Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Інструментальні обстеження пацієнтів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інструментальні обстеження пацієнтів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інструментальні обстеження пацієнтів"
1
Грубар, Ю. О., та М. Ю. Грубар. "ВИБІР ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ КАЛЬЦИФІКУЮЧОГО ТЕНДИНІТУ ПЛЕЧА З УРАХУВАННЯМ ФАЗИ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12230.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Кальцифікуючий тендиніт є доволі поширеним захворюванням плечового суглоба з характерним накопиченням гідроксиапатиту кальцію в сухожиллях обертової манжети та супроводжується больовим синдромом і фукціональним розладами в суглобі. Мета дослідження – на основі клінічних проявів та результатів додаткових методів дослідження сформувати методику індивідуального підходу в виборі лікувальної тактики даного захворювання та провести оцінку результатів. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 74 пацієнтів із кальцифікуючим тендинітом сухожилків обертальної манжети плеча. Середній вік пацієнтів становив (45,4±1,3) року, чоловіків було 28 (37,84 %), жінок – 46 (62,16 %). Обстеження включало: загальноклінічні та інструментальні методи дослідження, а саме – огляд пацієнта з проведенням функціональних тестів для плечового суглоба, рентгенографію, сонографію, при показаннях – магнітно-резонансну томографію. Результати. Лікування підбиралося максимально індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням фази перебігу захворювання. У 33 (62,27 %) осіб через 2 тижні з моменту лікування відмічалося клінічне та сонографічне одужання. Оперативне лікування під артроскопічним контролем проведено 10 (13,51 %) пацієнтам. Висновки. Лікування повинно бути підібрано максимально індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням фазовості перебігу захворювання та включати нестероїдні протизапальні препарати, небензодіазепінові спазмолітики, нідлінг із використанням місцевих анестетиків та пролонгованих глюкокортикоїдів, кріотерапію та лікувальну фізкультуру.
2
Шестопал, Н. "Реабілітаційне обстеження пацієнтів після вогнепальних поранень кисті і передпліччя". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.133-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета. Розробити та охарактеризувати схему реабілітаційного обстеження осіб після вогнепальних поранень кисті і передпліччя. Методи. Теоретичні (аналіз та систематизація спеціалізованої науково-методичної літератури щодо використання реабілітаційного обстеження пацієнтів з травмами верхніх кінцівок); клінічні (аналіз медичних карток, опитування, огляд); інструментальні (на рівні аналізу функцій та структур організму: гоніометрія, мануальне тестування м’язів, антропометричні виміри сегменту кінцівки, модифікована вербальна шкала болю, шкала тривоги Гамільтона та шкала самооцінки депресії; на рівні активності: шкала функціональної незалежності FIM (Functional Independence Measure); на рівні участі: шкала DASH (The Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand Score), опитувальник військового). Результати. Запропоновано схему реабілітаційного обстеження, яка включала спостереження, опитування, збір анамнезу, визначення рухових порушень і рівня якості життя та базувалася на доменах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), спрямованих на покращення показників якості життя, корекцію рухових розладів та повернення пацієнтів до попереднього рівня функціонування. Проведене первинне обстеження дозволило чітко сформулювати реабілітаційний діагноз, визначити категоріальний профіль пацієнтів для подальшого планування і розроблення алгоритму фізичної терапії осіб після вогнепального поранення верхньої кінцівки, спрямованого на поетапне вирішення довго- та короткотривалих цілей реабілітаційного втручання у SMART форматі.
Ключові слова: реабілітаційне обстеження, вогнепальні поранення, фізична терапія, рухові порушення, якість життя.
3
Грубар, Ю. О., М. Ю. Грубар, Ю. Ю. Грубар та Р. І. Цицюра. "КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ КАЛЬЦИФІКУЮЧОГО ТЕНДИНІТУ ПЛЕЧА". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12518.
