в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект". Зовнішні справи. Політичні науки, № 11 (2017): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Наконечний, В. "Акція "Вісла" в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект". Зовнішні справи. Політичні науки, № 11 (2017): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Дмитрук, Сергій. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ СТРАТЕГУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 95–108. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-95-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Стратегія національної безпеки України та Концепція роз- витку сектору безпеки і оборони України передбачає необхідність пошуку наукових підходів до стратегування безпекового середовища задля мініміза- ції ризиків та протидії загрозам національній безпеці. Особливої уваги по- требує проблема непередбачуваності безпекового середовища, яка пов’язана з асиметрією загроз і дій. Розроблено методики та моделі опису майбутньо- го безпекового середовища, формування їх бачення та моделі того безпеко- вого стану, в якому буде розвиватись Україна в стратегуванні безпекового середовища, залежатиме від розроблення подальших політичних та страте- гічних документів (державно-управлінських рішень), в яких буде задекла- ровано мета, цілі та зобов’язання. Для цього необхідно розробити відповідний дієвий інструментарій у вигляді механізму з розроблення ефективних стратегій та процедур здійс- нення їх, а також вимог до робочих команд і координаційного (об’єднаного) ситуаційного центру для вирішення завдань прогнозування майбутнього безпекового середовища України. Це надасть можливість удосконалити за- сади галузі знань “Публічне управління та адміністрування”. Розроблено удосконалену модель державного управління у секторі без- пеки і оборони України, яка ґрунтується на запропонованих вище механіз- мах і принципах розробки та здійснення ефективної стратегії державного управління у сфері національної безпеки України, а саме: представлено схе- му проходження інформаційних потоків за етапами управління ризиками та запобіганню загроз і алгоритм функціонування інформаційної системи стратегування безпекового середовища України. Крім того, представлено структурно-функціональну схему прийняття рішень з управління ризика- ми в інформаційній системі стратегування безпекового середовища України та вдосконалено загальну модель державного управління у секторі безпеки і оборони України. Виходячи з проведеного дослідження, запропоновано створити в системі Апарату Ради національної безпеки і оборони України — Об’єднаний ситуаційний центр. Запропоновано практичні рекомендації, що сприятимуть удосконаленню та підвищенню ефективності стратегування безпекового середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Бурило, Ю. П. "Поняття державного управління в інформаційній сфері та його співвідношення з державною інформаційною політикою: організаційно-правовий аспект". Юриспруденція: теорія і практика, № 11 (49) (2008): 14–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Бондаренко, Володимир Іванович. "УМОВИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 294–306. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2550.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню умов та засобів формування навичок інформаційної безпеки, яке є актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений аналіз наукової літератури доводить: збільшення об’єму та способів передачі інформації, полегшення доступу до різних інформаційних джерел, а також зростання інтересу до застосування ІКТ в освітньому процесі обумовлює актуальність досліджуваної проблеми. У статті представлено докладний аналіз понять «кібербезпека», «е-безпека», «цифрова безпека», на основі яких визначено зміст дефініції «інформаційна безпека». Особливу увагу приділено змісту навичок інформаційної безпеки, які розподілено на три групи: функціональні, комунікативні та навички критичного мислення. Зазначено, що умовами формування інформаційної безпеки є сукупність змісту інформаційної підготовки та аспектів інформаційної безпеки, а також інформаційних форм і засобів її реалізації в освітньому процесі. Автором доведено, що ефективним засобом формування навичок інформаційної безпеки є створення навчального середовища у ВНЗ. Представлено досвід упровадження навчального курсу, створеного на базі системи Moodle, яка є найбільш поширеною у вишах країни, безпечною та легко інтегрується з хмарними сервісами, що дозволяє створити репозиторій навчальних матеріалів. Під час розробки навчального модуля для формування навичок інформаційної безпеки особливу увагу сфокусовано на такому аспекті: формування навичок інформаційної безпеки є складовою частиною фахової компетентності майбутніх учителів, що вимагає залучення життєвого і професійного досвіду студентів для вирішення навчальних завдань. У статті представлено дані експериментальної перевірки впроваджуваного модуля, які підтверджують його ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Тихомиров, О. "ІНФОРМАЦІЙНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ПЛЮРАЛІЗМУ ПРАВОРОЗУМІННЯ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 14–23. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2262.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено феномену інформаційних прав людини, який осмислюється на засадах сучасного плюралістичного й інтегративного праворозуміння. Інформаційні права людини розглядаються як сучасний компонент правової реальності. Зазначається, що виникнення інформаційних прав людини є результатом сутнісних перетворень у праві. Водночас на сприйняття та усвідомлення інформаційних прав людини впливає не тільки плюралізм праворозуміння, а й варіативність розуміння самих прав людини. Тому інформаційні права людини є не тільки певними можливостями, а й реальними цінностями, умовами, благами, притаманними інформаційному суспільству. Надаються свідчення юридичного визнання засад інформаційних прав людини в міжнародних актах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи з питань інформаційного суспільства, глобального інформаційного суспільства, а пізніше – безпосередньо з питань прав людини в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. У структурному аспекті інформаційні права людини пропонується визначати складним елементом системи прав людини, що виявляється в окремих правах людини та їх компонентах переважно забезпечувального характеру. Зазначається, що концептуально визначені інформаційні права (наприклад, право на інформаційну безпеку) належать до третього покоління прав людини. Однак складні структурні їх особливості дають змогу віднайти інформаційні права й у першому, і в другому поколінні прав людини. Висловлюються деякі думки щодо сприйняття інформаційних прав людини в контексті природно-правового, юридико-позитивістського, соціологічного типів праворозуміння. У природно-правовому аспекті наголошується на значенні інформаційних прав як невід’ємного природно-людського в інформаційному суспільстві. В юридико-позитивістському – на відповідності критеріями верховенства права (передбачуваність, визначеність, упорядкованість, гарантованість). У соціологічному – на соціальній природі інформаційних прав людини, їх втіленні в інформаційних відносинах, у реальному житті й житті «онлайн» (в Інтернеті).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Климова, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УПРАВЛІННІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 191–208. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-191-208.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах організація інформаційної діяльності в управлінні зазнає суттєвих модифікацій і потребує аналізу тенденцій і визначення перспективних напрямів її розвитку. Основними тенденціями в організації інформаційної діяльності сфери управління є зростання ролі і значення організаційних засад в інформаційній підготовці та реалізації управлінських стратегічних планів і проектів; узалежнення організаційних засад інформаційного забезпечення управління від законодавчо-нормативної бази у сфері інформації, документації та інформаційної діяльності; нормативна база управлінської інформаційної діяльності має потужну правову основу, і саме закони визначають правове поле розробляння нормативних актів, які охоплюють всі аспекти роботи з документованою управлінською інформацією; організація інформаційної діяльності в управлінні охоплює всі стадії життя документів та має тісний зв’язок з питаннями архівування задокументованої управлінської інформації; підпорядкування інформаційного та документаційного забезпечення менеджменту цілям і завданням політики ‒ державної, політики установи/підприємства/організації; розширення предметного поля організаційних засад інформаційної діяльності в умовах демократизації суспільного життя та забезпечення доступу до публічної інформації; швидке пристосування до технічних змін і новітніх технологій створення та функціонування документованої інформації; зростання ролі наукових засад організації інформаційної діяльності важливим фактором якого є діяльність наукових інституцій, університетських кафедр; вплив міжнародного досвіду на організаційні засади інформаційно-документаційного забезпечення менеджменту; поява нових структур ‒ субʼєктів інформаційної діяльності ‒ інформаційних посередників; активізація діяльності інформаційних та інформаційно-аналітичних підрозділів установ; вплив правових питань функціонування та використання інформації, гарантування дотримання прав власності на інформацію, забезпечення доступу до відкритої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів місцевого самоврядування, окремих установ/організацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Zakharenko, Kostiantyn. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 107–16. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-107-116.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено значення інформаційної безпеки як важливого показника захищеності громадян, суспільства й держави. З’ясовано, що інформаційну безпеку розглядаємо в контексті запобігання тим шкідливим наслідкам, які можуть принести різні інформаційні загрози, а також усунення та подолання цих наслідків із якомога меншою шкодою для суспільства й громадянина. У цьому аспекті особливої актуальності набуває дослідження не лише соціально-психологічних детермінант інформаційної безпеки громадян, а й політико-правових ресурсів і механізмів захисту інформаційного простору держави в умовах функціонування глобального інформаційного суспільства. Проаналізовано, що в Україні ще не вироблено ефективної моделі системного забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства й людини, хоча така необхідність зафіксована на конституційному рівні. Запропоновано розробити цілісний кодифікаційний документ, який би повноцінно охопив різні аспекти формування державної політики у сфері національної безпеки, а також визначив конкретний інструментарій її реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Волкова, Н. В. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В ЕПОХУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 417–22. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4877.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено ефективні шляхи упровадження інформаційних технологій у процесі фахової підготовки студентів факультетів технологічного циклу. Проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття «інформаційна культура». Акцентовано увагу на бібліотекознавчому аспекті інформаційної культури майбутніх педагогів. Зроблено висновок, що інформаційна культура є необхідною професійною складовою в світі інформаційних відносин майбутніх учителів технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Олійник, Віктор Васильович, Ірина Миколаївна Андрощук, Ірина Ігорівна Остапйовська, Петро Степанович Олешко та Дмитро Анатолійович Пріма. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (26 лютого 2020): 212–24. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3599.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виділено та описано чотири компоненти інформаційної культури вчителя початкової школи: когнітивна (передбачає знання про інформаційне суспільство на глобальному та локальному рівнях і основні його тенденції), операційно-змістова (передбачає вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для вирішення різноманітних практичних проблем як особистісних, так і суспільного значення), комунікативна (передбачає знання норм культури поведінки та спілкування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та дотримання їх), ціннісно-рефлексивна (передбачає критичне ставлення до контенту інформаційних ресурсів, нерозповсюдження та запобігання поширенню дезінформації та інформації аморального, протиправного змісту, дотримання інформаційного законодавства, запобігання комп’ютерній залежності), що лягли в основу розроблення курсу «Культура інформаційної діяльності у початковій школі» для здобувачів вищої освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки спеціальності 013 Початкова освіта спеціалізації «Інформатика». Виділено та описано ключові аспекти для ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності, проілюстровано результати впровадження зазначеного курсу. Аналіз дослідження засвідчує приріст у відсотковому відношенні високого і достатнього рівнів інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи. Упровадження розробленого курсу засвідчує, що після його завершення показники високого рівня сформованості інформаційної культури становили на 12,5% більше, ніж на початку експерименту, на достатньому – збільшились на 27,5 %, показники середнього і низького рівнів після завершення експерименту зменшились. Визначено прогностичність досліджуваної проблеми, що полягає в міждисциплінарності розробленого курсу і використанні його науково-педагогічними працівниками в процесі підготовки здобувачів вищої освіти в різних освітніх галузях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Андрощук, Олександр, Олександр Коваленко, Віра Тітова, Віктор Чешун та Андрій Поляков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 5–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.828.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний етап розвитку Державної прикордонної служби України характеризується зростанням темпів і масштабів інформаційного обміну, збільшуючи роль інформації в системі організації управління. Процес управління є процесом обробки інформації та її перетворення на управлінські рішення, що обумовлює роль інформаційно-телекомунікаційних технологій у підвищенні його ефективності, достовірності та оперативності. У статті представлені результати аналізу науково-технічної літератури і відкритих нормативно-розпорядчих документів міжнародного, національного і відомчого рівнів, присвячених процесу функціонування систем захисту інформації від несанкціонованого доступу до автоматизованих інформаційних систем в комп’ютерних мережах із застосуванням міжмережевих екранів. На прикладі типових систем захисту інформації від несанкціонованого доступу розглянуті функціональні можливості діючих складових захисту інформації. Виявлено недоліки та визначено основні аспекти удосконалення підсистем управління доступом даних до комп’ютерних мереж Державної прикордонної служби України на основі використання нових інформаційно-телекомунікаційних технологій, що пов’язані з підвищенням реальної захищеності автоматизованих інформаційних систем. Визначено основні принципи забезпечення безпеки локальних мереж і автоматизованих інформаційних систем Державної прикордонної служби України, а саме: забезпечення інформаційної безпеки вимагає комплексного й цілісного підходу; інформаційна безпека повинна бути невід’ємною частиною систем управління в організації; велике значення для забезпечення безпеки мають соціальні фактори, а також заходи адміністративної, організаційної й фізичної безпеки; інформаційна безпека має бути економічно виправданою; відповідальність за забезпечення безпеки – чітко визначена. Безпека автоматизованих інформаційних систем повинна періодично аналізуватися й переоцінюватися. Як перспективну технологію запропоновано мережеві екрани “наступного покоління” “Fortigate” та “Cisco ASA”, які засновані на застосуванні комплексного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Minchak, N. J., та G. V. Ozhubko. "Інформаційно-методичне забезпечення управління персоналом". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.15421/40280907.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості застосування інформаційно-методичного забезпечення процесу управління персоналом підприємства. Обґрунтовано вплив інформаційного забезпечення на ефективність професійного навчання персоналу. З'ясовано, що під інформацією розуміють сукупність даних, що зменшують рівень невизначеності знання про конкретний суб'єкт. Визначено, що інформація з розвитку персоналу повинна відповідати таким вимогам: повнота й точність, своєчасність та оперативність, корисність, об'єктивність, доступність, стислість, оброблення та зберігання. Розглянуто наукові підходи щодо інформаційної системи професійного навчання персоналу в контексті широкого застосування ЕОМ, сучасних інформаційних технологій, економіко-математичних методів та методів моделювання. Проаналізовано наукові дослідження і публікації щодо ефективності застосування інформаційних технологій в управлінні персоналом підприємства. Визначено, що основу інформаційної системи персоналу на підприємстві становить єдиний масив, що містить інформацію про кожного працівника. Запропоновано способи запровадження автоматизованого вирішення управлінських завдань. Досліджено технологію вирішення управлінських завдань за допомогою автоматизованих систем. Обґрунтовано, що інформаційне забезпечення (ІЗ) є з'єднувальним ланцюгом між функціональними можливостями системи управління і їх програмною реалізацією. Виокремлено окремі аспекти інформаційного, методичного і алгоритмічного забезпечення процесу управління кадрами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Донченко, Т. В., та А. В. Олійник. "ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 45–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.45-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано історичні аспекти становлення податкової системи України за різними підходами науковців. Визначено, що багато проблем в системі оподаткування, як показує історичний досвід, в різні часи були подібними, а тому вивчення цього досвіду допоможе уникнути помилок в майбутньому. Доведено доцільність дослідження становлення податкової системи України в контексті розвитку інформаційних систем і технологій та цифрової економіки. Аргументовано, що важливе значення в рівні інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів має інформаційно-аналітична система (ІАС) – структура, яка охоплює інформаційні технології (ІТ), інформаційні системи (ІС) й інформаційні ресурси для здійснення ефективної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Калетнік, Василь, та Наталія Калетнік. "КІБЕРАТАКИ ЯК КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ «ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ» РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 37–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автори звертають увагу на те, що застосування теорії «інформаційної війни» у сьогоднішньому геополітичному кліматі – це робота, яка ніколи не закінчується. Попри всі публічні заклики до мирного використання кіберпростору в інтересах усіх людей і держав, уряди тих самих країн, які до цього закликають, активно долучилися до гонки кіберозброєнь, відтворюючи класичну «дилему безпеки» на якісно новій основі. Російська Федерація, взявши свій успіх у Криму за основу, активніше, ніж її противники, почала використовувати інформаційний простір для розширення можливостей поширення пропаганди, послань та дезінформації на підтримку своїх геополітичних цілей. Розглянуто різні погляди на російську концепцію інформаційної війни, базовану на симбіозі бойових дій у кіберпросторі та інформаційних операцій, механізми якої активно застосовуються в процесі «гібридної війни» проти України. За результатами розгляду авторами розкрито два ключових аспекти, які відрізняють російське розуміння інформаційного протистояння від підходу американських військових до інформаційних операцій. Підкреслено, що основні механізми, які РФ використовує для завдання шкоди в кіберпросторі та інформаційному просторі, відповідно до їх ефекту поділяються на: інформаційно-технічні (несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів) та інформаційно-психологічні (вплив на волю, поведінку та бойовий дух противника). Автори стверджують, що російська стратегія інформаційного протистояння продовжує еволюціонувати, що свідчить про її динамічний характер, багато в чому подібний до того середовища, в якому вона застосовується. Наприкінці авторами сформульовані напрямки подальших досліджень щодо необхідності вивчення стратегічних наслідків кібератак для національної безпеки та міжнародних відносин. Також, актуалізовано необхідність об’єднання кількісних та якісних методів та аналітичних досліджень на оперативному та стратегічному рівнях, щоб розробити нові теоретичні та концептуальні підходи для розуміння кіберпростору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Зеленюк, Сергій. "Інформаційна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва: художній аспектект". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості інформаційної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, зазначено її процесуальні аспекти. Звернено увагу на інформаційну діяльність майбутніх фахівців, яка формує вміння критично осмислювати власну поінформованість з музично-педагогічної діяльності на основі творчої рефлексії. Зазначено, що ключовим елементом інформаційної культури педагога-музиканта є музична інформація, зміст якої охоплює власне звукову інформацію та різноманітну інформацію про неї. Доведено, що музична інформація в освітньому процесі є одночасно і джерелом музично-педагогічної діяльності, і засобом музично-естетичного розвитку. Відзначено, що музичний твір як звукова інформація має свої особливості і потребує урахування емоційної природи музичного мистецтва, від якої залежить сприймання та усвідомлення музичної інформації. Наголошено на важливості декодування музичного твору, знання контексту музики, розумінні її естетичної складової, що дозволить досягти професійно правильного прочитання музичної думки в художньому потоці музичної інформації. Підкреслено творчий потенціал інтерпретації музичної інформації в комунікативно-пізнавальному аспекті. Виявлено, що активне впровадження у роботу зі студентами інформаційних технологій – мультимедійних навчальних засобів, різноманітних музичних програмам, забезпечуватиме успішність формування інформаційної культури майбутніх педагогів-музикантів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Koval, Vitalii. "Деструктивний зміст реклами: образи та символи (соціально-філософський аспект)". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення деструктивного змісту реклами дає нам можливість проаналізувати її ступінь та методи впливу на сучасний зовнішній медіапростір людини та суспільства. Завдання статті – вивчити та проаналізувати руйнівний зміст реклами та дослідити соціальний фактор у процесі комунікаційних процесів суспільства на прикладі інформації сучасних рекламних повідомлень. Актуальність теми виявляється у необхідності вивчення існування людини в медіа-просторі та її соціального становлення у віртуальному суспільстві. Зі збільшенням участі людства у віртуальній інформаційній мережі збільшується ризик неконтрольованості особистості та більша залежність від колективних установок. Вивчається та аналізується сутність соціального фактора від використання деструктивного змісту в рекламному дискурсі, огляду та аналізу деструктивного змісту реклами, її суб'єктивного змісту та впливу на екзистенційне сприйняття людини світом. Досліджено синергетичний ефект реклами з деструктивними образами в комунікативних соціальних процесах. Досліджено роль формування віртуальних втрат (збитків) у процесі просування товарів та послуг, що використовують руйнівний зміст реклами. Дослідження формування нових ментальних установок одержувачів реклами та їх впливу на існуюче співіснування та взаємодію у суспільстві. У сучасному суспільстві реклама стала важливою частиною соціалізації людей, саме тому вона відіграє значну роль у формуванні громадської думки, оцінках людей та подій, встановленні рівня життя та ставлення до взаємодії, в тому числі спрямованої на внутрішній світ особи. Відзначається, що через неможливість протидії рекламним зображенням в інформаційному полі людина є споживачем інсталяцій, але водночас вона здатна по-різному коригувати наявний вплив і відображати на ньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Cherepovska, Nataliia. "Медіапсихологічні особливості патріотизму молоді в інформаційну добу". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 188–200. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).248.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах гібридної війни та інформаційної зокрема зростає роль патріотизму як потенційного ресурсу збереження національної ідентичності українців. На підставі аналізу джерел виявлено наукову проблему, яку можна сформулювати як брак теоретичних знань про соціально-психологічний феномен інформаційного патріотизму, особливо коли йдеться про соціальні мережі, відеохостинги, інформаційні інтернет-видання тощо. Інформаційна ідеологічна війна, яка спрямована на спотворення свідомості українців і здійснюється переважно в інформаційному просторі, вимагає від сучасної молоді не тільки розвиненої медіаінформаційної грамотності, а й дієвого патріотизму в соціальних мережах – патріотизму «інформаційного». А тому авторкою запропоновано нове поняття – «інформаційний патріотизм». Мета роботи – обґрунтувати поняття інформаційного патріотизму молоді, визначити специфіку та окреслити інноваційні напрями його розвитку, передусім за допомогою медіапсихологічних практик. Поняття інформаційного патріотизму висвітлюється в межах теоретичних напрацювань національно-патріотичного виховання української молоді, теорії кіберсоціалізації та медіапсихології. У психологічному аспекті інформаційний патріотизм особистості є новою формою прояву патріотизму інформаційної доби, яка через активізацію емоційно-почуттєвого, ментально-когнітивного, мотиваційно-дієвого складників актуалізується виключно в площині кіберпростору – інтерактивного інформаційного середовища. Інформаційний патріотизм молоді відрізняється від традиційного специфікою прояву структурно-функціональних складників. У медіапсихологічній площині інформаційний патріотизм спрямований на збереження і поширення українського контенту, захист українських цінностей від ворожої пропаганди та просування їх в інформаційному середовищі. Розвиток інформаційного патріотизму молоді забезпечується інноваційними медіапсихологічними практиками. Як новітній соціально-психологічний феномен, інформаційний патріотизм потребує подальшого теоретичного та емпіричного дослідження. Проте отримані результати масового опитування та їх попередній аналіз уже дають змогу окреслити стратегії і тактики застосування інноваційного методичного інструментарію. Практичний інструментарій полягає в стимулюванні патріотичної активності учнівської молоді в соціальних мережах; ця активність спрямована на захист і поширення українського контенту в інтерактивному середовищі, а також на створення нового, оригінального контенту. Розвиток інформаційного патріотизму дітей і молоді планується здійснювати через медіапсихологічні практики в медіаосвітньому форматі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Шиян, А. А., Л. О. Нікіфорова, І. О. Дьогтєва та Я. Ю. Яремчук. "Модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 2 (29 червня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.2.239242.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі сучасного інформаційного суспільства. Вона ґрунтує-ться на виокремлених інструментах щодо протидії негативним інформаційно-психологічним процесам як у соціальних стратах, так і у суспільстві в цілому. Досліджено динаміку кількості суб’єктів, які підпадають під вплив інформаційних атак, з використанням відповідного математичного апарату, основою якого є нелінійні диференційні рівняння. Вони описують як зміну кількості у часі суб’єктів, так і відповідні задачі, поставлені перед службою кібербезпеки для запобігання негативним наслідкам потенційних чи реалізованих інформаційних атак. Виділено та проаналізовано чотири сценарії можливих варіантів інформаційних атак, які залежать від типу обраної функції, і представлено відповідні варіанти розгортання можливих сценаріїв протидії інформаційним атакам. Також виділено окремі аспекти та чинники, за допомогою яких можна управляти даним процесом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Bagmet, Mykhaylo, та Anna Harkusha. "Досвід країн ЄС відносно розроблення та реалізації моделей державної інформаційної політики". Public Administration and Regional Development, № 8 (30 червня 2020): 515–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню досвіду Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, Нідерландів та інших країн, які входять до складу ЄС по впровадженню в практику інформаційно-комп’ютерних технологій в ході сучасного всесвітнього глобалізаційного процесу. Окремо зазначається і роль Великобританії, яка хоча і заявила про вихід із складу ЄС, але має значний доробок в розроблення головних політико-правових аспектів в ході реалізації державної інформаційної політики та інформаційної стратегії, створення громадсько-мережевих інформаційних центрів та освоєння інформаційно-комунікаційних технологій. Взагалі розроблення основних понять та категорій, всебічному обґрунтуванню європейської моделі реалізації державами ЄС інформаційної політики присвятили цілий ряд оригінальних праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених та практиків. Наразі в Україні тривають реформи, які впливають на формування та розвиток інформаційного простору країни, інформаційного суспільства. Нагального вирішення потребує проблема щодо створення оптимального законодавчого акту, який забезпечить ефективну роботу як державних, так і недержавних суб’єктів інформаційного сектору, а також полегшення доступу громадян до отримання послуг в режимі «онлайн», шляхом створення необхідної платформи і забезпечення захисту кіберпростору у мережі Інтернет. Усе це свідчить про великий перелік викликів та завдань, які необхідно вирішити задля досягнення важливої мети – створення конкурентоспроможної, інформаційно-розвиненої держави, яка реалізує ефективну державну інформаційну політику як всередині країни так і на міжнародній арені. При здійсненні державно-управлінських реформ, постало питання про застарілість та невідповідність сучасному стану технологічного розвитку законодавства щодо інформації та діяльності засобів масової інформації, з урахуванням безпекового фактору та національних інтересів держави. Допомогти у формуванні векторів та пріоритетів державної інформаційної політики здатне й врахування здобутків інформаційної політики країн Європи, Азії та Америки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Побережна, Наталія. "Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 262–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2918.

