Статті в журналах з теми "Ідентифікація тварин"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ідентифікація тварин.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Ідентифікація тварин".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Котенко, Світлана, та Лариса Солоніченко. "ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ РОСЛИН ТА ТВАРИН ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 316–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-60.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто особливості оцінки рослин та тварин при проведенні судової товарознавчої експертизи. Зокрема, вивчено та проаналізовано нормативно-правові акти в сфері правової охорони рослин та тварин. Виокремлено загальна характеристика, ідентифікація, методи обліку порід живих тварин, та сортів рослин. З практичного досвіду експертів виокремлено, на що саме потрібно звернути увагу органам досудового розслідування при призначенні судової товарознавчої експертизи. Наведено рекомендації з боку судово-експертних установ стосовно обсягу та повноти наданої інформації, своєчасності призначення експертиз, звернуто увагу на необхідності сприяння співпраці з племінними підприємствами та фермерськими господарствами. Розглянуто методичні підходи які бажано використовувати при оцінці племінних тварин, робочої та продуктивної худоби, а також зернових та олійних культур, квітів та декоративних рослин, садово-паркових і кімнатних саджанців, продуктів лісництва, з метою встановлення єдиного підходу для їх оцінки при проведенні судової товарознавчої експертизи.
2
Bogatko, N. M. "Identification of meat of slaughtered animals by express methods." Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management, no. 5 (2020): 11–17. http://dx.doi.org/10.31890/vttp.2020.05.02.
Повний текст джерела
3
Кременецька, Євгенія Олексіївна, Михайло Григорович Голуб та Максим Володимирович Череповський. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ЦІННОСТЯМИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ (У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (4 лютого 2022): 19–32. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Лісова сертифікація є однією із найбільш відомих у світі добровільних довкільних програм щодо сталого лісового менеджменту. Принципом 9 «Особливі цінності для збереження» добровільної лісової сертифікації за схемою FSC® передбачається необхідність прийняття спеціальних заходів із ідентифікації й збереження лісових територій із наявними особливими цінностями для збереження (ОЦЗ). Ідентифікація ОЦЗ є дієвим інструментом лісової сертифікації, який спонукає лісогосподарське підприємство враховувати інтереси широкого кола зацікавлених сторін та розробляти заходи щодо збереження біорізноманіття у лісах. Досліджувалися сучасні методичні підходи щодо ідентифікації ОЦЗ на лісових територіях, а також їхнє практичне застосування у лісовому фонді державного підприємства “Сумське лісове господарство” (північно-східна частина України). Були використані матеріали лісовпорядкування, стандарти, посібники, звіти, доповіді, наукові публікації. Методи дослідження є загальноприйнятими у лісовій сертифікації за схемою FSC®. Застосовувався поділ ОЦЗ на категорії, які наведені у «FSC національному стандарті системи ведення лісового господарства для України» (2020). Розглянуто методичні підходи багатьох країн світу щодо підтримки лісових екосистем на територіях з ОЦЗ. Особлива увага надавалася висвітленню інформації, яка є пов’язаною із лісами, які зазнали мінімального турбування з боку людини (первинні ліси, квазіпралісові ділянки, старовікові ліси). Інтенсивне ведення лісового господарства призводить до втрати природних лісів та пов’язаного з ними біорізноманіття. Ці негативні тенденції стану біорізноманіття та функціонування лісових екосистем вимагають нових ініціатив. На рівні Європейського Союзу до нової ініціативи належить концепція зеленої інфраструктури, спрямування якої полягає у забезпеченні біорізноманіття, стійкості середовища існування та екосистемних послуг. Ідентифікація ОЦЗ 1 Видове різноманіття вимагає знань щодо природоохоронного статусу рослин та тварин, ОЦЗ 3 Екосистеми та оселища – застосування сучасних методик та володіння інформації щодо виділення: старовікових лісів, рослинних угруповань із «Зеленої книги України», національного каталогу біотопів України, IBA-територій тощо. Пошук ОЦЗ 5 Потреби громади та ОЦЗ 6 Культурні цінності потребує консультацій із зацікавленими сторонами. ОЦЗ 2 в Україні не виділяють. Важливим заходом є нанесення на карту контурів територій із ОЦЗ, символічне зображення їхніх категорій, позначення цінних та рідкісних біотопів тощо. Концепцію ОЦЗ можна вважати універсальною платформою, завдяки якій можна ідентифікувати категорії тих лісових екосистем, які існують в умовах потенційної небезпеки. Значна частина таких лісів досі є незахищеними і потребують уваги суспільства.
4
Bogatko, N. M., T. G. Mazur, and А. F. Bogatko. "Slaughter animals’ meat identification according to suitability for consumption using developed methods." Theoretical and Applied Veterinary Medicine 9, no. 1 (2021): 10–17. http://dx.doi.org/10.32819/2021.91002.
