Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інновації промислових підприємств.
Статті в журналах з теми "Інновації промислових підприємств"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-37 статей у журналах для дослідження на тему "Інновації промислових підприємств".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Дубиніна, С. М. "ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.22.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сучасності, стратегічного розвитку України інноваційна адаптація промислових підприємств є рушійною силою реформування економічного розвитку країни. У статті досліджені фактори впливу на інноваційний розвиток промислових підприємств, умови формування, ефективність інноваційної активності, оскільки інноваційна діяльність – це науково-технічний прогрес не тільки підприємств, а всієї держави. Визначено, що інноваційний розвиток має найбільшу сферу впливу і охоплює не тільки наукові розробки, а й виробництво, кінцевий результат господарської діяльності підприємства – прибуток. Зазначено, що сучасні промислові підприємства країни мають низький інтелектуальний потенціал, який є головним складовим чинником генерації ідей та впровадження в дію інновації. Проведено розрахунок та обґрунтування впливу фактичних інноваційних витрат на показники господарської діяльності промислового підприємства.
2
Nikolaenko, Yu V., та R. V. Lavrov. "ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГООРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.73-79.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання маркетингової підтримки інновацій вітчизняних промислових підприємств в умовах міжнародних економічних відносин. Обгрунтовуються особливості маркетингу інновацій; визначено завдання маркетингу інновацій на різних етапах його впровадження; пропонується послідовність маркетингу інновацій; досліджуються етапи процесу сприйняття інновацій різними групами споживачів.Комерційний успіх інновацій на ринку неможливий без активної підтримки маркетингу. Аналіз вітчизняних та зарубіжних науковців з проблем маркетингу інновацій виявив, що незважаючи на розроблені теоретико-методологічні підходи до формування комплексу маркетингових інновацій, не існує методичних розробок в організації та застосуванні маркетингових інновацій у підприємство.Послідовність впровадження маркетингових нововведень у контексті міжнародних економічних відносин дозволить промисловим підприємствам сформувати ефективну маркетингову стратегію навіть на етапі їх створення. Маркетингові інновації мають відбуватися на всіх етапах інноваційного процесу, що забезпечить конкурентоспроможність інноваційної продукції на міжнародному ринку.Дослідження показали, що основними критеріями, що визначають попит на інновації підприємств в умовах міжнародних економічних відносин, є: здатність задовольнити потреби споживачів; чітка конкурентна перевага; простота використання; можливість перевірити особливості, які зазначені у творі. Інноваційна продукція буде затребувана на ринку, якщо вона матиме хоча б одну унікальну характеристику, яка буде важливою для споживачів.
3
Бояринова, К. О., та А. А. Бичковська. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження зумовлене необхідністю забезпечення сталого розвитку підприємств та присвячене аналізу наявного стану, проблем та перспектив упровадження екологічних інновацій на підприємствах. На основі використання монографічного методу, абстрактно-логічного, логічних узагальнень, формалізації та конкретизації розкрито проблемність, тенденції та особливості впровадження екологічних інновацій на вітчизняних промислових підприємствах. Розглянуто сутність екоінновацій та об’єкти, які їм належать. Обґрунтовано поділ екоінновацій промислового підприємства на інновації у виробничій діяльності, у зміні складу продуктів; в управлінській сфері. Проаналізовано тенденції впровадження на підприємствах маловідходних, ресурсозберігаючих, технологічних процесів. Досліджено обсяги капітальних інвестицій в екологізацію за видами економічної діяльності підприємств України. З метою розвитку процесів екологізації запропоновано забезпечити низку економічних умов: розвиток страхового ринку; субсидіювання використання нетрадиційних джерел енергії; створення кластерів екологічно орієнтованого виробництва; підвищення інвестиційної привабливості еколозації виробництв; створення фондів спеціального призначення; формування програми розвитку екоінновацій у промисловості.
4
Loiko, Daria. "ІННОВАЦІЇ ЯК РУШІЙНА СИЛА СПОЖИВЧОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (30 квітня 2019): 100–107. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0109.
Повний текст джерелаАнотація:
Споживчий сектор економіки є неоднорідним за своїм складом і включає в себе як споживання промислових і непромислових товарів, так і споживання різних видів послуг. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про згортання екстенсивного розвитку споживчого сектору економіки України. Кількість працівників, зайнятих на різних підприємствах споживчого сектору за останні сім років зменшилась на 21,42 %. Зростає важливість розвитку споживчого сектору економіки за рахунок інноваційних чинників. Останні десятиріччя характеризуються тенденцією до динамічних змін споживчих уподобань населення. Споживчий сектор можна вважати індикатором соціально-економічної ефективності інноваційної діяльності підприємств. Питома вага інноваційно активних вітчизняних промислових підприємств склала у 2018 р. 16,1% від їх загальної кількості. Питома вага підприємств, що впроваджували інновації у 2018 р. склала 14,1 % від загальної кількості підприємств і за період 2013-2018 рр. знизилась на 3,67 %. Низький рівень питомої ваги інноваційно активних підприємств є негативним чинником розвитку вітчизняної економіки. Активність українських новаторів за період 2014-2018 рр. зросла за кількістю поданих заявок на реєстрацію прав промислової власності на 24,09 %. Збільшилася кількість заявок за напрямом «Інші споживчі товари» (+35,6 % ). Зважаючи на пріоритетність витрат вітчизняних домогосподарств на продукти харчування та одяг і взуття доцільно стимулювати розвиток інновацій на підприємствах харчової та легкої промисловості. Темпи виробництва продукції у текстильному, швейному та шкіряному виробництвах України зростали в період 2014, 2016-2017 рр., і знижувалися у 2015 р. та 2018 р. Змінюються технології, які використовуються для виготовлення одягу. Використовуються цифрові технології віртуальних моделей одягу, технології 3D-друку моделей одягу і взуття. Це дозволяє задовільнити зростаючі вимоги споживацького попиту та економічно раціонально використовувати матеріальні та трудові резерви виробництва.