Повний текст джерелаАнотація:
Кальцифікуючий тендиніт є захворюванням плечового суглоба з характерним накопиченням гідроксиапатиту кальцію в сухожилля обертової манжети та супроводжується локальним запаленням і больовим синдромом, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів. Мета – визначити характерні клінічні симптоми та ефективність додаткових методів дослідження для покращення діагностики та визначення подальшої тактики лікування вказаної патології. Матеріал і методи. Проведено обстеження 58 (17,90 %) пацієнтів з кальцифікуючим тендинітом сухожилків обертальної манжети плеча. Середній вік пацієнтів становив (43,7±1,6) років, чоловіків було 23 (39,65 %), жінок 35 (60,35 %). Обстеження пацієнтів проводили згідно з клінічними протоколами надання медичної допомоги. Вони включали загальноклінічні та інструментальні методи дослідження, а саме – огляд пацієнта, рентгенографію, сонографію, при показаннях – магніторезонансну томографію. Результати. Маніфестація симптомів залежала від фази захворювання. Серед провідних симптомів виявилися больовий синдром та обмеження обсягу активних та пасивних рухів, особливо відведення у плечовому суглобі. Рентгенологічні ознаки кальцифікуючого тендиніту виявлено у 87,93 % пацієнтів. Сонографічні ознаки патології були виявлені практично в усіх випадках і вони залежали від типу осифіката. Магніторезонансна томографія проводилася за показаннями. Висновки. При клінічному дослідженні пацієнтів провідними симптомами виявилися біль різної інтенсивності та обмеження обсягу активних і пасивних рухів у суглобі. Рентгенографія та сонографія дозволяють в повній мірі визначити розміри та локалізацію відкладень гідроксиапатиту кальцію в сухожилля обертальної манжети плеча та визначити подальшу лікувальну тактику.
4
Kulikova, D. O., та L. I. Chumak. "КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ТА КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ПРИ ВІДКРИТІЙ АРТЕРІАЛЬНІЙ ПРОТОЦІ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (17 квітня 2019): 44–50. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10027.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити і проаналізувати медико-соціальні чинники та клініко-інструментальні дані при відкритій артеріальній протоці (ВАП) у дітей різних вікових груп.
Матеріали та методи: У дослідженні брали участь діти у віці до 18 років, 80% з них - діти до 3 років. Всі обстежені в відділенні кардіохірургії ДУ «Інститут загальної та невідкладно хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» протягом 2013-2017 років. У першу основну групу увійшли пацієнти з вродженою вадою серця: відкрита артеріальна протока, яку діагностовано за даними комплексного обстеження і даними ультразвуку. Інша (контрольна) група - це пацієнти без вроджених вад серця. Виконано статистичний аналіз медико-соціальних факторів, які виявлені при анкетуванні родин, даних об’єктивного огляду, клініко–інструментальних та даних ультразвукового дослідження.
Результати:
Встановлено, що серед медико-соціальних факторів найбільш позитивно значущим є планування вагітності, а також скарги на відставання у фізичному і психомоторному розвитку, часті простудні захворювання та повільна прибавка маси тіла у дітей з відкритою артеріальною протокою у ранньому дитячому віці. Серед непрямих ознак відкритої артеріальної протоки за даними ультразвукового дослідження найбільш значущі були дилатація лівої гілки та стовбуру легеневої артерії і підвищення градієнту тиску на них. Додатковими ультразвуковими критеріями для діагностики відкритої артеріальної протоки слід вважати збільшення передньо-заднього розміру та об’єму лівого передсердя, а також дилатацію лівого передсердя та лівого шлуночка. Зазначені критерії будуть визначними щодо гемодинамічної значущості цієї вади розвитку.
Висновки: Отримані дані дозволяють визначити значимість названих критеріїв у комплексі для вибору подальшої тактики ведення таких пацієнтів, а також стануть невід'ємною частиною алгоритму ведення пацієнтів з відкритою артеріальною протокою.