Повний текст джерелаАнотація:
It is recommended for state veterinary inspectors simple, improved and new methods for identifying meat of slaughter animals according to suitability for consumption and compliance with its shelf life due to the detection of the peroxidase enzyme in the filtered meat-water extract; the use of an improved formol reaction at the facilities for meat production and turnover as a result of the substitution of suitable meat for human consumption with meat from sick animals, having reliability in tests of 99.8% and 96.4%, respectively. And also a new method of bacterioscopic assessment of the degree of bacterial contamination of the meat from slaughter animals by staining smears-prints according to Gram in Hooker’s modification was developed and recommended to establish the degree of freshness, which has a reliability of 99.5%. It was found that the largest percentage of meat was obtained from healthy animals with an improved method for detecting the peroxidase enzyme at meat production facilities − from 60.00 to 89.58%, at wholesale depots − from 61.54 to 81.82%; when sold in supermarkets − from 56.52 to 90.48%; in agriood markets − from 69.70 to 78.26%. However, the percentage of meat obtained from suspiciously sick animals at its production facilities ranged from 9.52 to 30.00%, at wholesale depots − from 13.63 to 26.92%; when sold in supermarkets − from 9.52 to 27.27%, in agrifood markets − from 8.70 to 21.21%; and meat obtained from sick animals, respectively, at production facilities and wholesale depots − from 4.76 to 10.00% and from 4.55 to 11.54%; in supermarkets and agrifood markets, respectively − from 4.76 to 17.39% and from 9.09 to 13.04%. It was found that the largest percentage of meat was obtained from healthy animals with an improved formol reaction method at meat production facilities − from 72.73 to 93.18%, at wholesale depots for storage − from 69.56 to 77.78%, when sold in supermarkets − from 67.39 to 78.26%, and in agrifood markets − from 75.00 to 78.57%. Although, the percentage of meat obtained from suspiciously sick animals at the facilities for its production ranged from 6.82 to 18.18%, at wholesale depots − from 16.67 to 26.09%; when sold in supermarkets ranged from 13.04 to 23.91%; in agrifood markets − from 15.28 to 20.00%; and meat obtained from seriously ill animals at at meat production facilities and wholesale depots, respectively, from 3.23 to 9.09% and from 4.35 to 8.33%; in supermarkets and agrifood markets, respectively − from 6.98 to 8.70% and from 4.76 to 7.69%.
5
Петровская, Юлиана, та Светлана Шафран. "ВIЗУAЛЬНA IДEНТИФIКAЦIЯ ДИКИХ ТВAРИН В МACOВIЙ КУЛЬТУРЕ: РEКЛAМНИЙ ДИЗAЙН". Modern engineering and innovative technologies, № 07-01 (29 квітня 2018): 55–58. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-07-01-024.
Повний текст джерелаАнотація:
Дoслiджено викoриcтaння oбрaзи диких тварини, як знaкoвo-cимвoльнoгo зoбрaжeння, виділено найвживаніші символи тварин, згідно їх значень. В результаті дослідження ролі тварин у рекламі й візуальній ідентифікації, було виявлено, що твaрини викoриcтoвують
6
Титух, Ярослав Вікторович. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗБУДНИКІВ МАСТИТУ НА СКЛАД МОЛОКА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 2 (53) (27 січня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.2.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційно ідентифікація і діагностика мікоплазм проводилися за допомогою мікробних культур. Зовсім недавно використання полімеразної ланцюгової реакції запропоновано для виявлення мікоплазм з молока великої рогатої худоби. Полімеразна ланцюгова реакція має більш високу ефективність, специфічність і чутливість для лабораторної діагностики в порівнянні з традиційними методами, заснованими на мікробіологічних дослідженнях. Дослідження проводили ТОВ «Агрофірма Лан», Сумська обл., Сумський р-н, с. Кіндратівка. Процедури поводження з тваринами в рамках дослідження були затверджені Комітетом з етики Сумського національного аграрного університету (затвердження №: 2017/01). Експерименти виконувались на коровах голштинської породи 1-5 лактації. Загалом було досліджено 200 голів. Захворювання на мастит визначали за допомогою каліфорнійського тесту та визначення кількості соматичних клітин у молоці. Проби молока для дослідження збирали під час ранкового доїння з кожної чверті вимені щотижня. Всі дослідження експерименти виконувались згідно рекомендацій та норм. Також у молоці мікробіологічними методами визначали мікроорганізми-збудники субклінічного маститу. Сортність молока за кМАФАнМ визначали згідно з ДСТУ 7357, ДСТУ 7089, ДСТУ ISO 4833, ДСТУ IDF 100B та соматичних клітин згідно з ДСТУ ISO13366-1, ДСТУ ISO13366-2, ДСТУ 7672. Крім того, були проведені молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу (молоко) від корів у ПЛР. Дослідженнями було встановлено, що кількість соматичних клітин (КСК) у молоці корів 1 дослідної групи було більше на 1265 %, кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (кМАФАнМ) було більше на 31 %, порівняно до здорових тварин у контролі. Також у корів 1 дослідної групи шляхом проведення ПЛР у молоці була виявлена Mycoplasma spp. У другій дослідній групі, де був виділений Staphylococcus spp.у молоці, КСК було вище на 18,5% та кМАФАнМ – на 1010 %. У корів 3 дослідної групи основний патоген у молоці був виділений E. coli . При цьому КСК було вище на 24 %, а кМАФАнМ – на 1108 %, порівняно до здорових тварин. За результатами проведених досліджень було встановлено, що виділені ізоляти мікроорганізмів проявляли чутливість до пеніцилінових, аміноглікозидів та цефалоспоринофих груп антибактеріальних препаратів.
7
Євстаф’єва, В. О., та А. А. Хорольский. "Поширення парамфістоматидозів великої рогатої худоби на території Полтавської області". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 193–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – вивчити особливості розповсюдження парамфістоматидозів великої рогатої худоби в господарствах Полтавської області.
Методика дослідження. Використано методи паразитологічні (копроскопічні седиментаційні та флотаційні, ідентифікація збудників трематодозів, нематодозів та протозоозів); епізоотологічні (визначення екстенсивності інвазії, вікової динаміки).
Результати дослідження. Встановлено, що парамфістоматидози є поширеними інвазіями великої рогатої худоби в умовах одноосібних селянських господарств Полтавської області, середня екстенсивність інвазії становить 41,27 %. Усього вмявлено 5 комбінацій парамфістоматид зі збудниками нематодозів (стронгілятози органів травлення, трихуроз) та протозоозу (еймеріоз), які перебігали у вигляді дво- (83,33 %) та трикомпонентних (16,67 %) асоціацій. Найчастіше реєстрували асоціацію парамфістоматид і стронгілят органів травлення (40,00 %) та парамфістоматид і трихурисів (26,67 %). Рідше виявляли асоціацію парамфістоматид і еймерій (16,66 %), парамфістоматид, трихурисів і еймерій (10,00 %), парамфістоматид, стронгілят органів травлення і еймерій (6,67 %). Вікова динаміка парамфістоматидозів характеризується зростанням показників екстенсивності інвазії з віком тварин. Максимально інвазованими виявилися корови, екстенсивність інвазії сягала 56,92 %. Найменш ураженим збудниками парамфістоматидозів був молодняк великої рогатої худоби віком до одного року, екстенсивність інвазії становила 17,39 %.
