Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ідентифікація сутностей.
Статті в журналах з теми "Ідентифікація сутностей"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-27 статей у журналах для дослідження на тему "Ідентифікація сутностей".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Пілевич, Д. С. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУТНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 153–61. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.153-161.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження сутності інформаційної системи обліку та визначені основні її характерні риси. Природа окресленої системи визначена через ідентифікацію сутностей таких категорій, як «інформаційна система» та «облік». Також визначено два основні підходи до використання зазначеного поняття: макроекономічний та мікроекономічний. Обґрунтована їхня сутність. Реалізація проведеного дослідження дозволила визначити базові характерні риси інформаційної системи обліку як цілісного об’єкта пізнання, які були детально описані.
2
Бардаш, Сергій Володимирович, та Тетяна Станіславівна Осадча. "Класифікація трансакційних витрат суб’єктів рентних відносин". Економіка, управління та адміністрування, № 1(95) (12 березня 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-23-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна економічної формації в країнах пострадянського простору обумовила перегляд ставлення до рентних відносин, а також здійснення оцінки їх ефективності. Останнє є можливим за умови врахування трансакційних витрат, що безумовно виникають в умовах рентних відносин. Наразі їх склад, і у першу чергу під час реалізації рентних відносин, залишається нерозкритим. Стаття спрямована на розв’язання означеної проблеми, а також окреслення способів відображення трансакційних витрат у системі бухгалтерського обліку. Отже, дослідження в цьому напрямі є актуальними та перспективними.
Метою статті є ідентифікація та класифікація трансакційних витрат у системі рентних відносин. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання сутності рентних відносин та заходів щодо їх удосконалення; бібліографічний метод для ідентифікації трансакційних витрат у контексті теорій власності, інституціоналізму, агентських відносин та колабораційних альянсів як теоретичного підґрунтя реалізації рентних відносин; компаративний аналіз економічної сутності, причин виникнення та класифікації трансакційних витрат; абстрактно-логічний метод для обґрунтування основних теоретичних положень, формулювання висновків; метод моделювання для побудови класифікації трансакційних витрат суб’єктів рентних відносин.
На підставі вивчення останніх публікацій узагальнено існуючі підходи до визначення сутності трансакційних витрат, ідентифіковано багатоваріантність їх класифікації, а також розроблено класифікацію трансакційних витрат, що виникають у межах рентних відносин та яка може бути покладена в основу їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Практичне значення дослідження полягає у розробці класифікації трансакційних витрат, яка спрощує їх ідентифікацію та зарахування до різних стадій реалізації рентних відносин.
3
Огір, О. О. "ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА АБО СЕРЕДОВИЩА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 54–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз дав змогу виявити відсутність чітких формулювань сутності понять «діагностична візуалізація» і «діагностичне зображення». Тож пропонується визначити, що діагностичне зображення – це графічна (двомірна або тримірна) модель аномалій досліджуваного об’єкта чи середовища, для якої може бути здійснена постановка і розв’язання задачі ідентифікації. Відповідно, діагностична візуалізація – це процес побудови такої моделі, і сам цей процес має вже усталену назву «реконструкція діагностичного зображення». Цей процес розглядається в контексті дослідження об’єктів та середовищ випромінюванням ультразвукових хвиль в досліджуваний об’єкт (або в середовище) з подальшим прийняттям і обробкою відбитих коливань з метою визначення наявності аномалій, що підпадає під визначення ідентифікацію в широкому розумінні (структурна ідентифікації), або їх форми, розміру, положення, глибини залягання тощо, що підпадає під визначення ідентифікації у вузькому розумінні (параметрична ідентифікація). В роботі увага сконцентрована на певному сегменті ідентифікації у вузькому розумінні – підвищенні якості моделі, де показником якості буде визначено розрізнювальну здатність діагностичного зображення. При цьому в контексті теорії ідентифікації відомими будуть вважатися вхідні і вихідні сигнали ультразвукового дослідження, а також загальний вид моделі аномалії, а невідомим залишається алгоритм ідентифікації. Вирішення завдання в УЗ візуалізації передбачається на основі аналізу фазових співвідношень, що відповідають побудованим за певними елементарними одновимірними голограмами. Мова йде про реконструкцію зображень на основі безлічі одновимірних елементарних голограм на площину, перпендикулярну площині запису елементарної голограми та визначається сукупністю акустичних осей зондуючого простору при русі суміщеного випромінювача – приймача уздовж лінії синтезованої апертури. Такий підхід повинен дати можливість розв’язувати сумарний по амплітуді ехосигнал, що отримується в точці зондування з різних точок глибини за рахунок різниці початкових фаз комплексних амплітуд окремих гідробіонтів, які мають свої координати в площині зондування і свої значення інтенсивності з урахуванням місця розташування. Щільність скупчення, що відображає інтенсивність окремих гідробіонтів на кольоровому моніторі може бути представлена відносними колірними моделями або іншим способом досить ефективної візуальної відмінності кожного гідробіонта окремо з властивим йому розміром і сукупність всіх гідробіонтів, які визначають щільність їх у зондуючих об’ємах. Слід зазначити, що розглянуті методи отримання зображень за сукупністю одновимірних елементарних голограм можуть бути використані і в інших положеннях по розробці техніки діагностування в медицині, будівництві і т. п.
4
Шевчук, О. А. "Ідентифікація сутності державного фінансового контролю". Економіка розвитку, № 1 (65) (2013): 27–33.
