Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інтервальні оцінки.
Статті в журналах з теми "Інтервальні оцінки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Інтервальні оцінки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Меренкова, О. "Інтервальні оцінки ризиків в інноваційних банківських проектах". Вісник Національного банку України, № 1 (2008): 40–42.
Знайти повний текст джерела
2
Корнієнко, І. В., С. П. Корнієнко, В. А. Дмитрієв, А. Г. Павленко та Д. О. Камак. "Алгоритм скорочення кількості дослідів при використанні інтервальних оцінок якості випробуваного зразка озброєння та військової техніки". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті теоретичні питання формування необхідних і достатніх умов для забезпечення якості інтервальних оцінок досліджуваних стохастичних параметрів і характеристик випробуваних зразків озброєння та військової техніки. Особливістю використання інтервальної оцінки результатів випробування зразків є підтвердження належної якості їх стохастичних параметрів та характеристик в інтервалі від гарантованої розробником імовірності реалізації параметру чи характеристики до максимальної (мінімальної) можливої. За рахунок використання інтервальних оцінок можливе застосування гнучких планів випробування зразків озброєння та військової техніки, які дозволяють певним чином скорочувати обсяг серій натурних дослідів, які забезпечують належну якість одержуваної оцінки. Для практичної реалізації гнучкого плану до задачі масових випробувань зразків озброєння та військової техніки розроблений алгоритм, який підлягає програмній реалізації на мобільному пристрої.
3
Королюк, Н. О., А. В. Леонов, М. Р. Будков та Д. А. Литвин. "Особливості автоматизації процесів вироблення рішень при оцінці повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил Збройних Сил України". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується підхід по формалізації знань щодо розпізнавання дій повітряного противника з метою автоматизації процесів оцінки повітряної обстановки на пунктах управління Повітряних Сил з урахуванням невизначеності. В якості моделі представлення знань про процеси розпізнавання варіантів дій повітряного противника в умовах невизначеності, пропонується використовувати інтервальні нечіткі множини 2 порядку і засновані на них нечіткі логічні системи, що дозволяють в загальному випадку формалізувати задачі, що мають логіко-аналітичний характер.
4
ЛЮБИЙ, Євген, та Олександр КОЛІЙ. "ОЦІНКА ТОЧНОСТІ СИНТЕТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗРАХУНКУ ПАСАЖИРСЬКИХ КОРЕСПОНДЕНЦІЙ НА ПРИКЛАДІ МАЛИХ МІСТ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (25 листопада 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.40.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто питання щодо проведення оцінки точності результатів формування матриці пасажирських кореспонденцій з використанням гравітаційної та ентропійної моделей на прикладі малих міст в рамках інтервальної концепції моделювання потреб населення міст у пересуваннях. Основою для проведення такої оцінки є наявність фактичної матриці кореспонденцій, яка характеризує певний розрахунковий період, і яка отримана на основі проведення натурних спостережень за роботою громадського транспорту.Ключові слова: матриця пасажирських кореспонденцій, малі міста, оцінка точності, синтетичні моделі, громадський транспорт, обстеження пасажиропотоків.
5
Корнієнко, І. В., С. П. Корнієнко, В. А. Дмитрієв, А. Г. Павленко та Д. О. Камак. "Визначення параметрів якості оцінок стохастичних характеристик випробуваного зразка озброєння та військової техніки". Системи обробки інформації, № 4(163), (28 жовтня 2020): 56–65. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.163.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті теоретичні питання формування показників якості оцінок стохастичних величин з використанням математичного апарату теорії ймовірностей. Обґрунтовано варіанти розрахунків показників якості оцінки для випадків відсутності або наявності початкових імовірнісних характеристик, точкових або інтервальних оцінок стохастичної величини. Для випадку інтервального оцінювання показано теоретичну можливість збереження значень показників якості оцінок при навмисному скороченні кількості повторень дослідів за умови одержання позитивних результатів досліджень. Запропоновано використання графічного інтерфейсу для знаходження оптимального балансу між точністю та надійністю одержуваних оцінок. Для практичної реалізації розроблено алгоритм розрахунку точності і надійності оцінок стохастичних характеристик (параметрів) випробуваного зразка, який можна використати в основі функціонального модуля у підсистеми планування випробувань автоматизованої системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки.
6
Рижов, А. Ю. "Інтервальна оцінка ймовірності виживання для компонент суміші". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 1 (2007): 30–32.