Елементи наукової новизни. Визначено епізоотологічні аспекти парамфістоматидозів великої рогатої худоби на території Полтавської області. З’ясовано вікову динаміку інвазії та особливості перебігу парамфістоматидозів у складі мікстінвазій травного каналу тварин.
Практична значущість. Одержані результати виявлених особливостей епізоотології за парамфістоматидозів великої рогатої худоби дозволять ефективно планувати профілактичні протипаразитарні обробки тварин та оздоровчі заходи.
The purpose of the article is to study the peculiarities of spreading cattle paramphistomatoses on the farms of Poltava region.
Methods of research. Parasitological methods (coproscopic sedimentation and flotation, identification of the pathogens of trematodoses, nematodoses and protozoases); epizootological (determining the invasion prevalence, age dynamics) were used.
The research results. It was established that paramphistomatoses are common invasions of cattle in the conditions of individual peasant farms in Poltava region, with the average invasion extensiveness of 41.27 %. In all 5 combinations of paramphistomatides with the causal agents of nematodozes (strongylatoses of the digestive organs, trichurosis) and protozoasis (eimeriosis), occurring in the form of two- (83.33 %) and three-component (16.67 %) associations, were established. The association of paramphistomatides and strongyles of the digestive system (40.00 %), and also paramphistomatides and trichurises (26.67 %) was most often registered. More rarely, the association was found between paramphistomatides and eimeria (16.66 %), paramphistomatides, trichurises and eumeria (10.00 %), paramphistomatides, strongyles of digestive organs and eimeria (6.67 %). Age dynamics of paramphistomatosis is characterized by increasing the indicators of invasion prevalence with the age of animals. Cows appeared to be the most infested, and the invasion prevalence reached 56.92 %. The young cattle under the age of one year turned out to be the least infested with the causal agents of paramphistomatosis, the invasion prevalence here was 17.39 %.
The elements of scientific novelty. The determining of epizootological aspects of cattle paramphistomatoses in Poltava region has been conducted. The age dynamics of the invasion and peculiarities of the course of paramphistomatoses in the composition of the mixed invasions of animal digestive system has been established.
Practical significance. The obtained results of the peculiarities of epizootology for cattle paramphistomatoses will enable to plan effectively preventive anti-parasitic treatments of animals and health-improving measures.
8
Федосєєва, О. В. "ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ КОНТАМІНАЦІЇ АНТИГЕНУ НА ЦИТО- ТА ГІСТОХІМІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ-ІНФАНТІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12574.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіологічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д.
Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010.
Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періоду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином.
Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.
9
Грубіч, П. Ю., А. Ф. Курман, Л. В. Лепета та Є. А. Пархоменко. "Розробка ПЛР тест-системи для видової ідентифікації збудників бабезіозу тварин". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2013): 98–101. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.27.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена система олігонуклеотидних праймерів, що дозволяє ампліфікувати в ПЛР ділянки гену 18S рРНК 6 видів роду Babesia. Наведено особливостіконструювання праймерів та випробування мультиплексної ПЛР тест-системи для ідентифікації представників роду Babesia. Визначені довжини ампліфікованих фрагментів – від 299 до 258 пар нуклеотидів для Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Досліджено 342 зразки крові від різних видів тварин і встановлено 100 % збіг із результатами мікроскопічних досліджень.
The system of oligonucleotide primers that allow PCR amplified in section 18S rRNA gene 6 species of the genus Babesia. The article presents the features and design of primers tested multiplexed PCR test systems for the identification of the genus Babesia. Yznacheni in amplified fragment length - From 299 to 2 5 8 pairs for Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Studied 342 blood samples from different animal species and is 100% coincidence with the results of microscopic studies.
10
Ryk, T. M., O. I. Metlytska та V. Y. Nor. "Розробка методу ідентифікації ендогенного ретровірусу свиней PERV-С". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 167–78. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена діагностична система скринінгу ендогенного ретровірусу свиней підтипу С (PERV-C) за допомогою мультиплексної ПЛР-SSP для виявлення особин із зниженим ризиком біологічної небезпеки при їх застосуванні для цілей ксенотрансплантації.На зразках ДНК, отриманих від тварин свиней порід в’єтнамський мейшан та велика біла, визначена чутливість та специфічність тест-системи PERV-C – α-Actin. Встановлено, що гранично допустимою концентрацію геномної ДНК для виявлення фрагменту ретровірусу свиней в ПЛР з наступним розділенням продуктів ампліфікації шляхом горизонтального електрофорезу в агарозному гелі є 15,2 пг/мкл, а мінімальна кількість ПЛР-продукту для можливості його візуалізації склала 5 × 103 копій.
11
Коваленко, Т. О. "Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 10 (2005): 56–67.
Знайти повний текст джерела
12
Коваленко, Т. О. "Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 10 (2005): 56–67.
Знайти повний текст джерела
13
Zon, Illya, Gregory Zon, Ludmyla Ivanovska та Olga Truba. "Контамінація фекалій дрібних домашніх тварин Yersinia enterocolitica в містах України". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 1 (48) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлені матеріали щодо результатів дослідження фекалій собак і котів на контамінацію збудником кишкового іерсиніозу. Лабораторні дослідження проводили за загальновизнаною методикою. Використані бактеріологічні, бактеріоскопічні серологічні та біохімічні методи досліджень з метою ідентифікації ізолятів. Показано, що Yersinia enterocolitica ізолюється в межах від 10 до 26.6% з фекалій собак та від 6,7 до 14,3% з фекалій котів, які відібрані з прибудинкових територій міст України. Культури Yersinia enterocolitica були представлені кількома біоварами, серед яких домінував біовар №1. Підняті питанні біобезпеки людини та дрібних домашніх тварин щодо розповсюдження збудника кишкового ієрсиніозу та формування локальних урбаністичних осередків інфекції. Домінуючим сероваріантом Y.enterocolitica, що контамінує собак і котів в Україні є О:9, менша частка припадає на О:6.30, і виявляються поодинокі випадки контамінації сероваром О:3.
