Добірка наукової літератури з теми "Інвестиційна політика країни"

Розкрито сутність державної інвестиційної політики та принципи її здійснення. Досліджено стан проведення інвестиційної полі- тики держави та наведено заходи держави в напрямі покращення реаліза- ції ефективної інвестиційної політики. Зазначено, що державна інвестиційна політика є одним із заходів від- повідних органів державної влади в напрямі ефективного здійснення ін- вестиційних процесів з метою забезпечення сталого економічного розвит- ку країни, основними елементами якої можна визначити мету і завдання політики, економічний ефект, що очікується від її реалізації, склад пріо- ритетних сфер і об’єктів інвестування, принципи формування та реаліза- ції інвестиційної політики. Визначено, що головна мета державної інвестиційної політики поля- гає у залученні інвестицій в обсягах, що забезпечать реалізацію процесів диверсифікації виробництва та розширеного відтворення економіки, а ре- зультатом ефективної державної інвестиційної політики є створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, який неможливий без динамічного розвитку законодавства, для стимулю- вання інвестицій. Раціональне залучення інвестицій сприяє зростанню ВВП. Встановлено, що основною метою управління інвестиційною діяльніс- тю є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії та створення сприятливого інвестиційного клімату, в процесі ре- алізації якої інвестиційне управління спрямоване на розв’язання низки найважливіших завдань, таких як забезпечення високих темпів економіч- ного розвитку країни, створення високотехнологічного інвестиційного комплексу, підвищення технічного рівня виробничого апарату, максимі- зація доходів від інвестиційної діяльності, мінімізація інвестиційних ри- зиків, визначення шляхів прискорення інвестиційних програм, створення конкурентоспроможних експортних виробництв, забезпечення в країні фінансової стабільності в процесі здійснення інвестиційної діяльності, по- зитивних структурних змін в економіці, подолання диспропорцій, струк- турно-технічної незбалансованості економіки. Доведено, що завдяки продуманій інвестиційній політиці держави, можна здійснювати структурну перебудову економіки, підвищуючи її рі- вень міжнародної конкурентоспроможності та збільшуючи експортний потенціал.

Економічна ситуація, яка склалася в Україні на сучасному етапі, та необ хідність забезпечення сталого розвитку потребують використання ефективних регуляторів для забезпечення інвестиційної привабливості країни. Проте статистика демонструє несприятливі тенденції у сфері залучення інвестицій, ідеться, зокрема, про зниження інвестиційної активності інвесторів в Україні. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1,6 млрд доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що значно менше, ніж у 2015–2016 рр., а це свідчить про значне зниження інтересу інвесторів до України. Мета статті полягає у тому, аби виявити детермінанти, які тим чи іншим чином негативно позначаються на інвестиційній привабливості України, та запропонувати елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості країни в умовах сталого розвитку. Виокремлено детермінанти, які негативно позначаються на інвестиційній приваб ливості України. Встановлено, що негативним фактором для інвесторів є військові дії, які відбуваються у східних регіонах держави. Не менш значущою проблемою є нестабільність законодавства України як перешкода для залучення інвестицій. Про це неодноразово зазначали науковці і державні посадовці, однак у зазначеній сфері немає позитивних зрушень. Невід’ємною характеристикою української дійсності стала корупція, яка торкнула всіх сфер життєдіяльності суспільства. Ще однією проб лемою для інвесторів є зарегульованість тих чи інших процедур у сфері підприємницької діяльності. Для її вирішення законодавець приймає нормативно-правові акти, спрямовані на спрощення різних процедур у сфері підприємництва. Запропоновано елементи юридичної конструкції інвестиційної привабливості України в умовах сталого розвитку, а саме: інвестиційна політика держави; податкова політика держави; забезпечення доступної, прозорої та ефективної системи захисту прав інвесторів; податкові та інші стимули. Автор доходить висновку, що стале зростання економіки України неможливе без інвестиційних надходжень, тому важливо забезпечити стратегію розвитку елементів юридичної конструкції інвестиційної привабливості України.