Знайти повний текст джерела
7
Гриша, Олена Василівна. "Розширення операцій алгебри показників для управління системами з неповністю визначеними показниками діяльності". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 29–34. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30665.
Повний текст джерелаАнотація:
Показники діяльності організаційно-виробничих систем і системоутворюючі зв'язки між ними достатньо зручно моделюються багатомісними відношеннями. Властивості зв'язків, вимірювані в числових шкалах можна подати у вигляді моделей над показниками. Реальні показники систем завжди мають початкові оцінки і в процесі накопичення знань вони додатково уточнюється, тому значення реальних показників завжди частково відомі. Вони знаходяться десь між не визначено і повністю визначено, що в загальному випадку означає, що вони недовизначені. Недовизначене значення є оцінкою величини показника, яка в загальному випадку є за своєю природою точнішою, ніж дозволяє встановити доступна нам в даний момент інформація. Тому моделі таких систем у нотації показників діяльності, як і будь-якій формальній системі можна зіставити її недовизначене розширення. Одним з типів розширень є інтервальне розширення, яке пропонується у даній статті.
8
Vorobyov, Yu, та O. Zhabin. "Оцінка застосовності моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 для палива реакторів ВВЕР-1000". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 3–7. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується застосовність моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 до умов палива ВВЕР-1000 з оболонками зі сплаву Zr+1 % Nb. Для цього використовуються експериментальні дані та результати, отримані на розрахунковій моделі каналу тепловидільної збірки активної зони. Застосовність моделі деформації оболонки перевірено в інтервалі температур від 600 до 1200 °С та інтервалі перепадів тиску від 1 до 12 МПа. Результати оцінки свідчать, що дані вбудованої моделі деформації твелів коду RELAP5/MOD3.2 можуть бути застосовані до оцінки руйнування оболонок твелів із сплаву Zr+1 % Nb лише в певній, обмеженій області параметрів. Це свідчить про необхідність урахування результатів цієї оцінки в разі використання моделі деформації оболонок твелів розрахункового коду RELAP5/MOD3.2 в аналізі проектних аварій для реакторів ВВЕР.
9
Стасєв, Ю. В., Г. Г. Бабіч, Ю. І. Заруденська та І. О. Болбас. "Методика оцінки ефективності функціонування пристроїв формування керуючих послідовностей". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 120–25. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується методика оцінки ефективності функціонування механізмів формування керуючих послідовностей для реалізації активної завадо- та імітозахисту завадозахисних систем зв'язку і управління на фізичному рівні. Реалізація активної завадо- та імітозахисту систем зв'язку і управління на фізичному рівні досягається при використанні динамічного режиму функціонування на рівні складних сигналів. В цьому випадку постановка імітаційних та структурних перешкод зловмисником еквівалентна постановці їм звичайних шумових завад. Максимальна ефективність динамічного режиму функціонування досягається за умови, що зловмиснику не відомий закон, який реалізує динамічний режим функціонування і він не може розкрити цей закон формування на заданому інтервалі часу. Отримано математичні вирази, що дозволяють сформулювати вимоги до пристроїв формування керуючих послідовностей і оцінити якості керівників послідовностей. Проведено аналіз і розроблена методика оцінки ефективності функціонування механізмів формування керуючих послідовностей для реалізації динамічного режиму функціонування. Встановлено, що пристрій формування керуючих послідовностей має забезпечувати високу структурну скритність і високу лінійну складність породжуючих послідовностей. Сформульовано вимоги до пристроїв формування керуючих послідовностей.
10
Пермяков, Олександр, Наталія Королюк, Анастасія Королюк та Людмила Коротченко. "НОВИЙ ПІДХІД ЩОДО ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТУ ПОЛЬОТУ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ НА ОСНОВІ НЕЧІТКИХ МНОЖИН". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується підхід по формалізації знань про процес планування маршруту польоту безпілотного літального апарату на етапі планування повітряної розвідки за допомогою евристичних методів, які є кращими з точки зору врахування практики, досвіду, інтуїції, знань осіб, які приймають рішення, при веденні повітряної розвідки. Застосування безпілотного літального апарату в умовах вимог і обмежень, льотно-технічних можливостей безпілотного літального апарату, наявність засобів ураження противника передбачає множину варіантів маршруту польоту, що обумовлює складність у прийнятті обгрунтованого рішення з побудови оптимального маршруту польоту. Як показує досвід практичного застосування безпілотного літального апарату, умови, вимоги, обмеження, що пред'являються до розвідувальних завдань, вплив зовнішніх факторів, облік найважливіших об'єктів для обльоту, можуть суперечити один одному, створюючи невизначеність при наданні пріоритету варіанту при плануванні. Розроблений метод формалізації знань про процес планування польоту безпілотного літального апарату на основі інтервальних нечітких множин типу 2 дозволяє формалізувати фактори, які враховують тактичні умови проведення повітряної розвідки, вплив зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату у вигляді лінгвістичних і інтервально-оцінюваних параметрів для кожного варіанта. Запропонований підхід дозволяє сформувати область визначення лінгвістичних змінних, які використовуються для опису тактичних умов проведення повітряної розвідки і впливу зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату, сформувати з множини найважливіших об'єктів повітряної розвідки найбільш значущих наземних об'єктів на основі оцінки ступеня недомінуемості елементів.
