Добірка наукової літератури з теми "Інноваційні способи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Інноваційні способи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Інноваційні способи"
1
Машкіна Л. А. "ІННОВАЦІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.271.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто необхідність інноваційної підготовки фахівців,індикаторами якої є наступні елементи: попередні успіхи студентів у роки навчання в педагогічних навчальних закладах, інформованість про інновації і готовність до їх практичного втілення. Висвітлено зарубіжний досвід інноваційної підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти в системі вищих навчальних закладів Європи й Америки, структуру та особливості навчання і викладання в них. Проаналізовано зміст та методику підготовки до використання інноваційних технологій на практиці. Висвітлено новаторські методи роботи (коопероване навчання, методи критичної педагогіки, педагогічної антропології, аутентичної та етнічної бесіди, тощо), форми організації (кооперативне навчання, мікронавчання, моделювання, мінікурси, виїзні семінари, тощо) та інноваційні моделі навчання студентів-бакалаврів з пошуковою спрямованістю, способи і засоби їх введення у навчальний процес. Виділено необхідні компоненти для створення ефективних ситуацій кооперованого навчання: позитивна взаємозалежність, взаємодія підтримки «пліч-о-пліч», індивідуальна відповідальність, вміння спільно працювати в малій групі, групова обробка результатів. Розглянуто практичні уміння та навички викладача закладу вищої освіти (володіння пояснювальними та дослідницькими методами навчання), які необхідні для ознайомлення студентів із нововведеннями, формування у них стійкої зацікавленості до вивчення та використання в своїй професійній діяльності інновацій, також указано функції викладача у ході навчального процесу (координатор, партнер). Описано методи надпредметної пошукової навчальної діяльності, до якої входять дослідницька, комунікативно-діалогова, дискусійна, ігрова, моделююча діяльність. Висвітлено завдання які стоять перед викладачем закладу вищої освіти в процесі викладання дисципліни.
2
Манн, Руслан Володимирович, Ольга Віталіївна Кравченко та Ірина Володимирівна Ганжала. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЕЛЕМЕНТ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 145–62. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2810.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження тенденцій попиту та пропозиції на професії економічного спрямування на вітчизняному ринку праці. Висвітлено результати вступних кампаній 2012-2018 навчальних років за економічними спеціальностями, тенденції здобуття вищої освіти та існуючі вимоги з боку роботодавців. Представлено існуючий дисбаланс між кількістю вступників та тими, хто отримав дипломом, що вказує на низьку мотивованість до навчання, зокрема через відсутність перспектив працевлаштування за спеціальністю. Наголошено на необхідності трансформації сучасної системи вищої освіти відповідно до потреб ринку з активним впровадженням елементів інноваційної освіти, зокрема інформаційно-комунікативних технологій. Продемонстровано прогнозні значення попиту на ринку праці, обумовленого економічним розвитком України до 2025 р. Представлено погляди науковців на сутнісні характеристики поняття «інноваційна освіта» та запропоновано власне визначення категорії, підкреслюючи таку її особливість як здатність підготувати всебічно розвинених компетентних фахівців, здатних до саморозвитку відповідно до вимог часу. Визначено інноваційні якості особистості, необхідні майбутніми економістами для якісного виконання посадових обов’язків, як-от: постановка і досягнення нових цілей, адаптованість до змін в умовах ризику, здатність до самовдосконалення та вирішення нестандартних ситуацій. Розглянуто вітчизняний та закордонний досвід використання інноваційних методів навчання та новітніх інформаційно-комунікативних технологій (зокрема комп’ютерних програм, мобільних додатків, дистанційних онлайн платформ) для підвищення якості навчально-виховного процесу. Представлено доступні для використання в навчальному процесі мобільні додатки, спрямовані на підвищення якості та ефективності оволодіння економічними знаннями. Запропоновано способи підвищення якості освітніх послуг у підготовці майбутніх економістів з використанням інноваційних методів навчання для забезпечення їх подальшого працевлаштування за спеціальністю.
3
MEDVEDOVSKA, Daria, Yulia SKARLUPINA та Tamara TURCHYNA. "Сучасні методи викладання іноземних мов в немовному вузі". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 3(I) (15 вересня 2020): 142–52. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Головним завданням вищого навчального закладу на сучасному етапі є підготовка фахівців, здатних нестандартно, гнучко і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в світі. Тому для підготовки студентів до професійної діяльності і використовуються інноваційні методи навчання у вузі. Інноваційні технології дають як викладачу, так і студентам не лише можливість отримати доступ до джерел інформації, але й знайти нові способи взаємодії, побачити актуальність мовного курсу та можливості його практичного використання. Інноваційні методи дозволили змінити і роль викладача, який є не тільки носієм знання, але і наставником, який ініціює творчі пошуки студентів.