У статті обґрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки в сучасних умовах. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їхньою неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об’єктів на інноваційній та екологічній основі.

Важливою проблемою в Україні в умовах всесвітньої епідемії Covid-19 та економічної кризи є пошук можливостей залучення іноземних та вітчизняних інвестицій. Їх залучення в умовах анексії Криму та ескалації конфлікту на сході країни залишається недостатньо продуманим, суперечливим і малоефективним. Для забезпечення ефективного управління суб’єктами господарювання (надалі – СГ) необхідне оперативне і достовірне облікове відображення інвестиційної діяльності в умовах економічної кризи та карантинних обмежень. За цих умов інвестиційна політика держави потребує вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційною діяльністю шляхом впровадження сучасних методик її здійснення

Розглянуто досвід державної інвестиційної політики в різ- них країнах світу. Наведено відмінні особливості державної інвестиційної політики зарубіжних країн. Запропоновано шляхи використання досвіду державної інвестиційної політики країн світу для удосконалення державної інвестиційної політики в Україні. Зазначено актуальність розгляду узагальненого світового досвіду у на- прямі формування державної інвестиційної політики та можливості його використання в Україні через реформування економічних процесів відпо- відно до європейських стандартів. На основі досвіду таких країн, як США, Китай, Австрія, Нідерланди, Великобританія, Франція, Німеччина, Япо- нія та Грузія виявлено відмінні риси та особливості моделей інвестиційної політики цих країн на шляху до становлення інноваційної економіки, визначено відмінності у формах регулювання інвестиційного механізму. Доведено необхідність включення в державну інвестиційну політику України базових аспектів основних цілей та завдань інвестиційної політики нового покоління, що враховує останні тенденції та потреби світової еконо- міки. Цей аспект є необхідним на шляху України до євроінтеграції і вимагає застосування актуальних у світовому масштабі підходів і пріоритетів до роз- витку державної інвестиційної політики. Визначено, що схожою ознакою регулювання інвестиційної діяльності в Україні і в зарубіжних країнах є великий вплив інтеграційних процесів на державну інвестиційну політику. Державна інвестиційна політика України має стати базовим напрямом економічної політики держави та забезпечи- ти формування ефективних механізмів залучення інвестиційних ресурсів у розвиток національної економіки. Наведені заходи сприятимуть забез- печенню прозорості та ефективності державних інвестицій, спрямуванню інвестиційних потоків до пріоритетних галузей економіки, створенню під- ґрунтя для активізації інвестиційної активності в Україні.

Стаття присвячена питанням покращення інвестиційного клімату в Україні та вирішенню проблемних питань державного регулювання інвестиційної діяльності, у тому числі в транспортно-логістичній сфері. Здійснено аналіз надходжень прямих іноземних інвестицій, динаміки та структури капітальних інвестицій, обсягів виробленої будівельної продукції та інвестування в розбудову транспортної інфраструктури в Україні. Доведено, що інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, активність суб'єктів інвестиційної діяльності є досить низькою, низька віддача від інвестицій та їх неефективний розподіл. Виявлено головні причини, що сповільнюють розвиток інвестиційного підприємництва та логістичного бізнесу в Україні та чинники, що гальмують процес покращення інвестиційного клімату та нарощування інвестицій в економіку держави. Показано, що в Україні питання технічного переоснащення та модернізації об’єктів транспортної інфраструктури потребують невідкладного вирішення. Доведена необхідність удосконалення механізмів державного регулювання залучення інвестицій. Показано, що в Україні повинна бути сформована виважена та дієва державна інвестиційна політика, яка б враховувала можливості та потреби розвитку країни та була спрямована на збільшення її інвестиційної привабливості. Доведено, що ефективність державного регулювання і відповідних управлінських рішень визначається низкою кількісних та якісних чинників техніко-технологічного, соціально-економічного і організаційного характеру, які формують інвестиційний клімат та впливають на стан інвестиційного ринку у перспективі, формують економічний потенціал будівельної сфери. Результатом проведеного дослідження є надання практичних пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності для забезпечення організаційно-інституційних, фінансових та правових передумов для розвитку інвестиційної діяльності в Україні.