11
Тимочко, О. І., Г. В. Дубовик та В. С. Мажаров. "Метод формалізації даних при вирішенні задач розпізнавання повітряних об'єктів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 108–13. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.15.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розроблена методика формалізації структур даних ознак повітряних об’єктів яка враховує характеристики точності і достовірності джерел інформації з нестохастичною невизначеністю і рекурентними правилами узагальнення оцінок значень ознак при багаторазовому спостереженні повітряних об’єктів. В основу розробленої методики були покладені методи формалізації процесу розпізнавання, оцінки ступеня істинності різнорідних ознак, об'єднання незалежних результатів розпізнавання, пошуку рішень про класи розпізнаваних повітряних об'єктів з урахуванням неповноти і надмірності даних про ознаки. Розроблений метод формалізації процесу розпізнавання повітряних об’єктів на основі описів класів різнорідними ознаками, відрізняється від відомих використанням ієрархічної функціональної мережі. Удосконалення методу об'єднання незалежних результатів розпізнавання на основі правила Демпстера полягає в попередньому перетворенні одного з неузгоджених розподілів можливостей класів алфавіту в розподіл ймовірностей. Це дозволяє проводити коректне об'єднання неузгоджених розподілів можливостей класів алфавіту з використанням правила Демпстера. Проведено дослідження застосовності розробленого правила при об'єднанні неузгоджених розподілів ймовірностей класів алфавіту. Розроблений метод пошуку рішень про класи розпізнаваних об'єктів на графі функціональної мережі відрізняється від відомих розробленим способом отримання інтервальної оцінки ступеня істинності класів в умовах відсутності даних щодо окремих ознак повітряних об’єктів і запропонованим евристичним правилом, що дозволяє скоротити розмірність безлічі вершин мережі, які перебираються при пошуку рішення про клас повітряних об’єктів. Метод дозволяє проводити пошук рішень про класи повітряних об’єктів в умовах неповноти і надмірності даних про ознаки.
12
ІНДУТНИЙ, В. В., О. Г. ЗОЛОТАРЬОВА та О. Б. ПОХОДЯЩА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВАРТОСТІ ІКОН". Товарознавчий вісник 1, № 14 (12 березня 2021): 182–204. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Опис одного з можливих способів оцінки якості та прогнозування вартості іконописних творів, а також опис прикладів такої оцінки, які є обґрунтованими результатами досліджень стану ринку відповідних товарів.
Методика. Для досягнення поставленої мети були використані методи протокольного порівняльного аналізу зразків, що підлягають оцінці, з окремими об’єктами, виділеними в системі споріднених об’єктів, які вже оцінені та представлені на відкритому ринку. Таким чином, досягаються вимоги щодо обґрунтованості, відтворюваності та доступності для верифікації результатів прогнозування, а також їх корекції при наявності змін на антикварному та мистецькому ринках.
Результати. За результатами досліджень встановлено, що в основі формування уявлень про якість лежать гуманітарні потреби особистості в справлянні соціокультурних обрядів «причастя-відлучення» та «обдаровування-віддаровування». Водночас, в основі формування цінових покажчиків на ринку, головне значення відіграють фінансові можливості потенційного покупця. Номенклатурне визначення якості ікон встановлюється на основі врахування сукупності корисної інформації про них, яку обліковують за допомогою відповідей на критеріальні запитання, описані в спеціальному протоколі. Прогнозовані показники вартості ікон потрібні для визначення можливих фінансових збитків у разі втрати пам’ятки культури або наявності майнових спорів; як орієнтовні показники можливої ринкової вартості (за умови наявності попиту) або показники в фінансових операціях – страхові суми, вартість застави, вартість оренди та інше. Прогнозування вартості не можна здійснювати за кінцевими результатами аукціонних торгів споріднених предметів, адже у цьому випадку рефлекторно враховується невмотивована компонента, пов’язана з індивідуальними суб’єктивними потребами покупців. За участі в аукціонних торгах важливим фактором успіху слід вважати швидкий вихід предмета до рівня першої кваліметричної точки. Активність учасників ринку в цьому інтервалі дозволяє більш ґрунтовно передбачити результати у межах перша-друга кваліметрична точка.
