Увійти

Готові списки джерел за темами / Інституційний / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Інституційний"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інституційний.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Інституційний".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Pelekhatyy, A. "Інституційне забезпечення бюджетної політики розвитку територій". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості формування інституційних механізмів забезпечення бюджетної політики розвитку територій в Україні. Дано визначення бюджетної політики розвитку територій зі сторони інституційного підходу. Розглянуто інтерпретацію основних законів інституційної архітектоніки бюджетного процесу, а саме: закони рівноваги, усереднювання та структуризації. Представлено модель інституційної архітектоніки розвитку територій як системи, що розвивається, і опорними елементами якої виступають інститути та інституції. Досліджено основні складові інституційної архітектоніки бюджетної політики розвитку територій: система інститутів, інституційно-правове забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, адаптивні інструменти реалізації бюджетної політики. Визначено інституційні пріоритети бюджетної політики в межах визначених інституційних рівнів (Перший і найабстрактніший рівень пов’язаний з процесом “модернізації згори”, коли держава визначає вектор соціально-економічного розвитку: Другим рівнем є “модернізація знизу”, що передбачає активізацію базових і похідних інститутів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Gacim , S., I. Yu Gryshova та O. V. Zhuravlov . "Публічна політика інституційних трансформацій в умовах глобальної пандемії". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 75–91. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобальний світ опинився у складній ситуації структурних зрушень інституційного середовища не тільки на формальному, але й на неформальному рівні під впливом пандемії коронавірусної інфекції. Оцінка процесів формування публічної політики інституційних трансформацій та її вплив в умовах пандемії COVID-19 на економічну систему є динамічним явищем і потребує глибинного міждисциплінарного підходу. Запропоновані теоретичні моделі, які включають різноманітні інституційні чинники. Оцінка моделей дозволила зробити висновок про переважну статистичну значущість інституційних факторів на ефективність економічних трансформацій.Метою статті є визначення основних напрямів публічної політики трансформації економічних систем через призму дослідження «правил гри» (інститутів) і цінностей в умовах пандемії. Наукова новизна полягає в оцінці інституційних трансформацій економіки в умовах глобальної пандемії через призму дослідження інститутів та цінностей, що створює наукове підґрунтя для модернізації управлінських та статистичних концепцій і має на меті запобігти створенню екстрактивного інституційного середовища. Висновки. Для коректного статистичного моделювання варто розглядати економічні процеси через призму нової інституційної теорії, яка дозволяє виявити траєкторії економічного розвитку з урахуванням географічних особливостей, історії, культури і місця політичних еліт. Саме інституційний підхід у статистичному моделюванні дає більш фундаментальне усвідомлення складних процесів переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних. За оцінкою моделі коінтеграції панельних даних нами виявлено тісний довгостроковий зв’язок між такими чинниками, як економічне зростання, витрати на освіту, ефективність урядування, верховенство права та збільшення частки послуг у структурі ВВП. Такі результати підтверджують значущість інституційного середовища для траєкторії економічного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Telvak, Vitalii, and Iryna Lozynska. "Ukrainian Historical Institutions in Interwar Poland: the Attempt to Generalise." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 36 (June 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-104-111.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті. На основі аналізу різнопланової історіографічної літератури узагальнено інституційну структуру української історичної науки у міжвоєнній Польщі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. Виходячи з принципів об’єктивності та історизму, дослідницький акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі. У статті використано евристичні можливості методів періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна статті полягає у спробі узагальнення інституційної структури української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій. Висновки. Українські інтелектуали в Другій Речі Посполитій, подекуди за сприяння представників польської влади, але частіше наперекір її антиукраїнській політиці, загалом добре адаптувалися до наявних у країні суспільно-політичних реалій. Відповідаючи на численні виклики, вони успішно трансформували набутий у попередній період інституційний досвід української гуманітаристики та, попри значні фінансові труднощі, ініціювали створення нових науково-дослідних інституцій, чиї співробітники опрацьовували найбільш перспективні тоді українознавчі проблеми. Специфікою української гуманітаристики в Другій Речі Посполитій був її інституційний поділ між Львовом та