У статті розкриваються особливості міжнародної інвестиційної діяльності в умовах пандемії. Проаналізовано сучасний стан міжнародної інвестиційної діяльності під впливом пандемії та міжнародну інвестиційну політику країн світу. Введення карантину уповільнило розпочаті міжнародні інвестиційні проекти, урядами країн було введено нові інвестиційні обмеження. Окрім пандемії, на міжнародні інвестиційні процеси вплинули такі фактори як нова промислова революція, зрушення політики в бік більшого економічного націоналізму та тенденції стійкості. Ці фактори матимуть далекосяжні наслідки для конфігурації міжнародного виробництва протягом десятиліття до 2030 року. Здійснено аналіз прямого іноземного інвестування в Україні та визначено проблеми залучення інвестицій в контексті економічної безпеки. Розкрито стратегічні напрями прямого іноземного інвестування в Україні задля досягнення цілей сталого розвитку, високого рівня економічної безпеки та мінімізації наслідків пандемії. Запропоновано рекомендації щодо формування міжнародної інноваційно-інвестиційної стратегії України в умовах інтеграційних процесів та транснаціоналізації економіки. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні має бути спрямоване на створення ефективної законодавчої бази, привабливого інвестиційного клімату, відповідного інституційного забезпечення. Необхідно реагувати на проблеми мобілізації, напрямки та віддачу інвестицій, включаючи цілі сталого розвитку до концепцій національної інвестиційної політики.

Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням інвестиційних процесів, оцінки рівня державної підтримки аграрного сектора в Україні. У статті окреслені проблеми залучення інвестицій та покращення інвестиційної привабливості національних підприємств України. Досліджено стан капітальних інвестицій у сільському господарстві, що відображає зниження інвестиційної привабливості та потребує запровадження ефективної інвестиційної політики. Проаналізовано структуру інвестицій за джерелами фінансування в аграрне виробництво України, що підтверджує реалізацію другого сценарію інвестиційної політики, де приватному сектору відводилися лідируючі позиції в акумуляції та використанні інвестиційних ресурсів. Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку. Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування, визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки. Висновки. Графічна інтерпретація коливань індексів сільськогосподарської продукції та капітальних інвестицій в аграрний сектор України сигналізує про погіршення капіталовкладення. Загальний індикатор державного фінансування, зокрема сукупної оцінки підтримки сільської галузі з 2013 року мав від’ємне значення. Дослідження свідчать про необхідність оптимізації векторів фінансового забезпечення, оскільки аграрна галузь є стратегічно важливою для національної безпеки країни. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, а найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.

У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П. П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П. П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П. П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П. П. Мігулін приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.