Наукова новизна. Розроблено оптимальну за часом виконання методику прогнозування вартості ікон для задоволення потреб професійних оцінювачів в завданнях визначення рівня фінансових збитків в результаті втрати пам’ятки культури (або часткової втрати), обґрунтування страхових сум, облікової вартості, очікуваних вартісних показників при продажу на вільному ринку, а також в операціях оренди, застави, оцінки безхазяйного майна.
Практична значимість. Проведено дослідження сучасного ринку ікон, виділено основні чинники формування уявлень про їх якість та розроблено теоретичні товарознавчі засади для здійснення оцінки якості та прогнозування вартості. Зазначені розробки мають високе практичне значення: сприятимуть збереженню цієї групи художніх та історичних пам’яток й впровадженню відповідних знань в сферу культури, національного виховання й освіти.
13
Кожушко, Я. М. "Протидія напівактивним лазерним системам наведення на основі застосування дифракційно-відбиваючих покриттів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід до врахування протидії напівактивним лазерним системам наведення під час застосування дифракційно-відбиваючих покриттів за рахунок використання таких покриттів для досягнення поставленої мети. Підхід передбачає отримання імовірнісних інтервальних оцінок при заданих значеннях величини інтервалу, що визначають якість слідкуючих систем наведення, які доцільно прийняти в якості оцінок ефективності методів протидії напівактивним лазерним системам наведення за допомогою вдосконалення існуючого математичного апарату.
14
Kuchyn, O., I. Ovdiienko та V. Khalimonchuk. "Аналіз безпеки ру з вв ВВЕр в разі одночасного введення додатної реактивності за рахунок виймання ОР СУЗ та введення чистого конденсату". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 18–28. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).03.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати розрахункової оцінки швидкості введення додатної реактивності в разі одночасного впливу на реактивність передбаченими проектом ВВЕР двома системами керування реактивністю — вийманням регулюючої групи та зменшенням концентрації борної кислоти. Показано, що максимальна швидкість уведення додатної реактивності досягається на мінімально контрольованому рівнів потужності й значно нижча за граничне значення 0,07 βефф/с, регламентоване нормативним документом України «Правила ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском». Зроблено висновок про відсутність необхідності у збільшенні часу дії захисту ПЗ‑2 на інтервалі транспортування чистого конденсату для повного виключення можливості введення додатної реактивності одночасно двома різними засобами впливу на реактивність.
15
Машкін, О. О. "Особливості чисельного вирішення диференційних рівнянь моделей ланчестерського типу у стохастичній постановці". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті приведений короткий огляд можливої сфери застосування модифікацій моделей ланчестерського типу, а також розглянуті деякі особливості чисельного вирішення диференційних рівнянь таких моделей у стохастичній постановці. Стохастична постановка дозволяє ураховувати випадкові фактори та елементи невизначеності, які впливатимуть на динаміку змін чисельності протиборчих угруповань, і які у певній мірі присутні у будь-яких бойових діях. На відміну від детермінованих моделей, стохастичні моделі потребують використання спеціальних методів, вибір конкретного з яких може ґрунтуватися на вимогах до ступеню їх збіжності на інтервалі інтегрування. Оцінка збіжності може слугувати також для перевірки правильності програмної реалізації обраного методу.
16
Iantsevitch, Carolina. "ЖАРОСТІЙКІСТЬ ДИФУЗІЙНИХ ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ ХРОМУ ТА КРЕМНІЮ НАНЕСЕНИХ НА ВУГЛЕЦЕВУ СТАЛЬ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-61-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлені результати дослідження жаростійкості дифузійних хромосиліцидних покриттів нанесених на сталь 45 газовим методом. Встановлено, що при комплексному хромосиліціюванні сталі 45 формуються покриття, що складаються з двох шарів: карбідів хрому Сr23C6, Сr7C3та твердого розчину Si та Cr в α-Fe. Загальна товщина покриттів становить 100 мкм, мікротвердість дорівнює 19,5 ГПа. За кінетичними залежностями окислення в температурному інтервалі 800-1000°С побудовано параметричну діаграму жаростійкості, яка дозволяє про-водити оцінку довговічності захисного дифузійного хромосиліцидного покриття при різних температурах до 1000°С. Показано, що отримані покриття визначаються високою жаростійкістю.
