Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: "інтелектуальний" транспорт.
Статті в журналах з теми ""інтелектуальний" транспорт"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-21 статей у журналах для дослідження на тему ""інтелектуальний" транспорт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Samoilenko, A. O. "Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 250. http://dx.doi.org/10.15421/191628.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України.Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення.Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції.Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні.Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.
2
ОНИЩУК, Василь, Валерій СТЕЛЬМАЩУК, Олександр ДУБИЦЬКИЙ та Юрій БУЛІК. "Автомобілі-роботи: можливості та наслідки для транспортної системи". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 107–18. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.353.
Повний текст джерелаАнотація:
У цьому дослідженні досліджуються проблеми та можливості, пов'язані з транспортною політикою, які можуть виникнути внаслідок нових технологій автомобілів-роботів(А-Р). Ці технології можуть знизити транспортні витрати та збільшити доступність для осіб з проблемами мобільності. Ця нова технологія також має далекосяжні застосування та наслідки, що перевищують усі поточні очікування. Неодмінною частиною перспективного розвитку А-Р є зв’язок між автомобілями та інфраструктурою (підключені транспортні засоби). Існує великий розрив знань в технологіях щодо маршрутизації поведінки. Технологія підключення автомобіля дає чудову можливість впровадити ефективну та інтелектуальну систему маршрутизації. З цією метою пропонується концептуальна навігаційна модель на основі флоту А-Р, які централізовано відправляються по мережі, що прагнуть оптимізувати систему.
В роботі досліджено такі основні фактори: майбутні можливості, а також на можливі перешкоди, пов'язані з технологією А-Р; оптимізація навігаційної моделі А-Р для покращення маршрутизації і дорожньої обстановки.
Ключові слова: автомобіль-робот, автономний транспортний засіб, підключений транспортний засіб, навігація автомобіля, оптимальність системи, розумна транспортна система.
3
Мельник, О. В., Ю. Є. Шапран, А. Т. Матюхов та О. А. Бойко. "ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 98–113. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню системи підтримки прийняття рішення бепзеки судноводіння. На сьогоднішній день існують складні інтелектуальні системи, які допомагають моделювати об'єкти та навколишнє середовище; високоточні системи позиціювання водного транспорту; швидкодіючі обчислювальні комплекси, які здатні виконувати необхідні розрахунки в стислі терміни. Однак, незважаючи на наділення людини новими ресурсними можливостями для забезпечення безпеки в людино-машинних системах, очікуваний рівень аварійності та загибелі після впровадження нової техніки суттєво не зменшився. Причину таких невдач, насамперед, варто шукати в методах та підходах прийняття рішень. У складних технічних системах, до яких відноситься і водний транспорт, особа, яка приймає рішення на етапах вибору і прогнозування є не тільки самою ненадійною, але і самою непередбачуваною ланкою. У ході дослідження були вирішені такі завдання: проведено змістовний опис організації безпеки на морі та формалізацію даного завдання; аналіз методів прийняття рішень в умовах невизначеності та методів побудови систем підтримки прийняття рішення; - розроблено об’єктно-орієнтовану технологію проектування системи підтримки прийняття рішення з безпеки судноводіння; проведено синтез системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння, окремих її елементів та розробити алгоритми функціонування й взаємодії. Для досягнення поставлених цілей об’єктно-орієнтованого функціонування складних активних суднових технічних систем запропонована і реалізована ООМ інформаційно-управляючого суднового комплексу з використанням методів аналізу та синтезу підсистем, із застосуванням принципу функціональної декомпозиції, що здійснює циклічне рішення послідовності задач безпеки: підтримки внутрішніх параметрів судна в безпечних межах, забезпечення навігаційної безпеки плавання та попередження зіткнень суден. Ключові слова: судноводіння, безпеки, технічні системи, судновий комплекс, технічні системи.
