Статті в журналах з теми "Індекси інвестицій"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Індекси інвестицій.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Індекси інвестицій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kryshtof, N. S. "Державні механізми формування інвестиційної політики в сучасних умовах трансформації національної економіки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (5 жовтня 2017): 69–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інвестиції як складову інвестиційного потенціалу країни. Проаналізовано надходження прямих іноземних інвестицій та індекси українського інвестиційного клімату. Досліджено аспекти інвестиційної привабливості України та визначено напрями активізації українського інвестиційного потенціалу. Розглянуто механізми створення сприятливого інвестиційного клімату. Обґрунтовано, що інвестиції є необхідним механізмом для співпраці влади і бізнесу.
2
Моргачов, Ілля, Олена Хандій, Юлія Клюс та Ярослав Бурко. "МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ КОМПАНІЙ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 126–35. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3693.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.
3
Носач, Лариса, та Юлія Кузнєцова. "ОЦІНКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА ОСНОВІ ІНДЕКСУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 278–82. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття «інвестиції у людський капітал» та визначено їх узагальнену класифікацію. Обґрунтовано важливість інвестицій в людський капітал на сучасному етапі. Охарактеризовано поняття «індекс людського розвитку» за його основними складовими: ВНД, рівень освіти в країні та тривалість життя. Проаналізовано методологію розрахунку та підходи до визначення індексу людського розвитку та його рівні. Розраховано даний показник для країн з дуже високим, низьким рівнем та окремо для України. Визначено причини нерівності за рівнем людського розвитку. На основі статистичних даних, використовуючи лінію тренду, визначено прогнозні значення індексу людського розвитку на майбутні роки.
4
Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.
5
Діденко, І., T. Васильєва, O. Осадча та K. Шиманська. "ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ НАСЕЛЕННЯ НА РІВЕНЬ НЕЗАКОННО ОТРИМАНИХ ДОХОДІВ КРАЇН З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 268–76. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251452.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Вагомість розуміння того, чому і наскільки важливою є фінансова інклюзія, полягає у визнанні факту, що фінанси або фінансовий розвиток відіграють важливу роль під час формування економічної стабільності. За міжнародною оцінкою, фінанси здійснюють позитивний вплив на економіку через найважливіші функції, які вони виконують: виробництво інформації; розподіл капіталу для виробничого використання; контроль інвестицій і корпоративний контроль; мобілізація та об’єднання заощаджень; сприяння торгівлі, диверсифікації та управлінню ризиками; полегшення обміну товарами та послугами. Таким чином, можна визначити, що фінансовий розвиток країни залежить від виконання вищезазначених функцій. Для регуляторів і держави в цілому фінансова інклюзія є інструментом зменшення рівня «тіньової» економіки, через яку відбувається відмивання незаконно отриманих доходів, уникнення сплати податків тощо. Важливо зазначити, що низький рівень фінансової інклюзії переважно є проблемою економік держав, що розвиваються, хоча розвинуті країни також зіштовхуються з такими викликами. Розроблено та обґрунтовано вплив фінансової інклюзії населення на рівень незаконно отриманих доходів країн із різним рівнем економічного розвитку. Дослідження проводилося в кілька етапів: формування масиву показників, які характеризують фінансову інклюзію населення та рівень незаконно отриманих доходів для 91 країни із різним рівнем економічного розвитку, визначення інтегрального індексу фінансової інклюзії населення на основі використання факторного аналізу, проведення кореляційно-регресійного аналізу функціональної залежності між інтегральним індексом фінансової інклюзії та його складовими і Базельським індексом відмивання коштів. У цілому, було виявлено, що рівень фінансової залученості населення позитивно впливає на боротьбу з відмиванням коштів у всіх досліджуваних країнах. Побудова множинної регресії із включенням до неї як незалежних змінних складових частин індексу фінансової інклюзії (активізація споживачів на ринку фінансових послуг, яка проявляється через активніше використання банківських послуг і Інтернет-ресурсів для купівлі та оплати необхідних товарів чи послуг, дозволяє скоротити обсяг відмивання коштів) дозволило підтвердити отриманий результат. Ключові слова: фінансова інклюзія, фінансова грамотність, незаконно отримані доходи, Базельський індекс відмивання коштів, економічний розвиток. Формул: 6; рис.: 3; табл.: 6; бібл.: 22.
6
Ступницький, О. "Індексні інвестиційні фонди - нові фінансові інститути колективних інвестицій і біржових технологій на світовому фінансовому ринку". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, вип. 35/36 (2007): 26–30.
Знайти повний текст джерела
7
Brazhnуk, L. V. "Стан і тенденції інвестиційної діяльності аграрного сектора економіки в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (2 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням інвестиційних процесів, оцінки рівня державної підтримки аграрного сектора в Україні. У статті окреслені проблеми залучення інвестицій та покращення інвестиційної привабливості національних підприємств України. Досліджено стан капітальних інвестицій у сільському господарстві, що відображає зниження інвестиційної привабливості та потребує запровадження ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано структуру інвестицій за джерелами фінансування в аграрне виробництво України, що підтверджує реалізацію другого сценарію інвестиційної політики, де приватному сектору відводилися лідируючі позиції в акумуляції та використанні інвестиційних ресурсів.
Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку.
Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування, визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки.
Висновки. Графічна інтерпретація коливань індексів сільськогосподарської продукції та капітальних інвестицій в аграрний сектор України сигналізує про погіршення капіталовкладення. Загальний індикатор державного фінансування, зокрема сукупної оцінки підтримки сільської галузі з 2013 року мав від’ємне значення. Дослідження свідчать про необхідність оптимізації векторів фінансового забезпечення, оскільки аграрна галузь є стратегічно важливою для національної безпеки країни. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, а найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.
8
Popelo, Olha. "ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДОМІНАНТА В РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 3(15), № 3(15) (2018): 112–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-3(15)-112-129.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню інноваційно-інвестиційної діяльності України та її регіонів. Досліджено сучасний стан основних складових інноваційного індексу Європейського інноваційного табло. Проаналізовано основні показники інноваційної діяльності промислових підприємств; динаміка впроваджених нових технологічних процесів та інноваційних видів продукції. Також розглянуто обсяг фінансування інноваційної діяльності за джерелами та напрямами інноваційної діяльності. Розкрито сучасні тенденції динаміки капітальний інвестицій та прямих іноземних інвестицій. Проведено просторово-часове рейтингування регіонів України за інноваційно-інвестиційною складовою розвитку продуктивних сил.
9
Kovshun, N. E., N. S. Pіatka та I. А. Zhydyk. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (24 вересня 2021): 30. http://dx.doi.org/10.31713/ve320214.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено зміст екологічних інвестицій та виділено їх характерні ознаки. Із врахуванням основних напрямів здійснення екологічного інвестування представлено семантичну модель взаємодії між його об’єктами та суб’єктами. Висвітлено результати дослідження основних напрямів фінансування природоохоронної діяльності в Україні. Встановлено тренди зміни номінального та реального обсягів капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища. Проведене ретроспективне дослідження їх складових. Визнано низьким рівень інвестиційного забезпечення охорони навколишнього середовища в Україні. Показано актуальність проблеми адекватної оцінки доцільності та ефективності екологічних інвестицій. З урахуванням наукових розробок міжнародних організацій та провідних аналітичних центрів світу, розроблено пропозиції щодо методики оцінювання ефективності екологічного інвестування. Виділено етапи та рівні такого оцінювання. В результаті апробації запропонованого методичного підходу встановлено динаміку інтегрального індексу ефективності екологічного інвестування в Україні в цілому та урегіональному розрізі.
10
Dulska, Iryna. "ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ СТАТИСТИКИ ШИРОКОСМУГОВОГО ДОСТУПУ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В УКРАЇНІ ДО МІЖНАРОДНИХ ІНДИКАТОРІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (15 березня 2019): 46–61. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0104.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються методологічні проблеми адаптації статистики широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД) в Україні до міжнародних індикаторів сфери – європейського цифрового табло та індексу DESI в частині ШСД, індикаторів інших міжнародних організацій в цій сфері.
Встановдено, що через невиконання урядових рішень щодо визначення індексів, індикаторів та методик оцінювання цифрового розвитку України відповідно до міжнародних практик, офіційна статистика продовжує використовувати показники, що не дозволяють в повній мірі здійснювати міжнародні порівняння, розробляти стратегічні документи щодо перспектив розвитку ШСД в країні. Не гармонізовано з європейськими підходами аналіз діапазонів швидкостей ШСД. Це не дозволяє оцінювати ступінь проникнення передових технологій (звичайний, швидкий, надшвидкний ШСД). Дані щодо покриття 3-4G технологіями зв’язку фрагментарні. Відрізняються термінологічні підходи до визначення технологій підключення і передачі даних, об’єкту надання послуг (в ЄС ним є домогосподарство, в Україні – абонент), способу встановлення договірних відносин щодо надання послуг ШСД (контракт з ідентифікацією підписчика чи анонімна передплата). В Україні значною мірою офіційно не публікується статистика, яка вимагається від суб’єктів господарювання згідно форм державних статистичних спостережень. В той же час Міжнародний Союз Електрозв’язку публікує значний діапазон статистичних даних, які не оприлюднює офіційна статистика в Україні, – фінансові показники, обсяг інвестицій, цін (не співпадають з європейськими підходами до формування послуг кошику ШСД), податкового навантаження на споживачів послуг ШСД.
Запропоновано структуру формування в України аналога показника DESI 1b3 Spectrum, який в ЄС не розраховується з 2018 р., оскільки його цілі досягнуті. Для країни з перехідною економікою, де лише формуються інституційні засади ринкової економіки, суспільства та є значне технологічне відставання, він є доцільним. До статистичної бази слід своєчасно вносити показники, які відображають нові явища в сфері, наприклад, ступінь розвитку 5G.