17
Булавін, Л. А., О. М. Алєксєєв, Л. М. Гаркуша, Ю. Ф. Забашта та С. Ю. Ткачов. "Застосування віскозиметричного методу для вивчення конфігураційних переходів у водних розчинах глюкози". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (13 лютого 2022): 450. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.450.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримано значення зсувної в'язкості водних розчинів глюкози в інтервалі концентрацій 12,5–100 г/л і температур 293–353 К.Інтерпретацію експериментальних даних проведено на основі теоретичної моделі А. Ейнштейна. Визначено кількість молекул глюкози, що знаходяться в конфігураціях "крісло" та "човен" за різних температур. Одержано значення термодинамічних параметрів, які характеризують конфігураційний перехід "крісло–човен" молекули глюкози. Визначено кількості молекул води, що утворюють гідратну оболонку обох вказаних конфігурацій. Показано, що при згаданому переході практично повністю руйнується гідратна оболонка молекули глюкози. Встановлено, що зв'язки молекули глюкози в конфігурації "крісло" деформовані. Одержано оцінку для енергії деформації цих зв'язків.
18
Lishchynska, V. V. "Choosing the Optimal Competitive Strategy of Enterprise in the Conditions of Interval Assessments of Performance Criteria." Business Inform 7, no. 498 (2019): 325–30. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-325-330.
Повний текст джерела
19
Vasko, P., та S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.
20
Булавін, Л. А., М. І. Лебовка, Ю. А. Кислий, С. В. Храпатий, А. І. Гончарук, І. А. Мельник та В. І. Ковальчук. "Мікроструктура, реологічні та кондуктометричні дослідження суспензій багатошарових вуглецевих нанотрубок у гліцерині". Ukrainian Journal of Physics 56, № 3 (15 лютого 2022): 217. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.3.217.
Повний текст джерелаАнотація:
Методами оптичної мікроскопії, проведено дослідження електропровідності і реологічних властивостей (метод конус-плита)суспензій гліцерину, наповненого багатошаровими вуглецевими нанотрубками MWCNT. Дослідження проведено в інтервалі температур 283–333 K і при ступенях наповнення C = 0–1% мас. Показано, що MWCNT у гліцерині проявляють високу схильність до агрегації і в системі зберігаються "первинні" агрегати MWCNT навіть при інтенсивній ультразвуковій гомогенізації. При збільшенні концентрації MWCNT спостерігалися типові перколяційні процеси, які супроводжувалися підвищенням електропровідності і в'язкості. Перколяційна концентрація ідентифікована при C = Cp ≈ 0,1% мас., а скейлінгова поведінка поблизу точки перколяції характеризується показником провідності t = 2,7 ± 0,3, який дещо перевищує значення, характерне для задачі випадкової перколяції. Введення MWCNT у гліцерин приводило до прояву тіксотропної поведінкисуспензій, яка відображала процеси руйнування агрегатів MWCNT при зсувові. При високих концентраціях MWCNT, C = 1% мас., спостерігалася аномальна реологічна поведінка, яка відображала наявність руйнування сітки водневих зв'язків у гліцерині внаслідок присутності MWCNT. Проведено оцінку залежності енергій активації електропровідності і в'язкої течії від концентрації MWCNT.