14
Kucheruk, V. Y., Y. A. Palamarchuk, P. I. Kulakov, and T. V. Gnes. "RADIO-FREQUENCY IDENTIFICATION SYSTEMS OF ANIMALS FOR STALL MILKING MACHINES." Key title Zbìrnik naukovih pracʹ Odesʹkoï deržavnoï akademìï tehnìčnogo regulûvannâ ta âkostì -, no. 2(5) (2014): 88–93. http://dx.doi.org/10.32684/2412-5288-2014-2-5-88-93.
Повний текст джерела
15
Панасова, Т. Г., Т. В. Звенігородська, О. І. Туль та В. О. Грек. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСІМЕНІННЯ КОРІВ У СПОНТАННУ ОХОТУ, ВИЗНАЧЕНУ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 195–200. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було встановити ефективність осіменіння корів у спонтанну статеву охоту, виявлену за допомогою автоматизованого контролю їх рухової активності, у порівнянні з індукованою після гормональної стимуляції. Природну охоту визначали за допомогою системи AfiActII (n=767), осіменіння тварин проводили через 8 годин після встановлення піку їх рухової активності; синхронізацію охоти та овуляції проводили препаратами GnRH та PGF2α на основі протоколу «Ovsynch» (n=280), осіменіння корів проводили згідно протоколу. У першому кварталі при осіменіння корів у спонтанну охоту запліднення настало у 62,5 % корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, сервіс-період тварин цієї групи склав 70±10 днів, що було в межах норми. При індукованій охоті тільність реєстрували у 80% корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, їх сервіс-період був 110±20 днів, що було більше фізіологічної норми. Всього запліднилося 60,6 % корів першої групи та 53,2 % – другої. В другому кварталі кількість корів, що запліднилися у спонтанну охоту, у порівнянні з індукованою, була достовірно більшою, майже в 10 разів (p>0,1). Серед них 75% корів першої групи запліднилося з індексом осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-періодом 70±10 днів. В другій групи завагітніло 78 % тварин з таким же індексом осіменіння та сервіс-періодом 110±20 днів. В третьому кварталі заплідненість корів обох груп зменшилася: у першій групі вона була 52,7%, в другій – 35,8 %. Крім того, серед корів першої групи були 2,6–5,7 % таких, що мали індекс осіменіння 6,5±0,5. Система автоматизованого контролю рухової активності забезпечує безперервне спостереження за коровами, точну та автоматизовану ідентифікацію тварин у період статевої охоти, мінімальні вимоги до працівників та високу точність визначення оптимального часу осіменіння. Така система дозволила забезпечити заплідненість корів у спонтанну охоту на рівні 63,7 %. Серед них 68,63±6,25 % корів мали індекс осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-період до 70±10 днів. При застосуванні системи гормональної стимуляції статевої охоти та овуляції вагітність реєстрували у 46,7 % тварин, серед яких – 80±5 % корів після 1–2 осіменіння, з сервіс-періодом 110±20 днів. З метою скорочення сервіс-періоду до фізіологічних норм (70±20 днів) коровам із багатократними непродуктивними осіменіннями проводити гінекологічне обстеження після 3-го осіменіння. Тваринам, у яких не була виявлена статева охота до 60 дня після родів, доцільно застосовувати схеми синхронізації одразу після виявлення анафродизії.
16
Сахно, Т. В., А. О. Семенов, Ю. Е. Сахно та М. М. Барашков. "ВИЗНАЧЕННЯ ГОМОГЕННОСТІ КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН З ВИКОРИСТАННЯМ ФЕРОМАГНІТНИХ МІКРОТРЕЙСЕРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 96–102. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Зі збільшенням продуктивності тварин підвищуються вимоги до однорідності кормів. У країнах з розвиненим тваринництвом комбікорм з однорідністю 95 % вважають відмінним, 90 % – добрим, 80 % і менше – не прийнятним. Вимога до однорідності комбікормів за останні роки зросла у зв'язку з ускладненням їх рецептури, що включає все більше компонентів, при цьому не відіграє особливої ролі: чи компоненти потрапляють у корми безпосередньо в змішувач або з преміксами. У статті обґрунтовано доцільність використання феромагнітних мікротрейсерів для оцінки гомогенності кормів з метою підвищення їх якості й отримання міжнародного сертифіката GMP+ (В1 та В2). Феромагнітні мікротрейсери є частинками заліза або нержавіючої сталі, на поверхні яких адсорбовані харчові барвники різних кольорів. При складанні вітамінних, мінеральних або лікарських преміксів мікротрейсер використовується для позначення їхньої присутності в готових кормах, а також для ідентифікації кормових добавок та кормів, що містять такі добавки. Дослідження проводились за допомогою обертального детектора з використанням сертифікованих виробником мікротрейсерів Microtracer F (розмір частинок яких від 125 до 400 мікрон). Аналіз якості процесу змішування відповідно до нової версії стандарту GMP+ВА2 проводився для працюючого вітчизняного комбікормового заводу. Було відібрано 20 зразків і здійснено статистичну оцінку відповідно до розподілу Пуассона. Розрахована ймовірність однорідності змішування комбікормів виявилася гарною (р = 5,1 %), що відповідає вимогам міжнародному стандарту GMP+B1. Такий комбікорм є безпечним для тварин і надає гарантії споживачеві щодо виробництва, обробки, торгівлі, зберігання та транспортування кормових інгредієнтів і кормів для тварин не лише в Україні, а й у більшості європейських країн.
