Добірка наукової літератури з теми "Інституційна архітектоніка"

У статті досліджено особливості формування інституційних механізмів забезпечення бюджетної політики розвитку територій в Україні. Дано визначення бюджетної політики розвитку територій зі сторони інституційного підходу. Розглянуто інтерпретацію основних законів інституційної архітектоніки бюджетного процесу, а саме: закони рівноваги, усереднювання та структуризації. Представлено модель інституційної архітектоніки розвитку територій як системи, що розвивається, і опорними елементами якої виступають інститути та інституції. Досліджено основні складові інституційної архітектоніки бюджетної політики розвитку територій: система інститутів, інституційно-правове забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, адаптивні інструменти реалізації бюджетної політики. Визначено інституційні пріоритети бюджетної політики в межах визначених інституційних рівнів (Перший і найабстрактніший рівень пов’язаний з процесом “модернізації згори”, коли держава визначає вектор соціально-економічного розвитку: Другим рівнем є “модернізація знизу”, що передбачає активізацію базових і похідних інститутів).

На основі синтезованого підходу через поєднання інституційно-еволюційної, біхевіористичної методології та синергетичного підходу визначено інституційну природу соціального капіталу, який конституюється неформальними (спільними цінностями, укоріненими соціальними нормами та довірою) й формальними (мережевими зв’язками та моделями соціальної структури) субінститутами, та його роль як метаінституту, що є дієвим механізмом трансформації інституційної архітектоніки господарських систем та створення сприятливого середовища для формування нових інститутів та організацій, які надалі визначають цілі, моделі, характер економічного розвитку.

У статті представлено архітектоніку резистентного соціального капіталу (РСК) Держмитслужби як сукупності взаємопов’язаних базових елементів, функцій, рівнів, складових та індикаторів за складовими. Зазначено, що вивчення структури РСК Держмитслужби є необхідним не лише для глибшого розуміння сутності капіталу та перспектив його розвитку шляхом накопичення, а й для розгляду можливостей збереження його резистентності, що передбачає реляційну змінність між елементами та компонентами РСК Держмитслужби при їх відносній сталості, тобто забезпечуючи адаптивність РСК Держмитслужби в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Результати цього дослідження становлять наукове підґрунтя для розробки моделі розвитку РСК Держмитслужби та визначення стратегічних напрямівпідвищення інституційної ефективності відомства шляхом застосування моделі розвитку резистентного соціального капіталу. Особливого значення це набуває у процесі дослідження інституціональних реформ митної служби, коли розуміння РСК Держмитслужби як продуктивного ресурсу у формуванні модернізованої митної інституції дозволяє зосереджуватись на таких заходах, які створюють його критичну масу і дозволяють значно підвищити ефективність інституціональної розбудови.

Пропонована стаття є продовженням серії авторських публікацій, присвячених проблемі українського націєтворення, в яких, зокрема, було здійснено ретроспективний аналіз та систематизовано консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України, виокремлено комплекс чинників (чинники соціальної поляризації, чинники деструктивної / негативної консолідації), що перешкоджають загальнонаціональному єднанню та примиренню українського соціуму в умовах нової соціальної реальності. Мета дослідження, результати якого представлено в статті, полягала в тому, щоб структурувати консолідаційно-деконсолідаційні параметри національно-державного розвитку України в кількох залежних системах координат та показати, що в сукупності вони відтворюють складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, які, зі свого боку, пояснюється діалектика консолідаційності та конфронтаційності українського націєтворення. Описано системи координат, що оприявлюють зрізи соцієтальної кризи, а саме: системні координати, унаявлені кризою основних сфер соціальної системи (політико-правової, економічної, соціальної, культурної); структурні координати, де полюсами є криза інституцій, криза інтересів та цілей, криза цінностей, криза ідентичностей; темпоральні координати, що відтворюють кризові цикли національно-державного розвитку України; соціально-психологічні координати, що дають змогу розглянути проблему кризової (масової) свідомості на рівні соціально-психологічних феноменів (за домінуючим типом соціальних переживань та формами соціально-психологічного мислення). Кожен з перелічених кризових зрізів характеризує цілком конкретний аспект соцієтальної кризи, який можна розглядати як у відносній автономності, так і в щільній взаємозалежності з іншими її аспектами. У своєму поєднанні в кожному новому зрізі компоненти соцієтальної кризи відтворюють її нову якість (ефект синергії). У сукупності вони формують складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, де кожне явище (компонент її структури) можна розглядати і як причину, і як наслідок конфліктно-конфронтаційних тенденцій національно-державного розвитку України. Багатофакторна модель соцієтальної кризи в Україні структурується низкою похідних моделей, що відображають її кризові зрізи у відповідних системах координат, як-то: контурна двовимірна модель соцієтальної кризи (системно-структурні координати); циклічна модель соцієтальної кризи (темпоральні координати); соціально-психологічна модель соцієтальної кризи (соціально-психологічні координати).

