Добірка наукової літератури з теми "Інтернет речей(ІоТ)"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інтернет речей(ІоТ)".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інтернет речей(ІоТ)"
1
Юдін, Михайло, та Дмитро Міночкін. "СПРОЩЕНА МОДЕЛЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИСТРОЇВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті було представлено модель застосування технології блокчейн в процесі оновлення програмного забезпечення (ПЗ) пристроїв мережі Інтернету Речей (ІоТ) для забезпечення достовірності отриманих файлів ПЗ підконтролерами мережі ІоТ, та алгоритм роботи моделі. Представлена модель має деревоподібну структуру та складається з: контролеру — комп'ютер з операційною системою Windows або Linux, підконтролеру — одноплатний комп'ютер Raspberry Pi або віртуальна машина Linux, пристрій ІоТ — мікроконтролер Arduino Uno або його аналог. Також було представлено варіант модифікації алгоритму моделі, що дозволяє виявляти факти модифікацій ПЗ пристроїв мережі ІоТ та автоматично встановлювати оригінальну версію ПЗ. Складові представленої моделі передбачають дешевизну та простоту процесу прототипування на базі моделі для подальших досліджень доцільності використання блокчейн в процесі оновлення ПЗ пристроїв мережі ІоТ.
2
Шпур, Ольга, С. Тукало та О. Костів. "РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ СЕСІЙ З ПРИСТРОЯМИ ІОТ ДЛЯ БОРОТЬБИ ІЗ БОТНЕТАМИ". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (грудень 2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.032.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено систему аналізу сесій із пристроями ІоТ для боротьби із ботнетами і, як наслідок, – захисту пристроїв мережі Інтернету речей від проникнення зловмисних мереж ботів. Для її реалізації запропоновано власний ботнет на основі протоколу SSH. Задля забезпечення високої надійності та децентралізованості ботнет здійснює керування через окремий сервер баз даних, в якому міститься інформація про стан ботів, а також загальна інформація про кожного з них. Запропонована система аналізу сесій реалізована за принципом Honeynet мереж, але по суті є гібридною, оскільки використовує модель автоном- них агентів, модель моніторингу мережі та модель виявлення вторгнень на основі поведінки. Командний сервер може викрадати файли із зараженого бота, виконувати будь-які операції від імені адміністратора, а також вражати розумні пристрої. Для дослідження використано смарт-годинник, який працює за допомогою Bluetooth LE. Як результат створено власну систему захисту від ботнетів, яка дає змогу аналізувати хост та виявляти основні ознаки наявності цього хоста в мережі ботів. Це дозволяє оперативно зреагувати та почати проти- діяти такому зараженню. Система дає змогу отримати дані про встановлені активні з’єднання SSH, команди, які віддалено запускаються на цьому хості, а також автоматично заблокувати встановлені з’єднання та не допустити проникнення нових. У результаті тестування запро- понованої системи здійснено атаку на пристрій ІоТ та заблоковано зловмисника, що під- тверджує ефективність розробки.
3
Ващишак, І. Р., та С. П. Ващишак. "Агрофотовольтаїчна сонячна станція з вимірювальними каналами ІоТ". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 129–34. http://dx.doi.org/10.36930/40300223.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто перспективи використання агрофотовольтаїчної сонячної станції для поєднання виробництва електроенергії, збереження ґрунтів та застосування їх у сільському господарстві зі забезпеченням певного рівня урожайності земель. Зазначено, що додатково агрофотовольтаїчна станція повинна виконувати функції затінення та поливу рослин. Для забезпечення максимальної ефективності сонячних панелей за високих температур повітря запропоновано підтримувати їх температуру в заданих межах системами примусового рідинного охолодження з паралельним підключенням охолоджувальних модулів. Перевагами такої схеми є рівномірне охолодження сонячних панелей, розміщених в одному ряду, і можливість роботи системи при відключенні будь-якого з охолоджувальних модулів. Розроблено комірчастий модуль охолодження сонячної панелі, який виготовляють з алюмінієвих сплавів і кріпиться до її задньої сторони. Розроблено гідравлічну схему агрофотовольтаїчної станції, особливостями якої є можливість використання холодної води безпосередньо у місці встановлення станції за допомогою свердловинного насоса та застосування нагрітої сонячними панелями води для побутових потреб, техніки та обігріву приміщень. Запропоновано схему електропостачання агрофотовольтаїчної станції, яка дає змогу вироблену сонячними панелями електроенергію використовувати як безпосередньо споживачами на полі, так і передавати у мережу змінного струму. Для обліку виробітку та споживання електроенергії застосовано двотарифний лічильник. Розроблено підвісні каркаси для кріплення сонячних панелей, елементів систем охолодження, поливу та освітлення ділянки у нічну пору доби. Конструкція каркасу дає змогу змінювати кути нахилу сонячних панелей двічі на рік. Запропоновано вимірювальні канали, що забезпечують роботу систем охолодження, поливу та освітлення, організувати як елементи інтернету речей ІоТ, зв'язані у мережу за допомогою технології Wi-Fi, що дасть змогу здійснювати дистанційне управління станцією. Спроектовано агрофотовольтаїчну станцію для ділянки площею 86 га у селі Підпечери Івано-Франківській області та наведено її енергетичну ефективність. Розраховано вартість врожаю для різних сільськогосподарських культур, які можна вирощувати на території станції. Наведено техніко-економічні показники розробленої станції та підтверджено її ефективність і доцільність реалізації для раціонального використання земель.