Знайти повний текст джерела
5
Стрижко, Марина, та Алла Ковалевська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ОРГАНІЗАЦІЙ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 372–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присвячена дослідженню концептуальних основ формування соціальних проєктів організацій. Показано важливість здійснення соціальних проєктів задля реалізації нагальних соціальних змін, які мають призводити до покращення рівня і якості життя населення. Проведено дослідження різних джерел інформації задля з’ясування сутності поняття «соціальний проєкт» та визначення його специфічних рис та ознак. Особливої уваги приділено питанням класифікації соціальних проєктів, що є передумовою формування його всіх характеристик та ідентифікацій різних зацікавлених сторін, встановлення найбільш доцільної форми реалізації та конкретних шляхів досягнення результатів. В роботі наводяться результати аналізу підходів до розробки соціальних проєктів. Зроблено висновок, що процес розробки соціального проекту доцільно розділити на два підетапи. Більшого часу необхідно приділити концептуальному під етапу, на якому відбувається аналіз та опрацювання проблемної ситуації, ідентифікації всіх зацікавлених сторін як у її розв’язанні, так і тих, що будуть чинити опір, з’ясуванню різноманітних інтересів та формуванню моделі їх узгодження з метою зменшення рівня соціальної напруги під час наступних дій.
6
Бардаш, Сергій Володимирович, та Олександр Михайлович Петрук. "Ідентифікація фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі: гносеологічний дискурс". Економіка, управління та адміністрування, № 1(95) (12 березня 2021): 69–75. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-69-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сутності та складу фінансового потенціалу франчайзингової туристичної мережі, що сприятиме розробці методичного забезпечення для формування показників і критеріїв аналізу фінансового потенціалу як передумови оцінки ймовірності виходу з кризи, в якій опинилися суб’єкти туристичного бізнесу в період пандемії. Визначено, що сьогодні активно ведуться дослідження поняття «фінансовий потенціал», пошук методів його оцінки, а також розкриття особливостей управління. Для розкриття його сутності використовуються ресурсний або забезпечувальний, результативний, резервний, результативно-резервний, ресурсно-резервний, ресурсно-результативний, комплексний підходи. Велика кількість підходів свідчить про те, що наукове співтовариство активно намагається віднайти істину. Відсутність універсального підходу до визначення сутності та складу фінансового потенціалу не дозволяє сформувати адекватні методики його оцінки та ефективного подальшого використання, а єдиним критерієм правильності застосування того чи іншого підходу є його масове визнання через практику. Отже, дослідження в цьому напрямі є актуальними та перспективними.
Метою статті є аналіз наукових підходів щодо сутності поняття «фінансовий потенціал» як базису для розробки методичних підходів визначення фінансового потенціалу франчайзингових туристичних мереж. У результаті застосування морфологічного аналізу вдалося зробити висновок, що під фінансовим потенціалом слід розуміти сукупність фінансових активів, які на початок фінансового року мають грошову форму та протягом такого періоду можуть бути монетизовані, а також неопераційних необоротних активів, продаж яких протягом фінансового періоду збільшує фінансові можливості відповідно до завдань реалізації економічної стратегії суб’єкта господарювання.
Прикладне застосування запропонованого науково-методичного підходу створить можливості виходу зі збиткового становища франчайзингових туристичних мереж, що можливо завдяки повній ідентифікації її фінансового потенціалу. Сам франчайзинг є важливим інструментом розвитку малого бізнесу й однією з найсучасніших моделей організації та здійснення підприємницької діяльності, адже ведення бізнесу за такою моделлю вирішує низку актуальних проблем малого бізнесу, головними з яких є обмеженість у матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсах господарювання.
7
РЕВУЦЬКА, Світлана. "У ПОШУКАХ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ МАРКА ВОВЧКА «КАТЕРИНА»)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 152–58. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Феномен ідентичності є предметом зацікавлення науковців останні два десятиліття; це поняття увійшло до активного вжитку представників абсолютно різних сфер: публічні особи, журналісти, педагоги, письменники, громадські діячі. Література як складник, під впливом якого формується зокрема культурна ідентичність, є чудовим джерелом вивчення сутності загальних процесів ідентифікації в часі. У процесі життя ідентичність особистості може змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Твори Марка Вовчка з позиції ідентичності (культурної, національної, етнічної) досліджено принагідно, і це при тому, що сама авторка є чудовим об’єктом для дослідження процесів формування ідентичності, насамперед національної. Метою цієї статті є виявити шляхи пошуку ідентичності персонажем твору «Катерина», зокрема простежити сам процес ідентифікації дівчини в чужому краї через аналіз її емоцій, настроїв, станів і почуттів. Так, авторка описує болісний процес пошуку ідентичності молодою дівчиною, яку дитиною вивезли з батьківщини. Через акцент здебільшого на афективному компоненті ідентичності особистості демонструє тісний її зв’язок з іншими видами ідентичності, зокрема національною, соціальною, мовною, культурною. Особистісна ідентифікація не є сталим феноменом, у різні етапи життя вона може зазнавати змін під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, що і спостерігаємо в Катерини. Якщо на початку твору дівчинка намагається зберегти й усіма можливими способами відстояти свою національну ідентичність через мову, одяг, то після депресії починає приховувати її. Мовний критерій стає одним із ключових у поділі нею суспільства на «чужих» і «своїх». Увесь шлях пошуку себе, свого місця в суспільстві надзвичайно болісний, руйнівний. Страшну руйнівну силу болю і суму молода жінка сприймає як один із визначальних факторів руйнування особистості та її фізичного здоров’я. Такі процеси авторкою вже були зображені в україномовних творах («Олеся»), коли дитина помирає у тузі за рідними на чужині.