4
Ломотько, Д. В., та Г. О. Примаченко. "Методологічний підхід до формалізації процесу функціонування динамічних мультимодальних транспортних систем". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, № 1 (7 липня 2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i1.229070.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу і теоретичного узагальнення підходів до формалізації процесу функціонування динамічних мультимодальних транспортних систем за участю залізничного транспорту. Зважаючи на специфіку функціонування та управління мультимодальними транспортними системами, запропоновано підхід до комплексної оцінки загальносистемного ефекту від діяльності транспортних підприємств при мультимодальних перевезеннях на основі побудови математичних моделей кожної з підсистем мультимодальної транспортної системи. Покращення процесів управління вантажо- та контейнеропотоками передбачено за рахунок упровадження відповідних систем підтримки прийняття рішень на базі інтелектуальних технологій.
5
ВОЛКОВ, Володимир, Ігор ГРИЦУК, Тетьяна ВОЛКОВА та Василь ОНИЩУК. "Втілення інформаційних технологій в технічну експлуатацію автомобілів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 58–69. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.347.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є експериментальна перевірка розроблених авторами інформаційних технологій організаційно-функціональної підтримки технічної експлуатації автомобілів..
У роботі представлено деякі результати експериментального дослідження функціональних можливостей інформаційних програмних комплексів «Віртуальний механік «НАDI-12» і «Service Fuel Eco «NTU-HADI-12» при вирішенні завдань технічної експлуатації автомобілів. Виконано перевірку математичних моделей, що дозволяють в автоматичному режимі визначати основні параметри технологічного розрахунку і екологічної безпеці при експлуатації автомобілів в малому підприємстві автомобільного транспорту. Визначаючим параметром, що дозволяє відкоригувати періодичність ТО і Р автомобілів, прийнято його середньотехнічну швидкість, яка отримується за допомогою інтелектуальної транспортної системи «ХНАДУ ТЕСА».
Ключові слова: автомобіль, рухомий склад, технічна експлуатація автомобілів, віртуальне підприємство автомобільного транспорту, інформаційний програмний комплекс,. середньотехнічна швидкість, технологічний розрахунок, екологічні показники.
6
Боюн, Віталій Петрович. "Відеосистеми реального часу з елементами штучного інтелекту". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 12 (15 грудня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.12.077.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді наведено найвагоміші результати робіт у галузі штучного інтелекту та його застосування для відеосистем реального часу як одного з пріоритетних напрямів діяльності Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Відзначено актуальність і високий рівень наукових досліджень, пов’язаних з розробленням теоретичних основ динамічної теорії інформації як бази для створення систем реального часу, інтелектуальних відеосистем з використанням принципів функціонування сітківки ока людини, а також важливість їх впровадження в галузі національної безпеки і оборони, у промисловості, робототехніці, медицині, на транспорті.
7
Малишева, Н. Р., та А. М. Гурова. "Зарубіжний досвід державно-приватного партнерства та можливості його впровадження в космічній галузі України". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, № 85 (29 березня 2019): 155–64. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.155-164.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено огляд програмних документів космічного та господарського законодавств країн Європи, США, а також права Європейського Союзу у сфері державно-приватного партнерства в космічній галузі. Зокрема, проаналізовано такі договірні форми, як концесія, спільна діяльність, трансфер об’єктів інтелектуальної власності тощо, а також інституційні механізми встановлення співпраці публічних і приватних суб’єктів, а саме: Tipping Point (США) та «Спільні технологічні ініціативи», однією з яких є ініціатива у сфері аеронавтики та повітряного транспорту «Clean Sky» (ЄС). У підсумку виокремлено кілька аспектів, які було б доцільно запозичити для розвитку державно-приватного партнерства у вітчизняній космічній галузі.