21
Khimicheva, Hanna, та Antonina Volivach. "Математична модель оцінювання якості освітньої програми". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (21 жовтня 2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14956.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є обґрунтування методів, принципів і підходів до побудови математичної моделі для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми незалежно від галузі знань та спеціальності за якою вона розроблена. Методи: у статті проаналізовано шістдесят п’ять освітніх програм, які розроблені за тридцятьма п’ятьма спеціальностями в рамках чотирнадцяти галузей знань. Дані програми функціонують в сорока дев’яти закладах вищої освіти, які розташовані в різних регіонах України. Розроблено інтервальну шкалу, що дозволило перевести якісні характеристики (критерії) освітньої програми в кількісні. За допомогою методу регресійного аналізу та програмного продукту ПРІАМ (планування, регресія і аналіз моделей) побудовано математичну модель, яка дозволяє більш точно та достовірно не тільки оцінити якість функціонування освітньої програми, а й визначити рівень і термін її акредитації. Результати: для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми розроблена математична модель та проведено аналіз її статистичних характеристик. Визначено інформативність, адекватність, точність і стійкість, та побудовано графіки взаємного впливу критеріїв (регресорів) на якість освітньої програми. Обговорювання: запропоновано лінійну регресійну модель, в основу якої покладено кваліметричний підхід і принципи TQM. Застосування методів регресійного аналізу дозволило виявити взаємний вплив критеріїв (регресорів), визначити їх пріоритетність та кількісно оцінити якість функціонування освітньої програми в цілому. Такий підхід дозволяє обґрунтовано вибрати оптимальну кількість критеріїв, їх взаємний вплив та пріоритетність. Це надалі дозволяє більш достовірно і точно визначити рівень акредитації освітньої програми, що є актуальним для кожного закладу вищої освіти.
22
Yudina, Е. I. "Моделювання впливу технологічних нововведень на зростання ефективності виробництва". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 272. http://dx.doi.org/10.15421/191630.
Повний текст джерелаАнотація:
Невід’ємний інструмент підвищення ефективності промислового виробництва – активізація інноваційної діяльності, яка заснована на застосуванні досягнень науково-технічного прогресу (НТП). Саме це обумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих підходів до управління інноваційною діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності використання ресурсів і результатів діяльності промислових підприємств, а також визначення напрямів її організації. Підвищення ефективності діяльності підприємства пов’язане із його умінням пристосовуватися до особливостей сучасної конкуренції і швидких змін ринкового середовища, своєчасно реагувати на ці зміни, визначати стратегічні напрями діяльності, зокрема такі, як застосування нових технологій і створення ефективних механізмів упровадження інновацій.Мета роботи – моделювання впливу технологічних нововведень на підвищення ефективності виробництва шляхом математичного опису закономірностей взаємодії інноваційної і виробничої діяльності промислового підприємства та визначення кількісного впливу впроваджених нових технологій на зниження ресурсомісткості продукції і поліпшення результатів роботи суб’єктів господарювання промислового сектора економіки.Досліджено вплив технологічних нововведень на показники витрат ресурсів виробництва на основі економіко-математичного моделювання взаємодії виробничого та інноваційного процесів. Розроблено моделі кореляційної залежності ресурсомісткості виробництва від упровадження нових технологій на промисловому підприємстві Дніпропетровської області (Україна), за допомогою яких встановлено та математично описано закономірність впливу технологічних нововведень на величину економічних показників виробничої діяльності промислового підприємства. Створені економіко-математичні моделі дозволили розрахувати кількісне співвідношення витратомісткості продукції та інвестиційних витрат на прогресивне технологічне оновлення виробництва, а встановлені інтервальні межі – прогнозувати можливі зміни показників виробництва в результаті впровадження нових технологій і планувати результати діяльності підприємства залежно від його інвестиційно-інноваційної активності. У ході аналізу розраховано параметри, які характеризують якість розроблених моделей і свідчать про їх адекватність і можливість застосування на практиці.Наукова новизна дослідження – встановлено й надано математичне пояснення закономірностей взаємодії показників інноваційної та виробничої діяльності, оцінний кількісний вплив нових технологій на зростання ефективності роботи промислових підприємств.Практичне значення дослідження – розроблені моделі дозволяють обчислювати величину показників ресурсомісткості та ефективності виробництва, які відповідають певній сумі інвестицій у нові технології, та визначати зміну величини показників виробничої діяльності в результаті впливу зміни обсягу інвестицій у технологічні нововведення, а отже, прогнозувати і планувати результати і ступінь зростання ефективності виробництва на основі наявних інвестиційних ресурсів. Їх кількісне співвідношення дозволяє оцінити якісний і кількісний вплив упроваджених нових технологій на підвищення ефективності роботи підприємства.Перспективним напрямом подальших досліджень за темою даної роботи можна вважати створення механізму управління інвестиційно-інноваційною діяльністю і ефективністю виробництва на основі техніко-технологічного оновлення матеріально-технічної бази підприємства.