4
Стефанчук, Руслан. "Інформаційні технології та право: quo vadis?" Право України, № 2018/01 (2018): 30. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-030.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна суспільних відносин, зумовлена створенням і бурхливим розвитком інформаційних технологій, потребує швидкої та адекватної реакції з боку права. Водночас сучасний правовий механізм регулювання і охорони суспільних відносин не може повною мірою належно забезпечити відповідні зміни, спричинені експансією ІТ. Мета статті полягає у здійсненні первинного аналізу стану готовності вітчизняної правової системи до змін соціальних відносин, що відбуваються у результаті бурхливого розвитку ІТ, а також прогностичному визначенні основних сфер сспільного життя, які мають бути максимально підготовлені до напрацювання та впровадження нових правових механізмів. Стан нормативно-правового забезпечення сфери ІТ в Україні має початковий рівень, який надає можливість лише доганяти розвинуті правові порядки, а не відігравати роль лідера. На сьогодні немає навіть натяків на формування єдиного, концептуально нового, системного, всеохоплюючого правового механізму, за допомогою якого можна було б комплексно забезпечити динаміку суспільних відносин, спричинену бурхливим розвитком сфери ІТ. Ані науковці-правники, ані законотворці не готові до формування правової політики в цій сфері, визначення меж та умов комплексного нормативно-правового регулювання застосування сучасних інноваційних підходів, методологій і технологій, зокрема й Blockchain, Інтернету речей, хмарної інфраструктури, Mobile ID, sharing economy, просування методики опрацювання даних великих обсягів (Big Data), визначення правової природи криптовалюти, процесу майнінгу, смарт-контрактів, токенів, ICO тощо. Розвиток ІТ, як і подальша інтеграція Інтернету в суспільне життя, є неминучими й не залежатимуть від бажань держави. Питання полягатиме в готовності права запропонувати цим змінам сучасний, системний та адекватний підхід для того, щоб забезпечити належне регулювання цієї сфери з метою використання її на благо суспільства загалом та окремих осіб зокрема. На сьогодні перспективним убачається формування правової політики, спрямованої на процеси цифровізації людини та суспільних відносин. Основою такого процесу могла б стати технологія блокчейну, застосування якої сприятиме забезпеченню прозорості, ефективності, пришвидшенню процесів у більшості сфер життєдіяльності людини
5
Бабкін, Владислав, та Володимир Прошкін. "ПРОЄКТНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ТРЕНДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІТ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-006.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Серед ефективних методів університетської підготовки майбутніх фахівців ІТ є проєктні методи, що інтерпретують реальні професійні ситуації, дозволяють шукати альтернативи, обирати найбільш доцільні варіанти рішень професійних проблем. Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для обґрунтування можливостей використання проєктних методів навчання у процесі фахової підготовки студентів. Результати. Установлено, що проєктні методи навчання є трендами фахової підготовки майбутніх фахівців ІТ, зокрема, бакалаврів комп’ютерних наук. Подано досвід реалізації проєктного навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка у форматі хакатону. При розробленні пристроїв інтернету речей використано майстер-класи для учасників, дистанційні курси, самостійне дослідження проблемних питань. Установлено, що проєктні методи навчання пов’язані з формами навчання (лекція, практичне, індивідуальне заняття, консультація, самостійна робота, науково-дослідна робота студентів, позааудиторні заходи, у тому числі організація роботи університетського студентського центру «Інфо-аналітика»). Подано перелік засобів як різноманітних матеріалів, за допомогою яких досягається мета дослідження. Окреслимо засоби – цифрові ресурси для реалізації проєктних методів навчання (за Н. Морзе). Висновки. Виділено основні види проєктних методів навчання: у залежності від виду діяльності, що домінує у проєкті (дослідницькі, креативні, імітаційні, інформаційні, практико зорієнтовані), за предметними напрямами (монопроєкти, міжпредметні проєкти), за кількістю учасників (індивідуальні, групові), за терміном виконання (короткотермінові, довготермінові). Подано перспективи подальших наукових пошуків – упровадження розроблених проєктних методів навчання в практику університетської освіти.