17
ШЕВЧУК, А. В., та А. І. ЯНОВЕЦЬ. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПАРАМЕТРА «ЗАГАЛЬНИЙ РОЗМІР» У ТЛУМАЧЕННЯХ ЗООНІМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 239–43. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована наукова розвідка присвячена питанню інтерпретації параметра «загальний розмір» у тлумаченнях зоонімічної лексики, вибраної із трьох авторитетних лексикографічних джерел сучасної англійської мови. У результаті дослідження виявлено, що, представляючи просторові характеристики об’єктів матеріального світу на мовному рівні, параметричні прикметники характеризуються, з одного боку, простотою інтерпретації та визначення їх значення. Віднесеність їх до емпіричних прикметників, що відбивають ознаки об’єктів, які сприймаються перцептивно, на перший погляд, робить їх семантику відносно прозорою та стійкою. З іншого боку, відсутність чітких фіксованих меж їх вживання, виразно сформованих стандартів порівняльних конструкцій дає можливість подальшого їх семантичного розвитку та девіації в інтерпретації розмірних характеристик об’єктів. Тому виявлення особливостей використання параметричних прикметників та лексичних конструкцій на позначення загальної величини референтних об’єктів реального світу є актуальною проблемою з погляду як теоретичного, так і практичного аспектів лексикографічного представлення лексем-зоонімів у різних типах лінгвістичних словників. Зокрема, зазначено, що дефініції зоонімів вводять інформацію про загальний розмір тварини на початку словникового визначення. У такому разі найбільшою частотністю володіють прикметники “large” та “small”, що вказують на загальне враження від тварини. Також спостерігаємо використання порівняльних конструкцій, у яких отримуємо вказівку на подібну тварину, що спрощує ідентифікацію референта читачем або ж додатково вносить дані про розмірне співвідношення. У чималій кількості дефініцій зоонімів опущено параметр «загальний розмір», однак це стосується переважно загальновідомих представників світу фауни, розпізнання яких людиною зазвичай не викликає труднощів. У статті обговорюються питання параметричної норми, стандарту, а також градуювання прикметників. Загалом визначено, що пропоновані прийоми лексикографічного опису зоонімічної лексики потребують удосконалення та уніфікованого підходу, оскільки автори словників часто не дотримуються принципів адекватності та достатності, що своєю чергою приводить до труднощів інтерпретації інформації, поданої у словниковій статті.
18
Гончар, О. Ф., та Є. А. Шевченко. "ОСОБЛИВОСТІ CЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ В КРОЛІВНИЦТВІ ЗА ДНК-МАРКЕРАМИ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 36–51. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.36-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Молекулярні маркери, які основані на поліморфізмі ДНК, все більше використовуються в наш час у вивченні і збереженні генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин, зокрема кролів, ідентифікації індивідуумів, філогенетиці, картуванні корисних ознак та стійкості до стресових факторів, в селекційному процесі, біотехнології. Поєднання методів класичної селекції кролів з ДНК-аналізом вихідних форм і гібридних популяцій є перспективним напрямком досліджень, пов'язаних з інтенсифікацією процесу створення генотипів із заданими параметрами цінних, селекційно значущих ознак. Тому їх використання ДНК- маркування, як сучасного генетичного методу є важливим доповненням до використання традиційної селекції у тваринництві, а саме в кролівництві.
За результатами власних і опублікованих іншими авторами досліджень розглянуті деякі актуальні питання використання молекулярно-генетичних маркерів в селекції сільськогосподарських тварин, переважно, кролів. Обговорюються можливі перспективні підходи щодо оцінки селективної цінності інтегрованих генотипів тварин за комплексом генетичних систем маркерних генів і оптимізації параметрів популяційних генофондів.
Відзначається вплив генетичних локусів кролів у формуванні кількісних ознак тварин. Обґрунтовується важливість впровадження та використання геномної селекції для раннього прогнозування продуктивності кролів та виявлення високоцінних генотипів тварин.
Подано основну класифікацію ДНК-маркерів, які використовуються в молекулярно-генетичній паспортизації кролів. Обговорюються напрямки збільшення їх ефективності, зокрема, шляхом виявлення ДНК-маркерів, поліморфізм яких прямо асоційований з мінливістю господарсько-цінних ознак. Подається методологія маркування різних порід кролів за RFLP, ISSR і мікросателітними ДНК-маркерами. Обговорюється використання даних геномного тестування (ДНК-паспортизації) в збереженні генофонду сільськогосподарських видів тварин, а також застосування молекулярно-генетичних досліджень в системі збереження біорізноманіття.
19
Мельничук, В. В., В. О. Євстаф’єва, Є. О. Бородай та О. В. Ложкіна. "ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КАПІЛЯРІЇД, ЩО ПАРАЗИТУЮТЬ У ДОМАШНЬОЇ ПТИЦІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 156–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Нематоди родини Capillariidae Neveu-Lemaire, 1936 відносяться до чисельної і значно поширеної групи паразитичних гельмінтів, які можуть локалізуватися майже в усіх органах хазяїв. Різні види паразитують у мавп, диких і домашніх м’ясоїдних, домашніх жуйних тварин, гризунів, сумчастих, риб, амфібій, а також у людини. Окремі з них є високопатогенними і мають не тільки епізоотологі-чне, а й епідеміологічне значення. Результати морфологічних досліджень відіграють важливу роль у практичній таксономії для побудови природної системи цієї групи нематод, а також для розуміння еволюції і філогенії Capillariidae. Завдяки такому аналізу створюється узагальнена картина будови й анатомічної організації капіляріїд. Дослідження виконували на базі лабораторії кафедри паразито-логії та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії. Метою дос-ліджень було встановити диференціальні видові морфологічні та метричні ознаки капіляріїд, виділе-них від домашньої птиці. За результатами проведених морфологічних досліджень статевозрілих самців та самок Сapillaria anatis (Schrank, 1790) Travassos, 1915 та Baruscapillaria obsignata (Madsen, 1945), Moravec, 1982 відзначено їх суттєву схожість. Ці види мають однакову загальну бу-дову тіла, в самок – будову області вульви, вагіни, у самців – будову хвостового кінця. Водночас, ди-ференційною морфологічною ознакою С. anatis є наявність шипиків на спікулярній піхві. Визначено достовірні відмінності у морфометричних параметрах самців і самок капілярій видів B. obsignata та С. anatis, які дають змогу підвищити ефективність їх ідентифікації. Морфометричні параметри самців B. obsignata мали більші значення, ніж С. anatis за п’ятьма показниках, які характеризували довжину тіла та спікули, ширину та довжину псевдобурси. Водночас, спікула С. anatis є ширшою впродовж усієї її довжини, ніж в B. obsignata. У самок B. obsignata та С. anatis сім метричних пока-зників мають достовірну різницю в значеннях, з яких за чотирма показниками (ширина тіла в ділянці вульви; довжина, ширина і товщина оболонки яєць) самки С. anatis мали більші параметри, ніж сам-ки B. obsignata. До диференційних ознак можна віднести наявність кутикулярних підвищень в облас-ті вульви у B. obsignata.