8
Bardash, Serhiy, and Oksana Novak. "Identification of the Essence and General Principles of Customs Control." Accounting and Finance, no. 4(90) (2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.33146/2307-9878-2020-4(90)-38-44.
Повний текст джерелаАнотація:
International trade is one of the most important assets of modern economic relations, but its development depends on many factors, including the level of awareness of trends in customs development. Globalization processes have opened up several advantages and prospects for the development of the economies of many countries, however, at the same time, have created a number of threats that customs control is designed to prevent. It is possible to fulfil the current tasks facing customs control only with the intensification of scientific research, including disclosure of the polymorphic essence of customs control, as well as the definition of its principles. The purpose of the article is to develop theoretical and praxeological components of customs control in terms of clarifying its essence and defining its principles. The methodological basis of the study is the dialectical method, logical-semantic method, and the method of transition from abstract to concrete knowledge of the essence and clarification of the concepts of “customs control” and “principle of customs control”; methods of analysis, synthesis, and generalization are used to systematize the principles of customs control as a polymorphic phenomenon and to clarify their content. According to the results of the research, the polymorphic essence of customs control is determined, in particular, customs control is described as a system of scientific knowledge, as a theory that forms the basis of the discipline, within which the necessary professional competencies are formed, and as a type of practical activity regulated by the norms of customs legislation. The defined approach, as well as the analysis of existing regulations and theoretical developments in terms of defining the principles of customs control, allowed to identify the latter in terms of content as a system of scientific knowledge, as a practical activity and lay the foundation for further evaluation of customs control.
9
Myskovets, N. P. "ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 81 (26 квітня 2018): 79. http://dx.doi.org/10.31713/ve120189.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті здійснено ідентифікацію сутності поняття «фінансовий механізм». Автором проведено порівняльний аналіз важливих складових фінансового механізму, що визначають пріоритетність у діяльності підприємств. Розкрито фінансові важелі, які впливають нарозвиток екосистемних підприємств.
10
ZHYLIAIEV, Ihor, та Andriy Semenchenko. "Етапи розвитку електронного урядування: cутність та термінологія". Theory and Practice of Public Administration 1, № 64 (10 липня 2019): 17–28. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні підходи до визначення етапів розвитку електронного урядування, їхніх формулювань, сутності, критеріїв ідентифікації та можливостей вимірювання, обґрунтовано доцільність застосування їх. Доведено що ці підходи базуються на вербальних уявленнях щодо генези розвитку електронного урядування, сформованих в умовах відсутності уніфікованого загальноприйнятого підходу до визначення етапів трансформаційної моделі розвитку електронного урядування, чітких критеріїв їхньої ідентифікації та показників (індикаторів) вимірювання і в яких замість концепції “електронного урядування” пропонується застосовувати такі концепції як “цифровий уряд”, “цифрове урядування”, “цифрове врядування”, тощо.
11
Попков, Д. О. "Етнічна ідентифікація в контексті проблематики суспільного розколу". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (2 березня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.908.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація опосередковує продовження наукової розвідки автора довкола проблематики розколотого суспільства та пошуків політико-інституційних засобів його консолідації з позицій нормативності неоднорідного стану сучасного суспільства і атрибутивності конфліктного складника для констатації суспільного розколу. У статті розглядаються співвідношення виокремлених за результатами дослідження прикладів громадянських конфліктів трьох примордіальних маркерів розмежування «свій – чужий»: етнічна, лінгвістична та релігійна належність. Доводиться правильність визначення таких ідентифікаційних маркерів і для випадків легального та «м’якого» політичного протистояння. З використанням історичних прикладів пояснюються причини «відкидання» поза сферу аналізу випадків розмежування таборів протистояння у громадянському конфлікті з інших підстав. Із застосуванням системної методології за допомогою аналогії побудовано спрощену модель гетерогенної системи «соціум-політія», яку пристосовано до порівняння із примордіальними ознаками розмежування шляхом використання концепту «соціальної взаємодії». Зафіксовано релевантні до атрибутів моделі гетерогенної системи «пошукові маркери» соціальної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз визначень «етнічності» та обґрунтовано переваги запропонованого С. Широкогоровим підходу до цієї категорії. Показано зв’язок структури етнічності із атрибутами моделі гетерогенної системи та маркерами соціальної взаємодії. З використанням напрацювань етнології та етносоціології проаналізовані варіанти зіставлення етнічності з лінгвістичною та релігійною / конфесійною ідентичністю у політичному контексті із наведенням прикладів. Через дослідження етимології дефініції показано існування іманентного зв’язку між етнічністю та територією держави в контексті сутності сецесійних загроз останній станом розколу.
12
Makaliuk, Iryna, Hanna Zhaldak та Vasyl Martynenko. "«Інституція» та «інститут»: тенденція «штучної підміни» понять". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 8, № 1 (20 березня 2022): 204–34. http://dx.doi.org/10.51599/are.2022.08.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей.
Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів.
Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічності, організаційності, правової закріпленості / легітимності (для інституту).
Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження є підґрунтям для дальшого розвитку інституціональної теорії на теренах вітчизняного наукового простору, оскільки дозволяють подолати тенденцію «штучної підміни» понять при трактуванні її базових категорій. Своєю чергою, впровадження диференційованого вживання термінів і розуміння сутності й діалектики взаємозв’язку між інституціями та інститутами є поштовхом до удосконалення інституціональної структури національного господарства з метою підвищення добробуту усіх його учасників і суспільства загалом.
