Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Інвестиціїї.
Статті в журналах з теми "Інвестиціїї"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Інвестиціїї".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Сухий, Олег. "ПРИХОВАНА ПОЛІСЕМІЯ В АНГЛОМОВНІЙ ТА УКРАЇНОМОВНІЙ ІНВЕСТИЦІЙНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 191–200. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3183.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі визначення антонімічних відношень між різними видами інвестицій в англійській та в українській мовах встановлено полісемію терміна “прямі інвестиції” (direct investment), який потрапляє в різні класифікаційні групи інвестицій залежно від того, яка диференційна сема терміна актуалізується. Проведено дистрибуційний аналіз актуалізації різних сем даного терміна. Запропо- новано описувати виявлену полісемію як приховану через те, що в більшості фахових текстів вона явно не проявляється. Розглянуто варіанти введення додаткового уточнюючого прикметника для тих випадків, коли необхідно продемонструвати розбіжності між різними значеннями. Ключові слова: полісемія, антонімія, інвестиційна термінологія, прямі інвестиції, непрямі інвестиції, портфельні інвестиції.
2
Кришталь, Г. О., Г. А. Дмитренко та І. І. Каліна. "ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ ДЕРЖАВИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 2 (61) (30 вересня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/61-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті інвестиції розглянуто як фактор економічного зростання. Подано аналіз переваг залучення інвестицій в економку України та проблеми, які виникають в ході тих чи інших дій інвесторів. Розглянуто прямі іноземні інвестиції, які є важливим джерелом приватного зовнішнього фінансування для країн, що розвиваються. Прямі іноземні інвестиції не тільки можуть сприяти дослідженню ресурсів та формуванню капіталу, але й, що ще важливіше, є засобом передачі виробничих технологій, навичок, інноваційного потенціалу та організаційних і управлінських практик між місцезнаходженнями, а також доступу до міжнародного маркетингу мережі. Розглянуто стимулювання інвестицій, заохочення інвестицій, послуги після інвестування, покращення зручностей та заходи, що зменшують витрати на ведення бізнесу. Проаналізовано інвестиційні процеси, на які впливають такі зовнішні та внутрішні фактори, як значні розміри державного боргу, підвищена обережність банків у кредитуванні реальних секторів економіки, низький рівень реальних наявних доходів більшості груп населення та значна заборгованість підприємств.
3
Вітер, O. М., О. В. Килин та Н. М. Стручок. "ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УМОВАХ РЕЦЕСІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (27 січня 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу надходження прямих іноземних інвестицій у світі в умовах рецесії світової економіки, що зумовлена COVID-19. Встановлено, що найбільше постраждали від пандемії розвинені країни, де прямі іноземні інвестиції знизились на 58%. В країнах, що розвиваються, прямі інвестиції знизились на 8%; у Латинській Америці і Карибському басейні – на 45%; в Африці зниження відбулось на 16%; у країнах Азії відбулося зростання прямих іноземних інвестицій на 4%. У країнах з перехідною економікою спад іноземних інвестицій став найбільшим серед усіх регіонів світу. Пандемія посилила нерівність між країнами світу і сприяє ще глибшим кризовим явищам у національних економіках. Активізація інвестиційної діяльності стає одним із пріоритетних завдань кожної країни, оскільки дає можливість оновлювати виробництво та створювати конкурентоздатну економіку світового рівня.
4
Христина Калашнікова. "КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час формування основних напрямів державного інвестування варто надати перевагу інвестиціям у галузі, які відіграють провідну роль у забезпеченні розвитку економіки. При цьому доцільно надавати переваги інвестиційним проектам, що мають змішану систему фінансування. Відповідно, використання державної частки інвестицій виступає у вигляді гарантії їх цільової спрямованості з можливістю подальшої приватизації.
В статті визначено, що інвестиції є механізмом збагачення держави, який дозволяє не тільки підвищити рівень економічного розвитку, але й сформувати належні умови для розвитку інновацій. Його ефективність зумовлена системним і комплексним підходами до управління відповідними процесами, а також науково обґрунтованим визначенням мети та цілей державного регулювання. Для забезпечення координації інвестицій відповідно до державних стратегічних цілей та пріоритетів розвитку держави слугують відповідні механізми державного регулювання інвестиційної діяльності. Саме вони визначають особливості окремих територіальних одиниць та можливості їхніх суб’єктів господарювання, які за рахунок власних прибутків утворюють інвестиційні ресурси та спрямовують їх на власне виробництво.
Механізми державного регулювання інвестиційної діяльності відіграють роль відповідної системи регуляторних, організаційно-правових, грошово-кредитних, державних та економічних заходів з метою досягнення встановлених економічних, організаційних, соціальних, господарських, фінансових та інших результатів. Форми їх реалізації охоплюють формування сприятливих економічних умов; пряму та непряму участь органів державної влади у капіталовкладеннях; захист прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності та проведення експертиз інвестиційних проектів.
5
Kryshtof, N. S. "Державні механізми формування інвестиційної політики в сучасних умовах трансформації національної економіки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (5 жовтня 2017): 69–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інвестиції як складову інвестиційного потенціалу країни. Проаналізовано надходження прямих іноземних інвестицій та індекси українського інвестиційного клімату. Досліджено аспекти інвестиційної привабливості України та визначено напрями активізації українського інвестиційного потенціалу. Розглянуто механізми створення сприятливого інвестиційного клімату. Обґрунтовано, що інвестиції є необхідним механізмом для співпраці влади і бізнесу.
6
Слобода, Лариса, та Евеліна Родіонова. "ІНВЕСТИЦІЙНІ РІШЕННЯ НА РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ КРАЇНИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 25–33. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237576.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано вплив інвестиційної складової на фінансову безпеку країни в умовах діджиталізації інвестиційних рішень у період COVID-19, розвинено зміст інвестиційної безпеки з позиції зміни форм інвестиційного капіталу, що раніше спрямовувався в модернізацію виробництва, а сьогодні інвестується в цифрову валюту, дозволяючи швидко отримувати прибуток. Доведено, що такий перелив капіталу створює істотну загрозу фінансовій безпеці країн, а віртуальна форма реалізації інвестиційного потенціалу створює ризики стабільності державних фінансів.