Варшавою. І тут, попри насиченість міжособистісних взаємин між галицькими вченими та їхніми наддніпрянськими колегами-емігрантами у польській столиці, так і не вдалося налагодити повноцінної інституційної співпраці. Це призвело до дублювання організаційних структур, котрі нерідко займалися подібною проблематикою. Така ситуація, котра вочевидь не відповідала скромним матеріальним і людським ресурсам тогочасної української науки, мала наслідком неузгодженість наукових проєктів, а іноді – й особистісну конфліктність. Утім, саме наявні у Другій Речі Посполитій українські історичні інституції були перенесені у повоєнному часі емігрантами до країн вільного світу, що дозволило вітчизняній гуманітаристиці перетривати часи комуністичного експерименту на Батьківщині та зберегти інституційну пам‘ять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Medviedieva, Y. Y. "Контрмодернізаційні особливості соціальної інституціалізації відносин Російської православної церкви і держави: радянський і пострадянський період". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (15 листопада 2016): 10. http://dx.doi.org/10.15421/1716132.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі визначення контрмодернізаційних особливостей інституціалізації відносин Російської православної церкви і держави. Авторкою зроблено висновок про те, що нині в суспільстві так чи інакше вирішується питання взаємодії з церквою, щодо чого сформовано дві соціально-інституційні моделі церковно-державних відносин. Перша з них, яка набула особливої популярності в 90-і роки, зводиться до ліберальної доктрини «вільна церква в секулярному суспільстві». Відповідно до цієї інституційної моделі, церква і держава мають співіснувати в автономних інституційних просторах без взаємного перетину останніх. Тому роль релігійних організацій у суспільстві має бути прирівняною до ролі благодійних або культурно-просвітницьких організацій. Друга інституційна модель передбачає створення інституційних привілеїв для окремих конфесій, яка отримала назву моделі інституційного протекціонізму. З цієї точки зору особливими правами повинні бути наділені «традиційні конфесії», на які держава покладає певні завдання в справах підтримки соціальної моралі, врегулювання міжнаціональних конфліктів і взагалі в усіх проблемних соціальних сферах, де виникають кризи та конфлікти. В цій інституційній моделі церква спонукається до соціального служіння та несення відповідальності перед суспільством і державою.Сучасний соціально-політичний профіль міжінституційної взаємодії є сформованим радянською та пострадянською епохами, і фактично спирається на домодерні засади. А якщо так, то влада має визнати, що ефективна взаємодія з церквою є переважно її прерогативою. Сучасна церква як соціальний інститут є соціальним реліктом радянської держави. Саме тому, якщо держава зацікавлена в соціальній модернізації, вона сама має звільнитися від тієї спадщини минулого, яке заганяє церкву в соціальне гетто.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Zhuravlyov, О. V. "Статистичне оцінювання результативності трансформацій (на прикладі Сінгапуру): інституційний підхід". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 вересня 2017): 7–14. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2017.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній темі статистичного оцінювання результативності трансформаційних зрушень на прикладі Сінгапуру. Використання регресійного аналізу впливу інституційних факторів на економічне зростання показало, що саме інституційне середовище має вагомий статистичний вплив на результативність трансформації національної економіки Сінгапуру. На прикладі статистичного оцінювання впливу інституційних факторів на економічне зростання в Сінгапурі підтверджено, що регресійне моделювання є прийнятим способом оцінювання результатів трансформаційних зрушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Forkutsa О., О. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО АУДИТУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Theory and Practice of Public Administration 1, № 68 (28 лютого 2020): 144–51. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто теоретичні підходи до забезпечення якості середньої освіти засобами інституційного аудиту. Розкрито сутність інституційного аудиту в освітній сфері та подано його трактування в нормативно-правовій базі України. Проаналізовано процедуру проведення інституційного аудиту в закладах середньої освіти. Аргументовано, що інституційній аудит є принципово відмінним від атестації, яка проводилася в школах і була засобом перевірки і контролю освітнього процесу. Розглянуто основні напрями, за якими здійснюється інституційний аудит в закладах середньої освіти. Проаналізовано досвід розвинутих країн, який стосується оцінювання освітнього процесу в школах. Обґрунтовано потребу упровадження позитивного досвіду розвинутих країн щодо застосування інституційного аудиту в українських реаліях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Омельяненко, Віталій. "АНАЛІЗ АРХЕТИПНОГО ВИМІРУ ІНСТИТУЦІЙНО-ЕВОЛЮЦІЙНИХ ТРАЄКТОРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ІННОВАЦІЙ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 220–33. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-220-233.