13
Данілова, Е. І. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування концептуального підходу до оцінювання економічної безпеки підприємства, який, на відміну від наявних, базується на ідентифікації трьох складових частин економічної безпеки, а саме економічної безпеки використання потенціалу, економічної безпеки реалізації системи відносин з усіма зацікавленими особами та економічної безпеки умов діяльності; ідентифікації об’єктів оцінювання в кожній зі складових частин; виборі підходу до оцінювання об’єктів складових частин; забезпеченні відповідності задач методу оцінювання. Запропонований концептуальний підхід забезпечує систему управління інформацією про можливі напрями управління економічної безпекою на основі розрахунку узгодженості фактичного та ідеального показника рівня економічної безпеки. Реалізація запропонованої концептуальної моделі оцінювання економічної безпеки підприємства формує практичний інструментарій для оцінювання трьох рівнів небезпек та ризиків, а саме ризиків, обумовлених результатами використання ресурсів; ризиків, обумовлених результатами реалізації системи взаємовідносин, які реалізуються в процесі виконання функцій; ризиків, не залежних від результатів діяльності підприємства (зовнішніх та внутрішніх неконтрольованих ризиків). Узагальнено об’єкти та мету оцінювання відповідно до сутності поняття «економічна безпека». Сформовано та розкрито змістовну сутність принципів оцінювання економічної безпеки підприємства. Визначено задачі оцінювання економічної безпеки складових частин економічної безпеки.
14
Tsiatkovska, Оlena. "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ УСТАНОВАМИ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 38–47. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-38-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено та проаналізовано економічну сутність та основні характеристики установ державного сектору відповідно до різних підходів, щодо формування структури державного сектору; визначено основних суб’єктів державного сектору, які узагальнено у два напрями відповідно до їх функціонального призначення; узагальнено основні характеристики для ідентифікації суб’єкта державного сектору з урахуванням Класифікатора секторів економіки, системи національних рахунків, а також інших нормативно-правових документів; обґрунтовано необхідність поділу всіх суб’єктів державного сектору на державні підприємства та державні установи та наведено трактування економічної сутності «державна установа» та «державне підприємство»; встановлено взаємозв’язок та місце бухгалтерського обліку в управлінні державними установами, як суб’єктами державного сектору.
15
ЗАХАРЧЕНКО, ПЕТРО. "Історія українського права: поняттєва, історіографічна та компаративістична складові її ідентифікації". Право України, № 2020/01 (2020): 52. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-052.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано підходи істориків права до категорії “історія українського права”, пропонується її авторське визначення та періодизація в історичному вимірі. Наголошено на прикладах у відмінностях в еволюції, сутності та змісті українського права від російського. Визначено доктринальний підхід кафедри історії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що полягає у визнанні первинності права перед інститутом держави. На думку автора, з появою держави історія права постає як історія національного законодавства в його взаємозв’язку і взаємозалежності з регулюючою діяльністю держави – її адміністративними і судовими установами, організацією та діяльністю армії, поліції, каральними і тюремними установами тощо. Історія свідчить про те, що суспільство може стабільно розвиватися у координатах замиреного середовища, а функцію інструмента замиреного середовища виконує право. Стверджується, що вперше визначення поняття “історія українського права” здійснено не в Україні, а поза її межами. Плеяда юристів, а серед них й історики права, після поразки Української революції 1917–1921 рр. змушені були покинути Батьківщину й оселитися у сусідніх країнах Східної Європи. Підручник із такою назвою з’явився в умовах української еміграції на початку 1920-х років. Першість у цьому належить кільком дослідникам української діаспори, які, проте, не мали жодних історичних, історико-правових джерел та архівних матеріалів, адже в абсо лютній більшості вони збереглися в бібліотеках та архівних фондах Радянської України. Однак і в цих умовах вчені змогли закласти підвалини для становлення відповідної галузі наукових знань. Зазначається, що спадкоємицею збережених у діаспорі традицій можна назвати кафедру історії права та держави юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, члени якої впродовж багатьох років обстоюють не лише назву навчального предмета “Історія українського права”, а й доводять його генетичний зв’язок із правом Руської держави, інших національних державних утворень пізнішого періоду. З-під пера викладачів кафедри вийшло декілька посібників з історії українського права. Особливий наголос зроблено на творчості О. Шевченка, який став автором кількох підручників і навчальних посібників, що й досі широко використовуються у навчальному процесі юридичних факультетів України. В одному з них учений актуалізував проблему періодизації українського права, де головним критерієм визначив еволюцію джерел права. На цих позиціях стоїть і автор статті.
16
Астахова, Н. І., С. М. Іорга та Е. М. Гамзаєв. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ: КРАУД-ТЕХНОЛОГІЇ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 89–94. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті поглиблені та розширені теоретичні аспекти джерел фінансування суб’єктів господарювання в сучасних умовах, такі як крауд-технології. Однією з важливих проблем ефективного функціонування суб’єктів господарювання незалежно від форм власності є фінансове забезпечення їх розвитку. Розглянуто джерела фінансування підприємств, подано характеристику власних та позикових джерел у забезпеченні ефективної діяльності підприємства. З огляду на складнощі банківського кредитування особливого значення набувають альтернативні джерела фінансування суб’єктів господарювання. Визначено, що одним з альтернативних джерел фінансування на фінансовому ринку є крауд-технології. Розкрито поняття краудфандингу, проведено аналіз сутності та значення краудфандингу як способу задоволення бізнесу фінансовими ресурсами. Визначено основні принципи його застосування. Встановлено, що для ідентифікації та ефективного управління джерелами фінансування суб’єктів господарювання важливо опанувати різницю між краудфайдингом, краудлендингом та краудінвестингом. Наведено перелік основних переваг та недоліків використання крауд-технологій щодо фінансування суб’єктів господарювання. Наведено статистику краудфайдингу у світі.