Проведено аналіз тенденцій ринку криптовалют з урахуванням регуляторного аспекту і способів входження приватних інвесторів на ринок віртуальних інвестицій. Визначено перелік загроз фінансовій безпеці країни у сфері реалізації інвестиційних рішень із криптовалютами на основі децентралізованих фінансових платформ. Доведено, що в середньостроковому періоді, крім загрози стрімкого зниження вартості самих активів, це також зумовлює ймовірнсть браку продуктивних інвестицій у реальних сектор національної економіки, зокрема через внутрішні інвестиції громадян країни. Запропоновано взаємовигідну інтеграцію централізованих і децентралізованих фінансів у сфері інвестиційних рішень на основі виведення численних проєктів криптоінфраструктури в легальне поле і надання їм дозволу взаємодіяти з традиційними постачальниками фінансових послуг, здійснювати трансфер інновацій і знань з урахуванням нових цифрових бізнес-моделей.
7
Krуvoruchko, О. Р. "МОДЕЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ГАЛУЗЬ ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 181. http://dx.doi.org/10.31713/ve3201818.
Повний текст джерелаАнотація:
В статтi проаналiзовано та визначено, що найбільш ефективний напрям розвитку транспортного сектору України може бути реалізований шляхом формування транспортно-логістичної системи країни, що потребує значних фінансових інвестицій. За допомогою побудови економіко-математичної регресійно лінійної модель взаємозв'язку одних чинників - обсягу інвестицій, на показники розвитку економіки, валовий внутрішній продукт, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиницьрезидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва у галузі транспорту, доведено, що інвестиції в транспорт мають: високий рівень ліквідності; короткий термін окупності; доступний інвесторам різного рівня. А зростання обсягу прямих іноземних інвестицій є необхідною умовою зростання вітчизняної економіки.
8
Volik, Maiia Anatoliivna. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 103–9. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-103-109.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан економіки України характеризується значними соціальноекономічними трансформаціями. Деякі з яких негативно вливають на якість життя населення. Для впровадження інновацій у виробничі процеси, оновлення основних засобів, нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки, покращення життя населення необхідно активізувати інвестиційні процеси в країні. Постановка проблеми. Для відновлення економічного зростання, підняття на більш високий рівень забезпечення соціальних стандартів необхідна модель управління економічними процесами, в основі якої знаходяться інвестиції. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вчених, що займаються проблемами інвестицій, інвестиційного потенціалу варто виділити І. Ю. Бережну, В. Бочарова, С. Заїку, Ф. Тумусова, Т. Г. Шамоту та інших вчених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишається дискусійним питання змісту самого поняття інвестиційного потенціалу, впливу на нього динаміки освоєних інвестиційних та заходів державного впливу. Постановка завдання. Для нарощування інвестиційного потенціалу України необхідно стабілізувати політичну та макроекономічну ситуацію в країні, сприяти на державному рівні оновленню на інноваційних принципах матеріально-технічної бази, розвитку персоналу за допомогою збільшення та диверсифікації інвестицій. Виклад основного матеріалу. У статті висвітлені погляди вчених на інвестиційний потенціал, обґрунтовано, що інвестиції є важливим чинником нарощування інвестиційного потенціалу. Проаналізовано динаміку процесу інвестування в національній економіці, перспективні напрями державного регулювання щодо нарощування інвестиційного потенціалу. Висновки. Для України розміщених капітальних інвестицій недостатньо для позитивних зрушень в економіці. При збільшенні обсягів інвестицій в національну економіку можливо було б забезпечити збільшення темпів економічного зростання та покращення соціальних стандартів. Тому необхідно вжити на рівні держави дієвих заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління процесами формування та реалізації інвестиційного потенціалу, які б сприяли залученню вітчизняних та іноземних інвестицій, підвищували ефективність їх використання.
9
Buchynsky, O. "КАТЕГОРІЙНИЙ АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 138–46. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто понятійний апарат дослідження інвестиційного розвитку регіонів з погляду державно-управлінських засад. Виявлено особливості поняття “інвестиції”, обґрунтовано відмінності цього терміна в суміжних економічних та юридичних науках. Вивчення поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених, трактування цього поняття у науково-довідникових статтях та посібниках сприяло формуванню авторської дефініції. У результаті розглянуто інвестиції як об’єкти, що мають певну оцінку, як матеріальну цінність, природно-ресурсну цінність, що можуть бути включені до об’єктів підприємницької та інших видів діяльності для отримання ефективного корисного результату.
Наведено численні приклади використання поняття “інвестиції” в наукових дослідженнях у сфері інвестицій та інвестиційної діяльності, зазначається, що вченим не вдалося дійти згоди щодо його трактування в економічній та юридичній науках. Доведено, що відсутнє єдине визначення цього поняття і в нормативно-правових актах, що ускладнює дослідження цієї теми у сфері науки “Публічне управління та адміністрування”.
10
Терещенко, Діна. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 278–87. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-278-287.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості державного регулювання інвестицій у людський капітал. Визначено, що головним завданням державної політи- ки у сфері інвестицій у людський капітал має стати забезпечення кожній людині можливостей для розвитку творчих сил, максимально повної реа- лізації продуктивних здібностей, що дозволить досягти високої якості еко- номічного зростання. З’ясовано, що державне регулювання у сфері інвес- тицій у людський капітал має під собою все більш зростаюче економічне підґрунтя. Серед економічних заходів регулювання державою процесів від- творення людського капіталу слід виокремити насамперед пряме бюджетне фінансування інвестиції у людський капітал. Скорочуючи або нарощуючи державні інвестиції, уряд тим самим стримує або стимулює накопичення сукупного людського капіталу в загальнодержавних інтересах. Причому держава з власних джерел фінансує не тільки державні структури освіти, охорони здоров’я, культури, а й установи недержавного сектору за умови реалізації останніми державних стандартів. Серед механізмів політики економічного регулювання державою сфери інвестицій в людський капі- тал можуть бути виокремлені наступні: надання учням роботи на час ка- нікул, виплата стипендій, минаючи навчальні заклади тощо. Отже, одним із перспективних напрямів державної політики у сфері відтворення люд- ського капіталу має стати стимулювання розвитку кооперативних зв’язків між навчальними закладами і фірмами, створення спільних дослідницьких центрів, підприємств, орієнтованих на розроблення і впровадження наукових досягнень. Держава в регулюванні розвитку сучасної системи від- творення людського капіталу має акцентувати увагу на накопиченні знань, розвитку здібностей, що дають можливість людині за потреби за відносно короткий час змінити сферу діяльності без істотних втрат у період адаптації.
