Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інноваційна бізнес-модель.
Статті в журналах з теми "Інноваційна бізнес-модель"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Інноваційна бізнес-модель".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кащена, Н. Б. "ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретико-методичні засади формування інноваційних стратегій управління економічною активністю підприємств торгівлі. Доведено, що інноваційна стратегія економічної активності торговельних підприємств є стратегією розвитку, орієнтованою на використання інновацій для формування конкурентних переваг високого порядку, підвищення ринкової активності та вартості підприємства в умовах швидкоплинних змін бізнес-середовища та потреб стейкхолдерів. Визначено принципи та розроблено алгоритмічну модель формування й реалізації інноваційної стратегії розвитку економічної активності підприємств торгівлі, яка втілює ключові процеси стратегування (мислення, планування, управління, реалізація, аналіз ситуації та наслідків дій) і дає змогу структурувати порядок дій із розроблення, втілення, контролю виконання та корегування стратегії.
2
Мовчаненко, І. В. "Бізнес-модель: сутність та інноваційна складова." Інвестиції: практика та досвід, № 20, жовтень (2018): 39–43.
Знайти повний текст джерела
3
Женченко, М. "Краудфандинг як інноваційна бізнес-модель у видавничій галузі цифрової доби". Вісник Книжкової палати, № 10 (243) (2016): 11–13.
Знайти повний текст джерела
4
Гусева, О., С. Легомінова, Р. Дименко, О. Воскобоєва та О. Ромащенко. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ НА ОСНОВІ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 236–47. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245095.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Урахування загальносвітових тенденцій розвитку, інтеграційних і глобалізаційних процесів спонукають до пошуку та подальших розробок новітніх продуктів, послуг та управлінських механізмів. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації параметрів типу NBIC-спрямування конкурентних переваг. Модель сформовано за критерієм максимізації чистого дисконтованого грошового потоку. На основі розробленого науково-методичного підходу запропоновано чотири типи NBIC-спрямування конкурентних переваг телекомунікаційних підприємств, які базуються на комбінації рівнів інноваційної активності підприємства (від низького до високого) та комплементарності управління грошовими потоками (від низького до високого). У результаті запропоновано типи NBIC-спрямування конкурентних переваг підприємства: адаптивно-пасивний, адаптивно-активний, об’єктно-цілеспрямований; форсайт-прогресивний. Комплементарне управління грошовими потоками передбачає збалансований розподіл грошових потоків за визначеними NBIC-компонентами, а саме: Nano-компоненти (застосування Nano-розробок для забезпечення надшвидкісних телекомунікацій), Bio-компоненти (запровадження штучного інтелекту в організаційну культуру, втілення принципів самоорганізації на підприємстві), Info-компоненти (упровадження інноваційних стандартів телекомунікаційної діяльності, інформаційного програмного забезпечення і управління бізнес-процесами), Cogno-компоненти (когнітивна гнучкість менеджерів вищої та середньої ланок, здатність персоналу до комплементарності, розвиток системи управління знаннями на підприємстві, запровадження системи безперервного навчання працівників усіх ланок). Таким чином, поєднане застосування цих компонент забезпечує збільшення обсягу грошових потоків і формує сучасну платформу проривного конкурентного розвитку підприємств. Ключові слова: управління, конкурентні переваги, грошовий потік, інноваційна активність, комплементарність. Формул: 14; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 15.
5
Shcherbyna, K., and N. Meshko. "INNOVATIVE BUSINESS MODEL OF METALLURGICAL ENTERPRISES IN UKRAINE." Scientific papers OF DMYTRO MOTORNYI TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 44 (2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2021-44-163-169.
Повний текст джерела
6
Чміль, Г. Л., та Г. Р. Верзілова. "МІСЦЕ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 178–82. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті визначено розроблення концептуальної моделі побудови системи обліково-аналітичного забезпечення управління торговельним підприємством із вбудованою в усі етапи обліково-звітного процесу маркетинговою функцією. Розроблено концептуальну модель обліково-аналітичного забезпечення управління маркетинговою діяльністю елементів бізнес-процесів торговельного підприємства. Для документального оформлення витрат на маркетингові заходи запропоновано складати наказ про проведення маркетингових заходів, договір на надання маркетингових послуг, акт приймання-передачі маркетингових послуг. Для здійснення контролю над кожним видом маркетингових заходів у складі маркетингової функції запропоновано виділяти функціональні підвиди: аналітична діяльність; інноваційна діяльність; збутова діяльність; організація та управління маркетинговою діяльністю.