Повний текст джерела

Анотація:

Побережна Н. О. Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій. У статті розглядаються дидактичні та методичні аспекти, що характеризують сучасну педагогічну систему, а також педагогічні особливості її організації під час навчання іноземній мові в умовах інформаційно-освітнього середовища. Аргументовано інформаційно-комунікаційну компетенцію викладача, яку визначено як готовність та здатність методично грамотно використати дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічної діяльності в умовах IOC. Представлено комплекс компетенцій у складі професійної інформаційної компетенції викладача іноземних мов з урахуванням сучасних потреб навчання для ефективного викладання іноземних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Sherman, Mychailo I., та Yaroslava B. Samchynska. "ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ ТВАРИН ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 121–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2479.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває основні аспекти створення інформаційно-довідкової системи навчального призначення «Little Zoo», орієнтованої на вирішення завдань комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутніх екологів в умовах сучасної вищої освіти. На основі проведеного аналізу аналогічних веб-ресурсів сформульовано основні та додаткові вимоги до інформаційно-довідкового ресурсу про рідкісні та зникаючі види тварин, які враховують недоліки існуючих інформаційних ресурсів. Розглянуто основні етапи процесу розробки інформаційно-довідкової системи «Little Zoo». Реалізацію проекту було здійснено за допомогою мови програмування Python, фреймворка Django, графічного редактора Adobe Photoshop. Завдяки даному ресурсу користувачі зможуть провести пошук рідкісного виду тварини за однією або декількома характеристиками. У системі також передбачено можливості засвоєння студентами навчальних матеріалів шляхом сортування статей про тварин у потрібному порядку. Наведено структуру бази даних MySQL, на основі якої було розроблено інформаційно-довідкову систему, а також опис полів її основних таблиць. Представлено діаграму прецендентів щодо ролей, характерних для інформаційно-довідкової системи «Little Zoo» (адміністратор, зареєстрований користувач, незареєстрований користувач), діаграму кооперацій по додаванню статті в базу даних інформаційно-довідкової системи, діаграму послідовностей у системі, діаграму станів пошуку. Представлений опис функціоналу інформаційно-довідкової системи, який дозволяє зареєстрованим користувачам додавати власні статті, розширювати базу даних ресурсу. Застосування розробленої системи «Little Zoo» у Херсонському державному університеті при викладанні дисциплін «Інформатика та системологія», «Інформаційні технології та технічні засоби корекційного навчання» спрямовано на формування професійної компетентності студентів спеціальностей 101 «Екологія», 014 «Середня освіта (Біологія)», 016 «Спеціальна освіта» не тільки через розгляд системи теоретичних положень, методики та технології роботи з певними апаратними і програмними засобами, але насамперед через практичне використання ІТ-інструментів у професійній діяльності на рівні сучасних та перспективних вимог.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Koltsova, Iryna. "Інформаційна глобалізація в Україні: детермінанти, особливості та перспективи". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-43-48.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто глобалізацію інформаційного суспільства як суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної революції, базисом якої є розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій. Тема дослідження – аналіз сучасного стану входження України у світовий інформаційний простір; визначити позитивні сторони й проблемні аспекти інформаційної глобалізації України. Зазначено, що практично кожна європейська країна має документ найвищого рівня, у якому визначено національну політику з побудови інформаційної демократії та інформаційного суспільства. Україна не є винятком і також формує правовий фундамент інформаційного законодавства, що досліджено в статті. Сучасний стан національного інформаційного простору характеризує створення слабо взаємозв’язаних по горизонталі та вертикалі галузевих, регіональних і низових підсистем, що відображає відсутність його єдності. Безсистемний розвиток інформаційних ресурсів унеможливлює їх становлення як визначального чинника соціально-економічного росту. Наголошено, що нерозвиненість інформаційного складника державного управління залишає на малоефективному рівні комунікаційні зв’язки між державною владою та суспільством

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Войтюк, Л. М. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ". Знання європейського права, № 2 (23 жовтня 2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.70.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню інформаційної безпеки праці державних службовців в Україні. Доведено актуальність, новизну наукового дослідження та досягнуто його соціальної значущості. Наведено вагомість законодавчого закріплення норм інформаційної безпеки праці цієї категорії працівників. Розглянуто проблему закріплення норм інформаційної безпеки праці державних службовців у сучасному законодавстві України. Висвітлено рівень захисту державних службовців в інформаційному просторі. Проаналізовано погляди та дослідження відомих науковців на поняття «інформаційна безпека». Узагальнено найкращий досвід, на базі якого запропоновано поняття та сутність «інформаційної безпеки праці державних службовців». Розглянуто види інформації, яку використовує ця категорія працівників під час здійснення своїх обов'язків і завдань. Наведено важливість забезпечення високого рівня інформаційної безпеки державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень. Вказано ризики забезпечення інформаційної безпеки праці. Розглянуто вплив інформаційних небезпек на порушення безпечного функціонування державних службовців. Висунуто нормативно-правове закріплення інформаційної безпеки праці державних службовців. Запропоновано шляхи усунення ризиків інформаційної безпеки праці державних службовців, які сприятимуть розв'язанню конкретних проблем, усуненню наявних теоретичних суперечностей у полі інформаційної безпеки праці або в його окремих ділянках і забезпечать такій категорії працівників максимальну віддачу в здійсненні своїх повноважень і професійний ріст. Доведено необхідність подальшого наукового дослідження та нормативного закріплення інформаційної безпеки праці державних службовців, що максимально гарантуватимуть захист державних службовців в інформаційному просторі під час здійснення обов'язків та виконання завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кодинець, Анатолій. "Засади цивільно-правового регулювання інформаційних зобов’язань: проблеми теорії та практики". Право України, № 2018/01 (2018): 72. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-072.