4
ДАНІЧ, В. М., та М. С. ТАТАР. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 163–89. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243657.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобальних викликів особливо актуалізується проблематика дослідження взаємодії в інноваційних процесах, оскільки саме інновації відіграють важливу роль в боротьбі з різними видами викликів сучасності. В свою чергу глобальні виклики та криза є поштовхом до інноваційних змін та зрушень, інновації є протилежністю кризи, оскільки саме інноваційний прорив сприяє виходу з кризового стану. Метою статті є аналіз взаємодії учасників інноваційного процесу, визначення їх дій на різних стадіях інноваційного процесу, бар’єрів до формування стабільних соціально-економічних зв’язків та показників, що визначають ефективність такої взаємодії. Для досягання мети використано такі методи: абстрактно-логічний, системно-синергетичний, статистичний, порівняльний, горизонтальний, вертикальний, табличний та графічний методи відображення інформації. Результати. У статті визначено види взаємодії, проаналізовано поняття інноваційної дифузії та дій різних суб’єктів для її здійснення, проаналізовано соціально-економічну взаємодію учасників інноваційного процесу, визначено їх дії на різних стадіях інноваційного процесу, бар’єри до формування стабільних соціально-економічних зв’язків та показників, що визначають ефективність такої взаємодії. Проаналізовано кібернетичну, матричну й структурну моделі інноваційного процесу. Встановлено, що на швидкість поширення інновацій мають великий вплив інноваційна політика держави, існування адекватної інформаційної бази, механізмів функціонування науки та її взаємодії з виробництвом, форми прийняття законодавчих рішень з питань нововведень, способів передавання інформації, механізмів. Практична значимість дослідження полягає в можливості налагодження ефективної взаємодії між учасниками інноваційного процесу шляхом дослідження середовищ, де здійснюється дифузія інновацій (відповідних сайтів, соціальних мереж, НДЧ та методичних відділів вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів тощо), аналізу бар’єрів до формування стабільних взаємозв’язків між учасниками інноваційних проектів та існуючих моделей інноваційного процесу. У межах подальших досліджень планується удосконалити систему показників, що визначають ефективність взаємодії під час інноваційних процесів, визначити найбільш ключові з них, побудувати структурну модель забезпечення стабільної соціально-економічної взаємодії у інноваційній дифузній мережі.
5
Sulima, E. M., та S. O. Dienizhna. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЇЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 17–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті зумовлена необхідністю підвищення ефективності управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти в умовах її модернізації. Мета статті – теоретично обґрунтувати пріоритетні напрями підвищення ефективності управлінської діяльності керівників освітніх закладів, визна- чити шляхи їх практичної реалізації в умовах модернізації вищої освіти. У змісті статті висвітлюється спрямованість управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти на реалізацію інноваційної моделі, що передбачає інтеграцію науки, освіти, виробництва і бізнесу. Розкриваються такі шляхи підвищення ефективності управлінської діяльності керівників університетів, як інтеграція в європейський науково-освітній простір, який розвивається у напрямах інтернаціоналізації освітньої та науково- дослідницької діяльності закладів вищої освіти, впровадження новітніх форм управлінської діяльності вищої школи, трансферу технологій, кластеризації, комерціалізації, консалтингу, бізнес-інкубатору, центру випереджальної професійної підготовки та перепідготовки фахівців, творчих лабораторій і медіастудій. Розглядаються особливості сучасних форм організації освітньої діяльності університетів – дуального навчання, демонстраційного іспиту, коворкінгу. Результати дослідження. Нами проведена розробка інноваційної моделі інтеграції науки, освіти, виробництва і бізнесу, підготований проєкт розвитку дуальної форми навчання в Університеті державної фіскальної служби України. Висновки. Підвищення ефективності управлінської діяльності керівників закладів вищої освіти досягається завдяки комплексному використанню новітніх наукових, технічних і освітніх проєктів, удосконаленню структурної організації ЗВО, практичній реалізації інноваційних моделей модернізації вищої школи, створенню нових бізнес-структур, інформаційно-консультативних і ресурсних центрів. Комплексний функціонал управлінської діяльності керівників ЗВО сприяє прискоренню процесу перетворення реальних знань у технологічні нововведення та інноваційні продукти, надає можливість сконцентрувати фінансові та матеріальні ресурси на інтенсифікації інноваційної діяльності закладів вищої освіти. Для успішного функціонування інноваційної продукції в галузі вищої освіти необхідно виробити ефективний організаційно- економічний механізм взаємодії двох складових – попиту та пропозиції – ключового інструменту, що визначає якість вищої освіти та способи її трансформації в умовах ринкової економіки.