23
Куцик, П. О., В. М. Сороківський та Х. В. Кузьма. "СТАТИСТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ВЕЛИЧИНИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Вітчизняні страхові компанії беруть менш активну участь в інвестиційних процесах, а вкладені ними кошти не задовольняють потреб інвестиційного ринку в повному обсязі. Діяльність страхової компанії полягає у проведенні власне страхування і у виконанні нею ролі активного інвестора, що зумовлює специфіку формування внутрішніх джерел його фінансових ресурсів за рахунок доходів, які пов’язані зі страховою та перестраховою діяльністю, доходів від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів, інших доходів. Оскільки величина капіталу страхових компаній визначається, зокрема, величиною зібраних страхових премій, то при її аналізі ми пропонуємо скористатися статистичними методами аналізу часових рядів, які є більш універсальними з тієї точки зору, що дозволяють будувати прогнозні моделі для будь-якого наперед визначеного ступеня точності (рівня довіри). Для оцінювання величини фінансових ресурсів страхових компаній використано методологію множинного кореляційно-регресійного аналізу. Отримано множинне лінійне рівняння регресії, яке виражає залежність величини капіталу страховика від обсягу зібраних страхових премій часткою перестрахування і рівнем страхових виплат. Знайдені коефіцієнти регресії дозволяють визначити вплив наведених факторних ознак на величину капіталу страховика. Методологія динамічних рядів надає можливість на основі обсягів зібраних валових страхових премій за попередні роки визначити інтервальну оцінку прогнозу на наступний рік. Зокрема, побудоване множинне рівняння регресії виражає залежність величини активів страховика від обсягу зібраних страхових премій, частки перестрахування та рівня страхових виплат. З нього випливає, що позитивно на зростання активів страховика впливає величина зібраних страхових премій. Зокрема, збільшення на 1 тис. грн страхових премій без врахування впливу двох інших факторів призводить до зростання активів страховика на 1,24 тис. грн.
24
Chalyi, S., та I. Pribylnova. "СИТУАЦІЙНА МОДЕЛЬ КОРИСТУВАЦЬКОГО ВИБОРУ В РЕКОМЕНДАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 159–63. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.159.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови рекомендацій споживачами щодо вибору товарів та послуг, які реалізуються в рекомендаційних системах на основі врахування вибору схожих користувачів та відповідних властивостей товарів. Особливість таких процесів, полягає в тому, що при побудові рекомендацій враховуються інтереси схожих користувачів, але недостатньо уваги приділяється зміні патернів поведінки таких користувачів з часом. Мета полягає в розробці ситуаційного представлення користувацького вибору у вигляді багатошарового графу, кожний шар якого відображає об’єктну складову, а послідовність шарів – часову складову ситуації, що дозволяє врахувати зміни об’єктів інтересу споживачів. Задачі: виділити особливості вибору об’єктів користувачами рекомендаційних систем з урахуванням явного та зворотного неявного зв’язку; розробити ситуаційну модель користувацького вибору, що враховує зміни інтересів споживачів. Методами, що використовуються, є: методи побудови рекомендацій щодо вибору товарів та послуг на основі колаборативної фільтрації, методи побудови рекомендацій на основі контентної фільтрації. Отримані такі результати. Виділені особливості графового представлення взаємодії «користувач-обєкт» з урахуванням об’єктного та часового аспектів в рекомендаційних системах. Розроблено графову багатошарову ситуаційну модель користувацького вибору, яка враховує зміну потреб у виборі товарів та послуг у часовому аспекті. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: Запропоновано ситуаційно модель користувацького вибору в рекомендаційній системі у вигляді багатошарового графу. Кожен шар моделі задається дводольним графом, вершини якого відповідають користувачам та об’єктам їх інтересу. Такий шар відображає зв'язок між користувачами та об’єктами на визначеному інтервалі часу. Ваги дуг графу відображають кількість вибраних користувачами об’єктів або рейтингову оцінку цих об’єктів для неявного або явного зворотного зв’язку відповідно. Послідовність шарів графу визначає зміну вподобань споживачів з часом. Зв’язки між шарами графу задаються через зв’язки між відповідними споживачами. Запропонована модель користувацького вибору дає можливість виділити ситуацію, в якій був здійснений вибір споживачами, схожими на поточного користувача рекомендаційної системи. Така ситуація характеризується підмножиною пар «користувач-обєкт». Відібрана підмножина пар в подальшому може бути використана для проведення колаборативної фільтрації, що дає можливість підвищити точність рекомендацій на основі врахування зміни інтересів споживачів у часі.
