Статті в журналах з теми "Інститут електродинаміки НАН України"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інститут електродинаміки НАН України.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-48 статей у журналах для дослідження на тему "Інститут електродинаміки НАН України".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Головко, В. М., В. П. Коханєвич, М. О. Шихайлов та Н. В. Марченко. "УДОСКОНАЛЕНА МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВІДЦЕНТРОВОГО РЕГУЛЯТОРА РОТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ПРИ ФЛЮГЕРНОМУ РЕГУЛЮВАННІ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).53-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Для регулювання та вимірювання обертів механізмів і двигунів у різних галузях машинобудування та приладобудування широкого розповсюдження набули відцентрові регулятори. Найбільш фундаментальними дослідженнями в даній галузі є праці Н.Є. Жуковського, І.О. Вишнеградського, А. Стодоли та ін. Подальший розвиток й удосконалення вивчення цього питання відображено в праці Л.М. Цукерника. Для вітроустановок Г.Х. Сабініним була запропонована схема відцентрового регулятора для флюгерного регулювання ГС-4, що була реалізована в ряді установок, а саме ВЭ-2, ВЭ-3, ВЭ-5. Дослідження подібних систем регулювання було проведено в КБ «Шторм» при НТУУ «КПІ», а в подальшому – в Інституті електродинаміки НАН України.
В Інституті відновлюваної енергетики була запропонована удосконалена схема регулятора ГС-4 і відповідна математична модель, а саме був введений змінний кут між хордою лопаті та віссю моменту інерції відцентрових тягарців (у регуляторі ГС-4 він був постійний і становив 90°).
Якщо на початку розвитку вітроенергетики технологічні можливості дозволяли отримати трапецієподібну форму лопаті без геометричного закруту хорди (або з незначним закрутом – до 4°…5°), то в математичних моделях було правомірним допущення, що направлення моменту інерції лопаті збігається з хордою лопаті. Сучасна тенденція отримання максимального коефіцієнта використання енергії вітру ротором вимагає виготовлення лопаті, реальний профіль якої максимально наближений до розрахункового. Тобто в сучасних лопатях використовують розширення лопаті від кінця до комеля в межах від 1:2 до 1:4 і закрут лопаті сягає 30°. Враховуючи все це, можна констатувати, що відхилення направлення моменту інерції лопаті від хорди лопаті може складати до 20°. Тому без урахування даного кута математичні моделі відцентрового регулятора не є достатньо досконалими.
В даній роботі запропонована математична модель відцентрового регулятора ротора вітроустановки з урахуванням кута між вектором моменту інерції лопаті та її хордою, що дозволило отримати уточнений вираз для статичної характеристики регулятора, а також уточнити вирази для визначення параметрів відцентрового регулятора, які використовуються при його налаштуванні для отримання необхідних номінальних обертів ротора вітроустановки. Бібл. 11, рис. 1.
2
Войцехівська, Ірина. "Cучасна модель просопографічного дослідження: до оцінки нового видання з локальної історії". Старожитності Лукомор'я, № 2 (15 березня 2021): 135–37. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.2.70.
Повний текст джерелаАнотація:
Рецензія на монографію: Томазов Валерій. Греки-хіосці на Півдні України (кінець XVIII ст. – 1917 р.): між традиціями національного самозбереження та практиками соціокультурної адаптації. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 354 с.
3
ПРИСТАЙ, Галина. "ПОТРЕБА ДУХОВНОГО ЛІДЕРА Рецензія на монографію: Віднянський С. В., Вегеш М. М. Августин Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення. Київ: НАН України, Інститут історії України, 2021. 372 с." Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 251–56. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253736.
Повний текст джерела
4
Сергієнко, Іван Васильович. "Вагомі здобутки науково-практичної діяльності Михайла Ільченка". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.088.
Повний текст джерелаАнотація:
13 вересня виповнюється 80 років відомому українському вченому в галузі радіоелектроніки, радіотехніки надвисоких частот і телекомунікацій, лауреату Державних премій УРСР (1983), СРСР (1989) і України (2004) в галузі науки і техніки, заслуженому діячеві науки і техніки України (1992), лауреату премії ім. С.О. Лебедєва НАН України (2000), організатору і науковому керівнику Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», доктору технічних наук (1980), професору (1983), академіку НАН України (2012) Михайлу Юхимовичу Ільченку.
5
Editorial, Board. "Олександр Григорович Резніков – до 80-річчя від дня народження". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 386–87. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.387.
Повний текст джерелаАнотація:
12 листопада 2019 року виповнилося 80 років від дня народження одного з провідних вчених України — завідувача відділу ендокринології репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», академіка НАМН України, член-кореспондента НАН України О.Г. Резнікова.
6
ГІРНЯК, Світлана, та Юлія ТАЛАЛАЙ. "ІВАН БОБЕРСЬКИЙ – ПЕДАГОГ, СПОРТОВЕЦЬ, ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ (рецензія на монографію: Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. 512 с.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 252–59. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226541.
Повний текст джерела
7
Медведєв, Володимир Вікторович, Мирослава Олегівна Марущенко та Анна Володимирівна Рибачук. "Per aspera ad cerebrastra, або мозкова астронавтика Віталія Цимбалюка". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 87–96. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.087.
Повний текст джерелаАнотація:
26 січня 2022 року виповнюється 75 років відомому українському нейрохірургу, вченому, педагогу, організатору системи охорони здоров’я, громадському діячеві, двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1996, 2002), заслуженому діячеві науки і техніки України (1997), лауреату іменних премій премії НАН України: ім. О.О. Богомольця (2013) та ім. М.М. Амосова (2019), президенту Національної академії медичних наук України (з 2016), завідувачу кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1993), керівнику відділу відновної та функціональної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» (з 2016), доктору медичних наук (1985), професору (1989), академіку НАН України (2021) і НАМН України (2010) Віталію Івановичу Цимбалюку.
8
Yankovska, Zhanna. "«ШТИРНАЙЦЯТИЙ РІК СУМНИЙ НАСТАВ»: ФОЛЬКЛОРНО-ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ «ТРУДНОЇ» ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ НАРОДУ В ПЕРІОД ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ". Studia Methodologica 48 (10 листопада 2019): 108–15. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Рецензія на: Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 600 с.
9
Лукінова, Т. Б. "Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 75 років". Мовознавство, № 3/4 (2005): 3–24.
Знайти повний текст джерела
10
Звонкова, Г. Л. "Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України: історичний нарис". Історія науки і техніки, Вип. 7 (2015): 68–75.
Знайти повний текст джерела
11
Маруняк, Євгенія Олександрівна. "Територіальний розвиток України в контексті виконання Угоди про асоціацію України з ЄС". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 9 (18 вересня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.09.021.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді акцентовано увагу на рамкових умовах реалізації політики ЄС у сфері територіального/просторового розвитку, потребі запровадження в Україні окремих підходів та механізмів для забезпечення сталого (збалансованого) територіального розвитку громад, регіонів та держави загалом, а також на виконанні положень Угоди про асоціацію з ЄС. Зазначено, що у відповідному напрямі Інститут географії НАН України тривалий час проводить дослідження, спрямовані на комплексне оцінювання територіального капіталу, впливів на навколишнє середовище, забезпечення наукового супроводу планування територій. Особливий акцент зроблено на підтримці імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище та процедури стратегічної екологічної оцінки.
12
Гомонай, Ганна Миколаївна, та Анатолій Миколайович Завілопуло. "Непересічна постать ученого і педагога". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 77–86. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.077.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено пам’яті відомого українського вченого в галузі ядерної фізики, фізичної і квантової електроніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1995), заслуженого діяча науки України (1985), лауреата премії ім. К.Д. Синельникова НАН України (1994), одного з патріархів фізичної науки на Закарпатті, засновника кафедр оптики і квантової електроніки в Ужгородському національному університеті, ініціатора створення і першого керівника Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (нині — Інститут електронної фізики НАН України), доктора фізико-математичних наук (1967), професора (1967) Івана Прохоровича Запісочного. З його ім’ям пов’язані важливі результати, які сприяли розвитку в Україні фізики електронних і атомних зіткнень, спектроскопії вакуумно-ультрафіолетового діапазону, нелінійної оптики, електрон-фотонної та іон-фотонної емісії металевих поверхонь, газової квантової електроніки. Він та його учні зробили вагомий внесок у створення цілої серії оригінальних, у тому числі й унікальних, установок та прецизійного інструментарію для досліджень нових явищ та ефектів в електронній фізиці.
13
Пехньо, Василь Іванович, та Лариса Борисівна Коваль. "Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України: на межі тисячоліть". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 10 (21 жовтня 2021): 50–69. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.050.
Повний текст джерелаАнотація:
12 вересня 2021 р. виповнилося 90 років від фактичного дня створення Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України — одного з найстаріших центрів академічної хімічної науки. У статті висвітлено історію створення Інституту, становлення і розвиток основних наукових напрямів та вагомі здобутки його співробітників.
14
Летичевський, Олександр Олександрович. "Наукові засади кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.034.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді обґрунтовано необхідність створення нових, більш ефективних засобів кібербезпеки для виявлення та аналізу зловмисної поведінки на основі методів штучного інтелекту та алгебраїчного підходу. В умовах гібридної війни це насамперед стосується кіберзахисту та кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури України. Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України завдяки знаній у світі школі академіків В.М. Глушкова — О.А. Летичевського є лідером з використання алгебраїчного підходу та методів штучного інтелекту для розроблення ефективних, критичних до безпеки систем і має великий досвід їх тестування та верифікації.
15
Звонкова, Г. Л. "Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України імені Б.І. Вєркіна: історичний аспект". Питання історії науки і техніки, № 2 (38) (2016): 19–26.
Знайти повний текст джерела
16
Дацків, Л. "Розвиток біотехнології рослин у ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України"". Емінак, № 2 (14), т. 3, квітень - червень (2016): 101–10.