6
КОВАЛЬ, ІРИНА. "Правові форми передання майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання". Право України, № 2018/06 (2018): 31. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-031.
Повний текст джерелаАнотація:
Для розвитку національної економіки за інноваційною моделлю необхідна ефективна система правового забезпечення відносин, які формуються внаслідок трансформації результатів інтелектуальної діяльності в інноваційні продукти та інновації, введення прав на об’єкти інтелектуальної власності у господарський оборот. Враховуючи розширення й ускладнення способів комерціалізації прав інтелектуальної власності у зв’язку з набуттям цими правами різних якостей, важливе значення має дослідження не лише закріплених у законодавстві договорів щодо розпорядження правами інтелектуальної власності, а й розробка інших правових форм, які мають опосередковувати акти передання прав на об’єкти інтелектуальної власності у сфері господарювання. Метою статті є доопрацювання науково-теоретичних положень щодо правових форм передання майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання. Розкрито способи залучення прав інтелектуальної власності до господарського обороту у межах корпоративних, договірних, заставних правовідносин. Встановлено, що специфіка цих відносин накладає свій відбиток на правові форми передачі прав інтелектуальної власності. З’ясовано, що з ускладненням економічних відносин відбувається розширення сфер і способів залучення прав інтелектуальної власності до господарського обороту. При цьому специфіка механізмів реалізації вказаних способів передачі прав зумовлює необхідність вироблення адекватної цій специфіці правової форми. Доведено, що господарсько-правове регулювання передання прав інтелектуальної власності не надає належного визначення і диференціації правових форм передачі прав інтелектуальної власності в процесі організації та здійснення господарської діяльності, які мають враховувати широкий економічний потенціал цих прав з погляду задоволення різноманітних економічних інтересів суб’єктів господарювання. У результаті дослідження обґрунтовано види правових форм передання майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання у разі внесення цих прав як: вкладу до формування статутного капіталу господарської організації, вкладу до спільної діяльності (простого товариства); використання як предмета застави і подальшого відчуження заставленого майнового права внаслідок звернення стягнення на нього. На цій підставі зроблено висновок про доцільність удосконалення господарсько-правового регулювання відносин у сфері передання прав інтелектуальної власності в частині нормативного визначення видів правових форм передання цих прав.
7
Вінник, О. М. "Корпоративні конфлікти та зловживання корпоративними правами в акціонерних товариствах: традиційні та інноваційні способи попередження та розв"язання". Актуальні питання інноваційного розвитку, № 2 (2012): 5–11.
Знайти повний текст джерела
8
Савченко В.Ф. та Маклюк О.В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 154–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз теоретичних положень, світового досвіду та ситуації в Україні щодо соціальної сфери, її показників, досягнень та недоліків, надання і обґрунтування пропозицій відносно шляхів розвитку, окреслення питань подальших наукових досліджень у даному спрямуванні.