5
Горященко, Ю. Г. "ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надано авторське трактування дефініції «інновації» як результат поєднання інтелектуальних ресурсів та інформації у процесі надзвичайно керованих сучасними економічними законами цивілізаційних змін і, відповідно, інноваційного розвитку підприємства як керованої нинішніми економічними законами та інноваційними теоріями зміни на підприємстві. На підґрунті критичного аналізу основних положень теорій інновацій та інноваційного розвитку, інноваційних систем та авторських підходів до розуміння проблеми оцінювання інноваційного розвитку соціально-економічних систем, перш за все підприємств, обґрунтовано доцільність розроблення проведення кластерного аналізу з метою дослідження відношення інноваційного процесу та економічного зростання. Оцінку рівня інноваційного розвитку соціально-економічних систем (регіонів та промислових інноваційних підприємств) здійснено на основі методу багатовимірного статистичного аналізу (ієрархічного кластерного аналізу). У результаті проведеного дослідження за допомогою програмного забезпечення SPSS було виявлено такі групи кластерів. Перша група – з низьким рівнем інноваційного розвитку регіонів (Житомирська, Волинська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Рівненська області). До другої групи кластерів зі значними відмінностями від інших включено м. Київ (з найвищими показниками питомої ваги промислових підприємств, що займалися інноваціями; кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок; витрат на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт; кількості промислових підприємств, що займалися інноваціями; кількості найменувань впроваджених інноваційних видів продукції; витрат на дослідження та розробки (% ВРП)). До третьої групи кластерів потрапили м. Київ та Харківська область, четвертої – Донецька, п’ятої – Харківська та Запорізька області. Установлено відносно невисокий рівень інноваційного розвитку соціально-економічних систем (регіонів) та дуже повільне його підвищення; високий ступінь дивергенції регіонів за рівнем інноваційного розвитку; географічну зосередженість нижчого, першого, кластеру.
6
Savina, N. B. "ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 500. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202045.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено співставне дослідження загальних тенденцій національної економіки та за видом економічних діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів» з позиції кількості інноваційно-активних промислових підприємств, витрат на інновації, кількості упровадженої інноваційної продукції, упроваджених у виробництво технологічних процесів, реалізованої інноваційнопромислової продукції. Висвітлено регіональний вимір інноваційної активності на ринку продукції харчової промисловості. Зроблено висновок про співставні тенденції динаміки показників інноваційної діяльності промислових підприємств як усіх промислових підприємств, так промислових підприємств за видом економічної діяльності «виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів».
7
Лісовська Л.С. "РОЗВИТОК СПІВПРАЦІ З ПИТАНЬ ІННОВАЦІЙ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ У РЕГІОНАХ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 63–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено наведено результати дослідження диференціації інноваційної активності промислових підприємств на основі вивчення показників розвитку співпраці з питань інновацій. Для проведення дослідження було використано кластерний аналіз, зокрема інструменти ізоморфного розподілу та методу куль. Об’єктами спостереження є регіони України та діяльність промислових підприємств, які впроваджували технологічні інновації. Для проведення кластерного аналізу було обрано показники з інноваційної співпраці за місцем розташування партнерів (країни Європи, США, Китай та Індія, інші країни) протягом 2008/2020 рр.
Здійснено систематизацію регіонів України за показниками співпраці підприємств з іноземними партнерами протягом вказаного періоду та доведено асиметричність та диспропорційність розвитку систем взаємодії у регіональному вимірі.
Результати кластерування повинні стати інформаційним забезпеченням моніторингу показників ефективності інноваційних процесів у національній інноваційній екосистемі, їх дослідження на предмет виявлення закономірностей зміни їх ознак у різних економіко-соціальних умовах, а обґрунтовані висновки та пропозиції повинні бути покладені в основу формування регіональної інноваційної політики та інноваційної політики суб’єктів господарювання.
8
Loiko, Valeriia, та Kateryna Shemchuk. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕЗВІДХОДНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПРОГРЕСУ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 7 (30 березня 2021): 14–25. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0102.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню питання стану та перспектив розвитку безвідходних та маловідходних технологій в Україні в умовах прогресу циркулярної економіки. Обґрунтовано, що в умовах наростаючих темпів НТП та розвитку циркулярної економіки розробка та впровадження безвідходних або маловідходних технологій є необхідним для збереження навколишнього середовища і подальшого розвитку людства. Визначено, що в Україні за період 2010-2019 рр. спостерігалися повільні темпи оновлення техніки та технологій на основі інновацій, частка підприємств, що впроваджували інновації, складала 11,5 – 13,8 % від загальної кількості промислових підприємств. На основі проведено го аналізу відмічене позитивну тенденцію зростання кількості упроваджених у виробництво нових технологічних процесів на 13,46 %, з них нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів на 78,91 %. Досліджено динаміку обсягів утворення відходів на території України за період 2010-2019 рр. Зроблено висновок про зростання обсягів утворених відходів на території України за досліджуваний період на 4,49 %. Найбільшу питому вагу в утворенні відходів займають підприємства добувної промисловості та розроблення кар’єрів (у 2019 р. – 88,46 %) і обсяги утворення відходів на цих підприємствах за десять останніх років зросли на 12,41 %, що на 7,92 % перевищує темпи утворення відходів на території України в цілому. Меншу питому вагу займають обсяги утворення відходів у переробній промисловості (у 2019 р. – 6,96 %). Виявлено, що у наукових працях сучасні технології поділяють на технології циркулярної економіки та інші технології. На основі поведеного аналізу динаміки та темпів накопичення відходів на території України запропоновано першочергову увагу приділяти розробці технологій по переробці вже накопичених відходів, для яких запропоновано авторську класифікацію. Запропоновано етапи діагностики можливості і готовності підприємства впроваджувати безвідходні технології.