У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення тенденцій в еволюції теорії управління інвестиційним потенціалом національної економіки, поглибленню концептуальних основ реалізації державної політики забезпечення інвестиційного потенціалу національної економіки, обгрунтуванню механізмів та функцій стейкхолдерів, принципів та інструментів його підвищення, розвитком типологізації існуючих та розробленню нового підходу до оцінювання інтегрального індексу інвестиційного потенціалу національної економіки, удосконаленню методичного інструментарію оцінювання рівня каплингу його системоутворюючих детермінант, розвитку науково-методичного інструментарію оцінювання впливу інституціональної детермінанти на інвестиційний потенціал національної економіки, обгрунтування коінтеграції між рівнями інвестиційного потенціалу національної економіки та його інституціонально-поведінковими детермінантами.
The thesis devoted to developing scientific and methodological instruments for assessing the national economy's investment potential and its main determinants, substantiation of mechanisms for implementing public policy intended to increase it. Theoretical bases of the definition of scientific research tendencies concerning the management of the investment potential of the national economy were deepened on two criteria: the level of closeness of scientific research and the evolutionary-temporal dimension. It allowed classifying the areas of interdisciplinary research depending on the closeness of their relationship with the theory of research management on investment management and clarifying the stages of its development. For this purpose, it was generated a sample of 25,567 scientific publications (according to the database Scopus) devoted to research on investment management research on investment management for the period 1991–2020. It was found that clusters on the theory of management of the country's competitiveness, investment attractiveness, and climate have the highest interrelationships level. According to the analysis results in the evolutionary-temporal dimension, it was identified five most significant stages of development of the theory of investment potential of the national economy. Stage 1 – analysis of factors to ensure the competitiveness of the national economy as determinants of investment potential. Stage 2 – the study of the peculiarities of forming a favourable investment climate in the country and increasing its attractiveness to external stakeholders (2010-2012). Stage 3 – substantiation of the relationship between the levels of efficiency of natural resources and the national economy's investment potential (2012-2016). Stage 4 – assessing the impact of the national economy's energy efficiency on the level of its investment potential (2016-2018). Stage 5 – analysis of the development of the country's agro-industrial complex and information technologies as key determinants of increasing the investment potential of the national economy (since 2020). Thesis deepened the typology of approaches to assessing the investment potential of the national economy, which differs from the existing complex considering three criteria: the object of evaluation, the nature of changes in indicators and sources of their formation, describe their nature, advantages, disadvantages, and limitations in application. The system-structural approach is taken as a basis in the thesis, as it allows considering the levels of the country's ability to attract new and effectively use existing resources to avoid the subjective nature of evaluation. The methodological tools for integrated assessment of the national economy's investment potential have been improved, based on the results of the analysis of a system of factors that describe the country's ability to attract new and effectively use existing resources to increase the investment potential of the national economy. It was determined that the lowest value of its integral value was recorded in 2019 (0.345 points), while in 2018 - the highest (0.42 points), and the level of convergence of trends in its change, Ukraine has similar trends with Romania. It was substantiated that the introduction of effective management mechanisms to activate new reserves will increase the national economy's investment potential. Thesis deepened the typology of approaches to assessing the investment potential of the national economy, which differs from the existing complex considering three criteria: the object of evaluation, the nature of changes in indicators and sources of their formation, describe their nature, advantages, disadvantages and limitations in application. The system-structural approach is taken as a basis in the thesis, as it allows considering the levels of the country's ability to attract new and effectively use existing resources to avoid the subjective nature of evaluation. The methodological tools for assessing the level of capping of indicators of investment attractiveness of the national economy have been improved, which allowed determining the positive and negative trends of capping components of the national economy's investment potential and to justify their causes. The highest level of coupling among all indicators in Ukraine was in 2008, and its declining dynamics in the period from 2008 to 2019 was provoked by a decrease in the levels of coordination and the relationship between socio-economic and energy-resource, innovation-research and energy and resource components by 0.173 and 0.087, respectively. A toolkit for element-by-element assessment of the impact of government performance indicators on political and civil liberties, political stability of the government, freedom and qualifications of public authorities, public confidence in government actions, public perception of corruption, government's ability to implement policies and regulatory measures) has been developed. The results of the analysis showed that the likelihood of increasing the investment potential of the national economy (on average by 0.12 points) requires increasing levels of political and civil freedom by 1.05 points, public confidence in government – 1.73 points, the government's ability to implement policies and regulatory measures – 1.54 points, and control of corruption – 1.45. The thesis developed an approach to determining the cointegration between the levels of perception of the country's brand by its external stakeholders, the efficiency of public administration, and the national economy's investment potential, which in contrast to existing VEC models and the use of Pedroni and Kao tests. Empirical results for the period 2000-2019 for Ukraine and EU countries confirm the cointegration relationship between the levels of perception of the country's brand by its external stakeholders, the efficiency of public administration, and the national economy's investment potential. The fastest manifestation (with a lag of one year) in the context of increasing the national economy's investment potential are the determinants of government, while the effect of improving the perception of the country's brand by its external stakeholders occurs with a lag of 4 years. An increase of 1% in the level of perception of the country's brand by its external stakeholders leads to an increase in the national economy's level of investment potential by 12%.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження розвитку світового інвестиційного ринку в умовах глобальних трансформацій та розробці науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції України до глобального інвестиційного простору.
У роботі досліджено наукове підґрунтя та генезис іноземних інвестицій у глобальному економічному просторі; систематизовано концептуальні засади формування світового інвестиційного ринку; узагальнено методичні підходи дослідження розвитку світового інвестиційного ринку в умовах глобальних трансформацій. У ході дослідження проаналізовано асиметричність розвитку світового інвестиційного ринку в глобальних умовах розвитку; ідентифіковано особливості сегментації світового інвестиційного ринку у глобальній економічній системі; проведено багатофакторний аналіз розвитку світового інвестиційного ринку з виокремленням ключових факторів впливу та детермінант розвитку в умовах його трансформації; досліджено інституційні засоби регулювання руху іноземного капіталу у системі світового господарства в умовах трансформаційних змін. За результатами дослідження визначено інноваційні напрями інвестиційної діяльності у країнах світу та світові тенденції стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів; розроблено концепт-модель формування інвестиційної привабливості України на світовому інвестиційному ринку; запропоновано векторну модель та обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо інтеграції України до світового інвестиційного простору в умовах глобальних трансформацій.