6
Mendela, I. Ya. "СТРАТЕГІЇ ОНЛАЙН-ПРОДАЖУ ГОТЕЛЬНОГО ПРОДУКТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 195–203. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.195-203.
Повний текст джерелаАнотація:
Підтримання конкурентоспроможності готельного бізнесу неможливе без впровадження та розвитку онлайн-продаж готельних послуг, а також вирішення проблем, що виникають внаслідок здійснення цих операцій.
Метою дослідження є вивчення ринку інтернет-технологій, які функціонують в готельному бізнесі. За допомогою аналізу опиcано онлайн-сервіси для продажу готельних послуг, моделювання показано роботу мобільного додатку для продажу онлайн-послуг готелю, за допомогою методу прогнозування описано можливі результати застосування цифрового маркетингу в роботі готелю.
Дослідження онлайн-продажу дасть змогу розглядати комплексну характеристику потенційних можливостей забезпечення максимізації прибутку у готельному бізнесі, а також забезпечення конкурентних переваг на ринку. Аналізуючи економічну ситуацію, яка склалась в Україні, а також причинно-наслідковий характер цієї ситуації, необхідно відзначити, що на збільшення прибутковості готельної індустрії та збереження конкуренції на світовому ринку, необхідно загострити увагу над вивченням перспективи вирішення цих проблем.
Готельний бізнес здавна вимагає постійних інновацій та розробок, що дадуть змогу бути конкурентоспроможним в даній сфері заробітку. Перед готельєрами завжди стояло такі завдання: здобути якомога більше клієнтів, продаючи їм якомога більше послуг та товарів та завоювати постійних клієнтів, що стануть джерелом їх сталого прибутку.
Головною метою готельного бізнесу завжди був прибуток. А прибуток залежить безпосередньо від кількості проданих готельних послуг та їх якості. Однак, перед власниками готелів, як і перед будь-якими підприємцями, що керують достатньо популярним та рентабельним бізнесом стоїть важлива проблема – жорстка конкуренція. Потрібні не просто нові методи продажі готельних послуг, але й такі, що будуть унікальними ще дуже довгий час.
Саме тому ІТ технології розпочали активно впроваджувати свої технології в готельну сферу, або пов’язану з нею. Є безліч речей, які «Інтернет» може полегшити, та ще більше проблем, яких можна уникнути користуючись онлайн-послугами. Для проведення дійсно успішного бізнесу потрібні використовувати повноцінні стратегії, які можна реалізувати і отримати результат.
7
Тупкало, В. М. "ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.235646.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі критичного аналізу існуючих трактувань понять «цифрова економіка» та «інтернет речей» викладено авторське бачення концептуальної моделі базових методологічних складових сутності цифрової економіки. На основі цієї моделі розроблена концептуальна модель множини елементів системи цифрового менеджменту «цифрового підприємства». Наукова новизна полягає у визначенні сутності концепції «цифрова економіка» як цифровізованого інтегрованого механізму створення економічної доданої вартості на основі формування синергетичного об’єднання трьох базових комплексів інтернету речей суб’єктів господарювання, а саме: виробничий IIoT, споживчий СІоТ, інтранет речей ItoT. При цьому, домінуючим у такому комплексі повинен бути акцент щодо відображення напрямів (видів) електронної комерції: G2G, G2B, G2C, B2B, B2G, B2C. Автором стверджуеться, що ItoT є суб’єктом управління ланцюжка технологічних бізнес-процесів створення бізнес - цінності, а інформаційним ядром системи цифрового менеджменту «цифрового підприємства» слід вважати постійно актуалізовану Базу Знань - цифрову копію (Digital Twin) цього ланцюжка на любій стадії його життевого циклу. На ціх підставах сформульована методологічна сутність поняття «цифровий менеджмент» – це цифровізований мережевий менеджмент-мікс виробника споживчої цінності в рамках його комплексної участі у відповідному виробничому ІІоТ та споживчому СІоТ; ця відповідність визначається моделлю ланцюжка бізнес-процесів створення бізнес-цінності виробника (підприємства), а саме: «D (define) - створи споживача (споживчий СІоТ)» - «P (prepar) - підготуй створення споживчої цінності (виробничий ІІоТ)» - «M (make) виготов споживчу цінність (виробничий ІІоТ)» - «S (sell) продай створену споживчу цінність (споживчий СІоТ)».