9
Петраченко, Д. О., С. П. Коропченко, Н. А. Сова та К. А. Худайбердієва. "ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА БАГАТОЦІЛЬОВОЇ ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Промислові коноплі – суспільно безпечна сільськогосподарська рослина, всі частини якої знаходять використання в багатьох галузях промисловості. Для організму людини цінність представляє конопляне насіння та продукція на його основі. Адже насіння промислових конопель є повноцінним джерелом рослинних білків, харчових волокон, низки вітамінів та мінеральних речовин, комплексом незамінних жирних кислот. Світова практика засвідчує, що використання продукції з насіння конопель стає пріоритетним напрямом. Виробники на постійній основі впроваджують інновації та представляють на ринку нові продукти. Український ринок продукції з насіння промислових конопель перебуває на етапі розвитку. Це зумовлює пошук нових нетрадиційних напрямів використання як насіння, так і супутніх продуктів його переробки. У статті розкрито цінність насіння промислових конопель та наведено його хімічний склад. Надано також характеристику та хімічний склад супутніх продуктів переробки насіння, таких як січка, перевій, оболонки, фільтрувальний осад, макуха. На основі цього запропоновано комплексну техніко-технологічну схему багатоцільової переробки насіння промислових конопель. У схемі закладено послідовність дій та операцій, що дозволяє мінімізувати відходи виробництва та підвищити ефективність переробки насіння завдяки використанню всіх отриманих продуктів. Схема передбачає одержання конопляного ядра та олії холодного пресування з подальшим використанням супутніх продуктів переробки як сировини для одержання продукції різного призначення: технічної олії, сипких конопляних продуктів, комбікормів, кормових добавок, твердого біопалива тощо. Впровадження розробленої схеми дозволить розширити асортимент продукції з насіння промислових конопель та сприятиме багатовекторному розвитку аграрних і переробних підприємств.
10
Агій, Ярослав Юрійович, В. В. Гоблик та О. В. Данайканич. "МІСЦЕ ТА РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ФОРМУВАННІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).62-69.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено важливість інноваційного підприємництва як фактору формування та розвитку організаційно-економічного потенціалу регіону з метою забезпечення його конкурентоспроможності; окреслені функції інноваційного підприємництва в контексті регіональної теорії. Проведена оцінка інноваційної активності промислових підприємств в Україні та Закарпатській області за 2017-2019рр. та проаналізовано обсяги витрат на інновації за напрямками інноваційної діяльності та джерелами фінансування. А також підкреслено необхідність розробки та реалізації інноваційної регіональної політики.
11
Сакун Л.М., к.е.н., доцент Бражнікова Т.М., студентка. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах ринкової економіки мотивом розвитку виступають внутрішні та зовнішні фактори діяльності підприємства, на відміну від централізованого управління, де основними мотиваційними факторами розвитку підприємств є план та централізовані капіталовкладення або довгострокові державні кредити. Інновація – це реалізація об’єктивних законів розвитку суспільства, які, у свою чергу, є окремим випадком загальних законів розвитку систем. У статті розглянуто концепцію інвестиційно-інноваційного механізму підтримки конкурентоспроможності підприємств, визначено компоненти інвестиційної та інноваційної діяльності.
Промисловий сектор займає особливе місце в економіці країни. Конкурентоспроможність підприємств галузі вимагає постійного вдосконалення технологічних аспектів. Це можливо лише шляхом впровадження результатів НДДКР. Проаналізовано стан функціонування промислових підприємств та визначено тенденції інноваційних та інвестиційних процесів у машинобудівній галузі України. Аналіз показав, що галузеві наукові установи мали низький рівень підтримки фінансування в період запуску ринкових відносин.
Спираючись на результати цього дослідження, автори конкретизують системні компоненти механізму інвестицій та інновацій для підтримки конкурентоспроможності промислових підприємств. Така структура моделі дозволяє адаптувати механізм інвестицій та інновацій до динамічного середовища, дає можливість контролювати несприятливі тенденції в діяльності промислових підприємств, зробити конкурентоспроможність більш досяжною та підвищити обсяг та ефективність економічної діяльності шляхом залучення коштів.
12
Романова, Л. В. "МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНА ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(60) (30 квітня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/60-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання даної статті є розробка основних інноваційних напрямків щодо вдосконалення управління маркетинговою діяльністю промислових підприємств в умовах інноваційної економіки. Основними методами дослідження стали системний підхід, ситуаційний, аналіз і синтез, діалектичний і логічний методи. Науковою новизною даної роботи є визначення маркетингового управління базовою складовою системи управління підприємствами і визначення концепції маркетингу як інноваційного напряму розвитку маркетингу на промислових підприємствах з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано нові принципи і технології маркетингу. Практична цінність досліджень полягає можливості реалізації запропонованих інноваційних рішень в маркетинговому управлінні промисловими підприємствами. У процесі досліджень визначено роль управлінських і маркетингових інновацій. Встановлено рівень інноваційної активності промислових підприємств України, запропоновано напрями трансформації маркетингового управління з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано сучасна класифікація інновацій, концепція маркетингу взаємин в маркетинговому управлінні промислових підприємств. Показані ті трансформації маркетингу, які зумовлюють зміну його ролі і місця в управлінні підприємством. Запропоновано нові технології маркетингового управління та принципи побудови маркетингу взаємовідносин.
13
Ткаченко, П. В. "ОЦІНКА СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 9 (3 листопада 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.9.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено статистику ведення інноваційної діяльності промисловими підприємствами в Україні. До уваги було взято дані обсягів впровадження та реалізації інноваційної продукції, витрат і фінансування, а також кількість інноваційно активних підприємств. Статистика вказує на відносно низький рівень інноваційної активності промислових підприємств України в умовах практично повного самостійного фінансування інноваційної діяльності та невпинного зростання собівартості впровадження інновацій на фоні збільшення їх технологічності. Не останню роль у цьому питанні відіграє відповідність загального інноваційного розвитку України світовому рівню, в контексті якого сучасний рівень інноваційної активності, можливо, відповідає зовнішнім умовам. В таких умовах набуває актуальності питання створення умов для стимулювання зростання інноваційної активності на промислових підприємствах України.
14
Mayorova, I. M. "Облік і аудит ресурсозберігаючих інновацій на сучасних промислових підприємствах". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 3 (20 вересня 2017): 26–33. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.3.2017.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті подано авторський погляд на організацію обліку і аудиту ресурсозберігаючих інновацій на промислових підприємствах. Облік ресурсозберігаючих інновацій проводиться як облік нематеріальних активів або об’єктів інтелектуальної власності. Подано авторський підхід до організації аудиту з урахуванням відповідності ресурсозберігаючих інновацій тесту М. Портера з таких пунктів: зміни в технологіях дозволяють знизити витрати, але при цьому технологічне лідерство підприємства має сталу позицію; завдяки ресурсозберігаючим змінам змінюється і напрям дій ключових факторів витрат; ресурсозберігаючі зміни сприяють покращенню структури підприємства/холдингу.