Повний текст джерела

Анотація:

Історія сучасної України є періодом значних трансформа- цій усіх сфер суспільного життя. Тренди геополітики вимагають глибокої змістовної трансформації всіх сфер держави. А вона, в свою чергу, вимагає розробки відповідних стратегій з метою забезпечення конкурентоспромож- ності України та забезпечення суб’єктності. Це можливо реалізувати через підвищення якості управління державними ресурсами на основі системних рішень через інституційний підхід. Однак у практиці публічного управління України зазначені аспекти міждисциплінарного підходу до розуміння бази інституційних трансформацій практично не мають практичного втілення в рамках реформ, що призводить до втрати як їх інноваційного потенціалу, так і наявного соціального капіталу (психосоціальний потенціал за Е. Афоні- ним). Отже, маловивченими залишаються питання методології розробки ці- леспрямованих змін інституціональної структури як детермінанти систем- ної цілісності, вирішення проблеми оцінки взаємного впливу змін окремих інститутів та аналізу динаміки всієї інституціональної структури. Проана- лізовано архетипні фактори функціонування макросистем, на які необхідно звернути особливу увагу для пошуку найбільш ефективних зусиль (ресур- сів) в межах застосування концепції інституційно-еволюційних траєкторій впровадження системних інновацій. Розглянуто архетипну методологію до визначення основ формування інституційно-еволюційних траєкторій впро- вадження системних інновацій. Доведено, що фактори успішності реформ як системних інновацій пов’язані не тільки зі змінами структур та функцій інституціонального механізму держави, а насамперед з соціальними чинни- ками. Визначено, що фактором успішності системних інновацій є створення унікального середовища, що ґрунтується на поєднанні технологічно-іннова- ційного базису, економіки та соціально-культурної системи. Обґрунтовано, що для втілення ідей та потенціалу системних реформ в реальні інновації, тобто реалізації в соціально-економічному просторі країни, потрібен спектр об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема культурна “підтримка” іннова- цій відіграє досить важливу роль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бондар, О. "Інституційний вимір місцевого самоврядування". Освіта регіону, № 4 (2011): 166–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Komarov, V., T. Kurovskaya та М. Yaremenko. "Імплементація міжнародних норм у сфері інтелектуальної власності в національну практику в контексті підвищення ефективності інституційного середовища". Озброєння та військова техніка 19, № 3 (25 вересня 2018): 52–58. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.3(19).52-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто систему нормативно-правового забезпечення охорони та захисту прав у сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні, охарактеризовано міжнародний інституційний контекст охорони та захисту прав інтелектуальної власності, а також розглянуто інституційне забезпечення державного регулювання у сфері інтелектуальної власності на національному рівні. Проаналізовано особливості міжнародних угод та конвенцій у сфері функціонування інтелектуальної власності в глобальному контексті, досліджено участь у них України. На підставі наведених положень сформовано висновки щодо сучасного стану інституційного середовища інтелектуальної власності в Україні, обґрунтовано необхідність гармонізації українського законодавства у сфері інтелектуальної власності з міжнародними нормами та стандартами. Подано пропозиції щодо вдосконалення процесу імплементації міжнародних стандартів у сферіінтелектуальної власності у вітчизняну практику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Дерлиця, А. Ю. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто інституційні аспекти функціонування суспільних фінансів. Метою робо-ти є дослідження інституційного механізму суспільних фінансів на етапі реалізації суспільного вибору через призму трансакційних і трансформаційних витрат. З’ясовано, що трансакційні витрати є ключовою рисою, яка дозволяє оцінити ефективність певного інституційного механізму. Вказано, що на етапі реалізації сус-пільного вибору важливу роль відіграють також трансформаційні витрати, пов’язані з безпосереднім пере-творенням факторів суспільного виробництва у блага і послуги, забезпечувані бюджетними установами. За-уважено, що інституційні механізми справляння податків, здійснення державних запозичень, розрахунково-касового обслуговування суспільних фінансів не призводять до вироблення певного блага, виступаючи лише об-слуговуючими підсистемами, необхідними для здійснення суспільного виробництва бюджетними установами освіти, охорони здоров’я, культури, підтримки правопорядку. Акцентовано увагу на необхідності впроваджен-ня у науковий обіг поняття “суспільні трансакційні витрати” (public transaction costs), оскільки вони є анти-подом суспільних благ (володіючи аналогічними властивостями) − їх тягар розподіляється одночасно на усе суспільство при неможливості уникнення шкоди з боку окремого індивіда, яка розмивається в загальній си-стемі суспільних фінансів. Проведений огляд наводить на думку про надмірний рівень суспільних трансакційних витрат в Україні. Свідченням цього є високий