Знайти повний текст джерела
17
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, N. V. Sologub та I. P. Pasteur. "Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2020 рік". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 205–22. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.205.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН України.
18
Тукало, Михайло Арсентійович. "Про участь вчених НАН України в протидії COVID-19. Розроблення діагностичних систем, лікарських засобів і моніторинг небезпечних штамів". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 8 (28 серпня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.08.056.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні напрями робіт науковців Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, спрямованих на протидію поширенню коронавірусної інфекції. Зокрема, створено першу вітчизняну тест-систему для ПЛР-діагностики SARS-CoV-2, яку згодом було суттєво вдосконалено. Розроблено комбіновану тест-систему для одночасної діагностики низки вірусів, а також маркерних генів. Тривають роботи зі створення лабораторії для пілотного виробництва генних конструктів для діагностичних тест-систем, вакцин, технологій створення лікарських засобів, імунобіологічних препаратів для лікування і профілактики COVID-19 та інших небезпечних захворювань. Інститут бере також активну участь у моніторингу нових штамів коронавірусу SARS-CoV-2.
19
Марущенко, Олександр. "МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА: РЕВОЛЮЦІЯ, ДЕРЖАВНІСТЬ, СОБОРНІСТЬ. До 100-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЗУНР”". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 209–11. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.209-211.
Повний текст джерелаАнотація:
Боротьба за незалежність України в ХХ столітті стала однією з найбільш величних сторінок в історії українського народу. Серед її важливих складових вагоме місце посідає героїчний чин творців і захисників Західно-Української Народної Республіки. Її виникнення у листопаді 1918 р., ухвалення 22 січня 1919 р. вікопомного Акту Злуки Української Народної Республіки і ЗУНР яскраво засвідчили державотворчі й соборницькі прагнення української нації, що залишаються актуальними й сьогодні, століття потому, в умовах складних для незалежної держави Україна внутрішніх і зовнішніх викликів.
Саме цими імперативами керувалися учасники міжнародної наукової конференції “Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність”, яка працювала 30–31 жовтня 2018 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) та Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і була присвячена 100-річчю з часу утворення ЗУНР. Її співорганізаторами стали також Івано-Франківська та Львівська обласні ради і державні адміністрації, академічні Інститути історії України, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, народознавства, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Представницький характер цього наукового форуму був засвідчений широкою географією його учасників, які презентували Республіку Польща, Словацьку Республіку й наукові і навчальні установи з 23 міст України: Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Одеси. Ужгорода, Чернівців, Черкас, Луцька, Тернополя, Рівного, Миколаєва, Вінниці, Кам’янець-Подільського, Кривого Рогу, Маріуполя, Коломиї, Дрогобича, Мелітополя, Кременця, Галича, Бурштина, Тисмениці. На конференції було заявлено 207 тем доповідей і повідомлень, до участі в її роботі зголосилося 217 науковців, з них 59 докторів наук, професорів.
20
Khromylova, O. V. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТАБЛЕТОК L-АРГІНІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 4 (28 грудня 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9704.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення впливу допоміжних речовин на стираність, стійкість до роздавлювання і час розпадання таблеток таблеток L-аргініну з тіотриазоліном.
Матеріали і методи. У дослідженнях використовували: L-аргінін (виробник: Sigma-Aldrich, США), тіотриазолін (виробник: Державне підприємство «Завод хімічних реактивів» Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), сертифіковані допоміжні речовини, як вітчизняного, так і закордонного виробництва.
Результати й обговорення. Дисперсійний аналіз результатів дослідження за показниками стираності таблеток, стійкості таблеток до роздавлювання і часу розпадання таблеток L-аргініну з тіотриазоліном допоміг на основі порівняння отриманих середніх значень рівнів вивчених факторів вибрати кращі допоміжні речовини: маніт із зразків наповнювачів на основі цукрів, крохмаль картопляний із зразків розпушувачів, МКЦ 301 – з групи регуляторів вологи, з групи зв’язуючих речовин обрано 3 % розчин ГПМЦ 2910.
Висновки. За результатами проведених досліджень ми вивчили вплив чотирьох груп допоміжних речовин на стираність, стійкість до роздавлювання та час розпадання таблеток L-аргініну з тіотриазоліном, отриманних методом вологої грануляції. Дисперсійний аналіз результатів експериментальних даних допоміг вибрати допоміжні речовини, які забезпечують необхідні фармако-технологічні вимоги, що висуваються до таблеткової лікарської форми ДФУ.
21
Kucherenko, L. I., O. V. Khromylova, N. V. Derevianko та O. O. Portna. "РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ТАБЛЕТОК ГАММА-АМІНОМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 3 (8 жовтня 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.3.11422.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробка складу та технології таблеток гамма-аміномасляної кислоти з тіотриазоліном.
Матеріали і методи. В роботі використовували гамма-аміномасляну кислоту (Sigma-Aldrich, США); тіотриазолін (Державне підприємство «Завод хімічних реактивів» Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України), допоміжні речовини вітчизняного і закордонного виробництва. Таблетки ГАМК з тіотриазоліном готували методом вологої грануляції. Пресували таблетки за допомогою лабораторного таблеткового пресу 6000S (Білорусь) з діаметром пуансонів 10 мм та контролювали їх фармако-технологічні властивості.
Результати й обговорення. Для вивчення трьох факторів використовували латинський квадрат третього порядку. Вивчали вплив природи допоміжних речовин на зовнішній вигляд таблеток, однорідність маси, стираність, розпадання та стійкість до роздавлювання. За результатами експериментальних досліджень проводили дисперсійний аналіз експериментальних даних та робили висновки про вплив вивчених факторів на показники якості таблеток ГАМК з тіотриазоліном.
Висновки. За результатами проведених досліджень вивчили вплив трьох факторів допоміжних речовин на зовнішній вигляд, однорідність маси, стираність, стійкість до роздавлювання та розпадання таблеток. Дисперсійний аналіз результатів дозволив вибрати кращі ДР (МКЦ 301, 3 % розчин МЦ 100, магнію стеарат), які забезпечують фармакопейні фармако-технологічні вимоги, що висуваються до таблетованих лікарських форм.
22
Кравців, В. С. "Про результати наукової і науково-організаційної діяльності ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" за 2012 - 2016 рр." Регіональна економіка, № 3 (85) (2017): 5–16.
Знайти повний текст джерела
23
Skrypniuk, Oleksandr. "Institute of state and law V. M. Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine – historical landmarks, figures." Public Law, no. 35 (2019): 130–37. http://dx.doi.org/10.37374/2019-35-14.
Повний текст джерела
24
Zabulonov, Yu, V. Dolin, and I. Shramenko. "SCIENTIFIC AND ORGANIZATIONAL ACTIVITIES OF THE SI “THE INSTITUTE OF ENVIRONMENTAL GEOCHEMISTRY OF NAS OF UKRAINE” IN 1996–2021." Geochemistry of Technogenesis 5, no. 33 (2021): 5–33. http://dx.doi.org/10.15407/geotech2021.33.005.
Повний текст джерелаАнотація:
ccording to the results of the state attestation on the eve of the 25th anniversary of foundation, the State Institution “The Institute of Environmental Geochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine” is one of the leading scientific institutions in Ukraine. The Insti-tute has qualified staff and high level of research which are efficiently used for further development and integration into the European and world scientific community, taking into account the national interests. The main research areas of the Institute are the fundamental problems of the integrated development of the mineral-resource base for the nuclear-power engineering; environmental geochemistry, radiogeochemistry, radioecology; physico-chemical, technical and geological problems of radioactive and toxic waste management; civil protection, complex monitoring, and scientific and technological foundations of radiation, technogenic and environmental safety. The following scientific schools have been established and developped at the Institute: uranium ore, metallogenic, biogeochemistry, environmental geochemistry, space mineralogy, technogenic and environmental safety of potentially dangerous objects, nuclear-physical technologies and systems. The Institute trains young postgraduates and researchers who demonstrate good achievements in their work, successfully defend dissertations, receive awards and scholarships for young scientists from the President and the Verkhovna Rada of Ukraine. The results of the scientific research are practice-oriented and used by various enterprises and organizations. The article presents the main achievements of the Institute in 1996–2021.
25
Pinkevych, V. O., та O. M. Novosel. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ГРУШІ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ СОРТУ НОЯБРСЬКА". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 136–40. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9826.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Мінеральні елементи є кофакторами ферментів, складовими частинами вітамінів, гормонів, усіх клітин і тканин організму, вони необхідні для його нормальної життєдіяльності: підтримки гомеостазу, перебігу біохімічних, ферментативних, пластичних, гормональних, регуляторних та обмінних процесів, є обов’язковою і незамінною частиною раціону харчування. Їх дефіцит, надлишок чи дисбаланс в організмі може спричинити певні захворювання, синдроми, порушення або патологічні стани. Об’єктом дослідження були груші звичайної листя сорту Ноябрська, заготовлені в Івано-Франківській області в серпні 2018 р. Груша звичайна даного сорту широко культивується на території України у приватних і фермерських господарствах, особливо в західних регіонах та Придністров’ї.
Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст мінеральних елементів у груші звичайної листі сорту Ноябрська.
Методи дослідження. Елементний склад груші звичайної листя сорту Ноябрська изначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії на базі відділу аналітичної хімії ДНУ НТК “Інститут монокристалів” НАН України.
Результати й обговорення. Одержані результати проведених експериментальних досліджень свідчать про наявність у груші звичайної листі сорту Ноябрська 19 мінеральних елементів. У найбільшій кількості в сировині накопичувалися K (2185 мг/100 г), Ca (1140 мг/100 г), Mg (380 мг/100 г), P (85 мг/100 г), Si (76 мг/100 г) і Al (62 мг/100 г), у найменшій – Cu (0,23 мг/100 г), Ni (0,11 мг/100 г) та Mo (0,047 мг/100 г). Вміст важких металів перебував у межах допустимих концентрацій.