Шевчук Є. А. Політика «м`якого» державно-правового впливу на економіку у пореформний період у країнах ЄС (на прикладі інвестування) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Л. В. Кузенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 102 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 102 сторінки, містить 94 джерел використаної інформації. Україна розвивається як демократична, соціальна правова держава з ринковою економікою та чітким геополітичним вибором, метою якого є набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Поступовий еволюційний розвиток національної економіки вимагає залучення максимального обсягу інвестицій, які необхідно спрямувати на створення ефективної системи кредитування малого й середнього бізнесу, розвиток високотехнологічного виробництва конкурентоздатних товарів, удосконалення транспортної інфраструктури та створення нових робочих місць. Умовою залучення прямих інвестицій є позитивний інвестиційний клімат, який характеризується як сукупність умов і факторів, що впливають на свідомість потенційного інвестора під час прийняття рішення щодо початку інвестиційної діяльності. Значна кількість нормативно-правових актів, які регулюють окремі питання інвестицій та інвестиційної діяльності, не сприяє покращенню інвестиційного клімату в Україні. Мета магістерської роботи полягає в тому, щоб на підставі узагальнення чинного галузевого законодавства, проектів законів, аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел виявити сутність і характерні особливості формування політики «м`якого» державно-правового впливу на економіку у пореформний період у країнах ЄС (на прикладі інвестування). Автором магістерського дослідження розкрито генезу «м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та зарубіжних країнах, визначено поняття м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та країнах ЄС, досліджено алгоритм м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та країнах ЄС, охаректирузовано правові засоби забезпечення позитивного інвестиційного клімату в Україні в умовах реалізації державно-правового впливу на економіку, з`ясувано правове забезпечення позитивного інвестиційного клімату у зарубіжних країнах в умовах «м`якого» державно-правового впливу та сформульовані конкретні пропозиції щодо актуальних напрямів удосконалення організаційно-правового алгоритму забезпечення позитивного інвестиційного клімату в умовах реалізації «м`ягкого» державно-правового впливу. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері правового забезпечення позитивного інвестиційного клімату у зарубіжних країнах в умовах «м`якого» держано правового впливу.
EN : Qualification work consists of 102 pages, contains 94 sources of information used. Ukraine is developing as a democratic, social state governed by the rule of law with a market economy and clear geopolitical choices aimed at gaining full membership in the European Union. The gradual evolutionary development of the national economy requires the maximum amount of investment, which should be directed to the creation of an effective credit system for small and medium-sized businesses, development of high-tech production of competitive goods, improvement of transport infrastructure and job creation. The condition for attracting direct investment is a positive investment climate, which is characterized as a set of conditions and factors that affect the consciousness of a potential investor when deciding to start investing. A significant number of regulations governing certain issues of investment and investment activities do not contribute to improving the investment climate in Ukraine. The purpose of the master's work is to, based on the generalization of current sectoral legislation, draft laws, analysis of domestic and foreign sources to identify the essence and characteristics of the policy of "soft" state and legal influence on the economy in the post-reform period in the EU. investment). The author of the master's research reveals the genesis of "soft" state and legal influence on the economy in Ukraine and foreign countries, defines the concept of soft "state and legal influence on the economy in Ukraine and EU countries, investigated the algorithm of soft" state and legal influence on the economy in Ukraine and the EU, characterized the legal means of ensuring a positive investment climate in Ukraine in terms of state and legal influence on the economy, clarified the legal support of a positive investment climate in foreign countries in terms of "soft" state and legal influence and formulated specific proposals for current areas of improvement of the organizational and legal algorithm to ensure a positive investment climate in the implementation of "soft" state and legal influence. The object of the study is public relations in the field of legal support of a positive investment climate in foreign countries in the conditions of "soft" state and legal influence.