рівень відсотків на ринку облігацій внутрішньої державної пози-ки, поширеність неформальних трансакцій і корупційних явищ у сфері державної власності, фіскального адміністрування, функціонування бюджетних установ. Наголошено на необхідності здійснення заходів, спря-мованих на інституційну оптимізацію суспільних трансакційних витрат. Зазначено, що цьому сприятиме за-безпечення прозорості та публічності у доступі до деталізованої інформації щодо усіх трансакцій бюджет-них установ, органів влади і державних підприємств, розкриття інформації про декларації доходів публічних осіб, впровадження громадського фінансового контролю, становлення державно-приватного партнерства у сфері постачання суспільних благ і послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Дем’янчук, О. П. "Стратегія національного розвитку: інституційний вимір". Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія" 173 (2015): 17–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Небрат, В. "Інституційний аспект дослідження економічної історії". Економічна теорія, № 4 (2016): 87–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Вільчинська, Н. Ю. "Інституційний вимір освітньої політики ЄС". Політологічний вісник, Вип. 57 (2011): 171–85.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Бунецький, Л. Л. "Політичний транзит України : інституційний аспект". Трибуна, № 3/4 (2009): 25–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Дуфенюк, О. М. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ БАЛАНС У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються концептуальні засади інституційного балансу у криміналь- ному провадженні. Мета статті та наукова новизна полягає в екстраполяції вчення про інституцій- ний баланс у сферу кримінального провадження з метою створення методологічного фундаменту для провадження подальших дискусій про реформи в системі кримінального провадження. Стаття скла- дається з двох частин. У першій частині розглянуто імплементацію концепції інституціоналізму та інституційного балансу у сферу кримінального провадження. Друга частина присвячена висвітленню змісту поняття «інституційного балансу» у кримінальному провадженні. Доведено, що проблематика інституціоналізму активно розробляється у сфері економіки, соці- альної сфери, управлінні та інших галузях наукового знання, проте на рівні кримінальної процесуаль- ної науки залишилася поза увагою і не отримала форми окремого вчення. Водночас підкреслено, що актуальність та важливість дослідження питання інституційного балансу детермінує значущість завдань кримінального провадження, висока потенційна можливість застосування специфічних захо- дів примусу та обмеження конституційних прав людини, зрештою й високі очікування суспільства до системи правоохоронних та судових органів сьогодні, коли наше суспільство переживає чергову «кризу справедливості». Інституційним балансом у кримінальному провадженні пропонується вважати нормативно врегу- льовану узгодженість функцій та повноважень різних органів державної влади з метою налагодження ефективної взаємодії між ними під час виконання завдань кримінального провадження. Інституцій- ний баланс можливий, коли є чіткий розподіл зон відповідальності між інституціями, гарантовано їх незалежність, відсутнє дублювання функцій, безпідставне втручання одних інституцій у сферу повно- важень інших або передача повноважень одними інституціями іншим. Наступні публікації авторки будуть присвячені питанням структури інституційного середовища, оцінці сучасного стану інституційної інфраструктури кримінального провадження та вивченню ризи- ків інституційного дисбалансу, зокрема практичних прикладів міжінституційних конфліктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Yelisieieva, Liudmyla. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ЯК ЕКОНОМІЧНОГО ІНСТИТУТУ НА МІКРО-, МАКРОРІВНЯХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ СИНЕРГІЇ КООПЕРАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 24–33. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-24-33.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі синтезованого підходу через поєднання інституційно-еволюційної, біхевіористичної методології та синергетичного підходу визначено інституційну природу соціального капіталу, який конституюється неформальними (спільними цінностями, укоріненими соціальними нормами та довірою) й формальними (мережевими зв’язками та моделями соціальної структури) субінститутами, та його роль як метаінституту, що є дієвим механізмом трансформації інституційної архітектоніки господарських систем та створення сприятливого середовища для формування нових інститутів та організацій, які надалі визначають цілі, моделі, характер економічного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Myalkovsky, D., та A. Semenchenko. "РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ ТА КІБЕРЗАХИСТУ УКРАЇНИ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 40–54. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено поняття, сутність, структуру інституційних спроможностей суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та системи кіберзахисту України, проведено аналіз та оцінювання їхнього стану, обґрунтовано пріоритетні напрями їхнього вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності та результативності публічної політики у сфері кібербезпеки та кіберзахисту України. Уточнено сутність поняття “інституційна спроможність суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки та кіберзахисту”. Окреслено основні складники інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту: правовий, організаційний, кадровий та фінансовий. Організаційний складник інституційної спроможності суб’єктів забезпечення системи кібербезпеки України та кіберзахисту подано у вигляді трирівневої ієрархічної моделі (стратегічний, оперативний і тактичний рівні). Обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення правового механізму інституційних спроможностей для ієрархічної моделі правового забезпечення: на законодавчому, підзаконному та нормативно-технічному (нормативно-правовому) рівнях. Визначено проблеми кадрового складника інституційних спроможностей та сформульовано пропозиції щодо вирішення їх шляхом розроблення та упровадження формалізованих вимог до професійних компетенцій для працівників, зокрема через доопрацювання державного класифікатора професій. На підставі проведеного аналізу запропоновано удосконалити діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань спеціального зв’язку та захисту інформації з уточненням його функціоналу як національного компетентного органу з безпеки інформації та інформаційно-комунікаційних систем, визначеному Директивою NIS. Визначено пріоритетність завдання розроблення нормативно-технічних та технічних документів із забезпеченням інтероперабельності їхніх вимог із міжнародними стандартами та практиками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Юй, Лю. "ОСМИСЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 66–68. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття покликана осмислити формування англомовного ділового дискурсу через призму становлення дискурсу у різних наукових галузях. Кардинальне розмежування понять «текст» та «дискурс» дає змогу краще зрозуміти та дослідити функційність останнього. Діловий дискурс розглядається з точки зору інституційності. Інституційний дискурс виділяється за допомогою цілей та учасників спілкування. Метою ділового дискурсу є встановлення взаємовигідних ділових відносин. Інституційний діловий дискурс осмислюється як складний об’єкт, що має у своєму арсеналі ряд особливих конституційних та когнітивно-лінгвістичних особливостей, які відрізняють його від інших видів дискурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Островська, Н. С., та Д. М. Абделязіз. "Особливості кредитної та інвестиційної політики міжнародних фінансових організацій". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 8–15. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості кредитної та інвестиційної політики міжнародних фінансових організацій. Визначено, що на сучасному стані активізації процесів інтеграції та глобалізації життя міжнародного співтовариства поступово зростає вплив наднаціональних організацій на регулювання міжнародних, і зокрема, міждержавних відносин. Активізація зовнішньополітичної діяльності України передбачає її участь в таких міждержавних об’єднаннях. Досліджено, що інституційна будова світової фінансової системи в умовах кризи була вимушена змінюватися. Зміни, що відбуваються носять не лише інституційний характер, але і функціональний та правовий – змінюються функції міжнародних фінансових організацій, приймаються та затверджуються нові нормативи. Обґрунтовано, що суть кредитної та інвестиційної діяльності міжнародних фінансових організації полягає в сприянні розвитку підприємницької діяльності країн – позичальниць, залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного балансу, проведення структурних перебудов в економіці, реалізації окремих цільових соціально – економічних програм та забезпечення інших напрямів розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Diachenko, Andriy V. "Інституційний механізм інтеграції внутрішньо переміщених осіб". Public administration aspects 5, № 12 (2 квітня 2018): 50–58. http://dx.doi.org/10.15421/15201750.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено побудову інституційного механізму інтеграції осіб, переміщених всередині країни. Проаналізовано діяльність органів державної влади від початку військових дій на Сході країни та обґрунтовано, що інституціональна структура надання послуг ВПО була ускладнена залученням багатьох міністерств та відомств до надання підтримки ВПО без будь-якої справжньої координації між ними. Зазначено, що основною проблемою інституціональної структури у перші два роки роботи з ВПО, на думку автора, була розрізненість у підході до формування політики. Волонтерські організації, громадянське суспільство та місцеве населення забезпечили активну відповідь на негайні потреби ВПО. У більшості випадків ця відповідь постійно триває. Уряд України вжив низку заходів, щоб допомогти ВПО пережити вимушене переселення, хоча для того, аби вжити усіх заходів, необхідних для стабілізації ситуації, в якій знаходяться ВПО, можливості Державного бюджету є обмеженими.Показано, що важливим кроком на шляху дотримання забезпечення прав ВПО було створення окремого органу центральної влади – Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, одним із основних завдань якого є забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері розбудови миру.