11
Роганова Г. О. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ, МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ". International Journal of Innovative Technologies in Economy, № 4(24) (30 червня 2019): 28–34. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30062019/6531.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективне функціонування суб’єктів господарювання, їхній стійкий стан майже неможливі без здійснення інвестицій, оскільки саме інвестиції дозволяють досягати підприємствам подальшого розширення і розвитку виробництва; відновлення основних фондів, підвищення технічного рівня виробництва, відповідно, і конкурентоспроможності підприємства на ринку.Стаття присвячена розв’язанню теоретичних, методичних та практичних проблем оцінки інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.
12
Toniuk, M., T. Karpova, T. Pishenina та O. Yakovleva. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (5 березня 2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сутність, основні особливості інвестицій в аграрний сектор, що зумовлюються специфікою правового стану України, специфікою аграрного виробництва в Україні та специфікою нового світового порядку планування, виробництва, розподілу. Визначено теоретичні та методологічні проблеми залучення інвестицій в аграрний сектор України. Виділено основні складові сільськогосподарської галузі економіки, в які в Україні, в основному, залучено іноземні інвестиції. Проаналізовано види та деякі характеристики інвестицій, основні проблеми гальмування інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Запропоновано шляхи вирішення існуючих проблем інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Охарактеризовано ризики вкладання інвестицій в діяльність сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано динаміку прямих іноземних інвестицій у сільське господарство за період з 2010 по 2017 рр. та їх вплив на основні показники розвитку сільського господарства України. Зроблено висновок, що іноземних інвесторів цікавлять підприємства, які можуть забезпечити за короткий час повернення вкладеного капіталу з отриманням найбільшого прибутку. З огляду на це, більш перспективними в українській економіці для них є не виробництво сільськогосподарської продукції, а її переробка. Сьогодні увага акцентується на необхідності диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення аграрної сфери. Виявлено на які види за видами вирощуваних культур розподілилися посівні площі. Визначено ТОП-10 найбільших агрохолдингів за обсягом земельного банку. Виділено основні індикатори інвестиційного розвитку сільського господарства України. Обґрунтовано стратегічну спрямованість залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки України. Зроблено висновок, що недостатня ступінь довіри іноземних інвесторів до України і високий рівень інвестиційного ризику зумовлюють низький рівень надходжень інвестицій, а інвестиційний клімат в свою чергу безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку держави. Проаналізовано стратегічні цілі, індикатори інвестиційного розвитку сільського господарства України та основні макроекономічні проблеми.
13
Полякова, Ю. В., О. Є. Шайда та С. А. Яремко. "ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЕКСПОРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 132–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу характерних рис, проблем та перспектив залучення і використання іноземних інвестицій в економіці України передусім з огляду на важливість забезпечення їх позитивного впливу на експортну діяльність вітчизняних суб’єктів господарювання. Наведено особливості функціонування міжнародного інвестиційного ринку в умовах глобалізації у сфері фінансів. Окреслено роль транснаціональних компаній на сучасному етапі розвитку системи міжнародних фінансів. Наголошено, що прямі іноземні інвестиції для нашої країни виступають однією з найбільш бажаних форм довгострокових капіталовкладень, тому що вони сприяють реалізації потужних амбітних та великих проектів виробничого, технологічного, маркетингового призначення, що сукупно визначає експортні можливості країни на світових ринках. Проведено аналіз динаміки, географічної та галузевої структури прямих іноземних інвестицій в Україні. З’ясовано, що: найбільші іноземні інвестори в нашій країні є представниками невеликої кількості країн; у іноземному капіталі чітко простежується група офшорного інвестування; у галузевій структурі інвестицій домінують сфери, орієнтовані на швидку окупність та низьку технологічність. Розглянуто основні проблеми у розвитку експортної діяльності та визначено сучасні чинники, що визначили процеси експортної діяльності України у 2020 році. Побудована економетрична модель залежності показника експорту товарів та послуг України від надходження прямих іноземних інвестицій на основі сучасних статистичних даних за 2004-2020 рр. У результаті дослідження встановлено, що вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток експортного потенціалу України в економіці нашої країни вже почав проявлятися. Водночас наголошено про необхідність подальшого залучення іноземних інвестицій в економіку України, що обумовлено пріоритетністю структурної перебудови вітчизняного промислового комплексу, нарощування експортного потенціалу країни, реалізацією стратегій подолання залежності економіки від імпорту енергоресурсів тощо.
14
Костирко, Л. А., О. О. Середа та Е. В. Чернодубова. "Зовнішні детермінанти впливу на інвестиційну активність суб’єктів господарювання". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-33-39.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто зовнішні детермінанти впливу на інвестиційну активність суб’єктів господарювання, висвітлено основні проблеми підвищення інвестиційної активності. Уточнено сутнісні характеристики категорії інвестиційнаактивність, яка залежить від дії чинників макрорівня та мікрорівня. Доведено, що зовнішні детермінанти впливу на інвестиційну привабливість слід аналізувати за двома напрямками: інвестиційного та фінансового забезпечення. З’ясовано можливості стратегічного розвитку суб’єктів господарювання на основі індикаторів валового нагромадження основного капіталу та капітальних інвестицій на рівні країни та промисловості. Детермінантами фінансового забезпечення виділено прямі іноземні інвестиції та модель формування капіталу суб’єктами господарювання.
15
Z., Zhang, та Maslak N. "ОЦІНКА РИЗИКІВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ КИТАЙСЬКИХ СІЛЬСЬКОГОС-ПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 44 (20 грудня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-44-2.