Шевчук Є. А. Політика «м`якого» державно-правового впливу на економіку у пореформний період у країнах ЄС (на прикладі інвестування) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Л. В. Кузенко. Запоріжжя : ЗНУ. 2020.102 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 102 сторінки, містить 94 джерел використаної інформації. Україна розвивається як демократична, соціальна правова держава з ринковою економікою та чітким геополітичним вибором, метою якого є набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Поступовий еволюційний розвиток національної економіки вимагає залучення максимального обсягу інвестицій, які необхідно спрямувати на створення ефективної системи кредитування малого й середнього бізнесу, розвиток високотехнологічного виробництва конкурентоздатних товарів, удосконалення транспортної інфраструктури та створення нових робочих місць. Умовою залучення прямих інвестицій є позитивний інвестиційний клімат, який характеризується як сукупність умов і факторів, що впливають на свідомість потенційного інвестора під час прийняття рішення щодо початку інвестиційної діяльності. Значна кількість нормативно-правових актів, які регулюють окремі питання інвестицій та інвестиційної діяльності, не сприяє покращенню інвестиційного клімату в Україні. Мета магістерської роботи полягає в тому, щоб на підставі узагальнення чинного галузевого законодавства, проектів законів, аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел виявити сутність і характерні особливості формування політики «м`якого» державно-правового впливу на економіку у пореформний період у країнах ЄС (на прикладі інвестування). Автором магістерського дослідження розкрито генезу «м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та зарубіжних країнах, визначено поняття м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та країнах ЄС, досліджено алгоритм м`якого» державно-правового впливу на економіку в Україні та країнах ЄС, охаректирузовано правові засоби забезпечення позитивного інвестиційного клімату в Україні в умовах реалізації державно-правового впливу на економіку, з`ясувано правове забезпечення позитивного інвестиційного клімату у зарубіжних країнах в умовах «м`якого» державно-правового впливу та сформульовані конкретні пропозиції щодо актуальних напрямів удосконалення організаційно-правового алгоритму забезпечення позитивного інвестиційного клімату в умовах реалізації «м`ягкого» державно-правового впливу. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері правового забезпечення позитивного інвестиційного клімату у зарубіжних країнах в умовах «м`якого» держано правового впливу. Предметом дослідження є політика «м`якого» державно-правового впливу на економіку у пореформний період у країнах ЄС (на прикладі інвестування).
EN : Qualification work consists of 102 pages, contains 94 sources of information used. Ukraine is developing as a democratic, social state governed by the rule of law with a market economy and clear geopolitical choices aimed at gaining full membership in the European Union. The gradual evolutionary development of the national economy requires the maximum amount of investment, which should be directed to the creation of an effective credit system for small and medium-sized businesses, development of high-tech production of competitive goods, improvement of transport infrastructure and job creation. The condition for attracting direct investment is a positive investment climate, which is characterized as a set of conditions and factors that affect the consciousness of a potential investor when deciding to start investing. A significant number of regulations governing certain issues of investment and investment activities do not contribute to improving the investment climate in Ukraine. The purpose of the master's work is to, based on the generalization of current sectoral legislation, draft laws, analysis of domestic and foreign sources to identify the essence and characteristics of the policy of "soft" state and legal influence on the economy in the post-reform period in the EU. investment). The author of the master's research reveals the genesis of "soft" state and legal influence on the economy in Ukraine and foreign countries, defines the concept of soft "state and legal influence on the economy in Ukraine and EU countries, investigated the algorithm of soft" state and legal influence on the economy in Ukraine and the EU, characterized the legal means of ensuring a positive investment climate in Ukraine in terms of state and legal influence on the economy, clarified the legal support of a positive investment climate in foreign countries in terms of "soft" state and legal influence and formulated specific proposals for current areas of improvement of the organizational and legal algorithm to ensure a positive investment climate in the implementation of "soft" state and legal influence. The object of the study is public relations in the field of legal support of a positive investment climate in foreign countries in the conditions of "soft" state and legal influence. The subject of the study is the policy of "soft" state and legal influence on the economy in the post-reform period in the EU (for example, investing).