15
Просович, О. П. "Аналіз технологічних інновацій промислових підприємств України". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 668 (2010): 142–49.
Знайти повний текст джерела
16
Просович, О. П. "Аналіз технологічних інновацій промислових підприємств України". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 668 (2010): 142–49.
Знайти повний текст джерела
17
Gorodianska, Larisa. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙ НА РІВЕНЬ ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (28 лютого 2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0102.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів.
Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні.
Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці.
Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.
18
Ковальська Л.Л., Оксенюк К.І. "СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ ДЕРЖАВИ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 67–73. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження стану та тенденцій інноваційного розвитку регіонів держави. Проаналізовано передумови та результати інноваційного розвитку регіону. Здійснено оцінку тенденцій розвитку передумов за такими напрямами: кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень, чисельність організацій, які здійснювали наукові розробки і дослідження, обсяг фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень, кількість аспірантів та докторантів. Проведено оцінку результатів інноваційного розвитку за системою показників: кількість підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, кількість впроваджених нових технологічних процесів на промислових підприємствах, обсяг реалізованої інноваційної продукції, кількість впроваджених інновацій. Виявлено позитивні та негативні темпи росту передумов та результатів інноваційного розвитку регіонів держави.
19
Клюс, Ю. I., та О. В. Никитюк. "Аналіз формування корпоративної бази інновацій на промисловому підприємстві". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-38-43.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi запропоновано структуру і спосіб формування корпоративної бази інновацій, що складається з двох модулів (індивідуальної та групової баз інновацій), основу якої складає безліч професійних завдань і, відповідних кожної професійної задачі, сукупності індивідуальних і групових інновацій або знань про них. Кожне завдання відповідає певної мети управління інноваціями. Розраховано економічний ефект від впровадження інтеграційного підходу до управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах. Запропоновано складові корпоративної база інновацій, що містять два модулі:індивідуальну базу інновацій (ІБІ) і групову базу інновацій (ГБІ).
20
Boiko, Olena. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ ТА КИТАЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 5 (2 березня 2020): 30–44. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0103.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто особливості розвитку інноваційного середовища економіки національної економіки Південної Кореї та Китаю. Значну увагу приділено розвитку індустріальних комплексів Південної Кореї (мм. Банволь, Кунсан, Кванджу, Кумі, Чханвон, Ульсан, Вонджу). Визначено основні аспекти їх виникнення та фактори, які призвели до трансформації індустріальних комплексів у кластери.
Проаналізовано особливості діяльності кластерів Південної Кореї. Здійснено аналіз інститутів розвитку інновацій, які сприяють функціонуванню кластерів в країні.
Здійснено моніторинг діяльності венчурних підприємств Південної Кореї. Досліджено функції інститутів розвитку інновацій, які забезпечують діяльність венчурних підприємств в Південній Кореї.
Досліджено південно-корейський досвід створення та розвитку бізнес-інкубаторів, технопарків та багатоповерхових комплексів. Визначено проблеми та перспективи подальшого їхнього функціонування.
Визначено специфіку діяльності СЕЗів, розташованих на території Південної Кореї. Визначено особливості їх класифікації та розглянуто умови надання пільг державою для створення і розвитку СЕЗів.
Проаналізовано особливості інституційного забезпечення розвитку інноваційного середовища Південної Кореї.
Здійснено моніторинг функціонування спеціальних економічних зон як складової розвитку інноваційного середовища КНР. Визначено специфіку їхньої діяльності.
Проаналізовано китайський досвід у сфері створення та розвитку кластерів. Виявлено особливості взаємодії кластерів з Торгово-промисловою палатою, визначено позитивні аспекти та існуючі проблеми взаємозв’язку.
Здійснено аналіз діяльності промислових зон КНР. Розглянуто основні види підтримки, яка надається державою для їхнього розвитку.
Розглянуто діяльність інститутів розвитку інновацій на території КНР, зокрема у частині функціонування спеціальних форм організації інноваційної діяльності. Значну увагу приділено інституційній базі, яка врегульовує питання розвитку спеціальних форм інноваційної діяльності в КНР.
Розроблено пропозиції щодо подальшого українсько-південно-корейсько-китайського співробітництва у сфері створення та розвитку спеціальних форм інноваційної діяльності.
21
Вецепура, Н. В. "ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено результати дослідження щодо стану та перспектив розвитку інноваційної системи України в сучасних умовах. Зазначено, що низька активність промислових підприємств України у сфері створення та впровадження інновацій не дозволяє країні наблизитися до лідерів іннова-ційного розвитку. Висвітлено причини, які привели до стагнації інноваційної моделі розвитку країни: низький технологічний рівень виробництва, низька інноваційна активність підприємств реального сектору економіки, слабке державне фінансування інноваційних розробок, відсутність власних коштів на ведення інноваційної діяльності. Зроблено висновки щодо актуальності досліджень у напрямі активізації інноваційної діяльності. У вивченні цієї проблеми центральне місце займає питання розвитку інноваційної інфраструктури.