Методологічною основою дослідження є використання методів теоретичного узагальнення, системного підходу, аналізу, синтезу, загальнонаукових та спеціальних методів економічного спрямування. В результаті показано можливість вирішення протиріч між ефективністю економіки і соціальною справедливістю, використовуючи різні форми, методи та інструменти. Запропоновано інструментарій державної соціальної політики. Надано певний історичний екскурс щодо програмного вирішення соціальних проблем у країнах світу. Охарактеризовано метод планування і прогнозування організаційно-економічної форми регулювання, наведено приклади програм соціального розвитку, включаючи стратегії, довгострокові програми, а також документи регіонального характеру. Проаналізовано надання населенню субсидій за регіонами у 2019 році, де враховуються пріоритети діяльності, територіальне розташування, зусиль владних верхівок територій. Підкреслено важливість інноваційного інструментарію соціальної політики держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас високого рівня бідності населення. Виділено такі складові соціального захисту як соціальна допомога, соціальні послуги, соціальне страхування та соціальне забезпечення. Наголошено на особливій важливості соціальної допомоги, під якою розуміється системи заходів, спрямованих на поліпшення матеріального стану певних груп населення через програми та діяльність соціальних закладів. Доведено, що необхідно впроваджувати принципи стандартизації суспільного життя, основою яких є мотивація людей до підвищення ефективності діяльності. Вказується на основні проблеми фінансування соціальної сфери та способи їх вирішення. З'ясовано взаємодію фіскальної та соціальної політики, коли фіскальна політика має стимулювати ділову активність, а її використання тільки на збільшення надходжень до бюджету призводить до напруження у суспільстві. Підкреслюється, що головними напрямками соціального страхування є захист фізичних осіб під час втрати роботи, здоров’я, засобів існування, працездатності та інше. Зазначається важливість вдосконалення роботи державної служби зайнятості для посилення ефекту від її діяльності, а саме професійної орієнтації пошукачів роботи, забезпечення доступності соціальних послуг, набуття працюючими індивідами додаткової кваліфікації для кар'єрного зростання. Наведені та достатньо аргументовані пропозиції щодо перспектив розробки інноваційного інструментарію соціальної політики нашої держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас бідності основної частки населення для максимального забезпечення його захисту, підвищення темпів економічного зростання, коли отримаємо дотримання високих соціальних стандартів, а також інноваційних змін революційного характеру при розробленні соціальних програм, які можуть бути використані в управлінських структурах на всіх рівнях, на підприємствах і в установах соціальної сфери.
Гострота проблеми соціального забезпечення всіх жителів країни, підсилена економічною і політичною нестабільністю протягом багатьох років і пандемією Covid 19 на даному етапі, а також недостатнє наукове і методологічне опрацювання даної проблеми провокують до послідовного вивчення, розробки та застосування у практичних діях зазначеної складової розвитку країни, особливо в частині комплексності, послідовності, реалізації кращих складових світового і багато в чому повчального вітчизняного досвіду.
9
ХЛИСТІК, М. А. "ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ВИКЛАДАННЯ ПРАВНИЧИХ ДИСЦИПЛІН»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 141–47. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні підходи до змісту та визначення категорій «інновація», «освітня інновація», «інноваційний метод навчання», «інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін». Про- аналізовано погляди різноманітних вчених до визначення цих категорій. Досліджено нормативно-правові акти, у яких можна віднайти вказані дефініції. Запропоновано авторське трактування окремих з них. Виходячи із найбільш розповсюджених тлумачень термінів «метод навчання», «інновація», «освітня інно- вація», запропоновано сформулювали таке визначення поняття «інноваційний метод навчання» – це сукупність способів і прийомів навчання певної дисципліни, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників. Враховуючи зміст Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, подано таке тлу- мачення терміну «інноваційний метод навчання» – це об’єкт інноваційної освітньої діяльності, новостворений (застосований) або вдосконалений метод у галузі освіти, що істотно підвищує якість, результативність та ефек- тивність освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників, навчальних закладів. Зроблено висновок, що інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін – це сукупність способів і прийомів навчання правничих дисциплін, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників, забезпечують набуття в процесі навчання студентами-правниками необхідних компетентностей.
10
ЛАДИНЯК, Наталія, та Тетяна СУКАЛЕНКО. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ МОВИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ ТА ІНТЕРНЕТНИХ ОСВІТНІХ ПЛАТФОРМ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано огляд праць українських та закордонних науковців, які присвячені проблемам інтерактивно- го навчання та впровадження в освітній процес інноваційних методів викладання мови із застосуванням інфор- маційно-комунікаційних технологій. Розглянуто метод проєктів як новітню технологію навчання, запропоновано способи його використання під час опанування мовного матеріалу. Уточнено поняття «хмарні сервіси» та «хмарні технології» з погляду сучасної інформаційної науки й дидак- тики. Визначено особливості застосування хмарних сервісів Google на заняттях із мовознавчих дисциплін. Онлайновий сервіс “Google Drive” слугує середовищем зберігання й обміну інформацією, дає змогу створювати текстові і табличні файли, презентації тощо. Інноваційною проєктною методикою навчання мови є вебквести, створення й використання яких за допомогою сервісу “Google Blogger” сприяє розвитку особистості майбут- нього фахівця, формує цілісну дидактичну модель навчання мови. Увагу у статті приділено освітнім платформам у мережі Інтернет. Встановлено їхнє місце в системі мов- ної підготовки здобувачів вищої освіти з різних спеціальностей. Перевагами застосування онлайнових освітніх платформ у навчанні мови є можливість отримання користувачами індивідуальної програми (метод сase-study) відповідно до рівня їхньої фахової підготовки, постійний зворотний зв’язок, інтерактивність, динамічність навчального процесу й доступність курсів. З-поміж недоліків роботи з такими ресурсами виокремлено не завжди високу якість навчального матеріалу, який подається на деяких освітніх платформах, а також часткове вра- хування технічних можливостей комп’ютерної техніки та ґаджетів, якими послуговуються користувачі. Роз- глянуто популярні онлайнові курси, запропоновані здобувачам освіти з різних спеціальностей на всесвітній платформі “Coursera”. Схарактеризовано навчальні ресурси для опанування мовних знань, які розміщено на українських освітніх платформах “Promethues” та “EdEra”, визначено їхні дидактичні можливості для здобут- тя неформальної та інформальної освіти.