11
Данилюк, Л. С. "РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслене коло завдань децентралізації щодо підвищення рівня фінансової спроможності громади. Зазначена необхідність участі територіальних громад в реформуванні вітчизняної системи місцевого самоврядування. Визначені головні причини проблем розвитку економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад України: 1) корумпована централізована вертикаль державної влади, нераціональне використання нею фінансових і природних ресурсів; 2) відсутність ефективного та практичного механізму місцевого самоврядування, як демократичного механізму місцевого управління; 2) зростання рівня недовіри громадян до державної влади; 3) фінансово-економічна неспроможність переважної більшості громад; 4) недостатній рівень компетентності переважної кількості органів місцевої влади та громадського активу; 5) непорозуміння між місцевими державними установами, відсутність їх відповідальності перед громадою тощо. Запропоновані організаційно-економічні підходи для стимулювання підприємницької активності мешканців громади і активізації підприємницького середовища. Увага приділяється дослідженню професійного складу населення, визначенню джерел та розподілу доходів, ресурсів, наявних у ОТГ. Наведений перелік пріоритетних питань кандидатам до виконавчих органів та Рад ОТГ: 1) професійні якості і здатність бути віч-на-віч з громадою, що означає приведення системи місцевого самоврядування у відповідність з Конституцією України та готовність вирішувати проблеми громади; 2) вміння організувати комунікацію: громада – органи влади, створення Центру громадських комунікацій; 3) налагодження цивілізованих відносин з інвесторами та приватним бізнесом: громада – забудовники – промисловці – аграрії (будувати великі промислові, житлові, туристичні, розважальні, інфраструктурні об’єкти – тільки з дозволу громади); 4) приведення структури місцевого управління до оптимального варіанту, в першу чергу оптимізація комунальних підприємств; 5) сприяти розвитку сферам охорони здоров’я, освіти, дитячої та молодіжної творчості і спорту, культури, транспорту; 6) створення економної політики в сфері ЖКГ, захист інтересів ОСН; 7) створення та здійснення економічного та соціального плану розвитку ОТГ, який відповідає інтересам місцевої громади. За основу економічного та людського потенціалу ОТГ необхідно застосовувати два надважливих показника. Перший – індекс якості життя кожного представника територіальної громади (здоров’я та довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя). Цей індекс допоможе втримати людей від міграції в інші регіони або за кордон і навпаки залучити додатковий людський ресурс. Конкурентоспроможність регіонів – це другий надважливий індекс, який визначає здатність регіонів створити привабливе середовище для розвитку бізнесу й інвестицій. З цією метою формується загальнонаціональний рейтинг з урахуванням показника про власні доходи на одного мешканця, рівня дотаційності бюджету, що не повинен перевищувати 30 % від суми місцевих доходів та капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету та питомої ваги видатків на утримання керівного апарату. Моніторинг наявної ресурсної бази, разом із вивченням реальних потреб і можливостей територій громад необхідні для подальшого формування інвестиційної стратегії ОТГ. Кожний з регіонів України повинен мати інвестиційні паспорти ОТГ, які мають вміщати інформацію про економічний потенціал ОТГ, а ретельний аудит ресурсних баз ОТГ повинен стати основою для розробки стратегій економічного розвитку громад.
12
Коба, Олена. "РОЗВИТОК БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 385–89. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток будівельної галузі є запорукою стабільного розвитку економіки держави. Дослідження свідчать, що показники діяльності суб’єктів господарювання будівельної галузі України за 2015-2020 роки мали в цілому позитивну динаміку. Зріс внесок будівельної галузі у ВВП країни як в абсолютному, так у відсотковому значенні, збільшувалися обсяги виконаних будівельних робіт, індекс будівельної продукції, кількість діючих суб’єктів господарювання, кількість робочих місць в будівельній галузі. Проте рівень більшості показників суттєво відставав від рівня європейських країн. Значні зміни у ведення будівельного бізнесу внесла пандемія COVID-19. У 2020 році відбулося значне зменшення обсягу капітальних інвестицій у будівельну галузь. Залишаються проблемними і потребують вирішення моменти ліквідації, підключення до системи електромереж, якості контролю, реєстрації, оподаткування, інвестування в будівельній галузі.
13
Костирко, Л., Р. Костирко, О. Середа та Е. Чернодубова. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ІМПЕРАТИВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 87–98. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241295.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обґрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану і тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Установлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних й екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На основі аналізу з’ясовано зв’язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах та фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників — відкритого коефіцієнта фінансового стану і результатів екологічно орієнтованої діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися практиками в різних галузях при розробленні фінансової стратегії сталого розвитку підприємств. Ключові слова: фінансове забезпечення, екологічно орієнтована діяльність, сталий розвиток, інвестиційна привабливість, екологічний менеджмент, економіко-екологічні імперативи, аналіз. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 22.
14
Hrabynska, I. V. "ВНЕСОК ВОЛОДИМИРА ТИМОШЕНКА У РОЗВИТОК АГРАРНОЇ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 70–79. http://dx.doi.org/10.15421/40250711.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано наявні підходи та труднощі класифікації теорій економічних коливань, а також місце аграрної теорії економічних циклів у загальній архітектурі макроекономічної науки. Досліджено історичні умови зародження, напрямки розвитку аграрної теорії ділових циклів та її вплив на розвиток сучасної макроекономічної теорії. Американський економіст українського походження В. Тимошенко зробив помітний внесок у розвиток цієї теорії. Проаналізовано основні положення теоретичної концепції В. Тимошенка. На основі проведених розрахунків "індексу Тимошенка" для економіки України у 2000-2014 рр., зроблено висновок про те, що основні положення аграрної теорії ділових циклів можуть бути використані у прогнозуванні та аналізі причин і наслідків коливань ділової активності у країнах із великою питомою вагою сільського господарства у галузевій структурі. За таких умов коливання обсягів сільськогосподарського виробництва можуть впливати на виробничу функцію, рівень доходів, обсяг інвестицій, а отже – і на економічне зростання.