8
Дявіл, Артем, та Лариса Ноздріна. "ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ 4.0: ПРОЄКТНИЙ ПІДХІД". Вісник Університету банківської справи, № 3(39) (29 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(39)2020225589.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано теоретичні, методологічні засади становлення Індустрії 4.0 у світі. Проаналізовано стан і глобальні тренди розвитку Інтернету речей як складової Четвертої промислової революції. Висвітлено засади проєктного підходу до запровадження Інтернету речей. Розглянуто класифікацію проєктів Інтернету речей і підкреслено особливу значущість забезпечення інформаційної і функціональної складової їхньої безпеки. До основних причин реалізації IoT-проєктів віднесено: оптимізацію робочих процесів, підвищення продуктивності співробітників, а також безпеку компаній. При цьому до основних упереджень щодо застосування IoT-проєктів віднесено: складність упровадження і подальшої роботи, у тому числі відсутність потрібних ІТ-інфраструктур у компанії; недостатність кваліфікованих фахівців; ресурсів для їхнього навчання. Описано IoT-проєкт «DiRlG», який призначений для автоматичного контролю будинку в режимі реального часу. Запропоновано концепцію IoT-проєкту на основі монолітно-модульної системи, що дозволить підключати додаткові модулі і розумні речі в режимі реального часу. З економічного погляду, «DiRlG» надаватиме можливість проєктувати будівлю таким чином, що всі сервіси будуть спілкуватись між собою, а в результаті буде досягнуто оптимальний рівень реакції на будь-які процеси, що відбуватимуться в реальному часі.
9
Polischuk, Serhii, та Tetiana Rospopchuk. "ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЗМІНИ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231175.
Повний текст джерелаАнотація:
Цифрові трансформації бізнесу почались ще на початку двадцять першого століття. Та за останні десять років значно прискорили темп, особливо за умов пандемії з кінця 2019 року. Вже опубліковано багато робіт на дану тематику, але залишається багато аспектів, які досі не вивчено. У цій роботі розглядаємо вплив цифровізації на інноваційні бізнес-моделі (ІБМ). На основі проаналізованих та ретельно вивчених попередніх досліджень та наукових публікацій, дане дослідження висвітлює, який вплив мають цифрові технології на зміну бізнес моделей підприємств в останні 3-5 років. У ході дослідження було виявлено що цифрова трансформація підприємств сприяє покращенню конкурентоспроможності. Виводить конкурентну боротьбу на новий рівень. Впровадження найсучасніших технологій може допомогти компаніям створити нові стратегії та створити основу для довгострокового зростання та лідерства на ринку. Цифрові технології змусили підприємців переглянути свої бізнес-моделі (БМ). Також пряму залежність на успішність цифрових трансформацій має місце розміщення компанії. Виявлено, що малі та середні підприємства (МСП) в розвинених країнах швидше адаптуються та впроваджують нові технології. Проблемою МСП в країнах, що розвиваються є важкодоступність до останніх технологій, викуп технологій, які мають більш нові замінники в розвинених країнах. На основі даних про діяльнсть МСП, а також деяких корпорацій, що активно впроваджують нові технології для підвищення ефективності власного бізнесу. Кількісне дослідження показало, що на зміну бізнес моделей найбільший вплив мають такі технологій як аналіз великих баз даних, інтернет речей, штучний інтелект та технології доповненої реальності. Спеціалізовані дослідженння показують, що найбільш сприйнятливими до нових технологій та змін у бізнес моделях є ІТ підприємства. Адже саме вони є рушіями цифрової трансформації. Наведено приклади компаній з онлайн продажу товарів та кінокомпанії. Запропоновано варіанти подальшого дослідження впливу трансформації на моделі ведення бізнесу. Також пропонується дослідити методи виявлення конкурентних переваг та їх використання у розбудові бізнес моделей.