У роботі розкрито архітектоніку та методику організації освітньонаукового процесу професійної підготовки фахівців-економістів банківської сфери з компетентностями для підприємництва. Сформульовано дефініції «професійна підготовка економістів», «підприємницька діяльність»; підібрано кваліфікації фахівців та професіоналів економістів банківської справи з компетентностями для підприємницької діяльності, визначено можливості їх реалізації у професійних середовищах за видами економічної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови соціально-економічного спрямування, які орієнтовані на гарантування економічної безпеки на рівнях та у типах забезпечення. Досліджено соціально-економічне замовлення попиту сфер працевлаштування на фахівців банківської справи (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси, економістів (за сферами працевлаштування) у галузях знань 01 Освіта/Педагогіка, 05 Соціальні та поведінкові науки, 07 Управління та адміністрування за спеціальностями 015 Професійна освіта (Економіка), 051 Економіка та 072 Фінанси. Запропоновано наповнення змістовно-методичної складової організації процесу професійної підготовки майбутніх економістів, орієнтованої на гарантування національної економічної безпеки, галузевої за видами економічної діяльності та інституційної організації для забезпечення розвитку підприємництва, а саме: розкрито змістовне наповнення освітньометодичного модуля «Економічної безпеки держави», функціональної складової «Економічної безпеки підприємства», суспільно-семантичної компоненти «Соціально-економічної безпеки» та інтегрованої синергетики цільового змісту підготовки у сфері «Банківської справи».

Презентовано аналітичну проекцію соцієтальної кризи в Укра- їні. Описано системи координат, що виявлюють відповідні зрізи соцієталь- ної кризи, а саме: системні координати, відображені кризою основних сфер соціальної системи (політико-правової, економічної, соціальної, культур- ної); структурні координати, полюси якої складає криза інституцій; криза інтересів та цілей; криза цінностей; криза ідентичностей; темпоральні коор- динати, що відтворюють кризові цикли національно-державного розвитку України; соціально-психологічні координати, що дають змогу розглянути проблему кризової (масової) свідомості на рівні соціально-психологічних феноменів (за домінуючим типом соціальних переживань та формами со- ціально-психологічного мислення). Кожен з кризових зрізів характеризує цілком конкретну сторону соцієтальної кризи, яка може розглядатися як у відносній автономності, так і у щільній взаємозалежності з іншими її сторонами. У своєму поєднанні в кожному новому зрізі компоненти соці- єтальної кризи відтворюють її нову якість (ефект синергії). У сукупності вони формують складну (багатофакторну), суперечливу (різновекторну) та динамічну архітектоніку соцієтальної кризи в Україні, де кожне явище (її структуруючий компонент) можна розглядати і як причину, і як наслідок конфліктно-конфронтаційних тенденцій національно-державного розвитку України. Стверджується, що глибока соцієтальна криза актуалізує пробле- му забезпечення безпеки і стабільності сталого розвитку в Україні. У свою чергу, практична реалізація концепції сталого розвитку в Україні в умовах соцієтальної кризи залежить від ефективності державного антикризового управління, його стратегії і тактики, можливостей прогнозування та вра- хування ризиків, що провокують кризові стани. Здійснена аналітична про- екція соцієтальної кризи розкриває потенціал та можливості соціальної архетипіки як діагностичного інструментарію державного антикризового управління.

