Добірка наукової літератури з теми "Інтерактивна карта"

Інтерактивні карти сьогодні все ширше застосовуються для потреб туризму. Цей процес прискорюється масовим використанням смартфонів та інших мобільних пристроїв. У статті досліджено можливості наявних інтерактивних карт, створених на базі геоінформаційних систем: «Інтерактивна туристична карта Тернопільської області», «Об’єкти екскурсійного туризму у Сокирянському районі» та «Туристична Житомирщина». Було охарактеризовано їхні сильні і слабкі сторони; описано рекомендації щодо вдосконалення цих проєктів; окреслено коло осіб, які можуть використовувати переваги інтерактивних карт. Україна має значний туристичний потенціал і можливості для його розвитку. У зв’язку з цим посилюється актуальність вивчення наявних картографічних розробок для потреб туризму, можливостей сучасного програмного забезпечення, в тому числі ГІС.

У статті репрезентовано інноваційну технологічну розробку науковців Ужгородського національного університету (інтерактивна карта діалектів), упровадження якої в навчальний процес для філологічних спеціальностей дає можливість оптимізувати навчальну й наукову роботу студентів, особливо в умовах дистанційного та змішаного навчання. Створений зусиллями фахівців у сфері інформаційних технологій програмний продукт, контент якого наповнюють лінгвісти, дає можливість користувачам вводити діалектний матеріал (дані друкованих діалектологічних атласів, словників, а також самостійно зібраний у польових умовах) до бази даних, представляючи його в потрібних для вивчення української мови аспектах. Такий інноваційний спосіб фіксації мовних даних оптимізує процеси дослідження особливостей українських діалектів та спрощує рутинні процедури зі збирання, накопичення й аналізу емпіричного матеріалу, що становить значний інтерес для мовознавства, історії, археології, етнографії та етнології, культурології, а також для інших науково-навчальних галузей, пов’язаних з дослідженням і вивченням історії та сучасного стану матеріальної й духовної культури етносів, українського зокрема. Крім міждисциплінарного використання як у навчальному процесі вищої школи, так і в дослідницькому аспекті, перевага розробленого програмного продукту - у можливості його різновекторного масштабування: оскільки потенційно проєкт розрахований не тільки на Україну й українську мову, а й на інші держави й мови, то під час додавання слова доступний вибір країни (на час написання цієї статті доступні Україна та Угорщина). Унікальність розробки полягає в тому, що вона слугує передусім навчально-науковим інструментом, який добре інтегрує дослідницький потенціал студентів-айтівців (виступають розробниками програмного продукту) та студентів-філологів (його перші тестувальники й наповнювачі контенту). Така синергійна діяльність під час підготовки на перший погляд різновекторних фахівців дає результат, який може бути цікавим для студентів й інших напрямків підготовки (майбутніх істориків, культурологів, туризмознавців тощо).

У даній статті охарактеризовано можливості інтерактивних карт у процесі формуванні гідрологічних понять у фізико-географічних курсах основної школи. Зроблено спробу знайти компромісне рішення у застосуванні інтерактивних карт в навчальному процесі, зважаючи на недостатню поширеність інтерактивних картографічних творів навчального характеру. Сформовано пропозицію, як можна підвищити ефективність формування гідрологічних понять, використовуючи інтерактивні карти вільного доступу, такі як GoogleMaps, GoogleEarth. Запропоновано модель створення учнівських інтерактивних карт відповідно запропонованої теми дослідження.

The article is devoted to the justification of principles of multifunctional electronic maps of the region as an effective alternative to its integrated e-atlas. The authors of the publication proved that at the present stage of development of software and hardware geoinformation mapping in thecomputer environment can function static and interactive electronic maps and atlases. The article discloses the essence of the concept of “interactivity” in relation to the works of cartographic content which are implemented as electronic design, determined by the principles of organization of the system where the goal is achieved by information exchange of its elements which are all components of the process of interaction with other systems / person (the user). The current work also provides author’s definition of multifunctional interactive map. This is a dynamic electronic cartographic work, which laid the functionality of the formation of the maintenance of the totality of the in the legend of elements (layers or indicators mapping) the image view in a certain display mode, the formulation and implementation of inquiries, obtain the necessary information from the database in an explicit (or implicit). It forms the basis to the current needs of the user. The authors specify the applicable technological solutions for practical creation of interactive maps based on the functionality of existing software: flash, geographic information systems (GIS) and GIS visualization as the last species. According to the substantiation of authors the versatility of interactive maps is provided mainly through the use of GIS capabilities. The standard functions of interactive maps are identified by the authors as following: a combination of (a display) of content elements (mapping parameters) in accordance with the requirements of the user by drawing samples / query based on the on-screen interface means (due to submitted legend), search capabilities of information database with its updating in real time; a changing of the view image scaling and performing of the formation of the required content of the resulting load mode; navigation and search services with opportunities paving the optimal route, a conducting of the corresponding dimensions on landscape maps of operations and analytical constructions; the existence of hyperlinks to jump to the additional funds, and other necessary information. The authors of the publication specified the advantages of the interactive maps compared to the corresponding complex satin electronic developments. By the authors, it must be taken as the prospective studies which are oriented to the formulating theoretical and methodological foundations of the proposed development of cartographic products with substantiating of implementation of appropriate opportunities in the existing technological solutions.