Висновки. Методом атомно-абсорбційної спектрометрії у груші звичайної листі сорту Ноябрська ідентифіковано та визначено кількісний вміст 19 мінеральних елементів. Одержані експериментальні дані буде використано в подальшій роботі при прогнозуванні фармакологічної активності досліджуваної сировини, лікарських засобів на її основі, а також з метою стандартизації та розробки методів контролю якості сировини.
26
Kucherenko, L. I., O. V. Khromylova, H. R. Nimenko та L. Н. Cherkovs’ka. "ВИБІР ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ СУБЛІНГВАЛЬНИХ ТАБЛЕТОК ГЛІЦИНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ МЕТОДОМ ПРЯМОГО ПРЕСУВАННЯ Повідомлення 2. Вивчення пливу допоміжних речовин на фармако-технологічні характеристики таблеток". Фармацевтичний часопис, № 2 (16 червня 2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11193.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: вибір допоміжних речовин (ДР) для отримання сублінгвальних таблеток гліцину з тіотриазоліном методом прямого пресування, вивчення їхнього впливу на процес пресування, зовнішній вигляд, однорідність маси, стираність, стійкість до роздавлювання, розпадання та органолептичний показник таблеток.
Матеріали і методи. У дослідженнях використовували: гліцин (Shiiiazhuana lirona Pharmaceutical Co., Ltd. Китай), тіотриазолін (Державне підприємство "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України), сертифіковані ДР вітчизняного і закордонного виробництва.
Таблетки гліцину з тіотриазоліном готували методом прямого пресування. Пресували таблетки за допомогою лабораторного настільного таблеткового пресу 6000S (Білорусь) з діаметром пуансонів 10 мм.
Результати і обговорення. Для вивчення чотирьох якісних факторів використовували греко-латинський квадрат 4х4. Вивчали зовнішній вигляд, однорідність маси, стійкість таблеток гліцину з тіотриазоліном до роздавлювання, стираність (PHARMA TEST AG Siemensstrasse 5 D-63512 Hainburg), розпадання таблеток (ERWEKA ZTx20), органолептичний показник (солодкість-гіркість). За результатами досліджень проводили дисперсійний аналіз отриманих даних та робили висновки про вплив вивчених факторів на показники якості таблеток гліцину з тіотриазоліном.
Висновки. В результаті проведених досліджень було вивчено вплив чотирьох груп ДР на процес пресування, зовнішній вигляд, стираність, стійкість до роздавлювання, розпадання, органолептичний показник (солодкість-гіркість) характеристики сублінгвальних таблеток гліцину з тіотриазоліном, які були отриманні методом прямого пресування. Дисперсійний аналіз результатів дозволив вибрати кращі ДР, які забезпечують всі фармако-технологічні вимоги, які висуваються ДФУ до таблеток як лікарської форми.
27
Korbicz, Halina. "DONIECKA RANA UKRAINY Dziuba Ivan. Donetska rana Ukrajiny. Istoryko-kulturologichni esei. Kyiv: Instytut Istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2015. S. 78. Іван Дзюба. Донецька рана України: Історико-культурологічні есеї. Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. C. 78." Porównania 17 (2 грудня 2015): 274. http://dx.doi.org/10.14746/p.2015.17.11010.
Повний текст джерела
28
Olexandr, Kryvoruchko. "Danylenko V.M. Ukraine in 1985–1991: the last chapter of Soviet history. - K.: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, 2018. - 278 p." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History. 128, no. 29 (2019): 119–21. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2019-29-119-121.
Повний текст джерела
29
Boichak, M. P. "Гостра променева хвороба: внесок українських вчених (повідомлення друге)". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 94–104. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-094.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розглянути внесок вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького у вчення щодо біологічної дії іонізуючої радіації, вивчення питань патогенезу гострої променевої хвороби, що викликана зовнішнім і внутрішнім опроміненням, особливостей клінічного перебігу захворювання в експериментальних тварин при цих видах опромінення. Висвітлити питання лікування гострої променевої хвороби, зокрема застосування екстракорпоральних методів детоксикації.
Матеріали та методи. У дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи з метою повного розкриття питань становлення та розвитку радіаційної медицини, зокрема актуальних питань гострої променевої хвороби.
Результати. Розглянуто основні дослідження вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, які були проведені у 50-70-х роках і стосувались вивчення біологічної дії радіоактивних ізотопів як в індикаторних дозах, так і в смертельних, порівняльні дослідження дії зовнішнього і внутрішнього опромінення, особливості клінічного перебігу гострої променевої хвороби і морфологічні відмінності при цих видах опромінення. Досліджено генезис формування сучасного уявлення щодо лікування синдрому ендогенної інтоксикації при гострій променевій хворобі.
Висновки. Виказана думка, що відомий український вчений Р.Є. Кавецький є засновником не тільки наукової школи онкологів-експериментаторів, але і засновником наукової школи медичної радіології. Показано, що малі дози іонізуючої радіації визивають ранні реакції організму в експериментальних тварин, зокрема системи кровотворення, які нічим не відрізняються від змін, що визиваються великими дозами опромінення. При порівняльному дослідженні дії зовнішнього і внутрішнього опромінення виявлені особливості клінічного перебігу і морфологічні відмінності гострої променевої хвороби. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького, зокрема колектив відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації, у співпраці з іншими науковими установами АН УРСР, стали лідерами у створені нових високоефективних методів сорбційної терапії гострої променевої хвороби, ефективність яких підтвердилася при її лікуванні у постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
30
Fedorova, Larysa. "Review of the Monograph by Sergii Kot «The Return and Restitution of Cultural Property in the Political and Cultural Life of Ukraine During the 20th and Early 21st Centuries. Kyiv: The Institute of the History of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine, 2020. – 1020 p.»." Ethnic History of European Nations, no. 63 (2021): 160–66. http://dx.doi.org/10.17721/2518-1270.2021.63.21.
Повний текст джерелаАнотація:
The monograph by Sergii Kot «The Return and Restitution of Cultural Property in the Political and Cultural Life of Ukraine During the 20th and Early 21st Centuries» is reviewed. This monograph is a summary of the author’s many years spent researching this topic and of his direct participation as an expert in establishing authorized state agencies of Ukraine for handling the return and restitution of cultural property, and in inter-state negotiations. It is noted that the monograph in question is the first complex, synthetic and panoramic study on the problem of return and restitution of cultural property in Ukraine during more century period. It is a history of tragic losses and attempts of return and restitution of national treasures beginning from Ukrainian Central Rada to independent Ukraine. It is a many new views by Author’s on theoretical questions of this problem and new facts and conclusions as result of its analysis. This work is a significant contribution to the historiography of the return and restitution of cultural property and to the history of Ukraine in general.
31
Samoilenko, G. V. "Important textual research. (Review of Oles Fedoruk's monograph «Roman Kulish's Black Council: History of the Tex» / Ukrainian Scientific Institute of Harvard University; Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukra." Literature and Culture of Polissya 102, no. 17f (August 18, 2021): 220–23. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2021-17f-102-220-223.
Повний текст джерела
32
Shustova, Yulia. "O. S. Kyrychuk, I.V. Orlevych. Lviv Stauropegian Institute (1788–1914s). The Role in the Socio-Political, Cultural and Religious Life of Ukrainians in Galicia. Lviv: Logos, 2018. 288 p." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 35 (2021): 137–40. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-137-140.
Повний текст джерелаАнотація:
The article reviews the monograph by Alexandra Kirichuk and Irina Orlevich, which examines the activities of the Lviv Stavropigi Institute. This organization played a significant role in the socio-political, religious, cultural, educational, scientific life of the Ukrainians in Galicia. It arose as a result of the reform of the Lvov Ukspensky Stavropigian brotherhood in 1788. The chronological framework of the work covers the period from the transformation of the Lvov brotherhood into the Stavropigian Institute in 1788 until the outbreak of the First World War. More than a century of the organization's activity is considered in the broadest context of the spheres of public life in Lviv and Western Ukraine. The study was written on the basis of sources that are diverse in their species structure. Most of the sources are archival documents and are introduced into scientific circulation for the first time. The authors gave a detailed description of the legal and financial foundations of the activities of the Lviv Stavropigi Institute. The monograph provides a description of the achievements and failures of the Lviv Stavropegia in different spheres of public life in different periods. – The authors examined in detail the national-political, church-religious, cultural, educational, publishing and charitable activities of Stavropigia. The monograph by О. Kirichuk and I. Orleviy is a significant contribution to the study of the history of one of the most important institutions in the Ukrainian lands in the last quarter of the 18th – early 20th centuries.
33
Палиенко, Сергей Владимирович. "ДОЛГИЙ ПУТЬ ОДНОЙ ОБОБЩАЮЩЕЙ РАБОТЫ (О ПОДГОТОВКЕ «ОЧЕРКОВ ДРЕВНЕЙ ИСТОРИИ УКРАИНЫ» В ИНСТИТУТЕ АРХЕОЛОГИИ АН УССР)". Археология Евразийских степей, № 5 (29 жовтня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.5.68.74.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена истории написания «Очерков древней истории Украинской ССР» – первой обобщающей работы, подготовленной сотрудниками киевского Института археологии АН УССР. Начатая в 1948 году и запланированная на два года, она затянулась на восемь лет, сама же книга была издана только в 1957. Тексты несколько раз переделывались, иногда писались заново уже другими авторами. Поэтому можно выделить несколько этапов создания книги: 1948–1950 – первоначальная подготовка текстов; 1951–1952 – первое исправление, связанное с выходом статьи И.В. Сталина; 1953–1955 – полная переделка работы, обусловленная сменой концепции в сторону большей историчности. Это также повлекло изменения и в структуре издания. Помимо влияния политики ещё одной причиной задержки стали просчёты руководства ИА АН УССР в организации работы.