20
Труба, О. О. "ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КИШКОВОГО ІЄРСИНІОЗУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 48–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить аналітичні відомості про сучасний епідеміологічний стан поширення кишкового ієрсиніозу серед тварин і людей як за кордоном, так і в Україні. На підставі аналізу національних і закордонних наукових джерел у статті представлено інформацію щодо поширення ієрсиніозу серед людей і тварин. Охарактеризовано сучасні підходи до ідентифікації патогенних штамів. Проведено огляд інформації і порівняльну характеристику методів виявлення і дослідження Yersinia enterocolitica. Встановлено наявні нині методи диференціації патогенних і непатогенних штамів Y.enterocolitica різних сероварів, які можна умовно поділити на 4 групи: біологічні, генетичні, фенотипічні, імунологічні. Базуючись на отриманих даних і власному дослідженні, можна стверджувати, що найбільш достовірні результати досліджень можна отримати, використовуючи тільки повну комбінацію методів. Під час аналізу показників визначено головні серовари збудника кишкового ієрсиніозу, які є патогенними як для людей, так і для тварин. На основі аналізу літературних джерел в останні роки територію України можна умовно поділити на області, що відповідають трьом рівням ураження: низькому, середньому і високому. Низький рівень захворюваності встановлюють у разі виявлення від 0,01 до 0,11% випадків на 100 тисяч населення, середній рівень - 0,12-0,58% випадків на 100 тисяч населення, високий рівень - 0,59% спалахів і вище на 100 тисяч населення. Хоча Yersinia enterocolitica є загальним ентеропатогеном, який зазвичай спричинює відносно легкий перебіг хвороби, проте він може бути основною причиною небезпечної для життя інфекції, що виникає після гемотрансфузії, спричиняючи сепсис, а також може призводити до тяжких постінфекційних ускладнень, таких як артрит. Унаслідок здійснення власних досліджень установлено, що одним із досить простих, економічно доцільних та інформативних методів діагностики ієрсиніозу у котів є посів на ієрсиніозне поживне середовище, на якому бактеріальна культура росте досить швидко і специфічно. Із використанням літературних джерел проведено вибірку основних комплексів дослідження Yersinia enterocolitica. Проведено економічну оцінку їх застосування. Піднято питання про біологічну безпеку людини і дрібних домашніх тварин щодо поширення збудника кишкового ієрсиніозу.
21
Шаповалова, О., та О. Шакун. "РОДИНА КОРОНАВІРУСІВ - ВИКЛИКИ ЛЮДСТВУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 345–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.069.
Повний текст джерелаАнотація:
Родина Coronaviridae включає підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae. В отанній виділяють роди Alpha-, Beta-, Gamma-, та Deltacoronavirus, які інфікують людину та тварин. Найбільш вивченими коронавірусами людини є HCoV-22E, HCoV-OC43, NL63, HKU1, HECoV, MERS-CoV, SARS-CoV, SARS-CoV-2. Найпоширеніші коронавіруси викликають легкі захворювання верхніх дихальних шляхів, SARS-CoV та MERS-CoV - розвиток атипової пневмонії та небезпечного респіраторного синдрому. Пандемічний вірус SARS-CoV-2 вже викликав 170074768 випадків інфікування та 3535944 смертей на Землі, в Україні 2259743 та 52504 випадків відповідно. Поява нових геномних епідемічно небезпечних варіантів SARS-CoV-2 становить загрозу системі охорони здоров'я в питаннях діагностики, лікування та профілактики COVID-19. Для ідентифікації та виявлення вірусологічних, епідеміологічних і клінічних характеристик нових варіантів вірусу, створення колекцій штамів необхідно повсюдно здійснювати комплексний епіднагляд, включаючи моніторинг об'єктів навколишнього середовища на наявність неінфекційних фрагментів коронавірусів.
22
Shcherba, V. V., та M. M. Korda. "Особливості мікробіоценозу ротової порожнини у щурів із пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреоз". Clinical Dentistry, № 2 (6 вересня 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10400.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Порожнина рота є екологічною системою, яку заселяють більше 700 видів мікроорганізмів, організовані у біоплівку. Явища дисбіозу відіграють важливу роль у патогенезі пародонтиту.
Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз частоти колонізації мікроорганізмами порожнини рота у щурів контрольної групи та у тварин із пародонтитом без супутньої патології і на тлі гіпер- та гіпотиреозу.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 48 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях масою 180–200 г. Забір матеріалу для мікробіологічних досліджень (з поверхні зубів на межі твердої тканини та ясен у міжзубних проміжках) проводили за допомогою стандартного стерильного тампона транспортної системи «Sarstedit» (Німеччина). Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями та ознаками патогенності.