У статті розглядається науково актуальна проблема використання хмарних GIS-технологій під час навчання майбутніх учителів географії (на основі онлайн-додатку ArcGIS). Автори окреслюють основні принципи впровадження ArcGIS Online у навчальний процес (міждисциплінарна інтеграція, послідовність індивідуалізації в навчанні, комунікабельності, дистанційній освіті та краєзнавстві) і навести приклад інтерактивної карти, створеної за допомогою зазначеного хмарного GIS, оскільки ця карта є найпопулярнішою формою дослідження студентів з географії. У статті зазначається, що інтеграція ArcGIS Online у навчальний процес дозволяє вчителю слідувати чіткій педагогічній стратегії з урахуванням можливих варіантів її використання (демонстрація, безпосереднє засвоєння GIS у комп’ютерному класі та самостійна робота в індивідуальному режимі). Розглядаючи хмарні GIS як новий етап розвитку геоінформаційної освіти, автори підкреслюють їх ключові переваги (цілодобовий доступ, робота з GIS-пакетом у хмарі, можливість використання інших карт, а також створення власних карт та веб-додатків) та недоліки (монетизація послуг, недооцінка ролі GIS у навчальній програмі вищої школи, відсутність українського змісту тощо).

У статті розкрито впровадження цифрових технологій у позашкільну освіту, що розкриває широке поле для діяльності педагогів та учнів, а саме: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, упровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків. На прикладі м. Кропивницький автор аналізує єдину освітню мережу, створену у місті, яка підтримується системним адміністратором. Із метою надання можливості громадянам вільного доступу до інформації про заклади освіти міста реалізовано проєкт «Освітня карта м. Кропивницького», працюють сервіси електронної реєстрації до закладів позашкільної освіти міста. У публікації наголошується, що в умовах сьогодення актуальною стала дистанційна освіта, яка дає можливість створення системи самоосвіти та постійного обміну інформацією та включає такі заходи: надання освітніх матеріалів для вихованців гуртка; контроль виконання завдань; інтерактивна співпраця керівника гуртка та вихованців; можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією. У процесі дистанційного навчання під час організації позашкільної діяльності та дозвілля використовуються такі форми, як чат-заняття та вебзаняття. Медіаграмотність, навички роботи з технологіями є надважливими умовами успішної діяльності педагогів. Автор наголошує, що для організації дистанційної діяльності позашкілля краще вибрати потужні та ефективні освітні платформи, які допоможуть створити необхідні умови для успішної взаємодії всіх учасників освітнього простору: Kahoot, Quzizz, Idroo, Miro; zoom.us; hangouts.google.com; систему ClassTime; віртуальний клас ClassDojo. У статті виокремлено сервіси, за допомогою яких можна організувати дистанційне навчання: LMS (Learning management system – система керування навчанням); Moodle (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), Google Classroom; безкоштовний сервіс Google. Ці сервіси дають змогу охопити всі сфери позашкільної діяльності учасників освітнього процесу, залучити якомога більше вихованців до яскравого та насиченого життя, що не лише сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, а й дасть змогу адаптувати життя дітей до умов пандемії.

Дана робота присвячена розробці веб-ресурсу, який автоматизує пошук інформації про заклади вищої освіти та вступу до них. Об’єктом дослідження виступають заклади вищої освіти та спеціалізації, які можна здобути абітурієнтам. Завданням проектування є розробка серверної частини веб-ресурсу, що взаємодіє з базою даних. Після дослідження основних проблем предметної області, аналізу аналогів та вибору засобів реалізації, було розроблено базу даних та функціонал веб-сайту. У якості системи управління базою даних було обрано MySQL з веб-додатком для її адміністрування Phpmyadmin. Для реалізації інтерфейсу було обрано мову гіпертекстової розмітки HTML, каскадні таблиці стилів CSS та фреймворк Bootstrap, що використовує сучасні напрацювання в області HTML та CSS. Для написання функцій було обрано мову програмування PHP та скриптому мову JavaScript. Наукова значимість розробки полягає у чіткій та детальній структуризації необхідної інформації щодо закладів вищої освіти м.Одеси на єдиному інформаційному ресурсі. У результаті виконання роботи було створено веб-ресурс з картою абітурієнта Одеси, що відповідає всім вимогам для зберігання та структуризації інформації. Даний веб-сайт підтримується всіма сучасними браузерами, що робить його доступним усім користувачам мережі Інтернет.