Библиографические ссылки
Абашина Н.С., Колесникова В.А. Нариси історії Інституту археології // Інститут археології Національної академії наук України. 1918–2014. / Отв. ред. П.П. Толочко. Київ: АДЕФ–Україна, 2015. C. 11–98.
Бузько О.В. Початок роботи М. І. Вязьмітіної над працею «Искусство Скифии». Листи з Ленінграда // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки» (9–11 листопада 2015 р., м. Київ). Київ: Музей історичних коштовностей, 2018. С. 7–14.
Бузько О.В., Саєнко В.М. До історії написання М. І. Вязьмітіною праці «Искусство Скифии» // Археологія і давня історія України. Вип. 2 (19). Київ: ІА НАН України. 2016. С. 280–283.
Бузько О.В., Саєнко В.М. Марія Вязьмітіна – дослідниця мистецтва Скіфії // Переяславіка. Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Вип. 13 (15). / Гол. Ред. О.М. Лукашевич. Переяслав-Хмельницький, 2018. С. 19–22.
Клейн Л.С. Феномен советской археологии. СПб.: Фарн, 1993. 128 c
Нариси стародавньої історії Української РСР. / Отв. ред. В.Л. Зуц. Київ: АН УРСР, 1957. 632 с.
Отчёт Института археологии АН УССР за 1948 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62, оп. 1-доп., д. 1948/2.
Отчёт ИА АН УССР за 1949 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1949/2.
Отчёт ИА АН УССР за 1950 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1950/3.
Отчёт ИА АН УССР за 1951 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1951/1.
Отчёт о научно-исследовательской деятельности ИА АН УССР за 1952 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1952/2.
Отчёт о научно-исследовательской деятельности ИА АН УССР за 1953 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп. 1-доп., д. 1953/4.
Отчёт о научно-исследовательской деятельности ИА АН УССР за 1954 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1954/3.
Отчёт о научно-исследовательской деятельности ИА АН УССР за 1955 г. / НА ИА НАНУ. Ф. 62. Оп 1-доп., д. 1955/2.
Свешникова О.С. Советские археологи в поисках первобытной истории. Историческая интерпретация археологических источников в советской археологии 1930-1950-х гг. Омск: Наука, 2009. 204 с.
34
Mashevskyi, O. "UKRAINE IN EUROPEAN HISTORICAL PROCESSES. REVIEW OF THE MONOGRAPH MANUSCRIPT: Vidnianskyi, S. (Ed.). (2020). Ukraine in the History of Europe of the 19th – Early 21st Century: Historical Essays. A Monograph. Kyiv: Instite of History of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, no. 145 (2020): 85–86. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2640.2020.145.15.
Повний текст джерелаАнотація:
The chronological boundaries of the collective monograph cover a long historical period, which extends to the era of European Modernism and continues to the modern (current) history of European Postmodernism. The key thesis of the team of authors of the monograph is the idea of systemic belonging of Ukraine to European civilization as its component, which interacts with other parts of the system. The first chapter of the peer-reviewed collective monograph "European receptions of Ukraine in the XIX century" shows the reflection of the Ukrainian problem in the German-language literature of the first half of the XIX century, taking into account new archival document, the development of Ukraine’s relations with other Slavic peoples is traced, and the peculiarities of Ukrainian-Bulgarian relations are considered as a separate case study. An interesting paragraph of the collective monograph devoted to cultural, educational and scientific cooperation of Dnieper Ukraine with European countries. This information illustrates well how the Industrial Revolution radically changed the face of the planet, brought new scientific experience that gave room for the development of the capitalist system, and with them, the Industrial Revolution brought social problems, environmental disasters that still cannot be solved. Thomas Malthus (1766-1834) formulated the "iron law of wages", according to which workers can receive only a living wage. The second chapter of the collective monograph "The Ukrainian Question and Ukraine in the European History of the Twentieth Century" presents an integrated narrative of Ukrainian national history in the light of the European history of the two world wars and their consequences. The First World War, or the Great War, undoubtedly became a turning point in European history and, accordingly, in the national histories of European countries. The historical experience of the Ukrainian national liberation struggle of the Ukrainian people for the right to European development is covered in the paragraph of the collective monograph "Ukrainian Diplomatic Service 1917-1924". The vicissitudes of Stalin's industrialization and collectivization and their impact on the Ukrainian SSR's relations with European states in the 1920s and 1930s are highlighted in terms of continuity of ties with Europe. A separate regional example of the situation is covered on the example of the history of Transcarpathia on the eve of World War II. The third chapter of the collective monograph "Independent Ukraine in the European integration space" highlights the features of Ukraine's current positioning in Europe. After the collapse of the USSR, ideological obstacles to the development of globalization were overcome. The American political scientist F.Fukuyama in his work "The End of History" concluded the final victory of liberal ideology. This section of the peer-reviewed collective monograph also highlights the position of the international community on the Crimean referendum in 2014, analyzes the policy of Western European countries on the Ukrainian-Russian armed conflict on the example of the policy of Germany, France and Austria. The research result is a separate model of reality, which is reproduced with the help of a certain perception and awareness of the historian. In this sense, the author's team of the monograph has achieved the goal of creating a meaningful narrative that highlights the place of Ukraine at different stages of modern and postmodern European history. From the point of view of the general perception of the narrative offered to the reader, the authors of the collective monograph managed to harmonize individual stylistic features in a conceptually unified text, the meanings of which will be interesting to both professional historians and students and the general readership.
35
Shatsky, V. V., A. A. Hudyma та R. V. Blyzniuk. "Вплив експериментальної гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (10 січня 2020): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10710.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: зʼясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень.
Матеріали і методи. Експерименти виконано на 96 нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних (по 6 щурів у групі). До першої дослідної групи увійшли тварини, яким під тіопентал-натрієвим наркозом моделювали двогодинну ішемію кінцівки з наступною реперфузією. У другій дослідній групі в умовах знеболення тваринам моделювали гостру крововтрату в обсязі 20–22 % обʼєму циркулюючої крові шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі дані ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, з метою корекції внутрішньоочеревинно вводили карбацетам (Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України, Донецьк) в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. В контрольній групі тваринам вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут на 2 год без припинення кровотоку і в подальшому брали для досліджень через одну годину.
Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 і 14 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Сечу збирали протягом 2 год і визначали діурез. Після забору сечі під тіопентал-натрієвим знеболенням щурів виводили з експерименту методом тотального кровопускання із серця. У сечі і сироватці крові визначали концентрацію креатиніну. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що реперфузія після двогодинної ішемії супроводжується істотним порушенням функціонального стану нирок, що виявляється зниженням діурезу та ШКФ, величина яких до першої доби досягає мінімального рівня, проте до 14 доби – нормалізується. На тлі гострої крововтрати досліджувані показники знижувалися ще більше. У всі терміни спостереження діурез і ШКФ були статистично вірогідно меншими, ніж у тварин з ішемією-реперфузією кінцівки. За умов моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки у всі терміни реперфузійного періоду величина діурезу виявилася істотно меншою, ніж за умов самої крововтрати. У свою чергу, ШКФ за цих умов статистично вірогідно знижувалася через 4 год і 7 діб реперфузійного періоду. Дослідження впливу карбацетаму показало, що його застосування в реперфузійному періоді вже через 7 діб привело до статистично значущого зростання діурезу та ШКФ у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки. Ефект ставав ще більшим через 14 діб. Отже, карбацетам нівелює патогенні прояви гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки і знижує прояви ниркової дисфункції, що свідчить про його перспективність як засобу системної корекції.