Результати досліджень та їх обговорення. Зіставляючи видовий склад і відсоток виділення окремих видів мікроорганізмів у щурів контрольної групи та тварин із змодельованим пародонтитом, встановлено зміни якісного складу мікрофлори, що проявилися появою штамів Staph. аureus, E. coli, P. аeruginosa і дріжджоподібних грибів роду Candida albicans. Порівнюючи між собою видовий склад і відсоток виділення окремих видів мікроорганізмів у щурів із змодельованим пародонтитом без супутньої патології і на тлі тиреоїдної дисфункції встановлено відсутність змін у видовому складі, проте вірогідно вищу частоту колонізації для штамів Staph. аureus і дріжджоподібних грибів роду Candida albicans. При цьому вірогідних змін між групами з пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреозу не виявлено.
Висновки. Дистрофічно-запальний процес у пародонті щурів на тлі тиреоїдної дисфункції супроводжується збільшенням видової кількості мікроорганізмів, що, ймовірно, є чинником посилення запальних процесів у пародонті, зміни його функціональних і антигенних властивостей, а також чинником модуляції місцевих і системних імунних реакцій.
23
Podobivsky, S. S., L. Ya Fedoniuk, M. M. Korda, I. M. Klishch, M. A. Andreychyn, M. I. Shkilna, V. S. Podobivsky та S. O. Nykytiuk. "ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ І КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – створити медичну геоінформаційну систему на базі отриманих даних про кліщів, зібраних з тіла людей і домашніх тварин в межах м. Тернополя, Тернопільської та інших областей України, де проводилися польові дослідження; узагальнити та систематизувати дані про клінічний стан пацієнтів, уражених іксодовими кліщами за період польових і лабораторних досліджень.
Матеріали і методи. Ідентифікацію іксодових кліщів здійснювали за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Визначення збудників, яких переносили добуті кліщі, проводилось за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) шляхом приготування суспензії кліщів, виділення самої ДНК та проведення подальшої ампліфікації з використанням ампліфікатора «ROTORGene–6000» в «реальному часі».
За основу створеної медичної геоінформаційної системи (ГІС) була взята платформа ArcGIS.
Результати. Створена ГІС дає можливість он-лайн бачити поширення кліщів, зумовлених ними інфекцій та пацієнтів, у яких ці інфекції виявлені, в м. Тернополі, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях України. Операційні можливості ГІС дозволяють узагальнювати результати у вигляді таблиць, графіків і діаграм, здійснювати пошуки кліщів і пацієнтів за ідентифікаційним номером і т. п.
Висновки. Застосування медичної ГІС під час дослідження морфо-фізіологічних, біологічних та епідеміологічних особливостей іксодових кліщів дає можливість отримувати просторові уявлення та демонструвати отримані результати, важливе у плані узагальнення та впорядкування даних про стан пацієнтів, атакованих кліщами і заражених різними видами збудників інфекційних захворювань на певних територіях. Медична ГІС може використовуватися у прогнозуванні епідеміологічної небезпеки у населених пунктах і окремих регіонах.
24
Полєва, І. О., І. В. Корх, Т. І. Карунна, В. С. Тендітник та Т. С. Кодак. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 169–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
25
Мельничук, В. В., та С. С. Сорокова. "Особливості морфо-метричної будови Strongyloides papillosus (Wedl, 1856), виділених від овець". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (28 вересня 2018): 137–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень щодо видової ідентифікації нематод виду Strongyloides papillosus (Wedl, 1856), виділених від овець з урахуванням їх морфометричних характеристик. Встановлено диференційні морфологічні особливості будови паразитичних форм гельмінтів даного виду – партеногенечних самок, виділених з тонкої кишки тварин. Визначено метричні особливості за 24 показниками у будові тіла збудника стронгілоїдозу овець Strongyloides papillosus, що підвищать ефективність його видової ідентифікації. Проведено порівняльний аналіз отриманих морфометричних показників стронгілоїдесів із загальновідомим визначником.
In modern conditions of farming, the sheep industry can be one of the pеrspective for recovery and its development from the point of view of increasing the effective using of land, the level of employment of the population, providing the national sector of processing and light industry with raw materials with medicinal properties. One of the reasons that reduces the efficiency of sheep breeding is helminthic diseases, including stronhyloidosis. As a result of this invasion, the young species lose in growth and weight, changes quality of wool, sometimes the death of animals occurs. Therefore, the determination of the features of the identification of this causative agent is an actual direction of scientific research.
The purpose of the work was to study the features of the species identification of parthenogenetic females Strongyloides papillosus isolated from sheep. The task of the research was to explore the morphological features of the structure of the stronhyloid species of the S. papillosus species; to establish metric species characteristics of nematodes of S. papillosus species.
The research was conducted during 2016–2018 in the laboratory of the Department of Parasitology and Veterinary and Sanitary Expertise at Poltava State Agrarian Academy. The collection of nematodes was carried out by the method of complete helminthic autopsy of organs of the digestive tract of dead or slaughtered sheep that came to hand from farms of Poltava, Kyiv and Zaporizhzhia regions.
As a result of parasitological research of small intestines from slaughtered sheep, a stronhyloidosis agent of the species Strongyloides papillosus (Wedl, 1856) was identified, which is represented by a parthenogenetic parasitic female with specific morphological and metric characteristics.
Differential morphological features of parasitic females S. papillosus are the structure of the anterior and tail end, vulva area, uterus, and the presence of interception in the area of the esophagus transition into the intestine. To increase the effectiveness of species identification of parthenogenetic females S. papillosus, 24 metric indicators are offered.
Prospects for further research are the determination of the biological qualities of Strongyloides papillosus in the seasonal aspect.
26
Martovlos, A. I. "Рентгенофлуоресцентний аналіз макро- та мікроелементного складу остеопоротично змінених альвеолярних відростків нижньої щелепи за фармакологічної корекції та кісткової ретенції". Clinical Dentistry, № 3 (18 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.3.9111.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Лікування зубощелепних аномалій та деформацій, зокрема у пацієнтів дорослого віку, становить актуальну проблему в сучасній стоматології. Переміщення зубів при ортодонтичному лікуванні супроводжується процесами резорбції та утворенням нової кісткової тканини, що оточує зуб. У дорослих пацієнтів значна частина зубощелепних аномалій супроводжується остеопоротичним процесом кісток скелета і кісткової тканини пародонта, зокрема зниженням рівня макро- і мікроелементів, поповнення дефіциту яких потенціюється остеотропними препаратами, що можуть проявляти індивідуальний вплив на різні кістки скелета.