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду теоретичних і практичних аспектів визначення інформаційних зобов’язань у системі цивільно-правових відносин, характеристиці їх видів та особливостей, окресленню специфіки договорів, на підставі яких виникають, змінюються та припиняються інформаційні відносини. Метою статті є аналіз (із позиції юридичної доктрини) ознак інформаційних зобов’язань, визначення концепції цивільно-правового регулювання інформаційних відносин, тенденцій і перспектив правового регулювання інформаційних зобов’язань у законодавстві України. Наведено тлумачення категорії “інформаційне зобов’язання” як цивільного правовідношення, в якому одна сторона (кредитор) має право вимагати від іншої сторони (боржника) надання чи передання майнових прав на інформацію або утримання від вчинення дій щодо надання чи передання таких прав іншим особам, а боржник зобов’язаний виконати вимоги кредитора. Автор дійшов висновку, що інформаційні зобов’язання мають договірну природу, вони виникають, змінюються та припиняються на підставі договору. Інформація як результат інтелектуальної діяльності людини може існувати і як самостійний об’єкт, і у формі результатів творчої діяльності, що охороняються системою права інтелектуальної власності. Концепція інформації як результату інтелектуальної діяльності дає змогу оцінити через призму інформаційних відносин систему інтелектуальної власності й одночасно надає можливість поширити на інформаційні відносини приватноправового характеру, система регулювання яких тільки формується у вітчизняному законодавстві, окремі положення законодавства про інтелектуальну власність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Шемчук, В. В. "Економічна та інформаційна безпека держави: правові аспекти співвідношення". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020): 253–59. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.140.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню економічної та інформаційної безпеки держави, їх теорети-ко-правовим, конституційно-правовим та іншим галузевим і прикладним аспектам. Проаналізовані нормативні визначення категорії «економічна безпека держави», висвітлена історія виникнення і роз-витку цього терміну у міжнародно-правовій практиці. Так само як і інформаційна безпека, економічна безпека є конституційною категорією, хоча зміст їх в Основному законі не розкривається. Аналіз наукових досліджень свідчить про використання різ-них підходів до з’ясування сутності економічної безпеки держави. (найбільш поширеними є статич-ний, динамічний, системно-структурний та комплексний підходи). Єдине її нормативне визначення регламентовано у наказі Міністерства економічного розвитку та торгівлі 2013 р., засноване саме на статичному підході. В юридичній площині економічну безпеку держави можна розглядати як право-відносини, що виникають при забезпеченні органами публічної влади стану захищеності національної економічної системи. Суміжним поняттям поряд з економічною безпекою держави є інформаційна безпека країни. Останню доцільно розглядати крізь призму правовідносин, що виникають при забезпеченні стану за-хищеності інформаційного простору.Економічна та інформаційна безпеки різняться за об’єктом (економічна система, інформаційний простір) та засобами забезпечення. Проте, вони мають і спільні риси: йдеться про одночасне визначен-ня складниками національної безпеки; їх забезпечення є найважливішою функцією держави; однако-ві рівні забезпечення (міжнародний, національний та локальний); схожі суб’єкти тощо.Економічна безпека держави, як і інформаційна безпека стали предметом вивчення різних галу-зей вітчизняної науки, включаючи насамперед юридичну науку. Отже, на сьогодні сформувалась їх належна доктринальна основа, проте беззаперечною є потреба вдосконалення нормативно-правової бази у сфері економічної та інформаційної безпек як складників національної безпеки України, забез-печення термінологічної визначеності, механізмів реалізації, гарантій захисту як у мирний час, так і в умовах конфліктів, гібридних воєн тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Юник, І. Д. "БРЕНД НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ЗВО ЯК ТРЕНД СУЧАСНОСТІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 75–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошено на потребі суспільства у цілеспрямованому формуванні бренду науково-педагогічного працівника ЗВО як одного з провідних процесів, здатних задовольнити сучасні вектори розвитку української освітньої парадигми – посилення конкуренції на міжнародному та вітчизняному рівні, впровадження в освітній процес новітніх інформаційних технологій та зростання мобільності науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано недоцільність ототожнення бренду науково-педагогічного працівника та бренду закладу вищої освіти, оскільки їх склад і комбінаторика структурних компонентів суттєво відрізняються. Запропоновано розгляд феноменології бренду науково-педагогічного працівника ЗВО у шести взаємопов’язаних аспектах: функціональному, економічному, комунікативному, психологічному, соціально- лояльнісному та культурно-етичному. Функціональний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО передбачає реалізацію функції підвищення конкурентоспроможності. Економічний аспект бренду науково-педагогічного працівника ЗВО полягає у незаперечності підпорядкування сучасної вищої освіти законам ринкової економіки. Комунікативний аспект бренду науково-педагогічного працівника ЗВО простежується в необхідності уникнення інформаційного вакууму в сфері вищої освіти та передбачає обов’язкове врахування специфічних характеристик освітніх послуг – їх невідчутності та відтермінованості прояву результатів у практичному застосуванні. Доцільність виділення психологічного аспекту бренду науково-педагогічного працівника ЗВО обґрунтовується сутністю бренду як нематеріального активу, оцінці якого цільовою аудиторією передує ряд психічних процесів. У статті акцентовано увагу на можливості сформованого бренду науково- педагогічного працівника виступати гарантією його компетентності, високих морально- вольових якостей, дисциплінованості, відповідальності та інших переваг перед конкурентами на запропоновану посаду, яку доцільно екстраполювати в теорію психологічного контракту. Соціально-лояльнісний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО полягає у його здатності набувати довгострокової важливості для цільової аудиторії та прямо корелює з комунікативним аспектом через виконання орієнтувальної функції. Культурно-етичний аспект бренду науково- педагогічного працівника ЗВО стосується притаманних сучасному суспільству процесів раціоналізації та уречевлення особистості й актуалізує необхідність уникнення одновекторного впливу цінностей бренду науково-педагогічного працівника на майбутніх фахівців в рамках простору бренд-комунікації. Доведено, що бренд науково-педагогічного працівника ЗВО є трендом сучасності, який забезпечує підвищення конкурентоспроможності як самого фахівця, так і закладу вищої освіти. Передбачено можливість корекції чи доповнення вищевикладених аспектів розгляду досліджуваного феномену внаслідок зміни наукової парадигми у його вивченні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Стукалова, Тетяна. "Формування інформаційної культури педагога: теоретичний аспект". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 253–58. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3066.