7
Дзюба, Оксана, Олена Левіщенко та Вікторія Білоус. "АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙ БІЗНЕС-МОДЕЛІ «ПІДПИСКА» НА ПРИКЛАДІ NETFLIX". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 47–51. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто традиційну бізнес-модель «підписка» та шляхи її інноваційних перетворень. В сучасних мінливих умовах бізнес-моделі мають змінюватись так само як продукти компаній і процеси. Розглядати інноваційні перетворення запропоновано за зміною мінімум двох із чотирьох складових: клієнта, ціннісних пропозицій, ланцюгів створення вартості та механізму генерації прибутку. Такі перетворення особливо доречні для адаптації традиційних бізнес-моделей, які успішно використовуються у різних сферах. Одним з факторів, що спричинив зростання кількості підписників таких потокових сервісів, є пандемія і посилення попиту на доступ до контенту людей з усього світу, що змушені були залишатись вдома. Так перевагами потокових сервісів над традиційними виробниками і поширювачами контенту було визначено можливість зекономити час, зручність платежів та їх регулярність, що забезпечує такий самий регулярний доступ до величезної бібліотеки. Для прикладу було обрано «інноваційну» бізнес-модель Netflix – лідера ринку subscription boх business, що визначено зміною двох з чотирьох параметрів – способу створення вартості та механізму монетизації. Це було реалізовано через концепцію підписки і необмеженого користування одночасно із доступом до оплаченого контенту у будь-який час. Третім параметром бізнес-моделі, що наразі змінює Netflix, є клієнти та їх вподобання. Обґрунтовано використання «інноваційної» бізнес-моделі Netflix за критеріями ефективності бізнес-моделі за передплатою за формулою Девіда Скока на основі співвідношення цінності передплатника протягом життєвого циклу та вартості залучення клієнта.
8
Shestakovska, T. L. "Механізм управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 190–99. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження науково-прикладних засад формування механізму управління комерціалізацією інновацій аграрного сектору в Україні як напрямку підтримки його лідерських позицій на світовому ринку агропромислової продукції.
Наукова новизна. Запропоновано концептуальну модель механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Визначено складові організаційного забезпечення механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі та етапи його реалізації.
Висновки. Як свідчить практика, лише невелика частина інновацій трансформується в інноваційну продукцію та успішно комерціалізується шляхом її просування до зацікавлених груп споживачів. За результатами дослідження ідентифіковано проблеми комерціалізації інновацій в аграрному секторі та розроблено концептуальну схему механізму управління процесом комерціалізації.
Запропоновано концептуальну структуру механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі. Перспективною моделлю реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі є «Quаdruplе Hеlіx» (вища освіта – бізнес – держава – інститути громадянського суспільства), яка орієнтована на комплексне управління інноваційною діяльністю, зокрема процесом формування, передачі та реалізації наукових розробок, створенням на їх основі наукомістких технологій. Тобто, реалізація зазначеної моделі може стати ефективним методом і механізмом втілення в життя пріоритетів науки і технологій. Для успішної реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі слід вирішити ряд комплексних проблем: інституційного характеру (вирішити питання нормативно-правового забезпечення щодо захисту прав інтелектуальної власності та комерціалізації інновацій); кадрового характеру (дефіцит або відсутність підготовлених кваліфікованих фахівців); фінансового характеру (нестача фінансування для проведення науково-дослідних робіт, придбання нового обладнання, недостатня кількість оборотних коштів тощо).
Визначено ключові етапи реалізації механізму управління комерціалізацією інновацій в аграрному секторі: 1) визначення перспективних напрямів інноваційної, науково-технічної діяльності; 2) планування науково-дослідної діяльності; створення комерційно привабливої, конкурентної на ринку інноваційної, науково-технічної продукції; 3) управління в аграрному секторі з акцентом на реалізацію та комерціалізацію результатів досліджень; 4) захист прав інтелектуальної власності на результати досліджень, зареєстрованих у патентних відомствах; 5) отримання економічних та соціальних ефектів від комерціалізації інноваційних технологій в аграрному секторі.
9
Ганущак, Ефіменко. "Бізнес-модель управління інноваційно активними підприємствами на ринку". Актуальні проблеми економіки, № 7 (109) (2010): 81–93.