25
Nasiedkin, D. B., M. O. Nazarchuk, A. G. Grebenyuk, L. F. Sharanda, and Yu V. Plyuto. "Quantum chemical simulation of MoO3 dispergation on hydroxylated SiO2 surface." Surface 13(28) (December 30, 2021): 75–83. http://dx.doi.org/10.15407/surface.2021.13.075.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є оцінка енергетичної сприятливості утворення різних молібдатних груп (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 та =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 під час термічно ініційованого диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2. Для цього було здійснено квантовохімічне моделювання реакції O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O в температурному інтервалі 300–1100 K із використанням обмеженого методу Хартрі-Фока (наближення ЛКАО) з валентним базисом SBKJC (Stevens-Basch-Krauss-Jasien-Cundari). Кластер O12Si10(OH)16, який являє собою структурний фрагмент кристала β‑кристобаліту, був використаний як модель високогідроксильованої поверхні кремнезему. Ми розглянули дві структури молібдатних груп (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2, прикріплених до кремнеземного кластера O12Si10(OH)16 через силанольні групи. Молібдатні групи (Etot ‑584.60147 Hartree), прикріплені до кремнеземного кластера через віддалені силанольні групи, виявляються більш енергетично вигідними, ніж молібдатні групи (Etot ‑584.56565 Hartree), прикріплені до кремнеземного кластера через сусідні силанольні групи. Енергія молібдатних груп =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 (Etot ‑584.48399 Hartree), прикріплених до кремнеземного кластера O12Si10(OH)16 через силандіольні групи, менш енергетично вигідні в порівнянні з подібними групами, прикріпленими через силанольні групи, через більше напруження кута між зв’язками. Знайдено, що реакція O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O в температурному інтервалі 300–1100 K, змодельована шляхом квантовохімічних розрахунків, свідчить, що процес диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2 є енергетично вигідним. Експ The aim of the present work is to evaluate the energetic favourability of the formation of different molybdate species (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 and =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 during the thermally induced MoO3 dispergation on hydroxylated SiO2 surface. In order to do this a quantum chemical modelling of the reaction O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O within the temperature interval of 300–1100 K was undertaken using the Restricted Hartree-Fock method (the LCAO approximation) with the SBKJC (Stevens-Basch-Krauss-Jasien-Cundari) valence basis set. The cluster O12Si10(OH)16 which represents a structural fragment of a β‑cristobalite crystal was used in this work as a model of highly hydroxylated silica surface. We considered two structures of molybdate (≡Si‑O‑)2Mo(=O)2 species attached to O12Si10(OH)16 silica cluster via silanol groups. Molybdate species (Etot ‑584.60147 Hartree) attached to silica cluster via distant silanols appeared more energetically favourable than molybdate species (Etot ‑584.56565 Hartree) attached to silica cluster via nearby silanols. The energy of molybdate =Si(‑O‑)2Mo(=O)2 species (Etot ‑584.48399 Hartree) attached to O12Si10(OH)16 silica cluster via silanediol group is less favourable energetically in comparison with those attached via silanol groups because of higher bond angle straining. The reaction O12Si10(OH)16 + MoO3 = O12Si10(OH)14O2MoO2 + H2O in the temperature interval of 300–1100 K which simulates by quantum chemical calculations the dispergation of MoO3 on hydroxylated SiO2 surface was found to be energetically favourable. The experimentally optimised temperature of ca. 800 K required for dispergation of MoO3 on hydroxylated SiO2 surface is determined by MoO3 evaporation and transportation via the gas phase. ериментальна оптимальна температура (близько 800 K), потрібна для диспергування MoO3 на гідроксильованій поверхні SiO2, визначається випаровуванням та перенесенням MoO3 в газовій фазі.
26
Дивак, М. "ДОПУСТИМЕ ОЦІНЮВАННЯ МНОЖИНИ ПАРАМЕТРІВ СТАТИЧНОЇ СИСТЕМИ В КЛАСІ БАГАТОМІРНИХ ЕЛІПСОЇДІВ". International Journal of Computing, 1 серпня 2014, 108–14. http://dx.doi.org/10.47839/ijc.1.1.83.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто методи побудови допустимих еліпсоїдальних оцінок області працездатності статичної системи. Показано умови існування області допусків, коли статична система описується інтервальною моделлю і розроблено ітераційний алгоритм, який дозволяє сумістити процедури локалізації множини параметрів моделі і допустимого еліпсоїдального оцінювання. Проведено аналіз задачі допустимого оцінювання параметрів лінеаризованої інтервальної моделі в умовах ідентифікації базових функцій, який дозволив виробити підходи до вибору конфігурації допустимої еліпсоїдальної оцінки.