Повний текст джерелаАнотація:
With the global trend of foreign direct investment, Chinese agricultural enterprises have also increased the pace of for-eign direct investment. At present, Chinese agricultural enterprises have invested in development in more than 30 countries, including Southeast Asia, Africa and Latin America. Ocean fisheries development is underway in the high seas of the Pacific, Atlantic, and Indian oceans. There are also planting and forestry bases in the Russian Far East and Central Asian countries. The benefits of Chinese agricultural enterprises' overseas investment are obvious. It is not only conducive to Chinese enter-prises to use foreign resources, funds and technology, but also to avoid various barriers and increase the international market share. However, while encouraging China's agricultural enterprises to go global, we should also be clearly aware that the overseas direct investment of China's agricultural enterprises is still in the primary stage. The level of agricultural enterprises is still relatively low, and overseas direct investment faces a variety of risks. Analysis and studying these risks will help Chinese agricultural enterprises to effectively prevent and control them in foreign direct investment. By taking into account the integrity and dynamics of the overseas direct investment environment, the risk evaluation index system of foreign investment projects of Chinese agricultural enterprises is constructed. Representative items were selected for risk evaluation using hierarchical analysis and entropy weight coefficient method. The results show that there are prominent risk factors such as international agricultural market risk, political and legal risks of host countries, domestic institutional barriers and enterprise own technical restrictions. In order to prevent and reduce investment risks, the government should increase policy support and set up special agricultural overseas investment service institutions. Enterprises should establish an effective risk evaluation mechanism to promote the research and development and promotion of agricultural technology.Keywords: agribusiness, direct investment, risk assessment, comprehensive environment. З глобальною тенденцією прямих іноземних інвестицій, китайські сільськогосподарські підприємства також збільшили темпи прямих іноземних інвестицій. В даний час китайські сільськогосподарські підприємства інвестували у розвиток більш ніж 30 країн, включаючи ПівденноСхідну Азію, Африку та Латинську Америку. Розвиток океанічного рибальства ведеться у відкритому морі Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. На російському Далекому Сході та країнах Центральної Азії також є бази з рослинництва і лісівництва. Переваги зарубіжних інвестицій китайських сільськогосподар-ських підприємств є очевидними. Це не тільки сприяє використанню китайськими підприємствами іноземних ресурсів, засобів та технологій, а й дозволяє уникнути різних бар'єрів та збільшити частку на міжнародному ринку. Однак, заохочуючи китайські сільськогосподарські підприємства до виходу на міжнародний ринок, потрібно чітко усвідомлювати, що прямі закордонні інвестиції китайських сільськогосподарських підприємств усе ще перебувають на початковій стадії. Рівень сільськогосподарських підприємств ще відносно низький, і прямі закордонні інвестиції стикаються з різними ризиками. Аналіз та вивчення цих ризиків допоможе китайським сільськогосподарським підприємствам ефективно запобігати та контролювати їх при здійсненні прямих зарубіжних інвестицій. Зважаючи на цілісність та динаміку середовища прямих зарубіжних інвестицій, побудовано систему показників оцінки ризику зарубіжних інвестиційних проектів китайських сіль-ськогосподарських підприємств. Для оцінки ризиків було відібрано репрезентативні пункти за допомогою ієрархічного аналізу та методу вагового коефіцієнта ентропії. Результати показують, що існують значні фактори ризику, такі як ризик міжнародного сільськогосподарського ринку, політичні та правові ризики приймаючих країн, внутрішні інституційні бар'єри та власні технічні обмеження підприємств. Для запобігання та зниження інвестиційних ризиків уряд має посилити політичну підтримку та створити спеціальні установи з обслуговування сільськогосподарських інвестицій за кордоном. Підприємства мають створити ефективний механізм оцінки ризиків для сприяння дослідженням, розробкам та просуванню сільськогосподарських технологій.Ключові слова: агробізнес, прямі інвестиції, оцінка ризиків, комплексне середовище
16
Носач, Лариса, та Юлія Кузнєцова. "ОЦІНКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ НА ОСНОВІ ІНДЕКСУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 278–82. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття «інвестиції у людський капітал» та визначено їх узагальнену класифікацію. Обґрунтовано важливість інвестицій в людський капітал на сучасному етапі. Охарактеризовано поняття «індекс людського розвитку» за його основними складовими: ВНД, рівень освіти в країні та тривалість життя. Проаналізовано методологію розрахунку та підходи до визначення індексу людського розвитку та його рівні. Розраховано даний показник для країн з дуже високим, низьким рівнем та окремо для України. Визначено причини нерівності за рівнем людського розвитку. На основі статистичних даних, використовуючи лінію тренду, визначено прогнозні значення індексу людського розвитку на майбутні роки.
17
Череп, А. В., І. С. Абдулаєв та В. С. Чеховська. "ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ЦІЛІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним завданням, що стоїть перед Україною, є обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності та завоювання міцних позицій на міжнародному ринку. Адже забезпечення конкурентоспроможності економіки є пріоритетом для будь-якої держави, яка піклується про своє місце на світовому ринку і своєму економічному зростанні. Рівень інвестицій в значній мірі залежить від економічної привабливості українських підприємств, оскільки конкурентоспроможні підприємства є важливим фактором успіху інвесторів. Формування інвестиційної привабливості країни необхідно для забезпечення її конкурентоспроможності та вирішення соціальних проблем. Ефективне використання прямих іноземних інвестицій в національну економіку може стати важливим фактором прискорення економічного зростання, оптимізації відтворювальної структури економіки, вирішення багатьох інших стратегічних завдань. Накопичені іноземні інвестиції є одним з показників і відображають рівень інтеграції країни в світову економіку, розвиток її зовнішньоекономічних зв’язків і прагнення до створення відкритої експортно-орієнтованої моделі економіки. В цьому відношенні Україна значно відстає від більшості країн з перехідною економікою. Стаття присвячена оцінці поточного стану конкурентоспроможності України та інших країн. Проаналізовано стан і тенденції інвестування в Україну. Проведено аналіз конкурентоспроможності України. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності країни призводить, як наслідок, до збільшення інвестицій. Визначено, що потреба в стійкому економічному зростанні, який сприяє підвищенню продуктивності, залишається критично важливою для підвищення рівня життя. Пропонуються шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Результатом роботи є система пропозицій по збільшенню інвестиційної активності.