Знайти повний текст джерела
10
Коба, Н. В., та М. О. Коба. "ФОРМИ КООПЕРАЦІЇ В БІЗНЕСІ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 75–79. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом наукової статті є форми кооперації в бізнесі. Метою статті є аналіз, систематизація та узагальнення наявних теоретичних положень щодо сучасних форм кооперації в бізнесі. Дослідження проводилося з використанням системного підходу, наукових методів аналізу та синтезу. Результатами проведеного дослідження є узагальнення наявних форм кооперації в бізнесі та їх систематизація в єдину класифікацію. Авторами розглянуто передумови зростання процесів кооперування між окремими незалежними організаціями. Виділено такі ознаки кооперації, як взаємодія на добровільних засадах; наявність у кожної організації стратегічних цілей, які можуть бути досяжними вірогідніше під час кооперування; підвищення ефективності та стійкості бізнесу як очікуваний результат взаємодії; наявність довіри між партнерами; рівноправність та незалежність партнерів; наявність укладених угод, які визначають форму взаємозв’язків; отримання синергетичного ефекту від співпраці. У статті надано авторське визначення та викладено власне розуміння коопераційного процесу. Авторами надано зведену класифікацію організаційних форм кооперації в бізнесі залежно від виду діяльності, на розвиток якої вона спрямована. Такими видами діяльності авторами вибрано продажі, просування, виробництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), інноваційну діяльність. В результаті дослідження виявлено, що більшість кооперацій у сучасному бізнесі спрямована на розвиток інноваційної діяльності, яка є невід’ємною частиною економіки знань. Серед них слід назвати стратегічні альянси, кластери, інноваційні мережі та бізнес-екосистеми. Головну причину таких кооперацій автори вбачають у формуванні глобальної економіки знань, у якій знання є найважливішим ресурсом та головним джерелом конкурентних переваг. В подальшому авторами як інструмент стратегічного аналізу для вибору стратегії кооперації та управління знаннями, а також організаційної форми кооперації запропоновано використовувати модель обміну ресурсами між партнерами С. Паріса та Дж.К. Хендерсона. Залежно від рівня прихованості, специфічності та складності ресурсів у представленій авторами статті матриці вибираються стратегія надання ресурсів партнеру, стратегія об’єднання, стратегія розвитку інтелектуального потенціалу та стратегія використання знань партнера.
11
Струтинська, І. В., Л. П. Дмитроца та Г. В. Козбур. "МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ БІЗНЕС-СТРУКТУР МЕТОДОМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 188–94. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Адаптація та трансформація бізнесу через цифрові технології є серйозною проблемою у вирішенні викликів світового ринку. Інформаційні технології дають змогу будь-якій компанії змінювати власну бізнес-модель, щоб диференціюватися від усього світового ринку. Враховуючи прогалини у статистичному забезпеченні моніторингу розвитку цифрової економіки та побудови інформаційного суспільства, доцільно активізувати роботу основних стейхолдерів щодо виконання «Плану заходів із реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки». Враховуючи актуальність даного питання, у статті проаналізовано методику збору важливих даних шляхом опитування та способу їх аналітики методом кластеризації респондентів. Розроблено інноваційну методику статистичного дослідження щодо цифрової трансформації бізнес-структур малого та середнього розмірів, а саме: запропоновано індикатори, здійснено опитування респондентів, підготовлено дані (запропоновано техніку їх очищення та подальшої обробки включно з кодуванням), здійснено кластеризацію суб’єктів дослідження та проведено аналіз відповідних результатів.
12
Kruhlov, Vitalii, та Dina Tereshchenko. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ". Public Administration and Regional Development, № 13 (8 вересня 2021): 675–98. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні проаналізовано сучасний стан розвитку державно-приватного партнерства, місце аграрного сектору економіки України у формуванні валового внутрішнього продукту та досліджено ключові напрями співробітництва держави та приватного власника на основі реалізації проектів у аграрному секторі. Метою статті – є аналіз реалізації проєктів державно-приватного партнерства в аграрному секторі економіки та розробка підходів щодо активізації стратегічних напрямів розвитку партнерства державного та приватного власника в аграрному секторі. В основі сучасних підходів до розвитку аграрного сектору мають знаходитися пріоритети, спрямовані на пошук додаткових ресурсів, які можливо залучити у процесі реалізації проєктів державно-приватного партнерства. У дослідженні визначено основні напрями розвитку державно-приватного партнерства в аграрному секторі, що передбачає обмін знаннями, розроблення комплексних стратегій, концесійні угоди, створення особливих економічних зон, технопарків і технополісів, формування інтегрованих структур, кластерів та інвестиційних фондів, розвиток ланцюгів створення вартості. Виокремлено, на основі існуючого практичного досвіду, основні форми реалізації проєктів державно-приватного партнерства. Запропоновано напрями реалізації проєктів державно-приватного партнерства у окремих галузях аграрного сектору на основі створення та модернізації об’єктів інфраструктури та технологій просування продукції на ринку. Розроблено модель реалізації стратегічного планування розвитку сфер діяльності, пов’язаних з аграрним сектором, на основі можливого використання проєктів державно-приватного партнерства. В якості основних інструментів у розвитку проєктів державно-приватного партнерства в аграрному секторі запропоновано формування Стратегії розвитку сільського господарства, реалізацію сільськогосподарських кластерних проєктів та ланцюгів доданої вартості, податкове стимулювання інноваційної діяльності в аграрному секторі, поліпшення інвестиційного клімату, створення технологічних парків та бізнес-інкубаторів, удосконалення законодавчої бази, інноваційний розвиток та ін.