Дисертації з теми "Інтернет речей(ІоТ)"
1
Мушинський, А. О., та Назарій Євгенович Бурак. "Інформаційна безпека пристроїв ІоТ". Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2020. http://hdl.handle.net/123456789/6995.
Повний текст джерела
2
Гузов, Анатолій Геннадійович. "Модифікована система управління мережею MicroGrid на основі Інтернету Речей". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/39339.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота містить 69 сторінки, 20 рисунків та 25 таблиць. Було використано 32 джерела.
Мета роботи: Покращити ефективність системи управління мережею MicroGrid за рахунок її модифікації при застосуванні Інтернету речей.
Проаналізовано різні існуючі типи структур інтелектуальних мереж. Зокрема Smart Grid, Smart Power Grid, SCADA системи та MicroGrid.
Підсумовано і підтверджено актуальність розробки концепції контролю Інтернету речей над MicroGrid. Розглянуті проблематики, які виникають при впровадженні і експлуатації даної концепції системи.
Поставлено за завдання модифікувати створену імітаційну модель управління ІоТ над MicroGrid. Для вирішення поставленного завдання запропонована аналітична модель, заснована на принципах існуючих конецепцій інтелектуальних мереж Smart Grid та Microgrid з урахуванням Інтернету речей з використанням хмарних технологій. У рамках даної імітаційної моделі визначено правила взаємодій елементів системи. Застосування запропонованого рішення дозволяє мати певне представлення системи при її проектуванні, яке відповідає заданій предметній області. Метод мусить передбачати відсутність участі людини, але при формуванні на стільки великої системи не дозволяє ліквідувати її контроль над не контрольованими елементами мережі. Отримані результати доводять на основі імітаційної моделі, що запропонована модифікація є енергоефективною та відмовостійкою.The work contains 69 pages, 20 figures and 25 tables. 32 sources were used. Purpose: To improve the efficiency of the MicroGrid network management system by modifying it when using the Internet of Things. Various existing types of intelligent network structures are analyzed. In particular Smart Grid, Smart Power Grid, SCADA systems and MicroGrid. The relevance of developing the concept of Internet of Things control over MicroGrid is summarized and confirmed. The problems that arise during the implementation and operation of this system concept are considered. The task is to modify the created simulation model of IoT control over MicroGrid. To solve this problem, an analytical model based on the principles of existing concepts of intelligent networks Smart Grid and Micro Grid, taking into account the Internet of Things using useless technologies. Within the framework of this simulation model the rules of interactions of system elements are defined. The application of the proposed solution allows you to have a certain representation of the system in its design, which corresponds to a given subject area. The method must provide for the absence of human participation, but when forming such a large system does not allow to eliminate its control over uncontrolled elements of the network. The obtained results prove on the basis of the simulation model that the proposed modification is energy efficient and fault tolerant.
3
Вишневська, Д. В. "Технологія Інтернету речей ІТ-системи "Розумний будинок"". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86714.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз концепції технології Інтернету речей. Досліджено принцити проектування інтелектуальної мережі розумного будинку. Розглянуто застосування інтелектуальних пристроїв та датчиків у різних аспектах життя. Проаналізовано ринок Інтернету речей, а також опитування серед кінцевих користувачів або потенційних користувачів системи розумного будинку. Створено схему інтелектуальної мережі розумного будинку у симуляторі Cisco Packet Tracer. Запрограмований мікроконтроллер Arduino ATmega2560. На основі схеми у Packet Tracer та налаштовано електронну модель розумного будинку на основі плати Arduino. Використані датчики загазованності, вологи, реле для підключення освітлення та системи вентиляції, датчик руху та відкриття дверей. Передбачено використання сигналізації та сповіщення господаря через SMS з використанням GSM модуля. Результуючий проект протестований, підтверджена легкість у користуванні та коректне виконання запрограмованих сценаріїв датчиками.