17
Курчатова, А. В. "ВПЛИВ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИБОРУ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 206–10. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню проблеми впливу морально-етичного вибору під час розв’язання проблемних ситуацій на розвиток особистості дитини старшого дошкільного віку. Надано визначення сутності категорій «морально-етичний вибір», «моральна дилема» з педагогічного погляду. Проаналізовано публікації і дослідження науковців щодо тлумачення морально-етичного вибору та доведення його впливу на розвиток особистості дитини. Наводяться зразки педагогічних ситуацій, в яких дитина робить морально-етичний вибір однієї із двох моральних норм. Обґрунтовується ефективність використання проблемно-ігрових ситуацій, оповідань, розповідей з метою розвитку мотиваційної спрямованості особистості дітей старшого дошкільного віку на засвоєння етичних понять. Cитуації морально-етичного вибору сприяють розвитку мотиваційної спрямованості дітей старшого дошкільного віку на засвоєння етичних понять та моральних норм, формують у вихованців уявлення про норми моралі, соціокультурні цінності у взаємодії з дорослими та однолітками, стратегії поведінки. Проблемні ситуації спонукають дитину до пошуку виходу з них на підставі засвоєної ними моральної норми і тим самим допомагають накопичувати практичний досвід використання моральних норм як регулятора особистих вчинків. Проблемні ситуації, які потребують морально-етичного вибору дитини, мають виховне значення, адже вони спонукають дошкільників до активного пошуку під час вибору вчинку, який відповідає морально- етичній нормі. Дошкільник постає перед морально-етичним вибором. При цьому виникають механізми моральної ідентифікації та збагачується особистий досвід дитини. Дитина вчиться аналізувати свою поведінку та оточення, у неї формується вміння самостійно розв’язувати конфлікти і вибудовувати подальші стосунки і стратегії моральної поведінки. Морально-етичний вибір дитини залежить від її морального виховання, спонукання до здійснення позитивного вчинку, розвитку здатності до самовдосконалення. У результаті збагачення досвіду морально-етичного вибору в конкретних ситуаціях у дошкільників відбувається формування моральних цінностей.
18
ЛИСЕНКО, Н. В., та М. Г. МАРТОСЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КРУГЛИХ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ХВОЙНИХ ПОРІД". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 147–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження теоретичних та практичних основ проведення судово-товарознавчих експертиз з метою визначення ринкової вартості лісоматеріалів, зокрема визначення чинників, що впливають на вартість круглих лісоматеріалів хвойних порід та обґрунтування алгоритму визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід за допомогою порівняльного методичного підходу.
Методика. Під час проведення досліджень, для визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід, в комплексі застосовувалися методи, зокрема дедуктивний – під час теоретичного узагальнення проблеми, діалектичний – при пізнанні сутності явища незаконної порубки лісу, дослідженні його загальних тенденцій; монографічний – для детальної конкретизації наукових засад визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід; індуктивний та дедуктивний – для аргументування сформульованих у ході досліджень висновків, положень та перспектив подальших досліджень.
Результати. Розглянуто питання використання спеціальних товарознавчих знань у практиці розслідування кримінальних справ про незаконні порубки лісових насаджень. Проаналізовано механізм проведення судово-товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід. Обґрунтовано доцільність застосування порівняльного методичного підходу під час проведення судової товарознавчої експертизи із визначенням ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід. У статті обґрунтовано алгоритм визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід під час проведення судово-товарознавчої експертизи, який передбачає: ідентифікацію об’єкта дослідження; віднесення об’єкта дослідження до відповідного класифікаційного угрупування; встановлення кількісних і якісних характеристик об’єкта дослідження; вибір методів дослідження та проведення необхідних розрахунків; визначення ринкової вартості об’єкта дослідження за допомогою порівняльного методичного підходу; оцінка одержаних результатів проведеного дослідження з письмовим оформленням його результатів.
Наукова новизна. У роботі вперше узагальнено та викладено комплекс проблемних питань, що виникають при використанні спеціальних товарознавчих знань під час проведення судово-товарознавчих експертиз круглих лісоматеріалів хвойних порід.
Практична значимість. Запропонований та апробований алгоритм визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід може бути використано під час проведення подібних судово-товарознавчих експертиз.
19
Kostenko, Olena, Olena Kravchenko, Natalia Ovcharova, Zhanna Oleksich та Alla Dmytrenko. "Інтегрована звітність у процесі прийняття інвестиційних рішень: бібліометричний аналіз наукового ландшафту". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 141–59. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування підходів до розуміння інтегрованої звітності в процесі прийняття інвестиційних рішень, а також ідентифікації наукових шкіл у цій сфері з дальшою візуалізацією наукового ландшафту за допомогою бібліометричних карт.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають термінологічний, бібліометричний та кластерний аналіз, графічний і табличні методи систематизації визначень поняття «інтегрована звітність». Джерелом даних слугували публікації з бази Scopus за 1986–2020 рр., оброблені програмними засобами «VOSviewer».
