Добірка наукової літератури з теми "Інформаційна безпека суден"

Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.

В статті розглянуто моделі та методи побудови системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння з використанням мультиагентних систем, що відповідає сучасному напрямку розвитку інтелектуальних інформаційних технологій – побудови агентоорієнтованих систем. Визначено, що система безпеки судноводіння є ієрархічною слабоформалізуємою системою, яка є результатом взаємодії часто суперечних один одному по цілям функціонування елементів, і має множину неявних прямих і зворотних зв'язків. Для роботи в таких умовах проєктуєма система підтримки прийняття рішень повинна містити ряд інформаційних баз знань: нормативну, експертну і прецедентну. Відмічено, що реалізація процесу забезпечення безпеки судноводіння представляє собою складну задачу кооперативної неантагоністичної взаємодії з розподіленим прийняттям рішень, для якої критично важливим стає забезпечення координації такої взаємодії в умовах цілеспрямованої поведінки учасників, що намагаються забезпечити безпеку руху. Рішення даного завдання може бути реалізоване з використанням принципів траєкторно-цільового підходу до прогнозування руху суден у рамках спільного управління інтелектуальними логіко-динамічними об'єктами. Сутність даного підходу складається у формуванні прогнозних траєкторій руху суден виходячи з заданих цільових позицій, а також критеріїв і зон безпеки руху. Кожне судно представляється у виді взаємодіючого логіко-динамічного об'єкта, що володіє цілеспрямованою поведінкою і реалізує траєкторію свого руху виходячи з принципів безпеки в умовах виконання вимог МППСС-72. Для моделювання даних процесів доцільно використовувати агентноорієнтований підхід. Кожен агент (як інформаційна сутність) буде представляти судно, а система взаємодії агентів стане основою для формування правил системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння. Використання запропонованого підходу побудови структури інтелектуального судна “А”- типу на принципах BDІ дозволяє побудувати гнучку систему прийняття рішень, за допомогою якої може бути вироблене “краще рішення” попередження зіткнення суден, що задовольняє всі судна на всіх рівнях проектованої системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння.

У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:

У статті розроблено метод формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, який дозволяє автоматизувати оцінку маневру судна-потенційної загрози для попередження ситуацій небезпечного зближення (зіткнення). Експлуатація складних систем, до якої можна віднести діяльність судноводія під час управління рухом судна, характеризується високим ступенем напруженості роботи при виникненні небезпечних ситуацій. При експлуатації можуть змінюватися загальні характеристики системи "судноводій – судно – середовище" через варіабельність характеристик судноводія, викликану зміною впливу навігаційної обстановки, в якій відбувається експлуатація судна, складністю реалізованих алгоритмів діяльності, часом безперервної роботи оператора і т. п. Ефективність функціонування системи "судноводій – судно – середовище" як кінцевої ланки у безпеці плавання у значній мірі визначається впровадженням нових інформаційних технологій та можливостями судових систем управління. Наявність навігаційних небезпек та інтенсивність руху суден значною мірою ускладнюють судноводіння в обмежених водах і створюють підвищені ризики виникнення аварійних ситуацій. У разі небезпечного зближення суден виникає ситуація, яка передбачає спільні узгоджені дії судноводіїв щодо попередження можливого зіткнення. Однак питання формалізації оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози, особливо координованих взаємодій мало досліджені, хоча проблема актуальна, тому що її рішення дозволяє забезпечити більш високий рівень безпеки розходження судів. Тому розробка методу формалізації знань про процес оцінки дій судноводія судна-потенційної загрози дозволить підвищити безпеку судноплавства за рахунок підвищення оперативності та обґрунтованості прийняття рішення при плануванні маневру розходження в ситуації небезпечного зближення (зіткнення). Ключові слова: судно, судноводій ситуація небезпечного зближення, навігаційна обстановка.

Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.