13
BORYSHKEVYCH, IRYNA. "Розробка типової стратегії розвитку сільськогосподарського підприємства (за методом Хосин Канрі)." Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 6, № 3-4 (20 грудня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.15330/jpnu.6.3-4.15-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови глобалізації бізнесу, значна обмеженість ресурсів, посилення конкуренції та прискорення технологічних нововведень вимагають від сільськогосподарських підприємств здатності швидко пристосуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Запорукою їх успішного продуктивного розвитку є забезпечення максимально ефективного використання наявного ресурсного потенціалу. У науці та практиці існує велика кількість різноманітних методичних інструментів, які сприяють покращенню функціонування суб’єктів господарської діяльності. Одним із таких інструментів, що забезпечує досягнення результативного розвитку, формуючи стійкі конкурентні переваги, є стратегія. Йдеться про складну модель, яка охоплює усі процеси на підприємстві. Використання керівниками сільськогосподарських підприємств прогресивних методів розробки стратегії є запорукою успіху її ефективної реалізації та нарощення підприємством конкурентних переваг в ринковому середовищі. У статті проаналізовано існуючі методи стратегічного планування, в основі яких лежить різна методика побудови стратегій. Проведено характеристику наступних методів: ресурсний метод, цільовий метод, метод екстраполяції, інтерполятивний метод, пробно-статистичний метод, критеріальний метод, нормативний метод, балансовий метод, матричний метод і побудова стратегічного плану. На основі опрацьованих джерел досліджено метод Хосин Канрі, що базується на застосуванні циклу Демінга та являє собою концепцію циклічного управління. Розроблено типову стратегію розвитку сільськогосподарського підприємства у вигляді Х-матриці. Дана стратегія розрахована на 3 роки і включає стратегічні і тактичні цілі, процеси і результати, між якими встановлені відповідні кореляційні зв’язки. Серед стратегічних цілей, що є типовими для сільськогосподарських підприємств виокремлено наступні: підвищення ефективності бізнесу, підвищення ефективності збутової діяльності, впровадження інноваційних технологій у виробництво та оптимізація бізнес-процесів. Відповідно керівництво сільськогосподарських підприємств можуть формувати більшу кількість перспективних цілей, виходячи із потреб суб’єктів господарювання. Отримані результати формують підґрунтя для подальших досліджень механізму формування та впровадження стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств.
14
Borysova, Larysa, Olga Kolesnik, and Helen Shramko. "FINANCIAL ECOSYSTEM AS AN INNOVATIVE BUSINESS MODEL OF MODERN BANKING." Black Sea Economic Studies, no. 68 (2021). http://dx.doi.org/10.32843/bses.68-11.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the strategic priorities of the transformation of the traditional model of integrated corporate banking. In its place is formed a diverse ecosystem of banking and non-banking organizations. Despite the rapid development of digital innovation in the retail banking markets and the growing influence of non-banking organizations in the institutional business, the corporate banking market was "protected". Thus, a turning point in this area has come due to the development of technology, changes in the work culture and regulatory framework. New generations of customers and competitors appear, trying to change the established order of things, and the usual activities and sources of income are no longer as effective. These changes not only pose problems and threats, but also open up new opportunities – banks and other financial institutions get a unique chance to position themselves in a new way as reliable helpers in the economy of tomorrow. A major issue in the transformation of banking is the intensification of competition not only within the sector but also outside it. This is due to the challenges facing other sectors of the economy. Thus, corporate business is based on the relationship with the client rather than the typical conditions, critical for the performance of company treasuries of their functions, which require deep integration of bank and client systems. Therefore, suppliers of financial technologies (fintech companies) and other alternative players are still inferior to banks in this area. Today, the largest companies already use multi-dealer currency platforms to manage currency risk. To manage payments, working capital and liquidity, many companies also use non-digital channels of access to banking services, and systems for managing treasury operations and enterprise resource planning. In order to remain active market participants not only as financial intermediaries, but also as business units, banks should act appropriately in such areas as assessment of possible competition scenarios in the industry, investment in customer interface development and actively participate in the creation of industry platforms. The changes in the mentioned areas not only pose threats, but also open up new opportunities for banks and other financial institutions.