22
Igor Kryvovyazyuk. "УПРАВЛІНСЬКІ ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ РІШЕНЬ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ". Economic forum 1, № 1 (13 березня 2022): 127–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті узагальнено питання пошуку ефективних рішень задля забезпечення досконалості сучасного бізнесу на основі впровадження управлінських інновацій. Основною метою дослідження є удосконалення теоретико-методичного підходу щодо впровадження управлінських інновацій в систему рішень сучасного бізнесу. Критичний аналіз літературних джерел та підходів до вирішення проблеми підвищення ефективності управління бізнесом на основі впровадження управлінських інновацій свідчить про широке застосування методичних підходів і методів управлінської інноватики, проте значна частина питань управління щодо забезпечення досконалості бізнесу, обгрунтування нових можливостей його розвитку лишилась поза увагою. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що в умовах зростання невизначеності та ризику, прискорення трансформації бізнесу зростає важливість забезпечення його досконалості в довгостроковій перспективі економічного розвитку України. Методологічну основу становить система застосованих для отримання кінцевих результатів дослідження методів: узагальнення та порівняльного аналізу – для уточнення сутності поняття «управлінські інновації»; абстрактно-логічний – для розкриття взаємозв’язку використання інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення досконалості бізнесу та впровадження управлінських інновацій; системно-аналітичний – при розробці моделі забезпечення досконалості бізнесу на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Об’єктом дослідження є промислові підприємства сучасної економіки України, тому що саме вони виступають основою формування економіки, джерелом поповнення бюджету країни та формують експортну орієнтованість бізнесу. У статті представлено результати абстрактно-логічного аналізу блоків забезпечення досконалості бізнесу, який показав, що на сучасному етапі його розвитку впровадження управлінських інновацій слід пов’язувати з цифровою трансформацією бізнесу. Подано результати системно-аналітичного аналізу, що виступають основою розробки економічної моделі забезпечення досконалості бізнесу. Результати дослідження можуть бути корисними для підприємницьких структур (й зокрема, бізнес-одиниць промислового комплексу України), які прагнуть підвищити ефективність прийняття рішень в сучасних умовах цифрової трансформації бізнесу.
23
Шашина, М. В. "РІВЕНЬ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 152–57. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі інтегрального індексу інноваційного потенціалу визначено оцінку рівня інноваційної сфери Центрального регіону України. Визначено поняття інноваційного потенціалу та чинники його розвитку. Досліджено процеси у сфері інноваційної діяльності регіону. Висвітлено позитивні та негативні тенденції в сфері впровадження інновацій. Встановлено відсутність упровадження кластерного підходу до реалізації інноваційного потенціалу. Передумовами розширення інноваційного потенціалу визначено локальні та національні стимули: фінансове сприяння промисловим підприємствам шляхом пільгового оподаткування, компенсації відсоткової ставки підприємствам, які впроваджують інноваційні процеси, компенсації підприємствам, які орієнтовані на експорт високотехнологічної продукції, місцеві стимули.
24
Сагайдак, Ю. А., та Т. Б. Харченко. "УПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ ЯК ІМПУЛЬС ПЕРЕХОДУ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним проблемам екологізації діяльності підприємств України шляхом впровадження екологічних інновацій. Висвітлено основні екологічні проблеми України, визначено найбільших забруднювачів атмосферного повітря, вод та ґрунтів, серед яких транспорт, промисловість, енергетика та сільське господарство. Зазначено, що вирішення проблем забруднення довкілля промисловими об’єктами лежить в площині зміни підходів до контролю охорони навколишнього природного середовища, використання новітніх маловідходних та/або безвідходних технологій, повної модернізації промислового комплексу та закріплення правових та економічних механізмів, що стимулювали б такі зміни. Авторами акцентовано увагу на тому, що існуючі обсяги забруднення довкілля, низькі темпи екологічної модернізації, повільні темпи впровадження екологічних інновацій ставлять під загрозу можливість виходу українських підприємств на міжнародні ринки. Окреслено, що перехід до Європейського зеленого курсу можливий шляхом екологічної модернізації виробництва українських товаровиробників, запровадження екологічних інновацій є одним з ефективних шляхів досягнення принципів сталого розвитку та забезпечення економічного зростання. Авторами наголошується, що впровадження Європейського зеленого курсу вимагає від бізнес-структур модернізації промислового виробництва, досягнення вуглецевої нейтральності та технологічної модернізації відповідно до вимог європейських стандартів. Встановлено, що напрямками фінансування стали проєкти енергетичної модернізації, розвитку альтернативної транспортної інфраструктури, відновлювальних джерел енергії, мережі громадського транспорту тощо. Зроблено висновок, що основним кроком до реалізації принципів глобального зеленого курсу є розробка та імплементація методик вимірювання забруднень навколишнього середовища, що дасть змогу контролювати виконання підприємствами вимог екологічного законодавства і виявляти порушників на основі чітких і зрозумілих критеріїв.
25
Orlova-Kurilova, O. "Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8116.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки державної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зростання державних витрат на фінансування технічних наук може бути здійснене на основі перерозподілу фінансових ресурсів. Рівень інноваційної активності промислових підприємств України суттєво поступається розвинених країнам ЄС. Особливо критичним є відставання від розвинених країн у реалізації інноваційних товарів, робіт та послуг, які були новими для ринку. Одним із факторів, який би сприяв посиленню комерціалізації науки, повинно стати використання досвіду зарубіжних країн щодо податкового стимулювання впровадження інновацій. Відновлення економічного зростання не супроводжувалося стійкою тенденцією до підвищення ефективності технологічних інновацій.
Побудова інноваційної моделі економічного розвитку країни потребує мобілізації фінансових, матеріальних та трудових ресурсів держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів вагомим джерелом збільшення витрат на технічні науки може слугувати їх перерозподіл. З метою активізації інноваційної діяльності необхідне впровадження податкове стимулювання зростання інноваційних витрат. Серед провідних напрямків – впровадження прискорених норм амортизації для інноваційного обладнання.
26
Kolesnikov, S., and V. Volodchenko. "Modern Directions of Development of Innovations and Information Technologies in the Logistic System of Industrial Enterprises of Ukraine." Economic Herald of the Donbas, no. 1 (59) (2020): 49–56. http://dx.doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-49-56.
Повний текст джерела
27
Саловський, О. Б. "Державна політика реформування інституційної системи України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.36930/40300212.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано еволюцію державного впливу на розвиток інституцій у вітчизняній господарській системі. Наголошено на проблемах систематичної незавершеності та пролонгації реформ у часі, а також недостатньо помітної результативності державної політики, причини яких криються у царині інституцій. Дослідження побудовано на підставі сформульованого автором підходу до аналізу української господарської системи з акцентами на інституціях власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей. Охарактеризовано риси державного регулювання відносин власності в Україні, зазначено інституційні вади процесу приватизації. Виокремлено позитивні аспекти реформування державних підприємств та загрози, пов'язані з концентрацією власності в руках фінансово-промислових груп. Окреслено динаміку політичного клімату та наголошено на несистематичності реформ у сфері влади, державної служби та боротьби з корупцією, а також їх протидії з боку окремих елементів політикуму; з'ясовано головні досягнення та ризики децентралізації влади. Визначено особливості державної конкурентної політики, підкреслено формалізовану спрямованість демонополізаційних зусиль; описано проблеми поєднання влади і власності на окремих ринках та пов'язану з цим хвилю нового монополізму і оновлених заходів захисту конкуренції. Проаналізовано специфіку державного інституційного впливу на інноваційне середовище, аргументовано недостатність державної підтримки та декларативність пільг для інноваторів; відзначено схильність до загальної незацікавленості органів влади в успішному стимулюванні інноваційної активності підприємств. Розкрито характер державного впливу на формування цінностей громадян, зокрема через регулювання сфер освіти та культури. Обґрунтовано причини хронічної незавершеності реформ в Україні, окреслено можливі сценарії подальшого руху вітчизняної господарської системи у зв'язку із формуванням державної політики у сфері інституцій.