18
Шевченко, Ю. А. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОТОКІВ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ". Підприємництво та інновації, № 19 (31 серпня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/19.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі трансформації інвестиційної діяльності суб’єктів міжнарод- них відносин в умовах пандемії задля підтримки стабільних показників та набуття конкурентних переваг на міжнародному фінансовому ринку. Розкрито основні тенденції і напрями інвестування в сучасних умовах розвитку економічної системи, де сфокусовано наукові інтереси на дослідженні інвестиційних потоків у соціальну сферу з урахуванням медичної. Наведено приклади зміни інвес- тиційних настроїв, показано попередню динаміку інвестиційних потоків, визначено роль інвес- тицій у життєво важливі сектори економіки. Дослідження доводить, що інвестиції сприяють швидкому виходу із турбулентності та покращують умови функціонування економічних суб’єктів. Основною метою залучення інвестицій та їх використання є отримання докризових показників ведення господарської діяльності та іноземного досвіду ведення бізнес-процесів.
19
Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.
20
Штейнгауз, Дмитро. "ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ ТА ВПЛИВ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249958.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено особливості функціонування та основні тенденції розвитку вітчизняного ринкужитлової нерухомості на сучасному етапі. Метою дослідження є визначення основних тенденцій роз-витку вітчизняного ринку житлової нерухомості на сучасному етапі, аналіз проблем і визначення перспективнихнапрямів використання фінансово-кредитних інструментів для забезпечення ефективногофункціонування ринку житлової нерухомості в Україні. Проаналізовано динаміку споживчого попитуза кількістю угод купівлі-продажу житла на фоні «ковідної кризи», структуру попиту за розміром і рів-нем комфортності житла, досліджено динаміку і структуру капітальних інвестицій у житлове будівництвоза видами активів. Виявлено проблеми неналежного фінансування потреб ремонту, реконструк-ції та оновлення старого житлового фонду, що в перспективі спричинять погіршення якості житловоїнерухомості, яка реалізується на вторинному ринку. Обґрунтовано доцільність перегляду державноїфінансової політики у сфері житлового будівництва і створення нових фінансово-кредитних інструмен-тів, що забезпечать ефективне функціонування ринку житлової нерухомості. Визначено низький рівеньінвестиційних можливостей населення у сфері будівництва житла й необхідність розвитку фінансово-кредитного інструментарію для розширення альтернативних можливостей інвестування населенняв будівництво / придбання житла. Окреслено шляхи розв’язання соціально значущої проблеми забез-печення населення України доступним житлом належної якості. Визначено основні очікувані тенденції,які будуть мати вплив на розподіл фінансових потоків і визначатимуть можливі напрями вдосконален-ня фінансово-кредитних інструментів на ринку житлової нерухомості України, а саме: 1) перерозподілкапіталу між класами нерухомості та різке збільшення інвестицій у багатоквартирні об’єкти; 2) сприят-ливі можливості для розвитку ринку привілейованих акцій та різних похідних фінансово-кредитних ін-струментів; 3) поширення і вдосконалення цифрових інструментів як складової забезпечення застосу-вання фінансово-кредитного інструментарію; 4) збереження високої ризиковості ринку нерухомості якдля інвесторів, так і для кредиторів, що зумовлює потребу вдосконалення чинної системи фінансовогомоніторингу й фінансового контролю, а також створення системи страхування інвестицій на житловунерухомість, оскільки на цьому ринку сконцентровані значні обсяги інвестицій населення.Ключові слова: ринок житлової нерухомості, житлове будівництво, фінансове забезпечення, капіталь-ні інвестиції, фінансово-кредитні інструменти, споживчий попит, доступне житло.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 5.
21
Капліна, А. І. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЇХ УРАХУВАННЯ У КРОС-КУЛЬТУРНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні все більш суттєвим стає систематичне налагодження відносин між Україною та Китаєм. У зв’язку із цим велике значення мають етнокультурні відмінності, які знаходяться у корені ділових взаємовідносин між різними компаніями. Сьогодні відбувається у великій кількості вливання китайських інвестицій в українську економіку, у результаті тісної співпраці необхідно намагатися досягати взаєморозуміння та взаємопроникнення та доповнення економік між країнами. Найбільш важливим завданням в умовах, які склалися, є вивчення та застосування конфуціанської етики, урахування її впливу на культуру та ділові традиції переговорів. Унаслідок глобалізації світової економіки, в якій залучено представники різних культур, необхідно намагатися збільшувати коло бізнес-контактів на світовому ринку, розширювати інвестиції за кордоном, підвищувати загальну культури під час роботи у крос-культурному середовищі, будувати адаптивну систему менеджменту на основі вивчення досвіду найкращих світових компаній.
22
Аранчій, В., Л. Ганущак-Єфіменко, Л. Христенко, М. Шкода, I. Гнатенко та Н. Фастовець. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 259–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3526.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є розроблення інтегрального показника оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні, а також визначення впливу на нього обсягу капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Зауважено, що динамічність зовнішнього, зокрема інституціонального середовища підприємництва, несприятливі кон’юнктурні зміни вимагають систематичного перегляду методики оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. Оперативне оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану підприємницької діяльності дозволяє контролювати трансформаційні та трансакційні витрати за рахунок вдало обраної стратегії перспективного розвитку підприємства. Акцентовано увагу на фрагментарності, застарілості та суперечливості в науковому світі вже розроблених методів і моделей оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. З урахуванням цього запропоновано модель оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану великих, середніх і малих підприємств. Розроблена модель надасть можливість державним посадовцям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним установами та іншим стейкхолдерам оцінювати поточну ефективність менеджменту фінансового стану великих, середніх та малих підприємств. Інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва запропоновано відзначати на основі трьох первинних показників: відсоток прибуткових підприємств серед усіх підприємств цієї групи; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали прибуток; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали збиток. Виявлено, що зниження ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні почалося з 2012 року для всіх видів підприємств. Досліджено вплив на інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану підприємств показників обсягів капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Виявлено, що обсяг капітальних інвестицій, витрати на персонал та оплату праці істотно впливають на фінансовий стан середніх і малих підприємств. Ключові слова: менеджмент, фінансовий стан, капітальні інвестиції, прибуток, фінансовий результат. Формул: 27; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 21.
23
Федорчук, Д. "Про співвідношення понять "інвестиції", "іноземні інвестиції", та "прямі іноземні інвестиції"". Підприємництво, господарство і право, № 4 (2003): 8–12.