15
Дайновський, Ю. А., Л. К. Гліненко та О. М. Вовчанська. "КОМУНІКАТИВНІ ТА МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ ЕКОІННОВАЦІЙ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розвитку екологічних інновацій, а також реальна і потенційна роль екологічно спрямованих комунікацій і маркетингу. Метою статті є виявлення стану впровадження екологічних інновацій в Україні і можливостей маркетингових комунікацій щодо сприяння цьому процесу. Підтверджена значна суспільно-економічна важливість екологічних інновацій, які сприяють розвитку ринку екологічних товарів і послуг, підвищенню рівня екологічної безпеки, ефективнішому використанню природних ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і їхньої продукції, виходу товарів і послуг підприємств на світовий ринок, оскільки саме на цьому ринку екологічні вимоги є найбільш жорсткими. Проаналізовано позицію України у світових рейтингах за глобальним інноваційним індексом, індексом екологічної ефективності, індексом стану навколишнього середовища і індексом життєздатності екосистеми, а також стан справ зі впровадження екологічних інновацій на підставі даних Державної служби статистики України. Підкреслена важливість поєднання в екологічних бізнес-проектах суспільно-значущих складників із суто практичними доказами того, що інвестиції забезпечуватимуть відповідний рівень прибутку на вкладений капітал. Наведено приклади успішних українських екоінновацій, а також маркетингових і комунікаційних технологій, застосованих для їх упровадження і виведення на ринок. Підкреслено, що формування ринку екологічних інновацій передбачає забезпечення належного рівня і відтворення екологічного попиту, екологічну орієнтацію виробництва, створення і підтримання мотивів екологізації. Показано негативний вплив грінвошингу, спекулювання виробників, маркетологів, рекламодавців на суспільній значущості екоінновацій із метою просування на ринок продуктів з удаваними екологічними властивостями. Підкреслено важливість розроблення і впровадження системи критеріїв грінвошингу і санкцій у разі виявлення випадків його застосування, а також системи моніторингу за правдивістю екологічної реклами.
16
Каткова, T., Н. Ткачова, K. Київська, О. Добровольська та K. Редько. "ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 324–34. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3707.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розглянуто визначення сутності економічної безпеки України як основоположного елементу національної безпеки країни. Проаналізовано досвід різних країн у сфері забезпечення економічної безпеки національної економіки. Визначено основні складові елементи економічної безпеки держави та основні проблеми забезпечення економічної безпеки держави в умовах реформаційних змін. Висвітлено особливості механізму державного управління економічною безпекою України, зважаючи на регіональну специфікацію. Проаналізовано, що державна політика, направлена на розвиток економічної безпеки, передбачає формування національної стратегії в напрямі модернізації національної економіки, створення не тільки умов протидії та упередження можливих загроз, проблем і викликів економічної безпеки країни, а й процедур їх подолання та нівелювання за рахунок забезпечення структурного реформування економіки країни, гармонізації законодавчої бази, формування інноваційного розвитку. Подальше зміцнення механізму системи державного управління економічною безпекою країни лежить у площині розроблення законодавчої бази, яка враховуватиме регіональну направленість економіки країни, розвиток кожного окремого регіону в контексті загального розвитку країни, посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, залучення прямих іноземних інвестицій, захисту національних пріоритетів, ефективного державного регулювання. Зважаючи на світовий досвід реалізації систем і моделей економічної безпеки як основоположного і визначального конкурентні переваги держави, запропоновано ефективний механізм визначення і врахування загроз національним економічним інтересам крізь призму регіональної рівноваги, що дозволить урахувати специфіку розвитку економіки регіонів країни, дотримання інтересів регіональної специфікації шляхом розрахунку індексу інклюзивного розвитку регіону і врахування його під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки України. Ключові слова: економічна безпека, державна політика, національна економіка, державне управління, механізми державного управління, зарубіжний досвід. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 19.
17
Dedeliuk, Kateryna, та Mykola Herasymuk. "Економічні та соціальні наслідки членства Польщі у Європейському Союзі". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 33–43. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-33-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Завданням даної статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку соціально-економічної сфери господарства Республіки Польща та після набуття членства у Європейському Союзі. Досвід соціально-економічного розвитку Республіки Польща в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті сучасних тенденцій. Відповідно до завдання, розглянуто та проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників в країні за 2003–2016 роки. Встановлено, що на протязі всього періоду членства Республіки Польща у ЄС спостерігалося зміцнення економічної активності населення, зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, збільшення великих фінансових вливань в економіку країни з боку ЄС. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни, зокрема до зростання обсягів ВВП і ВВП на душу населення та підвищення рівня життя громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення. І як головний наслідок – підвищення індексу людського розвитку. Визначено основні проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Польща після вступу до ЄС, головними з яких стала проблема безробіття та збільшення трудової міграції.
18
Derkach, Tatyana. "РОЛЬ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 49–63. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-49-63.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено результати дослідження розвитку хімічної промисловості та її роль в національному господарстві України. Визначена тенденція змінювання виручки від реалізації та питомої ваги хімічного виробництва в промисловості країни. Охарактеризований вплив хімічної галузі на ринок праці та рівень заробітної плати в галузі. Темпи зростання заробітної плати співставленні з індексом споживчих цін. Проаналізована частка витрат на охорону навколишнього середовища серед галузей переробної промисловості. З урахуванням того, що енергоресурси та їх вартість – одна з найгостріших проблем вітчизняної економіки, визначена динаміка використання теплової та електроенергії в хімічному виробництві. Розглянута структура капітальних інвестиції в галузях переробної промисловості Україні та динаміка капітальних витрат в хімічному виробництві. Представлений кореляційний та регресійний аналіз динаміки капітальних вкладень в галузь та динаміки обсягів реалізації. Проаналізовані основні показники, що характеризують інноваційну активність в хімічній промисловості.
19
Грицишин, А. Т. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ МІЖНАРОДНИХ РЕЗЕРВІВ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.44-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню процесу управління міжнародними резервами в України, зокрема, моделюванню основних детермінантів резервних активів в країні. На підставі аналізу емпіричних досліджень факторів впливу на обсяг та динаміку резервних активів виокремлено шість основних груп детермінантів міжнародних резервів, а саме: розмір та рівень розвитку економіки, поточний рахунок платіжного балансу, рахунок операцій з капіталом платіжного балансу, волатильність валютного курсу, альтернативна вартість зберігання міжнародних резервів та інституційні чинники. На основі вищезгаданої класифікації змодельовано та виконано регресійний аналіз основних детермінантів міжнародних резервів в Україні протягом 1993–2018 років. Економетричне дослідження встановило прямий та значущий вплив таких показників, як середня схильність до експорту, середня схильність до імпорту, відношення прямих іноземних інвестицій до ВВП та індекс Джонсів. Також встановлено обернений та значущий вплив альтернативної вартості зберігання міжнародних резервів. Такі показники як ВВП на душу населення та реальний ефективний валютний курс визначено статистично незначущими факторами впливу на міжнародні резерви в Україні.
У дослідженні використано такі методи: описово-аналітичний та статистико-економічний метод – під час побудови статистичних та аналітичних таблиць; моделювання та формалізації – під час побудови моделей факторів впливу на міжнародні резерви; регресійний аналіз – для перевірки валідності моделей факторів впливу на міжнародні резерви; порівняльний аналіз – для порівняння отриманих результатів дослідження.
20
Korotun, O. P. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 96. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.
21
Войтко, С. В., та А. М. Вишневська. "МОЖЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ ПЛАНУ МАРШАЛЛА". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 7–12. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено порівняльну характеристику потенціалу України за 1990 та 2018 роки за такими показниками, як кількість населення, ВВП країни, валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності, потенціал сільськогосподарського комплексу, індекс людського розвитку та ефективність використання транзитного потенціалу України. Розглянуто реалізацію Плану Маршалла, його сутність і країни, які прийняли допомогу, пропоновану їм за цим планом. Наведено факти про те, як План Маршалла допоміг пришвидшити процес індустріалізації в країнах Європи в повоєнні роки, як це вплинуло на подальший розвиток цих країн. Наведено приклад ефективного використання наданої допомоги за Планом Маршалла в Німеччині, яка після війни у 1945 році була зруйнована, а зараз входить до країн Великої Сімки. Зазначено проблеми, які гальмують розвиток України та не надають їй змогу посісти гідне місце на міжнародній арені, зокрема здійснити трансформацію національної економіки України. Наведено рекомендації для України щодо співпраці з іншими країнами, прийняття допомоги та її раціонального використання. Також розглянуто заходи, що необхідні для того, щоби привертати міжнародні інвестиції та розвивати ті сфери виробництва, в яких Україна має суттєвий потенціал, задля більш ефективного використання ресурсів і швидкого зростання економіки загалом. Розглянуто чинники, за якими є можливою трансформація економіки України на засадах Плану Маршалла.
22
Бараняк, Ігор, та Ірина Жеребило. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253529.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено стан і тенденції розвитку соціальної сфери та економічної системи областей Кар-патського регіону. Узагальнено, що молодь як активний і прогресивний елемент суспільства з високимрівнем капіталізації знань найбільш динамічно реагує на світові тенденції часу та охочіше включаєтьсяв міграційні процеси. Аргументовано, що регіональні особливості демографічного розвитку формуютьтеоретичну основу міграційного потенціалу, у той час активізація міграційних процесів у більшості ви-падків відбувається через причини соціально-економічного характеру. У результаті аналізу ситуації намолодіжному ринку праці оцінено щільність взаємозв’язків між рівнем розвитку соціально-економіч-ної системи Карпатського регіону і мобільністю молоді. Побудовано багатофакторні регресійні рівнян-ня, які описують залежність темпів приросту зовнішніх міграційних процесів у Карпатському регіонівід мінливості значень соціально-економічних факторів. Визначено, що імміграційний та еміграційнийвектори мобільності населення Карпатського регіону в соціально-економічних координатах і залежитьвід темпів зростання середньої заробітної плати, частки сукупних витрат домогосподарств Карпатсько-го регіону на продукти харчування, обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу —мешканця Карпатського регіону і темпів зростання індексу споживчих цін. Здійснено оцінку обсягівпотенційної зовнішньої міграції населення у зрізі еміграційного та імміграційного векторів у контекстіпрогнозних тенденцій соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону до 2025 року.Доведено, що інтенсивність міграційних процесів у працездатному віці та вектор їхнього спрямуванняможуть стати базовим чинником установлення демографічної та соціально-економічної безпеки Кар-патського регіону в разі посилення рееміграційних та імміграційних потоків або її порушення —у разіподальшого вимивання людських, здебільшого інтелектуальних, ресурсів у працездатному віці.Ключові слова: розвиток соціальної сфери, економічна система, мобільність молоді, Карпатський регіон,зовнішня міграція населення, соціально-економічний розвиток.Формул: 2; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.
23
Shulga, Anastasia, та Tetyana Yaroshchuk. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТА ВЗАЄМОДІЯ ІМІДЖУ СУДОВОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ І ДОВІРИ ГРОМАДЯН: ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 192–218. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується взаємозв’язок та взаємодія іміджу судової влади і довіри громадян до неї на сучасному етапі. На початку дослідження визначено поняття «імідж» та «імідж судової влади», а також що являє собою довіра в контексті сучасної науки та публічного управління. Наведено різні статистичні дані соціологічних досліджень, на основі яких зроблено висновок, що рівень довіри громадян до судової влади України занадто низький. Описано Індекс довіри до судової влади. Зазначено, що імідж судової влади прямо залежить від рівня довіри громадян до неї. Довіра та імідж судової влади взаємодіють між собою, заради досягнення однієї мети – гідне і справедливе вітчизняне правосуддя. У статті перераховані чинники, які впливають на рівень довіри до судової влади, тим самим погіршуючи її імідж. Результати окремих соціологічних досліджень свідчать про те, що найбільш проблемними факторами в українському правосудді, які впливають на зниження рівня довіри до судової влади є корупція та людський чинник. Підкреслено, що низький рівень довіри до суду є перешкодою для залучення іноземних інвестицій. Наприкінці статті зазначено, що зміна суб’єкта і процедури призначення суддів та строку їх перебування на посаді кардинальним чином не вплине на рівень корупції в системі правосуддя та довіри до судової влади, а також на якість, об’єктивність і незалежність роботи судів. Для покращення існуючої ситуації в системі вітчизняного правосуддя, насамперед, потрібно змінити ставлення самих суддів до того, що вони роблять, їхню свідомість та сприйняття навколишньої реальності. Зроблено висновок, що імідж судової влади відіграє неабияку роль не лише у питанні захисту прав і свобод та відновлення справедливості, а й у питанні економічного зростання всієї держави. Запропоновано напрями підвищення рівня довіри до судової влади та формування її позитивного іміджу.
24
Аль-Абабне, Х. А., А. Осмонова, І. Думанська, П. Матковський та А. Калиновський. "ВИКОНАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ЗАГОСТРЕННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ПРОДУКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 469–85. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251504.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є вивчення сутності, основних тенденцій і проблемних аспектів реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва в умовах загострення продовольчої кризи. Використовуються теоретичні та емпіричні методи пізнання в їхньому діалектичному поєднанні. Основними методами, що використовуються в цьому дослідженні, є статистичний аналіз, індексні, графічні та аналітичні методи, методи оцінки структурних динамічних зрушень, порівняння і монографічний метод. Дослідження також включало загальні методи економічних досліджень, зокрема: у розкритті змісту експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, формулюванні висновків використовувалися теоретичні узагальнення та порівняння, індукція та дедукція; за допомогою синтезу та економічного аналізу проводиться оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку експорту сільськогосподарської продукції; для аналізу експорту сільськогосподарської продукції використовувалися графічні, економічні, статистичні та міждержавні порівняння; для оцінки внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті були впроваджені статистичні методи (групування). Вплив зовнішнього і внутрішнього експортного потенціалу на експорт пшениці вивчався шляхом регресійного аналізу. Необхідність забезпечення продовольчої безпеки країнами в усьому світі наголошує на важливості аграрного сектору як каталізатора економічного розвитку, джерел валютних надходжень, напрямів інвестицій тощо. Вивчення спеціалізації сільського господарства привело до висновку, що пшениця і цукор — товари з найбільшим експортним потенціалом. Обґрунтовано, що країни Південної Америки, ОЕСР, Північної Америки та Європи мають найвищий рівень реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, а африканські країни залежать від імпорту. Крім того, низька експортна орієнтація Африки та Азії через особливості їх природних і кліматичних умов установлюється на основі оцінки експортно-імпортних операцій у регіональному контексті. Проаналізовано внутрішній і зовнішній експортний потенціал кожного з регіонів. Було застосовано економіко-математичне моделювання оцінки впливу найважливіших факторів на обсяги експорту пшениці, що дозволило передбачити обсяги експорту пшениці й ухвалити обґрунтовані управлінські рішення щодо реалізації експортного потенціалу агрокомпаній. Обернена пропорційність обсягу експорту споживанню пшениці на душу населення і пряма пропорційність ефективності та площі земель, що використовуються для вирощування пшениці, була встановлена шляхом кореляційного і регресійного аналізу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше проводиться цілісний аналіз потенційних можливостей і можливостей експорту наявної та збільшення експорту сільськогосподарської продукції у світі та за групами продуктів. Визначено сутність та особливості економічного представлення експортного потенціалу сільськогосподарської продукції на міжнародному і національному рівнях. Окреслено основні чинники, що впливають на розвиток експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті та досліджують їхній вплив шляхом проведення відповідного аналізу агресії. Додатковий розвиток отримало дослідження внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу за регіонами світу. Проведено аудит внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва у регіональному контексті, у результаті якого були визначені основні рекомендації щодо підвищення їхнього рівня з метою активізації розвитку агропромислового сектору економіки. Ключові слова: експортний потенціал, сільськогосподарське виробництво, експорт, інтеграція, продовольча безпека. Формул: 1; рис.: 7; табл.: 5; бібл.: 26.