Hlushchenko O.V. Shaping financial architectonics to ensure the national well-being. – Qualification research paper. Manuscript. Thesis for a Doctoral Degree in Economics, specialty 08.00.01 «Economic Theory and History of Economic Thought. – V.N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2018. The thesis considers the formation of the financial architectonics designed to ensure the national well-being of Ukraine. This study combines the methodological approach ‘beyond GDP’ and a theory of financial transmission mechanisms. The theoretical approaches to defining the functional principles of financial architectonics, aimed at achieving well-being, are given further consideration. The term ‘well-being fund’ is introduced for scientific circulation as a relatively separate financial institution, which allows revealing the state and predicting the movement of financial flows that make up the well-being of the society. The thesis is aimed at proving the validity and verifying the applicability of the scientific approach “Beyond GDP” for the study of national well-being. It determines the effect the transformations of financial architectonics have on the sustainable development of the society and considers institutional and functional changes of the components of financial architectonics that provide financing for national well-being. Chapter 1 provides an outline of relevant theoretical framework and current methodological approaches to understanding the category “financial architectonics” of the national well-being as a derivative from institutional architectonics. An important scientific result of the first stage of the study was to determine the relationship between reciprocal and equivalent forms of exchange and trust. Historically, reciprocal exchange was preceded by an equivalent one. In the process of reciprocal exchange there was a transfer of products of labour without specified norms to their number and the need for a reverse transaction that played a symbolic role and embodied an act of establishing, strengthening and consolidating the relationship of trust between the members of the society. The treatment of the relationships of trust in this perspective allows us to rethink the role of financial institutions in creating national well-being and build up the author’s perception of financial architectonics. The financial architectonics of national well-being is the ratio of hierarchical and network components. In terms of institutional design, public finances create hierarchical relationships, decentralized finances generate network relationships, and financial infrastructure institutes mediate the relationships between them. Fiscal and monetary transmission mechanisms transmit the driving impulses of state policy to economic agents. Transmission mechanisms are analysed in terms of mechanism design. Transmission mechanism of the economic system is a way of interaction of the corresponding state institute (impulse moderator) with economic agents. The purpose of this interaction is to create a driving impulse that has to affect economic agents. Being subject to the impulse, economic agents choose the behavioural strategies envisaged by the moderator, which, in turn, leads to projected changes in certain macroeconomic indicators. Chapter 2 examines national welfare as a category of economic theory and financial architectonics of national well-being. A modified definition of the term “well-being” based on the scientific approach to measuring human development “Beyond GDP” is introduced for scientific treatment. Well-being is interpreted as the level of satisfaction of the human needs, community and society contributing to their material, spiritual, social and physical development harmonized with moral and ethical standards and human needs for environmental protection. Development of the method of estimating financial resources directed by society to achieve well-being bypassing GDP as a relative value indicator becomes an essential element for the logic of the study. The thesis determines the objective boundaries and content of the category “well-being funding”. The latter, being a theoretical reflection of a particular financial entity, performs the functions of accumulation, distribution, redistribution and use of funds. These resources are aimed at achieving a higher level of satisfaction of the needs for sustainable development. The methodical approach to estimate the financial resources of the well-being funding is proposed. It involves estimating the amount of funds directed at human development from state and local budgets, corporations and households, weighted inequality and the inflation index. The application of the developed methodological approach allows us to determine the amount of funding aimed at financing the components of the well-being fund. Chapter 3 addresses the issue of the financial architectonics of national well-being in public finances. An important scientific result of the study is the development of the theoretical basis to differentiate the notions “public finance” and “public finances”. The essence of public finances is defined as a special historical form of state finances. Such a transformation takes place provided there are proper institutional arrangements for possibility and necessity to exercise a social choice at both formal and informal levels. The exercise of the social choice is carried out through delegating powers and authority regarding financial resources for the national, local and specific use from the public to the state institutions. There were determined the channels of financial flows in the fiscal transmission mechanism when analyzing the features of the financial architectonics of public finances. The classification criterion is the division of participation in the formation of the resource base of the well-being funding on tax, expenditure, transfer, actuarial, debt and channels of transformation of state property. In the thesis considerable attention is paid to defining classification signs of the insecurity level of debt burden of public finances. On the basis of the ratio between the amount of debt attraction and the cost of servicing available borrowings there were identified the following levels: acceptable, acceptable critical, critical unacceptable and a state of debt trap, in which the amount of attracted financial resources is less than the cost of servicing available borrowings. Chapter 4 explores the institutions of financial infrastructure and their role in shaping the financial architectonics of national well-being provision. The methodical approach for assessing the state of the financial infrastructure of the financial services market was developed. This result was obtained on the basis of a comprehensive review of the system of financial institutions, their assets, the number of institutional units and areas of influence of state regulators, as well as the Financial Depth index. The content of the concept “financial system fragility” underwent further development in the theoretical discourse. The notional field of the original concept was expanded by including the generalized consequences of domination by speculative and Ponzi-financing as a result of diminishing secured borrowing funds. The growing fragility of the financial system results in the distortion of financial architectonics. We have disclosed the content and consequences of the institutional recourse of the deposit-taking corporations sector in Ukraine caused by massive loss of trust, a decrease in their functional specialization and fuzzy market positioning. The analysis of channels of the monetary transmission mechanism of Ukraine showed the destructive consequences of opportunistic violations, as well as the presence of dysfunctions and deformations. They are manifested in the domination of the channels of the exchange rate and the inflation channel, which provides the remaining channels of the monetary transmission mechanism with the signs of speculation. The identified tendency has a negative effect on the financial architectonics of national well-being, distorting its structure and reducing its funding base. Chapter 5 focuses on validating feasibility of the methodological approach to downward and upward Foresight-forecasting changes in the financial architectonics of the national well-being by applying accelerator tools for sustainable development. The proposed methodological approach enables to qualitatively enhance the strategies for the development of systems with complex operational logic and hierarchical network design. The description of the system of social and economic dimensions of the foresight space of the financial architectonics of national well-being finalises the study. When exercising the foresight of national well-being, it is necessary to take into account the information dimension, i.e. the amount and the accuracy of the information, which determines economic behaviour by economic agents. The results of the study showed that application of the Beyond GDP approach to determining the level of national well-being and developing the necessary changes in the financial architectonics of national well-being illustrated by an example of Ukraine proved to be feasible. The results also proved the effectiveness of using the categorical apparatus of sustainable development when analysing the operation of financial systems and institutions.