Знайти повний текст джерела
24
Сторонянська, І., та Л. Беновська. "ФІНАНСОВІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 521–32. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241439.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою дослідження є оцінка фінансових та інвестиційних детермінант розвитку українських регіонів в умовах економічної нестабільності, зумовленої пандемією COVID-19. Проаналізовано вплив рестриктивних і стимулювальних інструментів державної політики на національному і регіональному рівнях на сучасний стан регіональних економічних систем, зокрема в контексті таких складових, як стабільність цін, залучення інвестицій, поліпшення ділового клімату, кредитування, капіталовкладення, прозорість адміністрування бюджетоутворюючих податків і стабільність державних фінансів. Цісекторинайбільшчутливі до заходівдержавноїполітики, особливо в умовах суспільної турбулентності. Аналіз фінансових детермінант регіонального розвитку в умовах короновірусної кризи сприяв окресленню таких негативних тенденцій: значне падіння інвестицій в економіку регіонів і зниження частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди; погіршення ділового клімату, падіння обсягів позик, що надаються суб’єктам господарювання, і зростання частки короткострокових позик вплинули на нові інвестиційні рішення; невиконання запланованих показників податкових доходів місцевих бюджетів (ПДФО, місцеві податки), вплинуло на обсяги доходів місцевих бюджетів, включаючи інвестиційні; зменшення трансфертів до місцевих бюджетів від державного вплинуло на фінансування програм регіонального розвитку; відплив іноземного капіталу, який відбувся не лише через погіршення ділового клімату в країні, а й унаслідок впливу психолого-емоційних факторів поведінки інвесторів в умовах невизначеності. Економічні, фіскальні та соціальні наслідки COVID-19 територіально диференційовані. Різніризики пандемії багато в чому зумовлені економічними та просторовими особливостями регіонального розвитку. Водночас паніка, спричинена поширенням COVID-19, що призвела до ухвалення низки нераціональних рішень фінансово-економічними суб’єктами на різних рівнях управління, є важливою причиною загострення визначених проблем. Значне зменшення інвестицій в економіку регіонів і падіння частки нових інвестиційних проєктів є найбільш негативними наслідками, які суттєво вплинуть на темпи економічного зростання в наступні періоди. Ключові слова: регіональний розвиток, економічна невизначеність, COVID-19, фінанси, інвестиції, детермінанти. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 15.
25
Левандівський, О. Т., та Т. В. Циріль. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 188–99. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.188-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті уточнено сутність і зміст інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону. З точки зору теорії позикових коштів, при аналізі ринку капіталу застосовується неокласична методологія, яка досліджує фактори, що визначають попит, пропозицію і рівновагу на ринку.
Відзначено, що інвестиційна привабливість ‒ найважливіший фактор активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Інвестиційна привабливість розглядається як комплексна соціально-економічна характеристика об'єкта з об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дозволяє інвесторові прийняти рішення про доцільність інвестування.
Виявлено, що оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону слід проводити з урахуванням особливостей виробництва, економічного становища, в якому перебуває сільське господарство в даний момент, а також рівня та ефективності державної підтримки. Інвестиційна привабливість містить в собі дві складові: інвестиційний потенціал і інвестиційний ризик, які втілюють в собі цілу низку приватних показників.
Неодмінна умова оптимізації розмірів інвестицій і програмування інвестиційного ефекту відноситься до вдосконалення форм і змісту інвестицій в їх тісному взаємозв'язку.
На основі проведеного дослідження робиться висновок про те, що під дією одних і тих же умов регіону може змінюватися як інвестиційний потенціал, так і інвестиційний ризик. Такий висновок робить поняття «інвестиційна привабливість» основним і представляється нам більш обґрунтованим. Райони, у яких низький потенціал і високий ризик в інвестиційному плані, непривабливі. Але навіть до таких регіонів можуть проявити інтерес інвестори, орієнтовані на інвестиції в вузьку сферу або прийшли на високо ризиковану територію заради того, щоб отримати надприбутки. Так, регіони, у яких найменший ризик, мають найбільший потенціал і навпаки.
26
Гуцул, T., А. Орозонова, Г. Митрофанова, Т. Артюх та Н. Кравченко. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ ІНВЕСТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3657.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено види ризиків і негативних впливів, які несе пандемія COVID-19 для сільськогосподарській галузі. Визначено, що основними ризиками є: економічні, екологічні, соціальні, інформаційні, політичні, технологічні. Досліджено, що інвестиції в сільське господарство мають свої відмінності. Вони перш за все проявляються в людській працездатності, як і в інших галузях економіки, у сільському господарстві, вони відображаються ще й у природному потенціалі, що за різних умов робить їх функціонування більш капіталомісткою з прибутками в довгостроковій перспективі. Визначено, що за останній рік кількість капітальних інвестицій у сільськогосподарську галузь значно зменшилась, передусім це пов’язано з обмеженнями, які були введені керівництвом країни 2020 року, та застоєм усієї галузі. Висока інвестиційна привабливість галузі є ключовим фактором підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення високого та стійкого економічного зростання. Завдяки прозорому механізму інвестування в сільське господарство вона має шанс розпочати сталий розвиток, що веде до інновацій, а це, у свою чергу, забезпечує трансформацію в модернізацію технічної, технологічної та організаційної бази сільськогосподарського виробництва. Представлено перелік програм державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції та обсяг фінансування. Висвітлено, що на сучасному етапі сталого розвитку сільського господарства в Європейському Союзі потенційні ризики і загрози включають такі ключові фактори: зміна клімату і зміна навколишнього середовища; зменшення різноманітності біосфери; високі темпи зростання населення у країнах Європи і зростання попиту на продукти харчування; зниження ефективності агробізнесу через непередбачені фактори (епідемії, соціально-економічні конфлікти тощо). Представлено пріоритетні напрями державної інституційної підтримки інвестиційного клімату в сільськогосподарську галузь найближчим часом. Визначено, що основними орієнтирами для вітчизняних сільгоспвиробників мають стати програми, які зараз найбільше цікавлять європейських інвесторів. Ключові слова: ринок, сільське господарство, інвестиції, регулювання, підтримка, держава, продукція. Формул: 0, рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 17.