Дисертації з теми "Інноваційні способи"
1
Лапа, О. А. "Інноваційні способи фарбування хутра". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8636.
Повний текст джерела
2
Флока, Людмила Валеріївна, та Дар'я Павлівна Нестеренко. "Інноваційні біотехнологічні способи виробництва хліба". Thesis, ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", 2019. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7215.
Повний текст джерела
3
Ященко, М. І., Н. О. Шушляпіна, О. Г. Аврунін, А. В. Лупир, Є. В. Дьоміна та Н. О. Юревич. "Інноваційні способи організації групових форм самостійної навчальної діяльності студентів з предмета «оториноларингологія»". Thesis, Тернопіль, ТДМУ, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8247.
Повний текст джерела
4
Охромій, Галина, та Сергій Ноздрін. "Інноваційні способи оцінки толерантності до розумових та фізичних навантажень у студентів вищих навчальних закладів". Thesis, ВНТУ, 2014. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/5118.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі розглянуті сучасний стан та проблеми навчання та фізичного виховання у вищих навчальних закладах, розглянуті нові методології щодо дозування розумових та фізичних навантажень для студентів в умовах навчання в вищих навчальних закладах.The article describes the current status and problems of education and physical education in higher education, consider new methodology dosage of mental and physical activity for students in terms of learning in higher education.
5
Даниско, О. "Способи організації освітньої взаємодії в процесі реалізації ротаційної моделі змішаного навчання "перевернутий клас" у закладах вищої освіти". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40054.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі теоретичного узагальнення наукової літератури висвітлено способи организації освітньої взаємодії в процесі реалізації ротаційної моделі змішаного навчання "перевернутий клас" у закладах вищої освіти. Визначено сім базових способів реалізації моделі, які можна використовувати у роботі зі студентами, варіюючи стилі навчання, інформаційні ресурси, рівні взаємодії: стандартний, дискусійно-сфокусований, штучний, груповий, подвійного перевертання, віртуальний "перевернутий клас".
6
Зайцев, Олександр Васильович, Александр Васильевич Зайцев, Oleksandr Vasylovych Zaitsev та К. І. Баранова. "Краудфандинг як інноваційний спосіб акумулювання інвестиційних ресурсів". Thesis, Наукова спільнота, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70806.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді студента йдеться про розвиток краудфандингу з метою накопичення інвестиційних ресурсів.В сообщении студента речь идет о развитии краудфандинга с целью накопления инвестиционных ресурсов.
The student's report addresses the development of сrowdfunding for the accumulation of investment resources.
7
Захаркін, Олексій Олександрович, Алексей Александрович Захаркин, Oleksii Oleksandrovych Zakharkin, Людмила Сергіївна Захаркіна, Людмила Сергеевна Захаркина та Liudmyla Serhiivna Zakharkina. "Пірингове кредитування як інноваційно-альтернативний спосіб залучення кредитних ресурсів". Thesis, Львівська економічна фундація, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68308.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто розвиток інформаційних технологій що надають нові можливості залучення кредитних ресурсів без участі банківського сектору. Проаналізовано переваги та недоліки Р2Р кредитування. Визначено перспективи його розвитку в Україні.Рассмотрено развитие информационных технологий предоставляющих новые возможности привлечения кредитных ресурсов без участия банковского сектора. Проанализированы преимущества и недостатки Р2Р кредитования. Определены перспективы его развития в Украине.