5
Kopchak, O. O. "Вікові особливості взаємоЗв’язку між рівнем лептину та тяжкістю когнітивних порушень у пацієнтів з хронічною недостатністю мозкового кровообігу та метаболічним синдромом". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 1.63 (24 січня 2014): 44–50. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.1.63.2014.80439.
Повний текст джерелаАнотація:
ивчити можливий взаємозв’язок між рівнем лептину та тяжкістю судинних когнітивних порушень у хворих із метаболічним синдромом та дисциркуляторною енцефалопатією різного віку; уточнити характер зв’язку між рівнем лептину та складовими метаболічного синдрому, а також між тяжкістю когнітивних порушень та ступенем інсулінорезистентності в обстежених пацієнтів у віковому аспекті. У дослідження увійшли 85 хворих із дисциркуляторною енцефалопатією та метаболічним синдромом віком 48–85 років. Усі хворі були розподілені на 3 вікові групи: 45–59 років — середній вік (n = 33), 60–74 — похилий вік (n = 32), 75–89 років — старечий вік (n = 20). Ступінь когнітивних порушень оцінювали за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (Mini Mental State Examination). Усі хворі пройшли клініко-неврологічне обстеження, загальні лабораторні тести, визначення рівня лептину в крові, рівня глюкози та інсуліну крові натще, С-реактивного білка, інструментальні дослідження. Виявлений вірогідний кореляційний зв’язок між рівнем лептину крові та такими компонентами метаболічного синдрому, як індекс маси тіла (вираженість ожиріння) у пацієнтів середнього та похилого віку, рівень артеріального тиску у хворих середнього та старечого віку, рівнем ліпопротеїнів високої щільності у групі обстежених похилого віку. Рівень лептину впливає на тяжкість когнітивних порушень. При цьому вплив зниження рівня лептину на стан когнітивних функцій у пацієнтів посилюється з віком: вірогідний прямий кореляційний зв’язок між рівнем лептину та тяжкістю когнітивних порушень в обстежених хворих виявлено в похилому та старечому віці.
6
Коshak, Yu F. "АНАЛІЗ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗНУ ЕМПІЄМУ ПЛЕВРИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 106–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11077.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – покращити результати малоінвазивного хірургічного лікування хворих із туберкульозною емпіємою плеври.
Матеріал і методи. Проведений ретроспективний аналіз 685 випадків туберкульозної емпієми плеври у пацієнтів, які за останні 10 років отримали стаціонарне лікування у фтизіохірургічному відділенні Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру. Усім хворим були проведені необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження, включаючи рентгенологічні та імунологічні методи обстеження.
Результати. Представлено перший в Україні аналіз результатів хірургічного лікування хворих на туберкульозну емпієму плеври залежно від застосування стандартних діагностичних та хірургічних методик. Проаналізовано морфологічні особливості стадійності, локалізації та діагностики туберкульозної емпієми плеври залежно від статі, віку, початку, перебігу та поширеності нагноєння. Аналіз діагностичної цінності стандартних методів діагностики туберкульозного нагноєння у хворих на туберкульоз показав, що своєчасне виявлення такого ускладнення значно утруднене. Найбільші діагностичні труднощі трапляються у пацієнтів із локалізацією емпієми плеври в зоні активних туберкульозних або метатуберкульозних змін.
Висновки. Показано провідний вплив виду туберкульозного ураження плеври на оперативне лікування хворих на туберкульозну емпієму плеври та шляхи покращення хірургічних методик до малоінвазивного торакохірургічного лікування.
7
Коshak, Yu F. "ЕФЕКТИВНІСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ЕМПІЄМИ ПЛЕВРИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (18 серпня 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11325.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено перший ефективний аналіз ранньої діагностики хворих на туберкульозну емпієму плеври за допомогою ультразвукового дослідження органів грудної клітки. Проаналізовано ультразвукові особливості стадійності, локалізації в діагностиці туберкульозної емпієми плеври в залежності від статі, віку, початку, перебігу та поширеності нагноєння.
Мета – покращити результати ультразвукової діагностики хворих із туберкульозною емпіємою плеври шляхом проведення аналізу цінності стандартних методів діагностики.