Результати. Узагальнено, проаналізовано та удосконалено підходи до трактування економічної сутності поняття «інтегрована звітність». Уперше здійснено термінологічний, бібліометричний і кластерний аналіз публікацій зарубіжних учених щодо інтегрованої звітності, який доповнено аналізом вітчизняних публікацій із цієї тематики. Найбільш значущим є кластер, що розглядає інтегровану звітність у контексті інтелектуального капіталу, корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, розкриття інформації. Дослідження цього кластеру є найбільш новими (сучасними) за хронологією. Уперше встановлено, що у вивченні інтегрованої звітності є дві основоположні наукові школи, що об’єднують представників США, Великобританії, Австралії та ЄС, представлено рейтинг найбільш цитованих статей цих авторів. На основі виконаної роботи запропоновано авторське визначення поняття «інтегрована звітність» як нового виду звітності, яка розкриває інформацію підприємства в економічному розрізі щодо фінансових, екологічних, соціальних, виробничих та управлінських показників і цілісно відображає його стратегії, ризики, стійкість бізнес-моделі, та яка призначена для задоволення інформаційних потреб усіх стейкхолдерів підприємства, зокрема інвесторів.
Оригінальність / наукова новизна. Кластеризація наукових досліджень у сфері інтегрованої звітності дозоляє виявити найбільш типові підходи до її розуміння у світовій думці та окреслити науковий ландшафт у цій сфері, що дає змогу сформувати власний, практико-орієнтований підхід до її визначення. Його особливістю є поєднання термінологічного, кластерного та бібліометричного аналізу, що підвищує обґрунтованість авторського підходу.
Практична цінність / значущість. Застосування авторського підходу українськими підприємствами дозволить підвищити значущість інтегрованої звітності в розкритті ними інформації про сталий розвиток, фінансові та нефінансові аспекти.
20
Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna та Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід.
Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень.
Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
21
A.V., Ivanchuk. "SELECTION OF THE CONTENT OF THE STUDY MATERIAL ON HARMFUL HABIT FOR THE COURSE “LIFE SAFETY AND FUNDAMENTALS OF OCCUPATIONAL HEALTH AND SAFETY”." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-8.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the problem of selecting the content of educational material about the socio-psychological mechanisms of drunkenness in order to implement the paradigm of personal development of students in the study of the discipline “Life Safety and Fundamentals of Occupational Safety”. We believe that revealing to students the hidden meanings of events that accompany the phenomenon of drunkenness will provide knowledge on the safety of life of practical value, helping to understand the essence of the tradition of feasting and influence safe behavior in their future independent life. The difficulty of solving this problem in its interdisciplinary nature, namely the intersection of areas of knowledge of medicine, social psychology, culturology, law. It was decided to limit the selection of the content of educational material to the analysis of scientific knowledge of social psychology, culturology and law, as medical knowledge requires special professional training. This approach allowed us to consider the phenomena of human behavior involved in the process of drunkenness, without considering the essence of alcohol dependence. We have chosen a narrative method to intensify the educational activities of students and to explain the meaning of educational material about the socio-psychological mechanisms of the phenomenon of alcoholism. As a result of the analysis of a wide area of interdisciplinary knowledge about drunkenness, we came to the conclusion that traditional narratives as narrative stories, the plots of which take into account the temporal relations between events are of little use. Narrative stories about the safety of life about the phenomenon of drunkenness should explain mainly the meanings of the behavioral actions of the participants of the feast. The article presents the author's examples of narratives for the identification of small groups of socially motivated, psychologically motivated and biologically motivated. Further research will be related to the development of a system of narrative narratives, which will help students form a holistic view of the types of small alcohol groups and the peculiarities of the organization of their group activities aimed at the realization of alcohol episodes.Key words: drunkenness, small alcohol group, social motivation of the feast, psychological motivation of the feast, biological motivation of the feast, narrative. Мета. У статті розглянуто проблему відбору змісту навчального матеріалу про соціально-психо-логічні механізми функціонування явища пияцтва із метою реалізації парадигми особистісного роз-витку студентів під час вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці». Ми вважаємо, що розкриття студентам прихованих смислів подій, які супроводжують явище пияцтва, надасть знанням із безпеки життєдіяльності практичної цінності, сприяючи усвідомленню сутності традиції застілля, та впливатиме на безпечну поведінку в їх майбутньому самостійному жит-ті. Складність розв’язання зазначеної проблеми – в її міждисциплінарному характері, а саме перети-ні областей знань медицини, соціальної психології, культурології, права. Результати. Були прийняті рішення обмежити відбір змісту навчального матеріалу аналізом наукових знань соціальної психології, культурології і права, оскільки медичні знання вимагають спеціальної фахової підготовки. Такий підхід дозволив розглядати феномени поведінки людини, залученої до процесу пияцтва, без розгляду сут-ності алкогольної залежності. Для активізації навчальної діяльності студентів та з метою роз’яснення смислів навчального матеріалу про соціально-психологічні механізми функціонування явища пияцтва нами було обрано наративний метод. У результаті аналізу широкої області міждисциплінарного знан-ня про пияцтво ми прийшли до висновку, що традиційні наративи – як оповідальні історії, сюжети яких враховують темпоральні відношення між подіями малопридатні. Наративні оповідання з безпеки життєдіяльності про явище пияцтва повинні пояснювати переважно смисли поведінкових дій учасни-ків застілля. Висновки. У статті наведено авторські приклади наративів на ідентифікацію малих груп соціально мотивованих, психологічно мотивованих і біологічно мотивованих. Подальші дослідження будуть пов’язані з розробленням системи оповідальних наративів, яка сприятиме формуванню у сту-дентів цілісної уяви про типи малих алкогольних груп та про особливості організації їх групової діяль-ності, спрямованої на реалізації алкогольних епізодів.Ключові слова: пияцтво, мала алкогольна група, соціальна мотивація застілля, психологічна мотивація застілля, біологічна мотивація застілля, наратив.