36
Вильданова, Елена Владимировна. "ПРОБЛЕМА СУЩЕСТВОВАНИЯ «ТОРГОВОГО ПУТИ ГЕРОДОТА»: ИСТОРИОГРАФИЧЕСКИЙ АСПЕКТ". Археология Евразийских степей, № 5 (31 жовтня 2020): 137–42. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2020.5.137.142.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью данной статьи является анализ и обобщение литературы по вопросу о существовании «торгового пути Геродота». Рассматривается проблема наличия и маршрута торгового пути на Южный Урал. Автором сделан вывод о существовании пути из западных земель на Южный Урал. Кроме того выделены спорные моменты по вопросу о начальной точке маршрута данного пути и месте изготовления импортируемых товаров. Библиографические ссылки Бажан И.А., Зуев В.Ю. Случайные находки скифских зеркал эпохи архаики в Северном Причерноморье // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. 2014. № 6. С. 5–29. Безруков А.В. К вопросу о торговых коммуникациях в Южном Приуралье по данным письменных и археологических источников (VI–IV вв. до н.э.) // Проблемы истории, филологии, культуры (ПИФК). 2003. №13. С. 229–236. Бондарь Н.Н. Торговые отношения Ольвии со Скифией VI–V вв. до н.э. // СА. XXIII. / Отв. ред. Б.А. Рыбаков. М.: Изд-во АН СССРб 1955. С. 58–80. Геродот. История в 9 кн. Пер. с греч. и комм. Г.А. Страновский. М.: Олма-Пресс Инвест, 2004. 640 с. Граков Б.Н. Чи мала Ольвiя торговельнi зносини з Поволжям i Приураллям в архаiчну i класичну епохи? // Археологiя. 1947. Т. I. С. 23–38. Зуев В.Ю. Боспорский транзитный путь распространения греческих зеркал в эпоху архаики (по материалам погребальных памятников и случайных находок) // Погребальная культура Боспорского царства. Материалы Круглого стола, посвящённого 100-летию со дня рождения Михаила Моисеевича Кубланова / Отв. Ред. В.Ю. Зуев, В.А. Хршановский. СПб.: Нестор-История, 2014 . С. 66–94. Зуев В.Ю. Первая серия зеркал борисфенитского типа // Материалы Междун. науч. конф. «Боспорский феномен. Общее и особенное в историко-культурном пространстве античного мира»(Санкт- Петербург, 28 – 30 ноября 2018). Ч. II. / Отв. ред. В. Ю. Зуев, В.А. Хршановский. СПб.: ИПЦ СПбГУПТД, 2018. С. 25–47. Игуменшева Е.В. Пути проникновения импортных изделий на территорию Южного Приуралья в «савроматскую» и раннесарматскую эпохи (историография проблема) // РА. 2011. № 1. 2011. С. 62–67. Кузнецова Т.М. Торговые или священные пути греков? // Проблемы скифо-сарматской археологии / Отв. ред. А.И. Мелюкова. М.: Наука, 1990. С. 86–90. Кузнецова Т.М. Этюды по скифской истории. М.: ИА АН СССР, 1991. 150 с. Ольговский С.Я. О караванном пути из Ольвии на Урал и в Поволжье и вопросы происхождения зеркал и крестовидных блях // Археология Евразийских степей. 2017. №3. С. 209–223. Ольговский С.Я. Существовал ли караванный путь из Ольвии на Урал и в Поволжье в архаическую эпоху // Старожитностi раннього залiзного вiку / Археологія і давня історія України: Вип. 2 (23). К.: Інститут археології НАН України, 2017б. С. 476–483. Скржинская М.В. Скифия глазами эллинов. СПб.: Алетейя, 2001. 304 с. Скуднова В.М. Скифские зеркала из архаического некрополя Ольвии // Культура и искусства античного мира. Вып. 3. / ТГЭ. Т. VII. Л.: Изд-во ГЭ 1962. С. 5–27. Смирнов К.Ф Савроматы (ранняя история и культура сарматов). М.: Наука, 1964. 379 с. Таиров А.Д., Коноплева К.Г. Каменные жертвенники как источник по связям кочевников Южного Урала со скифским миром // Вестник ЮУрГУ. Серия «Социально-гуманитарные науки». 2012. № 10 (269). С. 86–87. Фармаковский Б.В. Архаический период в России // МАР. 1914. № 34. С. 15–78. Членова Н.Л. Предыстория «торгового пути Геродота» (из Северного Причерноморья на Южный Урал // СА. 1983. №1. С. 47–65. Leypunskaya N.A. Olbian–Scythian Trade: Exchange Issues in the Sixth to Fourth Centuries BC // Classical Olbia and the Scythian World: From the Sixth Century BC to the Second Century AD / D. Braund and S.D. Kryzhitskiy (Ed.). Oxford: Oxford University Press, 2007. P. 121–133. DOI:10.5871/ bacad/9780197264041.003.0009
37
Tsybulenko, Evhen, and Kseniia Loboda. "Ukrainian Encyclopedia of International Law in the World Context. Review of Encyclopedia of International Law: In 3 volumes / eds.: Yu. S. Shemshuchenko, V. N. Denysov (co-chairs) and others; Institute of State and Law. V.M. Koretsky NAS of Ukraine. Vol. 1. – Vol.3. – Kyiv: 2014–2019." Ukrainian Journal of International Law 3 (September 30, 2020): 165–68. http://dx.doi.org/10.36952/uail.2020.3.165-168.
Повний текст джерела
38
Сингатулин, Рустам Адыгамович. "ТЕХНОЛОГИИ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ: КИРПИЧ УКЕКА". Археология Евразийских степей, № 3 (27 липня 2021): 273–84. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.3.273.284.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена исследованиям кирпичного строительного материала из Увекского городища (г. Саратов) по данным полевых и камеральных исследований 1994–2020 гг. Целью исследований являлось дефиниция физико-химических характеристик кирпича из строений Увекского городища для историко-архитектурного, технико-экономического обоснования строительных технологий Золотой Орды, проведения реконструкционных и реставрационных работ, компьютерного моделирования в системах виртуальной и дополненной реальности. В работе приводятся данные по разнообразию форм и размеров кирпича, отпечаткам на его поверхности. Рассматриваются результаты исследований поопределению элементного состава керамического материала методами Оже и вторичной-ионной масс-спектроскопии (ВИМС) с целью идентификации мест добычи сырья. Приводятся данные по: средней плотности кирпича, его группе по теплотехническим характеристикам, коэффициенту излучения, водопоглощению по массе, пределам прочности при сжатии и изгибе, определению марки кирпича в соответствии с регламентируемыми параметрами действующего государственного стандарта.
Библиографические ссылки
Баллод Ф.В. Приволжские «Помпеи». М.; Пг.: Мосполиграф, 1923.
Брагов А.М., Ломунов А.К. Использование метода Кольского для динамических испытаний конструкционных материалов // Прикладные проблемы прочности и пластичности. 1995. № 51. С. 127−137.
Браташова С.А. Увешенская станица и Саратау: к вопросу о сохранении урбосистемы Укек – Яйлак // Историко-археологические памятники Золотой Орды на территории Саратовского Поволжья. Укек: прошлое, настоящее, будущее. Мат. межд. нау ч.-практ. конф. / Ред. Аблязов К. А., Кульпин-Губайдуллин Э. С., Рашитов Ф. А. Саратов: Научная кинга, 2016. С. 211−218.
Васильев Д.В. О размерах золотоордынских кирпичей (Опыт статистико-метрологического анализа) // Перекрестки истории. Актуальные проблемы исторической науки. Мат. Всеросс. науч. конф. Астрахань : ИД «Астраханский университет», 2004.С. 72–79.
ГОСТ 530-2012. Кирпич и камень керамические. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 530-2007; Введ. с 2013.07.01. М.: Стандартинформ, 2013. 39 с.
Губанов И.А., Крылова И.А., Тихонова В.Л. Дикорастущие полезные растения СССР. М.: Мысль, 1976. 360 с.
Дунаева Г.В., Рогозин И.С. Оползни Саратовского Поволжья. М.: АН СССР, 1962. 163 с.
Зиливинская Э.Д. Культовая архитектура Золотой Орды: происхождение и традиции // Поволжская археология. 2016. № 2(16). С. 44–67.
Ёлшин Д. Д. Новые исследования древнерусской плинфы: итоги и перспективы // Проблеми давньоруської та середньовічної археології / Археологія i давня історія України. Вип. 1. / Отв. ред. Г. Ю. Ивакин. Київ: Інститут археології НАН України, 2010. С. 395–407.
Карлосон Т.А. Фотоэлектронная и Оже-спектроскопия. Л.: Машиностроение, 1981. 431 c.
Краснопевцев Б.В. Фотограмметрия. М.: УПП "Репрография" МИИГАиК, 2008. 160 c.
Кротков А.А. Раскопки на Увеке в 1913 году // ТСУАК. Саратов, 1915. Вып. 32. С. 111−133.
Кульпин Э.С. Цивилизационный феномен Золотой Орды // Общественные науки и современность. 2001. № 3. С. 74−88.
Отчет Императорской Архивной Комиссии за 1891 г. / Архив ИИМК РАН, 1891. Ф. 1. Д. 30.
Сингатулин Р.А. Археологические исследования на Увекском городище в 2004 г. // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 7 / Отв. ред. А.И. Юдин. Саратов, Научная книга, 2006. С. 76−90.
Сингатулин Р. А. Охранно-спасательные работы на территории Увекского городища в 2005 г. // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 8 / Отв. ред. А. И. Юдин. Саратов, Научная книга, 2008. С. 139−155.
Сингатулин Р. А. История первых фотограмметрических исследований на Увекском городище в 1913 г. // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2014. № 9(47) Ч. 1. С. 149−151.
Сингатулин Р.А. Особенности применения стереофотограмметрического мультиспектрального мониторинга в полевых археологических исследованиях // Известия высших учебных заведений. Геодезия и аэрофотосъемка. 2016а. № 2. С. 90−93.
Сингатулин Р.А. Идентификация золотоордынской керамики методами Оже и вторичной ионной масс-спектрометрии // Международный научно-исследовательский журнал. 2016б. № 7−1(49). С. 105−107.
Сингатулин Р.А. Теплотехнические и прочностные характеристики плинфы с Увекского городища // Современные наукоёмкие технологии. 2017. № 8. С. 65−68.
Федоров-Давыдов Г.А. Статистические методы в археологии: Учебное пособие для вузов по спец. «История». М.: Высшая школа, 1987. 216 с.
Федоров-Давыдов Г.А. Золотоордынские города Поволжья. М.: Изд-во МГУ, 1994. 232 с.
Шульман А.Р., Фридрихов С.А. Вторично-эмиссионные методы исследования твёрдого тела. М.: Наука, 1977. 552 c.
Paparazzo, E. Comment on AES and SAM microanalysis of structure ceramics by thinning and coating the backside. Yu and Jin // Surface and Interface Analysis. 2001. №31 (12). P. 1110–1111. DOI:10.1002/sia.1144.
Paparazzo, E. Recovering the past from surfaces and interfaces: experimental and cultural issues // Surface and Interface Analysis. 2006. №38. P. 357−363. DOI:10.1002/sia.2142.
39
Галущак, Мар’ян Олексійович. "Вища освіта в Україні та шляхи її вдосконалення: фундаментальна підготовка в технічному університеті". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (28 березня 2014): 86–91. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.408.