27
Murashko, Mykola, та Dmytro Sotnikov. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 254–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-254-261.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки в сучасних умовах. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їхньою неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об’єктів на інноваційній та екологічній основі.
28
Бондаренко, А. "Інвестиції у нововведення". Банківська справа, № 2 (1998): 44.
Знайти повний текст джерела
29
Козловський, Роман. "Інвестиції: туристичні перспективи". Український туризм, № 1, січень - лютий (2016): 54–55.
Знайти повний текст джерела
30
Алібеков, Г. А. "Про міжнародні інвестиції". Менеджмент, Вип. 8 (2007): 146–49.
Знайти повний текст джерела
31
Дзямулич М.І. Копера К.П. "ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 189–93. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто підходи до розуміння сутності поняття «людський капітал». Висвітлено значення інвестування в людський капітал та його значущість як основного ресурсу економіки знань та чинника економічного розвитку. Розглянуто людський капітал як найважливіша складова частина сучасного продуктивного капіталу, що представлена властивим людині багатим запасом знань, розвинених здібностей, визначених інтелектуальним і творчим потенціалом. Підкреслено зростаюче значення людського капіталу в наші дні, що пов’язане з посиленням ролі освіти в економічному розвитку та із серйозними змінами у взаємодії суб’єктивного і об’єктивного чинників виробництва. Проведено аналіз структури людського капіталу, інвестицій в нього, визначено особливості інвестування в людський капітал.
32
Михальський, В. В. "Роздрібні інвестиції в золото". Фінанси України, № 7 (188) (2011): 85–92.
Знайти повний текст джерела
33
Кириленко, І. "Інвестиції як інноваційний процес". Банківська справа, № 5 (2001): 17–19.
Знайти повний текст джерела
34
Мортіков, В. В. "Інвестиції і зовнішні ефекти". Фінанси України, № 2 (2007): 120–26.
Знайти повний текст джерела
35
Пестушко, Валерій. "Інвестиції в українську економіку". Географія та основи економіки в школі, № 4 (2007): 15.
Знайти повний текст джерела
36
Снеткова, А. "Генезис трактування дефініції "інвестиції"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 9 (186) (2016): 44–52.
Знайти повний текст джерела
37
Чечетов, М. "Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект". Економіка України, № 8 (2004): 4–15.
Знайти повний текст джерела
38
Пестушко, Валерій. "Іноземні інвестиції в України". Географія та основи економіки в школі, № 2 (2005): 36.
Знайти повний текст джерела
39
Вагнер, Ірина, Оксана Кундря-Висоцька та Ірина Демко. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО FINTECH РИНКУ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249965.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Одним із багатообіцяючих напрямів економічного зростання суб’єктів підприємництва є їх-ній інноваційний розвиток. Двадцять перше століття знаменується розвитком не лише науки і техніки,а й появою та зростанням обсягів ринку FinTech послуг. Поштовх до глобальних змін на ринку фінансо-вих послуг спричинила світова фінансова кризи 2008 року за рахунок розповсюдження цифрових тех-нологій, скорочення довіри до звичних фінансових посередників у посткризовий період та зміни пріоритетівклієнтів щодо швидкості, доступності і зручності одержання фінансових послуг. Тому сучасніумови визначають актуальність дослідження ринку фінансових послуг з урахуванням появи FinTechінновацій.Метою дослідження є узагальнення теоретичних засад формування і розроблення рекомендаційщодо впливу FinTech інновацій на розвиток вітчизняних та іноземних підприємств в умовах глобалі-зації.Наукове дослідження було спрямоване на аналіз історії розвитку і ключових факторів, які вплинулина становлення FinTech ринку.Використано результати масштабного опитуванням понад 22 000 користувачів Інтернету у 20 країнахсвіту, проведеного 2017 року компанією «Ernst & Young». Відповідно до опитування було з’ясовано, щопонад 33 % опитаних є активними користувачами FinTech послуг, це дало змогу проаналізувати етапистановлення FinTech ринку до нинішнього дня.Проведено дослідження щодо впливу пандемії COVID-19 на зростання FinTech ринку у світі та здійсненоаналіз основних тенде нцій розвитку і популяризації глобального FinTech ринку в першому квар-талі 2021 рокуВиокремлено основні тренди розвитку FinTech ринку в Україні та світі на період 2021—2023 рр.Суттєве зростання інвестицій у FinTech ринок і глобалізація процесів у галузі: злиття, об’єднанняв екосистему й асиміляція ноу-хау в традиційний банкінг дають можливість зробити висновки проте, що сучасне покоління клієнтів продовжує уникати традиційних фінансових інститутів або відмовляєтьсявід них на користь цілком цифрових банків і вбудованих фінансових послуг. У відповідь тради-ційні фінансові установи намагаються конкурувати, збільшуючи темпи інновацій і цифровізації різни-ми способами, що триватиме й у 2021—2023 роках. Ураховуючи всі ці процеси, незворотним є прирісткількості інвестицій у фінансово-технічний сектор і стрімке зростання цього сегмента, що, у свою чергу,потребує подальшого ґрунтовного дослідження.Ключові слова: FinTech ринок, цифрові платежі, інвестиції, мега-раунди, Blockchain, D2С (direct toclient), Insurtech прискорення, Regtech.Формул: 0, рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 19.
40
Тягунська, Т. Д. "Класифікація інвестицій". Формування ринкових відносин в Україні, № 9 (64) (2006): 37–41.