The development of information technologies providing new opportunities for attracting credit resources without participation of the banking sector is considered. The advantages and disadvantages of P2P lending are analyzed. The prospects of its development in Ukraine are determined.
8
Шкарупа, Олена Василівна, Елена Васильевна Шкарупа, Olena Vasylivna Shkarupa та О. Г. Карпенко. "Впровадження інновацій як спосіб підвищення конкурентоспроможності бізнесу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11681.
Повний текст джерела
9
Морєва, В. М. "Соціальне підприємництво як інноваційний спосіб вирішення соціальних проблем". Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20123.
Повний текст джерелаАнотація:
Морєва, В. М. Соціальне підприємництво як інноваційний спосіб вирішення соціальних проблем : 231 Соціальна робота/ В. М. Морєва; керівник роботи Сила Т. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2019. – 96 с.Сьогодні зростають соціальні проблеми у всіх сферах - економічній, соціальній та екологічній. Їх рівень досяг критичної межі і вимагає вирішення пріоритетних завдань. Природні катастрофи, глобальне потепління, економічна нерівність, бідність, охорона здоров’я, зростаючі соціальні потреби, нестійкий розвиток бізнесу - лише деякі з цих проблем. Тому необхідно застосовувати нові методи для вирішення складних проблем, щоб стабілізувати ситуацію та покращити життя людей. Таким чином, ідею соціального підприємництва можна найкраще використовувати для вирішення багатьох соціальних, екологічних та економічних проблем. У розділі 1 магістерської роботи мотивована теоретична концепція соціального підприємництва; характеристика соціального підприємництва як виду соціальних інновацій; соціальне підприємництво характеризується як інструмент соціальної політики в Україні. У розділі 2 магістерської роботи організовано експериментальне дослідження ставлення молоді до соціального підприємництва; проаналізовано результати дослідження навчання підприємницьким навичкам у молоді. Розділ 3 присвячений розробці рекомендацій щодо розвитку соціального підприємництва серед молоді в Україні. Наукова новизна отриманих результатів - це поглиблене вивчення проблеми розвитку соціального підприємництва як інноваційного способу вирішення соціальних проблем, а також рівня підготовки підприємницької підготовки молоді з ЧНТУ.
Today, social problems are gaining relevance in all spheres - economic, social and environmental. Their level has reached a critical limit and requires priority tasks to be solved. Natural disasters, global warming, economic inequality, poverty, the health of the population, its growing social needs, unsustainable business development are just some of these issues. Therefore, there is a need to use new methods of solving difficult tasks in order to achieve stabilization of the situation and improve the life of the population. Thus, the idea of social entrepreneurship can best be used to save many social, environmental and economic problems. In Chapter 1 of the master's thesis the theoretical grounded concept of social entrepreneurship; characterization of social entrepreneurship as a type of social innovation; Social entrepreneurship is described as an instrument of social policy in Ukraine. In Chapter 2 of the master's thesis, an experimental study of the attitude of young people to social entrepreneurship is organized; the analysis of the results of the study of the formation of entrepreneurial skills among young people is carried out. Chapter 3 is devoted to developing recommendations on ways to develop social entrepreneurship among young people in Ukraine. Scientific novelty of the results obtained in a comprehensive study of the problem of social entrepreneurship development as an innovative way of solving social problems, as well as the level of entrepreneurship skills formation of young people from the National Technical University.
10
Шапаренко, Х. А., та К. В. Олійник. "Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8982.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Інноваційні способи"
1
Максимова, Анна. "ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначити сутність інноваційної фразеології в сфері економіки та здійснено класифікацію американських фразеологізмів сфери економіки та бізнесу. Автором охарактеризовано мовні особливості інноваційної фразеології сфери економіки та бізнесу, визначено вплив спільноти на формування інноваційних фразеологізмів. Проаналізовано особливості словотворення нової американської фразеології та показано способи перекладу нової американської фразеології. Досліджено 223 інноваційні американські фразеологізми, які було поділено на тематичні групи Characteristics of the current economy, Characteristics of corporations, firms, Trade and types of trade enterprises, Goods and customers, Management, Marketing and advertisement, Capital investments, Work, employment, workers, working life. Показано, що група Work, employment, workers, working life є найчисельнішою та містить 45 фразеологізмів. Здійснено переклад інноваційних американських фразеологізмів газетних статей у сфері економіки та бізнесу, де здебільшого застосували описовий та еквівалентний переклад.