В статті розглядаються моделі автоматизації елементів судна. При цьому зазначається, що сучасне судно є більш скомпонованим об’єктом при управлінні яким підвищується складність елементів і завдань, це призводить до необхідності автоматизації всього судна.Так, якодна людина (як і вахта в цілому) не здатна ефективно управляти всіма технологічними процесами на судні, контролювати всі параметри двигунів, судових систем, допоміжних систем. У цьому випадку актуальним є застосування сучасних інформаційних технологій. В роботі зазначається, що комплексна автоматизація суден дозволяє собою підвищити технічну безпеку плавання та скоротити чисельність екіпажа. Вона сприяє також збільшенню ресурсу суднових технічних засобів; економії палива завдяки вибору раціональних режимів роботи; скороченню шляху в результаті точності витримування курсу при плаванні; підвищенню надійності механізмів. Завдання комплексної автоматизації містить раціональний розподіл функцій управління та контролю між людиною-оператором та засобами автоматики.Так, наприклад, системи автоматизації допоміжних двигунів генераторів реалізуються в комплексі з автоматизацією суднової електро-енергетичної установки (ЕЕУ). Сучасні системи автоматичного управління ЕЕУ судна забезпечують захист, контроль та управління допоміжними генераторами. Окремої уваги заслуговують моделі автоматизації котлової установки. Засоби автоматизації котлів здійснюють функції захисту при зупинці паливного насоса, загасанні факелу або відсутності процесів горіння палива. Автоматичне управління ведеться двохпозиційною системою регулювання.Таким чином, комплексна автоматизація суден дозволяє підвищити технічну безпеку плавання та скоротити чисельність екіпажа. Вона також сприяє збільшенню ресурсу суднових технічних засобів; економії палива, завдяки вибору раціональних режимів роботи; скороченню шляху в результаті точності витримування курсу при плаванні; підвищенню надійності механізмів. Завдання комплексної автоматизації містить раціональний розподіл функцій управління та контролю між людиною-оператором та засобами автоматики.Ключові слова: автоматизація, інформатизація, контроль технологічних процесів. суднова енергетична установка.

Проаналізовано та узагальнено досвід використання сучасних тренажерних устаткувань у комплексі з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) для формування інформаційно-освітнього професійного середовища у навчально-тренувальних центрах (НТЦ) морського профілю та визначено перспективи його розвитку в системі морської освіти. З’ясовано, що це безпосередньо пов’язано з проектуванням і впровадженням в їх освітню діяльність нових типів тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ, якими обладнані сучасні суднові системи управління та експлуатації морського транспорту. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх моряків із їх використанням ІКТ суттєво впливає на підвищення безпеки судноводіння, зменшення ризику виникнення небезпечних та аварійних ситуацій на морі. Проте ефективність їх використання в освітньому процесі НТЦ повністю залежить від здатності рядового та командного складу успішно опановувати та застосовувати найсучасніші досягнення інформаційного суспільства для реалізації посадових обов’язків на судні. Для цього слід в їх професійній підготовці враховувати як основні досягнення традиційної педагогічної системи і водночас запропонувати нові методологічні підходи та дидактичні основи формування їх професійної компетентності з використанням сучасних ІКТ. З цією метою запропоновано впровадження сучасних ІКТ у цих центрах і розвиток їх інформаційно-освітнього професійного середовища, яке надає можливість контекстно використовувати тренажерне устаткування для створення віртуальної реальності професійної діяльності моряків. З цією метою обґрунтовано педагогічні основи використання сучасних тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ. Проаналізовано сучасні наукові напрацювання у сфері експлуатації морських суден, які пройшли випробування або плануються до впровадження у сферу морського транспорту в інших державах і будуть використані при розробленні сучасних тренажерних устаткувань. Особливу увагу приділено підготовці моряків до роботи у багатонаціональних екіпажах і рекомендовано освітній процес будувати з випередженням, шляхом використання іноземної мови при формуванні практичних навичок і вмінь на тренажерних устаткуваннях у комплексі з ІКТ для зменшення небезпеки катастрофічного розвитку аварійних подій у сфері підвищеного ризику на морі.

Баронова, О. А. Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки суден / О. А. Баронова // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Сучасні проблеми інформаційної безпеки на транспорті". – Миколаїв : НУК, 2012.
Визначення основних принципів розробки системи керування інформаційною безпекою на судні.