8
Gurenko, A., and S. Zubov. "Implementation of Intellectual Logistics Technologies into the Infrastructure Complex of Sea Transport." Economic Herald of the Donbas, no. 3 (61) (2020): 146–53. http://dx.doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-146-153.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper investigates trends in the development of intelligent logistics technologies in the infrastructure complex of maritime transport. The features of the development of the maritime industry in the context of the digitalization of the economy and the inclusion of world port operators in the processes of Industry 4.0 are analyzed. In particular, the current macroeconomic trends and prospects for the development of sea transport in Ukraine have been identified. The research methodology is based on theoretical and methodological analysis of scientific literature, statistical methods, as well as observation, comparative method, description, measurement. The use of scientific research methods made it possible to identify the challenges facing the domestic transport system in the context of the development of global digital logistics. The results of the study indicate that external priorities for the development of maritime transport and the direction of digitalization can increase transport efficiency and improve customer service. It has been proven that these areas of intellectualization of ports provide for the combination of a wide range of advanced technologies: artificial intelligence, cloud computing services, block chain technology. Sharing the latest tools allows transport participants (operators, ports, ship owners, customers) to optimize logistics operations and manage in real time. The analysis made it possible to identify the reasons for the underutilization of the Ukrainian ports and assess the factors hindering the development of the Ukrainian maritime industry. Financial and economic, legal, organizational, and technical problems are identified among the main problems. At the same time, the adopted rules for servicing clients within the ports and the imperfection of the regulatory framework for the unification of documents and information exchange procedures have a significant impact. Most ports are not ready to operate in the new competitive environment. In general, it is recommended to make management decisions on the implementation of intelligent information and telecommunication systems in the maritime industry of Ukraine. It is recommended to intensify the involvement of port infrastructure in logistics processes, taking into account digitalization trends: to introduce systems of automated control centers, subsystems for intelligent analysis, display of data and information, networks of port sensors and actuators, wireless access networks with infrastructure elements of the backbone intelligent multimodal transport system. The implementation of the proposed measures becomes possible in the context of the integrated implementation of information technologies based on joint teamwork to create an electronic model at the level of the USPA and other transport operators.
9
ЖУКОВИЦЬКИЙ, І. В., В. В. СКАЛОЗУБ, А. Б. УСТЕНКО та І. В. КЛИМЕНКО. "Формування інтелектуальних інформаційних технологій залізничного транспорту на основі моделей аналітичних серверів та онтологічних систем". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 6 (26 грудня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i6.151635.
Повний текст джерела
10
Годун, Володимир. "ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАЙБУТНЬОГО МЕХАНІКА З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ І ДВИГУНІВ". Professional Pedagogics 1, № 22 (15 липня 2021): 82–95. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.82-95.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження визначається суперечністю між зростаючою потребою сучасних сервісних центрів і ремонтних автопідприємств у висококваліфікованих і креативних інженерно-технічних працівниках та неузгодженістю думок учених щодо визначення суті, змісту і структури творчого потенціалу майбутнього фахівця автотранспортної галузі, недосконалістю умов його формування й розвитку у коледжах. Мета: уточнити дефініцію, конкретизувати зміст та обґрунтувати структуру творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів. Методи: теоретичний аналіз наукових джерел – для з’ясування рівня дослідженості проблеми; порівняння – з метою вивчення наукових підходів до розв’язання проблеми; аналіз і синтез – задля визначення найближчої родової ознаки, суттєвих видових ознак досліджуваного феномена; систематизація – для обґрунтування його структурних компонентів. Результати: уточнено дефініцію поняття «творчий потенціал майбутнього механіка з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів»; конкретизовано його зміст, обґрунтовано структуру та визначено базові характеристики. Висновки: поняття «творчий потенціал майбутнього механіка з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів» – це інтегративна властивість особистості, що сприяє реалізації її успішної професійної діяльності; даний феномен є складним особистісним конструктом з певним набором компонентів (мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-креативний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-вольовий та особистісно-рефлексивний) та базових характеристик (синтез творчих і технічних здібностей; схильність до творчої технічної діяльності; ресурсна можливість і прагнення знаходити оригінальні рішення розв’язання проблем в галузі експлуатації й ремонту, відновлення чи контролю якості об’єктів автомобільного транспорту; здатність системно поєднувати методологічні, загальнотеоретичні, політехнічні знання; наявність певних особистісно-професійних якостей).