Повний текст джерела

Анотація:

Стукалова Т. Г. Формування інформаційної культури педагога: теоретичний аспект. У статті розглядається вплив інформаційного суспільства на формування інформаційної культури вчителя. Проаналізовані структура та рівень сформованості інформаційної культури педагога, обґрунтована необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках, що забезпечують ефективність навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дуброва, Алла. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 209–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.218.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються деякі методичні аспекти формування іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців, виокремлюються методи, які оптимізують процес навчання. Аналізується важливість методичного забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Зауважується, що знання іноземної мови, вміння входити в іншомовне комунікативне середовище мають особливо важливе значення для конкурентноздатного працівника. Звертається увага на те, що професійна іншомовна підготовка майбутнього фахівця повинна ґрунтуватися на гнучкості навчальних програм та курсів підготовки, інтегрованості знань з професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови, а також новітніх інформаційних технологій. Зазначається, що формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей можна розглянути як підготовку до спілкування в умовах професійної діяльності. Вміння входити в іншомовне комунікативне середовище передбачає комплексне використання сукупності інноваційних методів і технологій навчання іноземної мови, а також організацію освітнього процесу, побудованого на основі компетентнісного і комунікативного підходів. Процес формування іншомовного профільно орієнтованого спілкування повинен бути спрямований не лише на оволодіння системою знань, вмінь та навичок, але і на формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця, що в свою чергу сприятиме саморозвитку та самовдосконаленню в рамках європейських стандартів. Зміни, що відбуваються у соціальний сфері, зумовлюють трансформації в теорії і практиці іншомовної освіти. Нагальним є питання впровадження в навчальний процес інтерактивних методів, інформаційно-комунікативних технологій. Вченими виділяється декілька методичних аспектів формування іншомовного професійно орієнтованого спілкування: навчальний аспект, пізнавальний аспект, виховний аспект, розвиваючий аспект. У процесі утвердження стратегії міжкультурного спілкування, полікультурне професійне спілкування набуває все більшого значення серед провідних європейських країн. Володіння іноземною мовою передбачає як знання фонетики, лексики, граматики, так і іншомовної структури загалом. Це в свою чергу стає можливим у сукупності певних аспектів: навчальному, пізнавальному, розвиваючому та виховному. Подальші перспективи досліджень у цій сфері можуть включати питання вдосконалення змісту і формування іншомовного спілкування майбутніх фахівців у професійній сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Запорожченко, О. В. "Ідентичність особистості в умовах інформаційного суспільства". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (1 березня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.900.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі впливу інформаційних технологій на ідентичність особистості. Такі ключові особливості сучасності, як стрімкий розвиток і поширення інформаційних технологій, істотно впливають як на соціокультурний простір загалом, так і на соціальне буття кожної людини. Постійне збільшення обсягів інформації, що «бомбардує» свідомість людини, щораз більша соціальна атомізація і віртуалізація соціальних зв’язків визначають формування нового типу ідентичності, який треба вивчати з погляду різних дисциплін: соціальної філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки тощо. У цій статті зроблено спробу соціально-філософського аналізу основних аспектів трансформації ідентичності в умовах інформаційного суспільства. Справді, стрімкі зміни в комплексі інформаційних технік і технологій – це ні з чим не порівнянний виклик, оскільки людині доводиться мати справу з інформацією, яка часто має безсистемний, маніпулятивний характер, спрямована на те, щоб сформувати потреби, переконання, мотиви для досягнення певних економічних і політичних цілей, які лежать за межами справжніх, автентичних потреб особистості. Ситуація ускладнюється також викликами і загрозами зовнішньополітичного характеру. Завдання, які стоять тепер перед гуманітарними науками, полягає в тому, щоб дослідити процеси, що відбуваються в сфері «людина-інформація»; надати державним структурам систему методологічних позицій у сфері інформаційної безпеки людини і світоглядних основ ідентифікації особистості в кризовому соціумі. Отже, соціальна інформаційна екологія сьогодні набуває вирішального значення, а від формування автентичної особистості, здатної відповідати на виклики сучасності, залежить подальший прогрес суспільства. У статті розглядаються базові ідеї основних зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства, особливості їх осмислення вітчизняними дослідниками в контексті системи «інформація-культура-суспільство-людина». Окрема увага в статті приділяється саме змінам у структурі, особливостях, чинниках формування ідентичності особистості. У статті автор розглядає як позитивні, так і негативні аспекти проблеми ідентичності особистості в умовах формування інформаційного суспільства, намагається окреслити напрями подальшого вивчення проблеми ідентичності, приділяє водночас особливу увагу трансформаціям у системі цінностей «людини інформаційної».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

РАВЛЮК, Віталій, та Олексій ВАВРІЧЕН. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 314–29. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.576.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі визначено захищеність інформаційно-комунікаційної системи під якою ми вважатимемо її здатність забезпечувати цілісність, конфіденційність та доступність інформації, виявляти зловмисні втручання та не допускати їх впливу на інформацію. Наведено комерційні методики визначення рівня захищеності інформаційно-комунікаційної системи орієнтовані на реалізацію функцій, узгоджених з менеджментом та працівниками компанії, визначено позитивні аспекти такого підходу та недоліки. Проведено аналіз стандартів, що у свою чергу не дало вичерпної відповіді на питання побудови інформаційно-комунікаційної системи заданого рівня захищеності, оскільки положення стандартів дають можливість оцінити ризики кібербезпеки, а не захищеність. Ступінь ризику найчастіше оцінюється як низький, середній, високий чи критичний. За результатами огляду положень міжнародних стандартів інформаційної безпеки та нормативних документів України, що регламентують розробку та безпечне функціонування інформаційно-комунікаційних систем можемо констатувати факт, що питанню числового вимірювання рівня захищеності увага не приділяється. Враховуючи вектор загроз інформаційній безпеці та різноманіття засобів захисту корпоративної мережі здійснено огляд сучасних інструментів кібербезпеки, що існує на ринку, та встановлено, що користуються попитом багатофункціональні платформи, які поєднують кілька інструментів (антивірус, міжмережевий екран, сканер вразливостей тощо). Виявлено, що актуальним є питання вибору інструментарію захисту інформації в інформаційно-комунікаційній системі, враховуючи необхідні функції забезпечення безпеки та наявні ресурси підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Корнієнко, О. В. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДТРИМАННЯ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 62–68. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливість питання актуальності наведеної статті необхідно розглядати з погляду комплексних теоретико-методологічних та емпіричних аспектів безпеки людини у швидкоплинних та постійно мінливих інформаційно-психологічних впливах на особистість та суспільство. В центрі уваги автора статті – звернення до психолого-педагогічної громади України, фахівців, які досліджують питання психічного, фізичного, духовного здоров’я, ризикованого стилю життя, проявів адикції, неусвідомленої агресії, небезпечного булінгу в учнівських та студентських колективах. Залишаються невирішеними питання пошуку та застосування адекватних психолого-педагогічних, психодіагностичних, психогігієнічних впливів із метою підтримання психосоматичного здоров’я учасників навчального процесу. Фахівці вважають, що наразі не існує досить обґрунтованої й загальної класифікації загроз інформаційно-психологічній безпеці особистості та їх джерел. Необхідно враховувати те, що внутрішні джерела загроз інформаційно-психологічній безпеці особистості закладені в біосоціальній природі психіки людини, в особливостях її формування та функціонування, індивідуально-особистісних характеристиках індивіда. Внаслідок цих особливостей люди відрізняються ступенем сприйнятливості різних інформаційних впливів, можливостями аналізу й оцінки інформації, що надходить, тощо. Крім індивідуальних особливостей, є й певні загальні характеристики та закономірності функціонування психіки, які впливають на ступінь вразливості до інформаційно-психологічного впливу, що властиві більшості людей. У статті планується звернути увагу читачів на психологічну природу інформації, до якої останнім часом зростає інтерес людей різного віку, зокрема учнівської та студентської молоді. Ключовим питанням для зацікавлених фахівців є вироблення стійкої інформаційної безпеки людини. Особливо важливим є вивчення можливостей впливу інформації на здоров’я людини. Відповідні питання будуть розкриті автором статті. Проблема психологічного впливу інформації широко представлена у різних галузях психологічного знання, дотепер інформаційна безпека як запорука підтримання психічного здоров’я не була предметом комплексного психологічного дослідження, що і визначає актуальність питання, яке розглядається.