4
Ландяк, Дмитро Петрович, та Dmytro Landiak. "Розробка автоматизованої системи збору, моніторингу та візуалізації інформації на базі ІОТ платформи з використанням мов програмування Java та JavaScript для контролю якості зерна в зерносховищах". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30655.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено якісний аналіз існуючих на даний момент платформ Інтернету речей. Для виконання поставленого завдання було обрано платформу ThingsBoard з відкритим кодом. Розглянуті математичні методи аналітичної обробки даних основних показників зберігання зерна. Розроблено програмне забезпечення, яке автоматично збирає інформацію з датчиків температури та вологості, що розташовані у зерносховищах та назовні. Запропонована системи підтримки прийняття рішень для автоматичного контролю системи аерації в зерносховищі. На основі матеріалів дипломної роботи були написані та опубліковані тези доповідей на сьомій науково-технічній конференції«Інформаційні моделі, системи та технології».The paper provides a qualitative analysis of the current platforms of the Internet of Things. The OpenBox platform was chosen to accomplish this task. The mathematical methods of analytical processing of data of the main indicators of grain storage are considered. Software is developed that automatically collects information from temperature and humidity sensors located inside and outside the granaries. Decision support systems for automatic control of the aeration system in the granary are proposed. On the basis of the diploma materials, abstracts were written and published at the seventh scientific and technical conference "Information models, systems and technologies".
5
Дзюба, Денис Юрійович, та Denys Yuriyovych Dziuba. "Цифровізація медичних закладів з використанням інформаційної технології Інтернету речей". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36786.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз наукових статей та публікацій по темі кваліфікаційної роботи. Розглянуто архітектуру цифрових лікарень, схеми існуючих в ній технологій, а саме ІоМТ.
Досліджено Інтернет речей та розумну систему охорони здоров’я, запропоновано використання технології IoMT разом із пристроями з фізичною неклонованою функцією (PUF), штучним інтелектом, SDN.
Представлено протокол автентифікації IoMT на основі PUF, що здатний автентифікувати пристрої, не вимагаючи високої обчислювальної потужності від кінцевих пристроїв.
Обґрунтовано доцільність впровадження інформаційної технології Інтернет речей на основі PUF в системі електронного здоров’я для підвищення якості надання медичних послуг та запропоновано розділити процес автентифікації на три етапи, які в результаті покращують захист інформації та зменшують ризики випадкового або навмисного втручання.
The analysis of scientific articles and publications on the topic of qualification work is carried out.
The architecture of digital hospitals, schemes of the existing technologies in it, namely IoMT are considered.
The Internet of Things and a smart healthcare system have been studied, the use of IoMT technology together with devices with physical non-cloned function (PUF), artificial intelligence, SDN has been proposed.
PUF-based IoMT authentication protocol is presented, which is able to authenticate devices without requiring high computing power from end devices.
The expediency of PUF-based Internet of Things information technology in the e-health system to improve the quality of medical services is substantiated and it is proposed to divide the authentication process into three stages, which improve information protection and reduce the risk of accidental or intentional interference.ВСТУП 8 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 10 1.1 КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОЇ ЛІКАРНІ 11 1.2 ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ 13 1.2.1 ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ 14 1.2.2 ЕЛЕКТРОННІ ЛІКАРНЯНІ 16 1.2.3 НАЙСУЧАСНІША СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ У ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ 17 1.2.4 ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ МОЗ ДО 2023 РОКУ 17 1.3 ПРИКЛАД НАЙКРАЩОЇ ПРАКТИКИ НА ОСНОВІ ЛІКАРЕНЬ ТУРЕЧЧИНИ 18 1.3.1 СТАДІЇ ТА КРИТЕРІЇ ЦИФРОВОЇ ЛІКАРНІ HIMSS EMRAM 19 1.3.2 ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ТІРЕ 21 1.4 ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 23 2 АРХІТЕКТУРА ТА СХЕМИ ІСНУЮЧИХ ЦИФРОВИХ ЛІКАРЕНЬ 24 2.1 ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ ТА РОЗУМНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. 25 2.2 РОЗУМНА ЕЛЕКТРОННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА 26 2.3 АРХІТЕКТУРА ДЛЯ ІОМТ 28 2.4 НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В IOMT 30 2.4.1 ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН 30 2.4.2 ПРИСТРОЇ З ФІЗИЧНОЮ НЕКЛОНОВАНОЮ ФУНКЦІЄЮ (PUF) 31 2.4.3 ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ІОМТ 32 2.4.4 SDN В ІОМТ 33 2.5 РІЗНОМАНІТНІ ДАВАЧІ 35 2.6 ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 37 3 ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА АВТЕНТИФІКАЦІЯ НА ОСНОВІ PUF ПРИСТРОЇВ В ІНТЕРНЕТІ МЕДИЧНИХ РЕЧЕЙ (IOMT) 38 3.1 АВТЕНТИФІКАЦІЯ ПРИСТРОЮ НА ОСНОВІ PUF. 38 3.1.1 ЕТАП РЕЄСТРАЦІЇ ТА АВТЕНТИФІКАЦІЇ 40 3.1.2 ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ PMSEC 41 3.2 АВТЕНТИФІКАЦІЯ НА ОСНОВІ PUF ДЛЯ E-HEALTHCARE 43 3.3 ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 47 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 48 4.1 Юридична відповідальність медичних працівників за порушення законодавства про охорону праці 48 4.2 Підвищення стійкості роботи об’єктів медичної галузі в воєнний час 53 4.3 ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ 57 ВИСНОВКИ 58 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 59 ДОДАТКИ
6
Олійник, Тарас Михайлович. "Методи і засоби проектування архітектури комп’ютерних систем з використанням ІоТ компонентів". Master's thesis, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/26478.