Автор доходить висновку, що протягом 2014-2017 рр. в Україні було створено потужний інституціональний механізм інтеграції ВПО. Проте, багато проблем залишаються ще не вирішеними, зокрема, потребує удосконалення координація взаємодії суб’єктів, які забезпечують інтеграцію внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Романчук, С. "Інституційний дискурс скарги в англомовному соціумі". Нова філологія, № 62 (2014): 184–88.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Коваленко, Ю. М. "Ефективність фінансового сектору економіки: інституційний підхід". Актуальні проблеми економіки, № 6 (120) (2011): 11–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Костриця, М. М. "Підприємництво як інституційний фактор сільського розвитку". Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Економіка, аграрний менеджмент, бізнес", № 163, ч. 1 (2011): 213–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Нестеренко, О. П. "Податкове реформування в Україні: інституційний аспект". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 75/76 (2005): 22–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Панченко, Є. "Актуальні проблеми інформаційної економіки: інституційний аспект". Економіка України, № 2 (2008): 93–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Утко-Масляник, Ю. М. "Інституційний механізм реалізації європейської космічної політики". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 115, (ч. 2) (2013): 210–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Вовкогон, О. Ю. "Інституційний підхід до вивчення соціальних явищ". Грані, № 3 (77) (2011): 91–95.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Рабцун, Н. В. "Інституційний інвестор: сутність, поняття та класифікація". Економіка. Фінанси. Право, № 11 (2012): 19–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Гайдай, Т. В. "Інституційний аспект ринкового реформування перехідних економік". Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 35/36 (2003): 28–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Аксьонова, О. "Контракти та трансакційні витрати: інституційний аспект". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, Вип. 5/2 (2010): 278–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Коваленко, Ю. М. "Ефективність фінансового сектору економіки: інституційний підхід". Актуальні проблеми економіки, № 6 (120) (2011): 11–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Коваленко, Ю. М. "Ефективність фінансового сектору економіки: інституційний підхід". Актуальні проблеми економіки, № 6 (120) (2011): 11–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

М., Гриценко Г., та Мартинова Л. В. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ НАПРЯМ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (38) (12 лютого 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-84-93.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються норми відносно, регулювання процесу проведення експертизи будівельних проектів з урахуванням сучасних соціально-економічних трансформацій в Україні. Досліджуються основні напрямки інституціонального розвитку експертизи будівельних проектів та визначається їх науково-теоретичне обґрунтування. Розглядається можливість проведення інституційного проектування в різних стадіях будівництва. Розглядається вплив інституціональної концепції, перевагами якої є: широта поля наукових рішень, побудованих на різних методологічних поглядах; можливості компіляції різних теоретичних аспектів наукових підходів; потенціал переносу висновків інституціонального проектування не тільки на окремі процеси будівництва, але й на сферу будівництва в цілому. Окреслено деякі недоліки законодавства, зокрема щодо застосування процедури проведення експертизи будівельних проектів. Виокремленні неврегульовані та невирішені питання стосовно інституційного підходу в сфері будівництва. Ключові слова: експертиза будівельних проектів, управління, інституціональний розвиток, інституційне забезпечення, інституційне проектування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Корж, М. А. "ТИПОЛОГІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ПРЯМОГО ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 89–98. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.89-98.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрита сутність та особливості інституційного підходу до залучення та використання прямих іноземних інвестицій. Здійснена типологізація механізмів прямого іноземного інвестування шляхом виокремлення їхніх фінансової, фіскальної та інституціональної складових і визначено відповідні інструменти, які можуть носити як стимулюючий, так і обмежуючий характер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Чальцева, О. М. "Публічна політика в Україні: інституційний аспект дослідження". Трибуна, № 7/8 (2010): 34–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Горькавий, С. С. "Європейський інституційний механізм протидії незаконному обігу наркотиків". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 2 (5) (2011): 114–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Горькавий, С. С. "Європейський інституційний механізм протидії незаконному обігу наркотиків". Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 2 (5) (2011): 114–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Печенюк, Д. О. "Б. Барбер про інституційний вимір сильної демократії". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 2 (116) (2014): 53–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Печенюк, Д. О. "Б. Барбер про інституційний вимір сильної демократії". Гуманітарні студії, Вип. 22 (2014): 136–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Гурняк, І. "Інституційний аналіз економічних процесів у перехідній економіці". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія міжнародні відносини, Вип. 15 (2005): 298–306.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Баластрик, Л. О. "Механізм реалізації соціальних функцій держави: інституційний аспект". Фінанси України, № 5 (210) (2013): 90–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Степанова, Д. С. "Адміністрування податків: інституційний аналіз розвитку в Україні". Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Економічні науки, № 1 (33) (2015): 154–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Литвин, Валентина. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА ЦІННІСНИЙ РІВНІ АНАЛІЗУ ФЕНОМЕНА ІДЕНТИЧНОСТІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (6 липня 2021): 254–58. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.044.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана стаття пропонує досліджувати феномен ідентичності, використовуючи інституційно-ціннісний методологічний підхід. Цей підхід виходить з позицій неоінституційної та структуралістської теорій та розглядає неформальні інститути та цінності в якості проявів або маркерів ідентичності. Відповідно до цього підходу Цінності в якості певної структури лежать в основі та обумовлюють ідентичність та неформальні інститути, у той час як ідентичність і неформальні інститути взаємно визначають і формують один одного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Olshanskyi, O. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕСУРС МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: СПІВВІДНОШЕННЯ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ". Theory and Practice of Public Administration 4, № 71 (17 грудня 2020): 131–38. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати дослідження з позицій науки державного управління сутності понять “функція”, “компетентність”, “повноваження”, уточнено співвідношення їх як елементів інституційного ресурсу місцевого самоврядування. Проаналізовано положення Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо визначення функцій, компетенції та повноважень у системі місцевого самоврядування. За висновком, на законодавчому рівні немає чіткої ясності щодо сутності та співвідношення цих категорій. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого розвитку понять “функції місцевого самоврядування”, “компетентність”, “повноваження”, “власні повноваження”, “передані повноваження”, “делеговані повноваження”. Обґрунтовано горизонтально-вертикальну модель розподілу функцій і повноважень у системі місцевого самоврядування з центрально-ортогональною роллю територіальної громади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Конончук, І. "Інституційний механізм спільної зовнішньої політики Європейського Союзу". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано акти первинного і вторинного права, що регулюють інституційний механізм спільної зовнішньої політики Європейського Союзу (далі - ЄС). Досліджено правовий статус і повноваження інститутів ЄС у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Визначаються зміни, що відбулися у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС після набуття чинності Лісабонським договором. З'ясовано, що повноваженнями у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки наділено як головні інститути ЄС (Європейську раду, Європейську комісію, Європейський парламент), так і систему спеціальних органів для реалізації відповідної політики ЄС (Високий представник ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки, Європейська служба зовнішньої діяльності, Комітет з питань політики і безпеки та робочі групи з проблем спільної зовнішньої та безпекової політики). Висвітлено питання розподілу повноважень між інститутами ЄС. З'ясовуються особливості функціонування інституційного механізму в рамках співпраці держав-членів у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Інституційний механізм спільної зовнішньої політики ЄС спрямований на забезпечення цілісності, послідовності й ефективності зовнішньої діяльності ЄС. Лісабонський договір чітко окреслив інституції, які здійснюють спільну зовнішню політику ЄС. Уведення посади Верховного представника Союзу із зовнішніх справ та політики безпеки є найбільш важливим нововведенням у сфері спільної зовнішньої політики й політики безпеки, оскільки він виступає основним суб’єктом підготовки й реалізації всіх заходів ЄС на міжнародній арені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Фелонюк, Д. Л. "ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". Актуальні проблеми держави і права, № 92 (24 січня 2022): 161–67. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i92.3272.