У монографії висвітлено теоретико-методологічні підходи до вирішення актуальних проблем інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України в умовах Четвертої промислової революції. Досліджено етапи промислового розвитку та узагальнено тенденції технологічно-промислового еволюціонування. З’ясовано змістовно-типологічні характеристики інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості. Обгрунтовано необхідність формування та впровадження механізму інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку промисловості. Розроблено концептуальні та методологічні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Обґрунтувано шляхи удосконалення державної промислової політики як інституційного базису інвестиційно-інноваційного забезпечення промисловості країни. Розроблено комплекс державних цільових програм розвитку промисловості України на засадах «Індустрії 4.0». Монографія розрахована на широке коло працівників органів державного управління, науковців, фахівців у сфері промислового розвитку, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти.

Одним з найважливіших економічних явищ останнього десятиліття стала глобалізація світової економіки, що виявляється у фінансовій сфері найбільш помітно. Очевидно, що глобалізація, будучи об'єктивним процесом, яка збільшує економічну ефективність на загальносвітовому рівні, може мати негативну дію на окремі країни, що необхідно враховувати при розробці економічної політики. Зокрема, глобалізація посилила нестійкість фінансових систем, в першу чергу, країн з ринками, що формуються. Це яскраво продемонстрували азіатська і російська кризи 1997-1998 рр. Принципове значення має прогнозування екзогенних шокових явищ, типу 11 вересня 2001 р. В [3] ми показали, що відомі методи прогнозування критичних явищ (які використовують коефіцієнти Херста і Холдера, зміну коефіцієнтів кореляції у передкризовий період тощо) не в змозі передбачити шокове явище. В даній роботі ми досліджуємо динаміку самоорганізованої кластерної структури світових фондових ринків в період шоку 11 вересня 2001 року. У якості бази даних візьмемо індекси інвестиційної привабливості розвинених і країн, що розвиваються, які обраховуються міжнародною компанією Morgan Stanley Capital International (MSCI – www.msci.com).