15
Шилова, Тамара. "МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ". Економіка та суспільство, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження науково обґрунтованої моделі реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві є передумо- вою якісного та кількісного прогресу не лише показників ефективності за всіма видами діяльності, але й підвищення інвестиційної привабливості фірми завдяки зростанню оціночної вартості. У статті висвітлено теоретико-методичні засади формування та застосування моделі впровадження проекту реінжинірингу біз- нес-процесів на підприємствах транспортно-логістичної галузі. Теоретичною базою дослідження є наукові положення та висновки зарубіжних і вітчизняних учених щодо реінжинірингу бізнес-процесів. Проаналізо- вано раніше запропоновані алгоритми реінжинірингу бізнес-процесів, розглянуто методологічний базис цих розробок і вказано на наявні недоліки. Виявлені тенденції, принципи, методи та технології реінжинірингу та його реалізації були отримані шляхом компаративного аналізу попередніх напрацювань щодо алгоритмів упровадження реінжинірингу в бізнес-модель підприємства. Обґрунтовано важливість урахування міжнарод- них стандартів (зокрема, ISO 9001) при запровадженні моделі реінжинірингу на підприємствах, операційна діяльність яких пов’язана із взаємодією з іноземними контрагентами та регуляторами. Представлено влас- ну інноваційну модель впровадження проекту реінжинірингу бізнес-процесів, детально описано алгоритм її функціонування. Ця модель складається з дев’яти етапів (підготовка, розробка моделі компанії, вибір та ана- ліз бізнес-процесів, стратегічне планування та розвиток інноваційної ідеї, затвердження інноваційної ідеї, впровадження нової моделі, контроль, і постійне вдосконалення). Наголошено на необхідності ефективного поєднання системного та процесного підходу при впровадженні вказаної моделі. Підкреслено прикладну цін- ність розробки, що полягає як у задоволенні вимог щодо успішного реінжинірингу та покращенні взаємодії під- розділів, так і в доцільному розподілі ресурсів і відповідальності на кожному з етапів здійснення реінжинірингу.
16
Олешко, Тамара, Наталія Попик та Діана Макодзеба. "ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ БІЗНЕС МОДЕЛЕЙ В УКРАЇНІ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-80.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано основні теоретичні аспекти застосування інноваційних бізнес моделей в Україні. Визначено основні характеристики які повинна мати бізнес модель, які актуальні для багатьох великих, середніх та малих компаній на сьогоднішній день. Авторами відображено основні перспективні напрямки інноваційних бізнес моделей в діяльність провідних підприємств. В процесі дослідження проаналізовано загальні положення про функціональність бізнес моделей та який вплив мають на бізнес моделі в компаніях. Наведені приклади різноманітних діючих, основних класичних бізнес моделей, які використовуються в багатьох організаціях світу. Також більш детально розглянуто одну з інноваційних бізнес моделей Freemium, як та де її застосовують в бізнесі. Визначено, що дана бізнес модель має безліч переваг, одна з яких дозволяє залучати нових клієнтів без значних витрат. В результаті дослідження встановлено, що в сучасну цифрову епоху, коли граничні витрати на багато продуктів падають, підприємства все частіше звертаються до моделі freemium.