Повний текст джерела

Анотація:

Фелонюк Д. Л. Інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України: теоретико-правові аспекти визначення поняття. – Стаття.Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу змісту категорії «інституційно-функціональнезабезпечення формування та здійснення екологічної політики України». Досліджено наявні наукові підходи та положення чинної вітчизняної нормативно-правової бази з цих питань. Проаналізовано співвідношення державного управління у сфері формування та реалізації екологічної політики й державного регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища. Окреслено зміст наявних у науковій літературі понять «механізм формування та реалізації державної екологічної політики» та «інституційний механізм державного управління у сфері формування та реалізації екологічної політики».Наголошено, що багатоманітність підходів до розуміння сутності та складу регулюючого впливу на екологічну сферу передбачає необхідність активного застосування в науковому обігу такої мовної конструкції, як «інституційно-функціональне забезпечення формування та здійснення екологічної політики України». Наведене твердження обґрунтовується положеннями окремих актів вітчизняного еко-логічного законодавства: «Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» та «Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року». Обґрунтована необхідність комплексного підходу до розуміння єдності інституцій та покладених на них завдань і виконуваних функцій, що дозволяє найбільш повно дослідити всі можливості прямого й опосередкованого впливу різних суб’єктів на формування та здійснення екологічної політики в країні. Доведено, що сутність інституційно-функціонального забезпечення різними авторами формулюється неоднаково та значною мірою залежить від досліджуваної ними сфери суспільних відносин і аналізованого суб’єктногоскладу.Пропонується авторське визначення поняття «інституційно-функціональне забезпечення фор-мування та здійснення екологічної політики України» у широкому значенні як системи державних, недержавних та наддержавних інституцій (суб’єктів), які прямо та/або опосередковано здійснюють вплив на формування і здійснення екологічної політики держави в процесі виконання покладенихна них завдань, функцій і обов’язків, а також реалізації їхніх прав і повноважень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Dudka, Tetiana. "СУЧАСНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АУДИТ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ: ТРАНСМІСІЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.9-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У змісті статті проаналізовано основоположність впливу європоцентричних векторів на розвиток вітчизняної освітньої політики, що частково підтвердженорозгалуженням оціночної шкали якості освіти. Підкреслено пріоритетність побудови сучасного інституційного аудиту освітніх закладів на принципах прозорості, відкритості, незалежності, гласності. Акцентовано увагу на представницьких і контрольних функціях Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Державної служби якості освіти України, що покликані діагностувати наявний показник якості освітньої діяльності. У ході теоретичних узагальнень сформульовано авторське визначення поняття «інституційний аудит освітніх закладів»та підкреслено його експозиційну зорієнтованість на задоволення ринкових потреб у висококваліфікованому кадровому складі. З метою поглиблення теоретичних узагальнень проблематизовано наслідкові аксіологічні засади функціонування у часопросторі освітніх закладів. Представлено результати дефінітивного аналізу категорій «якість» та «якість освітньої діяльності» у вітчизняних та іноземних наукових доробках ХХ-ХХІ ст. Узагальнено наявні теоретичні формулювання останньої категорії за критерієм визначальної ознаки. Акцентовано увагу на трансмісії ціннісних орієнтирів як результативній закономірності циркуляціїсучасного інституційного аудиту освітніх закладів у просторі та часі. Репрезентовано системоутворювальну триступеневу структуру інституційного аудиту освітніх закладів, віддзеркалену на рівні об’єкта аудиту, змісту аудиторських процедур, показників якості, внутрішнього аудиту (самооцінки), незалежного зовнішнього оцінювання. У дослідженні використано системний, комплексний, процесний, аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, нормативний, конструктивний підходи. У ході дослідження залучено комплекс методів: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, системного аналізу. Використання такого широкого методологічного спектру уможливило структурування теоретичного матеріалу досліджуваної проблеми з допомогою елементів наочності, що полегшує сприйняття наявного фактажу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Жорницький, Владислав. "Регіональний інституційний аспект міжнародно-правового регулювання біомедичних досліджень". Entrepreneurship, Economy and Law, № 7 (2020): 394–99. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2020.7.67.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Осенцька, Д. В. "Інституційний підхід до конструювання механізмів фіскального регулювання економіки". Наукові праці НДФІ, Вип. 1 (70) (2015): 150–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Кирилюк, О. В. "Інституційний механізм міжнародно-правового регулювання глобального інформаційного суспільства". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 126, (ч. 2) (2015): 77–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!