Матеріал і методи. Проведений ретроспективний аналіз 685 випадків туберкульозної емпієми плеври у пацієнтів, які за останні 10 років отримали стаціонарне лікування у фтизіохірургічному відділенні «ТОПД». Усім хворим були проведені необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні, включаючи ультразвукові, рентгенологічні та імунологічні методи обстеження.
Результати. Встановлено, що ультразвукове дослідження має цілий ряд переваг і є високоінформативним методом діагностики плеврального нагноєння. За даними ехосканувального дослідження можна спрогнозувати характер плеврального випоту.
Висновки. Лише у 51,2 % хворих на туберкульозну емпієму плеври захворювання було діагностовано своєчасно, тобто на стадії можливого малоінвазивного хірургічного лікування. Найбільші діагностичні труднощі трапляються у пацієнтів з локалізацією емпієми плеври у зоні активних туберкульозних або метатуберкульозних змін. У 48,7 % хворих туберкульозна емпієма була діагностована на пізній стадії гнійного процесу, що підтверджує необхідність широкого застосування в діагностиці ультразвукового дослідження.
8
Грубар, Ю. О., та М. Ю. Грубар. "ОЦІНКА РАННІХ КЛІНІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІСЛЯ ПРОШИВАННЯ РОЗРИВІВ МЕНІСКІВ ПІД АРТРОСКОПІЧНИМ КОНТРОЛЕМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІК «АLL-INSIDE» ТА «ІNSIDE-OUT»". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.11726.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Сучасні люди з активним способом життя та ростом його тривалості виконують все більше фізичних навантажень як у повсякденному житті, так і в спорті, що збільшує ризик ушкодження менісків. Оперативні втручання на менісках, зокрема часткові меніскектомії, стали однією з найчастіших оперативних ортопедичних процедур, а сукупний ризик ушкодження менісків, що вимагає хірургічного втручання у пацієнтів у віці від 10 до 64 років, сягає 15 %. Вважається, що зшивання ушкодженого меніска під артроскопічним контролем запобігає раннім дегенеративним змінам в колінному суглобі, особливо у пацієнтів молодшого віку. Мета дослідження – оцінити ранні клінічні та функціональні результати після ушивання розривів менісків під артроскопічним контролем із використанням технік «all-inside» та «inside-out». Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 39 пацієнтів віком від 14 до 39 років із травмою колінного суглоба. Під час спостереження 5 осіб були втрачені з невідомих нам причин. Із 34 осіб, яких включили в подальше спостереження, чоловіки становили 61,76 % (21) та жінки 38,24 % (13). Вік обстежуваних був (22,3±3,2) року. Середні терміни від моменту отримання травми до оперативного втручання становили (26,6±3,8) дня. Обстеження пацієнтів проводили згідно зі стандартами надання медичної допомоги пацієнтам із травмою колінного суглоба. Вони включали як загальноклінічні, так й інструментальні методи дослідження: рентгенографію, сонографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Для прошивання менісків за технікою «all-inside» застосовували систему FAST-FIX ™ 360 та Arthrex 2.0 FiberWire Meniscus Repair Needles для техніки «inside-out». Результати. За оціночною шкалою Lysholm J (1982) отримано наступні результати: «відмінні» у 19 (55,89 %) пацієнтів, «хороші» – 8 (23,52 %), «задовільні» – 5 (14,70 %) та «незадовільні» – у 2 (5,89 %) пацієнтів. Причиною незадовільних результатів стали раннє та неадекватне навантаження на суглоб у процесі реабілітаційних заходів у перші 3 місяці після втручання. Висновки. Застосування шва меніска технікою «all-inside» при використанні системи Fast-fix ™ 360 та Arthrex 2.0 fiberwire meniscus repair needles техніка «inside-out» дозволяє безпечно зшивати розриви меніска, особливо заднього рогу та тіла, та дає хороші клінічні та фукціональні результати.