Повний текст джерелаАнотація:
У дипломній роботі магістра на основі наукових публікацій і практик проектування комп’ютерних систем з IoT компонентами виявлено переваги використання пристроїв, які функціонують у мережі Internet. До таких переваг належать: наявність великої кількості доступних пристроїв, які забезпечують отримання та обробку даних, використання широкого стеку протоколів для обміну даними напряму та через мережу Інтернет, підвищення ефективності процесів керування та моніторингу за станом об’єктів. Запропоновано уніфіковане рішення для побудови архітектури комп’ютерних систем з IoT компонентами на концептуальному рівні, що передбачає структуру «кінцевий пристрій – локальний шлюз – сервіс доступу – сервіс опрацювання» і дає змогу підвищити надійність та захищеність обміну даними між компонентами комп’ютерних систем. Формалізовано представлення архітектури комп’ютерних систем з IoT компонентами із застосуванням елементів теорії множин, що дало змогу при реалізації комп’ютерних систем враховувати зв’язки між їх складовими і підвищити ефективність програмного опису кожного з IoT компонентів. Апробовано архітектурне рішення для побудови комп’ютерної системи з IoT компонентами шляхом реалізації розробленої моделі взаємодії IoT з використанням NodeMCU та хмарного сервісу IoTHub на основі шаблону підписник-видавець із використанням каналу передачі MQTTv3.1, що дало можливість підтвердити ефективність її застосування.
7
Цюприк, Богдан Ігорович. "Засоби моніторингу та управління елементами ІоТ". Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29816.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає у досліджені та розробці системи керування засобами моніторингу та управління елементами IoT.
У дипломній роботі проведено компаративний аналіз сучасних протоколів передачі даних та засобів моніторингу та керування елементами інтернету речей, що дало змогу обгрунтувати на основі кількісних та якісних показників найбільш ефективні з них та дозволило виявити недоліки та переваги, що потрібно вирішити при розробці своєї систем.
Серед множини апаратних засобів для розгортання системи моніторингу та управління елементами інтернету речей обгрунтовано переваги використання одноплатних комп’ютерів, як найбільш ефективних для систем моніторингу та керування елементами інтернету речей.
Проаналізовано протоколи та методи, що використовуються для передавання інформації в мережі інтернету речей, що дало змогу виявити позитивні та негативні якості кожного з протоколів, та обрати оптимальні для створення мережі.
досліджено систему Domoticz, та її програмний інтерфейс, що лягли в основу розроблюваної системи моніторингу та управління елементами інтернету речей. На основі системи з допомогою мови програмування Java та фреймворку Spring Boot, розроблено систему, що дозволяє з декількох віддалених один від одного місць, спостерігати та керувати елементами інтернету речей.
8
Доскоч, Назарій Ігорович, та Nazarij Igorovych Doskoch. "Дослідження ІоТ для використаня в системах охорони здоров’я". Bachelor's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35756.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі розглянуто дослідження ІоТ для використання в системах охорони здоров’я.
Віддалений моніторинг є інтенсивним технологічним розвитком, тоді як телемедицина - це інтенсивний процес для людини та експертів; лікарі ставлять діагноз за допомогою своєї експертизи
Зроблено огляд політики та правил електронного здоров’я та IoT на користь різних зацікавлених сторін, зацікавлених в оцінці медичних технологій на основі IoT.