Повний текст джерелаАнотація:
Реформа системи вищої освіти завдяки цілеспрямованій праці Міністерства освіти і науки та вузів дала позитивні результати, але ще не вирішила головного завдання – підвищення якості підготовки спеціалістів, які потрібні державі і суспільству для творчої професійної діяльності в період науково-технічного прогресу людства і ринкових відносин.Головною причиною цього, на мій погляд, є те, що розвиток системи освіти тісно пов’язаний з економічними проблемами держави та національними особливостями суспільства, а ми намагаємось розв’язати освітянські проблеми за іноземним зразком, забуваючи що, наприклад, в Америці, звідки взято найбільше запозичень, цивілізована ринкова економіка, в якій визначальними є закони та справа. В них життєвий успіх спеціаліста визначається рівнем його підготовки у вузі, а недоукам не дають роботи на власних фірмах навіть батьки. У нас життєвий успіх спеціаліста у великій мірі залежить від зв’язків, причому ця “хвороба” так укоренилася, що сприймається за нормальні речі. Дане явище потрібно якнайшвидше ліквідувати, бо воно сильно гальмує прогресивний розвиток.В порівнянні з економікою передових капіталістичних держав, економіка України має інші проблеми. Там її основою є новітні технології з використанням сучасної техніки і головним для них є знайти ринки збуту для конкурентноспроможної продукції. В нас же головною проблемою є необхідність технічного переозброєння більшості галузей промисловості і сільського господарства, тому що на одиницю продукції (в більшості низької якості) відносно світових показників набагато вищі витрати енергоносіїв та сировини.Зрозуміло, що ці проблеми можуть успішно вирішувати спеціалісти високої кваліфікації, які підготовлені до творчої професійної діяльності по створенню ефективних технологій та машин для їх реалізації. Рівень кваліфікації спеціаліста будь-якого профілю, а особливо це стосується підготовки сучасних інженерів, залежить від рівня його базової фундаментальної підготовки, яка є наріжним каменем технічної освіти. За всіх часів дана теза була постулатом і ніким не спростовувалась. Тим більш вражаючим є той факт, що роль фундаментальних дисциплін в навчальному процесі постійно знижується. Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти обсяги годин, що відводяться на їх викладання в недалекому минулому з нинішніми. Але ж ми хочемо, щоб наші випускники мали рівень кваліфікації не нижчий за рівень спеціалістів, що випускають кращі закордонні вузи!Проведений порівняльний аналіз навчального навантаження з математики, фізики і хімії для різних напрямків підготовки у нас і в деяких закордонних вузах також засвідчує, що питома вага майже з усіх фундаментальних дисциплін в них приблизно в два рази більша, ніж у нас. Деякі відхилення маємо в Краківській гірничій академії, але в Польщі зовсім інша система середньої освіти. В них дванадцятирічна середня освіта, причому в технічних ліцеях чи гімназіях, наприклад, учні вже вивчили матаналіз, який в нас студенти вивчають протягом першого курсу. Крім цього, в них має місце тісний зв’язок фундаментальних дисциплін з майбутньою професією. В австрійських і німецьких вузах, наприклад, назва дисциплін звучить так: математика для машинобудівників, чи електриків, чи економістів. Точно так само і фізика та хімія читаються відповідно до обраної спеціальності. Тут, на мою думку, йдеться про питання державної ваги і його треба вирішувати на відповідному рівні. Не принижуючи значення інших наук, необхідно все ж наголосити, що саме фундаментальні дисципліни формують основи наукового світогляду кожної людини, саме фізика, хімія і математика складають основу науково-технічного прогресу людства.Також треба визнати, що у справу погіршення фундаментальної освіти значний “внесок” робить і середня школа, в якій рівень знань учнів, наприклад, з фізики і хімії, вже опускається до критичної межі. Одним із каталізаторів такого становища стала відміна вступного іспиту з фізики на переважну більшість факультетів багатьох технічних університетів. Цей сигнал чітко зрозуміли вчителі, учні і їхні батьки. В результаті вузівські викладачі, а пізніше і викладачі інших технічних дисциплін, в розпачі від низького рівня знань фундаментальних дисциплін своїх студентів. Вони за перші семестри намагаються ліквідувати прогалини шкільної освіти, але це, як правило, не вдається. Пізніше такі студенти отримують дипломи інженерів, деякі вступають до аспірантури та стають викладачами, тобто колесо виродження все більше розкручується. Те, що в даний час відбувається із шкільними і вузівськими програмами фундаментальних дисциплін, є копіюванням нашою освітою чужих методик і ідей. Але саме наші спеціалісти, які навчались математики, фізики і хімії за традиційними програмами, є бажаними в різних зарубіжних наукових центрах, які працюють в галузі фізики плазми, твердого тіла, квантової електроніки, тощо. Тому не варто відкидати те позитивне, що напрацьовано десятиріччями і яке давало нам Нобелівських лауреатів та здобутки світового рівня у різних областях знань, технологій і техніки.Треба відзначити, що одне із найгостріших питань, які обговорювались на загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України – низький рівень освіти з фізики у школах і вузах країни. До Президента України і уряду відповідне звернення підписали сорок дійсних членів та членів-кореспондентів НАН України. Як же покращити фундаментальну підготовку фахівців? Відомо, що тепер вузи мають значні автономні права і варто ними скористатися, не чекаючи рішень “згори”. В нашому національному університеті нафти і газу завдяки правильному розумінню ситуації з боку ректора, відомого у світі вченого в області механіки машин, академіка Української нафтогазової академії, професора Крижанівського Є.І., зроблені відповідні кроки щодо виправлення ситуації та покращення викладання фундаментальних дисциплін, без яких не може бути повноцінного інженера, який би успішно конкурував на міжнародному ринку праці. Два роки тому Вченою Радою університету було створено інститут фундаментальної підготовки, який згідно Положення є навчально-методичним, навчально-організаційним і науково-дослідним підрозділом університету на правах факультету для практичного втілення концепції вищої багатоступеневої інженерно-технічної освіти на базі глибоких фундаментальних знань з вищої математики, фізики і хімії. До складу інституту входять три кафедри фундаментальних наук, на черзі створення іще двох кафедр. Сьогодні можна констатувати, що створення такого інституту було необхідним і корисним, так як кафедри фізики, вищої математики і хімії вирішують спільні питання та об’єднані однією метою – покращити базову фундаментальну підготовку фахівців. Викладачі мають можливість обмінюватись досвідом своєї роботи, бо знаходяться на одному рівні, тоді як раніше були в певній мірі на другорядних ролях, оскільки кафедри відносились до різних факультетів, які більше розв’язують задачі спеціальної підготовки.Дуже важливим моментом у діяльності інституту була участь в організації і проведенні VIII науково-методичної конференції, на якій обговорювались питання фундаментальної підготовки фахівців і на яку були запрошені викладачі з інших вузів та вчителі шкіл і коледжів. При підготовці до конференції виконано значний об’єм роботи по вивченню і порівнянню навчальних планів різних спеціальностей у нашому університеті та багатьох європейських технічних вузах. Цей аналіз було покладено в основу рекомендацій, які затвердила наша Вчена Рада і які стали програмою діяльності інституту. Так, враховуючи неможливість перегляду навчальних планів спеціальностей в сторону збільшення аудиторних годин на вивчення фізики, математики, хімії, інформатики і програмування ми змістили акцент при їх викладанні в сторону профілізації навчального процесу в залежності від потреб профілюючої кафедри, тобто змінили зміст робочих програм дисциплін. Також на кафедрах інституту запроваджено керовану і контрольовану самостійну роботу, тобто йде мова про індивідуалізацію навчального процесу, оскільки світ на початку ХХ1 століття надзвичайно швидко змінюється, – вперше в історії розвитку людства покоління теоретичних ідей і машин змінюються в часі швидше, ніж покоління людей, а тому потрібно навчити студентів, майбутніх фахівців, самостійно знаходити необхідні знання в морі інформації що нас оточує для досягнення певного освітнього рівня. Для реалізації даного напрямку роботи потрібно змінити роль викладача: замість передавача певної суми знань студенту, він повинен стати координатором навчального процесу, консультантом, керівником навчання. Зауважу, що зміна функцій викладача – це довготривалий процес по підвищенню фахового рівня професорсько-викладацького складу.Проведений аналіз показав, що в нас є недостатнє забезпечення студентів навчально-методичною літературою. Тому в інституті сформовано єдиний план підготовки і випуску підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, електронних посібників тощо, а також створені творчі колективи, які повинні якнайшвидше забезпечити всіх студентів необхідними дидактичними матеріалами українською мовою.Дуже важливим напрямком діяльності інституту є налагодження співпраці і зв’язків наших кафедр із спорідненими кафедрами технічних вузів України. До речі, це один із шляхів більш швидкого забезпечення методичною літературою студентів внаслідок обміну, а також підвищення кваліфікації викладачів.Розв’язанню проблеми покращення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців сприяє використання нових інформаційних та телекомунікаційних технологій проведення навчального процесу з використанням відповідних технічних засобів (аудіо- і відеоапаратури, комп’ютерів, телебачення, мережі Інтернет та ін.). Для цього потрібно використовувати як мізерні бюджетні кошти, так і залучати кошти різних фондів під проекти навчально-методичного характеру. Адже саме отримання грантів у великій мірі допомагає зміцнювати матеріально-технічну базу кафедр.Також хочу зачепити іще одне болюче питання вищої школи. З метою виживання зараз у вузах ми маємо поряд із студентами, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, так званих контрактників. Це добре, але борючись за гроші ми намагаємось зберегти більшість студентів, що веде до зниження якості навчання. У даній ситуації кафедри фундаментальної підготовки в найгіршому становищі, тому що перед ними постає завдання виправлення браку середньої школи і відбору студентів для їх подальшого навчання. В нашому університеті знайдено вихід з даної ситуації: в навчальний процес впроваджено модульну технологію в поєднанні з визначенням рейтингу студентів. Було проведено п’ять науково-методичних конференцій, результати роботи яких дозволили розробити і вдосконалити “Положення про систему поточного, підсумкового контролю і оцінювання знань та визначення рейтингу студентів”. Треба відзначити, що через консерватизм характеру людини, все нове важко приживається. Але завдяки саме волі ректора Крижанівського Є.І. дана система організації і проведення навчального процесу працює, стимулюючи систематичну і самостійну роботу студентів протягом всього семестру. Вона підвищує об’єктивність оцінки знань, активізує навчальну діяльність та розвиває творчі здібності студентів, а результати екзаменаційних сесій та висновки більшості викладачів стверджують, що впровадження даної технології навчання є виправдане і сприяє підвищенню фахового рівня спеціалістів.Аналізуючи етапи і тенденції розвитку фундаментальної підготовки в технічному вузі приходимо до висновку, що зараз, коли створені нові форми і методи управління навчальним процесом, потрібен перехід до нових принципів формування змісту. Тому, створюючи нові інтенсивні технології навчання, треба зберегти глибокі традиції нашої фундаментальної підготовки та поєднати їх із здоровим прагматизмом заходу, тобто додати їй прикладну спрямованість. Це потребує координації зусиль викладачів різних предметів, великих затрат часу, тому що ці технології повинні базуватись на ідеї синтезу усіх дисциплін та принципу фундаментальності освіти, які об’єднують закономірності процесу пізнання і повинні враховувати ментальність нашого народу.