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Петренко, Сергій Вікторович. "АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІНЛЯНДІЇ: ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 213–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.204.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу особливостей фінської системи педагогічної освіти визначено, що підготовку учителів у Фінляндії характеризують: варіативність змісту освіти, гнучкість структури й технологій навчання, наявність у студента можливості проектування адекватного його інтересам і потребам індивідуального освітнього маршруту. Основою підготовки майбутнього учителя фінської початкової школи у виконанні професійних обов’язків вважається компетентнісний підхід як ефективна освітня парадигма. Серед професійних компетентностей (предметна компетентність, дослідницька компетентність, курікулярна компетентність, компетентність безперервного навчання, емоційна компетентність, соціальна компетентність, комунікативна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, інтелектуальна компетентність, ситуативна компетентність, часова компетентність) особливе місце відведено інформаційно-комунікаційній компетентності (Information and Communication Technologies – ICT Competence), яка є сукупністю знань та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання в галузі інформаційних технологій (ІТ), а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою ІТ. З’ясовано, що освітня програма підготовки вчителів початкової школи включає освоєння модулю за вибором «Інформаційні та комунікаційні технології» обсягом 4 кредити на рівні бакалавра та вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні комунікаційні технології в керівництві та консультуванні» обсягом 5 кредитів на рівні магістра. В університетах Фінляндії з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкової школи застосовують різноманітні підходи: використання цифрових навчальних ресурсів (Digital Learning Resources), відкрите та дистанційне навчання (Open and Distance Learning), систему управління навчанням (Learning Management Systems). Доведено, що вивчення досвіду підготовки учителів початкової школи у Фінляндії відкриває нові можливості для удосконалення системи педагогічної освіти в Україні в умовах її адаптації до вимог загальноєвропейського освітнього простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Руда, Т. В., та А. С. Марчуков. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО- ДОВІДКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИТНИЦЬ ДФС В КОНТЕКСТІ КОНТРОЛЮ ЗА ПРАВИЛЬНІСТЮ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 98–106. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.98-106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано нормативно-правові віхи практичної реалізації здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів. Актуалізовано необхідність налагодження міжнародної співпраці між Україною та країнами-учасницями митних правовідносин, зокрема, в частині інформаційної взаємодії з питань митної вартості. Наведено перелік інформаційних ресурсів ‒ цінових довідників, що на сьогодні використовуються з метою визначення митної вартості транспортних засобів й окреслено проблемні аспекти їх використання у практичній діяльності митниць ДФС. Набули подальшого розвитку наукові напрацювання щодо удосконалення інформаційно-довідкового забезпечення митниць ДФС в контексті контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів. Окреслені напрями удосконалення інформаційно-довідкового забезпечення митниць ДФС при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів шляхом відновлення доступу до цінових довідників, що на сьогодні використовуються на міжнародних авторинках, та підвищення ефективності взаємодії України із міжнародними партнерами у сфері обміну митною інформацією дадуть змогу знизити зловживання щодо заниження митної вартості транспортних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Mintser, O. P., та M. A. Popova. "ОНТОЛОГО-КЕРОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ ТА ПРОВІЗОРІВ". Медична освіта, № 2 (20 серпня 2019): 171–77. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10360.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанню забезпечення якості медичної освіти, підвищення кваліфікації медичних кадрів і безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Визначені переваги застосування онтологічного підходу до представлення знань у процесі створення і використання медичних інформаційних систем з метою надання доступу до максимально повного обсягу інформації шляхом інтероперабельної інтеграції та агрегації знання-орієнтованих ресурсів та інформаційних джерел. Наведений короткий аналіз існуючих онтологій медичного призначення (від колекцій вузькоспеціалізованих тематичних онтологій до національних термінологічних систем охорони здоров’я), що виявив низку недоліків та перешкод їх використання в системі сучасної медичної освіти в Україні. Визначена необхідність створення єдиного середовища інтероперабельної взаємодії з існуючими онтологічними рішеннями засобами уніфікованого інтерфейсу користувача для підвищення ефективності безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів. Викладені основні аспекти розробки онтолого-керованих інформаційних систем, що можуть бути використані не лише при проектуванні і розробці структури, функціоналу та інтерфейсів медичних інформаційних систем, а й у процесі їх використання для вирішення практичних завдань. Представлений досвід застосування ІТ-ТОДОС, когнітивні програмно-інформаційні засоби якої забезпечують інтерактивну інтероперабельну темпоральну та семантичну синхронізацію інформаційних ресурсів незалежно від формату, стандартів і технологій їх створення, для розробки та використання онтолого-керованих медичних інформаційних систем, наведений її функціонал та переваги використання в процесі забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Оксенюк, К. І., та Т. О. Нікітін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (29 листопада 2021): 131–39. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено ключові аспекти підвищення ефективності логістичних процесів шляхом використання інформаційних технологій. Доведено, що інформаційні технології є інструментом управління, який служить для координації і контролю логістичних процесів. Проаналізовано інформаційні технології: Big Data, аналітичні платформи ланцюгів постачань, інтернет речей, штучний інтелект, машинне навчання, блокчейн

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Броннікова, Л. В. "ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНІЙ НАУЦІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1063.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються проблеми розвитку науки в інформаційному суспільстві. З’ясування цих проблем передбачає аналіз особливостей суспільного життя початку ХХІ століття. Констатація визначальної ролі науки потребує роз’яснення, як і ототожнення змісту понять «суспільство знань» та «інформаційне суспільство». Виробництво та використання наукових знань зазнали суттєвих змін завдяки появі інформаційних технологій. Тривають дискусії щодо оцінки впливу інформаційно-комунікаційних технологій на усі сфери життєдіяльності суспільства. Зокрема, К. Шваб назвав наявні фундаментальні зрушення у житті людства «четвертою промисловою революцією», враховуючи взаємодію технологій і соціуму. Водночас є очевидною взаємозалежність процесів модернізації суспільного життя і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Науковці зробили значний внесок у розробку цифрових технологій. Технології, що забезпечують процес цифровізації, – це великі дані, штучний інтелект, квантові технології, робототехніка, технології віртуальної та доповненої реальності.У зв’язку із накопиченням величезних масивів цифрової інформації у науковій діяльності використовуються технологій «цифрові дані» та «великі дані». Цифрові гуманітарні науки як міждисциплінарна дослідницька платформа виникла у 90-х роках минулого століття. На початку ХХІ століття ІКТ посилюють свої позиції в астрономії та космонавтиці. Йдеться, зокрема, про галузі математичного моделювання, програмування, роботизації, технології обробки й аналізу BD. Застосування технологій BD як пошукових практик надає можливість реалізації нової дослідницької парадигми для великої кількості наукових дисциплін. Нові теоретико-пізнавальні проблеми, зумовлені трансформаційними процесами у науці початку ХХІ століття, потребують філософського аналізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Ratsul, Oleksandr A. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ СИСТЕМНОГО РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 43, № 5 (29 жовтня 2014): 56–67. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1115.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено висвітленню сутності соціально-педагогічних аспектів процесу системного розвитку інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Виокремлено низку культурних універсалій, кожна з яких трактується, як ядро культури. Наведено також перелік компонентів інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Схарактеризовано властивості особистості, котрі дозволяють майбутнім соціальним педагогам ефективно брати участь у всіх видах роботи з інформацією. Виокремлено в інформаційній культурі майбутніх соціальних педагогів два структурних рівня (змістовний і функціональний). Визначено основні функції інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Проаналізовано структурну організацію інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Химинець, Василь. "Науково-методичні аспекти створення інноваційного середовища в регіоні". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 267–75. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3069.

Повний текст джерела

Анотація:

Химинець В. В. Науково-методичні аспекти створення інноваційного середовища в регіоні. У статті розглядається вплив інформаційного суспільства на формування інформаційної культури вчителя. Проаналізовані структура та рівень сформованості інформаційної культури педагога, обумовлена необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках, що забезпечують ефективність навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ТАРАСЮК, А. М. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ЗВО". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 183–89. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.27.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено змістовний аналіз питань щодо оптимізації навчання англійської мови у закладі вищої освіти. Визначено ключові складники оптимізації іншомовного навчання: підвищення цілеспрямованості навчання, посилення його мотивації, інформаційної місткості змісту освіти, застосування сучасних методів навчання, активізація темпів навчальних дій, розвиток рефлексивних навичок праці, використання комп'ютерів та інших новітніх інформаційних технічних засобів навчання. У роботі розглянуті психологічні механізми та особливості їх функціонування під час навчання іншомовного читання: смислове зорове сприйняття, ймовірне прогнозування, мислення, пам'ять, увага як психологічні механізми професійно-орієнтованого читання. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми запропоновано рекомендації для методики навчання професійно-орієнтованого читання англійською мовою у вищій школі. Зазначається, що особистісно-орієнтований підхід до студента у процесі викладання англійської мови у закладі вищої освіти досягається впровадженням та використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій під час навчального процесу, що визначається головним концептуальним напрямом вищої освіти, також він перед- бачає диференціацію та індивідуалізацію навчання. Висвітлюється, що застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій породжує нові форми навчання, які сприяють формуванню мотивації, вирішенню освітніх завдань у контексті викладання англійської мови, переосмисленню теоретичних та методичних уявлень про процес навчання англійської мови з погляду пристосування навчальної системи до особливостей конкретного процесу навчання з метою його оптимізації на основі: врахування психологічних особливостей учнів (вид пам'яті, тип темпераменту тощо); забезпечення прийнятних психофізіологічних характеристик взаємодії того, хто навчається, з комп'ютером; вибору індивідуального темпу роботи та засобу презентації матеріалу, здійснення оптимальної стратегії управління процесом іншомовного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ГЕРАСИМЮК, Л. С., та Л. М. ТАРАСЮК. "ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається специфіка формування моральних цінностей студентів закладів вищої освіти (ЗВО) засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Визначено, що моральні цінності є основою та крите- рієм для формування моральної оцінки, виявляються у поведінці людини, міжособистісних взаєминах і можуть застосовуватися для оцінки будь-яких аспектів людської діяльності. Встановлено, що термін ІКТ означає інформаційні технології на базі персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж і засобів зв’язку, призначені для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання та подан- ня різноманітної інформації. Встановлено, що сучасні ІКТ, підвищуючи якість моральної освіти та формування морального світогляду, дозволяють студентам успішно здійснити адаптацію до соціальних змін та оточення. Це дає можливість молоді одержувати необхідну інформацію для особистісного зростання. Для розв’язання проблеми формування моральних цінностей студентів ЗВО необхідно створити відповідні педагогічні умови, зокрема: готовність викладачів ЗВО до здійснення формування моральних цінностей студентів засобами ІКТ в освітньому процесі; розробку і застосування інноваційних методик, використання програмного забезпечення, спрямованого на формування у студентів моральних цінностей у процесі вивчення навчальних дис- циплін; запровадження тренінгових програм, спрямованих на формування моральної та інформаційної компе- тентностей, та ін. Визначено, що активне й ефективне використання в освітньому процесі ІКТ забезпечує можливості для ство- рення нових виховних методик і програм, які відповідають вимогам сучасного суспільства та процесу трансфор- мування традиційної системи освіти на якісно новий рівень. Встановлено, що важлива умова успішної інтеграції ІКТ в освітній процес – професійна підготовка викладачів і фахівців, котрі повинні володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням використання ІКТ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Ratsul, Oleksandr A. "ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК СОЦІАЛЬНА ЯКІСТЬ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (3 вересня 2014): 67–76. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1103.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено висвітленню сутності інформаційної культури як соціальної якості майбутніх соціальних педагогів в аспекті її системного розвитку у професійних, освітніх, неформальних соціумах. Визначено умови забезпечення системного розвитку інформаційної культури в майбутніх соціальних педагогів. Схарактеризовано загальні напрями (принципи) діяльності на різних етапах процесу системного розвитку інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Виокремлено низку умов, які детермінують системний розвиток інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Запропоновано групи функціональних показників для проведення якісної діагностики вихідного рівня оволодіння інформаційною культурою у майбутніх соціальних педагогів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чубатенко, О. М. "Трансформація виборчих технологій у процесі формування інформаційного суспільства". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 97–102. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.312.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто етапи еволюції суспільства від аграрного до інформаційного. Зазначено, що важливою характеристикою інформаційного суспільства є збільшення кількості засобів масової комунікації, які дозволяють користувачеві обирати потрібний канал інформації, зокрема інтернет-сайти, інтер-нет-телебачення, інтернет-радіо, соціальні мережі тощо. Ці засоби використовують політтехнологи, які розробляють і впроваджують різні технології у виборчий процес. У статті говориться про те, що виборчі технології становлять невід'ємну складову частину політичного життя сучасного суспільства, вони відіграють значну роль у формуванні політичних процесів та інститутів у політичній системі, а виборчі кампанії посіли місце важливої складової частини політичного життя українського суспільства. Проаналізовано сучасні виборчі кампанії, які показують, що в сучасних аспектах суспільного життя України передвиборча боротьба стає все інтенсивнішою, оскільки все більше передвиборчих кампаній будуються на застосуванні виборчих технологій із використанням інформаційних ресурсів, що підвищує шанси кандидата на перемогу. Сучасні інформаційні технології дозволяють політикам-кандидатам регулювати свої можливості під час комунікації з виборцем та вимагають здійснити конкретні кроки в досягненні політичної мети. У статті розкривається еволюція виборчих технологій, які пройшли газетний, телевізійний та цифровий шляхи розвитку. Додавання інформаційної складової частини у виборчі технології дозволило їм перетворитися на потужну частину виборчих засобів, які все більше використовують інформаційні технології в боротьбі за владу. Зазначено, що в сучасних реаліях боротьба за владу ведеться не стільки через конкуренцію політичних партій та передвиборчих програм, скільки через боротьбу віртуальних образів, які створюються інформаційними технологіями, що застосовуються у виборчому процесі. Останні виборчі перегони в Україні й інших державах доводять ефективність застосування інформаційної складової частини під час виборів. У висновках наголошено на важливості дослідження виборчих технологій та інформаційних можливостей у сучасній політичній науці, оскільки вони як складник виборчих процесів істотно впливають на розвиток процесів державотворення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час організації навчання у закладах вищої професійної освіти з використанням сучасних електро- нних складових частин. Показано актуальність процесів використання технологій комп’ютерного навчання та відповідних інформаційних комунікаційних технологій, важливих обов’язків кожного члена суспільства, а саме вміння застосовувати наукові та інформаційні технології у вирішенні про- блем у своїй професійній діяльності, вимоги до професійної освіти стосовно розвитку в професійному аспекті в умовах інформатизації суспільства, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців. Розглянуто переваги та недоліки однієї з платформ дистанційної (віддаленої) освіти, можливості застосування інформаційних комунікаційних технологій, електронних навчальних платформ, вибору засобів технічного обслуговування інформаційних комунікаційних технологій у навчальних закладах вищої професійної освіти, обґрунтованого вибору актуальних технологій інформаційного забезпечення та комунікації під час використання електронних форм навчання фахівців та вивчення стану запро- вадження інформаційних комунікаційних технологій у процес професійної підготовки у закладах вищої професійної освіти, з’ясування його сутності, зв’язки між окремими його проявами, змістовність сторони отримуваних формальних розв’язань, розвиток синтетичного, образного мислення поряд із логічним, аналітичним, абстрагування від технічних деталей аналізу моделей досліджуваного явища, постановку проблем, висування гіпотез, побудову інформаційних моделей досліджуваних процесів і явищ, матеріальну інтерпретацію отриманих за допомогою комп’ютера результатів. Показано, які технічні засоби інформаційних комунікаційних систем та технологій у процесі електронного навчання вважаються найбільш ефективними під час переходу на навчання з використанням комп’ютерно- орієнтованих технологій освіти з раціональним поєднанням новітніх засобів навчання й традиційно наявних, що є складним освітнім завданням, яке потребує вирішення цілого комплексу психолого-педа- гогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. З’ясовано, яким платформам віддаленого навчання віддається перевага викладачами закладів вищої професійної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Інформаційній аспект"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями