Добірка наукової літератури з теми "Інгібітор корозії"

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми захисту трубопроводів та обладнання від корозії при контакті з природними та стічними водами, включаючи високомінералізовані шахтні та пластові води. Постановка проблеми. Нині застосування високоефективних інгібіторів для захисту трубопроводів та обладнання від корозії та відкладень в енергетиці, промисловості, видобувній галузі є економічно вигідним та доцільним у плані захисту довкілля від шкідливих впливів при виливі або скиді забруднених вод із високою мінералізацією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено застосування пасиваційних інгібіторів, таких як оксиетилендефосфонова кислота. Цей реагент забезпечував високу стабільність води щодо осадко відкладень. Високу ефективність при боротьбі з корозією забезпечували й інші композиції на основі фосфонових кислот. Ефективні інгібітори є досить дорогими, а сировина для їх виготовлення є важкодоступною на Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Створення ефективних інгібіторів корозії на основі похідних фосфористої та диметилолфосфінової кислот, перспективних стабілізаторів накипеутворення. Виклад основного матеріалу. Було розроблено новий метод синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію із гіпофосфіту натрію, пара форму та сульфіту натрію, а також створено новий інгібітор – нітрилоксиетиледиметилфосфонову кислоту шляхом конденсації фосфористої кислоти з етанол аміном в присутності формальдегіду. Отримані реагенти використовували як інгібітори корозії металів у водних середовищах. Показано, що вони не поступаються за ефективністю іншім інгібіторам пасиваційного типу у прісних водах. У мінералізованих водах ефективними були інгібітори адсорбційного типу. Висновки відповідно до статті. Створено нові методи синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетиледиметилфосфонової кислоти з доступних реагентів. Досліджено інгібітори корозії металів на основі диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетилдиметилфосфонової кислоти. Показано, що вони, наряду з іншими фосфонатами є ефективними інгібіторами корозії металів у прісних водах. Їх ефективність зростає в присутності іонів цинку. Показано, що інгібітори пасиваційного типу неефективні при захисті від корозії металів у високо мінералізованих водах. Захист металів від корозії забезпечують інгібітори адсорбційного типу.

Вступ. Покращення екологічного стану довкілля пов’язано із забезпеченням стабільного протикорозійного захистуметалофонду в хімічній, газо-, нафтодобувній та енергетичній промисловостях. Зокрема, проведення якісного хімічного очищення теплоенергетичного обладнання вимагає застосування ефективних екобезпечних інгібіторів корозії.Проблематика. Проблемі створення екоінгібіторів в Україні приділено недостатньо уваги, хоча наявність рослинної сировини у вигляді відходів харчового, деревообробного та низки інших виробництв дозволяє успішно вирішувати цю проблему.Мета. Розробка нового екологічно безпечного інгібітора на основі екстрактів з рослинної сировини та технології хімічного очищення теплоенергетичного обладнання з його використанням.Матеріали й методи. Вихідною сировиною слугували стружка та тирса дуба; застосовано методи екстракції з використанням водних, органічних та змішаних розчинників, гравіметричний та електрохімічні методи дослідженнязахисних властивостей екстрактів та синергічних композицій на їх основі, методи аналітичної хімії.Результати. Розроблений екоінгібітор є синергічною композицією на основі екстракту дуба з додаванням екобезпечних допоміжних речовин (ксантанову камедь, уротропін, тіосечовину, сегнетову сіль, карбамід, технічний гліцерин та інших) (можна вказати їх перелік). Встановлено, що ефективність інгібітору у 5% хлоридній кислоті становить понад 90%, механізм його захисної дії має змішаний характер і полягає в адсорбції складників синергічної композиції. Інгібітор у складі промивних розчинів не змінює повноту розчинення карбонатних відкладів порівняно знеінгібованим розчином, проте вдвічі зменшує час усунення солей твердості та продуктів корозії з поверхонь теплообміну енергетичного обладнання. Розроблено технологічний регламент і тимчасові технічні умови на його одержання та технологічну інструкцію на проведення кислотно-інгібіторного очищення теплоенергетичного обладнання.Висновки. Отримано дослідну партію екоінгібітору, який пройшов стендову та натурну апробацію, що підтвердили його ефективність у складі промивного розчину

Процес корозії спричиняє не тільки великі витрати через необхідність переробки або заміни виробів, а може значно похитнути ринкову позицію виробників. Компанії щороку недорахову- ють зі свого бізнесу мільярди доларів – виключно через корозію. Використання модифікованих полі- мерних плівок з інгібіторами атмосферної корозії дає змогу змінити перебіг корозійного процесу про- тягом періоду експлуатації в сторону сповільнення. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти застосування протикорозійних матеріалів. Розглянуто класифікацію полімерних плівок, що застосовують одночасно як пакувальний матеріал та для протикорозійного захисту. Наведено вихідні експлуатаційні характеристики таких модифікованих полімерних матеріалів та можливі напрями їх зміни відповідно до потреб споживачів. Показано особливості застосування інгібіторів корозії в процесі розробки та використання в комплексі полімерних матеріалів захисту. Визначено взаємодію інгібіторів з полімерною матрицею-основою та іншими складовими компонентами, передусім пласти- фікаторами, з метою отримання протикорозійного матеріалу для захисту під час транспортування та зберігання. Встановлено вплив складових компонентів полімерних композицій на тривалість екс- плуатації та можливість їх довготривалого використання. Встановлено, що мінімальну кількість інгібітора, що вводять у полімер, слід вибирати розрахунково-експериментальним шляхом, врахову- ючи умови утворення мінімальної допустимої концентрації летких парів у замкненому об’ємі з мета- ловиробами і пролонгованість дії та міграції компонент із полімерної матриці. Максимальну кількість інгібітора корозії, який вводять у полімер, вибирають експериментальним шляхом, з огляду на умови отримання плівки та інтенсивність процесу переходу інгібітора в газоподібний стан.

Мета. Розробка екологічно безпечного леткого інгібітора для захисту від атмосферної корозії вуглецевої сталі на основі рослинних відходів, а саме вичавок промислової переробки абрикоса. Методика. Протикорозійну ефективність летких фракцій інгібітора оцінено методами прискорених корозійних випробувань. Морфологію та товщину утворених плівок вивчено за допомогою скануючої атомно-силової мікроскопії. Результати. Встановлено, що високо захисна плівка летких органічних сполук вичавок абрикоса товщиною до 250 нм формується не менше, ніж 48 годин, забезпечуючи гальмування анодної і катодної реакцій корозії в умовах періодичної конденсації вологи. В оптимальній концентрації летких сполук забезпечується повний захист металу від корозії. Наукова новизна. Показано, що вичавки промислової переробки абрикоса є сировиною для створення ефективного екологічно безпечного інгібітору для тимчасового захисту металопрокату від атмосферної корозії. Визначено особливості процесу формування захисної плівки та її товщину. Практична значимість. Результати свідчать про ефективність використання пакувальних матеріалів з вітчизняними леткими інгібіторами на основі рослинних відходів (вичавок абрикосу) для використання виробниками металопрокату з метою підвищення конкурентоспроможності металопродукції.

Актуальність теми дослідження. Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є використання екологічно чистих продуктів. Постановка проблеми. На сьогодні недостатньо наукової інформації про компонентний склад різних рослин, тому необхідно знайти нові джерела для виділення природних активних сполук та отримання різних продуктів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про поліфенольний склад абрикосових побічних продуктів, отриманих шляхом екстракції водою. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про компонентний склад спиртового екстракту абрикосових вичавків є дуже обмеженою. Постановка завдання. Вивчення комплексної характеристики компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Інгібуюча ефективність рослинного екстракту не досліджена. Виклад основного матеріалу. Вивчено комплексну характеристику компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Отримано екстракти пропан-2-оломта сумішшю силікону і пропан-2-ол абрикосових вичавків характеризуються методами ІЧ, УФ-спектроскопією та газовоюхромато-мас-спектрометрією (GС/MS). Показано, що значно різні класи сполук та їх кількість були екстраговані різними системами розчинників. Різні розчинники повинні бути використані для вивчення характеристик різних композицій активних сполук у різних хімічних технологіях. Найбільш ефективним розчинником для сумарних екстракційних сполук з абрикосових вичавків була суміш пропан-2-ол та D5. Підтверджено наявність альдегідів та терпових спиртів у екстрактах абрикосових вичавків. Екстракт вичавків абрикоса досліджено як новий екологічно безпечний леткий інгібітор атмосферної корозії сталі. Протикорозійні властивості оцінено масометричним методом. Висновки відповідно до статті. Відходи абрикоса (Prunus armeniaca L.) є перспективними для його подальшого вивчення та використання сировини як джерела біологічних активних речовин у розробці нових функціональних продуктів. Це попереднє дослідження дає уявлення про ізоляцію основних активних компонентів, присутніх у вичавках абрикоса, а також сприяє розробці біологічно активних сполук із сировини.

Захист від корозії і обростання є однією з важливих проблем експлуатації суден. На даний час існує велике різноманіття способів захисту: катодний захист, ультразвук, інгібітори корозії, корозіоностійкі матеріали, лакофарбні покриття. Останні спосіб є основними методами підвищення корозійної стійкості суднових конструкцій. На їх частку доводиться більше 80% фінансових витрат на відновлення засобів захисту суден від корозії і обростання в процесі їх експлуатації [1]. Сучасні вимоги до застосування систем лакофарбних покриттів для захисту від корозії різних суднових конструкцій, полягає в скороченні токсичних викидів в навколишнє середовище та підвищення енергоефективності суден.

Актуальність теми дослідження. На сьогодні питання корозійної стійкості бетонних та залізобетонних конструкцій (ЗБК) є актуальними в усьому світі, оскільки ступінь корозійного захисту таких конструкцій визначає терміни їх експлуатаційної придатності та рівень стійкого розвитку будівельних процесів загалом. Постановка проблеми. Природно-кліматичні зони України характеризуються певною неоднорідністю як за температурою, так і за кількістю річних опадів, що часто стають причиною протікання певних деструкційних процесів у залізобетоні, здебільшого пов’язаних із кородуванням металевої арматури і, як наслідок, суттєвого зниження термінів її експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі корозії арматури залізобетону прикута увага багатьох вітчизняних та закордонних учених. Зокрема, значна увага приділяється способам підвищення щільності цементного каменю бетону, як активного сорбенту вологи із навколишнього середовища та транспортера її до металевої арматури. Також вказується на значний вплив температури навколишнього середовища (повітря) на швидкість протікання хімічних та електрохімічних процесів, що спричиняють корозію арматури та закладних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених корозійним процесам бетону та залізобетону, на сьогоднішній день не вдається в повній мірі виділити той чи інший спосіб запобігання корозії, як найбільш дієвий. На нашу думку, це пов’язано насамперед із відсутністю будь-яких систематизованих даних стосовно сучасних засобів боротьби проти корозії ЗБК, що дозволять значно збільшити строки їх експлуатації. Мета роботи. У зв’язку з цим, метою цієї роботи є аналіз способів підвищення терміну експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій, що працюють в умовах агресивних атмосферних впливів. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано основні способи зниження рівня поруватості цементного каменю бетону на етапі його виготовлення з використанням різного роду модифікуючих добавок, та на етапі експлуатації залізобетонної конструкції шляхом його гідрофібізації та кальматації. Наведено наслідки тривалих корозійних впливів на металеву арматуру залізобетону та способи їх запобігання, переважно пов’язаних із просоченням арматури мігруючими інгібіторами корозії. Наведено передумови використання композитної арматури в якості альтернативи металевій. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що основним джерелом корозії бетонних та залізобетонних конструкцій є капілярно-пориста структура цементного каменю бетону, що служить активним стоком вологи та різного роду хімічних домішок. Встановлено, що найбільш дієвим способом запобігання корозії металевої арматури нині є використання так званих мігруючих інгібіторів корозії, що на відміну від інших способів (гідрофібізації та кальматації) забезпечує надійний тривалий захист металевих стержнів від взаємодії із навколишнім середовищем.

У доповіді акцентовано увагу на актуальності для України питання корозії та протикорозійного захисту металоконструкцій і промислового обладнання. Наведено результати досліджень, які в цій галузі проводять установи НАН України, заклади вищої освіти та акредитовані лабораторії. На прикладі ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Укрінсталькон» продемонстровано відповідальний підхід підприємств до протикорозійного захисту обладнання та металоконструкцій. Розглянуто стан робіт з корозійного моніторингу, розроблення нових інгібіторів корозії з екологічно чистої сировини, дослідження сірководневої та вуглекислотної корозії у нафтогазовидобуванні тощо. Показано роль Міжвідомчої науково-технічної ради з питань корозії та протикорозійного захисту металів у визначенні пріоритетних напрямів робіт з цієї проблематики.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності видобування та підготовляння вуглеводнів за рахунок розроблення і впровадження технології антигідратного та антикорозійного захисту з використанням комплексного інгібітору на основі бішофіту. Досліджено корозійну агресивність розчинів бішофіту, вплив ПАР на його антигідратні, корозійні властивості, процес знесульфатування розчинів. Визначено ефективність стабілізаторів іонів заліза в розчинах бішофіту. На основі лабораторних досліджень розроблено рецептуру інгібітору, спосіб його приготування. Визначено ефективність теплової та хімічної регенерацію реагенту. Промислові впровадження запропонованої технології довели її ефективність при експлуатації газоконденсатних родовищ.
Диссертация посвящена повышению эффективности добычи и подготовки углеводородов за счет разработки и внедрения технологии антигидратной и антикоррозийной защиты с использованием комплексного ингибитора. В качестве носителя комплексного ингибитора использовали бишофитовые растворы с массовой долей МgСl2 24 % из скважины № 1 Затуринськой площади. Исследовано влияния ПАР на антигидратные свойства растворов. Установлено, что введение в состав комплексного ингибитора на основе бишофита в качестве антиагломератного ингибитора гидратообразования катионоактивного поверхностно-активного вещества (ПАВ) КАПБ и КИМ, массовая доля которых в растворе составляет 0,1 %, приводит к снижению температуры откладывания гидратов на 6°С. Исследована коррозийная активность растворов бишофита с массовой долей МgСl2 20, 22, 24, 29 % в интервале температур 20-110 °С. Исследована скорость коррозии в присутствия углекислого газа и кислорода, в присутствии газового конденсата и без него. Определенны закономерности изменения скорости коррозии растворов бишофита во времени. На основании проведенной обработки данных подобраны апроксимационные уравнения зависимости скорости коррозии от исследуемых факторов. Изучено защитное действие от коррозии исследуемых ПАВ; эффективность комплексных ингибиторов по отношению к модельной среде пластовых вод. Выявлено, что наиболее эффективным ингибитором коррозии является комплексный ингибитор, который содержит массовую долю МgСl2 24 % и КI - 1М 0,1%. Исследовано железостабилизирующее действие органических соединений (соляная кислота, уксусная кислота, муравьиная кислота, лимонная кислота, щавлевая кислота, натриевая соль етилендаминотетраоцтової кислоты) и их коррозийная агрессивность. Выбран эффективный стабилизатор ионов железа -лимонная кислота. Изучено влияние ПАР веществ на осаждение кальций сульфата, их совместного действия со стабилизаторами ионов железа на процесс обезсульфачивания бишофита. Выявлено, что среди исследованных ПАР ЕМ, КАПБ и СКР являются эффективными катализаторами осаждения сульфатов и ингибиторами высаливания хлоридов. Это объясняется образованием комплексных соединений ПАВ с ионами щелочноземельных металлов. По результатам лабораторных исследований принят такой компонентный состав комплексного ингибитора гидратообразования и коррозии на основе бишофита, массовая доля, %: магний хлорид - 23-25, амфотерное ПАВ КАПБ -0,1-0,2, катионное ПАВ Кl-1М - 0,1-0,2 и лимонная кислота - 0,2-0,5. Состав предназначен одновременно для предупреждения гидратообразования и коррозии в условиях выноса скважиной пластовых вод с исходным высоким содержимым ионов железа <600 мг/дм3.Предложена технология приготовления, регенерации и применения комплексного ингибиторы гидратообразования и коррозии. Определены предельные условия эффективного использования химического и химического способа регенерации комплексного ингибитора. Установлено, что предельная растворимость NaСl в комплексном ингибиторе в 1,4-1,6 раза выше, чем в бишофите. Предложены технологические схемы использования комплексного ингибитора. Промышленные внедрения технологии антигидратного и антикоррозионной защиты скважин с применением комплексного ингибитора на основе бишофита доказали ее эффективность при эксплуатации скважин в условиях гидратообразования и углекислотные коррозии.
The thesis is devoted to increase efficiency production and preparation of hydrocarbon at the expense of development and introduction of technology antihydrate and anticorrosion protection with the use of complex inhibitors on the basis of bischofite. Corrosion activite of solutions bischofite, influence surfactant on its antihydrate, corrosion properties, process sulfating out of solutions are researches. The efficiency of stabilizers ions iron in solutions bischofite are determined. Based on laboratory researches is developed the recipe of an inhibitor, method its preparation. The efficiency thermal and chemical regeneration of a reactant are determined. The industrial introductions of offered technology confirmed its efficiency for the operation has and condensate deposits.

Магістерська дисертація: 128 ст., 39 табл., 12 рис, 125 першоджерел, 2 додатки. Метою роботи є дослідження ефективності використання феррату калію у процесах кондиціонування води, а саме окислення ферратними комплексами полютантів різної природи; визначення ефективності доочищення аналізованих зразків шляхом коагуляції; можливість використання феррату калію у якості інгібітору корозії. Об’єктом дослідження в даній роботі є процеси кондиціонування води. Предмет дослідження: ферратні технології в процесах кондиціонування води. Загальною робочою гіпотезою є те, що феррат більш ефективний та менш шкідливий, ніж існуючі традиційні окислювальні технології, такі як хлорування, хлорамінування та окислення перманганату; і за показниками порівнюється з передовими технологіями, такими як озонування або окислення діоксиду хлору, що є більш дорогими, більш небезпечними або вимагають спеціальних експертиз для роботи. Іншою гіпотезою є те, що феррат калію можна застосовувати у процесах інгібування корозії. В роботі представлено результати досліджень процесів коагуляції, окислення та інгібування корозії. Виконано стислий аналіз результатів досліджень в області ферратних технологій в області кондиціонування води.
Master dissertation: 128 p., 39 tables, 12 pics, 125 primary sources, 2 addition. The purpose of the study is to investigate the efficiency of the use of potassium ferrate in water conditioning processes. Oxidation of different nature pollutants by ferrate complexes. Determination of the efficiency of purification of the analyzed samples by coagulation. The possibility of using potassium ferrate as a corrosion inhibitor. Research object: water conditioning. Subject of research: ferrate technologies in the processes of water conditioning. The general working hypothesis is that ferrat is more effective and less harmful than existing traditional oxidizing technologies such as chlorination and oxidation of permanganate; and compared with advanced technologies such as ozonation or oxidation of chlorine dioxide, which are more expensive, more dangerous or require special expertise to work. Another hypothesis is that potassium ferrate can be used in corrosion inhibition processes. The work presents the results of investigations of coagulation processes, oxidation and corrosion inhibition. Performed analysis of the results of research in the field of ferrite technologies for water conditioning.

На сьогоднішній день найбільш технологічним і ефективним методом протикорозійного захисту є використання летких інгібіторів корозії (ЛІАК), що випаровуючись при температурі навколишнього середовища і, адсорбуючись на його поверхні формують нанопокриття, забезпечують надійний захист металевого виробу. Актуальним є питання створення ЛІАК, що відрізняються не тільки ефективністю інгібування, але й екологічною безпекою.

Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми: підвищенню корозійної стійкості та експлуатаційно-технічних властивостей металевих виробів, устаткування та пристроїв шляхом використання синергетичних адсорбційних інгібіторів корозії широкого спектру захисної дії. Розроблено науково-обґрунтований підхід до створення ефективних інгібіторів корозії на основі поліфункціональних органічних сполук та комбінацій органічних сполук і солей металів. Підхід базується на комплексному дослідженні процесів адсорбції, встановленні взаємозв’язку між будовою органічних сполук, їх адсорбційними захисними властивостями, визначенні особливостей кінетики парціальних реакцій конкретних видів корозії і шляхів впливу на них інгібіторів, врахуванні ефектів внутрішньомолекулярного і міжмолекулярного синергізму, які виникають при інгібуванні корозії. Досліджено закономірності адсорбції та захисної дії при кислотній корозії заліза та вуглецевих сталей різних за хімічним складом монофункціональних і поліфункціональних органічних сполук. Виявлена роль амінних, піридинієвих, карбонільних, тіокарбонільних, карбоксильних груп в захисній дії цих інгібіторів. Розвинені сучасні наукові положення щодо механізму захисної дії органічних інгібіторів корозії та ролі різних частинних ефектів її інгібування. Запропоновано і експериментально обґрунтовано рівняння, яке встановлює взаємозв’язок між кінетичними параметрами корозійних процесів, захисною дією інгібіторів та їх адсорбційними властивостями з урахуванням механізму анодного розчинення заліза. Досліджено і науково обґрунтовано ефекти внутрішньомолекулярного і міжмолекулярного синергізму, які виникають при інгібуванні корозії металів поліфункціональними органічними сполуками з атомами Нітрогену, Оксигену, Сульфуру та сумішами органічних і неорганічних сполук різного механізму захисної дії. Встановлено, що амінні та піридинові фрагменти поліфункціональних органічних сполук забезпечують їх захисну дію за енергетичним механізмом при невисоких температурах, а тіокарбонільних та карбоксильних – при підвищених. Висвітлено взаємозв’язок між характером сил взаємодії між адсорбованими частинками та їх захисною дією при кислотній корозії заліза. Запропоновано новий тип синергетичних інгібіторів кислотної, сольової та лужної корозії цинку на основі сумішей органічних сполук і катіонів металів. Встановлено роль модифікації поверхневих властивостей цинку, що відбувається внаслідок протікання різних електрохімічних процесів в захисній дії цього типу інгібіторів корозії. Розроблена модель адсорбції органічних сполук на металах, заснована на уявленнях про утворення комплексів з частинним переносом заряду та прогнозуванні її протікання з використанням принципу ЖМКО Пірсона. На підставі застосування запропонованої моделі адсорбції розроблено напрямки створення нових ефективних інгібіторів корозії, засновані на врахуванні адсорбційних властивостей металів, специфіки механізмів корозії, ефектів синергізму їх захисної дії. Розроблено нову серію органічних інгібіторів корозії на основі четвертинних піридинієвих солей з карбонільними групами широкого спектру дії і поліфункціонального призначення (кислотна корозія, мікробна корозія металів в умовах бактеріальної сульфатредукції, кислотне корозійно-механічне руйнування сталей). Досліджено взаємозв’язок між захисною дією органічних сполук, електронними та стеричними властивостями їх замісників та природою додаткових функціональних угрупувань, схильних до безпосередньої адсорбції на сталі. Виявлено роль біологічного та електрохімічного факторів при інгібуванні корозії металів в умовах бактеріальної сульфатредукції. Науково обґрунтовано ефект синергізму захисної дії органічних сполук під впливом продуктів метаболізму бактерій (HS - , H S). Досліджено вплив інгібіторів на саморозряд, електричні та розрядні 2 характеристики цинкових та кадмієвих анодів хімічних джерел струму. На підставі використання розроблених інгібіторів корозії запропоновано удосконалені свинцево-цинкові та свинцево-кадмієві елементи з кислотними електролітами, марганцево-цинкові елементи водно-сольової та водно-лужної системи. Встановлена перспективність застосування комбінованого протикорозійного захисту вуглецевих сталей в водних агресивних середовищах на основі сумісного використання дифузійних покриттів та інгібіторів корозії.

Робота виконана на кафедрі хімії і хімічної технології Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України.
Дана робота присвячена розробці технологічних рідин на основі створення синергічних сумішей інгібіторів корозії і ПАР для електроіскрового механічного методу підготовки сталевих поверхонь за допомогою електричних шліфувальних машин. Антикорозійна ефективність синергічних сумішей пасиваторів оксидної і сольової дії залежить від природи компонентів, механізму їх дії, а також від співвідношення молярних концентрацій складових в синергічних сумішах. Результати поляризаційних досліджень електрохімічної поведінки сталі показали перевагу інгібуючої ефективності синергічних композиції порівняно з ефективністю окремих компонентів, що підтверджується наявністю зони пасивації в широкому діапазоні потенціалів (0,8-1 В) і мінімального значення густини струму повної пасивації (1-2*10^-6 А/см^2), що свідчить про повний захист сталі від корозії. Показано, що зниження поверхневого натягу водних розчинів створених сумішей ПАР на межі повітря - рідина і зниження мікротвердості сталі на межі рідина-метал мають подібний характер. Введення розроблених технологічних рідин в зону обробки дозволяє знизити енергетичні витрати процесу на 30-40%, і підвищити клас чистоти поверхні на 3 і більше одиниць за рахунок ефекту пластифікації поверхні (ефект Ребіндера). Електроіскрова обробка оцинкованою щіткою дозволяє наносити на поверхню металу цинкові протектори, які разом з синергічними сумішами інгібіторів виявляють явище нададитивності, забезпечують майже стовідсотковий антикорозійний захист сталі навіть в сильно агресивних середовищах (3% NaCl), і збільшує період післяопераційного зберігання. Особливо високі показники захисту сталевих поверхонь отримано при використанні оцинкованої щітки з наступним нанесенням лакофарбового покриття, де реалізуються ефект взаємного посилення (синергізму) між протекторним електрохімічним захистом з лакофарбовим покриттям.

Робота виконана на кафедрі хімії і хімічної технології Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України
Дана робота присвячена розробці технологічних рідин на основі створення синергічних сумішей інгібіторів корозії і ПАР для електроіскрового механічного методу підготовки сталевих поверхонь за допомогою електричних шліфувальних машин. Антикорозійна ефективність синергічних сумішей пасиваторів оксидної і сольової дії залежить від природи компонентів, механізму їх дії, а також від співвідношення молярних концентрацій складових в синергічних сумішах. Результати поляризаційних досліджень електрохімічної поведінки сталі показали перевагу інгібуючої ефективності синергічних композиції порівняно з ефективністю окремих компонентів, що підтверджується наявністю зони пасивації в широкому діапазоні потенціалів (0,8-1 В) і мінімального значення густини струму повної пасивації (1-2*10^-6 А/см^2), що свідчить про повний захист сталі від корозії. Показано, що зниження поверхневого натягу водних розчинів створених сумішей ПАР на межі повітря - рідина і зниження мікротвердості сталі на межі рідина-метал мають подібний характер. Введення розроблених технологічних рідин в зону обробки дозволяє знизити енергетичні витрати процесу на 30-40%, і підвищити клас чистоти поверхні на 3 і більше одиниць за рахунок ефекту пластифікації поверхні (ефект Ребіндера). Електроіскрова обробка оцинкованою щіткою дозволяє наносити на поверхню металу цинкові протектори, які разом з синергічними сумішами інгібіторів виявляють явище нададитивності, забезпечують майже стовідсотковий антикорозійний захист сталі навіть в сильно агресивних середовищах (3% NaCl), і збільшує період післяопераційного зберігання. Особливо високі показники захисту сталевих поверхонь отримано при використанні оцинкованої щітки з наступним нанесенням лакофарбового покриття, де реалізуються ефект взаємного посилення (синергізму) між протекторним електрохімічним захистом з лакофарбовим покриттям.
The work is devoted to the development of process fluids based on synergistic mixtures of surfactants and corrosion inhibitors for the electric-spark mechanical method steel surfaces preparing using electric grinders. The use of individual representatives of inhibitors and surfactants usually does not allow to obtain high efficacy. More effective are mixtures, the composition of which is characterized by a synergism in the action of their components. Nowadays, studies devoted to elucidating the mechanism of action of highly effective synergistic mixtures of metal corrosion inhibitors and surfactant compositions, same as related to the uncertainty of if effectiveness influence on the nature of components, as well as concerning the ratio of their concentrations in solutions remain developed insufficiently. The influence of additives on the qualitative characteristics of the prepared surfaces and energy costs of the process are also studied insufficiently. Such situation requires to develop research aimed on the increasing the corrosion resistance of metals during their postoperative period of storage, and also on improving of its protective properties after the paints and varnishes application. To prevent an occurrence of corrosion processes during electrospark machining of steel, technological fluids specifically containing synergistic mixtures of corrosion inhibitors with different mechanism of action oxide and salt passivation or adsorption were developed, their effectiveness depends on the ratio of components and is characterized by an extremum where attained maximum level of inhibitory effect of additives on the kinetics of electrochemical corrosion processes of steel and full protection is achieved. Anticorrosive efficiency of synergistic mixtures of the passivator oxide action (sodium nitrite) and the salt action (sodium silicate) depend on the nature of the components, the mechanism of their action, and also on the ratio of its molar concentrations constituting in synergistic mixtures and is characterized by a synergistic extremum of inhibitory action at a ratio of sodium nitrite concentrations and sodium silicate, as 1:2. The results of polarization studies of the electrochemical behavior of steel have revealed an advantage of the inhibitory efficiency of the synergistic compositions compared to the efficiency of individual components, and is confirmed by the existence of a passivation zone in a wide range of potentials (0.8-1 V) and by minimum values of the full passivation (1-2*10^-6 A/cm^2) current density, which indicates the comprehensive corrosion protection of steel. The introduction of such process fluids into the processing zone allows the treatment energy costs reducing by 30–40% and increasing the surface cleanliness class by 3 and more units due to the surface plasticization effect (Rehbinder effect). Synergistic mixtures of surfactants contain molecules with oppositely charged functional groups, between which the forces of mutual attraction arise that allows to achieve high surface activity at the phase boundaries: air - liquid and liquid - metal. It was found that a decrease of the surface tension in aqueous solutions of the developed surfactant mixtures at the air-liquid interface and a decrease in the microhardness of steel at the liquid-metal interface have a similar nature and demonstrate efficiency extremes with a similar ratio of molar concentrations of anionic and cationic active components of order 1:1. The thermodynamic characteristics of the formation of an adsorption layer surfactant at the interface of the aqueous solution-air were determined. It is shown that the dependences of surface tension, changes in entropy and enthalpy on the ratio of molar concentrations of cationic and anion active surfactants have a parallel extreme character, and the positive value of ΔS> 0 indicates that the driving force of the direct adsorption process is the entropy factor. The electro-spark treatment with a galvanized brush allows to apply zinc protectors to the metal surface, which, together with the synergistic mixtures of inhibitors, demonstrate the phenomenon of additivity and provide almost one hundred percent corrosion protection of steel even in strong corrosive media (3% NaCl), and enlarges the period of postoperative storage. Especially high rates of steel surfaces protection are obtained using a galvanized brush with the subsequent application of a paint and varnish coating, where the effect of mutual reinforcement (synergism) between the sacrificial electrochemical protection with a paint coating is realized. Due to the formation of zinc hydroxide inside the paint coating, the ohmic resistance is enlarged, the adhesion and protective properties of paint coatings are improved.

Робота присвячена питанням економічно і екологічно вигідної експлуатації малих газових родович України, в газових сумішах яких містяться домішки корозійно-активних компонентів (сірководню, вуглекислого газу, меркаптанових сполук сірки тощо). В зв’язку з цим проведено широкий комплекс експериментальних досліджень, мета яких полягає у встановленні кількісної картини впливу різних факторів на інтенсивність корозійного руйнування металів магістрального трубопровідного обладнання. Запропоновано корозійно-активний газ малих родовищ закачувати в головну магістраль газопроводу через лупінг, в якому відбувається перший етап змішування газу магістралі з газом малого родовища. В зв’язку з великою витратою газу через магістраль концентрація сірководню в утвореній газовій суміші різко спадає вже по довжині лупінга. Розроблена методика визначення раціональних довжин лупінга і небезпечної зони змішування газового потоку в магістральному газопроводі. Запропоновані способи корозійного захисту внутрішніх поверхонь труб малого (в лупінгу) і великого (в трубі магістрального газопроводу) діаметрів. Проведені експериментальні дослідження з визначення механічних властивостей антикорозійних покриттів різних типів, за результатами яких доведена доцільність використання інгібіторів корозії вітчизняного виробництва. Спроектовані пристрої для нанесення інгібіторного антикорозійного покриття, визначені їхні основні технологічні і геометричні параметри. Вперше в практику експлуатації Локачинського газосховища впроваджені заходи і рекомендації розроблені в дисертаційній роботі, які показали хороші результати, що отримані шляхом виміру технологічних параметрів процесів та розрахованими для конкретних умов по запропонованих математичних моделях.
Работа посвящена вопросам экономически и экологически выгодной эксплуатации малых месторождений Украины, газ которых содержит коррозионно-активные компоненты (сероводород, углекислый газ, меркаптановые соединения серы и др.). В этой связи проведен широкий спектр лабораторных исследований металлов магистрального и газопромыслового оборудования с целью установления влияния отдельных факторов и их совокупности на интенсивность коррозионного разрушения. Рассмотрены различные эмпирические методы исследований процесса коррозии и определения массового и процентного содержания в газовой смеси сероводорода. Получены кривые зависимости степени коррозии металлических образцов, изготовленных из труб, от времени при изменении основных технологических параметров транспортирования газа по магистральному газопроводу (температуры и давления), а также чистоты обработки поверхности образца. Установлено, что наибольшее влияние на степень коррозии оказывает повышенная температура агрессивной среды. Впервые в практике эксплуатации Локачинского месторождения использованы мероприятия и рекомендации, разработанные в диссертационной роботе, которые показали хорошую сходимость фактических результатов, полученных путем изменения технических параметров процессов, с прогнозными, расчитанными для конкретных условий по предлагаемым математическим моделям.
This work is dedicated to the problems of economically and ecologically favorable operation of small gas fields of Ukraine, in the gas mixtures of which there are corrosion-fissile components (hydrogen sulfide, carbon dioxide, mercaptan combination of sulfur etc.). A broad spectrum of laboratory researches is conducted with the purpose of establishment the influence of the separate factors and their set (combination) on intensity of corros ive destroying of metals of trunk pipeline equipment. It is offered to admix with a gas stream the corrosion active gas of small fields by looping (1-st .stage). In connection with a heavy expense of gas of a main (line) the concentration of a hydrogen sulfide at blending gases lengthwise looping slumps. The technique of definition (determination) of rational length looping and dangerous mixing zone of gases in a tube of a main (line) (2 stage) is developed. The methods of deposition of sheeting on internal surfaces of tubes of small (in looping) and large (in a tube of trunk gas pipeline) diameters are developed. The adaptations for deposition of a fluid inhibitor on the indicated surfaces are designed and the techniques for definition (determination), their basic technological and geometrical parameters are developed.