40
Смирнов, Николай Юрьевич. "ВЕЩЬ В КУЛЬТУРЕ: К ИНТЕРПРЕТАЦИИ ОДНОЙ СТАРОЙ НАХОДКИ". Археология Евразийских степей, № 2 (30 квітня 2021): 92–107. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.2.92.107.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена уникальному предмету, который на протяжении последних 120 лет фигурирует в работах исследователей древностей ананьинской культурно-исторической области (общности) в качестве «культовой привески к поясу». Это резное изделие из рога, обнаруженное А.А. Спицыным в 1898 г. при раскопках погребения № 94 в могильнике у Зуевского починка на р. Каме (ГЭ, кол. 609, № 200). Предложенная и обоснованная в настоящей статье новая интерпретация этой вещи какрукояти кнута (конской плети) впервые логично и непротиворечиво объясняет ее функции и причины ее включения в число других предметов, сопровождающих погребенного. Наряду с этим, приводятся новые данные о перипетиях судьбы коллекции предметов из Зуевского могильника (и конкретно вещей из погребения № 94) с момента раскопок до передачи ее в фонды Государственного Эрмитажа и история первой сводной публикации этих материалов.
Библиографические ссылки
Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н.э. К.: Наукова думка, 1991. 411 с.
Бородовский А.П. Плети и возможности их использования в системе вооружения племен скифского времени // Военное дело древнего населения Северной Азии / Отв. ред. В.Е. Медведев, Ю.С. Худяков. Новосибирск: Наука, 1987. С. 28–39.
Васильев Ст.А. Ананьинский звериный стиль. Истоки, основные компоненты и развитие // Археологические вести. 2004. № 11. С. 275–297.
Вятская губерния // Альбом рисунков, помещенных в отчетах ИАК за 1882–1898 гг. СПб.: Тип. Главного управления уделов, 1906. С. 281–288.
Вятская губерния // Отчет ИАК за 1898 г. СПб.: Тип. Главного управления уделов, 1901. С. 41–46.
Грязнов М.П. Так называемые оселки скифо-сарматского времени // Исследования по археологии СССР. Сборник статей в честь М.И. Артамонова / Отв. ред. В.Ф. Гайдукевич. Л.: Изд-во ЛГУ, 1961. С. 139–144.
Дело ИАК об археологических изысканиях члена Комиссии А.А. Спицына в губерниях: Вятской, Уфимской, Казанской, Пермской / НА ИИМК РАН. РО, ф. 1, оп. 1, 1898 г., д. 63.
Древнее искусство. Памятники палеолита, неолита, бронзового и железного веков на территории Советского Союза. Собрание Государственного Эрмитажа / Отв. ред. М.И. Артамонов. Л.: Аврора, 1974. 196 с.
Древности Камы по раскопкам А.А. Спицына в 1898 г. // Материалы ГАИМК. Вып. 2. / Отв. ред. С.Н. Быковский / Л.: Типография «Печатный Двор», 1933. 38 с.
Дубовская О.Р. Плеть как возможный атрибут предскифских погребений // Памятники предскифского и скифского времени на юге Восточной Европы / МИАР. № 1 / Отв. ред. Р.М. Мунчаев, В.С. Ольховский. М.: ИА РАН, 1997. С. 57–61.
Збруева А.В. История населения Прикамья в ананьинскую эпоху / Материалы и исследования по археологии Урала и Приуралья. Т. V / МИА. № 30. М.: Изд-во АН СССР, 1952. 326 c.
Кузьминых С.В. Археологическое изучение ананьинского мира в XX веке: основные достижения и проблемы // Российская археология: достижения XX и перспективы XXI вв. Матер. науч. конф. к т75-летию В.А. Генинга. Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2000. С. 104–113.
Материалы, связанные с комиссией по ликвидации Склада древностей ГАИМК / НА ИИМК РАН. РО, ф. 2, оп. 1, 1931 г., д. 750.
Ольховский В.С., Евдокимов Г.Л. Скифские изваяния VII–III вв. до н. э. М.: ИА РАН, 1994. 188 с.
Отрощенко В.В. Костяные детали плеток из погребений срубной культуры // СА. 1986. № 3 С. 72–81.
Петренко А.Г. Становление и развитие основ животноводческой деятельности в истории народов Среднего Поволжья и Приуралья (по археозоологическим материалам) / Археология евразийских степей. Вып. 3. Казань: Ин-т истории АН РТ, 2007. 144 с.
Смирнов Н.Ю. «ἐν τούτῳ νίκα» или об одном происшествии, случившемся со скифами при их возвращении из Азии (Herod., IV. 1. 3, 3, 4) // Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура / Отв. ред. М.О. Тарасенко. Київ: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2014. С. 235–240.
Смирнов Н.Ю. Зверь и птица из Темир-Горы // Боспорские исследования Вып. XXXI. / Отв. ред. В. Н. Зинько. Керчь: Керченская городская типография, 2015. С 50–59.
Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Мелитопольский курган. Киев: Наукова думка, 1988. 264 с.
Толковый словарь живого великорусского языка В.И. Даля. Т. 2: И–О. СПб.-М.: Тип. М.О. Вольфа, 1881.
Черненко Е.В. Скифские лучники. Киев: Наукова думка, 1981. 167 с.
Черных Е.М. Предметы конского снаряжения из Зуевского могильника ананьинской культуры шнуровой керамики в Удмуртии // Поволжская археология. 2019а. № 1(27). С. 136–149.
Черных Е.М., К 120-летию начала исследований Зуевского (Зуевоключевского I) могильника // Археология Евразийских степей. 2019б. № 2. С. 227–245
Чугунов К.В. Аржан — источник // Аржан. Источник в долине царей. Археологические открытия в Туве / Отв. ред. М.Б. Пиотровский. СПб.: Славия, 2004. С. 10–37.
Шаблавина Е.А. Древности раннего железного века на территории Прикамского Приуралья в собрании Государственного Эрмитажа // Железный век. Европа без границ. Первое тысячелетие до н. э.: каталог выставки / Отв. ред. А.Ю. Алексеев, М. Наврот, А. Гасс, Ю.Ю. Пиотровский. СПб.: Чистый лист, 2020. С. 256–269.
Шульга П.И. О находках нагаек скифского времени на Алтае // Снаряжение кочевников Евразии / Отв. ред. А.А. Тишкин. Барнаул: Изд-во АлтГУ, 2005. С. 183–189.
Шульга П.И. Снаряжение верховой лошади в Горном Алтае и Верхнем Приобье. Ч. II (VI–III вв. до н.э.). Новосибирск: РИЦ НГУ, 2015б. 322 с.
Smirnov N.Yu. In hoc signo vinces: the victory of the Scythians over the offspring of their slaves as a manifestation of divine providence (Herodotus, The Histories 4.1 [3], 3, 4) // Masters of the Steppe: The Impact of the Scythians and Later Nomad Societies of Eurasia Proceedings of a conference held at the British Museum, 27–29 October 2017. / S. Pankova, St. John Simpson (eds.). London: Archaeopress Publ., 2020. P. 544–550.
41
Котенко, Вікторія. "Міжнародний науковий симпозіум «Кераміка як маркер міжкультурних зв’язків давнього населення України: імпорти, запозичення, імітації»". Scientific journal "Archaeological ceramology" 1, № 1 (5 січня 2021). http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.v1i1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
13-14 липня 2018 року на базі археологічної експедиції
Інституту керамології – відділення Інституту
народознавства НАН України та Національного
музею-заповідника українського гончарства
в Опішному відбувся Міжнародний
науковий симпозіум «Кераміка як маркер
міжкультурних зв’язків давнього населення
України: імпорти, запозичення, імітації».
Співорганізаторами заходу виступили
Національна академія наук України, Інститут
археології НАН України, Рада молодих учених
Інституту археології НАН України, Інститут
географії НАН України, Інститут народознавства
НАН України, Полтавський національний
педагогічний університет імені Володимира
Короленка, Міністерство культури України,
Полтавське обласне відділенні Всеукраїнської
громадської організації «Спілка археологів
України» та Громадська організація «Конгрес
українських керамологів».
42
Vasyltsiv, Taras, Ruslan Lupak, Marta Kunytska-Iliash, Olha Levytska та Olha Mulska. "Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 20 вересня 2020, 149–70. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.03.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація та аналіз негативних тенденцій, обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону України.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові (графічний, структурний аналіз) та спеціальні (соціологічний, інтегральне оцінювання, кореляційний аналіз) методи наукового пізнання. Соціологічне дослідження проведено ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”) у вересні-жовтні 2019 р. Об’єкт дослідження – студенти випускних курсів закладів вищої освіти, закладів загальної професійно-технічної освіти та учні випускних класів закладів загальної середньої освіти Карпатського регіону (1200 осіб). Авторський підхід до побудови інтегрального індексу середовища міграційної активності населення передбачав реалізацію алгоритму, базисом якого виступало нормування показників (стимуляторів і дестимуляторів), визначення ваг показників і груп показників за допомогою побудови матриці кореляційних порівнянь, розрахунок багатовимірних величин у формі зважених групових індексів.