28
Божанова, Олена, Наталія Ткаченко та Юлія Дуднєва. "Інноваційна діяльність промислових підприємств україни: аналітичний аспект". Adaptive Management Theory and Practice Economics 9, № 18 (1 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-9(18)-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті з’ясовано, що інноваційна діяльність, особливо в сучасних умовах, яка супроводжуються жорсткою конкурентною боротьбою, є необхідним фактором успішного розвитку економічних, технологічних, наукових та інших структур. Охарактеризовано сутність на напрямки інноваційного розвитку промислового підприємства за категоріями різного порядку. Досліджено динаміку частки кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації, в загальній кількості промислових підприємств України. Проаналізовано обсяги реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції промислових підприємств України.
Визначено кількість інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств України за період 2000-2019 рр. Аналіз динаміки частки кількості інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств підтвердив висновки щодо впливу зовнішніх факторів та зовнішнього середовища на інноваційний розвиток промислового підприємства. В роботі вивчено динаміку загального обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності промислових підприємств України, аналіз якої показує, що протягом всього періоду дослідження найбільші витрати в загальному обсязі витрат за напрямами діяльності промислових підприємств складають витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення та зовнішні НДР. Проведено аналіз динаміки валових внутрішніх витрат на НДДКР за джерелами фінансування країн-членів Європейського Союзу та інших країн. Показано, що фінансування, спрямоване на отримання технологічних інновацій в авіабудуванні, ракето-космічному будуванні, ядерно-енергетичній промисловості, суднобудуванні, приладобудуванні, в виробництві металообробного обладнання у сучасних умовах господарювання є пріоритетними. Обґрунтовано фактори негативного впливу на досягнення у найближчий час позитивних результатів у розвитку інноваційної сфери серед широкого кола промислових підприємств.
Ключові слова: інноваційний розвиток, інновація, інноваційна діяльність, асигнування.
29
"Бочарова Ю.Г., Горіна Г.О., Кожухова Т.В. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕГІОНУ У 2010-2019 РР." TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-18-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз діяльності, визначення особливостей функціонування та розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону у 2010–2019 рр. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми пізнання: теоретичне узагальнення і порівняння (для обґрунтування домінантного значення та ролі інновацій для забезпечення соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності, обґрунтування важливості дослідження стану та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону на сучасному етапі розвитку регіону), аналіз і синтез (для дослідження стану та особливостей розвитку Донецького економічного регіону, що включає Донецьку та Луганські області), індукція та дедукція (визначення причиново-наслідкових зв’язків та особливостей розвитку інноваційно активних промислових підприємств Донецького економічного регіону), групування (для розподілу за регіональною приналежністю інноваційно активних промислових підприємств), табличний та графічний методи (для наочного представлення результатів дослідження). Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано, що в умовах пошуку нових джерел економічного розвитку Донецького економічного регіону дослідження стану та особливостей його інноваційного розвитку є актуальним науковим завданням; встановлено, що втрата Донецьким економічним регіоном частини економічного потенціалу у зв’язку із збройним конфліктом на Сході України суттєво негативно позначилася на показниках його інноваційного розвитку; у 2010–2019 рр. у Донецькому економічному регіоні спостерігалося: зменшення кількості інноваційно активних промислових підприємств; незначне збільшення питомої ваги підприємств, що займалися інноваціями; збільшення обсягів реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсягів ре-алізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції; зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств, що є новою для ринку; збільшення суми витрат інноваційно активних підприємств; зниження економічної ефективності діяльності інноваційних промислових підприємств. Установлено, що Донецькому економічному регіону притаманна внутрішня суперечливість та асиметричність показників діяльності інноваційно активних промислових підприємств. Донецька область значно випереджає Луганську за такими параметрами, як: кількість інноваційно активних промислових підприємств, обсяги реалізованої промислової продукції, у т. ч. обсяги реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) промислових підприємств; сума витрат інноваційно активних підприємств; Луганська область випереджає Донецьку область за параметрами: питома вага підприємств, що займалися інноваціями; економічна ефективність діяльності інноваційних промислових підприємств. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці стратегії розвитку та підвищення конкурентоспроможності Донецького економічного регіону, адже розробці стратегії передує аналіз ситуації, що склалася, виявлення тенденцій розвитку. Ключові слова: інновації, інноваційна активність, промислові підприємства, Донецький економічний регіон, Донецька область, Луганська область.