11
ВОРОХОБІНА, Діана. "ЛІДЕРСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ СУДНОМ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 20–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.953.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено результати досліджень, публікацій та нормативно-правових актів, у яких розкриваються теоретичні аспекти лідерської компетентності фахівців з навігації та управління судном. З’ясовано, що лідерство є одним з найважливіших компонентів професійної компетентності фахівців з навігації та управління судном. На це наголошується у сучасних нормативно-правових документах, що регламентують підготовку майбутніх судноводіїв. У зв’язку із цими вимогами, а також сучасними викликами і загрозами у сфері судноплавства потребують ретельного аналізу результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, ціннісні орієнтації, професійно важливі властивості фахівцівз на вігації й управління суднами, які складають зміст лідерської компетентності. З’ясовано, що важливі аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців річкового та морського транспорту неодноразово привертали увагу науковців. Однак наукове завдання щодо формування і розвитку лідерської компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління судном у процесі професійної підготовки не було предметом окремого дослідження. Зроблено висновок, що лідерська компетентність – це інтегроване поняття, що охоплює професійну компетентність і професійну мобільність, а також здатність швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в інформаційних потоках, оптимально вирішувати професійні й соціальні проблеми, здійснювати ефективне управління персоналом і вміння працювати в команді. Лідерська компетентність фахівців з навігації та управління судном охоплює досить значний перелік компонентів, серед яких знання (психології роботи з персоналом, особливостей управління людськими ресурсами, комунікації, особливостей формування команди тощо), уміння та навички (підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння, доброзичливості, взаємодопомоги, навички керівника і вміння працювати в команді, застосовувати методи ефективного управління ресурсами, здійснювати менеджмент та мотивацію персоналу суднової команди тощо), а також лідерські якості (організаторські, професійно-ділові, емоційно-комунікативні, інтелектуально-креативні та морально-вольові). Важливе значення в умовах сучасного мореплавання є володіння капітанами суден та їх помічниками міжкультурною та етнічною толерантністю.
12
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach та Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
13
Дикань, Володимир, та Ганна Обруч. "Формування бізнес-моделі збалансованого розвитку підприємств в умовах цифровізації економіки". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Встановлено, що стрімке та масштабне впровадження цифрових технологій у всі види економічної та соціальної діяльності видозмінює не лише окремі галузі економіки, а й трансформує всю систему глобальних економічних зв’язків, створюючи колосальні можливості для сталого розвитку бізнесу і національної економіки. Доведено, що ключовим драйвером для цифрової трансформації економіки України мають стати процеси цифровізації інфраструктурних галузей і, перш за все, вітчизняного залізничного транспорту, діяльність якого створює мультиплікативний ефект, стимулюючи розвиток економічної активності в суміжних галузях. Проаналізовано сучасний стан підприємств залізничного транспорту і виявлено, що діюча система управління галуззю і бізнес-модель розвитку залізничного транспорту не дозволяє в повній мірі скористатися перевагами цифровізації залізничної галузі. Приймаючи до уваги погляди науковців щодо особливостей забезпечення сталого розвитку залізничного транспорту і зважаючи на світові тренди цифрової перебудови транспортно-логістичного простору, доведено, що в якості драйверів збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту варто розглядати інструменти цифрової модернізації та трансформації їх діяльності. Розкрито ключові аспекти побудови бізнес-моделі забезпечення збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту, що визначають цілі, завдання та інструменти досягнення сталого розвитку підприємств галузі. Забезпечити збалансований розвиток підприємств залізничного транспорту запропоновано за рахунок формування їх сервісно-комунікаційної зрілості, стимулювання процесів інноваційно-технологічного та інвестиційного забезпечення розвитку підприємств галузі і покращення інтелектуально-кадрової компетентності їх персоналу. Доведено, що застосування цифрових інструментів у діяльності підприємств залізничного транспорту сприятиме покращенню безпеки і уніфікації стандартів управління рухом поїздів, удосконаленню процесів інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств залізничного транспорту, покращенню процесів цифрової взаємодії підприємств галузі з клієнтами і розширенню переліку інформаційних сервісів для споживачів транспортних послуг, а також покращенню системи управління персоналом на залізничному транспорті.