В роботі розглянуто основні питання, що стосуються процесу розробки та проектування інформаційної системи із використанням технології Single Page Application. Дана технологія надає можливість зміни контенту без перезавантаження сторінки, що забезпечує користувачам миттєвий зворотній зв’язок. Розроблено веб-сайт з візуально відображеною картою місцевості, на якій користувач має можливість створювати маркери, які містять детальну інформацію про дане місцезнаходження. При розробці використані HTML, CSS, JavaScript.

У статті зроблено аналіз особливостей використання цифрових інструментів та організації інтегрованої з методикою навчання літературної освіти майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Зазначено, що в процесі підготовки студентів-педагогів у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» дистанційне навчання відбувається на основі використання доступних платформ, ресурсів та цифрових інструментів. Розглянуто апробовані у 2020-2021 н.р. цифрові інструменти, інтегровані з методикою навчання літературної освіти студентів, – набір Інтернет-платформ, онлайн сервісів, програм, конструкторів, додатків та інших цифрових ресурсів, які дають змогу забезпечити формування літературної та методичної компетентностей здобувачів педагогічної освіти. Запропоновано огляд моделей взаємодії викладача і студентів, практикованих під час дистанційного вивчення дисципліни «Дитяча література та методика навчання літературного читання» (спеціальність «Початкова освіта»). Йдеться про синхронну взаємодію в реальному часі та єдиному віртуальному просторі через відеозв’язок (ресурси google meet, zoom); опосередковану (асинхронну) взаємодію під час виконання й перевірки завдань (d-learn, classroom); індивідуальну й колективну взаємодію з використанням приватних каналів спілкування (мобільний зв’язок, e-mail, viber, facebook). Охарактеризовано та класифіковано актуальні під час формування літературної та методичної компетентностей студентів цифрові інструменти чотирьох груп: платформи для організації онлайн навчання, пошукові системи, онлайн сервіси й комп’ютерні програми для створення цифрового контенту і медіапродуктів для професійної діяльності, програми для оцінювання знань. Подано перелік вебсервісів для створення інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster), інтерактивних часових стрічок подій з додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів (Tiki-Toki, Time line JS, Time.Graphics), карт пам’яті, ментальних карт (FreeMind, iMindMap, Mindomo, Mindmeister, Spiderscribe), створення анімаційних роликів та відеоскрайбінгу (Powtoon.com, Sparkol VideoScribe), хмари слів (Mentimeter, Wordart.com, Word it out), інтерактивних вправ і завдань (Learning Apps) та ін. На підставі проведення емпіричного дослідження та результатів опитування майбутніх учителів початкової школи стверджено, що підвищенню пізнавального інтересу й мотивації до навчання студентів в умовах дистанційного навчання сприяють нетрадиційні й авторські методи та форми роботи, зокрема онлайн зустрічі з письменниками («Літературна академія»), учителями й бібліотекарями, майстер-класи, онлайн аукціони методичних ідей, організація інтерактивної взаємодії студентів під час підготовки та презентації групових проєктів. Зазначено позитивні й негативні аспекти дистанційного навчання.

Метою дипломної роботи є створення зручного web-інтерфейсу для візуалізації геопросторових даних в аграрному секторі. Об’єктом дослідження є геопросторові дані та методи їх відображення. Було виконано огляд існуючих програмних застосунків для візуалізації геопросторових даних, виявлено їх переваги та недоліки. Створено web-інтерфейс, що вирішує проблеми обробки та відображення геоданих для сільськогосподарського сектору. Створена програмна система може бути використана у роботі підприємців-аграріїв для автоматизації ведення стану полів. Загальний обсяг роботи: 50 сторінка, 20 ілюстрацій, 16 бібліографічних посилань та 3 додатки.
The purpose of the thesis is to create a convenient web-interface for visualizing geospatial data in the agrarian sector. The object of the study is geospatial data and methods for their reflection. A review of existing software applications for visualization of geospatial data was performed, their advantages and disadvantages were identified. A web-based interface has been created that solves the problem of processing and displaying location data for the agricultural sector. The created software system can be used in the work of entrepreneurs-agrarians to automate the state of the fields. Total volume of the paper: 50 pages, 20 illustrations, bibliography links and 3 appendixes.
Целью дипломной работы является создание удобного web-интерфейса для визуализации геопространственных данных в аграрном секторе. Объектом исследования является пространственные данные и методы их отражения. Было выполнено обзор существующих программных приложений для визуализации геопространственных данных, выявлены их преимущества и недостатки. Создан web-интерфейс, который решает проблемы обработки и отображения геоданных для сельскохозяйственного сектора. Создана программная система может быть использована в работе предпринимателей аграриев для автоматизации ведения состояния полей.