17
Artemenko, Lina, Maryna Pichugina та Taras Kotsko. "СТРАТЕГУВАННЯ СТАРТАП АКТИВНОСТІ КОМПАНІЇ: ІНІЦІАЛІЗАЦІЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТУ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240433.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасну концепцію стратегування стартап активності. Систематизовано концептуальні принципи стратегування стартап активності та конкретизовано їх інституційне оформлення в сучасних умовах на прикладі КПІ ім. Ігоря Сікорського. Технологія стратегування стартап активності складається зі змістовної і організаційних компонентів. Технологія стратегування стартап активності пропонується як сукупність змістовної компоненти: стратегічний аналіз; фактичний аналіз ресурсів; план реалізації стратегії; стратегічний синтез ключових факторів розвитку; формування бажаного майбутнього; формування стратегічних цілей та відповідних пріоритетів розвитку; розробка прогнозних сценаріїв; розробка набору програм і проектів, пов'язаних з "деревом цілей"; розробка механізмів реалізації стратегії та моніторингу. Технологія організаційної складової стратегічних робіт базується на використанні засобів організації діяльності, спільної організації учасників стратегічного процесу, а також на процедурах розробки, запуску та реалізації стратегій розвитку. В якості дослідницької бази результати Модулю Жан Моне «Європейські бізнес-моделі: трансформація, гармонізація та впровадження в Україні» використовуються для показу можливостей стартап активності в Україні. Також були використані дані українського статистичного агентства та відкриті міжнародні рейтинги. Загальна соціально-економічна ситуація для стартапів частково виявляється тенденціями інноваційної діяльності українських компаній. Проаналізовано основні показники розвитку малого бізнесу в Україні у 2013-2019 роках. Як оптимальну модель управління подано КПІ ім. Ігоря Сікорського з поєднанням інноваційної екосистеми та набором проектів у рамках місії та загальної стратегії. Кейс-проект демонструє позитивне зміцнення навичок студентів щодо перетворення інноваційних бізнес-ідей на бізнес-модель; пропонує перший практичний досвід ефективної командної взаємодії у бізнес-симуляціях.
18
Галахова, Тетяна, Олена Євдоченко та Ольга Кислицина. "КОМПАНІЇ-ЄДИНОРОГИ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ: РЕГІОНАЛЬНО-ГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ". Економіка та суспільство, № 29 (27 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сутності та ключових особливостей компаній-єдинорогів - інноваційних стартапів, вартість яких складає 1 млрд. дол. США і більше. В статті підкреслено, що компанії - єдинороги - це компанії, які не тільки відповідають кількісній оцінці в 1 мільярд доларів, але й мають такі характеристики як трансформаційний галузевий корпоративний вплив, значний інноваційно-креативний та соціокультурний вклад у глобальний бізнес-розвиток у довгостроковій перспективі. Зважаючи на зміни глобального бізнес-середовища, авторами виділено основні характеристики компаній-єдинорогів сьогодні: підривні інновації, орієнтація на кінцевого споживача (В2С), суттєва зміна технологічної парадигми, заснована на комісії модель заробітку, найпопулярніший ринок – ритейл та електронна комерція. За результатами регіонально-секторального аналізу визначено, що більшість єдинорогів походить з США та Китаю та базується у високо інтегрованих містах категорії Alpha та Beta; суттєво превалює сектор фінтех, програмного забезпечення та ІТ-послуг, електронної комерції. В статті також узагальнено ключові трансформаційні виклики для розвитку компаній-єдинорогів у часи пандемії Covid-19: споживання з дому, роботу з дому та навчання з дому.
19
Кириченко, Микола, та Катерина Котелевець. "Управління приватним закладом загальної середньої освіти як проєктно- орієнтованою організацією". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics) 10, № 19 (27 листопада 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Зміст статті присвячено розкриттю провідного завдання освіти, в умовах світової глобалізації та цифровізації. Зокрема, у статті описується характеристика інформаційно-інноваційного суспільства на основі ноосферного буття людини. Надається характеристика й наводяться ознаки інформаційно-інноваційного суспільства. Розкривається, що провідними категоріями становлення такого суспільства є інновації, інноваційні кластери і економічний розвиток. Підкреслюються сильні сторони інформаційно-інноваційного суспільства, яке має переваги щодо інформаційних технологіях в інфраструктурі, виробництві і знаннях; воно є відкритим суспільством чи громадянським суспільством, політично відкритим для глобальних процесів; має динамічну економіку й має інформаційно-інноваційний виробничий бізнес. Цікавим є глибинний аналіз й виділення сутності інноваційного розвитку людини: людини – майбутнього. Автори розкривають, що очікує на людство до 2100 року. У зв’язку із тим, зазначається що провідним завданням освіти стає формування у здобувачів належного рівня навченості та сформувати навички успішності життєдіяльності. Підкреслюється необхідність управління закладом загальної середньої освіти як проєктно-орієнтованою організацією. Обґрунтовується, що саме ефективність діяльності закладів освіти як проєктно-орієнтованих організацій сприятиме їх інноваційному розвитку та високому рівню надання ними освітніх послуг та формування людини майбутнього. Описується сутність проєктно-орієнтованих організацій та наводиться авторська модель професійної діяльності керівника проєкта. Розкриваються аспекти забезпечення якості надання освітніх послуг з позицій філософського трактування цього питання. Зазначається, що якість освіти є запорукою успішного розвитку держави та особистості, особливо в умовах глобалізації та цифровізації суспільства. Розкриваються напрями розвитку освіти в інформаційному суспільстві та окреслюються тенденції розвитку філософії освіти третього тисячоліття.
Ключові слова: управління, приватний заклад загальної середньої освіти, якість освіти, цифровізація освіти, інформаційно-інноваційне суспільство.
20
Дикань, Володимир, та Ганна Обруч. "Формування бізнес-моделі збалансованого розвитку підприємств в умовах цифровізації економіки". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Встановлено, що стрімке та масштабне впровадження цифрових технологій у всі види економічної та соціальної діяльності видозмінює не лише окремі галузі економіки, а й трансформує всю систему глобальних економічних зв’язків, створюючи колосальні можливості для сталого розвитку бізнесу і національної економіки. Доведено, що ключовим драйвером для цифрової трансформації економіки України мають стати процеси цифровізації інфраструктурних галузей і, перш за все, вітчизняного залізничного транспорту, діяльність якого створює мультиплікативний ефект, стимулюючи розвиток економічної активності в суміжних галузях. Проаналізовано сучасний стан підприємств залізничного транспорту і виявлено, що діюча система управління галуззю і бізнес-модель розвитку залізничного транспорту не дозволяє в повній мірі скористатися перевагами цифровізації залізничної галузі. Приймаючи до уваги погляди науковців щодо особливостей забезпечення сталого розвитку залізничного транспорту і зважаючи на світові тренди цифрової перебудови транспортно-логістичного простору, доведено, що в якості драйверів збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту варто розглядати інструменти цифрової модернізації та трансформації їх діяльності. Розкрито ключові аспекти побудови бізнес-моделі забезпечення збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту, що визначають цілі, завдання та інструменти досягнення сталого розвитку підприємств галузі. Забезпечити збалансований розвиток підприємств залізничного транспорту запропоновано за рахунок формування їх сервісно-комунікаційної зрілості, стимулювання процесів інноваційно-технологічного та інвестиційного забезпечення розвитку підприємств галузі і покращення інтелектуально-кадрової компетентності їх персоналу. Доведено, що застосування цифрових інструментів у діяльності підприємств залізничного транспорту сприятиме покращенню безпеки і уніфікації стандартів управління рухом поїздів, удосконаленню процесів інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств залізничного транспорту, покращенню процесів цифрової взаємодії підприємств галузі з клієнтами і розширенню переліку інформаційних сервісів для споживачів транспортних послуг, а також покращенню системи управління персоналом на залізничному транспорті.
Ключові слова: бізнес-модель, збалансований розвиток, підприємства залізничного транспорту, цифрова модернізація, цифрова трансформація.
21
Д’яконова, Анджела, Федір Трішин та Олена Коротич. "РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Економіка та суспільство, № 29 (27 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена дослідженню розвитку ресторанного бізнесу, який вважається вагомою високоприбутковою складовою індустрії гостинності в Україні і світі. В сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби підприємствам ресторанного бізнесу дуже важко адаптуватися до швидких змін у зовнішньому економічному середовищі та збільшення вимогливості гостей ресторанних закладів. Тому все більшої актуальності і практичного значення набуває реінжиніринг бізнес-процесів, який базується на новому підході до ведення бізнес-процесів, дає змогу вітчизняним підприємствам активно розвиватися і бути конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. У зв’язку з цим виникла необхідність у впровадженні у ресторанний бізнес інноваційних заходів та інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології здатні суттєво змінити діяльність ресторанних закладів у відповідності до вимог ринку і очікування споживачів ресторанної продукції. В роботі досліджено практичний досвід використання інформаційних технологій при впровадженні принципів реінжинірингу бізнес-процесів підприємствами ресторанного бізнесу, проведено аналіз матеріальних і інформаційних потоків в діючих ресторанах, що дозволило отримати комплексну функціональну модель діяльності ресторанних закладів. Побудова функціональної моделі AS-IS дозволяє визначити, які процеси здійснюються на підприємствах ресторанного бізнесу, які інформаційні засоби використовуються, а також відображає взаємозв’язок етапів діяльності в ресторані між собою і вплив кожного етапу на кінцевий результат.