Ключові слова: бізнес-модель, збалансований розвиток, підприємства залізничного транспорту, цифрова модернізація, цифрова трансформація.
14
Кунда, Неоніла, та Євгеній Лопотуха. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСПОРТІ". InterConf, 10 листопада 2021, 403–10. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.7-8.11.2021.040.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено роль сучасних інформаційних технологій у галузі транспорту. Надано стислу характеристику та наведено приклади застосування засобів моніторингу транспорту, електронної логістики, інтелектуальних систем безпеки, систем управління дорожнім рухом, засобів маркування та ідентифікації вантажів, інформаційно-навігаційних систем.
15
Маланюк, Наталія. "Роль мотивації в професійній підготовці майбутніх фахівців залізничного транспорту". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 9, № 17 (30 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-9(17)-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті з’ясовано та досліджено роль мотивації в професійній підготовці майбутніх фахівців залізничного транспорту. Уточнено дефініції «мотив», «потреба», «мотивація». З’ясовано ієрархію понять потреба-мотив-мотивація. Досліджено, що мотив особистості тісно пов'язаний із спрямованістю особистості на діяльність та на ступінь проявів активності в ній. З’ясовано роль потреб в діяльності людини. Потреба виступає каталізатором поведінкової активності людини. Саме потреби керують мисленням, почуттями, емоціями тощо. Наявність в особистості потреб визначають низку цілей, які ставить перед собою особистість. Для досягнення поставлених цілей, пов’язаних із потребами особистості, індивіду необхідно обрати мотиви. Розглянуто ієрархічні рівні потреб.
Досліджено блоки мотивів: безпосередні та опосередковані. Розглянуто різні класифікації мотивів: зовнішні і внутрішні; потенційні та актуальні.
З’ясовано, що на освітньо-професійну діяльність студентів здійснюють вплив три групи мотивів: безпосередньо-спонукальні мотиви базуються на емоціях (негативних чи позитивних); перспективно-спонукальні – престиж спеціальності; інтелектуально-спонукальні – задоволення від самого процесу пізнання, прагнення до саморозвитку.
Виокремлено функції мотивів у професійній підготовці майбутніх фахівців залізничного транспорту. З’ясовано причини низької успішності студентів в освітній діяльності.
Проведено анкетування студентів-першокурсників коледжу з метою виявлення причин низької успішності. Отримані результати анкетування стали підґрунтям для вдосконалення освітнього процесу і пошуку шляхів покращення результатів навчання (індивідуальні та групові консультації; робота над формуванням навичок самостійної діяльності та планування часу на виконання домашніх завдань; інноваційні технології навчання, спрямовані на зацікавленість освітнім матеріалом, практична направленість навчальних курсів тощо).
Виявлено та досліджено провідні мотиви освітньої діяльності студентів, а також описано їх динаміку змін за період навчання в коледжі (І – ІV курси).
Ключові слова: мотивація, мотив, потреба, професійна підготовка, майбутні фахівці, залізничний транспорт.
16
Токмакова, І. В. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 50 (6 травня 2015). http://dx.doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i50.53237.
Повний текст джерела
17
Міщенко, С. П. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-КАДРОВА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ: НАПРЯМКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 52 (25 грудня 2015). http://dx.doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i52.61579.
Повний текст джерела
18
СТАСЮК, О. І., та Л. Л. ГОНЧАРОВА. "Математичні моделі і методи організації інтелектуальних мереж постачання електроенергії на тягу залізничному транспорту". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 3 (2 липня 2015). http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i3.53065.
Повний текст джерела
19
Redko, K. Yu, та I. O. Tkachenko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З ЄС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.231178.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.