22
A.I., Krailyuk, and Ponomareva V.K. "THE RELATIONSHIP OF PARENTAL EMPATHY WITH THE PECULIARITIES OF RAISING PRESCHOOL CHILDREN." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article is devoted to the study of parental empathy and the identification of the relationship between this phenomenon and the peculiarities of raising children at the age period from 3 to 6 years. The article considers the essence and mechanisms of empathy phenomenon. It was found that the phenomenon of empathy has been studied by many scientists from different angles, creating their own concepts of understanding this phenomenon and its mechanisms, while emphasizing its importance. The phenomenon of empathy was considered as an emotional sensitivity to another, as a perception of the inner world of another person, as a penetration into the individual identity of the object of communication without losing understanding of oneself. The main mechanisms of empathy included decentralization, interpretation, emotional contagion, and identification. The role of parental empathy in relationships and interactions with the child that affect the child's development was demonstrated.Methods. An empirical study was organized and conducted based on a sample of 65 mothers and fathers aged 25 to 44 living in Ukraine who have their first or only child aged 3 to 6. Three psychodiagnostic methods were used to implement the study, namely: questionnaire of emotional empathy by A. Megrabyan and N. Epstein (1975), adapted by Yu.M. Orlov and Yu.N. Emelyanov; multifactor questionnaire by M. Davis (1980), adapted by T. Karyagina, N. Budagovskaya and S. Dubrovskaya (2013); questionnaire of emotional relations in the family by O. Zakharova (1996). Psychometric verification of the reliability and representativeness of the selected methods for empirical research was conducted.Results. The level of parents’ empathy and peculiarities of interaction with the child were determined, correlation analysis with interpretation of the obtained results was carried out. It has been proven that the higher the level of emotional empathy in parents, the higher the level of emotional intimacy with the child.Conclusions. It was found that parental emapthy is a necessary condition for positive emotional and educational interaction with the child, which has a significant impact on the child's development, communication and building relationships with other people in the future.Key words: empathy, parents, family upbringing, children, correlation, relationships. Мета. Мета статті –дослідити емпатію батьків та виявити зв’язок між даною властивістю та особливос-тями виховання дітей віком від 3 до 6 років. У статті розглянуто питання сутності та механізмів феноменів емпатії. З’ясовано, що феномен емпатії досліджувало багато вчених з різних боків, створюючи власні концепції розуміння даного феномену та його механізмів, при цьому підкреслюючи його важливість. Феномен емпатії розглянуто як емоційну чуйність до іншого, як сприйняття внутрішнього світу іншої людини, як проникнення в індивідуальну своєрідність особистості об’єкта спілкування без втрати розуміння самого себе. До основних механізмів емпатії віднесено децентрацію, інтерпретацію, емоційне зараження та ідентифікацію. Розглянуто роль емпатії батьків у стосунках та взаємодії з дитиною, які впливають на розвиток дитини.Організовано та проведено емпіричне дослідження, яке базувалось на вибірці з 65-ти матерів та батьків віком від 25 до 44 років, які проживають в Україні та мають першу або єдину дитину віком від 3 до 6 років. Методи. Для реалізації дослідження було використано три психодіагностичні методики, а саме: опитувальник емоційної емпатії А. Меграбяна та Н. Епштейна, 1975 р., в адаптації Ю.М. Орлова та Ю.М. Ємельянова; багатофакторний опитувальник М. Девіса, 1980 р., в адаптації Т.Д. Карягіної, Н.А. Будаговської та С.В. Дубровської, 2013 р.; опитувальник емоційних відносин у сім’ї О.І. Захарової 1996 р. Проведена психометрична перевірка надійності й репрезентативності вибраних методик для емпіричного дослідження.Результати. Визначено рівень емпатії батьків та особливостей взаємодії з дитиною, проведено кореляційний аналіз з інтерпретацією отриманих результатів. Встановлено, що більшість батьків мають середній рівень емпатії, якого цілком досить для гармонійного виховання дитини. Доведено, що чим вищий рівень емоційної емпатії у батьків, тим вищий рівень емоційної близькості з дитиною. Висновки. Встановлено, що емпатія батьків є необхідною умовою позитивної емоційної і виховної взаємодії з дитиною, яка має значний вплив на розвиток дитини, її комунікацію та побудову стосунків з іншими людьми в майбутньому.Ключові слова: емпатія, батьки, сімейне виховання, стосунки, кореляція.
23
Antonenko, Valentyna. "MODERN REQUIREMENTS FOR DETERMINING THE ESSENCE OF THE ENTERPRISE'S FINANCIAL POTENTIAL." Market Infrastructure, no. 39 (January 2020). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct39-52.
Повний текст джерела
24
Федорущенко, Богдан. "СУТНІСТЬ I ДЕКОМПОЗИЦІЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ". Вісник Університету банківської справи, № 3(39) (29 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(39)2020225134.