Результати. У статті із застосуванням соціологічного дослідження виявлено характеристики зовнішньої міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону України. Зроблено висновки щодо проблемних аспектів міграції молоді та її впливу на розвиток сільських територій. Розраховано інтегральні індекси “виштовхування” населення України та Львівської області, що дозволило констатувати вищий рівень «агресивності» середовища для міграції населення в Карпатському регіоні в порівнянні із середнім у країні. Обґрунтовано рекомендації щодо інструментів регулювання міграції молоді на сільських територіях для збереження людського потенціалу їхнього розвитку.
Оригінальність / наукова новизна. Розроблено нову методику розрахунку інтегрального індекса середовища міграційної активності населення (за п’ятьма групами показників: демографічна стабільність і стан здоров’я населення; охоплення населення освітніми послугами; стан ринку праці та зайнятості; рівень життя населення; економічний розвиток країни), а також удосконалено підхід до оцінки взаємозв’язку середовища “виштовхування” та міграційної активності населення.
Практична цінність / значущість. Обґрунтовано інструменти регіональної політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій (за групами: організаційні, економічні, інституційні) для їх впровадження регіональними органами влади.
43
Турков, Володимир. "Рецензія на: Грищенко Ю. Болгари в Україні 1920-х–1930-х рр.: між національними проектами влади й реаліями життя. Київ, Інститут історії України НАН України, 2018. 269 с." Drinovsky sbornik XI (12 липня 2018). http://dx.doi.org/10.7546/ds.2018.11.54.
Повний текст джерела
44
Zhelezniak, Mykola, Oleksandr Ishchenko, Oksana Davydenko, and Svitlana Ocheretianko. "Ukrainian electronic based encyclopedias in light of socio-humanities: monography. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research of the NAS of Ukraine, 2021. 196 p." Institute of Encyclopedic Research Academic Repository, 2021. http://dx.doi.org/10.37068/b/9789660296770.
Повний текст джерелаАнотація:
The monograph is devoted to issues of the digital encyclopedic practice in view of experience of contemporary socio-humanities. This book presents the history of the emergence and spread of electronic encyclopedias in Ukraine and worldwide, clarifies their features, traces the correlations of electronic and paper encyclopedias. A special place in the monograph is given to the common description of the Internet version of the Encyclopedia of Modern Ukraine as well as current national online encyclopedias abroad.
45
Anatychuk, Lukyan, Roman Kobyliansky, Nataliya Pasyechnikova, Volodymyr Naumenko, Oleg Zadorozhnyy, Rudolf Nazaretian, and Yevheniia Vereshko. "Dynamics of intraocular temperature during local hypothermia (experimental study and mathematical modeling)." JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE, December 18, 2019, 383–88. http://dx.doi.org/10.37621/jnamsu-2019-4-383-388.
Повний текст джерелаАнотація:
Therapeutic hypothermia currently is successfully in various fields of medicine to protect biological tissues from ischemia. However the issue of changes in intraocular temperature under hypothermia remains poorly understood. Purpose. To study the dynamics of intraocular temperature in conditions of local hypothermia and on the basis of the obtained data to develop a mathematical model of thermophysical processes in the rabbit eye. Materials and methods. An in vivo experiment was performed on 10 rabbits (20 eyes). In group 1 (5 rabbits, 10 eyes), epibulbar and intraocular temperature was measured after local contact hypothermia through closed eyelids, in group 2 (5 rabbits, 10 eyes) after local contact hypothermia directly through the cornea. ока безпосередньо через рогівку. Для гіпотермії застосовувався гелевий акумулятор холоду температурою -10 °С. Для вимірювання температури в різних відділах ока застосовувався термоелектричний пристрій, розроблений Інститутом термоелектрики НАН і МОН України та ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П.Філатова НАМН України». Для розробки математичної моделі теплофізичних процесів в оці кролика використано пакет прикладних програм COMSOL Multiphysics. Результати. Температура склоподібного тіла в 1-й і 2-й групі тварин знизилася в порівнянні з вихідними даними відповідно на 2,8 °С і 5,4 °С. Температурний градієнт між зовнішньою поверхнею рогівки і середньою частиною склоподібного тіла ока кролика в 1-й групі становив 7,1 °С, у 2-й групі – 9,2 °С. На підставі отриманих експериментальних даних було розроблено схематичну, математичну та комп’ютерну моделі ока кролика з урахуванням його теплофізичних особливостей, кровообігу, процесів метаболізму і теплообміну. Висновки. У разі локальної контактної гіпотермії очей кролика відбувається зниження епібульбарної температури і температури внутрішньоочних середовищ, як під час охолодження безпосередньо зовнішньої поверхні рогівки, так і під час впливу холоду через закриті повіки. Ключові слова: внутрішньоочна температура, локальна гіпотермія, око кролика, математична модель ока. Для цитування: Анатичук ЛІ, Пасєчнікова НВ, Науменко ВО, Задорожний ОС, Назаретян РЕ, Кобилянський РР, Верешко ЄЮ. Динаміка внутрішньоочної температури в умовах локальної гіпотермії (експериментальне дослідження та математичне моделювання). Журнал Національної академії медичних наук України. 2019;25(4):383–8
46
"Institute for economics and forecasting – 20 years (To the 20th anniversary of the creation of the State Enterprise 'Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine')." Ìstorìâ narodnogo gospodarstva ta ekonomìčnoï dumki Ukraïni 50, no. 2017 (December 15, 2017): 351–67. http://dx.doi.org/10.15407/ingedu2017.50.351.
Повний текст джерела
47
Ishchenko, Oleksandr, Oksana Davydenko, Ruslan Pylypchuk, Oleh Savchenko, and Anatolii Shushkivskyi. "From the backstage work on the Encyclopedia of Ukraine / Ed. M. H. Zhelezniak. Kyiv: The NASU Institute of Encyclopedic Research, 2018. 352 p." Institute of Encyclopedic Research Academic Repository, 2018. http://dx.doi.org/10.37068/b/9789660286665.
Повний текст джерелаАнотація:
The research is devoted to the representation of the experience in creation of The Encyclopedia of Ukraine as a fundamental work of encyclopedic literature and at the same time as a significant part of the national heritage of culture. This book presents archival documents that describe the functioning of editorial board of The Encyclopedia of Ukraine during 1948–1985. In addition, the Encyclopedia of Ukraine is investigated as a stage in history of the encyclopedic-and-publishing activity in Ukraine; it is characterized as an object and a source for scientific studies.
48
Prokopovych, Lidiia. "Функціонально-стилістичний аналіз афоризмів в романі Мирослава Дочинця «Мафтей»". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 154–62. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-154-162.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено проблему становлення індивідуальних стилів на тлі загальнонаціональної мови. Розглянуто афоризми в романі Мирослава Дочинця «Мафтей», здійснено їх семантико-стилістичну класифікацію. Доведено особливості їх використання у художньому дискурсі та роль і місце в індивідуальній мовній картині письменника.
Ключові слова: ідіостиль, афоризми, сентенції, концепт, етносемантика.
Покликання
Список використаної літератури
Антологія афоризмів, упор. Л. П. Олексієнко. Донецьк, 2004.
Вегеш, Анастасія. «Промовистість назв романів М. Дочинця». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, вип. 2 (32), 2014, с. 8–12.
Дочинець, Мирослав. Мафтей. Книга написана сухим пером. Мукачево: Карпатська вежа, 2016.
Жайворонок, Віталій. «Національна мова та ідіолект». Мовознавство, № 6, 1996, с. 27–32.
Єрмоленко, Світлана. «Стиль індивідуальний». Українська мова: енциклопедія, за ред. В. М. Русанівського, і О. О. Тараненка. Київ, 2000, с. 603–4.
Єрмоленко, Світлана. «Своєрідність художнього мовомислення Євгена Пашковського». Єрмоленко, Світлана. Мовно-естетичні знаки української культури. Київ: Інститут української мови НАН України, 2009.
Мацько, Любов. «Індивідуальний мовостиль Івана Драча». Філологічні науки: Збірник наукових праць. Суми: Сумський ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008, с. 85–92.
Мирослав Дочинець – прозаїк, філософ, публіцист. URL: http://miroslav–dochinets.com /?tmpl= unsupported.
Потебня, Александр. «Эстетика и поэтика». Мысль и язык. Москва, 1976.
Прокопович, Лідія. «Вербалізація концепту час у романі Мирослава Дочинця „Мафтейˮ». Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство, № 8, т. 2, 2017, с. 66–9.
Радзієвська, Тетяна. Комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення. Автореф. дис. …докт. філол наук: 10.02.15. Київ, 1999.
Русанівський, Віталій. «Знайдене слово (Про мову творів Ю. Мушкетика)». Мовознавство, №4–5, 2000, с. 3–7.
Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
Сологуб, Надія. Мовний світ Олеся Гончара. Київ: Наукова думка, 1991.
Ставицька, Леся. Естетика слова в художній літературі 20-30 рр. ХХ ст. (Системно-функціональний аспект). Автоеф. дис. ...докт. філол. наук: 10.02.01. Київ, 1996.
Статєєва, Валентина. «Специфіка мовостилю Івана Чендея». Лінговстилістика: Об’єкт – стиль, мета – оцінка. Київ, 2007, с. 288–97.
Теребус, Роман. «Функціне навантаження власних назв у романах Мирослава Дочинця „Криничарˮ та „Вічникˮ». Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство, № 8, т. 2, 2017, с. 110–3.
Фізер, Іван. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні: Метакритичне дослідження. Київ, 1996.