30
Скоробогатова, Н. Є. "ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (29 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.241099.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено тенденції розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. На основі статистичних даних виявлено часові проміжки активізації інноваційної діяльності підприємств та фактори, що її обумовили. Визначено, що протягом 2000 – 2020 рр. основою вітчизняного інноваційного сектору виробництва є промисловість, на яку припадає 70 - 85 % виробленої інноваційної продукції. У свою чергу, серед промислових підприємств найбільша питома вага припадає на переробну промисловість – 70%. Визначено, що частка промислових підприємств, які впроваджували інновації, протягом останніх двадцяти років принципово не змінюється та становить в середньому 13 % від загальної кількості промислових підприємств. На нові для ринку інновації припадає менше третини розроблених інновацій. Також в ході дослідження встановлено відсутність щільного зв’язку між кількістю таких інноваційних продуктів підприємств, як машини і обладнання, та часткою реалізованої інноваційної продукції вітчизняних підприємств. Протягом останніх п’яти років спостерігається скорочення кількості інноваційно активних підприємств в Україні майже у 3,6 рази. Виявлено, що основним стимулом активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств є несприятливі умови для ведення бізнесу, як от потреба в адаптації до стрімкої зміни закордонних постачальників сировини та комплектувальних, пошуку шляхів виходу на нові ринки з врахуванням інших якісних вимог та кількісних обмежень, несприятлива зовнішньо-економічна ситуація та високий ступінь ризику і невизначеності, та ін. Визначено, що основним джерелом фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств виступають їх власні обігові кошті. Через високий ступінь ризику та невизначеності в країні іноземні інвестори суттєво скоротили частку своїх інвестицій, починаючи з 2014 року. Доведено, що основними гравцями на ринку інновацій виступають великі підприємства, що мають в своєму арсеналі достатній обсяг обігових коштів та готові ризикувати, інвестуючи в інноваційні проєкти, зокрема ті, що пов’язані з інноваціями Індустрії 4.0. З метою формування стратегії сталого розвитку підприємств запропоновано застосування збалансованого взаємозв’язку економічного, інноваційного, соціального та екологічного напрямів розвитку підприємств.
31
Ставнича, Н. І., та Л. М. Савчук. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240440.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на визначення тенденцій інноваційної діяльності в Україні за період 2010-2019 рр. та виявлення закономірностей та ознак їх прояву. Відображено інноваційні здобутки України, які представлені у міжнародних рейтингах. Зокрема, Україна відповідно до значення глобального індексу інновацій в 2020 р. займала 45 місце з 127 країн світу. Згідно Глобального рейтингу стартапів у 2020 р. Україна увійшла до топ-30 країн. Представлено тенденції та динаміку інноваційної діяльності як промислових підприємств, так і наукових організацій в Україні. Результати інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств вказали на те, що впродовж досліджуваного періоду кількість таких підприємств скоротилось майже вдвічі. При цьому частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств зросла на 3,1%. Значна частка підприємств зосереджували свої діяльність на виробництві харчових продуктів, машин та устаткування. Аналіз структури джерел фінансування інноваційної діяльності засвідчив, що вони реалізуються переважно за рахунок власних джерел підприємств і організацій (у 2019 р.-87,7%). Виявлено тенденцію суттєвого зниження фінансування інноваційно активних підприємств за рахунок іноземних інвесторів. Підприємства найбільше витрачають кошти на придбання машин та програмного забезпечення. Встановлено зростаючу тенденцію витрат на внутрішні та зовнішні науково-дослідні розробки. Виявлено, що не повною мірою використовується інноваційний потенціал наукових організацій. Спостерігаємо тенденції щодо зменшилась на 27,1 % таких організацій. Частка фінансування інноваційної діяльності у співвідношенні до ВВП залишається низьким (впродовж 2017-2019 рр. на рівні 0,3%). Встановлено, що розвитку інноваційної діяльності сприятиме можливість використання комп’ютерної техніки й її різноманітного програмного забезпечення в діяльності організацій та промислових підприємств. Підсумовуючи результати проведено дослідження, зроблено висновок про наявність помірної інноваційної діяльності в Україні. З метою активізації інноваційної діяльності зроблено акцент на успішній реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності, реалізація програм та ініціатив економічного розвитку виключно на інноваційній основі, а також на формуванні системи інноваційної культури.
32
Лазоренко, Лариса. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито суть та різні тлумачення поняття «інновацій». Під інновацією розуміється кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або у новому підході до соціальних послуг. Наведено класифікацію видів інновацій. Визначено умови для впровадження інновацій в діяльність того чи іншого підприємства. Розкрито особливості та роль людських ресурсів в процесі здійснення інноваційної діяльності підприємством. Другою обов’язковою умовою реалізації інноваційної діяльності є наявність коштів. В сучасних умовах більшість підприємств здійснює інноваційну діяльність за рахунок власних коштів. Здійснено аналіз фінансування інноваційної діяльності підприємств та визначено галузі, в яких підприємства впроваджують найбільше інновацій та запропоновано інноваційну стратегію діяльності промислових підприємств. Запропоновано напрями ефективного забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств.
33
Савастєєва, Оксана, Тетяна Журавльова та Дмитро Скляров. "ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНИХ УМОВАХ НЕОІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-31.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджені актуальні аспекти інноваційної діяльності в умовах національної моделі неоіндустріального розвитку. Узагальнено чинники зниження інноваційної активності вітчизняних промислових підприємств. На основі аналізу статистичних показників щодо сукупних витрат на інновації за джерелами фінансування з’ясовано, що значним негативним фактором виступає відсутність комплексу державних заходів. На підставі аналізу зарубіжної практики доведено, що позитивний світовий досвід базується на концепції державного фінансування на засадах пільгового оподаткування та політики амортизації. Доведена доцільність здійснення інноваційної активності за рахунок звільнення фінансових ресурсів через особливі режими обліково-амортизаційної і податкової політики. Представлена структурно-логічна схема активізації інноваційної діяльності в умовах неоіндустріального розвитку.
34
Дикань, Володимир, та Мирослава Корінь. "Концепція впровадження цифрового реінжинірингу в діяльність промислових підприємств". Adaptive Management Theory and Practice Economics 8, № 16 (15 вересня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-8(16)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В статті проведено аналіз тенденцій розвитку підприємств промислового комплексу України та охарактеризовано ключові причини невідповідності стану їх функціонування світовим трендам цифровізації. Доведено, що значно мірою відсталість підприємств промисловості в технологічному аспектів зумовлена втратою їх адаптаційних здатностей швидко реагувати на потреби ринку. Ключовим інструментом трансформації підприємств промисловості України відповідно до сучасних імператив розвитку світової економіки визначено цифровий реінжиніринг. Розкрито зміст реінжинірингу з точки зору реалізації радикальних перетворень в діючій на підприємстві моделі організації за рахунок оптимізації та формалізації бізнес-процесів, що досягаються шляхом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та інструментів з метою створення умов для підвищення узгодженості та ефективності управлінських дій в процесі його інноваційної перебудови. Визначено, що в його основі знаходяться технологічні інновацій та інформаційно-комунікацій інструменти підтримки зв’язків, що забезпечують формування інтегрованого середовища управління процесом створення і виробництва продукції. Охарактеризовано технологічний, організаційний та економічний аспекти реінжинірингу, проаналізовано його основні види. Розкрито переваги і можливості цифрового реінжинірингу в сфері реалізації інноваційних трансформацій в діяльності промислових підприємств. Розроблено концепцію впровадження цифрового реінжинірингу в діяльність промислових підприємств, яка встановлює мету та цілі, визначає умови, інструментальні засоби та етапи його реалізації задля підвищення їх адаптивних здатностей і покращення конкурентних позицій на високотехнологічних ринках. Визначено, що реалізація цифрового реінжинірингу дозволить забезпечити цифрову модернізацію виробничого потенціалу промислових підприємств, покращення ресурсного забезпечення виробництва, оптимізацію управління комунікаціями та розвиток компетенцій персоналу, і, перш за все, формування внутрішньої системи цифрових знань.