Повний текст джерелаАнотація:
Наголошено на значущості забезпечення фінансової безпеки банківського сектору національної економіки. З’ясовано ступінь висвітлення зазначеної проблематики в економічній літературі. Наведено аргументацію значущості дотримання фінансової безпеки банківського сектору національної економіки та уточнено перелік чинників і передумов досліджень у цій сфері. Акцентовано на необхідності підвищення якості досліджень з визначення: сутності фінансової безпеки банківського сектору та її різновидів; викликів, внутрішніх і зовнішніх, одиничних та інтегрованих / агрегованих загроз фінансовій безпеці банківського сектору і ризиків у цій сфері, ідентифікації джерел виникнення таких загроз, сили їхнього впливу / завдання шкоди / збитків і способів їх виявлення, а також належних методів локалізації та нейтралізації такого впливу; її взаємозв’язку й взаємозумовленості з фінансовою безпекою комерційних банків, центрального банку, клієнтів / контрагентів комерційних банків, домогосподарств, регіону, держави, безпекою платіжних систем і фінансової системи держави загалом. Наведено авторське визначення фінансової безпеки банківського сектору і класифікацію її різновидів. Доведено, що з огляду на функціональне призначення банківського сектору правомірно говорити про такі складові фінансової безпеки банківського сектору, як: безпеки депозитної, кредитної, інвестиційної, платіжно-розрахункової, валютообмінної, страхової, брокерської, трастової діяльності, безпеки управління фінансовими потоками і форм банківського обслуговування, структурованих банківських продуктів.
25
"Коверза В.С., Гейєр Е.С., Нєізвєстна О.В., Шендригоренко М.Т., Іванова Н.С. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 48 (2) 2020 (23 грудня 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-48-2-43-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті — дослідити роль і значення фінансового потенціалу в діяльності підприємства та провести системний аналіз дефініції «фінансовий потенціал». Методи. Теоретичною базою дослідження виступають здобутки зарубіжних та вітчизняних науковців. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичне узагальнення, порівняння і групування — для визначення сутності поняття «фінансовий потенціал»; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів фінансового потенціалу підприємства; індукція та дедукція — при визначенні внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на фінансовий потенціал підприємства та на його оцінку. Результати. У статті розглянуто та проаналізовано наукові підходи до трактування економічної категорії «фінансовий потенціал». Виходячи з системного аналізу розглянутих понять, запропоновано авторське тлумачення зазначеного визначення, в якому знайшли відображення основні сутнісні ознаки (об’єкти, прямий результат, кінцева мета). Охарактеризовано три рівні підходів до розуміння фінансового потенціалу підприємств (результат минулого нагромадження системою сукупних властивостей; реалізація наявних та нереалізованих можливостей; елемент майбутнього розвитку). Встановлено відмінності у дефініціях: фінансовий потенціал та фінансові ресурси, що мають принциповий характер. Визначено внутрішні і зовнішні фактори впливу на фінансовий потенціал підприємства та на його оцінку. Ідентифіковано структурні елементи фінансового потенціалу підприємства. Ключові слова: фінансовий потенціал, фінансові ресурси, підприємства, фінанси, фінансовий стан, фактори випливу, фінансовий аналіз, доходи.
26
"Янковський В.А. КАПІТАЛ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ: СУТНІСТЬ ТА КРОКИ З ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ДОСТАТНОСТІ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 47 (1) 2020 (2 липня 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-47-1-105-113.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. — розкрити сутність банківського капіталу, його видів, структурних елементів та функцій, а також дослідити основні методи щодо підвищення стійкості банківських установ та запропонувати кроки з підвищення достатності капіталу банківських установ України. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення, порівняння і групування — для визначення сутності поняття «банківський капітал»; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів капіталу банківських установ; ін- дукція та дедукція — при розкритті антикризових заходів щодо підвищення достатності капіталу банків. Результати. Було розглянуто сутність поняття «банківський капітал», а також запропоновано авторське трактування такої дефініції. Автор вважає, що банківський капітал — це певний фонд, до якого входять власні, позичені і залучені кошти, якими розпоряджається банк для формування фінансових, матеріальних та інших видів активів для ведення своєї діяльності, забезпечення фінансової стабільності та отримання прибутку в довгостроковому періоді. Були визначені структурні складові види та функції банківського капіталу, а також запропоновані антикризові заходи щодо підвищення достатності капіталу банків, які представлені для їх використання на макро- та мікрорівнях та залежно в якій ситуації знаходиться банківська установа, або в стандартних умовах чи в умовах кризи, або в посткризовому стані. Ключові слова: банківський капітал, регулятивний капітал, «Базель-ІІІ», фінансова стійкість, Національний банк України, антикризові заходи, банківські установи.
27
"Янковський В.А., Дядюра К.В. ПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ: СУТНІСНА СКЛАДОВА ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 113–18. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-113-118.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є розкриття сутності податкової системи та прямого оподаткування в Україні, розгляд структурних елементів, а також проведення аналізу дохідної бази зведеного бюджету України за 2018–2020 років в розрізі податкових надходжень та запропонування кроків по підвищенню ефективності податкової системи Україні з акцентом на прямі податки. Методи. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення і групування — для визначення структури податкової системи України та складу прямих податків; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів прямих податків в Україні та здійсненні аналізу доходів зведеного бюджету України за 2018–2020 роки; індукція та дедукція — при розкритті заходів щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Результати. Було розглянуто структуру податкової системи України та склад загальнодержавних і місцевих прямих податків, які визначені Податковим кодексом України. Представлена класифікація прямих податків, визначений їх склад за економічним змістом об’єкта оподатку- вання. Проведений аналіз зведеного бюджету України за 2018–2020 роки, за результатами якого можна відмітити, що протягом 2018 року до Зведеного бюджету України надійшло податку на прибуток у сумі 106182,3 млн грн, що становить 9 %. У 2019 році податок на прибуток підприємств становить — 117316,8 млн грн, що становить 9 %, а станом на 2020 рік становить 118471,8 млн грн, що становить 8,6 %, менше на 0,4 % ніж у попередніх періодах. Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України з акцентом на пряме оподаткування. Ключові слова: Податкова система України, прямі податки, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, адміністрування податків, Бюро економічної безпеки України, зведений бюджет, доходи державного бюджету.