Знайти повний текст джерела
41
Тарабан, Світлана Василівна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ПРИВАБЛИВОГО КЛІМАТУ В РЕГІОНІ – СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ РОЗВИТКУ ХАРКІВЩИНИ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (15 вересня 2020): 228–38. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-228-238.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто процеси надходження інвестицій в економіку Харківської області, висвітлено особливості проведення інвестиційної діяльності в регіоні. Зазначено, що у лютому 2020 року прийнято Стратегію розвитку Харківської області на 2021–2027 роки, однією із стратегічних цілей якої є: «Забезпечення інвестиційно-привабливого клімату в регіоні і створення інноваційної та інвестиційної інфраструктури». Проведено аналіз динаміки обсягів надходжень прямих іноземних інвестицій до Харківської області за 2009-2019 роки, який дозволив виявити періоди найбільш значних коливань. Виконано порівняльний аналіз обсягів залучених прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в регіони України на кінець 2019 року та визначено, що Харківська область посідає дев’яте місце серед регіонів України за цим показником. Проаналізовано обсяги надходжень прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з країн світу в Харківську область на кінець 2019 року і з’ясовано, що переважну частку складають надходження з країн ЄС. Проведено структурний аналіз прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на кінець 2019 року, встановлено пріоритетні галузі економіки Харківщини, до яких іноземні інвестори вважають доцільним вкладати кошти. Проаналізовано динаміку та структуру капітальних інвестицій в Харківській області. Вивчено структуру капітальних інвестицій в регіоні у 2019 році за джерелами фінансування, а також за видами економічної діяльності. Досліджено обсяг капітальних інвестицій по містах і районах Харківської області за 2018 рік та визначено, що майже 2/3 всіх капітальних інвестицій спрямовується в місто Харків. У результаті проведеного дослідження динаміки та структури обсягів прямих іноземних інвестицій в Харківську область та капітальних інвестицій виявлено, що спостерігається суттєва диспропорція та підтверджується моноцентричний характер інвестиційного розвитку Харківщини. Визначено шляхи активізації залучення прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій з метою забезпечення інвестиційно-привабливого клімату в регіоні.
42
Ivaniv, S. I. "ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 115–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.115-127.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на детальне вивчення залежності між використанням ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами та залученням інвестицій.
Метою проведення дослідження є вивчення та аналіз впливу різних форм інвестування на діяльність сільськогосподарських підприємств та ефективність використання ресурсного потенціалу.
У дослідженні використовувалася така методологічна база: метод групування для визначення форм залучення інвестицій у сільськогосподарські підприємства; графічний метод для відображення обсягу імпорту нової та вживаної сільськогосподарської техніки, а також динаміки капітальних інвестицій у сільське господарство; метод розрахунку для визначення величини середньорічного абсолютного приросту капітальних інвестицій у сільське господарство; аналітичний метод для визначення стримуючих факторів розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві.
У статті проаналізовано можливі форми залучення інвестицій та їх вплив на структурні складові ресурсного потенціалу. У результаті дослідження було визначено, що найбільший вплив інвестиційна діяльність має на технічну складову ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
У дослідженні визначено основні чинники, які створюють несприятливий клімат у залученні інвестицій у сільське господарство. Стаття містить рекомендації яким чином варто на державному рівні та на рівні самих сільськогосподарських підприємств підвищувати інвестиційну привабливість сільськогосподарської галузі, особливо якщо йдеться мова про залучення іноземних інвестицій. Продемонстровано динаміку вкладення капітальних інвестицій, де як результат, визначено скорочення інвестицій за останні роки.
Результати, що отримані у ході дослідження можуть використовуватися сільськогосподарськими підприємствами при плануванні використання власного інвестиційного фонду та залучення зовнішніх інвестицій.
43
Бондарчук, Н. В. "ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження значення інвестицій у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Метою статті є визначення значення інвестицій в економічній безпеці підприємства та дослідження основних методів визначення ефективних інвестиційних проектів, які забезпечують економічну безпеку підприємства в цілому.
Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході. Крім цього, у процесі роботи застосовувались такі загальні методи досліджень, як узагальнення та порівняння. Запропоновано під інвестиційною безпекою розуміти підсистему економічної безпеки, яка запобігає можливим загрозам та забезпечує можливість ефективного вкладення інвестицій з метою розвитку підприємства. Приймаючи рішення щодо можливості інвестування наявних ресурсів підприємство проводить ретельний аналіз наявних можливостей та можливих ризиків пов’язаних із такою діяльністю. В ході дослідження запропоновано систему заходів забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, серед яких виділено: інформаційно-аналітичне забезпечення процедури інвестиційного проектування; оцінка здатності підприємства реалізувати проект; передінвестиційна підготовка; управління реалізацією інвестиційного проекту.
Констатовано, що оцінка ефективності здійснюється за допомогою розрахунку системи показників або критеріїв ефективності інвестиційного проекту, серед яких досліджено переваги недоліки методів: прості методи оцінки інвестицій та методи оцінки інвестицій, які засновані на дисконтуванні
Практична значущість даної статті полягає у тому, що проведенi дослiдження інвестиційної безпеки, як складової економічної безпеки підприємства сприятимуть стабiльному функціонуванню підприємств, а також зниженню ризиків,що виникають у процесі їх діяльності.
44
Дрозденко, В. "Інтелектуальний капітал: інвестиції в майбутнє". Дослідження світової політики, Вип. 48 (2009): 172–91.
Знайти повний текст джерела
45
Матвіїв, М. "Знання як інвестиції в майбутнє". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, Вип. 5/2 (2010): 395–405.
Знайти повний текст джерела
46
Козловський, Роман. "Інвестиції в туризм: усе неоднозначно". Український туризм, № 1, січень - лютий (2017): 52–53.
Знайти повний текст джерела
47
Заболотня, Ю. А. "Інвестиції: економічна сутність та класифікація". Науковий вісник Національного аграрного університету, № 86 (2005): 284–90.
Знайти повний текст джерела
48
Літкевич, В. "Міжнародні організації та іноземні інвестиції". Український часопис міжнародного права, № 1 (1995): 140–57.
Знайти повний текст джерела
49
Рогач, О. І. "Прямі іноземні інвестиції та конкуренція". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, Вип. 31/32 (2005): 36–39.
Знайти повний текст джерела
50
Дашко, І. М. "ІНВЕСТИЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 93–97. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження процесів інвестування як невід’ємної частини внутрішніх економічних процесів підприємств щодо забезпечення конкурентоспроможності. Під час оцінювання стану інвестиційного потенціалу підприємства щодо забезпечення конкурентоспроможності основними напрямами дослідження на вітчизняному підприємстві повинні бути проєктний, функціональний, ресурсний, організаційний та управлінський блоки. На основі визначених пріоритетних напрямів забезпечення конкурентоспроможності доцільно скласти програму інвестиційної діяльності, тобто провести аналіз і вибір оптимальних варіантів інвестиційних проєктів, сформувати портфель інвестиційних проєктів підприємства. Складність і багатовекторність процесу інвестування на підприємстві може бути визначено як певний інструмент забезпечення конкурентоспроможності.