Глущенко О. В. Формування фінансової архітектоніки забезпечення національного добробуту. ― Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки ― Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2018. Пізнання процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві та розуміння процесів його розвитку вимагають постійного удосконалення методології економічної теорії та розвитку її категоріального апарату. Дисертація присвячена обґрунтуванню та доведенню можливості застосування наукового підходу «за межами ВВП / Beyond GDP» для дослідження національного добробуту. Визначено вплив трансформації фінансової архітектоніки на досягнення сталого розвитку суспільства. Розглянуто інституційні та функціональні зміни складових частин фінансової архітектоніки, що забезпечують фінансування національного добробуту. У першому розділі дисертації ми розглянули теоретичні засади й існуючи методологічні підходи для розуміння категорії «фінансова архітектоніка». Отримані на цьому етапі наукові результати полягають у розкритті змісту фінансової архітектоніки національного добробуту, як похідної від інституційної архітектоніки. Важливим науковим результатом першого етапу дослідження є з’ясування зв’язку між реципрокним й еквівалентним видами обміну та довірою. Історично реципрокний обмін передував еквівалентному. У процесі реципрокного обміну відбувалася передача продуктів праці без визначених норм щодо їх кількості та необхідності зворотної трансакції, що відігравало символічно – знакову роль та втілювало у собі акт встановлення, зміцнення та закріплення відносин довіри між членами суспільства. Розкриття відносин довіри, з такої точки зору, дає змогу переосмислити роль фінансових інститутів у створенні національного добробуту та сформулювати авторське розуміння фінансової архітектоніки. Фінансова архітектоніка національного добробуту є співвідношенням ієрархічних та мережевих компонентів. З точки зору інституційного дизайну, публічні фінанси створюють ієрархічні відносини, децентралізовані фінанси породжують мережеві відносини, а інститути фінансової інфраструктури опосередковують відносини між ними. Рушійні імпульси державної політики до економічних агентів передають фіскальний і монетарний трансмісійні механізми. Трансмісійні механізми розглянуто з позицій дизайну механізмів. Трансмісійний механізм економічної системи є спосібом взаємодії відповідного державного інституту (модератора імпульсу) з економічними агентами. Метою цієї взаємодії є створення рушійного імпульсу, що повинен спричинити вплив на економічних агентів. Під дією імпульсу економічні агенти обирають стратегії поведінки, що передбачені модератором, це, у свою чергу, призводить до прогнозованих змін певних макроекономічних показників. Національний добробут як категорія економічної теорії та фінансова архітектоніка національного добробуту детально розглянуто у другому розділі дисертації. Запропоновано до наукового обігу модифіковане визначення добробуту на основі застосування наукового підходу вимірювання людського розвитку «за межами ВВП (Beyond GDP)». Добробут трактується як рівень забезпеченості задоволення потреб людини, громади, суспільства, які сприяють їх матеріальному, духовному, соціальному та фізичному розвитку, що є гармонізованим з морально-етичними нормами та потребами у збереженні довкілля. Необхідним елементом, що продовжує логіку дослідження визначення методу розрахунку фінансових ресурсів, що спрямовуються суспільством на цілі досягнення добробуту оминаючи ВВП як відносний вартісний показник. У дисертації розкрито об’єктивні межі і зміст категорії «фонд добробуту». Фонд добробуту як теоретичне відображення відособленого фінансового утворення виконує функції акумулювання, розподілу, перерозподілу та використання коштів. Ці ресурси спрямовуються на досягнення цілей, безпосередньо пов’язаних з досягненням вищого рівня забезпеченості потреб досягнення сталого розвитку. Запропоновано методичний підхід для оцінки фінансових ресурсів фонду добробуту. Він полягає у розрахунку обсягів коштів спрямованих на людський розвиток з державного й місцевих бюджетів, корпорацій та домогосподарств, що зважені на коефіцієнт нерівності та індекс інфляції. застосування розробленого методичного підходу дає змогу визначити обсяг коштів, спрямованих на фінансування складових частин фонду добробуту. Третій розділ дослідження присвячено дослідженню фінансової архітектоніки національного добробуту у публічних фінансах. Вагомим науковим результатом дослідження є розробка теоретичних підстав розмежування понять «державні фінанси» та «публічні фінанси». Сутність публічних фінансів визначена як особлива історична форма державних фінансів. Таке перетворення відбувається за умов інституційного закріплення на формальному та неформальному рівнях можливості та необхідності реалізувати суспільний вибір. Реалізація суспільного вибору відбувається шляхом делегування повноважень та відповідальності щодо фінансових ресурсів загальнодержавного, місцевого та спеціалізованого призначення від громадянського суспільства державним інститутам. У процесі розкриття особливостей фінансової архітектоніки публічних фінансів виокремлено канали руху фінансових потоків у фіскальному трансмісійному механізмі. Класифікаційним критерієм є поділ участі у формуванні ресурсної бази фонду добробуту на податкові, видаткові, трансфертні, актуарні, боргові та канали трансформації державної власності. Значну увагу у монографії / дисертації приділено визначенню класифікаційних ознак рівня небезпеки боргової залежності публічних фінансів. На підставі співвідношення між обсягами залучення боргових ресурсів та витратами з обслуговування наявних запозичень. Виокремлено наступні рівні: припустимий, припустимий критичний, критичний неприпустимий рівні та стан боргової пастки, у якому обсяг залучених фінансових ресурсів є меншим за витрати з обслуговування наявних запозичень. У четвертому розділі досліджуються інститути фінансової інфраструктури та їх роль у формуванні фінансової архітектоніки національного добробуту. Розвинуто методичний підхід для оцінки стану фінансової інфраструктури ринку фінансових послуг. Цей результат було отримано на підставі комплексного розгляду системи фінансових установ, їх активів, кількості інституційних одиниць та сфер впливу державних регуляторів, а також показника фінансової глибини (Financial Depth). Подальший розвиток зазнає теоретичне розкриття змісту поняття «уразливість фінансової системи (Financial System Fragility)». Предметне поле вихідного поняття було розширене шляхом включення до нього узагальнених наслідків домінування спекулятивного та Понці-фінансування за рахунок зменшення забезпеченого типу залучення ресурсів. Наслідком зростання уразливості фінансової системи є порушення фінансової архітектоніки. Нами було розкрито зміст та наслідки інституційного регресу сектору депозитних корпорацій Україні внаслідок масової втрати довіри, зменшення їх функціональної спеціалізації та нечіткого ринкового позиціонування. Аналіз каналів монетарного трансмісійного механізму України показав деструктивні наслідки кон’юнктурних порушень, а також наявність дисфункцій та деформацій. Вони виявляються у домінуванні каналів обмінного курсу та інфляційного каналу, що надає спекулятивних ознак решті каналів монетарного трансмісійного механізму. Визначена тенденція негативно впливає на фінансову архітектоніку національного добробуту, викривляючи її структуру та призводить до звуження його ресурсної бази добробуту. У п’ятому розділі дисертації нами обґрунтовано можливість та доцільність застосування методологічного підхід до спадного та висхідного форсайт-прогнозування змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту, що ґрунтується на застосуванні інструментів акселератору сталого розвитку. Запропонований методологічний підхід дає змогу якісно покращити рівень визначення перспектив розвитку систем зі складною логікою функціонування та ієрархічно-мережевою побудовою. Завершує дослідження характеристика системи соціально-економічних вимірів форсайт-простору фінансової архітектоніки національного добробуту. Під час проведення форсайту національного добробуту необхідно враховувати інформаційний вимір тобто міру та ступінь довіри до інформації, що обумовлює відбір типу економічної поведінки економічними агентами. Результати, дослідження монографії продемонстрували ефективність застосування підходу Beyond GDP для визначення рівня національного добробуту та розробці необхідних змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту на прикладі України. Продемонстровано ефективність застосування категоріального апарату сталого розвитку під час аналізу функціонування фінансових інститутів та систем.