25
Гбур, Зоряна, та Ірина Крилова. "ВПЛИВ РОЗВИТКУ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ЯКІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 57–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-57-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив стану розвитку сфери водопостачання на рівень економічної безпеки України. Окреслено ряд проблем, які носять системний характер для сфери водопостачання та водовідведення, серед яких: високий рівень зносу комунальної інфраструктури, об’єктів водопо- стачання та водовідведення від 50 до 90 %; соціальна значущість сфери, об- меження зростання розміру тарифів; значні витрати на модернізацію, низька очікувана прибутковість проектів, низька інвестиційна привабливість для бізнесу; збільшення тарифу на електроенергію; тарифи, які затверджуються для підприємства, “упираються” в граничний індекс, що спричинює плано- во-збиткову діяльність на майбутній період; підвищена потужність вико- ристовуваного обладнання; значне зношення споруд та трубопровідної сис- теми; на розвиток галузі значно впливає заборгованість населення та бізнесу за житлово-комунальні послуги. Схарактеризовано внутрішні та зовнішні чинники, що впливають безпосередньо на економічну безпеку України з по- зицій стану розвитку сфери водопостачання.
Спираючись на власні ресурси та сили, на ефект об’єднаної праці народу, Україна має реалізувати свій шанс стати великою конкурентоспроможною політичною нацією з європейським рівнем економіки і безпеки загалом. Згруповано найважливіші національні економічні інтереси (які виокрем- люють дослідники сьогодення), від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, зокрема: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України, за- безпечення можливості самостійного, прогресивного національно-еконо- мічного розвитку; здійснення структурної перебудови економіки; забез- печення ефективного розвитку національної промисловості; здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника; істотне зменшення енергомісткості і матері- аломісткості ВВП; здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей; створення замкнутих циклів ви- робництва стратегічно важливої продукції, зокрема військової техніки та озброєння; створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України; здобуття Україною належного місця у світовому поділі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство; побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправ- ності та взаємовигідності; забезпечення конкурентоспроможності вітчиз- няної продукції; удосконалення товарної структури експорту й імпорту; забезпечення географічної збалансованості експорту й імпорту; нарощу- вання експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовніш- ньо торговельної діяльності; підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; захист національного ринку від несприятливої дії світової кон’юнктури та іноземної конкуренції; ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту.
Визначено, що державні структури в Україні не досягли економічної рівноваги. Так, зокрема, постійно підтримуються на державному рівні по- ставки газу, замість того, щоб замінити його використанням електроенергії та іншими видами енергоносіїв. Це — принциповий структурний момент рівноваги, яку Україна прагне досягти.
26
Чмут, Анна, та Юлія Ушкаренко. "СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу стану та особливостей розвитку підприємств переробної промисловості Херсонської області. Обґрунтовано актуальність моніторингу показників розвитку промисловості на рівні окремих регіонів. Проаналізовано основні показники функціонування переробної промисловості Херсонської області, а саме: кількість діючих підприємств, випуск продукції, валова додана вартість. Проведено аналіз динаміки індексів фізичного обсягу випуску та валової доданої вартості. Наведені індекси промислової продукції у 2015–2020 роках в розрізі галузей переробної промисловості. Проаналізовано структуру реалізації продукції переробної промисловості за видами діяльності. Представлена динаміка виробництва окремих видів харчових та нехарчових продуктів. Проаналізовано динаміку надходжень капітальних інвестицій на переробні підприємства.