Ключові слова: промислові підприємства, цифровий реінжиніринг, концепція, інструментальні засоби, трансформація.
35
Бикова, Марія, та Валентина Щабельська. "НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОМИСЛОВІ ВИРОБНИЦТВА КИЄВА: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". ГРААЛЬ НАУКИ, 4 жовтня 2021, 485–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.91.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано особливості розвитку науково-інноваційної діяльності та високотехнологічних промислових підприємств в умовах трансформації індустріальної сфери економіки Києва. На основі аналізу динаміки наукового потенціалу протягом 2010-2019 рр. встановлено стійку тенденцію до скорочення чисельності науковців та кількості організацій, які здійснюють наукові розробки і дослідження. З’ясовано, що ці зміни та критично низьке фінансування наукових та науково-технічних робіт, стримують розвиток високотехнологічного сектору промисловості Києва. Наслідком цього є поглиблення технологічного розриву між Україною та економічно високорозвиненими країнами світу. У статті обґрунтовано роль інноваційної діяльності промислових підприємств. З’ясовано, що незважаючи на зростання фінансування інноваційної діяльності, відбувається зменшення кількості інноваційно активних підприємств, а реалізація нових для ринку видів продукції скорочується. На основі аналізу динаміки фінансування інноваційної діяльності, джерел надходження коштів та структури витрат з’ясовано роль держави, промислових підприємств та іноземних інвестицій у розробці інновацій. Виявлено та проаналізовано особливості розвитку однієї з динамічних високотехнологічних галузей промисловості Києва – фармацевтичної. На основі проведеного дослідження визначено основні проблеми науково-інноваційної діяльності та високотехнологічних промислових підприємств, розв’язання яких сприятиме перетворенню Києва в науковий центр та осередок технологічних інновацій на європейському просторі.
36
Квасній, Любов, Оксана Солтисік та Маркіян Ковалько. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ТРАНСФОРМАЦІЯМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням управління комунікаціями в умовах цифровізації. В статті акцентовано увагу на тому, що четверта промислова революція уже не є просто концепцією, оскільки стандарти «Індустрії 4.0» вже активно впроваджуються в європейських країнах. Обґрунтовано, що посилення поглибленого обміну та співпраці у сфері інновацій та застосування індустрії великих даних є важливим напрямком для поглиблення скоординованого розвитку в Україні. Доведено, що промисловий Інтернет є важливим проривом у сприянні цифровій трансформації підприємств. У цьому зв’язку прискорилася інтеграція промислового Інтернету з реальною економікою, а отже доцільне впровадження відповідних програм. Наголошено, що такі технології, як великі дані та штучний інтелект, слід поглибити з інтеграцією реальної економіки, і продовжувати сприяти цифровізації промисловості, зміцнювати інтегровані галузі та змінювати виробничі методи, моделі обслуговування та організаційні форми, що підвищить стійкість до розвитку реальної економіки.
37
Nagornyi, Yeugene, and Svitlana Berezova. "ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM FOR MANAGING MARKETING TESTING OF MARKET PROSPECTS PRODUCT INNOVATIONS OF INDUSTRIAL ENTERPRISES." Pryazovskyi Economic Herald, no. 3(26) (2021). http://dx.doi.org/10.32840/2522-4263/2021-3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
The success of innovation activities of industrial enterprises to create product innovations depends on many factors. One of the main factors in this list is an objective assessment of their market prospects. This assessment can be carried out using the procedure of marketing testing, as it contains necessary methodological support and tools to determine the commercial prospects of product innovation at each stage of the innovation cycle. The effectiveness of marketing testing largely depends on how successfully organized this process in the enterprise, which actualizes the development of organizational and economic mechanism for managing marketing testing of market prospects for product innovations. This research is devoted to this question. The article presents the organizational and economic mechanism for managing marketing testing of market prospects of product innovations of industrial enterprises. The developed mechanism contains: subsystem of information support (internal and external information), target subsystem (tasks and purposes, criteria and principles of management of marketing testing), control subsystem (subjects which carry out management and functions which they carry out), the managed subsystem (divisions of the enterprise). Involved in marketing testing), providing a subsystem (methods and resources of management) and a subsystem of controlling the procedure of marketing testing of market prospects of product innovations. The mechanism also includes a subsystem of marketing testing, which consists of the author’s theoretical and methodological approaches to assessing the market prospects of product innovations at the stages of the innovation cycle of their development. It is based on the following approaches: theoretical and methodological approach to foresight research of future needs in product innovations; theoretical and methodological approach to the criterion base of evaluation and selection from a number of alternatives of innovative projects for the development of product innovations; theoretical and methodological approach to marketing testing and evaluation of market prospects of product innovations; theoretical and methodological approach to the diagnosis and strengthening of consumer capital of the enterprise; methodical approach, by which decisions are made on the readiness of product innovations to enter the market and complete the work on the procedure of marketing testing. The marketing testing mechanism contains the relationships between the subsystems (influence, coordination, and adjustment, feedback) to obtain an overall result. The result of the implementation of the proposed mechanism is tested for market success, developed product innovation, which is ready for commercialization, which is predicted to succeed, and the developer, thus, will receive all planned revenues and profits from its sale on the market. The conducted analysis is a future basis for the implementation of the developed organizational and economic testing mechanism in the practical activities of domestic innovative industrial enterprises.