В роботі запропоновано структуру апаратно-програмного комплексу моніторингу життєдіяльності особи, що дозволяє пацієнтам самостійно відслідковувати життєво важливі показники свого здоров’я, а лікуючим лікарям – контролювати в реальному часі стан здоров’я своїх пацієнтів у режимі віддаленого доступу та проводити аналіз результатів спостереження за допомогою спеціальних мобільних програм-застосунків з метою своєчасного та ефективного корегування лікувальних та профілактичних заходів.The qualification paper considers IoT research for use in health care systems. Remote monitoring is an intensive technological development, while telemedicine is an intensive process for humans and experts; doctors diagnose with the help of their examination An overview of eHealth policies and regulations and IoT for the benefit of various stakeholders interested in evaluating IoT-based medical technologies. The paper proposes a structure of hardware and software complex for monitoring a person's life, which allows patients to independently monitor vital indicators of their health, and physicians - to monitor in real time the health of their patients remotely and analyze the results of monitoring with special mobile application programs in order to timely and effectively adjust treatment and prevention measures.
Вступ 7 1 Телемедицина та віддалений моніторинг здоров’я 8 1.1 Телемедицина 8 1.2 Віддалений моніторинг здоров’я 9 1.3 Проблеми в дистанційному моніторингу здоров’я 11 1.4 Різниця між телемедициною та дистанційним моніторингом здоров’я 13 2 Мережі охорони здоров'я IoT 16 2.1 Топологія IoThNet 16 2.2 Архітектура IoThNet 19 2.3 Послуги і застосунки ІоТ 21 2.4 ІоТ застосунки догляду за здоров'ям 22 2.5 Тенденції та стан галузі охорони здоров'я ІоТ 29 2.6 Архітектура апаратно-програмного комплексу моніторингу в реальному часі стану організму людини 31 3 Безпека життєдіяльності, основи хорони праці 36 3.1 Негативний впливу гаджетів на зір людини, та методи його захисту 36 3.2 Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів 39 Висновки 42 Список використаних джерел 43
9
Радчук, Дмитрій Антонович, та Dmytrii Antonovych Radchuk. "Оцінка ризиків для ІоТ: системна оцінка розумних будинків". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36858.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування технології IoT у розумних будинках відкриває як можливості, так і ризики для безпеки. Розумні будинки на основі IoT дуже вразливі до різних загроз безпеці як всередині, так і поза домом. Якщо безпека розумного будинку або розумного пристрою буде порушена, конфіденційність, особиста інформація та навіть безпека користувача будуть під загрозою. Тому необхідно вжити відповідних заходів, щоб зробити розумні будинки більш безпечними та придатними для проживання.
Ретельна оцінка ризиків безпеки повинна передувати будь-якому впровадженню безпеки, щоб гарантувати, що всі відповідні основні проблеми спочатку будуть виявлені.
The use of IoT technology in smart homes opens up both opportunities and security risks. IoT-based smart homes are very vulnerable to various security threats both inside and outside the home. If the security of a smart home or smart device is compromised, privacy, personal information and even the security of the user will be compromised. Therefore, it is necessary to take appropriate measures to make smart homes safer and habitable.
A thorough assessment of security risks should precede any security implementation to ensure that all relevant underlying issues are identified first.ВСТУП 7 1 АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 9 1.1 Огляд наукових публікацій 9 1.2 Огляд стану сучасних досліджень 14 1.3 Висновок до першого розділу 18 2 ОЦІНКА РИЗИКІВ ДЛЯ ІоТ ТА СИСТЕМНА ОЦІНКА РОЗУМНИХ БУДИНКІВ 19 2.1 Підхід до оцінки ризиків 19 2.2 Отримані результати 22 2.3 Ризики та підходи до зменшення впливу 32 2.4 Висновки до другого розділу 37 3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 38 3.1 Охорона праці 38 3.1.1 Причини електротравм та умови ураження людини електричним струмом 38 3.1.2 Засоби та заходи з безпечної експлуатації електроустановок 40 3.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 42 3.2.1 Вплив факторів трудового середовища на здоров’я та працездатність розробника програм 42 3.2.2 Умови праці, що впливають на виникнення зорового дискомфорту користувача ЕОМ 44 3.3 Висновок до третього розділу 46 ВИСНОВКИ 48 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 49 ДОДАТКИ