22
Yudina, Nataliya. "УПРОВАДЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЙБУТНЬОГО У МАРКЕТИНГОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (18 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240315.
Повний текст джерелаАнотація:
Бізнес-прогнозування перетворилося на популярний і трендовий напрямок досліджень, особливо в умовах пандемії корона вірусної хвороби. У противагу до численних загальних звітів з прогнозами для ринків, що знаходяться у загальному доступі, маркетологи звичайних компаній потребують простої первісної інструкції з запровадження принципів дослідження майбутнього у їх маркетингову діяльність. У статті маркетологам компанії було запропоновано два способи: зовнішня співпраця з компаніями, що спеціалізуються на бізнес-прогнозуванні, та внутрішнє впровадження бізнес-прогнозування у маркетингову діяльність компанії. У статті було показано, що бурхливий маркетинговий попит на дослідження майбутнього, бізнес-прогнозування та розроблення для компаній індивідуальних рекомендацій на основі цих досліджень майбутнього можуть спровокувати та призвести до маркетингової короткозорості як на рівні компаній-представників індустрії даних, так і на рівні звичайних компаній. Внутрішнє прогнозування було запропоновано для компаній як більш ефективне. Стаття підкреслює особливу маркетингову роль глибокого розуміння історії економіки у процесі внутрішнього бізнес-прогнозування, дослідженнях майбутнього у маркетинговій діяльності компаній. У статті також було представлено еволюцію маркетингових спеціалістів, підходів до маркетингу та процесів прогнозування у маркетинговій діяльності компаній. Було підкреслено, що на початковому етапі цей процес був асинхронним у різних країнах світу, але потім він синхронізувався. Важливість розроблення стартап-проектів в індустріальних масштабах була обґрунтована в умовах глобальної невизначеності. Це передбачає необхідність масштабування численності інноваційних проектів, що розробляються компанією. Нові мислителі серед маркетингових спеціалістів мають з’явитися і бути спроможними розробляти ефективні прогнози. Модель прогнозування економічних відносин була запропонована у статті на основі системно-синергетичної парадигми та моделі еволюції та революції економічних відносин. Вона передбачає певний циклічний сценарій економічного розвитку що надає маркетологам ключові принципи для розробки ними прогнозів та управління майбутніми економічними відносинами з їх споживачами. Маркетингове розуміння можливої майбутньої еволюційної та революційної динаміки економічних відносин, можливих економічних цінностей відкриває маркетологам можливість формувати та управляти потребами споживачів в інтересах майбутнього усього людства.
23
Боднар, Г. Ф., та Л. С. Вербовська. "МЕНЕДЖМЕНТ ЗНАНЬ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (23 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240585.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження менеджменту знань в компанії є важливим аспектом сучасного підходу до процесу управління і передбачає не просто створення відповідної одиниці в структурі управління. Важливим фактором при цьому є поступова трансформація організаційної структури, корпоративної етики та інформаційної системи всієї компанії на основі нових ініціатив та технологій в єдиний злагоджений механізм, здатний генерувати інноваційні управлінські рішення та стратегії. Обумовлено важливість впровадження менеджменту знань в компаніях адже це перехід до безпосередніх дій, в яких передбачено своєчасне та ефективне використання інформаційних ресурсів для прийняття управлінських рішень. Запропоновано використовувати традиційні методи стратегічного аналізу, такі як STEEP-аналіз і діамант М. Портера і модель з управління змінами Надлера-Ташмана для досягнення бажаного стану компанії. Доведено, що важливим аспектом впровадження менеджменту знань в організації є перехід до безпосередніх дій, зокрема, це своєчасне та ефективне використання інформаційних ресурсів для прийняття управлінських рішень. Процес впровадження знань через управління змінами має складатися із таких основних елементів, як: ціль управління знаннями, розташування ресурсів знань, отримання знань, розвиток знань, обмін знаннями та їх поширення. Отримані теоретичні дослідження показали, що напрямами дослідження щодо методології розробки і застосування представлених інструментів та методів менеджменту знань в процесі впровадження управління змінами в компанії носять важливу складову. Разом з тим, визначено, що менеджмент знань, це базова технологія сучасного управління, і впровадження загальної концепції бізнес-інжинірингу компаніями де є чітка ідентифікація діяльності на стратегічному рівні, включаючи її функціональні завдання та процеси, а також побудова стратегічної бізнес-моделі компанії. Тому менеджмент знань відіграє вагому роль в процесі управління змінами і обрана тема статті є актуальною як в науковому, так і в прикладному аспектах.