9
Sheptukha, S. A. "Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози". Клінічна та профілактична медицина 2, № 5-6 (25 жовтня 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із первинним гіперпаратиреозом на тлі різноманітної хірургічної патології щитоподібної залози.
Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали результати аналізу клінічного матеріалу 6 193 пацієнтів, прооперованих із приводу різноманітних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) протягом 2006-2012 рр. За макетом дослідження 4 180 пацієнтів склали ретроспективну групу, 2 013 осіб – проспективну. У роботі використано загально клінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження, хірургічні методи лікування, статистичні методи обробки матеріалу.
Результати. Доведено, що за умов верхньо-нормальних показників іонізованого кальцію (Са++) в крові (1,25-1,32 ммоль/л) візуально збільшені при щитоподібні залози (ПЩЗ) вимагають видалення через високу ймовірність прихованого або не діагностованого на передопераційному етапі первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). За результатами аналізу отриманих даних розроблено алгоритм передопераційного скринінгу ПГПТ. Він дозволив збільшити виявлення захворювання з 3,6% у ретроспективній групі до 5,9% у проспективній групі. У 9 із 4 180 (0,2%) раніше прооперованих на ЩЗ пацієнтів ретроспективної групи в подальшому розвинувся ПГПТ, що склало 6,0% від усіх виявлених за цей час випадків ПГПТ. У проспективній групі випадків рецидиву або персистенції ПГПТ не було. Найдоступнішим методом топічної діагностики пухлин ПЩЗ і патології ЩЗ залишається ультразвукова сонографія (чутливість 76%). Сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ дала можливість виявити та локалізувати патологічно змінену ПЩЗ у 81,5% випадків (44 із 54). Ефективність КТ шиї склала 71,2% (37 із 52 випадків). Оперативні втручання виконували з традиційного доступу за Кохером, мінікомірцеподібного або мінідоступу безпосередньо над пухлиною ПЩЗ. Доведено, що виконання симультанних операцій на ЩЗ і ПЩЗ обумовлюють високий ризик розвитку гіпокальціємії (83-92%).
Висновок. Скринінг гіперкальціємії суттєво підвищує ефективність передопераційної діагностики первинного гіперпаратиреозу серед пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози.
10
Kravchun, P. P. "Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 6.62 (16 жовтня 2014): 37–40. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76934.
Повний текст джерелаАнотація:
Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності в усьому світі, основний внесок у її структуру робить ішемічна хвороба серця. Одним з основних факторів прогресування ішемічної хвороби серця є ожиріння. Мета дослідження — провести аналіз стану систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням.Матеріали та методи. До дослідження ретроспективно включено 76 хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли інфаркт міокарда, із супутнім ожирінням. Групу порівняння становили 80 хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли інфаркт міокарда без ожиріння. Усім хворим проводили загальноклінічні та інструментальні обстеження. Статистичну обробку отриманих даних проведено за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0, Microsoft Office Exсel 2003.Результати. Встановлено, що ступінь зниження скоротливості лівого шлуночка є важливим показником виснаження компенсаторних резервів міокарда та істотно впливає на тяжкість клінічних проявів у хворих із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням.Висновки. Коморбідність ожиріння та постінфарктного ремоделювання потенціює збільшення розмірів серця, дилатацію порожнин серця на тлі зниження інотропної функції міокарда. У більшості пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням діастолічна дисфункція лівого шлуночка проявлялася типом порушення релаксації.
Дисертації з теми "Інструментальні обстеження пацієнтів"
1
Поворознюк, Анатолій Іванович, Г. І. Антоненко та Д. В. Брагін. "Розрахунок фрактальної розмірності напівтонових цифрових зображень в медичних системах підтримки прийняття рішень". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39909.
Повний текст джерела
2
Філатова, Ганна Євгенівна, Г. О. Надірян та А. О. Чаленко. "Проектування біомедичної систем підтримки прийняття рішень на основі морфологічного аналізу біомедичних сигналів та зображень". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39573.
Повний текст джерела