20
Блохін, Павло. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ІНДИКАТОРИ АКТИВІЗАЦІЇ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ МИРОБУДІВНИЦТВА І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 23 (26 січня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено та проаналізовано вплив основних макроекономічних показників на економічну безпеку країни під час ведення бойових дій на сході України. Проведене аналітичне дослідження висвітлює передумови негативного впливу конфлікту на Сході України на системи економіки миробудівництва та економічної безпеки країни. Дослідження показує, безпосередні втрати частини економічного потенціалу країни у процесі зростання гібридних конфліктних дій з боку Російської Федерації та зміни вектору зовнішньої торгівлі в цілому. Визначено, що повномасштабне миробудівництво можливе по завершенню воєнного конфлікту та деокупації територій. Запропоновано сучасні напрями активізації гібридних загроз миробудівництва і забезпечення економічної безпеки України. Під час аналізу виявлено, що внаслідок прямого воєнного вторгнення вітчизняна економіка втратила близького четверті свого промислового потенціалу. Крім того, на непідконтрольних територіях країни залишилися значні поклади корисних копалин, особливо кам’яного вугілля, – стратегічного ресурсу з позиції функціонування паливно-енергетичного комплексу економіки; відрізаними від загальної системи – важливі транспортні та логістичні коридори; втрачено низку стратегічних коопераційних зв’язків та відносин з-поміж підприємств і виробничо-господарських комплексів з різних регіонів країни; держава не в змозі використовувати цілий комплекс інтелектуально-кадрових, матеріально-технічних, техніко-технологічних, інноваційно-технологічних та інших ресурсів. Гібридна агресія, фінансово-економічні кризи, внутрішня політико-економічна нестабільність та глобалізаційні процеси позначилися й на тенденціях вітчизняного сільськогосподарського виробництва. Досліджена динаміка індексу реального ВВП в Україні та країнах Центральної Європи. Зазначена головна причина в цьому – низька економічна продуктивність, коли обсяги виробництва товарів та послуг на одиницю населення суттєво не відповідають промисловому, інноваційно-технологічному, інтелектуально-кадровому та особливо ресурсному потенціалу національного господарства України.
21
Світий, І. М. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЗАПАСІВ ЗЕРНА НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ: КОНЦЕПТУАЛЬНА, МАТЕМАТИЧНА ТА ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛІ". Automation of technological and business processes 10, № 1 (9 квітня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i1.883.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні перспективи України як зернової держави в контексті зовнішньої та внутрішньої торгівлі. Означено неефективне використання наявних потужностей зернових підприємств як основу нестачі потужностей. Обґрунтовано необхідність підвищення ефективності рішень, що мають прийматися персоналом, за рахунок інтелектуальної підтримки прийняття рішень, як спосіб підвищення ефективності роботи зернових підприємств. Для вирішення задачі підтримки прийняття рішень та для попередньої оцінки ефективності запропонованих рішень означено задачу побудови моделі процесів накопичення та витрачання запасів зерна, що має стати складовою моделі зберігання запасів зерна на підприємстві. Запропоновано концептуальну модель створення та витрачання запасів зерна. Основу моделі склали основні положення теорії черг. При цьому основні етапи технологічного процесу накопичення та витрачання запасів зерна подано як систему масового обслуговування. Основними параметрами концептуальної моделі означено рівень запасів зерна, кількість обслужених транспортних засобів. Основними факторами, що впливають на означені параметри системи, є інтенсивність вантажопотоків, розмір та час обслуговування заявки. Запропонована математична модель динаміки рівню запасів зерна, що залежить від інтенсивності вхідного та вихідного вантажопотоку. Інтенсивність вантажопотоку напряму корелює з продуктивністю поточно-транспортної системи підприємства. Імітаційну модель запасів зерна було отримано для прикладу зернового терміналу. При цьому поточно-транспортна система терміналу розглянута як багатофазна одно канальна система масового обслуговування. З отриманою моделлю проведено серію машинних експериментів. Також було окреслено основні перспективи розвитку та використання моделі для вирішення задач удосконалення алгоритмів керування запасами зерна.