Мета дослідження – вивчити перерозподіл життєво важливих для скелетних кісток макро- та мікроелементів до і після моделювання системного остеопорозу скелетних кісток, зокрема альвеолярного відростка щелеп та його фармакологічної корекції у порівнянні.
Матеріали і методи. У роботі використано 350 білих нелінійних щурів, яких поділили на 8 груп (перша – інтактні тварини, друга – щури, у яких в якості моделі змін кісткової тканини під час ортодонтичного переміщення зубів, змодельовано остеопороз, третя – тварини, яким до завершення експерименту продовжували застосовувати остеопорозомоделювальний фактор, четверта – тварини із змодельованим остеопорозом, які отримували препарат «Остеогенон», п’ята – аналогічна група щурів, що отримувала препарат «Вітрум®Остеомаг», шоста – тварини, які отримували препарат «Бівалос®», сьома – щури, що отримували препарат «Терафлекс®», восьма – плацебо). Ідентифікацію кількісного та якісного складу хімічних елементів (Fe, Ni, Cu, Zn, Sr, Ca, P) проводили за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу в кістковій тканині нижньої щелепи, хребця хвостового відділу і стегнової кістки.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено різний рівень накопичення хімічних елементів у досліджуваних кістках після проведеного лікування. Встановлено, що препарат на основі глікозаміногліканів «Терафлекс®» найефективніше сприяв достовірному поповненню дефіциту важливих хімічних елементів для функціонування кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп. Препарат «Вітрум®Остеомаг» ефективно впливав на показники хімічних елементів у хребцях, а «Остеогенон» – більшою мірою на показники стегнової кістки. Разом з тим, препарат «Бівалос®» – стронцію ранелат, достовірно пригнічував показники усіх хімічних елементів, найбільше накопичуючись у стегновій кістці.
Висновки. Препарат «Терафлекс®» безумовно посилює оптимізацію репаративних процесів у забезпеченні «кісткової ретенції» як фактора профілактики рецидивів при лікуванні зубощелепних аномалій у пацієнтів дорослого віку.
27
Ковальчук, Л. Й., А. В. Мокієнко,, Б. А. Насібуллін, О. Я. Олешко та О. І. Бахолдіна. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В ОРГАНІЗМІ ЗДОРОВИХ ЩУРІВ, ЩО СПОЖИВАЛИ В ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДУ ОЗЕРА ЯЛПУГ". Вісник наукових досліджень, № 2 (9 травня 2014). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5626.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Робота присвячена комплексній оцінці структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду озера Ялпуг, яке є джерелом водопостачання населення м. Болград Одеської області. Результати фізико-хімічних та санітарно-хімічних досліджень води озера Ялпуг свідчать про її відповідність вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 2-4 класу якості. У воді озера Ялпуг виявлено 4 види ціанобактерій, зокрема високі рівні <em>Synechocystis</em><em> </em><em>salina</em>, що викликає “цвітіння” води. Встановлено, що вживання здоровими щурами води озера Ялпуг супроводжується різким зменшенням активності Алт і зниження активності Аст; різким зниженням активності каталази за умови зростання вмісту МДА. Вірогідно, існують передумови для пошкодження мембран клітин, а отже, для розвитку дистрофічних процесів в органах і тканинах. Це підтверджується результатами патоморфологічних досліджень. Зважаючи на відсутність гігієнічно значимих концентрацій антропогенних забруднювачів, висловлено думку, що виявлені біологічні ефекти є наслідком дії ціанотоксинів або токсичних органомінеральних комплексів. Обґрунтована доцільність розширення та продовження досліджень ціанобактерій у контекстах їх виявлення у воді, ідентифікації ціанотоксинів, впливу цих ксенобіотиків на стан теплокровних тварин та людини.</p>
28
Ковальчук, Л. Й., А. В. Мокієнко, Б. А. Насібуллін, С. Г. Гуща, О. Я. Олешко та О. І. Бахолдіна. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН В ОРГАНІЗМІ ЗДОРОВИХ ЩУРІВ, ЩО СПОЖИВАЛИ В ЯКОСТІ ПИТНО ВОДУ ОЗ. КАТЛАБУХ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, № 1 (5 червня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4224.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>РЕЗЮМЕ. Робота присвячена комплексній оцінці функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали<br />в якості питно воду оз. Катлабух. Результати фізикохімічних та санітарно-хімічних досліджень свідчать про<br />відповідність вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 2 -4 класу якості. У воді оз. Катлабух виявлено 2 види ціанобактерій<br />Merismopedia minima та Spirulina laxissima, які викликають «цвітіння» води. Встановлено, що вживання здоровими<br />щурами як питно води оз. Катлабух супроводжується наступними ефектами: підвищенням активності ЦНС;<br />компенсаторною функціональною гіпоксією; зростанням вмісту гетерогенних антитіл і появою достатньо кількості<br />антитіл до печінки, тобто аутоімуних реакцій; зниженням рН сечі, затримці іонів натрію і калію. Зважаючи на відсутність<br />гігієнічно значимих концентрацій антропогенних забруднювачів, висловлено думку, що виявлені біологічні ефекти<br />є наслідком ді ціанотоксинів або токсичних органомінеральних комплексів. Обгрунтована доцільність розширення<br />та продовження досліджень ціанобактерій у контекстах х виявлення у воді, ідентифікаці ціанотоксинів, впливу цих<br />ксенобіотиків на стан теплокровних тварин та людини.<br />КЛЮЧОВІ СЛОВА: вода, озеро Катлабух, хімічний склад, антропогенні забруднювачі, ціанобактері, біологічні ефекти,<br />щури.</p>