27
Вдовин, Мар’яна, Лариса Зомчак та Оленка Боднар. "КЛАСТЕРИЗАЦІЯ КРАЇН ЦСЄ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЗЕД". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам розвитку зовнішньоторговельної діяльності країн Центральної та Східної Європи, особливостям їх соціально-економічного розвитку, а також проблемам трансформації економічних систем. У статті розглянуто питання кластеризації країн за показниками зовнішньоекономічної діяльності, а саме індексом чистої торгівлі, експортною квотою ( показником відкритості економіки), імпортною квотою, надходженням прямих іноземних інвестицій у відсотках до валового внутрішнього продукту; витіканням прямих іноземних інвестицій у відсотках до валового внутрішнього продукту; портфельними інвестиціями. Також висвітлено проблеми диференціації між країнами Центральної та Східної Європи, здійснено статистичний аналіз обраних країн за показниками: імпортна та експортна квоти, а також здійснено візуалізацію цих даних.
28
Пащук, Ольга. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОСУВАННЯ ПРОДУКТУ НА ВЕЛИКИХ ТОРГОВИХ МАЙДАНЧИКАХ". Економіка та суспільство, № 29 (27 липня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні сформовано систему оцінки просування продукту на цифрову майданчику, яка складається зі стратегічних показників оцінки (частка ринку, частка витрат конкурентів на рекламу, вартість реклами відносно продажів), показників операційної ефективності (конверсія, вартість за клік, окупність інвестицій), показників вимірювання взаємодії з покупцями (лояльність та задоволеність на основі показників індексу підтримки споживачів, показнику прибутковості клієнтів, рівень задоволення споживанням продукту, середній рейтинг продукту та інші). Оцінювання ефективності просування на торгових майданчиках повністю автоматизоване, що забезпечує швидку операційну реакцію компанії на скорочення обсягів продажу або незадоволення покупця. Система відгуків є важливим елементом системи продажів й просування продукту, від якої залежить майбутня взаємодія компанії з наявною базою клієнтів та новими клієнтами. Система відгуків забезпечує розуміння планових обсягів продажу, а в поєднанні з системою показників оцінки лояльності клієнтів дає змогу прогнозувати майбутні доходи, прибутковість, рентабельність інвестицій у рекламу. Система відгуків на електронному ринку автоматизована та включає аналіз рейтингу продукту, обсягів та актуальності відгуків, найбільш корисних коментарів, сприйняття покупців. Вказані показники забезпечують розуміння потреб клієнтів та потенціал задоволення очікувань покупців на основі аналізу переваг та недоліків продуктів.
29
Трусова, Наталя, та Тетяна Краснодєд. "ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-21.
Повний текст джерелаАнотація:
В дослідженні охарактеризовано методологічні засади оцінки потенціалу туристичних кластерів та об'єктів туристичної діяльності в європейському просторі. Визначено об’єктивну необхідність застосування кластерного підходу в дослідженні світової індустрії туризму. Зазначено, що кластерний підхід як засіб дослідження потрібен для створення просторового розвитку світових туристичних регіонів. Розглянуто індекс конкурентоспроможності за сукупністю показників, що згруповано в субіндекси. Водночас наведено перелік індикаторів, які дозволять виявити проблему розвитку туризму, забезпечити умови для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, збільшити обсяги залучення інвестицій, створити конкурентоздатний туристичний продукт, який максимально забезпечить потреби внутрішнього і міжнародного туризму. Наведено характеристику регіональних кластерів та здійснено кластерний аналіз інструментів, які створюють потенціал кластерів в європейській індустрії туризму.
30
Нестеренко, Світлана. "РОЗВИТОК МЕТОДИКИ ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розглядає актуальне питання розвитку методики виявлення і оцінки регіональних конкурентних переваг в масштабі національної економіки. Було показано, що рівень регіональної конкурентоспроможності слід визначати в координатах потенціалу розширеного відтворення і динамічного приросту мезоекономічних показників. Визначено, що цільовим вектором формування регіональних конкурентних переваг повинен бути показник якості життя населення регіону. Було проведено аналіз методичних підходів оцінки регіональних конкурентних переваг, за результатами якого був розроблений авторський методичний підхід, в якому виділено комплексний показник оцінки конкурентоспроможності регіону, що формується з першого показника оцінки поточного рівня життя населення регіону, що включає в себе локальні індекси виробничо-економічного і демографічного походження. Другим показником виступає інтегральний показник оцінки загальної соціально-економічної привабливості регіону, в якому провідні позиції займають інвестиційні оцінки.
31
Кандиба, Сергій, та Ольга Шараєнко. "ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ЯК ОСНОВИ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням закордонного досвіду розвитку людського капіталу як основи сталого економічного розвитку. Основну увагу зосереджено вивченні та систематизації особливостей процесу розвитку людського капіталу на макро-, мезо- та мікрорівнях на прикладі Сполучених штатів Америки, Словаччини та Китаю. Досліджено стан розвитку людського капіталу в Україні за Індексом розвитку людського капіталу. Здійснено інтегральну оцінку стану людського розвитку в Україні за областями й поділено їх на чотири групи. Окреслені пріоритетні напрямки інвестицій Світового банку в Україні у розрізі людського капіталу. На основі отриманих результатів дослідження визначено основні проблеми розвитку людського капіталу в Україні, подолання яких сприятиме розвитку інноваційної економіки та сталому економічному розвитку країни.